Інструкція з охорони праці для маляра по фарбуванню автомобілів

повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ДЛЯ МАЛЯРА ПО ФАРБУВАННЮ АВТОМОБІЛІВ місце видання повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік Інструкція з охорони праці № для маляра по фарбуванню автомобілів 1. Загальні положення 1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства. 1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві" ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці" ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці" ДНАОП 0.00-1.28-97 "Правила охорони праці на автомобільному транспорті" "Правила пожежної безпеки в Україні". 1.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження. 1.4. За даною інструкцією маляр по фарбуванню автомобілів далі - маляр інструктується перед початком роботи на підприємстві первинний інструктаж а потім через кожні 3 місяці повторний інструктаж . Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці» в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи яка інструктує та маляра. 1.5. Власник повинен застрахувати маляра від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я з вини власника він маляр має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.6. За невиконання даної інструкції маляр несе дисциплінарну матеріальну адміністративну та кримінальну відповідальність. 1.7. До виконання обов'язків маляра по фарбуванню автомобілів допускаються особи віком не молодше 18 років які мають відповідну кваліфікацію пройшли медичний огляд вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці. 1.8. Маляр повинен: 1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. 1.8.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту. 1.8.3. Виконувати тільки ту роботу яка доручена керівником робіт і по якій він проінструктований. 1.8.4. Не допускати на робоче місце сторонніх осіб. 1.8.5. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі. 1.8.6. Вміти користуватися засобами пожежегасіння. 1.8.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків. 1.8.8. Не захаращувати робоче місце проходи підходи та інше. 1.9. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори які діють на маляра: 1.9.1. Захаращеність робочого місця. 1.9.2. Неправильне розташування автомобіля під час фарбування. 1.9.3. Відсутність спеціальних пристосувань інструменту та обладнання для ведення робіт згідно з прийнятою технологією. 1.9.4. Підвищена загазованість повітря робочої зони. 1.9.5. Підвищена температура повітря робочої зони. 1.9.6. Підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці. 1.9.7. Недостатня освітленість робочої зони. 1.9.8. Шкідливі компоненти у складі застосованих матеріалів. 1.9.9. Термічні фактори пожежі вибухи . 1.9.10. Падіння працюючих з висоти помостів драбин-стрем'янок тощо . 1.9.11. Падіння деталей вузлів агрегатів. 1.9.12. Наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин ксилолу толуолу ацетону уайт-спіриту тощо . 1.10. Маляр забезпечується спецодягом: комбінезон бавовняний черевики шкіряні рукавиці комбіновані шолом бавовняний респіратор окуляри захисні. 1.11. Робочі місця де під час роботи виділяються шкідливі гази та пара фарбувальні камери ванни пост ручного фарбування сушильні камери пости і агрегати очистки та підготовки поверхні для фарбування та інше повинні бути обладнані місцевим відсмоктувачем. 1.12. Підлога приміщень фарбувальних дільниць повинна бути виконана з негорючих матеріалів які допускають легке очищення і не утворюють іскор при ударі. 1.13. Фарбоприготувальна дільниця повинна бути розташована в ізольованому приміщенні з негорючими огороджувальними конструкціями у зовнішньої стіни одноповерхової будівлі з самостійним виходом зовні. 1.14. Електрообладнання і світильники у фарбувальних дільницях повинні бути у вибухозахищеному виконанні. Електричні пускові пристрої повинні встановлюватись поза фарбувальних і сушильних камер. 1.15. Забороняється застосовувати фарби і розчинники невідомого складу. Всі лакофарбувальні матеріали що поступають на підприємство можна застосовувати тільки за наявності паспорта в якому вказується їх хімічний склад. 1.16. В місцях зберігання фарб емалей лаків ґрунтування розчинників і розріджувачів на кожній тарі повинна бути бирка або наклейка з точним найменуванням лакофарбувального матеріалу. 1.17. Лакофарбові матеріали порошкові полімерні фарби розчинники розріджувачі затверджувачі полуфабрикати для приготування миючих обезжирюючих і полірувальних сумішей слід зберігати в складах розміщених в окремих будівлях блоках складських будівель чи в підземних сховищах для розчинників обладнаних примусовою вентиляцією і засобами пожежної техніки. Взаємно реагуючі речовини слід зберігати окремо. Комори для зберігання лакофарбових матеріалів повинні бути обладнані стелажами або закритими металевими шафами. 