Наказ N 90 від 05.12.2002 р.

Наказ N 90 від 05.12.2002 р. Про затвердження Зміни № 1 до ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98)

Наказ від 5 грудня 2002 р. № 90 Про затвердження Зміни № 1 доДСТУ Б В.2.7-89-99 ГОСТ 12801-98 Наказ від 5 грудня 2002 р. № 90 Наказую: 1. Затвердити та ввести в дію з 1 квітня 2003 року Зміну № 1 до ДСТУ Б В.2.7-89-99 ГОСТ 12801-98 “Матеріали на основі органічних в’яжучих для дорожнього і аеродромного будівництва. Методи випробувань” що додається прийняту Міждержавною науково-технічною комісією з стандартизації технічного нормування та сертифікації в будівництві протокол № 20 від 5 грудня 2001 року і схвалену рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 25 жовтня 2002 року № 15. 2. Управлінню науково-технічної політики у будівництві А.Григор забезпечити опублікування вищезгаданої зміни в Інформаційному бюлетені Держбуду України. 3. Державному підприємству “Укрархбудінформ” В.Чеснок проінформувати користувачів щодо затвердження Зміни № 1 до ДСТУ Б В.2.7-89-99 ГОСТ 12801-98 та укомплектувати примірники стандарту для подальшої реалізації; 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Комітету А.Беркуту. Голова КомітетуВ.Череп * * * Зміна № 1 ДСТУ Б В.2.7-89-99 ГОСТ 12801-98 “Матеріали на основі органічних в’яжучих для дорожнього і аеродромного будівництва. Методи випробувань“. ТЕКСТ ЗМІНИ Пункт 6.1.1 після слів „на дільниці виконання робіт” доповнити реченням: „Повторне переформування лабораторних зразків не допускається”. Розділ 16. Вилучити слова: „Метод призначений для апробації і накопичення статистичних даних з нормування показників тріщиностійкості матеріалів залежно від категорії дороги і дорожньо-кліматичної зони”. Пункт 16.3 перший абзац. Вилучити значення: „ 3 0±0 3 або”. Розділ 18. Рисунок 9. Напис під рисунком викласти в новій редакції: „Рисунок 9 – Схеми випробування зразків на зсувостійкість: 1 – при одноосьовому стиску; 2 – при стиску за схемою Маршалла”. Другий абзац вилучити. Підрозділ 18.1 викласти в новій редакції: „18.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання Засоби контролю і допоміжне обладнання – за 15.1 з таким доповненням: Обтискний пристрій у вигляді двох однакових частин товстостінної циліндричної обойми з внутрішнім радіусом що дорівнює половині діаметра зразка рисунок 10 . Індикатор переміщень з руйнівним пристроєм Маршалла або секундомір”. Підрозділ 18.2. Другий абзац після слова: „зразки” доповнити словами: „та обтискний пристрій”. Підрозділ 18.3 перший абзац. Замінити слова: „швидкість деформування” на „швидкість навантаження”; „систем навантаження” на „схем стиску”. Другий абзац. Замінити слова: „схемою навантаження” на „схемою стиску”. Четвертий абзац після слів: „руйнівному навантаженню” доповнити словами: „або початку стадії текучості”. Підрозділ 18.4 останній абзац. Слова: „Лабораторний показник зчеплення” замінити словом „Зчеплення”. Стандарт доповнити розділом 28: „28 Визначення якості зчеплення бітумного в’яжучого з поверхнею щебеню Якість зчеплення оцінюють візуально за ступенем збереженості плівки бітумного в’яжучого на зернах щебеню після його кип’ятіння у дистильованій воді. 28.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання Стакани хімічні термостійкі за ГОСТ 23932 місткістю не менше 500 см3. Електроплитка баня піщана або пальник газовий. Сітка азбестова. Вода дистильована за ГОСТ 6709. Папір фільтрувальний. 