ДСТУ Б В.2.7-34-2001

ДСТУ Б В.2.7-34-2001 Будівельні матеріали. Щебінь для будівельних робіт із скельних гірських порід та відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів гірничозбагачувальних комбінатів і шахт України. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-34-2001 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ========================================================================== Будівельні матеріали ЩЕБІНЬ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ ІЗ СКЕЛЬНИХ ГІРСЬКИХ ПОРІД ТА ВІДХОДІВ СУХОГО МАГНІТНОГО ЗБАГАЧЕННЯ ЗАЛІЗИСТИХ КВАРЦИТІВ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ І ШАХТ УКРАЇНИ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-34-2001 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНИЙ Придніпровською державною академією будівництва та архітектури і ВАТ "ДНДІБВ" Бондаренко С.В. к.т.н.; Большаков B.I. д.т.н. проф.; Бондаренко Г.М. к.т.н.; Голопьоров В.М.; Півень В.О.; Моісеєнко В.В.; Кіряш В.Г. к.т.н.; Красуля О.С. Кузьменко О.Б. 2 ВНЕСЕНИЙ Відділом інноваційної політики нормування і стандартизації Держбуду України 3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ Наказом Держбуду України від 31 жовтня 2001 р. № 206 4 НА ЗАМІНУ ДСТУ Б В.2.7-34-95 "Щебінь із вміщуючих гірських порід та відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів гірничо-збагачувальних комбінатів та рудників України. Технічні умови". ДСТУ Б В.2.7-34-2001 Зміст 1 Галузь використання 1 2 Нормативні посилання 2 3 Терміни і визначення 4 4 Класифікація 4 5 Технічні вимоги 4 6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища 7 7 Правила приймання 9 8 Методи контролю 11 9 Транспортування і зберігання 12 10 Гарантії виготовлювача 12 ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.1 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ========================================================================== Будівельні матеріали Щебінь для будівельних робіт із скельних гірських порід та відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів гірничо-збагачувальних комбінатів і шахт України Технічні умови Строительные материалы Щебень для строительных работ из скальных горных пород и отходов сухого магнитногно обогащения железистых кварцитов горно-обогатительных комбинатов и шахт Украины Технические условия Building materials Crushed stone for the construction works from containing minerocks and from waste of dry-magnetic concentration of ferriferous quartz of mine- concentrating of group of enterprises and mines of the Ukraine Specifications Чинний від 2002-04-01 1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ 1.1 Даний стандарт поширюється на щебінь з середньою густиною зерен понад 2 8 г/см3 до 3 2 г/см3 який одержують із скельних гірських порід що попутно добувають разом із залізною рудою у кар’єрах гірничо-збагачувальних комбінатів ГЗКів і шахт а також з відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів ГЗКів України далі-щебінь . ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.2 1.2 Щебінь при його відповідності вимогам діючих нормативних документів застосовують як крупний заповнювач для важких бетонів для дорожних та інших видів будівельних робіт. 1.3 Стандарт не поширюється на щебінь для баластного шару залізничного шляху і декоративний щебінь. 1.4 Обов'язкові вимоги спрямовані на забезпечення показників міцності довговічності морозостійкості продукції а також її безпеки для здоров'я населення і охорони навколишнього природного середовища викладені у 5.2 5.4-5.15 розділах 6-10 і повинні виконуватись усіма підприємствами-виготовлювачами і споживачами незалежно від форм власності. Інші вимоги стандарту є рекомендованими. 1.5 Стандарт придатний для цілей сертифікації. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У даному стандарті наведені посилання на такі нормативні документи: ДСТУ 2272-93 ССПБ. Пожежна безпека. Терміни і визначення ДСТУ Б А.1.1-26-94 Відходи промисловості для будівельних виробів. Терміни і визначення ДСТУ Б А.1.1-56-94 Гірські породи для виробництва нерудних будівельних матеріалів. Терміни і визначення ДСТУ Б В.2.7-30-95 Матеріали нерудні для щебеневих і гравійних основ та покриттів автомобільних шляхів. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-42-97 Методи визначення водопоглинання густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів ДСТУ Б В.2.7-43-96 Бетони важкі. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-59-97 Блоки із природного каменю для виробництва облицювальних виробів. Загальні технічні умови. ДСТУ Б В.2.7-71-98 ГОСТ 8269.0-97 Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань ДСТУ Б В.2.7-72-98 ГОСТ 8269.1-97 Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи хімічного аналізу ДСТУ Б В.2.7-74-98 Крупні заповнювачі природні із відходів промисловості штучні для будівельних матеріалів виробів конструкцій та робіт. Класифікація. ДСТУ Б В.2.7-75-98 Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів виробів конструкцій та робіт. Технічні умови ГОСТ 12.0.001-82 ССБТ. Основные положения ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности ДСТУ Б В. 2.7-34-2001 С.3 ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования. ГОСТ 12.2.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленных предприятий ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством ДБН В.1.4-0.01-97 Система норм і правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Основні положення. ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм і правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм і правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів і об’єктів будівництва. СниП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение СниП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве СниП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование СниП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні правила виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.4 ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами СН № 1757-77 Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля МУ 4436-87 Методические указания. Измерение концентраций аэрозолей преимущественно фиброгенного действия НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні. 3 ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ У даному стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями: 3.1 Порода гірська - природний моно- або полімінеральний агрегат. 3.2 Залізисті кварцити - шаруваті кварцево-залізисті метаморфічні гірські породи осадового або вулканогенно-осадового походження. При вмісті Fe більше 25 % - залізні руди. 3.3 Відходи збагачення залізистих кварцитів - відходи які одержані при збагаченні залізної руди і представлені в основному кварцем оксидами і гідрооксидами заліза. 3.4 Щебінь - неорганічний зернистий сипучий матеріал з відходів підприємств із збагачення залізних руд із зернами крупністю понад 5 мм до 80 мм включно. 3.5 Інші терміни і визначення - відповідно до ДСТУ Б.А. 1.1-26 і ДСТУ Б.А. 1.1-56. 4 КЛАСИФІКАЦІЯ У відповідності з таблицями 1 і 2 ДСТУ Б В.2.7-74 щебінь стандартизований даним документом відноситься до дуже важкого природного матеріалу з порід що попутно добувають та відходів збагачення гірничо-збагачувальних підприємств і містить породи і мінерали які відносять що шкідливих домішок. 5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 5.1 Для одержання щебеню можуть бути використані: - некондиційні магнетит-силікатні кварцити і хлорит-амфіболові сланці з прошарками безрудних кварцитів аркозо-філітові сланці амфіболіти граніти і мігматити ВАТ "Інгулецький ГЗК" ; - некондиційні магнетит-силікатні кварцити 6 і 7 залізистих і 7 сланцевого горизонтів Первомайського родовища; магнетит-силікатні кварцити висячої пачки І залізистого горизонту і кварц-карбонатні породи верхнього відділу Анновського родовища ВАТ "Північний ГЗК" ; ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.5 - сланці кварц-біотит-хлоритові і амфібол-хлоритові 3 4 і 5 сланцевих горизонтів і малорудні магнетит-карбонат-силікатні кварцити 1 2 залізистих горизонтів Скелеватсько-Магнетитового родовища ВАТ "Південний ГЗК" ; -амфіболіти плагіограніти безрудні кварцити метапіщаники мігматити кварц-біотит-амфіболові кварц-роговообманкові сланці кварц-біотитові сланці AT "Полтавський ГЗК" ; - гірські породи 2 3 4 сланцевих горизонтів родовища Велика Глеєватка; мігматити і гнейси Петрівського родовища; скельні породи з мігматитів і амфібол-піроксенових порід ультрабазитів Артемівського родовища ВАТ "Центральний ГЗК" ; - кварц-біотит-хлоритові і амфібол-хлоритові сланці малорудні магнетит-карбонат-силікатні кварцити 3 4 сланцевих і 1 2 залізистих горизонтів НК ГЗК КДГМК "Криворіжсталь" . 