Рішення Колегії N 1 від 28.01.2005 р.

Рішення Колегії N 1 від 28.01.2005 р. Про хід виконання рішень Кабінету Міністрів України щодо удосконалення дозвільної системи у будівництві

Рішення колегії від 28 січня 2005 р. № 1 Про хід виконання рішень Кабінету Міністрів України щодо удосконалення дозвільної системи у будівництві Рішення колегії від 28 січня 2005 р. № 1 Заслухавши інформацію начальника Управління містобудівної політики Держбуду А.Економова про стан виконання доручень Кабінету Міністрів України від 29.09.04 № 41359/1/1-04 до пункту 4 доручення Президента України від 13.05.04 № 1-1/563 від 5.07.04 № 414-р та від 11.11.04 № 9688/60/1-04 колегія відзначає що Держбудом України за участю інших центральних органів виконавчої влади протягом 2004 року досягнуто певних зрушень у питаннях вдосконалення дозвільної системи в будівництві. Здійснено низку заходів спрямованих на спрощення процедури проведення державної експертизи зменшення вартості та термінів її виконання і поліпшення інвестиційних умов в Україні. Наказом від 12.11.03 № 187 затверджено нову редакцію "Переліку об'єктів затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства не потребують висновку комплексної державної експертизи". Також наказом від 20.02.04 № 8 затверджено нову редакцію державних будівельних норм А.2.2-3-2004 які регламентують склад порядок розроблення погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію об'єктів цивільного призначення. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про архітектурну діяльність" підготовлений Держбудом знаходиться на розгляді Комітетів Верховної Ради України. Також підготовлений погоджений із центральними органами виконавчої влади і поданий до Уряду наприкінці 2004 року проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про планування і забудову територій". Зазначеними законопроектами передбачається вдосконалення процедур дозвільної системи. Завершується розроблення нової редакції Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності яка буде винесена у І кварталі 2005 року на розгляд науково-технічної ради Держбуду України що направлено на спрощення та прозорість процесу ліцензування шляхом конкретизації та структурування логічної систематизації вимог до суб'єктів господарювання які виконують роботи у будівництві. Разом з тим вжиті заходи не є достатніми для отримання радикального ефекту виключення проявів бюрократизму необгрунтованих витрат часу і коштів інвесторів при розгляді комплексу питань пов'язаних із наданням дозволу на будівництво об'єктів різного призначення. Оцінка існуючого стану дозвільної системи свідчить про необхідність невідкладного продовження роботи з удосконалення законодавства за різними напрямками які стосуються питань використання та забудови територій подолання відомчого ставлення до вирішення державних проблем. Для забезпечення цього необхідне підвищення рівня взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади до компетенції яких належать питання погодження будівництва пошук взаємоприйнятних підходів до вдосконалення земельних відносин експертизи проектно-кошторисної документації створення механізму професійної атестації фахівців які виконують роботи у будівельній галузі та в інших питаннях. Також актуальним лишається завдання вдосконалення ряду нормативних документів у сфері компетенції Держбуду. Колегія вирішила: 1. Взяти до відома інформацію начальника Управління містобудівної політики А.Економова про стан роботи з виконання доручень Уряду щодо вдосконалення дозвільної системи в будівництві протягом 2004 року. 2. Заступнику Голови Держбуду України Ю.Казміруку посилити координуючу роботу з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади у вирішенні питань удосконалення дозвільної системи керівникам управлінь відповідно до їх компетенції продовжити роботу з внесення змін до нормативно-правової бази містобудування та будівництва у поточному році та на подальший період. 3. Управлінню містобудівної політики А.Економов : 3.1. У тримісячний термін подати на затвердження зміни до державних будівельних норм ДБН Б.1.1-4-2002 "Склад зміст порядок розроблення погодження та затвердження містобудівного обґрунтування" спрямованих на скорочення термінів підготовки рішень про будівництво об'єктів. 3.2. Після прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про планування і забудову територій" у стислий термін опрацювати питання про внесення змін до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328. 