МВ 3.3.8-124-2006

МВ 3.3.8-124-2006 Методичні вказівки щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій, машин і устаткування

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Н А К А З 04.04.2006  № 197 Про затвердження Методичних вказівок щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій машин і устаткування З метою реалізації "Національної програми поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1320 наказу Міністерства охорони здоров'я України і Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121 "Про затвердження Переліку робіт де є потреба у професійному доборі"  НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Методичні вказівки щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій машин і устаткування додаються . 2. Директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренку А.М. довести Методичні вказівки щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій машин і устаткування до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби наукових установ міністерств центральних органів виконавчої влади в установленому порядку для використання в роботі. 3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М. Перший заступник Міністра головний державний санітарний лікар України С.П.Бережнов ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України 04.04.2006  № 197 Методичні вказівки щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій машин і устаткування 1. Загальні положення 1.1. Науково-технічний прогрес в різних галузях промисловості передусім передбачає вирішення задач щодо мінімізації значних фізичних навантажень та підвищення продуктивності праці. Разом з тим розробка високоефективних технологій та способів управління без урахування психофізіологічних можливостей людини її антропометричних характеристик призвела до зростання нервового та емоційного навантаження на організм оператора з розвитком виробничого стресу. Виробничий стрес - це системна реакція організму оператора на вплив зовнішніх факторів що перевищують його фізіологічні та психофізіологічні можливості. При цьому від рівня виробничого стресу залежить не тільки надійність професійної діяльності але й професійне довголіття та здоров'я працюючих. Профілактика виробничого стресу повинна розпочинатися з оптимізації роботи людино-машинних систем ЛМС на етапі розробки та впровадження нових технологій машин і устаткування в тому числі на ранніх стадіях розробки проектування . Метою гігієнічного та психофізіологічного супроводження проектування нової продукції є досягнення в першу чергу сприятливих та оптимальних умов виробничої діяльності які відповідають функціональним можливостям людини для забезпечення високої точності надійності ефективності роботи ЛМС. Особливо це стосується "критичних" технологій коли виробнича діяльність здійснюється в особливих та екстремальних умовах. 1.2. В методичних вказівках щодо застосування переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій машин і устаткування далі - Методичні вказівки на основі наукового аналізу досліджень передових зарубіжних країн та узагальнення багаторічних досліджень по вивченню особливостей стану психофізіологічних функцій організму операторів при управлінні динамічними та стаціонарними об'єктами в різних галузях промисловості визначені інформативні психофізіологічні показники і методи для оцінки функціонального стану людини - оператора як показника ергономічності сучасних технологій машин та устаткування. 1.3. Методичні вказівки призначені: - для проведення психофізіологічного добору працівників операторської праці в різних галузях виробництва; - для установ та закладів МОЗ і АМН України які проводять гігієнічну оцінку нових технологій машин та устаткування; - для установ і організацій що розробляють і використовують нові технології машини та устаткування. 1.4. Методичні вказівки можуть використовуватися підприємствами установами організаціями фізичними і юридичними особами що займаються ергономічною сертифікацією нових технологій машин та устаткування. 1.5. Впровадження методичних вказівок має забезпечити соціальний та економічний ефект шляхом збереження здоров'я та ефективної працездатності кваліфікованих працівників зниження аварійності та травматизму підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку технологій машин і устаткування. 2. Організація психофізіологічного обстеження операторів при здійсненні ергономічної сертифікації нових технологій машин і устаткування 2.1. Психофізіологічний стан людини-оператора визначають за результатами досліджень установленого комплексу фізіологічних Ф психофізіологічних ПФ і психологічних П показників до і після виконання типових технологічних операцій на машинах устаткуванні та обладнанні що випробовуються. 2.2. Одночасно вивченню підлягає професійна діяльність людини-оператора в людино-машинних системах. 2.3. Для участі у ергономічних випробуваннях нових технологій машин устаткування оператори повинні відбиратися з урахуванням професійно необхідних якостей психофізіологічних характеристик що не мають відхилень від середньогрупових значень відповідно до конкретного виду випробувальної продукції. Ці оператори повинні бути відібрані з того контингенту який пройшов первинне навчання для роботи на відповідному устаткуванні і у яких психофізіологічні показники не відхиляються від середньогрупових значень. 3. Показники функціонального стану людини-оператора для використання в системі ергономічної сертифікації стаціонарних машин та устаткування 3.1. Психофізіологічні критерії функціонального стану операторів стаціонарних об'єктів оператори енергосистем диспетчери аеропортів оператори автоматичних та конвеєрних ліній гірничих машин та ін. наведені в таблиці 3.1. Таблиця 3.1. Показники функціонального стану операторів стаціонарних об'єктів та критерії їх оцінок Показники групові та одиничні Середньо- груповий норматив значення показника абс. Відхилення % або абс. значення показника та його оцінка в балах Вагомість групового показника в долях від 1 0 3 бали 2 бали 1 бал 1 2 3 4 5 6 1. Фізіологічні Ф : 0 6 1.1. АТС мм рт. ст. 120-130 < 10 10-12 > 13 - 1.2. АТД мм рт. ст. 70-80 < 10 10-12 > 13 - 1.3. ЧСС 1/хв. 65-75 < 8 9-12 > 13 - 1.4. ЧД 1/хв. 11-15 <= 10 11-45 > 45 - 1.5. ВСР 1.5.1. ІН у. о. абсолютне значення 80-120 80-150 151-200 > 200 1.5.2. LF/HF у.о. абсолютне значення 1 7-1 9 1 7-3 5 3 6-5 5 > 5 6 < 10 0 2. Психофізіологічні: 0 25 2.1. ЕЕГ альфа-ритм підвищення індексу повільної альфа-активності в ділянці домінуючої активації. 35%-50% <= 5 6-10 > 10 - 2.1. Коефіцієнт зміни швидкості простої ЗМР у. о. абсолютне значення 1 0-1 1 1 15-1 22 1 23-1 30 1 31-1 38 - 2.2. Коефіцієнт зміни швидкості переробки інформації за коректурним тестом з кільцями Ландольта у. о. абсолютне значення <= 1 0 1 0-1 2 1 3-1 4 1 5-1 6 - 3. Психологічні: 0 15 3.1. Характеристика особистості активність- пасивність гетерономність- автономність за кольоровим тестом Люшера якісна оцінка Основні кольори на початку кольорового ряду Основні кольори на початку кольорового ряду Поява додаткових кольорів на початку ряду: сірого фіолетового Поява чорного та коричневого кольорів на початку ряду - 3.2. Функціональний та емоційний стан за тестом самооцінки "САН" бали: категорія "Самопочуття" категорія "Активність" категорія "Настрій"; абсолютне значення > 5 5 > 5 5 > 5 5 > 5 5 > 5 5 > 5 5 4 0-5 5 4 0-5 5 4 0-5 5 < 4 0 < 4 0 < 4 0 3.3. Тест на виявлення нервово-психічної напруги Немчина бали; абсолютне значення 30-50 30-50 51-70 71-90 3.4. Реактивна тривожність за тестом Спілбергера-Ханіна бали; абсолютне значення < 30 < 30 31-45 > 46 - --------------- * Розшифровка абревіатур надана у переліку умовних позначень та скорочень. 