5.2 Щебінь повинен відповідати вимогам даного стандарту виготовлятись за технологічною документацією затвердженою у встановленому порядку і застосовуватись згідно з діючими нормативними документами. 5.3 Щебінь характеризується такими основними показниками якості: насипною густиною; зерновим складом; формою зерен; міцністю; стираністю; вмістом зерен слабких порід; морозостійкістю; вмістом пилуватих і глинистих часток у тому числі глини у грудках; стійкістю структури; вмістом шкідливих домішок і сполук; радіаційними властивостями. 5.4 Насипна густина Щебінь який випускають за даним стандартом повинен мати насипну густину не більше 1750 кг/м3. Насипна густина щебеню призначеного для виготовлення збірного бетону і залізобетону повинна бути не більше 1600 кг/м3. 5.5 Зерновий склад щебеню 5.5.1 Щебінь за даним стандартом випускають у вигляді таких основних фракцій: понад 5 до 10 мм вкл.; понад 10 до 20 мм вкл.; понад 20 до 40 мм вкл.; понад 40 до 80 70 мм вкл. 5.5.2 За узгодженням виготовлювача зі споживачем допускається випускати щебінь у вигляді сумішей фракцій вказаних у 5.5.1 або будь-якого іншого зернового складу за додатком А ДСТУ Б В.2.7-75 а також нефракціонований за умови дотримання вказаних у договорі на поставку продукції обов'язкових вимог даного стандарту. 5.5.3 Повні залишки на контрольних ситах щебеню фракцій понад 5 до 10 мм вкл. понад 10 до 20 мм вкл. понад 20 до 40 мм вкл. понад 40 до 80 70 мм вкл. повинні відповідати вказаним у таблиці 1 де d і D - найменші та найбільші номінальні розміри зерен у мм. ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.6 Таблиця 1 Діаметр отворів контрольних сит мм d 0 5 d+D D 1 250 Повні залишки на ситах у відсотках за масою Понад 90 до 100 вкл. Понад 30 до 80 вкл. До 10 вкл. До 0 5 вкл. 5.6 Форма зерен 5.6.1 Форму зерен щебеню характеризують вмістом зерен пластинчастої лещадної та голчастої форми. Примітка. До зерен пластинчастої лещадної та голчастої форми відносять такі зерна товщина або ширина яких менше довжини у три і більше рази. 5.6.2 Вміст зерен пластинчастої лещадної та голчастої форми у щебені не повинен перевищувати 35 % за масою. За узгодженням виготовлювача зі споживачем допускається випуск щебеню з вмістом зерен пластинчастої лещадної та голчастої форми по 65 % за масою 5.7 Міцність 5.7.1 Марка щебеню за міцністю яку встановлюють за його дробильністю при стисканні роздавлюванні у циліндрі повинна відповідати вимогам вказаним у таблиці 2 ДСТУ Б В.2.7-75. 5.7.2 Марка щебеню за міцністю повинна бути не нижче 400. 5.7.3 Щебінь призначений для будівництва автомобільних доріг додатково характеризують маркою за стираністю яка повинна відповідати вимогам наведеним у таблиці 10 ДСТУ Б В.2.7-74. 5.8 Вміст зерен слабких порід Вміст зерен слабких порід у щебені марок за міцністю 1200 1000 не повинен перевищувати 5 % за масою а у щебені марок 800 600 400 - не більше 10 % за масою. Примітка. До слабких відносять зерна з границею міцності вихідної гірської породи при стисканні у насиченому водою стані менше 20 МПа 200 кгс/см2 . 5.9 Морозостійкість 5.9.1 Морозостійкість щебеню характеризують числом циклів поперемінного заморожування і відтавання за яких його втрати у відсотках за масою не перевищують встановлених значень. Допускається оцінювати морозостійкість щебеню за результатами випробування насиченням у розчині сірчанокислого натрію і висушуванням. Втрати маси при випробуванні заморожуванням і відтаванням або насиченням у розчині сірчанокислого натрію і висушуванням не повинно перевищувати значень наведених у таблиці 4 ДСТУ Б В.2.7-75. При неспівпаданні марок морозостійкість оцінюють за результатами випробувань заморожуванням і відтаванням. 