Інструкція з охорони праці для покрівельника

повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ДЛЯ ПОКРІВЕЛЬНИКА місце видання повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік Інструкція з охорони праці № для покрівельника 1. Загальні положення 1.1. До виконання покрівельних робіт допускаються особи не молодші за 18 років які пройшли: - професійну підготовку; - медичний огляд і визнані придатними до роботи за даною професією; - вступний інструктаж з охорони праці; - навчання стажування безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з питань охорони праці і отримали посвідчення на право самостійної роботи; - первинний інструктаж на робочому місці. 1.2. Допуск покрівельника до самостійної роботи оформляється письмовим розпорядженням по підприємству. Повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці проводитися один раз на три місяці а періодична перевірка знань з охорони праці – не рідше одного разу на рік. 1.3. Покрівельник не допускається до роботи в таких випадках: - з появою на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння; - при відсутності спецодягу і спецвзуття або інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил з охорони праці; - у випадку хвороби; - при порушенні правил норм і інструкцій з охорони праці. 1.4. До виконання покрівельних робіт з гарячими мастиками не допускаються робітники із захворюванням шкіри верхніх дихальних шляхів шлунково-кишкового тракту і матері що годують. 1.5. Покрівельник є підлеглим майстру або виконробу ділянки а в процесі роботи – бригадиру і виконує тільки ту роботу яка йому доручена. 1.6. Покрівельник зобов'язаний: - виконувати усі вказівки по дотриманню правил охорони праці; - виконувати роботу по якій проінструктований і до якої він допущений; - утримувати робоче місце протягом робочого дня в чистоті і порядку не захаращувати робоче місце і проходи матеріалами; - не робити покрівельні роботи на необгороджених робочих місцях розташованих на висоті більше 1 м над землею у неосвітлених чи затемнених місцях; - використовувати тільки надійні опори для підмащування; - працювати тільки справним інструментом пристосуваннями і механізмами і застосовувати їх тільки за призначенням; - про кожний нещасний випадок або аварію пожежу що виникли та в інших випадках що можуть привести до аварії або нещасного випадку повідомити виконроба дільниці; надати першу медичну допомогу постраждалим і направити їх до медпункту; зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими якими вони були в момент події якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих людей і не приступати до роботи до усунення причин нещасного випадку чи аварії; - дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку правил безпечного ведення покрівельних робіт і пожежної безпеки що діють на підприємстві. 1.7. Покрівельник повинен бути ознайомлений з небезпечними і шкідливими виробничими факторами що діють на робочому місці: - небезпека одержання травм; - падіння з висоти; - виділення шкідливої пари; - небезпека ураження електричним струмом; - небезпека одержання опіків при визначених видах робіт. 1.8. Покрівельник зобов'язаний користуватися засобами індивідуального захисту. При роботі на висоті покрівельник повинен використовувати запобіжний пояс кріплення якого необхідно здійснювати за елементи конструкцій у місцях зазначених виконробом чи за страхувальний канат. У випадку розташування каната уздовж схилу даху поверхні кріплення карабіна страхувального пояса повинне здійснюватися до спеціальних уловлювачів встановлених на канаті. Для захисту голови від падаючих предметів використовується захисна каска з підшоломником. При очищенні рулонних матеріалів від тальку очищенні основ від пилу і сміття необхідні захисні окуляри; при просіванні наповнювачів при приготуванні мастик – респіратор «Лепесток»; при наявності аерозолів пари органічних розчинників готуванні холодних мастик ґрунтуванні основ – респіратор РУ-60М; при контакті з розплавленими мастиками – брезентові рукавиці. 1.9. Покрівельні роботи необхідно виконувати при наявності проекту провадження робіт. 1.10. За порушення правил охорони праці і цієї інструкції винні особи несуть відповідальність у порядку встановленому законодавством і правилами внутрішнього розпорядку. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Покрівельник повинен надіти спецодяг і переконатися в його справності. При роботі з гарячими мастиками брюки необхідно носити тільки навипуск. Взуття повинне бути нековзним. Запобіжні пристосування пояс мотузка переносні драбини і т.д. повинні бути вчасно випробувані і мати бирки. 2.2. Необхідно пройти у виконроба інструктаж про безпечні методи прийоми і послідовність виконання майбутньої роботи. 2.3. Перед початком роботи покрівельнику потрібно підготувати робоче місце віддалити непотрібні матеріали предмети очистити всі проходи робочі місця від залишків мастики бетону сміття бруду. 