НПАОП 17.2-1.01-08

НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ Н А К А З 09.12.2008 N 269 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2008 р. за N 1254/15945 Про затвердження Правил охорони праці у вовняному виробництві Відповідно до Закону України "Про охорону праці" 2694-12 Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Правила охорони праці у вовняному виробництві далі - Правила що додаються. 2. Наказ набирає чинності з 01.02.2009. 3. З набранням чинності наказом уважати таким що не застосовується на території України НПАОП 17.12-7.10-80 "ОСТ 17-840-80 Процессы производственные предприятий шерстяной промышленности. Требования безопасности". 4. Начальнику відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Ткачову В.С. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці v0102516-06 та розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду. 6. Заступнику начальника відділу персоналу діловодства та спец роботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації. 7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І. Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду 09.12.2008 N 269 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2008 р. за N 1254/15945 ПРАВИЛА охорони праці у вовняному виробництві I. Загальні положення 1. Ці Правила поширюються на підприємства установи організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності та на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності далі - підприємства які займаються виробництвом вовняної пряжі вовняних тканин виробів з текстилю килимових виробів та інших вовняних виробів. Правила регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах вовняного виробництва. 2. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9 z0226-98 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 НПАОП 0.00-4.15-98 . 3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників вовняного виробництва повинні проводитись відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 z0231-05 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 НПАОП 0.00-4.12-05 . 4. Попередній під час прийняття на роботу і періодичний протягом трудової діяльності медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 z0846-07 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113. 5. Розслідування і облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій проводиться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 1112-2004-п . 6. З метою організації виконання правових організаційно-технічних санітарно-гігієнічних соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів спрямованих на запобігання нещасним випадкам професійним захворюванням аваріям у процесі роботи та з урахуванням специфіки виробництва роботодавець повинен створювати на підприємстві службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255 z1526-04 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 НПАОП 0.00-4.21-04 . 7. При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" 2694-12 ознайомлюється з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого процесу а також його правами у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах. II. Загально виробничі вимоги з охорони праці 1. Вимоги до території підприємства виробничих споруд та приміщень 1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных предприятий" затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 N 213 СНиП II-89-80 Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126 z1410-04 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 далі - НАПБ А.01.001-2004 та цих Правил. 2. Територія підприємства повинна бути огороджена упорядкована й триматися у належному санітарно-гігієнічному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття обладнуються спеціальні площадки з твердим покриттям звідки вони транспортуються у місця організованого складування - на полігони звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту води повітря. 3. Розташування виробничих та допоміжних будівель споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу вовняного виробництва. 4. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована так щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель майданчиків проїздів та пішохідних доріжок до водостоків. 5. Перед в'їздом на територію підприємства розміщується інформація схеми плани про розташування виробничих підрозділів доріг пожежних гідрантів водоймищ швидкість руху автотранспорту тощо. 6. На території підприємства мають бути впорядковані дороги з твердим покриттям асфальт бетон тощо для руху транспорту техніки і пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищувати від бруду та снігу а в темну пору доби - освітлювати. 7. Пожежні водойми траншеї конденсатні каналізаційні та інші технічні колодязі що влаштовуються з виробничою метою огороджуються або закриваються міцними кришками а в темну пору доби - освітлюються. До водоймищ які є джерелами протипожежного водопостачання обладнуються під'їзди з твердим покриттям. Для зупинення та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються майданчики розміром не менше 12 х 12 м. 8. Резервуари баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях ділянках . 9. Для всіх будівель та приміщень виробничого складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки а також клас зони у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення у межах зон усередині приміщень та зовні відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 10. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств транспортних шляхів у виробничих приміщеннях і на робочих місцях позначаються знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 і огороджуються. 11. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель цехів дільниць тощо повинні відповідати вимогам СНиП "Производственные здания" затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 N 287 далі - СНиП 2.09.02-85 СНиП "Складские здания" затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280 СНиП 2.11.01-85 ГОСТ 12.1.005-88 вимогам пожежної безпеки та цих Правил. 12. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати двічі на рік навесні та восени з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 z0424-98 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 НПАОП 45.2-4.01-98 . 13. Виробничі будівлі та споруди обладнуються технічними засобами протипожежного захисту установками пожежної сигналізації пожежогасіння системами оповіщення про пожежу тощо та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161 z0990-05 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 НАПБ Б.06.004-2005 Типових норм належності вогнегасників затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151 z0554-04 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 НАПБ Б.03.001-2004 ГОСТ 12.4.009-83 та вимог пожежної безпеки. 14. Виробничі будівлі і первинні засоби пожежогасіння тримають у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них щоб у разі потреби ефективно застосувати для гасіння пожежі а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 . 15. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно тримати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення кількість та розміри умови освітленості забезпечення незадимлення протяжність шляхів евакуації оздоблення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 . 16. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею зручною для очищення та ремонту а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях повинні бути килимки підставки трапи тощо. 17. Вхідні двері виробничих приміщень розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15 град.С і нижче обладнуються тамбурами або повітряно-тепловими завісами а двері тамбурів обладнуються безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні. 18. Протипожежні перепони стіни перегородки перекриття протипожежні зони двері та ін. вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати границю вогнетривкості відповідно до вимог чинного законодавства. Для усіх будівель виробничих приміщень складів внутрішніх і зовнішніх і лабораторій визначається категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами пожежної безпеки. 19. Адміністративні санітарно-побутові приміщення гардеробні переддушові душові умивальні убиральні для зберігання спецодягу одягу повинні відповідати вимогам СНиП "Административные и бытовые здания" затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 СНиП 2.09.04-87 . 20. У всіх умивальнях має бути достатня кількість мила та чисті сухі рушники або повітряно-теплові сушарки для рук. При необхідності працівникам мають видаватись для очищення рук змивальні дезінфекційні пом'якшувальні шкіру засоби. 21. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях кімнатах відпочинку та вживання їжі які повинні бути обладнані умивальниками кранами або ємностями для питної води нагрівачем для води холодильниками та необхідними меблями. 22. Усі вантажопідіймальні машини експлуатуються відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132 z0784-07 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 НПАОП 0.00-1.01-07 . 23. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів проводиться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 24. Посудини що працюють під тиском повинні відповідати вимогам чинного законодавства. 25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт необхідно дотримуватися вимог чинних нормативно-правових актів. 26. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 2. Освітлення 1. Виробничі побутові допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 та ДБН "Природне і штучне освітлення" затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168 v0168667-06 далі - ДБН В.2.5-28-2006 . Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються штори жалюзі тощо. 2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини передбачається місцеве освітлення стаціонарними світильниками. 