Інструкція з охорони праці під час виконання робіт на фрезерних верстатах

повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ФРЕЗЕРНИХ ВЕРСТАТАХ місце видання повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік Інструкція з охорони праці № під час виконання робіт на фрезерних верстатах 1. Загальні положення 1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства. 1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві" ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці" ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці" ДНАОП 1.1.10-1.04-01 “Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями”. 1.3. За даною інструкцією фрезерувальник інструктується перед початком роботи первинний інструктаж а потім через кожні 3 місяці повторний інструктаж . Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи яка інструктує та фрезерувальника. 1.4. Власник повинен застрахувати фрезерувальника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я фрезерувальника з вини власника він фрезерувальник має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.5. За невиконання даної інструкції фрезерувальник несе дисциплінарну матеріальну адміністративну та кримінальну відповідальність. 1.6. До самостійного виконання фрезерувальних робіт допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичний огляд та спеціальне навчання для роботи на верстатах вступний інструктаж з охорони праці інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки. 1.7. Інструкція з безпечної експлуатації верстата повинна бути вивішеною на робочому місці. 1.8. Всі рухомі частини верстата повинні бути зачинені та огороджені. 1.9. Підходи до робочого місця та проходи не повинні бути захаращені. 1.10. У неробочий час все обладнання робочого місця фрезерувальника повинно знаходитись у положенні що виключає можливість включення його сторонніми особами. 1.11. Фрезерувальник повинен: 1.11.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. 1.11.2. Виконувати тільки ту роботу яка доручена керівником та по якій проінструктований. 1.11.3. Не виконувати вказівок які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки. 1.11.4. Не допускати присутності на своєму робочому місці сторонніх осіб. 1.11.5. Постійно пам'ятати про особисту відповідальність за додержання правил охорони праці пожежної безпеки і безпеки товаришів по роботі. 1.11.6. Знати розташування медичної аптечки та вміти надавати потерпілому першу долікарняну допомогу при нещасному випадку. 1.11.7. Знати розташування первинних засобів пожежегасіння та вміти ними користуватися. 1.11.8. Користуватися за призначенням спецодягом та засобами індивідуального захисту. 1.11.9. Виконувати вимоги технологічного процесу особливо під час обробки матеріалів з металів та сплавів які мають схильність до самозапалення магній його сплави тощо . 1.12. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори які можуть діяти на фрезерувальника під час виконання робіт. - ураження електричним струмом; - рухомі частини фрезерного верстата та незахищений робочий інструмент; - підвищені рівні шуму та вібрації; - падіння заготовок та готових деталей; - теплові опіки рук при знятті з верстата неохолоджених деталей; - стружка деталей які обробляються; - підвищена запиленість та загазованість робочої зони. 1.13. Фрезерувальник забезпечується спецодягом спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: - костюм віскозно-лавсановий; - черевики хромові; - окуляри захисні. 1.14. Встановлювання та зняття важких заготовок деталей та пристосувань масою більше 16 кг виконувати тільки за допомогою підйомних механізмів. 1.15. Користуватися підйомними механізмами дозволяється фрезерувальникам які пройшли спеціальне навчання і мають відповідне посвідчення. 1.16. Подані на обробку і оброблені деталі повинні стійко укладатися на підкладках та стелажах висота штабелів не повинна перевищувати для дрібних деталей 0 5 м середніх -1 м великих - 1 5 м. 1.17. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0 6 м від частин верстата що виступають. 1.18. Крім даної інструкції фрезерувальник повинен також керуватись інструкцією заводу-виготовлювача з безпечної експлуатації верстата на якому працює. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Отримати завдання від керівника робіт. 2.2. Вдягти та упорядкувати спецодяг. Застібнути спецодяг на всі ґудзики не допускаючи при цьому звисання кінців одягу. Зашнурувати та зав'язати шнурки на взутті. Прибрати волосся під головний убір. 2.3. Підготувати та перевірити справність необхідного для роботи інструменту та пристосування згідно з технологічним процесом та засоби індивідуального захисту. 2.4. Підготувати робоче місце для проведення робіт. Звільнити підходи та проходи до нього. Впевнитись що робоче місце достатньо освітлене. 2.5. Перевірити наявність та справність дерев'яного настилу біля верстата. 2.6. Перевірити наявність та справність: 2.6.1. Огородження зубчатих коліс приводних пасів а також струмоведучих частин електричної апаратури пускачів рубильників кнопок та інше . 2.6.2. Заземлюючих пристроїв. 2.6.3. Запобіжних пристроїв для захисту від стружки охолоджуючих рідин. 2.7. Підготувати гачки для видалення стружки. Гачки повинні мати гладкі рукоятки та щиток що запобігає порізам рук стружкою. Не дозволяється застосовувати гачки з ручкою яка має форму петлі. 