ДСТУ Б В.2.7-135:2007

ДСТУ Б В.2.7-135:2007 Будівельні матеріали. Бітуми дорожні, модифіковані полімерами. Технічні умови

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали БІТУМИ ДОРОЖНІ МОДИФІКОВАНІ ПОЛІМЕРАМИ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-135:2007 Київ Міністерство регіонального розвитку та будівництва України 2007 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна ДерждорНДІ Державної служби автомобільних доріг України Укравтодор ; Донбаська національна академія будівництва і архітектури; Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України ІГМЕ АМН України ; Національний транспортний університет НТУ Міністерства освіти і науки України; Харківський національний автомобільно-дорожній університет ХНАДУ Міністерства освіти і науки України РОЗРОБНИКИ: В.Братчун д-р техн. наук; В.Вирожемський канд. техн. наук; Е.Гнатюк; В.Жданюк д-р техн. наук; В.Золотарьов д-р техн. наук; С.Кіщинський керівник розробки ; Л.Кириченко канд. хім. наук В.Мозговий д-р техн. наук; за участю: Ю.Пригода канд. мед. наук; А.Сердюк д-р мед. наук член-кореспондент АМН України 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03.08.2007 р. № 133 3 НА ЗАМІНУ ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198-2002 Міністерство регіонального розвитку та будівництва України 2007 ЗМІСТ 1 Сфера застосування 4 2 Нормативні посилання 4 3 Терміни та визначення понять 8 4 Познаки та скорочення 10 5 Класифікація бітумів дорожніх модифікованих полімерами 10 6 Технічні вимоги 10 7 Вимоги безпеки та охорони довкілля утилізація 13 8 Правила приймання 15 9 Методи контролювання 16 10 Маркування та пакування 20 11 Транспортування та зберігання 20 12 Вказівки щодо застосування 21 13 Гарантії виробника 21 Додаток А Бібліографія 22 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ БІТУМИ ДОРОЖНІ МОДИФІКОВАНІ ПОЛІМЕРАМИ ТЕХНІЧНІ УМОВИ СТРОИТЕЛЬНЫЕ МАТЕРИАЛЫ БИТУМЫ ДОРОЖНЫЕ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ ПОЛИМЕРАМИ ТЕХНИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ BUILDING MATERIALS POLYMER-MODIFIED ROAD BITUMENS SPECIFICATION Чинний від 2008-02-01 1 Сфера застосування 1.1 Цей стандарт поширюється на бітуми нафтові дорожні в'язкі модифіковані полімерами далі – БМП що використовують як в'яжучий матеріал при будівництві і ремонті дорожніх одягів автомобільних доріг в усіх дорожньо-кліматичних районах України згідно з ДБН В.2.3-4 та інших нормативних документів. 1.2 Обов'язкові вимоги до якості продукції які забезпечують безпеку для життя здоров'я та майна населення охорони довкілля викладені в розділі 7. 1.3 Стандарт придатний для цілей сертифікації. 2 Нормативні посилання У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва ДБН В.2.3-4-2000 Споруди транспорту. Автомобільні дороги ДСТУ 2296-93 Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Форма розміри технічні вимоги та правила застосування ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції ДСТУ 3462-96 Регулятори температури. Загальні технічні вимоги ДСТУ 3498-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис ДСТУ 4044-2001 Бітуми нафтові дорожні в'язкі. Технічні умови ДСТУ 4058-2001 Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови ДСТУ 4221:2003 Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови ДСТУ 4454:2005 Нафта і нафтопродукти. Маркування пакування транспортування та зберігання ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб ДСТУ Б В.2.2-6-97 ГОСТ 24940-96 Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості ДСТУ Б В.2.7-81-98 Будівельні матеріали. Бітуми нафтові дорожні в'язкі. Метод визначення показника зчеплення з поверхнею скла та кам'яних матеріалів ДСТУ Б В.2.7-89-99 ГОСТ 12801-98 Будівельні матеріали. Матеріали на основі органічних в'яжучих для дорожнього і аеродромного будівництва. Методи випробувань ДСТУ Б В.2.7-122-2003 ГОСТ 111-2001 Будівельні матеріали. Скло листове. Технічні умови ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ДНАОП 0.03-1.07-73 Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання № 1042-73 ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про порядок проведення медичних оглядів працівниками певних категорій НПАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту НПАОП 63.21-1.01-96 Правила охорони праці при будівництві ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами ДСанПіН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні НАПБ В.01.048-95/510 Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій дорожнього господарства ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов ССБП. Електробезпека. Гранично допустимі значення напруг дотику і струмів ГОСТ 12.1.044-89 ИСО 4589-84 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения ССБП. Пожежовибухонебезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах ССБП. Методи вимірювання шуму на робочих місцях ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание ССБП. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розташування і обслуговування ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами ГОСТ 166-89 ИСО 3599-76 Штангенциркули. Технические условия Штангенциркулі. Технічні умови ГОСТ 400-80 Термометры стеклянные для испытаний нефтепродуктов. Технические условия Термометри скляні для випробувань нафтопродуктів. Технічні умови ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови ГОСТ 1440-78 Приборы для определения пенетрации нефтепродуктов. Общие технические условия Прилади для визначення пенетрації нафтопродуктів. Загальні технічні умови ГОСТ 4333-87 Нефтепродукты. Методы определения температур вспышки и воспламенения в открытом тигле Нафтопродукти. Методи визначення температур спалахнення і займання в відкритому тиглі ГОСТ 9147-80 Посуда и оборудование лабораторные фарфоровые. Технические условия Посуд і обладнання лабораторні порцелянові. Технічні умови ГОСТ 11501-78 Битумы нефтяные. Метод определения глубины проникания иглы Бітуми нафтові. Метод визначення глибини проникності голки ГОСТ 11505-75 Битумы нефтяные. Метод определения растяжимости Бітуми нафтові. Метод визначення розтяжності ГОСТ 11506-73 Битумы нефтяные. Метод определения температуры размягчения по кольцу и шару Бітуми нафтові. Метод визначення температури розм'якшеності за кільцем і кулею ГОСТ 11507-78 Битумы нефтяные. Метод определения температуры хрупкости по Фраасу Бітуми нафтові. Метод визначення температури крихкості за Фраасом ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов Маркування вантажів ГОСТ 18180-72 Битумы нефтяные. Метод определения изменения массы после прогрева Бітуми нафтові. Метод визначення зміни маси після прогріття ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка Вантажі небезпечні. Класифікація і маркування ГОСТ 20799-88 Масла индустриальные. Технические условия Оливи індустріальні. Технічні умови ГОСТ 21400-75 Стекло химико-лабораторное. Технические требования. Методы испытаний Скло хіміко-лабораторне. Технічні вимоги. Методи випробувань ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний Термометри рідинні скляні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование Опалювання вентиляція і кондиціювання СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення МУ 2026-79 Методические указания по определению этилового эфира акриловой и метакриловой кислот в воздухе рабочей зоны Методичні вказівки по визначенню етилового ефіру акрилової і метакрилової кислот в повітрі робочої зони МУ 2568-82 Методические указания по измерению концентрации первичных алифатических аминов фотометрическим методом. Методичні вказівки по вимірюванню концентрації первинних аліфатичних амінів фотометричним методом МУ 3119-84 Методические указания по определению предельных непредельных и ароматических углеводородов в воздухе рабочей зоны Методичні вказівки по визначенню насичених ненасичених і ароматичних вуглеводнів в повітрі робочої зони МУ 4436-87 Методические указания по измерению концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия Методичні вказівки по вимірюванню концентрації аерозолів переважно фіброгенної дії РД 52.04-186-89 Руководство по контролю загрязнения атмосферы Керівництво по контролю забруднення атмосфери 3 Терміни та визначення понять Нижче подано терміни вжиті в цьому стандарті та визначення позначених ними понять. 