3.2. Методи дослідження показників функціонального стану операторів наведені в п. 6. 3.3. За одержаними результатами обстеження функціонального стану оператора в конкретних умовах діяльності розраховують значення за бальною оцінкою одиничних показників у межах відповідних груп показників. 3.4. Узагальнений коефіцієнт ергономічності Керг за психофізіологічними змінами організму людини-оператора досліджуваної стаціонарної машини розраховують за формулою:                  Керг = 0 6Ф + 0 25ПФ + 0 15П де Ф; ПФ; П - сумарне значення визначених відповідно фізіологічних психофізіологічних і психологічних показників. 3.5. Рівень ергономічності за Керг досліджуваних стаціонарних машин оцінюють згідно з наступною шкалою табл. 3.2. : Таблиця 3.2. Рівень ергономічності стаціонарних машин за Керг Рівень ергономічності Значення Керг Високий 11 55-14 85 Середній 8 25-11 54 Низький 4 95-8 24 3.6. Повний комплекс інформативних показників функціонального стану операторів включає 13 показників функціонального стану різних систем організму; сумарна інформативність комплексу забезпечує довірчу вірогідність більше 98%. Для ергономічної сертифікації продукції у виробничих умовах може застосовуватись скорочений комплекс показників з довірчою вірогідністю 95%. Скорочений комплекс включає 9 показників таб. 3.1. за винятком показників варіабельності серцевого ритму електроенцефалографії тесту на виявлення нервово-психічної напруги Немчина . Рівень Керг у цьому випадку визначають за табл. 3.3. Таблиця 3.3. Рівень ергономічності стаціонарних машин за Керг скорочений варіант Рівень ергономічності Значення Керг Високий 7 7-10 05 Середній 4 35-7 69 Низький 3 35-4 35 4. Показники функціонального стану людини-оператора для використання в системі ергономічної сертифікації динамічних об'єктів 4.1. Показники та критерії оцінки функціонального стану операторів динамічних об'єктів водії автотранспорту оператори тракторів сільськогосподарських та будівельно-дорожних машин машиністи локомотивів льотчики та ін. - наведені в таблиці 4.1. 4.2. Повний комплекс інформативних показників функціонального стану операторів динамічних об'єктів включає 12 послідовно розташованих показників та оцінок діапазону їх можливих значень у вигляді "діагностичних коефіцієнтів" ДК ; сумарна інформативність комплексу забезпечує довірчу вірогідність більше 98%. Для ергономічної сертифікації продукції у виробничих умовах можуть застосовуватись скорочені комплекси показників з довірчою вірогідністю більше 95%. Таблиця 4.1. Показники функціонального стану операторів динамічних об'єктів та критерії їх оцінок Показник Діапазони значення показника Діагнос- тичний коефіцієнт Адаптація органу зору. Час відновлення гостроти зору до рівня 0 5 од. після осліплення с <= 39 40-65 66-91 92-117 >= 118 -5 +5 +10 -7 -2 Монотоностійкість. Приріст часу реакції на зоровий подразник на початку і в кінці проби мс <= -15 0 -14 9 - +20 0 >= + 20 1 +9 0 -5 Пропускна спроможність зорового аналізатору біт/с <= 0 10 0 11-0 15 0 16-0 20 >= 0 21 -2 -1 +2 +3 Коефіцієнт урівноваженості нервових процесів К'рро відн. од. <= 0 30 0 31-0 60 0 61-0 70 0 71-0 80 >= 0 81 -5 -1 +2 +3 -2 Час акустико-моторної реакції на звук інтенсивністю 100 дБ частотою 1000 Гц мс <= 180 0 180 1-220 0 >= 220 1 +1 +4 -5 Зріст см <= 169 0 169 1-175 0 175 1-178 0 178 1-181 0 >= 181 1 -5 +1 +2 0 -7 Гострота зору од <= 0 4 0 5-0 6 0 7-0 8 >= 0 9 -4 -2 +4 0 Концентрація уваги. Точність виконання коректурної проби з кільцями Ландольта % <= 70 0 70 1-80 0 80 1-90 0 >= 90 1 -4 -1 +2 +5 Координація рухів. Кількість дотиків під час виконання тесту од. <= 10 0 10 1-20 0 >= 20 1 +2 0 -2 Артеріальний тиск діастолічний мм рт. ст. <= 60 0 60 1-70 0 70 1-90 0 90 1-100 0 >= 100 1 -4 -1 +2 -1 -3 Рухомість нервових процесів. Різниця часу реакції на позитивний подразник після позитивного і після негативного в ДЗМР мс <= - 50 0 - 49 9 -0 0 0 1-25 0 >= 25 1 -2 -1 +2 +4 Схильність до ризику. Кількість помилок вибору червоного сигналу замість білого протягом пред'явлення другої половини сигналів % <= 1 0 1 1-10 0 >= 10 1 +2 +1 -4 Довірча вірогідність повного комплексу показників > 98 %. Сумарна інформативність показників комплексу 1 = + 13 77 довірча вірогідність > 95%. Сумарна інформативність показників комплексу 2 = + 13 28 довірча вірогідність > 95%. Комплекс 1 включає перші 7 показників: адаптація органу зору монотоностійкість пропускна спроможність зорового аналізатору коефіцієнт урівноваженості нервових процесів в реакції на рухомий об'єкт К'рро час акустико-моторної реакції АМР 100 дБ 1000 Гц зріст гострота зору для близу. Сумарна інформативність комплексу 1 складає +13 77 балів довірча вірогідність - > 95%. Комплекс 2 включає всі показники окрім першого показника - адаптація органу зору. Сумарна інформативність комплексу 2 складає + 13 28 балів довірча вірогідність - > 95%. 4.3. Узагальнений коефіцієнт ергономічності Керг за психофізіологічними показниками стану організму людини-оператора динамічної машини яка досліджується розраховують як суму з урахуванням знаку діагностичних коефіцієнтів що відповідають діапазону значення кожного виміряного показника. 4.4. Рівень ергономічності за Керг динамічних об'єктів оцінюють згідно з наступною шкалою табл. 4.2. : Таблиця 4.2. Рівень ергономічності динамічних об'єктів за Керг Рівень ергономічності Значення Керг Високий дорівнює і більше +13 0 Середній від +12 9 до -12 9 Низький дорівнює і менше -13 0 5. Використання психофізіологічних критеріїв для підвищення ергономічного рівня динамічних та стаціонарних об'єктів при їх модернізації 5.1. Результати визначення рівня ергономічності динамічних та стаціонарних об'єктів за психофізіологічними показниками людини-оператора можуть бути використані для виявлення конструктивних недоліків машин що потребують усунення з метою оптимізації функціонування людино-машинних систем. Таблиця 5.1. Інформативні ергономічні та психофізіологічні показники і критерії для забезпечення реалізації сучасних ергономічних вимог до конструкції динамічних і стаціонарних об'єктів та критичних технологій Ергономічна вимога Ергономічний показник Інформативний психофізіологічний показник Критерій: кількісне значення: оптимальне допустиме 1 2 3 4 Вимоги до засобів відображення інформації організації технології руху динамічних об'єктів Яскравість фону кольоровий фон і контраст яскравість світлового сигналу співвідношення рівнів яскравостей послідовних сигналів між робочими та неробочими елементами індикатора об'єктів спостереження Адаптація органу зору. Час відновлення гостроти