ДСТУ Б В.2.7-107-2001

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 Будівельні матеріали. Склопакети клеєні будівельного призначення. Технічні умови

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ Будівельні матеріали СКЛОПАКЕТИ КЛЕЄНІ БУДІВЕЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 СТЕКЛОПАКЕТЫ КЛЕЕНЫЕ СТРОИТЕЛЬНОГО НАЗНАЧЕНИЯ Технические условия ГОСТ 24866-99 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНИЙ ВАТ "Институт стекла" "ЦНИИпромзданий" Управлінням стандартизації технічного нормування і сертифікації Держбуду Росії за участю "Glastechniche Industrie Peter Lisec GmbH" та ДУ "Федеральный научно-технический центр сертификации в строительстве" ВНЕСЕНИЙ Держбудом Росії 2 ПРИЙНЯТИЙ Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації технічного нормування та сертифікації в будівництві МНТКБ 2 грудня 1999р. За прийняття проголосували Найменування держави Найменування органу державного управління будівництвом Республіка Вірменія Міністерство містобудування Республіка Казахстан Комітет у справах будівництва Міністерства енергетики індустрії і торгівлі Киргизька Республіка Державна інспекція з архітек-тури і будівництва при Уряді Республіка Молдова Міністерсво розвитку територій будівництва і комунального господарства Російська Федерація Держбуд Республіка Таджикистан Комітет у справах архітектури і будівництва Республіка Узбекистан Державний комітет будівництва архітектури і житлової політики Україна Держбуд 3 ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ Наказом Держбуду України від 31.08.2001 р. № 170 на заміну ГОСТ 24866-89 Предисловие 1 РАЗРАБОТАН ОАО "Институт стекла" "ЦНИИпромзда-ний" Управлением стандартизации технического нормирования и сертификации Госстроя России с участием "Glastechniche Industrie Peter Lisec GmbH" и ГУ "Федеральный научно-технический центр сертификации в строительстве" ВНЕСЕН Госстроем России 2 ПРИНЯТ Межгосударственной научно-технической комиссией по стандартизации техническому нормированию и сертификации в строи тельстве МНТКС 2 декабря 1999 г. За принятие проголосовали Наименование Государства Наименование органа государственного управления строительством Республика Армения Министерство градостроительства Республика Казахстан Комитет по делам строитель-ства Министерства энергетики индустрии и торговли Киргизкая Республика Государственная инспекция по архитектуре и строительству при правительстве Республика Молдова Министерство развития территорий строительства и коммунального хозяйства Российская Федерация Госстрой Республика Таджикистан Комитет по делам архитектуры и строительства Республика Узбекистан Государственный комитет строительства архитектуры и жилищной политики Украина Госстрой 3 ВЗАМЕН ГОСТ 24866-89 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 Зміст Содержание 1 Галузь використання 1 2 Нормативні посилання .1 3 Класифікація основні параметри і розміри .2 4 Загальні технічні вимоги .7 5 Правила приймання 13 6 Методи контролю 16 7 Транспортування і зберігання 25 8 Рекомендації з виготовлення проекту- вання монтажу та експлуатації 26 9 Гарантії виготовлювача 28 Додаток А Оптичні і теплотехнічні характеристики склопакетів 29 Додаток Б Мінімальна товщина стекол 31 Додаток В Визначення герметичності cклопакетів 32 1 Область применения .1 2 Нормативные ссылки .1 3 Классификация основные параметры и размеры .2 4 Общие технические требования .7 5 Правила приемки 13 6 Методы контроля 16 7 Транспортирование и хранение 25 8 Рекомендации по изготовлению проекти-рованию монтажу и эксплуатации 26 9 Гарантии изготовителей 28 Приложение А Оптические и теплотехничес- кие характеристики стеклопакетов 29 Приложение Б Минимальная толщина стекол 31 Приложение В Определение герметичности cтеклопакетов 32 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ Будівельні матеріали Склопакети клеєні будівельного призначення Технічні умови Строительные материалы Стеклопакеты клееные строительного назначения Технические условия Building materials Sealed insulating glass units Specifications ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 Чинний від 2002-01-01 1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Даний стандарт розповсюджується на склопакети клеєні будівельного призначення далі -склопакети призначені для заскління світло-прозорих конструкцій віконних і дверних блоків перегородок зенітних ліхтарів та ін. Стандарт не розповсюджується на спеціальні види склопакетів які застосовують у будівельних конструкціях кулестійкі вогнетривкі з полімерними плівками у міжскляному просторі з криволінійними поверхнями тощо . Вимоги даного стандарту є обов'язковими крім застережених у тексті як рекомендовані або довідкові . Стандарт може бути використаний для цілей сертифікації. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У даному стандарті наведені посилання на такі нормативні документи: Дата введения 2002-01-01 1 ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ Настоящий стандарт распространяется на стеклопакеты клееные строительного назначения далее - стеклопакеты предназначенные для остекления светопрозрачных конструкций оконных и дверных блоков перегородок зенитных фонарей и др. Стандарт не распространяется на специальные виды стеклопакетов применяемых в строительных конструкциях пулестойкие огнестойкие с полимерными пленками в межстекольном пространстве с криволинейными поверхностями и т.п. . Требования настоящего стандарта являются обязательными кроме оговоренных в тексте как рекомендуемые или справочные . Стандарт может быть использован для целей сертификации. 2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ В настоящем стандарте приведены ссылки на следующие нормативные документы: ГОСТ 111-90 Стекло листовое. Технические условия ГОСТ 166-89 Штангенциркули. Технические условия ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия ГОСТ 577-68 Индикаторы часового типа с ценой деления 0 01 мм. Технические условия ГОСТ 2768-84 Ацетон технический. Технические условия ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 90°. Технические условия ГОСТ 3956-76 Силикагель технический. Технические условия ГОСТ 4295-80 Ящики дощатые для листового стекла. Технические условия ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.2 ГОСТ 5244-79 Стружка древесная. Технические условия ГОСТ 5533-86 Стекло листовое узорчатое. Технические условия ГОСТ 6507-90 Микрометры. Технические условия ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия ГОСТ 7481-78 Рулетки измерительные металлические. Технические условия ГОСТ 7502-98 Рулетки измерительные металлические. Технические условия ГОСТ 9805-84 Спирт изопропиловый. Технические условия ГОСТ 10198-91 Ящики деревянные для грузов массой св. 200 до 20000 кг. Общие технические условия ГОСТ 12162-77 Двуокись углерода твердая. Технические условия ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов ГОСТ 15102-75 Контейнер универсальный металлический закрытый номинальной массой брутто 5 0 т. Технические условия ГОСТ 20435-75 Контейнер универсальный металлический закрытый номинальной массой брутто 3 0 т. Технические условия ГОСТ 22235-76 Вагоны грузовые магистральных железных дорог колеи 1520 мм. Общие требования по обеспечению сохранности при производстве погрузочно-разгрузочных и маневровых работ ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы основные параметры и размеры ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний ДСТУ Б В.2.6-17-2000 ГОСТ 26602.1-99 Блоки віконні і дверні. Методи визначення опору теплопередачі ГОСТ 26602.1-99 Блоки оконные и дверные. Методы определения сопротивления теплопередаче ДСТУ Б В.2.6-19-2000 ГОСТ 26602.3-99 Блоки віконні і дверні. Метод визначення опору звукоізоляції ГОСТ 26602.3-99 Блоки оконные и дверные. Метод определения сопротивления звукоизоляции ДСТУ Б В.2.6-23-2001 ГОСТ 23166-99 Блоки віконні. Загальні технічні умови ГОСТ 23166-99 Блоки оконные. Общие технические условия ДСТУ Б В.2.7-13-95 ГОСТ 26302-93 Скло. Методи визначен-ня коефіцієнтів направ-леного пропускання і відбивання світла ГОСТ 26302-93 Стекло. Методы определения коэффициентов направленного пропускания и отражения света ДСТУ Б В.2.7-110-2001 ГОСТ 30698-2000 Скло загартоване буді-вельне. Технічні умови ГОСТ 30698-2000 Стекло закаленное строитель-ное. Технические условия 3 КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ 3.1 Склопакети повинні виготовлятися відповідно до вимог даного стандарту за конструкторською та технологічною документацією затвердженою у встановленому порядку. 3.2 Склопакети являють собою об'ємні вироби що складаються з двох або трьох листів скла з'єднаних між собою за контуром з допомогою дистанційних рамок та герметиків що утворюють герметично замкнуті камери заповнені висушеним повітрям або іншим газом. 3 КЛАССИФИКАЦИЯ ОСНОВНЫЕ ПАРАМЕТРЫ И РАЗМЕРЫ 3.1 Стеклопакеты должны изготавливаться в соответствии с требованиями настоящего стандарта по конструкторской и технологической документации утвержденной в установленном порядке. 3.2 Стеклопакеты представляют собой объемные изделия состоящие из двух или трех листов стекла соединенных между собой по контуру с помощью дистанционных рамок и герметиков образующих герметически замкнутые камеры заполненные осушенным воздухом или другим газом. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.3 Склопакети у залежності від кількості камер підрозділяють на типи: СПО - однокамерні; СПД - двокамерні. Типи і конструкція склопакетів наведена на рисунку 1. Камери склопакетів можуть бути заповнені: - висушеним повітрям; - інертним газом аргон - Аr криптон - Кr та ін. ; - шестифтористою сіркою SF6 . Допускається за узгодженням виготовлювача зі споживачем виготовляти склопакети з чотирьох та більше плоских листів скла а також встановлювати декоративні рамки всередині склопакетів. 3.3 Склопакети у залежності від призначення поділяються на види: - склопакети загальнобудівельного призначення; - склопакети будівельного призначення із спеціальними властивостями; Стеклопакеты в зависимости от числа камер подразделяют на типы: СПО - однокамерные; СПД - двухкамерные. Типы и конструкция стеклопакетов приведены на рисунке 1. Камеры стеклопакетов могут быть заполнены: - осушенным воздухом; - инертным газом аргон - Аг криптон - Кг и др. ; - шестифтористой серой SF6 . Допускается по согласованию изготовителя с потребителем изготавливать стеклопакеты из четырех и более плоских листов стекла а также устанавливать декоративные рамки внутри стеклопакетов. 3.3 Стеклопакеты в зависимости от назначения подразделяют на виды: - стеклопакеты общестроительного назначения; - стеклопакеты строительного назначения со специальными свойствами; 1- скло; 2 – дистанційна рамка; 3- вологопоглинач; 4 – нетверднучий герметик; 5 – терднучий герметик; 6 – повітряний прошарок міжскляна відстань ; 7 – рекомендовані варіанти розташування низькоемісійного покриття у разі його застосування; 8 – дегрідаційні отвори: ?-товщина скла; h – товщина склопакета;hс – відстань між стеклами; D – глибина герметизуючого шару Рисунок 1 - Типи і конструкції склопакетів 1 – стекло; 2 – дистанционная рамка; 3 – влагопоглотитель; 4 – нетвердеющий герметик; 5 – твердеющий герметик; 6 – воздушная прослойка межстекольное расстояние ; 7 – рекомендуемые варианты расположения низкоэмиссионного покрытия в случае его применения; 8 – дегидрационные отверстия: ? – толщина стекла; h – толщина стеклопакета; h – расстояние между стеклами; D – глубина герметизирующего слоя Рисунок 1 - Типы и конструкции стеклопакетов ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.4 - ударостійкі Уд ; - енергозберігаючі Е ; - сонцезахисні С ; - морозостійкі М ; - шумозахисні Ш . Вимоги які ставляться до кожного виду склопакетів будівельного призначення що доповнюють вимоги даного стандарту повинні бути викладені у НД тут і далі за текстом - стандартах технічних умовах технічних свідоцтвах договорах на поставку затверджених у встановленому порядку на відповідний вид склопакета. 3.4 Види скла які застосовують при виготовленні склопакетів вказані у таблиці 1. - ударостойкие Уд ; - энергосберегающие Э ; - солнцезащитные С ; - морозостойкие М ; - шумозащитные Ш . Требования предъявляемые к каждому виду стеклопакетов строительного назначения дополняющие требования настоящего стандарта должны быть изложены в НД здесь и далее по тексту - стандартах технических условиях технических свидетельствах договорах на поставку утвержденных в установленном порядке на соответствующий вид стеклопакета. 