ДСТУ Б В.2.7-45-96

ДСТУ Б В.2.7-45-96 Будівельні матеріали. Бетони ніздрюваті. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-45-96 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ------------------------------------------- Будівельні матеріали Бетони ніздрюваті Технічні умови Видання офіційне Держкоммістобудування України Київ 1997 ДСТУ Б В.2.7-45-96 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО Дніпропетровським дочірнім орендним підприємством науково-дослідного інституту будівельного виробництва ДДОП НДІБВ Держав- ного комітету України у справах містобудування і архітектури РОЗРОБНИКИ О.П.Нікіфоров док.техн.наук; А.І.Беспалов інженер; Л.Д.Левенець канд.техн.наук 2 ВНЕСЕНО Управлінням будівельної індустрії механізації і виробничої кооперації у будівництві Держкоммістобудування України 3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держкоммістобудування України від 3.10.1996 р. N 178 4 НА ЗАМІНУ ГОСТ 25485-89 Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений тиражований або розповсюджений без дозволу Держкоммістобудування України ДСТУ Б В.2.7-45-96 Зміст 1 Галузь застосування......................................... 1 2 Нормативні посилання........................................ 2 3 Класифікація................................................ 5 4 Технічні вимоги............................................. 5 5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища......... 10 6 Правила приймання.......................................... 10 7 Методи контролю............................................ 11 8 Вказівки по застосуванню................................... 11 Додаток А Метод визначення усадки при висиханні...................... 12 Додаток Б Метод контролю морозостійкості бетону...................... 15 Додаток В Форма журналу випробувань зразків бетону на морозостійкість............................................ 18 Додаток Г Номенклатура виробів із бетону ............................ 19 Додаток Д Метод визначення модуля пружності........................... 19 ДСТУ Б В.2.7-45-96 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ====================================================== Будівельні матеріали Бетони ніздрюваті Технічні умови Строительные материалы Бетоны ячеистые Технические условия Building materials Cellular concrete Specifications ---------------------------------------------------------------- Чинний від 1997-01-01 ---------- 1 Галузь застосування Цей стандарт поширюється на усі види ніздрюватих бетонів ав- токлавного і неавтоклавного тверднення далі - бетонів які зас- тосовуються для виробництва будівельних виробів і конструкцій в усіх видах будівництва. Цей стандарт встановлює технічні вимоги до бетонів і матеріалів для їх виготовлення та методи їх контролю. Розділи 4 5 6 9 є обов'язковими. Вимоги стандарту належить виконувати при розробленні нових і перегляді діючих стандартів і технічних умов ТУ проектної і технологічної документації на вироби і конструкції із цих бетонів а також при їх виготовленні. ----------------------------------------------------------------- Видання офіційне - 2 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 2 Нормативні посилання У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти: ДСТУ Б В.2.6-2-95 : Вироби бетонні і залізобетонні. : Загальні технічні умови ------------------------------------------------------------- ДСТУ Б В 2.7-32-95 : Пісок щільний природний для будівельних : матеріалів виробів конструкцій і робіт. : Технічні умови ------------------------------------------------------------- ДСТУ Б В.2.7-46-96 : Цементи загальнобудівельного призначення. : Технічні умови ------------------------------------------------------------- ГОСТ 4.212-80* : СПКП. Строительство. Бетоны. : Номенклатура показателей ------------------------------------------------------------- ГОСТ 8.001-80 : ГСИ. Организация и порядок проведения : государственных испытаний средств измерений ------------------------------------------------------------- ГОСТ 201-76* Е : Тринатрийфосфат. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 2067-93 : Клей костный. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 2263-79* : Натрий едкий технический.Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 3252-80* : Клей мездровый. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 3476-74 : Шлаки доменные и злектротермофосфорные : гранулированные для производства цементов ------------------------------------------------------------- ГОСТ 4013-82 : Камень гипсовый и гипсоангидритовый : для производства вяжущих материалов. : Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 4221-76 : Калий углекислый. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 5100-85* Е : Сода кальцинированная техническая. : Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 5494-71* Е : Пудра алюминиевая пигментная. : Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 5742-76 : Изделия из ячеистых бетонов : теплоизоляционные ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 6948-81* : Пенообразователь ПО-1. Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 7076-87 : Материалы и изделия строительные. : Методы определения теплопроводности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 9179-77* : Известь строительная. Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 10060-87 : Бетоны. Методы контроля морозостойкости ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 10180-90 : Бетоны. Методы определения прочности : на сжатие и растяжение ---------------------------------------------------------------- - 3 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 ГОСТ 10690-73* Е : Поташ углекислый калий .Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 11024-84* : Панели стеновые наружные бетонные и : железобетонные для жилых и общественных : зданий. Общие технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 11118-73 : Панели из автоклавных ячеистых бетонов для : наружных стен зданий. Технические требования ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12172-74 : Клеи фенолополивинилацетальные. : Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12504-80 : Панели стеновые внутренние бетонные и желе- : зобетонные для жилых и общественных зданий ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12730.1-78 : Бетоны. Методы определения плотности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12730.2-78 : Бетоны. Методы определения влажности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12852.5-77 : Бетон ячеистый. Метод определения : коэффициента паропроницаемости ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12852.6-77 : Бетон ячеистый. Метод определения : сорбционной влажности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 13078-81* : Стекло жидкое натриевое. Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 13302-77* : Мылонафт ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 17177-87 : Материалы и изделия строительные : теплоизоляционные. Методы контроля ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 18105-86* : Бетоны. Правила контроля прочности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 19113-84 : Канифоль сосновая. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 19570-74 : Панели из автоклавных ячеистых бетонов для : внутренних несущих стен перегородок : и перекрытий жилых и общественных зданий. : Технические требования ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21458-75* : Сульфат натрия кристаллизационный. : Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21520-89 : Блоки из ячеистых бетонов стеновые мелкие. : Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21616-91 : Тензорезисторы. Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21718-84 : Материалы строительные. : Диэлькометрический метод измерения влажности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 22685-89 : Формы для изготовления контрольных : образцов бетона. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 23732-79 : Вода для бетонов и растворов. : Технические условия ----------------------------------------------------------------- - 4 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 ГОСТ 24104-88 Е : Весы лабораторные общего назначения и : образцовые. Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 24178-80 : Приборы двухкоординатные следящего : уравновешивания регистрирующие. : Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 24452-80 : Бетоны. Метод определения призменной : прочности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 24816-81 : Материалы строительные. Методы определения : сорбционной влажности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25192-82* : Бетоны. Классификация и общие : технические требования ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25336-82 Е : Посуда и оборудование лабораторные стеклян- : ные. Типы основные параметры и размеры ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25818-91 : Зола-уноса тепловых злектростанций для : бетонов. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25898-83 : Материалы и изделия строительные. Методы : определения сопротивления паропроницанию ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 27005-86 : Бетоны легкие и ячеистые. : Правила контроля средней плотности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 27006-86 : Бетоны. Правила подбора состава ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 28836-90 : Датчики силоизмерительные тензорезисторные ----------------------------------------------------------------- ОСТ 6-05-386-80 : Натрий-карбоксиметилцеллюлоза техническая : и очищенная. Технические условия ----------------------------------------------------------------- СНиП Ш-4-80* : Техника безопасности в строительстве изд. 1989 : ----------------------------------------------------------------- СН 277-80 : Инструкция по изготовлению изделий из : ячеистого бетона ----------------------------------------------------------------- ТУ 6-01-1001-77 : Сульфанол ----------------------------------------------------------------- ТУ 6-09-2448-78 : Триэтаноламин ----------------------------------------------------------------- ТУ 6-14-625-80** : Разжижитель С-3 ----------------------------------------------------------------- ТУ 13-0281036-05-89: Лигносульфонаты технические ----------------------------------------------------------------- ТУ 13-05-02-83 : Смола древесная омыленная ----------------------------------------------------------------- ТУ 38-10755-75 : Паста алкилсульфатная ----------------------------------------------------------------- РСН 345-87 : Применение химических добавок в тяже- : лых бетонах и строительных растворах ----------------------------------------------------------------- РБН 356-91 : Положення про радіаційний контроль на : об'єктах будівництва та підприємствах : будіндустрії і будматеріалів України - 5 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 3 Класифікація 3.1 Бетони в залежності від основного призначення поділяються на: - теплоізоляційні; - конструкційно-теплоізоляцйні; - конструкційні. 3.2 За умовами тверднення бетони можуть бути: - автоклавні що тверднуть в середовищі насиченої пари при тиску понад атмосферний; - неавтоклавні що тверднуть в природних умовах при електропрогріванні або в середовищі водяної пари при атмосферному тиску. 