3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні передбачаються спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками. 4. Для місцевого освітлення застосовуються світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127 - 220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин для випадкових доторкань. 5. Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання так й з люмінесцентними лампами повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше 30 град. а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10 град. 6. Світильники штучного освітлення у цехах де проводяться процеси рідинної обробки установлюються у герметичній арматурі відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 та інших чинних нормативно-правових актів залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники. 8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83 ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 z0203-03 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002 . 9. Ремонт інагляд за справністю проводів вимикачів ламп запобіжників рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257 z0011-98 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 НПАОП 40.1-1.01-97 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 z0093-98 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 далі - НПАОП 40.1-1.21-98 . 10. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження перевіряється їх стан зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні . Під час виконання цієї роботи слід використовувати спеціально призначені пересувні вишки випробувані драбини тощо. 11. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства не менше двох разів на рік або залежно від забруднення . 12. У темну пору доби або за поганої видимості туман дощ снігопад територія підприємства місця руху людей та руху транспортних засобів майданчики стоянки а також робочі місця освітлюються відповідно до вимог чинного законодавства. Освітлення повинно бути виконано відповідно до чинних нормативно-правових актів. 13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп. 3. Вентиляція і опалення 1. Виробничі допоміжні будівлі й приміщення обладнуються природною і припливно-витяжною вентиляцією а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление вентиляция и кондиционирование" затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 далі - СНиП 2.04.05-91 та НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 . 2. Опалювальні прилади повинні мати огорожу яка запобігає попаданню на них пилу різних матеріалів виробництва та можливому дотику працівника а також гладку поверхню яку легко очищувати від пилу. 3. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 чинних нормативно-правових актів. Усі вентиляційні пристрої системи підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту а також періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків. 4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях де немає виділення шкідливих речовин 1 2 класів небезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій а в повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин. 5. Основні цехи прядильного ткацького та фарбувально-оздоблювального виробництва розміщуються в приміщеннях які обладнані системами вентиляції загальною припливною та місцевою витяжною що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. 6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів ніж це передбачається проектом. 7. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем графіків. 8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання що забруднює повітря на дільниці у цеху вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи. 9. Системи опалення вентиляції і кондиціювання повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75. 10. Для поверхонь обладнання яке нагрівається під час технологічних процесів необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури на поверхні не більше 43 град.С згідно з ДСТУ ЕN 563-2001. 4. Водопостачання і каналізація 1. Виробничі та побутові приміщення обладнуються внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий" затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 далі - СНиП 2.04.01-85 а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 . 2. Зовнішні мережі споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 СНиП 2.04.02-84 СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения" затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 СНиП 2.04.03-85 та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37 z0403-02 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75. 3. Облаштування внутрішніх водопроводів каналізації і водостоків повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 а експлуатація водопровідних каналізаційних споруд і мереж повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75. 4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води: для санітарно-гігієнічних потреб; для виробничо-технічних потреб; для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння. 5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами що подають питну воду не дозволяється. 6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці. 7. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 z0136-97 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 ДСанПіН 383-96 . 8. Вода для душових умивальників для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води. 9. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб. 5. Електроустановки й електросилове обладнання 1. Експлуатація електроустановок електричних станцій і підстанцій та електричних мереж проводиться з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 ГОСТ 12.1.013-78 ГОСТ 12.1.045-84 ГОСТ 12.2.007.1-75 ДСанПіН 3.3.6.096-2002 z0203-03 чинних нормативно-правових актів експлуатаційної документації та цих Правил. 2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються від впливу високої температури механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 z1410-04 . 4. Експлуатацію електрозахисних засобів що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок потрібно здійснювати відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.6.096-2002 z0203-03 чинних нормативно-правових актів. 5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення занулення відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним від попадання пилу вологи тощо. 6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами. 7. Електроприлади й електрообладнання установлені на обладнанні машинах та ізольовані від його станини повинні мати самостійне занулення заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів до відновлення заземлення. 8. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91. 9. Усі будівлі споруди та зовнішні установки захищаються від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог чинного законодавства. 10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 N 21 z0382-99 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.06.99 за N 382/3675 НПАОП 0.00-1.31-99 та вимог чинного законодавства. 6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники 1. Під час виконання технологічних процесів у вовняному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники які можуть впливати на працівників відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74. 2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 ГОСТ 12.1.012-90 ДСанПіН 3.3.6.096-2002 z0203-03 ГОСТ 12.1.005-88 чинних нормативно-правових актів. III. Вимоги до технологічних процесів 1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів 1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 ГОСТ 12.3.002-75 ГОСТ 12.2.003-91 нормативно-правових актів та вимог цих Правил і розробляють технологічні карти на кожну операцію. 2. Організація процесу та розміщення обладнання повинні забезпечувати потоковість технологічного процесу та можливість застосування механізації і автоматизації важких та небезпечних операцій вантажно-розвантажувальних робіт транспортування сировини паковок напівфабрикатів готової продукції тощо. 3. Технологічні процеси у яких використовують речовини здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76. 4. При організації технологічних процесів проводяться технічні та організаційні заходи що забезпечують захист працівників від дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79 ГОСТ 12.1.030-81 та ДСанПіН 3.3.6.096-2002 z0203-03 . 5. Технологічні процеси організовують у приміщеннях у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з ГОСТ 12.1.005-88. 6. Контроль за параметрами технологічного процесу здійснюється контрольно-вимірювальними приладами установленими з урахуванням зручності їх обслуговування та спостереження. 2. Прядильне виробництво 1. Попередня обробка сировини 1.1. Процеси попередньої обробки сировини розпушування тіпання замаслювання механічне видалення реп'яхів змішування здійснюються в приміщеннях які обладнані системами вентиляції загальною припливною та місцевою витяжною що забезпечують необхідний повітрообмін. Процеси розробки клаптя крутих кінців відходів та відпадків виробництва здійснюються в ізольованих приміщеннях. 1.2. Процеси розпушування тіпання замаслювання змішування здійснюються на обладнанні яке встановлене в потоковій лінії з механічним завантаженням та вивантаженням сировини. 1.3. Процес замаслювання здійснюється на щипально-замаслюваних машинах або з допомогою замаслюваного пристрою в трубі транспортувального повітропроводу який з'єднує щипальну машину зі змішувальними камерами. 1.4. Транспортування сировини в процесах її попередньої обробки повинно бути механізоване. 1.5. Розпакування кіп вовни здійснюється у спеціальному запобіжному пристрої інструментом який унеможливлює травмування рук працівника пакувальною стрічкою при розриві. 