ДБН 362-92

ДБН 362-92 Оцінка технічного стану стальних конструкцій виробничих будинків і споруд, що експлуатуються

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ   ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ  В ЕКСПЛУАТАЦІЇ   ДБН 362-92     РОЗРОБЛЕНІ   Інститутом УкрНДІпроектстальконструкція докт. техн. наук А.В. Перельмутер керівник роботи; кандидати техн. наук М.Н. Скуратовський М.В. Савченко-Більська С.Ю. Фіалко; інженери Ю.Ф. Джур А.В. Долганов В.Л. Гейфман І.Г. Лумельська Б.Л. Фурман Л.І. Шитова Асоціацією ЕРКОН доктори техн. наук Г.І. Білий В.В. Бірюльов В.В. Горєв; кандидати техн. наук В.Н. Валь 1.1. Крилов В.А. Пашинський С.Ф. Пічугін І.С. Ребров Б.Ю. Уваров .   ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Управлінням промислового і гідротехнічного будівництва Держбуду України     Внесені Державним проектним і науково-дослідним інститутом "Укрндіпроектстальконструкція" Затверджені наказом Держбуду України від 15 березня 1992 р. №32 Строк введення вдію 1 липня 1992 р.   ЗМІСТ 1    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2   ОГЛЯДИ І ОБСТЕЖЕННЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ Порядок виконання робіт Дефекти і пошкодження Уточнення властивостей металу в конструкціях і з'єднаннях Уточнення навантажень і впливів Визначення зусиль в елементах 3    ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ Оцінка на підставі досвіду експлуатації Оцінка пробним навантаженням Розрахункова оцінка 4   РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ Додаток 1 рекомендований ПРИБЛИЗНІ СТРОКИ ОГЛЯДІВ І ОБСТЕЖЕНЬ Додаток 2 обов'язковий ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ЩОДО ОГЛЯДУ КОНСТРУКЦІЙ В НАТУРІ Додаток 3 довідковий КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕФЕКТІВ І ПОШКОДЖЕНЬ ТА ЇХ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ Додаток 4 рекомендований ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАЛІ Додаток 5 рекомендований МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ЗАГАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЗНОСУ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ Додаток 6 довідковий ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ І ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ   Ці норми встановлюють загальні правила оцінки технічного стану сталевих конструкцій каркасів експлуатованих виробничих будівель і споруд. Вказівок норм необхідно дотримуватись безпосередньо при оцінці технічного стану сталевих конструкцій а також керуватися ними при розробці інших нормативних документів з проектування технічної експлуатації і ремонту конструкцій. Норми стосуються тільки конструкцій проектування яких регламентується СНІП ІІ-23-81* а також експлуатованих конструкцій і не поширюються на ті частини будівель і споруд та їх конструктивні елементи що споруджуються знову прибудовуються .   1     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Оцінка технічного стану є однією із регламентованих процедур які виконуються з метою перевірки рівня надійності безвідмовності і довговічності конструкцій і встановлення можливості їх використання за призначенням у передбачених проектом умовах і на певний строк експлуатації що прогнозується. 1.2  Залежно від здатності конструкції виконувати протягом прогнозованого строку усі функції передбачені нормативною і проектною документацією технічний стан конструкції можна класифікувати як справний якщо виконуються усі вимоги проекту і діючих на час обстеження норм і державних стандартів; роботоспроможний якщо є часткові відхилення від вимог проекту і діючих норм але без порушення вимог за граничним станом першої групи і при таких порушеннях вимог за граничним станом другої групи які в конкретних умовах не обмежують нормальне функціонування виробництва; обмежено працездатний коли для забезпечення функціонування виробництва необхідний контроль за станом конструкцій тривалістю їх експлуатації або за параметрами технологічних процесів наприклад обмеження вантажопідйомності мостових кранів або вимог очищення від снігу ; аварійний якщо порушені вимоги за граничним станом першої групи або неможливо протягом прогнозованого строку запобігти цим порушенням . Згадані вище граничні стани першої і другої груп визначаються відповідно до ГОСТ 27751-88. 1.3  На відміну від проектування нових конструкцій коли їх надійність підтверджується тільки шляхом розрахунку для характеристики існуючих конструкцій можна застосовувати методи засновані на: аналізі досвіду експлуатації; -  використанні методів перевірного розрахунку; - перевірці пробним навантаженням. Ці способи можна використовувати і в комбінації а саме: - різні конструктивні елементи будівлі чи споруди можна обстежувати різноманітними способами; один і той самий конструктивний елемент можна обстежити декількома способами і якщо вони дають різні результати то приймається найбільш обережна оцінка. 1.4  Прогнозований строк експлуатації який ураховується під час оцінки технічного стану див. п. 1.1 приймається за одним із таких варіантів; до вичерпання встановленого нормативного строку функціонування будівлі чи споруди; до найближчого запланованого капітального ремонту; до встановлюваного під час оцінки строку після закінчення якого конструкція знову підлягає оцінці з метою перевірки можливості продовження допустимого строку експлуатації. 1.5 В усіх випадках оцінку технічного стану слід виконувати на підставі результатів поточних і періодичних оглядів або спеціального обстеження під час якого збираються дані про фактичний знос конструкцій уточнюються відомості дослідження властивостей матеріалів збирається технічна документація яка збереглася проводяться необхідні розрахунки тощо.   2     ОГЛЯДИ І ОБСТЕЖЕННЯ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ Порядок виконання робіт 2.1   Забезпечення постійного рівня надійності і довговічності експлуатованих конструкцій пов'язане з організацією справної служби технічної експлуатації що здійснює нагляд і догляд за конструкціями власними силами або шляхом залучення спеціалізованих організацій. Метою нагляду є своєчасний вияв і правильна оцінка наявних дефектів і пошкоджень сталевих конструкцій. Нагляд містить поточні і періодичні весняні і осінні огляди конструкцій а також їх спеціальні обстеження. 