Порядок розслідування та ліквідації спалаху внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України 10.05.2007 N 234 z0694-07 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 2007 р. за N 697/13964 ПОРЯДОК розслідування та ліквідації спалаху внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах Груповим захворюванням або спалахом внутрішньолікарняної інфекції далі - ВЛІ є виникнення трьох і більше внутрішньолікарняних захворювань якщо доведено що збудником інфекцій є певний вид мікроорганізму з ідентичними біологічними властивостями у тому числі профілями антибіотикорезистентності або виникнення двох і більше внутрішньолікарняних захворювань які сталися в межах коливань одного інкубаційного періоду та пов'язані з одним джерелом інфекцій і спільними факторами передавання. Мета розслідування спалаху - встановлення джерела інфекції причин та умов виникнення спалаху а також розробка профілактичних та протиепідемічних заходів. Завдання розслідування спалаху - встановлення факторів ризику виникнення захворювань ідентифікація збудника і доведення його етіологічної ролі виявлення джерела інфекції шляхів передавання визначення заходів щодо попередження розповсюдження інфекції. Порядок проведення розслідування при виникненні спалаху ВЛІ: 1. Комісія з інфекційного контролю акушерського стаціонару проводить попередню порівняльну оцінку випадків захворювання з фоновим рівнем ВЛІ у стаціонарі та підтверджує наявність спалаху складає попередній план заходів розслідування та попередження його поширення. План затверджується керівниками лікувального закладу та узгоджується з головним лікарем територіальної санітарно-епідеміологічної станції далі - СЕС . 2. Про виникнення спалаху ВЛІ негайно повідомляються органи охорони здоров'я територіальна санітарно-епідеміологічна служба. 3. Наказом територіального органу охорони здоров'я відділення де виник спалах ВЛІ за епідемічними показаннями негайно закривається. 4. Для проведення розслідування причин виникнення спалаху ВЛІ та його ліквідації в акушерському стаціонарі органами охорони здоров'я терміново створюється протиепідемічна комісія до складу якої входить начальник чи заступник начальника з питань охорони материнства і дитинства головні спеціалісти з акушерства та гінекології педіатрії неонатології епідеміології комунальної лікарняної гігієни. За необхідності надається допомога Міністерства охорони здоров'я України а також можуть залучатися співробітники кафедр медичних та науково-дослідних інститутів. Розслідування спалаху здійснюється під керівництвом епідеміолога територіальної СЕС. 5. Новонароджені що захворіли переводяться до спеціалізованих неонатологічних стаціонарів відділень . 6. Здорові породіллі та новонароджені виписуються з акушерського стаціонару. За ними встановлюється щоденний лікарський або сестринський патронаж за місцем проживання на строк максимального інкубаційного періоду того захворювання що виникло але не менш ніж на 10 днів. 7. Комісія з урахуванням конкретних обставин уточнює попередній план або складає план заходів з відображенням обсягу та послідовності проведення розслідування і ліквідації спалаху ВЛІ. План затверджується начальником територіального управління охорони здоров'я та головним лікарем територіальної СЕС. 8. При проведенні розслідування причин виникнення спалаху керівником комісії визначається завдання та об'єм роботи кожного спеціаліста. Основні етапи розслідування: - збір та вивчення всієї вихідної інформації; - верифікація діагнозу в усіх зареєстрованих випадках захворювань з використанням клініко-лабораторних у тому числі мікробіологічних методів дослідження; - підтвердження наявності спалаху; - активне виявлення всіх випадків захворювання у родопомічних закладах неонатологічних відділеннях дитячих стаціонарів за місцем проживання ; - складання списків осіб із підтвердженими або зарахованими випадками захворювань та контактних з урахуванням строків та місцем розвитку захворювань; - оцінка матеріально-технічного стану та санітарно-протиепідемічного режиму акушерського стаціонару; - формулювання попередньої гіпотези щодо факторів ризику виникнення спалаху динаміки захворюваності установлення ризику зараження вивчення структури захворілих та співставлення з проведенням діагностичних і медичних маніпуляцій ; - перевірка і оцінка гіпотези ретроспективний аналіз історій хвороб новоронароджених та породіль даних мікробіологічного моніторингу не менш ніж за 3 попередні місяці у відділенні де відбувся спалах ВЛІ. У разі потреби аналізуються дані мікробіологічного моніторингу за більш довгий період та/або в інших відділеннях стаціонару; - проведення цілеспрямованих мікробіологічних та інших лабораторних досліджень; - вивчення лікувального процесу з урахуванням змін які могли вплинути на рівень інфекцій поява нового персоналу застосування нових процедур нових лабораторних тестів тощо ; - розробка і організація заходів щодо призупинення розвитку та ліквідації спалаху які розпочинаються з початку розслідування спалаху на основі стандартних алгоритмів протиепідемічних заходів з урахуванням властивостей встановленого збудника шляхів і факторів передавання збудника санація джерела інфекцій зміни дезінфекційних режимів зазначення спеціальних обмежувальних заходів ; - оцінка ефективності заходів - припинення зниження захворюваності до фонового рівня. 