Інструкція з охорони праці для машиніста штукатурної станції пересувної

повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ДЛЯ МАШИНІСТА ШТУКАТУРНОЇ СТАНЦІЇ ПЕРЕСУВНОЇ місце видання повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ посада роботодавця і найменування підприємства № число місяць рік Інструкція з охорони праці № для машиніста штукатурної станції пересувної 1. Загальні положення 1.1. Інструкція з охорони праці далі - інструкція розроблена згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці" і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. 1.2. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства. 1.3. Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці правила поводження з машинами механізмами устаткуванням та іншими засобами виробництва користуватися засобами колективного та індивідуального захисту проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди". 1.4. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу а також у зв'язку з допущеними аваріями і нещасними випадками до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення які викладаються на окремому аркуші з підписом керівника відповідного структурного підрозділу. 1.5. Інструкція є обов'язковим для виконання нормативним документом для машиніста штукатурної станції пересувної. 1.6. До керування штукатурною станцією пересувною допускаються особи не молодше 18 років які пройшли медичний огляд спеціальне навчання інструктаж на робочому місці та одержали посвідчення на право керування станцією ознайомлені з інструкцією з експлуатації. 1.7. Машиніст штукатурної станції повинен мати тарифний розряд не нижче 4-го і групу з електробезпеки не нижче II. 1.9. Машиніст повинен проходити наступні інструктажі з охорони праці: а вступний - при прийомі на роботу; б первинний - на робочому місці; в повторний - не рідше одного разу на 3 місяці; г позаплановий - при порушенні вимог безпеки що призвело чи могло призвести до аварії або нещасного випадку; при зміні технологічного процесу конструкції станції чи діючих нормативних актів про охорону праці; д цільовий - при виконанні разових робіт безпосередньо не пов'язаних з обов'язками за фахом ліквідації аварії стихійного лиха; проведенні робіт для яких оформляється наряд-допуск дозвіл та інші документи. 1.8. Повторна перевірка знань машиністом безпеки праці у тому числі знань вимог електробезпеки з присвоєнням II групи проводиться: а періодично не рідше одного разу на 12 місяців в обсязі знань даної інструкції ; б при перерві в роботі за фахом понад 6 міс.; в перед допуском до роботи після тимчасового відсторонення машиніста за порушення вимог безпеки чи технології. 1.9. Додаткова перевірка знань машиніста проводиться: а при переході на нові для нього способи приготування сумішей чи види робіт; б при готуванні сумішей з нових матеріалів чи при істотній зміні технології їх приготування. 1.10. Для зниження рівня впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів машиніст повинен бути забезпечений наступними засобами індивідуального захисту: - комбінезон бавовняний - термін носіння 12 міс.; - чоботи гумові - термін носіння 12 міс.; - рукавиці комбіновані - термін носіння 1 міс. На зовнішніх роботах узимку додатково: - куртка бавовняна на прокладці що утеплює - термін носіння 36 міс.; - штани бавовняні на прокладці що утеплює - термін носіння 36 міс.; - валянки - термін носіння 48 міс. У залежності від характеру і умов виконуваної роботи машиніст повинен застосовувати і інші засоби індивідуального захисту наприклад захисну каску респіратор захисні окуляри гумові лугостійкі рукавички тощо . 1.11. При одержанні спецодягу спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту машиніст повинен бути проінструктований керівником робіт про порядок користування цими засобами й ознайомлений з вимогами по догляду за ними. 1.12. Машиніст не повинен приступати до роботи в неналагодженому забрудненому спецодягу спецвзутті і з несправними запобіжними пристосуваннями. 1.13. Місце встановлення штукатурної станції на будівельному об'єкті визначається проектом провадження робіт. Штукатурна станція повинна бути встановлена на сплановану горизонтальну поверхню поза небезпечною зоною інших працюючих машин і механізмів а з боку завантаження - улаштовані зручні під'їзди інвентарні металеві естакади пандуси з залізобетонних плит . 1.14. Робоче місце машиніста повинно бути зв'язане з місцями прийому суміші звуковою чи світловою сигналізацією. 