зору до рівня 0 5 од. після осліплення с 66 - 91 --------- 40 - 65 Вимоги до емоційного навантаження Ступінь монотонності праці число елементів операцій що повторюються тривалість операцій організація інформаційного потоку розподіл значимих сигналів можливість зміни режиму роботи Монотонно- стійкість. Приріст часу реакції на зоровий подразник на початку і наприкінці проби мс -15 0 та менше -14 9 - +20 0 Вимоги до інформаційного навантаження Кількість об'єктів одночасного спостереження і управління Пропускна спроможність зорового аналізатора біт/с 0 21 та більше ---------- 0 16 та більше Розміщення об'єктів спостереження Гострота зору од. 0 7 та більше Фізичні характеристики Джерела звукової інформації. Організація послідовності виконання технологічних операцій Час АМР 100 дБ частотою 1000 Гц мс 220 та менше Швидкість зміни виробничої ситуації. Послідовність виконання технологічних операцій Концентрація уваги. Точність виконання коректурної проби з кільцями Ландольта % 90 1 та більше ----------- 81 1 - 90 0 Вимоги до організації робочого місця зони розміщення органів керування засобів відображення інформації ; простору для ніг; конструкції робочого крісла Розміри оптимальних зон моторного поля інформаційного поля простору для ніг; розміри робочого крісла. Зріст см 175 1 - 178 0 ------------- 169 1 - 181 0 Компоновка органів керування засобів відображення інформації Координація рухів - кількість дотиків під час виконання тесту од. 10 0 та менше ------------- 10 1 - 20 0 5.2. Інформативні психофізіологічні показники і критерії що реалізують відповідні ергономічні вимоги до конструкції динамічних об'єктів технологій наведені в таблиці 5.1. 5.3. В разі якщо виміряне значення того чи іншого інформативного психофізіологічного показника не відповідає оптимальному або допустимому його значенню то відповідний йому ергономічний показник зазначений в таблиці 5.1. потребує конструктивного удосконалення. 6. Перелік психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій машин і устаткування 6.1. Рухомість нервових процесів Визначається методом рефлексометрії за допомогою електроміорефлексометру ЕМР-ОІ або іншого аналогічного приладу. Суть методу полягає у вивченні диференціювальної зорово-моторної реакції ДЗМР в тому числі з переробкою диференціювального подразника у позитивний. Спочатку досліджують просту зорово-моторну реакцію ЗМР потім ДЗМР тобто рухову реакцію на позитивний зоровий подразник - світловий сигнал білого кольору при чергуванні його з диференціювальним негативним зоровим подразником - світловим сигналом червоного кольору. При цьому програма дослідження включає 15 сигналів з яких 10 білого кольору позитивні і 5 червоного кольору негативні . Сигнали подають у відповідності з програмою з інтервалом 2-3 сек. Досліджуваному пропонують покласти вказівний або середній палець правої руки на кнопку пульту. Потім йому дають наступну інструкцію: "На екрані буде з'являтися світловий сигнал білого або червоного кольору. При появі сигналу білого кольору Ви повинні якомога скоріше натиснути кнопку а потім - відпустити її. При появі сигналу червоного кольору - кнопку не натискати. Будьте уважні." Час кожної рухової реакції на всі 10 позитивних сигналів записують в протокол. Крім того реєструють як помилки реакції на негативні червоні сигнали при їх наявності . Після цього вимірюють час ДЗМР з переробкою диференціювального подразника в позитивний ДЗМРПП . Порядок пред'явлення позитивних і негативних сигналів з метою виключення привикання міняють але з тією умовою щоб кількість позитивних сигналів які слідують після позитивних і кількість позитивних сигналів які слідують після негативних залишалась стабільною. Порядок подачі світлових сигналів може бути наступним: ДЗМР : + - світловий сигнал білого кольору позитивний ; - - світловий сигнал червоного кольору диференціювальний негативний ДЗМР з переробкою диференціювального подразника в позитивний ДЗМРПП : + - світловий сигнал червоного кольору позитивний ; - - світловий сигнал білого кольору негативний + + - + - + + + - + + - + + + + - + + + - + + - + - + + Досліджуваному подають відповідну інструкцію. Час кожної рухової реакції на всі 10 позитивних сигналів червоного кольору фіксують. Фіксують також припущені помилки. За результатами досліджень розраховують наступні показники: а рухомість гальмівного процесу - середнє значення часу диференціювальної зорово-моторної реакції після переробки диференціювального подразника в позитивний час ДЗМРПП - за формулою:                               сума Т ПП                                     Ч                    ДЗМРПП = --------------- мс                                  10     де сума  Т ПП  -  сума  показників  часу реакції на світловий               Ч сигнал червоного кольору після переробки; б рухомість нервових процесів - різниця часу реакції на позитивний подразник після позитивного і після негативного із загальної кількості реакцій до і після переробки диференціювального подразника в позитивний дельта ДЗМР - за формулою:                      Дельта ДЗМР = Т  - Т                                     1    2     де Т   -  середнє  значення часу ДЗМР на позитивний подразник         1 після позитивного  із  загальної  кількості  реакцій  до  і  після переробки 10 реакцій ;     Т  - середнє значення часу ДЗМР на позитивний подразник після      2 негативного із загальної кількості реакцій до  і  після  переробки 10 реакцій ; в рухомість збуджувального процесу n - число помилок в диференціювальній зорово-моторній реакції після переробки диференціювального подразника в позитивний. Коефіцієнт зміни швидкості простої ЗМР розраховується як співвідношення значень часу ЗМР в мсек. отриманої після роботи до ЗМР в мсек. перед початком випробувань таблиця 2.1. . 6.2. Урівноваженість нервових процесів     Визначається за  допомогою  тесту  реакції  на рухомий об'єкт РРО .    Метод    здійснюють    із     застосуванням     приладів телехронорефлексометру    ТХРМ-К-І   "Центр-2"   або   комплексу хронорефлексометричного "КХР-ОІ" або іншого аналогічного чи більш досконалого  приладу  який  забезпечує  наступний  режим  роботи: тривалість руху об'єкту на екрані кінескопу  2  с  інтервал  часу вимірювання 0 001-0 999  с.  Суть  методики полягає в тому  що на екран з міткою  що світиться подається з пульту сигнал у вигляді рухомої  точки.  Досліджуваний повинен натиснути на кнопку пульту коли рухома точка буде співпадати з міткою.  Програма  дослідження включає подачу   спочатку  5  тренувальних  сигналів  а  потім  - 30 тестових сигналів  реакцію на які фіксують. В протокол вносять наступні    показники    реакцій   досліджуваного:   час   помилок                                                            - випереджуваних реакцій на рухомий об'єкт зі знаком "-" Х    рро ;                                                     + час  помилок запізнювальних реакцій зі знаком "+" Х  рро ;  точні реакції зі значенням "0".  