Вплив комп’пютера на організм людини

Вплив комп’пютера на організм людини Хоч це й парадоксально але широке застосування комп'ютерів на виробництві загострило проблеми безпеки працівника. Промислові підприємства та цілі галузі зараз різко збільшили впровадження електронної техніки. Разом з тим за зменшення коштів на охорону праиі та скорочення служб охорони праці далеко не завжди приділяється належна увага навчанню персоналу безпечних прийомів роботи на комп'ютерно-дисплейній техніці. Застосування комп'ютерів на підприємствах України сприяє скороченню виробничого циклу на 40 50% капітальних та експлуатаційних витрат на устаткування не менш як на 10%. Стало можливим швидке переналагодження устаткування на новий вид продукції яка стає конкурентоспроможною. А це без сумніву є важливим фактором успішної діяльності великих та малих підприємств. газом з тим результати досліджень американських вчених показують що до роботи на комп'ютерах треба ставитися серйозно з точки зору збереження здоров'я та працездатності. Адже не секрет що че- рез економію коштів ергономічні вимоги часто відсуваються на другий план. Попередньо не проводяться експерименти для відпрацювання форм адаптації обслуговуючого персоналу до нових умов праці. Крім того впровадження нової техніки випереджає темпи навчання кадрів на сучасному рівні. У підсумку обладнання установ та заводських цехів дисплеями не приводить до принципового поліпшення виробничого середовища а обертається зростанням професійних захворювань робітників і службовців. Крім фізичних та хімічних великий вплив на операторів справляють також психофізичні фактори пов'язані з великим обсягом оброблюваної інформації монотонність праці. За даними Міжнародної організації праці МОП в операторів які обслуговують дисплейну техніку погіршується зір з'являються м'язові болі реєструються гінекологічні захворювання психічні та нервові розлади захворювання серцево-судинної системи новоутворення. Це не означає що робота з дисплеєм неминуче призводить до цих захворювань. Як вважають спеціалісти наслідки залежать від кількох факторів: тривалості роботи з дисплеєм інтенсивності праці співучасті працівника в управлінні виробництвом тощо. Перше що незмінна відмічається в процесі обстеження це візуальна втома від контакту з дисплеєм. Обстеження майже 2 5 тис. канадських робітників і службовців виявило що проблеми із зором найчастіше виникають у тих хто у своїй роботі користується дисплейною технікою дані МОП . Залежність погіршення зору від характеру праці було виявлено й французьким Національним інститутом досліджень з професійної безпеки при порівнянні двох груп операторів ЕОМ: тих хто спеціалізується на введенні інформації і тих що працюють в діалоговому режимі з дисплеєм. Причому порушення зору відмічалося в першій групі в 50 60% а у другій в 30 40%. Хоча в останньому випадку оператори були біля екрана триваліший час. Цим установлено що причини відмінностей не зводяться лише до інтенсивності праці. Визначальним фактором виявився ступінь активності оператора при спілкуванні з ЕОМ. Важливо що переважає в його праці: автоматизм та одноманітність дій зумовлюють погане самопочуття працівника активна ж розумова діяльність згладжує дискомфорт у роботі з відеотерміналом. Обслуговуючий персонал дисплейної техніки наражається значною мірою й на розлади м'язової системи. Це пов'язано з мускульним напруженням від одних і тих самих обмежених рухів за збереження загальної статичності тіла. Незручність пози через нехтування ергономічними вимогами при влаштуванні робочого місця та монотонність праці як показало обстеження 1000 операторів ЕОМ спричинюють велику ймовірність виникнення болю в спині та необхідність наступного ортопедичного лікування. Аналіз результатів досліджень інституту технології в Цюріху Швейцарія підтверджує що працівники зайняті на одноманітних операціях з введення даних в ЕОМ частіше страждають від болю в плечовому поясі 60% обслідуваних ніж службовці які працюють з дисплеєм у діалоговому режимі 30% . В операторів які не користуються дисплейною технікою недуги відмічено у 25% від загальної кількості обстежених. Ще менше 10% від подібного болю страждають звичайні конторські службовці. Професійний ризик операторів які обслуговують комп'ютери пов'язаний також з можливим опроміненням. Катодне ультрафіолетове інфрачервоне а також радіочастотне випромінювання екрана також можуть становити певну небезпеку. Хоча з приводу її серйозності думки спеціалістів розходяться. Одні вважають що випромінювання від дисплея як від звичайного телевізора не перевищує допустимих норм. Інші наполягають що шкода від дисплейної техніки порівняно з телевізором у кілька разів більша. Останнє пояснюється близькістю екрана та тривалістю роботи з ним. Описано випадки телевізійної епілепсії коли випромінювання знижує активність кори головного мозку призводить до втрати зосередженості та уповільненого розуміння інформації що загорається на екрані. Всі перелічені типи професійного ризику під час роботи з дисплейною технікою накладаючись на стресові ситуації нерідко спричинюють нервові психічні та серцево-судинні захворювання. Адже будова дисплея передбачає контроль за обсягом оброблюваної оператором інформації. На екрані можуть загоратися не тільки команди оператору але й попередження якщо швидкість його роботи недостатня. Таким чином техніка сама налаштовує службовця на інтенсивний ритм роботи. На підставі наведеного можна зробити висновок що серед працівників які користуються дисплейною технікою можливе поширення таких захворювань як хронічні неврози та психічні захворювання гіпертонія безсоння розлади серцево-судинної системи та ін. Ось чому для цих категорій працівників особливої актуальності набуває проблема значного поліпшення умов праці а також планування оздоровчих заходів. Які ж критерії треба застосовувати для оцінки умов праці для зазначених вище працівників? Тепер в Україні розроблені й діють нормативні документи що регламентують роботи з візуальними дисплейними термінала-ми ДНАОП 0.00-1.31-99 затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 р. № 2 за умови додержання Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин 3.3.2.007-98. Одним з найбільш ефективних напрямів вирішення зазначених питань є широке і швидке поширення атестації та раціоналізації робочих місць пов'язаних з візуальними дисплейними терміналами та електронно-обчислювальною технікою. На нашу думку треба чітко дотримувати вимог і рекомендацій для поліпшення умов праці персоналу який обслуговує комп'ютерну техніку. Керівникам установ підприємств цехів та дільниць треба подбати про розробку таких комплексних заходів які б включали для операторів нормовані перерви в роботі виробничу гімнастику ергономічний дизайн тощо. При цьому необхідно звернути увагу на такі вимоги: обмеження часу постійного перебування службовців і робітників біля пульту дисплея не більше 4 год на зміну ; обмеження контролю за обсягом оброблюваної оператором інформації; видача дозволів на довільні перерви в роботі; створення умов для попутної участі працівників в інших видах діяльності; впровадження бригадного методу організації праці; підвищення значення розумової діяльності в роботі оператора завдяки раціональному розподілу робочого часу. Це поки що найреальніша можливість захистити людину яка працює біля комп'ютера від професійного захворювання. О. КАРАКАШ канд. техн. наук доцент Б. ПОКРОВСЬКИЙ інженер відділу охорони праці Національна металургійна академія Дніпропетровськ О. ПРОСАНДЄЄВ головний державний експерт умов праці Дніпропетровської області