3.1 адгезійні добавки Добавки до бітумів що впливають на процеси взаємодії бітумів з мінеральними матеріалами та забезпечують міцний зв'язок зчеплюваність між ними. 3.2 бітуми дорожні модифіковані полімерами Бітуми з поліпшеними властивостями виготовлені на основі бітумів нафтових дорожніх в'язких шляхом введення термопластичних полімерів а також при необхідності адгезійних добавок та пластифікаторів. 3.3 когезійна міцність Сила зв'язку зчеплюваності між молекулами атомами та іонами матеріалу що характеризує його міцність та здатність протидіяти зовнішнім зусиллям. 3.4 латекси Водна дисперсія термопластичних полімерів переважно лінійної нерегулярної структури. За характером дії близькі до термоеластопластів. Поділяються: за походженням – на натуральні та синтетичні; за типом емульгатора – на аніонні та катіонні. 3.5 мембранний шар Шар БМП з високою еластичністю не менше 85 % що влаштовується на тріщинуватих покриттях для запобігання появи на новому покритті відбитих тріщин. 3.6 пластифікатори Рідкі продукти переробки нафти призначені для пластифікації розрідження бітумів: індустріальні оливи сировина для виробництва в'язких дорожніх бітумів екстракти селективної очистки олив нафтові екстракти мазут тощо [1]. 3.7 термоеластопласти Термопластичні еластомери побудовані на основі сополімерів стиролу С та бутадієну Б в окремих випадках ізопрену І : СБС СБ СІС СБР СЕБС СЕПС тощо. Надають бітумам високу еластичність підвищують їх теплостійкість когезійну міцність поліпшують низькотемпературну поведінку. 3.8 термопласти Тип термопластичних полімерів побудованих на основі етиленового ланцюга до якого можуть бути приєднані різні типи функціональних груп: ЕБА ЕВА ЕМА поліетилени тощо. Підвищують теплостійкість та когезійну міцність бітумів. Можуть надавати їм помірної еластичності. 3.9 термопластичні полімери Полімери здатні багаторазово переходити від твердого до текучого стану та навпаки під дією температури. 3.10 терполімери Термопластичні еластомірні реакційноздатні полімери побудовані на основі етиленового ланцюга до якого приєднані функціональні групи що вміщують гліцидил ЕБАГМА ЕГМА . Надають бітумам високої теплостійкості еластичності та когезійної міцності; поліпшують низькотемпературну поведінку забезпечують стабільність структури БМП при зберіганні за робочих температур. 4 Познаки та скорочення Познаки та скорочення використані у цьому стандарті: БМП – бітуми нафтові дорожні в'язкі модифіковані полімерами. ГДВ – гранично допустимий викид шкідливих речовин в атмосферу. ГДК – гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Е – еластичність. ЕБА – сополімери етилену та бутилакрилату. ЕБАГМА – сополімери етилену бутилакрилату та гліцидилметакрилату. ЕВА – сополімери етилену та вінілацетату. ЕГА – сополімери етилену та гліцидилакрилату. ЕГМА – сополімери етилену та гліцидилметилакрилату. EMA – сополімери етилену і метилакрилату. СБ – блоксополімери "стирол-бутадієну". СБР – статистичні сополімери стиролу і бутадієну в тому числі з конгломерованою сіркою. СБС – блоксополімери "стирол-бутадієн-стирол" лінійної або радіальної структури. СЕБС – гідрогенізовані статистичні сополімери стиролу бутадієну та етилену. СЕПС – гідрогенізовані статистичні блоксополімери "стирол-пропілен-етилен" СІС – блоксополімери "стирол-ізопрен-стирол". Т800 – температура розм'якшеності БМП що відповідає пенетрації 800 . 0 1 мм. 5 Класифікація бітумів дорожніх модифікованих полімерами 5.1 В залежності від глибини проникності голки пенетрації за температури 25 °С та нижньої межі температури розм'якшеності БМП поділяються на марки: БМП 40/60-56 БМП 60/90-52 БМП 90/130-49 БМП 130/200-47. 5.2 Умовна познака БМП складається з його марки індексу та реєстраційного номеру стандарту. Приклад умовної познаки бітуму дорожнього модифікованого полімерами марки БМП 60/90-52: БМП 60/90-52 ДСТУ Б В.2.7-135:2007 6 Технічні вимоги 6.1 БМП повинні задовольняти вимоги що зазначені в таблиці 1 цього стандарту та виготовлятись за технологічним регламентом що затверджений у встановленому порядку. Таблиця 1 Назва показника Значення для марок Метод випробування БМП 40/60-56 БМП 60/90-52 БМП 90/130-49 БМП 130/200-47 1 Однорідність У розплаві не повинно бути згустків та частинок нерозчиненого полімеру Згідно з 9.3 2 Глибина проникності голки пенетрація за температури 25 °С 0 1 мм не менше 40-60 61-90 91-130 131-200 Згідно з ГОСТ 11501 3 Температура розм'якшеності за кільцем і кулею °С не нижче 56 52 49 47 Згідно з ГОСТ 11506 4 Температура розм'якшеності за пенетрації 800 . 