ДСТУ Б В.2.7-8-94

ДСТУ Б В.2.7-8-94 Будівельні матеріали. Плити пінополістирольні. Технічні умови

Державний стандарт України ------------------------------- Будівельні матеріали ПЛИТИ ПІНОПОЛІСТИРОЛЬНІ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-8-94 Міністерство України у справах будівництва і архітектури Київ 1994 ПЕРЕДМОВА 1.РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним і проектним інститутом будівельних матеріалів та виробів НДІБМВ 2.ВНЕСЕНО Головним управлінням перспективного розвитку матеріально-технічної бази будівництва Мінбудархітектури України 3.ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ Наказом Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 24.03.94 N 64. Стандарт відповідає ДСТУ 1.5-93 "Загальні вимоги до побудови викладу оформлення та змісту стандартів." 4.ЗАМІСТЬ ГОСТ 15588-86 ЗМІСТ 1. Галузь використання ................................. 1 2. Нормативні посилання ................................ 2 3. Типи. Основні параметри та розміри .................. 4 4. Технічні вимоги ..................................... 6 5. Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища .. 8 6. Правила приймання ................................... 10 7. Методи контролю ..................................... 11 8. Транспортування і зберігання ........................ 19 9. Вказівки щодо експлуатації .......................... 19 10. Гарантії виробника .................................. 20 Державний стандарт України ------------------------------- Будівельні матеріали ПЛИТИ ПІНОПОЛІСТИРОЛЬНІ Технічні умови Строительные материалы ПЛИТЫ ПЕНОПОЛИСТИРОЛЬНЫЕ Технические условия Building materials Polystyrene foam boards Specifications ------------------------------------------------------- Чинний від 1994-07-01 1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Цей стандарт поширюється на плити пінополістірольні далі за текстом "плити" які виготовляються безпресовим способом із суспензійного полістиролу що спінюється з добавкою або без добавки антипірену. Плити застосовуються для теплової ізоляції як внутрішній середній шар будівельних огороджувальних конструкцій та промис- лового устаткування при відсутності контакту плит з внутрішні- ми приміщеннями. Температура поверхень що ізолюються не повинна перевищу- вати 80 оС. Вимоги даного стандарту є обов'язковими. Стандарт придатний для цілей сертифікації. - 2 - 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В цьому стандарті є посилання на такі документи: ГОСТ 12.1.004-91 | ССБТ. Пожарная безопасность. Общие | требования. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.1.005-88 | ССБТ. Общие санитарно-гигиенические | требования к воздуху рабочей зоны. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.1.007-76 | ССБТ. Вредные вещества. Классификация | и общие требования безопасности. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.1.014-84 | ССБТ. Воздух рабочей зоны. Метод опре- | деления концентрации вредных веществ | индикаторными трубками. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.1.018-86 | ССБТ. Пожарная безопасность. | Электростатическая искробезопасность. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.1.019-79 | ССБТ. Электробезопасность. Общие | требования и номенклатура видов защиты. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.1.044-89 | ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и | материалов. Номенклатура показателей и | методы их определения. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.3.002-75 | ССБТ. Переработка пластических масс. | Требования безопасности. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.3.030-83 | ССБТ. Процессы производственные. | Общие требования безопасности. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.4.021-75 | ССБТ. Системы вентиляционные. | Общие требования. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 12.4.028-76 | ССБТ. Респираторы ШБ "Лепесток". | Технические условия. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 17.2.3.02-78 | Охрана природы. Атмосфера. Правила ус- | тановления допустимых выбросов вредных | веществ промышленных предприятий. --------------------------------------------------------------- - 3 - ГОСТ 162-90 | Штангенглубиномеры. Технические условия. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 166-89 | Штангенциркули. Технические условия. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 427-75 | Линейки измерительные металлические. | Технические условия. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 2874-82 | Вода питьевая. Гигиенические требования | и контроль за качеством. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 7076-87 | Материалы и изделия строительные. | Метод определения теплопроводности. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 7502-89 | Рулетки измерительные металлические. | Технические условия. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 14192-77 | Маркировка грузов. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 21204-83 | Горелки газовые промышленные. | Общие технические требования. | Классификация маркировка и хранение. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 25336-82Е | Посуда и оборудование лабораторные | стеклянные. Типы основные параметры | и размеры. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 26433.1-89 | Правила выполнения измерений. | Элементы заводского изготовления. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 27574-87 | Костюмы женские для защиты от общих | производственных загрязнений и механи- | ческих воздействий. --------------------------------------------------------------- ГОСТ 27575-87 | Костюмы мужские для защиты от общих | производственных загрязнений и механи- | ческих воздействий. --------------------------------------------------------------- ТУ 6-09-4711-81 | Кальций хлористый безводный. | Технические условия. --------------------------------------------------------------- ТУ 25-1819-0021 | Секундомеры механические. | Технические условия. --------------------------------------------------------------- - 4 - СНиП 2.04.05-91 | Строительные нормы и правила. | Отопление вентиляция и кондиционирова- | ние воздуха. --------------------------------------------------------------- СНиП 11.26-76 | Строительные нормы и правила. | Нормы проектирования. Кровли. --------------------------------------------------------------- Сан ПиН 4630-88 | Санитарные правила и нормы охраны | поверхности от загрязнений. --------------------------------------------------------------- Сан ПиН 4946-89 | Санитарные правила и нормы по охране | атмосферного воздуха и населенных мест. --------------------------------------------------------------- СП 1042-73 | Санитарные правила организации техно- | логических процессов и гигиенические | требования к производственному | оборудованию. --------------------------------------------------------------- СН 3044-84 | Санитарные нормы вибрации рабочих мест. --------------------------------------------------------------- СН 3223-85 | Санитарные нормы допустимых уровней | шума на рабочих местах. --------------------------------------------------------------- СН 4088-86 | Санитарные нормы микроклимата | производственных помещений. --------------------------------------------------------------- РСН 356-91 | Положение о радиационном контроле на | обЬектах строительства и предприятиях | стройиндустрии и стройматериалов | Украины. --------------------------------------------------------------- 3. ТИПИ ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТА РОЗМІРИ 3.1. Плити в залежності від наявності антипірену виготовля- ються двох типів: - ПСБ-С - з антипіреном; - ПСБ - без антипірену. 3.2. Плити в залежності від граничного значення густини поділяються на марки 15 25 35 і 50. - 5 - 3.3. Номінальні розміри плит повинні бути мм: - по довжині - від 800 до 5000 з інтервалом через 50; - по ширині - від 500 до 1300 з інтервалом через 50; - по товщині - від 20 до 500 з інтервалом через 10. За домовленістю із споживачем допускається виготовлення плит інших розмірів по довжині ширині та товщині. 