Випереджувальна реакція фіксується  при зупинці  точки  перед  міткою  запізнювальна  - після проходження мітки. За результатами вимірювання реакції досліджуваного на 30 тестових сигналах після 5 тренувальних сигналів розраховують наступні показники: а помилка випереджуваних реакцій на рухомий об'єкт за формулою:                                      -                       -       сума Х  рро                     Х  рро = -------------                                   -                                  n               -     де сума Х  рро  -  сума  помилок  випереджуваних  реакцій  на рухомий об'єкт мс      -     n - кількість випереджуваних реакцій;                                          +     б помилка запізнювальних реакцій Х рро за формулою:                                      +                       +       сума Х  рро                     Х  рро = -------------                                   +                                  n               +     де сума Х  рро - сума помилок запізнювальних реакцій мс      +     n - кількість запізнювальних реакцій;     в коефіцієнт реакції на рухомий об'єкт К'рро за формулою:                                    +                                   n                        К'рро = ----------                                    -                                   n г коефіцієнт урівноваженості нервових процесів К'рро за формулою:                                    +                                   n                       К'рро = -----------                                 +    -                                n  + n 6.3. Час переключення уваги Визначається за червоно-чорними таблицями Шульте-Платонова які являють собою дві групи цифр від 1 до 24 розташованих в випадковому порядку. Досліджуваному пропонується називати і вказувати в тестовій таблиці цифри одного кольору чорні в зростаючому порядку від 1 до 24 і одночасно кольору червоні - у зворотному порядку від 24 до 1 причому робиться це упереміж. Після тренування по команді експериментатора який включає секундомір досліджуваний починає виконувати завдання. Відмічається час а також число помилок при виконанні завдання. Необхідно мати як мінімум дві таблиці з різним розташуванням цифр - одна для тренування а друга - для контрольного визначення. Час переключення уваги в секундах характеризується значенням часу який витрачається на вирішення поставленого завдання. 6.4. Концентрація і стійкість уваги Визначається за методикою Б. Бурдона при виконанні коректурної проби за допомогою таблиці з кільцями Ландольта яка містить 900 кілець. Кожне кільце має розрив в одному із восьми можливих напрямків відповідно з положенням стрілки годинника. Кількість кілець з різними напрямками розриву що відповідає положенню стрілки годинника для вихідної орієнтації таблиці наступні : 9 г. - 118; 11 г. - 112; 12 г. - 110; 13 г. - 108; 15 г. - 110; 17 г. - 119; 18 г. - 105; 19 г. - 118. Досліджуваному пред'являють таблицю і картку зі збільшеним зображенням того знаку який має бути закресленим. Потім йому дають інструкцію: "На цій картці зображено знак у вигляді кільця з розривом. Зверніть увагу на те в якому положенні знаходиться розрив на кільці. Ви повинні якомога скоріше без пропусків та помилок закреслити по всій таблиці кільця з визначеним напрямком розриву. Виконувати завдання починайте за моєю командою". Одночасно з командою "Починайте" включають секундомір і фіксують час виконання завдання. Після цього підраховують кількість правильно закреслених кілець з вказаним напрямком розриву. За результатам дослідження розраховують наступні показники: точність виконання коректурної проби КП-А %                                 n                      КП-А = ---------- 100;                                 N пропускна спроможність зорового аналізатору S біт/с :                      0 5936 x N - 2 807 x n                                            1                 S = -------------------------                                 Т n - кількість правильно закреслених кілець з заданим напрямком розриву;     n - кількість помилок пропущених кілець ;      1 N - загальна кількість кілець із заданим напрямком розриву в таблиці; Т - час виконання коректурної проби. Коефіцієнт зміни швидкості переробки інформації ШПІ розраховується як співвідношення значень біт ШПІ в 1 сек. отриманої після роботи до біт ШПІ в 1 сек. перед випробуванням таблиця 2.1. . 6.5. Кистева м'язова сила і м'язова витривалість Досліджується за допомогою ручного динамометру ДРП-90 з виносною шкалою або електродинамометру. Досліджуваний в позі "стоячи" бере динамометр в долоню таким чином щоб його рухомий важіль упирався у підвищення утворене короткими м'язами великого пальця і зігнувши руку в ліктьовому суглобі до 120 град. та відвівши її від тулубу на 30 град. найбільш зручне положення максимально стискає кисть. Вимірювання проводять одноразово для правої руки. Для вимірювання м'язової витривалості спочатку обчислюють значення м'язової сили яке відповідає 75% величини максимальної м'язової сили. Потім пропонують досліджуваному натиснути динамометр до цього значення зусилля і утримувати його протягом максимально можливого часу. Дослідник фіксує цей час секундоміром і реєструє його в протоколі. 6.6. Акустико-моторна реакція Досліджують за допомогою хронорефлексометру який забезпечує пред'явлення слухового подразника інтенсивністю 40 і 100-120 дБ частотою 1000 Гц наприклад телехронорефлексометр ТХРМ-К-І "Центр-2" або комплекс хронорефлексометричний КХР-ОІ або інший прилад аналогічного або більш високого класу. Визначають час акустико-моторної реакції на звуковий подразник частотою 1000 Гц і інтенсивністю спочатку 40 дБ а потім 100 дБ. Програма дослідження включає подачу спочатку трьох тренувальних сигналів реакцію на які фіксують але не враховують а потім 10 тестових сигналів відповідної інтенсивності 40 дБ 100 дБ час реакції на які протоколюють. Інструкція досліджуваному для умов використання приладу "Центр-2" : "Покладіть палець правої руки на електрод датчика. При появі звукового сигналу зніміть палець якомога скоріше з електроду датчика. За моїм сигналом "Увага" знову покладіть палець на електрод датчика і приготуйтесь реагувати таким же чином на всі наступні звукові сигнали". За результатами дослідження проводять розрахунки часу акустико-моторної реакції на звукові подразники інтенсивністю 40 дБ і 100 дБ як середньоарифметичне значення часу реакції на 10 звукових сигналів відповідної інтенсивності. В диференційно-діагностичну таблицю заносять відповідне значення показника. 6.7. Координація рухів Дослідження функції координації рухів проводять за допомогою координометру. Суть методу полягає у виявленні наявності тремору рук при проходженні щупом лабіринту контактної пластини. Підготовка приладу і ознайомлення досліджуваного із завданнями досліду проводяться у відповідності з інструкцією до приладу. Досліджуваному пропонують якомога скоріше але не торкаючись стінок лабіринту провести щупом по простору прорізів. Проходження всіх прорізів ведеться суворо у визначеній послідовності. Спочатку проводять тренувальне дослідження а потім за командою експериментатора - тестове дослідження. Враховують і реєструють в протоколі такі показники: час виконання тесту с кількість дотиків щупом стінок прорізів лабіринту од. час дотиків мс . 