ДСТУ Б В.2.7-32-95

ДСТУ Б В.2.7-32-95 Будівельні матеріали. пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-32-95 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ============================================================= Будівельні матеріали ПІСОК ЩІЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ВИРОБІВ КОНСТРУКЦІЙ І РОБІТ Технічні умови Держкоммістобудування України Київ 1996 ДСТУ Б В.2.7-32-95 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО Науково-дослідним інститутом в'яжучих матеріалів ім.В.Д. Глуховського НДІВМ Міносвіти України при Київському державному технічному університеті будівництва і архітектури КДТУБА 2 ВНЕСЕНО Управлінням будівельної індустрії механізації та промисловості будівельних матеріалів Держкоммістобудування України 3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держкоммістобудування України від 31.10.1995 р. N 211 4 З ВВЕДЕННЯМ В ДІЮ ДСТУ Б В.2.7-32-95 на території України втрачають силу ГОСТ 8736-85 "Песок для строительных работ. Технические условия" ОСТ 21-1-80 "Песок для производства силикатных из- делий автоклавного твердения" ТУ 218 УССР 438-92 "Песок природный для тяжелых бетонов и растворов" ДСТУ Б В.2.7-32-95 ЗМІСТ С. 1 Галузь використання ....................................... 1 2 Нормативні посилання ...................................... 2 3 Класифікація пісків ....................................... 3 4 Технічні вимоги ........................................... 3 5 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища .................................. 8 6 Правила прийняття ......................................... 8 7 Методи контролю .......................................... 10 8 Транспортування і зберігання ............................. 12 9 Гарантії виробника ....................................... 12 10 Додаток А Припустимий вміст шкідливих домішок ........... 13 ДСТУ Б В.2.7-32-95 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ========================================================== Будівельні матеріали Пісок щільний природний для будівельних матеріалів виробів конструкцій і робіт Технічні умови Строительные материалы Песок плотный природный для строительных материалов изделий конструкций и работ Технические условия Building materials Sand dense natural for building materials articles structures and construction works Specifications ================================================================ Чинний від 1996-01-01 ----------- 1. Галузь використання 1.1 Даний стандарт поширюється на щільний природний пісок та пісок відсівів подрібнення з середньою густиною зерен більше 2 0 г/см3 до 2 8 г/см3 які одержують із гірських порід що спеціально чи попутно видобувають і відходів гірничо-збагачу- вальних підприємств для використання як: - дрібний заповнювач бетонів важких легких дрібнозернистих спеціального призначення та ін. будівельних розчинів сухих сумішей; - заповнювач та компонент в'яжучого для виробництва силікатних батонів щільної структури ніздрюватих бетонів автоклав- ного і безавтоклавного тверднення силікатних цегли каменів та інших просованих виробів; ------------------------------------------------------------------ - 2 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 - основа при улаштуванні автомобільних доріг і аеродромів; - компонент сумішей для улаштування покриття автомобіль- них доріг і аеродромів; - баластовий матеріал при благоустрої і планувальних роботах. 1.2 Обов'язкові вимоги які спрямовані на забезпечення показників міцності довговічності морозостійкосгі продукції а також її безпеки для здоров'я населення та навколишнього середови- ща викладені у розділах пунктах та підпунктах: 4.4; 4.5.1.3... 4.5.1.5; 4.5.2; 4.5.3.3; 4.5.3.4; 4.5.4; 4.6; 4.7.2; 4.8; 5; 6; 7; 9 та у додатку А і повинні виконуватись усіма підприємствами і ви- робниками будівельних робіт незалежно від форм власності. Інші вимоги стандарту є рекомендованими. 1.3 Стандарт придатний для цілей сертифікації. 