3.4. Граничні відхилення від номінальних розмірів плит не повинні перевищувати мм: по довжині - для плит завдовжки до 1000 включно +- 5 0 - для плит завдовжки понад 1000 до 2000 включно +- 8 0 - для плит завдовжки понад 2000 +- 10 0 по ширині - для плит завширшки до 1000 включно +- 5 0 - для плит завширшки понад 1000 +- 8 0 по товщині - для плит завтовшки до 50 включно +- 2 0 - для плит завтовшки понад 50 +- 3 0 3.5. Умовне позначення плит повинно складатися з літерного позначення типу плити цифрових позначень марки розмірів по довжині ширині товщині в міліметрах та позначення цього стан- дарту. - 6 - Приклад умовного позначення плит із спіненого полістіролу з добавкою антипірену марки 25 завдовжки 1000 завширшки 700 і завтовшки 100 мм: ПСБ-С-25-1000 х 700 х 100 ДСТУ Б В.2.7-8-94. 4. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 4.1. Плити повинні відповідати вимогам цього стандарту і виготовлятися за технологічним регламентом затвердженим у встановленому порядку. 4.2.Для виготовлення плит застосовують полістирол що має зда- тність спінюватись і відповідає вимогам діючої нормативно-технічної документації. 4.3. Плити повинні мати правильну геометричну форму. Відхилен- ня від прямолінійності грані плити не повинно перевищувати 3 мм на 500 мм довжини грані. Різниця довжин діагоналей не повинна перевищувати мм: - в плитах завдовжки до 1000 включно 5 0 - в плитах завдовжки понад 1000 і до 2000 включно 7 0 - в плитах завдовжки понад 2000 13 0 4.4. На поверхні плит не допускаються випуклості або запа- дини завдовжки більше 50 мм завширшки більше 3 мм і заввишки завглибшки більше 5 мм. У плитах не допускається притуплення ребер і кутів завглиб- шки більше 10 мм від вершини прямого кута і скоси по сторонах притупленого кута завдовжки більше 80 мм. 4.5. Показники фізико-механічних властивостей плит повинні відповідати нормам наведеним в таблиці 1. - 7 - Таблиця 1 ------------------------------------------------------------------ | Найменування | Норма для плит марок | | показників |-------------------------------------------| | | 15 | 25 | 35 | 50 | |----------------------------------------------------------------| |Густина кг/м3 | До 15 | Від 15 1 | Від 25 1 | Від 35 1 | | | | до 25 0 | до 35 0 | до 50 0 | |----------------------------------------------------------------| |Міцність на стиск | 0 05 | 0 10 | 0 16 | 0 20 | |при 10% лінійній | | | | | |деформації МПа | | | | | |не менше | | | | | |----------------------------------------------------------------| |Границя міцності при| 0 07 | 0 18 | 0 25 | 0 35 | |згині МПа не менше| | | | | |----------------------------------------------------------------| |Теплопровідність у | 0 042 | 0 039 | 0 037 | 0 037 | |сухому стані при те-| | | | | |мпературі 25+-5 оC| | | | | |Вт/ м.К. не більше| | | | | |----------------------------------------------------------------| |Вологість плит від-| 12 | 12 | 12 | 12 | |вантажуваних спожи- | | | | | |вачеві % не більше| | | | | |----------------------------------------------------------------| |Водопоглинання за | 3 0 | 2 0 | 2 0 | 1 8 | |24 год. % по об'єму| | | | | |не більше | | | | | ------------------------------------------------------------------ 4.6. При невідповідності плит хоча б по одному показнику да- ної марки крім густини вони повинні бути віднесені до марки з меншою густиною. 4.7. Плити поставляють запакованими в пакети або в неупакова- ному вигляді. Висота пакета не повинна перевищувати 0 9 м. При товщині плит більше 450 мм пакет формують із двох плит. Для закріплення плит в пакеті слід використовувати стрічку яка витримує навантаження на розрив не менше 200Н по основі . - 8 - 4.8. На бічну грань плити або пакета слід нанести маркування із зазначенням найменування підприємства-виготівника типу і марки плити. 4.9. Транспортне маркування повинне виконуватися у відповід- ності з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків: "Захищати від вологи" і "Захищати від нагрівання". 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 5.1. При виробництві й зберіганні плит можливе виділення лег- ких речовин - незаполімерізованих домішок які містяться у вихідній сировині - в полістиролі що спінюється ізопентану пентану і за- лишкового монометру - стиролу . 