Інструкція з організації роботи бактеріологічних лабораторій в системі інфекційного контролю в акушерських стаціонарах

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ охорони здоров'я України 10.05.2007 N 234 z0694-07 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 2007 р. за N 696/13963 ІНСТРУКЦІЯ з організації роботи бактеріологічних лабораторій в системі інфекційного контролю в акушерських стаціонарах 1. Загальні положення 1.1. Ця Інструкція є обов'язковою для всіх закладів охорони здоров'я незалежно від їх форми власності та підпорядкування. 1.2. Лабораторія що проводить мікробіологічні дослідження повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН 9.9.5-080-02" затверджених наказом Держбуду України від 04.01.2001 N 2 v0002241-01 мати дозвіл який видано органом закладом або установою державної санітарно-епідеміологічної служби України на виконання робіт оформлений згідно з вимогами ДСП 9.9.5-064-2000 та бути акредитованою в системі МОЗ у встановленому порядку. 1.3. Лабораторія забезпечується необхідним обладнанням засобами вимірювальної техніки лабораторним склом діагностичними препаратами виробами медичного призначення тест-штамами деззасобами засобами зв'язку комп'ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням доступом до локальної комп'ютерної мережі закладів охорони здоров'я далі - ЗОЗ . 1.4. Діагностичні препарати поживні середовища вироби медичного призначення що використовуються при проведенні досліджень повинні бути зареєстровані дозволені для використання в Україні мати документи що засвідчують їх якість і зберігатися згідно з вимогами нормативних документів. 1.5. Для уніфікації досліджень порівнянності результатів в процесі роботи використовують транспортні системи поживні середовища системи для ідентифікації мікроорганізмів переважно промислового виготовлення. 1.6. Дезінфекційні засоби повинні бути зареєстровані в Україні використовуватись відповідно до режимів установлених регламентами затвердженими головним державним санітарним лікарем України в установленому порядку. 1.7. Лабораторія розробляє і постійно підтримує систему забезпечення якості лабораторних досліджень систематично бере участь у раундах зовнішнього контролю якості досліджень. 1.8. Обсяги та номенклатура мікробіологічних досліджень повинні відповідати мікроекологічним умовам конкретного стаціонару стаціонарів . 1.8.1. Ключовою функцією лабораторії в системі інфекційного контролю є раннє виявлення проблем пов'язаних з внутрішньолікарняними інфекціями в кожному конкретному акушерському стаціонарі відділенні . 1.9. Ефективність інфекційного контролю щодо визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій далі - ВЛІ безпосередньо залежить від методів що використовує лабораторія. Для отримання даних про частоту виділення певних мікроорганізмів етіологічну структуру певних нозологічних форм інфекційних захворювань які можна порівняти усі лабораторні процедури: посів виділення ідентифікація типування та визначення чутливості до антибактеріальних препаратів далі - АБП мікроорганізмів проводяться за уніфікованими методами відповідно до чинних нормативно-методичних документів. 1.10. Спеціалісти лабораторії повинні враховувати важливість результатів навіть ранніх етапів дослідження для спеціалістів з інфекційного контролю та лікарів. Наприклад результати фарбування за Грамом важливі для клінічних спеціалістів для раннього вибору антибіотика а також спеціалістів з інфекційного контролю для своєчасного призначення ізоляційно-обмежувальних заходів у разі виявлення грам-негативних диплококів у лікворі. Найбільш часто застосовуються такі методи фенотипування: - морфологія колоній; - морфологічні та тинкторіальні властивості за результатами мікроскопії препарата забарвленого за Грамом або іншими методами; - здатність росту на певних середовищах; - біохімічне типування; - серологічне типування; - визначення спектру чутливості до антибактеріальних засобів; - фаготипування. У деяких випадках доцільне застосування молекулярно-генетичних методів типування які дозволяють більш точно ідентифікувати епідеміологічні зв'язки. За відсутності необхідного обладнання для молекулярно-генетичних методів дослідження такі культури направляються у заклади державної санепідемслужби вищого рівня. 