НПАОП 28.0-1.03-08

НПАОП 28.0-1.03-08 Правила охорони праці у метизному виробництві

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ Н А К А З 29.12.2008 N 301 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 р. за N 88/16104 Про затвердження Правил охорони праці у метизному виробництву Відповідно до Закону України "Про охорону праці" 2694-12 Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Правила охорони праці у метизному виробництві далі - Правила що додаються. 2. З набранням чинності наказом уважати такими що не застосовуються на території України "Правила безопасности в метизном производстве" затверджені Мінчорметом СРСР 18.04.78 та ОСТ 14.67-80 "ССБТ. Изготовление гвоздей из проволоки. Требования безопасности" затверджений наказом Мінчормету СРСР від 29.12.80 N 1230. 3. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії енергетиці будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. уключити цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці v0102516-06 . 5. Заступнику начальника відділу персоналу діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації. 6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на в.о. першого заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П. Голова Держгірпромнагляду С.Сторчак ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду 29.12.2008 N 301 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 р. за N 88/16104 ПРАВИЛА охорони праці у метизному виробництві I. Загальні положення 1. Галузь застосування Ці Правила визначають вимоги безпеки для підприємств та організацій під час проектування будівництва монтажу демонтажу розроблення машин та обладнання експлуатації об'єктів ремонту реконструкції та виготовлення метизів. Дія цих Правил поширюється на всіх суб'єктів господарювання які виконують роботи щодо проектування виготовлення реконструкції монтажу ремонту технічного діагностування та експлуатації під час виготовлення метизів. 2. Терміни та визначення понять Терміни та визначення що вживаються у цих Правилах мають такі значення: батан - один із основних механізмів металоткацького верстата який використовується для переміщення прибою утокового дроту до верхньої частини сітки і подавання утокового стрижня в сітку; бердо - один із основних робочих органів металоткацького верстата у вигляді гребінки з вузькими металевими пластинами які закріплені обома кінцями в металевих планках; баддя - пристрій який використовується для підіймання опускання вантажу; волока - інструмент для обробки пруткового металу волочінням за рахунок протягування його через пристрій у вигляді подібного до лійки каналу; вагранка - піч шахтного типу для розплавлення чавуну в ливарних відділеннях; випал - нагрівання та витримування металовиробів при високій температурі для отримання необхідної міцності; галтель - деталь що має перехідне закруглення від однієї поверхні до іншої; дресирування - один із технологічних процесів під час виготовлення тонких стрічок і листів зі сталі - холодна прокатка з малим обтисненням гарячекатаних смуг після їх протравлення; ендогаз - виготовляється у спеціальних установках наприклад ЕН-60 і використовується для ендотермічного контролю атмосфери. Атмосфера із ендогазу захищає середньо- та високовуглецеві сталі від окислення та втрати вуглецю під час нагрівання виробів в печах термічного загартування; зів - проміжок між дротами основи який утворюється у металоткацькому верстаті під час підіймання однієї групи дротів та опускання другої для проходження через цей отвір утокового дроту; каретка - вузол машини чи механізму який як правило рухається по напрямній; у металоткацькому верстаті каретка є частиною механізму для утворення зіва під час виготовлення сітки; кантувач - механізм для перевертання кантування заготовок деталей виробів під час їх обробки огляду упаковування; метизи - стандартизовані металеві вироби загального призначення різноманітної номенклатури; метизні вироби - до метизних виробів умовно віднесені стрічки холодного прокату дріт і вироби із нього наприклад сталеві канати і цвяхи кріпильні вироби - шплінти шурупи болти гайки заклепки; метизне виробництво - сукупність технологічних операцій під час виготовлення метизів як правило на підприємствах масового виробництва; напрямні - пристрої які використовуються для забезпечення прямолінійного чи криволінійного руху заготовки яку обробляють; навой - котушка великих розмірів на яку намотується дріт основи перед виготовленням сіток на металоткацькому верстаті; ножиці - пристрій для різання стрічок листів дроту прутків тощо; натяжний ролик - додаткове колесо шків зірочка що закріплено на елементах механізму що може незалежно обертатися та переміщатися в системах із гнучким зв'язком керування подавання дроту; основа - в металоткацькому виробництві дроти які розташовані паралельно один до одного вздовж сітки; облой - надмір металу на відливці або штампованій деталі; обтиск - операція листового штампування під час якої краям заготовок надають заданої форми; піч випалювальна - піч для випалювання металевих виробів; проводка - жолоб або інший пристрій який забезпечує потрібний напрямок руху металу під час його прокатки входу у валки або виходу з них зокрема; плашкотримач - пристосування для закріплення плашки; прибій утоку - переміщення утокового дроту до верхньої частини сітки після введення його у зів проміжок між дротами основи ; пасивування - переведення поверхневого шару металу який оброблюють з хімічно активного у пасивний стан для набуття ним корозійної стійкості за рахунок створення оксидної плівки під дією окислювача пасиватора ; продільна станція - станція для продівання у визначеній послідовності дротів основи через галева ремізних рам у бердо; револьверна головка - пристрій у вигляді барабана або диска для закріплення на них декількох деталей які обробляються; ремізка - деталь металоткацького стана що складається з двох металевих планок між якими натягнуто дроти з вічками галевами або пластина з отворами чи щілинами для протягування через них дротів основи; сухар - деталь машини в більшості випадків призматичної або циліндричної форми що закладається у відповідне заглиблення для фіксування інших деталей та унеможливлює їх зминання і знос; травлення металу - хімічне оброблення звичайно розчинами кислот сірчана соляна та інші з метою очищення металевих напівфабрикатів від іржі та окалини; уток - поперечні дроти сітки які як правило розташовані перпендикулярно до поздовжніх дротів основи і які переплітаються з ними; циклони - апарати для очищення повітря газів від твердих частин у зависі; шлеперний механізм - механізм прокатного стана який дає змогу переміщувати прокатаний метал у поперечному напрямку до основного напрямку руху оброблювальних виробів; шпарубний механізм - пристосування металоткацького верстата для поперечного натягування сітки з метою забезпечення збереження її ширини під час навивання на приймальний барабан; шнек - гвинтовий конвеєр. 3. Загальні вимоги 3.1. Організаційні заходи забезпечення безпечних умов праці 3.1.1. На підприємства метизного виробництва поширюються чинні нормативно-правові акти в металургійній промисловості. 3.1.2. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" 2694-12 усі працівники повинні бути поінформовані роботодавцем під розписку про умови праці на підприємстві наявність на робочому місці де вони будуть працювати небезпечних і шкідливих виробничих факторів які ще не усунуто можливі наслідки їхнього впливу на здоров'я та про права працівників на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. 3.1.3. До небезпечних і шкідливих факторів під час виробництва метизів далі - металевих виробів належать: рухомі частини виробничого устаткування; заготовки і вироби що транспортуються; машини і механізми що рухаються; підвищені рівні запиленості загазованості вібрації та шуму; електричний струм; гострі крайки задирки на поверхні заготовок інструментів і устаткування; пряма і відбита промениста енергія під час електрозварювання і випробовування готових електродів і порошкового дроту; підвищена температура поверхонь устаткування і матеріалів; вибухопожежонебезпечні та хімічні шкідливі речовини. 3.1.4. У приміщеннях де розміщено обладнання для виробництва металевих виробів мікрокліматичні умови та освітлення повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 va042282-99 далі - ДСН 3.3.6.042-99 і ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности". 3.1.5. У цехах та на дільницях фасованого лиття молото-пресових деревообробних термічних; холодної обробки металів чищення та різання абразивним інструментом; електрозварювальних робіт газополуменевої обробки металу організація робіт повинна виконуватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 3.1.6. Рівні вібрації та шуму що впливають на працівників повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 va037282-99 далі - ДСН 3.3.6.037-99 Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 va039282-99 далі - ДСН 3.3.6.039-99 ГОСТ 12.1.012-2004 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности". 3.1.7. Ергономічні вимоги до робочих місць під час виконання робіт сидячи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" а під час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования". 3.1.8. Вміст шкідливих речовин величини променистого і конвекційного тепла метеорологічні параметри повітря на робочих місцях виробничих приміщень не повинні перевищувати значень зазначених у ДСН 3.3.6.042-99 va042282-99 та ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". 3.1.9. Організація розслідування і ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій здійснюється згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 1112-2004-п далі - НПАОП 0.00-6.02-04 . 3.1.10. Усі діючі підприємства з виготовлення метизів повинні мати затверджені роботодавцем інструкції: технологічні; з охорони праці для працівників кожної професії; з ремонту та очищення устаткування. 3.1.11. У кожному структурному підрозділі підприємства повинен бути затверджений роботодавцем перелік чинних інструкцій з охорони праці. 3.1.12. Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 z0226-98 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 НПАОП 0.00-4.15-98 Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці що діють на підприємстві затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132 z0020-94 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 НПАОП 0.00-6.03-93 . 3.1.13. Технологічні інструкції для працівників повинні мати вимоги що забезпечують безпечне ведення технологічних процесів згідно з ГОСТ 3.1120-83 "ЕСТД. Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации". 3.1.14. Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону праці" 2694-12 роботодавець зобов'язаний організовувати проведення попереднього під час працевлаштування і періодичного протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці. 3.1.15. Усі працівники під час улаштування на роботу та періодично протягом трудової діяльності повинні проходити медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 z0846-07 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113. 3.1.16. Для забезпечення в цехах металевих виробів безпечних умов праці та виробничої санітарії необхідно дотримуватись виконання вимог Державних санітарних норм і правил при виконанні робіт в невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 198 v0198282-97 Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 z0203-03 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 далі - ДСанПіН 3.3.6.096-02 та ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах". 3.1.17. Працівники які зайняті проектуванням виготовленням монтажем налагодженням ремонтом реконструкцією діагностуванням та експлуатацією об'єктів для виробництва виробів з металу металевих виробів повинні проходити навчання перевірку знань та інструктаж з питань охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 z0231-05 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 НПАОП 0.00-4.12-05 . 3.1.18. Працівники які експлуатують та обслуговують вантажопідіймальні крани котли та посудини що працюють під тиском і об'єкти газового господарства підприємств виробів з металу повинні дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132 z0784-07 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 НПАОП 0.00-1.01-07 Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 08.09.98 N 177 z0636-98 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 НПАОП 0.00-1.11-98 та інших чинних нормативно-правових актів. 