1.6. У процесах попередньої обробки сировини передбачається механізоване видалення реп'яхів та відпадків. 2. Карбонізація волокна 2.1. У процесі карбонізації волокна з метою унеможливлення контакту працівника з оброблюваним волокном на обладнанні повинні бути установлені огородження. 2.2. Процес карбонізації волокна здійснюється на обладнанні яке встановлене в потокову лінію. Завантаження та вивантаження волокна повинні бути механізовані. Місця завантаження вивантаження та транспортування волокна повинні бути вкриті та обладнані місцевими витяжними пристроями які забезпечують видалення парів сірчаної кислоти з-під укриття. 2.3. Контроль технологічних параметрів процесів карбонізації волокна здійснюється дистанційно. 2.4. При видаленні використаних розчинів у процесі карбонізації волокна для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту. 2.5. Чищення і ремонт карбонізаційного обладнання здійснюється після зливу рідини та попереднього промивання ванни. 3. Фарбування віджимання сушіння волокна та пряжі. Фарбування гладження стрічки 3.1. У процесах фарбування волокна пряжі стрічки для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту. 3.2. Процеси фарбування волокна пряжі стрічки здійснюються в окремому приміщенні яке обладнане системою припливно-витяжної вентиляції а фарбування різними барвниками ізолюються один від одного. 3.3. Завантаження та вивантаження в апарати фарбування та сушіння повинні бути механізовані. 3.4. У процесах фарбування та гладження стрічки заправка її здійснюється механізованим способом. 3.5. Волокно в центрифугу для його віджимання завантажується рівномірно і здійснюється як і вивантаження механізованим способом. 3.6. У процесах фарбування та віджимання в центрифугальних апаратах установлення і знімання корзини повинні бути механізовані. 3.7. Приготування фарбувальних розчинів повинно бути централізоване а подача їх до фарбувального обладнання повинна здійснюватися по трубопроводу. 3.8. Подача пари для підігрівання робочого розчину здійснюється плавно рівномірно. 3.9. Видалення зливання використаних розчинів з апаратів та центрифуги здійснюються по трубопроводу що унеможливлює контакт працівників з розчином попадання рідини на підлогу приміщення виділення небезпечних речовин у робочу зону та забруднення об'єктів навколишнього середовища. 3.10. Контроль технологічних параметрів процесів фарбування сушіння та гладження здійснюється з дистанційного пульта управління. 3.11. Для проведення робіт усередині камери сушильна машина повинна бути зупинена і провітрена з метою доведення температури її робочих органів до величини що не перевищує 30 град.С. 4. Кардочесання 4.1. Подача сировини на чесальні машини апарати повинна бути механізована. 4.2. Для видалення голок та інших металевих частин з оброблюваного матеріалу передбачається магнітне вловлювання. 4.3. Видалення відходів з-під машин апаратів збір зворотів та відходів їх транспортування здійснюються механізованим способом. 4.4. Чищення голчатої та пилчастої гарнітури барабанів та валиків здійснюється пневматично або іншими способами які забезпечують безпеку праці. 4.5. Знімання транспортування та встановлення очищувальних робочих валиків чесальних апаратів переміщення вузлів та деталей машин при експлуатації та ремонті обладнання повинні бути механізовані. 4.6. Точіння гарнітури робочих та знімних валиків здійснюється на точильних машинах які встановлені в окремому ізольованому приміщенні обладнаному припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами від машин. 4.7. Присадка знімних робочих валиків до барабанів чесальних машин апаратів здійснюється за допомогою пристосувань які унеможливлюють травмування рук працівника. 5. Гребнечесання 5.1. Подача сировини і транспортування напівфабрикатів у процесі вирівнювання стрічки та гребнечесання повинні здійснюватися механізованим способом. 5.2. Збір і видалення відходів повинні бути механізовані. 6. Приготування рівниці Подача сировини та транспортування продукції в процесі приготування рівниці повинні бути механізовані. 7. Прядіння та крутіння пряжі 7.1. Транспортування всіх видів паковок і тари початки бобіни патрони котушки здійснюється механізованим способом. 7.2. Знімання напрацьованих початків здійснюється за допомогою автознімачів та інших пристроїв які дають змогу механізувати знімання. 7.3. У процесах прядіння і крутіння пряжі необхідно передбачити механізоване обдування машин з одночасним збиранням пуху і пилу а також механізоване очищення пухозбірника. 3. Ткацьке виробництво 1. Підготовка пряжі до ткацтва 1.1. Установлення знімання а також транспортування всіх видів паковок тари в процесах підготовки пряжі до ткацтва повинні бути механізовані. 1.2. Приготування емульсій шліхти повинно бути централізоване а подача їх до машин повинна здійснюватися по трубопроводу. 1.3. Перемішування компонентів що входять до складу емульсій та шліхти здійснюється механічними змішувачами в баках з кришками які щільно закриваються. При організації технологічних процесів у разі відсутності засобів механізації необхідно передбачити технічні та організаційні заходи та засоби що забезпечують охорону праці та техніку безпеки працівників. 1.4. При обслуговуванні процесів емульсування та шліхтування двома і більше працівниками передбачається двостороння попереджувальна сигналізація. 1.5. Для забезпечення пошуку обірваних ниток у процесі снування необхідно передбачити сигнальне освітлення яке вказує на місце обірваної нитки. 1.6. Знімання снувальних валиків із снувальної машини проводиться за допомогою спеціального механічного пристрою який обладнується надійними обмежувальними пристроями що попереджують випадання валу. 1.7. Транспортування нароблених снувальних валиків у шліхтувальний відділ повинно бути механізоване. 1.8. Обслуговування високорозташованих частин шліхтувальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних площадок. 1.9. Для проведення робіт усередині сушильної камери шліхтувальна машина повинна бути зупинена а камера провітрена з метою доведення температури робочих органів у ній до величини що не перевищує 30 град.С. 1.10. Укладання навоїв на пробірні верстати знімання навоїв та транспортування їх до ткацьких верстатів здійснюються механізованим способом. 2. Ткацтво 2.1. Транспортування ткацьких навоїв утокової пряжі та сирової тканини укладання навоїв у гнізда ткацьких верстатів та знімання їх після доробки основи здійснюються за допомогою засобів механізації та інших пристроїв. 2.2. Контроль обриву ниток у процесі ткацтва тканин на безчовникових ткацьких верстатах здійснюється автоматично. 2.3. Очищення шпуль проводиться за допомогою шпулеочищувальних машин у спеціально виділених приміщеннях. 2.4. Розбракування сирових тканин проводиться на бракувальних машинах які повинні бути обладнані місцевим освітленням та мати рівну і гладку робочу поверхню. 4. Фарбувально-оздоблювальне виробництво 1. Обпалювання тканин 1.1. Процес обпалювання тканин повинен бути виділений в ізольоване приміщення яке обладнане системою припливно-витяжної вентиляції. Приміщення оснащуються засобами пожежогасіння. 1.2. Обпалювання тканин на обладнанні яке працює на газу проводиться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 1.3. Обслуговування високорозташованих частин обпалювальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних площадок. 2. Промивка заварка та мокре декатирування тканин 2.1. У процесах промивки заварки та мокрого декатирування приготування мийних розчинів повинно бути централізоване а їх подача повинна здійснюватися по трубопроводу. 2.2. Подача пари для підігрівання робочого розчину здійснюється плавно рівномірно. 2.3. При обслуговуванні промивних машин заправка тканин у жало валів повинна проводитися за допомогою заправної стрічки або полотна. 2.4. Підтримка регулювальних параметрів процесів промивки заварки та декатирування вивантаження тканин знімання і встановлення валів контролюються або проводяться автоматично. 2.5. У процесах промивки заварки та декатирування вивантаження тканин знімання і встановлення валів повинні бути механізовані. 2.6. Процес промивки тканин здійснюється на машинах обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. 3. Валяння тканин 3.1. У процесах валяння сукна та фулерування тканин приготування валяльного розчину повинно бути централізоване а подача його повинна здійснюватися по трубопроводу. 3.2. Визначення ступеня звалювання тканин у процесі оброблення здійснюється автоматично. 3.3. Заправка тканин у машини в процесах валяння та фулерування повинна проводитися за допомогою заправної стрічки або полотна а вивантаження оброблених тканин повинно бути механізоване. 3.4. Транспортування тканин до обладнання та від нього повинно бути механізоване. 3.5. Знімання та встановлення валів валяльних машин повинні бути механізовані. 4. Карбонізація тканин 4.1. Карбонізація тканин повинна проводитися в приміщенні обладнаному окремою припливно-витяжною вентиляцією. 4.2. Устаткування у якому проходить процес карбонізації тканин повинно бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією та огородженнями щоб унеможливити контакт працівників з розчинами та полотном що обробляється. 4.3. Уведення кислоти у ванни в процесі карбонізації здійснюється по трубопроводу. 4.4. Контроль за концентрацією карбонізаційного розчину та температури в сушильних камерах здійснюється автоматично. 4.5. При видаленні використаних розчинів у процесі карбонізації тканин для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту. 4.6. Процес карбонізації проводиться на обладнанні яке встановлене в потокову лінію. Заправка тканин у карбонізаційний агрегат проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна. 4.7. Якість швів тканини яка підготовлена до карбонізації повинна ретельно контролюватися шляхом візуального огляду. 4.8. У процесі карбонізації передбачається зняття статичної електрики з тканин що обробляються на виході із сушильної камери. 