ДБН В.2.7-31-95

ДБН В.2.7-31-95 Будівельні матеріали. Порядок визначення запасів родовищ піску та гравію

    ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ   ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСІВ РОДОВИЩПІСКУ ТА ГРАВІЮ   ДБН В.2.7-31-95     РОЗРОБЛЕНІ Державною комісією України по запасах корисних копалин ДКЗ України ВНЕСЕНІ Управлінням будівельної індустрії механізації і промисловості будівельних матеріалів Держкоммістобудування України ЗАТВЕРДЖЕНІ Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 14.09.95 р. №188 і введені в дію 01.01 .96 р.   ЗМІСТ 1    ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ 2    ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 3    КЛАСИФІКАЦІЯ ПІСКІВ І РОДОВИЩ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ 4    ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ ЗА ЯКІСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ 5    ГРУПУВАННЯ РОДОВИЩ ЗА СКЛАДНІСТЮ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ 6    ВИМОГИ ДО ВИВЧЕНОСТІ РОДОВИЩ ПІСКУ ТА ГРАВІЮ    7    ВИМОГИ ДО ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ 8    ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ РОЗВІДАНИХ РОДОВИЩ ДО ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ ДОДАТОК 1 ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ПІСОК ГРАВІЙ ТА МАТЕРІАЛИ ВИРОБИ І КОНСТРУКЦІЇ З НИХ   1  ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Дані норми установлюють порядок визначення запасів родовищ піску та гравію застосування "Классификации запасов месторождений и природных ресурсов твердых полезных ископаемых" до родовищ піску та гравію. Обов'язкові вимоги нормативного документа викладені в розділах пунктах і підпунктах: 3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2; 4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3; 4.5.2; 4.5.4; 4.6.3; 4.7.3; 4.8; 4.11; 5.1; 5.3; 6.1 1-6.1.4; 6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8. Рекомендовані вимоги в решті розділів пунктів і підпунктів. Норми повинні виконуватись і враховуватись усіма організаціями І підприємствами незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості при геологічному розвідуванні оцінюванні якості і експлуатації родовищ піску та гравію проектуванню підприємств по видобуванню і переробленню мінеральної сировини.   2  ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Цей нормативний документ вміщує такі основні терміни: 2.1  Природний пісок             сипка дрібноуламкова гірська порода що являє собою суміш обкатаних різною мірою зерен розміром від 0 05 мм до 5 0 мм. 2.2  Гравій                               - сипка порода з зерен розміром від 5 0 мм до 70 0 мм обкатаних різною мірою. Добре обкатаний гравій зветься галькою. 2.3  Граеелистий пісок           - порода з вмістом уламків які перевищують за розміром піщані часткивід 10 до 15%. 2.4  Піщано-гравійна суміш  порода з вмістом гравійної частини від 15 до 30%. 2.5  Гравійно-піщана суміш   порода з вмістом гравійної частини більше 30%. 2.6  Валуни                            обкатані уламки гірської породи розміром більше 70мм.   3  КЛАСИФІКАЦІЯ ПІСКІВ І РОДОВИЩ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ 3.1    В  залежності  від  речовинного  складу  розрізняють   піски   мономінеральні    олігоміктові   та поліміктові. 3.1.1  Мономінеральні піски  -- піски уламковий матеріал яких складається переважно із зерен одного мінералу. 3.1.2  Олігоміктові піски        - піски що складаються із зерен двох-трьох мінералів з переважнимвмістом одного із них. 3.1.3  Поліміктові піски         - піски що складаються із уламків гірських порід і мінералів різногоскладу. 3.2  Основні мінерали що утворюють піски кварц польові шпати кальцит та інші. Найбільш поширені складові домішки слюди карбонати гіпс ільменіт циркон монацит; рідше інші мінерали. 3.3 Валуни та гравій переважно складаються із уламків міцних гірських порід граніту гнейсу діабазу кварциту і твердих мінералів кварцу та інших; досить часто особливо у складі крупних фракцій присутні уламки слабких порід сланців вапняків доломітів пісковиків. 3.4  В залежності від форми зерен пісок гравій і валуни розподіляються на округлі кулясті округло- кутасті і кутасті лускаті чи подовжені . За характером поверхні на частки з рівною нерівною та шорсткуватою поверхнями. 3.5  В залежності від генезису родовища пісків розрізняють алювіальні річкові морські льодовикові та еолові; гравію алювіальні. Елювіальні делювіальні пролювіальні та озерні піски в Україні промисло вого значення не мають. Дрібні поклади цих пісків можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цілей. Валуни інколи зустрічаються в морських відкладеннях та алювіальних відкладеннях гірських річок. 3.5.1Алювіальні родовища мають найбільше поширення. Поклади переважно видовжені зерновий їх склад для рівнинних річок відносно постійний піщаний для Прикарпатського регіону піщано- гравійний різнорідний за співвідношенням фракцій. Серед алювіальних родовищ розрізняють заплавні руслові і ті що належать до більш високих терас. Заплавні характеризуються практично повною обводненістю і необхідністю застосування спеціальних технічних засобів видобутку. Оцінка запасів заплавних піщаних і гравійних родовищ повинна вміщувати інженерно-геологічні розрахунки стійкості рухливих тих що формуються піщано-гравійних мас за контуром запасів з метою прогнозування впливу видобутку на інженерні споруди і комунікації що розташовані в долині найближчого району родовища. 3.5.2  Морські  піщані  родовища  розподіляються  на сучасні  і дочетвертинні.   Поклади звичайно відрізняються хорошим сортуванням матеріалу обкатаністю зерен відносно стабільним зерновим складом. 3.5.3  Льодовикові родовища в Україні переважно  піщані   пов'язані з озами   рідше з камами зандровими рівнинами полями та прохідними долинами.   3.5.3.1  Ози розвинуті на північному Поліссі   мають подовжену валоподібну форму до   1-2 км завширшки 100-150 м складені переважно дрібно- середньозернистими хорошого сортування пісками нерідко з домішкою гальки кристалічних порід. 3.5.3.2  Ками мають обмежений розвиток а пов'язані з ними родовища можуть задовольнити лише місцеві будівельні організації з обмеженою потребою у пісках. Виражені вони у рельєфі окремими часто лінійно розташованими пагорбами складені погано відсортованим гравійно-піщаним матеріалом. 3.5.3.3  Зандрові рівнини   широко  розвинуті  у  Поліссі  і  північній лісостеповій  частині України Волинська    Житомирська    Київська    Чернігівська  і  Сумська  області .  Льодовикові  площинні  води зумовили утворення піщаних полів які складаються переважно дрібно- тонкозернистими пісками. 