ДСТУ Б В.2.7-112-2002

ДСТУ Б В.2.7-112-2002 Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умови

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ==================================================================== Будівельні матеріали ЦЕМЕНТИ Загальні технічні умови ДСТУ Б В.2.7-112-2002 До тексту внесені поправки БіС №4-2002 ЗМІНА № 1 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 “Цементи. Загальні технічні умови” затверджена наказом Держбуду України від 5 травня 2003 р. № 48 і введена в дію з 1 липня 2003 року. Зміна № 2 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 "Цементи. Загальні технічні умови" затверджена наказом Держбуду України від 21.05.04 № 108 і введена в дію з 1 жовтня 2004 р. ТЕКСТ ЗМІНИ Пункт 7.13 після другого речення що закінчується словами: "зазначено в документі про якість" доповнити новим абзацом такого змісту: "При застосуванні при помелі цементу добавок що регулюють його властивості і технологічних добавок у документі про якість необхідно зазначати вид і кількість добавки". Пункт 9.5 викласти у новій редакції: "9.5 При поставці споживачеві цементу з ФВЦ кожна партія або її частина що поставляється на одну адресу повинна мати супровідний документ в якому вказують: * найменування ФВЦ та/або її товарний знак і адресу; * найменування підприємства-виробника та його товарний знак; * найменування і позначення цементу за чинним нормативним документом; * дату відвантаження і гарантійний строк; * знак відповідності для сертифікованого цементу. Перелік показників що наводяться в супровідному документі може бути доповнений з врахуванням вимог нормативного документа на цемент конкретного виду". Пункт 9.6 викласти у новій редакції: "9.6 При пакуванні цементу в ФВЦ в маркування вносять позиції зазначені в 5.5.3 вказуючи найменування та/або товарний знак ФВЦ і найменування та товарний знак підприємства-виробника. Додаток Г пункт Г.5.2. Третій абзац викласти у новій редакції: "Середнє значення масової частки SO3 див.табл.Г.2 визначають за формулою Г.1 ". * * * ТЕКСТ ИЗМЕНЕНИЯ Пункт 7.13 после второго предложения что заканчивается словами: "указано в документе о качестве" дополнить новым абзацем такого содержания: "При использовании при помоле цемента добавок регулирующих его свойства и технологических добавок в документе о качестве необходимо указывать вид и количество добавки". Пункт 9.5 изложить в новой редакции: "Пункт 9.5 При поставке потребителю цемента с ФОЦ каждая партия или ее часть поставляемая в один адрес должна иметь сопроводительный документ в котором указывают: * наименование ФОЦ и/или ее товарный знак и адрес; * наименование предприятия-производителя и его товарный знак; * наименование и обозначение цемента согласно действующему нормативному документу; * дату отгрузки и гарантийный срок; * знак соответствия для сертифицированного цемента. Перечень показателей приведенных в сопроводительном документе может быть дополнен с учетом требований нормативного документа на цемент конкретного вида". Пункт 9.6 изложить в новой редакции: "9.6 При упаковке цемента в ФОЦ в маркировку вносят позиции обозначенные в 5.5.3 указывая наименование и/или товарный знак ФОЦ и наименование и товарный знак предприятия-производителя. Приложение Г пункт Г.5.2. Третий абзац изложить в новой редакции: "Среднее значение массовой доли SO3 см.таблицу Г.2 определяют по формуле Г.1 ". ДЕРЖБУД УКРАЇНИ Київ 2002 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО Державним концерном "Укрцемент" та державним підприємством "Орган з сертифікації цементів СЕПРОЦЕМ" Бабіч М.В. Салдугей М.М. Кіряєва Е.Є. Меркулова І.Г. Полонська Л.С. 2 ВНЕСЕНО Відділом інноваційної політики нормування та стандартизації Держбуду України 3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держбуду України від 31.01.2002 р. № 25 4 Стандарт відповідає * EN 197-1:2000 Cement - Part 1: Composition specification and conformity criteria for common cements Цемент-Частина І: Склад технічні умови критерії відповідності для звичайних цементів в частині пунктів 8.1 8.2 8.3 8.4 8.5; * EN 197-2:2000 Cement - Part 2: Conformity evaluation Цемент-Частина 2: Оцінка відповідності в частині пункту 9.4.1 і додатку Д. Ступінь відповідності - нееквівалентний NEQ . Переклад з англійської мови en 5 НА ЗАМІНУ ГОСТ 22236-85 ГОСТ 22237-85 Зміст С. Вступ IV 1 Галузь використання 1 2 Нормативні посилання 1 3 Визначення З 4 Класифікація............................................................................................................. 5 5 Загальні технічні вимоги........................................................................................ 5 6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища..................................... 9 7 Правила приймання................................................................................................ 9 8 Оцінка рівня якості цементів 13 9 Вимоги до фірм-відвантажувальних центрів 17 10 Методи контролю................................................................................................ 19 11 Транспортування і зберігання............................................................................ 19 12 Гарантії виробника.............................................................................................. 22 Додаток А Терміни та визначення........................................... 23 Додаток Б Таблиця Б.1 - Розподіл цементів загальнобудівельного призначення за ефективністю пропарювання ................. 29 Додаток В Форми документів підприємства щодо якості продукції ............................................................... 30 Додаток Г Оцінка відповідності цементу вимогам нормативного документа ................................................... 32 Додаток Д Оцінка представницькості і точності результатів випробувань на міцність цементів загальнобудівельного призначення .................................................................... 36 Вступ Метою розроблення стандарту "Цементи. Загальні технічні умови" є створення основоположного узагальнюючого державного стандарту України в галузі цементного виробництва який визначав би загальнотехнічні положення вимоги та правила для різних видів технічної і виробничої діяльності під час виготовлення випробування приймання сертифікації і відвантаження споживачам цементної продукції. Завданням цього стандарту поряд з підвищенням якості гарантій надійності цементів і безпеки їх виробництва і використання є застосування ряду положень європейських стандартів що сприятиме гармонізації цементної продукції України з відповідною продукцією інших країн і підвищенню конкурентоспроможності її на світовому ринку. У стандарті застосовано методи оцінки якості цементу за критеріями відповідності згідно з європейським стандартом EN 197-1. В розділах стандарту "Оцінка рівня якості цементів" та "Вимоги до фірм-відвантажувальних центрів" які розробляються вперше в значній мірі враховані положення європейських стандартів EN 197-1 та EN 197-2. Розроблення і впровадження цього стандарту спрямоване на оновлення і удосконалення нормативної бази цементної промисловості України. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали Цементи Загальні технічні умови Строительные материалы Цементы Общие технические условия Building materials Cements General specifications Чинний від 2002-07-01 1 Галузь використання Цей стандарт поширюється на цементи всіх видів типів і марок встановлює загальні технічні вимоги та вимоги безпеки правила приймання. пакування маркування транспортування і зберігання цементу методи контролю цементної продукції та оцінки рівня якості цементів. Обов'язкові вимоги що гарантують безпечність для життя здоров'я і майна людей охорони навколишнього середовища викладені у 5.2.4 6.10. Стандарт придатний для цілей сертифікації. 2 Нормативні посилання У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: ДСТУ 1.7-2001 Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів ДСТУ Б В.2.7-44-96 Цементи. Відбір і підготовка проб ДСТУ Б В.2.7-46-96 Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-66-98 Цементи. Номенклатура показників якості ДСТУ Б В.2.7-91-99 В'яжучі мінеральні. Класифікація ДСТУ Б В.2.7-104-2000 Камінь і щебінь гіпсові і гіпсоангідритові для виробництва в'яжучих матеріалів. Технічні умови ДСТУ 2296-93 Національний знак відповідності. Форма розміри технічні вимоги та правила застосування ДСТУ 2462-94 Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення ДСТУ 2925-94 Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення ДСТУ 3021-95 Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник ГОСТ 2226-88 Мешки бумажные. Технические условия СТ СЕВ 4772-84 Цементы. Термины и определения ГОСТ 5382-91 Цементы и материалы цементного производства. Методы химического анализа ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов ДБН В. 1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва ДБН Г. 1-4-95 Правила перевезення складування та зберігання матеріалів виробів конструкцій і устаткування в будівництві - Правила обов'язкової сертифікації будівельних матеріалів виробів та конструкцій затверджено наказом Держстандарту України від 11.04.97 р. № 192 EN 196-1:1985 Methods of testing cement - Part 1: Determination of strength EN 196-3:1985 Methods of testing cement - Part 3: Determination of setting time and soundness EN 196-6:1989 Methods of testing cement - Part 6: Determination of fineness EN 197-1:2000 Cement - Part 1: Composition specifications and conformity criteria for common cements EN 197-2:2000 Cement - Part 2: Conformity evaluation ISO 2854:1976 Statistical interpretation of data - Techniques of estimation and tests relating to means and variances З Визначення У цьому стандарті подані такі терміни та визначення: 3.1 Технологічний регламент - комплект документів на технологічний процес виробництва цементу. 3.2 Цементи загальнобудівельного призначення - цементи на основі портландцементного клінкеру основною вимогою до яких є забезпечення міцності бетонів або розчинів. 3.3 Спеціальні цементи - цементи до яких ставляться спеціальні вимоги. 3.4 Стандартна міцність - регламентована стандартом мінімальна міцність при стиску вигині в передбачені стандартом кінцеві строки. 3.5 Рання міцність міцність в ранньому віці - міцність при стиску вигині у віці однієї двох трьох або семи діб в залежності від вимог нормативного документа . 3.6 Марка клас міцності цементу - умовне позначення що відображає мінімальні вимоги до міцності при стиску зразків зі стандартного цементного розчину які виготовлялись тверднули і випробувались за умов і в кінцеві строки що установлені нормативними документами на цемент. 3.7 Група з ефективності пропарювання - умовна одиниця класифікації цементів загальнобудівельного призначення за активністю при пропарюванні. 3.8 Активність цементу - фактична міцність при стиску зразків зі стандартного цементного розчину що виготовлялись тверднули випробувались за умов і в строки що установлені нормативними документами на цемент. Примітка. В залежності від умов тверднення розрізняють активність при нормальному твердненні і при пропарюванні. 3.9 Виробничий контроль якості цементу - періодичні випробування цементу виробником які проводяться на стадії виробництва за планом операційного контролю що встановлений діючою на підприємстві технологічною документацією. 3.10 Партія цементу - певна кількість цементу одного виду і марки класу міцності виготовлена підприємством при незмінній технології і оформлена одним документом про якість. 3.11 Документ про якість - документ який супроводжує партію цементу що відвантажується підприємством-виробником постачальником і містить інформацію про основні показники якості цементу даної партії. 3.12 Проба цементу - певна кількість цементу відібрана для проведення випробувань від маси цементу що контролюється. 3.13 Критерій відповідності продукції - показник що характеризує виконання вимог нормативного документа на продукцію. 3.14 Статистичний критерій відповідності - критерій відповідності що визначається статистичними методами. 3.15 Критерій відповідності для одиничних результатів - критерій відповідності що визначається порівнянням одиничних результатів випробувань з установленими показниками. 3.16 Оцінка рівня якості цементу - сукупність дій що виконуються відповідно до процедур правил і методів які визначені нормативною або технологічною документацією і мають метою установити ступінь відповідності показників якості цементу нормативному документу і їх стабільності. 3.17 Фірма-відвантажувальний центр - підприємство яке не виготовляє цемент має обладнання для приймання безтарного насипного цементу зберігання його тарування пакування і відвантаження споживачам торговим посередникам та несе повну відповідальність за якість відвантаженої продукції. 3.18 Експрес-ідентифікаційні випробування - визначення фірмою-відвантажувальним центром посередником вибраного конкретного показника наприклад тонкість помелу колір втрати при прожарюванні одержаного насипного цементу з метою підтвердження що він відповідає цементу зазначеному в договорі на поставку. 3.19 Гарантійний строк - строк протягом якого виробник гарантує відповідність цементу всім вимогам нормативного документа на нього при дотриманні умов транспортування і зберігання. 3.20 Інші вжиті в стандарті терміни і їх визначення що відповідають ДСТУ 2462 ДСТУ 2925 ДСТУ 3021 ДСТУ ISO 9000 СТ СЕВ 4772 наведено в додатку А. 4 Класифікація 4.1 Класифікація цементів за різними ознаками здійснюється згідно з ДСТУ Б В.2.7-91. Допускається додаткова класифікація в нормативних документах на цементи конкретних видів. 5 Загальні технічні вимоги 5.1 Цементи повинні виготовлятись у відповідності з вимогами цього стандарту і нормативного документа на цемент конкретного виду за технологічним регламентом що затверджений підприємством-виробником. 5.2 Характеристики 5.2.1 Номенклатура показників якості для всіх цементів визначена ДСТУ Б В.2.7 - 66. 5.2.2 Загальними показниками призначення для всіх цементів є показники міцності строків тужавлення речовинного складу вмісту ангідриду сірчаної кислоти SO3 які установлюються нормативним документом на конкретний вид цементу. 5.2.3 До загальних показників надійності відносяться рівномірність зміни об'єму для переважної більшості цементів та гарантійний строк зберігання які регламентуються в нормативному документі на конкретний вид цементу. 5.2.4 Обов'язкові показники якості цементів установлюють відповідні нормативні документи на конкретний вид цементу. 