3.1.19. Працівники які експлуатують та обслуговують електромережі та електроустаткування повинні дотримуватись вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 z0093-98 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 далі - НПАОП 40.1-1.21-98 . 3.1.20. Відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 z0176-94 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385 неповнолітнім не дозволяється працювати на будь-яких роботах. 3.1.21. Роботодавець зобов'язаний забезпечити усіх працівників цехів з виробництва метизів спеціальним одягом спеціальним взуттям засобами індивідуального захисту і запобіжними пристроями відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187 z0918-08 za918-08 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 далі - НПАОП 27.0-3.01-08 . 3.1.22. Порядок видачі зберігання користування спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту а також порядок догляду за ними повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 z0446-08 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 НПАОП 0.00-4.01-08 . 3.1.23. Контроль вмісту у повітрі робочої зони шкідливих і вибухонебезпечних речовин повинен здійснюватися працівниками санітарної лабораторії за графіком затвердженим роботодавцем відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. 3.1.24. Захист працівників від дії електростатичних полів у приміщеннях повинен забезпечуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" далі - ГОСТ 12.1.045-84 та інших чинних нормативно-правових актів. 3.1.25. Під час підготовки та ведення технологічних процесів пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин необхідно дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности". 3.2. Вимоги під час проектування та будівництва. Вимоги до території підприємств і цехів 3.2.1. Проектування будівництво і реконструкція об'єктів підприємств з виробництва виробів із металу їх устаткування розробка нових технологій та засобів виробництва проводяться відповідно до чинних нормативно-правових актів та вимог цих Правил. 3.2.2. Технічне переоснащення підприємств з виготовлення металевих виробів здійснюється відповідно до Методики проведення державної експертизи перевірки проектної документації на будівництво реконструкцію технічне переоснащення виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.09.94 N 95 z0044-95 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.02.95 за N 44/580 НПАОП 0.00-7.03-94 . 3.2.3. Уведення в експлуатацію нових або після реконструкції підприємств з виготовлення металевих виробів і цехів необхідно проводити відповідно до чинних нормативно-правових актів. 3.2.4. Перед початком будівництва монтажу демонтажу капітальних ремонтів реконструкції основного технологічного обладнання будівель та споруд складається проект виконання робіт далі - ПВР відповідно до вимог СНиП III-4-80* изд. 1991 г. "Техника безопасности в строительстве". 3.2.5. Проектні організації виконують авторський нагляд за реалізацією проектних рішень під час будівництва та експлуатації підприємств і об'єктів запроектованих ними відповідно до ДБН А.2.2-4-2003 "Проектування. Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд". 3.2.6. У цехах які будуються та під час їх реконструкції відділення для травлення металу необхідно розташовувати в окремому приміщенні цеху яке повинно бути обладнано примусовою припливно-витяжною вентиляцією. 3.2.7. Підлога травильного відділення повинна бути з кислотостійких матеріалів і мати ухил та утримуватися у справному стані. На ній не повинно бути вибоїв і ям а для стікання розчинів повинні бути влаштовані жолоби які перекриваються решітками. 3.2.8. Стіни та стеля травильного відділення повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою світлого тону. 3.2.9. Під час виконання робіт на одній дільниці одночасно кількома організаціями складається графік робіт сумісний забезпечення безпечної роботи який затверджується уповноваженим роботодавцем працівником. 3.2.10. У небезпечних зонах цехів повинні бути розміщені знаки безпеки виконані згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" далі - ГОСТ 12.4.026-76 знаки застереження а також написи та плакати про безпечні способи ведення робіт. 3.2.11. Ремонтно-механічні відділення дільниці повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 3.2.12. На підприємствах де технологічний процес супроводжується виділенням шкідливих речовин у навколишнє середовище необхідно передбачити санітарно-захисні зони відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 z0379-96 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 далі - ДСП 173-96 . 3.2.13. Приміщення дротових і канатних цехів залізничного та машинобудівного кріплення каліброваного металу та великих сіток повинні бути одноповерховими з багатьма прогонами. 3.2.14. Обладнання для виробництва мікрострічки мікродроту мікросітки пружин для годинників дрібного кріплення інструментів запасних частин верстатне відділення найтоншого волочіння дільниці з виробництва електродів вагова роздріблювальна правильно-відрізна рідкого скла з урахуванням маси габаритів вібрації та пожежо - і вибухонебезпечності можна розміщувати у багатоповерхових будівлях. 3.2.15. Відділення з важким технологічним устаткуванням з найбільш шкідливими технологічними процесами термічне видалення окалин тощо необхідно розташовувати в одноповерхових приміщеннях у двоповерхових - відділення для допоміжного устаткування та відділення покриттів. 3.2.16. В одноповерхових цехах необхідно розміщати машини та верстати з підвищеними динамічними навантаженнями на опірні конструкції та відділення для санітарно-побутових санітарно-технічних електротехнічних та інших допоміжних приміщень а також для внутрішньо-цехових інженерних комунікацій. 3.2.17. Термічні відділення та відділення катанки повинні бути обладнані мостовими кранами. В інших приміщеннях необхідно використовувати переважно конвеєрний транспорт тельферні підіймачі та електротранспорт. 3.2.18. Дрібноштучну та малогабаритну продукцію розміщують в ящиках на складах зі стелажами а зовні складів - на рампах. 3.2.19. У травильних відділеннях у місцях проходів для працівників розміщують трапи для забезпечення горизонтальності поверхні переходів. 3.2.20. Території підприємств з виробництва металевих виробів оснащують відповідними знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. 3.2.21. Земляні роботи біля підземних комунікацій на території підприємств з виробництва металевих виробів дозволяється проводити лише після розробки та погодження з організаціями що експлуатують ці комунікації заходів з безпечних умов праці. 3.2.22. Виробничі допоміжні будівлі та приміщення підприємств металевих виробів повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* изд. 1991 г. "Производственные здания" СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий" далі - СНиП 2.09.03-85 СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" далі - СНиП 2.09.04-87 НАПБ А.01-001-04 z1410-04 ДПН В.1.1-7-02 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" а також ДБН В.1.1-5-2000 "Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах". 3.2.23. На підприємствах необхідно проводити обстеження будівель і споруд на їх відповідність вимогам чинних нормативно-правових актів перевірку несучої здатності та міцносних характеристик конструкцій з оцінкою їхнього технічного стану та висновками про їхню подальшу експлуатацію відповідно до Правил обстеження оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд затверджених наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 z0423-98 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 НПАОП 45.2-1.01-98 . 3.2.24. Підлога в приміщеннях де в технологічних процесах використовують рідини повинна бути вологонепроникною мати неслизьке покриття з ухилом до трапа або зумпфа та задовольняти такі вимоги: у приміщеннях де застосовуються агресивні речовини - стійка до їхнього впливу; у цехах електролізу - неелектропровідна та теплостійка; на робочих майданчиках верстатів і в розливних прогонах цехів де заповнюють ємності рідинами - міцна виконана із стійких до спрацювання матеріалів без вибоїн і виступів; у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах приміщень - безіскрова. 3.2.25. Отвори технологічні монтажні та канали в підлозі а також приямки необхідно огороджувати поручнями заввишки не менше ніж 1 м з додатковою штабою на висоті 0 5 м і з суцільною обшивкою знизу заввишки 0 14 м або вони повинні бути перекритими по всій поверхні. 3.2.26. Отвори для в'їзду в будівлі транспортних засобів повинні бути обладнані воротами із світловою і звуковою сигналізацією зблокованою з механізмом відчинення і зачинення воріт та оснащені знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. 3.2.27. Звукову та світлову сигналізацію для сповіщення працівників необхідно передбачати як для тих хто працює у приміщеннях так і для тих хто працює зовні а також для працівників які можуть з'явитися в зоні руху транспортних засобів. 3.2.28. На воротах з механічним відчиненням необхідно мати напис "Відчиняти ворота тільки із зачиненою хвірткою". 3.2.29. Будівлі та споруди повинні бути захищені від блискавки відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98 z0093-98 та інших чинних нормативно-правових актів. 3.2.30. Огляд і перевірка стану блискавковідводів проводяться перед кожним грозовим сезоном. 3.2.31. Захист установок від статичної електрики виконується відповідно до чинних нормативно-правових актів. 3.3. Вимоги до машин обладнання та інструменту 3.3.1. Впровадження у виробництво зразків нових машин механізмів і устаткування та інших засобів виготовлення металевих виробів нових технологій підвищеної небезпеки виконується в установленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства. 3.3.2. Відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про охорону праці" 2694-12 машини механізми устаткування транспортні засоби які впроваджують на підприємствах з виробництва металевих виробів повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. 3.3.3. Устаткування в цехах металевих виробів фарбується відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 та інших чинних нормативно-правових актів. 3.3.4. Машини механізми транспортні засоби і технології що закуповуються в інших країнах повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 3.3.5. Перед початком роботи перевіряється безпечність роботи на устаткуванні: наявність і цілісність огорож надійність пускових та гальмівних пристроїв; наявність заземлення та цілісність електроізоляції; дії сигналізації пуску і зупинки та автоблокування. 3.3.6. Отвори чи вікна в станинах верстатів і машин через які самі працівники або їхній одяг можуть потрапити в рухомі деталі машин повинні бути закриті відповідно до вимог "ОСТ 48.264-86. Ограждения подвижных частей оборудования. Общие технические требования". 3.3.7. Після закінчення ремонтних робіт працівники повинні бути виведені із зони виконання робіт а на машини агрегати або механізми повинні бути встановлені на належні їм місця огородження та відновлені запобіжні пристрої. 3.3.8. Усі технологічні лінії поточні системи механізми якими керують дистанційно з пультів і апаратних обладнують звуковою та світловою сигналізацією. 3.3.9. Для безпечної експлуатації устаткування й агрегатів а також сумісної роботи експлуатаційного і ремонтного персоналу необхідно застосовувати ключ-бирку або бирку якщо використання ключа-бирки неможливе. 3.3.10. У разі виявлення несправностей або недоліків які можуть становити небезпеку під час експлуатації устаткування робота на ньому повинна бути негайно припинена. 3.3.11. Перед пуском устаткування вузли якого або весь агрегат у процесі роботи переміщуються необхідно подавати звукові та світлові сигнали тривалістю не менше ніж 10 с при цьому рівень звукового сигналу повинен перевищувати рівень звуку машин та обладнання не менше ніж на 2-3 дБА. 3.3.12. Увімкнення устаткування що розташоване поза зоною видимості з пульта керування а також у разі змішаного керування ручного та автоматизованого проводиться тільки після одержання відповідних сигналів через двосторонню систему сигналізації від працівників що підтверджують безпеку його роботи на закріплених за ними дільницях. При цьому після першого сигналу необхідно витримати паузу не більше ніж 30 с та подати другий сигнал тривалістю 30 с. Пускові пристрої механізмів і устаткування необхідно конструювати так щоб повністю забезпечити дотримання зазначеної паузи. 