ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94)

ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) Будівельні матеріали. Методи випробувань на горючість

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ МАТЕРІАЛИ БУДІВЕЛЬНІ. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ НА ГОРЮЧІСТЬ ДСТУ Б В.2.7-19-95 ГОСТ 30244-94 Строительные материалы Материалы строительные. Методы испытаний на горючесть Вuіldіng mаtеrіаls. Вuіldіng mаtеrіаls. Mеthods for Чинний від 1996-09-01 Дата введения 1996-01-01 Державний комітет України у справах містобудування і архітектури Межгосударственная научно-техническая комиссия по стандартизации и техническому нормированию в строительстве Київ 1996 Передмова Предисловие 1 РОЗРОБЛЕНИЙ Державним Центральним науково- дослідним і проектно-експеримен- тальним інститутом комплексних проблем будівельних конструкцій та споруд імені В.А.Кучеренка ЦНДІБК ім.Кучеренка і Центром протипожежних досліджень і теп- лового захисту в будівництві ЦНДІБК ЦПДТЗБ ЦНДІБК Російсь- кої Федерації. 1 РАЗРАБОТАН Государствен- ным Центральным научно-исследова- тельским и проектно-эксперимен- тальным институтом комплексных проблем строительных конструкций и сооружений имени В.А.Кучеренко ЦНИИСК им.Кучеренко и Центром противопожарных исследований и тепловой защиты в строительстве ЦНИИСК ЦПИТЗС ЦНИИСК Российс- кой Федерации. ВНЕСЕНИЙ Мінбудом Росії ВНЕСЕН Минстроем России ПРИЙНЯТИЙ Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації і технічного нормування в будівни- цтві МНТКБ 10 листопада 1993р. За прийняття проголосували ПРИНЯТ Межгосударственной научно-тех- нической комиссией по стандартиза- ции и техническому нормированию в строительстве МНТКС 10ноября1993г. За принятие проголосовали Найменування держави Найменування органу державного управління будівництвом Наименование государства Наименование органа государственного управления строительством Азербайджанська Республіка Держбуд Азербайджанская Республика Госстрой Республіка Вірменія Держупрархітектури Республика Армения Госупрархитектуры Республіка Білорусь Мінбудархітектури Республика Беларусь Минстройархитектуры Республіка Казахстан Мінбуд Республика Казахстан Минстрой Киргизька Республіка Держбуд Кыргызская Республика Госстрой Республіка Молдова Мінархбуд Республика Молдова Минархстрой Російська Федерація Мінбуд Российская Федерация Минстрой Республіка Таджикистан Держбуд Республика Госстрой Таджикистан Республіка Узбекистан Держкомархітектбуд Республика Узбекистан Госкомархитектстрой Україна Держкоммісто будування Украина Госкомградо строительства 3 Розділ 6 цього стандарту являє собою аутентичний текст ІСО 1182 "Fire tests-Building ma- terials-Non-combustibiliti test" 3 Раздел 6 настоящего ста- ндарта представляет собой аутен- тичный текст ИСО 1182 "Fire tests -Building materials-Non-combustibiliti test" "Вогневі випробування - Будіве- льні матеріали - Випробування на негорючість" Третє видання 1990-12-01 . "Огневые испытания - Строитель- ные материалы - Испытания на негорючесть" Третье издание 1990-12-01 . 4 ВВЕДЕНИЙ Наказом Держкоммістобудува- ння України від 6 квітня 1995 року N 65 на заміну СТ СЭВ 382-76 СТ СЭВ 2437-80 4 ВЗАМЕН СТ СЭВ 382-76 СТ СЭВ 2437-80 На пiдставi вiдкоригованого пункту 5.3 ГОСТ 30244-94 за поданням МНТКБ вносяться вiдповiднi поправки у показники таблицi 1 ДСТУ Б В.2.7-19-95 ГОСТ 30244-94 . З урахуванням внесених поправок таблиця 1 повинна мати такий вигляд Г1 Г2 Г3 Г4 $135 $235 < 450 > 450 <65 $85 > 85 > 85 <20 $50 < 50 > 50 0 $ 30 $ 300 > 300 Примiтка. Для матерiалiв груп горючостi Г1-Г3 не допускаґться утворення крапель розплаву що горять пiд час випробувань. Примечание. Для материалов групп горючести Г1-Г3 не допускается образование горящих капель расплава при испытании. ЗМІСТ Содержание 1 Галузь застосування 2 Нормативні посилання 3 Визначення 4 Основні положення 5 Класифікація будівельних матеріалів за групами горючості 6 Метод випробування на горючість для віднесення будівельних матеріалів до негорючих або до горючих Метод І 7 Метод випробування горючих будівельних матеріалів для визначення їх груп горючості Метод ІІ Додаток А Установка для випробувань будівельних матеріалів на негорючість Метод І Додаток Б Установка для випробувань будівельних матеріалів на горючість Метод ІІ 1 Область применения 2 Нормативные ссылки 3 Определения 4 Основные положения 5 Классификация строительных атериалов по группам горючести 6 Метод испытания на горючесть для отнесения строительных материалов к негорючим или к горючим Метод 1 7 Метод испытания горючих строительных материалов для определения их групп горючести Метод ІІ Приложение А Установка для испытаний строительных материалов на негорючесть Метод 1 Приложение Б Установка для испытаний строительных материалов на горючесть Метод ІІ 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт установлює ме- тоди випробувань будівельних ма- теріалів на горючість і класифі- кацію їх за групами горючості. Стандарт не розповсюджується на лаки фарби а також інші буді- вельні матеріали у вигляді роз- чинів порошків та гранул. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті використані посилання на такі документи 1 ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ Настоящий стандарт устанав- ливает методы испытаний строите- льных материалов на горючесть и классификацию их по группам го- рючести. Стандарт не распростра- няется на лаки краски а также другие строительные материалы в виде растворов порошков и гранул. 2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ В настоящем стандарте исполь зованы ссылки на следующие документы: СТ СЭВ 383-87 Пожарная безопасность в строительстве. Термины и определения ГОСТ 18124-95 Листы асбестоцементные плоские. Технические условия 3 ВИЗНАЧЕННЯ В цьому стандарті застосо- вують терміни і визначення за СТ СЭВ 383 а також такі тер- міни - стійке полум'яне горіння - безперервне полум'яне горіння матеріалу на протязі не менше 5 с.; - поверхня що експонуєься - поверхня зразка що піддається впливу тепла і або відкритого полум'я під час випробування на горючість. 3 ОПРЕДЕЛЕНИЯ В настоящем стандарте при- меняют термины и определения по СТ СЭВ 383 а также следующие термины - устойчивое пламенное горение - непрерывное пламенное горение материала в течение не менее 5 с.; - экспонируемая поверхность - поверхность образца подверга- ющаяся воздействию тепла и или открытого пламени при испытании на горючесть. 4 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ 4.1 Метод випробування І розділ 6 призначений для від- несення будівельних матеріалів до негорючих або горючих. 4.2 Метод випробуваня ІІ розділ 7 призначений для вип- робувань горючих будівельних ма- теріалів з метою визначення їх груп горючості. 4.3 Випробування рекоменду- ється починати за методом І як- що масова частка органічних ре- човин у матеріалі складає не бі- льше 2%. 4 ОСНОВНЫЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ 4.1 Метод испытания 1 раз- дел 6 предназначен для отнесе- ния строительных материалов к негорючим или горючим. 4.2 Метод испытания ІІ раз- дел 7 предназначен для испыта- ния горючих строительных матери- алов в целях определения их групп горючести. 4.3 Испытания рекомендуется начинать по методу І если мас- совая доля органических веществ в материале составляет не бо- лее 2%. 