3.3 За способом пороутворення бетони підрозділяються на: - газобетони; - пінобетони; - газопінобетони. 3.4 За видом в'яжучих які застосовуються бетони можуть бу- ти на основі: - цементних в'яжучих у яких вміст портландцементу складає 50% і більше за масою; - вапнякових в'яжучих які складаються із вапна-кипілки у кількості понад 50 % за масою з добавленням шлаку гіпсу або цементу до 15% за масою; - шлакових в'яжучих які складаються зі шлаку у кількості понад 50 % за масою з добавленням вапна гіпсу або лугу; - змішаних в'яжучих які складаються із портландцементу у кількості від 15 до 50 % за масою вапна чи шлаку або вапняно-шлакової суміші. 3.5 За видом кремнеземистого компоненту бетони можуть бути на: - природних пісках кварцевому та інших пісках ; - кремнеземистих вторинних продуктах промисловості золі-ви- носу ТЕС золі гідровидалення вторинних продуктах збагачення різних руд та інш. . 3.6 Назви бетонів повинні відповідати ГОСТ 25192 включаючи при цьому специфічні ознаки: призначення і умови тверднення; спосіб пороутворення; вид в'яжучого та кремнеземистого компонентів. 4 Технічні вимоги 4.1 Характеристики властивості бетонів 4.1.1 Бетони за показниками якості повинні відповідати вимогам цього стандарту і забезпечувати виготовлення виробів і конструкцій що задовільняють вимогам державних стандартів технічних умов проектної і технологічної документації на ці ви- роби. 4.1.2 Міцність автоклавного і неавтоклавного бетонів харак- теризують класами марками за міцністю зразків при стиску які визначаються за ГОСТ 10180. - 6 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 4.1.3 У залежності від гарантованих значень міцності бетонів на стиску встановлюються такі класи марки : В 0 35 М5 ; В 0 5 М7 5 ; В 0 75 М10 ; В 1 М15 ; В 1 5 М25 ; В 2 М25 ; В 2 5 М35 ; В 3 5 М50 ; В 5 М75 ; В 7 5 М100 ; В 10 М150 ; В 12 5 М150 ; В 15 М200 . 4.1.4 За показниками середньої густини у сухому стані приз- начають такі марки бетонів: ДЗОО Д350 Д400 Д500 Д600 Д700 Д800 Д900 Д1000 Д1100 Д1200. 4.1.5 Для бетонів конструкцій які піддаються поперемінному заморожуванню і відтаванню встановлюються такі ма- рки за морозостійкістю: F15 F25 F35 F50 F75 F100. 4.1.6 Показники основних фізико-механічних властивостей середньої густини міцності морозостійкості усадки при висиханні теплопровідності паропроникності і сорбційної вологості для автоклавних і неавтоклавних бетонів наведені в та- блицях 1 та 2. Таблиця 1. Показники фізико-механічних властивостей бетонів :-------------------------------------------------------------: : : : Бетон : Бетон : : :Марка :автоклавний : неавтоклавний : : :бетону :----------------------------------------: :Вид :за :Клас за :Марка : Клас за : Марка : :6етону :середньою:міцністю: за : міцністю: за : : :густиною :при :морозо - : при : морозо- : : : :стиску :стійкістю: стиску : стійкістю: :-------------------------------------------------------------: : :ДЗОО :В 0 75 : : : : : : :В 0 50 : : : : : :------------------: : : : : :Д350 :В 1 : Не : : : :*Теплоізо-: :В 0 75 : норму- : : : :ляційний :------------------: єтья :---------------------: : :Д400 :В 1 5 : : В 0 75 : : : : :В 1 : : В 0 5 :Не : : :---------------------------------------:норму- : : :Д500 : - : - : В 1 :ється : : : : : : В 0 75 : : :-------------------------------------------------------------: : :Д500 :В 2 5 : Від F15 : : : : : :В 2 : до F35 : - : - : :Конструк- : :В 1 5 : : : : :ційно-те- : :В 1 : : : : :плоізо- ---------------------------------------------------: :ляційний :Д600 :В 3 5 : Від F15 : В2 : Від F15: : : :В 2 5 : до F75 : В1 : до F35: : : :В 2 : : : : : : :В 1 5 : : : : :-------------------------------------------------------------: - 7 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Таблиця 1 продовження :-------------------------------------------------------------: : : : Бетон : Бетон : : :Марка :автоклавний : неавтоклавний : : :бетону :----------------------------------------: :Вид :за :Клас за :Марка : Клас за : Марка : :6етону :середньою:міцністю: за : міцністю: за : : :густиною :при :морозо - : при : морозо- : : : :стиску :стійкістю: стиску : стійкістю: :-------------------------------------------------------------: : : : В 5 : : В 2 5 : Від F15: : :Д700 : В 3 5 : Від F15 : В 2 : до F50 : : : : В 2 5 : до F100 : В 1 5 : : : : : В 2 : : : : : ---------------------------------------------------: : :Д800 :В 7 5 : : В 3 5 : Від F15 : :Конструк- : :В 5 : Від F15 : В 2 5 : до F75 : :ційно-те- : :В 3 5 : до F100 : В 2 : : :плоізо- : :В 2 5 : : : : :ляційний ---------------------------------------------------: : :Д900 В 10 : : В 5 : Від F15 : : : В 7 5 : Від F15 : В 3 5 : до F75 : : : В 5 : до F75 : В 2 5 : : : : В 3 5 : : : : :-------------------------------------------------------------: : :Д1000 :В 12 5 : :В 7 5 : : : : :В 10 : :В 5 : : : : :В 7 5 : : : : : :------------------: :----------: : :Конструк- :Д1100 :В 15 :Вiд F15 :В 10 : Вiд F15 : :цiйний : :В 12 5 :до F50 :В 7 5 : до F50 : : : :В 10 : : : : : : -----------------: :----------: : : :Д1200 :В 15 : :В 12 5 : : : : :В 12 5 : :В10 : : --------------------------------------------------------------- Примiтка 1 Рекомендована номенклатура виробiв i конструкцiй iз бетону наве- дена в додатку Г. *Примiтка 2 При використаннi теплоiзоляцiйних бетонiв в огороджувальних кон- струкцiях до них ставляться вимоги за морозостiйкiстю або вони повиннi бути захищенi вiд зволоження. - 8 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Таблиця 2 Нормованi показники фiзико-технiчних властивостей бетонiв --------------------------------------------------------------- : : Коефiцiєнт :Сорбцiйна вологiсть : : : : % не бiльше : : :-----------------------------------------------------: : : :теплопро- : : : : : :Марка :вiднiсть :паропро- : при : при : : :бетону : Вт/м.оС :никностi :вiдноснiй :вiдноснiй : : Вид : за : не : мг/м. год.:вологостi :вологостi : : бетону:серед- :бiльше : Па : повiтря : повiтря : : :ньою :бетону у : не : 75% : 97% : : :густи- :сухому : менше : : : : :ною :станi : : : : : : :---------------------------------------------: : : : Бетон виготовлений : : : :---------------------------------------------: : : : на : на : на : на : на : на : на : на : : : :пiску:золi:пiску:золi :пiску:золi :пiску:золі: :-------------------------------------------------------------: :Тепло- :Д3ОО :0 08 :0 08:0 26 :0 23 :8 :12 :12 :18 : :ізоля- :-----------------------------------------------------: :цiйний :Д400 :0 10 :0 09:0 23 :0 20 :8 :12 :12 :18 : : :-----------------------------------------------------: : :Д500 :0 12 :0 10:0 20 :0 18 :8 :12 :12 :18 : :-------------------------------------------------------------: :Конст- :Д500 :0 12 :0 10:0 20 :0 18 :8 :12 :12 :18 : :рукцій-:-----------------------------------------------------: :но-теп-:Д600 :0 14 :0 13:0 17 :0 16 :8 :12 :12 :18 : :лоiзо- :-----------------------------------------------------: :ляцiй- :Д700 :0 18 :0 15:0 15 :0 14 :8 :12 :12 :18 : :ний :-----------------------------------------------------: : :Д800 :0 21 :0 18:0 14 :0 12 :10 :15 :15 :22 : : :-----------------------------------------------------: : :Д900 :0 24 :0 20:0 12 :0 11 :10 :15 :15 :22 : :-------:-----------------------------------------------------: :Конст- :Д1000 :0 29 :0 23:0 11 :0 10 :10 :15 :15 :22 : :рукцій-:-----------------------------------------------------: :ний :Д1100 :0 34 :0 26:0 10 :0 09 :10 :15 :15 :22 : : :-----------------------------------------------------: : :Д1200 :0 38 :0 29:0 10 :0 08 :10 :15 :15 :22 : :-------------------------------------------------------------: Примiтка Для бетону марки за середньою густиною Д350 нормованi показники визначають iнтерполяцiєю. 4.1.7 Усадка при висиханні бетонів яка визначається згідно з додатком А не повинна перевищувати мм/м: - 0 5 - для автоклавних бетонів марок Д600-Д1200 виготовле- них на піску; - 0 7 - на інших кремнеземистих компонентах; - 3 0 - для неавтоклавних бетонів марок Д600-Д1200. Для решти марок усадку при висиханні не нормують. 4.1.8 Відпускна вологість бетонів виробів та конструкцій не повинна перевищувати за масою %: - 25 - на основі піску; - 35 - на основі зол та інших відходів виробництва. - 9 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 4.1.9 У стандартах або технічних умовах на конструкції кон- кретних видів встановлюють показники сорбційної вологості та паропроникності що наведені у таблиці 2 і інші показники які передбачені ГОСТ 4.212. Крім цього при вивченні нових властивостей бетонів та для даних необхідних при нормуванні розрахункових характеристик бетонів якість бетону характеризують призмовою міцністю модулем пружності міцністю при розтягу. 4.1.10 Стабільність щодо густини і міцності при стиску авто- клавного бетону повинна характеризуватися коефіцієнтом варіації відповідно за ГОСТ 27005 і ГОСТ 18105. 4.2 Матеріали 4.2.1 Для приготування бетонів застосовують такі види в'яжу- чих: - портландцемент за ДСТУ Б В.2.7-46 СН 277; - вапно негашене кальцієве за ГОСТ 9179; - цементно-вапняне вапняно-цементне в'яжуче на основі це- менту чи вапна; - шлак доменний гранульований мелений сумісно з активізаторами тверднення гіпсом вапном лугом і інш. або в складі змішаного в'яжучого за ГОСТ 3476. 4.2.2 В якості кремнеземистого компоненту застосовують: - пісок за ДСТУ Б В.2.7-32 який містить SiO2 загальний не менше 90% або кварцу не менше 75% слюди не більше 0 5% мулистих та глинистих домішок не більше 3 %. - продукти збагачення руд з вмістом SiO2 не менше 60%; - золу-виносу ТЕС за ГОСТ 25818. 4.2.3 Питому поверхню матеріалів приймають за технологічною документацією в залежності від потрібної середньої густини тепловологісної обробки та розмірів виробів і конструкцій. 4.2.4 Допускається застосовувати інші матеріали які забез- печують одержання бетону з фізико-технічними характеристиками які відповідають цьому стандарту. 4.2.5 Вода для приготування бетону повинна задовільняти ви- моги ГОСТ 23732. 4.2.6 В якості пороутворювачів застосовують: а газоутворювач - алюмінієву пудру марок ПАП-1 і ПАП-2 за ГОСТ 5494; б піноутворювачі приготовлені на основі: - пасти алкілсульфатної за ТУ 38-10755; - піноутворювача ПО-1 за ГОСТ 6948; - смоли деревної омиленої за ТУ 13-05-02; - милонафту за ГОСТ 13302; - клею кісткового за ГОСТ 2067; - клею мездрового за ГОСТ 3252; - каніфолі соснової за ГОСТ 19113; - натру їдкого за ГОСТ 2263 та інш. піноутворювачі. - 10 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 4.2.7 В якості регуляторів структуроутворення прискорювачів тверднення і пластифікуючих добавок треба застосо- вувати: - камінь гіпсовий і гіпсоангідритовий за ГОСТ 4013; - калій вуглекислий за ГОСТ 10690; - кальциновану технічну соду за ГОСТ 5100; - скло рідке натрієве за ГОСТ 13078; - сульфат натрію кристалізаційний за ГОСТ 21458; - натр їдкий технічний за ГОСТ 2263; - тринатрійфосфат за ГОСТ 201; - триетаноламін за ТУ 6-09-2448; - суперпластифікатор С-3 за ТУ 6-14-625; - сульфанол за ТУ 6-01-1001; - лігносульфонати технічні за ТУ 13-0281036-05; - карбоксиметилцелюлозу за ОСТ 6-05-386; та інші згідно з РСН 345. 