Інструкція з охорони праці для монтажника зовнішніх трубопроводів

повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ДЛЯ МОНТАЖНИКА ЗОВНІШНІХ ТРУБОПРОВОДІВ місце видання повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік Інструкція з охорони праці № для монтажника зовнішніх трубопроводів 1. Загальні положення 1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства. 1.2. За даною інструкцією монтажник зовнішніх трубопроводів далі монтажник інструктується перед початком роботи первинний інструктаж а потім через кожні 3 місяці повторний інструктаж . Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи яка інструктує та монтажника. 1.3. Власник повинен застрахувати монтажника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я монтажника з вини власника він монтажник має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.4. За невиконання даної інструкції монтажник несе дисциплінарну матеріальну адміністративну та кримінальну відповідальність. 1.5. До роботи монтажником зовнішніх трубопроводів допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань пройшли професійну підготовку і мають відповідну кваліфікацію; пройшли вступний інструктаж з охорони праці інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки. 1.6. Монтажник повинен: 1.6.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. 1.6.2. Бути уважним до сигналів рухомих машин і механізмів. 1.6.3. Виконувати тільки ту роботу яка доручена керівником робіт та по якій проінструктований. 1.6.4. Не допускати сторонніх осіб в робочу зону. 1.6.5. Не захаращувати робоче місце. 1.6.6. Не виконувати вказівки які суперечать правилам охорони праці. 1.6.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків. 1.6.8. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння. 1.6.9. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі. 1.6.10. Користуватись спецодягом та засобами індивідуального захисту. 1.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори які діють на монтажника: - рухомі машини механізми; - захаращеність робочої зони робочого місця; - відсутність спеціальних пристроїв інструменту та обладнання для виконання робіт відповідно прийнятої технології; - незахищені струмоведучі частини електрообладнання; - недостатня освітленість робочої зони; - шкідливі компоненти які виділяються при зварювальних роботах; - знижена температура повітря у холодний період року. 1.8. Монтажник забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з колективним договором угодою . 1.9. У разі поєднання робіт по газо- електрозварюванню стропальних робіт монтажник повинен мати відповідне посвідчення і бути проінструктованим по даних видах робіт. 1.10. При виконанні земляних робіт монтажник повинен бути проінструктованим по даному виду робіт інструкція для землекопа . 1.11. Перед спорудженням зовнішніх трубопроводів водопостачання каналізації газопроводів необхідно розбити трасу яку виконують згідно з проектом виконання робіт і виконання земляних робіт згідно з розділом 9 СНиП ІІІ-4-80 “Техника безопасности в строительстве”. 1.12. Монтаж трубопроводів в улаштовані траншеї включає операції: 1.12.1. Підчищення дна і стінок траншей. 1.12.2. Підготовка приямка в місцях зварювання і ізоляції стиків. 1.12.3. Спорудження основи під трубопровід. 1.12.4. Виконання днища колодязів і камер. 1.12.5. Опускання труб в траншеї. 1.12.6. Збирання і зварювання замикаючих стиків. 1.12.7. Монтаж з'єднувальних деталей і арматури. 1.12.8. Продування повітрям. 1.12.9. Попереднє випробування. 1.12.10. Ізоляція стиків. 1.12.11. Засипка трубопроводів. 1.13. При виконанні земляних робіт на дорогах проїздах в подвір'ях населених пунктів необхідно встановити суцільне огородження з інвентарних щитів. На огородженні повинні бути вивішені попереджувальні знаки і світлові знаки. Необхідно передбачити заходи по відведенню атмосферних вод. 1.14. При роботі з ізолюючими і ущільнюючими матеріалами монтажник повинен бути проінструктований по правилах охорони праці при їх приготуванні і користуванні. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Отримати завдання від керівника робіт і ознайомитися з планом виконання робіт ПВР . 2.2. Перевірити і одягти спецодяг та засоби індивідуального захисту. 2.3. Перевірити наявність та справність інструмента вантажозахоплювальних пристроїв та іншого обладнання. 2.4. Перевірити стан укосів і надійність кріплення стінок траншей. 2.5. Впевнитись у відсутності в траншеї води. Укладання трубопроводів в траншею заповненою водою допускається при глибині води не більше 0 3 м при більшій глибині її необхідно відкачати. 2.6. Впевнитись в надійності встановлення механізмів кріплення тросів до трубопроводів а також у відсутності перешкод для їх вільного переміщення при прокладці трубопроводів через водні перешкоди тунелі. 