2.2 Періодичність поточних оглядів конструкцій визначається умовами експлуатації і може бути встановлена за вказівками наведеними у рекомендованому додатку 1 якщо в проекті чи в іншій експлуатаційно-технічній документації не задані інші вимоги. 2.3  Метою проведення спеціальних обстежень які здійснюються як правило силами залучених спеціалізованих організацій є встановлення фактичних даних про стан і параметри конструкцій щодо розробки рекомендацій по дальшій їх експлуатації. Обстеження конструкцій необхідно проводити: -  якщо під час поточного або періодичного огляду знайдені дефекти і пошкодження категорії А за класифікацією п. 2.9 або такі дефекти і пошкодження оцінка безпеки яких ускладнена для служби технічної експлуатації підприємства; - при аварії аналогічних конструкцій що експлуатуються в аналогічних умовах на інших об'єктах; - при необхідності реконструкції або технічного переозброєння пов'язаних із зміною навантажень або умов експлуатації. В усіх випадках незалежно від оцінки стану конструкції службами технічної експлуатації слід проводити обстеження не пізніше як це зазначено у рекомендованому додатку 1. 2.4 Обстеження конструкцій повинно містити: -  підготовчі роботи одержання і аналіз завдання на проведення обстеження ознайомлення з об'єктом обстеження в натурі добір і аналіз технічної документації складання робочої програми тощо ; -  огляд конструкцій в натурі обмір конструкцій визначення відхилень положення конструкцій та їх геометричних розмірів від проектних визначення відхилень від проектів конструктивного виконання елементів і їх з'єднань виявлення пошкоджень елементів і з'єднань складання виконавчої документації відомостей дефектів і пошкоджень обмірювальних креслень ; - визначення властивостей сталі конструкції; -  уточнення фактичних і прогнозування майбутніх навантажень впливів і умов експлуатації включаючи температурно-вологісний режим і ступінь агресивності зовнішнього середовища; - складання висновків про фактичний стан обстежених конструкцій їх навантаження і умови експлуатації. Обсяг і ступінь деталізації даних обстежень залежать від наявності технічної та експлуатаційної документації стану і ступеня пошкодження конструкцій вони повинні відповідати тому комплексу реконструкційних чи ремонтних робіт які передбачаються. Усі роботи щодо обстеження конструкцій у натурі слід виконувати обов'язково й повно дотримуючись діючих правил і норм охорони праці й техніки безпеки. При цьому треба керуватися вказівками обов'язкового додатку 2. 2.5  Залежно від мети загальне ознайомлення обстеження тощо обстеження може бути вибірковим або повним. Обсяг вибіркового обстеження визначається з урахуванням досвіду експлуатації аналогічних конструкційу подібних умовах. При цьому обстеженню підлягають всі елементи що знаходяться у найбільш несприятливих умовах за рівнем напруг особливо в зоні можливих механічних пошкоджень агресивної дії зовнішнього середовища в зонах підвищеної вібрації тощо але не менше 20% однотипних конструкцій. 2.6Вибіркове обстеження слід замінити повним якщо в процесі його виконання виявлено: -    різку нерівномірність вимірюваних параметрів технічного стану однотипних конструкцій властивостей матеріалів ступеня агресивності навколишнього середовища умов навантаження; -    дефекти і пошкодження які істотно знижують несучу здатність і експлуатаційну придатність тріщини великі вигини істотний корозійний знос відсутність елементів або з'єднань тощо . Дефекти і пошкодження 2.7Дефекти металевих конструкцій є наслідком помилок або відхилень від правил провадження робіт при проектуванні виготовленні та монтажі конструкцій. Найбільш характерними дефектами які впливають на роботоспроможність і експлуатаційну придатність конструкцій є: -    невідповідність якості сталі умовам роботи конструкції; -    тріщини вирізи вириви; -    відхилення геометричних розмірів від проектних; -    непрямолінійність елементів; -    відхилення від проектного положення конструкцій та їх елементів; -    неточна підгонка елементів у вузлах сполучення розцентрування; -    відсутність окремих елементів або необхідних з'єднань а також наявність непередбачених проектом з'єднань і закріплень; -    некісне виконання зварних швів неповномірні шви підрізи непропали порпали шлакові включення пори і т.ін ; -    неякісне виконання болтових або заклепкових з'єднань послаблення відсутність болтів або заклепок та ін. ; -    дефекти протикорозійного захисту. 2.8Пошкодження металевих конструкцій що виникають і розвиваються під час їх експлуатації є як правило наслідком грубих порушень правил експлуатації або прорахунків при проектуванні; їх вогнищами часто є дефекти виготовлення транспортно-такелажних операцій і монтажу. Характерними пошкодженнями які відбиваються на роботоспроможності та експлуатаційній придатності конструкцій є: -    руйнування захисних покриттів і корозія металу; -    розриви і тріщини в основному металі або у швах; -    викривлення місцеві погнутості жолоблення; -    розлад болтових і заклепкових з'єднань; -    вирізи елементів або їх повний демонтаж у зв'язку з прокладанням комунікацій і промпроводок;  -  деформації викликані перевантаженнями або нерівномірними осіданнями і креном фундаментів; -  абразивний знос. 2.9Дефекти і пошкодження елементів конструкцій залежно від значущості даного елемента щодо роботосп роможності конструкції в цілому а також від ступеня небезпеки дефекту або пошкодження поділяються на три категорії А Б і В: до категорії А належать дефекти і пошкодження особливо відповідальних елементів і з'єднань які станов лять безпосередньо небезпеку для руйнування; -    до категорії Б належать дефекти і пошкодження які не становлять в момент виявлення безпосередньої небезпеки для конструкцій але в подальшому можуть викликати пошкодження інших елементів вузлів з'єднань і при розвитку перейти до категорії А; -    до категорії В належать дефекти і пошкодження що не належать до категорії А і Б наявність яких не пов'язана з загрозою руйнування. 