5. Фарбування вибілювання знебарвлення 5.1. Процеси фарбування вибілювання знебарвлення проводяться на обладнанні яке встановлене в потокову лінію. Заправка тканин в обладнання проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна а вивантаження повинно бути механізоване. 5.2. Приготування розчинів повинно бути централізоване а їх подача здійснюватися по трубопроводу. 5.3. Уведення концентрованих розчинів кислот лугів та інших сильнодійних хімікатів у процесах фарбування вибілювання знебарвлення здійснюється по трубопроводу. 5.4. Параметри технологічних процесів фарбування вибілювання знебарвлення контролюються приладами а їх робота підтримується автоматично. 5.5. Транспортування тканин до обладнання у процесах фарбування вибілювання знебарвлення та від нього повинно бути механізоване. 6. Просочування тканин 6.1. Процес просочування тканини проводиться на машинах установлених у потокову лінію які повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією та огородженнями щоб унеможливити контакт працівників з розчинами та тканиною що просочується. 6.2. Приготування апретурних розчинів повинно бути централізоване а подача їх повинна здійснюватися по трубопроводу. 6.3. Підігрівання розчинів парою повинно здійснюватися плавно рівномірно. 6.4. Заправка тканини в плюсову для просочування проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна. 6.5. Видалення пролитого апретурного розчину повинно проводитися негайно слизькість підлоги не допускається. 7. Сушіння та стабілізація тканин 7.1. Заправка тканини в обладнання для сушіння та стабілізації проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна. 7.2. Якість швів тканини яка підготовлена до сушіння та стабілізації повинна ретельно контролюватися шляхом візуального огляду. 7.3. Параметри процесів сушіння та стабілізації контролюються з дистанційного пульта управління а їх робота підтримується автоматично. 7.4. У процесах сушіння та стабілізації передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини що обробляється. 7.5. Тканина на виході із стабілізаційного обладнання повинна бути охолоджена до 40 град.С. 7.6. Ліквідація обривів тканини та інші роботи всередині термокамер для запобігання перегріву працівників виконуються при зупиненому обладнанні припиненні подачі пару газу та охолодження робочих органів обладнання до 30 град.С що повинно забезпечувати температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 чинних нормативно-правових актів. 7.7. Термообробка на обладнанні яке працює на газу проводиться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 7.8. Процеси сушіння та стабілізації повинні проводитися в приміщенні обладнаному окремою припливно-витяжною вентиляцією. 8. Приготування хімічних та фарбувальних розчинів 8.1. Роботи з вогненебезпечними та вибухонебезпечними хімікатами проводяться відповідно до вимог чинного законодавства або з дотриманням вимог пожежної безпеки. 8.2. Приготування хімічних розчинів та барвників повинно проводитися на спеціальних робочих місцях у реакторах посудинах або баках обладнаних місцевою витяжною вентиляцією щоб шкідливі пари та гази не попали в повітря робочої зони. Транспортування хімічних розчинів та барвників повинно здійснюватися в герметично закритій тарі. 8.3. Транспортування бочок та залізних барабанів з барвниками а також завантаження чанів хімічними матеріалами повинні бути механізовані. Розлив транспортування кислот та рідин які легко спалахують у відрах та іншій відкритій тарі не дозволяється. 8.4. Промивання ємностей та реакторів повинно бути механізоване. Тара з-під хімікатів ретельно промивається водою. 9. Виготовлення шаблонів для вибивання тканин способом фотофільмдруку 9.1. Виготовлення шаблонів здійснюється в ізольованому приміщенні обладнаному системами припливно-витяжної вентиляції. Процес проводиться з дотриманням вимог пожежної безпеки. 9.2. Виробничі процеси із застосуванням лаків до складу яких входять органічні розчинники покриття сітки шаблону лаком видалення лаку з ділянок сита та ін. виконуються в спеціальних камерах або на робочих столах обладнаних системою місцевої витяжної вентиляції. 9.3. Доставка розчинників та розріджувачів проводиться на спеціальних візках у виробничій тарі що унеможливлює розтріскування розбризкування розчинів випаровування їх у навколишнє середовище. Використана тара негайно вилучається з робочого приміщення. 9.4. Сушіння шаблонів проводиться в спеціальних камерах або сушильних шафах обладнаних системою витяжної вентиляції. 9.5. Процес копіювання малюнка на сітку проводиться на експозиційному столі обладнаному укриттям і місцевою витяжною вентиляцією що забезпечує захист працівників від ультрафіолетового випромінювання відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту. 9.6. Ремонт обладнання апаратури та інші роботи в приміщенні приготування шаблонів проводяться інструментом що не спричиняє іскри і лише після ретельного провітрювання приміщення. 10. Гравірування друкованих валів 10.1. Процеси гравірування хромування травлення та закалювання друкарських валів повинні бути виділені в ізольовані приміщення. 10.2. Хромування та травлення друкарських валів проводяться у ваннах обладнаних укриттям та місцевою витяжною вентиляцією для видалення шкідливих парів та газів з-під укриття. 10.3. Шліфування валів проводиться на верстатах обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. 10.4. Травлення матриць при фотохімічному гравіруванні проводиться на установці обладнаній місцевою витяжною вентиляцією. 11. Друкування та запарювання тканин хусткових та килимових виробів 11.1. Процеси нанесення малюнка на тканину за допомогою друкарських машин способом фотофільмдруку а також вибивання ручними формами виносяться в окремі приміщення обладнані системами вентиляції загальною припливною та місцевою витяжною . 11.2. Процеси друкування тканин хусткових та килимових виробів проводяться з дотриманням вимог пожежної безпеки. 11.3. Переміщення піднімання роликів з тканиною установлення роликів на машину заміна друкарських валів повинні бути механізовані. 11.4. Заправка тканини для друкування та запарювання проводиться за допомогою заправної стрічки та іншими способами що забезпечують безпеку працівників. 11.5. При запарюванні тканини необхідно забезпечити її охолодження на виході до 40 град.С. 11.6. Усі роботи всередині запарної камери для попередження перегрівань працівників виконуються при зупиненому обладнанні та охолодженні робочих органів обладнання до 30 град.С що повинно забезпечити температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 чинних нормативно-правових актів. 11.7. Зберігання друкарських валів здійснюється на спеціальних пірамідах а рапортних шестерень - на стелажах що унеможливлює їх падіння. 11.8. Укладання валів на піраміди та їх знімання повинні бути механізовані. 12. Стрижка тканин та килимових виробів 12.1. У процесі стрижки тканин та килимових виробів необхідно передбачити механізовану подачу їх до стригальних машин. 12.2. На стригальних машинах необхідно передбачити безпечну для працівника заправку тканини в стригальний агрегат. 12.3. Знімання транспортування установка стригальних апаратів точіння стригальних ножів повинні бути механізовані. 12.4. Чищення ножів стригального апарата від волокон і пуху що зістригаються з тканини повинно виконуватися за допомогою спеціальних пристроїв що унеможливлюють травмування рук працівника. Перевезення ножів для заточування або заміни необхідно здійснювати в спеціальних пристроях. 12.5. Для видалення пилу та пуху стригальні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 12.6. У процесі стрижки передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини що обробляється. 13. Розгладження та декатирування тканин 13.1. У процесах розгладження та декатирування заправка тканин повинна виконуватися за допомогою заправного полотна. Жало валів під час оброблення тканини повинно бути закрито запобіжними пристроями. 13.2. Параметри технологічних процесів розгладження та декатирування тканин контролюються приладами а їх робота підтримується автоматично. 13.3. У процесах кінцевого оброблення тканин передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини на її виході з обладнання. 13.4. У процесі декатирування передбачається охолодження тканини на виході до 40 град.С. 14. Чищення розбракування маркування та упакування готових тканин 14.1. Чищення та розбракування готових тканин проводяться на агрегатно-потокових лініях що унеможливлюють міжопераційне транспортування тканин. 14.2. Контроль облік маркування готових тканин проводяться на машинах або столах обладнаних системами комбінованого освітлення загального і місцевого відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006. 14.3. Транспортування готової продукції на склад та її складування повинні бути механізовані. IV. Вимоги до розміщення технологічного обладнання та організації робочих місць 1. Загальні вимоги до розміщення технологічного обладнання 1. Усе обладнання що використовується модернізується та встановлюється у виробничому процесі повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 ГОСТ 12.2.003-91 та цим Правилам. 2. Виробниче обладнання розміщується раціонально щоб його експлуатація ремонт та обслуговування були зручними і безпечними забезпечували неперервність технологічного процесу. 3. На все обладнання повинні бути інструкції з їх експлуатації обслуговування та ремонту. 4. Усі стаціонарні машини верстати апарати й інше устаткування встановлюються так щоб унеможливити їхній зсув під час роботи. 5. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані безпечні переходи або прокладені містки. 6. Після встановлення нового обладнання ремонту та модернізації перевіряється його придатність до роботи комісією яка призначається наказом керівника підприємства. До складу комісії повинні входити керівник підрозділу де встановлене нове обладнання головний механік особа відповідальна за електрогосподарство підприємства та особа відповідальна за охорону праці. 