4.2.8 Підбір складу бетону виконують за ГОСТ 27006 СН 277 методиками і рекомендаціями затвердженими в установленому поряд- ку. 5 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища 5.1 Усі роботи пов'язані з виготовленням бетонів і виробів із них проводяться у відповідності з вимогами СНиП ІІІ-4. 5.2 Роботи по виготовленню бетонів які пов'язані з застосу- ванням хімічних добавок повинні проводитися спеціально проінструктованим персоналом із осіб не молодше 18 років. 5.3 Сумарна питома активність природних радіонуклідів для ніздрюватих бетонів повинна відповідати вимогам РБН 356. 5.4 Усі переділи отримання бетону повинні здійснюватися по замкнутому циклу і не супроводжуватися утворенням викидів твер- дих рідких чи газоподібних речовин у навколишнє середовище. 6 Правила приймання 6.1 Якість матеріалів які застосовують для приготування бе- тону повинна відповідати вимогам розділу 4. 6.2 Якість бетону для збірних конструкцій контролюють при прийманні конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-2 ГОСТ 11118 ГОСТ 19570. 6.3 Якість виробів із теплоізоляційних бетонів повинна відповідати вимогам ГОСТ 5742. 6.4 Приймання бетону монолітних конструкцій проводять за се- редньою густиною і міцністю при стиску. 6.5 Бетон щодо середньої густини і характеристик міцності морозостійкості теплопровідності паропроникності сорбційної вологості оцінюють при підборі номінального складу бетону а та- кож при зміні складу бетону технології виробництва якості матеріалів що використовуються. - 11 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 7 Методи контролю Технічні характеристики бетону визначають у відповідності до вимог таких державних стандартів: - міцність при стиску і розтягу у сухому стані - за ГОСТ 10180 і ГОСТ 18105; - середню густину - за ГОСТ 27005; - відпускну вологість - за ГОСТ 12730.2 ГОСТ 21718; - теплопровідність - за ГОСТ 7076; - паропроникність - за ГОСТ 12852.5 ГОСТ 25898; - сорбційну вологість - за ГОСТ 12852.6 ГОСТ 24816 ГОСТ 17177; - призмову міцність - за ГОСТ 24452; - радіаційний контроль - за РБН 356; - усадку при висиханні - за додатком А; - морозостійкість - за додатком Б; - модуль пружності - за ГОСТ 24452 та або додатком Д. 8 Вказівки по застосуванню 8.1 Ніздрюваті бетони в яких сумарна питома активність при- -1 родних радіонуклідів не перевищує 370 Бк . кг І клас можуть використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень. Бетони в яких сумарна питома активність природних радіонук- -1 -1 лідів складає від 370 Бк . кг до 740 Бк . кг ІІ клас мо- жуть використовуватись для промислового будівництва. 8.2 Бетонні суміші в умовах полігону та монолітного будівництва необхідно укладати пошарово з висотою шару що укладається в межах 50-70 см. - 12 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Додаток А обов'язковий Метод визначення усадки при висиханні Суть методу полягає у визначенні зміни довжини зразка мм бетону при зміні його вологості від 35 до 5 % за масою. А.1 Виготовлення і відбір зразків. А.1.1 Усадку при висиханні бетону визначають випробуванням серії з трьох зразків - призм розмірами 40х40х160 мм. А.1.2 Зразки серії випилюють з конструкції або неармованого контрольного блоку довжина і ширина якого не повинні бути менше 40 см висота дорівнювати висоті конструкції виготовленого одно- часно з конструкцією із його середньої частини таким чином щоб торцеві грані зразків були паралельні його заливці а відстань до країв конструкції - не менше 10 см. А.1.3 Зразки із конструкції випилюють не пізніше ніж через 24 год. після закінчення тепловологісної обробки і до випробуван- ня зберігають в закритих ексикаторах над водою. А.1.4 Відхилення лінійних розмірів зразків від номінальних зазначених в п.1.1 - в межах +-1 мм. А.2 Вимоги до методів контролю Для проведення випробувань застосовують: - штатив з індикатором годинникового типу наведений на ри- сунку А.1; - ваги технічні за ГОСТ 24104; - шафа сушильна лабораторна типу СНОЛ-1; - ексикатор за ГОСТ 25336; - ванна з покришкою; - корбонат калію безводний за ГОСТ 4221. годинникового типу А.З Підготовка до випробувань А.3.1 В центрі кожної торцевої грані зразка швидко клеєм що швидко полімеризується закріплюють репер із нержавіючої сталі для цього застосовують квадратну пластину товщиною не менше 1 мм з ребрами не менше 10 мм і отвором діаметром 1 5 мм в центрі. Допускається застосовувати клей такого складу г: - епоксидна смола 80; - поліетиленполіамін 3; - дибутилфталат 1. А.3.2 Перед випробуванням вимірюють довжину зразків і зважу- ють їх. Похибка вимірювання зразка - у відповідності до ГОСТ 10180. - 13 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 А.4 Проведення випробувань А.4.1 Зразки насичують водою занурюванням в горизонтальному положенні в воду температурою 20 +- 2 оС протягом трьох діб на глибину 5-10 мм. А.4.2 Після насичення зразки витримуються в щільно закритому ексикаторі над водою при температурі 20 +- 2 оС протягом трьох діб. А.4.3 Безпосередньо після вийняття із ексикатора зразки зва- жують і роблять початковий відлік за індикатором. Похибка зважування зразків повинна складати +-0 1 г; похибка визначення зміни довжини зразків +-0 005 мм. А.4.4 Серію зразків поміщають в щільно закритий ексикатор розташований над безводним карбонатом калію. На серію зразків кожні сім діб випробувань беруть 600 +- 10 г карбонату калію. Че- рез кожні сім діб вологий карбонат калію замінюють сухим. А.4.5 Температура приміщення у якому проводять випробування зразків повинна бути 20 +- 2 оС. А.4.6 Протягом перших чотирьох тижнів визначають зміну дов- жини і маси зразків через кожні три-чотири доби. У подальшому вимірювання роблять не рідше одного разу в тиждень до досягнення зразками постійної маси. Масу зразків вважають постійною якщо результати двох послідовних зважень проведених з інтервалом в один тиждень відрізняються не більше як на 0 1%. А.4.7 Після закінчення вимірювання усадки зразки висушують при температурі 105 +- 5 оС до постійної маси і зважують. А.5 Обробка результатів А.5.1 Для кожного зразка обчислюють: - значення усадки при висиханні Єі мм/м після кожного вимірювання за формулою: Lo - Li Єі = --------- х 1000 A.1 Z де Lо - початковий відлік за індикатором після водонасичення зразка мм; Li - відлік за індикатором після і діб витримки зразка в ек- сикаторі над карбонатом калію мм; Z - довжина зразка мм; - вологість бетону за масою Wi % після закінчення випробування для строку вимірювання за формулою Mi - Mo Wi = ---------- х 100 A.2 Mo де Mi - маса вологого зразка після і діб витримки в ексикаторі над карбонатом калію г; Мо - маса зразка г висушеного при температурі 105 +- 5 оС. - 14 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 А.5.2 За значеннями Єі і Wi будують для кожного зразка криву усадки. Приблизна крива усадки наведена на рисунку А.2. висиханні зразків бетону А.5.3 По рисунку А.2 визначають усадку при висиханні зразка від вологи Єо мм/м в інтервалі від 35 до 5 % за масою згідно за формулою Єо = Є5 - Є35 А.3 де Є5 - значення усадки при висиханні зразка від його во- донасиченого стану до вологості 5 % за масою мм/м; Є35 - значення усадки при висиханні зразка від водонасичено- го стану до вологості 35 % за масою мм/м. А.5.4 Контрольні значення усадки при висиханні Єk для вип- робувального бетону визначають як середнє арифметичне Єо трьох випробуваних зразків. А.5.5 Бетон відповідає вимогам якщо контрольне значення усадки при висиханні Єk не перевищує нормовану Єn яка приймається по п.4.1.7 цього стандарту а значення усадки окремих зразків - 1 25 Єn. А.5.6 Результати визначення і контролю усадки при висиханні повинні бути занесені в журнал випробувань. В журналі зазначають: - дату виготовлення розміри та масу зразків; - дату і результати кожного визначення зміни довжини і маси зразків; - дату і результати обчислення вологості кожного зразку; - висновок за результатами випробувань бетону на усадку. - 15 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Додаток Б обов'язковий Метод контролю морозостійкості бетону Б.1 Загальні положення Б.1.1 Морозостійкість бетону - здатність зберігати фізико- механічні властивості при багаторазовій дії поперемінного замо- рожування і відтавання на повітрі над водою. Морозостійкість бетону характеризується його маркою за морозостійкістю. Б.1.2 За марку бетону по морозостійкості F приймають устано- влене число циклів поперемінного заморожування і відтавання за методом цього додатку при якому міцність бетону при стиску знижується не більше як на 15 % а втрата маси бетонних зразків - не більше як на 5 %. Б.2 Вимоги до засобів контролю Б.2.1 Для контролю морозостійкості застосовують: - камеру морозильну згідно з ГОСТ 10060; - камеру для відтавання зразків обладнану пристроєм для підтримки відносної вологості 95 +- 2 % і температури плюс 18 +- 2 оС; - ванну для насичення зразків; - сітчасті стелажі в морозильній камері; - сітчасті контейнери для розміщення зразків. Б.2.2 Для контролю морозостійкості бетонів можуть бути застосовані кліматичні камери з автоматичним регулюванням темпе- ратури і вологості які забезпечують можливість підтримки темпе- ратури і вологості вказаних в п.Б.2.1. Б.3 Підготовка до випробувань Б.3.1 Випробування за морозостійкістю бетону проводять після досягнення ним міцності при стиску яка відповідає його класу марці . Б.3.2 Морозостійкість бетону контролюють шляхом випробування зразків-кубів розмірами 100х100х100 мм або зразків-циліндрів діаметром і висотою 100 мм. Б.3.3 Зразки куби або циліндри випилюють лише із середньої частини контрольних неармованих блоків чи виробів згідно з ГОСТ 10180. Допускається при проведенні науководослідних робіт а та- кож для випробування пінобетону виготовляти зразки в індивідуальних формах які задовільняють вимогам ГОСТ 22685. Б.3.4 Зразки призначені для контролю морозостійкості прий- мають за основні. Зразки призначені для визначення міцності при стиску без заморожування і відтавання приймають за контрольні. - 16 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Б.3.5 Число зразків для випробувань згідно з таблицею Б.1 повинно складати не менше 21 12 - основних 6 - контрольних для установленого і проміжного циклів та 3 - для визначення втрати маси бетону . Б.3.6 Основні і контрольні зразки бетону перед випробуванням за морозостійкістю повинні бути насичені водою при температурі плюс 18 +- 2 оС. Насичення зразків проводять занурюванням у воду з забезпе- ченням умов які виключають їх спливання на 1/3 їх висоти і нас- тупним витримуванням на протязі 8 год; потім занурюванням у воду на 2/3 їх висоти і витримуванням у такому стані ще 8 год. після чого зразки занурюють повністю і витримують у такому стані ще 24 год. При цьому зразки повинні бути зі всіх боків оточені шаром води не менше 20 мм. Б.4 Проведення випробувань Б.4.1 Основні зразки завантажують в морозильну камеру при температурі мінус 18 оС в контейнерах або установлюють на сітчасті полиці стелажів камери таким чином щоб відстань між зразками стінками контейнерів та встановленими вище полицями була не менше 50 мм. Якщо після завантаження камери температура повітря у ній підвищується понад мінус 16 оС то початком заморо- жування вважають момент установлення в камері температури мінус 16 оС. Б.4.2 Температуру повітря в морозильній камері належить вимірювати в центрі її робочого об'єму в безпосередній близькості від зразків. Б.4.3 Тривалість одного циклу заморожування при