0 1 мм °С не нижче Не нормується визначається для накопичення даних Згідно з 9.4 5 Розтяжність дуктильність см не менше: Згідно з ГОСТ 11505 за температури 25 °С 20 25 25 30 за температури 0 °С 4 0 5 0 7 0 10 0 6 Еластичність за температури 25 °С % не менше 50 50 50 50 Згідно з 9.5 7 Температура крихкості °С не вище -12 -15 -17 -20 Згідно з ГОСТ 11507 8 Когезійна міцність МПа не менше Не нормується визначається для накопичення даних Згідно з 9.6 9 Температура спалахнення у відкритому тиглі °С не нижче 240 230 230 220 Згідно з ГОСТ 4333 10 Зміна властивостей після прогріття Згідно з 9.7 10.1 Зміна температури розм'якшеності °С не більше 6 6 6 7 10.2 Залишкова пенетрація за температури 25 °С % не менше 60 60 55 50 11 Зчеплюваність із поверхнею * : гранітного щебеню бали/% не менше скла % не менше 5/95 75 Згідно з 28 ДСТУ Б В.2.7-89 ВБН В.2.7-218-176 [2] Згідно з ДСТУ Б В.2.7-81 8.6 ДСТУ 4044 12 Розшарування при зберіганні: Згідно з 9.8 12.1 Різниця температур розм'якшеності °С не більше 12 8 6 5 12.2 Різниця пенетрацій за температури 25 °С 0 1 мм не більше 40 30 25 20 * Допускається визначати зчеплюваність БМП або з поверхнею гранітного щебеню або скла 6.2 Для приготування БМП використовують такі матеріали: а бітуми нафтові дорожні в'язкі марок БНД 60/90 БНД 90/130 БНД 130/200 – згідно з ДСТУ 4044; б термопластичні полімери – термоеластопласти термопласти латекси терполімери їх суміші комплекси та композиції – згідно з відповідними діючими нормативними документами; в адгезійні добавки – згідно з відповідними діючими нормативними документами; г пластифікатори: індустріальні оливи – згідно з ГОСТ 20799 сировина для виробництва в'язких дорожніх бітумів – згідно з ТУ У 00149943.427 [3] суміш олив та бітумної сировини нафтові екстракти – згідно з ТУ У 02071010.032 [4] мазут – згідно з ДСТУ 4058 тощо. 7 Вимоги безпеки та охорони довкілля утилізація 7.1 Вимоги безпеки 7.1.1 БМП – за ступенем впливу на організм людини згідно з ГОСТ 12.1.007 належать до 4 класу небезпеки малонебезпечні речовини . Мають слабку кумулятивну дію. 7.1.2 При приготуванні і використанні БМП необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДСТУ 4044 НПАОП 63.21-1.01. 7.1.3 При нагріванні БМП до 200±5 °С у складі летких виділень присутні: насичені і ненасичені вуглеводні ароматичні вуглеводні етилакрилат етанол алкілбензол та аліфатичні аміни. 7.1.4 Концентрація шкідливих та небезпечних речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати ГДК для: аліфатичних амінів –1 мг/м3; суми насичених ненасичених ароматичних вуглеводнів –300 мг/м3; парів ксилолу – 50 мг/м3; парів бензолу – 15/5 мг/м3; парів толуолу – 50 мг/м3; парів фенолу – 0 3 мг/м3 та етилакрилату – 5 мг/м3 –згідно з ГОСТ 12.1.005. Контроль слід здійснювати згідно з МУ 2026 МУ 2568 МУ 3119 та МУ 4436. 7.1.5 При роботі з полімерами необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДНАОП 5.1.14-1.01. 7.1.6 Устаткування цехів або дільниць для приготування БМП повинні відповідати вимогам ДСТУ 3273 ДНАОП 0.03-1.07 ДСП 173 ГОСТ 12.2.003 та ГОСТ 12.3.002. 7.1.7 Рівень шумового навантаження на працюючих при виготовленні і застосуванні БМП не повинен перевищувати 80 дБА згідно з ДСН 3.3.6.037 контроль здійснюють згідно з ГОСТ 12.1.050. 7.1.8 Освітленість робочих місць треба контролювати згідно з ДСТУ Б В.2.2-6. 7.1.9 Загальну вібрацію на робочих місцях потрібно контролювати згідно з ДСН 3.3.6.039. 7.1.10 Закриті приміщення де проводять роботи з БМП або їх компонентами повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 ГОСТ 12.4.021 мікроклімат – згідно з ДСН 3.3.6.042. 7.1.11 БМП – горюча речовина. Температура займання БМП 300-351 °С. Дільниці цехи для приготування БМП повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001 НАПБ В.01.048 ГОСТ 12.4.009. 7.1.12 Під час приготування та застосування БМП слід дотримуватись вимог пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001 НАПБ В.01.048 ГОСТ 12.1.004. 