Інструкція з охорони праці під час виконання робіт на гусеничному транспортері

повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ГУСЕНИЧНОМУ ТРАНСПОРТЕРІ місце видання повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік Інструкція з охорони праці № під час виконання робіт на гусеничному транспортері 1. Загальні положення 1.1. До керування гусеничним транспортером допускаються особи не молодше 18 років які мають посвідчення на право керування їм і визнані придатними для цієї роботи медичною комісією. 1.2. Механік-водій гусеничного транспортера далі - водій прийнятий на роботу повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці виробничої санітарії пожежної безпеки прийомам і способам надання долікарської допомоги постраждалим повинний бути ознайомлений під розпис з умовами праці правами і пільгами за роботу у шкідливих і небезпечних умовах праці про правила поведінки при виникненні аварій. До початку роботи безпосередньо на робочому місці водій повинен пройти первинний інструктаж по безпечних прийомах виконання робіт. Про проведення вступного інструктажу і інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов'язкові підписи як того кого інструктували так і того хто інструктував. 1.3. Водій прийнятий на роботу після первинного інструктажу на робочому місці повинен протягом 2-15 змін у залежності від стажу досвіду і характеру роботи пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого механіка-водія транспортера що призначається наказом розпорядженням по підприємству. 1.4. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці водій повинен проходити: – періодично не рідше одного разу на квартал; – при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного терміну; – у зв'язку з допущеним випадком травматизму чи порушенням вимог охорони праці що не привели до травми. 1.5. Водій повинен працювати в спецодязі і спецвзутті передбаченими Типовими галузевими нормами: комбінезоні бавовняному рукавицях комбінованих чоботах гумових. Крім того на зовнішніх роботах узимку: куртка і штани бавовняні на утепленій прокладці валянки. Спецодяг спецвзуття повинні бути справні і відповідати росту і розміру. Забороняється працювати в одязі просоченому пально-мастильними матеріалами. 1.6. Інструмент і пристрої необхідно використовувати тільки за призначенням. 1.7. Кабіна водія органи керування і прилади повинні бути чисті сухі і вільні від сторонніх предметів. 1.8. На гусеничному транспортері не дозволяється зберігати промаслені чи змочені паливом обтиральні матеріали а також бензин гас та інші легкозаймисті речовини. 1.9. Гусеничний транспортер необхідно заправляти паливом за допомогою заправних пристроїв. Заправлення гусеничного транспортера в темний час доби допускається тільки при штучному освітленні. При цьому забороняється користуватися джерелами відкритого вогню. 1.10. Заправлення паливного бака пускового двигуна етиловим бензином дозволяється тільки механізованим способом. Забороняється заправляти бак етиловим бензином безпосередньо з цебра й інших ємностей. 1.11. Необхідно стежити щоб у паливних баках і паливопроводах не було течі яку при виявленні треба негайно усунути а патьоки витерти. 1.12. Робота з несправним чи погано чутним звуковим сигналом не дозволяється. Забороняється експлуатація гусеничного транспорту в нічний час з несправною світловою сигналізацією. 1.13. Водій повинен добре знати прийоми керування гусеничним транспортером і послідовність їх виконання при запуску пускового двигуна і дизеля при запуску гусеничного транспортера в роботу при його русі і зупинці. 1.14. Забороняється під час роботи змазувати і кріпити деталі заправляти регулювати й очищати від бруду тягач і причіпні агрегати. 1.15. При ремонті двигуна забороняється виконувати будь-які ремонтні роботи під гусеничним транспортером і причіпними машинами. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Перед початком роботи необхідно оглянути гусеничний транспортер переконатися в його справності і тільки тоді приступати до пуску двигуна. 2.2. Перед пуском двигуна необхідно: – виконати операції “Щозмінного технічного обслуговування по підготовці двигуна до роботи”; – перевірити справність електроустаткування освітлення і сигналізації; – відкрити запірний кран паливного бака основного двигуна; – випустити повітря з паливної системи при необхідності . 