Запровадження системи управління охороною праці на підприємствах

Запровадження системи управління охороною праці на підприємствах Методичні рекомендації Cистеми управління охороною праці є центральною для багатьох підприємств. В спеціальних журналах на семінарах для підприємців чи на конгресах вирішальне значення надається питанню забезпечення майбутнього і оновленню підприємств за допомогою внутрішніх систем управління. Міжнародні стандарти ІSО 9000 з управління якістю продукції обумовили необхідність інтеграції охорони праці в єдину систему управління виробництвом розглядаючи при цьому і можливість отримання додаткової кваліфікації підтвердженої відповідним сертифікатом з метою утримання клієнтів і часток ринку. Ці ідеї призвели до того що питання про систему управління у сфері охорони праці відіграє все більш важливу роль. Основні виробничі процеси починаючи від отримання замовлення та організації виробництва вимагають виваженої цілеспрямованої і систематичної розробки технологічних процесів на виробництві. Очевидно що для ефективної діяльності підприємства необхідні цілеспрямоване визначення повноважень і системна організація охорони праці. При цьому досить часто недооцінюється включення вимог охорони праці і навколишнього середовища в технологічний цикл підприємства. Аналіз європейського досвіду останніх років довів що саме інтеграція цих питань в організацію управління підприємством має вирішальне значення для підвищення рівня продуктивності праці. Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці викликані аваріями нещасними випадками на виробництві професійними захворюваннями не тільки уповільнюють виробничі процеси але й стають причиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того ці явища в значній мірі негативно впливають на безпеку виробництва якість продукції та відношення до роботи працюючих. З огляду на це вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне але й безпосередньо економічне значення. Тому ключовим завданням повинна стати . організація охорони праці як внутрішня так i між підприємствами сформована таким чином щоб охорона праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємства і сприяла вдосконаленню-загальної продуктивності. З введенням Системи управління охороною праці СУОП кількість недоліків і пов'язаних з ними порушень правил безпечного виконання робіт а також ризик виникнення аварійних ситуацій можуть бути суттєво скорочені. Внутрішня система управління охороною праці функціонує в рамках основних правових норм і в той же час робить внесок у поточне раціональне використання економічних ресурсів. Ці рекомендації є спробою надати в розпорядження зацікавлених підприємств їх працівників а також співробітників органів нагляду по можливості єдину основу яка може бути застосована на підприємствах при створенні вдосконаленні і реорганізації системи взаємовідносин структурних ланок підприємства для забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці. Сучасний підхід до вирішення цих завдань перевага людського здоров'я над економічними чинниками що зафіксована в цілій низці законодавчих та нормативних актів України викликають необхідність вирішення питань охорони праці найбільш ефективним чином. У зв'язку з введенням нового Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності" кожне підприємство повинне буде робити внески у Фонд соціального страхування. Розмір внесків буде залежати від ступеню небезпеки виробництва тобто від ефективності роботи системи управління охороною праці на підприємстві. Добре сплановані та реалізовані заходи в сфері охорони праці знижують ризик нещасних випадків і можливостей нанесення шкоди здоров'ю забезпечують усунення зупинок у виробничому процесі і пов'язаних з цим виробничих витрат. Доцільно створити на підприємстві метод який забезпечував би дотримання вимог у сфері охорони праці по всіх видах діяльності та включення їх до структури управління підприємством. Цей метод повинен забезпечувати постійне вдосконалення охорони праці на підприємстві і залучаючи всіх співробітників сприяти усвідомленню та сприйняттю вимог охорони праці. Він має назву "управління охороною праці" i може бути викладений у "Положенні про управління охороною праці" яке повинне описувати загальні структури системи основні цілі і завдання докладно пояснювати процеси і заходи необхідні для досягнення поставлених завдань у сфері охорони праці спираючись при цьому на законодавчі і нормативно-правові акти з питань охорони праці а також на внутрішні нормативні акти. Законодавчі і нормативно-правові акти з питань охорони праці визначають відповідальність працівників у сфері охорони праці систему контролю на підприємстві порядок розробки інструкцій з охорони праці т.і. Нормативні акти про охорону праці можуть бути міжгалузеві і галузеві. Ім надано чинність правових норм обов'язкових для виконання. Вони розробляються затверджуються або узгоджуються уповноваженим на це урядовим органом державного управління. Внутрішні нормативні акти підприємства визначають порядок безпечного виконання робгг і поведінки працівників на території підприємства у виробничих приміщеннях на будівельних майданчиках робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Вони розробляються на підприємстві і вводяться в дію власником або уповноваженою ним особою. Загальна структура Положення про систему управління охороною праці Положення про систему управління охороною праці може мати наступну структуру: Розділ 1. Загальні положення Визначається відповідальність і пов'язані з нею обов'язки посадових осіб вищого рівня керівників підрозділів та працівників політика охорони праці функції та структура системи управління охороною праці. Розділ 2. Документація СУОП В цьому розділі визначаються питання використання зовнішніх нормативних актів управління внутрішніми нормативними актами а також дії у зв'язку з приписами наглядових органів. Розділ 3. Задачі СУОП та їх вирішення В цьому розділі наводяться можливі шляхи вирішення завдань у сфері охорони праці питання професійного відбору і навчання організації та управління персоналом заходи з охорони праці при плануванні і постачанні введенні в експлуатацію поточній експлуатації виведенні з експлуатації проведення контролю та порядок стимулювання. Як правило кожний структурний підрозділ Положення будується за наступною стандартною схемою: * суть і мета * сфера діяльності * повноваження персоналу * порядок реалізації * документальне забезпечення. З огляду на існування різних виробничих структур та специфічні виробничі умови кожного з них неможливо виробити універсальне положення прийнятне для всіх підприємств. Тому зразкові положення мають модульну структуру і можуть бути легко приведені у відповідність з фактичними вимогами і потребами кожного окремого підприємства. Система управління охороною праці в залежності від існуючої вихідної ситуації на підприємстві спрямована на: ? створення власної системи управління охороною праці або вдосконалення вже існуючої системи управління; ? інтеграцію системи управління охороною праці в загальну систему управління виробництвом. Основні етапи і заходи при запровадженні або вдосконаленні системи управління охороною праці Організація і координація робіт Призначення уповноваженого з системи управління охороною праці який організовує необхідні заходи по запровадженню системи управління на підприємстві. Такою особою може бути керівник служби охорони праці або фахівець з охорони праці. Надання уповноваженому всіх прав необхідних для втілення в життя системи управління. Ознайомлення керівників і робочого колективу з проектом. Визначення функцій та завдань управління. Визначення системи внутрішнього контролю функціонування системи. Спеціальні завдання при створенні системи управління охороною праці Для організації самостійної системи управління охороною праці від початку необхідно реалізувати наступні етапи роботи: Етап 1: * визначення посадових осіб на яких буде покладено обов'язок створення СУОП; * визначення функцій системи управління; * визначення організації системи з розкриттям її структури посиланням на документацію номери документів т.