1.18. На фарбувальній дільниці запас лакофарбових матеріалів не повинен перевищувати змінної потреби необхідної для роботи і повинен зберігатись в герметично закритій тарі. 1.19. Рукоятки малярного інструменту шпателі пензлі ножі повинні щоденно після закінчення роботи очищатися вологим способом. 1.20. Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень на висоту не менше 2 м повинні бути облицьовані негорючим матеріалом який допускає легке очищення від забруднень. 1.21. Фарбувальні камери необхідно очищати від осілої фарби у міру її накопичення але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни і при працюючій вентиляції. Сепаратори необхідно очищати у міру їх забруднення але не рідше ніж через 160 годин роботи фарбувальної камери. 1.22. Для полегшення очищення камер від осілої фарби їх стінки треба покривати тонким шаром консистентної змазки. При очищенні поверхні від відкладень неможна допускати ударів о металеві конструкції. 1.23. Приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних дільниць мають бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системою місцевих відсмоктувачів з фарбувальних камер ванн занурення установок обливання постів ручного пофарбування сушильних камер тощо. Забороняється здійснювати фарбування коли відключені системи вентиляції: слід передбачати захисне блокування яке виключає можливість подавання матеріалів або стисненого повітря до розпилюючих пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію яка сповіщає про припинення їх роботи. 1.24. Вентилятори витяжних систем для фарбувальних дільниць фарбувального та сушильного обладнання слід застосовувати у вибухобезпечному виконанні. 1.25. У разі використання в одній камері різних лакофарбових матеріалів нітроцелюлозних олійних та інше перед зміною фарби камеру необхідно старанно очищати від осілої фарби іншого типу. 1.26. Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати зручний підхід робітників до автомобіля що фарбується. Прохід між стіною камери і автомобілем що фарбується повинен мати ширину не менше 1 2 м. 1.27. Переміщення автомобілів до фарбувальних камер повинно здійснюватися за допомогою транспортерів візків тощо які б виключали пересування автомобілів своїм ходом. 1.28. Фарбувальні та сушильні камери установки струмного обливання і занурення тощо а також дільниці безкамерного фарбування на ґратах повинні бути обладнані автоматичними установками пожежегасіння вуглекислотними пінними порошковими та інші . 1.29. Повітря що відсмоктується від місця фарбування розпиленням камери кабіни грати на підлозі повинне очищатися від часток горючих фарб і лаків за допомогою гідрофільтрів "вологий спосіб" або інших ефективних способів очищення. 1.30. Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки повинні розміщатися поза фарбувальними камерами. Фарборозпилювачі повинні бути заземлені. 1.31. У разі фарбування виробів засобом занурення ванни місткістю до 0 5 м3 обладнуються бортовими відсмоктувачами та кришками які закривають ванну на період перерви в роботі. Ванни місткістю понад 0 5 м3 повинні мати спеціальне укриття обладнане витяжною вентиляцією що забезпечує розведення пари розчинника яка виділяється до концентрацій що не перевищують 20% нижньої межі вибуховості. 1.32. Сушильні камери слід теплоізолювати негорючими матеріалами температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 45°С . Нагрівні прилади повинні бути захищені від потрапляння на них крапель лакофарбового матеріалу. 1.33. Приміщення для проведення фарбувальних робіт забезпечується автоматичними сигналізаторами які попереджають про виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників. 1.34. Не дозволяється: 1.34.1. Проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи крім приготування фарби. 1.34.2. Об'єднувати між собою спільною витяжною системою місцеві відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устаткування а також вентиляційні системи фарбувальних приміщень та фарбоприготувальних відділень між собою та з вентиляційними системами інших виробництв . 1.34.3. Захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні камери бідонами відрами з фарбою та розчинниками обтиральним ганчір'ям тощо. 1.34.4. Залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду. 1.34.5. Готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці. 1.34.6. Застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу а також речовини і матеріали на які відсутні характеристики їх пожежної небезпеки. 1.35. Забороняється зберігати харчові продукти та приймати їжу в приміщеннях для фарбування та приготування фарб. 1.36. Вогневі роботи зварювальні тощо дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушильних камер. Місце зварювання слід обгороджувати захисним екраном. 