3.3. Продовжити роботу з розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства в галузі архітектури та містобудування відповідно до поточних завдань спрощення та вдосконалення дозвільної системи в будівництві систематично налагоджувати взаємодію з іншими центральними органами виконавчої влади у зазначених питаннях. 4. Управлінню архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення О.Авдієнко забезпечити у першому півріччі поточного року розроблення регламенту щодо складу порядку розроблення і затвердження проектної документації для нових об'єктів житлово-цивільного призначення на які відсутні норми проектування. 5. Управлінню цінової політики експертизи та контролю вартості у будівництві П.Губень з метою вдосконалення процедур комплексної державної експертизи проектів будівництва опрацювати питання щодо внесення змін до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 483. 6. Відділу ліцензування та атестації будівельної діяльності В.Лісничук : 6.1. Підготувати для розгляду на засіданні науково-технічної ради Держбуду у першому кварталі ц.р. проект нової редакції Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності. 6.2. Забезпечити у першому півріччі поточного року розроблення проектів відповідних нормативно-правових документів щодо професійної атестації фахівців у будівельній галузі. 7. Управлінню науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві Д.Барзилович Юридичному сектору М.Сюр управлінням за належністю питань при оновленні та внесенні змін до нормативних документів Держбуду посилити увагу до питань що стосуються дозвільної системи забезпечити належний юридичний рівень викладення нормативних положень для їх застосування при вирішенні відповідних питань як юридичними так і фізичними особами. 8. Першому заступнику Голови Комітету А.Беркуті заступникам Голови Комітету Ю.Казміруку О.Бондаренку В.Гречку протягом першого кварталу поточного року розглянути питання і внести пропозиції щодо доцільності та порядку розроблення проекту Будівельного кодексу України. ГОЛОВА КОЛЕГІЇВ. ЧЕРЕП * * * Довідка На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 29.09.04 №41359/1/1-04 до пункту 4 доручення Президента України від 13.05.04 №1-1/563 від 5.07.04 №414-р та від 11.11.04 №9688/60/1-04 Держбудом України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади виконуються заходи з удосконалення спрощення дозвільної системи в будівництві. За результатами аналізу проведеного робочою групою на виконання рішення колегії від 19.03.03 визначена структура дозвільної системи в будівництві і виявлені ланки цієї системи де через недосконалість та недостатню взаємну узгодженість нормативно-правових актів різного рівня виникають необґрунтовані ускладнення процедур підготовки і видачі дозвільної документації для будівництва містобудівних об'єктів. Зазначені процедури регламентовані законами України та розпорядчими документами Кабінету Міністрів України якими визначені повноваження органів місцевого самоврядування і виконавчої влади служб державного нагляду давати дозвіл погоджувати питання вибору місця розміщення об'єктів містобудування вибору земельних ділянок для будівництва оформлення права на землю видачі вихідних даних для проектування експертизи і затвердження проектів видачі дозволу на будівельні роботи прийняття об'єктів в експлуатацію а також державними будівельними нормами державними санітарними нормами іншими нормативними актами відповідних центральних органів виконавчої влади. Основними етапами у процесі отримання фізичним або юридичним суб'єктом дозволу на будівництво є: вибір земельної ділянки узгодження місця розміщення об'єкта; набуття права власності або користування на земельну ділянку для здійснення будівництва або у випадку наявності права на земельну ділянку отримання дозволу на будівництво; надання вихідних даних для проектування; розроблення проектної документації її узгодження й експертиза; одержання дозволу на виконання будівельних робіт; прийняття об'єкта в експлуатацію. Найбільш складними та витратними для забудовника або інвестора є безумовно етапи пов'язані з погодженням питань отримання земельної ділянки для будівництва а також експертизою розробленої проектної документації. Процедури надмірно ускладнені мають бюрократичний характер і не забезпечують високої якості рішень. Ряд погоджень на послідовних