і.; * визначення зовнішньої форми положення дизайн і стандартна побудова тексту . Етап 2: ? встановлення завдань пов'язаних з охороною праці що випливають з окремої внутрішньовиробничої функції; ? розробка нормативу з організації системи за участю всіх структурних підрозділів підприємства розподіл повноважень органіграми описання виробничих функцій формування списку осіб відповідальних за виконання цих функцій . Етап 3: * розробка Положення про управління охороною праці. Для визначення того які норми з охорони праці повинні бути реалізовані на даному підприємстві уповноважений з охорони праці розробляє пункт за пунктом всі пояснення по змісту Положення і занотовує всі важливі питання. Цей проект затверджується керівництвом підприємства і вводиться в дію на підприємстві шляхом розробки внутрішніх нормативних актів підприємства згідно з поясненнями які викладаються у наступних розділах; * перевірка документів які є на підприємстві наприклад інструкцій з охорони праці з безпечної експлуатації технологічних процесів документів по навчанню і т.і. на їх прийнятність та відповідність системі управління з боку осіб які виконують відповідні функції у даних сферах діяльності; * вивчення існуючих стандартних процедур у сфері охорони праці наприклад акт реєстрації нещасних випадків на виробництві і осіб які беруть в них участь з метою перевірки і вдосконалення цих процесів та приведення їх у відповідність із зовнішнім середовищем системи; * разом з уповноваженим з системи управління охороною праці відповідальні за окремі виробничі функції розробляють порядок функціонування системи для окремих сфер діяльності. У ньому представляють розподіл обов'язків і графіки виконання окремих завдань. Уповноважений з системи управління об'єднує їх в один документ. * розробка головними спеціалістами технологом механіком енергетиком начальниками цехів функції нормативів та інструкцій згідно вищезгаданої загальної процедури при цьому вони радяться з уповноваженим з СУОП і відповідальними особами у сфері охорони праці наприклад з санітарним лікарем ; * перевірка дотримання графіку виконання поставлених завдань уповноваженим з системи охорони праці. Уповноважений доповідає керівництву про стан справ у даному питанні; * вдосконалення проекту Положення уповноваженим з системи управління охороною праці паралельно з розробкою нормативів та інструкцій; * ознайомлення відповідних працівників залежно від сфери їх діяльності з документами з системи управління. Введення цих документів в дію виконується послідовно; * розробка системи внутрішньої перевірки річного плану уповноваженим з системи управління охороною праці разом з керівництвом підприємства за участю представників трудового колективу уповноважених з охорони праці; * проведення внутрішніх перевірок з поданням звіту керівництву підприємства і нагляд за проведенням поправок уповноваженим з СУОП; * розвиток і утримання системи уповноваженим з СУОП. Викладення підходу при вже існуючій системі управління Якщо інтегральні елементи управління наприклад організація структури основні лінії і принципи вже визначені існуючими системами управління необхідно взяти за основу вищевикладені пропозиції і порівняти з існуючою системою це стосується також загальних адміністративних норм по утриманню системи документації та веденню архіву. Інтеграційні виробничі процеси уже існують у вигляді нормативно-правових актів з охорони праці. Етап 1. Визначення завдань і обов'язків окремої виробничої функціональної одиниці у сфері охорони праці. Розширення директив з організації системи за участю керівництва підприємства стосовно відповідальних осіб та сфер діяльності у сфері охорони праці. Етап 2. Визначення положень з охорони праці які повинні бути враховані або розроблені на кожній окремій дільниці виробництва. Етап 3. Розробка внутрішніх норм які повинні враховувати взаємодію окремих дільниць безпеку працівників поза їх виробничих місць безпеку тих хто не приймає участі в технологічному процесі на кожному з виробничих об'єктів. Етап 4. Додаткова розробка регулювання питань охорони праці. В даному випадку уповноважений з системи управління повинен вирішити які процеси доповнюються регулюванням різних систем і які норми вважаються такими що стосуються виключно охорони праці. Викладення підходу при інтеграції системи управління охороною праці в Настанову з якості Основні етапи при виконанні проекту - такі ж як наведені вище. Розділи Настанови з якості доповнюються питаннями що стосуються охорони праці. Звичайно Настанова доповнюється додатковими розділами необхідними для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці якщо зазначені вимоги неможливо розмістити в існуючих розділах Настанови. Структура Положення про управління охороною праці з урахуванням бажаності максимального зближення з структурою Настанови з якості могла б виглядати наступним чином за необхідності вона може доповнюватися специфічними вимогами даного підприємства : Орієнтовна структура Положення про систему управління охороною праці 1. Загальні положення 1.1. Відповідальність вищого керівництва 1.2. Основні принципи політики в сфері охорони праці 1.3. Функції системи управління охороною праці 2. Структура і документація СУОП 2.1 Структура системи управління охороною праці 2.1.1. Права обов'язки і відповідальність керівників служб та підрозділів а також працівників. 2.1.2 Служба охорони праці 2.1.3. Комісії та громадські органи 2.2. Документація СУОП 2.2.1. Використання законодавчих і нормативно-правовйх актів 2.2.2. Управління внутрішніми нормативними актами 2.2.3. Дії у зв'язку з приписами наглядових органів та служб підприємства 3. Задачі СУОП та їх вирішення 3.1. Професійний відбір і навчання 3.1.1. Професійний відбір 3.1.2. Навчання з питань охорони праці і система інструктажів 3.2. Взаємодія і інформація 3.2.1. Поточні перевірки огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому 3.2.2. Організація інформаційних каналів 3.2.3. Засідання комісій 3.2.4. Наради і збори 3.3. Організація праці 3.3.1. Безпечність виробничих приміщень засобів виробництва технологічних процесів 3.3.2. Організація робочого місця 3.3.3. Організація робочого часу 3.4. Планування і постачання 3.4.1. Заміна засобів^виробництва 3.4.2. Заміна матеріалів що застосовуються 3.4.3. Заміна організації праці 3.4.4. Організація безпеки при залученні зовнішніх фірм 3.4.5. Перевірка умов контракту і постачання 3.5. Введення в експлуатацію поточна експлуатація виведення з експлуатації 3.5.1. Монтаж введення в експлуатацію 3.5.2. Поточна експлуатація 3.5.3. Ремонтні роботи 3.5.4. Збої в експлуатації 3.5.5. Виведення з експлуатації 3.5.6. Маркування 3.6. Засоби індивідуального захисту 3.7. Аналіз і попередження можливих загроз 3.8. Дії у випадку аварії та нещасних випадків. Попередження аварій 3.9. Контроль та коригувальні заходи 1. Загальні положення 1.1. Відповідальність вищого керівництва Відповідальність вищого керівництва витікає з законодавства України про охорону праці та загальних завдань що повинні вирішуватися керівництвом у сфері охорони праці. Повна відповідальність керівництва за охорону життя і здоров'я працюючих на підприємстві законодавчо окреслена Законом України "Про охорону праці" та міжгалузевими і галузевими нормативними' актами. Завдання що стосуються ключових питань з охорони праці повинні бути документально оформлені у відповідному розділі Настанови з якості якщо на підприємстві побудована і діє система якості або у Положенні про систему управління охороною праці якщо система якості відсутня . 