3.5.3.4  Прохідні долини картуються у південній частині зандрової рівнини а також в зонах високого льодовикового підпору Київська Черкаська області . Піщані поклади прохідних долин мають подовжену форму до 10км завдовшки при ширині від 200 до 400 м часто слабко визначені у рельєфі на водорозділах складаються добре відмитими дрібно- середньозернистими рідше крупнозернистими пісками. 3.5.4Родовища еолового походження представлені дюнами що розвинуті в основному на зандрових і алювіальних рівнинах мають валоподібну добре виражену у рельєфі форму довжина до 1 0-1 5 км; ширина 100-200 м складені тонко і дрібнозернистими пилуватими пісками. 3.6В залежності від кількості запасів І напрямку використання копалини родовища розподіляються на крупні середні і дрібні. 3.6.1   Крупні - з запасами гравійно-пішаних сумішей або будівельних пісків  понад   15  млн.м ; формувальних пісків понад 5 млн.т: пісків для виробництва скла понад 3 млн.т. 3.6.2   Середні з запасами гравійно-піщаних сумішей або будівельних пісків від 10 до 15 млн.м формувальних пісків від 3 до 5 млн.т пісків для виробництва скла від 1до 3 млн.т. 3.6.3   Дрібні з запасами гравійно-піщаних сумішей або будівельних пісків  менше   10 млн.м формувальних пісків менше 3 млн.т пісків для виробництва скла менше 1 млн.тонн. 3.7Крупні родовища пісків в Україні пов'язані переважно з алювіальними і морськими товщами середні і дрібні водольодовиковими і еоловими. Гравійні родовища пов'язані в основному із алювієм гірських річок. 3.8   Родовища пісків широко розповсюджені. Родовища власне гравію практично відсутні. Гравій звичайно разом з піском складає піщано-гравійну суміш яка рідко використовується у природному виді через вміст глинистого матеріалу і валунів. Як правило потрібне видалення валунів розсіювання суміші на пісок та гравій а також відмивання їх від шкідливих глинистих домішок. 3.9   Розроблення лішаних і піщано-гравійних родовищ проводиться кар'єрами з екскавацією до рівня фунтових вод; до 15м нижче цього рівня драглайнами і до 30 м плавучими земснарядами. 4 ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ ЗА ЯКІСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ 4.1   Пісок  та   гравій   відносяться  до   корисних  копалин  багатоцільового   призначення;   щорічне споживання вимірюється мільйонами тонн. Вимоги до якості піску і гравію для різних призначень їх використання визначаються відповідними нормативно-технічними документами які наведені у додатку 1. 4.2   Пісок  і  гравій   в  основному    використовують як заповнювачі  бетонів   асфальтобетонних  і дьогтебетонних сумішей для будівництва доріг для влаштування баластового шару залізничних шляхів. В значних кількостях піски використовуються для виробництва будівельних розчинів силікатних виробів автоклавного   і  безавтоклавного  тверднення  -  силікатних  каменів   і   цегли    щільних  силікатних   і ніздрюватих бетонів у виробництві скла скляні піски при ливарних роботах формувальні піски . У відносно незначних кількостях піски використовуються для виробництва будівельної і тонкої кераміки вогнетривів абразивів водопровідних фільтрів як закладний матеріал при рекультивації земель та іншого призначення. 4.3  Піски та гравій для виробництва будівельних матеріалів виробів конструкцій і робіт. 4.3.1 Виготовлення важких бетонів. 4.3.1.1  Для виготовлення бетонів пісок і гравій використовуються як дрібні і крупні заповнювачі. Якісні показники заповнювачів визначають міцність бетонів і витрату цементу. 4.3.1.2  Оцінка якості піску як дрібного заповнювача для важких бетонів проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.7-32 ДСТУ Б В.2.7-43  щодо вимог до дрібних заповнювачів. Основні вимоги до піску для бетонів пред'являються за зерновим складом і модулем крупності який повинен бути від  1 5 до 3 25 а також за вмістом шкідливих домішок   кількість пиловидних і глинистих часток розміром менше 0 05 мм   шо визначається відмучуванням дозволяється до 3%; дрібних зерен що проходять через сито № 016 до 15%; колориметрична проба на вміст органічних домішок повинна надавати забарвлення органічним домішкам світліше за колір еталона; обмежується вміст лусок слюди сірчистих і сірчанокислих сполук потенційно-реакційноздатних аморфних різновидів кремнезему. При техніко-економічній доцільності та одержанні бетонів з нормованими показниками якості допускається використовувати дуже дрібні піски з модулем крупності 1 0-1 5 і вмістом зерна менше 0 16мм до 20%. Методи випробування пісків встановлені ГОСТ 8735. Природні піски України за зерновим складом і вмістом пиловидних і глинистих часток часто не відповідають вимогам стандартів і потребують збагачення промивання і фракціонування. 4.3.1.3  Оцінка якості гравію як крупного заповнювача для бетонів проводиться згідно з ГОСТ 8268 ДСТУ Б В.2.7-43. ГОСТ 30260. Гравій повинен містити зерна різної крупності у співвідношеннях шо забезпечують легкоукладність бетонних сумішей і мінімальні витрати цементу. Регламентується вміст зерен голковидної та пластинчастої форми і зерен слабких порід.    Механічна міцність гравію визначається дробимістю при стиску роздавлюванні у циліндрі. Морозостійкість повинна бути не нижче нормованої марки бетону за морозостійкістю. Методи випробування гравію регламентуються ГОСТ 8269. 4.3.1.4  Оцінка якості готової продукції проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.6-2; ГОСТ 11024; ГОСТ 12504: ГОСТ 6133; ГОСТ 12767. 4.3.1.5  До пісків І гравію для бетонів спеціального призначення пред'являються більш високі вимоги які регламентуються відповідними стандартами: для бетонів дорожніх і аеродромних покриттів та основ транспортного будівництва гідротехнічних споруд бетонних і залізобетонних труб ДСТУ Б В.2.7-43. для жаротривких бетонів ГОСТ 20190;для хімічно стійких бетонів ГОСТ 25246. 4.3.2При наявності у піщано-гравійній суміші гравію І валунів різних розмірів при проведенні геологічних польових робіт виконує розсіювання корисної копалини з визначенням процентного вмісту піску гравію гальки та валунів. Валуни використовуються як бутовий камінь та як сировина для виробництва щебеню згідно з ТУ 21-10-69-89; ГОСТ 8269. 4.3.3Будівництво автомобільних доріг. 4.3.3.1   Для будівництва доріг використовуються природні та збагачені піщано-гравійні суміші в необробленому чи обробленому органічними або неорганічними в'яжучими речовинами стані. 4.3.3.2   Піщано-гравійні суміші повинні відповідати вимогам ГОСТ 23735; ГОСТ 25607; ГОСТ 23558; піски ДСТУ Б В.2.7-32; гравій ГОСТ 8268; асфальтобетонні суміші та асфальтобетон ГОСТ 9128; дьогтебетонні суміші та дьогтебетон - ГОСТ 25877. 