ВДОП 6.1.36-5.11-96

ВДОП 6.1.36-5.11-96 Інструкція з охорони праці під час виконання робіт з монтажу металевих і залізобетонних конструкцій. Загальні вимоги безпеки

КОРПОРАЦІЯ “УКРМОНТАЖСПЕЦБУД” ВІДОМЧИЙ ДОКУМЕНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ВДОП 6.1.36-5.11-96 ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ З МОНТАЖУ МЕТАЛЕВИХ І ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ КОРПОРАЦІЯ “УКРМОНТАЖСПЕЦБУД” ВІДОМЧИЙ ДОКУМЕНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Затверджено: Погоджено: Державний інспектор Віце-президент ПГИНОТС корпорації «Укрмонтажспецсбуд» /А.А.Руменчук/ /О.І.Копил/ “15” грудня 1995 р. “15” грудня 1995 р. ВДОП 6.1.36-5.11-96 ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ З МОНТАЖУ МЕТАЛЕВИХ І ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 1 Розроблено Проектно-конструкторським бюро "Стальмонтаж" Виконавці: Директор Чудновський М.Ц. Зав. відділом Гапайца А.П. Відповідальний виконавець Осауленко В.Ф. 2 Представлено Технічним управлінням корпорації "Укрмонтажспецбуд" 3 Розроблено вперше ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ З МОНТАЖУ МЕТАЛЕВИХ І ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ Дата введення " " 19 р. – поширюється на виробничі процеси під час монтажу демонтажу металевих і залізобетонних конструкцій далі - будівельних конструкцій і встановлює загальні вимоги безпеки при їх виконанні на стадії будівництва нових реконструкції і ремонту діючих промислових і цивільних будинків і споруд; – призначена для працівників будівельно-монтажних організацій а також проектних організацій що розробляють проекти виконання робіт ПВР чи технологічні записки карти . 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Під час монтажу будівельних конструкцій крім погодженого і затвердженого у встановленому порядку ПВР необхідно виконувати вимоги дійсного документа СНіП III-4-80 "Техніка безпеки в будівництві" ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" СНіП 3.03.01-87 "Несучі і обгороджувальні конструкції " а також інших державних і відомчих нормативних актів і документів з урахуванням змін які публікуються у журналі "Охорона праці". 1.2. Під час монтажу будівельних конструкцій основними шкідливими виробничими факторами слід вважати: – машини і механізми що рухаються і працюють включаючи вантажопідіймальні; – переміщення при підйомі і установці в проектне положення конструктивних елементів будівельних конструкцій а також укрупнених блоків будинків і споруд; – втрату стійкості монтуємих чи змонтованих будівельних майданчиків; – розташування робочого місця на висоті від поверхні землі підлоги міжповерхових перекриттів і робочих чи монтажних площадок; – недостатню освітленість робочої зони; – дію вітру на вантажопідіймальні крани а також на окремо змонтовані будівельні конструкції чи частини будинків і споруд; – фізичні перевантаження при перенесенні вантажів вручну; – підвищену чи знижену температуру повітря робочої зони; – небезпечну і шкідливу дію на людей електричного струму електричної дуги електромагнітного випромінювання і статичної електрики; – вплив підвищеного рівня ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань при виконанні електрозварювальних робіт а також іонізуючих випромінювань при контролі якості зварених швів; – токсичний і дратівний вплив на дихальні шляхи газів і аерозолів що утворюються при зварювальних роботах; – токсичний і дратівний вплив лакофарбових матеріалів а також пари від них на дихальні шляхи людини при виконанні антикорозійних робіт; – використання порохового монтажного інструмента. 1.3. Попередження чи зниження впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів наведених у п. 1.2 даного документа повинно забезпечуватися при: – пересуванні і роботі машин механізмів і літальних апаратів - шляхом позначення знаками безпеки небезпечних зон інженерної підготовки шляхів їх переміщення а також дотримання правил безпечної їх експлуатації; – переміщенні конструктивних елементів будівельних конструкцій а також при втраті стійкості монтуємих чи змонтованих будівельних конструкцій - шляхом дотримання технології виконання робіт а також прийняття в необхідних випадках інженерно-технічних рішень що забезпечують несучу здатність цих конструктивних елементів; – розташуванні робочого місця на висоті від поверхні землі підлоги міжповерхових перекриттів і робочих чи монтажних площадок - шляхом прийняття відповідних інженерно-технічних рішень використання прогресивних засобів підмащування: автомобільних гідравлічних підйомників АГП телескопічних підйомників колисок навішених на гак вантажопідіймальних кранів і т.д. а також застосуванням страхувальних пристроїв і пристосувань; – недостатній освітленості робочої зони - забезпеченням освітленості площадок складування будмайданчиків монтажних площадок і робочих місць за спеціально розробленим проектом відповідно до ГОСТ 12.1.046-85 "Норми освітлення будівельних майданчиків"; – дії вітру на вантажопідіймальні механізми а також на окремо змонтовані будівельні конструкції ферми колони і ін. частини будинків і споруд - шляхом прийняття відповідних інженерно-технічних рішень на підставі перевірочних розрахунків на вітрові навантаження: для вантажів що піднімаються кранами відповідно до вимог ГОСТ "Крани вантажопідіймальні. Навантаження “вітрове" і для окремо змонтованих конструкцій частин будинків і споруд відповідно до розділу 6 СНіП 2.01.07-85 "Навантаження і впливи" з урахуванням вітрової пульсаційної складової; – фізичних перевантаженнях - шляхом максимальної механізації ручної праці і дотримання допустимих норм навантажень при підйомі і переміщенні одиночних вантажів вручну які не повинні перевищувати для жінок 10 кг при сумісництві з іншою роботою і 7 кг постійно на протязі робочої зміни; для чоловіків - максимум 50 кг; – підвищеній чи зниженій температурі повітря робочої зони - використанням спецодягу а також дотриманням тривалості робочого дня і перерв у роботі відповідно до діючих нормативних документів; – дії електричного струму у всіх його проявах на організм людини - дотриманням вимог ГОСТ 12.1.013-78 "Електробезпека. Загальні вимоги" ПУЕ ПТЕ і ПТБ; – впливі підвищеного рівня ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань а також газів і аерозолів що утворюються при виконанні зварювальних роботах і роботах що їх супроводжують - дотриманням вимог ГОСТ 12.3.003-86 "Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки" а також нормативних актів і документів що діють в країні; – токсичному і дратівному впливі лакофарбових матеріалів і пари від них - з урахуванням ГОСТ 12.3.016-87 "Роботи антикорозійні. Вимоги безпеки" і ГОСТ 12.1.005-76 "Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги"; – використанні порохового інструмента - дотриманням вимог НАОП 6.1.00-5.02-80 "Інструкція з використання порохових інструментів при виконанні монтажних і спеціальних будівельних робіт". 1.4. Організаційні заходи щодо забезпечення безпеки виконання робіт повинні включати: 1.4.1. Визначення робіт що виконуються за нарядами-допусками. 1.4.2. Спільні заходи підрядчиків і замовника по виконанню робіт на території діючого підприємства чи поблизу діючих споруд комунікацій і установок а також на території житлової забудови. 1.4.3. Спільні заходи генпідрядника і субпідрядника по забезпеченню безпеки при суміщенні робіт що повинні містити: – графік сумісних робіт; – графік використання вантажопідіймальних механізмів з якими працюють генпідрядні і субпідрядні організації; – чіткий поділ відповідальності кожної організації за забезпечення заходів техніки безпеки в частині установки огороджень знаків безпеки пристрою проходів освітлення забезпечення засобами зв'язку і т.п. У заходах також повинна бути визначена особа що несе відповідальність за забезпечення охорони праці в цілому при суміщенні робіт. 1.5. До заходів що побічно позитивно впливають на охорону праці можна віднести проведення внутрішньої експертизи на додаток до державної проектно-кошторисної документації ПКД на предмет наявності в ній рішень по: 1 технологічності монтажу конструкцій; 2 забезпеченню міцності стійкості і просторовій незмінюваності окремих елементів колон ферм і т.д. при транспортуванні і монтажі; 3 необхідності проведення при виготовленні загальної чи контрольної зборки металевих конструкцій чи споруд окремих їх частин; 4 включенню до складу робочої документації робочих креслень на спеціальні допоміжні спорудження пристосування і пристрої необхідні при підйомі насуві зборці пересуванні і надбудові будинків; будівництві їх в особливо складних умовах і у випадку реконструкції і ремонту діючих підприємств будинків і споруд. У разі потреби підрядчик розробляє і передає заводам-виготовлювачам ПКД із погодженими з проектною організацією додатковими технічними вимогами ДТВ на виготовлення конструкцій з урахуванням вищевказаних вимог включаючи оснащення відправних конструкцій і елементів пристроями для стропувань навішення засобів підмащування і зборки з'єднань. ДТВ є невід'ємною частиною проектно-кошторисної документації. 2. ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ ПЛОЩАДОК 2.1. Організація будівельного майданчика розташування складських площадок санітарно-побутових містечок і ділянок огороджень мереж тимчасового електропостачання водопостачання і пожежегасіння тимчасових і постійних доріг і шляхів руху стоянок для роботи вантажопідіймальних машин і механізмів і т.д. повинна відповідати будгенплану підготовчого періоду розробленому в складі ПКД і ПВР. Будівельно-монтажна площадка повинна розташовуватися в межах ділянки відведеної під забудову реконструкцію згідно з актом-допуском оформленим у встановленому порядку. 2.2. Будівельно-монтажні площадки на території діючих підприємств а також у зонах житлової забудови необхідно обгороджувати. Огородження що примикають до місць масового проходу людей необхідно обладнати суцільним захисним козирком. 