5 КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗА ГРУПАМИ ГОРЮЧОСТІ 5.1 Будівельні матеріали в залежності від значень парамет- рів горючості що визначаються за методом І підрозділяють на негорючі НГ і горючі Г . 5.2 Будівельні матеріали відносять до негорючих при таких значеннях параметрів горючості - приріст температури в печі не більше 50 оС; - втрата маси зразка не більше 50 %; - тривалість стійкого полу- м'яного горіння не більше 10 с. Будівельні матеріали що не задовольняють хочя б одного з вказаних значень параметрів ві- дносяться до горючих. 5.3 Горючі будівельні мате- ріали в залежності від значень параметрів горючості що визна- чаються за методом ІІ підрозді- ляють на чотири групи горючості Г1 Г2 Г3 Г4 у відповідності з таблицею 1. Матеріали належить відносити до певної групи горю- чості за умови відповідності всіх значень параметрів що ус- тановлені таблицею 1 для цієї 5 КЛАССИФИКАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ ПО ГРУППАМ ГОРЮЧЕСТИ 5.1 Строительные материалы в зависимости от значений пара- метров горючести определяемых по методу І подразделяют на не- горючие НГ и горючие Г . 5.2 Строительные материалы относят к негорючим при следую- щих значениях параметров горючести - прирост температуры в печи не более 50 оС; - потеря массы образца не более 50 % - продолжительность устой- чивого пламенного горения не более 10 с.. Строительные материалы не удовлетворяющие хотя бы одному из указанных значений параметров относятся к горючим. 5.3 Горючие строительные материалы в зависимости от зна чений параметров горючести оп- ределяемых по методу ІІ подраз- деляют на четыре группы горючес- ти Г1 Г2 ГЗ Г4 в соответ- ствии с таблицей 1. Материалы следует относить к определенной группе горючести при условии со- ответствия всех значений параме- тров установленных таблицей 1 для этой группы. Таблиця 1 Групи горючостi Таблица 1 Группы горючести Параметри горючостi Параметры горючести Група горючостi матерiалiв Температура димових газiв Ступiнь пошкодження за довжиною Ступiнь пошкодження за масою Тривалiсть самостiйного горiння Группа горючести материалов Температура дымовых газов Степень повреждения по длине Степень повреждения по массе Продолжитель ность самосто ятельного горения Т оС Sl % Sm % tсг С Г1 < 135 < 65 < 20 0 Г2 < 235 < 85 < 50 < 30 ГЗ < 250 > 85 < 80 < 60 Г4 > 250 > 85 > 80 > 60 6 МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ НА ГОРЮЧІСТЬ ДЛЯ ВІДНЕСЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ДО НЕГОРЮЧИХ АБО ДО ГОРЮЧИХ 6 МЕТОД ИСПЫТАНИЯ НА ГОРЮЧЕСТЬ ДЛЯ ОТНЕСЕНИЯ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ К НЕГОРЮЧИМ ИЛИ К ГОРЮЧИМ Метод 1 6.1 Галузь застосування Метод застосовують для од- норідних будівельних матеріалів. Для шаруватих матеріалів метод може використовуватися як оцінний. В цьому випадку випро- бування проводять для кожного шару що складає матеріал. Однорідні матеріали - мате- ріали які складаються із однієї речовини ябо рівномірно розподі- леної суміші різних речовин на- приклад деревина пінопласти полістиролбетон деревностружко- ві плити . Шаруваті матеріали - мате- ріали які виготовлені з двох і більше шарів однорідних матеріа- лів ниприклад гіпсокартонні листи паперово-шаруваті пласти- ки однорідні матеріали з вогне- захисною обробкою . 6.1 Область применения Метод применяют для одноро- дных строительных материалов. Для слоистых материалов ме- тод может использоваться в каче- стве оценочного. В этом случае испытания проводят для каждого слоя составляющего материал. Однородные материалы - ма- териалы состоящие из одного вещества или рявномерно распре- деленной смеси различных веществ например древесина пенопласты полистироббетон древесноструже- чные плиты . Слоистые материалы - мате- риалы изготовленные из двух и более слоев однородных материа- лов например гипсокартонные листы бумажно-слоистые пласти- ки однородные материалы с огне- защитной обработкой . 6.2 Зразки для випробувань 6.2.1 Для кожного випробу- вання виготовляють п'ять зразків циліндричної форми таких розмірів діаметр 45 +- 0 -2 мм висота 50 +- 3 мм. 6.2.2 Якщо товщина матеріа- лу складає менше 50 мм зразки виготовляють із відповідної кі- лькості шарів що забезпечують необхідну товщину. Шари матеріа- лу з метою запобігання утворення між ними повітряних зазорів щі- льно з'єднують за допомогою тон- кого сталевого дроту максималь- ним діаметром 0 5 мм. 6.2.3 У верхній частині зразка належить передбачати от- вір діаметром 2 мм для установ- лення термопари в геометричному центрі зразка. 6.2.4 Зрязки кондиціонують в термошафі яка вентилюється при температурі 60+-5 оС про- тягом 20-24 год. після чого охолоджують в ексикаторі. 6.2.5 Перед випробуванням кожний зразок зважують визнача- ючи його масу з точністю до 0 1 г. 6.2 Образцы для испытаний 6.2.1 Дня каждого испытания изготавливают пять образцов ци- линдрической формы следующих ра- змеров диаметр 45+- 0 -2 мм высота 50 +- 3 мм. 6.2.2 Если толщина материа- ла составляет менее 50 мм обра- зцы изготавливают из соответст- вующего количества слоев обес- печивающих необходимую толщину. Слои материала с целью предотв- ращения между ними воздушных зазоров плотно соединяют при помощи тонкой стальной проволоки мяксимальным диаметром 0 5 мм. 6.2.3 В верхней части обра- зца следует предусматривать от- верстие диаметром 2 мм для уста- новки термопары в геометрическом центре образца. 6.2.4 Образцы кондициониру- ют в вентилируемом термошкафу при температуре 60+-5 оС в те- чении 20-24 ч после чего охлаж- дают в эксикаторе. 6.2.5 Перед испытанием каж- дый образец взвешивают определяя его массу с точностью до 0 1 г. 6.3 Обладнання для випробування 6.3.1 В описанні обладнан- ня що наведене нижче всі роз- міри за винятком наведених з допусками є номінальними. 6.3.2 Установка для випро- бувань рисунок А1 складається із печі яка розміщена в теплоі- золюючому середовищі; конусооб- разного стабілізатора повітряно- го потоку; захисного екрана що забезпечує тягу; тримача зразка і пристрою для введення тримача зразка в піч; станини на якій монтується піч. 6.3.3 Піч являє собою трубу із вогнетривкого матеріалу таб- лиця 2 щільністю 2800 +- 300 кг/м3; висота труби 150 +- 1 мм внутрішній діаметр 75 +- 1 мм товщина стінки 10 +- 1 мм. Загальна товщина стінки с ураху- ванням вогнетривкого цементного шару фіксує електронагрівальний елемент повинна складати не бі- льше 15 мм. 6.3 Оборудование для испытания 6.3.1 В нижеследующем опи- сании оборудования все размеры за исключением приведенных с до- пусками являются номинальными. 6.3.2 Установка для испыта- ний рисунок А1 состоит из печи помещенной в теплоизолирующую среду; конусообразного стабили- затора воздушного потока; защит- ного зкрана обеспечивающего тя- гу; держателя образца и устройс- тва для введения держателя обра- зца в печь; станины на которой монтируется печь. 6.3.3 Печь представляет со- бой трубу из огнеупорного мате- риала таблица 2 плотностью 2800 +- 300 кг/м3; высота трубы 150 +- 1 мм внутренний диаметр 75 +- 1 мм толщина стенки 10 +- 1 мм. Общая толшина стенки с учетом огнеупорного це- ментного слоя фиксирующего эле- ктронагревательный элемент дол- жна составлять не более 15 мм. Таблиця 2 Рекомендований склад вогнетривкого матерiалу трубчастої печi Таблица 2 Рекомендуемы состав огнеупорного материала трубчатой печи Матерiал Материал Вмiст Содержание % Глинозем Глинозем АI2О3 > 89 або кремнезем i глинозем или кремнозем и глинозем SiO2 АI2O3 > 98 Оксид залiза Оксид железа ІІІ Fе2О3 < 45 Дiоксид титану Диоксид титана ТіО2 < 0 25 Оксид марганцю Оксид марганца МnЗО4 < 0 1 Слiди iнших оксидiв калiю натрiю кальцiю i магнiю Следы других оксидов калия натрия кальция и магния : Решта Остальное 6.3.4 Нагрівальний елемент рекомендується виготовляти з ні- келехромової 80/20 стрічки за- вширшки 3 мм і завтовшки 0 2 мм. Його розташовують на поверхні труби у відповідності зі схемою наведеною на рисунку А2. 