5.9.2 Щебінь який випускають за даним стандартом за морозостійкістю підрозділяють на марки F25 F35 F50 F100 F150 і F200. ДСТУ Б В.2.7-34-2001 C.7 5.10 Вміст пилуватих і глинистих часток у тому числі глини у грудках Вміст пилуватих і глинистих часток розміром менше 0 05 мм який визначають відмулюванням піпетковимм методом або методом мокрого просіювання у щебені марок за дробильністю 600 і вище не повинен перевищувати 1 % за масою у щебені марки 400 - 2 % за масою у тому числі глини у грудках у щебені усіх марок - 0 25 % за масою. 5.11 Стійкість структури Щебінь повинен мати стійку структуру проти усіх видів розпадів. Структура щебеню вважається стійкою якщо втрата у масі після випробувань не перевищує 5 % за масою. 5.12 Вміст шкідливих домішок і сполук 5.12.1 Вміст у щебені сірчистих і сірчанокислих сполук у перерахунку на S03 не повинен перевищувати 0 5 % за масою. 5.12.2 Щебінь повинен містити не більше 25 % за масою загального заліза. 5.12.3 Щебінь використовують у бетоні без обмежень якщо вміст кожного з породоутворюючих мінералів магнетиту гетиту гематиту та ін. не більше 10 % за об'ємом або загальна їх сума не перевищує 15 %. 5.12.4 Допустимий вміст інших шкідливих домішок і сполук у щебені приймається відповідно до обов'язкового додатка Б ДСТУ Б В.2.7-75. 5.13 Радіаційні властивості Щебінь за величиною сумарної питомої активності Асум природних радіонуклідів - радію-226 торію-232 і калію-40 яка вимірюється у беккерелях на кілограм Бк-кг-1 підрозділяють на класи за радіоактивністю згідно з ДБН B.I .4-0.01 ДБН В. 1.4-1.01 і застосовують у залежності від класу як вказано у 6.18. 5.14 Щебінь не повинен містити сторонніх забруднюючих домішок які видно неозброєним оком. 5.15 Додаткові вимоги до щебеню для бетонів у залежності від їх призначення і газузі застосування встановлюють відповідно до ДСТУ Б В.2.7-43. 5.16 Виготовлювач і споживач у договорі на поставку продукції можуть встановити обмежений перелік обов'язкових технічних вимог даного стандарту яких необхідно дотримуватись. 6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 6.1 Щебінь у відповідності з ДСТУ 2272 відноситься до групи негорючих речовин. 6.2 Щебінь не токсичний пожежо- і вибухобезпечний. ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.8 6.3 При виробництві щебеню потрібно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.002 ГОСТ 12.1.005 і СП 1042. 6.4 Загальні вимоги безпеки повинні відповідати ГОСТ 12.0.001. 6.5 Гранично допустима концентрація ГДК пилу у повітрі робочої зони у відповідності з санітарно-технічними вимогами ГОСТ 12.1.005 не повинна перевищувати 6 мг/м3. Періодичність контролю - не рідше одного разу за квартал за МУ 4436. 6.6 Обладнання і комунікації виробничих процесів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003 і ГОСТ 12.2.049 засоби захисту від статичної електрики -ГОСТ 12.1.018 і СН 1757. 6.7 Експлуатація енергообладнання і електроприладів повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.019. 6.6 Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до ГОСТ 12.3.009. 6.9 Працюючі повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з вимогами СНіП 2.09.04. 6.10 Виробничі приміщення повинні бути забезпечені питною водою що відповідає вимогам ГОСТ 2874. 6.11 Працюючим необхідно забезпечити безпечні умови праці згідно з вимогами СНіП ІІІ-4 і СП 3905. 6.12 Працюючі повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту у відповідності з галузевими нормами. 6.13 Рівні шуму на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 і ДСН 3.3.6.037. 6.14 Мікроклімат приміщень повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 ДСН 3.3.6.042 і СП 3905. 6.15 Виробничі приміщення повинні бути обладнані примусовою вентиляцією за СНіП 2.04.05 ГОСТ 12.4.021 а робочі місця - місцевою витяжкою. 6.16 Природне і штучне освітлення повинно відповідати вимогам СНіП ІІ-4. 6.17 3 пожежної безпеки виробничі приміщення повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004 і НАПБ А.01.001. 