2.3. У період інженерної підготовки підготовчий період будівельно-монтажну площадку звільняють від усіх заважаючих зведенню об'єкта будинків споруд дерев і ін. виконують першочергові роботи по плануванню території забезпечують тимчасовий стік поверхневих вод переносять існуючі підземні і наземні інженерні мережі влаштовують тимчасове освітлення мережі водопостачання енергопостачання і пожежегасіння будують автодороги шляхи руху і стоянки вантажопідіймальних машин і механізмів зводять необхідні тимчасові будинки і спорудження використовуючи для цього в першу чергу існуючі будинки чи збірно-розбірні і пересувні тимчасові побутові приміщення виконують геодезичну розбивку та ін. 2.4. Готовність будівельно-монтажної площадки до початку монтажу будівельних конструкцій повинна бути підтверджена актом інженерної підготовки площадки. 2.5. При організації будівельно-монтажної площадки розміщенні ділянок монтажних робіт робочих місць дії вантажопідіймальних машин і механізмів проходів для людей виникають небезпечні для людей зони у межах яких постійно діють чи потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори. 2.6. Зони постійно діючих небезпечних виробничих факторів неізольовані струмоведучі частини електроустановок ЛЕП необгороджені перепади по висоті на 1 3 м і більше місця де рівні шуму вібрації або забруднення повітря перевищують допустимі гігієнічні норми повинні бути обгороджені захисними огородженнями що задовольняють вимогам ГОСТ 23407-78 "Огородження інвентарні будівельних майданчиків і ділянок будівельно-монтажних робіт. Технічні умови." і ГОСТ 12.4.059-89 "Будівництво. Огородження запобіжні інвентарні. Загальні технічні умови." Під захисними огородженнями розуміються пристрої призначені для запобігання ненавмисному доступу людей у зону дії небезпечного виробничого фактора. 2.7. Зони потенційно діючих виробничих факторів монтажні зони ділянки території поблизу споруджуваного будинку споруди поверхи яруси будинків і споруд над якими відбувається монтаж демонтаж будівельних конструкцій зони переміщення машин чи їх частин робочих органів місць над якими відбувається переміщення вантажів необхідно обгороджувати сигнальними огородженнями що задовольняють вимогам ГОСТ 23407-78 і ГОСТ 12.4.059-89. Під сигнальними огородженнями розуміються пристрої призначені для попередження про наявність потенційно діючих небезпечних факторів і позначення зон обмеженого доступу. 2.8. Границі небезпечної зони роботи вантажопідіймальних кранів при переміщенні вантажів визначаються зовнішнім контуром площі простору розмірами: - для баштових і стрілових повноповоротних кранів: довжиною L = l1 + 2 R + l2 + S ; шириною B = 2 R + l2 + S . У випадках обмеження поворотів стріли крана викликаних стиснутими умовами монтажної площадки необхідно враховувати і границі небезпечної зони утвореній поворотною частиною крана поворотною платформою або противовісною консоллю з боку протилежного стрілі. При цьому границі небезпечної зони від подовжньої осі крана між крайніми стоянками визначаються зовнішнім контуром площі розмірами: довжиною l = l1 + 2 r +5 ; шириною a = r + 5 де: r - максимальний радіус поворотної частини крана 5 - постійна величина; - для козлових і мостових кранів: довжиною L = l1 + 2 l2 + S ; шириною B = b + 2 l2 + S де: l1 - відстань між крайніми стоянками крана для баштових і стрілових кранів це величина переміщення проекції осі обертання крана; для козлових і бруківок це величина переміщення подовжньої осі крана що проходить через підвіску гака вантажного візка м; l2 - відстань від вертикальної осі гака крана до найбільш вилученої точки габариту переміщуваного вантажу м; b - відстань між крайніми положеннями вертикальної підвіски гака вантажного візка крана що пересувається уздовж моста м; R - робочий виліт гака крана максимальний чи обмежений умовами стиснутої монтажної площадки розташованої над ц.т. вантажу м; S - величина відльоту вантажу при його можливому падінні з передбачуваної висоти визначається за додатком № 1 м. 2.9. Границі небезпечних зон поблизу споруджуваного будинку чи спорудження від зовнішнього периметра у межах яких можливе виникнення небезпеки в зв'язку з падінням предметів визначаються простором з розмірами зазначеними в додатку № 1. 2.10. Границі небезпечних зон поблизу частин і робочих органів машин що рухаються визначаються відстанню в межах 5 м якщо інші підвищені вимоги відсутні в паспорті або інструкції заводу-виготовлювача. 2.11. Границі небезпечних зон у межах яких діє небезпека ураження електричним струмом установлюється відповідно до додатка № 2. 2.12. Границі небезпечної зони підошви виїмки у випадку привантаження берми від установки будівельних машин і механізмів визначаються найменшим допустимим наближенням їх опор гусениці підкладок під виносні опори колеса до підстави укосу відповідно до додатка № 3 якщо відсутні відповідні вказівки в ПВР. 2.13. Границі небезпечних зон по вмісту шкідливих речовин зон з аномальною температурою і вологістю повітря робочої зони визначаються вимірами відповідно до ГОСТ 12.1.005 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони". 2.14. Границі небезпечних зон при випробуванні металевих конструкцій представлені в розділі 8 даного документа. 2.15. При вертолітному монтажі слід розрізняти два поняття: небезпечна зона монтажу і небезпечна зона підльоту з вантажем. Границя небезпечної зони монтажу і небезпечної зони підльоту з вантажем визначаються за ВБН 463-85 "Монтаж будівельних конструкцій із застосуванням вертольотів". 2.16. При необхідності як виключення допускається зменшення розмірів небезпечних зон зазначених у п.2.8. При цьому границі небезпечної зони повинні бути не менше 40% від величини зазначеної в додатку № 1. У цьому випадку безпека праці забезпечується відповідно до заходів розроблених в ПВР. 2.17. У небезпечних зонах зазначених у пунктах 2.8 - 2.16 даного нормативного документа не допускається перебування сторонніх осіб виконання робіт не пов'язаних з монтажем будівельних конструкцій розміщення підсобних і тимчасових будинків і споруд машинних приміщень і т.п. Виконання будівельно-монтажних робіт у зазначених зонах можливо здійснювати за наявності організаційно-технічних рішень і заходів що забезпечують захист і безпеку працюючих. 2.18. Проходи для робітників розташовані на уступах укосах і косогорах з ухилом більше 200 повинні бути обладнані драбинами трапами чи сходами з огородженнями. 2.19. Колодязі і шурфи повинні бути закриті кришками міцними щитами або обгороджені. Траншеї і улоговини в місцях проходу людей повинні бути обгороджені. У темний час доби крім огороджень повинні бути установлені світлові сигнали. 2.20. Будинки приміщення і пристрої санітарно-побутового призначення повинні розташовуватися стосовно об'єктів що виділяють пил шкідливі пари і гази бункерних естакадах бетонорозчинних вузлах сортувальних пристроях і т.п. на відстані не менше 50 м з навітряного боку вітрів переважного напрямку. 2.21. Убиральні необхідно розміщати на відстані не більше 100 м від робочих місць і не менше: – 15 м від споруджуваного об'єкта і існуючих адміністративно-господарських житлових приміщень; – 25 м від джерел водопостачання. 2.22. Входи виходи у побутові будинки і приміщення улаштовуються від їх зовнішніх стін на відстані не менше: – 7 м від осі залізничної колії; – 5 м від брівки автодороги. 3. ВИМОГИ ДО ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 3.1. Елементи будівельних конструкцій до подачі їх зі складу на місце установки в проектне положення повинні бути: – розсортовані по марках і черговості їх монтажу; – очищені від іржі бруду і полою; – оглянуті і виявлені ушкодження включаючи ушкодження пофарбованої поверхні усунуті; – підготовлені до монтажу - максимально укрупнені на елементи конструкцій нанесені необхідні риски знаки установлені засоби підмащування: сходи підмости страхувальні канати і т.п.; – у необхідних випадках підлягати загальній чи контрольній збірці; – позначені в обов'язковому порядку місця стропування і центри ваги на елементах що мають значну довжину понад 15 м обсяг понад 6 м3 чи масу понад 80% вантажопідйомності крана на відповідному вильоті стріли . 3.2. Подача елементів будівельних конструкцій на укрупнювальне складання і на установку в проектне положення повинна виконуватися комплектно в черговості що відповідає послідовності виконання монтажних робіт. Положення елементів у просторі при подачі повинні забезпечувати безпеку і найменшу трудомісткість монтажних робіт і виключати необхідність у перевантаженнях розворотах кантуваннях і т.п. 3.3. Елементи і конструкції що недостатньо тверді і міцні кроквяні і підкроквяні ферми монорейки листові конструкції і т.п. при необхідності слід тимчасово підсилити до їх підйому відповідно до розрахунку. 3.4. Прожарювання і сушіння електродів дроту і флюсу повинні виконуватися в спеціально призначених для цієї мети устаткуваннях. 3.5. Усі партії вихідних компонентів що надходять і готових антикорозійних і фарбувальних складів і матеріалів у тому числі і шкідливих речовин повинні мати аналітичний паспорт із вказівкою наявності шкідливих речовин параметрів що характеризують пожежонебезпеку і вибухонебезпеку рекомендованих термінів і умов збереження метод нанесення спосіб і регламент безпечного виконання антикорозійних і фарбувальних робіт рекомендації із засобів колективного і індивідуального захисту. 4. ВИМОГИ ДО СКЛАДУВАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ І БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 4.1. Ритмічний і якісний монтаж будівельних конструкцій забезпечується шляхом створення при об'єктах будівництва реконструкцій складів конструкцій. Загальну потребу в складських площах необхідно визначати для періоду найбільш інтенсивного виконання монтажних робіт з розрахунку: 4.1.1. Для центральних складів: – металоконструкцій - до тримісячного запасу з урахуванням площ для сортування і укрупнювального складання металоконструкцій; – збірного залізобетону - до півторамісячного запасу з урахуванням площ для сортування конструкцій; 4.1.2. Для приоб’єктних складів: – металоконструкцій - не менше двотижневого запасу конструкції з урахуванням площ для сортування і укрупнювального складання металоконструкцій; – збірного залізобетону - не менше п'ятиденної потреби в них з урахуванням площ для сортування конструкцій. 