ДСТУ Б В.2.7-42-97

ДСТУ Б В.2.7-42-97 Будівельні матеріали. Методи визначення водопоглинання, густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів

ДСТУ Б В.2.7-42-97 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ -------------------------- Будiвельнi матерiали Методи визначення водопоглинання густини i морозостiйкостi будiвельних матерiалiв i виробiв Держкоммiстобудування України Київ 1997 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНИЙ Технiчним комiтетом iз стандартизацiї "Будiвельнi матерiали" 2 ВНЕСЕНИЙ Вiддiлом державних нормативiв стандартiв i сертифiкацiї Держкоммiстобудування України 3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ТА ВВЕДЕНИЙ В ДIЮ Наказом Держкоммiстобудування України вiд 18 березня 1997 р. N38 4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ З введенням цього стандарту на територiї України припиняють дiю ГОСТ 7025-91 "Кирпич и камни керамические и силикатные. Методы определения водопоглощения плотности и контроля морозостойкос- ти"; ТУ 21 Украины 525-92 "Методы определения водопоглощения морозостойкости и средней плотности материалов стеновых из природного камня" ЗМІНА № 1 ДСТУ Б В.2.7-42-97 "Методи визначення водопоглинання густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів" затверджена наказом Держбуду України від 18 липня 2001 року № 145 і введена в дію з 1 серпня 2001 року. ТЕКСТ ЗМІНИ Розділ 1 "Галузь використання" доповнити шостим абзацом з дефісом такого змісту: "- бетонні - оздоблювальні черепиця". ТЕКСТ ИЗМЕНЕНИЯ Раздел 1 "Область применения" дополнить шестым абзацем с дефисом следующего содержания: "- бетонные - отделочные черепица". Опубліковано: “Будівництво і стандартизація” 3-й випуск 2001 р. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.III Змiст .............................................................. С. 1 Галузь використання .......................................... 1 2 Нормативнi посилання ........................................ 1 3 Термiни та визначення ....................................... З 4 Загальнi положення .......................................... 4 5 Визначення водопоглинання у водi температурою 20 +- 5 град. C ........................................ 5 6 Визначення водопоглинання у киплячiй водi ............. ... 6 7 Визначення середньої густини ................................ 6 8 Визначення дiйсної густини ................................. 9 9 Визначення морозостiйкостi при об'ємному заморожуваннi ..... 11 Додаток А Форма журналу випробування зразкiв на водопоглинання ....... 15 Додаток Б Форма журналу випробування зразкiв на середню густину ...... 16 Додаток В Форма журналу випробування зразкiв на дiйсну густину ....... 17 Додаток Г Форма журналу випробування зразкiв на морозостiйкiсть ...... 18 Додаток Д Визначення морозостiйкостi при односторонньому заморожуваннi .............................................. 19 ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.1 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ----------------------------------------------------------------- Будiвельнi матерiали Методи визначення водопоглинання густини i морозостiйкостi будiвельних матерiалiв i виробiв Строительные материалы Методы определения водопоглощения плотности и морозостойкости строительных материалов и изделий Вuilding materials Methods of determinations water absorbtion density and frost resistance building materials and products ---------------------------------------------------------------- Чинний вiд 1997-07-01 ---------- 1 Галузь використання Даний стандарт встановлює методи визначення водопоглинання се- редньої та дiйсної густини морозостiйкостi i поширюється на такi види будiвельних матерiалiв i виробiв: - керамiчнi - стiновi рядова i лицьова цегла та каменi в то- му числi для димових труб личкувальнi та оздоблювальнi дренажнi труби черепиця; - силiкатнi - стiновi рядова i лицьова цегла та каменi iншi пресованi вироби; - iз природного каменю - стiновi каменi iз гiрських порiд личкувальнi та оздоблювальнi блоки пилянi плити архiтек- турно-будiвельнi вироби пам'ятники iншi вироби для дорож- нього будiвництва каменi бортовi брущатi та бутовi ; - на основi гiпсу - стiновi панелi плити оздоблювальнi. Регламентованi даним стандартом методи випробувань можуть та- кож використовуватись при геологiчнiй оцiнцi гiрських порiд якi застосовуються для виготовлення блокiв для личкувальних та iнших виробiв стiнових i дорожнiх матерiалiв. 2 Нормативнi посилання У цьому стандартi наведенi посилання i використанi положення таких нормативних документiв: ----------------------------------------------------------------- ДСТУ Б А.1.1-5-94 | Загальнi фiзико-технiчнi характеристики та | експлуатацiйнi властивостi будiвельних ма- | терiалiв. Термiни та визначення ----------------------------------------------------------------- ДСТУ Б А.1.1-54-94 | Cировина глиниста для виробництва будiвель- | них матерiалiв. Термiни та визначення ----------------------------------------------------------------- ДСТУ А 1.1-56-94 | Гiрськi породи для виробництва нерудних ма- | терiалiв. Термiни та визначення ----------------------------------------------------------------- Вiдання офiцiйне ДСТУ Б В.2.7-42-97 С. 2 ДСТУ Б В.2.7-28-95 | Черепиця керамiчна. Технiчнi умови ----------------------------------------------------------------- ДСТУ Б В.2.7-37-95 | Плити та вироби iз природного каменю. | Технiчнi умови ----------------------------------------------------------------- ДСТУ Б В.2.7-59-96 | Блоки iз природного каменю для виробництва | облицювальних виробiв. Загальнi технiчнi | умови ----------------------------------------------------------------- ДСТУ Б В.2.7-61-97 | Цегла та каменi керамiчнi рядовi i лицьовi. | Технiчнi умови ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 166-80 | Штангенциркули. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 379-79 | Кирпич и камни силикатные. Технические ус- | ловия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 427-75 | Линейки измерительные металлические. Техни- | ческие условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 450-77 | Кальций хлористый технический. Технические | условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 2405-88 | Манометры вакуумметры мановакуумметры | напоромеры тягомеры и тягонапоромеры. | Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 4001-84 | Камни стеновые из горных пород. Техничес- | кие условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 4204-77 | Кислота серная. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 6613-86 | Сетки стальные плетеные одинарные. Техни- | ческие условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 6666-81 | Камни бортовые из горных пород. Техничес- | кие условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 6709-72 | Вода дистиллированная. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 7338-90 | Пластины резиновые и резинотканевые. Тех- | нические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 8411 -74 | Трубы керамические дренажные. Технические | условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 8426-75 | Кирпич глиняный для дымовых труб ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 8462-85 | Материалы стеновые. Методы определения | пределов прочности при сжатии и изгибе ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 8682-70 | Посуда и оборудование лабораторные стек- СТ СЭВ 4489-84 | лянные. Конусы взаимозаменяемые. Основные | размеры технические требования методы | испытаний и маркировка ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 9147-80 | Посуда и оборудование лабораторные фарфоро- | вые. Технические условия ДСТУ Б В.2.7-42-97 С. 3 ГОСТ 14919-83 | Электроплиты электроплитки и жарочные | электрошкафы бытовые. Общие технические | условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 22524-77 | Пикнометры стеклянные. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 23668-79 | Камень брусчатый для дорожных покрытий. | Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 23683-89 | Парафины нефтяные твердые. Технические ус- | ловия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 24104-88 | Весы лабораторные общего назначения и об- | разцовые. Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25336-82 | Посуда и оборудование лабораторные стек- | лянные. Типы основные параметры и размеры ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25662-83 | Оборудование вакуумное. Насосы вакуумные | диффузионные. Методы испытаний ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 26099-84 | Насосы вакуумные поршневые. Типы и основ- | ные параметры ----------------------------------------------------------------- ТУ 16.681.032-84 | Электрошкаф сушильный ----------------------------------------------------------------- ТУ 21-10-69-89 | Камень бутовый. Технические условия З Термiни та визначення У даному стандартi прийнятi такi термiни та визначення: 3.1 Морозостiйкiсть матерiалiв i виробiв - здатнiсть зберiгати фiзико-механiчнi властивостi при багаторазовому заморожуваннi та вiдтаваннi. Морозостiйкiсть характеризують вiдповiдною маркою за морозос- тiйкiстю F. 3.2 Марка за морозостiйкiстю F - число циклiв поперемiнного за- морожування та вiдтавання цiлих виробiв зразкiв iз матерiалiв виробiв природного каменю далi у даному стандартi - зразкiв при збереженнi ними початкових фiзико-механiчних властивостей в нормованих межах. 3.3 Цикл випробування - промiжок часу який включає заморожу- вання та подальше вiдтавання зразкiв. 3.4 Основнi зразки - зразки якi призначенi для заморожування та вiдтавання випробування . 3.5 Контрольнi зразки - зразки якi призначенi для визначення мiцностi на стиск у водонасиченому станi перед початком випробу- вання основних зразкiв на морозостiйкiсть. 3.6 Iншi термiни та визначення - у вiдповiдностi з ДСТУ Б А.1.1-5-94 ДСТУ Б А.1.1-54-94 ДСТУ Б А.1.1-56-94. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.4 4 Загальнi положення 4.1 Даний стандарт установлює такi методи визначення: а водопоглинання 1 у водi температурою 20 +- 5 град. С; 2 у киплячiй водi; б середньої густини 1 зразкiв правильної геометричної форми; 2 зразкiв неправильної геометричної форми; в дiйсної густини; г морозостiйкостi. 4.2 Випробовувати та зберiгати зразки слiд у примiщеннях з тем- пературою повiтря 20 +- 5 град. С вiдносною вологiстю 60 +- 10 %. 4.3 Визначення водопоглинання середньої густини та морозос- тiйкостi проводять на зразках: - цегли i каменю рядового та лицьового силiкатного та ке- рамiчного в тому числi для димових труб - на цiлих виробах або їх половинках правильної геометричної форми; - цiлих черепицi дренажних труб; - вихiдних гiрських порiд виробiв та матерiалiв iз природного каменю i гiпсобетону - у виглядi кубiв з ребром 40... 150 мм або цилiндрiв дiаметром 40... 100 мм i рiвною дiаметру висо- тою; - плит облицювальних iз природного каменю та iнших матерiалiв розмiрами не менше 100х100 мм i товщиною яка дорiвнює тов- щинi виробiв. Допускається визначення середньої густини та водопоглинання на зразках неправильної геометричної форми. 4.4 Порядок вiдбору зразкiв для випробувань їх кiлькiсть а також види та перiодичнiсть випробувань установлюють у вiдповiдностi з дiючою нормативною документацiєю на матерiали та вироби конкретних видiв. 4.5 Засоби вимiрювання обладнання та пристрої повиннi забезпе- чувати вимоги даного стандарту i мають бути перевiренi в установ- леному порядку державними органами. 4.6 Зважування зразкiв в залежностi вiд їх маси виконують з по- хибкою у грамах не бiльше: - До 20 включ. - 0 002 - Понад 20 до 1000 г -"- - 1 - -"- 1000 -"- 10000 г -"- - 5 - -"- 10000 -"- - 50 4.7 Лiнiйнi розмiри зразкiв кубiв i цилiндрiв визначають з по- хибкою не бiльше 0 1 мм iнших зразкiв - не бiльше 1 мм. 4.8 Об'єм зразкiв неправильної геометричної форми визначають з похибкою не бiльше 1 %. 4.9 Силiкатнi вироби випробовують не ранiше нiж через добу пiсля їх автоклавної обробки. 