9. З метою вивчення етіологічної структури ВЛІ та характеристики виділених збудників необхідно провести мікробіологічні дослідження біологічного матеріалу в залежності від нозологічної форми інфекції. 10. Необхідно проводити внутрішньовидове типування виділених мікроорганізмів з визначенням сероварів фаговарів антибіотикограм і профілів антибіотикорезистентності при можливості визначення плазмідного профілю. Аналіз отриманих даних дозволить визначити шляхи та фактори передавання ВЛІ. 11. Під час спалаху з метою виявлення можливого джерела збудників інфекції серед медичного персоналу слід проводити позачергове бактеріологічне обстеження з дослідженням біологічного матеріалу залежно від етіології та нозологічної форми ВЛІ а саме: - при стафілококовій етіології спалаху - слизові оболонки передніх відділів носа; - при стрептококовій етіології - матеріал із зіву; - при захворюваннях етіологічним чинником яких є грамнегативні умовно патогенні бактерії важливого значення набувають дослідження які направлені на виявлення осіб із в'ялим перебігом ниркової патології пієлонефрити та кишковими захворюваннями; - при виникненні захворювань на сальмонельоз та інші гострі кишкові інфекції у т.ч. вірусної етіології проводяться необхідні мікробіологічні та серологічні дослідження із застосуванням сучасних діагностикумів та тест-систем - Некр бактеріологічне дослідження фекалій. - при захворюваннях обумовлених дріжджоподібними грибами роду Candida обстежують виділення із носоглотки уретри піхви. 12. Одночасно здійснюють бактеріологічне дослідження об'єктів внутрішнього середовища які могли стати факторами передавання інфекції. 13. Проводять зіставлення збудників ВЛІ виділених від хворих на ВЛІ мікроорганізмів виділених від медичного персоналу та з об'єктів навколишнього середовища стаціонару за видовою та типовою належністю а також за біологічними властивостями зокрема за профілями антибіотикорезистентності. 14. Проводять аналіз захворюваності на ВЛІ новонароджених та породіль у цьому та функціонально з'єднаному з ним стаціонарі: - під час спалаху; - за місяць при необхідності - за більш тривалий період часу що передував виникненню групового захворювання; - проводять аналіз захворюваності яка була використана при визначенні фонового рівня в стаціонарі; - аналізують співвідношення локальних та генералізованих форм ВЛІ за місяць що передував виникненню групового захворювання а при необхідності - за більш тривалий період часу; - вивчають інфекційну захворюваність серед медичного персоналу; - аналіз даних санітарно-бактеріологічного обстеження об'єктів внутрішнього середовища в лікувальному закладі; - виявлення джерела інфекції. Допоміжним способом при встановленні джерела спалаху може бути побудова епідемічної кривої у якій на осі абсцис відкладається кількість випадків на осі ординат - час у днях; - визначення провідних факторів передачі та умов що сприяли виникненню групового захворювання; 15. Аналіз захворюваності повинен включати: - вивчення особливостей клінічних проявів ВЛІ новонароджених та породіль; - співставлення клінічних діагнозів із епідеміологічними; - вивчення етіологічної структури ВЛІ і біологічних властивостей їх збудників передусім профілів антибіотикорезистентності чутливості до дезінфектантів; - вивчення даних мікробіологічної лабораторії яка проводить поточні дослідження в стаціонарі про виділення з біологічного матеріалу умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів протягом трьох місяців за необхідності і більше що передували спалаху. 16. При функціонуванні акушерського стаціонару у складі багатопрофільної лікарні проводять аналіз даних мікробіологічної лабораторії щодо виділення з біологічного матеріалу того самого мікроорганізму який є етіологічним фактором спалаху ВЛІ в акушерському стаціонарі. 17. Аналіз захворюваності ВЛІ в акушерському стаціонарі необхідно проводити на підставі: - матеріалів офіційної реєстрації випадків інфекційної захворюваності відповідно до форм первинної облікової документації N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання харчове гостре професійне отруєння незвичайну реакцію на щеплення" za686-06 та N 060\о "Журнал обліку інфекційних захворювань" z0687-06 затверджених наказом МОЗ від 10.01.2006 N 1 z0686-06 зареєстрованим в Мін'юсті 08.06.2006 за N 686/12560; - результатів вивчення форм облікової статистичної документації N 096/о "Історія пологів" va184282-99 та N 097/о "Картка розвитку новонароджених" затверджених наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184 v0184282-99 ; - карт епідспостереження; - даних комісії з інфекційного контролю стаціонару щодо фонового рівня ВЛІ; - результатів вивчення форм облікової статистичної документації N 102/о "Журнал відділень палат для новонароджених" va184282-99 та N 008/о "Журнал запису оперативних втручань в стаціонарі" затверджених наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184 v0184282-99 ; - інформації про захворюваність що надійшла від дитячих поліклінік та лікарень жіночих консультацій гінекологічних та хірургічних відділень лікарень для дорослих; - форми облікової статистичної документації N 013/о "Протокол карта патологоанатомічних досліджень" va184282-99 затвердженої наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184 v0184282-99 ; - результатів досліджень за життя і посмертних за останні 1-3 місяці даних ЗОЗ про померлих новонароджених та породіль. 