4.2. Площадки для складування укрупнювального складання і збереження будівельних конструкцій і матеріалів повинні бути сплановані утрамбовані і у необхідних випадках відсипані непросадним матеріалом гравієм щебенем шлаком і т.п. що відповідає розрахункам. Вони також повинні мати ухили для стоку атмосферних вод. Площадки розташовані уздовж косогорів повинні бути захищені від поверхневих вод. 4.3. Будівельні конструкції і матеріали треба зберігати з дотриманням нижченаведених вимог безпеки: – кроквяні і підкроквяні ферми а також залізобетонні балки - у вертикальному положенні в спеціальних касетах або кондукторах; – ригелі колони і сталеві балки - у штабелях висотою до 2м на підкладках і прокладках; – стінові панелі "сендвич" - у пакетах з висотою штабеля 2 4 м два пакети по висоті за умов укладання поруч у положенні "плашмя" двох пакетів в одному пакеті 13 панелей "сендвич" ; – плити покрить і перекриттів - у штабелях висотою не більше 2 5 м на підкладках і прокладках; – профільні листи - у пачках при укладанні поруч двох пачок у плані і двох пачок по висоті 1 6 м; – великогабаритне і великовагове устаткування і його частини - в один ряд на підкладках; – труби діаметром до 300 мм - у штабелях висотою до 3 м у сідло без підкладок. Нижній ряд труб повинен бути покладений на підкладки і укріплений інвентарними металевими башмаками чи кінцевими упорами. 4.4. Укладання в штабелі повинне забезпечувати можливість стропування кожного елемента і його вільного підйому без порушення стійкого положення інших. Проходи між штабелями слід влаштовувати відповідно до проекту але не рідше ніж через кожні два штабелі в подовжньому напрямку і 25 м у поперечному. 4.5. Забороняються складувати елементи конструкцій і деталі на кранових шляхах а також між стінами будинків і споруд з обпиранням на них. 4.6. Роботи з укладання і розбирання штабелів матеріалів і конструкцій необхідно раціонально механізувати. При виконанні робіт на штабелях висотою більше 1 3 м необхідно застосовувати переносні інвентарні сходи. 4.7. Відстань від штабелів матеріалів і конструкцій до брівок виїмок котлованів траншей повинна бути призначена розрахунком на стійкість укосів кріплень як правило за межами призми обвалення але не менше 1 м до брівки природного укосу або кріплення виїмки. 4.8. Безпеку праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт слід забезпечувати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 "Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки" і ДНАОП 0.00-1.03-93. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на залізничних коліях а також робіт зв'язаних з використанням залізничного транспорту слід виконувати вимоги "Правил техніці безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті" Української залізниці. При цьому роботи необхідно виконувати під керівництвом спеціально призначеної особи. 4.9. При відкриванні люків піввагонів дверей вагонів і бортів платформ необхідно застосовувати спеціальні важелі. Забороняється знаходитися в зоні можливого падіння вантажу відкривання борта кришки або люка. Відкривати борти навантажених залізничних платформ і автомобілів звільняти конструкції від ув’язочного дроту дозволяється тільки після попередньої перевірки стійкості покладених на них конструкцій і матеріалів. У необхідних випадках необхідно додатково тимчасово закріпити і зв'язати конструкції. 4.10. При розвантаженні і укладанні перед навантаженням у вагони матеріалів і конструкцій поблизу залізничних колій між вантажем і найближчою до нього рейкою повинен бути оставлений прохід шириною не менше 2 м. Вивантажувати вантаж на шляху і міжколійю а також захаращувати їх будь-якими предметами забороняється. 4.11. Збереження вихідних зварювальних матеріалів повинне здійснюватися на складах що обладнані і утримуються у відповідності з вимогами будівельних санітарних і протипожежних норм і правил затверджених у встановленому порядку. 4.12. Збереження і транспортування газів застосовуваних при газополум’яному різанні металів треба здійснювати відповідно до ГОСТ 12.2.060-81 "Трубопроводи ацетиленові вимоги безпеки" правил безпеки в газовому господарстві і правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском. 5. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ ЩО ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО УЧАСТІ У ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСАХ 5.1. Усі працівники що беруть участь у виробничих процесах при монтажі будівельних конструкцій повинні у встановленому порядку пройти навчання і перевірку знань з охорони праці а також медичний огляд і мати визначену професію професії . 5.2. Навчання і перевірку знань з охорони праці працівники повинні пройти відповідно до "Типового положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці" затверджених наказом № 30 від 04.04.1994 р. Держнаглядохоронпраці а також інших діючих державних і відомчих нормативних актів і документів. 5.3. Медичний огляд працівники повинні проходити згідно з "Положенням про медичний огляд працівників визначених категорій" затвердженим наказом № 45 від 31.03.1994 р. Міністерством охорони здоров'я України. Медичній перевірці на психофізіологічні показники для професійного добору підлягають працівники зв'язані з роботами викладеними в "Переліку робіт де є потреба в професійному доборі" затвердженому наказом №263/121 від 23.09.1994 р. Міністерством охорони здоров'я України. 5.4. Не дозволяється допускати до робіт з монтажу будівельних конструкцій осіб: – професія і кваліфікація яких не відповідає характеру роботи; – які знаходяться в нетверезому стані. Вони повинні бути вилучені з території монтажної площадки зі складанням акта встановленої форми; – які не визнані придатними після медичного огляду до вищевказаних робіт. 5.5. До самостійних верхолазних робіт допускаються монтажники не молодше 19 років які пройшли відповідний медичний огляд і визнані придатними мають стаж верхолазних робіт не менше 1 року і тарифний розряд не нижче 3-го. 5.6. Монтажники які допускаються вперше до верхолазних робіт протягом одного року зобов'язані працювати під безпосереднім наглядом досвідчених працівників призначених наказом керівника організації. 5.7. Працівники які мають кілька професій повинні бути навчені і атестовані безпечним методам з охорони праці і мати посвідчення на основну професію і професії що суміщають. 5.8. Інженерно-технічні працівники ІТП робота яких зв'язана з виконанням верхолазних робіт у процесі перевірки якості і т.п. повинні пройти відповідний медичний огляд і бути визнаними придатними до виконання верхолазних робіт. 5.9. До установки будівельних конструкцій із застосуванням вертольота слід допускати монтажників що мають тарифний розряд не нижче 4-го і стаж верхолазних робіт не менше 5 років пройшли спеціальний інструктаж на робочому місці по виконанню даних робіт. 6. УСТАНОВКА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ МАШИН І МЕХАНІЗМІВ. ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНІ КРАНИ 6.1. Установка вантажопідіймальних машин і механізмів для виконання будівельно-монтажних робіт повинна здійснюватися відповідно до ПВР що містить: – рішення на вибір типу вантажопідіймальних машин і механізмів; – позначення місць монтажу і демонтажу гусеничних кранів як правило таких що виключають розташування під ними підземних інженерних комунікацій і споруд тому що тиск на ґрунт під гусеницями крана в період підйому баштово-стрілового устаткування стрілового значно перевищує величину тиску на ґрунт у період роботи і переміщення крана з вантажем і без вантажу; – вантажовисотні технічні характеристики обраної машини і механізму що відповідають параметрам технологічного процесу і умовам роботи; – схеми руху машин і механізмів з урахуванням особливих умов роботи поблизу ліній електропередачі виїмок і т.п.; – рішення по застосуванню обгороджуючих і сигнальних пристроїв для обмеження доступу сторонніх осіб а також працюючих у зону дії вантажопідіймальних машин і механізмів; – вказівки по використанню засобів зв'язку радіо- телефонного знакового для узгодження дій машиніста з працюючим сигнальником а також заходів для попередження впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. 6.2. Сигнальниками можуть призначатися тільки працівники з числа атестованих стропальників особами відповідальними за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами. 6.3. Установка вантажопідіймальних машин що пересуваються по надземних рейкових шляхах повинна виконуватися при дотриманні наступних вимог: – відстань по горизонталі між виступаючими частинами крана і будівлі устаткуванням штабелями вантажів і інших предметів розташованих на висоті до 2 м від рівня землі чи робочих площадок повинна бути не менше 0 7 м а на висоті більше 2 м - не менше 0 4 м; – відстань по вертикалі від консолі противаги розташованої під консоллю баштового крана до площадок на яких можуть знаходитися люди повинна бути не менше 2 м. 6.4. Установка стрілового самохідного крана повинна виконуватися так щоб при роботі відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні і будівлями устаткуванням штабелями вантажів і інших предметів була не менше 1 м. Відстань від нижніх виступаючих частин вантажопідіймальної машини до розташованого в зоні її дії устаткування повинна бути не менше 0 4 м. 6.5. Установка вантажопідіймальних кранів біля краю укосу котловану або канави повинна виконуватися з дотриманням відстаней зазначених у додатку № 3. При неможливості дотримання цих відстаней укіс повинен бути закріплений для запобігання можливого обвалення ґрунту. Вибір способу тимчасового кріплення ґрунту визначається розрахунком у залежності від глибини виїмки виду і стану ґрунту величини і характеру тимчасових навантажень на брівку величини припливу ґрунтових вод часу року і кліматичних умов. 6.6. При установці на одному об'єкті і більше вантажопідіймальних кранів роботу їх необхідно організовувати таким чином щоб небезпечні зони їх дії не перетиналися. Для цього у необхідних випадках слід обмежити поворот стріл або роботу кранів організовувати по черзі чи в різні зміни. При установці декількох кранів на одному рейковому крановому шляху щоб уникнути їх зіткнення повинні бути встановлені кінцеві вимикачі механізмів пересування що забезпечують зупинку кранів на безпечній відстані. 