2.10  Виявлені в процесі огляду або обстеження дефекти і пошкодження слід оперативно оцінити для цього можна керуватися даними довідкового додатку 3. При виявленні пошкоджень категорії А необхідно: -  довести до відома відповідальних осіб; -  забезпечити безпеку людей і збереження майна у зоні виявлених пошкоджень; -  виконати термінові роботи щодо запобігання небезпеки обвалення тимчасове розкріплення розвантажен ня терміновий ремонт тощо . Уточнення властивостей металу в конструкціях і з'єднаннях 2.11Уточнення властивостей металу використаного в конструкціях і їх з'єднаннях проводиться з метою: -  встановлення розрахункових значень опоріввідповідно до фактичного значення границі текучості і тимчасового опору тієї партії сталі яка була використана при виготовленні конструкцій відповідно Rwyі Rwuдля зварних швів Rbsі Rbtдля болтів Rrsі Rrtдля заклепок ; -    перевірки відповідності інших службових властивостей сталі холодностійкість опір руйнуванню від втомленості та ін. умовам експлуатації та ступеня відповідальності конструкцій; -    одержання необхідної інформації про технологічні властивості сталі наприклад зварюваності для вирішення питання про можливі способи ремонту і підсилення. 2.12Властивості металу уточнюються на підставі результатів випробувань зразків які можна орієнтувати на оцінку границі текучості і тимчасового опору окремих конструктивних елементів як правило найбільш наванта жених або відповідальних або для групи однотипних елементів партії . Обробка результатів випробувань і визначення Rymі Rumздійснюється за вказівками рекомендованого додатку 4 до цих норм. Значення розрахункового опору визначається відповідно до вимог п.п. 20.1 і 20.7 СНІП ІІ-23-81*. 2.13При оцінці службових властивостей сталі і визначенні ступеня їх відповідності умовам роботи конструкцій рекомендується враховувати дані хімічного аналізу проб за якими у багатьох випадках може бути ідентифікована марка сталі. Більш точною є оцінка за результатами випробування зразків на ударну в'язкість за ГОСТ 7268-82 і ГОСТ 9454-78 коли одержані значення ударної в'язкості зіставляються з вимогами наведеними у табл. 1.        2.14 Зварюваність сталі оцінюється за значенням наведеного вуглецевого еквівалента Се який враховує хімічний склад матеріалу і товщину прокату: Таблиця 1 де    С Mn Cr Cu Si Ni Mo V Mg вміст вуглецю марганцю хрому міді кремнію нікелю молібдену вольфраму і магнію у відсотках; t товщина прокату в міліметрах. cталь визначається придатною для зварювання якщо: тут С S Р Si відсотковий вміст вуглецю арки фосфору і кремнію. При порушенні умов 2 використання зварювання при ремонті і підсиленні конструкцій допускається тільки при спеціальному обгрунтуванні. Уточнення навантажень і впливів 2.15  Нормативне значення навантаження від власної ваги конструкцій визначається за результатами обмірів. Власну вагу металевих конструкцій допускається встановлювати за кресленнями КМД з обов'язковими конт рольними замірами перерізів а при відсутності цих креслень за результатами обмірів елементів конструкцій. Навантаження від власної ваги стаціонарно встановленого обладнання трубопроводів промпроводок і агрегатів визначається за робочими кресленнями враховуючи фактичну схему їх розміщення і спирання на конструкції. Коефіцієнт надійності за навантаженням для зазначених навантажень дорівнює одиниці.   2.16  Постійні навантаження від ваги покриттів перекриттів рекомендується приймати з урахуванням результатів розкриття покрівлі загорож і фактичного складу шарів. Нормативні значення цих навантажень визначаються зважуванням зразків і обробкою результатів зважування за формулою: Таблиця 2   Кількість зразків m t Кількість зразків m t Кількість зразків m t 5 2 13 9 1 86 25 1 71 6 2 02 12 1 80 30 1 70 7 1 94 15 1 76 40 1 68 8 1 89 20 1.73 60 і більше 1 67 Примітка. Для проміжних значень mвеличину tвизначають лінійною інтерполяцією. Знак "плюс" у формулі 3 приймається при несприятливій дії збільшеного навантаження знак "мінус" при сприятливій. Допускається визначати gn з урахуванням нерівномірного розподілу постійного навантаження по поверхні захисної конструкції. Для цього використовують формулу: 4 де    Lі В відповідно довжина і ширина вантажної площі конструкції що розраховується у метрах. Із двох значень gn розрахованих за формулами 3 і 4 приймається найбільш несприятливе. Коефіцієнт надійності за навантаженням ?fдо нормативного значення навантаження gn визначеного за формулою 3 або 4 дорівнює одиниці. 2.17 Нормативні значення вертикальних навантажень які передаються колесами мостових і підвісних кранів визначають за паспортними даними або за результатами зважування кранів. При зважуванні вертикальний розрахунковий тиск колеса мостового крана визначається за формулою: 5   Таблиця 3  Тип і вантажопідйомність крана    Вантаж що піднімається Умови навантаження Коефіцієнт  для кранівз режимною групою заГОСТ 25546-82   1К 2К 3К 4К 5К 6К-8К Гакові вантажопідйомністю т: до 5 від 5 до 12 5 від 12 5 до 20 більше 20  Штучні вантажі  -    1 15 1 10 1 10 1 10    1 25 1 20 1 15 1 10    1 35 1 25 1 20 1 15    1 50 1 50 1 40 1 30 Грейферні Шебінь вугілля та інші нелипкі і незв'язні матеріали Із штабеля 1 10 1 10 1 10  Із приямка з водою 1 40 1 40 1 40 Магнітні Скрап сталевий чавун у чушках Із неметалевої основи 1 30 1 30 1 30  Із металевої основи 1 50 1 60 1 70   Сталевий прокат Із ґратчастої основи 1 40 1 50 1 60  Із суцільної металевої основи 1 60 1 70 1 80 3.   ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ Оцінка на підставі досвіду експлуатації 3.1  Проводити оцінку тільки на підставі досвіду експлуатації допускається якщо одночасно викону ються такі умови: -    конструкція використовується не менше 25 років; -    у подальшому не передбачається зміна режиму роботи і методів експлуатації. Зазначений 25-річний строк може бути скорочений але не менш ніж до 10 років якщо відносна частка снігового навантаження в розрахунковій комбінації менше 25% і строк дії рішення що приймається не перевищує третини строку фактичної експлуатації конструкції. 3.2  Технічний стан конструкції може бути визнано працездатним якщо при виконанні вимог п.3.1 обстеженням не виявлені дефекти і пошкодження категорій А і В за п. 2.9. Інакше для прийняття рішення треба буде виконати розрахункову або експериментальну оцінку технічного стану конструкції. Оцінка пробним навантаженням 3.3  Пробне навантаження здійснюється з метою експериментальної перевірки працездатності конст рукції. Перед реалізацією пробного навантаження треба провести необхідні перевірки для складання робочої програми яка повинна містити: -    опис мети експерименту; -    виділення окремих елементів або інших частин конструкції що підлягають навантаженню; -    спосіб створення пробного навантаження; -   опис процесу навантаження його етапів і послідовності робіт; -    визначення вимірювальних параметрів і місць замірів вказівку на необхідну точність вимірювань; -    величину максимального пробного навантаження; -   заходи з техніки безпеки і щодо збереження матеріальних цінностей. 3.4  Пробне навантаження можна здійснити завантаженням всієї конструкції для якої виконується оцінка технічного стану наприклад   одного міжповерхового перекриття   або декількох заздалегідь відібраних конструктивних елементів. В останньому випадку треба відібрати не менш як ? ? 0 3 ?N конструктивних елементів із загальної їх кількості N однакових за конструктивним оформленням призначенням і умовами роботи. Для зв'язаних у єдину спільну працюючу систему конструкцій рекомендується таким чином виділити навантажувану частину щоб вона по можливості була мало зв'язана з ненавантажуваною частиною конструкції. Якщо це неможливо то треба визначити величину пробного навантаження враховуючи вплив ненавантаженої частини конструкції. В усіх випадках треба ретельно оцінити постійне навантаження або ту його частину G0 яка буде діяти на контрольовану конструкцію під час пробного навантаження. 3.5  Для пробного навантаження встановлюють два характерних значення: перше - Pser що відповідає такому поєднанню пробного і постійного навантажень G0 коли внутрішні зусилля напруження у розрахунковому елементі перерізі виявляються такими самими як і при дії на конструкцію експлуатаційних навантажень і впливів які мають свої нормативні значення; друге - Pu що відповідає такому поєднанню пробного і постійного навантажень коли внутрішні зусилля напруження у розрахунковому елементі перерізі відповідають впливу розрахункових значень навантажень на конструкцію. Множенням вказаних характерних значень на коефіцієнт безпеки ?? = 1 + ?  визначається перше і друге контрольні значення пробного навантаження: 3.6  При утворенні пробного навантаження слід вибирати такі способи наприклад за допомогою гідравлічних домкратів які дозволяють контролювати величину навантаження з точністю ±5%. Процес навантаження треба передбачати так щоб спостерігаючи за тим як веде себе завантажуваний контрольний елемент можна було б судити про очікуване поводження усієї конструкції. Для цього заздалегідь треба визначити ступені навантаження час видержки і спостереження вимірювальні параметри наприклад переміщення або кути повороту місця проведення замірів застосовувані прилади. Вимірювання переміщень треба виконувати приладами які забезпечують точність ±2% від очікуваних максимальних значень. 3.7      Навантаження слід проводити ступенями. До того як пробне навантаження досягне першого контрольного значення треба передбачити не менше трьох ступенів подальше навантаження реалізується зменшеними ступенями. На кожному ступені проводять видержку яка дозволяє стабілізувати зміни переміщень.   Після досягнення навантаженням першого контрольного значення треба передбачити тригодинну а після досягнення другого контрольного значення півторагодинну видержку під наванта женням. 3.8      При виявленні на будь-якому ступені явищ які свідчать про можливе руйнування навантаження необхідно негайно припинити. До таких явищ належить усяке руйнування елемента втрата місцевої стійкості розкриття тріщин на ширину більше як на 0 2 мм або зростання їх довжини зміна форми поперечного перерізу більш ніж на двадцяту частину первісного габариту поперечного перерізу елемента зріз болтів або заклепок та інші руйнування з'єднань. 