5.2. Полістирол що спінюється схильний до утворення електро- статичних зарядів при недостатньому повітрообміні що може бути джерелом небезпеки бо пил який міститься в повітрі створює ви- бухонебезпечну суміш. 5.3. Гранично допустимі концентрації ГДК парів легких речо- вин пилу полістиролу в повітрі робочої зони виробничих приміщень а також клас їх небезпеки у відповідності з ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.1.007 наведені в таблиці 2. Таблиця 2 ------------------------------------------------------------------ | Найменування речовин | ГДК | Клас небезпеки | |----------------------------------------------------------------| | Стирол мономер мг/м3 | 30/10 | 3 | |----------------------------------------------------------------| | Ізопентан мг/м3 | 300 | 4 | |----------------------------------------------------------------| | Пентан мг/м3 | 300 | 4 | |----------------------------------------------------------------| | Пил полістиролу г/м3 | 27 5 | 3 | ------------------------------------------------------------------ 5.4. Концентрацію шкідливих речовин в повітрі робочої зони слід визначати у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.1.014 і за Методичними вказівками МУ 1993-79 "Газохрома- тографическое определение стирола окиси углерода этана метана - 9 - этилена ацетилена изопентана в воздухе производственных поме- щений". 5.5. Плити повинні виготовлятися при дотриманні температурного режиму і технологічних параметрів у приміщеннях обладнаних при- пливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05. 5.6. При виробництві плит необхідно дотримуватись вимог сані- тарних правил організації технологічних процесів і вимог гігієни до виробничого устаткування згідно з ГОСТ 12.3.002 СП 1042-73 СН 3044-84 СН 3223-85 СН 4088-86. 5.7. Експлуатація електроустановок і електроприладів повинна здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.019. Устаткування комунікації і ємкості повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.018 і ПУЭ-76. 5.8. Плити з пінополістиролу згідно з вимогами ГОСТ 12.1.044 належать до групи горючих матеріалів середньої займистості. 5.9. Плити типу ПСБ-С здатні до самостійного горіння не більше 4 с. 5.10. Температура займання плит - 74 +- 10 оС. 5.11. При займанні плит їх гасять розпиленою водою зі змочува- чами. Гасіння пожежі в приміщеннях проводять в ізолюючих протига- зах. 5.12. За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні від- повідати вимогам ГОСТ 12.1.004 ГОСТ 12.3.030. 5.13. Викиди в атмосферу охорона навколишнього середовища повинні відповідати вимогам ГОСТ 17.2.3.02 Сан ПиН 4630-88 і Сан ПиН 4946-89. 5.14. Оцінка радіологічної активності сировини і плит а та- кож методи радіаційного контролю проводяться за РСН 356-91 "Поло- жение о радиационном контроле на обЬектах строительства и предпри- ятиях стройиндустрии и стройматериалов Украины". 5.15. Сумарна питома активність радіонуклідів не повинна пере- - 10 - вищувати 370 Бк/кг І клас . 5.16. Особи зайняті на виробництві плит повинні бути забез- печені засобами індивідуального захисту: спецодягом за ГОСТ 27574 ГОСТ 27575 протипиловими респіраторами ШБ-1 "Лепесток" за ГОСТ 12.4.028 і за галузевими нормами. 6. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 6.1. Плити приймаються партіями. Партією вважається добовий виробіток плит одного типу марки однакових номінальних розмірів із сировини однієї марки одночасно поданих для здавання-приймання і оформлених документом про якість встановленої форми в якому за- значають: - найменування підприємства-виготівника і його товарний знак; - дату виготовлення; - найменування продукції і номер партії; - марку і тип плит; - кількість плит в партії; - позначення цього стандарту; - штамп ВТК; - результати випробувань. 6.2. Для перевірки якості плит повинні проводитися приймально- здавальні й періодичні випробування. 