2 Нормативні посилання У даному стандарті використані положення таких норматив- них документів: ДСТУ Б А.1.1-55-95 : Пісок природний для виробництва буді- : вельних матеріалів. Терміни та визначення ------------------------------------------------------------------ ДСТУ Б В.2.7-23-95 : Розчини будівельні. : Загальні технічні умови ------------------------------------------------------------------ ДСТУ Б В.2.7-29-95 : Дрібні заповнювачі природні із відходів : промисловості штучні для будівельних : матеріалів виробів конструкцій та робіт. : Класифікація ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 12.1.005-88 : ССБТ. Общие санитарно-гигиенические : требования к воздуху рабочей зоны ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 8969-87 : Щебень из природного камня гравий и : щебень из гравия для строительных работ. : Методы испытаний ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 8735-88 : Песок для строительных работ. Методы : испытаний ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 19609.5 : Каолин обогащенный. Метод определения : оксидов калия и натрия ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 19609.6 : Каолин обогащенний. Метод определения : оксида серы ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 23845-86 : Породы горные скальные для производства : щебня для строительних работ. Техничес- : кие требования и методы испытаний ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 24100-80 : Сырье для производства песка гравия и : щебня из гравия для строительних работ. : Технические требования и методы : испытаний ------------------------------------------------------------------ - 3 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 ГОСТ 25877-83 : Смеси дегтебетонные и дегтебетон. : Технические условия ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 26193-84 : Материалы из отсевов дробления извержен- : ных горных пород для строительных работ. : Технические условия ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 26633-91 : Бетоны тяжелые и мелкозернистые. : Технические условия ------------------------------------------------------------------ ГОСТ 26873-86 : Материалы из отсевов дробления осадочных : горных пород для строительных работ. : Технические условия ------------------------------------------------------------------ РБН 356-91 : Положення про радіаційний контроль на : об'єктах будівництва і підприємствах : будіндустрії і будматеріалів України ------------------------------------------------------------------ 3 Класифікація пісків Піски для будівельних матеріалів виробів конструкцій і робіт далі - піски класифікують за ознаками що наведені у ДСТУ Б В.2.7-29. 4 Технічні вимоги 4.1 Пісок повинен відповідати вимогам цього стандарту і за- стосовуватись відповідно до діючих нормативних документів. Піски для бетонів що призначені для різних видів будівництва повинні відповідати додатковим вимогам які викладені в обов'язко- вому додатку 3 ГОСТ 26633. 4.2 Пісок повинен характеризуватись такими показниками якості: - зерновим складом; - вмістом пиловидних і глинистих часток в тому числі глини у грудках; - вмістом органічних домішок; - міцністю для подрібнених пісків ; - значенням сумарної питомої активності природних радіо- нуклідів. 4.3 Підприємсво-виробник повинно мати і надавати споживачеві на його вимогу такі характеристики що визначені при геологічній розвідці відповідно до ГОСТ 23845 ГОСТ 24100: - густину зерен піску; - насипну густину та порожнистість; - мінералого-петрографічний склад піску а для піску із відсівів подрібнення - петрографічну характеристику вихідної гірської породи; - хімічний склад; - показник потенційно-реакційної здатності піску який визначається хімічним методом при наявності у піску реакційно здатних мінералів і порід ; - форму та характер поверхні зерен піску; - питому поверхню зерен піску; - коефіцієнт фільтрації. - 4 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 4.4 Густина 4.4.1 Піски що випускаються за цим стандартом повинні мати густину зерен більше 2 0 г/см3 до 2 8 г/см3. 