6.3.5 Трубчасту піч устано- влюють в центрі кожуха який за- повнений ізолюючим матеріалом зовнішній діаметр 200 мм висо- та 150 мм товщина стінки 10 мм . Верхня і нижня частини ко- жуха обмежені пластинами які мають зсередини заглибини для фіксації торців трубчастої печі. Простір між трубчастою піччю і стінками кожуха заповнюють поро- шкоподібним оксидом магнію щіль- ністю 140 +- 20 кг/м3. 6.3.6 Нижню частину трубча- стої печі з'єднують з конусопо- дібним сгабілізатором повітряно- го потоку завдовжки 500 мм. Вну- трішній діаметр стабілізатора повинен бути 75 +- 1 мм в верхній частині 10 + 0 5 мм - у нижній частині. Стабілізатор виготовляють з листової сталі завтовшки 1 мм. Внутрішня повер- хня стабілізатора повинна бути відполірована. Шов між стабілі- затором і піччю належить щільно пригнати до забезпечення герме- тичності і ретельно обробити для усунення шорсткості. Верхню по- ловину стабілізатора ізолюють з зовнішнього боку шаром мінераль- ного волокна завтовшки 25 мм [теплопровідність 0 04 +- 0 01 Вт/ м К при 20 оС]. 6.3.7 Верхню частину печі обладнують захисним екраном який виготовлений із того самого матеріалу що і конус стабіліза- тора. Висота екрана повинна бути 50 мм внутрішній діаметр 75 +- 1 мм. Внутрішня поверхня екрана і з'єднувальний шов з пі- ччю ретельно обробляють до одер- жання гладкої поверхні. Зовнішню 6.3.4 Нагревательный эле- мент рекомендуется изготавливать из никелехромовой 80/20 ленты шириной 3 мм и толщиной 0 2 мм. Его располагают на поверхности трубы в соответствии со схемой приведенной на рисунке А2. 6.3.5 Трубчатую печь уста- навливают в центре заполненного изолирующим материалом кожуха наружный диаметр 200 мм высота 150 мм толщина стенки 10 мм . Верхняя и нижняя части кожуха ограничены пластинами имеющими изнутри углубления для фиксации торцов трубчатой печи. Простран- ство между трубчатой печью и стенками кожуха заполняют порош- кообразным оксидом магния плот- ностью 140 +- 20 кг/м3. 6.3.6 Нижнюю часть трубча- той печи соединяют с конусообра- зным стабилизатором воздушного потока длиной 500 мм. Внутренний диаметр стабилизатора должен быть 75 +- 1 мм в верхней части 10 +- 0 5 мм - в нижней части. Стабилизатор изготавлива- ют из листовой стали толщиной 1 мм. Внутренняя поверхность ста- билизатора должна быть отполиро- вана. Шов между стабилизатором и печью следует плотно пригнать до обеспечения гермтичности и тща- тельно обработать для устранения шероховатостей. Верхнюю половину стабилизатора изолируют с наруж- ной стороны слоем минерального волокна толщиной 25 мм [теплопроводность 0 04 +- 0 01 Вт/ м К при 20 оС]. 6.3.7 Верхнюю часть печи оборудуют защитным экраном из- готавливаемым из того же матери- ала что и конус стабилизатора. Высота экрана должна быть 50 мм внутренний диаметр 75 -+ 1 мм. Внутренняя поверхность экрана и соединительный шов с печью тща- тельно обрабатывают до получения гладкой поверхности. Наружную частину ізолюють шаром мінераль- ного волокна завтовшки 25 мм [теплопровідність 0 04 +- 0 01 Вт/ м К при 20 оС]. 6.3.8 Блок який складаєть- ся із печі конусоподібного ста- білізатор і захисного екрана монтують на станині що утворена основою і екраном для захисту нижньої частини конусоподібного стабілізатора від спрямованих повітряних потоків. Висота захи- сного екрана складає приблизно 550 мм відстань від нижньої ча- стини конусоподібного стабіліза- тора до основи станини - прибли- зно 250 мм. 6.3.9 Для спостереження за полум'яним горінням зразка над піччю на відстані 1 м під кутом 30о установлюють дзеркало площею ЗООм . 6.3.10 Установку належить розміщувати таким чином щоб спрямовані повітряні потоки або інтенсивне сонячне а також інші види світлового випромінювання не впливали на спостереження за полум'яним горінням зразка в печі. 6.3.11 Тримач зразка рису- нок АЗ виготовлюють із ніхромо- вого або жароміцного сталевого дроту. Основою тримича є тонка сітка із жароміцної сталі. Маса тримача повинна складати 15 +- 2 г. Конструкція тримача зразка повинна забезпечувати можливість його вільного підвішування до нижньої трубки із неіржавіючої сталі зовнішнім діаметром 6 мм з просверленим у ній отвором діа- метром 4 мм. 6.3.12 Пристрій для введен- ня тримача зразка складається з металевих стержнів які вільно переміщуються в межах напрямних що установлені по бокових сторо- нах кожуха рисунок А1 . Пристрій для введення тримача зразка повинен забезпечувати часть изолируют слоем минераль- ного волокна толщиной 25 мм [теплопроводность 0 04 +- 0 01 Вт/ м К при 20 оС]. 6.3.8 Блок состоящий из печи конусообразного стабилиза- тора и защитного экрана монти- руют на станине образованной основанием и экраном для защиты нижней части конусообразного стабилизатора от направленных воздушных потоков. Высота защит- ного экрана составляет примерно 550 мм расстояние от нижней ча- сти конусообразного стабилизато- ра до основания станины - при- мерно 250 мм. 6.3.9 Для наблюдения за пламенным горением образца над печью на расстоянии 1 м под уг- лом 30о устанавливают зеркало площадью 300 м2. 6.3.10 Установку следуег размещать так чтобы направлен- ные воздушные потоки или интен- сивное солнечное и также другие виды светового излучения не вли- яли на наблюдение за пламенным горением образца в печи. 6.3.11 Держатель образца рисунок АЗ изготавливают из нихромовой или жаропрочной ста- льной проволоки. Основанием дер- жателя является тонкая сетка из жаропрочной стали. Масса держа- теля должна составлять 15+-2 г. Конструкция держателя образца должна обеспечивать возможность его свободного подвешивания к нижней трубке из нержавеющей стали наружным диаметром 6 мм с просверленным в ней отверстием диаметром 4 мм. 6.3.12 Устройство для введе- ния держателя образца состоит из металлических стержней свободно перемещающихся в пределах направ- ляющих установленных по боковым сторонам кожуха рисунок А1 . Ус- тройство для введения держателя образца должно обеспечивать плав- плавне його переміщення по осі трубчастої печі і жорстку фікса- цію в геометричному центрі печі. 6.3.13 Для вимірювання тем- ператури використовують термопа- ри нікель хром або нікель -алю- міній номінальним діаметром 0 3 мм спай ізольований. Термопари повинні мати захисний кожух із неіржавіючої сталі діаметром 1 5 мм. 6.3.14 Нові термопари під- дають штучному старінню для зниження відбивної здатності. ное его перемещение по оси труб- чатой печи и жесткую фиксацию в в геометрическом центре печи. 6.3.13 Для измерения темпе- ратуры используют термопары ни- кель хром или никель - алюми- ний номинальным диаметром 0 3 мм спай изолирован. Термопары должны иметь защитный кожух из нержавеющей стали диаметром 1 5мм 6.3.14 Новые термопары под- вергают искусственному старению для снижения отражательной спо- собности. 6.3.15 Пічну термопару на- лежить установлювати таким чи- ном щоб її гарячий спай знахо- дився на середині висоти трубча- стої печі на відстані 10+-0 5 мм від її стінки. Для установле- ння термопари в зазначеному по- ложенні використовують напрямний стержень рисунок А4 . Фіксоване положення термопари забезпечує- ться розміщенням її в напрямній трубці що прикріплена до захис- ного екрану. 