3.3.13. Перелік пускових пристроїв механізмів обладнаних ключем-биркою а також звуковою та світловою сигналізацією складається відповідальним працівником структурного підрозділу відповідно до вимог "ОСТ 14.55-79. Бирочная система на предприятиях черной металлургии. Основные положения. Порядок применения" НПАОП 27.5-6.01-79 . 3.3.14. На все технологічне устаткування у якому використовується газ печі та котли необхідно розробляти та затверджувати у визначеному порядку екологічні та теплотехнічні карти. 3.3.15. Під час застосування механізованого інструменту та пристроїв необхідно дотримуватися вимог безпеки які викладено у експлуатаційній документації заводу-виготовлювача. 3.3.16. Експлуатувати інструмент і пристрої необхідно відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 3.3.17. Під час експлуатації обладнання з використанням великої кількості мастила необхідно мати засоби для його збирання і подальшого використання або утилізації а також пристрої для видалення парів мастила. 3.3.18. Система змащування механізмів повинна унеможливлювати витікання мастила крізь нещільності або мати пристрій для його збирання. У всіх вузлах устаткування а також у вузлах які змащують декілька разів за зміну та у разі великої їх кількості необхідно використовувати централізовану подачу мастила. 3.3.19. Змащувати машини та механізми необхідно під час їх повної зупинки. Змащення можливе на ходу за наявності спеціальних пристосувань що забезпечують безпечне виконання цієї операції. 3.3.20. Змащувати рухомі частини вручну а також прибирати в зонах рухомих частин під час роботи машин і механізмів не дозволяється. 3.3.21. Легкозаймисті та горючі рідини мастильні та обтиральні матеріали інші хімічні речовини які застосовуються у технологічних процесах і під час обслуговування машин і механізмів необхідно зберігати у спеціальній захисній тарі у визначених місцях. 3.3.22. Періодичний огляд і ремонт верстатів споруд пристроїв машин та механізмів підвищеної небезпеки необхідно проводити відповідно до Порядку проведення огляду випробування та експертного обстеження технічного діагностування машин механізмів устатковання підвищеної небезпеки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 687-2004-п НПАОП 0.00-6.18-04 . 3.3.23. Кнопки або педалі що розміщуються на підлозі повинні мати огородження у вигляді ковпака з вирізом для ніг. Електропускові кнопки конструктивно не повинні виступати з гнізда чи коробки панелі керування. 3.3.24. Виробництво стисненого повітря для забезпечення роботи обладнання з пневматичним приводом повинно відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. Допускається використання пересувних компресорних установок. 3.3.25. Технологічні процеси підприємств з виробництва металевих виробів повинні унеможливлювати шкідливу дію їх на навколишнє середовище: атмосферне повітря водні та інші природні об'єкти. 3.4. Вимоги до транспорту та під час навантажувально-розвантажувальних робіт 3.4.1. Робота на несправних авто- та електронавантажувачах авто- та електрокарах а також використання їх для перевезення та піднімання працівників не допускається. 3.4.2. Під час роботи на навантажувачах необхідно: проводити обслуговування або ремонт навантажувача тільки при опущених вантажозахоплювальних пристроях з вантажем; дрібноштучний вантаж на піддонах треба піднімати не вище захисного огородження що запобігає падінню вантажу на робоче місце; забезпечити під час підняття вантажу проміжок між захватами та днищем підлогою ; не перевозити на електронавантажувачах легкозаймисті рідини а також кислоти якщо акумуляторна батарея розташована під вантажною платформою. 3.4.3. Працівники які обслуговують залізничний транспорт і виконують маневрові роботи повинні дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів. 3.4.4. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів. 3.4.5. Працівники які обслуговують вагони з люками або піввагони під час їх завантаження кранами повинні перебувати за межами вагонів або піввагонів. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом відповідального працівника призначеного адміністрацією підприємства. 3.4.6. У разі виникнення небезпечних ситуацій відповідальний за виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинен негайно вжити запобіжних заходів а якщо це неможливо припинити роботи до усунення небезпеки. 3.4.7. Працівники які виконують вантажно-розвантажувальні роботи на складах естакадах та бункерах повинні дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів. 3.4.8. Транспортувати вантажі по території підприємства необхідно з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" та інших чинних нормативно-правових актів. Вантажно-розвантажувальні майданчики повинні відповідати таким вимогам: під'їзні колії до майданчиків необхідно утримувати в справному стані взимку очищувати від льоду та снігу та посипати піском або шлаком; у місцях перетину під'їзних колій з канавами траншеями та залізничними коліями необхідно улаштовувати настили та містки для переїздів; поверхня вантажно-розвантажувального майданчика повинна бути рівною без вибоїн; освітленість вантажно-розвантажувальних майданчиків повинна бути такою щоб були забезпечені нормальні умови виконання робіт; склади розташовані в підвальних і напівпідвальних приміщеннях повинні бути обладнані люками та підйомниками для спуску та підняття вантажів. 3.4.9. Вхідні матеріали та виготовлена продукція в цехах повинні бути розміщені з урахуванням вантажних потоків і максимальної механізації вантажно-підіймальних операцій. 3.4.10. Під час складування вантажів необхідно дотримуватись таких вимог: вантаж необхідно укладати на відстані не менше ніж 0 8 м від стін; для підходу до вантажу між штабелями повинні бути проходи завширшки не менше ніж 1 м; біля залізничних колій необхідно дотримуватися габаритів наближення згідно з ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 1524 мм". 3.4.11. Для транспортування в цех і з цеху а також для подавання до робочих місць важких і громіздких деталей заготовок барабанів шпуль тощо повинні бути відповідні підіймально-транспортні засоби. 3.4.12. У діючих цехах дозволяється застосовувати на підлозі рейкові візки з канатною тягою з дотриманням таких вимог: головки рейок для пересування візка не повинні бути вище ніж рівень підлоги; тяговий канат і привід повинні бути розташовані не вище рівня підлоги; усі блочки для спрямування руху канату повинні бути заглиблені та надійно закріплені; швидкість руху рейкових візків керованих з поста повинна бути не більше ніж 3 км/год; рейкові візки повинні бути обладнані звуковою сигналізацією та дистанційними постами керування через кожні 20 м шляху; керування рухом візка повинно здійснюватись однокнопковим пультом з зупинкою візка під час відпускання кнопки; рейковий шлях повинен бути обладнаний тупиковими упорами та кінцевими вимикачами. 3.4.13. Акумуляторні електровізки що рухаються по рейковій колії повинні вмикатися ключем-биркою. Швидкість руху електровізків не повинна перевищувати 3 км/год. За умови кабельного електропостачання візка кабель необхідно розміщувати у траншеї. Експлуатація рейкових візків допускається за умови забезпечення видимості шляху працівником який обслуговує рейковий транспорт. 3.4.14. Платформи візків призначені для перевезення прутків металу барабанів з канатами котушок й інших вантажів необхідно обладнувати бортами та стояками що забезпечують стійке положення вантажу й запобігають його падінню. Вантажі що укладаються на платформи візків не повинні виступати за їхні бокові габарити. 3.4.15. У приміщеннях що не обладнані припливно-витяжною вентиляцією транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння використовуються тільки за наявності спеціальних фільтрів для поглинання оксиду вуглецю. 3.4.16. Вздовж усієї внутрішньоцехової колії необхідно дотримуватися безпечної відстані габариту між бортом платформ візка та встановленим поряд з рейковим полотном устаткуванням. Ця відстань повинна бути не менше ніж 0 6 м. 3.4.17. До керування авто- електронавантажувачами авто- й електро- карами допускаються працівники віком не молодше вісімнадцяти років які пройшли медичне обстеження навчання та мають посвідчення на право керування транспортом. 3.4.18. На кожному підприємстві повинні бути розроблені схеми мереж автомобільних шляхів і залізничних колій з позначенням місць розташування дорожніх знаків та стоянок автотранспорту. На автомобільних шляхах і залізничних коліях підприємства повинні бути встановлені відповідні дорожні знаки. 3.4.19. Експлуатація залізничного та внутрішньозаводського транспорту повинна здійснюватися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 3.5. Вимоги під час виконання ремонтних робіт 3.5.1. Під час ремонту моталок дротових станів приймальні трубки необхідно заглушати для запобігання потраплянню в них дроту. 3.5.2. Ремонт обладнання гідравлічних пресів дозволяється тільки за відсутності тиску в системі. 3.5.3. Застосування биркової системи чи бирки повинно відповідати таким вимогам: без ключа-бирки як елемента електричної схеми агрегати машини механізми не можуть бути увімкненими; приймання-передача ключа-бирки або бирки для увімкнення обладнання повинні запроваджуватись тільки у разі кільказмінного режиму роботи; після одержання бирки працівник що керує виконанням ремонтних робіт повинен перевірити правильність видачі ключа-бирки бирки на те обладнання яке повинно ремонтуватися та чи вжито необхідних заходів безпеки обслуговування або ремонту устаткування. 3.5.4. Перед запуском агрегату чи машини необхідно перевіряти відповідність бирки даному механізму готовність його до пуску та безпечність робочого місця. 3.5.5. При необхідності встановлення пускових пристроїв водорозбірної арматури та інших пристроїв у місцях розташування мостових кранів їх монтаж виконують нижче підкранових балок. 3.5.6. Працівники які виконують роботи у закритих і відкритих ємностях колодязях камерах каналах і тунелях повинні бути забезпечені спецодягом засобами захисту органів дихання та захисними касками відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 z0918-08 za918-08 . 3.5.7. Виконання ремонтних робіт на дільницях де можливе виділення газу повинно здійснюватися за нарядом-допуском з дотриманням вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР" затвердженого Міністерством металургії СРСР 20.06.90 далі - НПАОП 27.0-4.02-90 . 3.5.8. Огляд і очищення каналізаційних мереж і колодязів виконуються за нарядом-допуском відповідно до вимог Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 61 z0441-07 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.04.2007 за N 441/13708 далі - НПАОП 27.1-1.10-07 . Пересування вздовж колодязів і каналізаційних мереж виконується за розробленими схемами пішохідного руху та графіком затвердженим роботодавцем. 3.5.9. Експлуатація зовнішніх мереж і споруд водопроводів та каналізації здійснюється згідно з ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска предупреждающие знаки и маркировочные щитки" та інших чинних нормативно-правових актів. 3.6. Вимоги під час опалення вентиляції та забезпечення пожежної безпеки водопостачання газопостачання освітлення та каналізації 3.6.1. Вентилятори димососи повітродувки рівні шуму яких перевищують допустимі необхідно розміщувати у звукоізолюючих камерах або у звукоізолюючих кожухах укриттях обладнувати глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання повітря а також забезпечити засобами віброізоляції щоб запобігти передачі вібрації на фундаменти перекриття та магістральні трубопроводи. 3.6.2. Під час використання природного штучного змішаних і зріджених вуглеводневих газів для палива необхідно дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів. 3.6.3. Резервуари технологічне устаткування трубопроводи зливні наливні пристрої та інше устаткування що пов'язані з прийманням переробкою і транспортуванням діелектричних рідин пари газів і сипких речовин необхідно обладнувати засобами захисту від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.045-84 та чинних нормативно-правових актів. 