6.8. Схильність до ризику Визначається за допомогою електроміорефлексометру ЕМР-ОІ та клавішного лічильника відповідей або аналогічних приладів. Суть методу полягає у "вгадуванні наперед" вірогідності появи світлового сигналу визначеного червоного кольору в умовах недостатньої інформації про кількість та порядок чергування сигналів цього кольору. За допомогою електроміорефлексометру ЕМР-ОІ досліджуваному подають на спеціальний екран 62 сигнали білого та червоного кольору в порядку який обумовлений програмою досліду. Правильне "вгадування наперед" кольору світлових сигналів оцінюється в системі балів що передбачає створення умов при яких досліджуваний ризикує намагаючись набрати максимальну кількість балів. Результати досліду оцінюють за кількістю вибраних червоних сигналів замість білих після першого червоного. Досліджуваного інформують про загальну кількість сигналів та їх бальну оцінку але не повідомляють співвідношення білих та червоних сигналів. Інструкція досліджуваному: "Сядьте перед екраном і покладіть палець на клавішу лічильника. Приготуйтесь до "вгадування наперед" та сприйняття сигналів білого або червоного кольору. Обраний Вами колір сигналу називайте вголос і натискайте після цього відповідну клавішу лічильника обраних сигналів - білу або червону. Після того як Ви назвете колір сигналу і натиснете відповідну клавішу Вам буде пред'явлено сигнал у вигляді спалаху на Вашому екрані того кольору який відповідає програмі тесту. Таким чином Ви зможете перевірити правильність Вашого вибору. За вірний вибір кольору сигналу Ви одержуєте бали у відповідності: білий - 2 бали червоний - 50 балів помилка - 0 балів. Ви повинні набрати максимальну кількість балів". Відповіді досліджуваного у вигляді балів записують в таблицю протоколу.     Після завершення дослідження підраховують  кількість  помилок вибору   "вгадування  наперед"  вірогідності  червоного  сигналу замість білого   n  протягом  пред'явлення   другої   серії   із                  1 30 сигналів   NN  31-61  після  першого  червоного і розраховують показник схильності  до  ризику   n  -  процент  помилок  вибору                                   2 червоного сигналу замість білого із загальної кількості врахованих білих сигналів другої серії за формулою:                             n  . 100                              1                       n  = ----------- %                        2       30 6.9. Адаптація органу зору. Час відновлення гостроти зору після осліплення Дослідження проводять інструментальним методом за допомогою адаптометру АДМ. Суть методу полягає у визначенні часу необхідного для розпізнання знаків цифрової таблиці після попередньої світлової адаптації і після дозованої дії яскравим направленим пучком світла "осліплення" . Спочатку визначається гострота зору для близу. Для цього на адаптометрі встановлюють нульову сумарну щільність густість освітлення об'єкта який пред'являють для розпізнання світлофільтри-затемнювачі і вимірювальна діафрагма в нульовому положенні . Досліджуваному пред'являють одну із трьох цифрових таблиць для визначення гостроти зору. Йому пропонують розпізнати і назвати цифри в послідовних рядах і фіксують максимальний розпізнаний ряд цифр відповідний гостроті зору. Якщо досліджуваний користується окулярами і гострота його зору менше 0 7 то обстеження проводять з корекцією зору. В разі якщо корекція не забезпечує гостроту зору рівно і більше 0 5 подальше обстеження адаптації органу зору не проводять і цей показник не враховують. Визначення показника часу відновлення гостроти зору після осліплення проводять в два етапи: після попередньої світлової адаптації I етап і після дії яскравим направленим пучком світла II етап . На першому етапі дослідження проводять при умовах: яскравість шару 795 ніт фільтр-затемнювач 1 3 вимірювальна діафрагма - 0 5 сумарна оптична щільність освітлення 1 8. Спочатку закривають отвір через який пред'являється цифрова таблиця для розпізнання.     Досліджуваному пропонують дивитися на освітлену поверхню шару протягом  двох хвилин  не допускаючи тимчасового закривання очей. Після цього  освітлення шару виключають і відкривають  отвір  для пред'явлення    цифрової    таблиці.   Досліджуваному   пропонують розпізнати і назвати зліва направо цифри таблиці по мірі їх  появи в  кожному рядку.  Час розпізнавання кожного рядка цифр таблиці аж до досягнення відповідних  значень  гостроти  зору  досліджуваного фіксують  за  допомогою секундоміра і заносять в таблицю протоколу t .  1     Наступний етап дослідження проводять при  умовах:  освітлення шару    включено     795    ніт    вимірювальна    діафрагма   і фільтри-затемнювачі  виключені   сумарна  оптична  щільність   0 . Досліджуваному  пред'являють цифрову таблицю і пропонують дивитися на неї  після чого вмикають на 30  с  лампу  "осліплення".  Після вимкнення   лампи   "осліплення"   освітлення   шару   ввімкнене досліджуваному пропонують розпізнати і  назвати  цифри  в  кожному рядку таблиці.  Час розпізнавання кожного рядка цифр таблиці як і в попередньому разі  фіксують і  заносять  до  таблиці  протоколу t .  2 Для перевірки результату другого етапу дослідження повторюють його при зміненій яскравості об'єкту за умовами: освітлення шару включено вимірювальна діафрагма - 0 фільтр-затемнювач - 0 1. Інформативним показником є значення часу відновлення гостроти зору до величини 0 5 після осліплення. Його заносять в диференційно-діагностичну таблицю і порівнюють з критеріальним значенням. 6.10. Артеріальний тиск вимірюють за методом Короткова із застосуванням сфігмоманометру Ріва-Роччі тонометру або за допомогою приладів "OMRON". 6.11. Частота серцевих скорочень визначається за допомогою приладів вимірювання артеріального тиску "OMRON" або пальпаторно із застосуванням секундоміру. 6.12. Частота дихальних рухів визначається за допомогою поліграфа або візуально із застосуванням секундоміру. 6.13. Варіабельність серцевого ритму визначається методом холтерівського моніторингу за допомогою відповідної апаратури та комп'ютерних програм наприклад "Cardiosens" харківської фірми "ХАИ-медика" які реалізують необхідні елементи методу в тому числі багаточасову реєстрацію аналіз ЕКГ обробку та інтерпретацію результатів. Розрахункові показники: LF/HF - показник симпатиковагального балансу за ВСР співвідношення хвиль низької частоти до хвиль високої частоти.     ІН - індекс напруженості централізації регуляторних систем = АМ / 2 х ВР х М де:            о            о     АМ  - амплітуда моди  показник  який дорівнює  числу  RR  -       о інтервалів на  відрізку  числової   осі   що   відповідає   моді; М  -   мода   значення   кардіоінтервалу   яке   найбільш  часто о зустрічається у гістограмі. ВР - варіаційний розмах     ВР = RR    - RR            max     min 6.14. Метод ЕЕГ - стандартної електроенцефалографії. Визначається потужність альфа-ритму за показником амплітуди повільної альфа-активності. 6.15. Коефіцієнт зміни часу простої зорово-моторної реакції ЗМР обчислюють як співвідношення значення часу ЗМР в мс. після роботи до значення часу ЗМР в мс. перед випробуванням. ЗМР визначається за допомогою електоміорефлексометру або іншого аналогічного приладу. 