2.4. Підготувати для роботи інструмент і пристосування. Перевірити справність ручного інструмента: молотка киянки зубила черпака конусних бачків. Рукоятки ручного інструмента повинні бути гладкими без сучків і тріщин із сухого дерева твердих порід береза клен дуб і укріплені дерев'яними на клеї чи металевими клинами. Інструмент не повинен мати збитих чи скошених робочих поверхонь. 2.5. Перевірити справність і міцність покрівлі збірних покрівельних щитів парапетних ґрат. 2.6. Повірити наявність і міцність тимчасових огороджень на покрівлі що складаються із інвентарних стійок поруччя і бортової дошки висотою не менше 15 см. 2.7. Кількість покрівельних матеріалів на робочих місцях не повинна перевищувати змінної потреби. 2.8. Якщо на покрівлі є електричні проводи то перед початком робіт необхідно переконатися в тому що вони знеструмлені. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. При роботі на схилах покрівель з ухилом більше 20° і при обробці карнизів покрівлі з будь-яким ухилом покрівельник зобов'язаний користатися запобіжним поясом і мотузкою міцно прив'язаною до стійких конструкцій будинку. Місця закріплення повинний заздалегідь указати майстер або виконроб. 3.2. При роботі на покрівлі з ухилом більше 25° а також на мокрій чи покритій інеєм /снігом/ покрівлі крім запобіжного пояса необхідно застосовувати драбини шириною 30 см з нашитими планками. 3.3. Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється. 3.4. Щоб уникнути падіння з покрівлі будь-яких предметів на людей які проходять установлюються запобіжні козирки над проходами зовнішніми дверима. Зона можливого падіння предметів відгороджується і вивішується попереджувальний плакат «Прохід заборонено». 3.5. При складуванні на покрівлі штучних матеріалів інструмента і тари з мастикою необхідно застосовувати заходи проти їх ковзання по схилі чи здування вітром. Розміщати на даху матеріали допускається тільки в місцях передбачених проектом проведення робіт. 3.6. Підйом будь-яких матеріалів вручну забороняється. Піднімати матеріали слід тільки засобами механізації. Покрівельні матеріали при їх підйомі треба укладати в спеціальну тару для запобігання їх випадіння. 3.7. Підготовку обрізку випрямлення покрівельних аркушів необхідно робити внизу у визначених місцях на верстаті. Допускається виконувати ці роботи і у горищному приміщенні при наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів необхідно застосовувати ножиці що мають спеціальні кільця. Залишки і відходи покрівельного матеріалу не дозволяється розкидати; їх необхідно забирати в спеціально відведені місця. 3.8. Елементи і деталі покрівель у тому числі компенсатори захисні фартухи ланки ринв зливи звиси і т.п. необхідно подавати на робоче місце в заготовленому виді. Заготівля зазначених елементів і деталей безпосередньо на робочому місці забороняється. 3.9. Прийомна площадка за периметром повинна мати міцне огородження висотою 1 м і бортову дошку не менше 15 см. 3.10. Для запобігання падіння з покрівлі рулонних матеріалів руберойд пергамент толь і т.п. укладати їх слід торцями по напрямку ухилу покрівлі. Бачки з бітумною мастикою необхідно встановлювати на вирівнюючі підставки трикутної форми. 3.11. Підйом і спуск робітників з покрівлі повинен здійснюватися тільки по внутрішніх сходах через горищне перекриття. При відсутності таких сходів улаштовуються тимчасові сходи відповідно до правил. 3.12. По покрівлі із азбестоцементних плиток і хвилястих листів армоцементних чи армопенобетонних плит необхідно ходити при наявності драбин чи містків шириною не менше 30 см. Драбини і містки знизу підшивають повстю щоб уникнути пошкодження готових ділянок . Для проходу робітників що виконують роботи на даху з ухилом більше 20° улаштовуються трапи шириною не менше 0 3 м з поперечними планками для упора ніг. Трапи на час роботи повинні бути закріплені. 3.13. Покриття карнизних спусків жолобів парапетів а також підвіску водостічних лійок і труб необхідно робити з риштовання лісів і колисок. 3.14. Перед застосуванням електрощітки для очищення покрівлі від іржі і старої фарби перевірити справність заземлення корпуса електромотора стан ізоляції проводів вони повинні бути укладені в гумові трубки . Електрощітку необхідно закріпити мотузкою. Не можна застосовувати електрощітку під час дощу і на мокрій покрівлі. 3.15. При улаштуванні покрівель з рулонних матеріалів на мастиці необхідно дотримуватися правил варіння розігріву транспортування і носіння гарячих мастик. 3.16. Очищення руберойду від слюдяного посипання робити фібровими щітками а від талькового – шляхом обробки поверхонь гасом зеленим милом або іншими речовинами. Виконувати ці роботи треба в запобіжних окулярах і респіраторах. 3.17. При розігріві перенесенні мастики необхідно надіти взуття на щільній підошві брезентовий костюм штани навипуск і брезентові рукавиці. 