3.9      Технічний стан конструкції вважається роботоспроможним якщо:   -    не відбулося руйнування див. п.3.8 ; -    виміряне повне переміщення під пробним навантаженням з першим контрольним значенням є допустимим щодо експлуатації і не призводить до залишкових деформацій; -    відношення залишкового і повного значень переміщень одержаних при навантаженні з другим контрольним значенням пробного навантаження не перевищує граничних величин зазначених у табл. 4. Якщо порушено останню вимогу то допускається повторне пробне навантаження і конструкція визначається роботоспроможною якщо нове відношення залишкового і повного переміщень не перевищує половини зазначеного у табл. 4. Таблиця 4  Вид конструкції Граничне відношення залишкового переміщення до повного % для контрольних значень пробного навантаження Р1к Р2к Зварна 12 15 Клепана 15 20 З болтовими з'єднаннями 20 25 3.10 Для безпеки пробне навантаження як правило треба здійснювати з використанням обмежувачів переміщень страхувальних опор і пристроїв . Від їх використання можна відмовитися тільки тоді коли спосіб навантаження гарантуватиме скидання навантаження при руйнуванні конструкцій. В усіх випадках заборонено прохід людей під навантажуваною конструкцією наприклад для зняття показів приладів . Розрахункова оцінка 3.11          Перевірний розрахунок конструкцій виконується з урахуванням виявлених при обстеженні дефектів і пошкоджень як правило за СНіП ІІ-23-81* а облік впливу дефектів і пошкоджень відповідно до вказівок пп. 3.12-3.22 цих норм. 3.12          Перевірку міцності елементів які мають послаблення у вигляді вирізів підрізів тощо треба проводити по площі нетто з урахуванням ексцентриситету від зміщення центру ваги послабленого перерізу за СНІП П-23-81*. 3.13          Вплив корозійних пошкоджень враховується шляхом зменшення геометричних характеристик перерізів. При рівномірному за периметром перерізу корозійному зносі розрахункові геометричні харак теристики перерізів допускається визначати з формул:   Таблиця 5 де   a n -  відстань від головної осі перерізу перпендикулярної до площини вигину до осі найбільш стиснутої гілки. 3.18 Вплив локальних дефектів і пошкоджень які змінюють умови роботи окремих гілок погини гілок і ґрат вирізи розцентровки тощо враховується при визначенні коефіцієнта ?гіл який слід приймати за вказівками СНІП ІІ-23-81* залежно від гнучкості окремої гілки на ділянці між вузлами з'єднувальних ґрат тоді коли гілка працює на центральний стиск і в функції від умовної гнучкості ?Їгілта наведеного відносного ексцентриситету mef для гілки що працює на стиск з вигином. Значення mef приймається з урахуванням вимог пп. 3.20-3.22. Для двогілкових колон з гілками двотаврового і швелерного перерізу які працюють на центральний стиск значення коефіцієнта ?гіл обчисленого за СНіП П-23-81* треба помножити на поправочний коефіцієнт V0 який дорівнює: де   ?гіл - умовна гнучкість гілки на ділянці між вузлами з'єднувальних ґрат. Для ґратчастих колон виробничих будівель при відсутності пошкоджень елементів решітки допускається приймати ?ef = ? . 3.19 Стиснуті наскрізні елементи сталевих конструкцій при їх загальному викривленні у площині з'єднувальних ґрат треба розраховувати аналогічно до суцільностінчастих див. п. 3.14 . Поправочний коефіцієнт kдо відносного ексцентриситету обчислюється не за формулою 23 а за формулою: 3.20  Перевірку стійкості наскрізного стержня який має місцеве викривлення гілки або її послаблення на ділянці між вузлами з'єднувальних ґрат слід виконувати за формулою 26 причому коефіцієнт ?гілтреба обчислювати з урахуванням вимог п. 3.14. Для наскрізних стержнів з дефектами які зменшують площу поперечного перерізу гілки у розрахунок треба вводити геометричні характеристики перерізу нетто. 3.21   Несуча здатність наскрізного стержня з дефектами чи пошкодженнями розкосів оцінюється перевіркою стійкості наскрізного стержня в цілому за рекомендаціями п. 3.17 і додатковою перевіркою несучої здатності пошкодженого дефектного розкосу відповідно до вимог пп. 3.14-3.17. При невиконанні умови стійкості для пошкодженого розкосу треба вважати що він виключається з роботи і поперечна сила сприймається гілками які працюють на вигин при цьому козфіцієнт ?гіл У формулі 32 повинен визначатися як для стиснуто-зігнутого елемента. Наведений відносний ексцентриситет для визначення ?гіл треба знаходити залежно від максимального вигинального моменту в гілці Мгіл обчисленого за формулою: де    Q   - величина поперечної сили у наскрізному стержні; lгіл довжина гілки що дорівнює відстані між вузлами з'єднувальних ґрат. Коли несуча здатність розкосів не забезпечується у двох чи більше суміжних панелях експлуатація наскрізного стержня не дозволяється незалежно від результатів інших перевірок. 3.22 Стійкість наскрізних стержнів з дефектами виготовлення у вигляді розцентровки розкосів рисунок 2 слід перевірити за формулою 32 при цьому коефіцієнт ?гіл треба визначати як для стиснуто-зігнутого елемента з урахуванням вигинального момента Мгіл обчислюваного за формулою: де    t      - величина розцентровки розкосів;   4    РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ 4.1  На підставі оцінки технічного стану конструкції приймається одне з таких рішень: -  можливість продовження нормальної експлуатації без будь-яких обмежень при справному чи роботоспроможному стані; - дозвіл на можливість використання на обмежений строк або з обмеженням способу використання при обмежено роботоспроможному стані; -    перевлаштування  підсилення реконструкція із зазначенням обмежень і умов яких треба дотримуватись до закінчення ремонтно-відновлювальних робіт при обмежено роботоспроможному і аварійному станах; -    вивід з експлуатації знос чи зміна способу використання при аварійному а в обгрунтованих випадках і при обмежено роботоспроможному станах. Вибір рішення передусім обґрунтовується економічно однак підлягають обліку й інші економічно не оцінювані фактори наприклад рішення що стосуються пам'яток історії та архітектури . 4.2  При прийнятті рішення про ремонт чи підсилення як правило треба відновлювати працездатний стан конструкції. Конструкції    що перебувають в обмежено працездатному технічному стані допускається не підсилювати до найближчого ремонту за умови забезпечення необхідного контролю. 4.3       Заміна окремих конструкцій допускається як правило тільки тоді коли їх підсилення ремонт неможливі або економічно недоцільні. 4.4       За результатами оцінки технічного стану елементів конструкції виробляється оцінка загального стану каркасу будівлі чи споруди в цілому. При цьому допускається використовувати дані рекомендованого додатку 4.     