Статтею 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено, що переведення працівника на іншу роботу допускається тільки за його згодою. Практика свідчить, що таку згоду працівники дають нечасто, побоюючись втратити у зарплаті. Бувають випадки, коли під час чергового медогляду у працівника виявляють профзахворювання, але він намагається приховати цей факт, щоб не втратити роботу і допрацювати до пільгової пенсії. При цьому відбувається порушення власником діючого законодавства про працю, яке забороняє використання праці працівників за наявності медичних протипоказань. Чи має право власник у випадку виявлення профзахворювань, відсутності можливості працевлаштування таких працівників на інших робочих місцях або за їхньої відмови вгд переведення на іншу роботу розірвати з ними трудовий договір за своєю ініціативою (згідно з п. 2 cm. 40 КЗпП)?

Статтею 32 Кодексу законів про працю України далі - КЗпП передбачено що переведення працівника на іншу роботу допускається тільки за його згодою. Практика свідчить що таку згоду працівники дають нечасто побоюючись втратити у зарплаті. Бувають випадки коли під час чергового медогляду у працівника виявляють профзахворювання але він намагається приховати цей факт щоб не втратити роботу і допрацювати до пільгової пенсії. При цьому відбувається порушення власником діючого законодавства про працю яке забороняє використання праці працівників за наявності медичних протипоказань. Чи має право власник у випадку виявлення профзахворювань відсутності можливості працевлаштування таких працівників на інших робочих місцях або за їхньої відмови вгд переведення на іншу роботу розірвати з ними трудовий договір за своєю ініціативою згідно з п. 2 cm. 40 КЗпП ? Пункт 2 ст. 40 КЗпП передбачає можливість а не обов'язковість звільнення працівника у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі чи посаді яку він займає через недостатню кваліфікацію чи стан здоров'я які перешкоджають продовженню цієї роботи. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний довести невідповідність працівника посаді або роботі що виконується. Звільнення можливе за наявності медичного висновку лікарсько-консультаційної комісії відповідної лікувально-профілактичної установи про стійке зниження працездатності працівника чи про те що така робота протипоказана йому за станом здоров'я або що виконання ним трудових обов'язків є небезпечним для оточуючих. Звільнення за підставами передбаченими п. 2 ст. 40 допускається якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Відповідно до частини першої ст. 170 КЗпП та частини шостої ст. 6 Закону «Про охорону праці» працівника який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін зазначений у медичному висновку і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства. Підставою для такого переведення є тільки медичний висновок про необхідність переведення у зв'язку зі станом здоров'я на тимчасову або постійну роботу з легкими умовами праці або на робо¬ту із виключенням протипоказаних виробничих факторів. У разі відмови працівника від такого переведення власник має право за згодою профспілкового комітету звільнити його у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я який перешкоджає продовженню цієї роботи п. 2 ст. 40 КЗпП . Роз`яснення: І. ТУБЕЛЕЦЬ начальник Юридичного управління Міністерства праці та соціальної політики Охорона праці № 10 2003