4.10 Висушують зразки до постiйної маси в електрошафi при тем- пературi 105 +- 5 град. С. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.5 Зразки на основi або з застосуванням гiпсу висушують до пос- тiйної маси при температурi 40 +- 5 град. С. 4.11 Висушування зразкiв до постiйної маси вважається закiнче- ним якщо рiзниця мiж двома послiдовними зважуваннями у процесi висушування не перевищує припустимої похибки у вiдповiдностi з 4.6. Перерва мiж двома послiдовними зважуваннями повинна бути не менше 2 год. 4.12 Вихiднi данi та результати випробувань зразкiв заносять в журнали випробувань окремо для кожного виду виробiв та ма- терiалiв на основi яких показники властивостей матерiалiв i ви- робiв включають у паспорт або iнший документ який характеризує якiсть продукцiї. 5 Визначення водопоглинання у водi температурою 20 +- 5 град. С 5.1 Засоби випробування та допомiжнi пристрої: - посудина з гратками; - електрошафа сушильна з автоматичним регулюванням температури в межах 40 +- 5 град. С i 105 +- 5 град. С; - ваги згiдно з ГОСТ 24104. 5.2 Порядок пiдготовки до проведення випробування 5.2.1 Виготовлення i пiдготовку зразкiв до випробування прово- дять згiдно з 4.3 i 4.9. 5.2.2 Водопоглинання визначають не менше нiж на трьох зразках або згiдно з 4.4. 5.2.3 Зразки природного каменю i керамiчних матерiалiв поперед- ньо висушують до постiйної маси за 4.10 4.11. Допускається не висушувати зразки керамiчних матерiалiв якi узятi безпосередньо пiсля випалювання. Зразки iнших матерiалiв випробовують без попереднього висушу- вання. 5.2.4 Зразки неправильної форми iз гiрських порiд при гео- логiчнiй розвiдцi повиннi мати масу не менше 100 г iз iнших видiв матерiалiв - не менше 200 г. 5.3 Порядок проведення випробування 5.3.1 Зразки укладають на гратки в посудину з водою температу- рою 20 +- 5 град. С в один ряд за висотою з зазорами мiж ними не менше 20 мм так щоб рiвень води був вище за верх зразкiв на 20 - 100 мм. Зразки матерiалiв густиною менше 1000 кг/куб. м повиннi бути привантаженi для запобiгання їх спливанню. 5.3.2 Зразки витримують у водi 48 +- 1 год водостiйкi гiпсовi зразки - 2 год. 5.3.3 Насиченi водою зразки виймають iз води обтирають воло- гою губкою або м'якою тканиною i зважують. Масу води яка витек- ла iз зразка на шальку ваг включають в масу зразка насиченого водою. Зважування кожного зразка повинно бути закiнчено протягом 2 хв пiсля його витягнення iз води. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.6 Пiсля зважування зразки якi не пiдлягали висушуванню до їх ук- ладання в посудину з водою висушують до постiйної маси за 4.10 4.11. 5.4 Правила обробки результатiв випробування 5.4.1 Водопоглинання зразка Wi у вiдсотках за масою обчис- люють за формулою: m - m 1 Wi = -------- * 100 1 m де m - маса зразка насиченого водою г; 1 m - маса зразка висушеного до постiйної маси г. Водопоглинання зразкiв W визначають як середньоарифметичне значення результатiв визначення водопоглинання всiх зразкiв роз- раховане з точнiстю до 1 %. 5.4.2 Вихiднi данi i результати визначень водопоглинання зразкiв заносять до журналу випробувань за формою яка наведена в додатку А. 5.5 Наведений метод є арбiтражним. 6 Визначення водопоглинання в киплячiй водi 6.1 Засоби випробування i допомiжнi пристрої згiдно з 5.1. Електроплитка згiдно з ГОСТ 14919 чи будь-який iнший наг- рiвальний прилад який забезпечує кипiння води в посудинi. 6.2 Порядок пiдготовки до проведення випробування згiдно з 5.2. 6.3 Порядок проведення випробування Зразки укладають в посудину з водою згiдно з 5.3.1 нагрiвають до температури кипiння води приблизно протягом 1 год кип'я- тять 4 год. У процесi кип'ятiння воду доливають щоб зразки весь час випробування були покритi водою. Потiм зразки залишають у водi на 16 - 24 год для охолодження до температури повiтря в примiщеннi. Далi випробування проводять згiдно з 5.3.3. 6.4 Правила обробки результатiв випробування згiдно з 5.4. 7 Визначення середньої густини 7.1 Засоби випробування та допомiжнi пристрої: - електрошафа сушильна i ваги згiдно з 5.1; - лiнiйка вимiрювальна металева згiдно з ГОСТ 427; - штангенциркуль з похибкою вимiрювання 0 1 мм згiдно з ГОСТ 166; - об'ємомiр або гiдростатичнi ваги; - парафiн технiчний згiдно з ГОСТ 23683; - посудини для насичення водою i кип'ятiння зразкiв. 7.2 Порядок пiдготовки до проведення випробування 7.2.1 Середню густину визначають на зразках правильної геомет- ричної форми з мiнiмальним розмiром 50 мм або неправильної гео- метричної форми масою не менше 200 г. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.7 Середню густину дiрчастих порожнистих i пористо-порожнистих виробiв визначають за об'ємом без вiдрахування пустот тiльки на цiлих виробах. 7.2.2 Середню густину визначають не менше нiж на трьох зразках або у вiдповiдностi з 4.4. 7.2.3 Зразки очищають вiд пилу i висушують до постiйної маси згiдно з 4.10 4.11. Зважування проводять згiдно з 4.6. 7.3 Порядок проведення випробувань зразкiв правильної геомет- ричної форми 7.3.1 Об'єм зразкiв визначають за їх геометричними розмiрами що вимiрянi згiдно з 4.7. 7.3.2 Для визначення кожного лiнiйного розмiру зразок вимiрюють в трьох мiсцях - по ребрах i серединi гранi. За остаточний ре- зультат приймають середнє арифметичне значення трьох вимiрiв. Дiаметр зразка цилiндричної форми обчислюють як середнє арифме- тичне чотирьох розмiрiв що одержанi вимiрюванням двох взаємно перпендикулярних дiаметрiв на кожнiй паралельнiй площинi цилiндра. Висоту зразка цилiндричної форми обчислюють як середнє арифме- тичне значення чотирьох вимiрiв - по два вимiри на взаємно пер- пендикулярних площинах що перетинають цилiндр за його верти- кальною вiссю. 