6.3. Приймально-здавальні випробування проводяться за такими показниками: лінійними розмірами правильністю геометричної форми прямолінійність різниця довжин діагоналей зовнішнім виглядом випуклості або западини притуплення ребер і кутів скоси по сто- ронах притуплених кутів густиною міцністю на стиск при 10% дефо- рмації границею міцності на згін вологістю. Періодичні випробування плит на водопоглинання і визначення часу самостійного горіння слід проводити один раз на тиждень і при зміні сировини. - 11 - Теплопровідність плит визначають периодично при зміні технології виробництва або викоритовуваної сировини але не рідше одного разу за 6 місяців. 6.4. Для перевірки відповідності плит вимогам цього стандарту за лінійними розмірами правильністю геометричної форми і зовнішнім виглядом від партії об'ємом до 200 м3 відбирають 10 плит від пар- тії об'ємом більше 200 м3- 20 плит. 6.5. Для перевірки фізико-механічних показників відбирають 3 плити з 10 або 5 із 20 плит які пройшли перевірку за пунктом 6.4. 6.6. При незадовільних результатах випробувань плит хоча б по одному показнику проводять повторну перевірку по цьому показнику подвійної кількості плит відібраних від тієї ж партії. Результати повторних випробувань є остаточними. Для партії плит не прийнятої за результатами контролю ліній- них розмірів правильності геометричної форми і зовнішнього вигля- ду допускається застосовувати суцільний контроль за показником що не відповідає вимогам стандарту. 7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ 7.1. Плити перед виготовленням зразків для випробувань повинні бути витримані не менше 3 год. при температурі 22 +- 5 оС. 7.2. Довжину і ширину плит вимірюють лінійкою за ГОСТ 427 в трьох місцях: на відстані 50 мм від краю і середини плити. Похибка вимірювання - не більше 1 0 мм. За довжину і ширину плити приймають середнє арифметичне зна- чення вимірів плити. 7.3. Товщину плит вимірюють штангенциркулем за ГОСТ 166 в 9 місцях: по три виміри з кожної сторони на відстані 50 мм від краю плити і посередині грані. Похибка вимірювання - не більше 0 1 мм. За товщину плит приймають середнє арифметичне значення вимірів плити. - 12 - 7.4. Відхилення від прямолінійності плит визначають за ГОСТ 26433.1. 7.5. Для визначення різниці довжин діагоналей вимірюють довжи- ни двох діагоналей на найбільшій грані плити рулеткою за ГОСТ 7502. За результат виміру приймається значення різниці довжин діаго- налей плити. 7.6. Довжину ширину висоту глибину випуклостей і западин плит вимірюють двустороннім штангенциркулем з глибиноміром за ГОСТ 162. 7.7. Притуплення ребер і кутів скоси по сторонах притуплених кутів визначають за ГОСТ 26433.1. 7.8. Визначення густини Суть методу полягає у визначенні маси одиниці об'єму плити. 7.8.1. Обладнання Ваги з похибкою зважування не більше 5 г. Лінійка за ГОСТ 427 для вимірювання довжини і ширини. Штангенциркуль за ГОСТ 166 для вимірювання товщини. 7.8.2. Проведення випробувань Плити вибрані за п.6.5 зважують з похибкою не більше 0 5% потім визначають геометричні розміри плит у відповідності з п.п. 7.2 і 7.3. 7.8.3. Густину плити р в кілограмах на кубічний метр обчис- люють за формулою: м р = ----------- v 1+0 01w де м - маса плити кг; v - об'єм плити м3; - 13 - w - вологість плити % За результат випробувань приймають середнє арифметичне значен- ня всіх визначень округлене до 0 1 кг/м3. 7.9. Визначення вологості Суть методу полягає у визначенні різниці маси зразка до і піс- ля висушування при заданій температурі. 7.9.1. Відбір зразків Для визначення вологості із плит відібраних за п.6.5 випи- люють по три зразки: один із середини і два на відстані 50 мм від краю плити. Розміри зразків повинні бути 50мм х 50мм х 50мм +- 0 1 мм. Якщо товщина плити з якої виготовляють зразки менша 50 мм то висота зразка приймається рівною товщині плити. 7.9.2. Устаткування Ваги з похибкою зважування не більше 0 01 г. Сушильна шафа або термостат які забезпечують температуру наг- рівання не менше 60 +- 2 оС і підтримують її з похибкою не більше 2 оС. Ексикатор за ГОСТ 25336. Хлористий безводний кальцій за ТУ 6-09-4711. 