3.6.4. Для забезпечення чистоти повітря робочої зони виробничих цехів дільниць у межах визначених санітарними нормами технологічне устаткування і агрегати повинні бути обладнані ефективними пристроями газопилопоглинання і газоочищення. Для забезпечення ефективного очищення парів сірчаної кислоти які створюються над ваннами травлення застосовуються спеціальні фільтри ФВГ-Т-3 2 тощо . 3.6.5. Системи опалення будівель і споруд підприємств з виробництва виробів з металу повинні відповідати вимогам ДСП 173-96 z0379-96 та СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование" далі - СниП 2.04.05-91 . 3.6.6. У виробничих приміщеннях що належать до категорій А Б та В з пожежної безпеки необхідно застосовувати газове водяне та парове опалення з припливною вентиляцією згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. 3.6.7. Зони розташовування отворів у виробничих будівлях для розміщення воріт та дверей повинні бути обладнані повітряними та повітротепловими завісами згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. 3.6.8. Пожежна безпека будівель і споруд а також обладнання у яких воно розміщено повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 z1410-04 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Общие требования". 3.6.9. Цехові маслопідвали повинні бути обладнані засобами дистанційної сигналізації та автоматичного пожежогасіння відповідно до Переліку однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161 z0990-05 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 НАПБ Б.06.004-2005 . 3.6.10. Відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 у неопалювальних виробничих і складських приміщеннях повинні бути приміщення для обігріву. Працівники які працюють у таких приміщеннях повинні бути забезпечені теплим спецодягом. 3.6.11. Площу приміщення для обігріву необхідно визначати з розрахунку 1 кв.м на одного працівника в найбільш численній зміні але загальна площа не повинна бути меншою ніж 12 кв.м. 3.6.12. Відстань від неопалювальних робочих місць що розміщені у будівлях до приміщень для обігріву працівників повинна бути не більшою ніж 75 м а від робочих місць на майданчику підприємства - не більшою ніж 150 м. 3.6.13. Повітря у робочій зоні в цехах з виробництва металевих виробів повинно відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 va042282-99 . 3.6.14. Пуск налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования". 3.6.15. У конструкції вентиляторів незалежно від висоти їхнього розташовування повинні бути передбачені огородження які запобігають доступу в зону обертання лопаток. Огородження повинно бути ґратчастим або сітчастим з розміром чарунок не більше ніж 0 02х0 02 м. 3.6.16. Майданчики для закріплення вентиляторів не допускається обладнувати під крановими тролеями чи поблизу них. 3.6.17. У виробничих приміщеннях де під час виробничого процесу можливе виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях нижче граничнодопустимих концентрацій відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. 3.6.18. У виробничих приміщеннях та на складах де можлива наявність вибухонебезпечних а також шкідливих та небезпечних речовин необхідно контролювати стан повітряного середовища автоматичними газоаналізаторами зблокованими зі світловою та звуковою сигналізацією. Вона повинна спрацьовувати у разі перевищення концентрації горючих газів або пари та легкозаймистих речовин у повітрі робочої зони понад 20% нижньої границі концентрації займання а для шкідливих та вибухонебезпечних газів пари і аерозолю - у разі перевищення їх граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88. 3.6.19. На дільницях де на працівників можливий вплив інтенсивного інфрачервоного випромінювання під час виконання робіт поблизу топок завантаження та розвантаження печей тощо повинні застосовуватись установки місцевого охолодження та екрани відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань. 3.6.20. Улаштування систем водопостачання та каналізації підприємств з виробництва металевих виробів повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" та СНиП 2.09.03-85. 3.6.21. Вибір систем водопостачання та якість води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів а також вимогам ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические технические требования и правила выбора". 3.6.22. У цехах з підвищеною температурою роботодавець повинен забезпечувати працівників питною водою з розрахунку 4-5 літрів на зміну для одного працівника а також іншими видами напоїв для профілактики зневоднення організму відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 3.6.23. Для користування питною водою у приміщеннях цехів повинні бути влаштовані фонтанчики. За відсутності господарсько-питного водопостачання встановлюють зачохлені бачки для пиття з фонтануючими насадками. Якість питної води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством". 3.6.24. Природне і штучне освітлення підприємств з виробництва металевих виробів повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення" ГОСТ 12.1.046-85 "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок". Джерела живлення аварійного освітлення повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 3.6.25. Необхідно щоб усі виробничі приміщення підприємств виготовлення металевих виробів мали безпосереднє природне освітлення. За відсутності природного освітлення штучне освітлення необхідно застосовувати: у приміщеннях де працівники перебувають безперервно; у затемнених місцях галерей; у вбиральнях умивальних душових і гардеробних. 3.6.26. Для переносного електричного освітлення необхідно застосовувати світильники з напругою не вище ніж 42 В. 3.6.27. Під час роботи всередині металевих ємностей печей котлів колодязів напруга в освітлювальній мережі не повинна перевищувати 12 В. У місцях де в повітрі є вибухонебезпечні гази пара та пил для переносного освітлення необхідно застосовувати світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище ніж 12 В. 3.6.28. Світильники які обслуговуються з переносних драбин необхідно підвішувати не вище ніж 4 5 м над рівнем підлоги. Не дозволяється розташовувати світильники над устаткуванням і стрічками конвеєрів. У разі якщо обслуговування світильників з драбин утруднене необхідно облаштовувати спеціальні майданчики. На підприємствах що будуються та реконструюються для обслуговування світильників які розташовують над кранами або кранами-балками необхідно передбачати спеціальні майданчики які не повинні перешкоджати руху обслуговуванню та ремонту кранів і повинні відповідати вимогам ГОСТ 23120-78 "ССБТ. Лестницы маршевые площадки и ограждения стальные. Технические условия". II. Вимоги безпеки під час виробництва металевих виробів 1. Вимоги під час вироблення дроту та каліброваного металу 1.1. Устаткування що використовується для виробництва дроту повинно відповідати вимогам цих Правил та інших чинних нормативно-правових актів. 1.2. На волочильних станах кожен барабан з індивідуальним приводом повинен мати заправну швидкість перед захватом заготовки у межах до 30% максимальної робочої швидкості для даного типу станів. На волочильних станах для тонкого і найтоншого дроту захват дроту забезпечується разовим увімкненням електродвигуна на першій швидкості. 1.3. Волочильні стани повинні бути обладнані пультами керування. 1.4. За необхідності допускається експлуатація станів для волочіння тонкого і найтоншого дротів без пультів керування. Для аварійного вимкнення волочильні стани повинні бути обладнані кнопками чи педаллю з позначенням "Головний стоп". Одна з кнопок повинна знаходитися біля першого барабана а інша - біля розмотувального пристрою. 1.5. Стани з виробництва дроту під час намотування його в мотки повинні бути забезпечені механізмами для знімання мотків та пристосуваннями для їх ув'язування. 1.6. Волочильні стани для зменшення нагрівання дроту повинні мати повітряне чи водяне охолодження барабанів. 1.7. Під час волочіння дроту необхідно використовувати дистанційне керування волочильним станом вловлювачі дроту а також нетоксичне мастило зокрема мастила для сухого волочіння дроту. 1.8. Змащення і подавання прутка до верстата для волочіння дроту повинні бути механізованими. 1.9. Барабани волочильних станів повинні мати огородження які запобігають викиду дроту під час його обриву чи переповнення барабана а також викиданню кліщів у разі обриву дроту під час заправлення барабана. 1.10. Огородження барабанів повинно бути зблоковано з пусковим пристроєм стана для включення його на робочу швидкість. Робота стана на робочій швидкості повинна відбуватися тільки при закритих огородженнях на всіх барабанах. 1.11. Аварійне вимкнення барабанів які не можуть бути обладнані захисними огородженнями здійснюється бар'єрними вимикачами у вигляді штанг розташованих з боку кожного барабана і які розміщуються заввишки 0 7 - 0 8 м від підлоги. 1.12. Бар'єрні вимикачі повинні бути зблоковані з електрогальмівним пристроєм і вимикання барабанів повинно здійснюватися працівником рухом бар'єра від себе в бік стана. Стани тонкого та найтоншого волочіння і стани "Грюна" крім станів магазинного типу бар'єрними вимикачами можуть не обладнуватися. 1.13. Перший обтискний барабан волочильних станів повинен бути обладнаний електрогальмівним пристроєм що забезпечує зупинку його не більше ніж через один оберт після вимкнення барабана а інші повинні бути обладнані електрогальмівними пристроями для екстреного зупинення стана. 1.14. Барабани волочильного стана повинні бути обладнані автоматичним пристроєм для зупинення його під час обриву дроту чи виходу його кінця з волоки. 1.15. Робота на волочильних барабанах повинна виконуватися на відшліфованій галтелі з величиною зносу що не перевищує меж зазначених у технологічній інструкції та паспорті на галтель. 1.16. Обертові розмотувальні пристрої можуть застосовуватися тільки за умови якщо лінійна швидкість сходу витків з пристроїв не буде перевищувати 2 5 м/с. 1.17. Конструкція та матеріали що використовуються для виготовлення мильниць повинні забезпечувати їх безпечну експлуатацію. Мильниці необхідно розташовувати на робочому столі на достатній відстані від барабана для того щоб під час заправки дроту на барабан виключалася можливість защемлення кліщів між барабаном і мильницею. 1.18. Матеріал та кріплення мильниць повинні мати чотирикратний запас міцності виходячи з максимальних розривних зусиль оброблювального дроту. 1.19. Положення напрямних роликів мильниць повинно забезпечувати правильність набігання і рядового розміщення дроту на барабані. 1.20. Між розмотувальним пристроєм нерухомого типу і мильницею першого барабана необхідно встановлювати петлеуловлювач для автоматичної зупинки барабана або стана у разі утворення петлі чи заплутування витків дроту. 1.21. Кліщі для захоплення дроту і подавання його на волочильний барабан повинні бути міцними та зручними в роботі. 1.22. Довжина ланцюга затягувальних кліщів повинна бути не більше величини двох діаметрів барабана. 1.23. Ланцюг із закріпленими на ньому гачком і кліщами повинен піддаватися випробовуванню на шестикратний запас міцності порівняно до максимального зусилля волочіння дроту на даному стані. 1.24. На волочильних калібрувальних верстатах: різцеві головки для обточування прутків повинні мати огородження; люки і огородження повинні мати блокувальні пристрої що виключають роботу верстата якщо огородження і люки відкриті; повинні бути обладнані пневмозатискувачі штанг автоматичні пристрої закривання зони дії різців запобіжний ніж механізм подачі прутків у зону дії різців та виведення їх із цієї зони. 1.25. На станах які не мають захисних огороджень барабанів дріт що переходить у процесі волочіння з барабана на барабан повинен подаватися через спеціальні захисні трубки. 1.26. Під час волочіння дроту зі швидкістю обертання розмотувального пристрою більшою ніж 1 5 м/с а також під час розмотування дроту з велико- вагових мотків застосовуються розмотувальні пристрої нерухомого типу або розмотування здійснюється з котушок. 1.27. Розмотувальні нерухомі пристрої повинні бути надійно закріплені та оснащені напрямними пристроями для правильного збігання витків дроту. 