1.2. Основні принципи політики в сфері охорони праці Керівництво підприємства повинно визначити і документально оформити свою політику у сфері охорони праці. Ця політика повинна бути органічно поєднана з усіма елементами діяльності підприємства. Формування технічної політики здійснюється на основі комплексної оцінки рівня небезпеки виробничих об'єктів підприємства яка проводиться шляхом виявлення усіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів характерних для кожного об'єкта їх кількісної оцінки та аналізу можливих варіантів виникнення. Керівництво повинно постійно вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення розуміння його політики у сфері охорони праці її здійснення та аналіз на всіх рівнях підприємства. Методичне керівництво реалізацією єдиної технічної політики у галузі охорони праці на підприємстві здійснюється службою охорони праці. 1.3 Функції системи управління охороною праці СУОП сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних науково-технічних організаційно-правових заходів направлених на забезпечення безпеки та збереження здоров'я працюючих на підприємстві які реалізуються через регламентовану законодавчими актами та організаційно-методичними документами діяльність функціональних служб виробничих підрозділів посадових осіб та робітників підприємства. Основними функціями СУОП є: * організація і координація робіт; * облік аналіз та оцінка умов праці; * планування; * контроль виконання; * стимулювання. СУОП розробляється створюється і впроваджується з метою здійснення накресленої політики та поставлених завдань у сфері охорони праці. СУОП повинна функціонувати таким чином щоб забезпечувати впевненість у тому що її правильно розуміють усі працівники підприємства вона впроваджена дії і дає ефект при цьому акцент зроблено не тільки на виявлення та усунення проблем а й на їх попередження. Окрім окресленого у системі управління охороною праці необхідно врахувати всі заходи необхідні для забезпечення безпечності продукції що виробляється на підприємстві а також безпеки осіб не зайнятих у виробничому процесі. Рішення про впровадження СУОП приймає вище керівництво підприємства а її безпосередня розробка здійснюється службою охорони праці у тісній взаємодії з іншими службами підприємства. 2. Структура і документація СУОП 2.1. Структура системи управління охороною праці В процесі розробки і реалізації структури необхідно визначити і зафіксувати документально а саме у Положенні про СУОП або у Настанові з якості а також у посадових інструкціях і інструкціях з охорони праці при проведенні робіт загальні і конкретні обов'язки кожного працівника підприємства його повноваження у сфері охорони праці. Повинна бути визначена ієрархія повноважень та їх взаємозв'язки. У кожному з організаційних заходів що забезпечують функціонування СУОП необхідно передбачити можливість впливу громадських об'єднань працівників підприємства комісії з питань охорони праці уповноважених трудових колективів профспілок тощо . Керівництво повинно визначити потребу у ресурсах необхідних для реалізації технічної політики а саме: * чисельність і склад служби охорони праці; * номенклатуру і кількість засобів індивідуального та колективного захисту та у разі неможливості залучення сторонньої лабораторії приладів для вимірювання параметрів виробничого середовища; * необхідність впровадження обладнання що гарантує безпечне виконання робіт; * потребу в засобах інформаційно-організаційного забезпечення обчислювальна та розмножувальна техніка інформаційні стенди гучномовний зв'язок і т.і. . Плани та графіки придбання організації використання і розподілу ресурсів повинні бути погоджені з загальними завданнями підприємства. СУОП повинна бути організована таким чином щоб здійснювалося адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів що впливають на охорону праці і орієнтована на проведення запобіжних дій що виключають виникнення проблем але при цьому у випадку виникнення недоліків вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх. До складу СУОП повинна входити документально оформлена методика управління конфігурацією системи яка описує порядок дій керівництва при виникненні необхідності змін у структурі та взаємозв'язків між її ланками. Управління конфігурацією може охоплювати визначення структури облік стану та перевірку ефективності її роботи. 2.1.1. Права обов'язки і відповідальність керівників служб та підрозділів а також працівників У Положенні про СУОП повинні знайти документальне відображення обов'язки і відповідальність керівників служб та підрозділів. Незалежно від цього така ж інформація в повному обсязі заноситься у посадові інструкції. Посадові інструкції складаються згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників що затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.02.96 № 24. При цьому у Положенні про СУОП за допомогою органіграм діаграм або інших засобів наочно викладаються розподіл функцій та підпорядкованість керівників усіх ланок. 2.1.2. Служба охорони праці Діяльність служби охорони праці будується на положеннях викладених у ДНАОП 0.00-4.21-93 "Типове положення про службу охорони працГ. Вказане Положення може бути розділом Положення про СУОП. При його розробці потрібно звернути особливу увагу на роботу з громадськістю тобто з усіма працівниками підприємства. Потрібно задокументувати в Положенні усі форми роботи з працівниками співбесіди розповсюдження інформації організація зворотнього зв'язку аналіз і реалізація пропозицій . Чисельний склад служби охорони праці визначається необхідністю і достатністю для вирішення поставлених завдань. Необхідно детально викласти дії по забезпеченню і перевірці функціонування СУОП пов'язані з цим відповідальність і компетенцію кожного працівника служби. Необхідно визначити і задокументувати порядок виконання конкретними працівниками служби охорони праці завдань покладених на них згідно ДНАОП 0.00-4.21-93 "Типове положення про службу охорони праці". 2.1.3. Комісії та громадські органи Бажано ініціювати створення на підприємстві громадських органів з охорони праці комісії з питань охорони праці та призначення уповноважених трудових колективів з охорони праці. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці викладено у ДНАОП 0.00-4.09-93 Типовому положенні про комісію з питань охорони праці підприємства" затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 3.08.93 № 73 а компетенція уповноважених трудових колективів - у ДНАОП 0.00-4.11-93 "Типовому положенні про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці" затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 28.12.93 № 135. 2.2. Документація СУОП 2.2.1. Використання зовнішніх нормативних актів До зовнішніх нормативних актів відносяться нормативні акти розроблені або узгоджені Держнаглядохоронпраці щодо безпечного проведення робіт та запобігання впливу шкідливих факторів виробничого середовища обов'язкові для використання на підприємствах України. Повинні бути визначені особи відповідальні за вчасне отримання облік актуалізацію і розповсюдження цих нормативних актів їх додержання у виробничій діяльності і подальший розвиток у документах нижчого рівня. Ця інформація а також порядок управління нормативними актами повинні знайти документальне відображення у Положення про СУОП а при необхідності в інших внутрішніх нормативах. Необхідно розробити і задокументувати заходи що гарантують виконання вимог цих документів. 