ДСТУ Б В.2.7-33-2001

ДСТУ Б В.2.7-33-2001 Будівельні матеріали. пісок кварцево-залізистий і тонкодисперсна фракція для будівельних робіт з відходів гірничо-збагачувальних комбінатів України. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-33-2001 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ========================================================================== Будівельні матеріали ПІСОК КВАРЦЕВО-ЗАЛІЗИСТИЙ І ТОНКОДИСПЕРСНА ФРАКЦІЯ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ З ВІДХОДІВ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ УКРАЇНИ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-33-2001 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНИЙ Придніпровською державною академією будівництва та архітектури і ВАТ "ДНДІБВ" Бондаренко С.В. к.т.н.; Бондаренко Г.М. к.т.н.; Півень В.О.; Моісеєнко В.В. Кіряш В.Г. к.т.н.; Красуля О.С.; Ліннік В.Б. 2 ВНЕСЕНИЙ Відділом інноваційної політики нормування і стандартизації Держбуду України 3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ Наказом Держбуду України від 31 жовтня 2001 р. № 206 4 НА ЗАМІНУ ДСТУ Б В.2.7-33-95 "Пісок кварцево-залізистий і тонкодисперсна фракція з відходів гірничо-збагачувальних комбінатів України. Технічні умови" ДСТУ Б В.2.7-33-2001 Зміст 1 Галузь використання 1 2 Нормативні посилання 2 3 Терміни і визначення 4 4 Класифікація 4 5 Технічні вимоги 4 6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища 6 7 Правила приймання 8 8 Методи контролю 11 9 Транспортування і зберігання 11 10 Гарантії виготовлювача 11 ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.1 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ========================================================================== Будівельні матеріали Пісок кварцево-залізистий і тонкодисперсна фракція для будівельних робіт з відходів гірничо-збагачувальних комбінатів України Технічні умови Строительные материалы Песок кварцево-железистый и тонкодисперсная фракция для строительных работ из отходов горно-обогатительных комбинатов Украины Технические условия Building materials Sand quartz-ferriferous and thin-dispersing fraction for the construction works from waste of mine-concentrating of group of enterprises of the Ukraine Specifications Чинний від 2002-04-01 1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ 1.1 Даний стандарт поширюється на пісок кварцево-залізистий з середньою густиною зерен понад 2 8 г/см3 до 3 2 г/см3 і тонкодисперсну фракцію з розміром частинок менше 0 16 мм які одержують у результаті класифікації відходів магнітного збагачення залізистих кварцитів гірничо-збагачувальних комбінатів ГЗКів України поточного виробництва та із шламосховищ. 1.2 Пісок кварцево-залізистий далі - пісок застосовують як: - дрібний заповнювач бетонів важких дрібнозернистих спеціального призначення та ін. будівельних розчинів сухих сумішей; - заповнювач і компонент в'яжучого для виробництва силікатних бетонів щільної структури ніздрюватих бетонів автоклавного і безавтоклавного тверднення силікатних цегли каменів та інших пресованих виробів; - основу при влаштуванні автомобільних доріг та аеродромів; ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.2 - компонент сумішей для влаштування покриттів автомобільних доріг та аеродромів; - баластний матеріал при благоустрої і планувальних роботах. 1.3 Тонкодисперсна фракція застосовується як: - заповнювач і компонент в'яжучого для виготовлення виробів і конструкцій з ніздрюватого і щільного силікатного бетонів автоклавного і безавтоклавного тверднення силікатних цегли і каменів; - мікронаповнювач для різних видів бетонів розчинів і асфальтобетону; - наповнювач сухих сумішей. 1.4 Обов'язкові вимоги які спрямовані на забезпечення показників міцності довговічності морозостійкості продукції а також її безпеки для здоров'я населення і охорони навколишнього природного середовища викладені у 5.1 5.2 5.4-5.14 розділах 6-10 і повинні виконуватись усіма підприємствами-виготовлювачами і споживачами незалежно від форм власності. Інші вимоги стандарту є рекомендованими. 