установленій температурі в камері мінує 18 +- 2 оС повинна бути не менше 4 год включаючи час переходу температури від мінус 16 до мінус 18 оС. Б.4.4 Зразки після їх розвантаження із морозильної камери відтаюють в камері відтавання при температурі плюс 18 +- 2 оС і відносній вологості 95 +- 2 %. Зразки в камері відтавання установлюють на сітчасті полиці стелажів таким чином щоб відстань між ними а також полицею яка лежить вище була не менше 50 мм. Тривалість одного циклу відтавання повинна бути не менше 4 год. Б.4.5 Число циклів заморожування і відтавання основних зразків бетону протягом однієї доби повинно бути не менше одного. Під час вимушених перерв при випробуваннях за морозостійкістю зразки повинні знаходитися у відталому стані який виключає їх висихання в камері відтавання . У випадку тимчасового припинення випробування зразки повинні знаходитися и камері відтавання над водою при температурі плюс 18 +- 2 оС і відносній вологості 95 +- 2 %. Б.4.6 Контрольні зразки до випробування на стиск витримують в камері відтавання протягом часу яке відповідає числу циклів наве- деному в таблиці Б.1. - 17 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Таблиця Б.1 :------------------------------------------------------------: : Марка бетону за : F15 : F25 : F35 : F50 : F75 :F100 : : морозостійкістю : : : : : : : :-------------------:------:-------:-----:-------:-----:-----: : Число циклів : : : : : : : : після яких випро- : 10 : 15 : 25 : 35 : 50 : 75 : : бовують зразки : 15 : 25 : 35 : 50 : 75 : 100 : : бетону на стиск : : : : : : : :------------------------------------------------------------: Б.4.7 Міцність на стиск масу і вологість основних і контрольних зразків визначають через число циклів наведених в таблиці Б.1. Б.4.8 У випадку появи явних признаків руйнування зразків про- водять їх випробування на стиск достроково раніше циклів наведе- них у таблиці Б.1. Б.5 Обробка результатів Б.5.1 За результатами випробування на стиск основних зразків після заданого в таблиці Б.1 числа циклів а також контрольних зразків визначають міцність і розраховують коефіцієнт варіації контрольних зразків згідно з ГОСТ 10180 який не повинен бути більше 15 % а також визначають втрату їх маси. Б.5.2 Відносне зниження міцності Rre1 % основних зразків обчислюють за формулою Rmtn Rre1 = 1 - ------ х 100 Б.1 Rmtk де Rmtn - середнє значення міцності основних зразків після заданого числа циклів випробувань МПа; Rmtk - середнє значення міцності контрольних зразків МПа. Б.5.3 Втрату маси Дm % зразків обчислюють за формулою Mn 1 - Wn - Nn 1 - Wn Дm = ---------------------------- x 100 Б.2 Mn 1 - Vn де Mn - середнє значення маси основних зразків після водона- сичення по п.Б.3.6 г; Wn - середнє значення вологості контрольних зразків в час- тинах від одиниці після водонасичення по п. Б.3.6; Nn - середнє значення маси основних зразків після проход- ження установленого або проміжного числа циклів г; Vn - середнє значення вологості основних зразків в частинах від одиниці установленого або проміжного числа циклів. Увага! У зв'язку з тим що на клавіатурі ПЕВМ відсутні деякі символи задіяні в тексті оригіналу стандарту в даному тексті впровад- жено слідуючі заміни: в значеннях Rmtn та Rmtk символ "R" читати з надкресленням в значенні Дм символ "Д" відповідає символу "дельта" в значенні Vn символ "V" читати як "W" з надкресленням в значенні Nn символ "N" читати як "M" з надкресленням - 18 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Б.5.4 Вологість бетону визначають згідно з ГОСТ 12730.2 на пробах контрольних зразків після закінчення їх водонасичення і основних зразків - зразу після їх випробування за міцністю. Проби дня визначення вологості відбирають від трьох контро- льних і трьох основних зразків. Б.5.5 Марка бетону за морозостійкістю відповідає потрібній якщо відносне зниження міцності бетону після проходження числа циклів випробувань яке дорівнює потрібному складає менше 15 % і середня втрата маси серії основних зразків не перевищить 5 %. Б.5.6 Марка бетону за морозостійкістю не відповідає потріб- ній якщо відносне зниження міцності бетону після проходження циклів які числово дорівнюють потрібній марці складе більше 15 % або середня втрата маси серії основних зразків бетону пере- вищить 5 %. У цьому випадку марка бетону за морозостійкістю відповідає числу циклів яке дорівнює попередній марці. Б.5.7 Вихідні дані і результати випробувань контрольних і основних зразків повинні бути занесені в журнал випробувань за формою наведеною в Додатку В. Форма журналу випробувань зразків бетону за морозостійкістю - 19 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Додаток Г довідковий Номенклатура виробів із бетону Г.1 Панелі стінові зовнішні бетонні та залізобетонні для жи- тлових і громадських будинків за ГОСТ 11024. Г.2 Панелі із автоклавних бетонів для зовнішніх стін будівель за ГОСТ 11118. Г.З Панелі із автоклавних бетонів для внутрішніх несучих стін перегородок і перекриттів житлових і громадських будинків за ГОСТ 19570. Г.4 Панелі стінові внутрішні бетонні та залізобетонні для житлових і громадських будівель за ГОСТ 12504. Г.5 Вироби із бетонів теплоізоляційні за ГОСТ 5742. Г.6 Блоки із бетонів стінові дрібні за ГОСТ 21520. Примітка. Автоклавні бетони застосовують для виготовлення всієї номенклату- ри виробів і конструкцій. Неавтоклавні - переважно для виготовлення дрібних стінових блоків та теплоізоляції. - 20 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Додаток Д рекомендований Метод визначення модуля пружності Цей метод поширюється на неавтоклавний бетон у проектному віці та автоклавний бетон і установлює модуль пружності при випробуванні зразків-балочок при вигині. Метод базується на рівності значень модуля пружності бетону при стиску і розтягу з використанням графіка діаграми залежності "навантаження-деформація" розтягуючої поверхні зразка записаного при його безперервному навантаженні з постійною швидкістю до руйнування. Д.1 Зразки їх виготовлення і відбір Д.1.1 Модуль пружності визначають на зразках-балочках розмірами 40х40х160 мм. Д.1.2 Зразки виготовляють серіями. Серія не повинна склада- тись менше ніж із трьох зразків. Д.1.3 Зразки випилюють із готових виробів або з контрольних неармованих блоків виготовлених одночасно з виробами. Схеми ви- пилювання приймають за ГОСТ 10180. Поздовжня вісь зразків повинна відповідати напрямку визначення модуля пружності з врахуванням умов роботи конструкції або виробу при експлуатації перпендику- лярно чи паралельно напрямку спучення бетону . Д.1.4 Відхилення розмірів і форми зразків від номінальних не повинні перевищувати значень установлених ГОСТ 10180. Д.2 Вимоги до обладнання і приладів Д.2.1 Для проведення випробувань застосовують: - випробувальні машини або навантажуючі установки і пристрій для випробування бетону на розтяг при вигині за ГОСТ 10180; - провідникові тензорезистори з базою 20 мм на паперовій основі за ГОСТ 21616; - електричний силовимірювач наприклад тензорезисторний да- тчик сили за ГОСТ 23836. Похибка силовимірювача не повинна перевищувати +-1%; - проміжний вимірювальний перетворювач наприклад тензомет- ричний підсилювач і погоджений з ним двокоординатний самописний прилад за ГОСТ 24178; - клей для наклеювання тензорезисторів наприклад БФ-2 за ГОСТ 12172; - прилади і засоби дня зважування зразків їх вимірювання визначення геометричної точності і т.іншi. за ГОСТ 10180. Д.2.2 Випробувальні машини установки і прилади повинні бути атестованими та повіреними в установленому порядку в відповідності з ГОСТ 8.001. - 21 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Д.З Підготовка до випробувань Д.3.1 На зразках вибирають грані до яких повинні бути прикладені зусилля в процесі навантаження і розтягуючу поверхню на яку повинен бути наклеєний тензорезистор і позначаючи місця обпирання передач зусиль та наклейки тензорезисторів згідно зі схемою навантаження дослідного зразка яка наведена на рисунку Д.1. Площина вигину зразків при висиханні повинна бути перпенди- кулярна до напрямку спучування бетону при поздовжній осі зразка і паралельна до напрямку спучування якщо поздовжня вісь зразка па- ралельна до напрямку спучування бетону. зразка Д.3.2 Вимірюють лінійні розміри зразків у відповідності з ГОСТ 10180. Д.3.3 Перед випробуванням зразки повинні не менше 2 год пе- ребувати в приміщенні лабораторії де проводять випробування. Д.4 Проведення випробувань Д.4.1 Зразки зважують похибка в межах +-1 % і установлю- ють в пристрій для випробування. Д.4.2 Тензорезистор приєднують до вимірюючої системи. Д.4.3 Установлюють масштаб запису на двокоординатному самописці. Очікуване руйнівне зусилля масштаб вертикальної осі установлюють через випробування одного-двох зразків без тензорезисторів. Очікувану максимальну деформацію масштаб горизонтальної осі приймають рівну 1 2 мм/м. Д.4.4 Зразок навантажують за схемою наведеною на рис.Д.1; безперервно зростаючим навантаженням яке забезпечує швидкість приросту напружень в зразку 0 05 +- 0 02 МПа/с [ 0 5 +- 0 2 кгс/ см2 . с ] і записують діаграму "навантаження-деформація" розтягнутої поверхні зразка до моменту його руйнування. Д.4.5 Після руйнування зразка оглядають переріз його розри- ву і при наявності дефектів фіксують їх розміщення та величину у вигляді схеми на записаній діаграмі. Д.4.6 Визначають вологість матеріалу зразка за ГОСТ 12730.2. Д.5 Обробка результатів Д.5.1 Модуль пружності визначають для кожного зразка по записаній діаграмі "навантаження-деформація" розтягнутої поверхні зразка Єbt таким чином: до кривої F-Єbt проводять дотичну у її початковій точці при F=О рисунок Д.2 . Дотична відтинає на лінії відрізок який відповідає навантаженню Fu довжина якого дорівнює пружній складовій граничної відносної деформації розтягу Єubt; ну розтягнутої поверхні разка від згинального навантаження - 22 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Значення модуля пружності Еb обчислюють за формулою Еb = Rbt/Єubt Д.1 де Rbt - значення міцності на розтяг при вигині МПа кгс/см2 обчислюване за формулою Rbt = Мu/W = Fu.1/6W Д.2 де Мu - руйнівний згинальний момент Н . м кгс . см ; Fu - руйнівне навантаження Н кгс ; 1 - відстань між опорами м см ; W - момент опору поперечного перерізу зразка м3 см3 об- числений за формулою 2 W = Ьh /6 Д.3 де Ь - ширина поперечного перерізу зразка м см ; h - висота поперечного перерізу зразка м см . Д.5.2 Модуль пружності бетону в серії визначають як середнє арифметичне значення модуля пружності усіх випробуваних зразків. Примітка. При наявності в перерізі розриву зразків істотних дефектів результат його випробування при обчисленні середнього значення не враховують. Д.5.3 Середню густину матеріалу кожного зразка розраховують за ГОСТ 12730.1. Д.5.4 Журнал результатів випробувань повинен бути оформлений відповідно до вимог ГОСТ 10180 і ГОСТ 24452. До журналу повинні бути додані записані діаграми деформації. УДК 666.972.6 083.96 Ж13 Ключові слова: бетони ніздрюваті газобетон пінобетон технічні умови ДСТУ Б В.2.7-45-96 ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ ===================================== Строительные материалы Бетоны ячеистые Технические условия Издание официальное Госкомградостроительства Украины Киев 1997 ДСТУ Б В.2.7-45-96 Предисловие 1 РАЗРАБОТАН Днепропетровским дочерним арендным предприятием научно-исследовательского института строительного производства ДДАП НИИСП Государственного комитета Украины по делам градостроительства и архитектуры РАЗРАБОТЧИКИ А.