18. При вивченні особливостей клінічного перебігу ВЛІ новонароджених необхідно врахувати: - початок захворювання; - співвідношення важких і легких форм клінічного перебігу ВЛІ. Вивчення інфекційної захворюваності у медичного персоналу проводити за 1-3 місяці за: - фактами непрацездатності; - табелями обліку робочого часу; - даними диспансерного нагляду. 19. Під час проведення розслідування спалаху необхідно скласти з вказаними прізвищами списки таких категорій осіб: - захворілих і померлих дітей під час групових інфекційних захворювань в акушерському стаціонарі табл. 1 додатка 1 до цього Порядку ; - новонароджених та породіль що перебували в контакті із захворілими та померлими таблиця 2 додатка 1 до цього Порядку ; - новонароджених та породіль які перенесли захворювання не менш ніж за 1-3 місяці до виникнення спалаху табл.3 додатка 1 до цього Порядку ; - медичного персоналу що перенесли захворювання за 1-3 місяці до виникнення спалаху табл.4 додатка 1 до цього Порядку . 20. Виявлення джерела інфекції групового захворювання проводять на основі даних клінічного та мікробіологічного обстеження медичного персоналу породіль і новонароджених. 21. Проводять внутрішньовидове типування виділених збудників для виявлення конкретних шляхів та факторів передавання оскільки під час групових захворювань відбувається розширення масштабів санітарно-бактеріологічних досліджень на патогенні та умовнопатогенні мікроорганізми з урахуванням припустимого етіологічного фактора табл.5 додатка 1 до цього Порядку . 22. Висновки про характер спалаху харчового контактного водного тощо шляхи харчовий контактний парентеральний тощо та фактори передавання руки медичного персоналу лікарські форми молочні суміші інструменти апаратура тощо визначають на основі обстеження новонароджених породіль та медичного персоналу співставлення даних санітарно-бактеріологічного обстеження об'єктів навколишнього середовища. 23. Необхідно виявити обставини що сприяли виникненню групових захворювань: - несвоєчасна ізоляція та переведення захворілих; - лікування малих форм ВЛІ в акушерському стаціонарі; - порушення в роботі централізованого стерилізаційного відділення аптеки молочної кімнати дезінфекційних камер; - порушення в постачанні білизни у роботі пральні; - недотримання медичним персоналом санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил і вимог; - аварійні ситуації в системі водопостачання каналізації вентиляції електромережі а також постійні перебої у водопостачанні; - нерегулярне навчання медичного персоналу з питань дотримання протиепідемічного режиму у т.ч. правил миття рук; - недостатня забезпеченість мийними дезінфекційними та засобами стерилізації або їх використання з порушенням інструкції; - невідповідність кількості пологів потужності стаціонару; - недостатня матеріально-технічна оснащеність пологового будинку відділення ; - інше. 24. На основі аналізу захворюваності на ВЛІ новонароджених їх етіологічної структури особливостей клінічного перебігу умов що сприяли виникненню групового захворювання біологічної характеристики штамів які циркулюють в стаціонарі необхідно зробити висновки про причини групового захворювання про тип епідемічного процесу джерело інфекції шляхи та фактори передавання що обумовили виникнення захворювання. З урахуванням цих висновків слід терміново розробити та реалізувати комплекс протиепідемічних і профілактичних заходів щодо локалізації та ліквідації групових ВЛІ захворювань. 25. У комплексі заходів щодо ліквідації спалаху необхідно відобразити вимоги до усунення виявлених порушень в роботі акушерського стаціонару та пропозиції щодо запобігання епідемічним ускладненням в майбутньому. 26. Результати розслідування спалаху та розроблені заходи щодо його ліквідації мають бути доведені до відома медичних працівників стаціонару. 27. Заключне повідомлення про результати проведеного розслідування спалаху та прийняті заходи подаються Міністерству охорони здоров'я України після закінчення розслідування але не пізніше ніж через 35 днів після первинної інформації. Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду А.М.