1.5 Стандарт придатний для цілей сертифікації. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ ДСТУ 2272-93 ССПБ. Пожежна безпека. Терміни і визначення ДСТУ Б А. 1.1-55-94 Пісок природний для виробництва будівельних матеріалів. Терміни і визначення ДСТУ Б В.2.7-23-95 Розчини будівельні. Загальні технічні умови ДСТУ Б В.2.7-29-95 Дрібні заповнювачі природні з відходів промисловості штучні для будівельних матеріалів виробів конструкцій і робіт. Класифікація ДСТУ Б В.2.7-32-95 Пісок щільний природний для будівельних матеріалів виробів конструкцій і робіт. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-43-96 Бетони важкі. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-45-96 Бетони ніздрюваті. Технічні умови ДСТУБВ.2.7-71-98 ГОСТ 8269.0-97 Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань ГОСТ 12.0.001-82 ССБТ. Основные положения ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.3 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленных предприятий ГОСТ 310.2-76 Цементы. Методы определения тонкости помола ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством ГОСТ 8735-88 Песок для строительных работ. Методы испытаний ГОСТ 26193-84 Материалы из отсевов дробления изверженных горных пород для строительных работ. Технические условия ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия ДБН В.1.4-0.01-97 Система норм і правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Основні положення. ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм і правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм і правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів і об’єктів будівництва. СниП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение СниП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве СниП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование СниП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания ДСТУ Б.В.2.7-33-2001 С.4 СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию СП 3905-85 Санитарные правила предприятий по добыче и обогащению рудных и рассыпных полезных ископаемых ДСП 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами НАПБА.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні СН № 1757-77 Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля МУ 4436-87 Методические указания. Измерение концентраций аэрозолей преимущественно фиброгенного действия 3 ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ У даному стандарті використані такі терміни з відповідними визначеннями: 3.1 Залізисті кварцити - шаруваті кварцево-залізисті метаморфічні гірські породи осадового або вулканогенноосадового походження. При вмісті Fe понад 25 % - залізні руди. 3.2 Відходи збагачення залізистих кварцитів - відходи які одержані при збагаченні залізної руди і представлені в основному кварцем оксидами і гідрооксидами заліза. 3.3 Інші терміни і визначення - відповідно до ДСТУ Б А.1.1-55. 4 КЛАСИФІКАЦІЯ Згідно з таблицями 1 2 ДСТУ Б В.2.7-29 піски що стандартизовані даним документом відносяться до щільних природних дуже важких пісків з відходів збагачення гірничо-збагачувальних комбінатів і містять породи і мінерали які відносять до шкідливих домішок. 5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 5.1 Пісок повинен відповідати вимогам даного стандарту виготовлятись за технологічною документацією затвердженою у встановленому порядку і застосовуватись згідно з діючими нормативними документами. 5.2 Піски для бетонів будівельних розчинів пресованих силікатних виробів повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-32 і ДСТУ Б В .2.7-23; для ніздрюватих бетонів – ДСТУ Б В.2.7-45; для бетонів призначених для різних спеціальних видів будівництва ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.5 також додатковим вимогам викладеним у обов'язковому додатку В ДСТУ Б В.2.7-43. 