6.18 Підприємсгво-виготовлювач щебеню повинно проводити його оцінку на радіаційну активність або мати сертифікат якості що виданий спеціалізованою лабораторією і який поновлюється щорічно. Відповідно до ДБН В.1.4-1.01 ДБН В.1.4-2.01 щебінь І класу за радіоактивністю у якому сумарна питома активність природних радіонуклідів не перевищує 370 Бк-кг-1 може використовуватись в усіх видах будівництва без обмежень; II класу у якому сумарна питома активність природних радіонуклідів нижче або дорівнює 740 Бк-кг-1 - для промислового і дорожного будівництва у межах території населених пунктів і ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.9 зон перспективної забудови; III класу у якому сумарна питома активність природних радіонуклідів нижче або дорівнює 1350 Бк-кг-1 - для дорожного будівництва за межами населених пунктів. 6.19 Викиди в атмосферу охорона навколишнього природного середовища повинні відповідати вимогам ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201. 6.20 Природоохоронні заходи слід проводити відповідно до СП 3905 і ДСП 201. 7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 7.1 Щебінь повинен бути прийнятий технічним контролем підприємства-виготовлювача. 7.2 Для перевірки відповідності якості щебеню вимогам даного стандарту проводять приймальний контроль і періодичні випробування. 7.3 Приймальний контроль на підприємстві-виготовлювачі проводять щоденно шляхом випробувань однієї змінної проби. При приймальному контролі визначають: - зерновий склад; - вміст пилуватих і глинистих часток у тому числі глини у грудках; - вміст зерен слабких порід. 7.4 При періодичних випробуваннях визначають: - один раз на десять днів - вміст зерен пластинчастої лещадної та голчастої форми; - один раз на квартал - міцність стираність щебінь для автодоріг насипну густину стійкість структури проти розпадів вміст шкідливих сполук і домішок; - один раз на рік - морозостійкість і клас за значенням сумарної питомої активності природних радіонуклідів. Міцність морозостійкість радіаційно-гігієнічну оцінку вміст шкідливих сполук і домішок стійкість структури щебеню проти усіх видів розпадів визначають також у кожному випадку зміни властивостей породи яку розроблюють і при переході на новий горизонт родовища яке розроблюють. 7.5 Відбирання і підготовку щебеню для контролю якості на підприємстві-виготовлювачі проводять відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-71 ГОСТ 8269.0 і ДСТУ Б В.2.7-72 ГОСТ 8269.1 вихідної гірської породи - ДСТУ Б В.2.7-59. 7.6 Поставка і приймання щебеню проводиться партіями. Партією вважають кількість щебеню однієї фракції суміші фракцій яка одночасно поставляється одному споживачу в одному залізничному составі або судні. При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кількість щебеню однієї фракції суміші фракцій яку відвантажують одному споживачу протягом доби. 7.7 Число точкових проб які відбирає споживач для контрольної перевірки якості у кожній партії у залежності від об'єму партії повинно бути не менше: ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.10 Об’єм партії Число точкових проб До 350 м3 вкл. 10 Понад 350 до 700 м3 вкл. 15 Понад 700 м3 20 Точкові проби об'єднують у середню пробу яка характеризує контрольовану партію; усереднення скорочення і підготовку проби до випробувань проводять за ДСТУ Б В.2.7-71 ГОСТ 8269.0 . 7.8 Для контролю якості щебеню який поставляється залізничним транспортом точкові проби відбирають при розвантаженні вагонів з потоку щебеню на стрічкових конвеєрах що використовуються для його транспортування на склад споживача. При розвантаженні кожного вагону відбирають через рівні інтервали часу п'ять точкових проб. Число вагонів визначають з урахуванням одержання потрібної кількості точкових проб за 7.7. Вагони вибирають за вказівкою споживача. Якщо партія складається з одного вагону при його розвантаженні відбирають п'ять точкових проб які об'єднують у середню пробу. Якщо конвеєрний транспорт при розвантажуванні вагонів не застосовують точкові проби відбирають безпосередньо з вагонів. Для цього поверхню щебеню у вагоні вирівнюють і у точках відбирання проб відривають лунки глибиною 0 2-0 4 м. Точки відбирання повинні бути розташовані у центрі і у чотирьох кутах вагону при цьому відстань від бортів вагону до точок відбирання повинна бути не менше 0 5 м. З лунок проби відбирають совком переміщуючи його знизу догори вздовж стінки лунки. 