6.7. При установці стрілового самохідного чи залізничного крана на виносні опори він повинен встановлюватися на всі наявні в крані виносні опори. Під опори необхідно підкладати міцні і стійкі підкладки що сприймають максимальний тиск а на ґрунт – ті що передають мінімальний тиск не перевищуючий розрахункового опору ґрунту підстави у залежності від його виду . 6.8. Переїзд через шляхи козлових і баштових кранів для автомашин і автонавантажувачів допускається у виняткових випадках коли неможливий об'їзд шляхів. При цьому заходи безпеки розробляються власниками кранів з урахуванням інтенсивності їх роботи і руху транспорту. 6.9. Перетинання рейкових шляхів козлових і баштових кранів із залізничними коліями може бути допущене в окремих випадках за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці після розробки заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів з рухливим складом. 6.10. Рейкові кранові шляхи баштових кранів повинні бути обгороджені сигнальним огородженням. 6.11. Установка і робота вантажопідіймального крана на відстані менше ніж 30 м від крайнього проводу лінії електропередачі чи повітряної електричної мережі напругою більше 42 В без їх відключення може виконуватися тільки за наявності письмового дозволу організації-власника лінії і наряду-допуску який оформлений у встановленому порядку і визначає безпечні умови такої роботи. ЛЕБІДКИ 6.12. Установка вантажопідіймальної лебідки з електричним приводом для підйому опускання чи переміщення вантажів повинна виконуватися: – на фундаменті або закріплюватися якорями чи привантажуватися баластом при цьому закріплення лебідки повинне забезпечувати стійкість при подвійному робочому навантаженні; – за межами небезпечної зони виконання робіт якщо відсутнє дистанційне управління лебідкою; – на відстані від найближчого відвідного блоку не менше 20 довжин барабана лебідки; – із забезпеченням намотування каната на її барабан знизу щільними рівними рядами; – за умов що кут між площиною рами лебідки і напрямком каната що навивається на барабан лебідки у вертикальній площині не буде перевищувати 50 град. У противному випадку необхідно прийняти заходи для закріплення лебідки від вертикальних навантажень. 6.13. Місце машиніста атестованого працівника що обслуговує лебідки повинно бути розташоване за межами небезпечної зони і забезпечувати видимість при підйомі і опусканні вантажів. За відсутності достатньої видимості роботи з підйому вантажів між машиністом що обслуговує лебідки і працюючими повинен бути встановлений двосторонній радіо- або телефонний зв'язок. 6.14. Кріплення рухомих і нерухомих блоків однорольних і багаторольних поліспастів вантажних гальмових і т.п. до конструкцій і вантажів повинно виключати закручування їх під навантаженням. Застосування сталевих канатів для закріплення блоків поліспастів повинно здійснюватися за умов що кут між кріпильними канатами і подовжньою віссю поліспаста буде не менше 15град. а сумарний - між віткою канатів не менше 30 град. 6.15. При переміщенні вантажів за допомогою необгороджених канатів не позначених сигнальними огородженнями відстань яка відділяє людей від канатів повинна бути не менше відстаней між переміщуваним вантажем і тяговим засобом. Допускається розташування людей біля канатів за умов застосування захисних огороджень що виключають травмування людей при розриві каната. ДОМКРАТИ 6.16. Установку домкратів здійснюють для вертикального підйому або опускання і горизонтального переміщення вантажів на незначні відстані. Навантаження що приходить на домкрат повинне бути прикладене суворо перпендикулярно до горизонтальної поверхні поршня домкрата і по його центру. При переміщенні вантажу навантаження не повинне змінювати свого первісного положення. 6.17. Звільнення домкрата з-під вантажу допускається після надійного закріплення вантажу в проектному чи проміжному положенні. Кожен гідравлічний домкрат чи батарея домкратів повинні бути оснащені перевірочним опломбованим манометром. 6.18. Конструкція місць обпирання корпуса домкрата на опору і вантажу на корпус домкрата повинна виключати зрушення домкрата щодо його вертикальної осі як у завантаженому так і незавантаженому стані. При розрахунку необхідно приймати умовну поперечну силу яка дорівнює 7 5% від максимальної вантажопідіймальності домкрата прикладеній в рівні площини оголовка поршня і опорної частини корпуса домкрата. 6.19. Гвинтові і рейкові домкрати повинні мати опорні пристосування що виключають вихід гвинта чи рейки. 6.20. Забороняється висувати поршень гідравлічного домкрата за червону риску на ньому а також залишати домкрати під навантаженням у неробочий час без проектного чи тимчасового закріплення вантажу. 6.21. Випробування домкратів при їх періодичному технічному огляді повинне виконуватися на статичне навантаження що перевищує паспортну вантажопідйомність не менше ніж на 10%. У гідравлічних домкратів до кінця випробування падіння тиску не допускається більше 5%. 6.22. Піскові домкрати застосовувані при опусканні розкружалюванні чи підйомі вантажів щоб уникнути заклинювання у своєму складі повинні мати круглу шайбу що плаває на 6-10мм менше внутрішнього діаметра корпуса домкрата. Внутрішній корпус домкрата перед засипанням сипучого матеріалу повинен бути перевірений візуально і шаблоном на предмет відсутності в ньому вм'ятин і напливів корозії які у випадку їх наявності необхідно зачистити шлифмашинкой. 6.23. Використання неексплуатованих пристосувань для закріплення технологічного монтажного і альпіністського оснащення необхідно погодити з організацією у веденні якої знаходяться вони а також з організацією що проектувала зазначені спорудження. 6.24. Не допускається використання як пристосування для закріплення технологічного монтажного і альпіністського оснащення експлуатованих технологічних трубопроводів і устаткування. 6.25. При установці механізмів і монтажного оснащення лебідок кранів щогл порталів і т.п. на будівельні конструкції плити перекриттів і покрить рами балки і т.д. а також при необхідності переміщення по них механізмів і монтажного оснащення в складі ПВР повинні бути розроблені інженерні рішення вжиті заходи погоджені з проектною організацією і замовником. 7. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ 7.1. При необхідності виконання робіт у межах небезпечної зони повинна бути виключена дія небезпечних і шкідливих виробничих факторів на час виконання робіт або працюючих слід забезпечити відповідними засобами захисту. 7.2. Застосовувані засоби підмащування повинні відповідати вимогам ГОСТ 24258-88 "Засоби підмащування. Загальні технічні умови" горизонтально встановлені страхувальні канати - ГОСТ 12.4.107-82 "Канати страхувальні. Загальні технічні вимоги" запобіжні пояси - ГОСТ 12.4.089-86 "Пояси запобіжні. Загальні технічні умови" каски - ГОСТ 12.4.087-84 "Каски будівельні. Технічні умови". Засоби колективного захисту - проекту виконання робіт. 7.3. Місця закріплення карабіна запобіжного пояса повинні бути визначені з урахуванням довжини стропа фала застосовуваного запобіжного пояса способів кріплення страхувальних канатів і розмірів перетинів конструктивних елементів будинків і споруд що знаходяться поблизу робітника місця. 7.4. Скоби що встановлюються на площинах конструкціях розташованих під кутом більше 75 град. до краю для підйому і спуску робітників на робочі місця розташовані на висоті або глибині більше 5 м повинні бути обладнані дуговими огородженнями або пристроями для закріплення запобіжного пояса каната з уловлювачами і ін. . 7.5. Начіпні металеві сходи необхідно надійно прикріплювати до конструкцій або устаткування. При цьому сходи довжиною більше 5 м встановлені з кутом нахилу до краю більше 75град. повинні мати дугове огородження відповідно до ГОСТ 26887-86 "Площадки і сходи для будівельно-монтажних робіт. Загальні технічні умови" чи канати з уловлювачами для прикріплення карабіна запобіжного пояса. 7.6. Приставні сходи довжиною більше 5 м встановлені під кутом більше 75 град. до краю повинні мати починаючи з висоти 2 м від їх кінця дугове огородження або повинні бути обладнані канатом з уловлювачем для закріплення карабіна запобіжного пояса а встановлені під кутом від 70 град. до 75 град. до краю - поручневе огородження по обидва боки з висотою по вертикалі від 0 9 до 1 4 м починаючи з висоти 5 м. 7.7. Верхню частину приставних сходів слід надійно закріплювати до конструкцій а нижню частину встановлювати на рівну поверхню. При установці сходів на асфальтову бетонну чи металеву поверхню нижні її кінці повинні мати башмаки з гуми або іншого нековзного матеріалу; за відсутності башмаків під нижні кінці сходів необхідно встановлювати підкладки з нековзних матеріалів гуми і ін. . Закріплення приставних сходів встановлених кранами слід робити до їх розстропування. У процесі закріплення сходів що встановлюються вручну повинні брати участь не менше двох робітників з яких один страхує іншого утримуючи сходи під час їх закріплення. 