5.3 Вимоги до матеріалів Для виробництва цементу застосовують: - клінкер портландцементний і клінкер глиноземний високоглиноземний виготовлені згідно з вимогами технологічного регламенту підприємства-виробника. Клінкер повинен відповідати вимогам чинних нормативни документів. Клінкер нормованого складу застосовують при виготовленні цементів спеціального призначення якщо це передбачено нормативними документами на ці цементи; - камінь і щебінь гіпсові і гіпсоангідритові ДСТУ Б В.2.7-104 . Допускається застосовувати інші матеріали що містять у своєму складі сульфат кальцію за відповідними нормативними документами; - добавки до цементу - активні мінеральні добавки-наповнювачі добавки спеціальні що регулюють властивості цементу і технологічні добавки які не знижують якість цементу за відповідними нормативними документами. 5.4 Пакування 5.4.1 Цемент відвантажують в упаковці або без неї. При відвантаженні цементу насипом повинні використовуватись спеціалізовані транспортні засоби. 5.4.2 Для упаковки використовують: - при розфасуванні цементу по 25 кг - три- чотиришарові паперові мішки зазначених нижче характеристик за ГОСТ 2226; - при розфасуванні цементу по 50 кг - паперові пятишарові або шестишарові мішки за ГОСТ 2226 зшиті або склеєні з закритою горловиною з клапаном марок НМ БМ або БМП а також за узгодженням зі споживачем - чотиришарові паперові мішки і комбіновані з поліетиленовою плівкою. Допускається використовувати інші паперові мішки вітчизняного або імпортного виробництва показники якості яких не нижчі ніж у мішків за ГОСТ 2226. Якість таких мішків перевіряється підприємством-споживачем оформлюється актом; - м'які контейнери з водонепроникним вкладишем або інша упаковка що надійно зберігає цемент за відповідними нормативними документами. 5.4.3 Цемент при прісному розфасуванні пакують у поліетиленові пакети банки або в іншу упаковку що забезпечує його зберігання за відповідними нормативними документами. 5.4.4 Гранична маса брутто мішка з цементом при розфасуванні по 25 кг повинна бути не більше 25 5 кг при розфасуванні по 50 кг - не більше 51 кг. 5.4.5 Відхилення середньої маси нетто цементу в мішках даної партії від маси нетто що зазначена на упаковці не повинно перевищувати ± 0 5 кг при розфасуванні по 50 кг і = 0 25 кг при розфасуванні по 25 кг. 5.4.6 Середню масу нетто цементу в мішку визначають віднімаючи від середньої маси брутто мішка з цементом середню масу мішка. Для визначення середньої маси брутто мішка з цементом зважують 20 мішків відібраних вибірково з партії і результат ділять на 20. Середню масу порожнього мішка визначають зважуючи 20 мішків відібраних вибірково з партії одержаних мішків і результат ділять на 20. 5.4.7 Відхилення маси нетто окремого мішка цементу від зазначеної на упаковці не повинно перевищувати = 2 %. 5.4.8 Відхилення середньої маси нетто цементу в м'якому контейнері або у відповідній іншій стандартній упаковці не повинно бути більше ± 1 % від зазначеної на упаковці. Середню масу нетто цементу в таких упаковках визначають віднімаючи від середньої маси брутто упаковки з цементом середню масу упаковки. Методика проведення визначень аналогічна 5.4.6. 5.4.9 Маса нетто окремої упаковки при дрібному розфасуванні повинна бути 3; 5 ± 0 05 кг 10; 20 ± 0 3 кг. 5.5 Маркування 5.5.1 Маркування цементу в мішках виконують на кожному мішку в будь-якій частині його зовнішньої поверхні. При пакуванні цементу в м'які контейнери або іншу відповідну упаковку маркування наносять на етикетку яку вкладають в спеціальний карман на м'якому контейнері або наклеюють на упаковку. Допускається наносити маркування незмивною фарбою безпосередньо на поверхню упаковки. 5.5.2 При дрібному розфасуванні цементу маркування наносять безпосередньо на упаковку або на етикетку яку наклеюють на упаковку - пакет чи банку. Допускається вкладати етикетку в пакет між прозорим зовнішнім і внутрішніми шарами пакета. 5.5.3 Маркування повинне бути чітким і містити: - найменування підприємства-виробника та/або його товарний знак; - умовне позначення цементу згідно з вимогами нормативного документа на нього а при відсутності цих вимог - повне найменування; - позначення нормативного документа за яким поставляють цемент; - гарантовану масу нетто цементу в упаковці; - знак відповідності при поставці сертифікованого цементу. 5.5.4 При поставці цементу в дрібному розфасуванні в роздрібну торгівлю крім етикетки на кожній упаковці наклеюють етикетку також на тару в яку укладають окремі упаковки для здійснення поставки. На цій етикетці додатково зазначають кількість упаковок в тарі. Кожна упаковка з цементом повинна мати коротку інструкцію щодо його застосування яку наводять безпосередньо на упаковці або до неї додають. При поставці декоративного цементу на упаковці наносять смужку відповідного кольору. 5.5.5 При пакетуванні мішків з цементом верхній ряд мішків в кожному пакеті укладають так щоб було чітко видно маркування на мішках. Додатково на мішки верхнього ряду пакета наносять транспортне маркування за ГОСТ 14192. 5.5.6 Маркування цементу що поставляється без упаковки виконують на ярлику який прикріплюють до транспортного засобу будь-яким способом що забезпечує його зберігання при транспортуванні. На ярлику зазначають дані наведені в 5.5.3 і додатково вказують номер партії цементу і дату відвантаження. 6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища 6.1 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів в цементах повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01. 6.2 Інші вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища - згідно з нормативним документом на конкретний вид цементу і технологічним регламентом на його виробництво. 7 Правила приймання 7.1 Відповідність цементу вимогам нормативного документа щодо його властивостей оцінюють на основі аналізу даних виробничого контролю і результатів приймально-здавальних випробувань. Властивості цементу методи випробувань і оптимальну періодичність випробувань що виконуються виробником визначає відповідний нормативний документ на конкретний вид цементу і технологічний регламент підприємства на його виробництво. 7.2 Приймання цементу здійснюють партіями. Кожна партія повинна складатися із цементу одного виду і марки класу міцності виготовленого підприємством при незмінній технології з одних вихідних матеріалів і оформленого одним документом про якість. Об'єм партії за винятком відвантаження в суднах не повинен перевищувати 2500 т. При відвантаженні цементу в суднах розмір партії встановлюється за узгодженням зі споживачем. 7.3 Відбір і підготовку проб для проведення випробувань і приймання цементу виробником а також для перевірки якості цементу споживачем та органами контролю якості продукції проводять за ДСТУ Б В.2.7-44. 7.4 Приймання цементу здійснюється службою технічного контролю підприємства-виробника на основі даних виробничого контролю і приймально-здавальних випробувань. 7.5 Виробничий контроль здійснюють в об'ємах і в строки що встановлені діючою на підприємстві технологічною документацією. За даними виробничого контролю визначають вид і марку клас міцності цементу що гарантується виробником. 7.6 Для цементів загальнобудівельного призначення типи І II III IV V за ДСТУ Б В.2.7-46 на основі середніх результатів випробувань при пропарюванні партій цементу даного виду і марки класу міцності за попередній місяць або за результатами випробувань при пропарюванні даної партії що поставляється споживачеві визначають групу цієї партії цементу за ефективністю пропарювання згідно з додатком Б. 7.7 Приймально-здавальні випробування включають випробування цементу кожної партії за всіма показниками якості що передбачені нормативним документом на цемент цього виду за винятком визначення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів. Радіаційний контроль проводять згідно з ДБН В. 1.4-2.01. 