2.8. Перевірити на холостому ходу верстат. 2.8.1. Справність органів керування механізмів головного руху подачі пуску зупинки руху та інше . 2.8.2. Справність системи змащення і охолодження впевнитись в тому що мастило та охолоджуюча рідина подаються нормально та безперервно . 2.8.3. Справність фіксації важелів включення та переключення впевнитись в тому що можливість самовільного переключення з холостого ходу на робочий виключена . 2.8.4. Чи нема заїдання або надмірного послаблення в рухомих частинах верстата особливо в шпинделі. 2.9. Перевірити доброякісність ручного інструменту. 2.9.1. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок головок болтів і не мати тріщин та забоїн площини зіва ключів повинні бути паралельними. 2.9.2. Молотки повинні бути надійно насаджені на дерев'яні ручки і щільно заклинені м'якими сталевими зайоршеними клинами. Ручка повинна бути прямою овального перерізу з незначним стовщенням до її вільного кінця. Довжина ручок повинна бути в межах 300-400 мм в залежності від ваги молотка. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. Перед встановленням на верстат очистити від стружки та мастила деталі які будуть оброблятися та пристосування особливо базові та кріпильні поверхні для забезпечення правильного встановлення і міцності кріплення. 3.2. Перед встановленням фрези необхідно перевірити: 3.2.1. Надійність та міцність закріплення зубців або пластин з твердого сплаву. 3.2.2. Цілісність та правильність заточування пластин з твердого сплаву. Вони не повинні мати викришених місць тріщин припікання. 3.3. Якщо ріжучі кромки затупились або викришились фрезу слід замінити. 3.4. Встановлену і закріплену фрезу слід перевірити на биття. Радіальне і торцеве биття не повинно перебільшувати 0 1мм. 3.5. Оброблювану деталь встановлювати на верстаті правильно та надійно щоб під час руху верстата була виключена можливість її вильоту або інші порушення технологічного процесу. 3.6. Деталь необхідно кріпити в місцях які знаходяться найближче до оброблюваної поверхні. З.7. Під час закріплення деталі за необроблені поверхні слід застосовувати лещата та пристосування з насічкою на затискних губках. 3.8. Під час застосування для кріплення деталей пневматичних гідравлічних та електромагнітних пристосувань необхідно ретельно оберігати від механічного пошкодження труби подачі повітря чи рідини а також електропроводку. 3.9. Деталь до фрези надавати тоді коли вона набере робочу швидкість обертання. 3.10. Під час заміни оброблюваної деталі чи при її вимірюванні фрезу необхідно відвести на безпечну відстань. 3.11. Раніше ніж вийняти деталь з лещат патрона чи затискних планок слід зупинити верстат і відвести ріжучий інструмент. 3.12. Набір фрез встановлювати на оправку необхідно так щоб їх зубці були розташовані в шаховому порядку. 3.13. Врізати фрезу в деталь слід поступово; механічну подачу включати до стикання деталі з фрезою. При ручній подачі не допускати різкого підвищення швидкості та глибини різання. 3.14. Під час фрезування не дозволяється вводити руку в небезпечну зону. 3.15. Неробочі частини фрези повинні бути огороджені. Працювати без огородження фрези забороняється. 3.16. Збірні фрези повинні мати пристрої що запобігають вилітанню зубців під час роботи. 3.17. Забороняється застосовувати фрези що мають тріщини або поламані зубці. 3.18. Якщо відсутнє огородження робочої зони слід працювати в захисних окулярах. 3.19. Під час обробки в’язких металів слід застосовувати фрези з стружколомами. 3.20. Отвір шпинделя хвостовик оправки чи фрези поверхню перехідної втулки перед встановленням в шпиндель необхідно ретельно очистити видаливши задирки та протерти. Під час установки хвостовика інструменту в отвір шпинделя треба впевнитись що він сідає щільно без люфту. 3.21. Фрезерну оправку чи фрезу закріплювати в шпинделі ключем після включення коробки швидкості щоб уникнути прокручування шпинделя. 3.22. Затискування та відтискування фрези ключем на оправці шляхом включення електродвигуна забороняється. 3.23. Під час зняття перехідної втулки оправки чи фрези з шпинделя необхідно користуватися спеціальною виколоткою підклавши на стіл верстата дерев'яну підкладку. 3.24. Фрезерувальнику забороняється: 3.24.1. Вмикати та вимикати крім аварійних ситуацій обладнання робота на якому йому не доручалась. 3.24.2. Торкатися руками до обірваних та оголених проводів. 3.24.3. Знімати та встановлювати огорожі робочого інструменту при працюючому верстаті. 3.24.4. Торкатися руками частин верстата що рухаються. 3.24.5. Виконувати самостійно ремонт електрообладнання верстата заміну вимикачів розеток зіпсованих електрозапобіжників. 3.24.6. Навмисно виводити з ладу запобіжні та блокуючі пристрої верстата. 3.24.7. Прибирати стружку зі столу верстата та проводити чистку ріжучого інструменту під час його роботи. 3.24.8. Залишати робоче місце при працюючому верстаті. 3.24.9. Одягатися та роздягатися біля працюючого верстата. 3.24.10. Працювати в рукавичках. 3.24.11. Працювати тупими несправними фрезами та пристосуваннями. 3.24.12. Робити обміри оброблюваної деталі при працюючому верстаті. 3.24.13. Використовувати стисле повітря для очистки стола верстата оброблюваних деталей та одягу. 