7.9 Для контролю якості щебеню який поставляється водним транспортом точкові проби відбирають при розвантажуванні суден. У випадку використання при розвантажуванні стрічкових конвеєрів точкові проби відбирають через рівні інтервали часу з потоку щебеню на конвеєрах. При розвантаженні суден грейферними кранами точкові проби відбирають совком через рівні інтервали часу протягом розвантаження безпосередньо зі знову утвореної поверхні щебеню у судні а не з лунок. 7.10 Для контрольної перевірки якості щебеню який відвантажують автомобільним транспортом точкові проби відбирають при розвантажуванні автомобілів. Для цього поверхню щебеню в автомобілі вирівнюють у центрі кузова роблять лунку глибиною 0 2-0 4 м. З лунки пробу відбирають совком переміщуючи його знизу догори вздовж стінки лунки. Автомобілі вибирають за вказівкою споживача. Якщо партія складається менше ніж із десяти автомобілів то проби відбирають з кожного автомобіля. 7.11 Кількість щебеню що поставляється визначають за об'ємом або масою. Обмір щебеню проводять у вагонах суднах або автомобілях. Щебінь який відвантажують у вагонах або автомобілях зважують на вагах. Масу щебеню який відвантажують у суднах визначають за осіданням судна. ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.11 Кількість щебеню з одиниць маси в одиниці об'єму перераховується за значенням насипної густини щебеню яке визначають при вологості під час відвантаження. У договорі на поставку указують прийняту за узгодженням виготовлювача зі споживачем розрахункову вологість щебеню. 7.12 Підприємство-виготовлювач зобов'язано супроводжувати кожну партію щебеню що поставляється документом про якість у якому повинні бути вказані: - найменування і адреса підприємства-виготовлювача і або його товарний знак; - номер і дата видачі документа; - найменування і адреса споживача; - номер партії і кількість щебеню; - номер вагона або номер судна; - насипна густина; - зерновий склад щебеню; - вміст пилуватих і глинистих часток у тому числі глини у грудках; - марка за міцністю дробильністю ; - марка за стираністю щебеню для доріг ; - вміст зерен слабких порід; - вміст зерен пластинчастої лещадної та голчастої форми; - морозостійкість; - вміст шкідливих домішок і сполук; - стійкість структури щебеню проти розпаду; - сумарна питома активність природних радіонуклідів клас за радіоактивністю ; - позначення даного стандарту; - штамп ВТК. 7.13 Крім того за вимогою споживача у документі вказують мінералого-петрографічну характеристику вихідної гірської породи з якої виробляють щебінь дійсну і середню густину пористість пустотність і водопоглинання. 7.14 Якщо виготовлювач і споживач у договорі на поставку продукції встановили обмежений перелік обов'язкових вимог яких потрібно дотримуватись у документі про якість можуть бути наведені тільки результати контролю цих вимог. 8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ 8.1 Випробування щебеню проводять за ДСТУ Б В.2.7-71 ГОСТ 8269.0 і ДСТУ Б В.2.7-72 ГОСТ 8269.1 вихідної гірської породи - за ДСТУ Б В.2.7-59 і ДСТУ Б В.2.7-42. При визначенні зернового складу допускається використовувати сито з отворами 70 мм до оснащення підприємств ситами з отворами 80 мм. 8.2 Сумарну питому активність природних радіонуклідів у щебені визначають відповідно до ДБН В.1.4-1.01 і ДБН В.1.4-2.01. ДСТУ Б В. 2.7-34-2001 С.12 9 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 9.1 Щебінь перевозять навалом у транспортних засобах будь-якого виду згідно з діючими правилами перевезення вантажів і технічними умовами навантаження і кріплення вантажів затвердженими відповідними відомствами. При транспортуванні щебеню залізничним транспортом вагони слід завантажувати з урахуванням повного використання їх вантажопідйомності. 9.2 Щебінь зберігають окремо за фракціями і сумішами фракцій в умовах які запобігають його засміченню і забрудненню. 10 ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА Підприємство-виготовлювач гарантує відповідність якості щебеню вимогам даного стандарту за умови виконання правил транспортування і зберігання. ДСТУ Б В.2.7-34-2001 С.13 Ключові слова: щебінь попутні гірські породи відходи ГЗКів зерновий склад міцність дробильність морозостійкість контроль транспортування зберігання виготовлення будівельних виробів і конструкцій будівельні роботи