Інструкція з охорони праці для машиніста окислювальної установки по переробці гудрону в бітум

повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ДЛЯ МАШИНІСТА ОКИСЛЮВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ ПО ПЕРЕРОБЦІ ГУДРОНУ В БІТУМ місце видання повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік Інструкція з охорони праці № для машиніста окислювальної установки по переробці гудрону в бітум 1. Загальні положення 1.1. До роботи на компресорних і безкомпресорних установках по окисленню гудрону допускаються особи що досягли 18 років мають посвідчення на право роботи на реакторах і пройшли медичний огляд. 1.2. Машиніст на обслуговуванні окислювальної установки по переробці гудрону в бітум що приймається на роботу повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці виробничої санітарії пожежної безпеки прийомів та способів надання долікарської допомоги потерпілим бути ознайомленим під розпис з умовами праці правилами та пільгами за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці про правила поведінки при виникненні аварій. 1.3. До початку роботи безпосередньо на робочому місці машиніст повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт. Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того кого інструктували так і того хто інструктував. 1.4. Машиніст на обслуговуванні окислювальної установки по переробці гудрону в бітум що приймається на роботу після первинного інструктажу на робочому місці повинен протягом 2–15 змін залежно від стажу досвіду і характеру роботи пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого машиніста на обслуговуванні окислювальної установки який призначається наказом розпорядженням по підприємству. 1.5. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці машиніст на обслуговуванні окислювальної установки по переробці гудрону в бітум повинен проходити: – періодично не рідше одного разу на квартал; – при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку; – у зв’язку з допущеним випадком травматизму або порушенням вимог охорони праці що не призвело до травми. 1.6. Машиніст який обслуговує компресорні і безкомпресорні установки повинен періодично проходити медичний огляд не рідше 1 разу на рік. 1.7. Машиніст що працює з чорними в’яжучими матеріалами забезпечується спецхарчуванням – молоком або рівноцінними харчовими продуктами газованою солоною водою. 1.8. Забороняється перебування в зоні реактора осіб не зв’язаних з переробкою гудрону. 1.9. При виконанні робіт по обслуговуванню окислювальної установки по переробці гудрону в бітум машиніст окислювальної установки повинен працювати в спецодязі спецвзутті та засобах індивідуального захисту передбачених Типовими галузевими нормами: костюмі бавовняному для захисту від бітуму з накладками з плівкових матеріалів; рукавицях комбінованих. При потребі машиніст повинен застосовувати: респіратор універсальний фільтруючий РУ-60М; промисловий фільтруючий протигаз ГП-5 або окуляри герметичні з гумовою півмаскою – ПО-3. При контакті з гарячими та холодними чорними в’яжучими матеріалами для захисту рук від забруднення машиніст окислювальної установки повинен працювати в гумових рукавицях і застосовувати пасту ХІОТ-6. Спецодяг спецвзуття і засоби індивідуального захисту одержані робітниками повинні бути справними і відповідати зросту і розміру. 1.10. Забороняється виносити за межі підприємства спецодяг спецвзуття і засоби індивідуального захисту. 1.11. На окислювальних установках забороняється застосовувати вогонь перебувати на робочих місцях без спецодягу забруднювати територію нафтопродуктами захаращувати проходи проїзди і робочі площадки використовувати не за призначенням пожежний інвентар працювати несправним інструментом а також палити у невстановленому місці. 1.12. На території установки повинні бути встановлені знаки “Рух заборонено” “Стороннім вхід заборонений” . 1.13. Гарячі поверхні обладнання і трубопроводів з арматурою розміщені поза приміщеннями в місцях можливого випадкового дотику до них машиніста повинні мати теплову ізоляцію. При цьому не допускається застосування шлаковати азбокрошки та інших волокнистих матеріалів схильних до самозаймання при попаданні в них гудрону. Температура на поверхні ізоляції не повинна перевищувати 45°С. При неможливості здійснити теплоізоляцію гарячу поверхню необхідно обгородити. 1.14. Забороняється розвішувати для просушування одяг класти будь-які матеріали на гарячі поверхні трубопроводів і апаратів. Сушити одяг треба у спеціально відведених місцях. 1.15. Машиніст повинен знати що електрообладнання реактора котлів і сховищ повинно бути виконане вибухобезпечним відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 1.16. При видимості менше 100 м снігопад туман нічний час і т.