3.24.14. Тримати на корпусі верстата інструменти пристосування заготовки готові вироби. 3.24.15. Залишати гайковий ключ на головці затяжного болта після встановлення фрези оправки. 3.24.16. Мити руки маслом гасом мастильно-охолоджуючою рідиною та витирати забрудненим стружкою обтиральним матеріалом. 3.24.17. Зберігати на робочому місці використаний замаслений матеріал. 3.24.18. Палити на робочому місці та приймати їжу. 3.24.19. Знаходячись на роботі вживати алкогольні напої та наркотичні речовини. 3.24.20. Використовувати саморобні електрообігрівальні прилади та прилади з відкритою спіраллю. 3.24.21. Опиратися та сидіти на станині верстата. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Зупинити верстат. Оброблені деталі та робочий інструмент укласти на місце їх зберігання. 4.2. Прибрати робоче місце. Очистити верстат від залишків стружки. Збирати стружку з верстата та підлоги руками забороняється. 4.3. Вимкнути місцеве освітлення та відключити верстат від електромережі. 4.4. Прибрати з робочого місця замаслений обтиральний матеріал у спеціальні герметичні металеві ящики. 4.5. Зняти та очистити спецодяг та засоби індивідуального захисту та укласти їх в місце зберігання. 4.6. Вимити руки та обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ. 4.7. Доповісти керівнику робіт про виконану роботу та про всі недоліки які мали місце під час роботи. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. Аварійна та небезпечна ситуації під час виконання робіт може виникнути у разі: короткого замикання електромережі; пожежі; займання заготівок та деталей з магнію та його сплавів; виривання та розкидання погано закріплених заготівок ріжучого інструменту; падіння важких деталей; розкидання стружки тощо. 5.2. У разі виникнення аварійної ситуації відключити верстат від електромережі не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону повідомити про те що сталося керівника робіт. 5.3. Якщо є потерпілі надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу. 5.4. Надання першої медичної допомоги. 5.4.1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом. У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму відключивши електроустановку від джерела живлення а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий зовнішній масаж серця звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу. 5.4.2. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет накласти стерильний перев'язочний матеріал що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки що приходиться безпосередньо на рану бажано накапати декілька крапель настойки йоду щоб одержати пляму розміром більше рани а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах. 5.4.3. Перша допомога при переломах вивихах ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною фанерною пластикою палицею картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа несвідомий стан після удару голови кровотеча з вух або роту необхідно прикласти до голови холодний предмет грілку з льодом або снігом чи холодною водою або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку не підіймаючи його чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз наглядаючи при цьому щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлю чханні рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху. 5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівковою води протягом 15-20 хвилин після цього промити 2%-ним розчином питної соди а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оптової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти. 5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках. При опіках вогнем парою гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі які утворюються та обв'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня почервоніння обпечене місце обробляють ватою змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня пухирі обпечене місце обробляють спиртом 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну. При опіках третього ступеня зруйнування шкіряної тканини накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря. 5.4.6. Перша допомога при кровотечі. Для того щоб зупинити кровотечу необхідно: - підняти поранену кінцівку вверх; - кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом із пакета складеним у клубочок придавити 2 зверху не торкаючись самої рани потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася то не знімаючи накладеного матеріалу поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце з деяким натиском ; - при сильній кровотечі яку не можна зупинити пов'язкою застосовується здавлювання кровоносних судин які живлять поранену область за допомогою згинання кінцівок в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. 5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння. Вимкнути електроенергію. Пам'ятати що електромережу електрообладнання гасити тільки вуглекислотними порошковими вогнегасниками азбестовими ковдрами піском. При займанні матеріалів стружки з магнію та його сплавів користуватися виключно спеціальною емульсією. 5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки. посада керівника підрозділу особистий підпис прізвище ініціали /організації/ - розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог особистий підпис прізвище ініціали 1