2.7. Звільнити проходи до місця монтажу звільнити їх від сміття а взимку від льоду і снігу. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. Монтаж трубопроводів виконувати згідно з ПВР після перевірки відповідності проекту розмірів траншей кріплення стінок відміток дна а при наземному прокладанні - опорні конструкції. Результати перевірки відображаються в журналі виконання робіт. 3.2. Монтаж трубопроводів і арматури які були в експлуатації допускається тільки за наявності акта підтверджуючого відсутність в них залишків технологічних продуктів і який дає дозвіл на виконання робіт. 3.3. Вивезені на трасу секції і зварені нитки трубопроводів розташовують уздовж траншеї для виконання підготовчих робіт стикування очищення прихватки на відстані не менше 1 5 м від бокової поверхні труби до бровки траншеї за відсутності нахилу в бік траншеї. У противному разі труби укладають по інший бік вийнятого ґрунту. 3.4. При розкладанні труб призначених для госпорадсько-питного водопостачання не слід допускати попадання у них поверхневої та стічної води. 3.5. Зварювані секції укладають на спеціальні підкладки лежні чи валки з ущільненого ґрунту які виключають їх осідання і самовільне зміщення. Лежні підкладають таким чином щоб вони перекривали траншею а їх кінці були розташовані від краю траншеї на відстані яка виключає можливість обвалення стінок траншеї. 3.6. При встановленні арматури збіг болтових отворів перевіряти за допомогою оправки і монтажних ломиків. Виконувати цю роботу пальцями не допускається. Для заправлення прокладок фланцевих з'єднань слід застосовувати спеціальні дротові гачки. 3.7. Затягування болтів шпильок виконують рівномірно з почерговим загвинчуванням гайок розташованих навхрест при паралельному розташуванні фланців. Вирівнювання перекосу фланців шляхом нерівномірного затягування болтів шпильок та усунення зазору між фланцями за допомогою клинцевих прокладок чи шайб забороняється. 3.8. Під час прокладання труб на прямолінійних дільницях траси з'єднувані кінці суміжних труб повинні бути відцентровані так щоб ширина розтрубної щілини була однаковою по всьому колу. 3.9. Перевертати труби при центруванні і зварюванні стиків необхідно спеціальними трубними гайковими ключами. 3.10. В місцях проведення монтажу кривих вставок котушок і запірної арматури траншею необхідно збільшити на 1 25м в обидва боки від трубопроводу на дільниці довжиною не менше 3 м. Під зварюваним стиком трубопроводу необхідно улаштувати приямок глибиною 0 5 м. Роботи виконувати в присутності і під безпосереднім керівництвом керівника робіт. 3.11. У разі зварювання усередині трубопроводу необхідно передбачити вентиляцію. Забороняється усередині трубопроводів одночасно виконувати роботи газозварнику і електрозварнику. 3.12. При необхідності зварювання усередині труби чи трубопроводу а також при зварюванні зовні після дощу чи снігопаду зварник крім спецодягу повинен користуватися діелектричними рукавицями калошами килимком а також діелектричним шоломом. 3.13. Вільні кінці трубопроводів що монтуються а також отвори у фланцях запірної та іншої арматури при перервах в роботі необхідно закривати заглушками чи дерев'яними пробками. 3.14. Укладання труби в траншеї виконується трубоукладниками а також вантажопідіймальними кранами. Вантажопідіймальні машини і механізми повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від краю траншеї. 3.15. Дно траншеї перед укладанням труб необхідно розчистити від обваленого ґрунту. Якщо обвалення виникло під час опускання трубопроводу то видаляти ґрунт дозволяється тільки після того як під трубопровід впоперек траншеї будуть підкладені спеціальні лежні які забезпечують надійне і стійке положення трубопроводу. Кінці лежнів повинні виходити за бровку траншеї не менше ніж на 1 м. 3.16. Перед подаванням сигналу про підйом секції необхідно впевнитись в наступному: 3.16.1. Секція надійно застроплена і нічим не утримується. 3.16.2. У середині секції відсутні земля каміння лід та інші сторонні предмети. 3.16.3. В зоні дії стріли крана чи трубоукладника відсутні люди. Сигнали повинен подавати бригадир чи трубоукладач-стропальник призначений на цю роботу. 3.17. При переміщенні труб і зібраних секцій які мають антикорозійне покриття слід застосовувати м'які кліщові захвати гнучкі рушники та інші засоби які виключають пошкодження цього покриття. 3.18. Для підіймання і переміщення секцій трубопроводів в горизонтальному положенні слід застосовувати не менше двох стропів чи спеціальні траверси. 3.19. При опусканні труб в траншеї з розкріпленими стінами не дозволяється знімати розпори. З дозволу і під безпосереднім наглядом керівника робіт допускається видалення окремих розпірок але за умов одночасного перекріплення. 3.20. На розпірки кріплення траншеї не дозволяється укладати чи опирати труби фасонні частини та інші вантажі. 