5.3 Пісок характеризується такими основними показниками якості: насипною густиною; зерновим складом; вмістом пилуватих і глинистих часток у тому числі глини у грудках; вмістом глинистих часток що визначаються методом набухання при розробці шламосховищ ; вмістом органічних домішок; міцністю; морозостійкістю; вмістом шкідливих домішок; радіаційними властивостями. 5.4 Насипна густина Пісок який випускають за даним стандартом повинен мати насипну густину не більше 1650 кг/м3 тонкодисперсна фракція - не більше 1100 кг/м3. 5.5 Зерновий склад 5.5.1 Піски які стандартизуються даним документом за зерновим складом згідно з таблицею 4 ДСТУ Б В.2.7-29 підрозділяють на групи: підвищеної крупності крупні і середні. Модуль крупності Мк і повний залишок на ситі № 063 після відсіювання зерен більше 5 мм повинні відповідати значенням наведеним у таблиці 1. Таблиця 1 Група піску за зерновим складом Модуль крупності піску Мк Повний залишок на ситі № 063 у відсотках за масою Підвищеної крупності Понад 3 0 до 3 5 вкл. Понад 65 до 75 вкл. Крупний “ 2 5 “ 3 0 “ “ 45 “ 65 “ Середній “ 2 0 “ 2 5 “ “ 30 “ 45 “ Примітка. При визначенні групи піску за зерновим складом вирішальним є значення модуля крупності 5.5.2 Вміст у піску зерен які проходять через сито № 016 не повинен перевищувати 15 % за масою зерен розміром від 5 0 до 10 0 мм - 5 % за масою зерен розміром понад 10 0 мм - 0 5 % за масою. 5.6 Питома поверхня тонкодисперсної фракції повинна бути у межах 30-40 м2/л. 5.7 Міцність Міцність піску визначають за міцністю вихідної гірської породи. Марка піску за міцністю повинна бути не нижче 600. 5.8 Морозостійкість Пісок повинен мати марку за морозостійкістю не нижче F 25. Втрата маси після 25 циклів поперемінного заморожування і відтавання не повинна перевищувати 10 %. 5.9 Вміст пилуватих і глинистих часток у тому числі глини у грудках. Кількість пилуватих і глинистих часток розміром менше 0 05 мм яку визначають відмулюванням піпетковим методом або методом мокрого просіювання не повинна перевищувати 7% за масою у тому числі глини у грудках – 0 25% за масою. ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.6 Кількість глинистих часток яку визначають методом набухання не повинна перевищувати 1 % за масою. 5.10 Вміст органічних домішок Пісок при обробці розчином гідрооксиду натрію колориметрична проба на органічні домішки не повинен надавати розчину забарвлення темніше кольору еталону . 5.11 Вміст шкідливих домішок 5.11.1 Піски повинні містити не менше 55 % оксиду кремнію і не більше 15 % заліза у перерахунку на залізо елементарне. 5.11.2 Вміст діоксиду кремнію у тонкодисперсній фракції повинен бути не менше 60 % за масою а оксидів і гідрооксидів - не більше 14 % за масою у перерахунку на залізо елементарне. 5.11.3 Вміст у піску породоутворюючих мінералів на основі оксидів і гідрооксидів заліза магнетиту гетиту гематиту та ін. не повинен перевищувати 10 % за об'ємом кожного з них або 15 % їх суми. 5.11.4 Вміст у піску і тонкодисперсній фракції сірчистих і сірчанокислих сполук у перерахунку на SO3 не повинен перевищувати 0 5 % за масою. 5.11.5 Допустимий вміст інших шкідливих домішок у залежності від призначення піску приймається відповідно до додатка А ДСТУ Б В.2.7-32. 5.12 Радіаційні властивості Пісок за величиною сумарної питомої радіоактивності Асум природних радіонуклідів - радію-226 торію-232 і калію-40 яка вимірюється у беккерелях на кілограм БК-кг-1 підрозділяється на класи за радіоактивністю згідно з ДБН В.1.4-0.01 ДБН В.1.4-1.01 і застосовується у залежності від класу як наведено у 6.19. 5.13 Пісок не повинен містити сторонніх помішок які його засмічують видимих неозброєним оком. 5.14 Виготовлювач і споживач у договорі на поставку продукції можуть встановлювати обмежений перелік обов'язкових технічних вимог даного стандарту які підлягають виконанню. 6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 6.1 Пісок відповідно до ДСТУ 2272 відноситься до групи негорючих речовин. 