7.8 Результати приймально-здавальних випробувань заносять в журнал за формою B.1 додатку В. Журнал приймально-здавальних випробувань повинен бути пронумерований прошнурований і опечатаний печаткою підприємства. Журнал приймально-здавальних випробувань є офіційним документом який засвідчує якість продукції. 7.9 Допускається приймання і відвантаження партії цементу до закінчення випробувань на міцність на основі даних виробничого контролю і попередньої оцінки якості цементу з урахуванням критерія відповідності для одиничних результатів див. 8.5 . 7.10 Партія цементу може бути прийнята при відхиленні результатів випробувань від вимог нормативного документа якщо це відхилення не виходить за межі прийнятих граничних значень для одиничних результатів. Партії що були прийняті із зазначеними відхиленнями знаходяться на обліку. Кількість їх не повинна перевищувати 5 % від загальної кількості партій що були прийняті протягом кварталу. В таблиці 1 наведено перелік граничних значень для одиничних результатів випробувань цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46. Таблиця 1 - Граничні значення для одиничних результатів випробувань цементів загальнобудівельного призначення Найменування показника Граничні значення для одиничних результів марки цементу 300 400 400Р 500 500Р 550 600 Рання міцність МПа нижнє граничне значення 2 доби - - 13 0 13 0 23 0 18 0 23 0 7 діб 13 0 18 0 - - - - - Стандартна міцність МПа нижнє граничне значення 28 діб 28 5 38 0 38 0 47 5 47 5 52 5 57 5 Початок тужавлення хв нижнє граничне значення 50 40 Рівномірність зміни об’єму за методом Ле Шательє мм верхнє граничне значення 10 Вміст ангідриду сірчаної кислоти SO3 % верхнє граничне значення тип І 4 0 4 5 4 5 '>-' тип II тип IV тип V тип III 4 5 7.11 При відсутності в нормативному документі на той чи інший вид цементу визначених граничних значень для одиничних результатів до внесення необхідних уточнень в нормативний документ допускається вважати граничним значенням для міцності в кінцеві строки випробувань величину її зменшену на 5 % від регламентованої нормативним документом. 7.12 Якщо в результаті випробувань партії цементу у відповідні строки буде виявлено відхилення показника міцності яке виходить за межі граничних значень для одиничних результатів ця партія вважається такою що не відповідає вимогам нормативного документа за міцністю. Підприємство-виробник повинно провести зниження марки класу міцності цементу або змінити його найменування якщо партія відвантажена як цемент з високою міцністю в ранньому віці а відповідний норматив не дотримано і негайно повідомити про це споживача. 7.13 Кожна партія цементу або її частина що поставляється на одну адресу повинна супроводжуватися документом про якість в якому зазначають: - найменування та адресу підприємства-виробника та/або його товарний знак; - повне найменування та умовне позначення цементу згідно з вимогами нормативного документа на нього; - позначення нормативного документа; - номер партії і дату відвантаження; - номери вагонів або найменування судна; - вид і кількість добавки; - середню активність при пропарюванні за результатами приймально-здавальних випробувань цементу даного виду за попередній місяць або активність при пропарюванні даної партії для цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46 ; - нормальну густоту цементного тіста; - середню міцність при стиску в ранньому віці 2 або 7 діб за результатами приймально-здавальних випробувань за попередній місяць або відповідну ранню міцність даної партії для цементів загальнобудівельного призначення ; - гарантійний строк; - клас використання за даними радіаційного контролю; - знак відповідності при наявності зареєстрованого сертифіката відповідності. Якщо цемент виявляє ознаки хибного тужавлення то це повинно бути зазначено в документі про якість. Перелік показників що наводяться в документі про якість може бути доповнений або змінений відповідно до вимог нормативного документа на цемент конкретного виду. Форма документа про якість В.2 наведена в додатку В. 7.14 Документ про якість повинен бути відмічений знаком контролю підписаний керівником служби технічного контролю або його заступником відісланий споживачеві одночасно з цементом або не пізніше 5 діб від дати відвантаження цементу. При наявності зареєстрованого сертифіката відповідності на продукцію в документі про якість повинен бути проставлений знак відповідності згідно з ДСТУ 2296. 7.15 За вимогою споживача підприємство-виробник повідомляє йому результати всіх приймально-здавальних випробувань дані хімічного аналізу а також видає копію сертифіката відповідності. 7.16 Органи контролю якості продукції і споживач здійснюють перевірку якості цементу виконуючи відбір проб за ДСТУ Б В.2.7-44 при розвантаженні цементу і направляючи їх на випробування у відповідні акредитовані лабораторії. За умови згоди представників органів що перевіряють якість цементу а також споживача допускається проведення контрольних випробувань на підприємстві-виробнику. 7.17 Контрольні випробування цементу повинні бути розпочаті не пізніше закінчення гарантійного строку установленого нормативним документами на цемент конкретного виду. При цьому повинні застосовуватись тільки методи випробувань зазначені в нормативному документі на цемент. Застосування інших методів випробувань не допускається. 7.18 Результати контрольних випробувань цементу вважають задовільними якщо вони за всіма показниками якості відповідають вимогам нормативного документа для цементу даного виду і марки класу міцності . 8 Оцінка рівня якості цементів 8.1 Підтвердження відповідності властивостей цементу вимогам нормативних документів і оцінку рівня його якості здійснюють із застосуванням критеріїв відповідності. При цьому використовують статистичні критерії і критерій для одиничних результатів. 8.2 Статистичні критерії відповідності базуються на: - нормативних значеннях показників механічних фізичних і хімічних властивостей що регламентовані технічними умовами відповідного нормативного документа на конкретний вид цементу; - прийнятому допустимому відсотку Pk результатів випробувань в сукупності що можуть вийти за межі нормативних значень; - прийнятій допустимій імовірності приймання CR цементу що не відповідає нормативним вимогам. Примітка. Застосовуються поняття і позначення прийняті в європейському стандарті EN 197-1. Прийняті значення Pk і CR наведені в таблиці 2. Таблиця 2 - Прийняті значення Pk і CR Показник Показники міцності Фізичні і хімічні показники Рання і стандартна міцність нижня границя Стандартна міцність верхня границя Допустимий відсоток Pk результатів що можуть вийти за межі нормативних значень % 5 10 Допустима імовірність приймання CR % 5 8.3 Статистичні критерії відповідності визначають двома статистичними методами оцінки результатів випробувань - за перемінними і за характеристиками. При оцінці за перемінними вважається що результати випробувань нормально розподілені. За перемінними оцінку відповідності виконують для показників міцності. Фізичні і хімічні властивості цементу як правило оцінюють за характеристиками однак при наявності достатньої кількості результатів випробувань в контрольний період період за який проводиться оцінка можливо проводити оцінку відповідності за перемінними. 