7.3.3 Правила обробки результатiв випробування 7.3.3.1 Середню густину зразка Рсер.i в кг/куб. м обчислюють за формулою: m Рсер.i = --- * 1000 2 V де m - маса зразка висушеного до постiйної маси г; V - об'єм зразка куб. см. 7.3.3.2 Середню густину зразкiв Рсер визначають як середньоа- рифметичне результатiв визначень середньої густини усiх зразкiв що розраховане з точнiстю до 10 кг/куб. м. 7.3.3.3 Вихiднi данi i результати визначень середньої густини зразкiв заносять в журнал випробувань за формою яка наведена у додатку Б. 7.4 Порядок проведення випробування зразкiв неправильної гео- метричної форми 7.4.1 Об'єм зразкiв визначають гiдростатичним зважуванням або об'ємомiром з точнiстю до 1 %. 7.4.2 Випробування зразкiв з використанням гiдростатичного зва- жування 7.4.2.1 Середню густину пористих матерiалiв визначають на па- рафiнованих зразках. Парафiнування проводять зануренням зразка в розплавлений при температурi 80 +/- 5 град. С парафiн. Пузирки або трiщини що ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.8 утворюються на парафiновiй плiвцi видаляють гарячою голкою. Утворена на поверхнi зразка плiвка парафiну повинна мати товщину близько 1 мм. Парафiнований зразок зважують на звичайних лабораторних а потiм на гiдростатичних вагах. 7.4.2.2 Правила обробки результатiв випробування Середню густину зразка Рсер.i в кг/куб. м обчислюють за фор- мулою: m Pcер.i = ------------------- * 1000 3 m - m п m - m' - -------- п п Рп де m - маса зразка висушеного до постiйної маси г; m - маса парафiнованого зразка г; п m' - маса парафiнованого зразка у водi г; п Pп - густина парафiну яка приймається рiвною 0 93 г/куб. см. 7.4.2.3 Далi визначення проводять згiдно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3. 7.4.2.4 Середню густину щiльних i дрiбнопористих матерiалiв визначають на насичених водою зразках. Насичення зразкiв проводять кип'ятiнням у водi протягом 2 год з подальшим охолодженням у тiй самiй водi до кiмнатної температури або зануренням у воду температурою 20 +- 5 град. С на 24 год. Насиченi водою зразки обтирають вологою губкою або м'якою тка- ниною i зважують на звичайних лабораторних а потiм на гiдроста- тичних вагах. 7.4.2.5 Правила обробки результатiв випробування Середню густину зразка Рсер.i в кг/куб. м обчислюють за фор- мулою: m Рсер.i = --------- * 1000 4 m - m' 1 1 де m - маса зразка висушеного до постiйної маси г; m - маса зразка насиченого водою г; 1 m' - маса зразка насиченого водою у водi г. 1 7.4.2.6 Далi визначення проводять згiдно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3. 7.4.3 Випробування зразкiв з застосуванням об'ємомiра Див. Рисунок 1 7.4.3.1 Об'ємомiр рисунок 1 наповнюють водою температурою 20 +-5 град. С до тих пiр поки вона не потече iз трубки. Пiсля припинення падiння крапель iз трубки пiд неї ставлять попередньо зважену посудину. Далi парафiнований за 7.4.2.1 або насичений во- дою за 7.4.2.4 зразок на тонкому дротi або нитцi занурюють в об'ємомiр при цьому вода що витиснена зразком через трубку витiкає у посудину. Пiсля припинення падiння крапель посудину з водою зважують i ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.9 визначають масу води що витиснена зразком. Маса витисненої води у грамах при її густинi що приймається рiвною 1 г/куб. см вiдповiдає об'єму зразка в куб. см. 7.4.3.2 Правила обробки результатiв випробування Середню густину зразка Рсер.i в кг/куб. м обчислюють за фор- мулою: - для парафiнованого зразка m Рсер.i = --------------- * 1000 5 m - m п m - ------ в Рп - для насиченого водою зразка m Рсер.i = --- * 1000 6 m в де m - маса зразка висушеного до постiйної маси г; m - маса води витисненої зразком г; в m - маса парафiнованого зразка г; п Рп - густина парафiну яка приймається рiвною 0 93 г/куб.см. 7.4.3.3 Далi визначення проводять згiдно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3. 8 Визначення дiйсної густини 8.1 Засоби випробування i допомiжнi пристрої: - електрошафа сушильна згiдно з ТУ 16-681.032 або будь-якої iншої конструкцiї з автоматичним регулюванням температури в межах 40 +- 5 град. С i 105 +- 5 град. С; - ваги згiдно з ГОСТ 24104; - термостат будь-якої конструкцiї що забезпечує пiдтримання температури 20 +- 2 град. С; - вакуумексикатор виконання 1 згiдно з ГОСТ 25336 в комплектi з водоструминним чи масляним вукуумним насосом згiдно з ГОСТ 25662 що забезпечує розрiдження не бiльше 532 Па 4 мм рт.ст. ; - ексикатор виконання 2 згiдно з ГОСТ 25336 з концентрованою сiрчаною кислотою згiдно з ГОСТ 4204 або безводяним хлорис- тим кальцiєм згiдно з ГОСТ 450; - пiкнометри мiсткiстю 50-100 мм типiв ПЖ2 ПЖЗ i ПТ згiдно з ГОСТ 22524 з конусами згiдно з ГОСТ 8682; - ступка фарфорова або агатова з товкачиком; - бюкс скляний згiдно з ГОСТ 25336 або чашка фарфорова згiдно з ГОСТ 9147; - сита з сiткою N1 i N0 063 згiдно з ГОСТ 6613; - баня водяна або пiщана; - вода дистильована згiдно з ГОСТ 6709 або iнша рiдина iнер- тна по вiдношенню до матерiалу який випробовується. 8.2 Порядок пiдготовки до проведення випробування 8.2.1 Дiйсну густину визначають на пробi що вiдiбрана не мен- ше нiж вiд трьох зразкiв. 8.2.2 Для пiдготовки проби вiд кожного зразка ззовнi i з сере- дини вiдколюють по два куски масою не менше 100 г кожний якi ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.10 подрiбнюють до зерен розмiром близько 5 мм. Квартуванням вiдбирають наважку масою не менше 100 г i под- рiбнюють її в фарфоровiй або агатовiй ступцi до повного проход- ження через сито з сiткою N1. Далi квартуванням вiдбирають на- важку масою не менше ЗО г i подрiбнюють її до повного проходжен- ня через сито з сiткою N0 063. Приготовлену порошкоподiбну про- бу висушують до постiйної маси i охолоджують в ексикаторi над концентрованою сiрчаною кислотою або безводяним хлористим кальцiєм до температури примiщення. 8.3 Порядок проведення випробування 8.3.1 Визначення проводять паралельно на двох наважках масою близько 10 г кожна що вiдiбранi вiд проби. 