3.4 Виды стекла применяемые при изготовлении стеклопакетов указаны в таблице 1. Таблиця 1 Таблица 1 Найменування виду скла Наименование вида стекла Позначення НД на скло яке застосовують Обозначение НД на применяемое стекло Позначення скла марки Обозначение стекла марки Листове Листовое ГОСТ 111 М1 М2 М7 Візерунчасте Узорчатое ГОСТ 5533 У Армоване Армированное ГОСТ 7481 А Армоване поліроване Армированное полированное НД Ап Багатошарове: Многослойное: ударостійке ударостойкое тривке до пробивання устойчивое к пробиванию безпечне безопасное НД НД НД А1 А2 A3 Б1 Б2 БЗ СМ1 СМ2 СМЗ СТ1 СТ2 СТЗ Забарвлене у масі Окрашенное в массе НД Т Зміцнене: Упрочненное: хімічно зміцнене химически упрочненное загартоване закаленное НД ГОСТ 30698 Х З Сонцезахисне Солнцезащитное НД С Енергозберігаюче: Энергосберегающее з твердим покриттям с твердым покрытием з м'яким покриттям с мягким покрытием НД НД К И 3.5 Номінальна товщина склопакетів рекомендується від 14 до 60 мм відстань між стеклами - від 8 до 36 мм. 3.5 Номинальная толщина стеклопакетов рекомендуется от 14 до 60 мм расстояние между стеклами - от 8 до 36 мм. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.5 Граничне відхилення номінальної товщини склопакетів – ±1 мм. У складних конструкціях склопакетів наприклад у випадку застосування багатошарового скла допускається за узгодженням виготовлювача зі споживачем збільшення граничних відхилень товщини до ±1 5 мм. 3.6 Розміри склопакетів за висотою і шириною як правило не повинні перевищувати 3 2 ? 3 0 м. Номінальні розміри склопакетів встановлюють у договорі на їх виготовлення поставку . Не рекомендується виготовлення склопакетів розмірами менше 300 х 300 мм а також із співвідношенням сторін більше 5:1. Склопакети складної конфігурації наприклад круглі овальні трикутні виготовляють за робочими кресленнями або шаблонами що затверджені у встановленому порядку. 3.7 Граничні відхилення номінальних розмірів склопакетів за висотою і шириною повинні відповідати значенням вказаним у таблиці 2. При цьому зміщення стекол одне відносно одного не повинне перевищувати 1 0 мм. Предельное отклонение номинальной толщины стеклопакетов – ±1 мм. В сложных конструкциях стеклопакетов например в случае применения многослойного стекла допускается по согласованию изготовителя с потребителем увеличение предельных отклонений толщины до ±1 5 мм. 3.6 Размеры стеклопакетов по высоте и ширине как правило не должны превышать 3 2 ? 3 0 м. Номинальные размеры стеклопакетов устанавливают в договоре на их изготовление поставку . Не рекомендуется изготовление стеклопакетов размерами менее 300 х 300 мм а также с соотношением сторон более 5:1. Стеклопакеты сложной конфигурации например круглые овальные треугольные изготавливают по рабочим чертежам или шаблонам утвержденным в установленном порядке. 3.7 Предельные отклонения номинальных размеров стеклопакетов по высоте и ширине должны соответствовать значениям указанным в таблице 2. При этом смещение стекол относительно друг друга не должно превышать 1 0 мм. Таблиця 2 У міліметрах Таблица 2 В миллиметрах Номінальний розмір за висотою і шириною Номинальный размер по высоте и ширине Однокамерний склопакет Однокамерный стеклопакет Двокамерний склопакет Двухкамерный стеклопакет До 1000 вкл. ±1 0 ±1 5 Понад 1000 до 2000 вкл. Свыше 1000 до 2000 вкл. ±2 0 ±2 5 Понад 2000 Свыше 2000 ±2 5 ±3 0 3.8 Для склопакетів прямокутної форми різниця довжин діагоналей не повинна перевищувати значень вказаних у таблиці 3. 3.8 Для стеклопакетов прямоугольной формы разность длин диагоналей не должна превышать значений указанных в таблице 3. Таблиця 2 У міліметрах Таблица 2 В миллиметрах Довжина діагоналей Длина диагоналей Різниця довжин не більше Разность длин не более До 1300 вкл. 3 Понад 1300 до 2300 вкл. Св. 1300 до 2300 вкл. 4 Понад 2300 Св. 2300 5 3.9 Відхилення від площинності листів скла у склопакеті не повинно перевищувати 0 001 довжини найменшої сторони склопакета при використанні листового скла за ГОСТ 111. При використанні інших видів стекол відхилення від площинності не повинне перевищувати значень встановлених у НД у 3.9 Отклонение от плоскостности листов стекла в стеклопакете не должно превышать 0 001 длины наименьшей стороны стеклопакета при использовании листового стекла по ГОСТ 111. При использовании других видов стекол отклонение от плоскостности не должно превышать значений ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.6 разі відсутності у НД вимог до цього показника значення відхилень від площинності допускається приймати 0 001 довжини найменшої сторони склопакета . 3.10 Відхилення від прямолінійності кромок склопакета не повинно перевищувати граничні відхилення за висотою і шириною вказані у таблиці 2. 3.11 Для склопакетів які мають складну конфігурацію відхилення форми повинно бути у межах полів допусків які встановлюють у кресленнях шаблонах на їх виготовлення. 3.12 Глибина внутрішнього герметизуючого шару перший шар повинна бути не менше 4 мм. Глибина зовнішнього герметизуючого шару по торцю склопакета повинна бути не менше 3 мм а загальна глибина герметизуючого шару - не менше 9 мм. Товщину першого герметизуючого шару встановлюють у технологічній документації у залежності від виду герметика що застосовують. Герметизуючі шари склопакета наведені на рисунку 2. 3.13 Рекомендована відстань між декоративною рамкою та поверхнею скла - не менше 3 мм. 3.14 Умовне позначення склопакета повинно складатись: із позначення типу характеристики скла яке застосовують вид скла та його товщина відстані між стеклами виду газоза-повнення висоти ширини товщини склопакета виду склопакета та позначення даного стандарту. установленных в НД при отсутствии в НД требований к этому показателю значение отклонений от плоскостности допускается принимать 0 001 длины наименьшей стороны стеклопакета 3.10 Отклонение от прямолинейности кромок стеклопакета не должно превышать предельные отклонения по высоте и ширине указанные в таблице 2. 3.11 Для стеклопакетов имеющих сложную конфигурацию отклонения формы должны находиться в пределах полей допусков которые устанавливают в чертежах шаблонах на их изготовление. 3.12 Глубина внутреннего герметизирующего слоя первый слой должна быть не менее 4 мм. Глубина наружного герметизирующего слоя по торцу стеклопакета должна быть не менее 3 мм а общая глубина герметизирующего слоя - не менее 9 мм. Толщину первого герметизирующего слоя устанавливают в технологической документации в зависимости от вида применяемого герметика. Герметизирующие слои стеклопакета приведены на рисунке 2. 3.13 Рекомендуемое расстояние между декоративной рамкой и поверхностью стекла - не менее 3 мм. 3.14 Условное обозначение стеклопакета должно состоять: из обозначения типа характеристики применяемого стекла вид стекла и его толщина расстояния между стеклами вида газонаполнения высоты ширины толщины стеклопакета вида стеклопакета и обозначения настоящего стандарта. D - загальна глибина герметизуючого шару; F -глибина першого герметизуючого шару; G - глибина другого герметизуючого шару; Е - глибина зовнішнього герметизуючого шару; Н - товщина першого герметизуючого шару Рисунок 2 - Герметизуючі шари склопакета D - общая глубина герметизирующего слоя; F -глубина первого герметизирующего слоя; G - глубина второго герметизирующего слоя; Е - глубина наружного герметизирующего слоя; Н - толщина первого герметизирующего слоя Рисунок 2 - Герметизирующие слои стеклопакета ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.7 Приклад умовного позначення однокамерного склопакета який складається з двох листових стекол товщиною 4 мм марки M1 за ГОСТ 111 з відстанню між стеклами 16 мм заповненого аргоном висотою 1500 мм шириною 800 мм товщиною 24 мм загальнобудівельного призначення: Склопакет СП04М1-16Аг-4М1 1500?800?24 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 . Те саме двокамерного склопакета який складається з трьох листових стекол товщиною 4 мм марки М1 за ГОСТ 111 з відстанню між стеклами 12 мм заповненого повітрям висотою 1500 мм шириною 800 мм товщиною 36 мм загальнобудівельного призначення: Склопакет СПД 4М1-12-4М1-12-4М1 1500х800х36 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 . Те саме двокамерного склопакета який складається з трьох листових стекол товщиною 4 мм марки М1 за ГОСТ 111 з м’яким низькоемісійним покриттям на внутрішньому склі відстань між стеклами 12 мм заповнення: зовнішня камера –повітря внутрішня камера – аргон висотою 1500 мм шириною 800 мм товщиною 36 мм морозостійкого енергозберігаючого: Склопакет СПД 4М1-12-4М1-12Аг-И4 1500х800х36 М Е ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 . 4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 4.1 Характеристики 4.1.1 За нормами обмеження вад зовнішнього вигляду скла склопакети повинні відповідати вимогам вказаним у стандартах і або технічних умовах на види скла які застосовують. 4.1.2 Склопакети повинні мати рівні кромки і цілі кути. Щерблення краю скла у склопакеті відколки виступи краю скла пошкодження кутів скла не допускаються. Рекомендується використовувати скло зі шліфованою кромкою при застосуванні загартованого скла кромку обробляють до його загартування . 4.1.3 Поверхні стекол у склопакетах повинні бути чистими не допускаються забруднення мастильні плями. 4.1.4 Герметизуючі шари у склопакетах у т.ч. у місцях кутових з’єднань і на межі першого і другого шарів герметизації повинні бути суцільними без розривів і порушень герметизуючого шару. Пример условного обозначения однокамерного стеклопакета состоящего из двух листовых стекол толщиной 4 мм марки М1 по ГОСТ 111 с расстоянием между стеклами 16 мм заполненного аргоном высотой 1500 мм шириной 800 мм толщиной 24 мм общестроительного назначения: Стеклопакет СП04М1-16Аг-4М1 1500?800? ?24 ГОСТ 24866-99. То же двухкамерного стеклопакета состоящего из трех листовых стекол толщиной 4 мм марки M1 по ГОСТ 111 с расстоянием между стеклами 12 мм заполненного воздухом высотой 1500 мм шириной 800 мм толщиной 36 мм общестроительного назначения: Стеклопакет СПД 4М1-12-4М1-12-4М1 1500х800х36 ГОСТ 24866-99. То же двухкамерного стеклопакета состоящего из трех листовых стекол толщиной 4 мм марки М1 по ГОСТ 111 с мягким низкоэмиссионным покрытием на внутреннем стекле расстояние между стеклами 12 мм заполнение: наружная камера -–воздух внутренняя камера -–аргон высотой 1500 мм шириной 800 мм толщиной 36 мм морозостойкого энергосберегающего: Стеклопакет СПД 4М1-12-4М1-12Аг-И4 1500х800х36 М Э ГОСТ 24866-99. 4 ОБЩИЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ 4.1 Характеристики 4.1.1 По нормам ограничения пороков внешнего вида стекла стеклопакеты должны соответствовать требованиям указанным в стандартах и или технических условиях на применяемые виды стекла. 4.1.2 Стеклопакеты должны иметь ровные кромки и целые углы. Щербление края стекла в стеклопакете сколы выступы края стекла повреждение углов стекла не допускаются. Рекомендуется использовать стекло со шлифованной кромкой при применении закаленного стекла кромку обрабатывают до его закалки . 4.1.3 Поверхности стекол в стеклопакетах должны быть чистыми не допускаются загрязнения масляные пятна. 4.1.4 Герметизирующие слои в стеклопакетах в т.ч. в местах угловых соединений и на границе первого и второго слоев герметизации должны быть сплошными без разрывов и нарушений герметизирующего слоя. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.8 Герметик не повинен попадати всередину камери склопакета. 4.1.5 Склопакети повинні бути герметичними. 4.1.6 Оптичні викривлення скопакетів крім склопакетів виготовлених із застосуванням візерунчастого або армованого скла які можна побачити у світлі що проходить під час спостереження екрану "цегляна стіна" під кутом більше або рівним 60° не допускаються. 4.1.7 Основні фізичні характеристики скло-пакетів повинні відповідати вимогам вказаним у таблиці 4. Довідкові значення фізичних властивостей найбільш поширених конструкцій склопакетів наведені у додатку А. Герметик не должен попадать внутрь камеры стеклопакета. 4.1.5 Стеклопакеты должны быть герме-тичными. 4.1.6 Оптические искажения стеклопакетов кроме стеклопакетов изготовленных с применением узорчатого или армированного стекла видимые в проходящем свете при наблюдении экрана "кирпичная стена" под углом более или равным 60° не допускаются. 