Рішення Колегії N 24 від 24.12.2002 р.

Рішення Колегії N 24 від 24.12.2002 р. Про стан виконання Указу Президента України від 15.07.99 № 856/99 „Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки” щодо реалізації регіональних програм житлового будівництва

Рішення колегії від 24 грудня 2002 р. № 24 Про стан виконання Указу Президента України від 15.07.99 № 856/99 „Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки” щодо реалізації регіональних програм житлового будівництва Рішення колегії від 24 грудня 2002 р. № 24 Заслухавши інформацію начальника Управління економіки та стратегії розвитку будівельного комплексу Т.Шарапової про стан реалізації регіональних програм житлового будівництва на виконання Указу Президента України від 15.07.99 № 856/99 „Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки далі – Програм колегія відзначає що діяльність місцевих органів виконавчої влади спрямована на розвиток житлового будівництва не повною мірою забезпечує виконання завдань Президента України та Уряду щодо подвоєння протягом 2000-2004 років обсягів житлового будівництва. В Україні за 2000-2001 роки введено 11 5 млн.кв.м житла що на 2 8 млн.кв.м 20 % менше від обсягу передбаченого Прогнозом 14 4 млн.кв.м . за дворічний період наростили обсяги будівництва житла порівняно з Прогнозом лише у Тернопільській – на 42 5 % введено на 96 4 тис.кв.м більше Закарпатській – на 22 6 % відповідно на 70 2 тис.кв.м Чернівецькій – на 5 4 % 11 6 тис.кв.м областях та у м.Києві – на 0 3 % або на 5 8 тис.кв.м. Середня забезпеченість населення України житлом дещо збільшилась і становила на 01.01.2002 р. 21 кв.м загальної площі на одну особу на 01.01.2000 р. – 20 4 кв.м; на 01.01.2001р. – 20 7 кв.м що є переважно наслідком упорядкування черги на житло. У 2002 р. в Україні за сумою показників регіональних Програм очікується збільшення обсягів уведення житла 6833 5 тис.кв.м порівняно з 2001 р. 5938 5 тис.кв.м на 15 1 % але становить лише 78 3 % до Прогнозу 8730 тис.кв.м . Таким чином навіть за умов виконання у повному обсязі показників регіональних програм у 2002 р. надолужити відставання що відбулось у житловому будівництві за 2000-2001 рр. не є можливим. Між тим хоча по Україні в цілому за січень-вересень 2002 року фактичні показники житлового будівництва дещо зросли введено 3 3 млн.кв.м житла або 103 2 % до відповідного періоду минулого року зменшили обсяги введення житла 10 областей Волинська Вінницька Дніпропетровська Донецька Закарпатська Луганська Тернопільська Харківська Черкаська Чернігівська та АР Крим. Найнижчі показники обсягів уведення житла у 2002 р. порівняно з Прогнозом визначені у Сумській 112 3 тис.кв.м або 44 5 % Полтавській 175 тис.кв.м або 56 5 % Донецькій 330 тис.кв.м або 56 4% Львівській 382 8 тис.кв.м або 63 5% Волинській 178 5 тис.кв.м або 65 2% областях та АР Крим 245 тис.кв.м або 61 3 % . Залишається невирішеною також проблема забезпечення житлом соціально незахищених верств населення та тих що потребують підтримки з боку держави зокрема не визначені показники щодо створення житлового фонду соціального призначення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2001 р. № 1712. Стан фінансування програм „Власний дім” та молодіжного житлового будівництва забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не досягає в середньому і 40 відсотків. Основними причинами такого стану є обмеженість асигнувань у житлове будівництво з Державного та місцевих бюджетів відсутність доступних для громадян довгострокових кредитів для будівництва житла та стимулів укладати капітал у житлове будівництво значна вартість будівництва житла низька платоспроможність населення та невизна-ченість на законодавчому рівні питань щодо створення та впровадження у житлове будівництво ефективних фінансово-кредитних механізмів а також недостатня організаційна робота в областях щодо забезпечення виконання завдань визначених Указом Президента України від 15.07.99 № 856/99 „Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки”. Колегія вирішила: 1. Інформацію про стан виконання Указу Президента України від 15.07.99 № 856/99 „Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки” щодо реалізації регіональних програм житлового будівництва прийняти до відома. Відмітити що Рада міністрів Автономної Республіки Крим обласні та Севастопольська міські державні адміністрації не вживають достатніх заходів спрямованих на розвиток житлового будівництва а розроблення та реалізацію щорічних регіональних програм будівництва житла як це визначено постановами Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2000 р. № 1347 та від 17 вересня 2002 р. № 1394 „Про виконання завдань що випливають з послань Президента України до Верховної Ради України „Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” та „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” виконують на недостатньому організаційному рівні. 2. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим обласним Київській та Севастопольській державним адміністраціям: провести грунтовний аналіз проблем що стримують розвиток житлового будівництва та визначити шляхи їх вирішення на місцевому і регіональних рівнях для забезпечення виконання регіональних програм житлового будівництва на 2002 рік та надолуження відставання від показників Прогнозу Уряду у наступні 2003-2004 роки; опрацювати питання щодо створення постійно діючих регіональних координаційних рад з питань житлового будівництва з метою оперативного вирішення проблем що виникають у ході реалізації щорічних регіональних програм житлового будівництва; здійснити інвентаризацію незавершених будівництвом житлових будинків скласти переліки таких об’єктів для включення їх у відповідні програми з метою добудови. Першочергово здійснювати інвестування незавершених будівництвом об’єктів житла з високим рівнем будівельної готовності; доопрацювати та затвердити у встановленому порядку після прийняття відповідних бюджетів регіональні програми житлового будівництва на 2003 р. виходячи з необхідності підвищення рівня соціального захисту та добробуту населення. Особливу увагу приділити фінансовому наповненню зазначених програм визначенню будівельного заділу у житловому будівництві а також показників забезпечення житлом соціально незахищених верств населення; передбачати при розробці містобудівної та землевпорядної документації резервування територій для розміщення об’єктів житлово-цивільного призначення; здійснити на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.1999 № 820 „Про заходи щодо реконструкції будинків перших масових серій” пілотні проекти реконструкції будинків перших масових серій з метою прийняття ефективних технічних та економічних рішень. 3. Начальнику Управління економіки та стратегії розвитку будівельного комплексу Т.Шараповій: підготувати для подання до Кабінету Міністрів України інформацію про стан реалізації регіональних програм житлового будівництва на 2002 р. та виконання завдань визначених Указом Президента України від 15.07.1999 № 856/99 із зазначенням невідкладних заходів щодо виправлення становища; забезпечити протягом 2003 р. розробку з залученням зацікавлених міністерств та відомств науково-дослідних організацій проекту Закону України „Про державне фінансування та цільове довгострокове кредитування будівництва житла” та подання його до Кабінету Міністрів України; підготувати пропозиції щодо організаційних заходів із впровадження фінансово-кредитних механізмів у житлове будівництво; взяти участь у доопрацюванні проектів Законів України „Про фінансово-кредитні механізми будівництва житла та операції з нерухомістю” і „Про іпотечне кредитування та факторингові операції з консолідованим іпотечним боргом”; провести на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.04.02 № 58-72/1579-10 разом з ХК „Київміськбуд” за підсумками 2002р. аналіз дії Закону України від 20.04.2000 № 1674-ІІІ „Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії „Київміськбуд” та надати відповідні матеріали Мінекономіки; надавати разом з ХК „Київміськбуд” Раді міністрів Автономної Республіки Крим обласним та Севастопольській міським державним адміністраціям методологічну допомогу щодо впровадження досвіду будівництва житла за кошти населення. 4. В.о. начальника Управління архітектурно-конструктивних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення О.Авдієнку завершити роботу з розробки ДБН „Житлові будинки” передбачивши в ньому стандарти соціального житла а також норми щодо зведення житлових будинків понад 25 поверхів. 5. Контроль за виконанням рішення колегії покласти за належністю питань на першого заступника Голови Комітету А.Беркуту та заступника Голови Комітету В.Присяжнюка. Голова колегіїВ. Череп * * * Довідка Указом Президента України від 15.07.1999 р. № 856/99 “Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки” закладені підвалини для формування в Україні цілісної політики житлового будівництва та визначені основні завдання щодо розвитку житлового будівництва зокрема подвоїти за п’ятирічний період обсяги будівництва житла. На виконання зазначеного Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2000 р. №1347 затверджено Прогноз розвитку житлового будівництва на 2000-2004 роки далі - Прогноз яким у регіональному розрізі визначені щорічні прогнозні обсяги житлового будівництва та доручено Раді міністрів АР Крим обласним Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечувати розроблення та затвердження в установленому порядку щорічних регіональних програм розвитку житлового будівництва далі - Програми та їх реалізацію