2. Вимоги до організації робочих місць 1. Під час організації робочих місць слід керуватися ГОСТ 12.2.032-78 ГОСТ 12.2.033-78 чинними нормативно-правовими актами. 2. Організацію робочого місця оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.2.061-81. 3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 а їх розміщення під час виконання робіт сидячи - ГОСТ 12.2.032-78 під час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78. 4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції. 5. Трапи приставні східці та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам чинного законодавства. 6. Усі великогабаритні частини що знімаються під час роботи розміщуються на раніше визначених місцях міцно та стійко укладаються із застосуванням прокладок. 7. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої що унеможливлюють падіння деталей та інструменту вниз відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 27.03.2007 N 62 z0573-07 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 НПАОП 0.00-1.15-2007 . V. Вимоги безпеки до технологічного обладнання 1. Загальні вимоги до технологічного обладнання 1. На обладнання що працює та нове обладнання повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни що вносяться в конструкцію обладнання в процесі його експлуатації ремонту і модернізації мають фіксуватись у паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91. 2. На всіх машинах верстатах апаратах та інших пристроях усі небезпечні частини що рухаються повинні бути огороджені. 3. Машини апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81. 4. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені. 5. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і виконуватись таким чином щоб зусилля на відкривання або зняття його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н під час ремонту машини. 6. Огородження робочих органів і механізмів а також дверцята кришки щитки в цих огородженнях що відкриваються повинні мати надійні електричні механічні або інші блокування які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень. 7. Обладнання з інерційним ходом повинно мати запобіжний пристрій який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до робочих органів які обертаються за інерцією. 8. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76. 9. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.022-80. 10. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок на висоті 2 0 м і більше повинні бути встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше 1 0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0 15 м. 11. Місця виділення шкідливих парів газів та пилу на обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у робочій зоні. 12. Усе обладнання на якому використовується пар під тиском повинне мати запобіжний клапан. 13. Для запобігання накопиченню на тканині в процесі її обробки зарядів статичної електрики технологічне обладнання з пожежовибухобезпеки статичної електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93. 14. Температура поверхонь обладнання що нагрівається під час технологічних процесів відповідно до вимог ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна перевищувати 43 град.С. 15. Облаштування й експлуатація електроприводів пускорегулювальної апаратури контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21.98 ДСанПіН 3.3.6.096-2002 z0203-03 чинних нормативно-правових актів. 16. Уключення основного двигуна обладнання здійснюється з одного поста за винятком автоматизованих ліній і агрегатів де крім місцевих пускових пристроїв до кожної машини є централізоване управління з дистанційного пульта. 17. Пости місцевого управління електроприводом і органами ручного управління окремими механізмами повинні розташовуватись на відстані не більше 1 0 - 1 2 м від постійного основного місцезнаходження працівника. 18. При будь-якому режимі управління дистанційному зблокованому або місцевому повинна бути забезпечена можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів установлених у цехах у кількості що визначається конкретними умовами. 19. Прокладка проводів різного призначення в межах машини виконується з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень перегріву попадання мастил води й агресивних рідин. 20. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв приєднуються до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або повинні мати надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається. 21. В управлінні автоматизованими лініями й агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта. 22. Автоматизовані лінії та агрегати що складаються з декількох машин повинні бути обладнані сигналізацією яка попереджає працівників про пуск машини. 23. У необхідних випадках пуск машини яка обслуговується двома працівниками повинен здійснюватись тільки за умови одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками. 24. Сигнальні прилади що інформують про технологічний розлад повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими сигналами. 25. Елементи системи управління кнопки рукоятки маховики штурвали важелі тощо необхідно розміщувати на висоті 0 8-1 6 м від підлоги при роботі стоячи та 0 6-1 2 м при роботі сидячи з метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження і поворотів корпуса тіла працівника який при цьому повинен бути повернутий обличчям у бік машини. 26. При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові включення. 27. Маховики рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні пристрої повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення. 28. Силові кабелі і проводи вторинної комутації які з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами прокладаються в сталевих заземлених або пластмасових трубах і в місцях де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил шляхом випадкових механічних ударів проникнення вологи і агресивної рідини в труби та розподільчі коробки. 29. Усі види технологічного обладнання які оснащені окремо розташованими станціями управління повинні мати сигналізацію про подачу напруги в ланцюг управління електроприводом. 30. Обладнання повинно мати пульти управління які унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і зручну зупинку його відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81. 31. Пульти управління всіх машин апаратів агрегатів повинні бути поза огорожами і розміщуватись так щоб забезпечити швидке і зручне користування ними. 32. Передачі приводу зубчасті ремінні тощо муфти зчеплення та інші незахищені рухомі елементи обладнання мають бути огороджені. 33. Рівень шуму під час роботи обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 чинних нормативно-правових актів. 34. Обладнання яке може передавати вібрацію на робочі місця повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 чинних нормативно-правових актів. 35. Несучі та інші елементи обладнання органи управління і контрольно-вимірювальні прилади які виступають за габарити загальних огороджень і укриттів повинні мати яскраві розпізнавальні кольорові знаки. 36. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки червоний - сигналізує про небезпеку жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку зелений - про наявність умов безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 37. Обладнання з пожежобезпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91 ГОСТ 12.1.010-76 чинних нормативно-правових актів. 38. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності щодо використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки ліцензійні умови провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125 z0978-02 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97 " уведених у дію з 01.01.98 постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 v0062282-97 та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 z0552-05 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 ОСПУ-2005 . 2. Вимоги до окремих видів технологічного обладнання 1. Тіпальні машини 1.1. Головний барабан та кілкові валики тіпальної машини повинні бути вкриті та обладнані місцевими відсмоктувачами для видалення пилу з-під укриття. 1.2. Кришки в укриттях головного барабана повинні бути зблоковані з пуском машини. 1.3. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її довжині з обох сторін повинні бути вкриті щитками. 1.4. Частина виносного транспортера що виступає за габарити конструкції машини повинна бути вкрита. 1.5. Бокові кришки заслінки угарних камер блокуються з пуском машини. 1.6. Усі ремінні передачі до головного барабана кілкових валиків та виносного транспортера а також зубчасті передачі живильних валиків повинні бути огороджені. 1.7. Пристрої для очистки запиленого повітря з-під тіпальної машини повинні бути зблоковані з роботою тіпальної машини. 2. Розпушувально-тіпальні агрегати 2.1. Верхня кришка щиток в укритті кілкового валика та першого кілкового барабана повинна бути зблокована з пуском машини. 2.2. Кілкові барабани та валики агрегату повинні бути вкриті та обладнані місцевими витяжними пристроями для видалення пилу з-під укриття. 2.3. Розпушувальний агрегат повинен бути обладнаний двосторонньою світлозвуковою сигналізацією для координації дій його обслуговувального персоналу з персоналом тіпального цеху а також попереджувальною передпусковою сигналізацією. 2.4. Машини розпушувального агрегату та тіпальні машини повинні мати автоматизований привід із загальною системою управління що забезпечує визначену послідовність пуску та зупинку їх а також самозупинку будь-якої машини. 2.5. Машини повинні мати автоматичну зупинку та сигналізацію у разі виникнення забивання волокном та загоряння його в камерах. 3. Машини з видалення реп'яхів 3.1. Тіпальний барабан та кілкові валики машини повинні бути вкриті та обладнані місцевими витяжними пристроями для видалення пилу з-під укриття. 