7.9.3. Проведення випробувань Зразки зважують з похибкою не більше 0 01 г висушують в су- шільній шафі або в термостаті при температурі 60 +- 2 оС протя- гом 3 годин потім охолоджують в ексикаторі з хлористим кальцієм протягом 0 5 годин після чого зразки зважують з тією ж точністю. - 14 - 7.9.4. Обробка результатів Вологість w зразка у відсотках обчислюють за формулою: м - м1 w = -------- 100 м1 де м - маса зразка до висушування г; м1- маса зразка після висушування г. За результат випробувань приймають середнє арифметичне значен- ня паралельних визначень вологості округлене до 1%. 7.10. Визначення міцності на стиск при 10% лінійній деформа- ції. 7.10.1. Відбір зразків Для визначення міцності на стиск при 10% лінійній деформа- ції із плит відібраних за п.6.5 випилюють по три зразки розмірім 50мм х 50мм х 50мм +- 1 0 мм - один із середини і два на відстані 50 мм від краю плити. Якщо товщина плити із якої виготовляють зразки менша 50 мм то висота зразків приймається рівною товщині плити. Допускається для випробування на стиск використовувати зразки на яких визначалася вологість плит. 7.10.2. Устаткування Випробувальна машина яка забезпечує вимірювання навантаження з похибкою що не перевищує 1% від величини стискуючого зусилля і постійну швидкість навантажування зразка 5-10 мм/хв. Випробуваль- на машина повинна мати опору яка самовстановлюється і систему ви- мірювання переміщень затискачів яка забезпечує вимірювання дефор- мації з похибкою не більше 0 2 мм. Металева лінійка за ГОСТ 427. Секундомір за ТУ 25-1819-0021. - 15 - 7.10.3. Проведення випробувань Вимірюють лінійні розміри зразка. Потім зразок ставлять на опо- рну плиту машини таким чином щоб стискуюче зусилля діяло по осі зразка. Навантажувати зразок слід до досягнення навантаження яке відповідає 10% лінійній деформації причому навантаження зразка ве- дуть в напрямі товщини плити з якої він був випиляний. 7.10.4. Обробка результатів Міцність на стиск при 10% лінійній деформації Rст. в МПа обчи- слюють за формулою: Р -6 Rст. = --- 10 lb де Р - навантаження при 10% лінійній деформації Н; l - довжина зразка м; b - ширина зразка м. За результат випробувань приймають середнє арифметичне значен- ня паралельних визначень міцності плит на стиск округлене до 0 01 МПа. 7.11. Визначення границі міцності при згині Суть методу полягає у визначенні величини зусилля при згині зразка від дії якого він руйнується при заданих умовах випробу- вань. 7.11.1. Відбір зразків Для визначення границі міцності при згині плит відібраних за п.6.5 випилюють по два зразки розмірім 250мм х 40мм х 40мм +- 1 0мм - один із середини і один на відс- тані 50 мм від краю плити. Якщо відібрані плити мають товщину меншу ніж 40 мм то висота зразка повинна бути рівною товщині плити. 7.11.2. Устаткування інструменти Випробувальна машина яка забезпечує швидкість навантаження зразка 5-10 мм/хв. і оснащена пристроєм з навантажуючим - 16 - індикатором і опорами що мають радіус заокруглення 6 0 +- 0 1 мм. Відстань між осями опор повинна бути 200 0 +- 1 0 мм. Штангенциркуль за ГОСТ 166 або металева лінійка за ГОСТ 427. 7.11.3. Проведення випробувань Перед випробуваннями вимірюють не менше ніж в трьох точках ширину і товщину зразка з похибкою не більше 0 1 мм. Зразок розміщують на опорах так щоб площина його дотикалася до опор по всій його ширині а кінці зразка виходили за осі опор не менше ніж на 20 мм. При цьому висота зразка повинна зберігатися з напрямком його навантаження. У момент руйнування зразка фіксують руйнівне навантаження. 7.11.4. Обробка результатів Границю міцності при згині зразка Rзг. в МПа обчислюють за формулою: 3Pl -6 Rзг. = ------ 10 2bh де Р - руйнівне навантаження Н; l - відстань між осями опор м; b - ширина зразка м; h - товщина зразка м. За результат випробування приймають середнє арифметичне значе- ння паралельних визначень міцності округлене до 0 01 МПа. 7.12. Визначення теплопровідності Теплопровідність плит визначають за ГОСТ 7076 на зразках ви- пиляних по одному із середини плит відібраних за п.6.5. 