4.3.3.3   Для  всіх видів автодорожніх робіт регламентується зерновий  склад заповнювачів;  вміст пиловидних і глинистих часток в тому числі глини в грудках; для цементобетонів вміст потенційно- реакційноздатних порід які спроможні вступати в реакцію з лугами цементу. Для гравію нормується міцність за дробимістю у циліндрі морозостійкість вміст зерен слабких порід стираність у поличному барабані. Кількісні показники вимог коливаються в широких межах в залежності від класів та шарів доріг кліматичних умов призначення матеріалів умов експлуатації. Найбільш жорсткі вимоги до матеріалів для конструкційних шарів доріг високих клавів аеродромних покриттів. Для матеріалів дренувальних та морозозахисних основ додатково визначається коефіцієнт фільтрації. 4.3.4Баласт для залізничної колії. 4.3.4.1  Для улаштування баластового шару залізничної колії використовується природна суміш гравію і піску а також щебінь із гравію і валунів. 4.3.4.2  Оцінка якості гравійного І гравійно-піщаного баласту проводиться згідно з ГОСТ 7394 яким нормується зерновий склад вміст зерен міцних вивержених і метаморфічних порід не менше 50% І слабких з міцністю менше 200 кгс/см 2 не більше 10%; пиловидних і глинистих часток до 2-3% зерен менше 0 16мм -до 10-15%. Придатність щебеню із гравію і валунів для баластового шару залізничної колії визначається згідно з ГОСТ 7392 яким регламентується зерновий склад міцність за стираністю при випробуванні у поличному барабані чи опору удару при випробуваннях на копрі ПМ; морозостійкість; електроізоляційні властивості; вміст зерен слабких порід до 10%; глини у грудках до 0 25%. 4.3.5  Для виготовлення будівельних і штукатурних розчинів застосовуються піски що відповідають за якістю вимогам ДСТУ Б В.2.7-32. Головні вимоги до якості піску для будівельних розчинів пред'являються за зерновим складом з МК не більше 2 2; обмежується вміст фракцій розміром більше 1 25мм; до 5% за масою для будівельних розчинів і до 0 5% за масою для опоряджувального шару штукатурних розчинів а також регламентується вміст пиловидних і глинистих часток до 7% органічних і сторонніх домішок. 4.3.6  Виробництво і випробування цементів. 4.3.6.1У цементному виробництві піски використовуються як інертна і коригуюча добавка для різних видів портландцементів. Вимоги до якості пісків регламентовані "Техническими условиями на качество основных видов сырьевых материалов при производстве портландцементного клинкера" МПБП СРСР; 1970р. Як інертна добавка до портландцементного клінкера при його помелі використовується кварцевий пісок з вмістом SiO2 80-95%. Кварцеві піски використовуються як коригуюча добавка у цементну шихту для підвищення значення силікатного і зниження глиноземного модулів. Оцінювання придатності пісків для цієї мети проводиться дослідним шляхом. 4.3.6.2Для стандартних випробувань міцності цементних розчинів використовується нормальний кварцевий пісок згідно з ГОСТ 6139 із крупністю зерен від 0 5 до 0 9 мм і вмістом глинистих і пиловидних часток до 0 3%. 4.3.7Виробництво силікатних будівельних матеріалів. 4.3.7.1   При виробництві силікатних будівельних матеріалів силікатних каменів і цегли армованих та неармованих виробів із щільних силікатних і ніздрюватих бетонів піски застосовуються як заповню вачі та компонент в'яжучого. 4.3.7.2   Технічні вимоги до пісків для виробництва силікатних виробів автоклавного тверднення регламентуються ДСТУ Б В.2.7-32. ДСТУ передбачає вміст кварцу незв'язаного SiO2 у пісках для силікатних каменів і цегли та компоненту в'яжучого щільних силікатних бетонів не менше 50% для ніздрюватих бетонів не менше 70%; обмежує вміст пиловидних і глинистих часток для виробництва силікатних каменів і цегли до 20% на заводах з Імпортним обладнанням до 10% ; для ніздрюватих бетонів до 5%; для щільних силікатних бетонів до 3%; сірчистих і сірчанокислих сполук у перерахунку на SО3 до 2%; слюди до 0 5%; лугів в перерахунку на Na2Oдля ніздрюватих бетонів до 2 7%; силікатних бетонів до 3 6%; силікатної цегли до 7 2%. Вимоги до зернового складу пісків пред'являються при їх використанні як заповнювачів для виготовлення щільного силікатного бетону та силікатних каменів і цегли. Зерновий склад пісків для решти призначень не нормується. Піски що не задовольняють вимоги ДСТУ Б В.2.7-32 можуть бути використані якщо вироби на їх основі відповідають вимогам діючих стандартів. 4.3.7.3Оцінка якості готової продукції проводиться відповідно до вимог ГОСТ 379; ГОСТ 25214; ДСТУ Б В.2.7-45; ГОСТ 21520; ГОСТ 5742; ГОСТ 11118; ДСТУ Б В.2.6-2; ГОСТ 11024; ГОСТ І2504. 4.3.8 Піски використовуються як опіснювальна добавка до пластичних глин при виробництві керамічних стінових матеріалів та інших формувальних виробів. Піски-опіснювачі повинні бути достатньо крупними мати невисокий вміст пиловидних і глинистих часток не вміщувати шкідливих домішок карбонатних порід гіпсу гравію. Нормативних документів щодо якості піску для цього призначення не існує. Придатність його визначається за результатами випробувань готової продукції. 4.4Піски для виробництва скла. 4.4.1  Якість пісків для скляної промисловості нормується вимогами ГОСТ 22551. 4.4.2  Для виробництва скла використовуються чисті дрібнозернисті кварцеві піски однорідного склану з розміром зерен переважно від 0 1 до 0 8 мм. 4.4.3  Суворі вимоги пред'являються до хімічного складу пісків мінімальний вміст SiO2 Допускається від 95% для низьких марок до 99 8% для високих марок; вміст Fе2О3 обмежується 0 01-0 25% Ад2О3 - 0 4-4 0%. Як правило піски для виробництва скла переважно потребують збагачення; для цього найчастіше застосовуються флотовідтирання іноді відтирання з промиванням або названі методи у поєднанні з електромагнітною сепарацією. Випробування піску для скляної промисловості проводять згідно з ГОСТ 22552.0-7. 4.5Піски для виробництва формувальних матеріалів. 4.5.1   Формувальні   піски   використовуються   як   головний   компонент  суміші  для  ливарного виробництва. 4.5.2  Вимоги до якості пісків природних та збагачених регламентуються ГОСТ 2138 та технічними умовами на природні формувальні піски конкретних родовищ. 4.5.3  Формувальні піски можуть бути кварцевимп при цьому при виготовленні сумішей   до них; додаються пластифікатори: глини бентоніт рідке скло і глинистими жирними; для останніх регламен тується границя міцності на стиск. Формувальні піски повинні мати високу газопроникність що забезпечується зосередженою зерновою структурою і обкатаністю зерен; достатньою вогнетривкістю яка визначається високим вмістом кремнезему і низьким оксидів лужних та лужноземельних металів та заліза; бути чистими без шкідливих домішок сульфідної сірки органіки тощо. 4.5.4Для сталевого і чувунного литва використовуються кварцеві крупно- і середньозернисті піски з вмістом SiO2 90-97% окислів заліза до 1 5% окислів лужних та лужноземельних металів до 2 0% і глинистої складової 2%. 4.5.5   При   виготовленні  форм для  мідного    алюмінієвого    магнієвого литва  використовують дрібнозернисті глинисті піски. 4.5.6Методи випробувань формувальних пісків наведені у ГОСТ 2189; ГОСТ 23409.0-2; 4-24. 