з урахуванням зазначеного Прогнозу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2001 р. №1712 “Про затвердження Комплексної програми реалізації Стратегії подолання бідності” у Програмах починаючи з 2002 р. мають передбачатись показники створення житлового фонду соціального призначення. В Україні на початок 2002 р. на квартирному обліку перебувало 1 млн. 624 тис. сімей з яких близько 340 тис. сімей користувались правом першочергового а 118 тис. сімей позачергового одержання житла. Одержали житло протягом 2000 р. та 2001р. відповідно 32 тис. і 29 тис. сімей тобто лише 1 6 % тих які перебували у черзі на житло у кожному із зазначених періодів. Середня забезпеченість населення України житлом на 01.01.2002р. становила 21 кв.м загальної площі на одну особу на 01.01.2000р.- 20 4 кв.м; на 01.01.2001р.- 20 7 кв.м що переважно є результатом упорядкування черги на житло. В Україні за 2000-2001 роки введено 11 5 млн.кв.м житла що на 2 8 млн.кв.м 20% менше ніж передбачено Прогнозом Уряду 14 4 млн.кв.м . Найбільше відставання від показників Прогнозу допущене у Рівненській області - на 49 % менше на 195 4 тис.кв.м Кіровоградській - на 47 3 % менше на 144 6 тис.кв.м м. Севастополі - на 43 2 % менше на 88 6 тис.кв.м Сумській області - на 41 7 % менше на 148 3 тис.кв.м Житомирській - на 41 2 % менше на 146 1 тис.кв.м АР Крим - на 41 1% менше на 267 7 тис.кв.м областях Хмельницькій - на 34 8 % менше на 183 3 тис.кв.м Волинській - на 33 9 % менше на 141 5 тис.кв.м Черкаській - на 33 5 % менше на 127 5 тис.кв.м та Вінницькій - на 32 1 % менше на 176 3 тис.кв.м . Наростили за цей самий період сумарні обсяги будівництва житла порівняно з Прогнозом у Тернопільській - на 42 5% або на 96 4 тис.кв.м Закарпатській - на 22 6% відповідно на 70 2 тис.кв.м Чернівецькій - на 5 4% 11 6 тис.кв.м областях та у м.Києві - на 0 3% 5 8 тис.кв.м . На 2002 р. в усіх регіонах України розроблені та затверджені у встановленому порядку регіональні програми будівництва житла. На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 5980/2 від 22.11.2001 р. № 5980/2 від 27.12.2001 р. № 5980/2к Держбуд України здійснює узагальнення показників цих Програм та контроль за їх виконанням. За сумою показників регіональних програм будівництва житла в Україні очікується збільшення у 2002 р. обсягів уведення житла 6833 5 тис.кв.м порівняно з 2001 р. на 115 1 % що становить лише 78 3 % до Прогнозу 8730 тис.кв.м . Найнижчі показники обсягів уведення житла у 2002 р. порівняно з Прогнозом визначені у Програмах Сумської 112 3 тис.кв.м 44 5 % Донецької 330 тис.кв.м 56 4 % Полтавської 175 тис.кв.м 56 5 % областях АР Крим 245 тис.кв.м 61 3% а також у Львівській 381 8 тис.кв.м 63 5 % і Волинській 178 5 тис.кв.м 65 2 % областях. У обсягах що відповідають Прогнозу у поточному році передбачено ввести житло у Закарпатській Київській Миколаївській Чернівецькій Чернігівській областях та м.Києві. Найбільш економічно обґрунтовано підійшли до визначення показників Прогнозу та щорічних Програм за 2000-2002 рр. Закарпатська і Чернівецька області та м.Київ. У січні-вересні 2002 р. за даними Держкомстату в Україні за рахунок усіх джерел фінансування введено 3324 9 тис.кв.м житла що на 3 2 % більше порівняно з відповідним періодом 2001 р. і становить 48 7 % очікуваного у цьому році обсягу введення житла відповідно до Програм. З них за рахунок Державного бюджету введено 72 3 тис.кв.м житла або 2 2 % до загального обсягу введеного житла місцевих бюджетів - 56 0 тис.кв.м житла 1 7 % . Основними джерелами фінансування залишаються кошти населення - введено 2201 6 тис.кв.м житла 66 2 % та підприємств і організацій 995 тис.кв.м або 29 9 % . Більшість регіонів України за звітний період наростили обсяги введеного житла порівняно з січнем-вереснем 2001р. Найбільше житла збудовано у м.Києві - 550 4 тис.кв.м або 1/6 загального обсягу введеного в Україні житла. Зменшили порівняно з січнем-вереснем 2001 р. обсяги введення житла 10 областей та АР Крим. Освоєно в Україні за січень-вересень 2002 р. у житловому будівництві 2674 2 млн. грн. капітальних вкладень в тому числі за рахунок Державного бюджету 89 0 млн .грн. або 3 3 % загального обсягу освоєних у житловому будівництві капіталовкладень. На пільгові довгострокові кредити молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво житла з Державного бюджету спрямовано 27 7 млн. грн. або 35 9 % запланованого річного обсягу фінансування з місцевих бюджетів – 5 9 млн. грн. 39 3 % . На державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників програма “Власний дім” з Державного бюджету спрямовано 2 9 млн. грн або 14 5 % річного обсягу та 3 5 млн. грн. з місцевих бюджетів – 28 2% від річного обсягу. На будівництво житла громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ліміт державних капіталовкладень профінансовано на 10 2 % 1 6 млн. грн. На будівництво житла для військовослужбовців за Комплексною програмою забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей за січень-вересень 2002р. спрямовано 5 6 млн. грн. державних коштів 34 5 % від річного ліміту та 129 2 млн. грн. коштів інвесторів відповідно до статті 22.