7.8. З приставних сходів без робочої площадки забороняється виконувати вогневі роботи крім електроприхваток роботи із застосуванням засобів малої механізації а також будь-які інші роботи що вимагають застосування від працюючого фізичної сили. 7.9. При користуванні запобіжним поясом зі стропом з капронового каната забороняється виконувати електрозварювальні і газополум’яні роботи опираючись на пояс. 7.10. Користування запобіжним поясом ферм дозволяється тільки за наявності встановленого страхувального каната діаметром від 0 8 до 11 мм на висоті 1 5 м від поверхні опори для ступенів ніг площини переміщення а при переході по підкранових балках - не більше 1 2 м. 7.11. Довжину страхувального каната між точками його закріплення величину прольоту слід призначати в залежності від розмірів конструктивних несучих елементів будинків і споруд на які його встановлюють і закріплюють на зусилля 2200 кгс. При довжині каната більше 12 м повинні встановлюватися проміжні опори відстань між якими повинна бути не більше 12м а опори і вузли їх кріплення повинні бути розраховані на статичні навантаження різні: вертикальне - 500 кгс горизонтальне - 100кгс прикладене до верха опори. 7.12. При установці страхувального каната на рівні площини опори для ступенів ніг на плити перекриття покриття і ін. його довжину підбирати таким чином щоб закріплений на кінцях і натягнутий посередині зусиллям 10 кгс канат не виходив за габаритні розміри конструктивних елементів на які він установлюється. 7.13. Установку страхувального каната необхідно виконувати відповідно до ГОСТ 12.4.107-82. 7.14. Відповідність встановленого в робоче положення страхувального каната вимогам п. 7.13 цього розділу а також у процесі експлуатації треба визначати шляхом його статичного навантаження всередині прольоту вантажем масою 400 кг що прикладається до каната через гнучкі канати капроновий чи сталевий . 7.15. Перехід по верхніх поясах ферм і балок не допускається. В окремих випадках коли це необхідно допускається таке пересування в положенні "сидячи поповзом" прикріпившись запобіжним поясом за верхній пояс ферми чи спеціально встановлений страхувальний канат. 7.16. Маршові сходи типу шахт для виходу спуска працюючих на покриття раціонально встановлювати з боку головних фасадів у крайньої осі з метою використання їх для прийому перших плит перекриттів і покрить. Установлювати їх необхідно таким чином щоб можливо було змонтувати стінові панелі розташовані на цих же осях. 7.17. Стійки лісу зі сталевих труб що застосовуються для монтажних робіт у стиснутих умовах а також при реконструкції і ремонті будинків і споруд для розміщення працюючих і матеріалів повинні мати: – поручневі огородження висотою не менше 1 1 м що виключають можливість падіння людей і різних предметів; – сходи для підйому і спуска людей розташовані на відстані не більше 40 м; ліси довжиною до 40 м повинні бути обладнані не менше ніж двома сходами; – блискавкозахист; – дерев'яні щити настилу і бортові огородження які необхідно піддавати глибокому просоченню вогнезахисним складом. 7.18. Колиска навішана на гак вантажопідіймального крана яка застосовується для підйому спуска людей на висоту і як засіб підмащування повинна мати: – по всьому периметру огородження з неробочих боків висотою не менше 1 2 м; пристрій дверей в огородженні колиски не допускається; – суцільний настил; – ширину не менше 1 м; – довжину визначену в залежності від фронту роботи з перевіркою розрахунком на експлуатаційну стійкість; перекіс колиски від переміщення центра ваги в процесі роботи допускається не більше 5 град. до краю. Вищевказана вимога орієнтовно може бути перевірена з умов: Р = 100 * l * n де: Р - маса колиски кг; l - довжина колиски м; n - кількість працюючих що розташовуються на одному кінці колиски зосереджене статистичне навантаження від одного працюючого з інструментами - 130 кгс . При невиконанні даної умови необхідно збільшувати масу колиски чи зменшити її довжину або ж обмежити кількість працюючих що розташовуються на кінці колиски. – тверді чи гнучкі направляючі що запобігають можливому зачіпанню колиски за виступаючі елементи будинку або спорудження. Крім того колиски що застосовуються як засіб підмащування мають ємності для збереження сипучих матеріалів і води які слід розміщати по центру колиски; закріплення ємностей повинне виключати їх переміщення уздовж настилу. 7.19. Статичне випробування при технічному огляді колиски повинне здійснюватися навантаженням що перевищує в 1 5 рази її вантажопідйомність з урахуванням її власної маси а динамічне - навантаженням що перевищує в 1 1 рази. 7.20. Навантаження на настил засобів підмащування від людей інструментів матеріалів оснащення і т.п. повинні відповідати величинам зазначеним у ГОСТ 24258-88 "Засоби підмащування. Загальні технічні умови". 7.21. При використанні механізованих засобів підмащування АГП механічного пересувного риштування і т.п. необхідно виконувати вимоги охорони праці викладені в паспорті і інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача. 7.22. При монтажі конструкцій вертольотом монтажники повинні працювати в окулярах для захисту очей від пилу і снігу що піднімаються при обертанні гвинтів вертольота у гумових чоботах або валянках з калошами для виключення дії статичної електрики. 7.23. Монтажники що беруть участь у монтажі будівельних конструкцій вертольотом а також у монтажі висотних споруд щогл телевеж і труб у зимовий час повинні бути забезпечені відповідним утепленим і вітрозахисним черговим спецодягом. 7.24. При виконанні робіт на висоті без засобів підмащування чи огородження робочих місць тобто безпосередньо з конструкцією устаткуванням і т.п. працюючі повинні користуватися запобіжним поясом страхувальними канатами запобіжно-верхолазним пристроєм - ЗВП-2 чи іншими пристосуваннями пристроями ; при цьому повинне бути забезпечене надійне і зручне закріплення карабіна запобіжного пояса в процесі переходу по конструкціях а також у процесі закріплення конструктивних елементів у проектне положення. 7.25. Місця закріплення карабіна запобіжного пояса вказує ІТП монтажної ділянки відповідно до ПВР і урахування місцевих умов безпосередньо на робочих місцях. 7.26. Для масового підйому і спуска працюючих на робочі місця розташовані на висоті чи глибині більше 25 м необхідно застосовувати механізовані вантажопідйомники або маршові сходи шахтного типу що мають сходові марші з ухилом не більше 60 град. і площадки відпочинку розташовані не більше ніж через 8 метрів. 7.27. При глибині або висоті будинку чи споруди більше 50м необхідно застосовувати тільки механізовані піднімальні засоби. 7.28. Засоби масового підйому спуска людей на висоту повинні бути розташовані на відстані не більше ніж 100 м від місць виконання робіт. 7.29. Підйом спуск і виконання робіт з колисок навішених на гак крана допускається при дотриманні наступних заходів безпеки: – підйом людей допускається здійснювати тільки кранами що задовольняють вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів"; – підйом і робота людей повинні здійснюватися в колисці площадці робочі креслення якої розробляються спеціалізованою проектною організацією відповідно до умов виконання робіт вогневих електрозварювальних із застосуванням електроінструмента і т.д. а також вимог викладених у п.7.18 даного розділу; – маса колиски з людьми і матеріалами повинна складати не більше однієї другої частини вантажопідйомності крана на відповідному вильоті стріли; – сигнал крановику в процесі підйому колиски повинна подавати одна спеціально призначена з числа працюючих особа що знаходиться в колисці; – при висоті підйому колиски з людьми більше ніж на 20м а також при розташуванні колиски поза видимістю крановика сигнали повинні подаватися по радіо- або телефонному зв'язку; – усі дверні і віконні прорізи розташовані над і під колискою повинні бути закриті; – краном повинен керувати крановик не нижче п'ятого розряду зі стажем роботи на даному типі крана не менше п'яти років; – підйом людей у колисці і при використанні її як засобу підмащування навішеного на гак крана слід робити під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами; – при переміщенні колиски її необхідно утримувати від розгойдування двома прядив'яними канатами; – підйом і робота людей з колиски навішеної на гак крана повинні здійснюватися відповідно до заходів розроблених в ПВР що містять конкретні пункти безпеки з урахуванням місцевих умов затверджених головним інженером будівельно-монтажної організації. 7.30. Не допускається здійснювати підйом і роботу людей з колиски навішеної на гак крана: – при швидкості вітру більше 10 м/с з розташуванням колиски на висоті до 60 м і більше 7 5м/с - на висоті від 60 до 80м; – при дощі тумані снігу і ожеледі а також у нічний час доби; – при пересуванні крана; – при перевантаженні колиски поза нормами; – за відсутності журналу обліку і оглядів технічного стану колисок; – з виконанням краном двох і більше операцій одночасно; – при розташуванні її максимальних габаритів на відстані менше ніж 30 м від крайнього приводу лінії електропередачі або повітряно-електричної мережі напругою більше 42 В при невідключеному їх положенні ; а також забороняється виходити з колиски в дверні монтажні чи віконні прорізи на перекриття будинків і споруд без попереднього закріплення колиски від горизонтального зрушення до несучих конструкцій відповідно до ПВР. 7.31. При проведенні інструктажу необхідно вказувати конкретні шляхи підходу до будинку місця підйому і спуска а також переходи по конструкціях. 8. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 8.1. Виробничі процеси по монтажу будівельних конструкцій повинні бути організовані відповідно до ПВР що містять заходи охорони праці викладені в СНіП 111-4-80 ДНАОП 0.00-1.03-93 і в технологічній послідовності відповідають вимогам СНіП 3.03.01-87 "Несучі конструкції і конструкції що обгороджують" а також іншим нормативним актам і документам діючим в Україні. 8.2. ПВР повинні розроблятися в спеціалізованій проектній організації або проектною групою відділом будівельно-монтажної організації що має ліцензію на даний вид робіт. 