7.1.13 Електрообладнання дільниць та цехів для приготування БМП повинне відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32. 7.1.14 Електробезпечність цехів або дільниць для приготування БМП повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.038 ГОСТ 12.1.019. 7.1.15 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів в БМП та їх компонентах згідно з вимогами ДБН В.1.4-1.01 не повинна перевищувати 740 Бк.кг-1. Контроль ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів здійснюють згідно з ДБН В. 1.4-2.01. 7.1.16 Робітники які займаються приготуванням і використанням БМП повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту спеціальним одягом та взуттям рукавицями захисними окулярами і респіраторами згідно з НПАОП 0.00-4.26 та НУ В.3.2-218-101 [5] затвердженими в установленому порядку. 7.1.17 При виконанні робіт пов'язаних з приготуванням і використанням БМП необхідно дотримуватись правил особистої гігієни а саме: приймати їжу лише в спеціальних приміщеннях користуватися санітарно-побутовими кабінетами приймати душ після закінчення зміни. 7.1.18 Персоналу що працює з БМП та їх складовими необхідно проходити попередні та періодичні медогляди згідно з ДНАОП 0.03-4.02. 7.1.19 При попаданні БМП: на шкіру настільки гарячого що може з'явитися опік  – її треба швидко охолодити тоді розчинити бітум нафтовими оливами або провареною соняшниковою олією та обережно зняти бинтом або ватою; в очі – треба терміново звернутися до лікаря-окуліста. Гостре та хронічне отруєння практично неможливе. При необхідності треба звернутися до медичного закладу за відповідною допомогою. 7.2 Вимоги охорони довкілля 7.2.1 Порядок накопичення транспортування знешкодження та поховання розливів БМП некондиції та інших відходів що утворюються в процесі приготування і застосування БМП повинен відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029. 7.2.2 Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати ГДВ відповідно до вимог ДСП 201 та ГОСТ 17.2.3.02. Контроль за вмістом летких речовин що мігрують в атмосферне повітря в процесах приготування і застосування БМП повинен здійснюватись згідно з вимогами ДСП 201 та РД 52.04-186. 7.2.3 Умови відведення стічних вод виробництва БМП повинні відповідати вимогам СанПиН 4630. 7.2.4 При зберіганні транспортуванні і застосуванні БМП та їх компонентів не відбувається надходження канцерогенних та мутагенних речовин в навколишнє природне середовище. 8 Правила приймання 8.1 БМП та вихідні матеріали приймає служба технічного контролю підприємства-виробника або відповідальна особа призначена у встановленому порядку. 8.2 БМП приймають партіями. За партію приймають кількість однакового за своїми характеристиками БМП одного складу що виробляють протягом однієї зміни та супроводжують єдиним документом про відповідність властивостей БМП цьому стандарту оформленим згідно з ДСТУ 4454. 8.3 Для контролювання властивостей БМП з кожної партії відбирають дві середні проби згідно з ДСТУ 4488. 8.4 При отриманні споживачем кожної нової партії БМП необхідно перевіряти його фізико-механічні характеристики згідно з 6.2 цього стандарту. Перед випробуванням БМП визначають його однорідність згідно з 9.3 цього стандарту. Якщо БМП однорідний проводять подальше його випробування. 8.5 БМП підлягають приймально-здавальним періодичним та сертифікаційним випробуванням. Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна партія БМП за показниками 1-3 5 6 9 11 таблиці 1 цього стандарту; періодичні – за показниками 7 10 12 таблиці 1 цього стандарту; сертифікаційним – за показниками 1-3 5-7 9-11 12 таблиці 1 цього стандарту. Періодичні випробування проводять не рідше ніж один раз на квартал а також при кожній зміні складових або технології приготування. 8.6 Сертифікаційні випробування проводять відповідно до вимог ДСТУ 3413 та ДСТУ 3498. 8.7 Радіоактивність перевіряють один раз на рік. 8.8 Вимоги безпеки розділу 7 контролюють в процесі підготовки та організації виробництва і за вимогою органів Держнагляду. 8.9 При отриманні незадовільних результатів будь-яких випробувань однієї проби хоча б за одним з показників проводять випробування другої проби. При повторному отриманні незадовільних результатів партію бракують і прийманню вона не підлягає. В цьому випадку БМП використовують як бітум нафтовий дорожній в'язкий згідно з ДБН В.2.3-4. 