ДСТУ Б В.2.7-11-94

ДСТУ Б В.2.7-11-94 Будівельні матеріали. Добавки для виробництва штучних пористих заповнювачів. Класифікація

ДСТУ Б В.2.7-11-94 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ----------------------------- Будівельні матеріали ДОБАВКИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ШТУЧНИХ ПОРИСТИХ ЗАПОВНЮВАЧІВ Класифікація Держкоммістобудування України Київ ДСТУ Б В.2.7-11-94 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом будівельних матеріалів та виробів НДІБМВ 2 ВНЕСЕНО Управлінням будівельної індустрії механізації та промисловості будівельних матеріалів Держкоммістобудування України 3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ Наказом Держкоммістобудування України від 1.08.94р. N 8 4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ - 3 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 ЗМІСТ С. 1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ ........................... 1 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ............................ 1 3. КЛАСИФІКАЦІЯ .................................. 2 - 4 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ------------------------------ Будівельні матеріали ДОБАВКИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ШТУЧНИХ ПОРИСТИХ ЗАПОВНЮВАЧІВ Класифікація Строительные материалы ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ИСКУССТВЕННЫХ ПОРИСТЫХ ЗАПОЛНИТЕЛЕЙ Классификация Building materials ADDITIVES FOR THE MANUFACTURING OF ARTIFICIAL POROUS FILLERS Classification ------------------------------------------------------------------ Чинний від 1994-08-01 1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Цей стандарт поширюється на всі види добавок які застосовую- ться при виробництві штучних пористих заповнювачів далі - пористих заповнювачів і установлює їх класифікацію за основними ознаками. 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2.1. До добавок належать різноманітні речовини та матеріали органічного мінерального та змішаного походження які знахо- ------------------------------------------------------------------- - 5 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 дяться в різних агрегатних станах та вводяться у вихідну сировину або застосовуються для обробки - опудрювання сирцевих гранул зерен . 2.2. Добавки являють собою відходи підприємств нафтопере- робної хімічної та машинобудівної промисловості вуглезбага- чення вторинні продукти та природні матеріали які містять у своєму складі в основному органічні речовини оксиди заліза та луги. Відходи повинні бути паспартизовані згідно з ДСТУ 2195-93 ГОСТ 17.0.0.05-93 . 2.3. Призначення добавок - поліпшення якісних показників і або технологічних параметрів виробництва пористих заповню- вачів; економія основної сировини за рахунок утилізації відхо- дів промисловості захист навколишнього середовища. 2.4. Вимоги цього стандарту є рекомендованими при розроб- ленні нових та перегляді діючих стандартів на вказані матеріали. 3. КЛАСИФІКАЦІЯ 3.1. Добавки класифікують за такими основними ознаками: - походження; - вид; - агрегатний стан; - спосіб застосування; - вплив на фізико-хімічні процеси виробництва пористих заповнювачів; - кількість. 3.2. За походженням добавки підрозділяють на природні від- ходи промисловості вторинні продукти та штучні. 3.2.1. Природні: вугілля торфи пальні сланці сапропель вулканічні попели трепели перліти обсидіани опоки кварцеві піски вогнетривкі та тугоплавкі глини некондиційні каоліни і т.ін. 3.2.2. Відходи промисловості та вторинні продукти: мазут відпрацьовані нафтопродукти нафтові шлами очисних споруд ліг- носульфонати технічні шлам очищення стічних вод кислий - 6 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 нейтралізований гудрон концентрати сульфітно-дріжджової бражки порошкоподібні гліцериновий гудрон відходи жирових комбіна- тів тирса активний мул лужний стік виробництва катролактаму глина контактного очищення масел відходи вуглезбагачення шлами шліфувальні відходи підшипникових заводів шамотний пил цементний пил електрофільтрів тонкодисперсні шлами газо- очищення золи та шлаки теплоелектростанцій золи сухого вида- лення відсіви подрібнення вапняків та доломитів вапнякова мука шамотно-каоліновий порошок пірітні огарки шлами алюмоглинозем- ного виробництва болотні та залізні руди пил колошниковий пил мартенівських печей відходи травлення металів склобій і т.ін. 3.2.3. Штучні добавки які виготовляються спеціально з природної сировини і відходів промисловості різними видами обробки - це водні розчини емульсії суміші. 3.3. Добавки в залежності від виду підрозділяють на: - органічні; - органо-мінеральні; - мінеральні; - залізисті; - органо-залізисті комплексні ; - лужні. 