1.10.1. Важливою складовою роботи лабораторії в системі інфекційного контролю є визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та моніторинг загальних тенденцій антибіотикорезистентності в стаціонарі що дозволяє відстежувати формування госпітальних штамів. 1.11. Номенклатура та обсяги санітарно-бактеріологічних досліджень внутрішнього середовища стаціонару визначаються спільно з госпітальним епідеміологом і включають найбільш критичні об'єкти епідемічного ризику. 1.12. Результати лабораторних досліджень попередні та заключні видаються у встановлені терміни на офіційних бланках лабораторії яка досліджувала матеріал. Терміни видачі результатів лабораторних досліджень обумовлені методиками їх проведення. 1.13. Отримані результати в процесі мікробіологічного дослідження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків щоденно вносяться в базу даних відповідної комп'ютерної програми наприклад WHONET . Інформація що має значення для інфекційного контролю своєчасно доводиться до відома зацікавлених осіб у встановленому порядку. Дистрибутив програми WHONET знаходиться на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я за адресою: http://www.who.int/tmc/WHONET/WHONET.html. Мікробіологічна база даних використовується для визначення фонової частоти госпітальних інфекцій а також оцінки ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів що проводяться в акушерському стаціонарі. 1.14. Усі штами мікроорганізмів що виділені при групових захворюваннях спалахах летальних випадках резистентні до дії АБП а також такі що вперше виділені на даній території або рідко зустрічаються протягом 1 місяця з моменту виділення направляються для підтвердження до санітарно-епідеміологічної станції далі - СЕС вищого рівня управління які відразу після отримання результатів направляють їх до Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України далі - Центральна СЕС МОЗ для підтвердження та подальшого вивчення. При неможливості остаточної ідентифікації культур на місцях їх також негайно направляють до СЕС вищого рівня управління а ті в свою чергу у визначеному порядку в Центральну СЕС МОЗ для ідентифікації. 1.15. Персонал лабораторії бере участь у розробці переліку показів до проведення мікробіологічних та санітарно-мікробіологічних досліджень з чітким визначенням конкретних потреб у цих дослідженнях кожного стаціонару відділення з урахуванням клінічних та епідеміологічних завдань. На підставі цих потреб складаються орієнтовний річний та місячні плани досліджень. Кількісні показники обсягів мікробіологічних досліджень є основою для визначення потреби лабораторії у витратних матеріалах. 1.16. Лабораторія розробляє і доводить до відома всіх користувачів інструкції алгоритми які включають інформацію про режим розпорядок роботи лабораторії порядок роботи у вихідні та святкові дні порядок дій медичного персоналу в разі потреби проведення термінових невідкладних лабораторних досліджень терміни виконання досліджень і порядок надання попередніх якщо це передбачено методикою дослідження та заключних результатів досліджень правила забору зберігання та транспортування зразків біологічного матеріалу та проб з об'єктів довкілля стаціонару. 1.17. Фахівці лабораторії систематично проводять навчання медичного персоналу стаціонару правилам забору зберігання та транспортування матеріалу в лабораторію і здійснюють постійний контроль за їх виконанням правильності інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень. 2. Загальні правила забору та транспортування матеріалу для проведення мікробіологічного дослідження 2.1. Забір і роботу з клінічним матеріалом виконують у відповідному спецодязі халат і рукавички . При небезпеці виникнення аерозолів застосовуються додаткові захисні засоби захисні окуляри і маски . 