2.1.2. Управління внутрішніми нормативними актами На основі аналізу зовнішніх нормативних актів службою охорони праці повинна бути визначена необхідність номенклатура і обсяг внутрішніх нормативних актів з охорони праці тобто нормативних актів про охорону праці підприємства. Вони опрацьовуються на підприємстві затверджуються його керівником і спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці на підприємстві та створення безпечних і нешкідливих умов праці що регламентується ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві". Необхідно визначитися у компетенції і порядку дій персоналу щодо: * розробки внутрішніх норм; * розповсюдження норм збору та аналізу пропозицій та зауважень робітників стосовно кращого їх впровадження; * внесення змін якщо це визнано доцільним; * контролю впровадження і виконання зовнішніх норм. 2.1.3. Дії у зв'язку з приписами Положення про СУОП повинно містити процедури у яких розкривається порядок дій керівників уповноважених осіб виконавців у випадку коли представниками наглядових органів або служби охорони праці було складено приписи з вимогою ліквідувати ті чи інші порушення нормативних актів. З. Задачі СУОП та їх вирішення 3.1. Професійний відбір і навчання 3.1.1. Професійний відбір Необхідно приділити особливу увагу професійному відбору. Потрібно визначити коло працівників що виконують важкі роботи роботи із шкідливими чи небезпечними умовами праці а також такі де є потреба у професійному доборі. Робітники цих категорій повинні пройти медичний огляд а ті що відносяться до останньої категорії бажано психофізичне обстеження. Урахування результатів обстежень дозволяє значно знизити ризик виникнення нещасних випадків. Переліки вказаних професій наведено в ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою" ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працівників певних категорій" ДНАОП 0.03-8.06-94 "Перелік робіт де є потреба у професійному доборі". Слід також мати на увазі ДНАОП 0.03-8.07-94 "Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх" ДНАОП 0.03-8.08-93 "Перелік важких робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці жінок". 3.1.2. Навчання з питань охорони праці та система інструктажів Обов'язкові вимоги до проведення навчання з питань охорони праці а також до спеціального професійного навчання викладено в статті 20 Закону України "Про охорону праці" а також у ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”. У Положенні про СУОП потрібно зарегламентувати порядок дій компетенцію відповідальних осіб при організації і проведенні навчання своєчасну актуалізацію навчальних програм і інструкцій. Потрібно проаналізувати і задокументувати необхідність і порядок підвищення кваліфікації робітників і керівництва що не відносяться до обов'язкового. Порядок проведення і види інструктажів викладено в ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці". Потрібно звернути увагу на необхідність організації інформаційних каналів для забезпечення зворотнього зв'язку від робітників щодо якості і повноти інструктажів. Документальне оформлення інструктажів є загальноприйнятим. Треба мати на увазі що нещасні випадки на виробництві досить часто трапляються у ситуаціях які виходять за рамки постійної звичної виробничої практики тобто у ситуаціях що називають позаштатними але які не є аварійними. Діючі нормативні акти не вимагають складання інструкцій з охорони праці для таких ситуацій і вони залишаються поза увагою. Вміння передбачити такі ситуації попередити ризик який вони можуть становити задокументувати попереджувальні дії і виконати їх є важливим елементом охорони праці. 3.2. Взаємодія і інформація Положення викладені в цьому розділі мають важливе значення для функціонування СУОП. Він повинен розкрити зворотні зв'язки між робітниками і керівництвом підприємства службою охорони праці порядок їх взаємодії точно визначити яким чином організовано оцінку ефективності зворотніх зв'язків хто конкретно відповідає за організацію взаємодії працівників підприємства і керівництва за розповсюдження інформації. Одним з засобів виявлення слабких місць в галузі охорони праці для контролю виконання розроблених заходів і оцінки ефективності цих заходів є оглядпід приємства. 3.2.1. Поточні перевірки огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому Перевірки та огляди проводяться на основі функціональних зобов'язань роботодавця санітарних лікарів підприємства спеціалістів з охорони праці; Повинні бути визначені і задокументовані повноваження та спосіб дій при вирішенні таких завдань: * визначення учасників груп що проводять огляд підприємства; * встановлення періодичності оглядів підприємства; * визначення випадків коли потрібний позачерговий огляд підприємства; * встановлення основних моментів яким слід приділяти особливу увагу при проведенні огляду можливо складання опитувального листа; * складання протоколів оглядів з визначенням термінів усунення зауважень; * заходи щодо усунення виявлених недоліків; * організація співучасті робітників у роботі груп. Для документування огляду підприємства доцільно скласти плани огляду порядок проведення огляду а також відповідні протоколи. 3.2.2. Організація інформаційних каналів Надзвичайно важливим для ефективної роботи СУОП є постійний обмін інформацією що стосується охорони праці між персоналом керівництвом підприємства і працівниками. При цьому керівництво повинно прагнути добитися розуміння усіма працюючими на підприємстві необхідність введення СУОП її корисність для кожного працюючого. При відсутності такого розуміння система є недієспроможною. У цьому розділі необхідно вказати яким саме чином інформація про заходи по безпечному виконанню робіт досягне конкретного працівника і яким чином буде організовано ефективний зворотній зв'язок від працівників до керівництва для покращання охорони праці. Необхідно розробити процедури роботи із зверненням працівників і повідомлення про результати розгляду. Слід зазначити що це є одним з обов'язкових елементів системи що забезпечують її життєздатність. 3.2.3. Засідання комісій Регулярне та ефективне проведення консультацій з питань охорони праці та попередження нещасних випадків в комісії з питань охорони праці та розробка пропозицій по вдосконаленню охорони праці є надійним засобом для підвищення рівня безпеки на підприємстві. Документальне оформлення роботи комісії повинне враховувати повноваження та спосіб дій кожного з членів комісії при: * складанні і перевірці дотримання графіку засідань; * координації проведення засідань; * визначенні тем засідань; * складанні та розповсюдженні протоколів засідань; * вживанні заходів по результатах засідання і після розповсюдження інформації. Дуже корисним є залучення до участі в роботі комісії уповноважених трудових колективів. 3.2.4. Наради і збори Метою і змістом засідань є забезпечення обміну актуальною інформацією з питань охорони праці забезпечення передачі інформації про встановлені невідповідності та пояснення значимості питань безпеки і охорони праці у повсякденній роботі. Наради і збори повинні проводитись в усіх підрозділах підприємства. Ініціатива проведення нарад належить до керівництва підрозділів а зборів до уповноважених трудових колективів. Облік і коригувальні дії щодо нарад і зборів повинні бути покладені на службу охорони праці. 