1.15. Штукатурну станцію від атмосферних опадів необхідно захищати навісом а в зимовий час - утеплювати. 1.16. Над гнучкими розчинопроводами покладеними в місцях постійного руху людей чи транспортних засобів необхідно встановити містки. 1.17. Підключення штукатурної станції до живильної мережі слід виконувати з використанням пункту живлення що містить комутаційний і захисний апарати ящик з запобіжниками чи автоматичними вимикачами і рубильником . Для підключення необхідно застосовувати кабелі з алюмінієвими чи мідними жилами з ізоляцією з гуми чи пластмаси. Зовнішні електропроводки тимчасового електропостачання повинні бути розміщені на опорах на висоті над рівнем землі площадки настилу не менше м: а 2 5 - над робочими місцями; б 3 5 - над проходами в 6 0 - над проїздами. 1.18. Підключення і відключення штукатурної станції а також нагляд за справним станом електричної частини станції в процесі експлуатації може виконувати тільки електромонтер що має групу з електробезпеки не нижче III. Забороняється виконувати цю роботу машиністу. 1.19. На робочому місці машиніста повинна бути покладена ізолююча підставка. 1.20. Шнекові змішувачі що просівають барабани повинні бути обладнані захисними ґратами зблокованими кінцевими вимикачами з пусковими пристроями електродвигунів. Машиніст зобов'язаний щодня перевіряти справність блокування - якщо при піднятих чи знятих захисних ґратах двигун не включаються блокування справне. 1.21. Машиніст штукатурної станції зобов'язаний: - знати улаштування конструкцію принцип дії і правила технічної експлуатації станції; - вміти усувати основні неполадки в механічній частині станції; - дотримуватися правил безпеки при очищенні і змащенні вузлів і агрегатів; - знати встановлену систему сигналізації; - експлуатувати й обслуговувати станцію відповідно до інструкції заводу-виробника. 1.22. Забороняється машиністу знаходитися в нетверезому стані на території будівельного об'єкта і у побутовому приміщенні як у робочий так і в неробочий час. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Перед початком роботи машиніст штукатурної станції пересувної зобов'язаний: - одягти спецодяг спецвзуття і інші необхідні засоби індивідуального захисту; - ознайомитися в журналі прийому-здачі змін із записами машиніста попередньої зміни; - одержати завдання на виконання робіт та інструктаж з охорони праці від майстра виконроба ; - оглянути робоче місце забрати сторонні предмети перевірити справність робочого інструмента підготувати і зручно розташувати його; - переконатися в наявності безпечних проходів завширшки не менше 0 6 м сигнального огородження небезпечних зон і знаків безпеки на них достатньої освітленості робочого місця. 2.2. Перед пуском штукатурної станції машиністу необхідно перевірити: - наявність на робочому місці ізолюючої підставки; - відсутність у змішувальному бункері сторонніх предметів каменів шматків металу і ін. а у форсунці трубопроводах і гумових шлангах - залишків розчину; - зазор між лопатами шнека і внутрішньою поверхнею бункера; - надійність затягування нарізних з'єднань; - наявність справність і надійність кріплення захисних огороджень на обертових частинах устаткування; - наявність змащення на тертьових поверхнях і рівень масла в редукторах; - натяг приводних ременів; - можливість вільного провертання лопатевого вала шнека ; - зовнішнім оглядом - наявність і цілісність захисного заземлення корпусів електродвигунів і пускових пристроїв стан ізоляції електропроводів; - наявність манометрів на розчинонасосі і пломб чи тавра на них; - стан гумових шлангів по всій довжині їх кріплення до розчинонасосу і щільність стиків у місцях з'єднання розчинопровода. 2.3. Перед очищенням машиністом прийомного бункера штукатурної станції від залишків розчину видалення сторонніх предметів змащенням тертьових поверхонь устаткування провертанням руками лопатевого вала шнека підтяжці приводних ременів електромонтер зобов'язаний виключити рубильник вийняти плавкі вставки закрити на замок рукоятку рубильника у відключеному положенні і вивісити плакат: "Не включати! Працюють люди!". Не дозволяється здійснювати очищення бункера без спеціально виділеного робітника з числа робітників ланки бригади дільниці для забезпечення безпеки машиніста. 2.4. Забороняється при огляді штукатурної станції і виконанні будь-яких ремонтних чи профілактичних робіт на ній навмисно виводити з ладу пристрої захисних ґрат що блокують з пусковими апаратами. 