П.Никифоров док.техн.наук; А.И.Беспалов инженер; Л.Д.Левенец канд.техн.наук 2 ВНЕСЕН Управлением строительной индустрии механизации и производственной кооперации в строительстве Госкомградостроительства Украины 3 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ приказом Госкомградостроителства Украины от 3.10.1996 г. N 178 4 ВЗАМЕН ГОСТ 25485-89 Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен тиражирован и распостранен без разрешения Госкомградостроительства Украины ДСТУ Б В.2.7-45-96 Содержание 1 Область применения.......................................... 1 2 Нормативные ссылки.......................................... 2 3 Классификация............................................... 5 4 Технические требования...................................... 5 5 Требования безопасности и охраны окружающей среды.......... 10 6 Правила приемки............................................ 10 7 Методы контроля............................................ 11 8 Указания по применению .................................... 11 Приложение А Метод определения усадки при высыхании.................. 12 Приложение Б Метод контроля морозостойкости бетона................... 15 Приложение В Форма журнала испытания образцов бетона на морозостойкость .................................... 18 Приложение Г Номенклатура изделий из бетона ......................... 19 Приложение Д Метод определения модуля упругости ..................... 20 ДСТУ Б В.2.7-45-96 ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ ====================================================== Будівельні матеріали Бетони ніздрюваті Технічні умови Строительные материалы Бетоны ячеистые Технические условия Building materials Cellular concrete Specifications ---------------------------------------------------------------- Дата введения 1997-01-01 ---------- 1 Область применения Настоящий стандарт распространяется на все виды ячеистых бе- тонов автоклавного и неавтоклавного твердения далее - бетонов применяемых для производства строительных изделий и конструкций во всех видах строительства. Настоящий стандарт устанавливает технические требования к бетонам и материалам для их изготовления и методы их контроля. Разделы 4 5 6 9 являются обязательными. Требования стандарта следует соблюдать при разработке новых и пересмотре действующих стандартов и технических условий ТУ проектной и технологической документации на изделия и конструкции из этих бетонов а также при их изготовлении. ---------------------------------------------------------------- Издание официальное - 2 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 2 Нормативные ссылки В настоящем стандарте приводятся ссылки на такие стандарты: ДСТУ Б В 2.6-2-95 : Изделия бетонные и железобетонные. : Общие технические условия ------------------------------------------------------------ ДСТУ Б В 2.7-32-95 : Песок плотный природный для строительных : материалов изделий конструкций и работ. : Технические условия ------------------------------------------------------------ ДСТУ Б В 2.7-46-96 : Цементы общестроительного назначения. : Технические условия ------------------------------------------------------------ ГОСТ 4.212-80* : СПКП. Строительство. Бетоны. : Номенклатура показателей ------------------------------------------------------------- ГОСТ 8.001-80 : ГСИ. Организация и порядок проведения : государственных испытаний средств измерений ------------------------------------------------------------- ГОСТ 201-76* Е : Тринатрийфосфат. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 2067-93 : Клей костный. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 2263-79* : Натрий едкий технический.Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 3252-80* : Клей мездровый. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 3476-74 : Шлаки доменные и злектротермофосфорные : гранулированные для производства цементов ------------------------------------------------------------- ГОСТ 4013-82 : Камень гипсовый и гипсоангидритовый : для производства вяжущих материалов. : Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 4221-76 : Калий углекислый. Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 5100-85* Е : Сода кальцинированная техническая. : Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 5494-71* Е : Пудра алюминиевая пигментная. : Технические условия ------------------------------------------------------------- ГОСТ 5742-76 : Изделия из ячеистых бетонов : теплоизоляционные ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 6948-81* : Пенообразователь П0-1. Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 7076-87 : Материалы и изделия строительные. : Методы определения теплопроводности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 9179-77* : Известь строительная. Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 10060-87 : Бетоны. Методы контроля морозостойкости ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 10180-90 : Бетоны. Методы определения прочности : на сжатие и растяжение ---------------------------------------------------------------- - 3 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 ГОСТ 10690-73* Е : Поташ углекислый калий .Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 11024-84* : Панели стеновые наружные бетонные и : железобетонные для жилых и общественных : зданий. Общие технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 11118-73 : Панели из автоклавных ячеистых бетонов для : наружных стен зданий. Технические требования ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12172-74 : Клеи фенолополивинилацетальные. : Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12504-80 : Панели стеновые внутренние бетонные и желе- : зобетонные для жилых и общественных зданий ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12730.1-78 : Бетоны. Методы определения плотности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12730.2-78 : Бетоны. Методы определения влажности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12852.5-77 : Бетон ячеистый. Метод определения : козффициента паропроницаемости ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 12852.6-77 : Бетон ячеистый. Метод определения : сорбционной влажности ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 13078-81* : Стекло жидкое натриевое. Технические условия ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 13302-77* : Мылонафт ---------------------------------------------------------------- ГОСТ 17177-87 : Материалы и изделия строительные : теплоизоляционные. Методы контроля ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 18105-86* : Бетоны. Правила контроля прочности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 19113-84 : Канифоль сосновая. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 19570-74 : Панели из автоклавных ячеистых бетонов для : внутренних несущих стен перегородок : и перекрытий жилых и общественных зданий. : Технические требования ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21458-75* : Сульфат натрия кристаллизационный. : Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21520-89 : Блоки из ячеистых бетонов стеновые мелкие. : Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21616-91 : Тензорезисторы. Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 21718-84 : Материалы строительные. : Диэлькометрический метод измерения влажности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 22685-89 : Формы для изготовления контрольных : образцов бетона. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 23732-79 : Вода для бетонов и растворов. : Технические условия ----------------------------------------------------------------- - 4 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 ГОСТ 24104-88 Е : Весы лабораторные общего назначения и : образцовые. Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 24178-80 : Приборы двухкоординатные следящего : уравновешивания регистрирующие. : Общие технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 24452-80 : Бетоны. Метод определения призменной : прочности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 24816-81 : Материалы строительные. Методы определения : сорбционной влажности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25192-82* : Бетоны. Классификация и общие : технические требования ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25336-82 Е : Посуда и оборудование лабораторные стеклян- : ные. Типы основные параметры и размеры ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25818-91 : Зола-уноса тепловых злектростанций для : бетонов. Технические условия ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 25898-83 : Материалы и изделия строительные. Методы : определения сопротивления паропроницанию ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 27005-86 : Бетоны легкие и ячеистые. : Правила контроля средней плотности ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 27006-86 : Бетоны. Правила подбора состава ----------------------------------------------------------------- ГОСТ 28836-90 : Датчики силоизмерительные тензорезисторные ----------------------------------------------------------------- ОСТ 6-05-386-80 : Натрий-карбоксиметилцеллюлоза техническая : и очищенная. Технические условия ----------------------------------------------------------------- СНиП Ш-4-80* : Техника безопасности в строительстве изд. 1989 : ----------------------------------------------------------------- СН 277-80 : Инструкция по изготовлению изделий из : ячеистого бетона ----------------------------------------------------------------- ТУ 6-01-1001-77 : Сульфанол ----------------------------------------------------------------- ТУ 6-09-2448-78 : Тризтаноламин ----------------------------------------------------------------- ТУ 6-14-625-80** : Разжижитель С-3 ----------------------------------------------------------------- ТУ 13-0281036-05-89: Лигносульфонаты технические ----------------------------------------------------------------- ТУ 13-05-02-83 : Смола древесная омыленная ----------------------------------------------------------------- ТУ 38-10755-75 : Паста алкилсульфатная ----------------------------------------------------------------- РСН 345-87 : Применение химических добавок в тяже- : лых бетонах и строительных растворах ----------------------------------------------------------------- РБН 356-91 : Положения о радиоционном контроле на : обьектах строительства и предприятиях : стройиндустрии и стройматериалов Украины - 5 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 3. Классификация 3. 1 Бетоны в зависимости от основного назначения разделяются на: - теплоизоляционные; - конструкционно-теплоизоляционные; - конструкционные. 3.2 По условиям твердения бетоны могут быть: - автоклавные твердеющие в среде насыщенного пара при давлении выше атмосферного; - неавтоклавные твердеющие в естественных условиях при злектро- прогреве или в среде насыщенного водяного пара при атмосферном давле- нии. 3.3 По способу порообразования бетоны подразделяются на: - газобетоны; - пенобетоны; - газопенобетоны. 