8.10 Організація-виробник повинна супроводжувати кожну партію БМП документом паспортом що засвідчує його відповідність вимогам цього стандарту та вказують: назву організації-виробника назву та умовне позначення продукції номер партії дату виготовлення масу партії гарантійний термін зберігання термін зберігання за робочих температур результати випробувань та знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 для сертифікованої продукції. 8.11 Споживач має право проводити контрольну перевірку щодо відповідності БМП вимогам цього стандарту за наведеними в ньому методами випробувань. 9 Методи контролювання 9.1 Загальні положення 9.1.1 Проби БМП відбирають і зберігають згідно з ДСТУ 4488. Маса об'єднаної проби кожної марки БМП повинна бути не меншою ніж 1 5 кг. 9.2 Методи контролювання зазначено в графі "Метод випробувань" таблиці 1 розділу 6. 9.3 Визначення однорідності Однорідність визначають візуально за станом поверхні скляної палички після її занурення в БМП та витягання. 9.3.1 Засоби контролю допоміжне обладнання реактиви Стакан порцеляновий місткістю 200-300 мл згідно з ГОСТ 9147. Паличка скляна довжиною 15-20 см. Група скла ТС згідно з ГОСТ 21400. Електроплитка згідно з ДСТУ 3462. Термометр лабораторний хімічний згідно з ГОСТ 28498 діапазон вимірювання 0-250 °С і ціною поділки 1 °С . 9.3.2 Порядок підготовки і проведення випробувань Пробу БМП масою 300-350 г розігрівають до температури 160±5 °С і перемішують протягом 10-15 хв. Підготовлену пробу наливають в порцеляновий стакан. Скляну паличку занурюють в БМП на 6-8 см витягують і візуально оцінюють стан плівки на її поверхні після стікання БМП. Поверхня палички повинна бути вкрита однорідною плівкою БМП без згустків та частинок нерозчиненого полімеру. Однорідність БМП визначають порівнянням результатів трьох визначень. БМП випробовують за рештою показників при умові позитивних результатів випробувань на однорідність. 9.4 Визначення температури розм'якшеності за пенетрації 800.0 1 мм Температуру розм'якшеності БМП за пенетрації 800.0 1 мм Т800 визначають по температурній залежності пенетрації бітуму як температуру при якій пенетрація відповідає 800.0 1 мм. 9.4.1 Засоби контролювання допоміжне обладнання реактиви Пенетрометр згідно з ГОСТ 1440 з такими доповненнями: плунжер довжиною 102 5+1 0 мм голка довжиною 100±1 мм плунжер голка і додатковий вантаж загальною масою 100 00+0 15 г. Чашка металева пенетраційна циліндрична з плоским дном внутрішнім діаметром 55+1 мм та внутрішньою висотою 120±1 мм. Термометр лабораторний хімічний згідно з ГОСТ 28498 діапазон вимірювання 0- 100 °С ціна поділки 0 1 °С . Посудина плоскодонна скляна або металева висотою 130±5 мм і місткістю 5000± 10 мл. 9.4.2 Порядок підготовки і проведення випробувань Пенетрацію визначають згідно з ГОСТ 11501 за температури 25 °С та за температур при яких вона знаходиться в межах від 200.0 1 мм до 900.0 1 мм витримуючи при кожній температурі не менше ніж 1 5 год. Для кожного випробування пенетрації потрібно використовувати нову пенетраційну чашку. Кількість прийнятих температур при яких проводять випробування має бути не меншою ніж чотири. За результатами випробувань будують залежність логарифму пенетрації в'яжучого від температури розм'якшеності. Температуру розм'якшеності що відповідає пенетрації 800.0 1 мм визначають за графіком з похибкою 1 °С. 9.5 Визначення еластичності Еластичність БМП визначають долею зворотної деформації від деформації при якій відбувається розрив зразка. 9.5.1 Засоби контролю допоміжне обладнання реактиви Засоби контролю допоміжне обладнання реактиви згідно з ГОСТ 11505 розділ 1. Лінійка металева згідно з ГОСТ 427 довжиною не менше ніж 50 см ціною поділки 0 1 см. Термометр згідно з ГОСТ 28498. 