4.4.2 Насипна густина пісків повинна бути не менше 1100 кг/м3. 4.5 Зерновий склад 4.5.1 Піски для бетонів. 4.5.1.1 Як дрібний заповнювач для батонів можуть використову- ватись піски з модупем крупності Мк від 1 0 до 4 0. 4.5.1.2 Доцільність використання пісків з Мк 1 0 - 1 5 а та- кож з Мк 3 25 - 4 0 визначається після проведення технологічних ви- пробувань і техніко-економічного обгрунтування. 4.5.1.3 Наявність зерен розміром від 5 0 мм до 10 0 мм у пісках для бетонів не повинна перевищувати у відсотках за масою: - у рядовому піску - 10; - у піску з відсівів подрібнення - 15; - у збагачених пісках - 5. 4.5.1.4 Вміст зерен розміром більш 10 0 мм у пісках всіх видів не повинен перевищувати 0 5% за масою: 4.5.1.5 Вміст у піску зерен що проходять крізь сито N 016 не повинен перевищувати у відсотках за масою: - у пісках рядовому та із відсівів подрібнення - 15; - у збагачених пісках - 10. Примітка. В дуже дрібному піску дозволяється прохід крізь сито N 016 до 20% за масою. 4.5.2 Піски для разчинів використовуються відповідно до ДСТУ Б В.2.7-23. 4.5.2.1 Для виготовлення будівельних розчинів крім штука- турних розчинів для опоряджувального шару повинні поставлятись і використовуватись середній рядовий та середній збагачений піски з модулем крупності що не перевищує 2 2 а також дрібний рядовий і дрібний збагачений піски. Вміст зерен розміром більше 5 0 мм в пі- сках для будівельних розчинів не повинен перевищувати 0 5% за масою. 4.5.2.2 Для виготовлення штукатурних розчинів для опоряджува- льного шару повинні поставлятись і використовувались піски - дуже дрібний і тонкий. Вміст зерен розміром більше 1 25 мм у пісках що застосовуються у штукатурних розчинах для опоряджувального шару не повинен перевищувати 0 5% за масою. 4.5.2.3 За погодженням підприємства-виробника із споживаюм до- зволяється поставляти і використовувати для будівельних розчинів крім штукатурних розчинів для опоряджувального шару середній рядо- вий пісок і середній збагачений пісок в яких вміст зерен розміром більше 5 0 мм не перевищує 5% за масою. Для виготовлення штукатурних розчинів для опоряджувального шару дозволяється поставляти і вико- ристовувати дуже дрібний рядовий пісок в якому вміст зерен розміром більше 1 25 мм не перевищує 5% за масою. 4.5.2.4 У пісках для розчинів вміст зерен що проходить крізь сито N 016 дозволяється до 20% за масою. 4.5.3 Піски для виготовлення силікатних виробів. 4.5.3.1 Зерновий склад пісків для виробництва ніздрюватих батонів та піску-компонента в'яжучого для одержання щільного силікатного бетону не нормується. - 5 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 4.5.3.2 Зерновий склад піску-заповнювача для щільних силіка- тних бетонів і для виробництва силікатних каменів цегли та інших пресованих виробів повинен відповідати наведеному у таблиці 1. Таблиця 1 ------------------------------------------------------------------ : : Повні залишки на ситах у відсотках за масою : : Розміри : ------------------------------------------------- : : отворів : пісок-заповнювач для : пісок для силікатних : : контрольних : бетону щільної : сит мм : структури : каменів цегли та : : інших пресованих : : : : виробів : : ---------------------------------------------------------------- : : 2 5 : 0 - 20 : 0 - 15 : : ---------------------------------------------------------------- : : 1 25 : 5 - 45 : 0 - 20 : : ---------------------------------------------------------------- : : 0 63 : 20 - 70 : 5 - 60 : : ---------------------------------------------------------------- : : 0 315 : 50 - 80 : 15 - 80 : : ---------------------------------------------------------------- : : 0 16 : 85 - 100 : 30 - 100 : : ---------------------------------------------------------------- : : прохід крізь: : сито 0 16 : 15 - 0 : : 70 - 0 : : : ---------------------------------------------------------------- : : Модуль круп-: 1 6 - З 15 : ностi : : 0 50 - 2 75 : : : ------------------------------------------------------------------ Примітка. Пісок який не задовольняє вимоги що викпадені у таблиці 1 може бути використаний у тому випадку якщо виготов- лені з його застосуванням вироби задовольняють вимоги відповідних стандартів та технічних умов. 4.5.3.3 Наявність зерен розміром від 5 0 мм до 10 0 мм у всіх видах пісків для виробів із силікатних бетонів щільної та ніздрюва- тої структур не повинна перевищувати 5%; для дрібноштучних пре- сованих виробів - 10% за масою. Вміст зерен більше 10 мм в пісках всіх видів допускається до 0 5% за масою. 