Зменшити пилове навантаження

Зменшити пилове навантаження Гігієнічні аспекти виробничого пилу та патології від його дії у машинобудівній промисловості Під час плавлення чавуну і сталі концентрації пилу що переважно складається із оксидів заліза становлять 41-80 мг/м3 а під час заливки у форми 28-30 мг/м3. У процесі вибиття опок на вибивальних решітках концентрації пилу у середньому становлять 110 мг/м3 на решітках обладнаних кожухами 23 2-22 6 мг/м3. Значно знижується пиловиділення за прогресивних способів вибиття видавлюванні гідравлічному та електрогідравлічному вибиванні. Під час дробоструминного очищення литва у вентильованих камерах віброабразивного очищення в обладнаних кожухами барабанах пиловиділення незначне. Найбільш небезпечні і важкі умови праці відмічаються під час проведення обрубу-вальних робіт пневматичними відбійними молотками для видалення пригару задирок залишків формувальної суміші. Концентрації пилу під час виконання таких робіт досягають нерідко 300-340 мг/м3. Треба підкреслити що робітники ливарних цехів зазнають сукупного впливу несприятливих факторів -пилу хімічних сполук нагріваючого мікроклімату інфрачервоного випромінювання шуму та вібрації. Для зварювальних робіт характерним є забруднення повітряного середовища пилом і токсичними газами. Так під час використання електродів типу УОНИ концентрації пилу досягають декількох десятків мг/м3 а фтористого водню перевищують ГДК у 4-10 разів. При зварюванні рутиловими електродами концентрації пилу становлять до 7 мг/м3 а концентрації оксидів марганцю не перевищують гранично допустимих норм. Під час зварювання у середовищі вуглекислого газу концентрації пилу у кабіні зварника становлять 6 6-24 8 мг/м3. Найвищі концентрації пилу 6 0-73 6 мг/м3 оксидів марганцю 0 03-9 16 мг/м3 оксиду вуглецю 12 5-95 7 мг/м3 виявляються при зварюванні великогабаритних конструкцій на тимчасових робочих місцях не обладнаних місцевими витяжними пристроями. Ряд незаперечних переваг мають автоматичне зварювання під флюсом і електрошлакове зварювання за яких валові виділення зменшуються а робоче місце зварника знаходиться у кабіні пульта керування. Пиловиділенням супроводжується ряд процесів виготовлення штампів у ковальсько-пресових цехах наприклад обробка на металорізальних верстатах і абразивними інструментами 53-68 мг/м3 вільне кування 4-9 мг/м3 обрізування облою очищення поковок механічними способами. За відсутності місцевих від-смоктувачів на робочих місцях ці показники становлять 22-138 мг/м3. У цехах нанесення гальванічних і лакофарбових покриттів підвищена запиленість повітря спостерігається при механічних способах підготовки поверхонь шліфуванні дробоструминній та гідропіскоструминній обробці галтуванні і особливо під час обробки ручними електрощітками та електрошліфувальними машинками 200-500 мг/м3 . У механічних цехах забрудненням повітряного середовища супроводжуються процеси що виконуються за допомогою абразивних інструментів. Концентрації пилу під час заточування шліфування абразивними кругами та стрічками становлять 5 8 28 3 мг/м3 під час полірування повстяними шайбами покритими абразивним порошком 1 1 5 5 мг/м3. Таким чином робітники більшості цехів у машинобудуванні зазнають впливу підвищених концентрацій кварцовмісного пилу поряд з іншими несприятливими виробничими факторами подразнюючі гази хімічні речовини загальнотоксичної і алергізу-вальної дії несприятливий мікроклімат шум та вібрація . Дія пилу та інших несприятливих факторів викликає функціональні порушення неспецифічна впливає на організм працюючих що призводить до частішого виникнення захворювань органів дихання інших систем і врешті-решт може викликати професійні захворювання пневмоконі-оз хронічний бронхіт і токсичний фіброзуючий альвеоліт. Аналіз матеріалів із захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у робітників ливарних цехів у машинобудуванні 4000 чоловік основної та 745 чоловік контрольної групи свідчить що показники захворюваності у цілому по всій групі хвороб органів дихання у робітників ливарних цехів вищий ніж у контрольній групі на 47 8% за кількістю випадків захворювань і на 44 0% днів непрацездатності. Перевищення показників захворюваності стосувалося таких нозологічних форм як ангіна гострі респіраторні захворювання грип пневмонія та бронхіт. Найчастіше хворіли особи віком 40-49 років тобто робітники з більшим стажем роботи в умовах дії несприятливих факторів у першу чергу високих концентрацій пилу. Для виявлення впливу пилового фактора на рівень і структуру тимчасової непрацездатності медики спостерігали 2584 особи зварників заточувальників і шліфувальників які працюють на підприємствах Харківського регіону. Було виявлено що рівень тимчасової непрацездатності за всіма нозологічними формами у зварників вищий ніж у робітників контрольної групи на 53 9% за кількістю випадків захворювань і на 30 2% днів непрацездатності. У структурі захворю- ваності переважали захворювання органів дихання. Частота їх на 60% вища серед зварників за кількістю випадків захворювань і на 64 1% днів непрацездатності. Явно відрізняються показники з гострих катарів верхніх дихальних шляхів грипу пневмонії і бронхіту. Аналогічну залежність виявлено під час порівняння показників захворюваності шліфувальників та заточувальників жінок і робітників контрольної