3.3. Організація праці 3.3.1. Безпечність виробничих приміщень засобів виробництва технологічних процесів Порядок забезпечення безаварійної експлуатації будівель і споруд організації служби доглядача та системи планово-попереджувальних ремонтів викладено у нормативних документах з питань обстежень паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд що містять у собі Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд затвердженим спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.97 за № 32/288. Вимоги до обладнання встановлені у нормативних документах які регламентують безпечність промислової продукції стандартах технічних умовах тощо тому в даному розділі слід приділити увагу тому порядку дій організації праці яка найкращим чином найбільш оптимально призведе до виконання вказаних нормативів. Звичайно цей порядок дій повинен бути задокументований. Найважливішими завданнями при цьому в: * встановлення вимог безпеки та пристосування до них місця роботи; * визначення та проведення захисних заходів по попередженню нещасних випадків і зниженню загрози для здоров'я; * визначення ергономічних вимог та відповідне пристосування місця роботи; * визначення гігієнічних вимог та відповідне пристосування місця роботи; * контроль місця роботи у поточному виробничому процесі; * заходи по вдосконаленню організації робочих місць; * розробка інформаційного забезпечення та його використання. При цьому потрібно враховувати органічну єдність безпечності виробничого обладнання і технологічних процесів. 3.3.2. Організація робочого місця При здійсненні виробничого процесу його ефективність безаварійність багато в чому залежить від правильної продуманої організації конкретних робочих місць з урахуванням вимог безпеки розробкою захисних заходів по попередженню нещасних випадків та загрози здоров'ю працюючих. Ефективним заходом для правильної організації робочих місць є атестація робочих місць по умовам праці. Атестація проводиться згідно Постанови КМ України від 1.06.92 № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць по умовам праці". 3.3.3. Організація робочого часу Для забезпечення охорони здоров'я і безпеки зайнятих необхідна відповідна організація режиму праці та відпочинку. При цьому повинні враховуватися наступні приписи Кодексу законів про працю щодо робочого часу: гл. 4. "Робочий час" ст. 50. "Норми тривалості робочого часу"; ст. 51. "Скорочена тривалість робочого часу"; ст. 52. "П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи"; ст. 53. "Тривалість роботи на передодні святкових неробочих і вихідних днів"; ст. 54. "Тривалість роботи у нічний час"; ст. 55. "Заборона роботи у нічний час"; ст. 56. "Неповний робочий день"; ст. 58. "Робота змінами"; ст. 59. "Перерва між змінами"; ст. 60. "Поділ робочого дня на частини"; ст. 61. "Підсумковий облік робочого часу"; ст. 62. "Обмеження надурочних робіт"; ст. 63. "Заборонення залучення до надурочних робіт"; ст. 65. "Граничні норми застосування надурочних робіт". гл. 12 "Праця жінок" ст. 175. "Обмеження праці жінок на роботах у нічний час"; ст. 176. "Заборона залучення вагітних жінок і жінок що мають дітей віком до З років до нічних надурочних робіт робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження"; ст. 177. "Заборона залучення жінок що мають дітей від 3 до 14 років або дітей-інвалідів до надурочних робіт і направлення їх у відрядження"; ст. 183. "Перерви для годування". гп. 13 "Праця иолодґ ст. 192 'Заборона залучати працівників молодше 18 років для нічних робіт і робіт у вихідні дні". гл. 14. "Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанню" ст. 209. "Скорочення робочого часу для працівників які навчаються в середніх загальноосвітніх школах"; ст. 220. "Обмеження надурочних робіт для працівників які навчаються". Ці приписи повинні стосуватися всіх зайнятих. В цьому розділі повинні описуватися повсякденний робочий час час відпочинку перерви нічна робота і позмінна робота. Тут визначаються повноваження і спосіб дій при: * визначенні повсякденного робочого часу та перерв; * визначення змін при необхідності змінних робіт; * визначення спеціальних вимог до нічної роботи і прийнятті відповідних заходів; * визначення спеціальних обмежень робочого часу; * ініціація клопотань про особливі дозволи на визначення робочого часу та перерв; * облік і контроль робочого часу і перерв. 3.4. Планування і постачання 3.4.1. Заміна засобів виробництва Необхідність такого планування може виникнути при заміні обладнання що вичерпало нормативний строк на нове аналогічне або-якщо прийняте рішення про придбання нового обладнання з іншими характеристиками або модернізації технологічного процесу. Перший випадок не потребує на стадії планування ніяких спеціальних рішень з охорони праці окрім тих що потрібно врахувати при монтажі. При плануванні закупки іншого обладнання використання якого практично не змінює технологічний процес потрібно впевнитися що це обладнання є безпечним при використанні. Документально це має відображення узгодженням Держнаглядохоронлраці технічних умов на обладнання якщо воно вітчизняне або наявність дозволу Держнаглядохоронпраці на використання в Україні якщо обладнання має Іноземне походження. 3.4.2. Заміна матеріалів що застосовуються Основною передумовою для заміни матеріалів що застосовуються може бути недостатні технологічні властивості або підвищена небезпека шкідливість матеріалів що вже використовуються. Для того щоб контролювати ситуацію на підприємстві в цій області необхідно вжити такі заходи: * з'ясувати чи не є новий матеріал речовиною з небезпечними властивостями; * перевірити можливість закупки іншого матеріалу що становить менший ризик дляздоров'я; * визначити чи можливе надійне забезпечення нейтралізації шкідливих факторів попереджувальними захисними засобами при взаємодії матеріалу з робочою середою або при застосуванні продукції. 3.4.3. Заміна організації праці У випадку планування заміни технологічного процесу на стадії проектування необхідно зважити всі аспекти запланованих заходів з точки зору безпеки. В цьому розділі визначаються ряд етапів і завдань які необхідні для безпечного та ефективного проведення запланованих заходів напр.: * узгодження проекту модернізації виробництва з відповідними наглядовими службами; * проведення експертизи проекту; * наявність відповідних дозволів і ліцензій проектної організації; * визначення будівельно-технічних вимог при новій організації місця роботи; * визначення вимог техніки безпеки ергономічних та гігієнічних вимог при новому плануванні або ЗМІНІ МІСЦЯ роботи; * визначення вимог до габаритів до середовища робочого місця та безпечній організації при переплануванні або зміні робочих місць; * визначення вимог безпеки і охорони здоров'я при новій організації або зміні робочого часу; * визначення вимог безпеки і охорони здоров'я при новому плануванні або зміні виробничих завдань і процесів; * обов'язкове надання інформації і обов'язковий розгляд запитів працюючих та представників трудового колективу; * проведення консультацій з представниками трудового колективу при новому плануванні місця роботи технічного обладнання робочих місць виробничих методів та процесів; * участь представників трудового колективу в новому плануванні або при зміні робочого часу та перерв; * залучення спеціаліста з охорони праці та санітарного лікаря підприємства для проведення консультацій і здійснення контролю при новому плануванні або зміні організації праці; * організація інформаційних каналів які враховують загальні умови підприємства і забезпечують втілення в життя вищевказаних завдань. Крім того в цьому розділі повинні визначатися повноваження при виконанні наведених вище та можливо інших специфічних завдань. На цьому етапі створюється ряд планових документів які можуть складати основу для документування процесу планування або зміни організації праці. 