2.3. Для пуску двигуна необхідно дотримуватися таких вимог: – установити важіль переключення передач у нейтральне положення; – включити акумуляторну батарею в електричну мережу натиснувши на велику кнопку вмикача “маси” до фіксації її в нижньому положенні; – установити важіль керування подачею палива до положення виключеної подачі палива; – включити декомпресор; – відкрити кран подачі палива до карбюратора пускового двигуна; – прикрити повітряну заслінку карбюратора пускового двигуна; – включити електростартер; – після прогріву пускового двигуна плавно але швидко включити муфту зчеплення редуктора; – прокрутити основний двигун протягом 1-2 хв. до появи тиску мастила в масляній магістралі двигуна і виключити декомпресор; – заглушити пусковий двигун; – закрити кран подачі палива до карбюратора. 2.4. Для полегшення запуску двигуна в зимовий період у системі охолодження треба використовувати рідини з низькою температурою замерзання антифриз . 2.5. Заправлення системи охолодження двигуна гусеничного транспортера антифризом слід проводити тільки за допомогою спеціально призначеного для цієї мети посуду цебра з носиком бачки лійки . Заправний посуд повинен бути очищений від твердих опадів нальотів і іржі промитий лужним розчином і пропарений. Заправний посуд повинен мати напис “Тільки для антифризу”. При заправленні антифризом необхідно прийняти заходи що виключають влучення в нього нафтопродуктів бензину дизельного палива масла і т.п. оскільки під час роботи двигуна вони приводять до спінювання антифризу. 2.6. Заливати антифриз у систему охолодження без розширювального бачка слід не до горловини радіатора а на 10% менше обсягу системи охолодження тому що під час роботи двигуна при нагріванні антифриз розширюється більше води що може привести до його витікання. Переливання антифризу за допомогою шланга шляхом засмоктування його ротом забороняється. Після роботи з антифризом треба старанно вимити руки водою з милом. 2.7. Не дозволяється пуск основного двигуна без попереднього прокручування колінчатого вала особливо в холодний час року якщо мастило густе і надходить у підшипники із запізненням. 2.8. Забороняється пускати двигун без води в системі охолодження. 2.9. Забороняється користуватися відкритим вогнем для полегшення пуску двигуна в холодний час року. 2.10. Рушаючи з місця при повороті і зупинці транспортера водій повинен дати попереджувальні сигнали робітником що знаходяться на причіпних машинах. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи Вимоги безпеки під час подолання перешкод 3.1. При підйомі на перешкоду насипи колода і т.д. обороти двигуна повинні бути збільшені. Відразу після подолання перешкоди необхідно зменшити подачу палива злегка пригальмувавши транспортер. Короткі перешкоди які транспортер у стані перебороти по інерції треба брати з розгону. 3.2. На довгих і важких ділянках шляху необхідно рухатися на нижчих передачах не працюючи по можливості важелями керування. 3.3. Якщо почалося буксування гусениць потрібно спробувати виїхати з важкої ділянки заднім ходом. 3.4. Перед крутим спуском необхідно визначити його крутість з'ясувати стан шляху наявність поворотів канав і т.д. . Спуск повинен здійснюватися на першій передачі з гальмуванням двигуном. Не дозволяється при спуску виключати зчеплення і переключати передачі тому що при цьому двигун відключається від силової передачі і гальмування припиняється. 3.5. Повороти на спуску якщо їх не можна уникнути потрібно робити дуже плавно не допускаючи заносів. У випадку заносу напрямок руху транспортера можна вирівняти шляхом включення відповідного бортового фрикціону. Різке гальмування на спусках не допускається. При необхідності повороту на спуску порядок керування важелями керування зворотний: для повороту вліво повинен відтягатися правий важіль керування для повороту вправо – лівий важіль. Зазначений зворотний порядок справедливий тільки доти поки виключений бортовий фрикціон а гальмо не затягнуте. Після затягування гальма транспортер буде повертатися як звичайно тобто убік загальмованого гусеничного ланцюга. 