6.16. Коефіцієнт зміни швидкості переробки інформації розраховується як співвідношення значення швидкості переробки інформації пропускної спроможності зорового аналізатору за В.П. Загрядським В.К. Сулімо-Самуйло після роботи до значення швидкості переробки інформації перед випробуванням. Швидкість переробки інформації за коректурною пробою з кільцями Ландольта розраховують за формулою див. п. 6.4. . 6.17. Характеристика особистості активність-пасивність гетерономність-автономність за 8-ми кольоровим тестом Люшера. Тест Люшера являє собою тонкий психодіагностичний інструмент особливо ефективний при вивченні динаміки психічного стану людини. Він базується на суб'єктивному виборі того чи іншого кольору наданні переваги . Психологічна суть вибраних кольорів визначаються згідно з теорією особистості Люшера двома основними психологічними вимірами: активність-пасивність та гетерономність об'єктивність - автономність суб'єктивність . На практиці використовують неповний набір тестового матеріалу із восьми кольорів у вигляді паперових кольорових квадратів зі стороною 28 мм. Чотири основних кольори являють собою фундаментальні психічні потреби в порядку присвоєного ним номеру : 1 - синій - потреба в спокої та задоволенні; 2 - зелений - потреба в самоствердженні; 3 - червоний - потреба в активності та успіху; 4 - жовтий - потреба в очікуванні та в орієнтованому в майбутнє бажанні. Додаткові кольори символізують вторинні потреби в порядку присвоєного їм номеру : 5 - фіолетовий - потреба у відході від реальної дійсності нереальні вимоги до життя суб'єктивізм індивідуалістичність емоційна незрілість; 6 - коричневий - потреба у зниженні тривоги намагання досягти психологічного і фізичного комфорту; 7 - чорний - потреба в незалежності через протест негативізм по відношенню до будь-яких авторитетів тиску ззовні; 0 - сірий - потреба у спокої відпочинку; пасивність. У Малому тесті Люшера кольори поділяються на основні синій зелений червоний жовтий Серед додаткових кольорів чорний сірий - ахроматичні а фіолетовий коричневий - змішані. Процедура дослідження відбувається таким чином. Досліджуваному пред'являють одночасно всі вісім кольорових квадратів карток які розміщують на індиферентному фоні. Відстань між кольоровими картками має бути не менше 2 см. Освітлення має бути рівномірним досить яскравим краще проводити дослідження при денному освітленні . Досліджуваному пропонується вибрати серед розкладених перед ним 8-ми кольорових карток картку з найбільш приємним кольором. Ні в якому разі не можна питати про естетичну мету або ще якесь використання кольору що вибирається. Важливо переконати осіб які проходять тестування і які ставлять подібні запитання в тому що кольори слід обирати за красу кольору керуючись первинним імпульсом до кольору виходячи з того наскільки цей колір для досліджуваного переважає в порівнянні з іншими при даному виборі і в даний момент. Обрану досліджуваним картку перевертають і відкладають вбік. При цьому дослідник записує номер обраної кольорової картки. Через 2-5 хвилин завчасно перемішавши кольорові картки в іншому порядку їх потрібно знову розкласти перед досліджуваним та повністю повторити процедуру вибору. Досліджуваному пропонують знову обрати найбільш приємний колір з тих що залишилися доки всі кольори не будуть відібрані. При цьому підкреслюють що дослідження не є направленим на вивчення пам'яті і що досліджуваний може обирати кольори які подобаються у будь-якої послідовності. Запис номерів обраних карток проводять зліва направо. Таким чином формується кольоровий ряд. За результатами тестування в залежності від характеру суб'єктивної переваги можна реально судити згідно зі спеціально розробленими інтерпретаційними таблицями про структурну динаміку психічних процесів та функціонального стану досліджуваного. Аналіз результатів включає наступні інтерпретаційні моменти. По-перше розглядається розташування кольорів яке обране досліджуваним. В разі якщо якась із головних потреб фрустрована то відповідний кольоровий еталон опиняється на одній з останніх позицій. Якщо на перші позиції виходять додаткові кольори то виявлені ними потреби визначаються як вторинні. Вони не є головними потребами це - лише захисна реакція на неможливість реалізації первинних потреб. Якщо основні кольори розташовані на початку кольорового ряду діагностується нормальний психічний та функціональний стан 3 бали . Якщо додаткові кольори розташовані на початку а основні в кінці кольорового ряду діагностується порушення стану пов'язане з фрустрацією основних потреб зниження функціонального стану 2 бали . Відхилення основного кольору на кінець ряду супроводжується змінами настрою а саме: переживаннями страждання втрати страху тривоги. Важливо який саме колір відхилено. Так наприклад відраза до червоного може бути викликана органічною слабкістю або фізичним та психічним виснаженням. Якщо при аналізі одержаного кольорового ряду встановлено що досліджуваний віддав перевагу таким кольорам - чорному сірому або коричневому то це в більшості випадків вказує на суттєве порушення психічного та функціонального стану 1 бал . 6.18. Функціональний та емоційний стан за тестом самооцінки "САН". Тест САН побудований за принципом шкали Лікерта і базується на засадах семантичного диференціалу який розроблено американським психологом Osgood. Тест передбачає застосування тестової картки на якій розміщено 30 пар ознак - висловлювань антонімів . Ці ознаки визначають функціональний та емоційний психічний стан досліджуваного. Між всіма парами ознак висловлювань розміщена 7-бальна шкала: "0" відповідає середньому самопочуттю яке досліджуваний не може віднести ні до поганого ні до хорошого; "1" яка знаходяться зліва від 0 відображає самопочуття дещо краще середнього; "2" - задовільне самопочуття; "3" - прекрасне самопочуття. Цифри що розташовані справа від 0 аналогічним чином характеризують самопочуття досліджуваного якщо воно нижче середнього. Категорію "Самопочуття" яка відображає силу здоров'я стомлення характеризує група пар висловлювань - 1 2 7 8 13 14 19 20 25 26; категорію "Активність" яка відображає емоційний стан - група пар висловлювань 3 4 9 10 15 16 21 22 27 28; категорію "Настрій" - група пар висловлювань 5 6 11 12 17 18 23 24 29 30. Застосування тесту дозволяє діагностувати дизрегуляції які патогномонічні для впливу відповідних виробничих навантажень. Досліджуваному пред'являють тестову картку і пропонують співвіднести свій стан з ознаками які позначені в тестовій картці. Просять із 7 цифр в кожній парі відмітити та обвести колом ту яка більш за все підходить до його стану в момент дослідження. Досліджуваному пропонують відмітити цифри по першому враженню. Інструкція досліджуваному: Оцініть будь ласка Ваш стан на даний момент часу за наведеною шкалою. Оцінка "0" відповідає середньому стану між двома вказаними полярними а оцінка "3" - найвища оцінка відповідного стану. Обведіть колом ту цифру яка на Вашу думку відповідає Вашому теперішньому стану. При аналізі одержаних результатів 7-бальна шкала перекодується і кожна пара висловлювань