3.4.4. Організація безпеки при залученні зовнішніх фірм Цей розділ повинен містити заходи щодо безпеки працівників підприємства при проведенні робіт залученими фірмами наприклад будівництво на території підприємства. У випадку необхідності залучення зовнішніх фірм необхідно вжити наступних заходів: ? визначення критеріїв у сфері охорони праці для вибору зовнішніх фірм ям' залучаються; ? вибір фірми згідно встановлених критеріїв; ? визначення завдань замовлення з урахуванням пов'язаних з цим замовленням загроз для здоров'я працівників залученої фірми; ? зобов'язання залученої фірми повідомляти замовника про існуючі загрози для здоров'я працюючих і дотримуватися заходів прийнятих на підприємстві замовника для попередження нещасних випадків і зниження пов'язаних з виконанням роботи загроз життю та здоров'ю працюючих; ? узгодження обов'язків та відповідальності замовника та роботодавця залученої фірми; ? призначення координатора який має право видавати вказівки; ? визначення необхідної кваліфікації працівників які надаються підприємству на тимчасовій основі; ? описання передбаченої діяльності та місця роботи працівників які надаються підприємству на тимчасовій основі; ? при необхідності описання засобів індивідуального захисту; ? інструктаж найманих працівників які надаються підприємству на тимчасовій основі; ? повідомлення спеціаліста з охорони праці та санітарного лікаря підприємства про проведення консультацій та контролю; ? залучення спеціаліста з охорони праці та санітарного лікаря підприємства про проведення консультацій та контролю. Для виконання вказаних завдань також повинні визначатися повноваження та спосіб дій. Для створення документації можуть використовуватися зразки договорів підряду трудових угод плани інструктажів. 3.4.5. Перевірка умов контракту і постачання Засоби виробництва і послуги постачальника повинні перевірятися на їх відповідність вимогам і нормам безпеки і охорони здоров'я до складання контракте на стадії його підготовки. При цьому потрібно врахувати наступні кроки: * перевірка наявності дозволу Держнагпядохоронпраці на використання засобу виробництва в Україні якщо він має закордонне походження або технічних умов узгоджених з Держнаглядохронпраці якщо засіб виробництва вітчизняного виробництва; * отримання необхідної інформації про безпечність матеріалів що закуповуються наприклад наявність санітарно-гігіснічного сертифікату; * залучення спеціаліста з охорони праці і промислово-санітарного лікаря для проведення консультацій при складенні контракту і здійснення контролю при закупках; * зміна умов контракту за необхідності . 3.5. Введення в експлуатацію поточна експлуатація виведення з експлуатації 3.5.1. Монтаж і введення в експлуатацію При введенні в експлуатацію нового обладнання інших засобів виробництва і матеріалів можливі заходи по попередженню нещасних випадків і зниженню ризику для здоров'я повинні в повній мірі враховуватись керівництвом підприємства. Це відноситься до усього обладнання машин механізмів інструментів засобів виробництва допоміжних матеріалів. Для виконання наведених завдань необхідно: ? перевірити чи надав виготовлювач або постачальник усі необхідні документи що стосуються безпечності обладнання; ? перевірити чи має організація що буде проводити монтаж і наладку обладнання відповідні дозволи і ліцензії; ? визначити яким чином у контракті з монтажною організацією вирішені питання охорони праці щодо працівників монтажної організації а також працівників підприємства для яких може виникнути небезпека під час проведення монтажних робіт; ? якщо монтаж здійснюється власними силами чи вжито всіх необхідних заходів щодо безпечного виконання робіт; ? одержати необхідні дозволи на введення об'єкту в .експлуатацію; ? врахувати заходи безпеки при введенні об'єкта в експлуатацію. В усіх цих заходах необхідно визначити і задокументувати компетенції виконавців та образ їх дій. Для створення документації можна використати плани організації процесу виробництва мережні графіки тощо. 3.5.2. Поточна експлуатація Поточна експлуатація обладнання в нормальному режимі звичайно регламентована відповідними документами фірми-виготовлювача а для деяких видів обладнання з підвищеною небезпекою ще й відповідними правилами. Тому процедури і інструкції що стосуються поточної експлуатації повинні просто відобразити зміст вказаних документів. При цьому потрібно приділити увагу взаємодії виробничих ланок яку недостатньо висвітлено у виробничих інструкціях а також діям працівників при можливому виникненні нестандартних ситуацій на робочому місці наприклад збоїв в експлуатації. 3.5.3. Ремонтні роботи Необхідність звернення особливої уваги на ремонтні роботи обумовлена тим що у сучасних ринкових умовах господарювання має місце тенденція до скорочення чисельності працівників з одночасним підвищенням інтенсивності праці. Це стосується і поєднання різних за своєю суттю службових обов'язків наприклад не тільки експлуатація засобів виробництва а й їх ремонт . Оскільки ці завдання мають дещо різні специфічні прийоми роботи потребуючи спеціальних навичок таке поєднання повинне бути об'єктом пильної уваги з питань охорони праці. 3.5.4. Збої в експлуатації Будь-яке порушення нормального технологічного процесу становить підвищену небезпеку для працюючих тобто нестандартну ситуацію. Якщо такі порушення можуть призвести до значних порушень виробничого процесу і небезпеки великої кількості працівників або ланок підприємства їх необхідно розглядати у Плані локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Якщо вони становлять небезпеку для окремих працівників або невеликих ланок підприємства їх потрібно розглядати з урахуванням послідовності дій визначеної у розділі 3.7. 3.5.5. Виведення з експлуатації Організація заходів з охорони праці під час виведення з експлуатації має важливе значення тому що цей процес може мати в собі цілу низку нестандартних операцій безпечне виконання яких необхідно передбачити задокументувати і довести до працівників. Потрібно визначити конкретних виконавців робіт їх компетенцію необхідні заходи безпеки можливо засоби індивідуального та колективного захисту. Слід визначити організаційні заходи для забезпечення безпеки робітників підприємства що не задіяні у роботах по виведенню об'єктів з експлуатації. Повинна бути врахована можливість роботи сторонніх фірм наприклад монтажних або транспортних що може становити небезпеку для робітників підприємства. 3.5.6. Маркування Термін "маркування" має відношення до усіх сфер виробничого процесу від надходження матеріалів і комплектуючих до випуску продукції підприємства. Підприємець має переконатися що матеріали які використовуються на підприємстві та комплектуючі ща закуплені у інших фірм у повній мірі відповідають критеріям якості і безпечності. Для цього є кілька шляхів відповідно до конкретних обставин. Якщо фірма-постачальник має систему якості з вбудованою в неї системою охорони праці сертифіковану відповідно акредитованим органом це практично означає стабільність випуску продукції. При цьому наявність СУОП у фірми-постачальника дає додаткові гарантії її економічної стабільності. В цьому випадку необхідно тільки впевнитися у якості і безпечності самої продукції комплектуючих тому що наявність системи якості та СУОП не гарантує власне безпечності продукції що випускається а тільки можливості підприємства щодо стабільної якості продукції. Гарантією безпеки матеріалів або комплектуючих можуть бути сертифікати відповідності на цю продукцію. Якою вони відсутні підприємство вимушено організувати вхідний контроль тобто процедуру що. у Європі майже не застосовується. Європейська система сертифікації дозволяє позбутися зайвих контрольних операцій що в кінцевому рахунку зменшує вартість продукції. Необхідність попередніх контрольних функцій викликає обов'язковість процедури маркування. Іншим важливим аспектом маркування є просування продукції на протязі технологічного циклу. В системі управління охороною праці в процесі маркування напівфабрикатів тобто продукції на стадії виробництва потрібно розглядати її безпечність для працівників підприємства. Цей розділ також обумовлює розміщення попереджувальних плакатів табличок розмітки та інших заходів безпеки що відображаються графічно. Нарешті кінцева продукція підприємства повинна мати відповідне маркування що засвідчує її безпечність. 