3.6. Перед рухом через міст необхідно його оглянути з'ясувати вантажопідйомність стан опор перекриттів і настилу. Рухатися через міст слід зі швидкістю не більше 10 км/год. без ривків поворотів зупинок і переключення передач. Вимоги безпеки під час подолання заболочених ділянок і боліт 3.7. Заболочені ділянки і болота потрібно переборювати попередньо переконавшись в прохідності ділянки самим коротким шляхом у напрямку руху що вимагає мінімальної кількості поворотів. До підходу до заболоченої ділянки потрібно вибрати передачу що забезпечує рух без переключення передач. Щоб уникнути пробуксовування гусеничних ланцюгів не потрібно різко змінювати число оборотів двигуна. 3.8. Під час руху в колоні не рекомендується їзда по сліду перед транспортером що йде тому що це може викликати пробуксовування гусеничних ланцюгів значне занурення транспортера і втрату їм прохідності. При умілому водінні транспортер здатний переборювати усі види боліт за винятком ділянок торф'яних боліт без рослинності мочажин . Мочажини шириною до 10 м транспортер може переборювати зходу використовуючи інерцію. У більш широких мочажинах транспортер втрачаючи інерцію переходить у стан на плаву. У цьому випадку зчеплення гусениць з торф'яною масою недостатньо для подолання великого опору руху. 3.9. При русі по болотах з наявністю мочажин потрібно дотримуватися великої обережності. 3.10. При невдалому водінні у випадку влучення транспортера в мочажину однією гусеницею можливий великий крен захлестування торф'яної маси в платформу і перекидання. Вихід транспортера з мочажини можливий за допомогою колоди що закріплюється на гусеницях ланцюгами. При цьому необхідно дотримуватися крайньої обережності тому що при різкому підвищенні оборотів двигуна колода може швидко пройти під днищем транспортера і зненацька упертися в корпус із заднього боку. 3.11. У похідному положенні колода кріпиться за допомогою ременів до спеціальних кронштейнів приварених до стійок правого борта. По закінченні роботи транспортера на болотах з метою запобігання передчасного зносу дисків ковзанок і направляючих коліс необхідно зробити їх очищення від рослинності що набилася між корпусом транспортера і його ходовою частиною. Вимоги безпеки під час подолання водяних перешкод 3.12. Водяні перешкоди глибиною до 1 2 м навантажений транспортер переборює убрід. При глибині водойми більше 1 2м транспортер переходить у стан на плаву. Рух транспортера на плаву здійснюється за допомогою гусеничного двигуна. 3.13. Перед входом у воду необхідно: - перевірити закриття зливального клапана і пробок у днищі; - закрити кришки лючків повітропритоків розташованих на кришці люка головної передачі; - відкрити клапан перепуски води; - переконатися у відсутності пробоїн корпуса; - підняти і замкнути задній відкидний борт платформи; - перевірити надійність кріплення передніх бризковиків крил корпуса; - встановити щитки гідродинамічних кожухів подолання вузьких водяних перешкод з тихим плином можна робити без установки щитків ; - переконатися в чистоті сітки водовідштовхувального електронасоса; перевірити електронасос включенням його в роботу і виключити його; - перевірити натяг гусеничних ланцюгів. 3.14. Водойми що мають положисті місця берега переборюються транспортером без особливих ускладнень. Більш складним є подолання водяних перешкод із крутими чи стрімчастими берегами. У цих випадках необхідно бути обережним і перед подоланням водяних перешкод ретельно проводити підготовчі роботи. 3.15. Крутість спуска не повинна перевищувати 20°. Вхід у воду з більш крутого берега забороняється. 3.16. Перед форсуванням водойм із крутими чи стрімчастими берегами необхідно: - ретельно оглянути місце спуска на воду. Визначити крутість спуска: переконатися у відсутності у воді в місцях спуска стовпів великих каменів повалених дерев і т.п. Визначити можливість і місце передбачуваного виходу з води; - спуск на воду робити під прямим кутом до лінії берега на нижчій передачі коробки передач при мінімальній швидкості. У разі потреби транспортер підгальмувати уникаючи різкого удару корпусом об воду. Не давати стихнути двигуну тому що при зануренні носової частини корпуса у воду і зупинці транспортера в цьому положенні можливе проникнення води через нещільності корпуса. Відразу ж після входу у воду необхідно переконатися у відсутності течі. При виявленні значної течі треба включити водовідсмоктуючий насос і виїхати на сушу; - при подоланні широких водяних перешкод для поліпшення маневреності на плаву необхідно вантаж що знаходиться на платформі розташовувати ближче до стінки моторного відділення. Для цього 200 – 250 кг вантажу необхідно перемістити з кормової частини платформи вперед; - при наявності на платформі людей відстебнути і відкрити тент. Рівномірно розподілити людей і не допускати їх переміщення запобігаючи крену транспортера. Для підвищення маневреності три чоловіки із задніх місць платформи повинні перейти до стінки моторного відділення. 