8.3.1 Статистичними критеріями відповідності при оцінці за перемінними є нерівності або рівняння : LН ? ДН та/або LВ ? ДВ де LН LВ - нижня та верхня довірчі границі значення показника; ДН ДВ - нижнє та верхнє допустимі значення показника за нормативним документом; LН LВ визначають за формулами: LH = - К?S; LВ = + К?S 1 де - середнє значення всіх результатів випробувань за контрольний період; S - середнє квадратичне відхилення що розраховане за результатам всіх випробувань за контрольний період; К - константа приймання яка залежить від Рk CR і кількості n випробувань за контрольний період. Значення К наведені в таблиці 3. Таблиця 3 - Константа приймання К Кількість результатів випробувань n К1 для Pk = 5 % для Pk = 10 % 20-21 2 40 1 93 22-23 2.35 1 89 24-25 2 31 1 85 26-27 2 27 1 82 28-29 2 24 1.80 30-34 2 22 1 78 35-39 2 17 1 73 40-44 2 13 1 70 45-49 2 09 1 67 50-59 2.07 1.65 60-69 2 02 1.61 70-79 1 99 1 58 80-89 1 97 1.56 90-99 1 94 1 54 100-149 1 93 1 53 150-199 1 87 1 48 200-299 1 84 1.45 300-399 1 80 1 42 >400 1 78 1 40 Примітка. Значення наведені в цій таблиці дійсні для CR = 5%. 1 Значення К можна використовувати також для проміжних значень "n". 8.3.2 При проведенні оцінки за характеристиками визначають кількість результатів випробувань СД які виходять за межі значень показника установлених нормативним документом і порівнюють її з приймальним числом СА. Приймальне число СД залежить від Рk CR і кількості випробувань n за контрольний період. Значення СА наведені в таблиці 4. Таблиця 4 - Значення СА Кількість результатів випробувань n СА для Рk = 10 % 20-39 0 40-54 1 55-69 2 70-84 3 85-99 4 100-109 5 Примітка 1. Значення наведені в таблиці дійсні для CR = 5%. Примітка 2.Якщо кількість результатів випробувань n < 20 для Pk = 10 % статистично обгрунтований критерій відповідності неможливий. Проте критерій СА= 0 повинен все ж таки застосовуватись у випадках коли n < 20. Відповідність підтверджується якщо задовольняється умова: СД ? СА 8.4 Відповідність цементу вимогам нормативного документа підтверджується якщо визначені за 8.3.1 або 8.3.2 статистичні критерії дотримуються. 8.5 В доповнення до статистичних критеріїв відповідності проводять оцінку рівня якості цементу за критерієм відповідності для одиничних результатів згідно з яким кожний результат випробувань повинен знаходитись в межах граничних значень для одиничних результатів що встановлені нормативним документом для конкретного виду цементу. 8.6 Виробник повинен виконувати оцінку рівня якості за показниками міцності та іншими визначальними показниками цементів всіх типів видів марок класів міцності статистичними методами один раз на квартал або при невеликому обсязі випуску продукції за даними 20 результатів послідовних випробувань цементу з використанням результатів за попередній квартал. 8.7 Якщо визначені за 8.3.1 або 8.3.2 статистичні критерії відповідності і критерій відповідності для одиничних результатів за 8.5 дотримуються рівень якості цементу і її стабільність вважають задовільними додаток Г . Якщо зазначені критерії відповідності не дотримуються рівень якості цементу та/або її стабільність є незадовільні. В цьому випадку виробник повинен вжити заходів щодо виявлення і усунення причин невідповідності і забезпечити підвищення якості цементу. 8.8 При проведенні сертифікації цементів виконують оцінку рівня якості кожного з цементів заявлених на сертифікацію із застосуванням критеріїв відповідності за 8.2 8.3 8.3.1 8.3.2 8.5 і результатів випробувань проб цементів. Позитивна оцінка рівня якості цементу є підтвердженням можливості його сертифікації в Системі сертифікації УкрСЕПРО. 8.9 Відбір підготовку і оформлення проб цементу для сертифікаційних випробувань виконують за ДСТУ Б В.2.7-44. При цьому для сертифікаційних випробувань відбирають проби цементу який пройшов приймальний контроль. 8.10 Випробування цементу з метою сертифікації проводять згідно з чинними для конкретного виду цементу нормативними документами. 8.11 Для цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46 виконують оцінку представницькості і точності результатів визначення стандартної міцності за методикою наведеною в додатку Д. 9 Вимоги до фірм-відвантажувальних центрів 9.1 Фірма-відвантажувальний центр далі - ФВЦ яка одержує від виробника сертифікований насипний цемент зберігає його і здійснює пакування з допомогою відповідного обладнання зобов'язана проводити сертифікацію пакованої продукції Правила обов'язкової сертифікації будівельних матеріалів виробів та конструкцій . 9.2 ФВЦ повинна забезпечити умови для збереження властивостей цементу при транспортуванні зберіганні пакуванні і відвантаженні. 9.3 ФВЦ повинна забезпечити контроль якості цементу. Примітка. ФВЦ може здійснювати контроль продукції за допомогою випробувальної лабораторії іншого підприємства на підставі договору. 9.4 Система контролю якості цементу у ФВЦ повинна включати вхідний і приймальний контроль продукції. 9.4.1 Вхідний контроль містить експрес-ідентифікаційні випробування цементу наприклад визначення тонкості помелу початку тужавлення втрат при прожарюванні або кольору і проводиться з метою підтвердження того що насипний цемент що поставляється ФВЦ відповідає цементу зазначеному виробником в договорі на поставку. Мінімальна періодичність ідентифікаційних випробувань складає одне випробування на партію цементу але не менше одного випробування на 500 тонн продукції. 9.4.2 При приймальному контролі в ФВЦ перевіряють обов'язкові показники якості цементу. Наприклад для цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46 визначають: - стандартну міцність міцність при стиску у віці 28 діб ; - міцність при стиску у віці 2 7 діб; - строки тужавлення; - рівномірність зміни об'єму. Для конкретних видів цементу показники що контролюються повинні бути установлені згідно з вимогами відповідних нормативних документів. Періодичність приймального контролю встановлює ФВЦ. Однак вона повинна становити не менше одного випробування від кожних 2500 тонн але не менше одного випробування на місяць для кожного виду марки цементу. 9.5 При поставці споживачеві цементу з ФВЦ кожна партія або її частина що поставляється на одну адресу повинна мати супровідний документ в якому вказують: - найменування ФВЦ та/або її товарний знак і адресу; - найменування і позначення цементу за чинним нормативним документом; - дату відвантаження і гарантійний строк; - знак відповідності для сертифікованого цементу. Перелік показників що наводяться в супровідному документі може бути доповнений з врахуванням вимог нормативного документа на цемент конкретного виду. 9.6 При пакуванні цементу в ФВЦ в маркування вносять позиції зазначенні в 5.5.3 вказавши замість найменування підприємства-виробника найменування та/або товарний знак ФВЦ. 9.7 ФВЦ повинна надавати споживачеві на його вимогу додаткові відомості щодо якості цементу а також копію сертифіката відповідності на продукцію що відвантажується. 10 Методи контролю 10.1 Хімічний аналіз цементу здійснюють за ГОСТ 5382 та атестованими чинними методиками. 10.2 Визначення фізико-механічних властивостей цементів проводять згідно зі стандартами технічними умовами і атестованими методиками що вказані в нормативних документах на цементи конкретних видів. Допускається додатково проводити фізико-механічні випробування цементів загальнобудівельного призначення за EN 196-1 EN 196-3 EN 196-6. 10.3 Радіаційний контроль цементів проводять згідно з ДБН В.1.4-2.01. 11 Транспортування і зберігання 11.1 Правила транспортування і зберігання цементу встановлені з урахуванням ДБН Г.1-4. 