1.28. Під час роботи стана з обертовими розмотувальними пристроями стани повинні бути забезпечені: пристроєм автоматичної зупинки стана для запобігання обриву дроту під час його заплутування на розмотувальному пристрої; гальмівним пристроєм для запобігання утворенню петель під час обертання розмотувального пристрою для волочіння дроту діаметром більше ніж 0 006 м такий пристрій можна не обладнувати ; пристроями що запобігають скиданню витків дроту з розмотувального пристрою. 1.29. Для станів з діаметром барабана 0 55 м і більше можна застосовувати запобіжні кільця без пристроїв блокування барабана для захисту працівника від ударів кінцем дроту. 1.30. Під час розмотування дроту з котушок необхідно дотримуватися таких вимог: котушки повинні бути збалансованими міцними та зберігати форму під час всього строку експлуатації; котушки повинні легко обертатися на осі та мати гальмівний пристрій що запобігає ослабленню дроту під час інерційного обертання; для швидкої зупинки котушки під час обриву дроту чи зупинки барабана повинен бути автоматичний електрогальмівний пристрій зблокований з пуском і зупиненням барабана що запобігає падінню котушки та заплутуванню витків дроту на ній; нерухомі змотувальні пристрої повинні мати пристосування для повільного сходження дроту. 1.31. Для зміни положення котушки масою більше ніж 500 кг необхідно застосовувати кантувачі. 1.32. Намотувальні апарати волочильних станів повинні бути обладнані захисними засобами проти вилітання приймальної котушки з апарата у випадку ослаблення кріплення в його центрах. 1.33. На розмотувальних волочильних станах намотувальний апарат повинен мати гальмівний пристрій зблокований з пуском стану та огородженням що унеможливлює розлітання кінців дроту під час його обриву чи виходу з чистого барабана. 1.34. Волочильні стани з вертикальним розмотуванням дроту зі стелажів повинні мати колони заввишки 3 5 - 4 м з петлеуловлювальними кільцями що автоматично зупиняють перший барабан стана у разі утворення петлі з дроту. 1.35. Колони розміщують перед першим барабаном і обладнують сходами та площадкою для запобігання заплутуванню дроту. 1.36. Стелаж зазначених станів повинен бути обладнаний шлеперним механізмом призначеним для підтягування мотків дроту під колону. 1.37. Стани призначені для волочіння товстого та дроту середнього діаметра повинні бути обладнані дистанційними пультами керування ножицями і зварювальним апаратом розташованим біля розмотувальних пристроїв. 1.38. Верстати для заточування дроту діаметром більше ніж 0 001 м повинні бути обладнані індивідуальними електроприводами. Обрізати дріт необхідно механічними ножицями. 1.39. Загострювальні верстати з різцевою головкою повинні бути обладнані: механічними затискачами прутків перед їхньою подачею в зону різання; автоматичним пристроєм закривання зони дії різців; механізмом подачі прутків у зону дії різців. 1.40. Для зачищення зварного шва дроту на станах тонкого та найтоншого волочіння застосовуються абразивні круги діаметром не більше ніж 0 25 м при цьому кутова швидкість не повинна перевищувати 15 м/с. 1.41. Під час установлення кругів на верстат необхідно дотримуватися вимог чинних в Україні нормативно-правових актів з охорони праці. 1.42. Для обслуговування волочильного стана повинні бути обладнані робочі місця та передбачені проходи. Розміри робочого місця повинні бути достатніми для безпечного та зручного обслуговування основного й допоміжного устаткування наждакового та загострювального верстатів і зварювального апарата з урахуванням розташування стелажів для металу пультів керування розмотувальних і намотувальних пристроїв і столів для скріплення котушок тощо. 1.43. Під час роботи на волочильному стані необхідно дотримуватися таких вимог: працювати тільки на справному стані; не залишати працюючий стан без нагляду; не проводити огляд і змащення устаткування на ходу; стан і робоче місце повинні бути достатньо освітлені; огородження барабанів й електродвигунів повинні бути справними та зачиненими; відпрацьовану мильну стружку збирати тільки під час зупинки стана; не відкривати електрощити та не замінювати запобіжники; регулювати пружини регуляторів швидкості на волочильних станах з протинатягом тільки під час призупинки стана; використовувати засоби індивідуального захисту. 1.44. Під час роботи працівника з роз'ємними котушками різних типів повинно бути обладнане місце для розбирання і збирання котушок та необхідно дотримуватися вимог розділу безпеки праці технологічної інструкції з експлуатації роз'ємних котушок. 1.45. Якщо подача штанг у волоку не механізована тоді на стелажах повинні бути встановлені ролики для полегшення подавання штанг у волоку: стелажі повинні бути обладнані запобіжними упорами; нанесення мастила на штангу під час волочіння повинне бути механізоване. 1.46. Для калібрування металу діаметром від 0 01 м до 0 08 м повинні застосовуватися механізовані потокові лінії. Вони не повинні мати проміжок між окремим неогородженим устаткуванням. 1.47. Виробництво каліброваного металу повинно відповідати вимогам пунктів 1.5 - 1.43 глави 1 розділу II цих Правил. 1.48. Механізованими повинні бути такі операції: транспортування мотків катанки та котушок; встановлення та зняття з намотувальних пристроїв котушок та мотків; різання дроту та контроль цілісності дроту та його параметрів під час його волочіння. 1.49. Під час використання дробометальних установок необхідно дотримуватися таких вимог: двері дробометальних камер повинні бути щільно зачинені та зблоковані з пристроєм пуску потокової лінії; видалення окалини та дробу з камер повинно бути механізовано. 1.50. Дробометальні установки для очищення штанг від окалини повинні бути обладнані: системою витяжки пилу з дробометальних камер з очищенням повітря що відсмоктується від окалини зблокованою з пристроєм пуску дробометальної установки; вхідними та вихідними затворами для подавання металу що запобігають вилітанню дробу з камер пиловидаленню та створенню підвищеного рівня шуму. 1.51. Стани для виготовлення легованої каліброваної сталі повинні відповідати таким вимогам: вихрова головка з різцями повинна мати огородження зблоковане з пристроєм пуску стана; кріплення різців у вихровій головці повинне бути надійним; вимірювання діаметра прутків сталі повинно бути автоматизовано; вихрова головка повинна охолоджуватися. 1.52. Перед початком волочіння бунтового металу на станах з діаметром волочильного барабана 1 м необхідно закріпити затяжні кліщі на барабані. Затяжні кліщі не дозволяється знімати з барабана вони залишаються на барабані до кінця волочіння металу. 1.53. Роликоправильні машини з боку подавання металу повинні мати щиток з прорізом і напрямний жолоб для запобігання потраплянню рук в рамку під час направлення прутків у потрібну канавку ролика. 1.54. Допоміжне устаткування повинно бути розташоване так щоб з робочого місця під час роботи на ньому було добре видно волочильний стан і розмотувальний пристрій. 1.55. Для різання дроту застосовують ножиці або гострозубці. Під час різання високовуглецевого дроту середньої та більшої товщини використовують механізовані ножиці. 1.56. Під час проектування нових цехів повинні бути передбачені засоби механізації упаковування мотків дроту. 1.57. Ланцюгові волочильні стани повинні бути обладнані механізмами для подавання прутків у волоку. На діючих станах дозволяється використовувати пристрої для загострення штанг. 1.58. Ланцюгові волочильні стани повинні бути обладнані механізмами скидання металу в накопичувач у приямок . 1.59. Стелажі волочильних ланцюгових станів повинні бути такої конструкції яка виключає можливість падіння з них прутків особливо коротких. 1.60. Під час проектування нових ланцюгових волочильних станів повинно бути передбачено плавне підвищення швидкості від моменту захоплення прутка до робочої швидкості його волочіння а також повільне повернення візка в попереднє положення. 1.61. У конструкціях нових ланцюгових станів загострювальних верстатів правильних машин прес-ножиць шліфувальних і полірувальних верстатів для пруткового металу повинно бути передбачено механічне подавання прутків. 1.62. Для унеможливлення проходу працівників між правильною машиною і приймальним стелажем ця зона повинна бути огороджена. Ролики правильної машини також повинні бути огороджені. 1.63. Прес-ножиці для обрізання кінців штанг повинні мати запобіжні щитки що запобігають викиду відлітанню кінців штанг які обрізаються. 1.64. Шліфувальні та полірувальні верстати повинні відповідати таким вимогам: шліфувальні та полірувальні круги повинні бути обладнані надійними захисними огородженнями; застосовувати тільки наждачні круги що пройшли випробування; зона розташування бунта що обертається на бунтошліфувальних верстатах повинна мати огородження з пристроями блокування верстата. 1.65. Комбіновані лінії для виробництва каліброваного металу в прутках повинні бути забезпечені перехідними містками. Усі переходи на дільницях між устаткуванням повинні мати огородження зблоковане з роботою лінії що запобігає доступу працівників до небезпечної зони. 2. Вимоги під час виробництва канатів та металокорду 2.1. Конструкція намотувальних верстатів повинна забезпечувати: надійне налагодження механізму укладання дроту залежно від діаметра та розміру котушки; автоматичне зупинення і гальмування верстата при закінченні намотування дроту чи у випадку його обривання; безпечну установку мотка на розмотувальний пристрій верстата надійне кріплення котушки на шпинделі головки. 2.2. Намотувальні верстати з діаметром диска котушки до 0 15 м для намотування дроту з мотків необхідно встановлювати таким чином щоб горизонтальна вісь котушки в намотувальному верстаті була розташована над рівнем підлоги робочої площадки заввишки 0 8 - 1 м. 2.3. Багатоголовочні намотувальні верстати повинні бути оснащені окремими перекладальними механізмами що виключають непередбачений перехід паса з холостого на робочий шків. Перекладальний механізм не повинен перешкоджати зупиненню головки як з боку котушки так і з боку розмотувального пристрою. 2.4. Розмотувальні пристрої для розміщення перемотувального дроту повинні відповідати розмірам мотків і забезпечувати розміщення усіх витків без осідання їх на підставці розмотувального пристрою. 2.5. Розміщення розмотувальних пристроїв на станинах загальних з намотувальними верстатами дозволяється тільки під час перемотування мотків малого розміру з діаметром дроту до 0 001 м. 2.6. Для перемотування мотків дроту діаметром більше ніж 0 001 м розмотувальні пристрої необхідно встановлювати на окремих міцних підставках. 2.7. Ширина котушок повинна відповідати розмірам кареток пасмоплетільних і канатоплетільних машин. 2.8. Осі отворів котушок і гальмівних шківів що закріплені на дисках котушок повинні збігатися що забезпечує рівномірність гальмування котушок під час змотування з них дроту в пасмоплетільних і канатоплетільних машинах. 2.9. Для транспортування порожніх котушок і котушок з дротом повинні застосовуватися підіймально-транспортні механізми. 2.10. З'єднання кінців дроту виконується на електричних апаратах стикового зварювання які повинні бути заземленими. Під час виконання електрозварювальних робіт необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности". 2.11. Звільнення котушок від залишку дроту виконується на верстатах оснащених пристроями для установки котушок з дротом. Для перемотування дроту з котушок у мотки перемотувальний верстат повинен бути обладнаний барабаном щільність намотування і формування мотка на якому повинні забезпечуватися за рахунок натягування дроту що перемотується. 2.12. Пасмоплетільні та канатоплетільні машини повинні бути обладнані секційними огородженнями зручними для експлуатації кареток рам машин. Частини огороджень які відчиняються і розсуваються повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм машини. 2.13. На сигарних машинах з котушками діаметром до 0 315 м необхідно застосовувати пруткові сітчасті чи перфоровані листові огородження які відкриваються на кожній секції. Машини з котушками діаметром більше ніж 0 3 м на кожній секції повинні мати огородження з двох або декількох частин що переміщуються чи відчиняються. 2.14. Огородження корзинових машин повинні бути встановлені на рівні осі ротора машини. 2.15. Пасмоплетільні та канатоплетільні машини повинні бути обладнані пристроєм автоматичного зупинення під час обриву дроту пасма або під час виходу їхніх кінців а також засобами гальмування машини. 