2.2. Забір матеріалу здійснюють до початку антибактеріальної терапії далі - АБТ або через певний проміжок часу після введення препарату необхідний для його виведення з організму практично через 8-10 годин після введення більшість антибіотиків вже виводиться з організму тобто матеріал для дослідження може забиратись перед повторним введенням антибіотика. Кількість матеріалу повинна бути достатньою для проведення дослідження. 2.3. Забір матеріалу здійснюють безпосередньо з осередку інфекції або досліджують відповідні клінічні зразки що характеризують процес в органах та тканинах наприклад бронхіальний секрет при пневмоніях сеча при інфекціях сечовивідних шляхів тощо . 2.4. Забір матеріалу здійснюють під час найбільшого вмісту в ньому збудників захворювання. 2.5. Щоб уникнути забруднення проби сторонньою мікрофлорою ретельно дотримуються правил асептики та алгоритмів забору біологічного матеріалу. 2.6. Матеріал для виділення аеробів і факультативних анаеробів відбирають із застосуванням спеціальних транспортних систем або стерильними ватними тампонами шприцом у стерильний посуд. Матеріал для виділення облігатних анаеробів одержують з патологічного осередку шляхом пункції шприцом з якого заздалегідь видаляють повітря. Контейнери з пробами пробірки флакони тощо маркують відповідно до супровідної документації. 2.7. При направленні матеріалу на дослідження необхідно виключити ймовірність мікробної контамінації зовнішньої поверхні транспортного контейнера і супроводжувальний зразок документів. Контейнери для транспортування матеріалу повинні забезпечувати герметичність стерильність цілісність зразків а також унеможливлювати утворення аерозолю під час його відкривання. 2.8. Терміни доставки клінічного матеріалу в лабораторію повинні бути скорочені до мінімуму. Відібраний матеріал повинен бути доставлений до лабораторії не пізніше 2 годин після забору упакований і оформлений згідно з вимогами Державних санітарних правил "Правил влаштування і безпеки роботи в лабораторіях відділах відділеннях мікробіологічного профілю. ДСП 9.9.5.-080-2002" затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 28.01.2002 N 1 v0001588-02 . Направлення оформлені відповідно до форм медичної облікової документації N 204/о "Направлення на мікробіологічне бактеріологічне вірусологічне паразитологічне дослідження" та N 205/о "Направлення на санітарно-мікробіологічне дослідження і результати санітарно-мікробіологічного дослідження" затверджених наказом МОЗ від 04.01.2001 N 1 v0001282-01 . За неможливості швидкого транспортування зразків зберігати їх слід при температурі 6 +- 2 град.С не більше 2-3 годин. При використанні транспортних систем промислового виготовлення терміни та умови зберігання матеріалу використовуються відповідно до інструкції виробника як правило до 24 годин . Винятки: - кров засіяну у відповідні поживні середовища зберігають при температурі 25 град.С або 35-37 град.С; - клінічний матеріал підозрілий на вміст чутливих до коливань температури мікроорганізмів зберігають при оптимальній для збудника температурі наприклад для Neisseria spp. - 37 +- 1 град.С . Правила забору матеріалу з різних біотопів наведені в табл.1. Таблиця 1 ПРАВИЛА забору і доставки матеріалу для мікробіологічного дослідження ------------------------------------------------------------------ | N | Матеріал | Показання до |Забір матеріалу для дослідження | |з/п | | проведення | | | | | дослідження | | |----+----------+--------------+---------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | |----+----------+--------------+---------------------------------| |1 |Кров |Клінічна |Забір проводять до початку АБТ | | | |картина |або через 8-10 годин після | | | |сепсису; |введення лікарського препарату | | | |гарячкові |необхідного для його виведення з | | | |стани неясної |організму. | | | |етіології; |Забір проводять на початку ознобу| | | |підозра на |при підйомі температури за | | | |інфекційні |допомогою безпечних вакуумних | | | |захворювання |пристроїв які дають змогу забору| | | | |крові безпосередньо в закупорені | | | | |пробірки/пляшки для | | | | |транспортування та/або | | | | |культивування. | | | | |Голку після використання | | | | |необхідно негайно нейтралізувати.