2.5. При виявленні несправностей які неможливо усунути власними силами машиніст зобов'язаний сповістити про це керівнику відповідальному за безпечне ведення робіт механіку виконробу майстру . 2.6. Після усунення виявлених несправностей а також перед початком роботи необхідно перевірити дію усіх вузлів і агрегатів штукатурної станції на холостому ходу без навантаження попередньо подавши про це попереджувальний звуковий сигнал. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. Машиніст повинен виконувати тільки ту роботу по якій проінструктований і допущений керівником робіт. 3.2. Не допускати на робоче місце осіб які не мають відношення до даної роботи. 3.3. Під час роботи бути уважним самому і не відволікати інших. 3.4. У процесі роботи машиністу необхідно стежити за тим щоб: - завантаження змішувача проводилося при включеному двигуні; - маса розчину що завантажується не перевищувала місткість бункера; - розчин що завантажується не містив у собі сторонніх предметів що може призвести до заклинювання шнека; - розчин що завантажується подавався в бункер рівномірно щоб уникнути заклинювання ротора і його зупинки; - не нагрівалися підшипники і корпуси редукторів; - лопати шнека не зачіпали внутрішню поверхню бункера; - прийом перемішування і видача розчину проводилися відповідно до вимог технологічних карт і встановлених режимів підігріву і домішок у зимовий час; - тиск у розчинопроводі не перевищував 6 кгс/см2. У випадку перевищення тиску зупинити двигун і з'ясувати причину його виникнення; - не відбувалося витоку розчину в інвентарних з'єднаннях розчинопровода; - рівень води в баці при включеному обігріві не був нижче відмітки на водомірному склі. 3.5. Подача автосамоскидів під розвантаження розчину заднім ходом допускається тільки за сигналом машиніста штукатурної станції. 3.6. Прочищення розчинопроводів і порожнин розчинонасоса що засмітилися проводити водою попередньо скинувши тиск від'єднавши секцію що засмітилася. Цю операцію слід виконувати з обов'язковим застосуванням захисних окулярів. Щоб уникнути травмування машиністу забороняється розташовуватися з торців роз'єднаних ланок розчинопровода направляти торці ланок що забилися на людей. 3.7. Машиністу штукатурної станції забороняється: - експлуатувати станцію при несправних агрегатах манометрі на розчинонасосі ушкоджених гумових шлангах а також при утворенні пробок у шлангах і форсунці сопла; - працювати при знятих огородженнях обертових частин устаткування; - перегинати під гострим кутом шланги по яких транспортується розчин закріплювати гнучкі шланги на штуцерах дротовими скрутками - для цих цілей необхідно застосовувати інвентарні хомути; - самостійно підключати відключати станцію до електромережі й обслуговувати електроустановки; - розбирати і ремонтувати частини механізмів на ходу а розчинонасос і гумові шланги - під тиском а також затягувати підтягувати сальники і фланцеві з'єднання під тиском; - змащувати і очищати механізми та усувати несправності під час їх роботи; - засовувати у бункер руки лопату відбирати проби чи набирати суміш при включеному шнеку; - здійснювати розвантаження автосамоскидів з естакади що не має справного відбійного бруса; - експлуатувати шнекову установку без ґрат на прийомному бункері зблокованих з електродвигуном шнека чи при нещільному її закритті; - ходити по ґратах бункера проштовхувати застряглий розчин; - відключати електроблокування виводити з ладу кінцеві вимикачі і тупикові упори; - знаходитися в небезпечній зоні переміщуваного краном вантажу при підйомі ящиків чи бункерів з розчином; - перевантажувати ящики бункери для розчину понад установлену норму; - виконувати стропування не маючи посвідчення стропальника; - передавати керування станцією іншим робітникам а також залишати без догляду працюючу станцію. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Зупинити розчинонасос відкрити пропускний пристрій і випустити розчин з ковпака і шлангів потім включити насос і викачати залишки розчину після чого промити насос і розчинопровід водою. 4.2. Зняти ковпак і всмоктувальне коліно очистити їх від затверділих частинок розчину. 4.3. З настанням морозів обов'язково злити воду з насоса для чого необхідно відвернути пробку в нижній частині фланця насосної камери одночасно відкривши кран заливного пристрою. 4.4. Промити водою вібробункер шнековий змішувач. 4.5. Станцію відключити від електромережі рубильник закрити на замок. 