3.2. Усі привідні ремінні та зубчасті передачі повинні бути огороджені. Ланцюгова передача до планкового вертикального транспортера повинна бути огороджена з обох боків суцільним кожухом. 4. Машини для просочування вовни кислотою 4.1. Ванна для просочування вовни кислотою повинна бути обладнана укриттям та місцевим витяжним пристроєм для видалення парів сірчаної кислоти з-під укриття. 4.2. Місця можливого утворення бризок огороджуються щитками. 4.3. Усі передачі приводу транспортера повинні бути огороджені. 5. Центрифуги 5.1. Кришки центрифуги повинні бути обладнані блокуванням що унеможливлює пуск центрифуги при відкритій кришці або відкриванні кришки під час роботи центрифуги. 5.2. На центрифузі передбачається гальмовий пристрій що забезпечує зупинку корзини одночасно з вимкненням електродвигуна. 5.3. Передачі привідних пристроїв повинні бути огороджені. 5.4. Центрифуги повинні не рідше двох разів на рік при двозмінній роботі та трьох разів при тризмінній роботі піддаватися технічному огляду та випробуванню для установлення їх придатності до експлуатації. 5.5. Під час випробування необхідно оглядати всю установку стінки корзини кожуха перевіряти міцність місць з'єднування справність гальмових пристроїв та проводити випробування центрифуги на полуторне навантаження при максимальному числі обертів протягом 5 хв. Максимальне завантаження та число обертів ротора при випробуваннях центрифуг не повинні перевищувати вказаних у паспорті або в інструкції з експлуатації. 5.6. Центрифуги визнаються придатними до роботи якщо в період випробування не відбувається деформації корзини порушення міцності швів та окремих частин установки порушення дії гальмових та замикальних пристроїв. 5.7. Випробування центрифуг дозволяється проводити безпосередньо на робочому місці з умовою відсутності в цьому приміщенні людей та при можливості управління центрифугою з пункту розташованого поза цим приміщенням. 5.8. Центрифуги що пройшли ремонт повинні бути заново піддані технічному огляду та випробуванню. 5.9. Результати техогляду та випробування центрифуг повинні заноситися у спеціальну книгу з пронумерованими і прошнурованими сторінками. На видному місці кожуха центрифуги повинен бути напис із зазначенням максимального завантаження кг максимально допустимого числа обертів і наступного терміну випробування. 6. Відпадковоочисна машина 6.1. Головний барабан машини повинен бути вкритий та обладнаний місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу з-під укриття. 6.2. Частина випускного транспортера що виступає за габарити конструкції машини повинна бути огороджена. 6.3. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її довжині з обох боків повинні бути вкриті щитками. 6.4. Елеватор з виступним кінцем шнека закривається знімним огородженням. 6.5. Ремінні передачі до головного барабана випускного транспортера шнека елеватора вивідного валика черв'яка розподільчого механізму а також вал вентилятора повинні бути огороджені. 7. Щипальні машини 7.1. Головний та сітчастий барабани крильчастий та живильні валики машини повинні бути вкриті та обладнані місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу з-під укриття. 7.2. Верхні кришки бокові дверцята та кришки люків у вкритті головного барабана повинні бути зблоковані з пуском машини. 7.3. Перед живильними валиками повинен бути встановлений відкидний щиток або запобіжні валики зблоковані з пуском машини. 7.4. Бокові частини вивідних валиків та транспортера повинні бути вкриті. 7.5. Знімання наробленої вовни та видалення відходів з-під машини повинні бути механізовані. 7.6. Усі ремінні передачі до головного і сітчастого барабанів крильчастого валика зубчасті та ланцюгові передачі до живильних і вивідних валиків транспортера повинні бути огороджені. 7.7. Допускається оснащення головного барабана та крильчастого валика "вітрянки" щипальних машин гальмівним пристроєм. 8. Фарбувальні апарати для волокна 8.1. Відкидні кришки фарбувальних апаратів що працюють під тиском повинні відкриватися зусиллям не більше 12 Н та мати пристрої для фіксації у відкритому положенні. 8.2. Відкидні кришки фарбувальних апаратів що працюють під тиском під час експлуатації повинні бути зачиненими на "ключ-марку" яка зберігається у відповідальної особи. 9. Щипально-замаслювальні машини 9.1. Зона між кілковою живильною парою та ущільнювальним валиком повинна бути закрита відкидним щитком зблокованим з пуском машини. 9.2. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її довжині з обох сторін повинні бути вкриті щитками. 9.3. Відкидна кришка огородження вентилятора повинна бути зблокована з його пуском. 9.4. Кришка камери замаслюваного пристрою вовни повинна бути закрита "під ключ" або зблокована з пуском машини. 10. Змішувальні машини 10.1. Змішувальна камера для здійснення контролю за ходом процесу повинна мати оглядові вікна зі скла що не б'ється. 10.2. Двері камери повинні бути зблоковані з пуском машини. 10.3. Усі ремінні ланцюгові та інші передачі до робочих органів повинні бути огороджені. 10.4. Шестерні живильних валиків машини УСВМ-1 повинні бути огороджені. 10.5. По всьому верхньому периметру машини повинні бути встановлені перила з бортовою обшивкою для безпечного проведення обмахування та чищення верхнього її укриття. 11. Механізовані лабази 11.1. Усі ремінні передачі повинні бути огороджені. 11.2. Механізований лабаз має оглядові вікна що забезпечують можливість нагляду за ходом процесу завантаження та вивантаження камери лабазу. 11.3. Двері лабазу повинні мати блокування що унеможливлює відчинення їх при роботі лабазу. 11.4. Для безпечного обслуговування механізованого лабазу угорі установлюються стаціонарні площадки з поручнями та бортовою обшивкою внизу і стаціонарними драбинами для піднімання ними. При встановленні групи лабазів вони з'єднуються перехідними площадками. 11.5. Частина пересувної підлоги що виступає за габарити конструкції камери повинна бути огороджена. 12. Чесальні машини 12.1. Ремінні ланцюгові зубчасті передачі головного барабана робочих та знімних валиків передпрочесувача і прочесувачів а також автоматичного живильника повинні бути надійно огороджені. 12.2. Вал порівнюваного гребня та ексцентрик самовагів чесальної машини повинен бути закритий загальним огородженням. 12.3. Зазор між станиною самовагів та кілковою решіткою обладнується укриттям. 12.4. Зубчаста передача клубкового механізму повинна бути огороджена повністю щоб унеможливити до неї доступ. 12.5. Огородження головного барабана робочих та знімних валиків установлюються таким чином щоб доступ до робочих органів був можливий лише після їх повної зупинки а пуск машини апарату - лише при закритому положенні будь-якого з огороджень. 12.6. Голкові або пилчасті поверхні барабанів повинні бути закриті стаціонарними кожухами. 12.7. Живильні циліндри чесальних машин повинні бути огороджені для унеможливлення травмування працівника. 12.8. Усі огородження чесальних апаратів повинні бути обладнані кінцевими вимикачами умикання яких здійснюється з єдиного пульта управління через "ключ-марку" яка зберігається у відповідальної особи. 12.9. Вхід у підвальні приміщення чесальних апаратів для збирання відпадів повинен бути обладнаний дверцятами які зблоковані з пуском машини. 13. Гребнечесальні машини 13.1. Ремінні ланцюгові зубчасті передачі приводу гребнечесальної машини повинні бути огороджені. 13.2. У живильних валиків з боку входу стрічки повинні бути запобіжні щитки які зблоковані з пуском машини. 13.3. Зона гребнечесання повинна мати укриття зблоковане з пуском машини та виконане з прозорого матеріалу. 14. Стрічко-штапелювальні машини 14.1. Усі ремінні ланцюгові зубчасті передачі повинні бути огороджені. 14.2. Живильні валики з боку входу стрічки повинні бути огороджені запобіжними щитками. 14.3. Жало валів витяжних циліндрів живильної секції повинне бути огороджене запобіжними щитками з отворами для проходження стрічки. 14.4. Секція для розрізання стрічки повинна мати укриття зблоковане з пуском машини та виконане з прозорого матеріалу. 14.5. Відкидна кришка стрічкоукладальника повинна бути зблокована з пуском машини. Кришка повинна мати пристрій для фіксації у відкритому положенні. 15. Стрічкові машини 15.1. Усі зубчасті ланцюгові та інші передачі до робочих органів машини повинні бути огороджені. 15.2. Зона входу стрічки в гребінне поле на багатоголовковій стрічковій машині повинна бути огороджена щитком з прозорого матеріалу. 15.3. На стрічковій машині САСМ гребінне поле з боку входу повинно щільно закриватися запобіжним щитком зблокованим з пуском машини. 15.4. Багатоголовкова стрічкова машина повинна бути обладнана по всій ширині металевими поличками з бортиками по периметру. 15.5. Відкидні кришки головки стрічкоукладальника повинні бути зблоковані з пуском машини та мати пристрої для фіксації їх у відкритому положенні. 16. Рівничні машини 16.1. Усі зубчасті передачі до живильних та випускних циліндрів сукального і намотувального пристроїв проміжних циліндрів до гребінного вала з лівого боку машини повинні бути огороджені. 16.2. Дверцята огороджень передач остова машини повинні бути зблоковані з пуском машини. 17. Прядильні машини 17.1. Передачі приводу остова машини повинні бути огороджені суцільним огородженням з дверцятами зблокованими з пуском машини. 17.2. Передачі витяжного пристрою повинні мати укриття зблоковані з пуском машини. Укриття повинні фіксуватись у відкритому положенні. 17.3. На прядильних машинах зразка "Сельфактор" з веретенним брусом який переміщується від розкатної машини з рівницею в горизонтальній площині передбачається механізм миттєвої зупинки ходу веретенного брусу. 18. Крутильні та сукальні машини 18.1. Передачі приводу головної частини машини повинні закриватися запобіжним щитком зблокованим з пуском машини. 18.2. На сукальній машині ділянки мотального та ексцентрикового валів від основи машини до першого підшипника повинні бути вкриті. 