4.1.7 Основные физические характеристики стеклопакетов должны соответствовать требованиям указанным в таблице 4. Справочные значения физических свойств наиболее распространенных конструкций стеклопакетов приведены в приложении А. Таблиця 4 Таблица 4 Вид склопакета Вид стеклопакета Тип склопакета Тип стеклопакета Опір теплопередачі м2 0С/Вт не менше Сопротивление теплопередаче м2 0С/Вт не менее Коефіцієнт направленого пропускання світла % не менше Коэффициент направленного пропускания света % не менее Звукоізоляція дБа не менше Звукоизоляция дБа не менее Точка роси 0С не вище Точка росы 0С не выше Клас захисту не менше Класс защиты не менее Загальнобудівель-ного призначення Общестроительного назначения Однокамерний Однокамерный 0 32 80 25 Мінус 45 Минус 45 - Двокамерний Двухкамерный 0 44 72 27 Те саме То же - Ударостійкі Ударостойкие Однокамерний Однокамерный 0 32 74 26 » А1 Двокамерний Двухкамерный 0 44 67 28 » А1 Сонцезахисні Солнцезащитные Однокамерний Однокамерный 0 32 - 25 » - Двокамерний Двухкамерный 0 44 - 27 » - Енергозберігаючі Энергосберегающие Однокамерний Однокамерный 0 58 75 26 » - Двокамерний Двухкамерный 0 72 65 28 » - Морозостійкі Морозостойкие Однокамерний Однокамерный 0 58 75 26 Мінус 55 Минус 55 - Двокамерний Двухкамерный 0 72 65 28 Те саме Тоже - Шумозахисні Шумозащитные Однокамерний Однокамерный 0 32 74 34 Мінус 45 Минус 45 - Двокамерний Двухкамерный 0 44 67 34 Те саме Тоже - Примітка. Для характеристики сонцезахисних склопакетів застосовують коефіцієнт загального припускання сонячної енергії який встановлюють у проектній документації Примечание. Для характеристики солнцезащитных стеклопакетов применяют коэффициент общего пропускания солнечной энергии который устанавливают в проектной документации ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.9 4.1.8 Склопакети повинні бути довговічними стійкими до тривалих циклічних кліматичних впливів . Довговічність надійність склопакетів повинна становити не менше 20 умовних років експлуатації. До 01.07.2002 р. допускається застосовувати показник довговічності – 10 умовних років експлуатації. 4.1.9 Об’єм заповнення склопакетів газом повинен складати не менше 90 % об’єму між-скляного простору склопакета. 4.1.10 Конструкції склопакетів повинні витримувати експлуатаційні навантаження згідно з діючими будівельними нормами з урахуванням вимог даного стандарту. Рекомендована товщина стекол склопакетів у віконних блоках за ДСТУ Б В.2.6-23 ГОСТ 23166 у залежності від вітрових навантажень наведена у додатку Б. 4.2 Вимоги до матеріалів 4.2.1 Матеріали і комплектуючі деталі які застосовують для виготовлення склопакетів повинні відповідати вимогам НД. 4.2.2 Для виготовлення дистанційних рамок застосовують стрічку або готові профілі з алюмінієвих або сталевих неіржавіючих сплавів. Рекомендується виготовляти дистанційні рамки методом гнуття для забезпечення кращої герметичності склопакета а також застосовувати рамки з терморозривом. У випадку виготовлення дистанційної рамки методом складання з прямолінійних елементів і кутиків усі стики між елементами рамки повинні бути ретельно заповнені нетвердіючим гермети-ком бутилом . Допускається виготовляти дистанційні рамки з інших матеріалів за умови забезпечення вимог до склопакетів встановлених у даному стандарті. Дистанційні рамки повинні мати перфоровані отвори з боку міжскляного простору. Розмір отворів повинен бути менше діаметра гранул вологопоглинача. Допуски на геометричні розміри і відхилення від форми дистанційних рамок повинні забезпечувати виконання вимог до розмірів і форми склопакетів. Приклади конструкцій дистанційних рамок наведено на рисунку 3. 4.2.3 При виготовленні склопакетів як вологопоглинач використовують синтетичний гранульований цеоліт без зв’язуючих речовин молекулярне сито або технічний силікагель яким заповнюють порожнини дистанційних рамок. 4.1.8 Стеклопакеты должны быть долговечными стойкими к длительным циклическим климатическим воздействиям . Долговечность надежность стеклопакетов должна составлять не менее 20 условных лет эксплуатации. До 01.07.2002 г. допускается применять показатель долговечности –10 условных лет эксплуатации. 4.1.9 Объем заполнения стеклопакета газом должен составлять не менее 90 % объема межстекольного пространства стеклопакета. 4.1.10 Конструкции стеклопакетов должны выдерживать эксплуатационные нагрузки согласно действующим строительным нормам с учетом требований настоящего стандарта. Рекомендуемая толщина стекол стеклопакетов в оконных блоках по ГОСТ 23166 в зависимости от ветровых нагрузок приведена в приложении Б. 4.2 Требования к материалам 4.2.1 Материалы и комплектующие детали применяемые для изготовления стеклопакетов должны соответствовать требованиям НД. 4.2.2 Для изготовления дистанционных рамок применяют ленту или готовые профили из алюминиевых или стальных нержавеющих сплавов. Рекомендуется изготавливать дистанционные рамки методом гнутья для обеспечения лучшей герметичности стеклопакета а также применять рамки с терморазрывом. В случае изготовления дистанционной рамки методом сборки из прямолинейных элементов и уголков все стыки между элементами рамки должны быть тщательно заполнены нетвердеющим герметиком бутилом Допускается изготавливать дистанционные рамки из других материалов при условии обеспечения требований к стеклопакетам установленных в настоящем стандарте. Дистанционные рамки должны иметь перфорированные отверстия со стороны межстекольного пространства. Размер отверстий должен быть меньше диаметра гранул влагопоглотителя. Допуски на геометрические размеры и отклонения от формы дистанционных рамок должны обеспечивать выполнение требований к размерам и форме стеклопакетов. Примеры конструкций дистанционных рамок приведены на рисунке 3. 4.2.3 При изготовлении стеклопакетов в качестве влагопоглотителя применяют синтетический гранулированный цеолит без связующих веществ молекулярное сито или технический силикагель которыми заполняют ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.10 а - дистанційна рамка з прямолінійних деталей зібрана на чотирьох з'єднувальних кутиках 1 б -дистанційна рамка виготовлена методом гнуття і замкнута на одному з'єднувачі 2 . Рисунок 3 - Приклади конструкцій дистанційних рамок Розміри гранул вологопоглинача повинні бути більші ніж дегідраційні отвори у дистанційній рамці. При заповнені склопакета інертними газами розміри пор у вологопоглиначі повинні бути менше 0 3 мкм. Ефективність вологопоглинача визначена за методом підвищення температури повинна бути не менше 20°С для силікагелів і не менше 35°С для молекулярного сита а за методом максимальної вологоємності при відносній вологості 60 % - не менше 15 %. Об'єм заповнення дистанційних рамок вологопоглиначем і порядок його контролю встановлюють у технологічній документації у залежності від розмірів склопакетів і герметиків які використовують але не менше 50 % об'єму. 4.2.4 Як герметики першого герметизуючого шару використовують поліізобутиленові герметики бутили . Для другого герметизуючого шару застосовують полісульфідні тіоколові по-ліуретанові або силіконові герметики. Герметики які застосовують повинні мати адгезійну здатність і міцність що забезпечують потрібні характеристики склопакетів. Герметики повинні бути дозволені до застосовування органами державного санітарного нагляду і мати гігієнічні висновки. а - дистанционная рамка из прямолинейных деталей собранная на четырех соединительных уголках 1 б - дистанционная рамка изготовленная методом гнутья и замкнутая на одном соединителе 2 . Рисунок 3 - Примеры конструкций дистанционных рамок полости дистанционных рамок. Размеры гранул влагопоглотителя должны быть больше чем дегидрационные отверстия в дистанционной рамке. При заполнении стеклопакета инертными газами размеры пор во влагопоглотителе должны быть менее 0 3 мкм. Эффективность влагопоглотителя определенная по методу повышения температуры должна быть не менее 20°С для силикагелей и не менее 35°С для молекулярного сита а по методу максимальной влагоемкости при относительной влажности 60 % - не менее 15 %. Объем заполнения дистанционных рамок влагопоглотителем и порядок его контроля устанавливают в технологической документации в зависимости от размеров стеклопакетов и используемых герметиков но не менее 50 % объема. 4.2.4 В качестве герметиков первого герметизирующего слоя применяют полиизобутиле-новые герметики бутилы . Для второго герметизирующего слоя применяют полисульфидные тиоколовые полиуретановые или силиконовые герметики. Применяемые герметики должны иметь адгезионную способность и прочность обеспечивающие требуемые характеристики стеклопакетов. Герметики должны быть разрешены к применению органами государственного санитарного надзора и иметь гигиенические заключения. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.11 4.2.5 Для виготовлення склопакетів застосовують стекла завтовшки не менше 3 мм. 4.2.6 При застосуванні скла з м’яким не стійким до зовнішніх впливів покриттям по всьому периметру скла повинна бути обчищена від покриття кромка завширшки 8-10 мм. Скло повинно бути встановлено покриттям усередину скло-пакета при цьому кромка скла без покриття не повинна попадати у поле зору при оцінюванні зовнішнього виду склопакета. 4.2.7 У випадках коли у склопакетах для зовнішнього заскління застосовують незміцнене скло його коефіцієнт поглинання світла повинен бути не більше 25 %. Скло з більш високим коефіцієнтом поглинання світла повинно бути зміцненим. 4.2.8 Вимоги до декоративних рамок які використовують у склопакетах встановлюють у конструкторській та технологічній документації. Приклади конструкцій декоративних рамок наведено на рисунку 4. 4.2.5 Для изготовления стеклопакетов применяют стекла толщиной не менее 3 мм. 4.2.6 При применении стекла с мягким не стойким к внешним воздействиям покрытием по всему периметру стекла должна быть очищена от покрытия кромка шириной 8-10 мм. Стекло должно быть установлено покрытием внутрь стеклопакета при этом кромка стекла без покрытия не должна попадать в поле зрения при оценке внешнего вида стеклопакета. 4.2.7 В случаях когда в стеклопакетах для наружного остекления применяют неупрочненное стекло его коэффициент поглощения света должен быть не более 25 %. Стекло с более высоким коэффициентом поглощения света должно быть упрочненным. 4.2.8 Требования к декоративным рамкам используемым в стеклопакетах устанавливают в конструкторской и технологической документации. Примеры конструкций декоративных рамок приведены на рисунке 4. Рисунок 4 – Приклади конструкцій декоративних рамок Рисунок 4 – Примеры конструкций декоративных рамок 4.2.9 Матеріали які застосовують для виготовлення склопакетів повинні бути перевірені на сумісність і морозостійкість у процесі проведення випробування склопакетів на довговічність. 4.3 Маркування упакування 4.3.1 На кожний склопакет на дистанційну рамку або на скло у нижньому лівому кутку наносять чітке маркування яке не змивається читається з приміщення і містить: - найменування і/або товарний знак підприємства-виготовлювача; - умовне позначення склопакета; - місяць і дві останні цифри року виготовлення. 4.2.9 Применяемые для изготовления стеклопакетов материалы должны быть проверены на совместимость и морозостойкость в процессе проведения испытания стеклопакетов на долговечность. 4.3 Маркировка упаковка 4.3.1 На каждый стеклопакет на дистанционную рамку или на стекло в левом нижнем углу наносят четкую несмываемую маркировку читаемую из помещения и содержащую: - наименование и/или товарный знак предприятия-изготовителя; - условное обозначение стеклопакета; - месяц и две последние цифры года изготовления. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.12 У разі застосування у склопакеті багатошарового або загартованого скла маркування на склопакеті повинно бути розміщене так щоб було видно маркування багатошарового або загартованого скла. Допускається у маркуванні вказувати додаткову кодову інформацію за узгодженням виготовлювача і споживача розшифровку якої вказують у договорі або технічних умовах. При нанесенні маркування на скло допускається скорочувати позначення склопакета наприклад: 4-16-Аг-И4 при цьому у випадках коли склопакет повинен бути змонтований певною стороною зовні або всередину приміщення умови маркування цієї сторони встановлюють у договорі на поставку. 4.3.2 На кожний контейнер або ящик наклеюють ярлик у якому вказують: - найменування і/або товарний знак підприємства-виготовлювача; - умовне позначення склопакетів; - кількість склопакетів у шт. і м2; - відомості про сертифікацію; - дату упакування; - номер пакувальника. 4.3.3 Маркування на ящиках повинно містити маніпуляційні знаки що означають "Крихке. Обережно" "Верх" "Берегти від вологи" за ГОСТ 14192. 4.3.4 Склопакети пакують у ящики з дощок за ГОСТ 4295 типи 1 2 3 4 5 ГОСТ 10198 типи 1-1 1-2 11-1 11-2 або ящики за НД; розміщують в універсальних контейнерах за ГОСТ 20435 ГОСТ 15102 спеціалізованих контейнерах або спеціальній тарі за НД що забезпечують збереження склопакетів. За узгодженням між виготовлювачем і споживачем допускаються інші способи упакування. Простір між склопакетами і стінками контейнера або ящика повинен бути заповнений деревною стужкою за ГОСТ 5244 або іншим ущільнювальним матеріалом. 