Додаток 1 рекомендований ПРИБЛИЗНІ СТРОКИ ОГЛЯДІВ І ОБСТЕЖЕНЬ Періодичність поточних оглядів що здійснюють служби технічної експлуатації будівель і споруд і періодичність обстежень які здійснюють спеціалізовані організації залежать від умов експлуатації режиму роботи і визначаються у кожному конкретному випадку стандартами підприємств чи іншими експлуатаційно-технічними документами. Для сталевих конструкцій одноповерхових виробничих будинків рекомендуються орієнтовні строки поточних оглядів відповідно до даних табл. 7 при цьому режим роботи несучих конструкцій визначається режимом роботи кранового обладнання режимною групою за ГОСТ 25546-82 і характером цього використання за вказівками табл. 8 а ступінь агресивності газоповітряного середовища проливів рідин і відкладень пилу за даними СНіП 2.03.11-85. Спеціальні обстеження вперше проводяться не пізніше як через строк після введення в експлуатацію зазначений у табл. 9 а в подальшому - за вказівками наведеними у висновку про технічний стан конструкцій. При відсутності таких вказівок періодичність наступних обстежень дорівнює приблизно половині строку наведеному у табл. 9. Таблиця 7   Періодичність поточних оглядів не рідше Умови експлуатації та інтенсивність впливів Орієнтовний обсяг обстежуваних конструкцій Два рази на місяць Особливо важкий режим роботи Усі підкранові конструкції і 10% конструктивних елементів вузлів з'єднань по кожному виду конструкцій іншого типу   Сильноагресивне середовище 20% конструктивних елементів вузлів і з'єднань Один раз на місяць Важкий режим роботи Те саме   Середньоагресивне середовище «   Інтенсивний рух наземного транспорту Усі колони у робочій зоні і 10% решти елементів вузлів і з'єднань   Нагрівання конструкцій більше 200°С Усі конструкції в зоні нагрівання і 10% решти елементів вузлів і з'єднань Один раз на три місяці 10% конструкцій кожного виду Примітка. Організація вибіркових оглядів повинна бути такою щоб кожний конструктивний елемент був оглянутий не рідше одного разу за три роки.     Таблиця 8 Загальна характеристика умов експлуатації кранового обладнання Режим роботи сталевих конструкцій будівель Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються крани з ручним приводом або ремонтні і монтажні крани режимних груп 2К і ЗК Легкий Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються крани режимних груп 4К 5К і 6К або при регулярному змінному навантаженні Середній Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються гакові крани режимної групи 7К а також крани режимних груп 5К і 6К що транспортують розплавлений метал Важкий Будівлі прольоти ділянки в яких експлуатуються крани групи 8К а також крани режимної групи 7К з лапами траверсами на жорсткому підвісі або грейферні магнітогрейферні і мульдомагнітні крани Особливо важкий   Таблиця 9 Конструкції та їх елементи       Строк до першого обстеження роки У будівлях з режимом роботи конструкцій     В умовах навколишнього середовища Неагре-сивного і слабоаг-ресивного Серед-ньоагре-сивного Сильно-агресивного Кроквяні і підкроквяні ферми і зв'язки по них Легким і середнім 15 12 10 Важким і особливо важким 12 10 7 Колони і зв'язки по колонах   Легким і середнім 25 20 18 Важким і особливо важким 18 15 12 Підкранові конструкції       Легким і середнім 18 12 12 Важким 12 8 8 Особливо важким 8 5 5 Сталева покрівля 10 5 3 Інші елементи виробничих будівель 30 25 20 Транспортерні галереї 15 10 8 Витяжні труби 15 10 5       Додаток 2 обов'язковий ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ЩОДО ОГЛЯДУ КОНСТРУКЦІЙ В НАТУРІ   1. При проведенні робіт щодо огляду конструкцій треба дотримуватись норм і правил регламентованих СНІП ІІІ-4-86 а також цих правил. Особи які беруть участь у виконанні робіт повинні пройти навчання перевірку знань та інструктаж з охорони праці відповідно до вимог ГОСТ 12.000.4-79. 2.  До початку робіт щодо огляду організацією яка проводить роботи і підприємством де ці роботи будуть виконуватися спільно розглядаються способи і засоби доступу до обстежуваних конструкцій встановлюються безпечні зони розробляються організаційні заходи безпеки. Після цього: -  видається наказ по підприємству про забезпечення робіт з переліком осіб які беруть участь в обстеженні і спеціальних заходів з техніки безпеки; -  відповідальному виконавцю робіт видається наряд-допуск на впровадження робіт відповідно до вимог п.1.6 і 1.7 СНіП ІІІ-4-80 який підписують посадові особи підприємства цеху де проводиться обстеження. 3.  Натурний огляд конструкцій розміщених поза обігрівальними приміщеннями рекомендується виконувати при позитивних температурах. 4.  Зони в межах яких постійно діють небезпечні виробничі фактори позначаються відповідними знаками і підписами. До них належать: зони які прилягають до неізольованих струмопровідних ліній у тому числі тролеїв мостових кранів і електроустановок; -  зони які охоплюють ділянки переміщення кранів машин і обладнання або їх частин і робочих органів; зони де містяться шкідливі речовини в концентраціях вищих за граничне допустимі але ж можливі їх виділення і проливи; - зони де діють інтенсивна вібрація чи шум з інтенсивністю вищою за гранично допустиму. 5.  При проведенні робіт на ділянках із шкідливими або небезпечними умовами праці а також робіт на висоті працівники які проводять обстеження повинні пройти медогляд у порядку установленому для осіб які постійно працюють у зазначених умовах. 6.  Особи які проводять огляд повинні використовувати засоби індивідуального захисту і спецодяг: -  захисні каски за ГОСТ 12.4.087-84; -  запобіжні пояси за ТУ 36-2103-82; -  спецодяг у якому не бовтаються і не звисають окремі деталі неслизьке взуття; - апарати і пристрої для захисту очей і дихальних шляхів які застосовуються на даному підприємстві відповідно до шкідливих факторів маски окуляри респіратори кисневі ізолюючі прилади тощо . 7.  