| | | | |За відсутності вакуумних | | | | |пристроїв забір проводять | | | | |стерильним одноразовим шприцом | | | | |або системою для забору крові | | | | |одноразового використання з | | | | |дотриманням усіх правил асептики | | | | |і засівають тут же на поживні | | | | |середовища подвійне і | | | | |тіогліколеве у співвідношенні | | | | |1:10 кров у дорослих у кількості| | | | |10-15 куб.см у дітей - | | | | |2-3 куб.см . Забір і посів | | | | |здійснюють 2 особи: одна обробляє| | | | |шкіру хворого на місці | | | | |венепункції 70% спирт потім | | | | |1-2% настоянка йоду протягом | | | | |30 секунд спіралеподібними | | | | |рухами в напрямку від центру | | | | |венепункції до периферії | | | | |здійснює пункцію вени та забір | | | | |крові друга - над полум'ям | | | | |спиртівки відкриває пробки | | | | |флаконів підставляє флакони з | | | | |середовищем під струмінь крові з | | | | |шприца або системи фламбує шийки| | | | |і пробки флаконів закриває їх. | | | | |Шкіру над пунктованою веною | | | | |обробляють 70% спиртом для | | | | |видалення залишку йоду. Посіви | | | | |транспортують в термоконтейнерах | | | | |окремо від іншого клінічного | | | | |матеріалу в бактеріологічну | | | | |лабораторію де проводять | | | | |подальше дослідження | | | | |За неможливості негайного | | | | |транспортування в бактеріологічну| | | | |лабораторію в нічний час посіви| | | | |крові залишають при температурі | | | | |35-37 град.С або при кімнатній | | | | |температурі до ранку. Вранці | | | | |доставляють в лабораторію. | | | | |Не слід брати кров з судинних | | | | |катетерів крім випадків коли є | | | | |підозра на катетерасоційовану | | | | |інфекцію далі - КАІ . | | | | |При підозрі на КАІ досліджують | | | | |судинний катетер. | | | | |В асептичних умовах відрізають | | | | |його дистальний внут- | | | | |рішньосудинний кінець близько | | | | |5 см поміщують у стерильну | | | | |пробірку і негайно доставляють в | | | | |лабораторію. Висихання зразка не | | | | |допускається! | |----+----------+--------------+---------------------------------| |2 |Ліквор |Підозра на |Забір матеріалу здійснює лікар до| | | |менінгіт |початку антибактеріальної | | | |коматозні |терапії. Місце пункції обробляють| | | |стани |антисептиком зазвичай таким що | | | |неврологічні |містить йод та 70% спиртом. Із | | | |симптоми |спинномозкового каналу лікар за | | | |неясного |допомогою люмбальної пункції | | | |генезу |дотримуючись правил асептики | | | | |забирає ліквор у 3 стерильні | | | | |пробірки що герметично | | | | |закриваються по 1 куб.см | | | | |мінімум за можливості - по | | | | |3-4 куб.см : пробірка N 1 - для | | | | |біохімічних досліджень | | | | | визначення білка та глюкози ; | | | | |пробірка N 2 - для | | | | |бактеріологічних досліджень | | | | |пробірка N 3 - для цитологічних | | | | |досліджень підрахунок клітин . | | | | |Доставка в максимально короткі | | | | |терміни при температурі 37 град.С| | | | | в термоконтейнері . | | | | |За умови неможливості негайно | | | | |доставити ліквор в лабораторію | | | | |як виключення його засівають на | | | | |чашки з шоколадним і кров'яним | | | | |агарами та декілька крапель | | | | |вносять в середовище для контролю| | | | |стерильності тіогліколеве . | | | | |Поміщають посіви в термостат з | | | | |температурою 37 +- 1 град.С і | | | | |намагаються якнайшвидше | | | | |відправити до лабораторії але не| | | | |пізніше 2 годин після забору | | | | |матеріалу. При підозрі на | | | | |туберкульозну або грибкову | | | | |етіологію менінгіту відбирають не| | | | |менше 10 куб.