4.6Піски для виробництва тонкої кераміки. 4.6.1  Піски у фарфоро-фаянсовому виробництві використовуються як компонент сировинної суміші для зменшення усадки керамічних виробів. 4.6.2  Вимоги до якості піску для тонкої кераміки регламентовані ГОСТ 7031. 4.6.3  Головна вимога до піску чистота його хімічного складу: вміст SiO2 не менше 93-95%; низький вміст фарбуючих окислів Fe2O3 і ТiO2. Для остаточної оцінки якості пісків необхідне проведення відповідних технологічних випробувань. 4.7Піски для виробництва абразивних матеріалів. 4.7.1   Як абразивний матеріал піски використовуються для шліфування скла   в піскоструминних апаратах для очищення поверхні металу і облицювального каменю в ливарній і будівельній промисло вості для виробництва штучного абразивного матеріалу карборунду. 4.7.2   Вимоги до якості піску для названих призначень установлюються ГОСТ 3647. 4.7.3   Для абразивних цілей використовуються піски з гострокутними зернами ізометричної форми Крупність піску залежить від його призначення. Для виробництва карбіду кремнію придатний кварцевий пісок із вмістом SiO2 не менше 98 5%; домішок не більше: Fе2Оз 0 3%; Аi2О3 0 5% і СаО 0 3%.   4.8  Для виробницва зварювальних матеріалів придатний кварцевий пісок із вмістом SiO2 не менше 97% фосфору не більше 0 015% і сірки сліди. Інші домішки дозволяються у кількості не більше 4.9  Для пісочниць локомотивів придатність пісків визначається відомчими технічними умовами згідне з якими вміст SiO2 у пісках не повинен бути менше 75% глинистих часток розміром менше 0 022 мм - до 3%. Пісок за зерновим складом повинен бути у межах 0 1-2 0 мм. Лімітуються втрати при прожарюванні вміст Аl2О3; СаО + MgO; K2O + Na2O; Fе2О3 і зв'язаного кремнезему. 4.10У виробництві вогнетривів пісок застосовується у невеликій кількості при виготовленні динасу добавка у шихту для підвищення вогнетривкості і полегшення формування сирцю а також для виготов лення набивних мас для футерування сталерозливних ковшів. Вимоги до якості пісків для виробництва вогнетривів регламентуються ТУ 14-8-223-77. Для цього найбільш придатні піски із середніми 0 5-1 0 мм гострокутними зернами. Шкідливими домішками є слюда і польовий шпат які зменшують температуру плавлення. Обмежується вміст та Аl2O3. 4.11Піски деяких родовищ України вміщують цінні мінерали ільменіт рутил циркон монацит та ін. а також потенційно можуть вміщувати золото і алмази у концентраціях що дають змогу здійснювати оцінку комплексних промислових розсипів. Така оцінка повинна виконуватись на основі інструкцій ДКЗ України по застосуванню Класифікації запасів до розсипних родовищ. 5 ГРУПУВАННЯ РОДОВИЩ ЗА СКЛАДНІСТЮ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ 5.1 За складністю геологічної будови родовища піску і гравію що мають промислове значення відповідають 1 і 2 групам "Класифікації запасів родовищ і прогнозних ресурсів твердих корисних копалин". 5.1.1  Першій групі відповідають великі і середні пластові і пластоподібні родовища піску і піщано- гравійного матеріалу з витриманою будовою потужністю і складом корисної товщі. До них належать родовища переважно кварцевих пісків морського походження а також алювіальні великих рівнинних річок Дніпра Північного Донця і воднольодовикового зандрові рівнини . Прикладом родовищ першої групи є  Приморське у  Миколаївській області;   Ново-Українське у Київській області;  Митницьке у Черкаській області; Смолівське у Житомирській області; ГусарІвське у Харківській області; АвдІївське у Волинській області. 5.1.2  Другій групі відповідають переважно середні пластові і пластоподібні родовища з невистояною будовою і потужністю корисної товщі з прошарками некондиційних порід і мінливою якістю пісків і гравію.   До цієї групи належать родовища воднольодовикового та еолового походження алювіальних середніх і малих річок морського та озерного узбережжя сучасні і прадавні . Прикладом родовищ є: Вижницьке і Бурштинське піщано-гравійні у Івано-Франківській області Каланчикське у Херсонській області; Донузлавське у Криму Репишенське у Хмельницькій області. Безлюдівське у Харківській області. Ладижинське у Вінницькій області. 5.2   Родовища  3  та 4 груп   Класифікації можуть  мати значення лише для  місцевих будівельних організацій з обмеженим використанням піску і гравію. 5.3   Належність родовиша дільниці до певної групи встановлюється виходячи із ступеня складності геологічної будови основних тіл корисної копалини що складають не менше 70% загальних запасів родовища. При недодержанні цієї умови визначення групи виконується для окремих ділянок родовища. 6 ВИМОГИ ДО ВИВЧЕНОСТІ РОДОВИЩ ПІСКУ І ГРАВІЮ 6.1 Стадійність робіт і методика розвідування 6.1.1          Родовище що залучається до детального остаточного розвідування на стадіях пошукового і попереднього розвідування повинно бути вивчено з метою визначення його використання як джерела більш дефіцитної сировини проти тієї котра зайвлена за валовим складом або вмістом цінних металів і мінералів з аналізом матеріалів по геологічній вивченості території і по родовищах піску та гравію шо розвідані раніше. Крім того належить вивчити досвід роботи діючих кар'єрів піску і гравію. 6.1.2  По детально розвіданому родовищу треба мати топографічну основу у масштабі шо забезпечує досить високу дозволяючу спроможність планів звичайно 1:1000-1:5000 . Всі розвідувальні і експлуатаційні виробки повинні бути інструментальне прив'язані. 6.1.3  Геологічна будова родовища повинна бути детально відтворена на графічних матеріалах для обгрунтування підрахунку запасів за формою і внутрішньою будовою покладів умовами їх залягання та фатальною мінливістю. Перспективи подальшого приросту запасів повинні бути обгрунтовані геологічною карток; району родовища. 6.1.4Розвідування родовищ піску і гравію виконується переважно свердловинами а також у поєднанні з шурфами або свердловинами великого діаметра залежно від вмісту валунів у піщано-гравійному матеріалі. Свердловини проходиться без застосування глинистого розчину хоча є досвід одержання керна в непорушеною структурою добре сортованих пісків із застосуванням густого розчину що не проникає в тіло керна і створює після висихання тверду кірку яка легко відокремлюється. У всіх випадках важливо виключити засмічення керна особливо пісків що лімітуються за хімічним складом. Проходка свердловинами обводнених пісків і піщано-гравійних порід здійснюється з випереджувальною обсадкою 15-20 см . Вихід керна по свердловинах колонкового буріння повинен бути не менше 80 % по кожному рейсу. При непорушеній структурі керна визначається ного лінійний вихід; у випадку пухкого керна його вихід визначається зіставленням розрахункових і фактичних мас або об'ємів. 6.1.5Щільність мережі розвідувальних виробок для родовищ різних груп складності і категорій запасів не дивлячись на спроби ЇЇ уніфікації у відповідній літературі не може бути запропонована як однозначно рекомендована до застосування. Кожне родовище несе тільки йому притаманні риси будови покладів об'єктивна   і достовірна  оцінка  яких  потребує творчих  рішень  геологів-виконавців   по  розміщенню розвідувальних виробок допоміжних проміжних і оконтурювальних свердловин структурних і конт рольних виробок . Кінцевий варінт розвідувальної мережі тому повинен випливати із аналізу оперативних даних проходки виробок і не може бути попередньо встановленим.   