Усі роботи на висоті понад три метри як правило треба виконувати з помостів або спеціальних пристроїв колисок підйомних вишок та ін. . Виконання цих робіт без помостів допускається тільки при неможливості їх влаштування з обов'язковим застосуванням запобіжних пристроїв натягнуті сталеві канати страхувальні сітки тощо і монтажних поясів. Перед початком робіт щоденно перевіряється стан риштувань помостів огорож драбин страхувальних канатів та ін. 8.  Проведення робіт у зонах пересування мостових кранів допускається тільки з дозволу представника адміністрації підприємства. Ділянка повинна бути огороджена кінцевими упорами або лінійками для кінцевих вимикачів. Тролеї на цій ділянці повинні бути вимкнені і закорочені. 9.  При використанні для огляду конструкцій вантажопідйомних механізмів наприклад мостових кранів необхідно: -  керуватися правилами Держгіртехнагляду; - встановити порядок обміну сигналами між керівником робіт і кранівником усі команди подаються тільки керівником робіт команда "Стоп" - будь-яким працівником який помітив небезпеку ; заборонити перебування людей на мосту крана під час його пересування. 10. При роботі в стиснених умовах між балками у коробах тощо усі працюючі повинні бути гранично уважними щоб не вдаритися об конструктивні елементи і деталі що виступають. Не слід робити різких рухів і пересуватися бігом. 11.  При обстукуванні заклепок зашлакованих зварних швів та елементів які піддалися корозії треба як правило користуватися захисними окулярами або козирками. 12.  Роботи з затурного огляду проводяться групою не менше як з двох осіб які знаходяться у межах прямої взаємної видимості протягом усієї роботи. Додаток 3 довідковий КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕФЕКТІВ І ПОШКОДЖЕНЬ ТА ЇХ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ 1. Дефекти і пошкодження сталевих конструкцій залежно від їх виду характеристики місцезнаходження поділяються на групи: 1  послаблення поперечного перерізу розрив або відсутність елемента; 2  тріщини в основному металі або пришовній зоні; 3  тріщини у зварних швах; 4  дефекти зварних швів або відсутність шва; 5  загальне викривлення; 6  місцеві викривлення або вм'ятини; 7  послаблення або відсутність болтів та заклепок; 8  дефекти заклепок; 9  зміщення відносно проектного положення; 10  зазори у місцях сполучення елементів або конструкцій; 11  корозійні пошкодження і руйнування захисних покриттів; 12  інші дефекти і пошкодження. При заповненні експлуатаційних або інших технічних документів рекомендується посилатися на зазначені групи і номери всередині групи табл. 10 . Найзручніше зазначати код дефекту у формі двох чисел поділених крапкою номер групи і номер всередині таблиці . Наприклад "1.5" це отвір у елементі конструкції. 2.  Зазначена у табл. 10 категорія дефекту або пошкодження є найбільш небезпечною з можливих тобто припускається що розглядуваний дефект має істотні розміри і належить до одного із основних елементів конструкції.   Таблиця 10     Додаток 4 рекомендований ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАЛІ 1.При дослідженні і випробуванні металу треба визначити такі показники: - хімічний склад з виявленням вмісту елементів передбачених державними стандартами або технічними умовами на сталь; -    границю текучості тимчасовий опір і відносне подовження при випробуванні на розтяг рекомен дується проводити з побудовою діаграми роботи сталі за ГОСТ 1497-84; -    ударну в'язкість за ГОСТ 9454-38 для температур що відповідають групі конструкцій і кліматичному району а також після механічного старіння відповідно до табл. 1 цих норм. Для конструкцій 1 і 2-ї груп виконаних з киплячої сталі завтовшки понад 12 ммі експлуатованих при негативних температурах додатково слід визначати: розподіл включень засобом відбитка за Бауманом за ГОСТ 10243-75; -  мікроструктуру з виявленням розмірів зерна за ГОСТ 5639-82. Механічні властивості сталі допускається визначати із застосуванням інших методів які забезпечують надійність результатів що відповідає випробуванням на розтяг. 2.Відбір проб для хімічного аналізу і зразків для механічних випробувань роблять з елементів конструкцій окремо для кожної партії металу. До партії металу належать елементи одного виду прокату за номерами профілів товщинами і сталями які входять до складу однотипних елементів конструкцій пояси ферм грати ферм пояси підкранових балок тощо однієї черги будівництва. Партія металу повинна належати не більш як до 50 однотипних відправних марок загальною масою не більше 60 т. Якщо відправні марки є простими елементами з прокатних профілів прогони балки зв'язки тощо до партії може бути віднесено до 250 відправних марок. Кількість проб і зразків від кожної партії металу повинна бути не менша зазначеної у табл. 11. При відборі проб і зразків необхідно додержуватись вимог ГОСТ 7564-73. Місця відбору проб і необхідність підсилення місць вирізування зразків визначаються організацією яка проводить обстеження конструкцій. Таблиця 11 Вид випробувань Кількість елементів що перевіряються в партії Кількість проб зразків     від елемента усього від партії Хімічний аналіз 3 1 3 Випробування на розтяг 2 10* 1 2 5* Випробування на ударну в'язкість 2** 3** 6** Відбиток за Бауманом 2 1 2 Примітки. * При визначенні границі текучості і тимчасового опору за результатами статистичної обробки даних випробувань зразків. ** Для кожної температури що перевіряється і для випробувань після механічного старіння. 