28.2 Порядок підготовки до проведення випробування Із середньої проби щебеню який застосовують відбирають шість зерен розміром не менше 10 мм та висушують їх у сушильній шафі при температурі 105-1100С. Кожне зерно щебеню обв’язують ниткою або тонким дротом діаметром не більше 0 5 мм та прогрівають у сушильній шафі. Температура прогрівання щебеню повинна бути при застосуванні в’язких бітумів 130-2500С рідких – 80-1000С. Після закінчення 1 год. прогріті зерна щебеню по черзі занурюють на 15 с у бітумне в’яжуче що застосовують і яке нагріте до температури зазначеної у таблиці 2 цього стандарту після чого виймають і підвішують на штативі для стікання зайвого бітуму. Випробування проводять не раніше ніж через 1 год. після обробки зерен щебеню бітумом. 28.3 Порядок проведення випробування Хімічний стакан заповнюють на 2/3 об’єму дистильованою водою встановлюють на електроплитку піщану баню або на азбестову сітку над полум’ям пальника та доводять воду до кипіння не допускаючи бурного кипіння . Кожне зерно що підвішене на штативі по черзі опускають у середину стакана таким чином щоб воно не торкалось ані дна ані стінок стакана і витримують у киплячій воді при застосуванні в’язких бітумів 30 хв рідких – 3 хв. Після закінчення зазначеного часу видаляють фільтрувальним папером бітум який відділився від поверхні щебеню у процесі кип’ятіння та сплив на поверхню. Зерно щебеню виймають із стакана та занурюють у стакан з холодною дистильованою водою на 1-3 хв для охолодження і закріплення плівки бітуму що залишилась на поверхні щебеню. Охолоджений щебінь виймають з води та поміщають на фільтрувальний папір. 28.4 Обробка результатів випробування Поверхню зерен щебеню оглядають та проводять оцінку якості зчеплення бітумного в’яжучого зі щебенем за ступенем збереженості плівки в’яжучого відповідно до таблиці 6. Таблиця 6 Характеристика плівки бітуму на поверхні щебеню Оцінка якості зчеплення Плівка в’яжучого повністю зберігається на поверхні при цьому товщина її місцями може бути зменшена Відмінна п’ять балів Плівка в’яжучого повністю зберігається на поверхні але частково відділилась з гострих кутів та ребер Добра чотири бали Плівка в’яжучого понад 50 % зберігається на поверхні щебеню Задовільна три бали Плівка в’яжучого менше 50 % зберігається на поверхні щебеню. На оголеній поверхні спостерігаються окремі крапельки бітуму Погана два бали За результат випробування приймають максимальний бал але не нижче трьох балів отриманий у результаті випробування шести зерен щебеню якщо характеристики плівки бітумного в’яжучого збігаються на всіх зернах. У випадку розбіжності характеристик плівки бітуму на різних зернах випробовують подвійну кількість зерен щебеню і результат випробування визначають за найбільшою кількістю зерен щебеню що мають однакові характеристики”. * * * ТЕКСТ ИЗМЕНЕНИЯ Пункт 6.1.1 после слов: "на участке производства работ" дополнить предложением: "Повторная переформовка лабораторных образцов не допускается". Раздел 16. Исключить слова: "Метод предназначен для апробации и накопления статистических данных по нормированию показателей трещиностойкости материалов в зависимости от категории дороги и дорожно-климатической зоны". Пункт 16.3 первый абзац. Исключить значение: " 3 0±0 3 или". Раздел 18. Рисунок 9. Подрисуночную надпись изложить в новой редакции: "Рисунок 9 - Схемы испытания образцов на сдвигоустойчивость: 1 - при одноосном сжатии; 2 - при сжатии по схеме Маршалла". Второй абзац исключить. Подраздел 18.1 изложить в новой редакции: "18.