оцінюється балами від 1 до 7. Цифра шкали "0" дорівнює 4 балам цифри справа від 0 - відповідно 3 2 1 а цифри зліва від 0 - відповідно 5 6 7. Тобто крайній ступінь вираженості негативного полюсу пари оцінюється в 1 бал а крайній ступінь вираженості позитивного полюсу - в 7 балів. Отримані бали групують у відповідності з ключем в 3 вище зазначені категорії Самопочуття Активність Настрій і підраховують кількість балів по кожній з них. Потім отримані суми балів по кожній категорії ділять на 10. Отримані результати по кожній категорії порівнюють з критеріальними: значення більше 5 5 балів характеризує нормальний стан в межах 5 5-4 0 бали - сприятливий стан; менше 4 0 балів - несприятливий стан. Важливим також є стан так званої від'ємної дивергенції яка визначається методом: С-Н та А-Н у балах. У тому випадку коли показники настрою Н за абсолютною величиною є більшими ніж показники самопочуття С і активності А можна говорити про присутність дизадаптивних явищ дивергенція . Від'ємна дивергенція є несприятливою ознакою бо свідчить про порушення психічного стану і неадекватність самооцінки. У цьому випадку за показником САН слід виставляти 1 бал. Бланк опитувальника за тестом САН Тестова картка Прізвище ініціали Стать Ч Ж Вік           Дата        Час Будь ласка оцініть свій стан на цей час за шкалою оцінка "0" відповідає середньому стану між двома які пропонуються. Закресліть той бал який на вашу думку відповідає Вашому стану. "3" - найвища оцінка відповідного стану. 1 Самопочуття добре 3 2 1 0 1 2 3 Самопочуття погане 2 Відчуваю себе сильним 3 2 1 0 1 2 3 Відчуваю себе слабким 3 Пасивний 3 2 1 0 1 2 3 Активний 4 Малорухомий 3 2 1 0 1 2 3 Рухливий 5 Веселий 3 2 1 0 1 2 3 Сумний 6 Гарний настрій 3 2 1 0 1 2 3 Поганий настрій 7 Працездатний 3 2 1 0 1 2 3 Розбитий 8 Повний сил 3 2 1 0 1 2 3 Знесилений 9 Повільний 3 2 1 0 1 2 3 Швидкий 10 Бездіяльний 3 2 1 0 1 2 3 Діяльний 11 Щасливий 3 2 1 0 1 2 3 Нещасливий 12 Життєрадісний 3 2 1 0 1 2 3 Похмурий 13 Напружений 3 2 1 0 1 2 3 Розслаблений 14 Здоровий 3 2 1 0 1 2 3 Хворий 15 Безучасний 3 2 1 0 1 2 3 Захоплений 16 Байдужий 3 2 1 0 1 2 3 Схвильований 17 Захоплений 3 2 1 0 1 2 3 Засмучений 18 Радісний 3 2 1 0 1 2 3 Сумний 19 Відпочивший 3 2 1 0 1 2 3 Втомлений 20 Свіжий 3 2 1 0 1 2 3 Виснажений 21 Сонливий 3 2 1 0 1 2 3 Збуджений 22 Бажання відпочити 3 2 1 0 1 2 3 Бажання працювати 23 Спокійний 3 2 1 0 1 2 3 Стурбований 24 Оптимістичний 3 2 1 0 1 2 3 Песимістичний 25 Витривалий 3 2 1 0 1 2 3 Стомлюваний 26 Бадьорий 3 2 1 0 1 2 3 Млявий 27 Міркувати важко 3 2 1 0 1 2 3 Міркувати легко 28 Неуважний 3 2 1 0 1 2 3 Уважний 29 Повний надій 3 2 1 0 1 2 3 Розчарований 30 Задоволений 3 2 1 0 1 2 3 Незадоволений 6.19. Шкала самооцінки тривожності за Спілбергером-Ханіним складається з 20 висловлювань на виявлення реактивної тривожності РТ . Показники РТ підраховуються за формулою:                     РТ = сума  - сума  + 50                              1       2     де сума   -  сума закреслених цифр на бланку по пунктам шкали            1 3 4 6 7 9 12 13 14 17 18;     сума  - сума інших закреслених цифр по пунктам 1  2  5 8         2 10 15 16 19 20 . При інтерпретації результат можна оцінювати так: до 30 - низька тривожність; 31-45 - помірна тривожність; 46 і більше - висока тривожність. 6.20. Опитувальник Немчина являє собою перелік питань загального стану почуття який заповнюється піддослідним до роботи та після закінчення робіт. Згідно наведених критеріїв встановлюється відповідний бал напруженості та заноситься до таблиці 3.1. Тест на реактивну тривожність Спілбергера-Ханіна Прочитайте уважно кожне з наведених нижче стверджень і закресліть відповідну цифру справа в залежності від того як Ви себе почуваєте В ДАНИЙ МОМЕНТ. Над питанням довго не розмірковуйте оскільки правильних або неправильних відповідей немає. Ні це не так Напевно так Вірно Цілком вірно 1.  Я спокійний 2.  Мені ніщо не загрожує 3.  Я перебуваю в напрузі 4.  Я відчуваю жаль 5.  Я почуваю себе вільно 6.  Я засмучений 7.  Мене хвилюють можливі невдачі 8.  Я почуваю себе відпочилим 9.  Я стривожений 10. Відчуваю внутрішнє задоволення 11. Я впевнений у собі 12. Я нервую 13. Я не знаходжу собі місця 14. Я напружений 15. Я не почуваю скутості напруженості 16. Я задоволений 17. Я стурбований 18. Я занадто збуджений і мені не по собі 19. Мені радісно 20. Мені приємно 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 Опитувальник нервово-психічної напруженості за Т.А. Немчиним 1. Наявність фізичного дискомфорту: а повна відсутність яких-небудь неприємних фізичних відчуттів; б мають місце незначні неприємні відчуття що не заважають роботі; в наявність великої кількості неприємних фізичних відчуттів що серйозно заважають роботі. 2. Наявність болісних відчуттів: а повна відсутність будь-якого болю; б болючі відчуття періодично з'являються але швидко зникають і не заважають роботі; в мають місце постійні болючі відчуття що істотно заважають роботі. 3. Температурні відчуття: а відсутність яких-небудь змін у відчутті температури тіла; б відчуття тепла підвищення температури тіла; в відчуття похолодання тіла кінцівок відчуття "ознобу". 4. Стан м'язового тонусу: а звичайний м'язовий тонус; б помірне підвищення м'язового тонусу відчуття деякої м'язової напруги; в значна м'язова напруга посмикування окремих м'язів обличчя шиї рук тики тремор . 5. Координація рухів: а звичайна координація рухів; б підвищення точності легкості координованості рухів під час письма іншої роботи; в зниження точності рухів порушення координації погіршення почерку утруднення при виконанні дрібних рухів що вимагають високої точності. 6. Стан рухової активності в цілому: а звичайна рухова активність; б підвищення рухової активності збільшення швидкості й енергійності рухів; в різке посилення рухової активності неможливість всидіти на одному місці метушливість прагнення ходити змінювати положення тіла. 7. Відчуття з боку серцево-судинної системи: а відсутність будь-яких неприємних відчуттів з боку серця; б відчуття посилення серцевої діяльності що не заважає роботі; в наявність неприємних відчуттів з боку серця - прискорення серцебиття почуття стиснення в області серця поколювання болі в серці. 8. Прояви з боку шлунково-кишкового тракту: а відсутність яких-небудь неприємних відчуттів у животі; б одиничні швидко минучі й таки що не заважають роботі відчуття в животі - підсмоктування в епігастральній області відчуття легкого голоду періодичне "гурчання"; в виражені неприємні відчуття в животі - болі зниження апетиту нудота відчуття спраги. 9. Прояви з боку органів дихання: а відсутність будь-яких відчуттів; б збільшення глибини й прискорення дихання що не заважають роботі; в значні зміни дихання - задишка почуття недостатності вдиху "комок в горлі". 10. Прояви з боку видільної системи: а відсутність яких-небудь змін; б помірна активація видільної функції - більш часте бажання скористатися туалетом при повному збереженні здатності утриматися терпіти ; в різке бажання скористатися туалетом труднощі або навіть неможливість терпіти. 