3.6. Засоби індивідуального захисту В цьому розділі повинні бути визначені перелік тих робочих місць де необхідно застосування 3І3 вимоги до 3І3 що мають застосовуватись перелік 3І3 інструктаж працівників щодо використання 3І3. Питання щодо регламентації використання 3І3 викладено в ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту' затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці № 170 від 29.10.96. Норми видачі 3І3 обумовлені в ДНАОП що стосуються типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту див. Реєстр ДНАОП . В прийнятті рішення і виборі 313 повинні приймати участь служба охорони праці підприємства а також уповноважені трудових колективів з питань охорони праці. 3.7. Аналіз і попередження можливих загроз Метою цього розділу є визначення та попередження загроз для працюючих шляхом проведення відповідних профілактичних заходів. Тут не розглядається можливість виникнення великих аварій які становлять небезпеку для великих груп працюючих або для оточуючого середовища. Такі випадки повинні розглядатися окремо. Важливим елементом розділу є вибір і обгрунтування методу оцінки загроз. Тобто така оцінка повинна мати місце при розгляді усіх сфер діяльності підприємства але вона повинна мати методичне обгрунтування. В цьому методі необхідно послідовно відобразити послідовність дій при аналізі можливих загроз а саме: * врахування робочих місць і видів діяльності які можуть становити потенційну небезпеку; * встановлення існуючих загроз що діють на робочих місцях або ланках виробництва та оцінка ефективності вже проведених захисних заходів; * розробка і впровадження подальших заходів щодо зменшення ризиків якщо це потрібно; * залучення для вирішення цих питань необхідних фахівців можливо спеціалізованих організацій що можуть надати необхідні консультації; * консультації з представниками громадських органів з охорони праці; * визначення шляхів освідомлення працівників про необхідні заходи і їх можливої реакції на них; Звичайно ці дії повинні знайти документальне відображення у відповідних розділах Настанови з якості або Положення про СУОП . Там же потрібно визначити періодичність і персоніфікацію перевірок порядок здійснення коригувальних дій якщо вони будуть потрібні. 3.8. Дії у випадку аварії та нещасних випадків. Попередження аварій Обов'язок власника підприємства попередити можливі аварійні ситуації та вжити необхідні заходи для ліквідації наслідків аварій окреслено у ст. 17 Закону України 'Про охорону праці". Цю вимогу конкретизовано у ДНАОП 0.00-4.03-98 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях" затвердженому Постановою КМ України від 17.06.98 р. № 923 згідно якого власник підприємства зобов'язаний аналізувати причини аварій та розробляти заходи щодо запобігання їм тобто на кожному підприємстві потрібно розробити план попередження та ліквідації аварій. У цьому плані необхідно викласти небезпечні фактори несподівана реалізація яких може призвести до аварійних ситуацій планування захисних заходів види і засоби тривожної сигналізації конкретні дії по ліквідації аварії та спасіння працівників підприємства надання першої допомоги потерпілим канали доведення до всіх працівників необхідної інформації щодо дій в аварійній ситуації і засоби перевірки навченості працівників цим діям організація зв'язку з аварійними службами району міста тощо. Необхідно задокументувати порядок визначення номенклатури і кількості обладнання для надання першої допомоги засобів гасіння пожеж засобів індивідуального захисту що можуть використовуватися при ліквідації авари. Конкретні вимоги до змісту і порядку побудови розділу викладено в ДНАОП 0.00-4.33-99 "Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій”. При триступеневого контролю проводиться перевірка наявності таких планів а також перевірка проведення учбово-тренувальних занять працівників. 3.9. Контроль та коригувальні заходи Кожен з заходів з охорони праці що описані в попередніх розділах повинен бути проконтрольований за результатами контролю повинні бути розроблені і впроваджені коригувальні заходи що враховують виявлені невідповідності. За результатами контролю необхідно визначити і документально зафіксувати коригувальні заходи щодо вдосконалення елементів СУОП по кожному її розділу на основі виявлених невідповідностей. При цьому необхідно задіяти усі ланки системи в раменах їх компетенції. Документи що регламентують порядок проведення контролю повинні чітко визначати періодичність контрольних заходів їх внутрішній зміст та принципи здійснення відповідних коригувальних дій які необхідно узгодити не тільки з конкретними виробничими ланками яких еони стосуються а й з тими на які ці дії мають щонайменший вплив. Втілення коригувальних дій теж повинне підлягати контролю і ці дії не обов'язково можуть співпадати з періодичним контролем заходів з охорони праці. Ефективність коригувальних заходів в значній мірі залежить від поінформованості працівників щодо необхідності і впровадження цих заходів. Інформаційні канапи можуть бути звичайні визначені раніше для усіх заходів з охорони праці. Реалізація коригувальних заходів повинна враховувати реакцію робітників щодо доцільності їх втілення. Перший етап алгоритму запровадження системи управління охороною праці передбачає вирішення наступних завдань: ? керівництво підприємства отримує інформацію щодо СУОП з боку експертно-технічного центру Фонду соціального страхування наглядового органу професійних спілок або внутрішньозаводських служб чи фахівців з охорони праці а також незалежних консультантів; ? керівництво одержує роз'яснення необхідності і доцільності впровадження системи управління; ? керівництву надаються пропозиції щодо проектування і впровадження СУОП. На другому етапі формується: * прийняття рішень про впровадження системи управління охороною праці; * повідомлення усіх робітників підприємства про впровадження СУОП цілі і завдання СУОП; * прийняття рішення про можливе залучення сторонніх консультантів до здійснення проекту; * виділення персоналу і попередня оцінка термінів і коштів для проектування і впровадження. На третьому етапі: ? встановлюється структура системи управління охороною праці; ? визначається: чи буде система управління охороною праці незалежною або пов'язаною з системами управління що вже існують; ? у другому випадку спільне одночасне впровадження системи управління охороною праці і інших систем управління; ? визначаються місця перетинання з іншими системами управління і приймається рішення про приєднання тобто об'єднання або інтеграцію з системою управління охороною праці На четвертому етапі: * визначається участь робітників або представників робочого колективу в СУОП; * визначається взаємодія служби охорони праці комісії з охорони праці та уповноважених трудових колективів з охорони праці; * розроблена структура СУОП доводиться до відома всіх робітників підприємства і визначається обов'язок співробітничати працівників підприємства при проектуванні впровадженні і використанні системи управління. На п'ятому етапі відбувається: ? планування проекту впровадження СУОП; ? створення проектної групи учасники: працівники служби охорони праці інженер-економіст уповноважені трудового колективу з охорони