3.21. При підійманні та опусканні труб і фасонних частин вагою більше 250 кг для строповки слід застосовувати тільки сталеві троси. Застосовувати для цього конопляні троси канати забороняється. 3.22. Опускати з траншею вручну чавунні труби діаметром до 250 мм і каналізаційні труби малого перерізу допускається тільки за допомогою каната. 3.23. Не допускається використовувати зрошуваних сталевих тросів і конопляних канатів для опускання труб в траншею. 3.24. При опусканні чавунної труби діаметром більше 600мм вручну по укосу траншеї кінці троса необхідно надійно закріпляти в протилежний бік від траншеї. 3.25. При опусканні в траншею розтрубної труби трос необхідно закріпляти ближче до розтрубу до центра тяжкості . Щоб не сталося сковзання троса опускати труби в траншею слід розтрубом до верху. 3.26. При підніманні і опусканні з траншеї важкої арматури стропи необхідно накладати на корпус арматури; не можна накладати стропи на штоки чи маховики. 3.27. Легкі труби і арматуру слід опускати в траншею передаючи їх з рук в руки. Скидати їх в траншею забороняється. 3.28. Опускання в траншею труб секцій трубопроводів фасонних частин і арматури слід виконувати повільно без ривків і ударів вантажу об стінки і дно траншеї чи об розпірки кріплення. 3.29. При опусканні в траншеї труб і фасонних частин необхідно знаходитись від краю вантажу не ближче ніж на 2 м. Наближатися до кінців труб і фасонних частин які опускаються в траншею для укладання їх на місце дозволяється тільки тоді коли вантаж буде знаходитись не більше ніж на 30см від дна траншеї. 3.30. Скочувати труби а також скидати їх і фасонні частини арматуру в траншеї за допомогою ломів важелів забороняється. 3.31. Звільняти укладені в траншеї труби від захоплювальних пристроїв вантажопідіймальних механізмів можна тільки після надійного укладання їх на постійні опори. 3.32. При виявленні будь-яких змін стану укосів траншеї чи несправності їх кріплення роботи необхідно припинити і доповісти про це керівнику робіт. 3.33. Для опускання з траншею слід користуватися переносними драбинами. Не можна опускатися по розпірках траншеї. Переходити через траншею дозволяється по перехідних місткамх шириною не менше 0 6 м з поруччям висотою не менше 1 1 м. 3.34. Не дозволяється виконувати трубопровідні роботи в камерах колодязях тунелях з температурою повітря більше 40°С без припливної і витяжної вентиляції. 3.35. Допускається укладання двох і більше газопроводів в одній траншеї на одному чи різних рівнях ступенями . При цьому відстань між газопроводами слід передбачати достатню для монтажу і ремонту газопроводу. 3.36. В місцях перетину газопроводами каналів теплової мережі комунікаційних колекторів каналів різного призначення з проходом над або під спорудами які перетинаються необхідно виконати прокладання газопроводів в футлярі який виходить на 2 м в обидва боки від зовнішніх стінок споруд які перетинаються а також зробити перевірку неруйнівним методом контролю всіх зварних стиків в межах перетину і по 5 м у боки від зовнішніх стінок споруд які перетинаються. На одному кінці футляра повинна бути передбачена контрольна трубка яка виходить під захисний пристрій. 3.37. Під час роботи в водонасичених і перезволожених ґрунтах пливунах із застосуванням сталевого короба забороняється: 3.37.1. Знаходитись між коробом і стінкою траншеї. 3.37.2. Знаходитися в коробі при підніманні чи опусканні труби. 3.37.3. Знаходитись між коробом і трубою до повного її опускання на ґрунт чи бетонну основу. 3.37.4. Встановлення короба виконувати тільки із застосуванням відтяжок. 3.38. Спускатися в короб і виходити з нього слід по драбині. 3.39. Глибина відкритих приямків для замазування швів стиків чавунних водопровідних труб повинна бути не більше 0 4м для труб діаметром до 300 мм. 3.40. Для сталевих зварюваних труб глибина приямка повинна бути не більше 0 7 м. При більшій глибині приямків необхідно встановлювати кріплення. 3.41. Замазування стиків залізобетонних та інших труб розчинами із застосуванням рідкого скла повинно виконуватись в гумових рукавицях. 3.42. Стики залізобетонних розтрубних труб розчином з гладкими кінцями при їх з'єднанні на муфтах слід ущільнювати гумовими кільцями. 3.43. Свинець для заливання розтрубів труб дозволяється плавити на такій відстані від траншеї колодязя щоб при випадковому перекиданні посудини розплавлений свинець не влучив на працюючих унизу. 3.44. Посудину з розплавленим металом слід опускати на дно приямка траншеї на міцній вірьовці. Приймати посудину з свинцем дозволяється тільки після надійного встановлення її на дно приямка траншеї . 3.45. При заливанні розтрубів свинцем слід користуватися спеціальним ковшем з носиком і на довгій рукоятці. Працювати необхідно в захисних окулярах і брезентових рукавицях. Розтруби перед заливанням свинцем слід ретельно просушити. 