4.5.3.4 Вміст зерен що проходять крізь сито N 016 не нормується у пісках для ніздрюватих бетонів та у піску-компоненті в'яжучого для щільних силікатних бетонів. Прохід крізь сито N 016 у пісках-заповнювачах для щільних силікатних бетонів дозволяється до 15% за масою; у пісках для силікатних каменів та цегли - до 70% за масою. 4.5.4 Піски для дорожнього будівництва Дпя дорожнього будівництва застосовуються всі групи пісків за зерновим складом. Вміст зерен від 5 0 мм до 10 0 мм та більше 10 0 мм - від- повідно за 4.5.1.3 і 4.5.1.4. Прохід крізь сито N 016 дозволяється до 20% за масою. 4.6 Вміст пиловидних і глинистих часток Максимально допустимий вміст пиловидних і глинисжх часток роз- міром менше 0 05 мм що визначається відмулюванням або пипетковим методом у щільних пісках всіх видів у відсотках за масою: - 6 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 - для бетонів спеціального призначення транспортного будівництва для гідротехнічних споруд із змінним рівнем во- ди для напірних труб - 2 у тому числі глини у грудках - 0 25; - для важких конструкційних і заповнювача щільних силікатних бетонів для гідротехнічних споруд надводної зони та безнапірних труб - 3 у тому числі глини у грудках - 0 35; - для ніздрюватих бетонів бетону гідротехнічних споруд підво- дної і внутрішньої зон - 5 у тому числі глини у грудках - 0 5; - для розчинів і дорожньо-будівельних робіт - 7 у тому числі глини у грудках - 0 5; - для компонента в'яжучого щільних силікатних бетонів - 15; - для силікатних каменів цегли та інших дрібноштучних пре- сованих виробів - 20. Примітка 1. Кількість глинистих часток що визначається ме- тодом набухання не повинна перевищувати у пісках для дорожнього будівництва із відсівів подрібнення вивержених гірських порід - 1% за масою осадових гірських порід - 3% за масою. Примітка 2. Для силікатних каменів та цегли що виробляються на імпортному обладнанні допустимий вміст пиловидних і гли- нистих частинок - 10% за масою; при відповідному техніко-економіч- ному обгрунтуванні та при позитивних результатах напівпромислових випробувань - 15% за масою. Примітка З. Для ніздрюватих бетонів при позитивних результатах напівпромислових випробувань допустимий вміст пиловидних і глинис- тих часток - 7% за масою. 4.7 Хімічний склад 4.7.1 Хімічний склад пісків вміст вільного кварцу сірчистих з'єднань сумарний вміст лугів для виробництва силікатних виробів визначається при геологічній розвідці випробуванням не менше 10% від загальної кількості проб. 4.7.2 Вміст вільного кварцу Вміст вільного кварцу незв'язаного SіО2 у пісках для силікатних цегли та каменів і для піску-компонента в'яжучого для щільних силікатних бетонів повинен бути не менше 50% за масою для ніздрюватих бетонів - не менше 70% за масою. 4.7.3 Вміст лугів у перерахунку на Nа2О у пісках для силікатних виробів не повинен перевищувати значень що наведені у додатку А. 4.8 Вміст органічних домішок 4.8.1 Для бетонів і розчинів можуть використовуватись піски з дуже низьким і низьким вмістом органічних домішок забарвлення роз- чину світліше за колір еталона . 4.8.2 Для виробництва силікатних виробів можуть використовува- тись піски з дуже низьким та середнім вмістом органічних домішок забарвлення розчину світліше або тотожнє кольору еталона . 4.8.3 Використання пісків які не відповідають вимогам 4.8.1 та 4.8.2 допускається лише після спеціальних випробувань і техніко-економічного обгрунтування. - 7 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 4.9 Вміст шкідливих домішок Значення допустимого вмісту порід і мінералів які відносяться до шкідливих домішок наведені у додатку А цього стандар- ту та у додатку 3 ГОСТ 26633. 