8.3.2 Вiдiбрану наважку висипають в чистий висушений i попе- редньо зважений пiкнометр. Пiкнометр зважують разом з порошком який випробовується потiм наливають в нього воду або iншу iнер- тну рiдину в такiй кiлькостi щоб вiн був заповнений приблизно на 50 % об'єму. Для видалення повiтря iз порошку наважки i рiдини пiкнометр iз вмiстом витримують пiд вакуумом в ексикаторi до припинення видiлення пузирчикiв. Допускається при використаннi як рiдини во- ди видаляти повiтря кип'ятiнням пiкнометра iз вмiстом протягом 15 - 20 хв в трохи нахиленому станi на водянiй або пiщанiй банi. 8.3.3 Пiсля видалення повiтря пiкнометр типу ПЖЗ заповнюють рiдиною повнiстю а типiв ПЖ2 i ПТ - до мiтки. Пiкнометр помiщають в термостат з температурою 20 +- 2 град. С в якому витримують не менше 15 хв. 8.3.4 Пiсля витримування в термостатi пiкнометр типу ПЖЗ закри- вають пробкою з отвором таким чином щоб рiдина заповнила капiляр i надлишок її вилився. Потiм його старанно витирають губкою або фiльтрувальним папером. В пiкнометрах типiв ПЖ2 i ПТ рiвень рiдини доводять до нижньої мiтки за нижнiм менiском. Пiсля досягнення постiйного рiвня рiдини пiкнометр зважують. 8.3.5 Пiсля зважування пiкнометр звiльняють вiд вмiсту проми- вають заповнюють тiєю самою рiдиною видаляють iз неї повiтря витримують в термостатi доводять рiдину до постiйного рiвня i знову зважують. 8.4 Правила обробки результатiв випробування 8.4.1 Дiйсну густину наважки Рдi в г/куб. см обчислюють за формулою: m - m *Pp 2 3 Рдi = ------------------------ 7 m - m - m - m 4 3 5 2 де m - маса пiкнометра з наважкою г; 2 m - маса пiкнометра г; 3 Pp - густина води приймається рiвною 1 0 г/куб. см або iнертної рiдини г/куб. см; m - маса пiкнометра з рiдиною г; 4 m - маса пiкнометра з наважкою i рiдиною г. 5 ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.11 8.4.2 Дiйсну густину зразкiв Рд визначають як середньоарифме- тичне значення результатiв випробування двох наважок проби що розраховане з точнiстю до 0 01 г/куб. см. 8.4.3 Розбiжнiсть мiж результатами паралельних визначень не по- винна бути бiльше 0 02 г/куб. см. При бiльших розбiжностях дiйсну густину зразка визначають повторно. 8.4.4 Вихiднi данi i результати визначень дiйсної густини зразкiв заносять в журнал випробувань за формою що наведена в додатку В. 9 Визначення морозостiйкостi при об'ємному заморожуваннi 9.1 Оцiнка морозостiйкостi проводиться за зовнiшнiм виглядом ступенем пошкоджень i або втратою мiцностi на стиск i або втратою маси вiдповiдно до вимог дiючих нормативних документiв на вироби i матерiали конкретних видiв. 9.2 Засоби випробування i допомiжнi пристрої: - електрошафа сушильна з автоматичним регулюванням температу- ри в межах 40 +- 5 град. С i 105 +- 5 град. С; - ваги згiдно з ГОСТ 2404; - ванни для насичення водою i вiдтавання зразкiв з пристроєм для пiдтримання температури води 20 +- 5 град. С; - сiтчастий контейнер для розмiщення зразкiв; - сiтчастий стелаж для розмiщення зразкiв в морозильнiй камерi; - морозильна камера з примусовою вентиляцiєю i автоматичним ре- гулюванням температури в межах мiнус 18 +- 2 град. С; - засоби для проведення випробувань зразкiв на стиск згiдно з роздiлом 1 ГОСТ 8462. 9.3 Порядок пiдготовки до випробування 9.3.1 Виготовлення i пiдготовку зразкiв до випробування прово- дять у вiдповiдностi з 4.3 4.9 i 5.2.3. 9.3.2 Для визначення морозостiйкостi за втратою мiцностi вiдби- рають або виготовляють п'ять контрольних та по п'ять основних зразкiв для кожної марки за морозостiйкiстю що перевiряється. Для визначення морозостiйкостi за втратою маси або за зовнiшнiм виглядом ступенем пошкоджень вiдбирають або виготовлюють п'ять зразкiв. 9.3.3 Вiдiбранi для випробування зразки за зовнiшнiм виглядом i розмiрами повиннi задовольняти вимоги дiючих нормативних доку- ментiв на матерiали i вироби конкретних видiв. На зразках незмивною фарбою наносять номери партiй i зразкiв фiксують iснуючi дефекти трiщини вiдколи ребер кутiв що до- пускаються нормативними документами. 9.3.4 Виготовленi для випробувань зразки не повиннi мати зовнiшнiх дефектiв. 9.3.5 Контрольнi зразки перед випробуванням на мiцнiсть а ос- новнi зразки перед заморожуванням насичують водою згiдно з 5.3 або 6.3. Допускається використовувати зразки безпосередньо пiсля визна- чення їх водопоглинання. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.12 9.4 Порядок проведення випробування 9.4.1 Контрольнi зразки не пiзнiше 2 год пiсля витягнення iз ванни випробовують на стиск згiдно з ГОСТ 8462. 9.4.2 Основнi зразки завантажують у морозильну камеру в сiтчас- тому контейнерi або установлюють на сiтчастий стелаж камери та- ким чином щоб вiдстань мiж зразками стiнками контейнерiв i ви- щими стелажами була не менше 50 мм. Початком заморожування вважають момент установлення у камерi температури мiнус 16 град. С. 9.4.3 Температуру повiтря у морозильнiй камерi вимiрюють у центрi її об'єму у безпосереднiй близькостi вiд зразкiв. 9.4.4 Тривалiсть одного заморожування зразкiв при температурi повiтря у камерi мiнус 18 +- 2 град. С повинна бути не менше: - 2 год - для плит завтовшки до 25 мм; - 4 год - для плит завтовшки бiльше 25 мм; порожнистих каменiв i цегли усiх видiв; для кубiв i цилiндрiв: з розмiрами реб- рами куба або дiаметром i висотою цилiндра до 150 мм включ- но i середньою густиною бiльше 1800 кг/куб. м з розмiрами до 100 мм включно i середньою густиною вiд 1200 кг/куб. м до 1800 кг/куб. м. - 6 год - для кубiв i цилiндрiв: з розмiрами до 150 мм включно i середньою густиною вiд 1200 кг/куб. м до 1800 кг/куб. м з розмiрами до 100 мм включно i середньою густиною менше 1200 кг/куб. м; - 8 год - для кубiв i цилiндрiв з розмiрами до 150 мм включно i середньою густиною менше 1200 кг/куб. м. При одночасному заморожуваннi зразкiв рiзних розмiрiв i густи- ни час заморожування приймається найбiльшим. Перерва в процесi одного заморожування не допускається. 9.4.5 Зразки пiсля заморожування вiдтаюють у ваннi з водою при температурi 20 +- 5 град. С. Зразки розмiщують як зазначено у 9.4.2 при цьому шар води над зразками повинен бути не менше 50 мм. Тривалiсть одного вiдтавання повинна бути не менше полови- ни тривалостi заморожування. 9.4.6 Один цикл випробування не повинен перевищувати 24 год. 9.4.7 У випадку вимушеної перерви у випробуваннi зразки пiсля вiдтавання зберiгають на повiтрi не бiльше 5 дiб. Перед продов- женням випробування зразки знову насичують водою згiдно з 5.3 або 6.3 без висушування зразкiв iз природного каменю i керамiчних матерiалiв i зважування зразкiв iз iнших матерiалiв пiсля водона- сичення . При перервi у випробуваннi бiльше 5 дiб випробування вiднов- люють на нових зразках. 