3.46. Котли для варіння і розігріву ізоляційних і бітумних мастик повинні бути справними і мати щільно закриваючі негорючі кришки. Заповнення котлів допускається не більше ніж на 3/4 їх ємності. Наповнювач повинен бути сухим. 3.47. Доставляти бітумну мастику до робочих місць тільки за допомогою вантажопідіймальних машин чи по бітумопроводу. Для переміщення гарячого бітуму на робочих місцях слід застосовувати металеві бачки які мають форму зрізаного конуса зверненого широкою частиною вниз з щільно закриваючими кришками і запірними пристосуваннями. Наповнювати бачок слід на 3/4 ємності. Розливати бітум у бачки слід через штуцер з засувкою обладнаною в нижній частині котла. 3.48. Не допускається використовувати в роботі бітумні мастики температурою вище 180 °С. 3.49. Переміщати гарячу мастику у відкритій тарі передавати з рук в руки при підніманні на висоту забороняється. 3.50. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути обладнані приладами для вимірювання температури. 3.51. Площадка де розігрівається бітум повинна бути забезпечена ящиком з піском лопатою вогнегасником. 3.52. Змішувати бітум з бензином дизельним паливом чи іншими органічними розчинниками дозволяється на відстані не менше 50 м від відкритого вогню. Забороняється вливати розчинник в розплавлений бітум при приготуванні праймера тому що при цьому обов'язково виникне вибух. Необхідно вливати бітум в бензин з постійним перемішуванням дерев'яною мішалкою. Температура бітуму не повинна перевищувати 70°С. 3.53. Теплоізоляційні роботи на трубопроводах повинні виконуватися як правило до їх встановлення чи після постійного закріплення згідно з проектом. 3.54. Розбирання кріплення траншей і котлованів слід виконувати знизу у верх по мірі зворотного засипання ґрунту. Кількість одночасно видалених дощок по висоті не повинно перевищувати трьох а в сипучих і нестійких ґрунтах – однієї. Під час видалення дощок слід відповідно переставляти розпірки причому існуючі розпірки треба виймати тільки при встановленні нових. Розбирання кріплення слід проводити в присутності керівника робіт. 3.55. Засипати котловани і траншеї можна тільки з дозволу керівника робіт і в його присутності з дотриманням наступних вимог: 3.55.1. Перед засипанням траншеї впевнитись що в ній немає людей. 3.55.2. Розпірки видаляти поступово знизу по вказівці керівника робіт. 3.55.3. В пливунах чи при розташуванні поблизу фундаментів будівель якщо підошва фундаменту знаходиться вище дна траншеї кріплення залишають з ґрунті. 3.55.4. Засипання виконувати шарами по 30-40 см ущільнюючи кожний шар ручними чи механізованими трамбівками. 4. Вимоги безпеки під час випробування трубопроводів 4.1. Перед початком випробування трубопроводів слід перевірити наявність і справність на їх кінцях упорів які забезпечують сприймання зусиль і при необхідності підтягнути ослаблені болти і шпильки кріплення трубопроводів на опорах. Якщо випробуванню підлягає дільниця трубопроводу то її необхідно ізолювати від суміжних ділянок заглушками чи арматурою. 4.2. Приєднання трубопроводу що випробується гідравлічного пресу насосу чи мережі які створюють необхідний тиск необхідно здійснювати через два запірних вентиля. Після досягнення потрібного тиску трубопровід необхідно відключити від преса насоса чи мережі. 4.3. Піднімання і зниження тиску в трубопроводах виконувати рівномірно без товчків і ударів при постійному контролі показань приладів і стану випробуваної системи. 4.4. Випробувальний тиск необхідно витримувати продовж 5 хвилин після чого він зменшується до робочого при цьому тиску необхідно оглянути трубопровід. 4.5. При пневматичному випробуванні трубопроводу компресор повинен бути розташований на відстані не менше 10 м від трубопроводу що випробується. 4.6. Вистукування зварних швів при огляді слід виконувати молотком вагою не більше 1 5 кг. Трубопроводи з кольорових металів і сплавів можна обстукувати тільки дерев'яними молотками вагою не більше 0 8 кг. Трубопроводи з інших металів і матеріалів обстукувати не дозволяється. 4.7. Приєднання і роз'єднання ліній які подають стиснене повітря від компресора допускається тільки після припинення подачі повітря. 4.8. Забороняється: 4.8.1. Під час піднімання тиску в трубопроводах знаходитись напроти фланцевих з'єднань і швів. 4.8.2. Усувати дефекти під час знаходження трубопроводу під тиском. 4.8.3. Знаходитись в небезпечній зоні під час піднімання тиску в трубопроводах і при випробуванні їх на міцність. 4.9. Після випробування трубопроводи необхідно продути і промити для видалення забруднення і окалини. Для цього трубопровід необхідно розділити на частини забезпечити вільний вихід повітря що нагнітається чи пари шляхом зняття заглушок чи окремих деталей і вузлів трубопроводу. У відкритих кінців встановити міцні щити для захисту працюючих від окалини. Після промивання трубопроводів звільнену воду необхідно відвести в каналізацію. 