1.37. Порожня тара з-під лакофарбових матеріалів має бути щільно закритою і зберігатися на спеціально відведених майданчиках. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Одягти спецодяг та засоби індивідуального захисту. 2.2. Включити припливно-витяжну вентиляцію. 2.3. Підготувати робоче місце необхідні пристосування обладнання лакофарбувальні матеріали. 2.4. При фарбуванні пульверизатором слід попередньо перевірити справність шлангів фарбонагнітаючого бака масловодовідділителя фарборозпилювача манометра запобіжного клапану. 2.5. Перевірити електрообладнання фарбувальних і сушильних камер. 2.6. Перед фарбуванням і особливо сушінням газобалонного автомобіля необхідно повністю випустити злити газ із балонів на посту випуску зливу а балони продути стиснутим повітрям або азотом до повного видалення залишків газу. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. Перед фарбуванням автомобілів необхідно впевнитись що клема від'єднана від акумулятора двигун зупинено. 3.2. Забороняється знаходитись стороннім особам в приміщенні для фарбування. 3.3. Під час роботи з пульверизатором повітряні шланги в місцях з'єднання повинні бути міцно закріплені щоб не було їх зриву тиском стиснутого повітря. 3.4. Роз'єднувати шланги пневматичних фарбувальних апаратів дозволяється тільки після припинення подачі повітря. Забороняється підіймати тиск у фарбонагнітальному бачку вище робочого. 3.5. Для запобігання надмірного туманоуторення та в цілях зменшення забруднення робочої зони аерозолями парою фарб і лаків при фарбуванні пульверизатором фарборозпилювач слід тримати перпендикулярно до поверхні яка фарбується на відстані не більше 350 мм від неї. 3.6. Забороняється застосовувати для пульверизаційного фарбування емалі фарби ґрунтування та інші матеріали які мають свинцеві з'єднання. Як виняток їх застосування дозволяється лише з дозволу органів санітарного нагляду. 3.7. Лакофарбові матеріали до складу яких входить дихлоретан та метанол дозволяється застосовувати тільки при фарбуванні пензлем. 3.8. Особливу обережність слід виявляти під час роботи з нітрофарбами так як вони легко займаються а пари розчинників змішуючись з повітрям утворюють вибухові суміші. 3.9. Забороняється проводити фарбування розпилювачем поблизу місць виконання електрогазозварювальних робіт користуватися відкритим вогнем палити в приміщенні для фарбування автомобіля та поблизу проведення фарбувальних робіт. 3.10. Під час фарбування кузовів фургонів і автобусів кабін великих ємностей та на висоті більше 1 м необхідно користуватися міцно установленими помостами з поручнями переносними або пересувними драбинами-стрем'янками. 3.11. В роботі повинні приймати участь не менше двох робітників малярів . 3.12. Не дозволяється підніматися по драбині з вантажем фарбою . 3.13. Фарбування в середині кузова автобуса фургона тощо необхідно проводити при відкритих дверях вікнах люках. 3.14. Для уникнення забруднення підлоги і обладнання лакофарбовими матеріалами переливання їх з однієї тари в іншу повинно виконуватись на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм. Під час перемішування фарб і розчинників слід надягати респіратори та захисні окуляри. 3.15. Розлиті на підлогу фарби та розчинники необхідно негайно прибирати з застосуванням сухого піску чи тирси та видаляти з приміщення. 3.16. Забороняється застосовувати як розчинники бензол та етилований бензин. 3.17. Знімати стару фарбу хімічними матеріалами дозволяється тільки в гумових рукавичках. 3.18. Забороняється виконувати фарбувальні роботи за межами фарбувального приміщення та у виробничих приміщеннях. 3.19. Тару з-під лакофарбових матеріалів слід очищати м'якими скребками та щітками мідними або алюмінієвими та промивати розчинником. 3.20. При виконанні фарбувальних робіт і обробки забороняється: 3.20.1. Проводити роботи з лакофарбувальними матеріалами і розчинниками без застосування засобів індивідуального захисту спецодягу респіраторів захисних окулярів тощо . 3.20.2. Користуватися відкритим вогнем сірниками паяльними лампами проводити зварювальні роботи тощо палити на дільницях фарбування у місцях збереження фарб та розчинників а також у місцях збереження порожньої тари з-під фарб та розчинників. 3.20.3. Використовувати лакофарбувальні матеріали фарби розчинники тощо невідомого складу. 3.20.4. Проводити роботи при вимкненій або несправній вентиляції. 3.20.5. Користуватися інструментом який дає іскру при ударах та електроінструментом. 3.20.6. Тримати легкозаймисті рідини у відкритій тарі. 3.20.7. Зберігати порожню тару з-під фарб та розчинників у робочих приміщеннях. Для зберігання порожньої тари необхідно виділити спеціальне приміщення склад або площадку поза приміщенням на відстані від нього не менше 25 м. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Відключити від електромережі устаткування обладнання. 4.2. Прибрати робоче місце; пристосування обладнання прибрати у відведене для них місце. 4.3. Обтирочні кінці вату та інше після використання скласти у металевий ящик з кришкою і винести у спеціально відведене місце. 4.4. Фарборозпилювачі та шланги очистити і промити від залишків лакофарбувальних матеріалів. 4.5. Ретельно помити руки щіткою і милом з теплою водою. При можливості прийняти душ. 4.6. Після роботи з фарбами які мають свинцеві сполуки необхідно попередньо обмити руки 1%-ним розчином кальцинованої соди вимити руки алізариновим милом потім вимити обличчя теплою водою прополоскати рот та почистити зуби. 4.7. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки які мали місце під час роботи. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. Негайно припинити роботи відключити електроенергію не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону. 5.2. Повідомити про те що сталося керівника робіт. 5.3. Якщо є потерпілі надавати їм першу медичну допомогу при необхідності викликати "швидку медичну допомогу". 5.4. Надання першої медичної допомоги. 5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму відключивши електроустановку від джерела живлення а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий зовнішній масаж серця звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу. 5.4.2. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет накласти стерильний перев'язочний матеріал що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки що приходиться безпосередньо на рану бажано накапати декілька капель настойки йоду щоб одержати пляму розміром більше рани а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах. 5.4.3. Перша допомога при переломах вивихах ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною фанерною пластинкою палицею картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа несвідомий стан після удару голови кровотеча з вух або роту необхідно прикласти до голови холодний предмет грілку з льодом або снігом чи холодною водою або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку не підіймаючи його чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз наглядаючи при цьому щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлю чханні рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху. 5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин після цього промити 2%-ним розчином питної соди а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти. 5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках. При опіках вогнем парою гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі які утворюються та перев'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня почервоніння обпечене місце обробляють ватою змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня пухирі обпечене місце обробляють спиртом 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну. При опіках третього ступеня зруйнування шкіряної тканини накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря. 5.4.6. Перша допомога при кровотечі. Для того щоб зупинити кровотечу необхідно: - підняти поранену кінцівку вверх; - кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом із пакета складеним у клубочок придавити її зверху не торкаючись самої рани потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася то не знімаючи накладеного матеріалу поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце з деяким натиском ; - при сильній кровотечі яку не можна зупинити пов'язкою застосовується здавлювання кровоносних судин які живлять поранену область при допомозі згинання кінцівок в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. 5.4.7. Перша допомога при отруєнні. При отруєнні газами з'являються головний біль «стукіт в скронях» «дзвін у вухах» загальна слабкість запамороченість посилене серцебиття нудота блювання. При дуже великому отруєнні з'являється сонливість апатія байдужість а при важкому отруєнні - збудження дихання розширення зіниць. При всіх отруєннях слід негайно вивести чи винести потерпілого з загазованої зони розстібнути одяг який заважає диханню забезпечити приплив свіжого повітря покласти потерпілого припіднявши ноги розтерти тіло вкрити потепліше давати нюхати нашатирний спирт. При зупинці дихання необхідно приступити до штучного дихання. В усіх випадках при отруєнні газами необхідно давати потерпілому випити якнайбільше молока. 5.5. Якщо сталася пожежа приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину. 4.6. Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації. посада керівника підрозділу особистий підпис прізвище ініціали /організації/ - розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог особистий підпис прізвище ініціали 1