4.3.5 При упакуванні склопакети повинні бути розділені пробковими або еластичними полімерними прокладками по кутах склопакета. Товщину прокладок вибирають виходячи з розмірів склопакета і можливих перепадів тиску у процесі транспортування і зберігання склопакетів. В случае применения в стеклопакете многослойного или закаленного стекла маркировка на стеклопакете должна быть расположена так чтобы была видна маркировка многослойного или закаленного стекла. Допускается в маркировке указывать дополнительную кодовую информацию по согласованию изготовителя и потребителя расшифровку которой указывают в договоре или технических условиях. При нанесении маркировки на стекло допускается сокращать обозначение стеклопакета например: 4-16-Аr-И4 при этом в случаях когда стеклопакет должен быть смонтирован определенной стороной наружу или внутрь помещения условия маркировки этой стороны устанавливают в договоре на поставку. 4.3.2 На каждый контейнер или ящик наклеивают ярлык в котором указывают: - наименование и/или товарный знак предприятия-изготовителя; - условное обозначение стеклопакетов; - количество стеклопакетов в шт. и м2; - сведения о сертификации; - дату упаковки; - номер упаковщика. 4.3.3 Маркировка на ящиках должна содержать манипуляционные знаки означающие "Хрупкое. Осторожно" "Верх" "Беречь от влаги" по ГОСТ 14192. 4.3.4 Стеклопакеты упаковывают в дощатые ящики по ГОСТ 4295 типы 1 2 3 4 5 ГОСТ 10198 типы 1-1 1-2 11-1 11-2 или в ящики по НД; размещают в универсальных контейнерах по ГОСТ 20435 ГОСТ 15102 специализированных контейнерах или специальной таре по НД обеспечивающих сохранность стеклопакетов. По согласованию изготовителя и потребителя допускаются другие способы упаковки. Пространство между стеклопакетами и стенками контейнера или ящика должно быть заполнено древесной стружкой по ГОСТ 5244 или другим уплотняющим материалом. 4.3.5 При упаковке стеклопакеты должны быть разделены пробковыми или эластичными полимерными прокладками по углам стеклопакета. Толщину прокладок выбирают исходя из размеров стеклопакета и возможных перепадов давления в процессе транспортирования и хранения стеклопакетов. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.13 5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 5.1 Склопакети повинні бути прийняті службою технічного контролю на відповідність вимогам даного стандарту. Приймання склопакетів проводять партіями. Партією вважають кількість склопакетів одного умовного позначення і оформлених одним документом про якість. Допускається встановлювати об’єм партії у технічній документації виготовлювача але не більше ніж об’єм випуску виробів за зміну і у договорі про поставку але не більше 500 шт. . 5.2 Склопакети піддають приймально-здавальним і періодичним випробуванням відповідно до таблиці 5. 5.3 Приймально-здавальні випробування 5.3.1 При проведенні приймально-здавальних випробувань за 3.5 3.7-3.12 4.1.1-4.1.4 об’єм вибірки приймають за таблицею 6. 5.3.2 Партію склопакетів вважають прийнятою якщо число дефектних склопакетів менше або дорівнює приймальному числу і бракують якщо число дефектних склопакетів більше приймального числа. 5.3.3 Для перевірки герметичності і оптичних викривлень відбирають не менше двох склопакетів прийнятих за 5.3.1. Партію вважають прийнятою якщо кожний склопакет відповідає вимогам 4.1.5 4.1.6. При невідповідності хоча б одного склопакета вимогам 4.1.5 4.1.6 проводять повторну перевірку за відповідним показником на подвоєній кількості склопакетів відібраних із даної партії. При одержанні незадовільних результатів повторної перевірки хоча б на одному склопакеті партію не приймають. За умови стабільності технології приймально-здавальні випробування герметичності і оптичних викривлень склопакетів допускається проводити 1 раз на три доби. 5 ПРАВИЛА ПРИЕМКИ 5.1 Стеклопакеты должны быть приняты службой технического контроля на соответствие требованиям настоящего стандарта. Приемку стеклопакетов производят партиями. Партией считают количество стеклопакетов одного условного обозначения и оформленных одним документом о качестве. Допускается устанавливать объем партии в технической документации изготовителя но не более чем объем выпуска изделий в смену и в договоре на поставку но не более 500 шт. . 5.2 Стеклопакеты подвергают приемо-сда-точным и периодическим испытаниям в соответствии с таблицей 5. 5.3 Приемо-сдаточные испытания 5.3.1 При проведении приемо-сдаточных испытаний по 3.5 3.7-3.12 4.1.1-4.1.4 объем выборки принимают по таблице 6. 5.3.2 Партию стеклопакетов считают принятой если число дефектных стеклопакетов меньше или равно приемочному числу и бракуют если число дефектных стеклопакетов больше приемочного числа. 5.3.3 Для проверки герметичности и оптических искажений отбирают не менее двух стеклопакетов принятых по 5.3.1. Партию считают принятой если каждый стеклопакет соответствует требованиям 4.1.5 4.1.6. При несоответствии хотя бы одного стеклопакета требованиям 4.1.5 4.1.6 проводят повторную проверку по соответствующему показателю на удвоенном числе стеклопакетов отобранных от данной партии. При получении неудовлетворительных результатов повторной проверки хотя бы на одном стеклопакете партию не принимают. При условии стабильности технологии приемо-сдаточные испытания герметичности и оптических искажений стеклопакетов допускается проводить 1 раз в трое суток. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.14 Таблиця 5 Таблица 5 Найменування показника Наименование показателя Номер пункта вимоги Номер пункта требования Вид випробувань Вид испытаний Періодичність Периодичность Номер пункту методу випробувань Номер пункта метода испытаний приймально-здавальні приемосдаточные періодичні периодические Відхилення геометричних розмірів Отклонения геометрических размеров 3.5; 3.7 + - Кожна партія Каждая партия 6.2; 6.3 Різниця довжин діагоналей Разность длин диагоналей 3.8 + - Те саме Тоже 6.2 Відхилення від форми Отклонения от формы 3.9; 3.10; 3.11 + - » 6.4; 6.5 Зовнішній вигляд Внешний вид 4.1.1-4.1.4 + - » 6.6 Глибина герметизуючого шару Глубина герметизирующего слоя 3.12 + - » 6.8 Оптичні викривлення Оптические искажения 4.1.6 + - » 6.7 Герметичність Герметичность 4.1.5 + + » * Об'єм заповнення камер газом Объем заполнения камер газом 4.1.9 - + 1 раз на рік 1 раз в год 6.16 Коефіцієнт направленого пропускання світла Коэффициент направленного пропускания света 4.1.7 - + Те саме То же 6.11 Точка роси Точка росы 4.1.7 - + 1 раз на місяць 1 раз в месяц 6.10 Клас захисту Класс защиты 4.1.7 - + 1 раз на рік 1 раз в год 6.14 Довговічність включаючи морозостійкість Долговечность включая морозостойкость 4.1.8 - + 1 раз на п'ять років 1 раз в пять лет 6.15 Опір теплопередачі Сопротивление теплопередаче 4.1.7 - + Те саме Тоже 6.12 Звукоізоляція Звукоизоляция 4.1.7 - + » 6.13 * Герметичність при проведенні приймально-здавальних випробувань визначають методом викладеним у додатку В В.1-В.5 а періодичних – у 6.9 або додатку В В.6 * Герметичность при проведении приемно-сдаточных испытаний определяют методом изложенным в приложении В В.1-В.5 а периодических – в приложении В В.6 Таблиця 6 Таблица 6 Об'єм партії шт. Объем партии шт. До 15 16-25 26-90 91-150 151-500 Об'єм вибірки шт. Объем выборки шт. 2 3 5 8 13 Приймальне число Приемочное число 0 0 0 1 1 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.15 5.4 Періодичні випробування 5.4.1 Для проведення періодичних випробувань за показниками точки роси коефіцієнта направленого пропускання світла класу захисту об’єму заповнення камер газом відбирають не менше двох зразків з числа прийнятих за 5.3.1. Число зразків для випробувань герметичності довговічності опору теплопередачі звукоізоляції встановлюють відповідно до НД на ці види випробувань. 5.4.2 При невідповідності хоча б одного зразка вимогам даного стандарту за будь-яким з показників 5.4.1 випуск продукції забороняють до усунення технологічних або конструктивних недоробок яке повинно бути підтверджено позитивним результатом випробувань не менше ніж двох. Партій виробів за відповідним показником. 5.5 При постановці склопакетів на виробництво проводять кваліфікаційні випробування виробів за усіма вимогами даного стандарту. В обгрунтованих випадках допускається суміщу-вати проведення кваліфікаційних та сертифікаційних випробувань виробів. 5.6 Порядок проведення виробничого операційного контролю якості склопакетів а також вхідного контролю матеріалів які застосовують при їх виготовленні встановлюють у технологічній документації. Ефективність вологопоглинача контролюють не рідше 1 раз за зміну і при одержанні кожної нової партії вологопоглинача методи випробувань за 6.17 6.18 . Герметики контролюють при одержанні кожної нової партії матеріалу методи випробувань за 6.19 6.20 . 5.7 Споживач має право проводити контрольну перевірку якості склопакетів виконуючи при цьому правила приймання і методи випробувань вказані у даному стандарті. 5.8 Приймання склопакетів споживачем не звільняє виготовлювача від відповідальності при виявленні прихованих дефектів які привели до порушення експлуатаційних характеристик виробів протягом гарантійного терміну служби. 5.9 Кожну партію склопакетів супроводжують паспортом у якому вказують: - найменування та/або товарний знак підприємства-виготовлювача: - умовне позначення склопакетів; - кількість ящиків або контейнерів у партії; - кількість склопакетів м2 шт. ; 5.4 Периодические испытания 5.4.1 Для проведения периодических испытаний по показателям точки росы коэффициента направленного пропускания света класса защиты объема заполнения камер газом отбирают не менее двух образцов из числа принятых по 5.3.1. Число образцов для испытаний герметичности долговечности сопротивления теплопередаче звукоизоляции устанавливают согласно НД на эти виды испытаний. 5.4.2 При несоответствии хотя бы одного образца требованиям настоящего стандарта по любому из показателей 5.4.1 выпуск продукции запрещают до устранения технологических или конструктивных недоработок которое должно быть подтверждено положительным результатом испытаний не менее чем двух партий изделий по соответствующему показателю. 5.5 При постановке стеклопакетов на производство проводят квалификационные испытания изделий по всем требованиям настоящего стандарта. В обоснованных случаях допускается совмещать проведение квалификационных и сертификационных испытаний изделий. 5.6 Порядок проведения производственного операционного контроля качества стеклопакетов а также входного контроля применяемых при их изготовлении материалов устанавливают в технологической документации. Эффективность влагопоглотителя контролируют не реже чем 1 раз в смену и при получении каждой новой партии влагопоглотителя методы испытаний по 6.17 6.18 . Герметики контролируют при получении каждой новой партии материала методы испытаний по 6.19 6.20 . 5.7 Потребитель имеет право проводить контрольную проверку качества стеклопакетов соблюдая при этом правила приемки и методы испытаний указанные в настоящем стандарте. 5.8 Приемка стеклопакетов потребителем не освобождает изготовителя от ответственности при обнаружении скрытых дефектов приведших к нарушению эксплуатационных характеристик изделий в течение гарантийного срока службы. 5.9 Каждую партию стеклопакетов сопровождают паспортом в котором указывают: - наименование и/или товарный знак предприятия-изготовителя; - условное обозначение стеклопакетов; - число ящиков или контейнеров в партии; - количество стеклопакетов м2 шт. ; ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.16 - номер і дату видачі документа; - основні технічні характеристики склопа-кетів: коефіцієнт направленого пропускання світла опір теплопередачі точку роси звукоізоляцію клас захисту для ударостійких пакетів ; - дані про сертифікацію; - відмітку про приймання продукції. 6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ 6.1 Випробування склопакетів проводять при температурі повітря 20±4 0С перед випробуваннями склопакети витримують при цій же температурі не менше 4 годин якщо немає інших вказівок. Найменший час між проведенням випробувань і виготовленням склопакета встановлю-ють у технологічній документації у залежності від матеріалів і технологій які застосовують. 6.2 Висоту ширину і довжину діагоналей склопакетів вимірюють металевою рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм із застосуванням металевих косинців за ГОСТ 3 749 відповідно до рисунка 5. Порядок контролю розмірів склопакетів складної конфігурації встановлюють у технічній документації. Висоту і ширину вимірюють паралельно кромкам склопакета між двома точками розташованими на відстані 50 мм від кромок і посередині склопакета. Результати кожного вимірювання повинні знаходитись у межах відхилень що допускаються. 6.3 Товщину склопакета вимірюють у чотирьох точках у середині кожної сторони склопакета штангенциркулем за ГОСТ 166 з ціною поділки не більше 0 1 мм або мікрометром за ГОСТ 6507 з ціною поділки не більше 0 01 мм. - номер и дату выдачи документа; - основные технические характеристики стеклопакетов: коэффициент направленного пропускания света сопротивление теплопередаче точку росы звукоизоляцию класс защиты для ударостойких стеклопакетов ; - сведения о сертификации; - отметку о приемке продукции. 