4.10. В місцях підключення до трубопроводів води чи повітря повинні бути передбачені вентилі чи крани які повинні розташовуватись на висоті доступній для відкривання і закривання без застосування драбин. 4.11. Запобіжні клапани повинні забезпечити скидання надмірного тиску і повинні бути відрегульовані таким чином щоб не було можливості створити в випробуваному трубопроводі тиск більше встановленої величини. 4.12. Робітники які приймають участь в роботах по випробуванню трубопроводів повинні знати розташування арматури заглушок штуцерів для видалення повітря з трубопроводів місця підключення до магістралі води чи повітря які подаються для випробування місця підключення ручних чи привідних насосів чи компресорів місця розташування манометрів на випробуваному трубопроводі а також розташування запобіжних клапанів. 5. Вимоги безпеки після закінчення роботи 5.1. Прибрати інструмент з робочих місць промити їх змастити і покласти в призначене для них місце. 5.2. Всі такелажні пристрої очистити від бруду і покласти в призначене для них місце. 5.3. Зняти спецодяг засоби індивідуального захисту упорядкувати і покласти у відведене для них місце. 5.4. Помити руки обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ. 5.5. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки які мали місце під час роботи. 6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 6.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: обвалення ґрунту в траншеях котлованах; обривання тросів канатів; падіння трубопроводів; виходу з ладу обладнання під час випробування трубопроводів; падіння з висоти; ураження електричним струмом та інше. 6.2. При виникненні аварійної ситуації негайно припинити роботи; виключити від живлення всі споживачі; огородити небезпечну зону; не допускати до неї сторонніх осіб. 6.3. Повідомити про те що сталося керівника робіт. 6.4. Якщо стався нещасний випадок надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу. 6.5. Надання першої медичної допомоги. 6.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму відключивши електроустановку від джерела живлення а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий зовнішній масаж серця звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно після чого викликати швидку медичну допомогу. 6.5.2. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет накласти стерильний перев'язочний матеріал що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки що приходиться безпосередньо на рану бажано накапати декілька крапель настойки йоду щоб одержати пляму розміром більше рани а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах. 6.5.3. Перша допомога при переломах вивихах ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною фанерною пластинкою палицею картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа несвідомий стан після удару голови кровотеча з вух або роту необхідно прикласти до голови холодний предмет грілку з льодом або снігом чи холодною водою або зробити холодну примочку. При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку не підіймаючи його чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз наглядаючи при цьому щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлю чханні рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху. 6.5.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами. У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно ретельно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти. У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин після цього промити 2 %- ним розчином питної соди у разі попадання кислоти а у разі ураження очей лугом - 2 %- ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3%- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди. У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти. 6.5.5. Перша допомога при кровотечі. 6.5.5.1. Підняти поранену кінцівку вверх. 6.5.5.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом із пакета складеним у клубочок придавити її зверху не торкаючись самої рани потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася не знімаючи накладеного матеріалу поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце з деяким натиском . 6.5.5.3. У разі сильної кровотечі яку не можна зупинити пов'язкою застосовується здавлювання кровоносних судин які живлять поранену область при допомозі згинання кінцівок в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. 6.6. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння. 6.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника. посада керівника підрозділу особистий підпис прізвище ініціали /організації/ - розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог особистий підпис прізвище ініціали 1