2.16. Шестерні у вертикальних пасмоплетільних машинах корзинового типу повинні бути надійно огороджені від можливого потрапляння в них кінців пасм. 2.17. Конструкція кареток сигарних машин повинна забезпечувати їхню стійкість із закріпленими в них котушками і не допускати обертання чи коливання на кут більший ніж 30 град. кареток під час обертання ротора машини. 2.18. Конструкція і міцність кареток спосіб кріплення їх опорних хвостових частин спосіб кріплення котушки до каретки повинні виключати можливість викидання котушки з пасмоплетільних і канатоплетільних машин. 2.19. Заряджання пасмоплетільних і канатоплетільних машин необхідно виконувати ланцюговими чи канатними стропами. 2.20. Для гальмування ротора корзинових машин необхідно застосовувати швидкодіючі гальма колодкового типу. 2.21. Простір між витяжним шківом і настилом приямка витяжного шківа повинен бути огороджений бортом заввишки не менше ніж 0 05 м. 2.22. Подавання мастила повинно здійснюватися насосом. Ванни з мастилом пасмоплетільних і канатоплетільних машин повинні бути оснащені терморегулятором теплообмінником і пристроєм що запобігає розбризкуванню мастила. 2.23. Кронштейн і пристрої для установки котушок з сердечником чи пасмом перед канатоплетільними і пасмоплетільними машинами повинні бути забезпечені керованим гальмівним пристроєм. 2.24. Контакти електроапарата для різання каната чи пасма повинні бути закриті щитком для запобігання викиданню іскор або оплавлених часток із зони різання. 2.25. Диски фрикційних пилок для різання канатів та їхні приводи повинні бути огороджені. 2.26. Робочі місця під час різання канатів фрикційними пилками повинні бути забезпечені протипожежними засобами. 2.27. Для ручного різання канатів дозволяється застосовувати ножиці важільного гвинтового або гідравлічного типу з ручним приводом. Не можна використовувати для різання канатів зубило. 2.28. Спеціальний ніж для зрощування неметалевого осердя повинен мати зручну ручку із неметалевими боковими накладками довжиною не менше ніж 0 12 м. Полотно ножа повинно бути виготовлене із в'язких марок сталей товщиною 0 015 - 0 02 м і довжиною не більше ніж 0 08 м. Кінець ножа повинен бути тупим овальної чи прямокутної форми. 2.29. Гострозубці повинні бути правильно загострені: частина що ріже не повинна мати вм'ятин і сколів. 2.30. Під час виготовлення плоских канатів повинні застосовуватися поворотні столи-візки що рухаються. 2.31. Зняття залишків дроту і пасм з котушок необхідно виконувати в спеціально відведених місцях але не в зоні роботи машини. 2.32. На пасмоплетільних і канатоплетільних машинах і намотувальних верстатах великої довжини по фронту обслуговування повинні бути встановлені дублюючі пости керування віддалені один від одного не більше ніж на 6 м. Електросхема керування машин та намотувальних верстатів повинна виключати можливість керування ними одночасно з декількох постів. 2.33. Огородження конусної частини звивки каната або пасма повинно мати пристрій блокування з машиною що виключає пуск і роботу машини якщо огородження знято. 2.34. На ділянках переходу пасма чи каната на витяжний шків повинен бути захисний пристрій що запобігає потраплянню пальців рук обслуговувального персоналу під пасмо чи канат під час перевірки якості звивки. 2.35. Для розміщення змінних деталей обладнання й інструменту повинні бути обладнані спеціальні стелажі шухляди чи тумбочки. 2.36. Контрольні та сигнальні пристрої попереджувальні написи та таблички повинні бути розташовані в полі зору працівника. 2.37. Між пультом керування і фронтом машини верстата повинна бути відстань не менше ніж 0 8 м. 2.38. Відстань між намотувальними верстатами по фронту обслуговування залежно від конструкції верстатів повинна бути не менше ніж 1 2 м. 2.39. Відстань від конструкцій стін що виступають до котушок і розмотувальних пристроїв з боку обслуговування повинна бути не менше ніж 1 5 м від колони до бокових сторін намотувальних верстатів - не менше ніж 0 8 м з боку розмотувальних пристроїв і котушок - не менше ніж 1 2 м. 2.40. Відстань між канатними машинами з боку обслуговування кареток ширина робочого місця повинна бути не менше ніж 1 2 м. Відстань від колон цеху до машин з боку протилежного робочому місцю у разі необхідності може бути зменшена до 1 м. 2.41. Під час проектування і реконструкції цехів біля намотувальних верстатів пасмоплетільних і канатоплетільних машин необхідно передбачати площадки майданчики для ремонту демонтажу та розміщення вузлів устаткування. 2.42. Пасмоплетільні та канатоплетільні машини повинні бути обладнані засобами зниження рівнів шуму. 2.43. Сигарні та корзинові машини повинні мати огородження. На сигарних машинах - у вигляді окремих секцій а на корзинових і сигарних машинах великого діаметра - у вигляді розсувних стулок або стулок що відчиняються. 2.44. Огородження машин повинно запобігати вильоту котушок під час роботи машин і бути зблоковано з пристроєм пуску машини. 2.45. Для автоматичної зупинки пасмоплетільних та канатоплетільних машин у разі обриву пасма вони повинні бути обладнані спеціальними контактними кільцями встановленими між ротором і плашкотримачем. 2.46. На плетільних пристроях машин для виробництва металокорду на рихтувально-канатоплетільних машинах необхідно встановлювати огородження зблоковані з пристроєм пуску машини. На всіх шестернях повинно бути огородження яке може бути зняте тільки при зупиненій машині під час ремонтних робіт. 2.47. Канатоплетільні та пасмоплетільні машини повинні бути обладнані швидкодіючими гальмами колодкового типу для екстреного зупинення обертання сигари. 2.48. Завантажувати канатні машини необхідно тельферами встановленими біля кожної машини чи за допомогою крана. Під час завантаження машин при діаметрі шпуль до 0 15 м необхідно використовувати ланцюгові стропи з шестикратним запасом міцності. 2.49. Під час завантажування пасмоплетільних і канатоплетільних машин працівники повинні знаходитись збоку від зони встановлення котушки яка опускається в сигару. 2.50. Для запобігання розриву кареток пасмоплетільних машин вони повинні бути сталеві литі чи зварні але не чавунні. 2.51. Швидкохідні пасмоплетільні та канатоплетільні машини повинні бути обладнані автоматичним пристроєм що вимикає машину у разі відхилення каретки понад встановлену межу а також пристроєм що вимикає машину під час перегрівання підшипників сигари. 2.52. Операції звивання дроту заміни котушок протягування обрізання кінців навантажування мотків дроту та котушок сортування нанесення захисного покриття на канати та їх пакування повинні бути механізовані. 2.53. Під час заповнення шпуль дротом необхідно стежити за тим щоб діаметр намотаної бухти дроту був на 0 02 - 0 03 м меншим діаметра диска. 2.54. Зв'язувати дріт дозволяється якщо його діаметр не більше ніж 0 005 м. 2.55. Доставка мастил заповнення ними ванн та змащення канатів повинні бути механізованими. 2.56. Для зберігання і приготування мастила що використовується в канатному виробництві повинні бути обладнані спеціальні приміщення з ємностями для підігрівання мастила а також камери для розігрівання його парою і зливання мастила в ємності. 2.57. Подавання бочок з канатним мастилом у камери розігрівання повинно бути механізовано. 2.58. Ємності повинні бути обладнані пристроями що запобігають утворенню в них надлишкового тиску під час розігрівання мастила. 2.59. Прохідні ванни з мастилом для канатів повинні бути обладнані засобами контролю та автоматичного регулювання температури. 2.60. Конструкція канатоплетільних та пасмоплетільних машин та технології що використовуються повинні виключати значне забруднення мастилом канатного обладнання спецодягу працівників та підлоги. 2.61. Канатне відділення повинно бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією. 3. Вимоги під час виготовлення машинобудівних кріпильних виробів 3.1. Для ефективного поглинання парів сірчаної кислоти які виділяються з ванн травлення необхідно застосовувати спеціальні фільтри наприклад ФВГ-Т-3 2. 3.2. Очищення повітря в кабінах машиніста кранів відділень травлення здійснюється за допомогою фільтра аерозольного типу касети з фільтрувальним матеріалом ФП з ультратонких полімерних волокон. 3.3. Виготовлення надміцного кріплення виконується з використанням ліній та автоматів які забезпечені системою видалення парів масел та засобами зниження шуму. 3.4. Стоки травильних ванн та ванн вапнування скидаються в кислотний приямок потім спрямовуються на станцію нейтралізації де знежирюються вапняним молоком до РН 8 5 - 9 5 відстоюються з барботуванням стисненим повітрям протягом 4-6 годин. 3.5. Гвинтові фрикційні преси повинні бути обладнані: огородженням що запобігає рухові маховика у разі його випадкового сходження зі шпинделя чи фрикційної обкладки маховика у випадку його пошкодження; гальмівним пристроєм що забезпечує надійне утримання повзуна під час верхнього нейтрального положення; запобіжним пристроєм фіксатором що забезпечує утримання повзуна у верхньому положенні; амортизуючими упорами що запобігають ходу повзуна вище встановленої межі та виключають удар маховика по горизонтальному валу. 3.6. Для збирання охолоджувальної рідини повинні бути обладнані приямки або відводи в каналізацію. Приямки пресів повинні бути обладнані знімними перекриттями. В приямках глибиною більше ніж 0 4 м повинні бути передбачені сходи. 3.7. Для видалення парів мастила обладнання повинно бути оснащено місцевою витяжною вентиляцією з очищенням повітря від лишків мастила. Утилізоване мастило необхідно відправляти на склад для повторного використання. 3.8. Сортування гарячих виробів повинно бути механізованим. 3.9. Подача до верстатів пруткового металу прибирання відходів стружки та обрізків металу переміщення напівфабрикату і виконання інших транспортних робіт повинні бути механізовані. 3.10. Для видалення стружки з верстата та з робочого місця повинні бути відповідні безпечні пристосування: щітки гаки коробки совки тощо. 3.11. Для захисту працівників від дії відлітаючої обсічки "вусиків" преси повинні бути обладнані відбивними кришками. 3.12. Для групи пресів необхідно передбачати спеціальні місця для зберігання дроту та виробів після пресування. 3.13. На знімній кришці завантажувального люка полірувальних барабанів повинен бути запірний пристрій що забезпечує надійність і щільність притиснення кришки до барабана. 3.14. Промивання нанесення мастила та консервація виробів повинні бути механізовані. 3.15. Піддони для транспортування готової продукції повинні мати пристрої для захоплення чалочними пристосуваннями. 3.16. Укладання упакованої продукції на піддони під час їх переміщення повинно виключати можливість її падіння. Штабелі ємностей що укладаються на майданчику повинні бути заввишки не більше ніж 1 5 м. 3.17. Під час проектування цехів з виготовлення кріпильних виробів повинні бути передбачені звукоізолювальні огородження та облицювання стін звукопоглинальним матеріалом а також верстати із засобами зниження шуму. 3.18. Усі висаджувальні верстати-автомати повинні бути обладнані системою витяжної вентиляції засобами мастилоуловлювання та зниження шуму. Працівники повинні бути забезпечені засобами захисту від шуму. 3.19. Зони висадження кріпильних виробів на верстатах-автоматах повинні бути обладнані огородженнями зблокованими з пристроєм пуску верстатів-автоматів на робочий режим. 3.20. Заміна технологічного інструменту масою більше ніж 6 кг на верстатах-автоматах повинна бути механізованою. 3.21. Пульти керування автоматичними лініями під час виготовлення кріпильних виробів повинні відповідати вимогам цих Правил. Пускові кнопки пультів керування повинні бути утоплені в його корпус чи закриті захисними козирками для виключення можливості раптового увімкнення автоматичної лінії. Місцеве освітлення на автоматичній лінії далі - лінії повинно бути напругою не вище ніж 42 В. 3.22. Встановлення інструменту його кріплення регулювання змащення ремонт необхідно проводити тільки після повного зупинення верстата-автомата. Налагодження лінії та пробне штампування заготовок необхідно виконувати на мінімальній швидкості. 3.23. Подавання металу в нагрівальну піч а потім до пресів і автоматичної лінії повинно бути механізованим. Для полегшення подачі металу в нагрівальні печі перед входом у піч повинні бути встановлені напрямні ролики. 