11.2 Перевезення насипного цементу слід здійснювати в спеціалізованих транспортних засобах - вагонах-цементовозах автоцементовозах суднах спеціально обладнаних автомобілях. Перевезення насипного цементу у відкритих транспортних засобах забороняється. 11.2.1 При перевезенні цементу залізничним транспортом застосовують вагони-цементовози з аераційно-пневматичним вивантажуванням цементу і вагони-цементовози бункерного типу. Допускається перевезення цементу в критих відповідно обладнаних залізничних вагонах. 11.2.2 Для перевезення цементу автомобільним транспортом використовують автоцементовози з аераційно-пневматичним пневматичним розвантаженням і саморозвантаженням. Для перевезення невеликих об'ємів цементу можуть використовуватись контейнери і спеціально обладнані автомобілі. 11.3 Цементи в упаковці перевозять в універсальних транспортних засобах в критих вагонах автомобілях і суднах транспортними пакетами в контейнерах або поштучно відповідно до правил перевезення і кріплення вантажів чинних на даному виді транспорту. 11.4 Транспортування цементу пакетами в термоусадочній плівці залізницею здійснюють згідно з технічними умовами на розміщення кріплення пакетів сформованих з мішків цементу з використанням термоусадочної плівки в чотирьохосьових напіввагонах. 11.4.1 Транспортні пакети формують із застосуванням плоских піддонів пакетуючих стропів термоусадочної плівки високого тиску або інших засобів пакетування за відповідними нормативними документами. 11.4.2 Пакети в термоусадочній плівці повинні бути герметичні. Пакети формують із декількох шарів по п'ять мішків в шарі і цокольного шару з чотирьох мішків і щільно обтискають плівкою. Ширина прорізу на уступі цокольної частини повинна бути не менше 100 мм з кожної сторони пакету висота - не менше 90 мм. Довжина пакетів цементу в термоусадочній плівці повинна бути в межах 1260-1290 мм ширина - 1030-1060 мм висота - 880-950 мм. Маса нетто пакета - не більше 2000 кг. 11.5 Контейнери що застосовуються для транспортування цементу повинні відповідати вимогам нормативних документів на них. 11.6 Виробник зобов'язаний поставляти цемент у справних і чистих транспортних засобах. 11.7 При завантаженні і транспортуванні цементу без упаковки або в мішках його необхідно захищати від зволоження розпорошення і забруднення сторонніми домішками. 11.8 Цемент повинен зберігатись нарізно за видами і марками класами міцності . Змішування цементу різних видів і марок класів міцності а також зволоження його і забруднення сторонніми домішками не допускається. 11.9 Цемент без упаковки зберігають в силосах або інших критих ємкостях. На малих розосереджених об'єктах цемент зберігають в контейнерах. Зберігання насипного цементу в складах амбарного типу під навісом в засіках на відкритих майданчиках під брезентовим або іншим водонепроникним покриттям забороняється. 11.10 Цемент в мішках зберігають в критих сухих приміщеннях. При зберіганні мішки з цементом укладають на піддони в ряди щільно один біля одного по висоті не більше 1 8 м із забезпеченням вільного підходу до них. 11.11 Цемент в м'яких контейнерах і пакетах виготовлених з водонепроникних матеріалів допускається зберігати в складах амбарного типу і на відкритих майданчиках за умови цілісності водонепроникної упаковки. 12 Гарантії виробника 12.1 Виробник постачальник гарантує відповідність продукції вимогам нормативного документа протягом гарантійного строку при дотриманні споживачем правил її транспортування і зберігання. 12.2 Гарантійний строк установлюється в нормативному документі на конкретний вид цементу. 12.1 Додаток А обов'язковий ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ A.1 Цемент і його властивості. Загальні поняття за СТ СЕВ 4772 Цемент Порошкоподібний будівельний в'яжучий матеріал який має гідравлічні властивості і складається з клінкеру і за необхідності гіпсу та його похідних і добавок Цементний клінкер Продукт який одержують шляхом випалу до спікання або плавлення сировинної суміші належного складу і який містить головним чином силікати та/або алюмінат кальцію Портландцемент-ний клінкер Клінкер який складається переважно з високоосновних силікатів кальцію і містить певну кількість алюмінатів і алюмоферитів кальцію Глиноземний високоглинозем-ний клінкер Клінкер який складається переважно з низькоосновних алюмінатів кальцію Клінкер нормованого складу Клінкер до мінералогічного складу якого нормативними документами установлені певні вимоги Клінкерний мінерал Штучна сполука відповідного стехіометричного складу що є кристалохімічною основою клінкерних фаз Мінералогічний склад клінкеру Вміст основних клінкерних мінералів який визначається розрахунковим шляхом на основі даних хімічного аналізу Добавка до цементу Матеріал який використовують в складі цементу з метою досягнення визначених показників якості Активна мінеральна добавка до цементу Добавка яка в тонкоподрібненому вигляді має гідравлічні або пуцоланічні властивості Гідравлічні властивості Здатність тонкоподрібненого матеріалу після змішування з водою тверднути на повітрі та у воді Пуцоланічні властивості Здатність тонкоподрібненого матеріалу в присутності вапна і води виявляти гідравлічні властивості Добавка- наповнювач до цементу Добавка у вигляді неорганічного матеріалу що практично не бере участі в процесах гідратації цементу однак поліпшує його гранулометричний склад та/або структуру цементного каменю Спеціальна добавка до цементу Добавка що регулює спеціальні властивості цементу Технологічна добавка до цементу Добавка що вводиться для поліпшення процесу помелу цементу та/або підвищення сипкості цементу Речовинний склад цементу Вміст компонентів в цементі який виражають у відсотках від його маси Тонкість помелу цементу Характеристика дисперсності цементу яка може виражатися як масова частка у відсотках залишку проходу порошку на одному або декількох контрольних ситах або як величина питомої поверхні порошку що визначається методом повітропроникності Замішування цементу Змішування цементу з водою Водоцементне відношення В/Ц Відношення маси води замішування до маси цементу Цементне тісто Однорідна пластична суміш цементу з водою Нормальна густота цементного тіста Водоцементне відношення у відсотках при якому досягається нормована консистенція цементного тіста Стандартний цементний розчин Однорідна суміш цементу стандартного піску для випробувань цементу та води у нормованому співвідношенні Пісок стандартний для випробувань цементу Кварцевий природний пісок з нормованим зерновим хімічним складом що призначений для випробування цементу Гідратація цементу Хімічна взаємодія цементу з водою із утворенням кристалогідратів Тужавлення цементу Необоротна втрата рухливості цементним тістом внаслідок гідратації Строки тужавлення цементу Час початку і кінця тужавлення цементу що визначається у нормованих умовах Хибне тужавлення цементу Передчасне тужавлення цементу що може бути усунено за допомогою механічної дії Цементний камінь •ь. Матеріал що утворюється в результаті тверднення цементного тіста і має міцність Рівномірність зміни об'єму цементу Властивість цементу в процесі тверднення утворювати цементний камінь без недопустимих за стандартом деформацій або руйнування зразків А.2 Оцінювання якості цементу Якість продукції Сукупність характеристик продукції процесу послуги які стосуються її здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби ДСТУ 2925 Визначальний показник якості продукції Показник якості продукції який є вирішальним для її оцінювання ДСТУ 2925 Відповідність Виконання