6.3.16 Термопару для вимі- рювання температури в зразку належить установлювати таким чи- ном шоб її гарячий спай знахо- дився в геометричному центрі зразка. 6.3.17 Термопару для вимі- рювання температури на поверхні зразка належить установлювати таким чином щоб її гарячий спай із самого початку випробування знаходився на середині висоти зразка у щільному контакті з йо- го поверхнею. Термопару належить установлювати в положенні діа- метрально протилежному пічній термопарі рисунок А5 . 6.3.18 Реєстрацію температури здійснюють на протязі всього експерименту за допомогою відповідних приладів. Принципова електрична схема установки з вимірювальними приладами наведена на рисунку А6. 6.3.15 Печную термопару следует устанавливать так чтобы ее горячий спай находился на се- редине высоты трубчатой печи на расстоянии 10 +- 0 5 мм от ее стенки. Для установки термопары в указанном положении используют направляющий стержень рисунок А4 . Фиксированное положение те- рмопары обеспечивается размеще- нием ее в направляющей трубке прикрепленной к защитному экрану. 6.3.16 Термопару для изме- рения температуры в образце сле- дует устанавливать так чтобы ее горячий спай находился в геомет- рическом центре образца. 6.3.17 Термопару для изме- рения температуры на поверхности образца следует устанавливать так чтобы ее горячий спай с са- мого начала испытания находился на середине высоты образца в плотном контакте с его поверхно- стью. Термопару следует устанав- ливать в положении диаметрально противоположном печной термопаре рисунок А5 . 6.3.18 Регистрацию температуры осуществляют в течение всего эксперимента с помощью соответствующих приборов. Принципиальная электрическая схема установки с измерительными прибо рами приведена на рисунке А6. 6.4 Підготовка установки до випробувань 6.4.1 Вийняти тримач зраз- ка з печі. Пічна термопара пови- нна бути установлена у відповід- ності з 6.3.15. 6.4.2 Підключити нагріваль- ний елемент печі до джерела жив- лення у відповідності зі схемою що наведена на рисунку А6. Під час випробувань автоматичний ко- нтроль температури в печі здійс- нювати не слід. Примітка. Нову трубчасту піч належить прогрівати поступо- во. Рекомендується ступінчастий режим з кроком 200оС і витримкою на протязі 2 год при кожній температурі. 6.4.3 Установити стабільний температурний режим в печі. Стабілізацію вважають досягнутою за умови забезпечення середньої температури в печі в діапазоні 745 - 755 оС принаймні на про- тязі 10 хв. При цьому відхилення від границь зазначеного діапазо- ну яке допускається повинно складати не більше 2оС за 10 хв. 6.4.4 Після стабілізації печі у відповідності з 6.4.3 на- лежить виміряти температуру стінки печі. Виміри проводять на трьох рівновіддалених вертикаль- них осях. На кожній осі темпера- туру вимірюють у трьох точках на середній висоті трубчастої печі на відстані 30 мм вгору і 30 мм униз по осі. Для зручності вимірювань можна використовувати скануючий пристрій з термопарами та ізолюючими трубками рисунок А7 . Під час вимірювання слід забезпечувати щільний контакт термопари зі стінкою печі. Пока- зання термопари в кожній точці належить реєструвати тільки після досягнення стабільних по- казань на протязі 5 хв. 6.4.5 Середня температура стінки печі розрахована як середнє арифметичне за показан- нями термопар в усіх точках перелічених в 6.4.4 повинна бу- ти 835 +- 10 оС. Температуру стінки печі слід підтримувати в зазначених границях до початку випробувань. 6.4.6 Щоб уникнути неправи- 6.4 Подготовка установки к испытаниям 6.4.1 Удалить держатель об- разца из печи. Печная термопара должна быть установлена в соот- ветствии с 6.3.15. 6.4.2 Подключить нагревате- льный элемент к источнику пита- ния в соответствии со схемой приведенной на рисунке А6. При испытаниях автоматический кон- троль температуры в печи осущес- твлять не следует. Примечание. Новую трубчатую печь следует прогревать постепе- нно. Рекомендуется ступенчатый режим с шагом 200 оС и выдержкой в течение 2 ч при каждой темпе- ратуре. 6.4.3 Установить стабильный температурный режим в печи. Ста- билизацию считают достигнутой при условии обеспечения средней температуры в печи в диапазоне 745 - 755 оС по меньшей мере в течение 10 мин. При этом допус- каемое отклонение от границ ука- занного диапазона должно состав- лять не более 2 оС за 10 мин. 6.4.4 После стабилизации печи в соответствии с 6.4.3 сле- дует измерить температуру стенки печи. Замеры проводят по трем равноудаленным вертикальным осям По каждой оси температуру измеряют в трех точках на сере- дине высоты трубчатой печи на расстоянии 30 мм вверх и 30 мм вниз по оси. Для удобства изме- рений можно использовать скани- рующее устройство с термопарами и изолирующими трубками рисунок А7 . При измерении следует обес- печивать плотный контакт термо- пары со стенкой печи. Показания термопары в каждой точке следует регистрировать только после дос- тижения стабильных показаний в течение 5 мин. 6.4.5 Средняя температура стенки печи рассчитанная как среднее арифметическое по пока- заниям термопар во всех точках перечисленных в 6.4.4 должна быть 835 +- 10 оС. Температуру стенки печи следует поддерживать в указанных пределах до начала испытания. 6.4.6 Во избежание неправи- льного установлення пічної труби догори дном необхідно переві- рити відповідність її орієнта- ції шо наведена на рисунку А2. Для цього належить за допомогою термопарного скануючого пристрою виміряти температуру стінки печі на одній осі через кожні 10 мм. Одержаний температурний профіль при вірному установленні відпо- відає зображеному суцільною лі- нією при неправильному - пунк- тирною лінією рисунок А8 . Примітка. Операції що описані в 6.4.26.4.4 належить проводити під час введення в експлуатацію нової установки або під час заміни пічної труби нагрівального елемента теплоі- золяції джерела живлення. 6.5 Проведення випробування 6.5.1 Вийняти з печі тримач зразка перевірити установлення пічної термопари включити дже- рело живлення. 6.5.2 Стабiлiзувати піч у відповідності з 6.4.3. 6.5.3 Помістити зразок у тримач установити термопари в центрі і на поверхні зразка у відповідності з 6.3.15 - 6.3.17. 6.5.4 Увести тримач зразка в піч і установити його у відповідності з 6.3.12. Тривалість операції повинна бути не більше 5 с. 6.5.5 Включити секундомір одразу після введення зразка в піч. На протязі випробування ве- сти реєстрацію показань в печі в центрі і на поверхні зразка. 6.5.6 Тривалість випробу- вань складає як правило 30 хв. Випробування припиняють через 30 хв. за умови досягнення темпера- турного балансу до цього часу. Температурний баланс вважають досягнутим якщо показання кож- ної з трьох термопар змінюється не більше ніж на 2 оС за 10 хв. При цьому фіксуються кінцеві те- мператури в печі в центрі і на поверхні зразка. Якщо по закінченні 30 хв. температурний баланс не досягає- ться хоча б для однієї з трьох термопар випробування продовжують перевіряючи наявність температурного балансу з інтервалом 5 хв. льной установки печной трубы вверх дном необходимо прове- рить соответствие ее ориентации приведенной на рисунке А2. Для этого следует с помощью термопа- рного сканирующего устройства измерить температуру стенки печи по одной оси через каждые 10 мм. Полученный температурный профиль при правильной установке соотве- тствует изображенному сплошной линией при неправильной - пун- ктирной линией рисунок А8 . Примечание. Операции опи- санные в 6.4.2 - 6.4.4 следует проводить при введении в эксплу- атацию новой установки или при замене печной трубы нагревате- льного элемента теплоизоляции источника питания. 