9.4.8 Число циклiв випробування що необхiдне для контролю мар- ки зразкiв за морозостiйкiстю установлюють у вiдповiдностi з ви- могами дiючих нормативних документiв на матерiали i вироби кон- кретних видiв. 9.4.9 При проведеннi випробування на морозостiйкiсть зразки ог- лядають через кожнi 5 циклiв якщо вимагається 15 i 25 циклiв по- перемiнного заморожування i вiдтавання i через кожнi 10 циклiв при 35 i бiльше циклiв безпосередньо пiсля їх вiдтавання. При цьому контролюють стан зразкiв: руйнування з'явлення трiщин ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.13 вiдколiв злущення поверхнi викришування розшарування. При з'явленнi видимих пошкоджень випробування припиняють i в журналi випробувань роблять запис про те що зразки не вiдповiдають потрiбнiй марцi за морозостiйкiстю. 9.4.10 При оцiнцi морозостiйкостi за зовнiшнiм виглядом ступе- нем пошкоджень пiсля проведення потрiбного числа циклiв випробу- вань роблять вiзуальний огляд зразкiв i фiксують дефекти якi з'явились. 9.4.11 При оцiнцi морозостiйкостi за втратою маси пiсля прове- дення потрiбного числа циклiв випробувань зразки iз природного каменю i керамiчних матерiалiв висушують до постiйної маси а зразки з iнших матерiалiв зважують вiдразу пiсля вiдтавання. 9.4.12 При оцiнцi морозостiйкостi за втратою мiцностi на стиск основнi зразки пiсля проведення потрiбного числа циклiв випробу- вань не пiзнiше 2 год пiсля витягнення iз ванни випробовують на стиск згiдно з ГОСТ 8462. 9.5 Правила обробки результатiв випробування 9.5.1 При оцiнцi морозостiйкостi за зовнiшнiм виглядом ступе- нем пошкоджень зразки вважають такими що витримали випробуван- ня якщо пiсля потрiбного числа циклiв випробувань вони не руй- нуються або на їх поверхнi не буде виявлено видимих пошкоджень. Ознаки пошкоджень розшарування лущення вiдколи наскрiзнi трiщини викришування встановлюються дiючими нормативними доку- ментами на матерiали та вироби конкретних видiв. 9.5.2 Втрату маси зразка "Дельта" mi у вiдсотках обчислюють за форму- лами: - для зразкiв iз керамiчних матерiалiв i природного каменю m - m 6 "Дельта" mi = -------- * 100; 8 m - для зразкiв iз iнших матерiалiв m - m 1 7 "Дельта" mi = -------- * 100 9 m 1 де m - маса зразка висушеного до постiйної маси г; m - маса зразка висушеного до постiйної маси пiсля пот- 6 рiбного числа циклiв випробувань г; m - маса зразка насиченого водою г; 1 m - маса зразка насиченого водою пiсля потрiбного числа 7 циклiв випробувань г. За значення втрати маси "Дельта" m зразкiв приймають середньоарифме- тичне значень результатiв визначень втрати маси всiх зразкiв що розраховане з точнiстю до 1 %. Зразки вважають такими що витримали випробування i їх марка за морозостiйкiстю вiдповiдає такiй що вимагається якщо втрата маси пiсля випробування не перевищує нормованих границь якi встановлюються дiючими нормативними документами на матерiали та вироби конкретних видiв. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.14 9.5.3 Втрату мiцностi "Дельта" R зразкiв на стиск у вiдсотках обчис- люють з точнiстю до 1 % за формулою: Rk - R "Дельта" R = ------- * 100 10 Rk де Rk - середньоарифметичне значення границь мiцностi на стиск контрольних зразкiв МПа; R - середньоарифметичне значення границь мiцностi на стиск основних зразкiв пiсля потрiбного числа циклiв випробувань. Марка зразкiв за морозостiйкiстю вiдповiдає такiй що вима- гається якщо втрата мiцностi основних зразкiв пiсля випробуван- ня не перевищує нормованих границь що встановленi дiючими норма- тивними документами на матерiали i вироби конкретних видiв. 9.5.4 Вихiднi данi i результати визначення морозостiйкостi за- носять в журнал випробувань за формою яка наведена в додатку Г. 9.6 Допускається визначати морозостiйкiсть методом односторон- нього заморожування у вiдповiдностi з додатком Д. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.15 Додаток А обов'язковий Форма журналу випробування зразкiв на водопоглинання Таблиця А.1 -------------------------------------------------------------------------------------------------------- |Дата | | | Пiдпис | | | | | | | |надхо- |Номер |Форма i|особи що|Дата ви- |Маса зраз- |Маса зраз- |Водопогли- |Водопогли- | | |дження |партiї|розмiри|прийняла |пробуван-|ка висуше-|ка насиче-|нання зраз-|нання зраз-|Пiдпис вiд-| |або ви-| i |зразкiв|зразки на| ня |ного до по-|ного водою | ка Wi | кiв W |повiдальної| |готов- |зразка| | випробу-| | стiйної | m г |у вiдсотках|у вiдсотках| особи | | лення | | | вання | |маси m г | 1 | за масою | за масою | | |зразкiв| | | | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | -------------------------------------------------------------------------------------------------------- Начальник лабораторiї П.I.Б ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.16 Додаток Б обов'язковий Форма журналу випробування зразкiв на середню густину Таблиця Б.1 ---------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Результати випробування зразкiв | | |---------------------------------------------------------------------------| | | | Неправильної геометричної форми | | | |--------------------------------------------------| | | | парафiнованих | насичених | | | | | Вихiднi данi зразкiв | Правильної | | водою | | | | | | геометричної форми |----------------------------------| | | | | | | гiдро- | | гiдро- | | | | | | | | статичним |Об'є|статичним|Об'є| | | | | | | зважу- |момi| зважу- |момi| | | | | | | ванням | ром| ванням | ром| | | | |----------------------------------------------------------------------------------------| | | | | | | |Пiд-| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |пис | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Дата| | |осо-| |Маса| | |Сере-|Сере| | |Маса| | | |Маса| |Сере-|Сере| | |над-| | | би | |зра-|Гео-| | дня |дня | |Маса|пара| |Маса| |зра-|Маса| дня |дня | | |ход-|Но | | що | |зка |мет-| | гус-|гус-|Пiд-|пара|фiно|Гус-|води|Маса|зка |води| гус-|гус-|Пiд-| |жен-|мер|Фор-|прий|Дата|вису|рич-|Об'| тина|тина|пис |фiно|ва- |тина|вити|зра-|наси|вити| тина|тина|пис | |ня |пар| ма |няла|вип-| ше-| нi |єм | зра-|зра-|вiд-|ва- |ного|пара|сне-|зка | че-|сне-| зра-|зра-|вiд-| |або |тiї|зра-|зра-|робу|ного|роз-|зра| зка |зкiв|повi|ного|зра-|фiну|ної |наси|ного|ної | зка |зкiв|повi| |виго| i |зкiв|зки |ван-| до |мiри|зка|Рсер |Рсер|даль|зра-|зка |Рп |зра-| че-| во-|зра-|Рсер |Рсер|даль| |тов-|зра| | на | ня |пос-|зра-| V | i| кг/|ної |зка | у | г/ |зком|ного|дою |зком| i| кг/|ної | |лен-|зка| | ви-| |тiй-|зка |куб| кг/ |куб.