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование Средства контроля и вспомогательное оборудование - за 15.1 со следующим дополнением: Обжимное устройство в виде двух одинаковых частей толстостенной цилиндрической обоймы с внутренним радиусом равным половине диаметра образца рисунок 10 . Индикатор перемещений с разрушающим устройством Маршалла или секундомер". Подраздел 18.2. Второй абзац после слова: "образцы" дополнить словами: "и обжимное устройство". Подраздел 18.3 первый абзац. Заменить слова: "скорость деформирования" на "скорость нагружения"; "систем нагружения" на "схем сжатия". Второй абзац. Заменить слова: "схеме нагружения" на "схемой сжатия". Четвертый абзац после слов: "разрушающей нагрузке" дополнить словами: "или началу стадии текучести". Подраздел 18.4 последний абзац. Слова: "Лабораторный показатель сцепления" заменить словом "Сцепление". Стандарт дополнить разделом 28: "28 Определение качества сцепления битумного вяжущего с поверхностью щебня Качество сцепления оценивают визуально по степени сохранности пленки битумного вяжущего на зернах щебня после его кипячения в дистиллированной воде. 28.1 Средства контроля и вспомогательное оснащение Стаканы химические термостойкие за ГОСТ 23932 вместимостью не менее 500 см3. Электроплитка баня песчаная или горелка газовая. Сетка асбестовая. Вода дистиллирована за ГОСТ 6709. Бумага фильтровальная. 28.2 Порядок подготовки к проведению испытания Из средней пробы применяемого щебня отбирают шесть зерен размером не менее 10 мм и высушивают их в сушильном шкафу при температуре 105-110 0С. Каждое зерно щебня обвязывают ниткой или тонкой проволокой диаметром не более 0 5 мм и прогревают в сушильном шкафу. Температура прогрева щебня должна быть при применении вязких битумов 130-2500С редких - 80-1000С. По истечении 1 ч прогретые зерна щебня поочередно погружают на 15 с в применяемое битумное вяжущее нагретое до температуры указанной в таблице 2 настоящего стандарта после чего вынимают и подвешивают на штативе для стекания лишнего битума. Испытания проводят не ранее чем через 1 ч после обработки зерен щебня битумом. 28.3 Порядок проведения испытания Химический стакан заполняют на 2/3 объема дистиллированной водой устанавливают на электроплитку песчаную баню или на асбестовую сетку над пламенем горелки и доводят воду до кипения не допуская бурного кипения . Каждое зерно которое подвешенное на штативе поочередно опускают в середину стакана так чтобы оно не касалось ни дна ни стенок стакана и выдерживают в кипящей воде при применении вязких битумов 30 мин жидких - 3 мин. По истечении указанного времени удаляют фильтровальной бумагой битум отделившийся от поверхности щебня в процессе кипячения и всплывший на поверхность. Зерно щебня вынимают из стакана и погружают в стакан с холодной дистиллированной водой на 1-3 мин для охлаждения и закрепления оставшейся на поверхности щебня пленки битума. Остывший щебень вынимают из воды и помещают на фильтровальную бумагу. 28.4 Обработка результатов испытания Поверхность зерен щебня осматривают и проводят оценку качества сцепления битумного вяжущего со щебнем по степени сохранности пленки вяжущего в соответствии с таблицей 6. Таблица 6 Характеристика пленки битума на поверхности щебня Оценка качества сцепления Пленка вяжущего полностью сохраняется на поверхности при этом толщина ее местами может быть уменьшена Отличное пять баллов Пленка вяжущего полностью сохраняется на поверхности но частично отделилась из острых углов и ребер Хорошее четыре балла Пленка вяжущего свыше 50 % сохраняется на поверхности щебня Удовлетворительное три балла Пленка вяжущего менее 50 % сохраняется на поверхности щебня. На обнажившейся поверхности наблюдаются отдельные капельки битума Плохое два балла За результат испытания принимают максимальный балл но не ниже трех баллов полученный в результате испытания шести зерен щебня если характеристики пленки битумного вяжущего совпадают на всех зернах. В случае несовпадения характеристик пленки битума на разных зернах испытывают удвоенное число зерен щебня и результат испытания определяют по наибольшему числу зерен щебня имеющих одинаковые характеристики”.