Лист N 445-3/2 від 20.08.2001 р.

Лист N 445-3/2 від 20.08.2001 р. Про деякі особливості застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження

Лист Держкоменергозбереження України Про деякі особливості застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження Лист Держкоменергозбереження Українивід 20 серпня 2001 р. № 445-3/2 Державний комітет України з енергозбереження додатково звертає увагу що Верховною Радою України прийнято Закон України від 21 червня 2001 року № 2550 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження”. Закон визначає правові засади відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів у частині марнотратного їх споживання недотримання вимог щодо ефективності використання а також за неефективну експлуатацію паливо- і енерговикористовуючого устаткування та невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження. Деякі особливості застосування цього Закону: 1. На відміну від норм Кодексу який діяв до останнього часу адміністративні стягнення будуть накладатися у судовому порядку на основі протоколів про адміністративні правопорушення складених працівниками органів Державної інспекції з енергозбереження. 2. Стаття 98 Кодексу як і раніше передбачає відповідальність за марнотратне витрачання електричної та теплової енергії. Крім того цю статтю доповнено нормою щодо відповідальності за порушення теплоізоляції під’їздів житлових будинків споруд та інженерних об’єктів в частині відхилення від проектних рішень яке зумовлює її погіршення в опалювальний сезон зокрема відсутність або несправність елементів огороджувальних конструкцій тамбурів під’їздів подвійного засклення вікон тощо. 3. Стаття 101 визначає відповідальність посадових осіб за пуск газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом реконструйованих чи розширених підприємств без дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження або недотримання встановленого режиму споживання газу або споживання газу в обхід приладів обліку або самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником газу чи уповноваженою ним юридичною особою. Це відповідає вимогам постанов Кабінету Міністрів України від 17 березня 1998 р. № 326 “Про внесення змін до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення” та від 20 квітня 1998 р. № 506 “Про затвердження Положення про порядок пооб’єктного припинення газопостачання споживачам крім населення які не здійснюють плату за спожитий природний газ” з врахуванням постанов від 09.03.99 № 332 “Про ліквідацію Державної інспекції з ефективного використання газу” та від 08.12.99 № 2219 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”. 4. Нова стаття 1011 Кодексу у її першій частині передбачає відповідальність за порушення пов’язані з недотриманням вимог щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на стадії проектування в частині обов’язкового проведення державної експертизи об’єктів з енергозбереження відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1094 “Про державну експертизу з енергозбереження”. Друга частина цієї статті встановлює відповідальність за відсутність або перевищення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів встановлених відповідно до законодавства. Порушенням вважається відсутність норм питомих витрат на підприємствах з річним споживанням ПЕР понад 1000 тонн умовного палива встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 786 “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” випливаючих з неї наказу Держкоменергозбереження від 13 жовтня 1997 р. № 93 “Про затвердження Основних методичних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” і галузевих та регіональних методик нормування. Особлива увага при цьому буде приділятися наявності планів організаційно-технічних заходів спрямованих на підвищення ефективності використання енергоресурсів. Відповідно до спільного наказу Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 № 47/127 зареєстрованого у Мінюсті 10.07.2000 за № 405/4626 система норм може використовуватись для стимулювання колективів та окремих працівників підприємств організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві. У частині перевищення норм питомих витрат енергоресурсів адміністративна відповідальність наступає за перевищення так званих міжгалузевих граничних норм питомого споживання які встановлюються на державному рівні і є таким чином аналогом стандартів щодо допустимих рівнів енергоспоживання на діючому обладнанні. На сьогодні такі норми встановлені: - на виробництво продукції деревообробки наказ Держкоменергозбереження від 05.07.99 № 58 “Про затвердження міжгалузевих норм питомих витрат електроенергії на виробництво продукції деревообробки” зареєстрований у Мінюсті 6 серпня 1999 р. за № 539/3822 ; - на споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери наказ Держкоменергозбереження від 25 жовтня 1999 р. № 91 “Про затвердження Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери" зареєстрований у Мінюсті 17 березня 2000 р. за № 175/4396 ; щодо витрат палива для опалювальних котлів наказ Держкоменергозбереження від 7 травня 2001 р. № 46 “Про затвердження Міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів які експлуатуються в Україні” зареєстрований у Мінюсті 10 серпня 2001 р. за № 688/5879 . 5. Стаття 102 поширює передбачену чинним Кодексом відповідальність за неефективну експлуатацію газовикористовуючих установок на всі види паливо- і енерговикористовуючого устаткування зокрема ця відповідальність наступає за експлуатацію паливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання або приладів енергетичного контролю або теплоутилізаційного обладнання передбачених проектом або у разі їх несправності. 6. Крім того статтею 18814 встановлюється відповідальність посадових осіб за створення перешкод у роботі Державної інспекції з енергозбереження при виконанні обов’язків визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 р. № 1039 “Питання Державної інспекції з енергозбереження” іншими нормативно-правовими актами що регулюють її діяльність. 7. Нагадуємо також що стаття 103 Кодексу передбачає адміністративну відповідальність керівників заступників керівників головних енергетиків головних механіків начальників цехів та служб підприємств установ і організацій за непідготовленість до роботи передбаченого для газоспоживаючого підприємства установи і організації резервного паливного господарства або непідготовленість газовикористовуючих установок до роботи на встановлених резервних видах палива. Відповідно до пунктів 2 3 Порядку переведення підприємств на резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 1996 р. № 1358 на основі затверджених Радою міністрів Автономної Республіки Крим обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями графіків складається загальний графік переведення підприємств України на резервні види палива який затверджується Мінпаливенерго до 15 серпня кожного року. Контроль за наявністю і поповненням резервних запасів палива технічним станом резервного паливного господарства та обладнання яке використовує паливо на підприємствах здійснює Державна інспекція з енергозбереження. В.о.Голови Комітету В.Жовтянський