6.2 Пісок і тонкодисперсна фракція не токсичні пожежо- і вибухобезпечні. 6.3 При виробництві піску необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.1.005. 6.4 Загальні вимоги безпеки повинні відповідати ГОСТ 12.0.001. ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.7 6.5 Пісок за ГОСТ 12.1.007 відноситься до четвертого класу небезпеки. Гранична допустима концентрація ГДК пилу у повітрі робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005 не повинна перевищувати 6 мг/м3. Періодичність контролю згідно з ГОСТ 12.1.005 - не рідше одного разу на квартал за МУ 4436. 6.6 Обладнання і комунікації виробничих процесів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.049 засоби захисту від статичної електрики - ГОСТ 12.1.018 і СН 1757. 6.7 Експлуатація енергообладнання і електроприладів повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.019. 6.8 Вимоги безпеки на підприємстві кар'єрі повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002 виробниче обладнання - вимогам ГОСТ 12.2.003 і СП 1042. 6.9 Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати у відповідності з ГОСТ 12.3.009. 6.10 Працюючі повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями відповідно вимогам СНіП 2.09.04. 6.11 Виробничі приміщення повинні бути забезпечені питною водою що відповідає вимогам ГОСТ 2874. 6.12 Працюючим потрібно забезпечити безпечні умови праці згідно з вимогами СНіП ІІІ-4 і СП 3905. 6.13 Працюючі повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту у відповідності з галузевими нормами. 6.14 Рівні шуму на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 і ДСН 3.3.6.037. 6.15 Мікроклімат приміщень повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 ДСН 3.3.6.042 і СП 3905. 6.16 Виробничі приміщення повинні бути обладнані примусовою вентиляцією за СНіП 2.04.05 ГОСТ 12 4.021 а робочі місця - місцевою витяжкою. 6.17 Природне і штучне освітлення повинно відповідати вимогам СНіП 11-4. 6.18 За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004 і НАПБ А.01.001. 6.19 Підприємство-виготовлювач пісків повинно проводити його оцінювання на радіаційну активність або мати щорічно поновлюваний сертифікат якості виданий спеціалізованою лабораторією. За ДБН В. 1.4-1.01 ДБН В. 1.4-2.01 піски І класу за радіоактивністю у яких сумарна питома активність природних радіонуклідів не перевищує 370 Бк-кг-1 можуть використовуватись в усіх видах будівництва без обмежень; II класу у яких сумарна питома активність природних радіонуклідів нижче або дорівнює 740 Бк-кг-1 - для промислового і дорожного будівництва у межах території населених пунктів і зон перспективної забудови; III класу у яких сумарна питома ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.8 активність природних радіонуклідів нижче або дорівнює 1350 Бк-кг-1 -для дорожного будівництва за межами населених пунктів промислового будівництва де виключено перебування людей. 6.20 Викиди в атмосферу охорона навколишнього природного середовища повинні відповідати вимогам ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201. 6.21 Природоохоронні заходи повинні здійснюватись відповідно до СП 3905 і ДСП 201. 7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 7.1 Пісок повинен бути прийнятий відділом технічного контролю підприємства-виготовлювача. 7.2 Для перевірки відповідності якості піску вимогам даного стандарту проводять приймальний і періодичний контроль. 7.3 Приймальний контроль на підприємстві-виготовлювачі проводять щоденно шляхом випробувань однієї змінної проби. При приймальному контролі визначають: - зерновий склад; - вміст пилуватих і глинистих часток у тому числі глини у грудках. 