см ліквору. У всіх | | | | |випадках підозри на менінгіт для | | | | |мікробіологічного дослідження | | | | |також забирають матеріал з | | | | |передбачуваного джерела інфекції | |----+----------+--------------+---------------------------------| |3 |Виділення |Запальні |Досліджують ранішню порцію | | |дихальних |захворювання |мокроти. Перед збором мокроти | | |шляхів |дихальних |хворий повинен почистити зуби | | |вміст |шляхів: |прополоскати рот кип'яченою водою| | |трахеї |пневмонії |або слабким розчином антисептика.| | |внутрішня |бронхіти |Мокроту збирають в стерильний | | |поверхня |плеврити |посуд з широким отвором найбільш| | |інтуба- |бронхоекта- |інформативне дослідження мокроти | | |ційної |тична |отриманої при бронхоскопії . | | |трубки |хвороба |Зберігають мокроту до дослідження| | | |абсцес |в холодильнику при температурі | | | |легенів |4 град.С не більше 2-3 годин. При| | | |та ін. |більш тривалому зберіганні гинуть| | | | |малостійкі види мікроорганізмів | | | | | стрептококи розвиваються | | | | |процеси бродіння і загнивання | | | | |спотворюючи результати | | | | |дослідження. Мазки з внутрішньої | | | | |поверхні інкубаційної трубки | | | | |беруть тампонами з використанням | | | | |відповідних транспортних систем | |----+----------+--------------+---------------------------------| |4 |Виділення |Захворювання |Виділення з носа беруть | | |верхніх |носа і |стерильним ватним тампоном який | | |дихальних |ротоглотки |вводять в глибину порожнини носа.| | |шляхів |визначення |Матеріал з носоглотки беруть | | | |бактеріо- |стерильним задньоглотковим | | | |носійства |тампоном із зіву - зволоженим | | | | |ватним тампоном. Тампони | | | | |поміщають в стерильні пробірки. | | | | |Допускається зберігання тампонів | | | | |з матеріалом в холодильнику не | | | | |більше 2-3 годин | |----+----------+--------------+---------------------------------| |5 |Виділення |Ознаки |Матеріал забирають стерильним | | |ран і |гнійно- |ватним тампоном з глибини рани до| | |випотів |септичної |обробки її антисептиками. За | | |пупочна |інфекції |наявності дренажу виділення | | |рана | |беруть стерильним шприцом і | | |пупочний | |переносять з дотриманням правил | | |катетер | |асептики в стерильну пробірку | | | | |або анаеробний флакон. Шматочки | | | | |тканин що видаляють при обробці | | | | |рани відправляють в лабораторію | | | | |у стерильних чашках Петрі. У | | | | |випадках підозри на ексудат при | | | | |дотриманні правил асептики | | | | |пунктують голкою порожнину | | | | |відсмоктують вміст за допомогою | | | | |шприца і переносять з | | | | |дотриманням правил асептики у | | | | |флакон з середовищем для | | | | |культивування анаеробів. | | | | |Матеріал з пуповини забирають з | | | | |дотриманням правил асептики двома| | | | |стерильними тампонами | | | | |обертальними рухами від центру до| | | | |периферії. Один з них | | | | |використовують для мікроскопії | | | | |інший - для посіву. Шкіру навколо| | | | |пуповини попередньо обробляють | | | | |спиртом або іншим антисептиком | | | | |гній видаляють стерильною | | | | |серветкою | |----+----------+--------------+---------------------------------| |6 |Виділення |Запальні |Стерильним ватним тонким | | |з очей |захворювання |тампоном бактеріологічною петлею| | | |кон'юнктиви |або стерильною очною паличкою не| | | |ока слизової |раніше ніж через 5-6 годин після | | | |оболонки |приймання медикаментів та | | | |повік |процедур забирають гнійні | | | |слізного |виділення з внутрішньої поверхні | | | |мішка |нижнього віка до внутрішнього | | | |рогівки. |кута очної щілини. Необхідно | | | |Підвищена |стежити щоб вії при морганні не | | | |сльозотеча у |торкалися тампона. За відсутності| | | |новонароджених|видимого гною користуються | | | | |тампонами змоченими стерильним | | | | |ізотонічним розчином. При заборі | | | | |матеріалу з країв віка скориночки| | | | |гною видаляють пінцетом. Матеріал| | | | |беруть з язви у підстави вій. | | | | |Секрет із слізного мішка беруть | | | | |стерильним ватним тампоном після | | | | |обережного масажу. Тампони | | | | |поміщають в стерильні пробірки. | | | | |Допускається зберігання тампонів | | | | |з матеріалом в холодильнику не | | | | |більше 