3.17. Розворот транспортера на воді виконується вимиканням однієї і гусениць як на суші. Через великий радіус повороту транспортера на воді розворот потрібно робити завчасно. 3.18. При підході до місця виходу з води необхідно скинути газ використовуючи інерцію руху включити нижчу передачу і у момент зіткнення гусениць із ґрунтом збільшити обороти двигуна. 3.19. При виході з водойми потрібно враховувати що транспортер знаходячись на плаву втрачає вагу погіршуючи зчеплення гусениць із ґрунтом берега. Крім того прибережний ґрунт як правило буває сирим і слизьким і не забезпечує гарного зчеплення гусениць. Тому вихід транспортера на берег із крутістю більше 9° вода переливається через задній борт усередину платформи тому під час вибору місця виходу з водойми важливо правильно оцінити умови і можливості виходу. 3.20. У випадку буксирування гусениць і неможливості виходу транспортера з водойми на крутий берег зворотний спуск у водойму заднім ходом потрібно здійснювати обережно на малій швидкості. Різкий спуск заднім ходом приводить до захлестування води в корпус транспортера. 3.21. Не допускається переборювати широкі водойми при наявності вітру і значної хвилі. Для забезпечення безпеки при подоланні водяних перешкод необхідно забезпечувати всіх осіб які переправляються рятувальними засобами пояси жилети кола і т.д. . 3.22. Після подолання водяної перешкоди транспортер необхідно підготувати до руху по суші: - зняти щитки гідродинамічних кожухів якщо вони були встановлені і укласти їх на штатне місце: - відкрити зливальний клапан і випустити воду що зібралася на днищі корпуса; - закрити клапан перепуски води. 3.23. З першою нагодою під час контрольного огляду потрібно: - перевірити чи не потрапила вода в змащення картерів бортових передач і опорних ковзанок ознака - сірий колір змащення ; якщо вода потрапила те змащення замінити попередньо промивши картери олією; - перевірити включення стоп-сигналу фар підфарників задніх ліхтарів сигналу. Вимоги безпеки під час руху по лісистій місцевості 3.24. При експлуатації транспортера в жаркий літній час у лісових умовах водій повинен пам'ятати що при русі гілки і хвоя можуть потрапити на крила і випускні труби. Для виключення випадків виникнення пожежі необхідно вчасно очищати труби і крила від гілок хвої. Важливо не допускати вильоту іскор із випускних труб «пострілів» із глушителів що може відбуватися тільки в результаті несправностей двигуна за своєчасним усуненням яких зобов'язаний стежити водій. 3.25. «Постріли» із глушителів можуть викликатися: - занадто багатою сумішшю; - пропуском у запалюванні; - занадто пізнім запалюванням; - нещільним приляганням випускного клапана. 3.26. Водію при експлуатації транспортера в лісових районах необхідно утримувати його в технічно справному стані. Вимоги безпеки під час руху у гірських умовах 3.27. На гірських дорогах де зустрічний роз'їзд утруднений потрібно звільняти дорогу транспортному засобу що рухається біля обриву а при відсутності обриву – тому хто рухається на підйом. Наближаючись до повороту гірської дороги необхідно зайняти крайнє праве положення і поза населеними пунктами – подати звуковий сигнал. 3.28. На гірських дорогах забороняється: 3.28.1. Рух із відключеним зчепленням чи передачею на крутих спусках. 3.28.2. Буксирування на гнучкій зчіпці і більше одного транспортного засобу на жорсткому зчепі. 3.28.3. Усяке буксирування при ожеледі. 3.28.4. Стоянка в місцях відкіля дорога не проглядається на 100 м у кожнім напрямку. Вимоги безпеки під час руху по глибокому снігу 3.29. Сніг маскує перешкоди що зустрічаються тому при русі по снігу потрібно бути особливо обережним. 3.30. При русі по місцевості з глибоким сніжним покривом потрібно уникати різких поворотів і різкого збільшення числа оборотів двигуна тому що при цьому сильно збільшується можливість буксирування гусениць і посадки транспортера на днище особливо на підйомах. 