Нове в розслідуванні, обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Нове в розслідуванні обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві З часу прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві» минуло більше трьох років. За період з 2001 по 2004 роки введено в дію нові нормативно-правові акти зокрема Закон «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці» та Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» якими було встановлено порядок правового регулювання питань соціального захисту працюючих які потерпіли на виробництві. Внаслідок практичного застосування вищезазначених законів надійшли численні зауваження та пропозиції від органів державного нагляду за охороною праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України профспілок та інших органів щодо необхідності внесення відповідних змін до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві далі Положення . Зважаючи на вказані обставини було проведено роботу щодо перегляду та внесення змін до Положення та приведення його у відповідність до вимог нової редакції Закону «Про охорону праці». На підставі аналізу матеріалів розслідування нещасних випадків та узагальнення практики застосування вищезазначеного Положення розроблений і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві» далі Порядок . Цією постановою встановлено нові вимоги законодавства про охорону праці спрямовані на реалізацію державної політики стосовно забезпечення конституційних прав працюючих на соціальний захист їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності та оперативне вирішення соціальних питань потерпілих на виробництві. Цей нормативний акт приведено у відповідність до чинних вимог а саме: детально визначено порядок повідомлення про нещасні випадки а також призначення комісій з розслідування та формування їх складу; внесено зміни до переліку обставин страхових нещасних випадків; розроблено нову форму акта про нещасний випадок що стався на підприємстві і який за результатами розслідування не пов'язується з виробництвом. Які ж зміни та доповнення передбачені у новому нормативному акті? Перш за все уточнено категорію осіб на яких поширюється його дія. Введено поняття «особи які фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства». Це відповідає вимогам ст. 24 Кодексу законів про працю України згідно з якою трудовий договір вважається укладеним коли працівника було фактично допущено до роботи навіть без письмового оформлення договору. Визначено також що дія Порядку не поширюється на військовослужбовців та осіб які проходять військову службу згідно із статутами військової служби. Нещасні випадки що сталися з вихованцями учнями студентами курсантами слухачами стажистами клінічними ординаторами аспірантами докторантами під час навчально-виховного процесу у тому числі під час виробничого навчання практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу розслідуються та беруться на облік згідно з Порядком який визначається Міністерством освіти і науки за погодженням з Держнаглядохоронпраці відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду. До нещасних випадків які підлягають спеціальному розслідуванню віднесено також нещасні випадки з тяжкими наслідками у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого за рішенням органів Держнаглядохоронпраці . З метою недопущення непорозумінь з розслідуванням та обліком нещасних випадків невиробничого характеру які проводяться згідно з Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 22 березня 2001 р. № 270 і нещасних випадків визнаних комісією із розслідування такими що не пов'язані з виробництвом замість актів за формою НТ відповідно до цього Порядку складаються акти за формою НПВ. Більш чітко визначено права потерпілого та його довіреної особи щодо участі в розслідуванні нещасного випадку. Так потерпілий або особа яка представляє його інтереси не включається до складу комісії але має право брати участь у засіданнях висловлювати свої пропозиції додавати до матеріалів розслідування документи що стосуються нещасного випадку давати відповідні пояснення утому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування. Щодо членів комісії то конкретизовано їх права зокрема на одержання письмових та усних пояснень від роботодавця посадових осіб та інших працівників підприємства а також проведення опитування потерпілих та свідків нещасного випадку. Без змін було залишено визначений попереднім Положенням термін проведення розслідування нещасного випадку на підприємстві три доби. Підставою для збереження цього терміну стало те що розслідування нещасного випадку проводиться комісією підприємства на якому трапився цей нещасний випадок і роботодавець виходячи із фактичного режиму роботи свого підприємства повинен у найкоротші терміни провести розслідування встановити причини які призвели до нещасного випадку та усунути їх. Збережено і термін проведення спеціального розслідування нещасного випадку відповідно до п. 45 Положення який визначається в робочих днях. Це пов'язано з тим що спеціальна комісія утворюється