19. Мотальна машина 19.1. Клино-ремінна передача від електродвигуна до головного вала і передачі до мотальних та ексцентрикових валів повинні бути огороджені суцільним огородженням з дверцятами зблокованими з пуском машини. 19.2. Ексцентриковий вал по всій довжині повинен бути огороджений. 19.3. На мотальній машині М-150-2 ділянки мотальних валів між головкою машини та першим підшипником повинні бути огороджені. 19.4. Торці ведучого вала транспортера для транспортування шпуль повинні бути огороджені. 20. Утоко-мотальні автомати 20.1. Усі ремінні передачі до головного вала та від головного вала до намотувального механізму і магазина шпуль повинні бути огороджені. 20.2. Головний вал приводу веретенних головок автомата з боку формування початку повинен закриватися знімними або відкидними щитками. 21. Стрічкові снувальні машини 21.1. Передача приводу машини повинна бути огороджена. 21.2. Стрічковий барабан повинен мати швидкодійний гальмовий пристрій. 21.3. Стрічкова снувальна машина повинна мати механізм зворотного ходу барабана для полегшення пошуку кінця обірваної нитки. 21.4. На машині повинна бути передбачена сигналізація про обрив нитки та напрацювання заданої довжини нитки. 22. Групові снувальні машини 22.1. Передача приводу машини та гальмовий шків повинні бути закриті стаціонарними огородженнями. 22.2. Машина повинна бути обладнана швидкодійним гальмовим пристроєм що забезпечує зупинку снувального валика при обриві нитки. 22.3. На машині повинна бути передбачена сигналізація про обрив нитки та напрацювання заданої довжини нитки. 23. Шліхтувальні машини 23.1. Передачі приводу мажорного валу витягальних пар повинні закриватися стаціонарними суцільними загородженнями. 23.2. Зазори між витягальним валом та мірильним роликом а також між мірильним роликом та випускним валом повинні бути огороджені запобіжним пристроєм зблокованим з пуском машини. 23.3. Піднімання та встановлення віджимних валів на машину повинні бути механізовані. 23.4. Сушильні камери та шліхтувальні ванни повинні обладнуватися укриттями та місцевими витяжними пристроями для видалення пароповітряної суміші з-під укриття. 23.5. Дверцята сушильної камери повинні бути зблоковані з пуском машини. 23.6. Шліхтувальні машини повинні мати пристосування для кріплення переносних драбин та поручні для обслуговування високорозташованих частин сушильної камери. 24. Автоматичні ткацькі верстати 24.1. Ткацькі верстати повинні бути обладнані запобіжними пристроями від вильоту човника. 24.2. На багаточовникових ткацьких верстатах усіх типів повинен бути передбачений пристрій для фіксації човникових коробок при підніманні їх ніжкою педалі під час чистки або усунення розладнання. 24.3. Пускові рукоятки ткацьких верстатів повинні мати замикальний пристрій що попереджає про випадкове включення верстата. 24.4. Ланцюгова передача основоспостерігача повинна закриватися відкидним огородженням. 24.5. Передачі приводу які розташовані на зовнішньому боці рами черв'ячні пари товарного регулятора та привід жакардової машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями. 24.6. Вертикальний вал приводу жакардової машини повинен огороджуватися заввишки 2 0 м від підлоги. 24.7. На верстаті має бути встановлене огородження що унеможливлює травмування працівників рухомими встановлювальними болтами приймача-виштовхувача під час заміни шпулі. 24.8. Для обслуговування килимового ткацького верстата з боку навою повинна бути встановлена широка сходина що закриває рухому тягу двоплечового важеля механізму передачі натягу ниток основи. 25. Безчовникові ткацькі верстати 25.1. Кришки бойових та приймальних коробок ткацьких верстатів зразка СТБ що знімаються повинні мати запобіжні пристрої які унеможливлюють вільне їх відкривання під час роботи. 25.2. На ткацьких верстатах зразка СТБ при неповному заправленні всієї машини зона руху батанової заправки повинна закриватися тимчасовими огородженнями що знімаються. 26. Газоопалювальна машина 26.1. Ремінні ланцюгові зубчасті передачі машини повинні бути огороджені. 26.2. Газові горілки та зона від пристрою заправки до пристрою вибірки повинні бути вкриті та обладнані системою витяжної вентиляції для видалення газів з-під укриття. Увімкнення вентиляції повинно передувати пуску машини. 26.3. Укриття машини повинно мати дверцята та оглядові вікна для нагляду за проходженням процесу та проведення ремонту горілок. Дверцята повинні бути зблоковані з пуском машини. 26.4. Газоопалювальна машина повинна бути обладнана пристроєм який запобігає потраплянню іскри від опаленого ворсу тканини в систему вентиляції. 27. Джгутові промивні машини для тканин 27.1. Джгутова машина або група машин повинна мати пульт управління з кнопками "пуск" "стоп" "заправка". На протилежному боці машини на кожній рамі повинні бути кнопки аварійної зупинки. 27.2. Машини повинні мати надійне огородження жала віджимних валів зблокованих з пуском електродвигуна а також пристрій для зручної та безпечної заправки джгута в жало валів. 27.3. На вході джгута в машину повинні бути обладнані заправні кільця. На обох рамах машини повинні бути обладнані площадки з поручнями для заправки джгутів у кільця. 27.4. Знімання віджимних валів з машини та зупинка їх повинні бути механізовані. 27.5. Ремінні ланцюгові та зубчасті передачі від електродвигуна до віджимних валів повинні бути надійно огороджені. 27.6. Джгутова машина повинна мати укриття з нержавіючого матеріалу та витяжку з-під укриття. Конструкція укриття та дверцят у ньому повинна унеможливлювати попадання робочого розчину з ванни на підлогу приміщення. 28. Сукновальні машини 28.1. Усі приводні та проміжні передачі машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями що мають блокувальні дверцята. Кінці валів машини що виступають за станину повинні бути огороджені. 28.2. Для обслуговування клапана на машині повинна бути площадка що має суцільний настил та перила а також стаціонарна драбина з поручнями та неслизькими східцями. 29. Карбонізаційні машини для тканин 29.1. Ванна для просочування тканини кислотою повинна бути обладнана укриттям та пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення парів сірчаної кислоти з-під укриття. Місця можливого утворення бризок огороджуються щитками. 29.2. Віджимні вали повинні мати запобіжні пристрої що унеможливлюють попадання рук працівників між валами. 29.3. Сушильні камери повинні бути обладнані пристроєм місцевої витяжної вентиляції. 29.4. Вхідні двері в сушильну камеру повинні бути зблоковані з пуском машини. 29.5. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення. 29.6. Ремінні зубчасті та ланцюгові передачі машини повинні бути огороджені. 30. Ворсувальні машини 30.1. Ворсувальна машина повинна бути обладнана укриттям та пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення ворсувального пилу з-під укриття. 30.2. Відкидні дверцята укриття ворсувального барабана повинні бути зблоковані з пуском машини. 30.3. На ворсувальній машині з боку заправки та на виході тканини повинні бути установлені кнопки "стоп". 30.4. Усі приводні та проміжні передачі машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями. 30.5. Прорізи бокових рам у зоні руху барабана повинні закриватися глухими металевими щитами. 31. Фарбувальні барки 31.1. Усі передачі приводу від електродвигуна до робочих органів та механізму піднімання дверцят повинні бути надійно огороджені суцільними стаціонарними огородженнями. 31.2. Барка повинна обладнуватися укриттям та пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення парів з-під укриття. 32. Друкарська машина 32.1. Передавальний вал від редуктора до маточної шестерні повинен бути закритий суцільним огородженням. 32.2. На друкарських машинах притискні та друкарські вали повинні мати запобіжні пристрої що унеможливлюють попадання рук працівників. Машини повинні бути оснащені тканинонаправниками. 32.3. Біля друкарських машин повинен бути встановлений світильник з люмінесцентними лампами та передбачена проводка для переносних ламп напругою не вище 36 В. 33. Машини для вибивання тканини способом фотофільмдруку 33.1. Уключення машини та пристроїв що входять до лінії для вибивання тканини способом фотофільмдруку повинно проводитися з одного пульта управління а зупинка їх - кнопкою "стоп" від кожного робочого місця. 33.2. На машинах для вибивання тканини способом фотофільмдруку жало витягальних валів розкритого пристрою повинно мати запобіжні пристрої що унеможливлюють потрапляння рук працівника між валами. Перед витягальними валами повинні бути встановлені кромко- і тканинонаправники. 34. Сушильні камери до друкарських машин 34.1. Сушильна камера до друкарської машини повинна бути максимально герметична та обладнана місцевим відсмоктувачем для видалення з камери шкідливих газів. 34.2. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення. 34.3. Дверцята сушильної камери повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. 35. Сушильно-розширяльні машини 35.1. Усі ремінні ланцюгові та зубчасті передачі сушильно-розширяльної машини повинні бути огороджені суцільними огородженнями. 35.2. Ділянки клупних ланцюгів у зоні обслуговування на виході тканини повинні укриватися. 35.3. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення. 35.4. Сушильно-розширяльна машина повинна обладнуватися кнопками "стоп" на заправленні у зоні входу тканини на клупні ланцюги та біля самовкладальника. 36. Стабілізаційні машини 36.1. Жало віджимних валів плюсовок каландрів повинно бути закрито запобіжним пристроєм що унеможливлює потрапляння рук працівника між валами. 36.2. Камери сушки та стабілізації полотна на стабілізаційній машині повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для забезпечення відсмоктування повітря з камери. 36.3. Плюсувальні ванни повинні бути вкриті та обладнані місцевим витяжним пристроєм для видалення пароповітряних сумішей з-під укриття. 