4.10 Міцність 4.10.1 Міцність вихідної гірської породи і гравію які вико- ристовуються для одержання подрібненого піску і піску із відсівів подрібнення повинна відповідати вимогам що наведені у таблиці 9 ДСТУ Б В.2.7-29. 4.10.2 Вивержені та метаморфічні гірські породи які використовую- ться для виробництва пісків із відсівів подрібнення повинні мати границю міцності на стиск не менше 60 МПа 600 кгс/см2 а осадові гірські породи - не менше 40 МПа 400 кгс/см2 . 4.10.3 За погодженням виробника зі споживачем допускається випуск піску із відсівів подрібнення осадових гірськіх порід що мають границю міцності на стиск менше 40 МПа 400 кгс/см2 але не менше 20 МПа 20О кгс/см2 . 4.10.4 Скельні гірські породи та гравій що застосовується для одержання піску із відсівів подрібнення не повинні вміщувати слабкі різновиди у кількості більше 10% за масою а гірські породи що мають границю міцності на стиск менше 40 МПа 400 кгс/см2 і гравій марки Др24 - не більше 15% за масою. При більшому вмісті слабких різновидів допускається використовувати лише відсіви які одержуються після другої та нас- тупних стадій подрібнення. До слабких відносяться породи з границею міцності на стиск у насиченому водою стані менше 20 МПа 200 кгс/см2 . 4.10.5 Піски із відсівів подрібнення для виготовлення дорожніх дьогтебетонних сумішей та дьогтебетону за міцністю повинні відпо- відати вимогам ГОСТ 25877 для дорожнього і аеродромного покриття - додатку 3 ГОСТ 26633. 4.11 Якість суміші рядового піску і піску із відсівів подрібнення повинна задовольняти вимоги даного стандарту щодо якості пісків із відсівів подрібнення. 4.12 Пісок за величиною сумарної питомої радіоактивності Асум природних радіонуклідів радію-226 торію-232 і калію-40 -1 яка вимірюється у беккерелях на кілограм Бк кг поділяється на класи згідно з РБН 356 і застосовується в залежності від класу як наведено у 5.4. 4.13 Пісок всіх видів не повинен вміщувати сторонні домішки що засмічують його - деревину каміння шматки металу глину у вигляді грудок та глиб. 4.14 Дуже важкий пісок із порід що попутно видобуваються із відходів гірничо-збагачувальних підприємств що має густину зерен більше 2 8 г/см3 повинен вироблятись за галузевими стандартами або технічними умовами. При цьому для кожного родовища або групи родо- вищ повинні бути передбачені обмеження максимального значення гус- тини зерен і вмісту порід і мінералів які відносяться до шкідливих - 8 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 домішок згідно з ГОСТ 23845 ГОСТ 24100 і цим стандартом а також методом визначення вмісту порід і мінералів що відносяться до шкідливих домішок. Обмеження середньої густини і вмісту порід і мінералів які відносяться до шкідливих домішок визначають після спеціальних досліджень в залежності від призначення піску і умов експлуатації споруд в яких він використовується. 5 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища 5.1 При виробництві піску необхідно додержуватись вимог ГОСТ 12.1.005. 5.2 Загальні вимоги безпеки повинні відповідати ГОСТ 12.0.001. 5.3 Гранично допустима концентрація ПДК пилу в повітрі робочої зони відповідно до санітарно-гігієничних вимог не повинна перевищувати 6 мг/м3. 5.4 Підприємство-виробник пісків повинно проводити їх оцін- ку яка щорічно поновлюється і видається спеціалізованою лабора- торією. Піски І класу за радіоактивністю можуть використовуватись у всіх видах будівництва без обмежень; II класу - для промислового і дорожнього будівництва у межах території населених пунктів і зон перспективної забудови; III класу - для дорожнього будівництва за межами населених пунктів. 5.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані вентиля- цією в робочі місця - місцевою витяжкою. 5.6 При розробленні пісків гідромеханізованим способом необ- хідно забезпечити очищення води повторне її використання спус- кання лише чистих стоків. 5.7 Пісок не токсичний пожежо- і вибухобезпечний. 