7.4 При періодичних випробуваннях визначають: - один раз на квартал - насипну густину насипну густину при вологості під час відвантаження визначають за необхідності міцність наявність органічних домішок гумусових речовин вміст шкідливих домішок вміст глинистих часток методом набухання а також питому поверхню тонкодисперсної фракції; - один раз на рік - сумарну питому активність природних радіонуклідів і морозостійкість. Сумарну питому активність природних радіонуклідів насипну густину міцність і вміст шкідливих домішок визначають також у кожному випадку зміни властивостей породи і при переході на новий горизонт родовища яке розроблюється. 7.5 Відбирання і підготовку проб піску для контролю якості на підприємстві-виготовлювачі проводять відповідно до вимог ГОСТ 8735. 7.6 Поставку і приймання піску проводять партіями. Партією вважають кількість матеріаліу яку одночасно поставляють одному споживачу в одному залізничному составі або судні. При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кількість піску яку відвантажують одному споживачу протягом доби. 7.7 Споживач при контрольній перевірці якості піску повинен застосовувати наведений у 7.8-7.11 порядок відбирання проб. При незадовільних результатах контрольної перевірки зернового складу і вмісту пилуватих і глинистих часток партію піску не приймають. ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.9 7.8 Число точкових проб піску які відбираються споживачем для контрольної перевірки якості у кожній партії в залежності від об'єму партії повинно бути не менше: Об’єм партії Число точкових проб До 350 м3 вкл. 10 Понад 350 м3 до 700 м3 вкл. 15 Понад 700 м3 20 Точкові проби об'єднують у середню пробу яка характеризує партію що контролюється; усереднення скорочення і підготовку проби до випробувань проводять за ГОСТ 8735. 7.9 Для контрольної перевірки якості піску який поставляють залізничним транспортом точкові проби відбирають при розвантаженні вагонів з потоку піску на стрічкових конвеєрах які використовують для транспортування його на склад споживача. При розвантаженні вагону відбирають через рівні інтервали часу п'ять точкових проб. Вагони вибирають за вказівкою споживача. Якщо партія складається з одного вагона то при його розвантаженні відбирають п'ять точкових проб які об'єднують у середню пробу. Якщо конвеєрний транспорт при розвантажуванні вагонів не застосовують точкові проби відбирають безпосередньо з вагонів. Для цього поверхню піску у вагоні вирівнюють і у точках відбирання проб викопують лунки глибиною 0 2-0 4 м. Точки відбирання повинні бути и розташовані у центрі і чотирьох кутах вагону при цьому відстань від бортів вагону до точки відбирання повинна бути не менше 0 5 м. З лунок проби відбирають совком переміщуючи його знизу догори вздовж стінки лунки. 7.10 Для контрольної перевірки якості піску який поставляють водним транспортом точкові проби відбирають при розвантажуванні суден. У випадку використання при розвантажуванні стрічкових конвеєрів точкові проби відбирають через рівні інтервали часу з потоку піску на конвеєрах. При розвантажуванні суден грейферними кранами точкові проби відбирають совком через рівні інтервали часу по мірі розвантажування безпосередньо зі знов утвореної поверхні піску у судні а не з лунок. 7.11 Для контрольної перевірки якості піску який відвантажують автотранспортом точкові проби відбирають при розвантажуванні автомобілів. Для цього поверхню піску в автомобілі вирівнюють у центрі кузова роблять лунку глибиною 0 2-0 4 м. З лунки пробу піску відбирають совком переміщуючи його знизу догори вздовж стінки лунки. Автомобілі вибирають за вказівкою споживача. Якщо партія складається менше ніж з десяти автомобілів то проби піску відбирають з кожного автомобіля. ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.10 7.12 Кількість піску що поставляється визначають за об'ємом або масою. Обмір піску проводять у вагонах суднах або автомобілях. Пісок який відвантажують у вагонах або автомобілях зважують на вагах. Масу піску який відвантажують у суднах визначають за осіданням судна. Кількість піску з одиниць маси в одиниці об'єму перераховують за значеннями насипної густини піску яку визначають при його вологості під час відвантаження. У договорі на поставку зазначають прийняту за узгодженням сторін розрахункову вологість піску. 