праці призначені керівні кадри профспілка залучені за необхідності консультанти ; ? розробка бюджетного плану; ? розподіл завдань при впровадженні СУОП; ? календарний план проектування і проведення інформаційних заходів; ? визначення структури документації: Положення про СУОП довідник для опису СУОП державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці технологічні регламенти інструкції з охорони праці; ? інтеграція довідника документованих процедур в структуру СУОП. На шостому етапі відбувається: * аналіз виробничої системи охорони праці і систем аудиту якщо вони існують; * визначення відхилень від завданих елементів системи; * результуючий баланс; повідомлення про результати керівництва підприємства. Сьомий етап впровадження СУОП передбачає: ? встановлення заходів щодо змінення і поповнення документації з охорони праці у відповідності з вимогами системи управління охороною праці насамперед щодо взаємодії підрозділів і окремих ланок підприємства; ? уточнення організаційного і календарного плану впровадження; ? розробка систем мотивування; ? представлення проекту керівництву підприємства; ? погодження керівництва підприємства; ? інформування робочого колективу і узгодження з ним проекту впровадження СУОП; ? коригувальні заходи за результатами.зовнішнього аудиту. На восьмому етапі відбувається проведення запланованих заходів з використанням результатів співставлення заданого стану з фактичним на відповідних рівнях ієрархії проведення коригувальних заходів за результатами внутрішнього та зовнішнього аудитів. Дев'ятий етап передбачає систематичний внутрішній аудит впровадження елементів СУОП. На десятому етапі контролюється додержання законодавства про охорону праці міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці внутрішньозаводських нормативних актів про охорону праці робочих Інструкцій а також повна оцінка охорони праці на підприємстві і функціонування СУОП. У випадку здійснення всіх попередніх етапів впровадження СУОП вважається успішно завершеним. Тоді всі робітники підприємства повинні бути поінформовані про успішне впровадження СУОП і про фазу виконання цієї системи. В іншому випадку повинні бути проведені коригувальні заходи і доповнення до етапів впровадження СУОП. В кінці кожного етапу бажано проводити заключні засідання. Для того щоб впевнитись що СУОП функціонує а також для того щоб державні органи нагляду могли враховувати наявність системи при перевірках необхідно провести зовнішній аудит охорони праці наприклад за допомогою експертно-технічного центру. Оціночний лист. Оцінка дії СУОП № п/п Нормативи що підтверджують дію СУОП Нормативна оцінка Розрахунок сумарного нормативного балу Ваговий коефіцієнт Нормативний бал Сумарний нормативний бал рЗ хр4 Кількість нормативів передбачених нормативно-правовими актами Фактичне забезпечення Оціночний бал р7 х рб Сумарний фактичний бал р8хрЗ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Нормативно-правове забезпечення усього у тому числі: 1.1. Посадові інструкції для керівників професіоналів та фахівців 1.2. Положення про службу охооони поаці 1.3. Інструкції з охорони поаці 1.4. Інструкції з безпечного ведення робіт 1.5. Система що передбачає контроль планування та стимулювання робіт з охорони праці 2. Забезпеченість фахівцями усього у тому числі: 2.1. Служба охорони праці 2.2. Служба нагляду за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів котлів посудин що працюють під тиском тощо. 2.3. Служба спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 3. Навчання з питань охорони праці усього у тому числі: 3.1. Посвідчення про перевірку знань з охорони праці посадових осіб і спеціалістів 3.2. Журнали реєстрації вступного та інших інструктажів з питань охорони праці 3.3. Програми навчання з питань охорони праці 3.4. Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці 4. Медичні огляди працівників зайнятих на важких роботах роботах із шкідливими чи небезпечними умовами псаці. або таких де є потреби у проф. доборі у тому числі: 4.1 Попередні медичні огляди під час прийняття на роботу 4.2. Періодичні протягом трудової діяльності огляди 4.3. Щорічні медичні огляди для осіб віком до 21 року 5. Облік та розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань усього у тому числі: 5.1. Журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків 5.2. Журнал обліку професійних захворювань 5.3. Журнал реєстрації аварій 5.4. Акти розслідування нещасного випадку Форма Н-1 Н-5 5.5. Акти розслідування професійних захворювань Форма Н - 4 6. Забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту 3І3 усього у тому числі: 6.1. Перелік професій та посад працівників які повинні забезпечуватись 3І3 6.2. Особисті картки обліку спецодягу спецвзуття та інших 3І3 6.3. Забезпеченість 3І3 7. Дія внутрішнього аудиту системи контролю з охорони праці усього у тому числі: 7.1. Комісія з питань охорони праці 7.2. Кабінет охорони праці 7.3. Куточки стенди охорони праці 7.4. Накази на виконання приписів органів державного нагляду за охороною праці. Повідомлення про виконання приписів. 7.5. Матеріали внутрішнього аудиту системи контролю з охорони праці. 8. Система планування заходів з охорони праці усього у тому числі: 8.1. Щорічні плани поліпшення стану умов та безпеки праці або підтримки існуючого рівня стану охорони праці 8.2. Контроль за виконанням планів та система стимулювання 9. Безпека виробничого обладнання усього у тому числі: 9.1. Проведення профілактичних оглядів планово-попереджувальних ремонтів іспитів та технічних оглядів 9.2. Оцінка відповідності обладнання вимогам ССБТ 9.3. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки 10. Безпека технологічних процесів усього у тому числі: 10.1. Відображення вимог безпеки у маршрутних картках картках типового групового технологічного процесу операційних картках картках типової групової операції відомості операції карті ескізів технологічних інструкціях відомості оснащення комплектувальної картки. 10.2. Наявність технологічної документації на робочих місцях 11. Безпека будівель та споруд усього у тому числі: 11.1. Наявність паспортів на будівлі та споруди 11.2. Проведення профілактичних оглядів планово-попереджувальних ремонтів 12. Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці усього у тому числі: 12.1. Наявність передбачених нормативно-правовими актами припливно-витяжної та місцевої вентиляції і її ефективна експлуатація 12.2. Наявність протоколів санітарно-гігієнічних досліджень виробничого середовища рівнів шуму вібрації освітлення неіонізуючого випромінювання 13. Пожежна безпека усього у тому числі: 13.1. Плани евакуацій 13.2. Засоби пожежегасіння 13.3. Дотримання протипожежних норм 14. Дотримання норм розривів та габаритних розмірів що забезпечують безпеку 15. Електробезпека усього у тому числі: 15.1. Протоколи перевірки ізоляції електромереж 15.2. Протоколи вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування 15.3. Протоколи перевірки повного опору петлі фаза-нуль 15.4. Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів 15.5. Наявність електрозахисних засобів Усього Додаток 3 Протокол невідповідності № скорочена назва організаціі-замовника аудиту назва структурного підрозділу що перевіряється прізвище ім'я та по-батькові аудитора 1. Опис невідповідності 2. Рекомендації Аудитор підпис дата Додаток 4 ЛИСТ ПІДТВЕРДЖЕННЯ Видано назва підприємства На підставі проведеного з по назва органїзації-аудитора аудиту підтвердження дане підприємство досягло у 200 році належного стану охорони праці внаслідок здійснення відповідних профілактичних заходів і має право на знижку до страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України. Керівник організація-аудитор мп 31