вимоги ДСТУ ISO 9000 Виконання вимоги ДСТУ ISO 9000 Невідповідність Невиконання вимоги ДСТУ ISO 9000 Статистичний метод оцінювання якості продукції Метод оцінювання якості продукції за яким значення показників якості продукції визначають користуючись правилами математичної статистики ДСТУ 2925 Граничне значення показника якості продукції Найбільше або найменше регламентоване значення показника якості продукції ДСТУ 2925 Вхідний контроль Контроль продукції постачальника що надійшла до споживача чи замовника та призначена для використання під час виготовлення ремонту та експлуатації продукції ДСТУ 3021 Операційний контроль Контроль продукції чи процесу під час виконання чи після завершення технологічної операції ДСТУ 3021 Приймальний контроль Контроль продукції за результатами якого приймається рішення щодо її придатності для постачання та/або використання ДСТУ 3021 Контрольні випробування Випробування які проводяться для контролю якості об'єкту ДСТУ 3021 Приймально-здавальні випробування Контрольні випробування продукції під час проведення приймального контролю ДСТУ 3021 Сертифікація Процедура за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію що продукція процес чи послуга відповідають заданим вимогам ДСТУ 2462 Третя сторона Особа або орган які визнаються незалежними від сторін учасників у питанні що розглядається ДСТУ 2462 Акредитація Процедура за допомогою якої авторитетний орган офіційно визнає правочинність особи чи органу виконувати конкретні роботи ДСТУ 2462 Акредитована випробувальна лабораторія Лабораторія яка проводить випробування і пройшла акредитацію ДСТУ 2462 Сертифікаційні випробування Контрольні випробування продукції що проводяться з метою встановлення відповідності характеристик її властивостей національним та/або міжнародним нормативним документам ДСТУ 3021 Сертифікат відповідності Документ виданий згідно з правилами системи сертифікації який вказує що забезпечується необхідна впевненість у тому що потрібним чином ідентифікована продукція процес чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу ДСТУ 2462 Знак відповідності Захищений в установленому порядку знак використовуваний або виданий згідно з правилами системи сертифікації який вказує що забезпечується необхідна впевненість у тому що дана продукція процес чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу ДСТУ 2462 Додаток Б довідковий Таблиця Б.1 - Розподіл цементів загальнобудівельного призначення за ефективністю пропарювання Група за ефективністю пропарювання Тип цементу Міцність при стиску після пропарювання для марок цементу МПа 300 400 500 550-600 1 ПЦ I ПЦ II Більше 23 Більше 27 Більше 32 Більше 38 ШПЦ III ПЦЦ IV КЦ V Більше 21 Більше 25 Більше 30 - 2 ПЦ І ПЦ ІІ Від 20 до 23 Від 24 до 27 Від 28 до 32 Від 33 до 38 ШПЦ III ПЦЦ IV КЦ V Від 18 до 21 Від 22 до 25 Від 26 до 30 - 3 ПЦ І ПЦ II Менше 20 Менше 24 Менше 28 Менше 33 ШПЦ III ПЦЦ IV КЦ V Менше 18 Менше 22 Менше 26 - Примітка. Для всіх типів цементу прийнято однаковий режим пропарювання за ГОСТ 310.4: загальна тривалість 12-13 год при температурі 80 ?С. Додаток В обов'язковий ФОРМИ ДОКУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ B.I Форма журналу приймально-здавальних випробувань Номер партії №/№ Об’єм партії т Вид тип цементу Норма- тивний документ на цемент Марка клас міцності цементу Строки виготовлення партії дата зміна Но мер силосу Значення показників якості * Відмітка про приймання партії Підпис посадової особи ** поча ток кінець Дата Рішення про приймання * Зазначаються всі показники якості що регламентуються нормативним документом на конкретний вид цементу ** Підпис керівника служби технічного контролю ТК або його заступника B.2 Форма документу про якість ДОКУМЕНТ ПРО ЯКІСТЬ товарний знак підприємства найменування і адреса підприємства позначення цементу за НД ПАРТІЯ № Відвантажена дата відвантаження номери вагонів або найменування судна Добавки вид кількість Середня активність при пропарюванні за попередній місяць або активність цієї партії Середня міцність при стиску в ранньому віці 2 або 7 діб за попередній місяць або відповідна рання міцність цієї партії Нормальна густота цементного тіста Ознаки хибного тужавлення є немає Гарантійний строк Клас використання за даними радіаційного контролю знак контролю і підпис керівника служби ТК або його заступника знак відповідності * * При наявності зареєстрованого сертифіката відповідності. Примітка. В наведеній формі документу про якість зазначено показники для цементів за ДСТУ Б В.2.7-46. Для інших цементів повинні бути вказані показники у відповідності з вимогами нормативного документа на конкретний вид цементу. Додаток Г рекомендований ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ЦЕМЕНТУ ВИМОГАМ НОРМАТИВНОГО ДОКУМЕНТА Г.1 Статистичні критерії відповідності за перемінними визначають згідно 8.3.1. Для розрахунків беруть масив результатів приймально-здавальних випробувань цементу за період що контролюється. При визначенні верхньої і нижньої довірчих границь LB LН значень показників якості продукції виходять з того що всі значення нормально розподілені і належать до однієї сукупності. За цієї умови технологічний процес виробництва цементу вважається стабільним і визначені граничні значення показників відображають дійсну картину виробництва. Г.2 Середнє значення результатів випробувань розраховують за формулою: = Г.1 де xi - результат окремого випробування; n - кількість випробувань. Г.З Середнє квадратичне відхилення S знаходять за формулою: Г.2 Г.4 Нижню і верхню довірчі границі LH і LB значення показника продукції розраховують за формулами: ; Г.3 Константу приймання k знаходять за таблицею 3 див. 8.3.1 даного стандарту . Г.5 Приклади розрахунків Г.5.1 Приклад 1. Для визначення нижньої довірчої границі міцності LH у віці 28 діб наприклад цементу ПЦ ІІ/А-ІІІ-400 ДСТУ Б В.2.7-46 аналізують результати міцності партій цементу що пройшли приймальний контроль за строк наприклад 6 місяців. Таблиця Г.1 - Результати випробувань міцності Номер партії хі МПа Номер партії хі МПа Номер партії хі МПа Номер партії хі МПа 1 42 8 16 42 0 31 42 0 46 44 4 2 41 0 17 43 0 32 40 9 47 42 0 3 42 6 18 43 8 33 42 1 48 40 6 4 44 0 19 42 6 34 43 4 49 43 3 5 39 6 20 41 3 35 42 5 50 42 3 6 42 2 21 41 8 36 42 2 51 42 8 7 43 4 22 42 7 37 44 6 52 41 4 8 43 7 23 42 5 38 44 2 53 39 9 9 42 8 24 43 1 39 41 7 54 42 3 10 42 6 25 42 0 40 42 1 55 42 6 11 42 4 26 •41 2 41 42 5 56 42 1 12 42 5 27 42 9 42 39 5 57 44 0 13 43.1 28 41 7 43 42 8 58 41 8 14 42 0 29 41 1 44 42 6 59 43 0 15 41 9 30 43 0 45 43 8 60 43 5 Відповідно до 7.10 цього стандарту для цементів марки 400 загальнобу-дівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46 нормована мінімальна міцність повинна складати не менше 38 0 МПа для одиничних результатів причому кількість результатів менших за 40 0 МПа не повинна перевищувати 5% від загальної кількості партій прийнятих за квартал або більший контрольний період. У даному прикладі таких значень три див. таблицю Г.1 що складає 5% від загальної кількості партій тобто критерій відповідності для одиничних результатів задовольняється. Середнє значення результатів випробувань розраховують за формулою Г.1 : = 42 8 + 41 0 + 42 5 + 44 0 +39 6 +...+ 43.5 : 60 = 42 4 МПа Середнє квадратичне відхилення визначають за формулою Г.2 : = = 1 1 МПа Нижню довірчу границю LH значення міцності у віці 28 діб розраховують за формулою Г.З . Значення константи k беруть з таблиці 3. При n = 60 Рк = 5 % k становить 2 02. LH = 42 4 - 2 02 ? 