3.24. Преси повинні мати револьверну подачу виробів під пуансон. 3.25. У системі керування лінією повинно бути передбачено блокування огородження. Автоматичні лінії у системах керування яких використовується стиснене повітря повинні мати пристрій що вимикає привід під час зниження тиску нижче встановленого та вмикає відповідний світловий сигнал на пульті керування з написом "Немає достатнього тиску повітря". 3.26. Для перевірки взаємодії механізмів і налагодження інструменту на устаткуванні не оснащеному мікроприводом або штовхаючим вмикачем установлюються штурвали для ручного провертання маховика. 3.27. Під час виготовлення колійного кріплення машини та механізми повинні мати огородження та запобіжні пристрої відповідно до правил безпеки викладених у технологічних інструкціях та паспортах машин та механізмів. 3.28. Трубопроводи та шланги для подавання стисненого повітря мастила та охолоджувальних рідин не повинні перешкоджати роботі механізмів. 3.29. Під час виготовлення кріпильних виробів необхідно використовувати засоби індивідуального захисту. 3.30. На устаткуванні повинні бути щитки та кожухи що перешкоджають розбризкуванню мастильно-охолоджувальної рідини а також піддони для її збирання. 3.31. Під час роботи автоматичної лінії холодного штампування металу необхідно стежити за надійним кріпленням інструменту не допускати його зсуву під час штампування кріпильних виробів. 3.32. Перед пуском автоматичної лінії в роботу необхідно перевіряти справність роботи її муфти увімкнення спрацювання гальма надійність роботи пневмосистеми наявність і справність огородження. 3.33. Для перевірки якості кріпильних виробів не дозволяється брати їх із зони штампування. Під час роботи на автоматичних лініях з виготовлення кріплення у стані холодного штампування працівники повинні застосовувати захисні окуляри. 3.34. Вибивання стрижнів із матриць під час виготовлення болтів виконується після повного зупинення лінії. 4. Вимоги під час виробництва цвяхів 4.1. Матеріали та заготовки що використовуються під час виготовлення цвяхів не повинні бути джерелом небезпечних та шкідливих випромінювань. 4.2. Дріт для виготовлення цвяхів повинен бути в бухтах або котушках одного діаметра без обривів та вузлів. 4.3. Переміщують котушки спеціальними пристроями що запобігають падінню або скочуванню котушок. Місця захвату на котушках повинні бути справними і відповідати вимогам які висувають до вантажозахоплювальних пристроїв. 4.4. Обладнання цвяхових цехів повинно бути розміщено з урахуванням зручного переміщення вантажів та максимальної механізації вантажопідіймальних операцій. 4.5. Штампувальні зони цвяхових автоматичних ліній повинні мати огородження які запобігають травмуванню працівників деталями та уламками технологічного інструменту. Огородження не повинно заважати огляду робочого простору під час роботи автоматичної лінії. 4.6. Під час опрацювання технологічних процесів виготовлення цвяхів з дроту передбачають їх максимальну механізацію та автоматизацію. 4.7. Система керування цвяховими автоматичними лініями повинна передбачати блокування її з огородженнями. 4.8. Обслуговування та налагодження цвяхових автоматичних ліній а також розплутування дроту на котушці або бухті розташованих на розмотувальних пристроях виконуються тільки після зупинки автоматичної лінії. 4.9. Фасування та пакування цвяхів в тару а також укладання тари на піддони повинні бути механізованими. 4.10. Технологічні операції на пакувальних лініях а також під час транспортування повинні проводитись у захисних окулярах та рукавицях. 4.11. Багатошпиндельні одношпиндельні автоматичні та інші верстати призначені для виготовлення кріпильних виробів з пруткового металу повинні бути обладнані трубчастими огородженнями для накриття прутків по всій їхній довжині. 4.12. Під час роботи на цих автоматах необхідно дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів та таких вимог безпеки: не перебувати поблизу прутка який обертається; стежити щоб оправа що вставляється в отвір між кулачками затискної муфти відповідала діаметру цього отвору; для вибивання свердла з конуса користуватися клином виготовленим з м'якої сталі та молотком; не проводити налагоджування змащення ремонт верстата-автомата та заміну технологічного інструменту до повного його зупинення; стежити за справністю засобів кріплення різального інструменту та прутка що обробляється. 4.13. Преси з виробництва цвяхів повинні бути обладнані захисними огородженнями а на пресах важкого типу діаметр цвяхів більше ніж 0 004 мм для ручного провертання під час його налагодження на ободі маховика повинні бути спеціальні гнізда чи гребінки. 4.14. Цвяхові преси важкого типу повинні мати мікропривод і гальмівний пристрій. Крім того необхідно застосувати гальмівні башмаки що не можуть заклинити маховик. 4.15. Кожен цвяховий прес для виготовлення цвяхів діаметром 0 004 м і більше повинен бути обладнаний дисковими чи іншими ножицями для відрізання дроту. 4.16. На легких пресах для відрізання дроту дозволяється застосовувати штурвал. На пресах з виготовлення цвяхів діаметром менше ніж 0 003 м можуть застосовуватися гострозубці. 4.17. Преси для виготовлення цвяхів та допоміжне обладнання повинні бути розміщені в окремих звукоізольованих приміщеннях. 4.18. Обладнання для антикорозійного та декоративного покриття кріпильних виробів для їх очищення та полірування повинно бути розміщено в окремих відділеннях. 4.19. Подавання дроту до машин транспортування ємностей з готовою продукцією повинні бути механізованими. 4.20. Рівні шуму цвяхових автоматичних ліній загальної припливної вентиляції та установок локального відбору пилу вібрації установок опалення вентиляції та кондиціювання повітря повинні відповідати вимогам чинних санітарно-гігієнічних норм. 5. Вимоги під час вироблення стрічок 5.1. Під час вироблення стрічок з використанням прокатних станів необхідно дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів. 5.2. Подача металевих заготовок до верстатів розмотувальних і намотувальних барабанів дресирувальних станів ножиць полірувальних шліфувальних та інших пристроїв повинна бути механізована. 5.3. Заправлення металевих заготовок у механізми агрегату різання повинно бути механізованим. Для усунення ручного підправлення металевих заготовок механізми агрегату повинні бути оснащені електромагнітами з притискними пристроями тощо. 5.4. Збирання та транспортування обрізків від агрегатів повинно бути механізованим. 5.5. Конструкція жолобів розміри та розташування приймальних коробок повинні виключати ручне сортування обрізків. Прибирання коробок з обрізками повинно виконуватися за допомогою підіймально-транспортних засобів. 5.6. Ув'язувати бунти розрізаного рулону металевих заготовок необхідно з використанням стандартної пакувальної стрічки. Для ув'язування бунтів необхідно застосовувати пакувальні машини. 5.7. Вільні кінці осей прокатних валків повинні бути закриті знімними ковпаками чи іншим огородженням. 5.8. Змащення підшипників робочих клітей станів та інших частин механізмів станів що рухаються повинно бути централізованим. 5.9. Робочі кліті станів повинні мати пристрої що захищають працівників від бризок емульсії яку подають для охолодження валків. Запірні вентилі повинні бути винесені убік від клітей на безпечну відстань. 5.10. Головний пульт керування прокатним станом повинен бути обладнаний сигналізацією та переговорним пристроєм для зв'язку з машинним приміщенням і з пультами керування допоміжних агрегатів. 5.11. Валки повинні зберігатися на спеціальних стелажах. Зберігання валків дозволяється за необхідністю на підлозі в один ряд із застосуванням дерев'яних підставок які запобігають їхньому самочинному розкочуванню. Під час використання стелажів між рядами необхідно залишати проходи шириною не менше ніж 1 2 м. 5.12. Налагодження запасних касет чи клітей повинно проводитися у спеціально відведеному місці обладнаному стендами та необхідними пристосуваннями. 5.13. Намотувальні стани повинні мати огородження зблоковані з їх пусковими пристроями. 5.14. Ножиці поздовжнього різання смуги повинні бути обладнані напрямними пристроями запобіжними щитками чи іншими захисними пристроями які встановлюють спереду і збоку ножиць що унеможливлює потрапляння рук працівника в небезпечну зону. 5.15. Керують ножицями зі спеціального пульта. Для регулювання натягу металевої стрічки та виключення ручних операцій під час її вирівнювання ножиці повинні бути обладнані пристроями для регулювання процесами вирівнювання. 5.16. Намотувальні апарати агрегатів поздовжнього різання на випадок обриву металевої стрічки повинні бути обладнані автоматичними гальмівними пристроями. 5.17. Під час руху металевої стрічки не дозволяється вручну вимірювати її товщину. Вимірювання товщини металевої стрічки під час її руху повинно бути дистанційним за допомогою спеціальних приладів або якщо стан зупинено вручну. 5.18. Натягувати металеву стрічку що протягується можна спеціальними пристосуваннями а величину натягу металевої стрічки визначати за допомогою спеціальних приладів. 5.19. Прокатувати рулони металевої стрічки дозволяється за відсутності на ній завернутої крайки поривів складок та інших дефектів. 5.20. Під час виробництва сплющеної стрічки охолодження і змащення валків необхідно проводити централізовано. Кліті плющильних станів повинні бути обладнані пристроями що унеможливлюють розбризкування емульсії. 5.21. Кліті плющильних станів повинні бути обладнані пристроями для автоматичного зупинення стана під час обриву стрічки. 5.22. Полірувальні та шліфувальні стани повинні бути обладнані кінцевими вимикачами розташованими на намотувальних і розмотувальних установках. 5.23. Для промивання та знежирювання пружин і пружинних заготовок необхідно застосовувати термостійкі рідини. 5.24. Прокатні стани повинні відповідати таким вимогам: для видалення пари та газів що утворюються під час прокатки робочі кліті станів повинні бути обладнані спеціальними площадками та місцевою витяжною вентиляцією; вільні кінці прокатних валків повинні бути закриті огородженнями; змащення підшипників робочих клітей станів та рухомих частин механізмів повинно бути централізованим; охолодження валків повинно здійснюватись за допомогою емульсії що подається металевою трубкою з отворами котра жорстко прикріплюється до станини; двигуни станів зі швидкістю прокатування понад 5 м/с повинні бути обладнані пристроями електромагнітного гальмування з аварійним вимиканням стана як з пульта керування так і з інших робочих місць; пульти та пости керування а також контрольно-вимірювальна апаратура на пульті повинні бути розташовані з урахуванням максимальних зручностей для оператора а також забезпечення хорошої видимості агрегату що обслуговується. 5.25. Подавання переднього кінця стрічки в прокатний стан необхідно здійснювати тільки на швидкості заправлення. Під час подавання стрічки у валки дозволяється торкатися руками до стрічки не ближче ніж за 0 5 м від переднього краю валка. 5.26. Під час різання стрічки необхідно послабляти її натяг. Виправлення напрямку руху стрічки під час намотування на барабан моталки потрібно виконувати тільки при ослабленому натягу. 5.27. Перевозити рулони стрічки необхідно за допомогою спеціальних скоб і ланцюгів. 5.28. Приміщення де виробляються стрічки шляхом гарячого та гальванічного цинкування гарячого лудіння свинцювання повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції. Ванни для нанесення покриттів на стрічку повинні бути обладнані місцевою відсмоктувальною вентиляцією та мати кришки що автоматично та щільно закриваються. Покриття підлоги у відділеннях повинно бути кислототривким мати нахил до стоку та регулярно промиватися водою. Агрегати для безперервного нанесення покриттів повинні бути обладнані спеціальними майданчиками містками та сходами з ухилом. 5.29. Під час роботи з розплавленим цинком розчинами кислот і лугів необхідно користуватися індивідуальними засобами захисту органів дихання очей. 5.30. У відділеннях покриттів подавання металевих заготовок на розмотувальний пристрій знімання готової продукції та пакування її повинні бути механізовані. 5.31. Кліті станів повинні мати захисні огородження зблоковані з кнопкою пуску стана. 5.32. Обертові частини передач повинні бути огороджені щитами. Обслуговуючому персоналу дозволяється заходити за стан з боку привода тільки під час його зупинки. 