Крім того у ринкових умовах господарювання видобувні і переробні підприємства можуть мати різні форми власності отже ставити свої умови щодо ступеня детальності розвідки родовищ або їх частин вибору розмірів ділянок першочер гової розробки визначення співвідношень запасів різних категорій та ін. В цих умовах зростає роль і значення авторських обгрунтувань щільності розвідувальних мереж а ДКЗ України по визначенню достовірності виявлених запасів що забезпечують сталу роботу підприємств при мінімальних витратах на геологорозвідувальні роботи. Щільність розвідувальних мереж з урахуванням геолого-технологічиої специфіки що застосовувалась в Україні до 1994 року наведена у таблиці 1. Таблиця 1 У метрах Група складності родовища Розміри і геолого-гєнетичні типи  родовищ   Відстань між виробками для катєгорій запасів А В С1 1 2 3 4 5 1 Великі та середні пластоподібні родовища піску переважно морського озерного чи еолового походження; алювіального великих річок а також піщано-гравійні поклади із витриманою будовою потужністю і якістю корисної товщі 100-200 200-300 300-600 2 Великі та середні пластові і пластоподібні родовища всіх генетичних типів з невитриманою будовою і потужністю корисної товщі або мінливою якістю пісків та гравію - 100-200 200-400   Невеликі лінзоподібні родовища всіх генетичних типів з невитриманою будовою і мінливою потужністю корисної товщі або непостійною якістю пісків та гравію - 50-100 100-200 1-2 Сучасні руслові і терасові поклади піску і піщано-гравійних порід що змінюють в річному або багаторічному циклі просторове положення форму розміри - - 200-400 При розвідуванні видовжених покладів відстані між виробками в лініях звичайно скорочувались у порівнянні з наведеними у таблиці в залежності від особливостей будови покладів а при розвідці алювіальних і воднольодовикових відкладень свердловини розташовувались профілями які були зорієнтовані навхрест простирання долини. Наведені відстані між розвідувальними виробками в цілому забезпечувались надійністю підрахованих запасів однак вони можуть прийматися дише для розрахунків при проектуванні розвідування. Фактична мережа повинна бути розвинута на основі аналогій з уточнюванням за оперативними даними пошукового буріння і попереднього розвідування. У випадках складної гіпсометрії покрівлі покладів повинні проходитись додаткові розкривні виробки. Ділянки першочергового відпрацювання запасів повинні розвідуватись за найбільш щільною шо прийнята для даного родовища мережею. 6.1.6 Всі розвідувальні і експлуатаційні виробки а також виходи тіл корисних копалин на поверхню д окум ентуються. Повнота і якість первинної документації повинні систематично контролюватись звірятись із натурою відповідними геологічними службами а результати порівняння оформлюватись актами. 6.2 Методика випробування. 6.2.1 Корисна копалина по всіх розвідувальних виробках і природних оголеннях випробовується пошарово-секційно. Довжина Інтервалів відбору проб не більше 4 м. Інтервали некондиційних порід що не підлягають селективному відпрацюванню включаються у суміжну пробу. На стадіях детального розвідування або при дорозвідуванні родовища яке розробляється інтервали випробування можуть бути збільшені до значення висоти експлуатаційних виступів а при багатошаровій будові корисної товщі до потужності шарів. Відібрані проби безгравійних пісків скорочуються до потрібної маси шляхом квартування. У пробах піщано-гравійних порід гравійна частина відокремлюється і розсіюється за фракціями а піщана скорочується до потрібної маси квартуванням. Відбір піску та гравію в гірничних виробках при сталій будові проводиться борозною розміром від 5x10 до 40х40см в залежності від крупності матеріалу. При нестійкому уламковому матеріалі випробування проводиться  способом   кратної бадді  або  валовим  способом.   При застосуванні  каркасно-кільцевого телескопічного кріплення шурфів або дудок кратність бадді повинна змінюватись по мірі зменшення перерізу стовбура виробки. При відборі проб належить вживати заходів по запобіганню втрат дрібних фракцій і забрудненню від застосування інструментів і обладнання залізо а також органічною речовиною рослинного шару та  ін. У випадку сумнівів щодо вірогідності представництву кернового матеріалу або випробування повинен застосовуватись для контролю більш надійний спосіб одержання представницьких проб. 6.2.2   Обробка і скорочення проб які відібрані для вивчення хімічного складу корисної копалини проводиться  за  схемами   що  розробляються для  кожного  родовища.   Величина  коефіцієнта   К    що характеризує  несталість  хімічного  складу  пісків   яка  звичайно   приймається  рівною  0 04    повинна підтверджуватись достовірними даними по аналогічних родовищах або експериментальне. 6.2.3   В залежності від призначення І потрібного об'єму матеріалу проби можуть бути рядовими груповими технологічними і спеціальними.   6.2.3.1  Рядові проби відбираються пошарово-секційно по всіх пройдених розвідувальних виробках і природних оголеннях родовища для проведення мінімально необхідних лабораторних випробувань з метою визначення принципової придатності сировини для відповідного промислового призначення. 6.2.3.2  Групові об'єднані проби складаються із дублікатів наважок рядових проб однієї виробки пропорційно їх довжинам у кількостях що обумовлені будовою родовища і пред'явленим до сировини вимогам для визначення технологічних промислових типів сировини. 6.2.3.3  Технологічні проби відбираються із природних представницьких для родовища різновидів для визначення усього комплексу необхідних технологічних параметрів у лабораторних умовах лабораторно- технологічні проби а потім при необхідності у промислових або напівпромислових умовах напів- заводська технологічна проба . 6.2.3.4  Спеціальні проби відбираються для вивчення специфічних властивостей пісків гравію і валу нів радіаційно-гігієнічної оцінки агрохімічних властивостй петрографічного складу наявності важких і  рідкісних  металів   і  каменів.   Це   можуть  бути   штуфні   проби   валунів   на  механічну  міцність  або петрографічний склад шо характеризують точку відбору; борознові проби що характеризують інтервали глибин або площину та проби які одержують методом кратного відбору і які характеризують об'єм. 6.3 Методика вивчення якісних показників і їх контролю. 