6.5 Проведение испытания 6.5.1 Удалить из печи дер- жатель образца проверить уста- новку печной термопары включить источник питания. 6.5.2 Стабилизировать печь в соответствии с 6.4.3. 6.5.3 Поместить образец в держатель установить термопары в центре и на поверхности образ- ца в соответствии с 6.3.15-6.3.17. 6.5.4. Ввести держатель об- разца в печь и установить его в соответствии с 6.3.12. Продолжи- тельность операции должна быть не более 5 с. 6.5.5 Включить секундомер сразу же после введения образца в печь. В течение испытания вес- ти регистрацию показаний термо- пар в печи в центре и на повер- хности образца. 6.5.6 Продолжительность ис- пытания составляет как правило 30 мин. Испытание прекращают че- рез 30 мин. при условии достиже- ния температурного баланса к этому времени. Температурный ба- ланс считают достигнутым если показания каждой из трех термо- пар изменяются не более чем на 2 оС за 10 мин. При этом фиксиру- ют конечные температуры в печи в центре и на поверхности образ- ца. Если по истечении 30 мин. температурный баланс не достига- ется хотя бы для одной из трех термопар испытание продолжают проверяя наличие температурного баланса с интервалом 5 мин. 6.5.7 При досягненні темпе- ратурного балансу для всіх трьох термопар випробування припиняють і фіксують його тривалість. 6.5.8 Тримач зразка витягу- ють з печі зразок охолоджують в ексикаторі і зважують. Залишки продукти карбонізації зола і т.ін. які обсипалися із зразка під час або після випро- бування збирають зважують і включають в масу зразка після випробування. 6.5.9 Під час випробування фіксують усі спостереження які стосуються поведінки зразка і реєструють такі показники - масу зразка до випробуван- ня m г; n - масу зразка після випробу вання m г; к - початкову температуру пе- чі Тпп оС; - максимальну температуру печі Тпм оС; - кінцеву температуру печі Тпк оС; - максимальну температуру в центрі зразка Тцк оС; - кінцеву температуру в це- нтрі зразка Тцк оС; - максимальну температуру поверхні зразка Тпзм оС; - кінцеву температуру пове- рхні зразка Тпзк оС; - тривалість стійкого по- лум'яного горіння зразка tr с. 6.6 Обробка результатів 6.6.1 Розраховують для кож- ного зразка приріст температури в печі в центрі і на поверхиі зразка а приріст температури в печі Тпп = Тпм - Тпк 6.1 б приріст температури в центрі зразка Тцз = Тцм - Тцк 6.2 в приріст температури на поверхні зразка Тпз = Тпзм - Тпзк 6.3 6.6.2 Розраховують середню арифметичну величину по п'яти зразках приросту температури в печі в центрі і на поверхні зразка. 6.6.3 Розраховують середню арифметичну величину по п'яти зразках тривалості стійкого по- лум'яного горіння. 6.5.7 При достижении темпе- ратурного баланса для всех трех термопар испытание прекращают и фиксируют его продолжительность. 6.5.8 Держатель образца из- влекают из печи образец охлаж- дают в эксикаторе и взвешивают. Осыпавшиеся с образца во время или после испытания остат- ки продукты карбонизации зола и т.п. собирают взвешивают и включают в массу образца после испытания. 6.5.9 При испытании фикси- руют все наблюдения касающиеся поведения образца и регистриру- ют следующие показатели - массу образца до испыта- ния m г; н - массу образца после испы- тания m г; к - начальную температуру пе- чи Тпн оС; - максимальную температуру печи Тпм оС; - конечную температуру печи Тпк оС; - максимальную температуру в центре образца Тцм оС; - конечную температуру в центре образца Тцк оС; - максимальную температуру поверхности образца Тпом оС; - конечную температуру по- верхности образца Тпок оС; - продолжительность устой- чивого пламенного горения образ- ца tr с. 6.6 Обработка результатов 6.6.1 Рассчитывают для каж- дого образца прирост температуры в печи в центре и на оверхности образца а прирост температуры в печи Tпп = Tпм - Тпк; 6.1 б прирост температуры в центре образца Тцз - Тцм - Тцк; 6.2 в прирост температуры на поверхности образца Тпз = Тпзм - Тпзк; 6.3 6.6.2 Рассчитывают среднюю арифметическую величину по пяти образцам прироста температуры в печи в центре и на поверхности образца. 6.6.3 Рассчитывают среднюю арифметическую величину по пяти образцам продолжительности ус- тойчивого пламенного горения. 6.6.4 Розраховують втрату маси для кожного зразка у відсотках від початкової маси зразка і визначають середню арифметичну величину для п'яти зразків. 6.7 Протокол випробування В протоколі випробування наводять такі дані - дату випробування; - найменування лабораторії що проводить випробування; - найменування матеріалу або виробу; - шифр технічної документа- ції на матеріал або виріб; - опис матеріалу або виробу із зазначенням складу способу виготовлення і ін- ших характеристик; - найменування кожного ма- теріалу який є складовою частиною виробу із заз- наченням товщини шару і способу кріплення для збірних елементів ; - спосіб виготовлення зраз- ка; - результати випробувань показники за 6.5.9 що визначаються під час ви- пробувань і розрахункові параметри горючості - за 6.6.1 - 6.6.4 ; - фотографії зразків після випробування; - висновок за результатами випробувань із зазначен- ням до якого виду відно- ситься матеріал до горючих або негорючих; - термін дії висновку. 7 МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ ГОРЮЧИХ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ГРУП ГОРЮЧОСТІ 6.6.4 Рассчитывают потерю массы для каждого образца в про- центах от начальной массы образ- ца и определяют среднюю арифме- тическую величину для пяти обра- зцов. 6.7 Протокол испытания В протоколе испытания при- водят следущие данные - дату испытания; - наименование лаборатории проводящей испытание; - наименование материала или изделия; - шифр технической докумен- тации на материал или из- делие; - описание материала или из- делия с указанием состава способа изготовления и других характеристик; - наименование каждого ма- териала являющегося со- ставной частью изделия с указанием толщины слоя и способа крепления для сборных элементов ; - способ изготовления об- разца; - результаты испытаний оп- ределяемые при испытании показатели по 6.5.9 и ра- счетные параметры горюче- сти - по 6.6.1 - 6 6.4 ; - фотографии образцов после испытания; - заключение по результатам испытания с указанием к какому виду относится ма- териал к горючим или негорючим; - срок действия заключения. 7 МЕТОД ИСПЫТАНИЯ ГОРЮЧИХ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ИХ ГРУПП ГОРЮЧЕСТИ Метод ІІ 7.1 Галузь застосування 7.1 Область применения Метод застосовують для всіх Метод применяют для всех однорідних і шаруватих горючих однородных и слоистых горючих будівельних матеріалів в тому строительных материалов в том числі таких що застосовуються числе применяемых в качестве от- як оздоблювальні і лицювальні а делочных и облицовочных а также також лакофарбових покриттів. лакокрасочных покрытий. 