2-3 год. Матеріал з | | | | |рогівки беруть платиновою петлею | | | | |після місцевого знеболювання. | | | | |Мазки для первинної мікроскопії | | | | |виконують паралельно із збором | | | | |матеріалу для мікробіологічного | | | | |дослідження | |----+----------+--------------+---------------------------------| |7 |Виділення |Запальні |Виділення із середнього вуха | | |з вуха |захворювання |беруть стерильним ватним | | | |середнього |тампоном. Найбільш достовірні | | | |вуха і |результати одержують при пункції | | | |зовнішнього |середнього вуха через барабанну | | | |слухового |перетинку яка не прорвалася. При| | | |проходу |зовнішньому отиті шкіру прилеглих| | | | |областей попередньо обробляють | | | | |спиртом або іншим антисептиком | | | | |щоб при узятті матеріалу не було | | | | |контамінації тампона сапрофітною | | | | |мікрофлорою. Тампони поміщають у | | | | |стерильні пробірки. Допускається | | | | |зберігання тампонів з матеріалом | | | | |у холодильнику не більше | | | | |2-3 годин | |----+----------+--------------+---------------------------------| |8 |Виділення |Підозра на |Вульва стінки піхви. Виділення | | |з жіночих |інфекційну |беруть стерильним ватним | | |статевих |природу |тампоном. При запаленні | | |органів |патологічного |бартолінієвих залоз проводять їх | | | |процесу. |пункцію при розкритті абсцесу | | | |Жінки які не |залози вміст беруть стерильним | | | |обстежені. |ватним тампоном. | | | |Жінки з |Піхва. Після введення дзеркала і | | | |рецидивним |підйомника матеріал для | | | |кольпітом |дослідження беруть стерильним | | | | забір у |тампоном із заднього склепіння | | | |приймальному |або з патологічно змінених | | | |відділенні |ділянок слизової. Матеріал для | | | | |посіву повинен бути взятий до | | | | |проведення мануального | | | | |обстеження. | | | | |Шийка матки. Вагінальну частину | | | | |шийки матки ретельно обробляють | | | | |тампоном змоченим стерильним | | | | |фізіологічним розчином або | | | | |дистильованою водою. Після цього | | | | |тонким ватним тампоном уведеним | | | | |в цервікальний канал не | | | | |торкаючись стінок піхви беруть | | | | |матеріал. Для посіву може бути | | | | |використаний зішкріб слизової | | | | |отриманий при діагностичному | | | | |вишкрібанні стінок цервікального | | | | |каналу. | | | | |Матка. Матеріал береться за | | | | |допомогою спеціальних | | | | |інструментів типу | | | | |шприца-аспіратора що має на | | | | |зонді зовнішнє покриття. Після | | | | |проходження зондом цервікального | | | | |каналу в порожнині матки | | | | |розкривають його зовнішню | | | | |оболонку і аспірують вміст. Після| | | | |цього закривають зовнішню | | | | |оболонку і виводять зонд із | | | | |матки. | | | | |Придатки матки. При запальному | | | | |процесі в придатках матки | | | | |матеріал з осередку інфекції | | | | | гній ексудат шматочки органів | | | | |береться або при оперативному | | | | |втручанні або при проведенні | | | | |діагностичної пункції | |----+----------+--------------+---------------------------------| |9 |Сеча |Запальні |Забір проводять до початку АБТ | | | |захворювання |вранці після ретельного туалету | | | |сечовивідних |зовнішніх статевих органів | | | |шляхів. | ретельно вимити руки помити | | | |Гострий |статеві органи з використанням | | | |пієлонефрит |стерильних марлевих серветок і | | | |бактеріурія |теплої мильної води в напрямку | | | |піурія |спереду назад; промити статеві | | | | |органи ще раз теплою водою і | | | | |витерти стерильною серветкою. | | | | |Протягом усієї процедури статеві | | | | |губи повинні бути розширеними | | | | |пальцями їх не торкатись . У | | | | |стерильний посуд збирають середню| | | | |порцію вільно випущеної сечі в | | | | |кількості 3-5 куб.см. Відбір сечі| | | | |за допомогою катетера бажано | | | | |уникати внаслідок ризику | | | | |інфікування сечових шляхів. | | | | |Катетеризацію проводять у | | | | |випадках - якщо хворий нездатний | | | | |до самостійного виділення сечі | | | | |або для розмежування запального | | | | |процесу в нирках і сечовому | | | | |міхурі. З цією метою сечовий | | | | |міхур опорожняють і вводять у | | | | |нього 50 куб.