п. слід застосовувати штучне освітлення. Світильники мають бути виконані вибухобезпечними з напрямними світловідбивачами. Для переносних світильників слід використовувати напругу не більше 42 В у захисній арматурі. 1.17. Машиніст повинен: – знати технологію нейтралізації газів окислення з реактора в печі допалення; – вміти застосовувати аварійне електроживлення щоб не допустити проскакування полум’я з печі допалювання в реактор при відключенні електроенергії. 1.18. Для безпечної роботи на окислювальних установках машиніст повинен знати: – окислення гудрону в бітум проходить в інтервалі температур 180–240°С; – гудрон і бітум при температурі спалаху 200°С відноситься до пальних та вогненебезпечних речовин; – пари гудрону і бітуму токсичні шкідливо впливають на центральну нервову систему дихальні органи та очі; – гарячий гудрон і бітум що попадають на шкіру людини прилипають та викликають сильні опіки; – продукти корозії у вигляді сірчистого пірофорного заліза на повітрі самовибухають тому забороняється відкривати для огляду та ремонту непідготовлену апаратуру; – гострі отруєння виникають в результаті попадання в організм отруйних речовин в недопустимих концентраціях. До них відносяться окис вуглецю та сірководню – побічні продукти окислення. 1.19. Установка повинна бути обладнана телефонним зв’язком та сигналізацією. 1.20. Бітумоплавільні котли окислювальної установки повинні бути обладнані циркуляційною системою яка знижує бурне спинання в’яжучого. 1.21. Машиніст компресорної установки повинен знати: – технологічну схему регламент роботи розташування комунікацій та переключення трубопроводів місця зберігання захисних пристроїв. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Перед початком роботи машиніст повинен надіти спецодяг прийняти окислювальну установку. Перевірити механізми електродвигун крани парової лінії крани для відбору проб лінію подачі води на охолодження контрольно-вимірювальні прилади та сигналізацію. Перевірити наявність і стан засобів гасіння пожежі і лінію парогасіння в реакторі. Перевірити наявність сировини в реакторі по рівнеміру контрольному крану. Заміряти температуру в реакторі переконатись у відсутності води в реакторі. Перевірити відсутність на території окислювальної установки сторонніх осіб. Про всі несправності в установці та відхилення в технологічному процесі слід зробити запис у журналі і доповісти майстру. 2.2. Перед пуском установки необхідно провести обкатку випробування насосів компресорів та іншого наявного на установці обладнання. 2.3. Всі апарати і окремі вузли установки які пройшли ремонт перед пуском треба випробувати на герметичність. 2.4. Робочі площадки установки проходи сходи важелі засувки повинні бути чисті й сухі. Місця забруднені бітумом слід регулярно очищати і посипати піском. 2.5. Для захисту рук від попадання гудрону або бітуму машиніст окислювальної установки повинен змазати їх за 5–10хв. до початку роботи тонким шаром пасти “ХІОТ-6” або маззю Селіського протиопіковою пастою “Шапіро” пасти і мазь легко змиваються водою . 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. При обслуговуванні насосів для перекачування чорних в’яжучих матеріалів необхідно додержуватися таких правил: – включати насос дозволяється тільки після розігрівання всіх потрібних трубопроводів; – тиск в’яжучих у магістралі трубопроводу не повинен перевищувати допустимого; – при виявленні сторонніх шумів у насосі необхідно припинити роботу й усунути несправність. Для підігрівання трубопроводів слід використовувати пару або індукційне електропідігрівання. Забороняється використовувати відкритий вогонь. 3.2. З’єднання паропровідних шлангів повинні бути надійні кожний шланг у місці приєднання до підвідної лінії повинен мати запірний вентиль. Перед від’єднанням шланга подачу пари необхідно припинити. 3.3. Горловини бітумоплавильних котлів повинні бути закриті решіткою з розміром вічок 150х150 мм а також металевими кришками які щільно закриваються. 3.4. Заповнення котлів в’яжучими допускається не більш як на 3/4 місткості але не вище проектного рівня. 3.5. При підготовці сировини в котлах необхідно враховувати що наявність води в сировині викликає спинання і викид що може призвести до пожежі і опіків. Щоб уникнути бурхливого спинання в’яжучого бітумоплавильні котли обладнуються циркуляційною системою яка усуває можливість утворення застійних зон і вирівнює температуру гудрону по об’єму. Різниця температур у нижньому і верхньому шарах гудрону не повинна перевищувати 15–20°С. 3.6. Для запобігання спинання і викиду нафтопродукту слід застосовувати піногасники СКТН-1 2–3 краплі на 10 т бітуму і МКТ-1 4–6 крапель на 10 т бітуму або гудрону . 