|осо-|m г|водi|куб.|m г| во-| у |m г| кг/ |куб.|осо-| |ня | | |про-| |ної | мм | см|куб.м| м |би | п |m' г| см | в |дою |водi| в |куб.м| м |би | |зра-| | | бу-| |маси| | | | | | | п | | |m г|m' г| | | | | |зкiв| | |ван-| |m г| | | | | | | | | | 1 | 1 | | | | | | | | | ня | | | | | | | | | | | | | | | | | | |--------------------------------------------------------------------------------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------- Примiтка. Графи 7-21 заповнюються у залежностi вiд форми зразкiв згiдно з 7.2.1 i способу випробування зразкiв неправильної геометричної форми згiдно з 7.4.2 Начальник лабораторiї П.I.Б ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.17 Додаток В обов'язковий Форма журналу випробування зразкiв на дiйсну густину Таблиця В.1 ------------------------------------------------------------------------------------------------------ |Дата | | | Пiдпис | |Маса | |Густина во-|Маса | |Дiйсна|Дiйсна|Пiдпис| |надхо- |Номер |Форма |особи що| Дата |пiкно|Маса|ди прийма-|пiкно|Маса пiкно-|густи-|густи-| вiд- | |дження |партiї|i роз-|прийняла |випро-|метра|пiк-|ється рiв- |метра|метра з на-|на на-|на зра|повi- | |або ви-| i | мiри |зразки на|буван-|з на-|номе|ною 1 або |з рi-|важкою i |важки |зкiв |даль- | |готов- |зразка|зраз- | випробу-| ня |важ- |тра | iнертної | дi- | рiдиною | Рдi | Рд | ної | | лення | | кiв | вання | |кою |m г|рiдини Рр | ною | m г |г/куб.|г/куб.|особи | |зразкiв| | | | |m г| 3 | г/куб. см |m г| 5 | cм | cм | | | | | | | | 2 | | | 4 | | | | | |----------------------------------------------------------------------------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | ------------------------------------------------------------------------------------------------------ Начальник лабораторiї П.I.Б ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.18 Додаток Г обов'язковий Форма журналу випробування зразкiв на морозостiйкiсть Таблиця Г.1 --------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | Вихiднi данi зразкiв | Результати випробування зразкiв | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | | | | | | Мiцнiсть |п|за| |Опис| | | | |Мiц- |Сере | | | | | | | | | | | | |на стиск у|о|кi| |зов-| |Ма-| | |нiсть|дньо | | | |Ме-| | | | |Пiд-| | | Маса |водонасиче|ч|н | | нi-|Маса|са | | | на |арiф | |Вис-| |тод| | | | |пис | | | основних|ному станi|а|че| |шнiх|зра-|во-|Вт | |стиск|мети |Вт |нов-|Пiд|ви-| |Дата| | |осо-|Про-| | зразкiв |контроль- |т|н | | де-|зка |до-|ра-|Сере|окре-|чне |ра-|вки |пис|про| |над-| |Фор-| би |ект-|Оп-| г |них зраз- |к|ня|Чи-|фек-| ви-|на-|та |дньо|мого |мiц- |та |про |вiд|бу-| |ход-|Но |ма i| що | на |ис | |кiв МПа |у| |сло|тiв |суше|си-|ма-|арiф|зраз-|ностi|мiц| ре-|по-|ван| |жен-|мер|гео-|прий|мар-|зов|-------------------------|цик| що |ного|че-|си |мети|ка у | на |нос|зуль|вi-|ня | |ня |пар|мет-|няла| ка |нiш| ви-| | | | |лiв|з'я-| до |но-|зра|чне |водо-|стиск|тi |тати|да-|на | |або |тiї|рич-|зра-| за |нiх|суше| у | | | |ви-|ви- |пос-|го |зка|втра|наси-|у во-|R |ви- |ль-|мо-| |виго| i | нi |зки |моро|де-|них |водо|окре-|сере| |про|лися|тiй-|зра|m | ти |чено-|дона-| % |про-|ної|ро-| |тов-|зра|роз-| на |зос-|фек| до |наси|мого |дньо|Дата|бу-|пiс-|ної |зка| h|маси| му |сиче-| |бува|осо|зос| |лен-|зка| мi-| ви-|тiй-|тiв|пос-|чено|зраз-|арiф|ви- |ван| ля |ма- |m | |m |станi|ному | |ння |би |тiй| |ня | | ри |про-|кiс-| |тiй-| му | ка |мети|про-|ня |ви- |си | 7 | % | % | Rh |станi| | | |кi | |зра-| |зраз| бу-|тю F| |ної |ста-| Rki |чне |бу- | |про-|m г| г | | | МПа |R МПа| | | |сть| |зкiв| | кiв|ван-| | |ма- | нi | | Rk |ван-| |бува| 5 | | | | | | | | | | | | | | ня | | |си m| m | | | ня | |ння | | | | | | | | | | | | | | | | | | 1 | | | | | | | | | | | | | | | | |-------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12| 13 | 14 | 15| 16| 17 | 18 | 19 |20 | 21 | 22|23 | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Примiтка. Графи 13-20 заповнюються в залежностi вiд потрiбної оцiнки морозостiйкостi згiдно з 9.1. Начальник лабораторiї П.I.Б ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.19 Додаток Д рекомендований Визначення морозостiйкостi при односторонньому заморожуваннi Метод визначення морозостiйкостi при односторонньому заморожу- ваннi використовують при випробуваннях цегли i каменiв усiх видiв а також плит завтовшки бiльше 40 мм. Д.1 Засоби випробування i допомiжнi пристрої: - холодильно-дощувальна установка ХДУ основнi технiчнi ха- рактеристики якої наведенi в таблицi Д.1. Допускається застосування морозильної камери згiдно з 9.2 з такими пристроями i обладнанням: - апарат для одностороннього заморожування зразкiв АДОЗЗ основнi технiчнi характеристики якого наведенi в таблицi Д.1 або рама запiрна теплоiзолююча знiмна наскрiзна; - установка дощувальна; - пластини гумовi ОМБ 5 або ОМБ 10 згiдно з ГОСТ 7338; - посудина з гратками; - електрошафа сушильна згiдно з ТУ 16-681.032 або будь-якої iншої конструкцiї з автоматичним регулюванням температури в межах 40 +- 5 град. С i 105 +- 5 град. С; - ванна з гiдравлiчним затвором згiдно з рисунком Д.1; - ваги згiдно з ГОСТ 24104; - решта засобiв випробування якi необхiднi для проведення випробування для визначення границi мiцностi зразкiв на стиск - згiдно з роздiлом 1 ГОСТ 