3.4 По виду применяемых вяжущих бетоны могут быть на основе: - цементных вяжущих в которых содержание портландцемента составляет 50 % и более по массе; - известковых вяжущих состоящих из извести-кипелки в ко- личестве более 50 % по массе с добавлением шлака гипса или цемента до 15 % по массе; - шлаковых вяжущих состоящих из шлака в количестве более 50 % по массе с добавлением извести гипса или щелочи; - смешанных вяжущих состоящих из портландцемента в коли- честве от 15 % до 50 % по массе извести или шлака или известково-шлаковой смеси. 3.5 По виду кремнеземистого компонента бетоны могут быть на: - природных песках кварцевом и других песках ; - кремнеземистых вторичных продуктах промышленности зо- ле-уноса ТЭС золе гидроудаления вторичных продуктах обогащения различных руд и др. . 3.6 Название бетонов должны соответствовать ГОСТ 21192 включая при этом специфические признаки: назначение; условия тве- рдения; способ порообразования; вид вяжущего и кремнеземистого компонентов. 4 Технические требования 4.1 Характеристики свойства бетонов 4.1.1 Бетоны по показателям качества должны соответствовать требованиям настоящего стандарта и обеспечивать изготовление из- делий и конструкций удовлетворяющих требованиям государственных стандартов технических условий проектной и технологической до- кументации на эти изделия. 4.1.2 Прочность автоклавного и неавтоклавного бетонов харак- теризуют классами марками по прочности образцов на сжатие оп- ределяемой по ГОСТ 10180. - 6 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 4.1.3 В зависимости от гарантированных значений прочности бетонов на сжатие устанавливаются следующие классы марки : В 0 35 М5 ; В 0 5 М7 5 ; В 0 75 М10 ; В 1 М15 ; В 1 5 М25 ; В 2 М25 ; В 2 5 М35 ; В 3 5 М50 ; В 5 М75 ; В 7 5 М100 ; В 10 М150 ; В 12 5 М150 ; В 15 М200 . 4.1.4 По показателям средней плотности в сухом состоянии на- значают следующие марки бетонов: Д 300; Д 350; Д 400; Д 500; Д 600; Д700; Д 800; Д 900; Д 1000; Д 1100; Д 1200. 4.1.5 Для бетонов конструкций подвергающихся попеременному замораживанию и оттаиванию устанавливаются следующие марки по морозостойкости: F 15; F 25; F 35; F 50; F 75; F 100. 4.1.6 Показатели основных физико-механических свойств сред- ней плотности прочности морозостойкости усадки при высыхании теплопроводности паропроницаемости сорбционной влажности для автоклавных и неавтоклавных бетонов приведены в таблицах 1 и 2. Таблица 1 Показатели физико-механических свойств бетонов :-------------------------------------------------------------: : : : Бетон : Бетон : : :Марка :автоклавный : неавтоклавный : : :бетона :----------------------------------------: :Вид :по :Класс по:Марка : Класс по : Марка : :6етона :средней :прочнос-:по : прочности: по : : :плотности:ти на :морозо- : на : морозо- : : : :сжатие :стойкости: сжатие : стойкости: :-------------------------------------------------------------: : :ДЗОО :В 0 75 : : : : : : :В 0 50 : : : : : :------------------: : : : : :Д350 :В 1 : Не : : : :*Тепло- : :В 0 75 : нормиру-: : : :изоляци- :------------------: ется :---------------------: : онный :Д400 :В 1 5 : : В 0 75 : : : : :В 1 : : В 0 5 :Не : : :---------------------------------------:норми- : : :Д500 : - : - : В 1 :руется : : : : : : В 0 75 : : :-------------------------------------------------------------: : :Д500 :В 2 5 : От F15 : : : : : :В 2 : до F35 : - : - : : : :В 1 5 : : : : : : :В 1 : : : : : ---------------------------------------------------: :Конструк- :Д600 :В 3 5 : От F15 : В2 : От F15: :ционно- : :В 2 5 : до F75 : В1 : до F35 : :теплоизо- : :В 2 : : : : :ляцион- : :В 1 5 : : : : : ный ---------------------------------------------------: : : : В 5 : : В 2 5 : От F15: : :Д700 : В 3 5 : От F15 : В 2 : до F50 : : : : В 2 5 : до F100 : В 1 5 : : : : : В 2 : : : : :-------------------------------------------------------------: - 7 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Таблица 1 окончание :-------------------------------------------------------------: : : : Бетон : Бетон : : :Марка :автоклавный : неавтоклавный : : :бетона :----------------------------------------: :Вид :по :Класс по:Марка : Класс по : Марка : :6етона :средней :прочнос-:по : прочности: по : : :плотности:ти на :морозо- : на : морозо- : : : :сжатие :стойкости: сжатие : стойкости: :-------------------------------------------------------------: : :Д800 :В 7 5 : : В 3 5 : От F15 : : : :В 5 : От F15 : В 2 5 : до F75 : :Конструк- : :В 3 5 : до F100 : В 2 : : :ционно- : :В 2 5 : : : : :теплоизо- ---------------------------------------------------: :ляцион- :Д900 В 10 : : В 5 : От F15 : : ный : В 7 5 : От F15 : В 3 5 : до F75 : : : В 5 : до F75 : В 2 5 : : : : В 3 5 : : : : :-------------------------------------------------------------: : :Д1000 :В 12 5 : :В 7 5 : : : : :В 10 : :В 5 : : : : :В 7 5 : : : : : :------------------: :----------: : :Конструк- :Д1100 :В 15 :От F15 :В 10 :От F15 : :ционный : :В 12 5 :до F50 :В 7 5 :до F50 : : : :В 10 : : : : : : -----------------: :----------: : : :Д1200 :В 15 : :В 12 5 : : : : :В 12 5 : :В10 : : :-------------------------------------------------------------: Примечание 1 Рекомендуемая номенклатура изделий и конструк- ций из бетона приведена в приложении Г. *Примечание 2 При использовании теплоизоляционных бетонов в ограждающих конструкциях к ним предъявляются требования по моро- зостойкости или они должны быть защищены от увлажнения - 8 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Таблица 2 Нормируемые показатели физико-технических свойств бетонов : ------------------------------------------------------------: : : Коэффициент :Сорбционная : : : :влажность % не более : : :-----------------------------------------------------: : : :теплопро- : : : : : :Марка :водности :паро- : при :при : : :бетона : вт/м.оС :прони- : относи- :относи- : : Вид :по :не более :цаемости : тельной :тельной : : бетона:сред- :бетона в : мг/м.ч.Па : влажности :влажности : : :ней :сухом :не менее : воздуха :воздуха : : :плот- :состоянии : : 75% :97% : : :ности : : : : : : : :---------------------------------------------: : : : Бетон изготовленный : : : :---------------------------------------------: : : : на : на : на : на : на : на : на : на : : : :песке:золе:песке:золе :песке:золе :песке:золе: :-------------------------------------------------------------: :Тепло- :Д3ОО :0 08 :0 08:0 26 :0 23 :8 :12 :12 :18 : :изоля- :-----------------------------------------------------: :цион- :Д400 :0 10 :0 09:0 23 :0 20 :8 :12 :12 :18 : :ный :-----------------------------------------------------: : :Д500 :0 12 :0 10:0 20 :0 18 :8 :12 :12 :18 : :-------------------------------------------------------------: :Конст- :Д500 :0 12 :0 10:0 20 :0 18 :8 :12 :12 :18 : :рукци- :-----------------------------------------------------: :онно- :Д600 :0 14 :0 13:0 17 :0 16 :8 :12 :12 :18 : :тепло- :-----------------------------------------------------: :изоля- :Д700 :0 18 :0 15:0 15 :0 14 :8 :12 :12 :18 : :цион- :-----------------------------------------------------: :ный :Д800 :0 21 :0 18:0 14 :0 12 :10 :15 :15 :22 : : :-----------------------------------------------------: : :Д900 :0 24 :0 20:0 12 :0 11 :10 :15 :15 :22 : : :-----------------------------------------------------: :Конст- :Д1000 :0 29 :0 23:0 11 :0 10 :10 :15 :15 :22 : :рукци- :-----------------------------------------------------: :онный :Д1100 :0 34 :0 26:0 10 :0 09 :10 :15 :15 :22 : : :-----------------------------------------------------: : :Д1200 :0 38 :0 29:0 10 :0 08 :10 :15 :15 :22 : :-------------------------------------------------------------: Примечание. Для бетона марки по средней плотности Д350 нормируемые показатели определяют интерполяцией. 4.1.7 Усадка при высыхании бетонов определяемая по приложе- нию А не должна превышать мм/м: - 0 5 - для автоклавных бетонов марок Д600 - Д1200 приго- товленных на песке; - 0 7 - на других кремнеземистых компонентах; - 3 0 - для неавтоклавных бетонов марок Д600 - Д1200. Для остальных марок усадку при высыхании не нормируют. 4.1.8 Отпускная влажность бетонов изделий и конструкций не должна превышать по массе %: - 9 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 - 25 - на основе песка; - 35 - на основе зол и других отходов производства. 4.1.9 В стандартах или технических условиях на конструкции конкретных видов устанавливают показатели сорбционной влажности и паропроницаемости приведенные в таблице 2 и другие показате- ли предусмотренные ГОСТ 4.212. Кроме того при изучении новых свойств бетонов и для данных необходимых при нормировании расчетных характеристик бетонов ка- чество бетона характеризуют призменной прочностью модулем упру- гости прочностью при растяжении. 4.1.10 Стабильность по плотности и прочности на сжатие авто- клавного бетона должна характеризоваться коэффициентом вариации согласно ГОСТ 27005 и ГОСТ 18105. 4.2 Материалы 4.2.1 Для приготовления бетонов применяют следующие виды вя- жущих: - портландцемент по ДСТУ Б В.2.7-46 СН 277; - известь негашенную кальциевую по ГОСТ 9179; - цементно-известковое известково-цементное вяжущее на ос- нове цемента или извести; - шлак доменный гранулированный молотый совместно с активи- заторами твердения гипсом известью щелочью и др. или в составе смешанного вяжущего по ГОСТ 3476. 4.2.2 В качестве кремнеземистого компонента применяют: - песок по ДСТУ Б В.2.7-32 содержащий SiO2 общий не менее 90 % или кварца не менее 75 % слюды не более 0 5 % илис- тых и глинистых примесей не более 3 %; - продукты обогащения руд с содержанием SiO2 не менее 60 %; - золу-уноса ТЭС по ГОСТ 25818. 4.2.3 Удельную поверхность материалов принимают по техноло- гической документации в зависимости от требуемой средней плотнос- ти тепловлажностной обработки и размеров изделий и конструкций. 4.2.4 Допускается применять другие материалы обеспечивающие получение бетона с физико-техническими характеристиками соот- ветствующими настоящему стандарту. 4.2.5 Вода для приготовления бетона должна удовлетворять требованиям ГОСТ 23732. 4.2.6 В качестве порообразователей применяют: а газообразователь - алюминиевую пудру марок ПАП-1 и ПАП-2 по ГОСТ 5494; б пенообразователи приготовленные на основе: - пасты алкилсульфатной по ТУ 38-10755; - пенообразователя ПО-1 по ГОСТ 6948; - смолы древесной омыленной по ТУ 13-05-02; - мылонафта по ГОСТ 13302; - клея костного по ГОСТ 2067; - клея мездрового по ГОСТ 3252; - канифоли сосновой по ГОСТ 19113; - натра едкого по ГОСТ 2263 и др.пенообразователи. - 10 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 4.2.7 В качестве регуляторов структурообразования ускорите- лей твердения и пластифицирующих добавок следует применять: - камень гипсовый и гипсоангидритовый по ГОСТ 4013; - калий углекислый по ГОСТ 10690; - кальцинированную техническую соду по ГОСТ 5100; - стекло жидкое натриевое по ГОСТ 13078; - сульфат натрия кристаллизационный по ГОСТ 21458; - натр едкий технический по ГОСТ 2263; - тринатрийфосфат по ГОСТ 201; - триэтаноламин по ТУ 6-09-2448; - суперпластификатор С-3 по ТУ 6-14-625; - сульфанол по ТУ 6-01-1001; - лигносульфонаты технические по ТУ 13-0281036-05; - карбоксиметилцеллюлозу по ОСТ 6-05-386; и другие по РСН 345. 4.2.8 Подбор состава бетона выполняется по ГОСТ 27006 СН 277 методикам и рекомендациям утвержденным в установленном по- рядке. 