6 Правила прийняття 6.1 Пісок повинен бути прийнятий відділом технічного контро- лю підприємства-виробника. 6.2 Для перевірки відповідності якості піску вимогам даного стандарту проводять приймальний і періодичний контроль. 6.3 Приймальний контроль на підприємстві-виробнику прово- дять щоденно шляхом випробування однієї змінної проби жса фіібрвна згідно з ГОСТ 8735. При приймальному контролі визначають: - новий склад; - вміст пиловидних і глинистих часток; - вміст глини у грудках. 6.4 При періодичному контролі визначають: - один раз на квартал - насипну густину насипну густину при вологості під час відвантаження визначають при необхід- ності а також наявність органічних домішок гумусових речовин ; - один раз на рік - питому ефективну активність природних радіонуклідів сумарну питому активність природних радіонуклідів визначають також у кожному випадку зміни властивостей породи і під час переходу на новий горизонт - 9 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 родовища що розробляється . 6.5 Відбирання і підготовлення проб піску для контролю якості на підприємстві-виробнику проводять згідно з вимогами ГОСТ 8735. 6.6 Постачання і приймання піску проводять партіями. Пар- тією вважають кількість матеріалу що одночасно поставляється од- ному споживачеві в одному залізничному составі або в одному судні. При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кіль- кість піску що відвантажується одному споживачеві протягом доби. 6.7 Споживач під час контрольної перевірки якості піску повинен застосовувати порядок відбирання проб який наведений у 6.8-6.11. При незадовільних результатах контрольної перевірки за зерновим скпадом та вмістом пиловидних і глинистих частинок піску не приймають. 6.8 Кількість точкових проб піску що відбираються для конт- рольної перевірки якості у кожній партії в залежності від об'єму партії повинна бути не менше: ---------------------------------------------------- : Об'єм партії : : Кількість точкових : : проб : : -------------------------------------------------- : : До 350 м3 : 10 : : -------------------------------------------------- : : Більше 350 до 700 м3 : 15 : : -------------------------------------------------- : : Бiльше 700 м3 : 20 : ---------------------------------------------------- Із точкових проб утворюють об'єднану пробу яка характери- зує партію що контролюється; усереднення скорочення і підготов- лення проби проводять згідно з ГОСТ 8735. 6.9 Для контрольної перевірки якості піску що відвантажу- ється залізничним транспортом точкові проби відбирають при роз- вантажуванні вагонів із потоку піску на стрічкових конвейєрах які використовуються для транспортування його на склад споживача. При розвантажуванні вагону відбирають через рівні інтервали часу п'ять точкових проб. Число вагонів визначають з урахуванням одержання потрібної кількості точкових проб відповідю до 6.8. Вагони вибирають за вказівкою споживача. У випадку коли партію складає один вагон під час його розвантаажування відбирають п'ять точкових проб із яких одержують об'єднану пробу. Якщо безперервний транспорт при розвантажуванні не засто- совують точкові проби відбирають безпосередньо із вагонів. Для цього поверхню піску у вагоні вирівнюють і в точках відбору проб роблять лунки завглибшки 0 2-0 4 м. Точки вибору проб повинні розташовуватись у центрі та чотирьох кутках вагону при цьому відстань від бортів вагону до точок відбору проб повинна бути не менше 0 5 м. Проби із лунок відбирають совком знизу догори вздовж стінок лунки. 6.10 Для контрольної перевірки якості піску що поставляється водним транспортом точкові проби відбирають при розвантажуванні судів. У випадку використання при розвантажуванні стрічкових конвейєрів точкові проби відбирають через рівні інтервали часу із потоку піску на конвейєрах. При розвантажуванні судна грейферними - 10 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 кранами точкові проби відбирають совком через рівні інтервали часу в ході розвантажування безпосередньо із знову одержаної поверхні піску у судні а не з лунок. Для контрольної перевірки піску який вивантажується із суден і укладається на карти намиву методом гідромеханізації точкові проби відбирають відповідно до 2.9 ГОСТ 8735. 