8.3. Проектні групи будівельних організацій можуть розробляти технологічні записки на нескладні в інженерному відношенні будинки і спорудження з незначними по обсягу робіт виробничими організаціями необхідність виконання яких виникла на місцях. При цьому повинні бути розроблені заходи що забезпечують охорону праці з урахуванням конкретних місцевих умов. 8.4. ПВР і технологічні записки повинні затверджуватися головним інженером будівельно-монтажної організації і узгоджуватися з генпідрядником чи іншими субпідрядними організаціями і в обов'язковому порядку з відповідними службами замовника а при розташуванні об'єкта в зоні житлової забудови з відповідними органами управління цією житловою забудовою. 8.5. Перед початком робіт керівництво будівельно-монтажної організації повинно: – забезпечити вивчення ПВР особами відповідальними за виконання робіт; – ознайомитися на місці з майбутніми умовами роботи звернувши особливу увагу на можливість виникнення виробничої небезпеки і за її наявності видати відповідальному виконавцю робіт наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки. 8.6. Переміщення вантажів над перекриттями під якими розташовані виробничі житлові і службові приміщення де знаходяться люди допускається у виняткових випадках після розробки заходів що забезпечують безпечне виконання цих робіт. Такі роботи повинні виконуватися під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за безпечне виконання монтажу і переміщення вантажів кранами. 8.7. Підйом і переміщення вантажу декількома кранами допускається в окремих випадках і повинне виконуватися по ПВР розробленому проектною спеціалізованою організацією виключаючи при цьому можливість перевантаження кожного з цих кранів. 8.8. Виконання будь-яких робіт з головних балок мостового крана допускається здійснювати за наявності ПВР чи технологічної записки а також наряду-допуску оформленого у встановленому порядку із указівкою всіх заходів безпеки що виконуються замовником і підрядчиком. 8.9. Місця виконання робіт по підйому і переміщенню вантажів у темний час доби повинні бути освітлені відповідно з діючими нормативами. Освітлювати їх допускається з використанням переставних інвентарних прожекторних щогл а також електроприладів освітлення установлюваних на металеві конструкції вантажопідіймальних кранів. На електричну частину вищевказаних способів освітлення необхідно розробляти спецпроект. 8.10. Підйом переміщення і установку в проектне положення вантажів що мають значну довжину об’єм і масу див. п.3.1 а також вантажів підйом яких здійснюється декількома кранами необхідно виконувати під безпосереднім керівництвом осіб відповідальних за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами чи спеціально призначеного ІТП. 8.11. Підйом вантажів що мають значну довжину об’єм чи масу металеві рулони бункери колони укрупнені блоки веж і труб див. п. 3.1.10 з горизонтального положення у вертикальне з використанням вантажопідіймальних кранів повинні виконуватися відповідно до ПВР у якому необхідно відобразити послідовність виконання операцій синхронного переміщення вантажу і роботи крана способи стропування а також застосовані при цьому монтажні пристосування шарніри кантователі розчалювання відтягнення і ін. і заходи безпеки. 8.12. Усі монтажні пристрої і пристосування а також альпіністське оснащення необхідно піддавати профілактичному огляду відповідно до графіка проведення цих робіт. Результати огляду оформляють у спеціальному журналі. 8.13. При виконанні робіт по виконанню з'єднань на дюбелях слід дотримуватися інструкції з експлуатації порохових монтажних інструментів що регламентують порядок введення їх в експлуатацію правил експлуатації технічного обслуговування вимог безпеки збереження обліку і контролю пістолетів і монтажних патронів до них. 8.14. Зварювальні роботи слід виконувати по затвердженому проекту виконання зварювальних робіт ПВЗР чи іншої технологічної документації. 8.15. Для зниження обсягу верхолазних робіт доцільно монтаж будівельних конструкцій виконувати укрупненими блоками а установку блоків покриття в проектне положення здійснювати методом насувів із застосуванням спеціальних засобів механізації установників вантажних візків і т.п. . 8.16. Металеві конструкції що поставляються на монтажну площадку повинні бути пофарбовані. Після їх установки в проектне положення фарбування чи антикорозійний захист виконують тільки в місцях стиків або з'єднань конструкцій. 8.17. До виконання з'єднань на високоміцних болтах з контрольованим натягом можуть бути допущені працівники що пройшли спеціальне навчання. Усі роботи з натягу і контролю натягу слід реєструвати в журналі виконання з'єднань на болтах з контрольованим натягом. СТРОПУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ 8.18. Стропування конструкцій повинне виконуватися в місцях позначених заводом-виготовлювачем а за відсутності таких місць позначень вони повинні бути визначені виходячи із умов виключення перенапруги утрати стійкості елементів а також появи залишкових деформацій. 8.19. При перевірці міцності і стійкості елементів конструкцій у процесі монтажу слід керуватися СНіП 11-23-81 "Норми проектування. Сталеві конструкції". 8.20. Гранична гнучкість стиснутих елементів верхніх поясів ферм незакріплених у процесі монтажу не повинна перевищувати 220 у противному випадку їх необхідно тимчасово підсилити чи розчалити. 8.21. Способи стропування елементів і блоків конструкцій повинні забезпечувати їх подачу до місця установки в положенні близькому до проектного. Стропування алюмінієвих конструкцій необхідно робити стропами з прядив'яних канатів. 8.22. При стропуванні будівельних конструкцій вантажозахватними пристроями що не забезпечують їх дистанційне розстропування повинні бути розроблені заходи що забезпечують безпеку розстропування які необхідно передбачити в ПВР чи оформити у виді технологічної записки. 8.23. Вантажі треба піднімати плавно без ривків розгойдування і обертання із застосуванням відтягнень. При підйомі вертикально розташованого вантажу використовують одне відтягнення горизонтальних і просторових вантажів - не менше двох. 8.24. При переміщенні вантажу працюючим необхідно знаходитися поза його контуром і з боку протилежного подачі його краном. Вантаж що подається повинен подаватися з перевищенням над місцем його установки не менше ніж на 0 5 м; з такого положення краном і з використанням відтягнень він опускається на 0 2-0 3 м після чого робітник що підійшов наводить його на місце установки обпирання . 8.25. Не допускається підйом вантажу засипаного землею закладеного іншими конструкціями що примерзли укріпленого болтами чи залитого бетоном. УКРУПНЮВАЛЬНЕ СКЛАДАННЯ 8.26. Укрупнювальне складання конструкцій у блоки роблять у межах вантажовисотних характеристик вантажопідіймальних кранів на спеціально призначених для цієї мети місцях див. п. 4.2 і як правило на спеціальних стелажах стендах чи складальних кондукторах. 8.27. Відповідність укрупненого блоку проекту і можливість виконання на ньому сумісних робіт слід оформляти актом за участю представників будівельно-монтажної організації що приймає блок для виконання наступних робіт. 8.28. Пролітні будівлі галерей слід укрупнювати в блоки по можливості з конструкціями що обгороджують і конструкціями сумісних видів робіт. 8.29. Структурні просторові блоки покрить типу "Кисловодськ" "ЦНИИСК" "Москва" і т.п. слід укрупнювати відповідно до ПВР чи відповідно до спеціальних інструкцій. МОНТАЖ КОНСТРУКЦІЙ БУДИНКІВ І СПОРУД 8.30. При монтажі будівельних конструкцій каркаса будинків необхідно дотримуватися наступної технологічної черговості і правил установки конструкцій: – монтаж колон у кожнім відсіку необхідно починати зі зв’язової панелі закріплюючи їх відповідно до основного проекту в необхідних випадках на підставі перевірочного розрахунку на вітрове навантаження з урахуванням пульсаційної складової колони додатково розкріплювати розчалюваннями; – розкріпити першу пару колон зв'язками і підкрановими балками; – установити після кожної наступної підкранову балку і розпірку у необхідних випадках монтажну ; – установлювати металеві конструкції покриття як правило блоками; при заелементному способі тимчасово розкріпити першу кроквяну ферму розчалюваннями при гнучкості верхнього стиснутого пояса більше а кожну наступну чергову ферму - проектними чи монтажними розпірками ; – знімати розчалювання і монтажні розпірки можливо тільки після закріплення і вивірки положення кроквяних ферм установки і закріплення у зв’язових панелях вертикальних і горизонтальних зв'язків у рядових панелях - розпірок по верхніх і нижніх поясах кроквяних ферм; – плити чи щити покриття сталевий настил встановлювати в кожній панелі покриття в слід за установкою і вивіркою кожної чергової кроквяної ферми або несучої балки. 8.31. Елементи залізобетонних конструкцій необхідно монтувати з використанням пристроїв і пристосувань одиночних і групових конструкторів і ін. що фіксують їх проектне положення. Конструкції що мають заставні вироби обпирання слід збирати на прихватках із застосуванням тих же зварювальних матеріалів що й основні шви. 8.32. Проектне положення колон і рам слід вивіряти по двох взаємно перпендикулярних напрямках. 8.33. Монтаж плит перекриття необхідно починати з міжколонних зв’язових плит. 8.34. Монтаж плит покриття по проектно закріплених залізобетонних кроквяних фермах і балках рекомендується виконувати від одного кінця покриття у бік іншого. 8.35. Монтаж плит покриття по проектно закріплених металевих кроквяних фермах і балках необхідно здійснювати симетрично щодо центра вузлів ферм балок до країв покриття. 8.36. Монтаж плит покриття можливо здійснювати від одного краю покриття у бік іншого за умов: – попередньої розмітки по верхніх поясах їх проектного положення; – перевірки гнучкості розтягнутих розкосів ферм; гнучкість їх не повинна перевищувати 180 у противному випадку необхідно зробити перевірочний розрахунок кроквяної ферми на несиметричне завантаження від плит покриття у зимовий час з урахуванням снігового навантаження . 