5 Требования безопасности и охраны окружающей среды 5.1 Все работы связанные с изготовлением бетонов и изделий из них проводятся в соответствии с требованиями СНиП Ш-4. 5.2 Работы по изготовлению бетонов связанные с применением химических добавок должны производиться специально проинструкти- рованным персоналом из лиц не моложе 18 лет. 5.3 Суммарная удельная активность естественных радионуклидов для ячеистых бетонов должна соответствовать требованиям РСН 356. 5.4 Все переделы получения бетона должны осуществляться по замкнутому циклу и не сопровождаться образованием выбросов твер- дых жидких или газообразных веществ в окружающую среду. 6 Правила приемки 6.1 Качество материалов применяемых для приготовления бето- на должно соответствовать требованиям раздела 4. 6.2 Качество бетона для сборных конструкций контролируют при приемке конструкций по ДСТУ Б В.2.6-2 ГОСТ 11118 ГОСТ 19570. 6.3 Качество изделий из теплоизоляционных бетонов должно со- ответствовать требованиям ГОСТ 5742. 6.4 Приемку бетона монолитных конструкций производят по сре- дней плотности и прочности на сжатие. 6.5 Бетон по средней плотности и характеристикам прочности морозостойкости теплопроводности паропроницаемости сорбционной влажности оценивают при подборе номинального состава бетона а также при изменении состава бетона технологии производства ка- чества используемых материалов. - 11 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 7 Методы контроля Технические характеристики бетона определяют в соответствии с требованиями следующих государственных стандартов: - прочность на сжатие и растяжение в сухом состоянии - по ГОСТ 10180 и ГОСТ 18105; - среднюю плотность - по ГОСТ 27005; - отпускную влажность - по ГОСТ 12730.2 ГОСТ 21718; - теплопроводность - по ГОСТ 7076; - паропроницаемость - по ГОСТ 12852.5; ГОСТ 25898; - сорбционную влажность - по ГОСТ 12852.6; ГОСТ 24816; ГОСТ 17177; - призменную прочность - по ГОСТ 24452; - радиационный контроль - по РСН 356; - усадку при высыхании - по приложению А; - морозостойкость - по приложению Б; - модуль упругости - по ГОСТ 24452 и или приложению Д. 8 Указания по применению 8.1 Ячеистые бетоны у которых суммарная удельная активность -1 естественных радионуклидов не превышает 370 Бк.кг І класс мо- гут использоваться для всех видов строительства без ограничений. Бетоны у которых суммарная удельная активность естественных -1 -1 радионуклидов составляет от 370 Бк.кг до 740 Бк кг ІІ класс могут использоваться для промышленного строительства. 8.2 Бетонные смеси в условиях полигона и монолитного строи- тельства необходимо укладывать послойно с высотой укладываемого слоя в пределах 50-70 см. - 12 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Приложение А обязательное Метод определения усадки при высыхании Сущность метода заключается в определении изменения длины образца мм бетона при изменении его влажности от 35 до 5 % по массе. А.1 Изготовление и отбор образцов А.1.1 Усадку при высыхании бетона определяют испытанием се- рии из трех образцов-призм размерами 40х40х160 мм. А.1.2 Образцы серии выпиливают из конструкции или неармиро- ванного контрольного блока длина и ширина которого должны быть не менее 40 см высота равна высоте конструкции изготовленного одновременно с конструкцией из его средней части таким образом чтобы торцевые грани образцов были параллельны его заливке а ра- сстояние до краев конструкции - не менее 10 см. А.1.3 Образцы из конструкции выпиливают не позднее чем через 24 ч после окончания тепловлажностной обработки и до испытания хранят в закрытых эксикаторах над водой. А.1.4 Отклонения линейных размеров образцов от номинальных указанных в п.1.1 - в пределах +-1 мм. А.2 Требования к методам контроля Для проведения испытаний применяют: - штатив с индикатором часового типа приведенный на рисунке А.1; - весы технические по ГОСТ 24104; - шкаф сушильный лабораторный типа СНОЛ-1; - эксикатор по ГОСТ 25336; - ванну с крышкой; - карбонат калия безводный по ГОСТ 4221. часового типа А.3 Подготовка к испытаниям А.3.1 В центре каждой торцевой грани образца быстро полиме- ризующимся клеем укрепляют репер из нержавеющей стали для этого применяют квадратную пластину толщиной не менее 1 мм с ребрами не менее 10 мм и отверстием диаметром 1 5 мм в центре. Допускается применять клей следующего состава г: - эпоксидная смола 80; - полиэтиленполиамин 3; - дибутилфталат 1. А.3.2 Перед испытанием измеряют длину образцов и взвешивают их. Погрешность измерения образца - в соответствии с ГОСТ 10180. - 13 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 А.4 Проведение испытаний А.4.1 Образцы насыщают водой погружением в горизонтальном положении в воду температурой 20 +- 2 оС в течение трех суток на глубину 5-10 мм. А.4.2 После насыщения образцы выдерживают в плотно закрытом эксикаторе над водой при температуре 20 +-2 оС в течение трех суток. А.4.3 Непосредственно после извлечения из эксикатора образцы взвешивают и делают начальный отсчет по индикатору. Погрешность взвешивания образцов должна составлять +-0 1 г погрешность определения изменения длины образцов +-0 005 мм. А.4.4 Серию образцов помещают в плотно закрытый эксикатор расположенный над безводным карбонатом калия. На серию образцов каждые семь суток испытаний берут 600 +-10 г карбоната калия. Через каждые семь суток влажный карбонат калия заменяют сухим. А.4.5 Температура помещения в котором проводят испытания образцов должна быть 20 +-2 оС. А.4.6 В течение первых четырех недель определяют изменение длины и массы образцов каждые трое-четверо суток. В дальнейшем измерения проводят не реже одного раза в неделю до достижения об- разцами постоянной массы. Массу образцов считают постоянной если результаты двух пос- ледовательных взвешиваний проведенных с интервалом в одну неде- лю отличаются не более чем на 0 1 %. А.4.7 После окончания измерения усадки образцы высушивают при температуре 105 +-5 оС до постоянной массы и взвешивают. А.5 Обработка результатов А.5.1 Для каждого образца вычисляют: значение усадки при высыхании Єі мм/м после каждого из- мерения по формуле Lo - Li Єі = --------- х 1000 А.1 Z где Lo - начальный отсчет по индикатору после водонасыщения образца мм; Li - отсчет по индикатору после i суток выдержки образца в эксикаторе над карбонатом калия мм; Z - длина образца м; влажность бетона по массе Wi % после завершения испы- тания для срока измерения по формуле Mi - Mo Wi = ---------- х 100 A.2 Mo где Mi - масса влажного образца после i суток выдержки в эксикаторе над карбонатом калия г; Mo - масса образца г высушенного при температуре 105 +-5 oС. - 14 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 А.5.2 По значениям Єi и Wi строят для каждого образца кри- вую усадки. Примерная кривая усадки приведена на рисунке А.2. высыхании образцов бетона А.5.3 По рисунку А.2 определяют усадку при высыхании образца от влажности Єо мм/м в интервале от 35 до 5 % по массе согла- сно формулы Єо = Є5 - Є35 А.3 где Є5 - значение усадки при высыхании образца от его водо- насыщенного состояния до влажности 5 % по массе мм/м; Є35 - значение усадки при высыхании образца от водонасыщен- ного состояния до влажности 35 % по массе мм/м. А.5.4 Контрольное значение усадки при высыхании Єк для испы- тываемого бетона определяют как среднее арифметическое Єо трех испытанных образцов. А.5.5 Бетон соответствует требованиям если контрольное зна- чение усадки при высыхании Єk не превышает нормируемую Єn прини- маемую по 4.1.7 настоящего стандарта а значение усадки отдельных образцов - 1 25 Єn. А.5.6 Результаты определения и контроля усадки при высыхании должны быть занесены в журнал испытаний. В журнале указывают: - дату изготовления размеры и массу образцов; - дату и результаты каждого определения изменения длины и массы образцов; - дату и результаты вычисления влажности каждого образца; - заключение по результатам испытаний бетона на усадку. - 15 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Приложение Б обязательное Метод контроля морозостойкости бетона Б.1 Общие положения Б.1.1 Морозостойкость бетона - способность сохранять физи- ко-механические свойства при многократном воздействии поперемен- ного замораживания и оттаивания на воздухе над водой.Морозостой- кость бетона характеризуется его маркой по морозостойкости. Б.1.2 За марку бетона по морозостойкости F принимают устано- вленное число циклов попеременного замораживания и оттаивания по методу настоящего приложения при котором прочность бетона на сжатие снижается не более чем на 15 % и потеря массы бетонных об- разцов - не более чем на 5 %. Б.2 Требования к средствам контроля Б.2.1 Для контроля морозостойкости применяют: - камеру морозильную по ГОСТ 10060; - камеру для оттаивания образцов оборудованную устройством для поддерживания относительной влажности 95 +-2 % и тем- пературы плюс 18 +-2 oС; - ванну для насыщения образцов; - сетчатые стеллажи в морозильной камере; - сетчатые контейнеры для размещения образцов. Б.2.2 Для контроля морозостойкости бетонов могут быть приме- нены климатические камеры с автоматическим регулированием темпе- ратуры и влажности обеспечивающие возможность поддерживания тем- пературы и влажности указанных в п.Б.2.1. Б.3 Подготовка к испытаниям Б.3.1 Испытания на морозостойкость бетона проводят при дос- тижении им прочности на сжатие соответствующей его классу мар- ке . Б.3.2 Морозостойкость бетона контролируют путем испытания образцов-кубов размерами 100х100х100 мм или образцов-цилиндров диаметром и высотой 100 мм. Б.3.3 Образцы кубы или цилиндры выпиливают только из средней части контрольных неармированных блоков или изделий в со- ответствии с ГОСТ 10180. Допускается при проведении научноиссле- довательских работ а также для испытания пенобетона изготовлять образцы в индивидуальных формах удовлетворяющих требованиям ГОСТ 22685. Б.3.4 Образцы предназначенные для контроля морозостойкости принимают за основные. Образцы предназначенные для определения прочности на сжатие без замораживания и оттаивания принимают за контрольные. Б.3.5 Число образцов для испытаний по таблице Б.1 должно со- ставлять не менее 21 12 - основных 6 - контрольных для установ- - 16 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 ленного и промежуточного циклов и 3 - для определения потери мас- сы бетона . Б.3.6 Основные и контрольные образцы бетона перед испытанием на морозостойкость должны быть насыщены водой при температуре плюс 18+-2 оС. Насыщение образцов проводят погружением в воду с обеспече- нием условий исключающих их всплытие на 1/3 их высоты и после- дующим выдерживанием в течение 8 ч; затем погружением в воду на 2/3 их высоты и выдерживанием в таком состоянии еще 8 ч после чего образцы погружают полностью и выдерживают в таком состоянии еще 24 ч. При этом образцы должны быть со всех сторон окружены слоем воды не менее 20 мм. Б.4 Проведение испытаний Б.4.1 Основные образцы загружают в морозильную камеру при температуре минус 18 оС в контейнерах или устанавливают на сетча- тые полки стеллажей камеры так чтобы расстояние между образцами стенками контейнеров и вышележащими полками было не менее 50 мм. Если после загрузки камеры температура воздуха в ней повышается выше минус 16 оС то началом замораживания считают момент устано- вления в камере температуры минус 16 оС. Б.4.2 Температуру воздуха в морозильной камере следует из- мерять в центре ее