3.3.1. До органічних добавок відносяться матеріали які вміщують органічні речовини у кількості не менше 50% по масі: мазут відпрацьовані нафтопродукти нафтові шлами очисних спо- руд лігносульфонати технічні шлам очищення стічних вод кислий нейтралізований гудрон концентрати сульфітно-дріжджової бражки гліцериновий гудрон тирса активний мул лужний стік виробництва катролактаму. 3.3.2. До органо-мінеральних добавок відносяться: вугілля торфи пальні сланці сапропель глина контактного очи- щення масел відходи вуглезбагачення шлами шліфувальні. 3.3.3. До мінеральних добавок відносяться матеріали які вміщують коригуючий мінеральний компонент у перерахуванні на оксид алюмінію Al2O3 або кальцію СаО у кількості не менше 30% або кремнію SiO2 не менше 65% по масі: каоліни вогнетривкі та - 7 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 тугоплавкі глини шамотний пил цементний пил золи сухого видален- ня відсіви подрібнення вапняків та доломитів вапнякова мука опоки золи та шлаки теплоелектростанцій тонкодисперсні шлами га- зоочищення шамотно-каоліновий порошок вулканічні попели трепе- ли перліти обсидіани кварцеві піски. 3.3.4. До залізистих добавок відносяться матеріали які вміщують оксиди заліза Fe2O3+FeO у кількості від 40% до 80% по масі: піритні огарки шлами алюмоглиноземного виробництва болотні та залізні руди пил колошниковий пил мартенівських печей від- ходи травлення металів. 3.3.5. Органо-залізисті комплексні добавки. Принеобхідності одночасного впровадження органічних та залізистих речовин нале- жить застосовувати добавки комплексні. Комплексні добавки можуть виготовлятись штучно або використовуватись готовими з числа від- ходів промислових виробництв. 3.3.6. До лужних добавок відносяться матеріали які вміщують лужні компоненти в перерахуванні на оксиди натрію калію Na2O К2O у кількості 30% по масі. Це в основному розчини солей та гідрооксиди лужних металів а також склобій. 3.4. За агрегатним станом добавки підрозділяють на: - водні розчини та емульсії; - рідкі легкорухливі; - рідкі високов'язкі; - пастоподібні; - порошкоподібні. 3.5. В залежності від способу застосування добавки під- розділяють на: - коригуючі які вводяться у вихідну сировину; - опудрювальні які наносяться на поверхню сирцевих гранул зерен . 3.5.1. До коригуючих добавок які вводяться у вихідну сировину відносяться всі добавки крім опудрювальних. 3.5.2. До опудрювальних добавок які наносяться на поверхню сирцевих гранул зерен відносяться каоліни вогнетривкі та ту- гоплавкі глини шамотний пил золи кварцеві піски цементний - 8 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 пил пирітні огарки відсіви подріблення вапняків та доломитів вапнякова мука. 3.6. Добавки за впливом на фізико-хімічні процеси вироб- ництва пористих заповнювачів підрозділяють на: - такі що підвищують якість пористих заповнювачів; - такі що поліпшують технологічні параметри вироб- ництва пористих заповнювачів. 3.6.1. Добавки які підвищують якість пористих заповнюва- чів підрозділяють на: - такі що знижують насипну густину; - такі що підвищують міцність. 3.6.1.1. До добавок які знижують насипну густиту пористих заповнювачів відносяться: органічні органо-мінеральні та залізисті. 3.6.1.2. До добавок які підвищують міцність пористих заповнювачів відносяться мінеральні. 3.6.2. Добавки які поліпшують технологічні параметри ви- робництва пористих заповнювачів підрозділяють на: - такі що знижують температуру випалювання; - такі що розширюють температурний інтервал спу- чування вихідної сировини. 3.6.2.2. До добавок які розширюють температурний інтервал спучування вихідної сировини відносяться: органічні органо- мінеральні мінеральні та залізисті. 3.7. За кількістю введення у вихідну сировину добавки підрозділяють на: - мікродобавки які вводяться в кількості від 1% до 10% від маси сухої сировини; - макродобавки які вводяться в кількості понад 10% до 30% від маси сухої сировини. 3.8. Умовами виробництва слід забезпечувати рівномірний розподіл всіх добавок у сировинній шихті. - 9 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 3.9. Добавки застосовуються при виробництві пористих за- повнювачів що спеціально виготовляються : - керамзиту зольного гравію шлакового гравію глинозольного керамзиту спучених аргеліту та трепелу сланцепориту гравію та піску гранульо- ваних; - термоліту; - аглопориту; - шлакової пемзи; - спученого перлітового щебеню. 3.10. Вимоги хімічного складу вмісту органічних речовин сполук сірки механічних домішок в'язкості температури спа- лаху тонкості помолу вогнетривкості радіоційно-гігієничної оцінки та інших показниках встановлюються стандартами та тех- нічними умовами на відповідні види добавок для виробництва по- ристих заповнювачів. - 10 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 УДК 691.22 Ж10 Ключові слова: добавки штучні пористі заповнювачі класифікація основні ознаки походження вид агрегатний стан спосіб застосування вплив на технологічні параметри кількість.