етапах неодноразово дублюється у різних варіаціях з посиланням на положення законодавства. З урахуванням цих висновків були визначені напрямки діяльності управлінь Держбуду щодо вдосконалення дозвільної системи в питаннях які належать до їх компетенції а також взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади. Було взято до уваги що: уся сукупність дозвільних процедур регламентована більше ніж 20 законами України і великою кількістю підзаконних актів недостатньо узгоджених між собою. Для удосконалення процедур необхідно істотне втручання в правову базу: внесення комплексних змін у ряд нормативних актів; особливо ускладненим є вирішення земельних питань. Хоча земля в містобудуванні є винятково просторовим базисом для розміщення об'єктів а облік містобудівних факторів переважно покладається на містобудівну документацію земельне законодавство створює можливість виділення відповідних питань у самостійну категорію з неминучим ускладненням процедур; на відміну від загальноприйнятої у світі практики дозвільні процедури не утворюють цілісного процесу. В результаті проходження послідовних етапів розгляду питання не зростає гарантія його позитивного вирішення для сумлінного інвестора тобто протягом тривалого періоду до одержання дозволу на виконання будівельних робіт і навіть після цього не виключається можливість негативного результату для інвестора що виконав на попередніх етапах усі пред'явлені йому вимоги. У першому півріччі 2004 року Держбудом України підготовлений і внесений на розгляд центральних органів виконавчої влади проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України". Цим актом передбачалося внесення змін до Земельного та Водного кодексів України законів "Про охорону навколишнього природного середовища" "Про охорону атмосферного повітря" "Про дорожній рух" тощо - у питаннях що стосуються спрощення дозвільних процедур і виключення з них дублюючих елементів. Законодавчі пропозиції розглядалися як перший крок на шляху удосконалювання дозвільної системи. Однак законопроект не був погоджений рядом центральних органів виконавчої влади повноваження яких ґрунтувалися на зазначених законах. Реальним мотивом таких дій є незгода зі спрощенням процедур: оскільки підготовка документів здійснюється в більшості випадків на платній основі очевидна незацікавленість у скороченні й упорядкуванні процедур. Таким чином була виключена можливість внесення законопроекту на розгляд до Верховної Ради України. Аналогічно були відхилені законодавчі пропозиції Держбуду про запровадження єдиної державної експертизи проектів проектно-кошторисної документації у будівництві замість діючих шести. З метою досягнення реального можливого на сьогодні ефекту в удосконаленні дозвільної системи Держбуд звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією підготувати та подати законопроект з питань що належать до його виключної компетенції. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09.09.04 №9688/46/1-04 у стислий термін підготовлений погоджений і внесений на розгляд Уряду проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про планування і забудову територій". Цим законопроектом передбачений ряд заходів спрямованих на: розширення можливостей отримання замовником вихідних даних для проектування на підставі прийняття рішення про погодження місця розташування об'єкта містобудування - ще до набуття реального права на землю відповідно до норм земельного законодавства; забезпечення можливості використання єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок що встановлюються місцевими правилами забудови населеного пункту як вихідних даних для проектування; виключення розбіжностей при застосуванні регіональних та місцевих правил забудови: запропоновані формулювання відкривають можливість встановлення пріоритету місцевих правил забудови над регіональними що відповідає законодавству про місцеве самоврядування та статті 22 Закону України "Про планування і забудову територій"; виключення можливості зловживань з боку уповноважених органів та установ які на практиці мають місце при наданні вихідних даних на проектування та ін. Разом з цим вжито низку заходів спрямованих на спрощення процедури проведення державної експертизи зменшення вартості та термінів її виконання і поліпшення інвестиційних умов в Україні. Наказом від 12.11.03 №187 затверджено нову редакцію "Переліку об'єктів затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства не потребують висновку комплексної державної експертизи". Також наказом від 20.01.04 №8 затверджено нову редакцію державних будівельних норм А.2.2-3-2004 які регламентують склад порядок розроблення погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію об'єктів цивільного призначення. До заходів спрямованих на принципове вдосконалення дозвільної системи слід також віднести розроблення Типових місцевих правил забудови населеного пункту здійснене у 2003-2004 роках. Зазначені типові правила базуються на позитивному світовому досвіді управління будівництвом і цілком відповідають вимогам статті 22 Закону України "Про планування і забудову територій". Однак у висновках центральних органах виконавчої влади щодо проекту Типових правил знов-таки має місце небажання підтримати кроки спрямовані на спрощення процедур і виключення з них бюрократичних елементів що стає на заваді подальшому затвердженню та тиражуванню Типових правил. Заходи із удосконалення спрощення дозвільної системи у будівництві здійснені Держбудом України за участю інших центральних органів виконавчої влади протягом 2004 року слід розцінювати як необхідний етап роботи з удосконалення дозвільної системи в будівництві. Очікується що їх успішне запровадження сприятливо позначиться на інвестиційній ситуації в Україні. Держбуд України листом від 12.01.05 №12-12/1-1 звітував перед Урядом про поточний стан удосконалення дозвільної системи в будівництві та про наміри продовжити роботу у подальший період. Не може бути підтримана позиція яка декларується у ряді висновків Держкомпідприємництва та ін. що вирішення проблеми може бути досягнуто прийняттям єдиного досконалого нормативного акта про дозвільну систему. Аналіз ситуації свідчить що регламентація питань одержання дозволу на будівництво є предметом дії численних законів та підзаконних актів і знаходиться на перетині суперечливих інтересів різних органів управління. Можливість досягнення принципових зрушень у вирішенні проблеми знаходиться на шляху поступового системного реформування законодавства з широкого кола питань які у різних аспектах стосуються використання та забудови територій а також подолання традиції формування законодавчої бази за галузевим принципом. Актуальним завданням є внесення змін до земельного законодавства в питаннях що стосуються земель населених пунктів а також земель під забудовою виходячи з прийнятого у світі розуміння земельних ділянок як нерухомого майна а також як просторового базису для усіх видів містобудівного використання. Разом з тим слід констатувати що не вичерпані можливості поліпшення ситуації в питаннях що відносяться безпосередньо до визначеної законодавством компетенції Держбуду України. Це зокрема стосується нормативної бази будівництва де до сьогодні ще діє чимало норм колишнього СРСР. Такі нормативи із зрозумілих причин не відповідають вимогам управління в умовах ринкової економіки. Суперечливість норм та розпливчастість формулювань значно ускладнюють як проектування так і погодження проектно-кошторисної документації а також вирішення спірних питань у судовому порядку. Не встановлено відповідальності органів управління за якість наданих вихідних даних АПЗ технічних умов що перетворює проектування на сферу невиправданого інвестиційного ризику. Необхідно всіляко прискорювати запровадження в практику місцевих рад сучасних методів управління містобудуванням заснованих на поширеному у ряді розвинутих країн принципі зонування територій зонингу і встановлення локальних стандартів забудови у кожній зоні зокрема місцевих правил забудови передбачених статтею 22 Закону України "Про планування і забудову територій". Важливою умовою успішної діяльності на зазначеному напрямку є також підвищення якості містобудівної документації для населених пунктів з посиленням уваги до земельних питань а також своєчасне відновлення цієї документації. Пропонується продовжити роботу за визначеними напрямками зосередивши увагу на забезпеченні належного юридичного рівня положень нормативно-правових документів з питань компетенції Держбуду України а також налагодженні необхідної взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади у питаннях що стосуються містобудування та будівництва земельні відносини у населених пунктах та за їх межами галузева експертиза проектної документації тощо . НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ПОЛІТИКИ А.ЕКОНОМОВ