7.13 Підприємство-виготовлювач зобов'язано супроводжувати кожну партію піску і тонкодисперсної фракції що поставляються документом про якість у якому повинні бути наведені: - найменування адреса підприємства-виготовлювача і або його товарний знак; - номер і дата видачі документа; - найменування і адреса споживача; - номер партії і кількість піску або тонкодисперсної фракції; - номер вагону або номер судна; - насипна густина; - зерновий склад і модуль крупності для піску ; - вміст пилуватих і глинистих часток вміст глини у грудках для піску ; - вміст глинистих часток визначений методом набухання для піску із шла-мосховищ ; - марка за міцністю для піску ; - морозостійкість для піску ; - вміст шкідливих домішок; - питома поверхня для тонкодисперсної фракції ; - сумарна питома активність природних радіонуклідів клас за радіоактивністю ; - позначення даного стандарту; - штамп ВТК. 7.14 Крім того за вимогою споживача у документі зазначають такі характеристики що встановлені при геологічній розвідці: - петрографічну характеристику вихідної гірської породи; - середню густину зерен піску; - хімічний склад піску і тонкодисперсної фракції; - показник реакційної здатності піску за наявності у піску реакційно-здатних мінералів і порід ; - форму і характер поверхні зерен піску; - порожнистість піску; - питому поверхню зерен піску; - водопоглинання піску; - коефіцієнт фільтрації піску. ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.11 7.15 Якщо виготовлювач і споживач у договорі на поставку встановили обмежений перелік обов'язкових вимог у документі про якість можуть бути наведені тільки результати контролю цих вимог. 8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ 8.1 Визначення густини зерен насипної густини зернового складу і модуля крупності вмісту пилуватих і глинистих часток мінералого-петрографічного складу вологості порожнистості вмісту шкідливих і органічних домішок морозостійкості проводять за ГОСТ 8735. 8.2 Водопоглинання і вміст глинистих часток методом набухання визначають за ГОСТ 26193. 8.3 Визначення вмісту діоксиду кремнію оксидів заліза лугів Na20 + K20 у перерахунку на Na20 а також оксиду сірки проводять за ДСТУ Б В.2.7-72 ГОСТ 8269.1 . 8.4 Вміст вільного кварцу визначають за ДСТУ Б В.2.7-32. 8.5 Питому поверхню тонкодисперсної фракції визначають за ГОСТ 310.2. 8.6 Відбирання і підготовку проб і випробування гірських порід на міцність і реакційну здатність проводять за ДСТУ Б В.2.7-71 ГОСТ 8269.0 . 8.7 Радіаційно-гігієнічна оцінка пісків і тонкодисперсної фракції проводиться відповідно до ДБН В.1.4-2.01. 8.8 Вміст домішок які засмічують пісок визначають візуально. 9 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 9.1 Пісок і тонкодисперсну фракцію транспортують у відкритих залізничних вагонах і суднах а також автомобілями згідно з затвердженими у встановленому порядку правилами перевезення вантажів відповідним видом транспорту. 9.2 Пісок і тонкодисперсну фракцію зберігають на складі у виготовлювача і споживача в умовах що запобігають їх забрудненню. 9.3 При відвантажуванні і зберіганні піску і тонкодисперсної фракції у зимовий період підприємству-виготовлювачу необхідно вживати заходів щодо запобігання їх змерзанню перелопачування обробка спеціальними розчинами і т.п. . 10 ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА Виготовлювач гарантує відповідність піску і. тонкодисперсної фракції що випускаються вимогам даного стандарту при виконанні умов їх транспортування і зберігання. . ДСТУ Б В.2.7-33-2001 С.12 Ключові слова: пісок тонкодисперсна фракція відходи ГЗКів насипна густина шкідливі домішки технічні вимоги вимоги безпеки правила приймання методи контролю транспортування і зберігання будівельні роботи бетони будівельні розчини силікатні вироби.