6 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ 6.1 Испытания стеклопакетов проводят при температуре воздуха 20±4 0С перед испытаниями стеклопакеты выдерживают при этой же температуре не менее 4 часов если нет других указаний. Наименьшее время между проведением испытаний и изготовлением стеклопакета устанавливают в технологической документации в зависимости от применяемых материалов и технологий. 6.2 Высоту ширину и длину диагоналей стеклопакетов измеряют металлической рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм с применением металлических угольников по ГОСТ 3749 в соответствии с рисунком 5. Порядок контроля размеров стеклопакетов сложной конфигурации устанавливают в технической документации. Высоту и ширину измеряют параллельно кромкам стеклопакета между двумя точками расположенными на расстоянии 50 мм от кромок и посредине стеклопакета. Результаты каждого измерения должны находиться в пределах допускаемых отклонений. 6.3 Толщину стеклопакета измеряют в четырех точках в середине каждой стороны стеклопакета штангенциркулем по ГОСТ 166 с ценой деления не более 0 1 мм или микрометром по ГОСТ 6507 с ценой деления не более 0 01 мм. 1 - склопакет; 2 - рулетка; 3 - косинець; / - розмір що контролюється Рисунок 5 - Вимірювання розмірів склопакета 1 - стеклопакет; 2 - рулетка; 3 - угольник; / - контролируемый размер Рисунок 5 - Измерение размеров стеклопакета. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.17 Результат кожного вимірювання повинен знаходитись у межах відхилень що допускаються. За товщину склопакетів приймають середнє арифметичне значення результатів вимірювань. 6.4 Відхилення від площинності поверхні склопакета визначають у вертикальному положенні склопакета кут відхилення від вертикалі не повинен перевищувати 15° накладанням металевої лінійки за ГОСТ 427 довжиною не менше 0 7 ширини склопакета у поздовжньому і поперечному напрямках у центрі склопакета. При проведенні випробування склопакет не повинен бути закріплений у будівельній конструкції. Відстань від поверхні склопакета до лінійки вимірюють щупом за НД. Перед випробуваннями склопакети повинні бути витримані не менше 12 год. 6.5 Відхилення від прямолінійності кромок сторін склопакета визначають прикладанням металевої лінійки за ГОСТ 427 вздовж кромки сторони склопакета яку вимірюють та вимірюванням максимального зазору між лінійкою та кромкою склопакета щупом. Максимальний зазор товщина щупа повинен знаходитись у полі допуску на розмір. 6.6 Вади зовнішнього вигляду скла у скло-пакетах визначають за нормативною документацією на відповідний вид скла. Чистоту поверхонь стекол у склопакетах щерблення краю скла відколки виступи краю скла пошкодження кутів контролюють візуально при освітленості не менше 300 лк з відстані 0 6-0 8 м. 6.7 Оптичні викривлення склопакетів контролюють відповідно до ГОСТ 111. 6.8 Глибину герметизуючого шару склопакетів вимірюють металевою лінійкою за ГОСТ 427 або рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм. Безперервність герметизуючих шарів перевіряють візуально при освітленості робочого місця не менше 300 лк. 6.9 Визначення герметичності склопакетів 6.9.1 Суть методу полягає у визначенні зміни розміру прогину скла склопакета яке навантажують при зміні тиску у його внутрішній порожнині у випадку негерметичності склопакета. 6.9.2 Відбирання зразків Випробування проводять на зразках склопакетів розміром не менше 350 мм ? 350 мм. Результат каждого измерения должен находиться в пределах допускаемых отклонений. За толщину стеклопакетов принимают среднее арифметическое значение результатов измерений. 6.4 Отклонение от плоскостности поверхности стеклопакета определяют в вертикальном положении стеклопакета угол отклонения от вертикали не должен превышать 15° наложением металлической линейки по ГОСТ 427 длиной не менее 0 7 ширины стеклопакета в продольном и поперечном направлениях в центре стеклопакета. При проведении испытания стеклопакет не должен быть закреплен в строительной конструкции. Расстояние от поверхности стеклопакета до линейки измеряют щупом по НД. Перед испытаниями стеклопакеты должны быть выдержаны не менее 12 ч. 6.5 Отклонение от прямолинейности кромок сторон стеклопакета определяют прикладыванием металлической линейки по ГОСТ 427 вдоль измеряемой кромки стороны стеклопакета и измерением максимального зазора между линейкой и кромкой стеклопакета щупом. Максимальный зазор толщина щупа должен находиться в поле допуска на размер. 6.6 Пороки внешнего вида стекла в стекло-пакетах определяют по нормативной документации на соответствующий вид стекла. Чистоту поверхностей стекол в стеклопаке-тах щербление края стекла сколы выступы края стекла повреждения углов контролируют визуально при освещенности не менее 300 лк с расстояния 0 6-0 8 м. 6.7 Оптические искажения стеклопакетов контролируют в соответствии с ГОСТ 111. 6.8 Глубину герметизирующего слоя стеклопакетов измеряют металлической линейкой по ГОСТ 427 или рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм. Непрерывность герметизирующих слоев проверяют визуально при освещенности рабочего места не менее 300 лк. 6.9 Определение герметичности стеклопакетов 6.9.1 Сущность метода заключается в определении изменения размера прогиба нагружаемого стекла стеклопакета при изменении давления в его внутренней полости в случае негерметичности стеклопакета. 6.9.2 Отбор образцов Испытания проводят на образцах стеклопакетов размером не менее 350 мм ? 350 мм. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.18 6.9.3 Апаратура Стенд для перевірки герметичності. Схема стенда показана на рисунку 6. Термометр скляний рідинний за ГОСТ 28498. Індикатор годинникового типу за ГОСТ 577. 6.9.4 Проведення випробування Герметичність склопакетів контролюють не раніш ніж через добу після їх виготовлення. Перед випробуванням склопакети витримують у приміщенні для випробування не менше 24 годин. Під час випробування допускається зміна температури у приміщенні не більше ніж на 1°С. Склопакет розміщують на опорах 6 так щоб його геометричний центр точка перетину діагоналей співпадав з осями навантажувальних гвинтів 1 і 7. Між пружиною 3 і склопакетом 5 а також між навантажувальним гвинтом 7 і склопакетом 5 розміщують прокладки 2 з органічного скла текстоліту та ін. діаметром 50±5 мм і товщиною 2-3 мм. Обертанням шкали верхнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульовій поділці. З допомогою навантажувального гвинта 1 та пружини 3 навантажують верхнє скло так щоб розмір його прогину L визначений за індикатором 4 відповідав значенню L=0 002a де а - довжина меншої сторони склопакета у міліметрах. Обертанням шкали нижнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульову поділку. Навантажувальним гвинтом 7 навантажують нижнє скло так щоб розмір його прогину відповідав розміру прогину верхнього скла. Склопакет витримують 3-4 хв для стабілізації показань верхнього індикатора. Знов встановлюють показання шкал верхнього і нижнього індикаторів на нульову поділку. Склопакет витримують під навантаженням 15 хв і визначають показання верхнього індикатора. Якщо склопакет герметичний показання верхнього індикатора повинно бути не більше 0 02 мм. При випробуванні двокамерного склопакета визначення герметичності кожної камери проводять окремо. При цьому для випробування другої камери склопакет перевертають на опорах 6 на 180° навколо поздовжньої осі. 6.9.5 Оцінка результату Вважають що зразки витримали випробування якщо в усіх зразках показання верхнього індикатора не перевищували 0 02 мм. 6.9.6 Допускається проводити випробування на герметичність відповідно до додатка В. 6.9.3 Аппаратура Стенд для проверки герметичности. Схема стенда показана на рисунке 6. Термометр стеклянный жидкостный по ГОСТ 28498. Индикатор часового типа по ГОСТ 577. 6.9.4 Проведение испытания Герметичность стеклопакетов контролируют не ранее чем через сутки после их изготовления. Перед испытанием стеклопакеты выдерживают в помещении для испытания не менее 24 часов. Во время испытания допускается изменение температуры в помещении не более чем на 1°С. Стеклопакет помещают на опоры 6 так чтобы его геометрический центр точка пересечения диагоналей совпадал с осями нагрузочных винтов 1 и 7. Между пружиной 3 и стеклопакетом 5 а также между нагрузочным винтом 7 и стеклопакетом 5 помещают прокладки 2 из органического стекла текстолита и др. диаметром 50±5 мм и толщиной 2-3 мм. Вращением шкалы верхнего индикатора 4 стрелку устанавливают на нулевое деление. При помощи нагрузочного винта 1 и пружины 3 нагружают верхнее стекло так чтобы размер его прогиба L определенный по индикатору 4 соответствовал значению L=0 002a где а - длина меньшей стороны стеклопакета в миллиметрах. Вращением шкалы нижнего индикатора 4 стрелку устанавливают на нулевое деление. Нагрузочным винтом 7 нагружают нижнее стекло так чтобы размер его прогиба соответствовал размеру прогиба верхнего стекла. Стеклопакет выдерживают 3-4 мин для стабилизации показаний верхнего индикатора. Вновь устанавливают показания шкал верхнего и нижнего индикаторов на нулевое деление. Стеклопакет выдерживают под нагрузкой 15 мин и определяют показания верхнего индикатора. Если стеклопакет герметичен показание верхнего индикатора должно быть не более 0 02 мм. При испытании двухкамерного стеклопакета определение герметичности каждой камеры проводят отдельно. При этом для испытания второй камеры стеклопакет переворачивают на опорах 6 на 180° вокруг продольной оси. 6.9.5 Оценка результата Образцы считают выдержавшими испытание если у всех образцов показания верхнего индикатора не превышали 0 02 мм. 6.9.6 Допускается проводить испытания на герметичность в соответствии с приложением В. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.19 1 – верхній навантажувальний гвинт; 2 – прокладка; З – пружина; 4 – індикатор годинникового типу; 5 –склопакет; 6 – розсувні опори; 7 – нижній навантажувальний гвинт. Рисунок 6 – Схема стенду для перевірки герметичності 6.10 Визначення точки роси 6.10.1 Суть методу полягає в охолодженні ділянки скла склопакета і наступній перевірці появи конденсату інею на внутрішній поверхні скла на цій ділянці. 6.10.2 Відбирання зразків Випробування проводять на зразках склопакетів розміром не менше 350мм х 350мм. 6.10.3 Аппаратура Прилад для контролю точки роси. Схема приладу у випадку вертикального розташування склопакета при випробуваннях показана на рисунку 7. Термометр скляний за ГОСТ 28498. Двоокис вуглецю твердий за ГОСТ 12162 або скраплений газ за НД. Спирт ізопропиловий за ГОСТ 9805. Ацетон технічний за ГОСТ 2768. Секундомір. Ліхтар кишеньковий або інше джерело світла напругою не більше 12 В. 6.10.4 Проведення випробування Точку роси всередині склопакета контролюють не раніше ніж через добу після його виготовлення. 1 – верхний нагрузочный винт; 2 – прокладка; 3 –пружина; 4 – индикатор часового типа; 5 – стеклопа-кет; 6 – раздвижные опоры; 7 нижний нагрузочный винт. Рисунок 6 – Схема стенда для проверки герметичности 6.10 Определение точки росы 6.10.1 Сущность метода заключается в охлаждении участка стекла стеклопакета и последующей проверке появления конденсата инея на внутренней поверхности стекла на этом участке. 6.10.2 Отбор образцов Испытания проводят на образцах стеклопа-кетов размером не менее 350 мм х 350 мм. 6.10.3 Аппаратура Прибор для контроля точки росы. Схема прибора в случае вертикального расположения стеклопакета при испытаниях приведена на рисунке 7. Термометр стеклянный по ГОСТ 28498. Двуокись углерода твердая по ГОСТ 12162 или сжиженный газ по НД. Спирт изопропиловый по ГОСТ 9805. Ацетон технический по ГОСТ 2768. Секундомер. Фонарь карманный или другой источник света напряжением не более 12 В. 6 10.4 Проведение испытания Точку росы внутри стеклопакета контролируют не ранее чем через сутки после его изготовления. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.20 1 - ацетон або ізопропиловий спирт; 2 - ручка; 3 -термометр; 4 - рухома пластина вузла підвіски; 5 -контактна латунна пластина; 6 - твердий двоокис вуглецю; 7 - корпус мідний; 8 - теплоізоляція. Рисунок 7 - Схема приладу для контролю точки роси Склопакет розміщують горизонтально або вертикально у залежності від розташування контактної пластини у приладі. Прилад заповнюють ацетоном або ізопро-пиловим спиртом з поступовим додаванням дрібних шматочків двоокису вуглецю. Рівень ацетону або ізопропилового спирту повинен бути вище верху контактної пластини не менше ніж на 30 мм. Температуру суміші вимірюють термометром кінець якого повинен бути віддалений від контактної пластини приладу не більше ніж на 10 мм. Температура суміші при випробуванні скло-пакетів повинна бути мінус 50±3 °С або мінус 60±3 °С морозостійкі склопакети . Ацетоном очищують стекла з обох сторін у місці контролю на відстані не менше 100 мм від кромки склопакета. Очищену поверхню скла і контактну пластину змочують тампоном просоченим ацетоном. Притискують прилад пластиною до змоченої ділянки так щоб був забезпечений щільний контакт. Час контакту вимірювального приладу зі склопакетом у залежності від товщини листів скла у склопакеті повинен відповідати вказаному в таблиці 7. 