см розчину що | | | | |містить 40 мг неоміцину і 20 мг | | | | |поліміксину. Через 10 хвилин | | | | |беруть проби сечі для | | | | |дослідження. При локалізації | | | | |процесу в сечовому міхурі сеча | | | | |залишається стерильною. | | | | |При інфікуванні нирок | | | | |відмічається бактеріурія. | | | | |Мікробіологічне дослідження сечі | | | | |проводять якнайшвидше після її | | | | |отримання від хворого від | | | | |моменту забору проби сечі до | | | | |початку дослідження в лабораторії| | | | |повинно проходити не більше | | | | |30 хвилин оскільки мікроби що | | | | |знаходяться в сечі швидко | | | | |розмножуються при кімнатній | | | | |температурі що може дати | | | | |помилкові результати при | | | | |визначенні ступеня бактеріурії | |----+----------+--------------+---------------------------------| |10 |Випорож- |Діагностика |Для досліджень відбирають | | |нення |кишкових |переважно нативний матеріал. Для | | | |інфекцій |цього використовують ретельно | | | |хронічних |вимиті без залишків деззасобів | | | |дисфункцій |судна або горшки. На дно їх можна| | | |дисбактеріозу |покласти лист чистого паперу. У | | | |кишечнику. |дітей матеріал забирають з | | | |Контроль при |пелюшки або памперса. Матеріал | | | |виписуванні |забирають стерильним шпателем і | | | |хворих |поміщають в стерильний посуд. При| | | |гострими |необхідності вивчення мікрофлори | | | |кишковими |запально змінених ділянок | | | |інфекціями із |слизової оболонки товстого | | | |стаціонару. |кишечнику забір вмісту проводять | | | |Виявлення |при ректороманоскопії. | | | |бактеріоносій-|У деяких випадках матеріал | | | |ства |забирають за допомогою | | | | |ректального тампона з | | | | |використанням транспортного | | | | |середовища типу Кері-Блер | | | | | універсальний консервант . | | | | |При цьому пацієнт повинен лягти | | | | |на бік з притягнутими до живота | | | | |стегнами. Тампон уводиться в | | | | |задній прохід на глибину 5-6 см. | | | | |У залежності від мети дослідження| | | | |як консерванти використовують | | | | |гліцеринову суміш | | | | |фосфатно-буферну суміш 0 1% | | | | |пептонну воду тіогліколеве | | | | |середовище тощо | |----+----------+--------------+---------------------------------| |11 |Амніотична|Діагностика |Амніотичну рідину отримують | | |рідина |хоріоамніоніта|шляхом аспірації за допомогою | | | |і внутрішньо- |внутрішньоматкового катетера. | | | |амніотичної |Перші 5-7 куб.см відкидають для | | | |інфекції |зниження ризику контамінації | | | | |проби мікрофлорою нижніх статевих| | | | |шляхів. Подальшу порцію | | | | |амніотичної рідини збирають в | | | | |кількості 5-7 куб.см в стерильну | | | | |пробірку і негайно доставляють у | | | | |лабораторію. Амніоцентез не | | | | |використовують унаслідок ризику | | | | |для матері та плода | |----+----------+--------------+---------------------------------| |12 |Грудне |Діагностика |Ретельно миють руки і груди. | | |молоко |маститу |Соски і навколососкову область | | | | |ретельно обробляють окремими | | | | |тампонами зволоженими 70% | | | | |спиртом кожну залозу обробляють | | | | |окремим тампоном . Перші | | | | |5-7 куб.см молока виливають. | | | | |Подальшу порцію молока | | | | |збирають в кількості 5-7 куб.см | | | | |в стерильну пробірку склянку | | | | |і негайно доставляють | | | | |в лабораторію. | | | | |Молоко зціджене напередодні | | | | |дослідженню не підлягає | |----+----------+--------------+---------------------------------| |13 |Матеріал |Ознаки |Узятий матеріал поміщають в | | |отриманий |гнійно- |стерильний посуд і негайно | | |на |септичної |направляють до лабораторії | | |операції |інфекції |забезпечивши температурні умови | | |або секції| |6 +- 2 град.С | ------------------------------------------------------------------ Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду А.М.Пономаренко