групи. Показники захворюваності у цих професійних групах перевищували показники у контрольній групі за кількістю хворих на 53 1% шліфувальники і 19 9% заточувальники за кількістю випадків захворювань на 10 0 і 7 4% днів непрацездатності на 17 6 і 31 6% відповідно. По групі захворювань органів дихання ці показники перевищували такі ж у контрольній групі на 10 6-16 2% за кількістю випадків захворювань і на 12 2-22 7% днів непрацездатності. Ще більш виражені відмінності виявлено у зварни-ків-чоловіків на 65 7% за кількістю випадків захворювань і на 29 2% -днів непрацездатності за всіма нозологічними формами та на 78 8 і 90 4% відповідно по групі захворювань органів дихання. Проведені дослідження підтверджують значний вплив несприятливих факторів виробничого середовища у першу чергу пилу на виникнення захворювань органів дихання у тому числі бронхітів у робітників пилових професій у машинобудуванні. Пил легко проникає в органи дихання спричинює виснаження захисних функцій слизової оболонки сприяє послабленню і порушенню імунної реактивності специфічної і неспецифічної резистентності організму. За кількістю професійних захворювань що реєструються в Україні машинобудування посідає третє місце після вугільної та металургійної промисловості становлячи 8 8-9 3% 1990-1992 рр. 3 5-5 5% 1993-1996 рр. 6 9-8 2% 1997-1999 рр. від загальної кількості таких захворювань. Серед основних форм професійної патології вирізняються захворювання пов'язані з вдиханням пилу 50% потерпілих . Сумна «першість» у пиловій патології належить вугільній промисловості наступне рангове місце посідає машинобудування. На основі епідеміологічних спостережень встановлено що у машинобудуванні середній стаж роботи тих хто захворів на пневмоконіоз становить понад 20 років а їхній вік понад 45 років. Це вказує на відносно пізнє виникнення і повільний розвиток пневмоконіозу. У структурі первинної захворюваності переважають початкові форми проте виявлено відносно високу питому вагу 30% коніотуберкульозу. Коніо-туберкульоз частіше виявляється у ливарних цехах у обрубників чистильників литва землеробів проте останнім часом він реєструється і серед зварників які працюють у погано провітрюваних приміщеннях і в закритих посудинах. Пиловий бронхіт часто виявляється у електрозварників заточувальників та шліфувальників рідше у робітників ливарного виробництва. Середній вік хворих перевищує 45 років середній стаж роботи наближається до 20 років. Ускладнений пиловий бронхіт значно частіше діагностується у чоловіків що багато в чому пов'язано з палінням. Найважчим ускладненням пилового бронхіту є бронхіальна астма. Для робітників машинобудування хворих на пневмоконіоз і пиловий бронхіт характерні зміни у Т- і В-си-стемах імунітету. Ступінь змін і їх направленість залежать від особливостей і характеру професії та умов праці. Більш виражені зміни частіше відмічаються у електрозварників потім у ливарників рідше у заточувальників та шліфувальників. Погіршання стану здоров'я робітників пов'язано не тільки з розвитком професійних хвороб легенів та бронхів але й з виникненням ускладнень і супутніх хвороб серцево-судинної системи ішемічної хвороби серця стенокардії гіпертонічної хвороби інфаркту міокарда захворювань органів травлення гастродуо-денітів колітів виразкової хвороби та інших систем. Добитися зменшення пилового навантаження на працюючих за рахунок зниження пилоутворення та пиловиділення можна завдяки проведенню комплексу технічних санітарно-технічних медико-профілактичних заходів. У машинобудівній промисловості необхідно наполегливо впроваджувати автоматизовані процеси підготовки шихти формувальних і стрижневих сумішей виготовлення стрижнів з хімічно твердіючих матеріалів на автоматах заливання металу на автоматизованих установках гідравлічне та електрогідравлічне вибиття стрижнів вибиття виливок на решітках з дистанційним керуванням автоматизоване і напіавтоматизова-не зварювання у середовищі захисних газів електрошлакове зварювання і зварювання під флюсом автоматизовані лінії обробки металів різанням. Значно знижується пилоутворення під час використання прогресивних технологічних процесів і устаткування формування методом пресування віброабразивного та електрохімічного очищення виливок точних видів лиття термомеханічних і механічних видів зварювання. Важливим оздоровчим заходом є герметизація зон пиловиділення -вибивальних решіток установок для виготовлення формувальних сумішей закритого типу і обладнання їх аспірацією а також пилопридушення -зволоження сипких матеріалів мокрі способи обдирання та шліфування виливок. Загальнообмінна припливно-витяжна вентиляція у поєднанні з місцевою витяжною вентиляцією сприяє розбавленню локалізації і видаленню пилу. Дотепер в Україні дуже гостро стоїть питання своєчасного раннього виявлення патології професійних захворювань. Для вирішення цієї проблеми необхідно забезпечити повне охоплення медичними оглядами відповідних контингентів робітників створити сучасну діагностичну базу для лабораторних та інструментальних досліджень доукомплектувати відповідні медичні установи висококваліфікованими спеціалістами в галузі професійної патології та гігієни праці і налагодити точну реєстрацію та облік профзахворювань. Л. КАШИН професор С. ТКАЧ докт. мед. наук Медична академія після-дипломної освіти Харків