7.2 Зразки для випробування 7.2 Образцы для испытания 7.2.1 Для кожного випробу- 7.2.1 Для каждого испытания вання виготовляють 12 зразків изготовляют 12 образцов длиной завдовжки 1000 мм завширшки 190 1000 мм шириной 190 мм. Толщина мм. Товщина зразків повинна образцов должна соответствовать відповідати товщині матеріалу толщине материала применяемого що застосовується в реальних в реальных условиях. Если толщи- умовах. Якщо товщина матеріалу на материала составляет более 70 складає понад 70 мм товщина мм толщина образцов должна быть зразків повинна бути 70 мм. 70 мм. 7.2.2 Під час виготовлення 7.2.2 При изготовлении об- зразків поверхня що експонуєть- разцов экспонируемая поверхность ся не повинна піддаватися обро- не должна подвергаться обработ- бленню. ке. 7.2.3 Зразки для стандар- 7.2.3 Образцы дня стандар- тного випробування матеріалів тного испытания материалов при- які застосовуються тільки як оз- меняемых только в качестве отде- доблювальні і лицювальні а та- лочных и облицовочных а также кож для випробування лакофарбов- для испытания лакокрасочных пок- них покриттів виготовлюють у рытий изготовляют в сочетании с сполученні з негорючою основою. негорючей основой. Способ креп- Спосіб кріплення повинен забез- ления должен обеспечивать плот- печувати щільний контакт повер- ный контакт поверхностей матери- хонь матеріалу і основи. ала и основы. Як негорючу основу слід ви- В качестве негорючей основы користовувати азбестоцементні следует использовать азбестоце- листи завтовшки 10 або 12 мм за ментные листы толщиной 10 или 12 ГОСТ 18124. мм по ГОСТ 18124. У тих випадках коли в кон- В тех случаях когда в кон- кретній технічній документації кретной технической документации не забезпечуються умови для ста- не обеспечиваются условия для ндартного випробування зразки стандартного испытания образцы повинні виготовлюватися з осно- должны изготовляться с основой и вою і кріпленням які зазначені креплением указанными в техни- в технічній документації. ческой документации. 7.2.4 Товщина лакофарбовних 7.2.4 Толщина лакокрясочных покриттів повинна відповідати покрытий должна соответствовать прийнятій в технічній документа- принятой в гехнической докумен- ції але мати не менше чотирьох тации но иметь не менее четырех шарів. слоев. 7.2.5 Для матеріалів що 7.2.5 Для материалов при- застосовуються як самостійно меняемых как самостоятельно на- наприклад для конструкцій пример для конструкций так и так і як оздоблювальні і лицюва- в качестве отделочных и облицо- льні зразки повинні бути виго- вочных образцы должны быть товлені відповідно до 7.2.1 изготовлены согласно 7.2.1 один один комплект і 7.2.3 один комплект и 7.2.3 один ком- комплект . мпект . У цьому випадку випробуван- В этом случае испытания до- ня повинні бути проведені окремо лжы быть проведены отдельно для матеріалу і окремо з засто- для материала и отдельно с при- суванням його як оздоблень і об- менением его в качестве отделок лицювань з визначенням груп и облицовок с определением горючості для всіх випадків. групп горючести для всех случаев. 7.3.6 Система подавання 7.3.6 Система подачи возду- повітря складається з вентилято- ха состоит из вентилятора рота- ра ротаметра і діафрагми і по- метра и диафрагмы и должна обес- винна забезпечувати надходження печивать поступление в нижнюю в нижню частину камери спалюван- часть камеры сжигания равномерно ня рівномірно розподіленого по распределенного по ее сечению її перерізу потоку повітря в потока воздуха в количестве 10 кількості 10 +- 1 0 м3/хв тем- +- 1 0 м3/мин температурой не пературою не менше 20 +- 2 оС. менее 20 +- 2 оС. 7.3.7 Діафрагму виготовля- 7.3.7 Диафрагму изготовляют ють із перфорованого сталевого из перфорированного стального листа завтовшки 1 5 мм з отвора- листа толщиной 1 5 мм с отвер- ми діаметрами 20 +- 0 2 мм і стиями диаметрами 20 +- 0 2 мм 25 +- 0 2 мм і розташованим и 25 +- 0 2 мм и расположенной над ним на відстані 10 +- 2 мм над ним на расстоянии 10+-2 мм металевої сітки із дроту металлической сетки из проволоки діаметром не більше 1 2 мм з диаметром не более 1 2 мм с раз- розміром чарунок не більше мером ячеек не более 1 5 х 1 5 1 5 х 1 5 мм. Відстань між діаф- мм. Расстояние между диафрагмой рагмою і верхнею площиною паль- и верхней плоскостью горелки до- ника повинна складати не менше лжно составлять не менее 250 мм. 250 мм. 7.3.8 Газовідвідну трубу з 7.3.8 Газоотводную трубу с поперечним перерізом поперечным сечением 0 25 +- 0 25 +- 0 025 м2 і довжиною не 0 025 м2 и длиной не менее 750 менше 750 мм розташовують у вер- мм располагают в верхней части хній частині камери спалюван- камеры сжигания. В газоотводной ня. В газовідвідній трубі уста- трубе устанавливают четыре тер- новлюють чотири термопари для мопары для измерения температуры вимірювання температури газів отходящих газов рисунок Б1 . що відходять рисунок Б1 . 7.3.9 Вентиляційна система 7.3.9 Вентиляционная систе- для видалення продуктів згоряння ма для удаления продуктов сгора- складається із зонта який ния состоит из зонта устанавли- установлюється над газовідвідною ваемого над газоотводной трубой трубою повітроводу і вентиляці- воздуховода и вентиляционного йного насоса. насоса. 7.3.10 Для вимірювання тем- 7.3.10 Для измерения темпе- ператури під час випробування ратуры при испытании используют використовують термопари діамет- термопары диаметром не более 1 5 ром не більше 1 5 мм і відповід- мм и соответствующие регистриру- ні реєструючі прилади. ющие приборы. 7.4 ПІДГОТОВКА ДО 7.4 ПОДГОТОВКА К ВИПРОБУВАННЯ ИСПЫТАНИЮ 7.4.1 Підготовка до випро- 7.4.1 Подготовка к испыта- бування складається з проведення нию состоит в проведении калиб- калібрування з метою установлен- ровки с целью установления рас- ня витрати газу л/хв який хода газа л/мин обеспечиваю- забезпечує в камері спалювання щего в камере сжигания устанав- температурний режим випробуван- ливаемый настоящим стандартом ня що установлюється цим стан- температурный режим испытания дартом таблиця 3 . таблица 3 . Таблиця 3 Режим випробування Таблица 3 Режим испытания Вiдстань вiд нижньої кромки калiбрувального зразка Температура оС Расстояние от нижней кромки калибровочного образца мм максимальна максимальная Мінімальна минимальная 300 350 220 500 220 150 1000 140 100 1600 105 90 7.4.2 Калібрування установ- 7.4.2 Калибровка установки ки проводиться на чотирьох зраз- проводится на четырех образцах ках із сталі розмірами из стали размерами 1000 х 190 х 1000 х 190 х 1 5 мм. 1 5 мм. Примітка. Для надання жорс- Примечание. Для придания ткості калібрувальні зразки із жесткости калибровочные образцы листової сталі рекомендується из листовой стали рекомендуется виготовляти з відбортовкою. изготовлять с отбортовкой. 7.4.3 Контроль температур- 7.4.3 Контроль температур- ного режиму під час калібрування ного режимя при калибровке осу- здійснюють за показаннями термо- ществляют по показаниям термопар пар 10 шт. які установлюють 10 шт. устанавливаемых на ка- на калібрувальних зразках либровочных образцах 6 шт. и 6 шт. і термопар 4 шт. що термопар 4 шт. установленных постійно установлені в газовід- постоянно в газоотводной трубе відній трубі 7.3.8 . 7.3.8 . 7.4.4 Термопари установлю- 7.4.4 Термопары устанавли- ють на центральній осі будь-яких вают по центральной оси любых двох протилежних калібрувальних двух противопожных калибровочных зразків на рівнях зазначених в образцов на уровнях указанных в таблиці 3. Гарячий спай термопар таблице 3. Горячий спай термопар повинен знаходитися на відстані должен находиться на расстоянии 10 мм від поверхні зразка що 10 мм от экспонируемой поверхно- експонується. Термопари не пови- сти образца. Термопары не должны нні торкатися калібрувального соприкасаться с калибровочным зразка. Для ізоляції термопар образцом. С целью изоляции тер- рекомендується використовувати мопар рекомендуется использовать керамічні плитки. керамические плитки. 