8.37. Монтаж конструкцій кожного вищерозташованого поверху ярусу багатоповерхового будинку слід виконувати після проектного закріплення всіх монтажних вузлів сполучення несучих конструкцій нижчерозташованого поверху. Одночасно з монтажем будівельних конструкцій каркаса будинку повинен здійснюватися монтаж сходових маршів із установленням на них поручневого огородження а також обгороджуючих конструкцій. 8.38. Конструкції збудованих приміщень: технологічні і ходові площадки містки сходи і ін. треба монтувати у виді готових укрупнених елементів по ходу монтажу каркаса будинку чи спорудження. 8.39. У виняткових випадках допускається виконання робіт у важкодоступних місцях будинків і споруджень здійснювати із застосуванням альпіністського оснащення. 8.40. У випадках коли постійні зв'язки не забезпечують стійкість конструкцій у процесі зборки необхідно застосовувати тимчасові монтажні зв'язки. Конструкції і число зв'язків а також порядок їх установки і зняття повинні бути зазначені в ПВР. 8.41. Застосування непередбачених проектом підкладок у стиках колон і стійок рам для вирівнювання висотних оцінок і приведення їх у вертикальне положення без узгодження з проектною організацією не допускається. 8.42. Не допускається переміщати встановлені елементи конструкції після їх розстропування. При необхідності незначного переміщення встановлених елементів повинні бути прийняті заходи проти перекидання чи зісковзування їх з опор. 8.43. При підйомі вантажів поблизу лісів фасадів на яких маються прорізи чи виступаючі частини повинне бути зроблене виступаюче обшивання на всю висоту підйому і ширину що відповідає розмірам вантажу що піднімається з урахуванням амплітуди його коливання. 8.44. У процесі виконання складальних операцій сполучення виконується з використанням спеціального інструмента. Перевіряти збіг отворів у монтуємих конструкціях пальцями рук не допускається. 8.45. Укладання і повне проектне закріплення сталевого профільованого листа допускається здійснювати тільки після приймання робіт по установці проектного закріплення всіх елементів конструкцій на ділянці що закривається настилом покриття і фарбування поверхонь до яких примикає лист. 8.46. При виконанні робіт по укладанню сталевого профільованого листа не допускається: – залишати його незакріпленим до конструкцій покриття навіть при короткочасних перервах у роботі на час обідньої перерви ; він повинен бути закріплений відповідно до основного проекту; – використовувати настил на покритті чи перекритті для інших цілей без його тимчасового закріплення; – складувати його на покритті в інших місцях у необв'язаних пакетах. МОНТАЖ КОНСТРУКЦІЙ ГРАДИРЕНЬ 8.47. Монтаж конструкцій градирень необхідно виконувати укрупненими площинами що мають ширину грані вежі і висоту які дорівнюють одному ярусу і включають як правило обшивку з азбоцементних чи металевих аркушів. При укрупнювальному складанні слід робити перевірку взаємного примикання двох суміжних ярусів по висоті контрольна зборка . 8.48. Монтаж елементів градирень слід робити поярусно по всьому периметру. Встановлені елементи площини повинні бути закріплені розчалюваннями які можна знімати тільки після замикання контуру в межах кожного ярусу і повного їх проектного закріплення всіх елементів. МОНТАЖ КОНСТРУКЦІЙ ВИСОТНИХ СПОРУДЖЕНЬ 8.49. На початку монтажу повинен бути виконаний проектний вантажозахист металоконструкцій монтуємого висотного спорудження: під час монтажу вище 50 м - забезпечення сигнальним освітленням нарощуваним у міру монтажу. 8.50. Усі монтажні пристрої розташовані на землі за межами небезпечної зони постійні анкери тимчасові якорі розчалювання лебідки блоки канати і т.п. повинні бути обгороджені від доступу до них сторонніх осіб або наїзду зачіпки транспорту. 8.51. Під час перерв у роботах у нічний час у вихідні чи святкові дні усі пускові пристрої вантажопідіймальних механізмів необхідно відключати з метою запобігання можливості скористатися ними. 8.52. Для зручності і безпеки робіт самопідіймальний кран доцільно розташовувати на щоглі чи вежі з боку вільного від будь-яких споруджень чи пристроїв що знаходяться поблизу. МОНТАЖ КОНСТРУКЦІЙ РЕЗЕРВУАРІВ 8.53. При монтажі вертикальних циліндричних резервуарів для нафти і нафтопродуктів мокрих газгольдерів і т.п. із заводських рулонірованих заготівель повинна забезпечуватися їх стійкість шляхом закріплення у процесі монтажу розчалюваннями а також установкою конструкцій покрівлі в міру розгортання полотнища корпуса. 8.54. Розгортання рулонів висотою 18 м слід робити ділянками довжиною не більше 2 м; висотою не менше 18 м - ділянками довжиною не більше 3 м. 8.55. На всіх етапах розгортання рулонів днища чи корпуса необхідно виключати можливість самовільного переміщення витків рулону під дією сил пружності. 8.56. Корпус резервуара в процесі монтажу полистовим методом після зборки чотирьох поясів повинен бути розкріплений розчалюваннями для забезпечення його стійкості від вітрового навантаження. 8.57. При роботі в закритих ємностях працюючого повинні страхувати два монтажники що знаходяться поза ємністю. Роботи в закритих ємностях виконувати тільки за наявності наряду-допуску крім того працюючі повинні бути щоразу попередньо проінструктовані про заходи безпеки при виконанні робіт. ВИПРОБУВАННЯ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ 8.58. Метод схема і програма проведення випробування конструкцій і споруд повинні бути приведені в основному проекті а порядок проведення представлений у складі вищевказаного розділу основного проекту чи в спеціальному ПВР. Забороняється в період установки випробувальної арматури гідрозатвора тиску вакуум-затвора ємностей і ін. робити її заміну а також змінювати схему і програму проведення випробування без узгодження з організацією що розробила проект випробування. 8.59. Персонал призначений для проведення випробування може бути допущений до роботи тільки після проходження спеціального інструктажу. Випробування повинна проводити комісія. Наказ про її призначення видає "Замовник". 8.60. Перед випробуванням монтажна організація пред'являє комісії всю вихідну документацію. Перед випробуванням металевих конструкцій керівнику робіт необхідно: – ознайомити персонал що бере участь у випробуваннях з порядком проведення робіт і з заходами щодо безпечного їх виконання; – зробити огляд конструкцій і установити придатність їх до випробування; – перевірити наявність і справність арматури контрольно-вимірювальних приладів і заглушок; – позначити на безпечній відстані попереджувальними знаками тимчасові заглушки люки і фланцеві з'єднання; – забезпечити освітленість робочих місць не менше 50 лк; – попередити адміністрації організацій що працюють на суміжних ділянках про погоджену дату і час проведення випробування; – відгородити і позначити відповідними знаками безпеки небезпечну зону випробування. 8.61. На весь час випробування необхідно установити границі небезпечної зони у межах якої неприпустиме перебування людей не зв'язаних з випробуванням: – при випробувальному надлишковому тиску від 0 75 до 2 5 кгс/см2 - радіусом 25 м від конструкцій; – при випробувальному надлишковому тиску 2 5 кгс/см2 і більше - радіусом 50 м. ДЕМОНТАЖ 8.62. Демонтаж конструкцій слід виконувати згідно з ПВР. У складі ПВР повинні бути детально розроблені схеми членування конструкцій на демонтуємі елементи блоки і схеми їх стропувань а також прийняті заходи проти можливого зміщення демонтуємих елементів у бік робочого місця різальника . Перед складанням ПВР демонтуємий об'єкт необхідно детально обстежувати а у випадку аварії також з рекомендаціями і заходами щодо ліквідації її наслідків. 8.63. При демонтажі конструкцій необхідно приймати заходи проти раптового обвалення їх елементів. За стійкістю елементів що залишилися необхідно вести безупинне спостереження. Не допускається одночасна розробка конструкцій у двох і більше ярусах по одній вертикалі. 8.64. Перебування людей у нижчерозташованих поверхах на захватці де виконуються роботи з демонтажу конструкцій не допускається. Демонтаж конструкцій треба виконувати з дотриманням вимог що пред’являються до монтажних робіт. 8.65. Подача сигнальником команди крановикам на "підйом" чи "опускання" вантажу можлива тільки після огляду виконаного розділового різання; при розділовому різанні конструкцій чи їх елементів не допускати недорізання і утворення "ластівкіна хвоста". 8.66. Демонтуємі елементи необхідно укладати на землі в стійкому положенні. 9. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ В УМОВАХ ДІЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА І В ЗОНІ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ 9.1. Виконання робіт на території діючого підприємства цеху або в будь-якому іншому діючому інженерному спорудженні необхідно виконувати з дотриманням наступних основних заходів: – перед початком робіт оформити з замовником акт-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства відповідно до вимог СНіП 111-4-80; – оформити у встановленому порядку з відповідними службами наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки в умовах діючого виробництва; – ознайомити працюючих з нарядом-допуском і провести з ними цільовий інструктаж з охорони праці в присутності представника від охорони праці діючого підприємства цеху ; – відгородити небезпечні зони виконання робіт з установкою відповідних знаків безпеки; – відключити відкриті струмоведучі частини що знаходяться в зоні монтажу і повісити попереджувальні плакати на відповідних рубильниках що забороняють їх включення; – погодити конструкцію і місця установки пристроїв що обмежують рух автомобільного і залізничного транспорту бруківок підвісних кранів і інших механізмів і устаткування діючого підприємства у зоні виконання монтажних робіт; – виконати відключення чи перенос по тимчасових схемах усіх діючих енергокомунікацій включаючи ЛЕП і електромережі зовнішнього освітлення розташовані в зоні виконання монтажних робіт; – забезпечити виведення робітників та службовців діючого підприємства за межі небезпечної зони виконання монтажних робіт; – погодити у встановленому порядку і установити послідовність використання в процесі проведення робіт елементів будинків споруд устаткування діючого виробництва для кріплення опорних конструкцій такелажного оснащення риштування страхувальних пристроїв і т.