До редакції журналу надходять прохання надати роз'яснення (з посиланням на відповідні законодавчі акти і нормативні документи) щодо відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди та хто з потерпілих має на це право, а також розмір виплат, підстави для встановлення наявності моральної шкоди тощо

До редакції журналу надходять прохання надати роз`яснення з посиланням на відповідні законодавчі акти і нормативні документи щодо відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди та хто з потерпілих має на це право а також розмір виплат підстави для встановлення наявності моральної шкоди тощо. Відповідно до п. З ст. 34 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» моральна немайнова шкода заподіяна умовами виробництва яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної немайнової шкоди та за наявністю відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну не-майнову шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхових виплат не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на день виплати незалежно від будь-яких інших страхових виплат. Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам яким заподіяно ушкодження здоров'я пов'язане з виконанням трудових обов'язків затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.95 р. № 212 моральна шкода фізичні і моральні страждання завдані потерпілому в результаті трудового каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я. Під час встановлення факту нанесення моральної шкоди МСЕК враховує як характер каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я так і залишкову працездатність потерпілого. Підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичного закладу або лікарсько-консультаційної чи медико-соціальної експертної комісії про стрес якого зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання чи їх наслідків про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. Такі висновки слід розглядати в комплексі з іншими документами і наявними відомостями про потерпілого. Ст. 237-1 Кодексу законів про працю визначено що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Роз`яснення: О. СКРИПНИК директор департаменту політики державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики Охорона праці № 9 2005