36.4. Двері сушильних і стабілізаційних камер повинні бути зблоковані з пуском машини. 36.5. В отворах для входу та виходу тканини в стінках сушильної камери повинні бути ущільнювачі що унеможливлюють вибивання гарячого повітря в приміщення. 36.6. Ділянки клупних ланцюгів поза укриттям машини повинні бути закриті суцільним огородженням. 36.7. Ремінні зубчасті та ланцюгові передачі машини повинні надійно огороджуватися. 36.8. Стабілізаційні машини повинні мати пристосування для кріплення переносних драбин та поручні для обслуговування високорозташованих частин сушильної камери. 37. Стригальні машини 37.1. Зона стригального апарата повинна бути огороджена як з боку заправлення так і з боку виходу тканини. 37.2. Огородження стригального апарата і відкидні вверх щитки в них повинні бути зблоковані з пуском машини. Щитки повинні мати пристрій що фіксує їх у відкритому положенні. 37.3. Стригальні циліндри і щитки повинні бути вкриті та обладнані витяжним пристроєм для видалення пилу і відходів з-під укриття. 37.4. Усі приводні та проміжні передачі стригальної машини повинні закриватися стаціонарними огородженнями. 37.5. Відкидні дверцята в огородженнях бокових передач повинні бути зблоковані з пуском машини. 37.6. Машини повинні бути обладнані пристроями для зняття зарядів статичної електрики з тканини що обробляється. 38. Завершальний декатир 38.1. Декатирувальний циліндр у зоні запарювання укривається та обладнується пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення парів з-під укриття. 38.2. Приводні та проміжні передачі декатира повинні бути огороджені. Дверцята огороджень повинні бути зблоковані з пуском машини. 39. Обладнання для приготування хімічних розчинів друкарських фарб загусників 39.1. Варильні котли автоклави та реактори що працюють під тиском повинні оснащуватися манометрами з нанесеною на них червоною рискою що указує граничнодопустимий тиск. 39.2. Усі передачі приводу механічних мішалок мають бути огороджені. 39.3. Роботи на обладнанні для приготування друкарських фарб та загусників повинні проводитися з дотриманням вимог пожежної безпеки. VI. Вимоги до сировини і матеріалів 1. Сировина 1. Сировина що надходить на підприємство повинна бути перевірена на відповідність вимогам чинних державних стандартів та технічної документації підприємств-виробників. 2. Відходи та звороти перед використанням у виробництві повинні пройти перевірку їх якісного стану та обробку з метою вилучення з них сторонніх предметів та підготовку до укладання в основну суміш. 2. Хімічні матеріали барвники 1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів барвників та сильнодійних шкідливих речовин повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних державних стандартів та технічної документації підприємств-виробників. 2. Лаки розчинники і проявники повинні бути забезпечені повним та точним зазначенням хімічного складу. Застосування лаків розчинників і проявників невідомого складу не дозволяється. 3. На тарі повинно бути чітке позначення найменування барвників та хімікатів концентрації розчину. 4. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у чистій скляній посудині з кришкою або притертою пробкою. VII. Вимоги до умов зберігання і транспортування матеріалів сировини напівфабрикатів готової продукції та відходів виробництва 1. Сировину напівфабрикати готову продукцію відходи виробництва лісоматеріали паливо слід зберігати на спеціально відведених та обладнаних для цього складах та вантажно-розвантажувальних площадках. 2. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися відповідно до інструкції розробленої на підприємстві де повинно бути вказано яка сировина та які матеріали можуть зберігатися на даному складі у якій кількості у якій тарі способи складування та зберігання а також порядок та спосіб відпуску зі складу. 3. Усі роботи щодо завантаження розвантаження піднімання переміщення та транспортування сировини матеріалів готової продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами механізмами і пристосуваннями підйомні крани електроталі електрокари транспортери візки ті інші транспортні засоби малої механізації . Вантажно-розвантажувальні роботи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76. 4. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80. 5. Засоби цехового транспорту що використовуються для транспортування сировини матеріалів та готової продукції повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 6. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися залежно від габаритів матеріалів що зберігаються способу їх транспортування та укладання. 7. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82. 8. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження допустимого на 1 кв.м перекриття складських приміщень. 9. Склади для зберігання вовняного та штапельного волокна повинні бути вогнестійкими мати щільну рівну та неслизьку підлогу. На відкритих площадках підлога повинна бути асфальтована. Укладання волокна в штабелі повинно проводитися на піддони при ручному укладанні - на висоту до 3 м уступами при використанні підйомних пристроїв - не вище 5 м не більше шести рядів . 10. Зберігання митої та брудної вовни повинно проводитися в окремих складах. Склади повинні періодично піддаватися дезінфекції в терміни погоджені з місцевими органами санітарного нагляду. 11. При виявленні в штабелі кіп з тріснутими окантовками через що може відбутися розвал штабеля останній повинен бути розібраний перештабельований з вилученням ушкоджених кіп. 12. Промаслені відходи виробництва повинні зберігатися окремо в бетонному або цегляному приміщенні із залізними дверима. 13. Сирові готові тканини та пряжа повинні зберігатися на спеціально обладнаних стелажах або штабелях укладка яких заввишки не повинна перевищувати 2 м. 14. Для зберігання друкарських валів встановлюються спеціальні піраміди а для рапортних шестерень - стелажі що унеможливлюють падіння валів та шестерень. Укладання валів на піраміди та їх зняття повинні бути механізовані. 15. Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним провітрюванням. 16. При зберіганні хімікатів слід унеможливити попадання на них води та прямих сонячних променів. 17. При зберіганні хімічних матеріалів необхідно дотримуватися порядку розміщення їх за групами та хімічним складом. Повинна зберігатися бирка із заводським найменуванням. Спільне зберігання легкозаймистих речовин та хімікатів які реагують один з одним не дозволяється. 18. Для зберігання хімікатів оцтова кислота та інше що загусають або замерзають повинні бути виділені утеплені приміщення. 19. Бутлі з кислотами лугами та іншими їдкими речовинами повинні мати щільну кислотостійку упаковку та вміщуватися у корзині або ящику з міцними ручками. Між стінками скляних бутлів і тари повинні бути м'які прокладки дерев'яна стружка солома тощо . 20. Бочки та бутлі з легкозаймистими речовинами бензином скипидаром гасом тощо і тара з-під них повинні зберігатися у приміщеннях які обладнані відповідно до вимог до вибухонебезпечних приміщень з відповідними написами на бочках бутлях та дверях. 21. На тарі для зберігання та транспортування кислот лугів пергідролю тощо та в місцях їх зберігання встановлюються попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 22. Наповнення тари та зливання рідких хімічних матеріалів здатних викликати хімічні опіки повинні бути механізовані. 23. Надлишки рідини повинні відводитися через переливні трубки та встановлені з цією метою приймальники. 24. Внутрішній огляд та ремонт цистерн та збірників кислот можуть проводитися лише після відповідної їх обробки та відповідно до інструкції розробленої на підприємстві. 25. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистої рідини повинні бути аптечки протигази захисні окуляри респіратори та інші захисні пристрої. 26. Кожний хімічний препарат барвник та інший хімічний матеріал повинні зберігатися у спеціальній тарі що відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. Хімікати що надходять на підприємство без тари навалом повинні зберігатися у засіках ларках бункерах які щільно закриваються та повинні мати написи із зазначенням назви хімікатів. VIII. Вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту 1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці а також роботах пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами працівники вовняного виробництва забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці" 2694-12 та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53 z0446-08 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 НПАОП 0.00-4.01-08 та інших нормативно-правових актів. 2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та за наявності небезпечних та шкідливих чинників. 3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка "беруші" згідно з ГОСТ 12.4.051-87 ДСТУ ЕN 352-1-2002. 4. Під час виконання робіт пов'язаних з можливістю ураження очей а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 чинними нормативно-правовими актами. 5. Працівникам які працюють з механізованим пневматичним ручним інструментом необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97. 6. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівникам повинні видаватись захисні креми мазі пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79. 7. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників вовняного виробництва які працюють в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони здійснюється відповідно до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання затверджених наказом Держгірпромнагляду від 28.12.2007 N 331 z0285-08 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 НПАОП 0.00-1.04-07 . 8. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно залежно від виду робіт очистити провітрити висушити знешкодити тощо. 9. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні яке слід провітрювати. Начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері В.Ткачов