7.13. Визначення водопоглинання Суть методу полягає у визначенні маси води поглинутої зразка- ми сухого матеріалу після повного занурення їх у воду і витримуван- - 17 - ня в ній протягом заданого часу. 7.13.1. Устаткування і матеріали Технічні ваги з похибкою не більше 0 01 г. Сушильна шафа або термостат з температурою нагрівання не менше 60 +- 2 оС які забезпечують підтримування заданої температури з похибкою не більше 2 оС. Ексикатор за ГОСТ 25336. Хлористий кальцій безводний за ТУ 6-09-4711. Вода за ГОСТ 2874. Штангенциркуль за ГОСТ 166. 7.13.2. Відбір зразків. Для визначення водопоглинання з плит відібраних за п.6.5 випилюють по одному зразку розміром 50мм х 50мм х 50мм +- 1 0мм. Якщо висота зразка менша 50мм то висота його приймається рів- ною товщині плити. Довжину ширину і товщину зразків вимірюють не менше ніж в трьох точках з похибкою не більше 0 1мм. 7.13.3. Перед проведенням випробувань зразки висушують при те- мпературі 60 +- 2 оС не менше 3 годин потім охолоджують в екси- каторі не менше 0 5 години і зважують з погрішністю 0 01 г. Зразки розміщують у ванні на сітчастій підставці і фіксують їх положення сітчастим вантажем. Потім у ванну наливають воду з температурою 22 +- 5 оС так щоб рівень її був вищим сітчаcтого вантажу не менше ніж на 20 мм. Через 24 години після заливання зразки виймають витирають фільтрувальним папером і зважують з похибкою не більше 0 01 г. - 18 - 7.13.4. Обробка результатів випробування Водопоглинання w у відсотках по об'єкту обчислюють за форму- лою: m - m0 w = -------- 100 5 vy в де m - маса зразка після витримування у воді г; m0- маса зразка до занурення у воду г; v - об'єм зразка см3; y - густина води г/см3. в За результат випробувань приймають середнє арифметичне значен- ня паралельних визначень водопоглинання плит округлене до 0 1%. 7.14. Визначення часу самостійного горіння Суть метода полягає у визначенні часу протягом якого триває горіння зразка після усунення джерела вогню. 7.14.1. Відбір зразків Для визначення часу самостійного горіння із середини плит відібраних за п.6.5 випилюють по одному зразку. Розміри зразка по- винні бути 140мм х 30мм х 10мм +- 1 0мм . 7.14.2. Устаткування і матеріали Сушильна шафа або термостат які забезпечують температуру нагрівання не менше 60 +- 2 оС і підтримують її з похибкою не більше 2оС. Ексикатор за ГОСТ 25336. Хлористий безводний кальцій за ТУ 6-09-4711. Газовий або спиртовий пальник за ГОСТ 21204. Секундомір 2-го класу точності за ТУ 25-1819-0021. - 19 - Штангенциркуль за ГОСТ 166 або металева лінійка за ГОСТ 427. 7.14.3. Проведення випробувань Перед випробуванням зразки висушують у сушильній шафі при тем- пературі 60 +- 2 оС протягом 3 годин потім охолоджують в ексика- торі з хлористим кальцієм протягом 0 5 години. Після цього зразок закріплюють у вертикальному положенні на штативі і витримують у полум'ї пальника 4 секунди. Висота полум'я пальника від кінця гноту повинна бути близько 50 мм а відстань від зразка до гноту пальни- ка - близько 10мм. Потім пальник забирають і за секундоміром фік- сують час протягом якого триває горіння зразка. За результат приймають середнє арифметичне значення результа- тів випробувань зразків. 8. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 8.1. Плити транспортують всіма видами транспорту в критих тра- нспортних засобах у відповідності з правилами перевезення вантажів які діють для кожного виду транспорту. 8.2. При навантаженні розвантаженні і транспортуванні плит повинні вживатися заходи які забезпечують їх зберігання від меха- нічних пошкоджень і зволоження. Плити які доставляються без упаковки повинні бути укладені плиском за типами марками і розмірами. 8.3. Плити повинні зберігатися складеними окремо за типами марками і розмірами в штабелі у критих складських приміщеннях. До- пускається зберігання під навісами що захищають плити від дії ат- мосферних опадів і сонячного проміння. При зберіганні под навісом плити повинні бути складені на підкладки при цьому висота штабеля не повинна перевищувати 3 м. 9. ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ 9.1. Плити повинні застосовуватися у відповідності з вимогами СНиП ІІ-26 та інших документів затверджених в утсановленому поряд- ку. - 20 - 10. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 10.1. Виробник гарантує відповідність плит вимогам цього стан- дарту при дотриманні умов транспортування зберігання і вказівок щодо застосування. 10.2. Гарантійний строк зберігання - 12 місяців від дня виго- товлення. - 21 - УДК 691.034.9 Ключові слова: суспензійний полістирол що спінюється плита антипірен ізопентан пентан густина марка міцність на стиск при 10% деформації теплопровідність границя міцності при вигині час самостійного горіння гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітря робочої зони. Змiна N 1 до ДСТУ Б В.2.7-8-94 Будiвельнi матерiали "Плити пiнополiстирольнi. Технiчнi умови" Наказом Держбуду України вiд 30 сiчня 1998 р. N 23 строк введення в дiю встановлений з 1 березня 1998 р. Роздiл 1 Четвертий абзац викласти в новiй редакцiї: "Вимоги цього стандарту подiляються на обов'язковi i рекомен- дованi. Рекомендованi вимоги викладенi в 3.3. Всi iншi вимоги - обов'язковi. Обов'язковi вимоги до якостi плит що забезпечують їх безпеку для життя здоров'я i майна населення охорону навколишнього середовища викладенi в роздiлi 5". Роздiл 2 доповнити нормативними посиланнями: "ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок" В найменуваннi ГОСТ 12.1.044-89 замiнити слово "Поджаровзры- воопасность" на "Пожаровзрывоопасность". Пункт 3.3 В першому абзацi замiнити слово "повиннi" на слово "можуть". Пункт 4.7 Пронумерувати абзаци: другий - 4.7.1 третiй - 4.7.2. Пункт 5.10 виключити. Пункт 5.12 доповнити абзацем: "Категорiя виробничих примiщень за вибухопожежною i пожежною небезпекою - В зона класу П-IIа згiдно з ПУЭ" Пункт 6.3 Третiй абзац доповнити пiсля слiв "визначають перiодично" словами "при постановцi продукцiї на виробництво". Доповнити абзацем: "Групу горючостi сумарну питому активнiсть радiонуклiдiв си- ровини слiд визначати при постановцi продукцiї на виробництво замiнi технологiї виробництва та сировини що використовується". Пункт 7.2 доповнити пiсля слiв "плит вимiрюють" словами "ру- леткою за ГОСТ 7502 або" Пункт 7.3 В першому абзацi замiнити слова "штангенциркулем за ГОСТ 166" словами "лiнiйкою за ГОСТ 427". В другому абзацi замiнити значення "0 1 мм" на "1 0 мм". Пункт 7.8.2 викласти в новiй редакцiї: "7.8.2 Проведення випробувань Випробування проводять на плитах що мають довжину до 1000 мм включно вiдiбраних за 6.5. При довжинi плит бiльше 1000 мм iз них випилюють зразки зав- довжки 1000 мм шириною i товщиною що дорiвнюють ширинi i тов- щинi плит. Плити або зразки зважують з похибкою не бiльше 0 5% потiм визначають розмiри у вiдповiдностi з 7.2 i 7.3". Пункт 7.9.1 В першому абзацi замiнити значення " 50 мм х 50 мм х 50 мм + 1 0 мм" на " 50 мм х 50 мм х 50 мм + 1 0 мм". Пункт 7.10.1 В першому абзацi замiнити значення " 50 мм х 50 мм х 50 мм + 1 0 мм" на " 50 мм х 50 мм х 50 мм + 1 0 мм". Пункт 7.11.2 В першому абзацi замiнити слово "iндикатром" словом "iндикатором". Замiнити значення " 6 0 + 1 0 мм" на "6 0 мм + 1 0 мм" та " 200 0 + 1 00 мм" на "200 0 мм + 1 0 мм". Роздiл 7 доповнити пунктом 7.15: "7.15 Групу горючостi слiд визначати за ГОСТ 12.1.044". Роздiл 8 у найменуваннi роздiлу слово "Ранспортування" замiнити на слово "Транспортування". Пункт 8.3 викласти в новiй редакцiї: "8.3 Зберiгання 8.3.1 Плити повиннi зберiгатися окремо за типами марками i розмiрами в штабелях у критих складських примiщеннях на вiдстанi не менше 1 м вiд обiгрiвальних приладiв. 8.3.2 Категорiя примiщень для зберiгання плит за вибухопо- жежною i пожежною небезпекою - В згiдно з ПУЗ. 8.3.3 Допускається зберiгання плит пiд навiсами що захи- щають їх вiд дiї атмосферних опадiв i сонячного промiння. При зберiганнi пiд навiсами плити повиннi бути складенi на пiдкладки при цьому висота штабеля не повинна перевищувати 3 м. 8.3.4 Не допускається в мiсцях зберiгання плит появи вiдкритого вогню наявностi органiчних розчинникiв та речовин що їх видiляють". Роздiл 8 доповнити пунктом 8.4: "8.4 За пожежною небезпекою вантажiв згiдно з ГОСТ 19433 плити вiдносяться до класу 9; пiдкласу 9.1; класифiкацiйний шифр - 9133".