3.31. При русі транспортера по липкому зволоженому снігу великої глибини навіть при включених снігоочисниках можливо прилипання і примерзання снігу до бігових доріжок гусеничних ланцюгів. Найбільш інтенсивне прилипання снігу відбувається при розворотах транспортера. Це явище може викликати розпір гусеничних ланцюгів привести до скидання гусениці з направляючого колеса і псування його оцинкування перами траків. При русі в цих умовах слід дотримуватися особливої обережності уникати крутих поворотів і маневрування заднім ходом поза колією. Навіть при короткочасних зупинках у таких умовах перед початком руху уперед треба подати транспортер один-два рази на 10 – 12 м по всій колії з метою часткового очищення бігової доріжки гусеничних ланцюгів від налиплого і спресованого снігу після чого продовжити рух уперед. Надмірний розпір гусеничних ланцюгів може привести до прогину балансирів направляючих коліс. 3.32. При русі по місцевості з наявністю під снігом валунів пнів і інших перешкод не можна допускати ударів транспортера і посадки його днищем на ці перешкоди. 3.33. Для повороту і переключення передач рекомендується вибирати ділянки з неглибоким снігом. 3.34. Невеликі підйоми і сніжні замети треба переборювати зходу використовуючи силу інерції транспортера. Тривалі і круті підйоми рекомендується переборювати на мінімально можливих оборотах двигуна. 3.35. При виході на гребінь підйому неможна різко збільшувати обороти двигуна транспортера щоб уникнути зриву сніжного покриву і буксирування. Вимоги безпеки під час руху по слизьких і зледенілих дорогах 3.36. На слизькій дорозі зчеплення гусеничних ланцюгів із ґрунтом знижується тому водію потрібно бути особливо уважним. 3.37. На слизькій дорозі потрібно вести транспортер усередині дорожньої полотнини уважно стежити за напрямком руху запобігати відведення транспортера убік. Щоб не втратити керування транспортером при русі по зледенілій дорозі неможна розвивати великих швидкостей а повороти слід виконувати плавно. Різка дія важелями керування і гальмування транспортера може викликати його занос. Гальмувати необхідно плавно комбінованим способом – двигуном і гальмами без вимикання зчеплення. 3.38. Різке збільшення оборотів колінчатого вала двигуна і різкий рух транспортера з місця можуть привести до пробуксовування гусеничних ланцюгів. 3.39. Для подолання великих зледенілих підйомів через кожні 50 – 80 см потрібно вирубати поперечні борозни шириною 10 – 15 см посипати їх піском і укласти в борозни хмиз викласти каменем . 3.40. Особливої уваги від водія вимагає подолання спусків. Переборювати їх слід тільки на нижчих передачах на малих оборотах двигуна без поворотів гальмування і вимикання зчеплення. Вимоги безпеки під час руху по льоду 3.41. Рух транспортера по льоду замерзлих водойм допускається тільки після визначення товщини і стану льоду тобто його здатності витримати вагу транспортера. У випадку руху з причепом по льоду що витримує вагу транспортера можливе буксирування причепа на довгому тросі не менше 20 м . 3.42. Рух одиночного транспортера по слабкому льоду повинен здійснюватися на нижчих передачах без ривків по можливості без зупинок поворотів і переключення передач. Рух колони транспортерів по слабкому льоді не допускається. Вимоги безпеки під час робіт у русі в охоронній зоні магістральних газопроводів і конденсатопроводів 3.43. При обслуговуванні траси газопроводу і його устаткування механік-водій зобов'язаний знати що газ що транспортується по газопроводу безбарвний і без запаху. Без кисню повітря цей газ не горить а в суміші з повітрям від 3 % до 15 % утворить вибухонебезпечну суміш що від джерела вогню або від іскри вибухає. 3.44. Механік-водій зайнятий на аварійних роботах в охоронній зоні і смузі відводу магістральних газопроводів конденсатопроводів повинен бути попередньо навчений безпечним методам виконання робіт і проінструктований про необхідні заходи безпеки при виконанні аварійних робіт. 3.45. Пересування гусеничного транспортера по валику газопроводу і конденсатопроводу категорично забороняється. Переїзд через газопровід і конденсатопровід дозволяється тільки через переїзди зазначені стрілкою. 3.46. Механіку-водію в охоронній зоні діючих газопроводів і конденсатопроводів забороняються: - складувати пально-мастильні матеріали; - розташовувати місця для ремонту і нічлігу гусеничного транспортера і причепа; - розводити багаття. 