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” 48 % до річного ліміту . Враховуючи викладене темпи росту обсягів уведення житла визначені Прогнозом на поточний рік в цілому не забезпечуються. У регіонах практично не впроваджено фінансово-кредитних механізмів які б дозволили збільшити обсяги залучення коштів населення у житлове будівництво. Певної роботи потребує від місцевих органів влади подолання інертності у вирішенні цього питання. Винятком є кроки які здійснюються місцевими органами влади окремих міст. Дає позитивні результати експеримент започаткований ХК “Київміськбуд” щодо залучення коштів населення для будівництва житла який містить елементи іпотеки і дозволив суттєво наростити обсяги житлового будівництва у столиці. Проводиться робота з розповсюдження цього експерименту у Вінницькій Дніпропетровській Львівській та Одеській областях. Між Чернівецькою та Київською міськими радами підписано угоду про встановлення партнерських зв’язків якою передбачено обмін досвідом у галузі будівництва. У м. Миколаєві будівельна фірма “Житлобуд-Ніко” уклала договори з декількома банками під програму “Житло в кредит” щодо надання кредитів населенню на будівництво житла. Але більшістю Програм не передбачаються заходи щодо збільшення в областях обсягів житлового будівництва шляхом вдосконалення механізмів фінансування та кредитування житлового будівництва формування ринку житла адекватного рівням доходу та життєвим потребам різних верств населення конкретного регіону. Регіональними Програмами не передбачені показники створення житлового фонду соціального призначення як це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2001 р. № 1712 що певною мірою пов’язане з невизначеністю на законодавчому рівні поняття “соціальне житло” через відсутність Житлового кодексу . Таким чином підсумок показників по введенню в експлуатацію житла за два попередніх роки та дев’ять місяців поточного року свідчить про недостатні темпи житлового будівництва що ставить під загрозу виконання завдань Президента України та Уряду. Така ситуація зумовлена обмеженістю коштів державного та місцевих бюджетів які спрямовуються на будівництво житла відсутня норма обов’язкових щорічних асигнувань у видатках бюджетів усіх рівнів та відсутністю дійових фінансово-кредитних механізмів залучення у житлове будівництво позабюджетних коштів. Проектом Державного бюджету на 2003 р. передбачено спрямувати на житлове будівництво 291 8 млн. грн. або 0 5 % доходної частини Державного бюджету. Як і в минулому році житлове будівництво не включене до переліку захищених статей Державного та місцевих бюджетів. Розробка в регіонах проектів регіональних програм будівництва житла на 2003 р. далі - Проекти порівняно з минулим роком уповільнилась. Відповідні матеріали надані на запит Держбуду більшістю регіонів яких 23 не дають можливості узагальнити по Україні проектні показники житлового будівництва на 2003 рік. Крім того зазначені показники які в повному обсязі надали лише 8 областей Волинська Дніпропетровська Житомирська Закарпатська Запорізька Одеська Полтавська Рівненська не зорієнтовані на досягнення визначених Прогнозом темпів росту житлового будівництва і потребують суттєвого доопрацювання. У регіональних Програмах визначені наступні основні фактори які перешкоджають досягненню обсягів уведення житла у розмірах передбачених Прогнозом: 1. Обмеженість коштів що спрямовуються з бюджетів усіх рівнів у житлове будівництво. 2. Обмеженість інвестиційних можливостей підприємств установ та організацій через їх фінансову нестабільність. 3. Відсутність у облдержадміністрацій у зв’язку з прийняттям Бюджетного Кодексу впливу на формування бюджетів районів та міст в тому числі щодо спрямування коштів місцевих бюджетів з бюджетів розвитку у житлове будівництво. 4. Невизначеність на законодавчому рівні питань щодо створення та впровадження у житлове будівництво фінансово-кредитних механізмів залучення коштів та забезпечення доступності довгострокових банківських кредитів на будівництво житла для населення України. 5. Низький рівень платоспроможності населення. 6. Висока вартість будівництва житла порівняно з його вартістю на вторинному ринку. 7. Вимоги НБУ щодо мінімального розміру регулятивного капіталу 5 млн. євро при створенні регіонального банку діє у межах однієї області стримує процес створення таких банків у тому числі іпотечних. 8. Невизначеність на законодавчому рівні поняття “соціальне житло”.