6.3.1   Вивчення якості піску і гравію необхідно проводити з урахуванням їх комплексної оцінки визначення всіх можливих І найбільш раціональних напрямів використання. Комплексна оцінка якості пісків повинна виключати можливість застосування високоякісних пісків для виробництва скла форму вальних та інших пісків як будівельних. 6.3.2   Оцінка якості сировини проводиться на основі вивчення його зернового хімічного і мінерало- петрографічного складу фізико-механічних властивостей і за результатами технологічних випробувань у лабораторних і при необхідності промислових або напівпромислових умовах. Комплексне вивчення повинно починатись з найбільш простих визначень - - мінерального та зернового складів вмісту пиловидних і глинистих часток а для гравію також міцність за дробимістю і вмісту зерен слабких порід. Додаткові визначення проводять послідовно у порядку збільшення їх складності вартості трудомісткості при позитивних результатах попередніх визначень з метою встановлення придатності піску і гравію для конкретних призначень. 6.3.3Випробування  проводиться за скороченою або повною програмами в залежності від стадії геологорозвідувальних робіт та побудови корисної товщі. Скорочені випробування складаються з визначення зернового і петрографічного складу а також показника що має вирішальне значення в конкретній галузі застосування наприклад вміст пиловидних І глинистих часток для будівельних пісків коефіцієнта фільтрації для пісків морозозахисного і фільтрувального шарів автодоріг . Повний комплекс випробувань вміщує у доповнення до скороченого всі визначення які лімітуються відповідними нормативними документами стосовно до вимог галузей промисловості.   6.3.4Хімічний склад пісків повинен бути вивченим з достатньою повнотою для оцінки сировини для всіх можливих напрямків використання. Хімічні аналізи проводяться за методиками які затверджені відповідними нормативними документами. Хімічні аналізи пісків проводяться скорочені і повні. По більшості проб проводяться скорочені аналізи. У скляних керамічних і формувальних пісках визначаються вміст SiO2 Fе2О3 Аl2О3. По частині рядових проб і по усіх об'єднаних проводяться повні аналізи з визначенням вмісту SiO2 Аl2О3 Fе2О3 FeO TiO2 CaO MgO К2О Na2O сульфатної і сульфідної сірки витрат при прожарюванні а в скляних пісках додатково Сr2О3 та інших фарбуючих оксидів фосфору та в окремих випадках фтору. 6.3.5  Для характеристики технологічних або природних типів корисної копалини постійно а при значній потужності пласта поуступно складаються групові об'єднані проби. При цьому маси наважок що відбираються із дублікатів рядових проб повинні бути пропорційними їх довжинам. Складання проб із декількох виробок не допускається. Кількість групових проб а також компоненти які в них визнача ються обумовлюються особливостями родовищ та вимогами до сировини. 6.3.6  Якість аналітичних робіт підлягає систематичному контролю відповідно до діючих методичних рекомендацій. 6.3.7   Геологічний   контроль  аналізів   внутрішній    зовнішній    арбітражний    проб   проводиться геологічним персоналом незалежно від лабораторного контролю. 6.3.7.1  Внутрішній контроль проводиться для визначення величини випадкових похибок шляхом аналізу зашифрованих дублікатів аналітичних проб у тій самій лабораторії що виконує основні аналізи. 6.3.7.2  Зовнішній контроль проводиться для оцінки величин систематичних розходжень між резуль татами які отримані в основній лабораторії і виконується контролюючою лабораторією. На зовнішній контроль направляються дублікати проб що пройшли внутрішній контроль. Проби які направляються на внутрішній і зовнішній контроль повинні характеризувати всі різновиди корисної копалини і класи вмістів компонентів. На контрольні аналізи направляються 5% проб але не менше 30 аналізів за період що контролюється а також всі проби з аномальним вмістом компонентів що підлягають аналізам. Обробка результатів зовнішнього і внутрішнього контролю по кожному класу вмістів компонентів проводиться за періодами квартал півріччя рік для яких число контрольних аналізів є статистичне достатнє для одержання надійних висновків. При виконанні основних аналізів різними лабораторіями обробка результатів проводиться окремо. 6.3.7.3Арбітражний контроль проводиться лише при виявленні зовнішнім контролем систематичних розходжень між результатами аналізів основної і контролюючої лабораторій що викликають необхідність введення поправочних коефіцієнтів або впливають на достовірність оконтурювання тіл корисної копалини і виділення промислових технологічних типів. Цей контроль проводиться в лабораторії що затверджена Держкомгеології України. Арбітражний контроль проводиться на дублікатах рядових проб що пройшли зовнішній контроль. Контролю підлягають 30-40 проб по кожному класу вмістів по яких виявлені систематичні розходження. Без проведення арбітражного контролю введення поправочного коефіцієнта не дозволяється. 6.3.8При оцінці гравійно-піщаних родовищ обов'язковим є розрахунок зернового складу корисної копалини з визначенням виходу гравію і піску по фракціях для наступного проектування технологічної схеми дробильно-сортувального підприємства. Розсів за фракціями який передбачається відповідними стандартами і технічними умовами проводиться у польових умовах за попередніми виробками що рівномірно освітлюють розвідувальну площу. Одночасно проводиться петрографічне розібрання гравію і визначення вмісту зерен слабких порід а також лещадних і голчастих зерен. 6.3.9Для формувальних пісків визначається газопроникність а для щільно складених міцність у вологому стані. 6.3.10  Мінеральний склад пісків не нормується вимогами стандартів але має суттєве значення для оцінки придатності для окремих призначень особливо для виробництва скла. У результаті мінералогічних визначень встановлюється мінеральний склад піску в цілому і за фракціями дається кількісна оцінка розповсюдження окремих мінералів. У формувальних пісках вивчаються форма зерен кварцу їх обкатаність кутастість. Особлива увага повинна приділятися встановленню мінеральних форм шкідливих домішок і характеру їх розподілу плівки на зернах окремі зерна чи їх скупчення . 6.3.11Фізико-механічні випробування валунів проводять лише з метою одержання щебеню І бутового каменю. Для комплексної оцінки сировини досліджується на щебінь також гравій крупних фракцій. 6.3.12Технологічні властивості піску і гравію вивчаються в лабораторних і напівзаводських умовах. Програма технологічних випробувань повинна передбачати вивчення всіх природних типів і сортів корисної копалини. У випадку коли якість сировини у природному виді не відповідає вимогам промисловості проводяться дослідження по його збагаченню. При цьому визначається можливість відмивання шляхом гідромеханічного способу розробки наявність джерел водопостачання характер рельєфу тощо при якому можливе часткове збагачення у процесі видобутку. 