рабочего объема в непосредственной близости от образцов. Б.4.3 Продолжительность одного цикла замораживания при уста- новившейся температуре в камере минус 18+-2 оС должна быть не менее 4 ч включая время перехода температуры от минус 16 до ми- нус 18 оС. Б.4.4 Образцы после их выгрузки из морозильной камеры оттаи- вают в камере оттаивания при температуре плюс 18+-2 оС и относи- тельной влажности 95+-2 %. Образцы в камере оттаивания устанавливают на сетчатые полки стеллажей таким образом чтобы расстояние между ними а также вы- шележащей полкой было не менее 50 мм. Продолжительность одного цикла оттаивания должна быть не менее 4 ч. Б.4.5 Число циклов замораживания и оттаивания основных об- разцов бетона в течение одних суток должно быть не менее одного. Во время вынужденных перерывов при испытаниях на морозостойкость образцы должны находиться в оттаянном состоянии исключающем их высыхание в камере оттаивания . В случае временного прекращения испытания образцы должны находиться в камере оттаивания над водой при температуре плюс 18 +-2 оС и относительной влажности 95+-2 %. Б.4.6 Контрольные образцы до испытания на сжатие выдерживают в камере оттаивания в течение времени соответствующему числу ци- клов указанному в таблице Б.1. - 17 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Таблица Б.1 :------------------------------------------------------------: : Марка бетона по : F15 : F25 : F35 : F50 : F75 :F100 : : морозостойкости : : : : : : : :-------------------:------:-------:-----:-------:-----:-----: : Число циклов пос-: : : : : : : : ле которых испыты-: 10 : 15 : 25 : 35 : 50 : 75 : : вают образцы бето-: 15 : 25 : 35 : 50 : 75 : 100 : : на на сжатие : : : : : : : :------------------------------------------------------------: Б.4.7 Прочность на сжатие массу и влажность основных и контрольных образцов определяют через число циклов указанных в таблице Б.1. Б.4.8 В случае появления явных признаков разрушения образцов проводят их испытание на сжатие досрочно ранее циклов указанных в таблице Б.1. Б.5 Обработка результатов Б.5.1 По результатам испытания на сжатие основных образцов после заданного в таблице Б.1 числа циклов а также контрольных образцов определяют прочность и рассчитывают коэффициент вариации контрольных образцов по ГОСТ 10180 который должен быть не более 15 % а также определяют потерю их массы. Б.5.2 Относительное снижение прочности Rre1 % основных образцов рассчитывают по формуле Rmtn Rre1 = 1 - ------ х 100 Б.1 Rmtk где Rmtn - среднее значение прочности основных образцов пос- ле заданного числа циклов испытаний МПа; Rmtk - среднее значение прочности контрольных образцов МПа. Б.5.3 Потерю массы Дm % образцов вычисляют по формуле Mn 1 - Wn - Nn 1 - Vn Дm = ---------------------------- х 100 Б.2 Mn 1 - Wn где Mn - среднее значение массы основных образцов после во- донасыщения по п. Б.3.6 г; Wn - среднее значение влажности контрольных образцов в частях от единицы после водонасыщения по п. Б.3.6. Nn - среднее значение массы основных образцов после про- хождения установленного или промежуточного числа циклов г. Vn - среднее значение влажности основных образцов в частях от единицы после прохождения установленного или про- межуточного числа циклов. Внимание! В связи с тем что на клавиатуре ПЭВМ отсутствуют некоторые символы задействованные в тексте оригинала стандарта в дан- ном тексте введены следующие замены: в значениях Rmtn та Rmtk символ "R" читать с надчеркиванием в значении Дм символ "Д" соответствует символу "дельта" в значении Vn символ "V" читать как "W" с надчеркиванием в значении Nn символ "N" читать как "M" с надчеркиванием - 18 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Б.5.4 Влажность бетона определяют по ГОСТ 12730.2 на пробах контрольных образцов после завершения их водонасыщения и основных образцов - сразу после их испытания на прочность. Пробы для определения влажности отбирают от трех контрольных и трех основных образцов. Б.5.5 Марка бетона по морозостойкости соответствует требуе- мой если относительное снижение прочности бетона после прохожде- ния числа циклов испытаний равного требуемому составит менее 15 % и средняя потеря массы серии основных образцов не превысит 5 %. Б.5.6 Марка бетона по морозостойкости не соответствует тре- буемой если относительное снижение прочности бетона после прохо- ждения циклов численно равных требуемой марке составит более 15 % или средняя потеря массы серии основных образцов бетона пре- высит 5 %. В этом случае марка бетона по морозостойкости соответ- ствует числу циклов равному предшествующей марке. Б.5.7 Исходные данные и результаты испытаний контрольных и основных образцов должны быть занесены в журнал испытаний по фор- ме приведенной в Приложении В. Форма журнала испытаний образцов бетона на морозостойкость - 19 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Приложение Г справочное Номенклатура изделий из бетона Г.1 Панели стеновые наружные бетонные и железобетонные для жилых и общественных зданий по ГОСТ 11024 Г.2 Панели из автоклавных бетонов для наружных стен зданий - по ГОСТ 11118 Г.З Панели из автоклавных бетонов для внутренних несущих стен перегородок и перекрытий жилых и общественных зданий по ГОСТ 19570 Г.4 Панели стеновые внутренние бетонные и железобетон- ные для жилых и общественных зданий по ГОСТ 12504 Г.5 Изделия из бетонов теплоизоляционные по ГОСТ 5742 Г.6 Блоки из бетонов стеновые мелкие по ГОСТ 21520 Примечание. Автоклавные бетоны применяют для изготовления всей рекомен- дуемой номенклатуры изделий и конструкций; Неавтоклавные - преимущественно для изготовления мелких сте- новых блоков и теплоизоляции. - 20 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Приложение Д рекомендуемое Метод определения модуля упругости Настоящий метод распространяется на неавтоклавный бетон в проектном возрасте и автоклавный бетон и устанавливает модуль уп- ругости при испытании образцов-балочек на изгиб. Метод основан на равенстве значений модуля упругости бетона при сжатии и растяжении с использованием графика диаграммы за- висимости "нагрузка-деформация" растягиваемой поверхности образ- ца записанного при его непрерывном нагружении с постоянной ско- ростью до разрушения. Д.1 Образцы их изготовление и отбор Д.1.1 Модуль упругости определяют на образцах-балочках раз- мерами 40х40х160 мм. Д.1.2 Образцы изготовляют сериями. Серия должна состоять не менее чем из трех образцов. Д.1.3 Образцы выпиливают из готовых изделий или из контроль- ных неармированиых блоков изготовленных одновременно с изделия- ми. Схемы выпиливания принимают по ГОСТ 10180. Продольная ось об- разцов должна соответствовать направлению определения модуля уп- ругости с учетом условий работы конструкции или изделия при эк- сплуатации перпендикулярно или параллельно направлению вспучива- ния бетона . Д.1.4 Отклонения размеров и формы образцов от номинальных не должны превышать значений установленных ГОСТ 10180. Д.2 Требования к оборудованию и приборам Д.2.1 Для проведения испытаний применяют: - испытательные машины или нагружающие установки и устройс- тво для испытания бетона на растяжение при изгибе по ГОСТ 10180; - проводниковые тензорезисторы базой 20 мм на бумажной осно- ве по ГОСТ 21616; - электрический силоизмеритель например тензорезисторный датчик силы по ГОСТ 28836. Погрешность силоизмерителя не должна превышать +-1 %; - промежуточный измерительный преобразователь например те- нзометрический усилитель и согласованный с ним двухкоор- динатный самопишущий прибор по ГОСТ 24178; - клей для наклейки тензорезисторов например БФ-2 по ГОСТ 12172; - приборы и средства для взвешивания образцов их измерения определения геометрической точности и т.д. по ГОСТ 10180. Д.2.2 Испытательные машины установки и приборы должны быть аттестованы и проверены в установленном порядке в соответствии с ГОСТ 8.001. - 21 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 Д.З Подготовка к испытаниям Д.3.1 На образцах выбирают грани к которым должны быть приложены усилия в процессе нагружения и растягиваемую повер- хность на которую должен быть наклеен тензорезистор и отмечают места опирания передач усилий и наклейки тензорезисторов соглас- но схеме нагружения опытного образца приведенной на рисунке Д.1. Плоскость изгиба образцов при высыхании должна быть перпендикуля- рна к направлению вспучивания бетона при продольной оси образца и параллельна направлению вспучивания если продольная ось образца параллельна направлению вспучивания бетона. образца Д.3.2 Измеряют линейные размеры образцов в соответствии с ГОСТ 10180. Д.З.З Перед испытанием образцы должны не менее 2 ч находить- ся в помещении лаборатории где проводят испытание. Д.4 Проведение испытаний Д.4.1 Образцы взвешивают погрешность в пределах +-1 % и ус- танавливают в устройство для испытания. Д.4.2 Тензорезистор подсоединяют к измерительной системе. Д.4.3 Устанавливают масштаб записи на двухкоординатном само- писце. Ожидаемое разрушающее усилие масштаб вертикальной оси устанавливают испытанием одного-двух образцов без тензорезисто- ров. Ожидаемую максимальную деформацию масштаб горизонтальной оси принимают равной 1 2 мм/м. Д.4.4 Образец нагружают по схеме приведенной на рисунке Д.1 непрерывно возрастающей нагрузкой обеспечивающей скорость прироста напряжений в образце 0 05+-0 02 МПа/с [ 0 5+-0 2 кгс / см2 . с ] и записывают диаграмму "нагрузка-деформация" растяну- той поверхности образца до момента его разрушения. Д.4.5 После разрушения образца осматривают сечение его раз- рыва и при наличии дефектов фиксируют их расположение и величину в виде схемы на записанной диаграмме. Д.4.6 Определяют влажность материала образца по ГОСТ 12730.2. Д.5 Обработка результатов Д.5.1 Модуль упругости определяют для каждого образца по за- писанной диаграмме "нагрузка-деформация" растянутой поверхности образца Єbt следующим образом: к кривой F-Єbt проводят касательную в ее начальной точке при F=О рисунок Д.2 . Касательная отсекает на линии отрезок соотве- тствующий нагрузке Fu длина которого равняется упругой составля- ющей предельной относительной деформации растяжения Єubt; на растянутой поверхности образца от изгибающей нагрузки - 22 - ДСТУ Б В.2.7-45-96 значение модуля упругости Еb рассчитывают по формуле Еb = Rbt/Єubt Д.1 где Rbt- значение прочности на растяжение при изгибе МПа кгс/см2 рассчитываемое по формуле Rbt = Мu/W = Fu.1/6W Д.2 где Mu- разрушающий изгибающий момент Н х м кгс х см ; Fu - разрушающая нагрузка Н кгс ; 1 - расстояние между опорами м см ; W - момент сопротивления поперечного сечения образца м3 см3 рассчитываемый по формуле 2 W = Ьh /6 Д.3 где Ь - ширина поперечного сечения образца м см ; h - высота поперечного сечения образца м см . Д.5.2 Модуль упругости бетона в серии определяют как среднее арифметическое значение модуля упругости всех испытанных образ- цов. Примечание. При наличии в сечении разрыва образцов существенных дефектов результат его испытания при вычислении среднего значения не учитывают. Д.5.3 Среднюю плотность материала каждого образца рассчиты- вают по ГОСТ 12730.1. Д.5.4 Журнал результатов испытаний должен быть оформлен в соответствии с требованиями ГОСТ 10180 и ГОСТ 24452. К журналу должны быть приложены записанные диаграмыы деформирования. УДК 666.972.6 083.96 Ж13 Ключевые слова: бетоны ячеистые газобетон пенобетон технические условия