1 - ацетон или изопропиловый спирт; 2 - ручка; 3 -термометр; 2 - подвижная пластина узла подвески; 5 - контактная латунная пластина; 6 - твердая двуокись углерода; 7 - корпус медный; 8 - теплоизоляция Рисунок7 - Схема прибора для контроля точки росы Стеклопакет располагают горизонтально или вертикально в зависимости от расположения контактной пластины в приборе. Прибор заполняют ацетоном или изопропиловым спиртом с постепенным добавлением мелких кусочков двуокиси углерода. Уровень ацетона или изопропилового спирта должен быть выше верха контактной пластины не менее чем на 30 мм. Температуру смеси измеряют термометром конец которого должен быть удален от контактной пластины прибора не более чем на 10 мм. Температура смеси при испытании стекло-пакетов должна быть минус 50±3 °С или минус 60±3 °С морозостойкие стеклопакеты . Ацетоном очищают стекла с обеих сторон в месте контроля на расстоянии не менее 100 мм от кромки стеклопакета. Очищенную поверхность стекла и контактную пластину смачивают тампоном пропитанным ацетоном. Прижимают прибор пластиной к смоченному участку так чтобы был обеспечен плотный контакт. Время контакта измерительного прибора со стеклопакетом в зависимости от толщины листов стекла в стеклопакете должно соответствовать указанному в таблице 7. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.21 Під час контакту вимірювального приладу зі склопакетом вказану температуру рідини у приладі підтримують додаванням твердого двоокису вуглецю або скрапленого газу. Після закінчення вказаного часу прилад знімають. Охолоджену ділянку протирають тампоном змоченим ацетоном. Вмикають джерело світла і візуально перевіряють наявність конденсату інею на внутрішній поверхні охолодженої ділянки скла. У двокамерних склопакетах вимірювання точки роси проводять на обох сторонах поверхні склопакета. Во время контакта измерительного прибора со стеклопакетом указанную температуру жидкости в приборе поддерживают добавлением твердой двуокиси углерода или сжиженного газа. По истечении указанного времени прибор снимают. Охлажденный участок протирают тампоном смоченным ацетоном. Включают источник света и визуально проверяют наличие конденсата инея на внутренней поверхности охлажденного участка стекла. В двухкамерных стеклопакетах измерение точки росы проводят на обеих сторонах поверхности стеклопакета. Таблиця 7 Таблица 7 Товщина листа скла мм Толщина листа стекла мм Час контакту хв Время контакта мин До 5 вкл. 4 Понад 5 до 10 вкл. Св. 5 до 10 вкл. 6 Понад 10 Св. 10 10 6.10.5 Оцінка результату Вважають що зразки витримали випробування якщо в усіх зразках на поверхні ділянки скла всередині камери яка охолоджується не були виявлені сліди конденсату інею . 6.11 Коефіцієнт направленого пропускання світла вимірюється за ДСТУ Б В.2.7-13 ГОСТ 26302 або визначається розрахунком у залежності від виду і товщини стекол що застосовуються за затвердженими методиками. При визначенні коефіцієнта направленого пропускання світла враховують тільки світло-прозору частину склопакета. 6.12 Приведений опір теплопередачі склопа-кетів визначають за ДСТУ Б В.2.6-17 ГОСТ 26602.1 . 6.13 Показник звукоізоляції склопакетів визначають за ДСТУ Б В.2.6-19 ГОСТ 26602.3 . 6.14 Клас захисту визначають за чинною НД. 6.15 Довговічність склопакетів визначають у відповідності з методикою затвердженою у встановленому порядку при цьому від’ємна температура при проведенні випробувань склопакетів морозостійкого виконання -–не вище мінус 60 °С. 6.16 Визначення об’єму заповнення камер газом 6.10.5 Оценка результата Образцы считают выдержавшими испытание если у всех образцов на поверхности участка стекла внутри охлаждаемой камеры не были обнаружены следы конденсата инея . 6.11 Коэффициент направленного пропускания света измеряют по ГОСТ 26302 или определяют расчетом в зависимости от вида и толщины применяемых стекол по утвержденным методикам. При определении коэффициента направленного пропускания света учитывают только светопрозрачную часть стеклопакета. 6.12 Приведенное сопротивление теплопередаче стеклопакетов определяют по ГОСТ 26602.1. 6.13 Показатель звукоизоляции стеклопакетов определяют по ГОСТ 26602.3. 6.14 Класс защиты определяют по действующей НД. 6.15 Долговечность стеклопакетов определяют в соответствии с методикой утвержденной в установленном порядке при этом отрицательная температура при проведении испытаний стеклопакетов морозостойкого исполнения – не выше минус 60 °С. 6.16 Определение объема заполнения камер газом ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.22 6.16.1 Суть методу полягає у визначенні концентрації кисню всередині склопакета. 6.16.2 Відбирання зразків Випробування проводять на склопакетах не раніш ніж через 24 год після їх виготовлення. 6.16.3 Апаратура Газоаналізатор за НД затвердженою у встановленому порядку з відносною похибкою вимірювання вмісту кисню не більше 1 %. 6.16.4 Проведення випробування Із склопакета заповненого газом у відповідності з інструкцією з експлуатації газоаналізатора відбирають пробу яку потім розміщують у газоаналізаторі і визначають у ній вміст кисню. 6.16.5 Оцінка результату Вважають що склопакети пройшли випробування якщо вміст кисню у пробі не перевищує 2%. 6.16.6 Наведений метод вводиться в дію з 01.07.2002 р. до цього терміну порядок визначення газонаповнення вказують у технологічній документації виготовлювача. 6.17 Ефективність вологопоглинача за методом максимальної вологоємності визначають відповідно до ГОСТ 3956. 6.18 Визначення ефективності вологопогли-нача методом підвищення температури 6.18.1 Суть методу полягає у визначенні величини підвищення температури вологопоглинача при додаванні води. 6.18.2 Апаратура Склянка за ГОСТ 25336. Ваги лабораторні за ГОСТ 24104. Вода дистильована за ГОСТ 6709. Термометр скляний за ГОСТ 28498. 6.18.3 Проведення випробування У склянку місткістю 100 мл відміряють 20±1 мл дистильованої води з температурою 20 - 22 °С вимірюють температуру води Т1 Зважують другу склянку всипають у неї 20±1 г вологопоглинача і вимірюють його температуру. Різниця між температурами води і вологопоглинача не повинна перевищувати 2°С. Пересипають зважений вологопоглинач у склянку з водою і щільно закривають пробкою з встановленим у ній термометром. При підвищенні температури записують найвищу відмічену температуру Т2. 6.16.1 Сущность метода заключается в определении концентрации кислорода внутри стеклопакета. 6.16.2 Отбор образцов Испытания проводят на стеклопакетах не ранее чем через 24 ч после их изготовления. 6.16.3 Аппаратура Газоанализатор по НД утвержденной в установленном порядке с относительной погрешностью измерения содержания кислорода не более 1 %. 6.16.4 Проведение испытания Из стеклопакета заполненного газом в соответствии с инструкцией по эксплуатации газоанализатора отбирают пробу которую затем помещают в газоанализатор и определяют в ней содержание кислорода. 6.16.5 Оценка результата Стеклопакеты считают прошедшими испытание если содержание кислорода в пробе не превышает 2 %. 6.16.6 Приведенный метод вводится в действие с 01.07.2002 г. до этого срока порядок определения газонаполнения указывают в технологической документации изготовителя. 6.17 Эффективность влагопоглотителя по методу максимальной влагоемкости определяют в соответствии с ГОСТ 3956. 6.18 Определение эффективности влагопоглотителя методом повышения температуры 6.18.1 Сущность метода заключается в опре-делении величины повышения температуры влагопоглотителя при добавлении воды. 6.18.2 Аппаратура Стакан стеклянный по ГОСТ 25336. Весы лабораторные по ГОСТ 24104. Вода дистиллированная по ГОСТ 6709. Термометр стеклянный по ГОСТ 28498. 6.18.3 Проведение испытания В стакан вместимостью 100 мл отмеряют 20±1 мл дистиллированной воды с температурой 20-22 °С измеряют температуру воды T1. Взвешивают второй стакан всыпают в него 20±1 г влагопоглотителя и измеряют его температуру. Разность между температурами воды и влагопоглотителя не должна превышать 2°С. Пересыпают взвешенный влагопоглотитель в стакан с водой и плотно закрывают пробкой с установленным в ней термометром. При возрастании температуры записывают наивысшую отмеченную температуру Т2. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.23 6.18.4 Оцінка результату За результат випробування приймають різницю між температурами Т і Т2 яка повинна бути не менше 20 °С для силікагелів та 35°С для молекулярного сита. 6.19 Визначення адгезійної здатності герметика першого внутрішнього герметизуючого шару 6.19.1 Суть методу полягає у контролі характеру руйнування шару герметика що не твердіє і з’єднує скло і дистанційну рамку. 6.19.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на трьох зразках виготовлених у відповідності з рисунком 8 для чого беруть пластини скла розміром 100 х 200 мм і 100 х 250 мм два відрізки дистанційної рамки довжиною 200 мм і герметик який застосовують для внутрішнього шару герметизації. Наносять герметик на відрізки рамки і склеюють зразок як показано на рисунку 8. Матеріали які застосовують для виготовлення зразків і тиск при склеюванні повинні відповідати прийнятій технології виробництва склопакетів. 6.19.3 Проведення випробування Розрізають скло 100 х 250 мм посередині вздовж довгої сторони і переводять обидві його частини у положення 2 рисунок 8 . 6.18.4 Оценка результата За результат испытания принимают разность между температурами Т1 и Т2 которая должна быть не менее 20 °С для силикагелей и 35°С для молекулярного сита. 6.19 Определение адгезионной способности герметика первого внутреннего герметизирующего слоя 6.19.1 Сущность метода заключается в контроле характера разрушения слоя нетвердеющего герметика соединяющего стекло и дистанционную рамку. 6.19.2 Подготовка к испытанию Испытания проводят на трех образцах изготовленных в соответствии с рисунком 8 для чего берут пластины стекла размером 100 х 200 мм и 100 х 250 мм два отрезка дистанционной рамки длиной 200 мм и герметик применяемый для внутреннего слоя герметизации. Наносят герметик на отрезки рамки и склеивают образец как показано на рисунке 8. Применяемые для изготовления образцов материалы и давление при склейке должны соответствовать принятой технологии производства стеклопакетов. 6.19.3 Проведение испытания Разрезают стекло 100 х 250 мм посередине вдоль длинной стороны и переводят обе его части в положение 2 рисунок 8 . 1 – скло; 2 – герметик першого шару герметизації; 3 –дистанційна рамка Рисунок 8 – Випробування герметика першого гер- метизуючого шару 1 – стекло; 2 – герметик первого слоя герметизации; З – дистанционная рамка Рисунок 8 – Испытание герметика первого гермети- зирующего слоя ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.24 6.19.4 Оцінка результату Вважають що зразки пройшли випробування якщо характер руйнування герметика ко-гезійний не виявлено відриву герметика від скла і дистанційної рамки при цьому допускається відрив герметика на відстані не більше 10 мм від торцевих країв рамки . 6.20 Визначення адгезійної здатності міцності герметика другого герметизуючого шару 6.20.1 Суть методу полягає у розтягуванні заданим навантаженням двох склеєних герметиком пластинок скла і визначенні характеру і величини зусилля при руйнуванні шару герметика. 6.20.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на двох зразках скла розміром [ 30 х 20 ±1] мм які не мають вад зовнішнього вигляду і склеєні один з одним шнуром герметика розміром [ 12 х 20 х 25 ±1] мм. Форма зразка і схема випробування наведені на рисунку 9. 6 19.4 Оценка результата Образцы считают выдержавшими испытание если характер разрушения герметика коге-зионный не обнаружено отрыва герметика от стекла и дистанционной рамки при этом допускается отрыв герметика на расстоянии не более 10 мм от торцевых краев рамки . 6.20 Определение адгезионной способности прочности герметика второго герметизирующего слоя 6.20.1 Сущность метода состоит в растяжении заданной нагрузкой двух склеенных герме-тиком пластинок стекла и определении характера и величины усилия при разрушении слоя герметика. 6.20.2 Подготовка к испытанию Испытания проводят на двух образцах стекла размером [ 30 х 20 ±1] мм не имеющих пороков внешнего вида и склеенных друг с другом шнуром герметика размером [ 12 х 20 х 25 ±1] мм. Форма образцов и схема испытания приведены на рисунке 9. 