3.18. Площадки готування мастик повинні бути віддалені від вогненебезпечних будівель складів не менше ніж на 50 м; запаси сировини і палива необхідно зберігати на відстані від котла не менше ніж: тверде паливо – 5 м; бачок із соляркою – 6 м; газові балони – 20 м. Площадка для установки варильного котла повинна бути попередньо очищена і спланована. 3.19. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути в справному стані і мати неспалимі кришки що щільно закриваються. Котли необхідно заповнювати не більше ніж на 3/4 їх ємності. Наповнювач що завантажується в котел повинен бути сухим шматками по 5 – 10 см. Біля варильного котла повинен бути комплект протипожежних засобів: пінні вогнегасники лопати сухий пісок. 3.20. Завантаження матеріалів у котел необхідно робити у визначеному порядку. При застосуванні бітумної мастики спочатку закласти бітум марки № 3 а після того як він розплавиться додати бітум марки № 5 обережно опускаючи його щоб не було виплескування. Додавання холодного і сирого бітуму № 3 у розігріту мастику не допускається тому що при цьому може відбутися викид гарячої маси. 3.21. Під час варіння мастики забороняється нахилятися над котлом. При завантаженні котла і перемішуванні маси знаходитися слід з боку протилежного топковим дверцятам котла. Котел повинен бути обладнаний площадкою обслуговування. Не можна залишати котел з гарячою мастикою без нагляду. 3.22. Бітумну мастику забирати з котла слід за допомогою зливального крана. У виняткових випадках допускається забирати мастику спеціальним металевим черпаком з дерев'яною ручкою довжиною не менше 1 6 м. 3.23. Забороняється перенесення мастики у відкритій тарі. Для перенесення необхідно користуватися тільки спеціальними баками що щільно закриваються і мають форму усіченого конуса. Кришки бачків повинні мати запірні пристрої які не допускають відкривання при випадковому перекиданні. 3.24. Для заповнення мастикою бачки необхідно ставити біля варильного котла на спеціальній підставці такої висоти щоб верх бачка був на 3 – 5 см нижче за рівень крана котла. Для запобігання розплескування мастики бачки треба заповнювати не більше ніж на 3/4 їх об’єму і ставити на місця що виключають перекидання і падіння. 3.25. Переносити бачки з бітумною мастикою вручну дозволяється тільки на спеціальних утримувачах з рукояткою для двох робітників. 3.26. Площадка на даху для установки бачків з гарячою мастикою повинна бути рівною достатніх розмірів з міцним огородженням. 3.28. При нанесенні гарячої мастики необхідно надіти окуляри і стати з навітряного боку. 3.29. Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі 20 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками. Відстань від установки до житлових будинків повинна бути не менше 200 м. Для попередження спучування і виплеску гарячої маси під час варіння необхідно періодично перемішувати її не допускаючи вилучення вологи. Перемішування і черпання необхідно робити металевою мішалкою з ручкою довжиною не менше 1 5 м. 3.30. Змішування бітуму з бензином повинно робитися на відстані не менше 20 м від місця нагрівання бітуму; при змішуванні розігрітий бітум необхідно вливати в бензин перемішуючи його дерев'яною мішалкою. Температура бітуму при цьому не повинна перевищувати 70 °С. Не можна готувати праймер на этилированном бензині чи бензолі через їх високу токсичність. 3.31. Зберігати бензин на робочій площадці допускається в кількості яка не перевищує денної витрати. Бачки і бочки у яких приготовляється транспортується і зберігається праймер повинні щільно закриватися. Тару з бензином забороняється тримати відкритою. Не можна близько підходити до топки котла в облитому бензином і промасленому спецодязі. Вигвинчувати пробки бочок що містять бензин чи праймер загвинчувати пробки на порожній тарі слід тільки спеціальним інструментом що не утворює іскру. Перевіряючи наявність бензину в тарі забороняється застосовувати для освітлення відкритий вогонь. 3.32. При розігріві бітуму пропаном газову установку повинні обслуговувати особи що мають посвідчення на право роботи на газовому паливі. Установка повинна бути обладнана вуглекислотними вогнегасниками. 3.33. Чистку варильних котлів необхідно робити тільки після їх остигання до температури не вище +50 °С в запобіжних окулярах. Покрівельнику забороняється: - переливати гарячий бітум з одного котла в іншій; - передавати бачки з рук у руки на висоті; - транспортувати гарячий бітум у бачках на автомобілі. 3.34. При улаштуванні скляних дахів і ліхтарів під місцем роботи повинен бути улаштований суцільний дощатий настил. При укладанні драбин по скляних ліхтарях до нижньої поверхні повинні бути прибиті бруски що не дозволяють передати навантаження від драбини на ліхтар. В міру заскління драбина повинна переміщатися. 3.35. Парасолі під вентиляційними шахтами необхідно влаштовувати з риштування а під димарями – з риштувань міцно закріплених за риштування даху. 3.36. Забороняється прийом їжі і паління на робочих місцях. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Після закінчення робіт покрівельнику необхідно: - забрати інструмент і пристосування упорядкувати робоче місце; - очистити робоче місце від залишків матеріалу і будівельного сміття загасити топку щільно закрити кришку котла; - матеріали що залишилися і переносні драбини забрати з покрівлі на горищні перекриття чи закріпити так щоб уникнути здування вітром; - спецодяг і індивідуальні засоби захисту зберігати у відведеному місці; - про неполадки що виникли під час роботи повідомити бригадиру чи майстру; - спустити колиски вниз і зняти рукоятки з лебідок; - відключити електроінструменти і механізми від електромережі; - здати на зберігання ручний інструмент і запобіжний пояс; - прийняти теплий душ або ретельно вимити водою з милом обличчя і руки. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. Не можна робити покрівельні роботи під час грози ожеледі тумана вітру силою 6 балів і більше а також під час дощу сильного снігопаду і з настанням темряви якщо немає достатнього штучного освітлення самої покрівлі і підходів до неї. 5.2. Під час готування чи розігріву мастики у випадку появи течі в котлі необхідно негайно погасити вогонь у топці звільнити котел від мастики і усунути теч. При запаленні мастики негайно закрити котел кришкою і припинити подачу палива. Не можна гасити полум'я водою чи снігом. Окремо палаючі частини необхідно засипати піском. 5.3. При виявленні диму або виникненні загоряння пожежі необхідно негайно повідомити бригадира оголосити пожежну тривогу і повідомити в пожежну охорону використовуючи найближчий телефон. Одночасно з цим припинити роботу і вжити заходів до ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежегасіння вогнегасники вода пісок азбестові покривала відповідно джерелу пожежі. 5.4. При виникненні нещасних випадків або захворювань необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря повідомивши бригадира вчасно і правильно надати першу допомогу постраждалим. 5.5. Перша допомога при нещасних випадках. 5.5.1. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет накласти стерильний перев'язний матеріал що міститься в ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакета якимсь образом не виявилося то для перев'язки необхідно використовувати чисту носова хустку чисту полотняну ганчірку і т.д. На ганчірку що накладається безпосередньо на рану бажано накапати трохи крапель настойки йоду щоб одержати плями розміром більше рани після чого накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним способом при забруднених ранах. 5.5.2. Перша допомога при переломах вивихах ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку зміцнити шиною фанерною пластинкою ціпком картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки чи хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа несвідомий стан після удару по голові кровотеча з ушей або із рота необхідно прикласти до голови холодний предмет грілку зі льодом снігом або холодною водою чи зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно постраждалого покласти на дошку не піднімаючи його повернути постраждалого на живіт обличчям вниз спостерігаючи при цьому щоб тулуб не перегинався з метою запобігання пошкодження спинного мозку. При переломі ребер ознакою якого є біль при подиху кашлі чханні рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягти їх рушником під час видиху. 5.5.3. Перша допомога при теплових опіках. При опіках вогнем парою гарячими предметами ні в якому разі не можна розкривати міхури що утворилися і перев'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня почервоніння обпалене місце обробляють ватою змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня міхурі обпалене місце обробляють спиртом або 3%-ним марганцевим розчином. При опіках третього ступеня руйнування шкіряної тканини рани накривають стерильною пов'язкою і викликають лікаря. 5.5.4. Перша допомога при кровотечі. Для того щоб зупинити кровотечу необхідно: 5.5.4.1. Підняти поранену кінцівку вгору. 5.5.4.2. Рану закрити перев'язним матеріалом з пакета складеним у клубок придавити його зверху не торкаючись самої рани потримати протягом 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася не знімаючи накладеного матеріалу поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета або шматок вати і забинтувати поранене місце з деяким натиском . 5.5.4.3. У випадку сильної кровотечі яку не можна зупинити пов'язкою застосовується здавлювання кровоносних судин зв’язаних з пораненою областю за допомогою згинання кінцівки в суглобах а також пальцями джгутом або затиском. У випадку сильної кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. посада керівника підрозділу особистий підпис прізвище ініціали /організації/ - розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог особистий підпис прізвище ініціали 12 5