7.4.5 Калібрування шахтної 7.4.5 Калибровку шахтной печі проводять через кожні 30 печи проводят через каждые 30 випробувань і при зміні складу испытаний и при изменении соста- газу що подається у джерело за- ва газа подаваемого в источник палювання. зажигания. 7.4.6 Послідовність опера- 7.4.6 Последовательность цій під час калібрування операций при калибровке - установити калібрувальний - установить калибровочный зразок у тримач; образец в держатель; - установити термопари на - установить термопары на калібрувальних зразках калибровочных образцах в відповідно з 7.4.4; соответствии с 7.4.4; - увести тримач із зразком - ввести держатель с образ- у камеру спалювання цом в камеру сжигания включити вимірювальні включить измерительные прилади подачу повітря приборы подачу воздуха витяжну вентиляцію дже- вытяжную вентиляцию ис- рело запалювання закрити точник зажигания закрыть дверцята зафіксувати по- дверцу зафиксировать по- казання термопар через казания термопар через 10 хв після включення 10 мин после включения джерела запалювання. источника зажигания. Якщо температурний режим в При несоответствии темпера- камері спалювання не відповідає турного режима в камере сжигания вимогам таблиці 3 повторити ка- требованиям таблицы 3 повторить лібрування з іншими витратами калибровку при других расходах газу. газа. Установлену під час каліб- Установленный при калибров- рування витрату газу слід вико- ке расход газа следует использо- ристовувати при випробуванні до вать при испытании до проведения проведення наступного калібрува- следующей калибровки. ння. 7.5 Проведення випробування 7.5 Проведение испытания 7.5.1 Дня кожного матеріалу 7.5.1 Для каждого материала належить проводити три випробу- следует проводить три испытания. вання. Кожне з трьох випробувань Каждое из трех испытаний заклю- складається з одночасного випро- чается в одновременном испытании бування чотирьох зразків матері- четырех образцов материала. алу. 7.5.2 Перевірити систему 7.5.2 Проверить систему из- вимірювання температури димових мерения температуры дымовых га- газів для чого включити вимірю- зов для чего включить измерите- вальні прилади і подачу повітря. льные приборы и подачу воздуха. Зазначена операція здійснюється Указанная операция осуществляет- при зачинених дверцятах камери ся при закрытой дверце камеры спалювання і непрацюючому джере- сжигания и неработающем источни- лі запалювання. Відхилення пока- ке зажигания. Отклонение показа- зань кожної з чотирьох термопар ний каждой из четырех термопар від їх середнього арифметичного от их среднего арифметического значення повинно складати не значения должно составлять не більше 5 оС. более 5 оС. 7.5.3 Зважити чотири зраз- 7.5.3 Взвесить четыре обра- ки помістити в тримач увести зца поместить в держатель вве- його в камеру спалювання. сти его в камеру сжигания. 7.5.4 Включити вимірювальні 7.5.4 Включить измеритель- прилади подачу повітря витяжну ные приборы подачу воздуха вы- вентиляцію джерело запалювання тяжную вентиляцию источник за- зачинити дверцята камери. жигания закрыть дверцу камеры. 7.5.5 Тривалість дії на 7.5.5 Продолжительность во- зразок полум'я від джерела запа- здействия на образец пламени от лювання повинна складати 10 хв. источника зажигания должна сос- Після закінчення 10 хв джерело тавлять 10 мин. По истечении 10 запалювання виключають. При мин источник зажигания выключа- наявності полум'я або ознак ют. При наличии пламени или при- тління фіксують тривалість знаков тления фиксируют продол- самостійного горіння тління . жительность самостоятельного го- Випробування вважають закінченим рения тления . Испытание счита- після охолодження зразків до те- ют законченным после остывания мператури оточуючого середови- образцов до температуры окружаю- ща. щей среды. 7.5.6 Після закінчення вип- 7.5.6 После окончания испы- робування виключити подачу тания выключить подачу воздуха повітря витяжну вентиляцію вытяжную вентиляцию измеритель- вимірювальні прилади витягнути ные приборы извлечь образцы из зразки з камери спалювання. камеры сжигания. 7.5.7 Для кожного випробу- 7.5.7 Для каждого испытания вання визначають такі показни- определяют следующие показате- ки ли - температуру димових га- - температуру дымовых га- зів; зов; - тривалість самостійного - продолжительность самос- горіння і або тління; тоятельного горения и - довжину пошкодження зраз- или тления; ка; - длину повреждения образца; - масу зразка до і після - массу образца до и после випробування. испытания. 7.5.8 В процесі проведення 7.5.8 В процессе проведения випробування реєструють темпера- испытания регистрируют темпера- туру димових газів не менше двох туру дымовых газов не менее двух разів за хвилину за показаннями раз в минуту по показаниям четы- всіх чотирьох термопар установ- рех термопар установленных в лених в газовідвідній трубі і газоотводной трубе и фиксируют фіксують тривалість самостійного продолжительность самостоятель- горіння зразків при наявності ного горения образцов при нали- полум'я або ознак тління . чии пламени или признаков тления. 7.5.9 Під час випробування 7.5.9 При испытании фикси- фіксують також такі спостережен- руют также следующие наблюде- ня ния - час досягнення максималь- - время достижения максима- ної температури димових льной температуры дымовых газів; газов; - перекидання полум'я на - переброс пламени на торцы торці і на поверхню зраз- и необогреваемую поверх- ків що не обігріваються; ность образцов; - наскрізне прогоряння зра- - сквозное прогорание обра- зків; зцов; - утворення розплаву що - образование горящего рас- горить; плава; - зовнішній вигляд зразків - внешний вид образцов пос- після випробування осі- ле испытания осаждение дання сажі зміна кольору сажи изменение цвета оплавлення спікання оплавление спекание усадка спучування жоло- усадка вспучивание ко- блення утворення тріщин робление образование і т.ін. трещин и т.п. 7.6 Обробка результатів ви- 7.6 Обработка результатов пробувань испытаний 7.6.1 Після закінчення вип- 7.6.1 После окончания испы- робування вимірюють довжину тания измеряют длину отрезков відрізків неушкодженої частини неповрежденной части образцов зразків за рисунком БЗ і виз- по рисунку БЗ и определяют ос- начають остаточну масу Мо зраз- таточную массу Мо образцов. ків. Неушкодженою вважають ту Неповрежденной считают ту частину зразка яка не згоріла і часть образца которая не сгоре- не обвуглилася ні на поверхні ла и не обуглилась ни на повер- ні всередині. Осідання сажі хности ни внутри. Осаждение са- зміну кольору зразка місцеві жи изменение цвета образца ме- відколи спікання оплавлення стные сколы спекание оплавле- спучування усадку жолоблення ние вспучивание усадку короб- зміну форми зразка і шорсткість ление изменение формы образца и поверхні не вважають ушкодження- шероховатость поверхности не ми. считают повреждениями. Неушкоджену частину зразків Неповрежденную часть образ- що залишилась на тримачі зважу- цов оставшуюся на держателе ють. Точність зважування повинна взвешивают. Точность взвешивания складати не менше 1% від почат- должна составлять не менее 1% от кової маси зразка. начальной массы образца. 