1 - скло; 2 - герметик; 3 - захват розривної машини або пристрій Рисунок 9 – Випробування герметика другого герметизуючого шару 6.20.3 Апаратура Розривна машина або пристрій які дозволяють створити напругу на гранях зразка 0 3-0 05 МПа протягом не менше 10 хв. Годинник з похибкою не більше 5 с на добу. 6.20.4 Проведення випробування Два листа скла промивають і сушать у відповідності з технологічним регламентом на виробництво склопакетів прикладають до двох дерев'яних брусків обгорнутих 1 - стекло; 2- герметик; 3 - захват разрывной машины или приспособление Рисунок 9 - Испытание герметика второго гермети-зирующего слоя 6.20.3 Аппаратура Разрывная машина или приспособление позволяющие создать напряжение на гранях образца 0 3-0 05 МПа в течение не менее 10 мин. Часы с погрешностью не более 5 с в сутки 6.20.4 Проведение испытания Два листа стекла промывают и сушат в соответствии с технологическим регламентом на производство стеклопакетов прикладывают к двум деревянным брускам обернутым поли- ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.25 поліетиленовою плівкою і фіксують стрічкою. Розміри брусків і відстань між ними повинні відповідати розмірам перерізу шнура герметика. Зазор між стеклами заповнюють герметиком. Після затвердіння герметика час твердіння приймають відповідно до технологічного регламенту виробництва склопакетів бруски видаляють зразок поміщають у розривну машину або пристрій. Прикладають до зразка навантаження яке створює у ньому напругу 0 3-0 05 МПа і витримують при цьому навантаженні протягом 10±0 1 хв. 6.20.5 Оцінка результату Вважають що зразок витримав випробування якщо після випробування не стався розрив або відшарування герметика від скла. 7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 7.1 Контейнери або ящики зі склопакетами транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з Правилами перевезення вантажів а розміщення і кріплення у транспортних засобах -–у відповідності з Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів які діють на даному виді транспорту. Універсальні і спеціалізовані контейнери зі склопакетами перевозять на залізничних платформах або у напіввагонах з урахуванням найбільш раціонального використння вантажопідйомності і місткості рухомого складу. Ящики зі склопакетами перевозять у критих транспортних засобах або напіввагонах за умови забезпечення захисту від атмосферних опадів. При транспортуванні навантажуванні і розвантажуванні склопакетів повинні виконуватись вимоги ГОСТ 22235. При транспортуванні авіатранспортом скло-пакети перевозять у герметизованих відсіках при нормальному тиску навколишнього повітря. При тривалому транспортуванні в тому числі при від’ємних температурах умови транспортування установлюють в договорі на поставку виробів. 7.2 При транспортуванні спеціалізовані контейнери або ящики зі склопакетами повинні бути встановлені вертикально торцями у напрямку руху транспорту і закріплені так щоб виключити можливість їх переміщення і коливання у процесі транспортування. Этиленовой пленкой и фиксируют лентой. Размеры брусков и расстояние между ними должны соответствовать размерам сечения шнура герметика. Зазор между стеклами заполняют герметиком. После затвердевания герметика время отвердения принимают в соответствии с технологическим регламентом производства стеклопакетов бруски удаляют образец помещают в разрывную машину или приспособление. Прикладывают к образцу нагрузку создающую в нем напряжение 0 3-0 05 Мпа и выдерживают при этой нагрузке в течение 10±0 1 мин. 6.20.5 Оценка результата Образец считают выдержавшим испытание если после испытания не произошел разрыв или отслоение герметика от стекла. 7 ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ 7.1 Контейнеры или ящики со стеклопаке-тами транспортируют любым видом транспорта в соответствии с Правилами перевозок грузов а размещение и крепление в транспортных средствах – в соответствии с Техническими условиями погрузки и крепления грузов действующими на данном виде транспорта. Универсальные и специализированные контейнеры со стеклопакетами перевозят на железнодорожных платформах или в полувагонах с учетом наиболее рационального использования грузоподъемности и вместимости подвижного состава. Ящики со стеклопакетами перевозят в крытых транспортных средствах или полувагонах при условии обеспечения защиты от атмосферных осадков. При транспортировании погрузке и разгрузке стеклопакетов должны соблюдаться требования ГОСТ 22235. При транспортировании авиатранспортом стеклопакеты перевозят в герметизированных отсеках при нормальном давлении окружающего воздуха. При длительном транспортировании в том числе при отрицательных температурах условия транспортирования устанавливают в договоре на поставку изделий. 7.2 При транспортировании специализированные контейнеры или ящики со стеклопакетами должны быть установлены вертикально торцами по направлению движения транспорта и закреплены так чтобы исключить возможность их перемещения и качания в процессе транспортирования. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.26 7.3 Склопакети повинні зберігатися у виготовлювача і споживача у закритих сухих приміщеннях які опалюються у розпакованому вигляді. При зберіганні склопакети повинні бути встановлені торцем на стелажі або піраміди перпендикулярно до їх основи. Основа стелажа або піраміди повинна бути обклеєна повстю або гумою і мати нахил 5-15° до горизонталі. Між скопакетами повинні бути встановлені прокладки з пробки або еластичних полімерних матеріалів. На стелажі або піраміді рекомендується зберігати склопакети однакових розмірів і одного виду. Допускається зберігати склопакети у ящиках за умови якщо тара і прокладочні матеріали не піддавались зволоженню у процесі транспортування і зберігання. 8 РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ 8.1 Склопакети проектують з урахуванням вимог чинних будівельних норм з природного освітлення приміщень теплоізоляції звукоізоляції і механічної міцності конструкції. При проектуванні склопакетів слід ураховувати температурні напруження які виникають при експлуатації склопакетів у тому числі за рахунок поглинання сонячної енергії а також вплив від'ємних температур і перепадів тиску на відхилення від площинності лінзоутворення склопакетів. Встановлені у даному стандарті вимоги до відхилень від площинності листів скла у склопакеті дійсні при температурі повітря газу всередині склопакета 10-30 °С і атмосферному тиску повітря 730-770 мм рт.ст. Склопакети повинні витримувати експлуатаційні навантаження у тому числі вітрові. При розрахунку склопакетів на міцність кожне скло у склопакеті розраховують окремо у залежності від діючого на нього навантаження. Розрахунковий опір листового скла на розтягування при вигині рекомендується приймати 15 МПа 150 кг/см2 або за НД на конкретні види стекол. 8.2 Виготовлення склопакетів повинно проводитись відповідно до вимог технологічного регламенту. 7.3 Стеклопакеты должны храниться у изготовителя и потребителя в закрытых сухих отапливаемых помещениях в распакованном виде. При хранении стеклопакеты должны быть установлены торцом на стеллажи или пирамиды перпендикулярно к их основанию. Основание стеллажа или пирамиды должно быть оклеено войлоком или резиной и иметь наклон 5-15° к горизонтали. Между стеклопакетами должны быть установлены прокладки из пробки или эластичных полимерных материалов. На стеллаже или пирамиде рекомендуется хранить стеклопакеты одинаковых размеров и одного вида. Допускается хранить стеклопакеты в ящиках при условии если тара и прокладочные материалы не подвергались увлажнению в процессе транспортирования и хранения. 8 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗГОТОВЛЕНИЮ ПРОЕКТИРОВАНИЮ МОНТАЖУ И ЭКСПЛУАТАЦИИ 8.1 Стеклопакеты проектируют с учетом требований действующих строительных норм по естественному освещению помещений теплоизоляции звукоизоляции и механической прочности конструкции. При проектировании стеклопакетов следует учитывать температурные напряжения возникающие при эксплуатации стеклопакетов в том числе за счет поглощения солнечной энергии а также влияние отрицательных температур и перепадов давления на отклонение от плоскостности линзообразование стеклопакетов. Установленные в настоящем стандарте требования к отклонениям от плоскостности листов стекла в стеклопакете действительны при температуре воздуха газа внутри стеклопакета 10-30 °С и атмосферном давлении воздуха 730-770 мм рт.ст. Стеклопакеты должны выдерживать эксплуатационные нагрузки в том числе ветровые. При расчете стеклопакетов на прочность каждое стекло в стеклопакете рассчитывают отдельно в зависимости от действующей на него нагрузки. Расчетное сопротивление листового стекла на растяжение при изгибе рекомендуется принимать 15 МПа 150 кг/см2 или по НД на конкретные виды стекол. 8.2 Изготовление стеклопакетов должно проводиться в соответствии с требованиями технологического регламента. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.27 8.3 При виготовленні склопакетів температура повітря у приміщенні повинна бути 16-24°С а відносна вологість - не вище 50 %. 8.4 Монтаж і експлуатацію склопакетів слід проводити відповідно до чинних будівельних норм НД на будівельні конструкції і проектної документації. 8.5 Перед установкою у конструкції необхідно провести ретельний огляд кожного склопакета. Не допускається застосовувати склопакети які мають тріщини або відколки в торцях відшарування герметика. 8.6 Монтаж склопакетів слід проводити з допомогою ручних вакуумних присосок або траверс споряджених вакуум-присосками. Склопакети необхідно переносити у вертикальному положенні кути і торці слід оберігати від ударів. Забороняється обпирати склопакети на кути і ставити на жорстку основу. При монтажі склопакетів не повинна порушуватись орієнтація склопакетів зовнішня -внутрішня сторона верх - низ рекомендована виготовлювачем. 8.7 При експлуатації не допускається використання склопакетів без підкладок прокладок між будівельними конструкціями і склопакетом. Дотикання склопакетів до поверхонь будівельних конструкцій не допускається. Схеми установки прокладок наводять у проектній і нормативній документаціях. 8.8 Температура у приміщеннях засклених склопакетами у зимовий період будівництва повинна бути не нижче плюс 5°С. 8.9 При установці склопакетів і їх кріпленні не допускаються перекоси і надмірне "обтискання" склопакетів штапиками або накладками. 8.10 Роботи з ущільнення і герметизації стиків між склопакетами і деталями конструкцій слід проводити безпосередньо після їх установки і кріплення. При нанесенні герметиків які не твердіють слід використовувати герметизатори а тіоколових герметиків - пневматичні або ручні шприци. Поверхні які герметизують повинні бути попередньо обчищені просушені і знежирені. Роботи з ущільнення і герметизації стиків слід проводити при температурі зовнішнього повітря не нижче мінус 5°С якщо немає інших вказівок в умовах які виключають зволоження конструкцій. 8.3 При изготовлении стеклопакетов температура воздуха в помещении должна быть 16-24°С а относительная влажность - не выше 50 %. 8.4 Монтаж и эксплуатацию стеклопакетов следует производить в соответствии с действующими строительными нормами НД на строительные конструкции и проектной документацией. 8.5 Перед установкой в конструкции необходимо провести тщательный осмотр каждого стеклопакета. Не допускается применять стеклопакеты имеющие трещины или сколы в торцах отслоения герметика. 8.6 Монтаж стеклопакетов следует производить с помощью ручных вакуумных присосок или траверс снабженных вакуум-присосками. Стеклопакеты необходимо переносить в вертикальном положении углы и торцы следует оберегать от ударов. Запрещается опирать стеклопакеты на углы и ставить на жесткое основание. При монтаже стеклопакетов не должна нарушаться ориентация стеклопакетов наружная-внутренняя сторона верх - низ рекомендованная изготовителем. 8.7 При эксплуатации не допускается использование стеклопакетов без подкладок прокладок между строительными конструкциями и стеклопакетом. Касание стеклопакетов поверхностей строительных конструкций не допускается. Схемы установки подкладок приводят в проектной и нормативной документации. 8.8 Температура в помещениях остекленных стеклопакетами в зимний период строительства должна быть не ниже плюс 5°С. 8.9 При установке стеклопакетов и их креплении не допускаются перекосы и чрезмерное "обжатие" стеклопакетов штапиками или накладками. 8.10 Работы по уплотнению и герметизации стыков между стеклопакетами и деталями конструкций следует производить непосредственно после их установки и крепления. При нанесении нетвердеющих герметиков следует использовать герметизаторы а тиоколовых герметиков - пневматические или ручные шприцы. Герметизируемые поверхности должны быть предварительно очищены просушены и обезжирены. Работы по уплотнению и герметизации стыков следует проводить при температуре наружного воздуха не ниже минус 5°С если нет других указаний в условиях исключающих увлажнение конструкций. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.28 8.11 При експлуатації склопакетів температура повітря всередині приміщень рекомендується не більше 30 0С і відносна вологість - не більше 60%. При більшій вологості у приміщенні а також при пікових від'ємних температурах зовнішнього повітря можлива тимчасова поява конденсату на внутрішній поверхні склопакета. 9 ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА 9.1 Виготовлювач гарантує відповідність склопакетів вимогам даного стандарту при дотриманні вимог упакування транспортування зберігання експлуатації і монтажу встановлених даним стандартом а також галузі їх застосування відповідно до чинних будівельних норм. 9.2 Гарантійний термін зберігання - не більше 1 року із дня відвантаження виробів виготовлювачем. 9.3 Гарантійний термін служби експлуатації склопакетів встановлюють у технічній документації але не менше п'яти років із дня відвантаження. 8.11 При эксплуатации стеклопакетов температура воздуха внутри помещений рекомендуется не более 30 0С и относительная влажность - не более 60 %. При большей влажности в помещении а также при пиковых отрицательных температурах наружного воздуха возможно временное образование конденсата на внутренней поверхности стеклопакета. 9 ГАРАНТИИ ИЗГОТОВИТЕЛЯ 9.1 Изготовитель гарантирует соответствие стеклопакетов требованиям настоящего стандарта при соблюдении требований упаковки транспортирования хранения эксплуатации и монтажа установленных настоящим стандартом а также области их применения согласно действующим строительным нормам. 9.2 Гарантийный срок хранения - не более 1 года со дня отгрузки изделий изготовителем. 9.3 Гарантийный срок службы эксплуатации стеклопакетов устанавливают в технической документации но не менее пяти лет со дня отгрузки. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.29 ДОДАТОК А довідковий Оптичні і теплотехнічні характеристики склопакетів ПРИЛОЖЕНИЕ А справочное Оптические и теплотехнические характеристики стеклопакетов Таблиця А.1 Таблица А.1 Варіанти заскління Варианты остекления Коефіцієнт пропускания світла у видимій частині спектра Коэффициент пропускания света в видимой части спектра Коефіцієнт поглинання світла у видимій частині спектра Коэффициент поглощения света в видимой части спектра Коефіцієнт пропускання прямого сонячного випромінювання Коэффициент пропускания прямого солнечного излучения Коефіцієнт поглинання прямого сонячного випромінювання Коэффициент поглощения прямого солнечного излучения Коефіцієнт загального пропускання сонячної енергії Коэффициент общего пропускания солнечной энергии Приведений опір теплопередачі Приведенное сопротивление теплопередаче м2 0С/Вт 4М1-8-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 28 4М1-10-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 29 4М1-12-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 30 4М1-16-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 32 4М1-Аr8-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 30 4М1-Аr10-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 31 4М1-Аr12-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 32 4М1-Аr16-4М1 0 80 0 06 0 68 0 21 0 78 0 34 4М1-8-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 47 4М1-10-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 49 4М1-12-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 51 4М1-16-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 53 4М1-Аr8-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 53 4М1-Аr10-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 55 4М1-Аr12-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 57 4М1-Аr16-К4 0 75 0 08 0 60 0 26 0 76 0 59 4М1-8-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 51 4М1-10-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 53 4М1-12-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 56 4М1-16-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 59 4М1-Аr8-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 57 4М1-Аr10-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 60 4М1-Аr12-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 63 4М1-Аr16-И4 0 73 0 14 0 41 0 24 0 51 0 66 4М1-6-4М1-6-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 42 4М1-8-4М1-8-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 45 4М1-10-4М1-10-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 47 4М1-12-4М1-12-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 49 4М1-16-4М1-16-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 52 4М1-Аr6-4М1-Аr6-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 44 4М1-Аr8-4М1-Аr8-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 47 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.30 Закінчення таблиці А.1 Окончание таблицы А.1 Варіанти заскління Варианты остекления Коефіцієнт пропускання світла у видимій частині спектра Коэффициент пропускания света в видимой части спектра Коефіцієнт поглинання світла у видимій частині спектра Коэффициент поглощения света в видимой части спектра Коефіцієнт пропускання прямого сонячного випромінювання Коэффициент пропускания прямого солнечного излучения Коефіцієнт поглинання прямого сонячного випромінювання Коэффициент поглощения прямого солнечного излучения Коефіцієнт загального пропускання сонячної енергії Коэффициент общего пропускания солнечной энергии Приведений опір теплопередачі Приведенное сопротивление теплопередаче м2 0С/Вт 4М1-Аr10-4М1-Аr10-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 49 4М1-Аr12-4М1-Аr12-4М1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 52 4M1-Ar16-4M1-Ar16-4M1 0 72 0 09 0 56 0 29 0 72 0 55 4М1-6-4М1-6-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 53 4М1-8-4М1-8-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 55 4М1-10-4М1-10-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 58 4М1-12-4М1-12-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 61 4М1-16-4М1-16-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 65 4M1-Ar6-4M1-Ar6-K4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 60 4М1-Аr8-4М1-Аr8-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 62 4M1-Ar10-4M1-Ar10-K4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 65 4М1-Аr12-4М1-Аr12-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 68 4М1-Аr16-4М1-Аr16-К4 0 68 0 11 0 50 0 34 0 72 0 72 4М1-6-4М1-6-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 59 4М1-8-4М1-8-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 61 4М1-10-4М1-10-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 64 4М1-12-4М1-12-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 68 4М1-16-4М1-16-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 72 4М1-Аr6-4М1-Аr6-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 64 4М1-Аr8-4М1-Аr8-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 67 4М1-Аr10-4М1-Аr10-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 71 4М1-Аr12-4М1-Аr12-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 75 4М1-Аr16-4М1-Аr16-И4 0 66 0 17 0 34 0 35 0 5 0 80 Примітка. Значення приведеного опору теплопередачі приймають виходячі з розмірів склопакета 1 0 х 1 0 м і коефіцієнтів емісії: - 0 16-0 18 - для твердого покриття - 0 06-0 08 - для м'якого покриття Примечание. Значения приведенного сопротивления теплопередаче принимают исходя из размеров стеклопакета 1 0 х 1 0 м и коэффициентов эмисии: - 0 16-0 18 - для твердого покрытия - 0 06-0 08 - для мягкого покрытия ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.31 ДОДАТОК Б рекомендований Мінімальна товщина стекол ПРИЛОЖЕНИЕ Б рекомендумое Минимальная толщина стекол Таблиця Б.1 Таблица Б.1 Довжина склопакета мм Длина стеклопакета мм Клас виробів за опором вітровому навантаженню за ДСТУ Б В.2.6-23 ГОСТ 23166 Класс изделий по сопротивлению ветровой нагрузке по ГОСТ 23166 Ширина стеклопакета мм Ширина стеклопакета мм До 700 вкл. Понад 700 до 1000 Свыше 700 до 1000 До 1000 вкл. А 4 5 Б 4 4 В 3 4 Г 3 3 Д 3 3 Понад 1000 до 1300 вкл. Св. 1000 до 1300 вкл. А 5 5 Б 4 5 В 4 4 Г 3 4 Д 3 3 Понад 1300 до 1600 вкл. Св. 1300 до 1600 вкл. А 5 6 Б 5 5 В 4 4 Г 4 4 Д 3 4 Понад 1600 до 1800 вкл. Св. 1600 до 1800 вкл. А 6 6 Б 5 6 В 5 5 Г 4 4 Д 4 4 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.32 ДОДАТОК В рекомендований Визначення герметичності склопакетів В.1 Суть методу полягає у визначенні герметичності склопакетів під гідростатичним тиском води. В.2 Відбирання зразків Випробування проводять на двох зразках склопакетів розміром не менше 500 х 500 мм. В.3 Апаратура Ємкість з вакуумною присоскою заповнена водою. Термометр за ГОСТ 28498 з похибкою вимірювання не більше 1°С. В.4 Проведення випробувань Кожний зразок склопакета поміщають на 24±1 год у ємкість з водою яка має температуру 23±5 °С. Схему показано на рисунку B.1. Зразок розміщують таким чином щоб відстань від стінки ємкості до бічної грані склопакета була не менше 40 мм. Якщо склопакет містить стекла різної товщини його кладуть більш товстим склом униз. Рівень води повинен бути вище поверхні склопакета не менше ніж на 400 мм. Після виймання склопакета з води він підлягає візуальному огляду. 8.5 Оцінка результату Вважають що зразки витримали випробування якщо вони не мають слідів проникнення води в камери склопакетів. В. 6 Для проведення кваліфікаційних і періодичних випробувань відбирають чотири зразки склопакетів. ПРИЛОЖЕНИЕ В рекомендуемое Определение герметичности стеклопакетов B.1 Сущность метода заключается в определении герметичности стеклопакетов под гидростатическим давлением воды. В.2 Отбор образцов Испытания проводят на двух образцах стеклопакетов размером не менее 500 х 500 мм. В.3 Аппаратура Емкость с вакуумной присоской заполненная водой. Термометр по ГОСТ 28498 с погрешностью измерения не более 1°С. В.4 Проведение испытаний Каждый образец стеклопакета помещают на 24±1 ч в емкость с водой имеющей температуру 23±5 °С. Схема показана на рисунке B.1. Образец помещают таким образом чтобы расстояние от стенки емкости до боковой грани стеклопакета было не менее 40 мм. Если стеклопакет содержит стекла разной толщины его укладывают более толстым стеклом вниз. Уровень воды должен быть выше поверхности стеклопакета не менее чем на 400 мм. После извлечения стеклопакета из воды его подвергают визуальному осмотру. 8.5 Оценка результата Образцы считают выдержавшими испытание если они не имеют следов проникновения воды в камеры стеклопакетов. В. 6 Для проведения квалификационных и периодических испытаний отбирают четыре образца стеклопакетов. 1 - ємкість з водою; 2 - зразок склопакета; 3 - вакуумна присоска Рисунок В.1 - Схема випробувань склопакетів на герметичність 1 - емкость с водой; 2 - образец стеклопакета; 3 - вакуумная присоска Рисунок В.1 - Схема испытаний стеклопакетов на герметичность ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.33 Два зразки випробовують на точку роси і визначають її значення для кожного зразка потім зразки розрізають і визначають ефективність вологопоглинача за 6.18. Два інших зразки випробовують згідно з В.3 В.4. Час витримування зразків під навантаженням складає 72±1 год. Після проведення випробування визначають точку роси і після розрізання зразків ефективність вологопоглинача кожного зразка за 6.18. За результат випробувань приймають гірше значення за кожним показником який випробували. Результат випробування визнають позитивним якщо значення точки роси і ефективність вологопоглинача усіх чотирьох зразків відповідають вимогам даного стандарту а результати випробувань перших двох зразків відрізняються від результатів випробувань других двох зразків не більше ніж на 10 %. Два образца испытывают на точку росы и определяют ее значение для каждого образца затем образцы разрезают и определяют эффективность влагопоглотителя по 6.18. Два других образца испытывают согласно В.3 В.4. Время выдержки образцов под нагрузкой составляет 72±1 ч. После проведения испытания определяют точку росы и после разрезки образцов эффективность влагопоглотителя каждого образца по 6.18. За результат испытаний принимают худшее значение по каждому испытанному показателю. Результат испытания признают положительным если значения точки росы и эффективность влагопоглотителя всех четырех образцов соответствуют требованиям настоящего стандарта а результаты испытаний первых двух образцов отличаются от результатов испытаний вторых двух образцов не более чем на 10 %. ДСТУ Б В.2.7-107-2001 ГОСТ 24866-99 С.34 УДК 666.157:006.354 МКС 91.060.50 И 17 Ключові слова: склопакет основні розміри характеристики упакування маркування методи контролю Ключевые слова: стеклопакет основные размеры характеристики упаковка маркировка методы контроля Введено: «ИМЦ» г. Киев ул. М. Кривоноса 2а; т/ф. 249-34-04