3.47. При виконанні аварійних робіт на трасі газопроводу механік-водій може бути притягнутий до виконання робіт як лінійний трубопровідник. Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт 3.48. Уважно оглянути місце роботи упорядкувати його. Забрати всі зайві предмети. 3.49. Робочий інструмент і деталі розташувати в зручному і безпечному для використання порядку. Утримувати в чистоті і порядку своє робоче місце. 3.50. Перевірити справність робочого інструмента пристосувань і засобів індивідуального захисту. При роботі застосовувати тільки справний інструмент і пристосування. 3.51. Перевірити щоб робоче місце було досить освітленим а світло не сліпило очі. Користуватися місцевим освітленням напругою вище 36 В забороняється. 3.52. Якщо необхідно користуватися переносною електролампою перевірити наявність на лампі захисної сітки справність шнура і ізоляційної гумової трубки. Напруга переносних електроламп допускається не вище 12 В. 3.53. При необхідності використання під час роботи талів перевірити їх справність підняти вантаж на невелику висоту і переконатися в надійності гальма строп і ланцюги. Місце для підвішування талів повинен указувати майстер чи бригадир. 3.54. Якщо поруч виконуються електрозварювальні роботи вимагати від адміністрації установити щит ширму для захисту очей і обличчя від впливу ультрафіолетових променів чи надягти спеціальні захисні окуляри. 3.55. Для ремонту поставити гусеничний транспортер на металеві козли і переконатися що він надійно укріплений і не зірветься з козел при ремонті. 3.56. При підйомі гусеничного транспортера домкратом домкрат ставиться на міцну і стійку дерев'яну прокладку. 3.57. При недостатній довжині домкрата забороняється збільшувати його довжину нарощуванням випадковими предметами. Домкрат повинен відповідати необхідній висоті підйому транспортера і його частин. 3.58. Працюючи вдвох погоджувати свої дії з товаришем. 3.59. Забороняється виконувати ремонт або виправлення окремих частин транспортера який рухається а також працювати під транспортером при працюючому двигуні. 3.60. Ставлячи транспортер у бокс стежити за тим щоб збоку від нього не було людей. 3.61. Якщо транспортер залишається на козлах перевірити надійність його установки. Не залишати транспортер піднятий домкратом. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Перед зупинкою двигуна необхідно дати йому попрацювати протягом 5 хвилин без навантаження при середній і малій частотах обертання колінчатого вала потім зупинити і виключити подачу палива. 4.2. Закінчивши роботу необхідно провести контрольний огляд транспортера і операції по його технічному обслуговуванню виключити і замкнути пускові пристрої. При цьому повинна бути виключена можливість запуску машини сторонніми особами. 4.3. У зимовий час року необхідно злити воду масло перелити в чисту тару і щільно закрити пробками. 4.4. По закінченні роботи треба зняти спецодяг очистити його від пилу й іншого бруду і повісити у відведене для збереження місце. Потім вимити обличчя і руки теплою водою з милом чи прийняти душ. 4.5. Про всі несправності виявлені при огляді або роботі транспортера повідомити механіка чи змінника. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. З появою стукотів і шумів у двигуні транспортера необхідно негайно зупинити двигун і усунути несправності. Якщо частота обертання колінчатого вала двигуна збільшується більше припустимих значень двигун йде врозкид необхідно припинити подачу палива перемістивши важіль керування подачею палива вгору до упора і сповістити про це механіка. 5.2. Щоб уникнути поломки двигуна забороняється повторне включення шестірні редуктора при працюючому двигуні. 5.3. Щоб уникнути опіків забороняється знімати шланги з патрубків радіатора батареї при працюючому двигуні. 5.4. При виникненні пожежі на транспортері необхідно негайно відключити акумуляторну батарею. Полум'я гасити порошковим чи вуглекислотним вогнегасником засипати землею чи накрити брезентом. Забороняється заливати водою палаюче паливо. 5.5. При нещасних випадках машиніст трактора тракторист повинен вміти надати постраждалому першу медичну допомогу при невідкладних випадках викликати швидку медичну допомогу. посада керівника підрозділу особистий підпис прізвище ініціали /організації/ - розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог особистий підпис прізвище ініціали 5