1 1 = 40 2 МПа. Згідно з 8.3.1 оцінюють відповідність цементу ПЦ ІІ/А - ІІІ - 400 вимогам статистичного критерія відповідності щодо міцності у віці 28 діб а саме: LH > Дн 40 2 МПа > 40 0 МПа Таким чином якість цементу ПЦ ІІ/А - ІІІ - 400 за показником міцності в віці 28 діб є задовільною з точки зору відповідності її статистичному критерію. Г.5.2 Приклад 2. Розрахунок верхньої довірчої границі LB вмісту ангідриду сірчаної кислоти SО3 для цементу ПЦ ІІ/Б - ІІІ - 400 ДСТУ Б В.2.7-46 див. таблицю Г.2 . Згідно з ДСТУ Б В.2.7-46 масова частка SО3 в цементі повинна бути не більше 3 5% ДВ< 3 5 % . Середнє значення масової частки SО3 визначають за формулою Г.І : = 2 05 + 2 50 + 2 35 +...+ 2 54 : 60 = 2 50 % Середнє квадратичне відхилення вмісту SО3 розраховують за формулою Г.2 : Таблиця Г.2 - Результати визначення SО3 Номер партії xi % Номер партії xi % Номер партії xi % Номер партії xi % 1 2 05 16 2 66 31 2 40 46 2 25 2 2 50 17 2 34 32 2 40 47 2 67 3 2 35 18 2 50 33 2 75 48 2 83 4 2 58 19 2 50 34 2 75 49 2 90 5 2 00 20 2 50 35 3 01 50 2 91 6 1 98 21 2 87 36 3 01 51 2 54 7 2 90 22 2 66 37 1 95 52 2 54 8 2 90 23 2 84 38 1 95 53 2 38 9 2 50 24 2 84 39 2.10 54 2 65 10 2 26 25 2 21 40 2 10 55 2 70 11 2 45 26 2 21 41 2 44 56 2 15 12 2 93 27 3 05 42 2 50 57 2 15 13 2 40 28 2 90 43 2 50 58 2.45 14 1 95 29 2 90 44 2 36 59 2 50 15 2 25 30 2 15 45 2 25 60 2 54 Верхню довірчу границю LB вмісту ангідриду сірчаної кислоти SO3 розраховують за формулою Г.З . Значення константи k беруть з таблиці 3. При n = 60 Р =10 % k становить 1 61. LB = 2 50 + 1 61 ? 0 275 = 2 94 % Умова LB < ДВ задовольняється 2 94 < 3 5 %. Висновок: Якість цементу ПЦ ІІ/Б - Ш - 400 за показником вмісту SO3 є задовільною щодо відповідності її статистичному критерію. Додаток Д рекомендований ОЦІНКА ПРЕДСТАВНИЦЬКОСТІ І ТОЧНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ НА МІЦНІСТЬ ЦЕМЕНТІВ ЗАГАЛЬНОБУДІВЕЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Д. 1 Метод оцінки враховує три серії результатів випробування міцності цементів в віці 28 діб: - результати приймально-здавальних випробувань цементу які проводив виробник за визначений період серія А ; - результати випробувань виробником проб що відібрані третьою стороною для контрольних випробувань серія В ; - результати контрольних випробувань відібраних проб в акредитованій випробувальній лабораторії призначеній третьою стороною серія С . Д.2 З метою оцінки представницькості відібраних проб їх належності да однієї сукупності порівнюють результати випробувань серій А і В перевірка помилки пробовідбору . Д.2.1 Перевіряють дотримання умови: МА – МB < 2 0 МПа Д.1 де МА - середнє значення всіх результатів приймально-здавальних випробувань за період що розглядається; МВ - середнє значення результатів випробувань виробником проб відібраних третьою стороною для контрольних випробувань Якщо умови дотримується тобто різниця між результатами не суттєва роблять висновок про належність результатів випробувань до однієї сукупності і відсутність погрішності при відборі проб. Д.2.2 У випадку якщо МА - Мв > 2 0 МПа додатково розглядають такі умови: МА - МВ < і МА - МВ > Д.2 де SA - середнє квадратичне відхилення показника за результатами приймально-здавальних випробувань за період що розглядається; NB - кількість проб відібраних для контрольних випробувань. Значення SA визначають за формулою Г.2 . Д.2.2.1 Якщо МА - Мв < то результати випробувань серій А і В можна віднести до однієї сукупності і позитивно оцінити представницькість відбору проб виробником. Д.2.2.2 Якщо МА – МВ > то вважають що результати випробувань серій А і В суттєво відрізняються вони відносяться до різних сукупностей рівень імовірності 99 % згідно з ISO 2854 . Виробник повинен з’ясувати причини що призвели до значної розбіжності результатів. Д.3 Порівняння результатів випробувань серій В і С з метою оцінки точності випробувань цементу виробником виконують шляхом перевірки дотримання таких умов: SД < 3 4 МПа і МB – МC < 4 0 МПа Д.3 де МC - середнє значення результатів контрольних випробувань акредитованою випробувальною лабораторією проб відібраних третьою стороною; SД - середнє квадратичне відхилення різниці di поміж відповідними результатами випробувань відібраних проб. Ця різниця визначається: di = Вi - Сi Д.4 де Вi - окремий результат випробувань проби цементу виробником; Ci - відповідний окремий результат випробувань проби цементу акредитованою випробувальною лабораторією. Значення SД визначають за формулою: SД = Д.5 . Д.3.1 Якщо наведені дві умови виконуються точність випробувань цементу виробником вважається задовільною. Д.3.2 Якщо не виконується хоча б одна з цих умов точність випробувань визнається незадовільною. Виробник повинен з’ясувати причини виникнення розбіжностей. 91.100.10 Ключові слова: стандарт цементи характеристика випробування правила приймання критерії відповідності вимоги до фірм-відвантажувальних центрів пакування маркування транспортування зберігання ЗМІНА № 1 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 “Цементи. Загальні технічні умови” затверджена наказом Держбуду України від 5 травня 2003 р. № 48 і введена в дію з 1 липня 2003 року. ТЕКСТ ЗМІНИ Пункт 5.4.2. У четвертому абзаці вилучити слово „паперові”. Додатково надаємо : ПОПРАВКИ ДСТУ Б В.2.7-112-2002 “Цементи. Загальні технічні умови” внесені листом Держбуду України від 30 вересня 2002 року № 5/7-197. ТЕКСТ ПОПРАВОК Надруковано Повинно бути Стор. IV Вступ третій абзац слова: "фирм-відвантажувальних центрів" Те саме: "фірм-відвантажувальних центрів" Пункт 5.3 другий дефіс слова: "камінь і щебінь гіпсовий і гіпсоангідритовий" Те саме: "камінь і щебінь гіпсові і гіпсоангідритові" Пункт 5.4.2 перший дефіс слова: "зазначених марок" Те саме: "зазначених нижче характеристик" Пункт 5.5.3 перший дефіс слова: "і або " Те саме: "та/або" Пункт 5.5.3 четвертий дефіс слова: "середню масу" Те саме: "гарантовану масу" Пункт 7.13 перший дефіс слова: "і або " Те саме: "та/або" Пункт 7.18 слова: "для цемента" Те саме: "для цементу" Додаток А для "цементного клінкера" слова: "силікати та або" Те саме: "силікати та/або" Пункт Г.5.1 передостанній абзац позначення: "ПЦ ІІ/Б-ІІІ-400" Те саме: "ПЦ ІІ/А-ІІІ-400" Пункт Г.5.2 перший абзац слова: "ПЦ ІІ/Б-ІІІ-400 за ДСТУ Б В.2.7-46." Те саме: "ПЦ ІІ/Б-ІІІ-400 ДСТУ Б В.2.7-46 див. таблицю Г.2 ." Пункт Г. 5.2 слова: "При n = 60 Р = 10% k становить 1 61." Те саме: "При п = 60 Р = 10% k становить 1 61." Напечатано Должно быть Стр. 1 наименование раздела: "1 определения" То же: "3 Определения" Пункт 5.3 второй дефис слова: "камень и щебень гипсовый и гипсоангидритовый" То же: "камень и щебень гипсовые и гипсоангидритовые" Пункт 5.4.2 первый дефис слова: "указанных марок по ГОСТ 2226." То же: "указанных ниже характеристик по ГОСТ 2226;" Пункт 5.5.3 первый дефис слова: "и или " То же: "и/или" Пункт 5.5.3 четвёртый дефис слова: "среднюю массу'' То же: "гарантированную массу" Пункт 6.1 слова: "природных радионуклидов" То же: "естесственных радионуклидов" Пункт 7.10 таблииа 1 слова: "Ле Шательє" То же: "Ле Шателье" Пункт 7.13 седьмой дефис слова: "по ДСТУ Б В.2.7-46;" Тоже: "по ДСТУ Б В.2.7-46 ;" Пункт 11.4.2 первый абзац слова: "Ширина прорези" То же: "Ширина проёма" Пункт Г.5.1 первый абзац слова: "ПЦ ІІ/Б-ІІІ-400 по ДСТУ Б В.2.7-46" То же: "ПЦ ІІ/Б-ІІІ-400 ДСТУ Б В.2.7-46 см. таблицу Г.2 ." ДСТУ Б В.2.7-112-2002 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 С.2