3.7. Перед подачею повітря в окислювальну колону з компресорної установки необхідно спочатку продути окислювальну колону повітряні колектори і маточник для повного видалення вологи та масла. 3.8. Машиніст не повинен допускати коливань тиску повітря яке поступає на окислення вище 1 5–2 5 кг/см2. 3.9. Витрати повітря на окислення необхідно піднімати поступово. Спочатку подається не більше 80–120 нм3/год. в міру окислення гудрону подача повітря збільшується до 250 нм3/год. і потім від 360 до 400 нм3/год. 3.10. Забороняється подача повітря в колону через маточник під час відкачки з неї продукту. 3.11. Усі сальникові та фланцеві насосні з’єднання трубопроводів і арматури повинні бути герметичними і не пропускати нафтопродукти. 3.12. Щоб уникнути викиди бітуму або розриву апарата не можна допускати попадання води в реактор або інше обладнання яке містить гарячий бітум. 3.13. Для гасіння в’яжучого що загорілося реактор ззовні обладнується колектором для підведення водяної пари. 3.14. При експлуатації установок по виробництву бітуму забороняється: – завантажувати в реактор незневоднений гудрон; – завищувати рівень продукту в реакторі вище проектного щоб уникнути викиду; – підвищувати температуру процесу окислення вище 240°С; – підтримувати різність температур між паровою і рідкою фазами менш як 15 °С; – різко підвищувати витрату повітря в компресорних установках ; – випускати бітум у нагромаджувальну ємність з температурою вище 170 °С; – підвищувати тиск у реакторі вище 1 900 Па /190 мм водяного стовпа/ для компресорних установок . 3.15. Безкомпресорна окислювальна установка повинна мати засоби контролю температури рівня окислювального продукту і витрати повітря. 3.16. Компресорна окислювальна установка має бути оснащена комплектом приладів які забезпечують вимірювання і реєстрацію: – рівня окислюваного продукту по висоті колони; – вмісту вільного кисню в паровій фазі за допомогою стаціонарного газоаналізатора; – тиску і температури в колоні; – різниці температур між паровою та рідкою фазами. 3.17. Під час безперервного окислення крім приладів для ведення технологічного процесу окислювальна установка повинна бути оснащена комплектом приладів які повинні забезпечувати: – регулювання рівня нафтопродукту в колоні; – підтримання постійного рівня заданої витрати сировини; – регулювання витрати повітря; – регулювання тиску повітря; – контроль вмісту вільного кисню в газах які виходять з колони. 3.18. Щоб не допустити самозаймання продукту в реакторі необхідно через 150–200 год. роботи очищати механічним шляхом або за допомогою промивання внутрішні стінки газовідвідні трубопроводи реактора на яких утворюються шлаки що сприяють самозайманню. 3.19. Всяке переключення на трубопроводах з гарячим бітумом і гудроном а також відкриття засувок і вентилів парових і повітряних ліній необхідно проводити обережно поступовим поворотом маховика засувок або вентилів. При цьому необхідно користуватись рукавицями. 3.20. При відборі проб бітуму треба стояти з навітряного боку. Відбирати проби слід в чистий і сухий металевий посуд з кришкою шляхом повільного відкривання крана. Забороняється відбирати проби бітуму без рукавиць відповідного спецодягу та захисних окулярів або маски. 3.21. При роботі окислювальної установки необхідно додержуватися таких основних заходів електробезпеки: – всі струмоведучі частини мають бути ізольовані або обгороджені а огорожі та інші металеві неструмоведучі частини заземлені; – забороняється залишати без нагляду установку під напругою; – ремонтувати електрообладнання дозволяється тільки при знеструмленій лінії. 3.22. При застосуванні на окислювальних установках печей з жаровими трубами необхідно додержуватися таких заходів безпеки: – кожна піч має бути обладнана ефективною системою гасіння пожежі стан якої слід перевіряти не рідше 1 разу за зміну; – розпалювати піч слід пальником або факелом на металевому стержні завдовжки не менше 1 5 м змоченому в мазуті при цьому стояти слід боком до топки щоб уникнути опіків в разі викиду полум’я; – перед розпалюванням необхідно перевірити стан форсунок і пальників переконатись що всі вентилі закриті і продута камера згоряння; – для розпалювання форсунок спочатку слід відкрити вентиль на лінії подачі пари або повітря а потім піднести запалений факел до форсунки або включити електрозапальник і подати рідке паливо; – для розпалювання газового пальника спочатку підводять запалений факел або включають електрозапальник і відкривають газовий вентиль а потім подають повітря. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Після закінчення роботи машиніст окислювальної установки повинен: – привести в порядок обладнання та апаратуру; – очистити протерти змастити провести зовнішній огляд про замічені несправності доповісти майстру; – зібрати очистити та скласти у встановлене місце інструмент та пристрої; – упорядкувати робоче місце проходи та підходи до обладнання і комунікацій установки від гудрону бітуму бруду непотрібних предметів; – перевірити правильність записів в журналах роботи установки зробити запис в журналах про всі виявлені в процесі роботи недоліки та порушення охорони праці. 4.2. При безперервному процесі роботи окислювальної установки машиніст повинен: – здати зміну зміннику проінформувавши його про роботу установки безпосередньо на робочому місці а також ознайомити його з записами в журналі; – доповісти про закінчення роботи майстру проінформувавши його про роботу обладнання установки. 4.3. Зняти спецодяг і повісити його у спеціально відведене для цього місце. 4.4. Вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ та переодягтися. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. На установці повинен бути “План ліквідації аварій” яким слід керуватись у відповідних випадках. 5.2. Машиніст окислювальної установки незалежно від виконуваної роботи повинен бути обізнаний з випадками аварійної обстановки які можуть виникнути при розігріванні гудрону і під час його переробки в бітум. 5.3. Відхилення від нормальної експлуатації окислювальної установки що супроводиться порушенням герметичності апаратури і трубопроводів великою загазованістю території виникненням пожежі припиненням подачі електроенергії води або пари для гасіння пожежі виходом з ладу одного або кількох диспергаторів поломкою механізмів або приладів без яких неможливе проведення і контроль заданого режиму окислення обов’язково вимагають оголошення аварійної обстановки. 5.4. При виникненні аварійної обстановки необхідно негайно відключити окислювальну установку від мережі електроживлення припинити подачу повітря в реактор і погасити топки. 5.5. В разі загоряння невеликої кількості гудрону або бітуму вогнище пожежі необхідно гасити піском спеціальними порошками вуглекислотним вогнегасником тонкорозпорошеною водою парою. 5.6. Пожежі зазначених продуктів що розлилися на великій площі гасять повним струменем або сильними струменями тонкорозпорошеної води. В разі якщо швидка ліквідація пожежі власними силами неможлива негайно слід викликати спеціальну пожежну команду а людей вивезти з небезпечної зони. 5.7. Якщо загориться гудрон або бітум в резервуарах всередину їх необхідно подати пару наперед зливши конденсат з парової лінії. 5.8. При загорянні відкладів коксу всередині верхнього днища колони в компресорних установках необхідно: – припинити окислення гудрону в колоні; – припинити подачу гудрону в колону; – припинити розігрівання гудрону; – припинити доступ повітря в колону; – обстукати верхнє днище в результаті чого обсиплеться кокс. Якщо після вжитих заходів горіння не припиняється нафтопродукт необхідно відкачати з колони. 5.9. В разі загоряння всередині колони в результаті низького рівня гудрону в колоні або нерівномірного нагрівання слід: – припинити розігрівання гудрону; – закрити доступ повітря в колону; – після погашення старанно перемішати гудрон повітрям від компресора. 5.10. В разі спінювання гудрону при окисленні і викиду нафтопродуктів через вибуховий клапан і витяжну трубу колони в результаті інтенсивної подачі повітря на окислення або попадання води в повітровід необхідно: – припинити подачу повітря в колону; – вивести з небезпечної зони людей; – прибрати розлитий бітум; – усунути неполадки. 5.11. В разі розливання гудрону чи бітуму на території при вибуху трубопроводу слід: – ділянку трубопроводу відключити і продовжувати працювати. Якщо немає можливості відключити ділянку трубопроводу установку треба зупинити; – вивести з небезпечної зони людей; – вжити заходів до зменшення розливання нафтопродукту а потім прибрати його. 5.12. В разі вибуху спрацювання запобіжного клапана в колоні при закачуванні та окисленні в результаті високої температури або наявності вибухової концентрації слід: – негайно припинити подачу повітря на окислення; – зупинити подачу гудрону в колону; – при порушенні колони забезпечити виведення людей з небезпечної зони; – вжити заходів для зменшення розливання нафтопродукту а потім прибрати його; – очистити від нафтопродуктів верх колони та його ізоляцію. посада керівника підрозділу особистий підпис прізвище ініціали /організації/ - розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог особистий підпис прізвище ініціали 5