державним органом і до її складу входять представники різних організацій та установ які працюють у режимі п'ятиденного чи шестиденного робочого тижня. При цьому враховується також те що комісії зі спеціального розслідування необхідно витратити певний час на опрацювання і підготовку значного обсягу матеріалів. Цей термін на підставі практичного досвіду попередніх років та науково обгрунтованих норм витрат робочого часу не повинен перевищувати 10 робочих днів. Значні зміни та доповнення внесено до статті яка встановлює перелік факторів згідно з якими визначається зв'язок нещасних випадків з виробництвом. Так зокрема визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків у надурочний час та неробочі дні а також під час пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення подання необхідної допомоги або рятування людей виконання дій пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання ними трудових обов'язків. Суттєві зміни внесено до статті яка стосується випадків раптового погіршення стану здоров'я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах видобування корисних копалин будівництво реконструкція технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт рудників копалень метрополітенів підземних каналів тунелів та інших підземних споруд геологорозвідувальні роботи які проводяться під землею чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності що підтверджено медичним висновком. Попереднім Положенням нещасні випадки з вищенаведеною категорією працюючих визнавалися пов'язаними з виробництвом у разі природної смерті під час перебування на підземних роботах або протягом чотирьох годин після виходу на поверхню внаслідок гострої серцево-судинної недостатності. Скасування вимог щодо дотримання чотиригодинного терміну у таких випадках є дуже важливим моментом оскільки при розслідуванні обставин зазначених нещасних випадків це викликало велику кількість непорозумінь і як наслідок надходження цілком виправданих скарг. Пункт Порядку де йдеться про випадки раптового погіршення стану здоров'я доповнено абзацом у якому дається роз'яснення стосовно того що медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії. Посилено вимоги до порушників трудової дисципліни. Зокрема попереднім Положенням не визнавалися пов'язаними з виробництвом нещасні випадки що сталися з працівниками внаслідок отруєння алкоголем наркотичними або іншими отруйними речовинами а також внаслідок їх дії асфіксія інсульт зупинка серця тощо за наявності медичного висновку або якщо потерпілий який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком. Під поняттям «установлений порядок» слід розуміти передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором підприємства порядок відсторонення від роботи працівника у зв'язку з перебуванням його в стані алкогольного сп'яніння. У Порядку ця стаття доповнена абзацом згідно з яким за відсутності технічних та організаційних причин не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки які сталися внаслідок не зумовленого виробничим процесом алкогольного токсичного чи наркотичного сп'яніння працівників що підтверджується відповідним медичним висновком. Внесено зміни у п. 8 Положення що стосуються розслідування випадків зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків. Цей пункт доповнено абзацом такого змісту: після оголошення судом працівника померлим орган Держнагляд-охоронпраці який призначив комісію із спеціального розслідування відповідно до акта форми Н-5 визнає цей випадок пов'язаним з виробництвом складає акт форми Н-1 а роботодавець бере цей випадок на облік в установленому порядку. Відповідно до п. 12 Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 p. № 1094 не складалися акти за формою Н-1 про нещасні випадки що сталися з працівниками під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень якщо ці дії були підтверджені постановою прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі вимог ст. 6 п. 8 Кримінального кодексу України. При цьому у постанові прокуратури зазначалося що в діях потерпілого є склад правопорушення. Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 якою затверджено Порядок не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки які сталися з працівниками під час скоєння ними злочину що встановлюється тільки на підставі обвинувального вироку суду. Виділено окремим абзацом нещасні випадки що сталися із роботодавцем. Якщо постраждав роботодавець то орган до сфери управління якого належить підприємство а у разі його відсутності місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити належні умови і сприяти роботі спеціальної комісії. На підставі напрацьованої практики розслідування нещасних випадків що сталися з водіями машиністами пілотами екіпажем транспортних засобів автомобілів поїздів літаків морських та річкових суден тощо під час перебування в рейсі а також внаслідок катастроф аварій та подій на транспорті продовжено термін розслідування таких випадків порівняно з вимогами попереднього Положення. Так у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень експертизи випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку строк розслідування за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства може бути на підставі наказу роботодавця продовжено але не більше ніж на місяць. Принципово змінено порядок спеціального розслідування. Так згідно з п. 11 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки з тяжкими наслідками у тому числі з мож-ливою інвалідністю потерпілого які проводяться з обов'язковим включенням до складу комісії представника робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства. Віднесення нещасних випадків до таких що спричинили тяжкі наслідки у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості що затверджується Міністерством охорони здоров'я. Конкретизовано порядок розслідування нещасних випадків з особами які забезпечують себе роботою самостійно і добровільно сплатили внески на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Щодо самого розслідування то організує його робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку який для цього наказом утворює комісію у складі не менше ніж трьох осіб. До складу комісії включаються представники робочого органу виконавчої дирекції Фонду голова комісії за місцем настання нещасного випадку райдержадміністрації у разі настання нещасного випадку у місті районного значення чи районі міст Києва і Севастополя або облдержадміністрації у разі настання нещасного випадку у місті обласного значення первинної організації профспілки членом якої є потерпілий або особа яка представляє його інтереси. У разі гострого професійного захворювання отруєння до складу комісії також включається представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку. Відповідно до п. 66 Порядку підприємства та органи до сфери управління яких вони належать а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду ведуть облік усіх нещасних випадків. Держнаглядохоронпраці інші центральні органи виконавчої влади місцеві держадміністрації ведуть оперативний облік нещасних випадків які підлягають спеціальному розслідуванню. У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку аварії що призвела до нещасних випадків головою спеціальної комісії призначається посадова особа Держнаглядохоронпраці яка входить до складу комісії утвореної Кабінетом Міністрів України. Керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право у разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку призначити повторне додаткове спеціальне розслідування такого випадку згідно з вимогами п. 58. Наявність окремої думки в матеріалах спеціального розслідування нещасного випадку не є обов'язковою підставою для прийняття рішення згідно з цим пунктом. У разі незгоди зі змістом акта форми Н-5 і форми Н-1 або форми НПВ член комісії відповідно до вимог пп.13 51 письмово викладає окрему думку яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною. Питання врахування окремої думки члена комісії вирішується головою та членами комісії з розслідування спеціального розслідування нещасного випадку. Відповідно до вимог пп. 19 53 Порядку роботодавець а у разі нещасного випадку що стався з особою яка забезпечує себе роботою самостійно керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду який призначив комісію та керівник органу Держнаглядохоронпраці який призначив спеціальну комісію розглядають і затверджують примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 або форми НПВ і за наявності достатніх підстав можуть прийняти відповідні рішення щодо врахування окремої думки. Порядком передбачено що керівник органу Держнаглядохоронпраці який призначив спеціальну комісію повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 та форми Н-1 або форми НПВ протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування. На вимогу потерпілого або особи яка представляє його інтереси голова спеціальної комісії зобов'язаний ознайомити їх з документами що містяться в матеріалах спеціального розслідування. Порядком визначено процедуру скасування висновків попередньої спеціальної комісії у разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку. Зокрема керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне додаткове спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами ЇЇ роботи скасувати висновки попередньої комісії вжити заходів до активізації роботи щодо запобігання виникненню подібних випадків притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держнаглядохоронпраці які порушили вимоги законодавства про охорону праці. Більше того Порядком передбачено що у разі незгоди роботодавця потерпілого або члена його сім'ї чи особи яка представляє його інтереси із змістом затвердженого акта форми Н-5 форми Н-1 або форми НПВ рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку. Визначено обов'язки керівників Держнаглядохоронпраці та його територіальних органів які у разі виявлення під час проведення спеціального розслідування ознак злочину зобов'язані передавати в установленому порядку відповідні матеріали органам прокуратури для притягнення винних осіб до відповідальності.