Пономаренко Додаток до Порядку розслідування та ліквідації спалаху внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах Таблиця 1. Зразок списку захворілих та померлих новонароджених дітей під час групових інфекційних захворювань в пологовому будинку у відділенні -------------------------------------------------------------------------------------------------------- | N |П.І.Б.|Номер |Відді-| Дати |Діагноз:| Результати | |з/п| |історії |лення | |первин- | бактеріологічних | | | |пологів |номер | |ний | досліджень | | | | розвитку |палати|---------------------------------------------|остаточ-|------------------| | | |новонарод-| |надхо-|поло-|пересу-|виписки |захво-|госпіта-|ний і |дата |вказати | | | |женого | |дження|гів |вання | перево-|рюван-|лізації |патоло- |забору|досліджений| | | | | | | |у |ду | ня | |го-ана- |мате- |матеріал і | | | | | | | |відді- |смерті | | |томічний|ріалу |збудник | | | | | | | |ленні | | | | | |його | | | | | | | | | | | | | |біологічні | | | | | | | | | | | | | |властивості| |---+------+----------+------+------+-----+-------+--------+------+--------+--------+------+-----------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | -------------------------------------------------------------------------------------------------------- Таблиця 2. Зразок списку та результатів бактеріологічних досліджень новонароджених та породіль які були в контакті із хворими ------------------------------------------------------------------------------------------- | N |П.І.Б.| Номер |Відді-| Дати |Дослід- |Результати | |з/п| | історії |лення |-----------------------------------|жуваний |бактеріо- | | | | пологів |номер |над- |поло-|виписки|пересу-|дослід-|матеріал|логічних | | | | розвитку|палати|ход- | гів | пере- |вання у|ження | |досліджень | | | |новонаро-| |ження| | воду |відді- |біоло- | |з указанням виду| | | |дженого | | | | |ленні |гічного| |виділеного | | | | | | | | | |матері-| |мікроорганізму | | | | | | | | | |алу | |його біологічних| | | | | | | | | | | |властивостей | |---+------+---------+------+-----+-----+-------+-------+-------+--------+----------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | ------------------------------------------------------------------------------------------- Таблиця 3. Зразок списків та результати бактеріологічних досліджень новонароджених і породіль що хворіли за 1-3 місяці до виникнення групових захворювань --------------------------------------------------------------------------------------------- | N |П.І.Б.| Номер |Відді-| Дати |Діаг-|Дата |Матеріали і | |з/п| | історії |лення |-----------------------------| ноз |бактеріоло-|результат | | | | пологів |номер |народ-|випи-|захво- |госпіта-| |гічних |бактеріолог- | | | | розвитку|палати|ження |ски |рювання|лізації | |досліджень |гічних | | | | ново | | | | | | | забору |досліджень | | | | народ- | | | | | | |матеріалу |з указанням | | | | женого | | | | | | | |виду | | | | | | | | | | | |виділеного | | | | | | | | | | | |мікроорганізму | | | | | | | | | | | |його | | | | | | | | | | | |біологічних | | | | | | | | | | | |властивостей | |---+------+---------+------+------+-----+-------+--------+-----+-----------+---------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | --------------------------------------------------------------------------------------------- Таблиця 4. Зразок списку та результатів бактеріологічних досліджень медичного персоналу що перенесли захворювання за 1-3 місяці до виникнення спалаху ----------------------------------------------------------------------------------- | N |П.І.Б.|Посада|Відділення|Захворюваність| Дата | Дата |Біоло-|Результат з | |з/п| | | зазначити| в попередні |виходу|бактеріо- |гічний|указанням | | | | | палати | 1-3 місяці | на |логічного |мате- |виду | | | | | що |--------------|роботу|обстеження|ріал |виділеного | | | | |обслугову-|строки|діагноз| | | |мікроорга- | | | | | ються | | | | | |нізму його | | | | | | | | | | |біологічних | | | | | | | | | | |властивостей| |---+------+------+----------+------+-------+------+----------+------+------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ----------------------------------------------------------------------------------- Таблиця 5. Результати досліджень об'єктів внутрішнього середовища ------------------------------------------------------------------ |Відділен-|Дата |Об'єкт |Число |Вид виділеного|Біологічні | |ня |взяття|обсте- |позитивних |штаму |властивості*| | |змивів|ження |результатів|мікроорганізму| | |---------+------+-------+-----------+--------------+------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ------------------------------------------------------------------ --------------- * Профілі антибіотикорезистентності з урахуванням діаметрів зон затримки росту виділених штамів мікроорганізмів навколо дисків з антибіотиками до яких ці штами стійкі якщо можна - фаговар біовар серотип ін. До граф 5 6 уносяться результати за кожною пробою із позитивним результатом. Начальник відділу охорони здоров'я матерів та дітей Н.Я.Жилка Начальник відділу епідемічного благополуччя населення - заступник директора департаменту Л.М.Мухарська