8462. Ванна з гiдравлiчним затвором Див. Рисунок Д.1 Таблиця Д.1 Технiчнi характеристики ХДУ i АДОЗЗ ----------------------------------------------------------------- | | Технiчнi характеристики | | Найменування показникiв |-----------------------------| | | ХДУ" | АДОЗЗ"" | |---------------------------------------------------------------| |Загальна робоча поверхня | | | |фрагмента м кв. | 0 5 | 0 5 | |---------------------------------------------------------------| |Напруга яка використовується В | 380 | 220 | |---------------------------------------------------------------| |Потужнiсть кВт | 0 5 | 0 4 | |---------------------------------------------------------------| |Габаритнi розмiри мм: | |---------------------------------------------------------------| | установки |2030х1260х1700| - | |---------------------------------------------------------------| | контейнера | - | 875х595х1125 | |---------------------------------------------------------------| | касети | - | 530х260х550 | |---------------------------------------------------------------| |Маса кг | 720 | 200 | |---------------------------------------------------------------| |Холодагент номер фреону | 12; 22; 502 | - | ---------------------------------------------------------------- " Установка є автономним устаткуванням. "" Апарат призначений для роботи у морозильнiй камерi. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.20 Д.2 Порядок пiдготовки до випробування Д.2.1 Для визначення морозостiйкостi за ступенем пошкоджень або за втратою маси вiдбирають не менше восьми цiлих зразкiв а за втратою мiцностi - не менше шiстнадцяти цiлих зразкiв. Вiдiбранi зразки за зовнiшнiм виглядом i розмiрами повиннi за- довольняти вимоги дiючих нормативних документiв на матерiали i вироби конкретних видiв. На зразках фiксують наявнi трiщини вiдколи ребер кутiв та iншi дефекти якi допускаються дiючими нормативними документами на матерiали i вироби конкретних видiв а також маркують повер- хню зразкiв яка призначена для заморожування. Д.2.2 Зразки насичують водою у вiдповiдностi з роздiлом 5 про- тягом 72 год. Зразки керамiчних виробiв та iз природного каменю перед водонасиченням висушують до постiйної маси. Зразки iнших матерiалiв i виробiв пiсля водонасичення зважують. Д.2.3 Зразки збирають у виглядi фрагмента огороджувальної конструкцiї завтовшки в одну цеглину в теплоiзолюючiй запiрнiй рамi або касетах контейнера АДОЗЗ. У фрагментi з кожних восьми зразкiв два попередньо розпиленi поперек навпiл встановлюють парними половинками одна за одною поперечиком а шiсть зразкiв - один за одним ложком. Горизон- тальнi i вертикальнi поперечнi шви мiж зразками iмiтують проклад- ками iз гумових пластин. Вертикальнi поздовжнi шви залишають у виглядi повiтряного прошарку. У випадку неповного заповнення рами або касети зразками зали- шений по висотi об'єм заповнюють теплоiзолятором гумовими плас- тинами пiнопластом i т.iн. . Д.2.4 При оцiнцi морозостiйкостi за ступенем пошкоджень i за втратою маси використовують не менше п'яти двох поперечикових i трьох ложкових зразкiв а при оцiнцi морозостiйкостi за втратою мiцностi - не менше десяти чотирьох поперечикових i шести ложко- вих зразкiв з боку фрагмента який призначений для заморожування. При цьому як контрольнi зразки при оцiнцi за втратою мiцностi використовують сумiжнi з ними зразки з неохолоджуваної сторони протилежної тiй що заморожується фрагмента. Д.2.5 Тривалiсть складання фрагмента не повинна перевищувати 1 год. Пiсля складання поверхню фрагмента що призначена для замо- рожування пiддають попередньому дощуванню не менше 8 год таким чином щоб вона покривалась суцiльною водяною плiвкою. За вiдсутностi ХДУ дощування проводять на установцi схема якої наведена на рисунку Д.2. Схема дощувальної установки Див. Рисунок Д.2 Температура води яка обмиває поверхню фрагмента повинна бу- ти 15 +- 5 град. С. Д.2.6 При використаннi ХДУ або наскрiзної знiмної теплоiзолюю- чої запiрної рами фрагмент поверхнi яка призначена для заморожу- вання приєднують до прорiзу морозильної камери. Схема випробу- вання наведена на рисунку Д.3. ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.21 Схема випробування при використаннi ХДУ або наскрiзної знiмної теплоiзолюючої запiрної рами Див. Рисунок Д.З При використаннi АДОЗЗ теплоiзолюючий контейнер апарата з касе- тами помiщають всередину морозильної камери. Схема випробування на- ведена на рисунку Д.4. Схема випробування при використаннi АДОЗЗ Див. Рисунок Д.4 Д.З Порядок проведення випробування Д.З.1 Температурний режим всерединi ХДУ морозильної камери - згiдно з 9.4.2. При цьому температура з неохолодженої сторони протилежної тiй що заморожується фрагмента повинна бути 20 +/- 5 град. С. Д.3.2 Тривалiсть одного заморожування зразкiв повинна бути не менше 8 год. Перерва в процесi одного заморожування зразкiв не допускається. Д.З.З Пiсля закiнчення заморожування зразкiв охолоджену по- верхню фрагмента вiдтаюють дощуванням. Дощування проводять вiд'єднавши теплоiзолюючу запiрну раму вiд морозильної камери або вивантаживши iз камери теплоiзолюючий контейнер АДОЗЗ i витягнувши з нього касети. Тривалiсть вiдтаван- ня повинна дорiвнювати тривалостi заморожування. Д.3.4 Тривалiсть циклу заморожування-вiдтавання не повинна пе- ревищувати 24 год. Д.З.5 При закiнченнi випробування на морозостiйкiсть або його тимчасовому припиненнi зразки пiсля вiдтавання зберiгають у ваннi з водою з гiдравлiчним затвором. При вiдновленнi випробування зразки зiбранi у виглядi фрагмента додатково водонасичують до- щуванням не менше 8 год. Д.З.6 Оцiнку морозостiйкостi зразкiв проводять: - за ступенем пошкоджень - згiдно з 9.4.10; - за втратою маси - згiдно з 9.4.11; - за втратою мiцностi - згiдно з 9.4.12. Д.4 Правила обробки результатiв випробування - згiдно з 9.5. УДК Ж 19 13.220.50 Ключовi слова: будiвельнi матерiали i вироби водопоглинання середня густина дiйсна густина морозостiйкiсть зовнiшнiй вигляд ступiнь пошкоджень втрата маси втрата мiцностi марка за морозостiйкiстю