п.; – забезпечити безпеку при проведенні усіх видів вогневих робіт а також робіт із іскроутворенням електричного і механічного походження утворенням ударної хвилі і т.д. у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних цехах чи на пов'язаною з ними території; – установити порядок взаємодії персоналу будівельно-монтажної організації з персоналом діючого підприємства; – у необхідних випадках скласти графік сумісних робіт який повинен бути погоджений і затверджений у встановленому порядку; – на території діючого підприємства повинні бути покажчики і знаки безпеки для забезпечення безпечного проходу до зони виконання монтажних робіт; – усі працівники у тому числі інженерно-технічні виконуючи роботи з монтажу демонтажу будівельних конструкцій на території діючого підприємства повинні пройти медичний огляд відповідно до діючого положення для осіб що працюють на даному підприємстві; – санітарно-побутові приміщення будівельно-монтажних організацій розташовані на території діючого підприємства повинні відповідати його санітарним вимогам. 9.2. При будівництві реконструкції ремонті будинків і споруд на території житлової забудови із застосуванням вантажопідіймальних кранів в умовах коли в небезпечну зони можуть потрапити експлуатовані житлові суспільні і виробничі будинки і спорудження транспортні чи пішохідні дороги тротуари у проекті організації будівництва ПОБ що є невід'ємною частиною основного проекту повинні бути передбачені рішення по забезпеченню безпеки людей у тому числі: – перенос транспортних і пішохідних доріг за межі небезпечних зон; – виселення людей з будинків чи споруджень складання графіка виконання будівельних робіт що передбачає здійснення будівельно-монтажних робіт під час відсутності людей у цих будинках і спорудженнях. 9.3. При необхідності допускається експлуатація зазначених у п. 9.2 об'єктів крім місць де можливе скупчення людей театрів станцій метро дитячих лікувальних і навчальних закладів і ін. за умов застосування наступних організаційних і інженерно-технічних рішень що виключають виникнення небезпечних зон у місцях перебування людей. 9.3.1. Поблизу місць переміщення вантажу краном: – використання вантажопідіймальних кранів оснащених радіопереговорним пристроєм для зв'язку між собою крановика стропальника і особи відповідальної за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами; – наближення стріли крана не менше ніж на 2 м до об'єктів розташованих у зоні його установки; – вказівок у проекті обмежень зони робочих рухів крана стоянок крана з обмеженими кутами повороту і робочого вильоту стріли крана що забезпечують попередження виникнення небезпечних зон у місцях перебування людей; – оснащення крана засобами автоматичного обмеження його руху а також стріли вантажозахватного органа і упорами а електроустаткування приводів робочих рухів крана повинне бути обладнано реле контролю фаз; – зниження швидкості переміщення вантажів при їх наближенні до границі небезпечної робочої зони на відстань менше 7 м і подальшому транспортуванні до мінімальної. Зони наближення повинні бути позначені в проекті; – підтвердження справного технічного стану крана особою відповідальною за його справний стан не рідше ніж через кожні 10 днів; – щоденного підтвердження справного стану вантажозахватних пристроїв чи тари особою відповідальною за безпечне переміщення вантажів кранами. Результати перевірки треба записувати в журналі робіт; – застосуванням вантажозахватних пристроїв і додаткових страхувальних пристосувань що виключають можливість падіння залізобетонних виробів при їх переміщенні. 9.3.2. Поблизу споруджуваного ремонтуємого реконструйованого будинку чи спорудження: – установки по периметру будинку чи спорудження уловлюючих пристроїв або захисного екрана що виключають падіння предметів у зону перебування людей; – обмеження робочих рухів крана таким чином щоб переміщуваний їм вантаж не виходив за контури будинку або спорудження і не піднімався вище мінімально допустимої величини 0 5 м над змонтованими конструкціями будинку чи спорудження. 9.3.3. Поблизу границі небезпечної зони: – пристрою захисного суцільного огородження висотою 2м із суцільним козирком над пішохідним тротуаром. Тротуари розташовані на установках примикання до вулиць і проїздів обладнають поруччям установлюваним з боку руху транспорту. 10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ ВИМОГ БЕЗПЕКИ 10.1. При веденні робіт з монтажу будівельних конструкцій необхідно постійно здійснювати контроль за виконанням вимог безпеки відповідно до ПВР СНіП 111-4-80 і іншої технічній-нормативно-технічної документації по техніці безпеки затвердженої у встановленому порядку. 10.2. Контроль за виконанням вимог безпеки при монтажі і випробуванні складних і унікальних конструкцій щогл веж резервуарів і т.п. необхідно здійснювати відповідно до ПВР. 10.3. Контроль за технічно справним станом і безпечною експлуатацією слід здійснювати: – монтажного оснащення - відповідно до ГОСТ 24259-80; – засобів підмащування - відповідно до ГОСТ 24258-88; – вантажопідіймальних машин і механізмів - відповідно до інструкції по експлуатації а також ДНАОП 0.00-1.93-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" і "Правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском" затверджених Держнаглядохронпраці України; – засобів малої механізації монтажних пристосувань і інструмента - відповідно до діючих нормативних актів чи документів. 10.4. Засоби захисту повинні підлягати періодичним контрольним оглядам і випробуванням у терміни установлені нормативно-технічною документацією на дані засоби захисту у тому числі: – захисні огородження - відповідно до ГОСТ 12.4.059-89 і ГОСТ 23407-78; – страхувальні канати - відповідно до ГОСТ 12.4.107-02; – запобіжні пояси - відповідно до ГОСТ 12.4.089-86; – каски захисні - відповідно до ГОСТ 12.4.0.87-84. 10.5. Засоби підмащування повинні експлуатуватися і випробуватися відповідно до вимог інструкцій з експлуатації чи технічних умов конкретних типів засобів підмащування. Директор ПКБ "Стальмонтаж" М.Ц.Чудновський Завідувач відділом А.П.Гапайца Відповідальний виконавець В.Ф.Осауленко 11. ТЕРМІНИ І ПОЯСНЕННЯ Засоби підмащування - Пристрої призначені для організації робочих місць при виконанні будівельно-монтажних робіт на висоті або глибині більше 1 3 м від рівня землі чи перекриття. Ліси - Багатоярусна конструкція призначена для організації робочих місць на різних горизонтах. Колиска - Підвісна конструкція з робочим місцем що переміщується по висоті. Сходи - Конструкції призначені для переміщення людей по висоті і створення короткочасних робочих місць. Вантажопідіймальна машина - Піднімальний пристрій циклічної дії зі зворотно-поступальним рухом вантажозахватного органа. Міст крана - Несуча конструкція кранів мостового типу призначена для руху по ній вантажного візка чи конструкція між опорами козлового крана включаючи його консолі. Візок вантажний - Конструкція призначена для переміщення підвішеного вантажу. Держнаглядохоронпраці - Центральний орган Держнаглядохоронпраці України Комітет . Орган Держнаглядохоронпраці - Територіальне управління Держнаглядохоронпраці України. Промисловий альпінізм - Виконання робіт із застосуванням альпіністського оснащення. Кондуктор - Просторове монтажне пристосування яке власно стійке і служить для тимчасового закріплення і вивірки одного чи групи елементів конструкцій. Запобіжний пояс - Засіб індивідуального захисту людини при падінні з висоти. Карабін запобіжного пояса - Елемент пояса призначений для закріплення до конструкцій. Експлуатаційна стійкість колиски навішеної на гак крана - Здатність колиски протидіяти перекосу створюваному переміщенням працюючих уздовж колиски. Працівник – Людина працююча у будь-якій сфері трудової діяльності. Це може бути будь-яка посадова особа фахівець інженер монтажник крановик електрозварник і ін. ДОДАТОК № 1 ГРАНИЦІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН Висота можливого падіння предмета м Границі небезпечної зони м у місцях над якими відбувається переміщення вантажів кранами від горизонтальної проекції траєкторії максимальних габаритів переміщуваного вантажу поблизу споруджуваного будинку споруди від зовнішнього периметра До 10 Понад 0 до 4 Понад 1 5 до 3 5 Понад 10 до 20 Понад 4 до 7 Понад 3 5 до 5 Понад 20 до 70 Понад 7 до 10 Понад 5 до 7 Понад 70 до 120 Понад 10 до 15 Понад 7 до 10 Понад 120 до 200 Понад 15 до 20 Понад 10 до 15 Понад 200 до 300 Понад 20 до 25 Понад 15 до 20 Понад 300 до 450 Понад 25 до 30 Понад 20 до 20 Примітка: * таблиця представлена зі СНіП III-4-80* ДОДАТОК № 2 ГРАНИЦІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН У МЕЖАХ ЯКИХ ДІЄ НЕБЕЗПЕКА УРАЖЕННЯ СТРУМОМ Напруга кВ Обмежуючі небезпечну зону відстані від необгороджених неізольованих частин електроустановки електроустаткування кабелю і проводу чи від вертикальної площини утвореної проекцією на землю найближчого проводу повітряної лінії електропередачі що знаходиться під напругою м До 1 1 5 Від 1 до 20 2 0 Від 35 до 110 4 0 Від 150 до 20 5 0 330 6 0 Від 500 до 750 9 0 800 постійного струму 9 0 Примітка: * таблиця надана зі СНіП III-4-80* ДОДАТОК № 3 НАЙМЕНША ДОПУСТИМА ВІДСТАНЬ ВІД ПІДГРУНТУВАННЯ УКОСУ КОТЛОВАНУ КАНАВИ ДО НАЙБЛИЖЧИХ ОПОР КРАНА Глибина котловану канави м Відстань від підстави укосу до найближчої опори при ненасипному ґрунті м піщаному і гравійному супіщаному суглинному глинистому лісовому сухому 1 1 5 1 25 1 0 1 0 1 0 2 3 0 2 4 2 0 1 5 2 0 3 4 0 3 6 3 25 1 75 2 5 4 5 0 4 4 4 0 3 0 3 0 5 6 0 5 3 4 75 3 5 3 5 Примітка: * таблиця представлена з ДНАОП 0.00-1.03-93. 5