11. Стан потовиділення: а звичайне потовиділення без будь-яких змін; б помірне посилення потовиділення; в поява рясного "холодного" поту. 12. Стан слизової оболонки порожнини рота: а звичайний стан без будь-яких змін; б помірне збільшення слиновиділення; в відчуття сухості в роті. 13. Забарвлення шкірних покривів: а звичайне забарвлення шкіри обличчя шиї рук; б почервоніння шкіри обличчя шиї рук; в збліднення шкіри обличчя шиї поява на шкірі кистей рук "мармурового" плямистого відтінку. 14. Сприйнятливість чутливість до зовнішніх подразників: а відсутність будь-яких змін звичайна чутливість; б помірне підвищення сприйнятливості до зовнішніх подразників що не заважає роботі; в різке загострення чутливості відволікання фіксація на сторонніх подразниках. 15. Почуття впевненості в собі у своїх силах: а звичайне почуття впевненості у своїх силах у своїх здібностях; б підвищення почуття впевненості в собі віра в успіх; в почуття непевності в собі очікування невдачі провалу. 16. Настрій: а звичайний настрій; б піднятий підвищений настрій відчуття приємного задоволення роботою або іншою діяльністю; в зниження настрою пригніченість. 17. Особливості сну: а нормальний звичайний сон; б гарний міцний освіжаючий сон напередодні; в неспокійний із частими пробудженнями й сновидіннями сон протягом декількох попередніх ночей у тому числі напередодні. 18. Особливості емоційного стану в цілому: а відсутність будь-яких змін у сфері емоцій і почуттів; б почуття заклопотаності відповідальності за виконувану роботу "азарт" активне бажання діяти; в почуття страху паніки розпачу. 19. Стійкість до перешкод: а звичайний стан без яких-небудь змін; б підвищення стійкості до перешкод в роботі здатність працювати в умовах шуму й інших перешкод; в значне зниження стійкості до перешкод нездатність працювати при відволікаючих подразниках. 20. Особливості мови: а звичайна мова; б підвищення мовної активності збільшення гучності голосу прискорення мови без погіршення її якості логічності грамотності й ін. ; в порушення мови - поява тривалих пауз запинок збільшення кількості зайвих слів заїкуватість занадто тихий голос. 21. Загальна оцінка психічного стану: а звичайний стан; б стан зібраності підвищена готовність до роботи мобілізованість високий психічний тонус; в почуття втоми незібраності неуважності апатії зниження психічного тонусу. 22. Особливості пам'яті: а звичайна пам'ять; б поліпшення пам'яті - легко пригадується те що потрібно; в погіршення пам'яті. 23. Особливості уваги: а звичайна увага без яких-небудь змін; б поліпшення здатності до зосередження відволікання від сторонніх справ; в погіршення уваги нездатність зосередитися на певній справі відволікання. 24. Кмітливість: а звичайна кмітливість; б підвищення кмітливості гарна спритність; в зниження кмітливості розгубленість. 25. Розумова працездатність: а звичайна розумова працездатність; б підвищення розумової працездатності; в значне зниження розумової працездатності швидка розумова стомлюваність. 26. Явища психічного дискомфорту: а відсутність будь-яких неприємних відчуттів і переживань з боку психіки в цілому; б почуття психічного комфорту підйому психічної діяльності або одиничні слабко виражені що швидко минають й не заважаючи роботі явища; в різко виражені різноманітні численні та серйозні порушення з боку психіки що заважають роботі. 27. Ступінь поширеності генералізованість ознак напруги: а одиничні слабковиражені ознаки на які не звертається увага; б чітко виражені ознаки напруги які не тільки не заважають діяльності але навпаки сприяють її продуктивності; в велика кількість різноманітних неприємних ознак напруги що заважають роботі й спостерігаються з боку різних органів і систем організму. 28. Частота виникнення стану напруги: а відчуття напруги не розвивається практично ніколи; б деякі ознаки напруги розвиваються лише при наявності реально важких ситуацій; в ознаки напруги розвиваються дуже часто й нерідко без достатніх на те причин. 29. Тривалість стану напруги: а досить короткочасна не більше декількох хвилин швидко зникає ще до того як минула складна ситуація; б триває практично протягом усього часу перебування в умовах складної ситуації й виконання необхідної роботи припиняється незабаром після її закінчення; в досить значна тривалість стану напруги що не припиняється на протязі тривалого часу після складної ситуації. 30. Загальний ступінь вираженості напруги: а повна відсутність або досить слабкий ступінь вираженості; б помірковано виражені чіткі ознаки напруги; в різко виражена надмірна напруга. Після заповнення бланку підраховуються набрані досліджуваним бали шляхом підрахування їх суми. При цьому за відмітку "+" поставлену досліджуваним проти пункту "а" нараховується 1 очко проти пункту "б" - 2 очка та проти пункту "в" - 3 очка. Мінімальна кількість очок які може набрати досліджуваний дорівнює 30 а максимальна - 90. Діапазон слабкої нервово-психічної напруги розташовується в проміжку від 30 до 50 очок помірної або інтенсивної - від 51 до 70 очок та надмірної або екстенсивної - від 71 до 90 очок. Тому за таблицею 2.1 п. 3.3. визначається відповідний бал Керг по цьому показнику 3 бали - 30-50 очок; 2 бали - 51-70; 1 бал - 71-90. ПЕРЕЛІК умовних позначень та скорочень АТД - артеріальний тиск: діастолічний мм рт. ст. АТС систолічний мм рт. ст. АМР 100 дБ 40 дБ 1000 Гц - час акустико-моторної реакції на звук інтенсивністю 100 дБ 40 дБ частотою 1000 Гц мс ВНД - вища нервова діяльність ВСР - варіабельність серцевого ритму ГЗ - гострота зору для близу вихідна од. ДЗМР - диференціювальна зорово-моторна реакція мс ДЗМРПП - рухомість нервових процесів - час диференціювальної зорово-моторної реакції після переробки диференціювального подразника в позитивний мс дельта ДЗМРПП - рухомість нервових процесів - різниця значень часу реакції на позитивний подразник після позитивного і після негативного подразника в ДЗМР з переробкою мс ДК - діагностичний коефіцієнт ДТП - дорожньо-транспортна пригода ЕЕГ - електроенцефалограма ЗМР - зорово-моторна реакція мс К'рро - коефіцієнт урівноваженості нервових процесів в реакції на рухомий об'єкт відн. од. КП-А - концентрація уваги - точність виконання коректурної проби з кільцями Ландольта % КР-n - координація рухів - кількість дотиків під час виконання тесту на координацію рухів од. Керг - коефіцієнт ергономічності L - зріст см ІН - індекс напруженості регуляторних систем у.о. LF/HF - показник симпатиковагального балансу за ВСР у.о. ЛМС - людино-машинна система МС - м'язова сила n 2 - схильність до ризику - кількість помилок вибору червоного сигналу замість білого в другій серії сигналів % ПФ - психофізіологічний показник П - психологічний показник ССС - серцево-судинна система САН - самооцінка функціонального стану. Самопочуття Активність Настрій S - пропускна спроможність зорового аналізатору біт/с дельта Т-ЗМР - монотонностійкість - приріст значень часу реакції на зоровий подразник на початку і в кінці проби мс ТГЗ-О - адаптація органу зору - час відновлення гостроти зору до рівня 0 5 од. після осліплення с ШПІ - швидкість переробки інформації Ф - фізіологічний показник ЦНС - центральна нервова система ЧД - частота дихання ЧСС - частота серцевих скорочень 1