3. Границя текучості і тимчасовий опір сталі за результатами статистичної обробки даних випробувань зразків обчислюють за формулою: Rm = ?m 1 - ?m Vm                                                                     42 де    Rm границя текучості Rym або тимчасовий опір Rum; Таблиця 12   Кількість зразків m Коефіцієнт ?m Кількість зразків m Коефіцієнт ?m 5 4 203 16 2 524 6 3 708 20 2 396 8 3 187 25 2 299 10 2 911 30 2 220 12 2 736 35 2 167 14 2 614 40 і більше 2 125   Додаток 5 рекомендований МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ЗАГАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЗНОСУСТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ Оцінка ступеня загального фізичного зносу конструкцій будівлі споруди виконується як правило для прийняття економічних переоцінка умови страхування тощо або керівних планування ремонтів вибір системи обслуговування тощо рішень. Ступінь фізичного зносу конструкцій будівель споруд у цілому визначається як середньозважене значення величини зносу його основних елементів за формулою:   43  де відносна втрата несучої здатності і-го елемента 44 Мінімум в 43 береться за багатьма перевірками міцність стійкість жорсткість міцність кріплень та ін. і за багатьма конструктивними детялями елемента і-го типу пояси грати та ін. Значення V наведені у табл. 13 орієнтовні. Додаток 6 довідковий ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ І  ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ 1       Будівельні норми і правила 1.1          СНіП 2.01.01-82          Строительная климатология и геофизика 1.2          СНіП 2.01.07-85          Нагрузки и воздействия 1.3          СНіП ІІ-23-81*           Стальные конструкции 1.4          СНШ 2.03.11-85         Защита строительных конструкций от коррозии 1.5          СНіП 2.09.02-85          Производственные здания 1.6          СНіП 2.09.03-85          Сооружения промышленных предприятий 1.7          СНШ 2.11.01-85         Складские здания 1.8          СНіП 3.01.03-84          Геодезические работы в строительстве 1.9          СНіП ІІІ-4-80*            Техника безопасности в строительстве 1.10      СНШ 3.03.01-87         Несущие и ограждающие конструкции 1.11      СНШ III-18-75            Металлические конструкции 1.12      СНіП 3.04.03-85          Защита строительных конструкций и сооружений от коррозии 1.13      СНіП 3.06.07-86          Мосты и трубы. Правила обследований и испытаний 2       Республіканські і відомчі нормативні документи 2.1          РСН 342-86                 Технология усиления строительных конструкций на реконструируемых Госстрой УССР          предприятиях 2.2          ВСН 58-88 р               Положение об организации и проведении реконструкции ремонта Госкомархитектуры    и технического обследования жилых зданий объектов коммунального хозяйства и социально-культурного назначения 2.3     ОРД 00000-89              Техническая эксплуатация стальных конструкций производственных зданий Минчермет СССР 3        Державні стандарти Група В09 3.1          ГОСТ 1497-84             Металлы. Методы испытаний на растяжение 3.2          ГОСТ 1778-70             Сталь. Металлографические методы определения неметаллических включений 3.3          ГОСТ 2999-75             Металлы и сплавы. Метод измерения твердости по Виккерсу 3.4          ГОСТ 5639-82             Стали и сплавы. Методы выявления и определения величины зерна 3.5          ГОСТ 5640-68             Сталь. Металлографический метод оценки микроструктуры листов и ленты 3.6          ГОСТ 6996-66             Сварные соединения. Методы определения механических свойств 3.7          ГОСТ 7122-81             Швы сварные и металл наплавленный. Методы отбора проб для определения химического состава 3.8     ГОСТ 7268-82             Сталь. Метод определения склонности к механическому старению по испытанию на ударный изгиб 3.9     ГОСТ 7564-73             Сталь. Общие правила отбора проб заготовок и образцов для механических и технологических испытаний 3.10     ГОСТ 7565-81            Чугун сталь и сплавы. Метод отбора проб для химического состава 3.11       ГОСТ 9012-59             Металлы. Методы испытаний. Измерение твердости по Бринеллю 3.12       ГОСТ 9013-59             Металлы. Метод измерения твердости по Роквеллу 3.13       ГОСТ 9454-78             Металлы. Метод испытаний на ударный изгиб при пониженных комнатной и повышенных температурах 3.14       ГОСТ 10243-75            Металлы. Метод испытаний и оценка макроструктуры 3.15       ГОСТ 12503-75            Сталь. Методы ультразвукового контроля. Общие требования 3.16       ГОСТ 14019-90           Металлы и сплавы. Методы испытаний на изгиб 3.17       ГОСТ 14782-86           Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Методы ультразвуковые 3.18       ГОСТ 20415-82           Котроль неразрушающий. Методы акустические. Общие положения 3.19   ГОСТ 22536.0-87        Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Общие требования и методы анализа 3.20   ГОСТ 22536.1-88        Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения общего углерода и графита 3.21      ГОСТ 22536.2-87        Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения серы 3.22      ГОСТ 22536.3-88        Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения фосфора 3.23      ГОСТ 22536.4-88         Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения кремния 3.24      ГОСТ 22536.5-87        Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения марганца 3.25      ГОСТ 22536.6-88        Сталь углеродистая и чугун нелегированный. Методы определения мышьяка 3.26      ГОСТ 22761-77            Металлы и сплавы. Метод измерения твердости по Бринеллю переносными твердомерами статического действия 3.27   ГОСТ 22762-77            Металлы и сплавы. Метод измерения твердости на пределе текучести вдавливанием шара 3.28   ГОСТ 23055-78            Контроль неразрушающий. Сварка металлов плавлением. Классификация сварных соединений по результатам радиографического контроля. 3.29   ГОСТ 23240-78            Конструкции сварные. Метод оценки хладостойкости по реакции на ожог сварочной дугой 3.30   ГОСТ 23273-78           Металлы и сплавы. Измерение твердости методом упругого отскока бойка по Шору