9.5.2 Порядок підготовки і проведення випробувань Пробу БМП випробовують згідно з ГОСТ 11505 з таким доповненням: Після випробування зразків на розтяжність форми залишають у ванні дуктилометра або іншій ємкості на 60±2 хв за температури 25 0±0 5 °С. Заміряють з точністю до 0 1 см довжину обох частин зразка БМП від вільного кінця нитки до затискувача форми. Показник еластичності визначають за формулою: 1 де Е – еластичність %; Д – розтяжність см; З – довжина зразка до його розтягування см; L – сума довжин двох частин нитки після їх скорочення см. Еластичність визначають у відсотках до цілої величини. Розбіжність між кожним визначенням і середньоарифметичним не повинна перевищувати 10 % від середньоарифметичного значення отриманих результатів. 9.6 Визначення когезійної міцності Когезійну міцність БМП визначають як питоме навантаження в момент розриву зразка БМП при плоско-паралельному зсуві у тонкому шарі за температури 25 °С. 9.6.1 Засоби контролювання допоміжне обладнання реактиви Пристрій для визначення когезії. Штангенциркуль згідно з ГОСТ 166. Термостат який підтримує температуру 25 0±0 2 °С. Стрічки полімерні прозорі довжиною 300±5 мм шириною 15±1 мм товщиною 55±1 мкм. Пластини скляні розміром 100 мм х 100 мм х 6 мм згідно з ДСТУ Б В.2.7-122. Металеві пластини розміром 45 мм х 25 мм товщиною 0 300±0 002 мм допускається використовувати декілька пластин сумарною товщиною 0 300±0 002 мм . Спирт етиловий згідно з ДСТУ 4221. 9.6.2 Порядок підготовки та проведення випробувань Між двома стрічками знежиреними спиртом і висушеними за температури 20±5 °С протягом 5 хв поміщають БМП у вигляді кульки діаметром від 2 5 мм до 3 0 мм. На скляну пластину з двох протилежних сторін кладуть по металевій пластині. Між ними на скляну пластину поміщають три підготовлені зразки БМП. Центри пластин мають бути розташовані на одній лінії з центрами кульок перпендикулярно осі стрічок. Зверху на зразки кладуть другу скляну пластину притискуючи до контакту з металевими пластинами. Діаметр розплющеного зразка БМП вимірюють штангенциркулем у чотирьох напрямках та визначають середньоарифметичне значення. Стрічки з БМП закріплюють у пристрої для визначення когезії та термостатують за температури 25 0±0 2 °С протягом 20±1 хв. Після термостатування зразок БМП навантажують зі швидкістю 0 0016±0 0001 МПа/с до його розривання. Значення показника когезії визначають з точністю до 0 001 МПа за формулою: 2 де  – когезія МПа; Р – руйнівне навантаження Н; S – площа розплющеного зразка БМП см2. За остаточний результат приймають середньоарифметичне значення трьох результатів паралельних випробувань значення яких відхиляється від середньоарифметичного не більше ніж на 15 %. 9.7 Визначення зміни властивостей БМП після прогріття 9.7.1 Визначення зміни температури розм'якшеності БМП після прогріття Зміну температури розм'якшеності БМП після прогріття визначають як різницю температур розм'якшеності визначених згідно з ГОСТ 11506 до і після прогріття. Прогріття БМП проводять згідно з ГОСТ 18180 з доповненням 8.3 ДСТУ 4044. 9.7.2 Визначення залишкової пенетрації БМП після прогріття Залишкову глибину проникності голки пенетрацію БМП визначають за температури 25 °С як відношення глибини проникності голки після прогріття до глибини проникності голки до прогріття визначених згідно з ГОСТ 11501 у відсотках. Прогріття виконують згідно з ГОСТ 18180 та доповненням 8.3 ДСТУ 4044. 9.8 Визначення розшарування при зберіганні Розшарування БМП при зберіганні визначають за різницею температур розм'якшеності та глибин проникності голки пенетрацій за температури 25 °С в верхній та нижній частинах проби після її прогріття. 9.8.1 Засоби контролю допоміжне обладнання реактиви Згідно з ГОСТ 11501 та ГОСТ 11506. Туби з тонкого алюмінію жерсті висотою 160±5 мм та діаметром від 40 мм до 55 мм з одним закритим кінцем. Сушильна шафа згідно з ДСТУ 3462. Камера морозильна що забезпечує температуру мінус 25 ±2 °С. Термометр скляний згідно з ГОСТ 400 з шкалою вимірювання від 20 °С до 200 °С ціною поділки 1 °С . 9.8.2 Порядок підготовки і проведення випробувань Пробу БМП масою 500±10 г розігрівають до температури 160±5 °С і перемішують лабораторною механічною мішалкою протягом 5-15 хв. Дві туби заповнюють БМП і щільно закривають. Туби поміщають вертикально в сушильну шафу і витримують за температури 180±5 °С 24 год поспіль або по 8 год на добу протягом 3 д. Проби БМП охолоджують до температури 20±5 °С і витримують у морозильній камері протягом 30±1 хв. Туби з пробами виймають з морозильної камери і зразу розрізують на три частини довжиною 55±5 мм розігрітим ножем. Верхні та нижні частини проб БМП виймають з туб і для кожної з них визначають температуру розм'якшеності згідно з ГОСТ 11506 глибину проникності голки пенетрацію за температури 25 °С згідно з ГОСТ 11501. Розшарування при зберіганні БМП оцінюють за різницею температур розм'якшеності глибин проникності голки пенетрацій за температури 25 °С у верхній та нижній пробах. 