6.3.13Лабораторні випробування промислових технологічних типів сировини проводяться на пробах окремо гравійної і піщаної частини що складені із відповідних природних різновидів у співвідношеннях пропорційних середньому або представницькому для родовища ділянки .  Маса технологічних проб погоджується з лабораторією що проводить дослідження. 6.3.14  Технологічні дослідження у промислових або  напівпромислових умовах проводяться при вивченні пісків для виробництва силікатних каменів і цегли ніздрюватих бетонів щільних силікатних бетонів скляних виробів і формувальних пісків невисокої якості. Технологічні проби повинні бути представницькими для родовища в цілому або технологічно обгрунтованих його частин. Прошарки некондиційних порід які не можна виділити при видобутку включають у склад технологічних проб. Технологічні властивості корисної копалини вивчаються з детальністю що забезпечує одержання вихідних даних для проектування технологічної схеми його переробки. 6.3.15  Визначення середньої густини слід проводити в ціликах для кожного типу і сорту корисної копалини. Об'єм цілика повинен бути не менше 1 м . Одночасно визначається коефіцієнт розпушування і природної вологості порід для підрахування запасів у вагових одиницях . Для гравійно-піщаних родовищ розроблення яких проводяться із виділенням декількох фракцій гравію І піску визначається вихід об'єм також кожної фракції у розпущеному стані із 1 м . У випадку використання для будівництва доріг або інших призначень гравійно-піщаної суміші без розділення на фракції так само проводиться і випробування корисної копалини. 6.4Гідрогеологічні І інженерно-геологічні дослідження. 6.4.1   Піддягають вивченню всі основні водоносні горизонти які обводнюють родовище. По кожному із них визначається потужність типи колекторів та їх літологічний склад умови живлення взаємозв' язок з Іншими водоносними горизонтами і поверхневими водами положення рівнів і інші параметри які необхідні для розрахунку можливих водопритоків у гірничі виробки та проектування водознижувальних і дренажних заходів. Слід також вивчити хімічний склад і бактеріологічний стан вод їх агресивність до бетону металів полімерів вміст у них корисних і шкідливих домішок; оцінити можливість використання цих вод для водопостачання а також вплив їх дренажу на діючі у районі родовища водозабори. 6.4.2   Інженерно-геологічними дослідженнями повинні бути визначені: фізико-механічні властивості піску і гравію вміщувальних відкладів їх міцність у природному та водонасиченому станах літологічний склад шаруватість та Інші особливості а також можливість виникнення зсувів селів лавин та інших явищ які можуть ускладнити розроблення родовищ і негативно впливати на здоров'я людини. 6.4.3  Слід дати  оцінку  можливих джерел   господарчо-питного  і  технічного  водопостачання    що забезпечують потребу підприємства по видобутку і переробці корисної копалини. 6.5   ПІску і гравію необхідно дати радіаційне-гігієнічну оцінку відповідно до РСН-356-91 а також слід запропонувати   рекомендації  по  охороні   навколишнього  середовища    рекультивації  землі    відвало- утворенню. 6.6   Оцінювання стабільності показників якості сировини проводиться згідно з ГОСТ 24100.   7ВИМОГИ ДО ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ 7.1Підрахування запасів піску і гравію проводиться відповідно до вимог "Класифікації запасів родовищ і прогнозних ресурсів твердих корисних копалин" з урахуванням специфіки цих родовищ. Підрахування запасів проводиться на основі кондицій які розраховані у техніко-економічному обгрунтуванні У випадку коли піски або гравійно-піщана суміш є загальнорозповсюдженою корисною копалиною ТЕО кондиції у повному обсязі який передбачений методичними вказівками може не складатись а за їх основу беруть вимоги завдання і розрахунки балансової належності запасів. При обгрунтуванні кондицій для Підрахування запасів незагальнорозповсюдженої корисної копалини техніко-економічні розрахунки складаються проектно-вишукувальними інститутами або спеціалізованими геологічними організаціями прямими розрахунками або за допомогою укрупнених нормативів. Для загальнороз По всюдженої корисної копалини найкраще використовувати досвід роботи аналогічних підприємств. 7.1.1   Запаси  категорії А  підраховуються  на родовищах  першої  групи  складності  в  контурах розвідувальних виробок а на родовищах другої групи -у контурах гірничо-експлуатаційних робіт і свердловин експлуатаційної розвідки по яких з високою надійністю визначені всі оцінювальні параметри. Просторове положення виділених промислових технологічних типів сортів і марок піску і піщано- гравійних порід повинно установлюватись у ступені однозначного оконтурювання. 7.1.2Запаси категорії В підраховуються на знову розвіданих родовищах першої і другої груп у контурах розвідувальних виробок а на родовищах першої групи також у зоні геологічно обгрунтованої екстра поляції ширина якої за падінням і простиранням не повинна перевищувати відстань між виробками що прийнята для   запасів  категорії А.   Визначення   просторового   положення  виділених  промислових технологічних   типів  пісків  і  піщано-гравійних  порід допускається  у декількох  варіантах    але  без принципових розходжень щодо оцінки будови родовища і умов залягання корисної копалини. Вихід пісків різних марок сортів і класів на родовищах скляних і формувальних пісків може оцінюватись статистично. Вміст гравію і валунів їх вихід і розмірність на родовищах другої групи визначається за даними розсіву піщано-гравійної суміші а на родовищах першої групи приймається за аналогією з частиною родовища яка розвідана за категорією А. 7.1.3  Запаси категорії С1 підраховуються у контурі розвідувальних виробок і у зоні геологічно обгрунтованої екстраполяції шириною що дорівнює відстані між виробками для запасів категорії В. 7.2   Віднесення запасів до забалансових повинно мати належне обгрунтування та розмежування за причинами гірничо-геологічними економічними та ін. . Запаси піску і гравію які призначаються для будівельних цілей звичайно розвідуються і оцінюються лише за групою балансових. 7.3   Кількісна оцінка прогнозних ресурсів категорії Р1 проводиться лише на родовищах скляних керамічних і формувальних пісків а також пісків для виробництва карбіду кремнію. 7.4   При оцінці запасів на родовищах що розробляються повинні враховуватись фактичні дані про морфологію    умови  залягання    потужність  і якість   корисної  копалини  у  результаті  розроблення; співставлення даних розвідки  і розробки по запасах   підрахункових параметрах і  геологічній будові родовища. Ці дані повинні ілюструватись контурами запасів що затверджені погашені прирощені а також таблицями руху запасів. 8ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ РОЗВІДАНИХ РОДОВИЩ ДО ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ 8.1  Підготовленість розвіданих родовищ піску і гравію до промислового освоєння визначається відповідно до "Класифікації запасів родовищ і прогнозних ресурсів твердих корисних копалин". 8.2Ступінь розвіданості і вивченості повинна забезпечувати екологічну безпеку експлуатації родови ща радіаційну гідрогеологічну інжєнерно-геологічну та інші але може мати виробничий ризик який приймає на себе замовник. ДОДАТОК 1 Довідковий ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇНА ПІСОК ГРАВІЙ ТА  МАТЕРІАЛИ ВИРОБИ І КОНСТРУКЦІЇ З НИХ ДСТУ Б В.2-6-2-95        Вироби бетонні і залізобетонні. Загальні технічні умови ДСТУ Б В.2.7-23-95      Розчини будівельні- Загальні технічні умови ДСТУ Б В 2.7-32-95      Пісок щільний природний для будівельних матеріалів конструкцій і робіт. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-43-96      Бетони важкі. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-45-96      Бетони ніздрюваті. Технічні умови ГОСТ 17.5.1.03-86         Охрана природы Земли. Классификация вскрышных и вмещающих пород для биологической рекультивации земель ГОСТ 379-79                 Кирпич и камни силикатные. Технические условия ГОСТ 1566-71                Изделия огнеупорные динасовые для электросталеплавильных печей. Технические условия ГОСТ 2138-84                Пески формовочные. Общие технические условия ГОСТ 2189-78                Пески формовочные. Правила приемки. Методы отбора и подготовки проб для испытаний ГОСТ 3647-80               Материалы шлифовальные. Зернистость и зерновой состав. Методы контроля ГОСТ 3910-75               Изделия огнеупорные динасовые для укладки стекловаренных печей. Технические условия ГОСТ 4157-79               Изделия огнеупорные динасовые. Технические условия ГОСТ 5742-76               Изделия из ячеистых бетонов теплоизоляционные ГОСТ 6133-84               Камни бетонные стеновые. Технические условия ГОСТ 6139-91               Песок нормальный для испытания цементов. Технические условия ГОСТ 6665-91               Камни бетонные и железобетонные бортовые. Технические условия ГОСТ 7031-75               Песок кварцевый для тонкой керамики ГОСТ 7397-85                Щебень из природного камня для балластного слоя железнодорожного пути. Технические условия ГОСТ 7394-85                Балласт гравийный и гравийно-песчаный для железнодорожного пути Технические условия ГОСТ 7473-85               Смеси бетонные. Технические условия ГОСТ 8268-82                Гравий для строительных работ. Технические условия ГОСТ 8269-87               Щебень из природного камня гравии и щебень из гравия для строительных работ Методы испытаний ГОСТ 8735-88               Песок для строительных работ. Методы испытании ГОСТ 9128-84               Смеси асфальтобетонные дорожные аэродромные и асфальтобетон Технические условия ГОСТ 10260-82              Щебень из гравия для строительных работ. Технические условия ГОСТ 10923-S2             Рубероид. Технические условия ГОСТ 11024-84              Панели стеновые наружные бетонные и железобетонные для жилых и обществен- ных зданий. Общие техничесие условия ГОСТ 11118-73              Панели из автоклавных ячеистых бетонов для наружных стен зданий. Техничес- кие требования ГОСТ 12504-80              Панели стеновые внутренние бетонные и железобетонные для жилых и общест- венных зданий. Общие технические условия ГОСТ 12767-80              Панели железобетонные сплошные для перекрытий и общественных зданий. Технические условия ГОСТ 15879-70             Стеклорубероид. Технические условия ГОСТ 20190-90             Бетоны жаростойкие. Технические условия ГОСТ 21520-89             Блоки из ячеистых бетонов стеновые мелкие. Технические условия ГОСТ 22263-76             Щебень и песок из пористых горных пород. Технические условия ГОСТ 22551-77              Песок кварцевый молотые песчаник кварцит и жильный кварц для стекольной промышленности. Технические условия ГОСТ 22552.0-7-77        Песок кварцевый молотый песчаник кварцит и жильный кварц для стекольной промышленности. Методы анализа ГОСТ 23037-78              Огнеупоры неформованные. Заполнители для бетонных изделий масс смесей покрытий и мергелей. Технические условия ГОСТ 23409.0-2 4-24    Пески формовочные смеси формовочные и стержневые. Методы анализа ГОСТ 23558-79              Материалы щебеночные гравийные и песчаные обработанные неорганическими вяжущими. Технические условия ГОСТ 23735-79              Смеси песчано-гравийные для строительных работ. Технические условия ГОСТ 23845-86              Породы горные скальные для производства щебня для строительных работ. Технические требования и методы испытаний ГОСТ 24100-80              Сырье для производства песка гравия и щебня из гравия для строительных работ. Технические требования и методы испытаний ГОСТ 25137-82              Материалы нерудные строительные щебень и песок плотные из отходов промыш- ленности заполнители для бетона пористые. Классификация ГОСТ 25192-82              Бетоны. Классификация и общие технические требования ГОСТ 25214-82              Бетон силикатный плотный. Технические условия ГОСТ 25246-82              Бетоны химически стойкие. Технические условия ГОСТ 25551-77              Песок кварцевый молотые песчаник кварцит и жильный кварц для стекольной промышленности. Технические условия ГОСТ 25607-83              Материалы нерудные для щебеночных и гравийных оснований и покрытий авто- мобильных дорог. Технические условия ГОСТ 25877-83              Смеси дегтебетонные дорожные и дегтебетон. Технические условия ГОСТ 26193-84              Материалы из отсевов дробления изверженных горных пород для строительных работ. Технические условия ГОСТ 26873-86              Материалы из отсевов дробления осадочных горных пород для строительных работ. Технические условия. РБН 356-91                    Положення про радіаційний контроль на об'єктах будівництва та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України ТУ 2-036-743-78             Песок кварцевый формовочный. Производство карбида кремния ТУ 14-8-223-77               Песок кварцевый для изготовления набивных масс ТУ 21-028037-1-89         Песок кварцевый для производства железобетонных изделий отходы обогащения каолинов Просяновского месторождения ТУ 21-10-69-89               Бутовый камень. Технические условия ТУ 21-25-109-79             Песок кварцевый франкционированный Глуховецкото месторождения ТУМТС 1968                Технические условия на песок для песочниц локомотивов МПСМ СССР 1970     Технические условия на качество основных видов сырьевых материалов для производства портландцементного клинкера