Про розслідування аварій на виробництві

Про розслідування аварій на виробництві З 1 жовтня 2004 р. набрав чинності Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві затверджений постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 112. Впровадження зазначеного нормативно-правового акта в т. ч. порівняно невеликого за обсягом розділу «Розслідування та облік аварій» пп. 93 108 потребує виконання короткого аналізу змісту цього розділу. Він починається із наведення ознак аварій першої та другої категорії які повторюють вимоги попереднього нормативного акта ДНАОП 0.00-4.03-01 . Так фактор «спричинено викид отруйних радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства» розробниками віднесено до ознак аварії першої категорії. Як засвідчує практика ця ознака більш характерна для аварій другої категорії. Тому було б доцільніше зазначений фактор як ознаку аварії прийняти для аварії і першої і другої категорії. При цьому межами розділення за даною ознакою повинні бути: по аварії першої категорії: «спричинено забруднення територій кількох областей» за визначенням нормативних актів МНС надзвичайна ситуація державного рівня ; по аварії другої категорії: «спричинено забруднення території однієї області» надзвичайна ситуація регіонального рівня . Таким чиним запропоновані уточнення ставлять все на свої місця. Аналогічний підхід повинен бути і по фактору «збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі...»: більш як у 10 разів це може бути ознакою аварії другої категорії надзвичайна ситуація регіонального рівня ; більш як у 50 разів це ознака аварії першої категорії надзвичайна подія державного рівня . Неоднозначне розуміння що потребує уточнень викликає також формулювання: «зруйновано будівлі споруди чи основні конструкції об'єкта що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення». Далі у п. 93 Порядку наведено визначення виробничих неполадок яке також потребує уточнень. По-перше чомусь регламентовані лише «тимчасові зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань...» Однак більшу потенційну небезпеку несуть власне тимчасові зупинки тих виробництв які при перевищенні критичних значень вибухопожежонебезпечних технологічних параметрів не мають системи протиаварійного захисту. Тому потрібно говорити про всі тимчасові зупинки виробництва при цьому до тексту необхідно внести невелику поправку підкреслено : «...тимчасової зупинки виробництва в тому числі внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань...» По-друге документ визначає що дані випадки розслідуються відповідно до законодавства. На наш погляд необхідні не посилання на законодавство взагалі а потрібно передбачити конкретні норми. З урахуванням вищезазначеного пропонується прийняти таке формулювання передостаннього абзацу п. 93 розділу: «Випадки порушення технологічних процесів роботи устаткування тимчасових зупинок виробництва в тому числі внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів дільниць і окремих об'єктів падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо не належать до категорійних аварій і розслідуються як виробничі неполадки згідно з вимогами відповідних положень розроблених та затверджених на підприємствах організаціях у встановленому порядку». На останньому реченні п. 93 розділу «Розслідування та облік аварій» необхідно зупинитись окремо. Це той випадок коли помилка допущена у попередньому нормативно-правовому акті ДНАОП 0.00-4.03-01 призвела до ще більшої в новому нормативно-правовому акті НПАОП 00.0-6.02-04 . Наведемо повний текст цього формулювання: «З метою врахування специфіки галузей визначення переліку аварій першої чи другої категорії центральними органами виконавчої влади у разі потреби затверджуються власні документи про розслідування аварій за погодженням з Держнаглядохоронпраці». На мій погляд вимоги даного формулювання практично не будуть виконуватись тому що для більшості підприємств аварія першої категорії за визначенням нормативних актів МНС надзвичайна ситуація державного рівня може бути тільки як виняток тому необхідності в додаткових переліках та інших нормативних актах немає. Це також стосується і аварій другої категорії хоча ймовірність таких аварій надзвичайних ситуацій регіонального рівня більша головним виконавцям підприємствам такий перелік не потрібний. Через ті ж самі причини відсутність попиту можна прогнозувати бездіяльність органів центральної виконавчої влади. Дане питання не вирішувалось з 2001 p. хоча цього вимагало діюче на той час Положення ДНАОП 0.00-4.03-01 . На жаль у новий Порядок не внесено те що необхідно для підприємств. Практично залишилась незаповненою ніша «від виробничих неполадок до аварій першої та другої категорії» яку раніше займали «некатегорійні аварії» термін взято із «Типового положення о расследовании и учете некатегорийных аварий не повлекших несчастных случаев на химических нефтехимических и нефтеперерабатывающих обьектах подконтрольных Госпроматомнадзору СССР» таку 1991 р. називався Держгіртехнагляд СРСР . Для некатегорійних аварій без сумніву вищезгадана розробка переліків некатегорійних аварій та галузевих положень щодо їх розслідування з урахуванням специфіки підприємств є просто необхідною. Вважаю що на практиці повинен бути реалізований такий порядок: розслідування аварій першої категорії проводиться урядовою комісією другої категорії Держнаглядохоронпраці: -розслідування некатегорійних аварій надзвичайних ситуацій місцевого рівня проводиться комісією вищої господарської організації або самим підприємством відповідно до вимог спеціального галузевого Положення; -розслідування виробничих неполадок надзвичайних ситуацій об'єктового рівня проводиться силами підприємства або його філіями згідно з вимогами відповідної інструкції стандарту . Зазначені доповнення пропонується внести до розділу «Розслідування та облік аварій» НПАОП 00.0-6.02-04 виправляти помилки потрібно і робити це ніколи не пізно . Одночасно необхідно конкретизувати вимоги до зазначеного в п. 100 Порядку плану запобігання надзвичайним ситуаціям його форми та змісту з використанням нормативної бази з цих питань Міністерства з надзвичайних ситуацій. Тільки тоді можна буде реалізувати вимоги розділу «Розслідування та облік аварій» Порядку в повному обсязі і з користю для суб'єктів господарської діяльності підприємств.