4.6. При виявлених несправностях у роботі станції зробити запис у змінному журналі доповісти керівнику робіт для вжиття заходів. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. У випадках несправності устаткування чи в аварійних ситуаціях що можуть викликати поломку устаткування і травмування людей машиніст штукатурної станції зобов'язаний: - негайно припинити роботу і відключити станцію від електромережі використавши при необхідності органи аварійного відключення; - про всі несправності і вжиті заходи з їх усунення повідомити керівника робіт. 5.2. У випадку виникнення пожежі відключити штукатурну станцію від електромережі організувати гасіння осередку загоряння первинними засобами пожежегасіння. Електропроводи що зайнялися слід гасити порошковими чи вуглекислотними вогнегасниками. Забороняється гасити проводи що знаходяться під напругою водою пінними вогнегасниками і піском. При неможливості ліквідації осередку загоряння власними силами необхідно негайно повідомити по телефону "01" у пожежну частину. 5.3. Якщо під час роботи стався нещасний випадок машиніст зобов'язаний негайно відключити станцію і надати першу медичну допомогу потерпілому повідомити про те що трапилося керівника робіт і вжити заходів для збереження обстановки нещасного випадку якщо це не загрожує життю і здоров'ю людей. 5.3. Якщо є потерпілі необхідно їм надати першу медичну допомогу а при необхідності викликати “швидку медичну допомогу”. 5.4. Надання першої медичної допомоги. 5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму відключивши електроустановку від джерела живлення а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий зовнішній масаж серця звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”. 5.4.2. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет накласти стерильний перев'язочний матеріал що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки що приходиться безпосередньо на рану бажано накапати декілька крапель настойки йоду щоб одержати пляму розміром більше рани а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах. 5.4.3. Перша допомога при переломах вивихах ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною фанерною пластинкою палицею картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа несвідомий стан після удару голови кровотеча з вух або роту необхідно прикласти до голови холодний предмет грілку зі льодом або снігом чи холодною водою або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку не підіймаючи його чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз наглядаючи при цьому щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер ознакою якого є біль при диханні кашлю чханні рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху. 5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин після цього промити 2%-ним розчином питної соди а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти. 5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках. При опіках вогнем парою гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі які утворюються та перев'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня почервоніння обпечене місце обробляють ватою змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня пухирі обпечене місце обробляють спиртом 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну. При опіках третього ступеня зруйнування шкіряної тканини накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря. 5.4.6. Перша допомога при кровотечі. Для того щоб зупинити кровотечу необхідно: - підняти поранену кінцівку вверх; - кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом із пакета складеним у клубочок придавити її зверху не торкаючись самої рани потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася то не знімаючи накладеного матеріалу поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце з деяким натиском ; - при сильній кровотечі яку неможна зупинити пов'язкою застосовується здавлювання кровоносних судин які живлять поранену область за допомогою згинання кінцівок в суглобах а також пальцями джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. 5.5. Виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації. посада керівника підрозділу особистий підпис прізвище ініціали /організації/ - розробника УЗГОДЖЕНО: Керівник спеціаліст служби охорони праці підприємства особистий підпис прізвище ініціали Юрисконсульт особистий підпис прізвище ініціали Головний технолог особистий підпис прізвище ініціали 1