9.9 Температуру займання БМП визначають згідно з ГОСТ 12.1.044. 9.10 Радіаційний контроль здійснюють відповідно до вимог ДБН В.1.4-1.01 ДБН В.1.4-2.01. 9.11 Контроль маркування та пакування БМП виконують згідно з ДСТУ 4454. 10 Маркування та пакування 10.1 Маркування БМП необхідно виконувати згідно з ДСТУ 4454. 10.2 На транспортну тару повинно бути нанесено транспортне маркування згідно з ГОСТ 14192 та знак класифікаційного шифру транспортної небезпеки 9133 – згідно з ГОСТ 19433. 10.3 Маркування треба виконувати українською мовою та додатково іншою мовою – на вимогу замовника. 10.4 Пакування БМП виконують згідно з ДСТУ 4454. 11 Транспортування та зберігання 11.1 БМП транспортують у автобітумовозах автогудронаторах або у вагонах для нафтового бітуму згідно з ДСТУ 4454. 11.2 БМП зберігають згідно з ДСТУ 4454 в котлах металевих та залізобетонних резервуарах що забезпечені підігрівом та засобами перемішування. 11.3 Температура зберігання БМП не повинна перевищувати 180 °С термін зберігання БМП за температури застосування – не більше ніж 12 год якщо інше не зазначене в супроводжуючих документах виробника. 11.4 У випадку зберігання БМП за температури застосування або їх повторному розігріванні потрібно використовувати масляний обігрів з обов'язковим перемішуванням через кожні шість годин та перед використанням. Перемішування здійснюють механічними мішалками протягом 30-60 хв або шляхом циркуляції бітумним насосом впродовж часу достатнього для чотириразового перекачування маси БМП. 12 Вказівки щодо застосування 12.1 БМП застосовують для приготування різних видів асфальтобетонних сумішей що укладаються у конструктивні та захисні шари дорожніх покриттів влаштуванні поверхневої обробки мембранних шарів а також при приготуванні бітумних емульсій мастик для герметизації температурних швів і тріщин. 12.2 Усі роботи з застосуванням БМП виконують згідно з ДБН В.2.3-4 та іншими нормативними документами на відповідні технології будівництва та ремонту автомобільних доріг. 12.3 Максимальна температура застосування не повинна перевищувати 180 °С. Нагрівати БМП до температури застосування можна не більше ніж два рази. 12.4 У випадку порушення вимог 11.3 та 12.3 цього стандарту БМП необхідно перевірити на відповідність вимогам 6.1 цього стандарту. 13 Гарантії виробника 13.1 Підприємство-виробник гарантує відповідність БМП вимогам цього стандарту при дотриманні вимог транспортування та зберігання. 13.2 Гарантійний строк зберігання БМП за температури навколишнього середовища становить один рік від моменту їх виготовлення. 13.3 Після перевищення гарантійного строку зберігання БМП перед використанням повинен бути перевірений на відповідність вимогам цього стандарту. При отриманні позитивних результатів приймають рішення про застосування БМП. При невідповідності БМП вимогам цього стандарту його використовують як бітум нафтовий дорожній в'язкий згідно з ДБН В.2.3-4. Додаток А довідковий Бібліографія 1 ВБН В.2.7-218-185-2004/Укравтодор Приготування зберігання та застосування бітумів модифікованих полімерами 2 ВБН В.2.7-218-176-2003/Укравтодор Застосування поверхнево-активних речовин в дорожніх технологіях з використанням бітумів 3 ТУ У 00149943.427-98 Сировина для виробництва нафтових дорожніх в'язких бітумів 4 ТУ У 02071010.032-97 Екстракт нафтовий. Технічні умови 5 НУ В.3.2-218-101-96 Галузеві норми безплатної видачі спецодягу спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працюючим в організаціях і на підприємствах корпорації "Укравтодор" 6 ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198-2002 Бітуми модифіковані полімерами. Технічні умови УКНД 75.140 Ключові слова: БМП еластичність інтервал пластичності різниця пенетрацій різниця температур розм'якшеності розшарування при зберіганні ДСТУ Б В.2.7-135:2007 ДСТУ Б В.2.7-135:2007 2 3