7.6.2 Обробка результатів 7.6.2 Обработка результатов одного випробування чотирьох одного испытания четырех образ- зразків цов 7.6.2.1 Термопару димових 7.6.2.1 Температуру дымовых газів Ті приймають рівною серед- газов Ті принимают равной сред- ньому арифметичному значенню ма- нему арифметическому значению ксимальних температурних пока- одновременно регистрируемых мак- зань які реєструються одночас- симальных температурных показа- но всіх чотирьох термопар що ний всех четырех термопар уста- установлені в газовідвідній новленных в газоотводной трубе. трубі. 7.6.2.2 Довжина ушкодження 7.6.2.2 Длина повреждения одного зразка визначається різ- одного образца определяется раз- ницею між номінальною довжиною ностью между номинальной длиной до випробування за 7.2.1 і до испытания по 7.2.1 и сред- середньою арифметичною довжиною ней арифметической длиной непов- неушкодженої частини зразка яка режденной части образца опреде- визначається із довжини її від- ляемой из длин ее отрезков из- різків що вимірюються відповід- меряемых в соответствии с рисун- но до рисунка БЗ. ком БЗ. Вимірювання значень довжини Измерение значений длин от- відрізків слід округляти до 1см. резков следует округлять до 1 см. 7.6.2.3 Довжина ушкодження 7.6.2.3 Длина повреждения зразків під час випробувань образцов при испытании определя- визначається як середня арифме- ется как средняя арифметическая тична величина із довжин ушкод- величина из длин повреждения ка- ження кожного з чотирьох випро- ждого из четырех испытанных обра- буваних зразків. зцов. 7.6.2.4 Ушкодження за масою 7.6.2.4 Повреждение по мас- кожного зразка визначається се каждого образца определяется різницею між масою зразка до ви- разностью между массой образца пробування і його остаточною ма- до испытания и его остаточной сою після випробування. массой после испытания. 7.6.2.5 Ушкодження за масою 7.6.2.5 Повреждение по мас- зразків визначається середньою се образцов определяется средней арифметичною величиною цього уш- арифметической величиной этого кодження дня чотирьох випробува- повреждения для четырех испытан- них зразків. ных образцов. 7.6.3 Обробка результатів 7.6.3 Обработка результатов трьох випробувань визначення трех испытаний определение па- параметрів горючості раметров горючести 7.6.3.1 Під час обробки ре- 7.6.3.1 При обработке резу- зультатів трьох випробувань роз- льтатов трех испытаний рассчиты- раховують такі параметри горючо- вают следующие параметры горюче- сті будівельного матеріалу сти строительного материала - температуру димових га- - температуру дымовых газов; зів; - тривалість самостійного - продолжительность самосто- горіння; ятельного горения; - ступінь ушкодження за до- - степень повреждения по вжиною; длине; - ступінь ушкодження за ма- - степень повреждения по сою. массе. 7.6.3.2 Температура димових 7.6.3.2 Температура дымовых газів Т оС і тривалість са- газов Т оС и продолжитель- мостійного горіння tсг с виз- ность самостоятельного горения начають як середнє арифметичне Tсг с определяют как среднее значення результатів трьох вип- арифметическое значение резуль- робувань. татов трех испытаний. 7.6.3.3 Ступінь ушкодження 7.6.3.3 Степень повреждения за довжиною Sl % визначають по длине Sl % определяют про- процентним відношенням довжини центным отношением длины повреж- ушкодження зразків до їх номіна- дения образцов к их номинальной льної довжини і розраховують як длине и рассчитывают как среднее середнє арифметичне значення арифметическое значение этого цього відношення з результатів отношения из результатов каждого кожного випробування. испытания. 7.6.3.4 Ступінь ушкодження 7.6.3.4 Степень повреждения за масою Sm % визначають про- по массе Sm % определяют центним відношенням маси ушкод- процентным отношением массы пов- женої частини зразків до почат- режденной части образцов к нача- кової за результатами одного льной по результатам одного ис- випробування і розраховують як пытания и рассчитывают как сре- середнє арифметичне значення днее арифметическое значение цього відношення із результатів этого отношения из результатов кожного випробування. каждого испытания. 7.6.3.5 Одержані результати 7.6.3.5 Полученные резуль- округляють до цілих чисел. таты округляют до целых чисел. 7.6.3.6 Матеріал слід 7.6.3.6 Материал следует відносити до групи горючості у относить к группе горючести в відповідності з 5.3 таблиця 1 . соответствии с 5.3 таблица 1 . 7.7 Протокол випробування 7.7 Протокол испытания 7.7.1 У протоколі випробу- 7.7.1 В протоколе испытания вання наводять такі дані приводят следующие данные - дату випробування; - дату испытания; - найменування лабораторії - наименование лаборатории що проводить випробування проводящей испытание; - найменування замовника; - наименование заказчика; - найменування матеріалу; - наименование материала; - шифр технічної документа- - шифр технической докумен- ції на матеріал; тации на материал; - опис матеріалу із зазна- - описание материала с ука- ченням складу способу занием состава способа виготовлення та інших ха- изготовления и других ха- рактеристик; рактеристик; - найменування кожного ма- - наименование каждого ма- теріалу що є складовою териала являющегося сос- частиною шаруватого мате- тавной частью слоистого ріалу із зазначенням то- материала с указанием вщини шару; толщины слоя; - спосіб виготовлення зраз- - способ изготовления обра- ка із зазначенням матері- зца с указанием материала алу основи і способу крі- основы и способа крепле- плення; ния; - додаткові спостереження - дополнительные наблюдения під час випробування; при испытании; - характеристики поверхні - характеристики экспонируе- що експонується; мой поверхности; - результати випробувань - результаты испытаний па- параметри горючості за раметры горючести по 7.6.3 ; 7.6.3 ; - фотографію зразка після - фотографию образца после випробування; испытания; - висновок за результатами - заключение по результатам випробувань про групу го- испытаний о группе горюче- рючості матеріалу. Для сти материала. Для матери- матеріалів що випробову- алов испытываемых согласн ються згідно з 7.2.3 і 7.2.3 и 7.2.5 указывают 7.2.5 зазначають групи группы горючести для всех горючості для всіх випад- случаев установленных ків які установлені цими этими пунктами; пунктами; - термін дії висновку. - срок действия заключения. Додаток А Приложение А обов'язковий обязательное Установка для випробувань Установка для испытаний будівельних матеріалів на строительных материалов горючість метод І на горючесть метод І Рисунок А-1 Загальний вигляд установки Общий вид установки Рисунок А-2 Обмотка печі Обмотка печи Рисунок А-3 Тримач зразка Держатель образца Рисунок А-4 Напрямна для установлення пічної термопари Направляющая для установки печной термопари Рисунок А-5 Взаємне розташування печі зразка і термопар Взаимное расположение печи образца и термопар Рисунок А-6 Електрична схема установки Электрическая схема установки Рисунок А-7 Скануючий пристрій термопари Сканирующее устройство термо- пары Рисунок А-8 Температурні профілі стінки печі Температурные профили стенки печи Додаток Б Приложение Б обов'язковий обязательное Установка для випробувань Установка для испытаний будівельних матеріалів на строительных материалов горючість метод ІІ на горючесть метод ІІ Рисунок Б-1 Загальний вигляд установки Общий вид установки Рисунок Б-2 Газовий пальник Газовая горелка Рисунок Б-3 Визначення довжини ушкодженого зразка Определение длины поврежденного образца Ключові слова будівельні мате- Ключевые слова строительные ріали горючість методи материалы горючесть мето- випробувань класифікація ды испытаний классификация за групами горючості по группам горючести