6.11 Для контрольної перевірки якості піску який відвантажує- ться автомобільним транспортом точкові проби відбирають під час розвантажування автомобілів. У випадку використання при розвантажуванні піску стрічкових конвейєрів точкові проби відбирають із потоку піску на конвейєрах. При розвантажуванні кожного автомобіля відбирають одну точкову про- бу. Кількість автомобілів визначається з урахуванням одержання необ- хідної кількості точкових проб згідно з 6.8. Автомобілі вибирають за вказівкою споживача. Якщо партія складається менше ніж із 10 автомобілів то проби відбирають із кожного автомобіля. Якщо конвейєрний транспорт при розвантажуванні автомобілів не застосовують точкові проби відбирають безпосередьо із автомобілів. Для цього поверхню піску в автомобілі вирівнюють у центрі кузова роблять лунку завглибшки 0 2-0 4 м. Із лунки пробу відбирають сов- ком який переміщують знизу догори вздовж стінки лунки. 6.12 Кількість піску що поставляється визначають за об'ємом або масою. Обмір піску проводять у вагонах суднах або автомобілях. Пісок що відвантажується у вагонах або автомобілях зважують на вагах. Масу піску який відванажується у суднах визначають осадом судна. Кількість піску із одиниць маси в одиниці об'єму перераховують за значенням насипної густини піску що визначається при його воло- гості під час відвантаження. У договорі на поставку зазначають роз- рахункову вологість піску яка приймається за погодженням сторін. 6.13 Підприємство-виробник зобов'язане супроводжувати кожну партію піску що поставляється документом про якість піску в якому повинні бути наведені: - найменування підприємства-виробника та його адреса; - номер і дата видачі документа; - номер партії і кількість піску; - номер вагону або номер судна; - група за густиною походження та вид піску; - модуль крупності; - вміст пиловидних і глинистих часток вміст глини у грудках; - сумарна питома активність природних радіонуклідів; - позначення цього стандарту. 7 Методи контролю 7.1 Відбирання і підготовлення проб при поточних та контро- льних перевірках якості піску визначення густини зерен насипної густини зернового складу і модуля крупності вмісту пиловидних і глинистих часток відмучуванням пипетковим методом або методом мокрого просіювання вмісту органічних домішок мінералого-петро- графічного складу порожнистості вологості потенційної реакційної здатності морозостійкості подрібнених пісків проводять згідно з ГОСТ 8735. 7.2 Визначення вмісту глинистих часток методом набухання і водовбирання пісків із відсівів подрібнення гірських порід прово- дять згідно з ГОСТ 26193. 7.3 Відбирання і підготовлення проб а також випробування гірських порід та гравію на міцність проводять згідно з ГОСТ 8269. 7.4 Радіаційно-гігієнічне оцінювання пісків проводиться відповідно до РБН 356. 7.5 Визначення вмісту кварцу вільного SіO2 . 7.5.1 Реактиви і розчини Кислота ортофосфорна густиною 1 78-1 80. Натрій вуглекислий 5%-вий розчин. Кислота соляна 5%-вий розчин. Кислота сірчана концентрована. Кислота фтористоводнева плавикова 40%-вий розчин. Сода 5%-вий розчин. 7.5.2 Проведення аналізу Наважку 0 5-1 0 г яку попередньо висушили при 110оС вміщують у платинову чашку місткістю 50 мл і прокалюють у муфельній печі протягом години при температурі 500-600оС. Після охолодження у чашку повільно наливають 25 мл ортофосфорної кислоти густиною 1 78- 1 80 і вміст чашки перемішують платиновим шпателем а потім вміщують у термостат або муфельну піч і витримують при 250-280оС протягом 30 хвилин при періодичному перемішуванні 2-3 рази платиновим шпателем. Після охолодження у чашку доливають 30 мл дистильованої води і переміщують осад у скляну місткістю 500 мл. Осад ретельно змивають зі стінок чашки дистильованою водою доводять об'єм до 300 мл перемішують і залишають на 12 годин для відстоювання дрібних часток кремнезему. Фільтрат відділяють від осаду на воронці Бюхнера за допомогою вакуум-насосу. На воронку накладають подвійний беззольний фільтр один - маленький по діаметру воронки а другий більшого розміру щоб він загинався і торкався стінок воронки. Осад на воронці промивають 3-4 рази 5%-вим розчином соляної кислоти і 3-4 рази гарячою водою потім разом з фільтром переносять у порцелянову чашку. Осад у чашці обробляють 100 мл 5%-вого розчину соди і нагрівають на киплячій бані прикривши чашку годинниковим склом нагрівання ведуть впродовж 2 годин. Розчин відділяють декантацією а осад повторно обробляють 100 мл 5%-вого розчину соди. Після закінчення промивання содою проводять 5-разову обробку осаду 5%-вим розчином соляної кислоти і 8-9 разів дистильованою киплячою водою. Промитий осад з фільтром переносять у зважений платиновий ти- гель озолюють при низькій температурі і прокалюють при температурі 1050-1100оС до постійної маси. Для перевірки чистоти одержаного кремнезему прокалений осад обробляють 10 мл плавикової кислоти з додаванням 4-5 крапель концентрованої сірчаної кислоти. Після відгонки SiO2 плавиковою кислотою визначають кількість домішок у осаді і віднімають їх вагу від ваги осаду. - 12 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 7.5.3 Оброблення результатів Вміст кварцу вільного SiO2 визначають формулою: а . 100 SiO2 вільний = ------- % А де а - маса після прожарювання у г; А - маса наважки у г. 7.6 Вміст лугів Nа2О+К2О у перерахунку на Na2O визначають по- лум'яно-фотометричним методом згідно з ГОСT 19609.5. 7.7 Вміст сірчистих і сірчанокислих з'єднань у перерахунку на SОз визначають згідно з ГОСT 19609.6. 7.8 Вміст домішок які засмічують кремнезем визначають візуально. 8 Транспортування і зберігання 8.1 Пісок транспортують у відкритих залізничних вагонах і суднах а також автомобілями згідно з правилами перевезення вантажів відповідним видом транспорту які затверджені у встанов- леному порядку. Пісок зберігають на складі у виробника і споживача в умовах що запобігають його забрудненню. 8.2 При відвантаженні і зберіганні піску у зимовий час підпри- ємство-виробник повинно вжити заходів для запобігання його змер- занню перелопачування обробка спеціальними розчинами і т.п. . 9 Гарінтії виробника Виробник гарантує відповідність піску що виробляється вимогам цього стандарту при додержанні правил транспортування та зберігання. - 13 - ДСТУ Б В.2.7-32-95 ДОДАТОК А обов'язковий ПРИПУСИМИЙ ВМІСТ ШКІДЛИВИХ ДОМІШОК Припустимий вміст порід і мінералів що відносять до шкідливих домішок у піску який використовується як заповнювач для бетонів і розчинів не повинен перевищувати таких значень: - аморфні різновиди діоксиду кремнію що розчиняються у лугах халцедон опал кремінь вулканічне скло та ін. - не більше 50 ммоль/л; - сірка сульфіди крім піриту марказит піротин та ін. і сульфати гіпс ангідрит та ін. у перерахунку на SОз - не більше 1% за масою; пірит у перерахунку на SОз - не більше 4% за масою; - галоїдні сполуки галіт сильвін та ін. що містять водо- розчинні хлориди у перерахунку на іон хлору - не більше 0 15% за масою; - слюда - не більше 2% за масою; - вугілля - не більше 1% за масою. Допустимий вміст цеоліту графіту горючих сланців азбесту нефеліну апатиту фосфориту магнетиту гетиту та інших шкідливих домішок визначають на основі спеціальних досліджень в залежності від призначення піску і умов експлуатації споруд в яких він використовується. Вміст лугів в перерахунку на NаО2 вміст К2О за калієвим польовим шпатом перераховується на вміст Nа2О за натрієвим польо- вим шпатом множенням на коефіцієнт 0 66 у пісках для силікатних виробів не повинен перевищувати у відсотках за масою: 2 7 - для ніздрюватих бетонів; 3 6 - для щільних силікатних бетонів; 7 2 - для силікатних цегли і каменів. Вміст слюди гідрослюди хлоритів у пісках для силікатних ви- робів - не більше 0 5% за масою. УДК 691.22 Ж17 Ключові слова: пісок щільний природний технічні вимоги вимоги безпеки правила прийняття методи контролю транспор- тування зберігання бетони будівельні розчини силі- катні вироби будівельні роботи