5.33. Змащення валків під час роботи стана повинно бути автоматичним інші обертові частини необхідно змащувати тільки під час зупинки стана. 5.34. Для запобігання загорянню мастильного матеріалу що використовується для валків станів зони їх розташування повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. 5.35. Пуск стана необхідно виконувати тільки на швидкості заправлення а прокатку - за умови досягнення нормальної роботи та забезпечення технологічної швидкості прокатки. 5.36. Регулювання швидкості прокатки необхідно виконувати реостатом розташованим на пульті керування. Налагодження стана виконується після його вимкнення та повної зупинки. 5.37. Подавання та прибирання металевих заготовок обрізків зв'язування та кантування бунтів повинні бути механізованими. 5.38. Стани для сплющування дроту повинні бути обладнані місцевою вентиляцією. 6. Вимоги під час виробництва сіток 6.1. Вимоги під час виготовлення тканих та щілинних сіток 6.1.1. Відстань між устаткуванням з виготовлення металевих сіток та машинами з боку їх обслуговування ширина робочого місця повинна бути не менше ніж 1 2 м. 6.1.2. Відстань між колонами будівлі та машинами з боку протилежного робочому місцю допускається скорочувати до 1 м. 6.1.3. Відстань між торцями машин повинна бути не менше ніж 1 2 м. 6.1.4. Приводи та механізми укладача дроту на шпульних апаратах перемотувальних машин для виготовлення тканої сітки повинні бути обладнані огородженнями. 6.1.5. Вантаж що підвішується на раму для притиснення котушки до робочого вала чи касети повинен мати кільця для навішування його на гак. 6.1.6. Укладачі дроту на котушку повинні мати пристосування для регулювання кроку укладання дроту. 6.1.7. Напрямні ролики на укладачі повинні бути надійно закріплені на осях. Ролики надрізані дротом або ті що не обертаються необхідно вчасно замінювати. 6.1.8. Дріт що перемотується на укладачі повинен проходити через вузлоуловлювач. 6.1.9. Перемотувальні машини в яких котушка кріпиться у патрон за допомогою притискного конуса повинні мати індивідуальні вимикачі обертання кожного патрона. Крім ручного вимикання патрона на кожній машині такого типу повинно бути автоматичне вимикання патрона що спрацьовує під час наповнення котушки дротом. 6.1.10. Перемотувальні машини повинні бути встановлені так щоб вісь котушок була на відстані 0 8 - 1 м від підлоги. Відповідно розмотувальні пристрої повинні встановлюватися так щоб дріт що сходить з мотка набігав на осердя котушки горизонтально або з невеликим ухилом в межах 2/3 град. . 6.1.11. На перемотувальних машинах ширина полиці для укладання котушок що замінюються повинна бути не менше довжини котушки і з обох сторін мати борти заввишки не менше половини діаметра фланців котушок. Полиці не повинні мати гострих граней. 6.1.12. Перемотування дроту навивання основ на навивальні барабани навивання основ в ремізі та бердо металоткацькі роботи повинні виконуватися в окремих виробничих відділеннях. 6.1.13. Встановлення бухт дроту масою більше ніж 7 кг на розмотувальних пристроях змотувальних машин повинно бути механізованим. 6.1.14. Під час навивання основи з дроту з металевим покриттям цинком та іншими на каретці навивної машини повинно бути забезпечено обтирання мастила або місцеве відсмоктування залишків мастила. 6.1.15. Під час транспортування змащеної сітки повинні бути передбачені лотки на шляху до місця її зберігання де сітки повинні бути розміщені над ємностями з решітками та піддонами для збирання мастил. 6.1.16. Зрощування кінців дроту під час перемотування на котушку для запобігання його обриванню повинно здійснюватись стиковим електрозварюванням. 6.1.17. На навивних машинах з довжиною барабана 1 5 м і більше кнопкове керування повинно бути з обох кінців навивного барабана. 6.1.18. На навивних машинах призначених для навивання основи з дроту діаметром до 0 004 м повинні бути встановлені автоматичні вимикачі що спрацьовують під час обриву дроту. 6.1.19. Конструкція крона повинна забезпечувати стійкість під час навивання основи на барабан і переміщення його вздовж барабана. Дозволяється жорстке кріплення крона до навивної машини. Кріплення котушки на кроні повинно унеможливлювати її падіння. 6.1.20. Котушки натяжні валки та берди на кроні повинні бути на висоті 1 8 м від підлоги. 6.1.21. Каретка кожної навивної машини та крон з котушками повинні мати комбіноване освітлення загальне і місцеве відповідно до чинних норм. 6.1.22. Резервні навивні барабани повинні укладатися на спеціальні стелажі. 6.1.23. Продільні станції повинні бути закріпленими і мати місцеве освітлення з напругою не вище ніж 42 В. 6.1.24. Ремізні рамки та берди на продільній станції повинні бути міцними та закріпленими над рівнем підлоги на відстані 1 8 м. 6.1.25. Відстань між верстатами та кронами повинна бути не менше ніж 0 8 м. 6.1.26. На металоткацьких верстатах повинно бути передбачено механізоване скачування сітки з товарного барабана. 6.1.27. Металоткацькі верстати повинні бути обладнані автоматичними пристроями для зупинення під час обриву дроту основи чи утоку. Напруга в автоматичному пристрої не повинна перевищувати 42 В. 6.1.28. Робочий вал металоткацьких верстатів повинен бути обладнаний гальмом зблокованим з пусковим пристроєм. 6.1.29. Для унеможливлення травмування рук працівників краями сітки металоткацькі верстати повинні мати шпарубочний механізм а під час виготовлення сітки з утоком із окремих дротів замість шпарубок на верстаті повинні бути автоматичні ножиці які обрізають прутки сітки що виступають за контури сітки. 6.1.30. Для виключення накопичення відходів дроту верстати для обрізки утоки повинні бути обладнані накопичувачем. 6.1.31. Фрикціон увімкнення верстата не повинен мати люфт за наявності якого можливе мимовільне його вимкнення. 6.1.32. Рукоятки для пуску ткацького верстата повинні бути встановлені з обох боків верстата. 6.1.33. Металоткацькі верстати повинні бути оснащені безпечними пристроями ручного регулювання натягу полотнища сітки з додатковим зусиллям не більше ніж 200 Н для приведення їх у дію обома руками і не більше ніж 100 Н під час приведення їх у дію однією рукою. 6.1.34. Металоткацькі верстати повинні мати надійний замок для закріплення шпулі у човниках верстата. 6.1.35. Під час виробництва щілинних сіток необхідно дотримуватись таких вимог: пристрій пуску та зупинення петлеуловлювального механізму повинен бути зблокований з пристроєм пуску та зупинення преса; котушка з дротом з боку петлеутворення повинна мати огородження шириною що перевищує діаметр шпулі на 0 2 м; для кріплення котушки в гнізді необхідно застосовувати замок; заготовка для петлеутворювальної машини повинна подаватися під прес механізмом регулювання подачі заготовки; для збирання щілинних сіток необхідно застосовувати складальний стіл з бункером для зберігання запасу прутків. 6.1.36. Набори стопорів на храпових колесах повинні бути обладнані спеціальними пристроями для одночасного підняття всього набору під час настроювання металоткацького верстата. 6.1.37. Якщо відстань від підлоги до осі головного вала перевищує 1 2 м то з боку робочого місця і з боку навивного барабана на всю ширину верстата необхідно встановлювати підмостки. Ширина підмостків повинна бути не менше ніж 0 8 м. У разі необхідності підмостки можуть мати сходинки заввишки 0 2 - 0 25 м. Поверхня підмостків повинна бути рівною без щілин і неслизькою. 6.1.38. Для забезпечення зворотного руху полотна сітки контрольна машина повинна мати реверсне увімкнення привода або бути оснащена штурвалом для реверсного управління машини вручну. 6.1.39. Упаковування рулонів сітки виконується на столах висотою заввишки 0 8 - 0 9 м. Подавання рулонів сітки на столи та знімання їх звідти повинні бути механізовані. 6.1.40. У цехах що споруджуються або підлягають реконструкції процес виготовлення колосникових заготовок для щілинних сіток повинен бути автоматизований. 6.1.41. Пристрої пуску та зупинки петлеплетільного механізму і прес-ножиць повинні бути зблокованими. 6.1.42. Намотувати дріт на котушку необхідно на спеціальній намотувальній машині. Якщо під час намотування дроту на котушку одночасно очищається її поверхня механічними щітками то щітки повинні мати огородження з листового металу. Якщо для цього застосовується масляна ванна то її конструкція повинна унеможливлювати розбризкування масла за межі ванни. 6.1.43. Заготовка що виходить з петлеплетільної машини повинна подаватися по закритих напрямних. 6.1.44. Збирання щілинної сітки допускається на металевих складальних столах із гладкою поверхнею. 6.1.45. Відстань між столами з боку робочого місця працівника повинна бути не менше ніж 2 м. Для збереження робочого запасу прутків складальний стіл з боку збирання повинен мати бункер. 6.1.46. На дільниці складальних столів повинна бути вільна площадка завширшки не менше ніж 2 м для складування готових полотен щілинної сітки. 6.1.47. Стяжка полотен нагвинчування гайок на прутки повинна бути механізованою. 6.1.48. Розташування утримання і експлуатація різьбонарізних свердлильних правильно-відрізних та інших верстатів повинні відповідати вимогам чинного законодавства. 6.2. Вимоги під час виробництва сіток з рифленого дроту та для стрічкових транспортерів 6.2.1. Виготовлення сіток з наперед рифленого дроту основи та утоку необхідно виконувати на верстатах з механічною зміною зіва в основі прибоєм утоку й автоматичним подаванням дротів утоку. Можливе застосування напівмеханічних картозбиральних верстатів у яких механізованою є операція зміни зіва в основі та прибій утоку а подача утоку в зів проводиться вручну. 6.2.2. Картозбиральні верстати повинні бути обладнані автоматичними ножицями для обрізки кінців дроту утоку що виступають і пристроями для збирання обрізків. 6.2.3. Відрізання мірної довжини полотнища сітки з дроту будь-яких марок і діаметрів виконується ножицями з механічним приводом. Допускається відрізування залишків сітки шарнірними ножицями. 6.2.4. Перед верстатом з боку виходу сітки повинні бути опори що перешкоджають звиванню сітки. Кількість опор визначається залежно від розміру полотна та пружності сітки на прогин. 6.2.5. Для основ що не можуть бути навиті на барабани необхідно передбачати площадки для їхнього розміщення на всю довжину основи. 6.2.6. Відстань від картозбирального верстата до інших робочих місць машин і елементів будівлі з боку робочого місця під час ручного задавання утоку повинна бути не менше ширини сітки що виготовляється плюс 0 6 м. 6.2.7. Рифлення дроту необхідно виконувати на машинах укомплектованих автоматично діючими ножицями для відрізання прутків мірної довжини як для основи так і для утоки. 6.2.8. Під час виробництва сітки з рифленого дроту необхідно дотримуватись таких вимог: диски для рифлення дроту повинні мати з боку подачі дроту огородження; машини для рифлення дроту повинні мати механічне увімкнення і вимикання робочих дисків і ножиць. 6.2.9. Виробництво сіток для стрічкових транспортерів з дротових спіралей повинно бути механізованим. 6.2.10. Кріплення шнека на спіраленавивальному верстаті повинно бути надійним з можливістю переміщення його вздовж осі для правильної установки відносно ножа. 6.2.11. Перед шнеком дріт повинен проходити через рихтувальні ролики що регулюють правильність навивання спіралі. 6.2.12. Напрямний жолоб повинен бути облицьований шумоізолювальним матеріалом гумове покриття . 6.2.13. Ширина складальних столів повинна бути не менше розмірів стрічки та заввишки не більш ніж 1 м. 6.2.14. Відстань між столами з боку робочого місця працівника повинна бути не менше ніж 1 м. Для збереження робочого запасу прутків складальний стіл повинен бути обладнаний бункером з боку робочого місця. 6.2.15. Розігрівати змащувальні речовини у ваннах необхідно за допомогою теплообмінника. Після витягування змащеного рулону надлишки мастила що стікають з нього не повинні потрапляти на підлогу. Місце складування змащених рулонів повинно бути обладнано решітками з мастилозбірниками. 6.3. Вимоги під час виробництва плетених та зварних сіток 6.3.1. На верстатах-автоматах під час виробництва плетеної сітки необхідно щоб спіраль дроту яка йде в полотнища сітки проходила по закритій напрямній. З неробочого боку верстата для плетіння встановлюється дублююча кнопка "Стоп" для екстреної зупинки верстата-автомата. 6.3.2. Виробництво плетених сіток з овальних спіралей здійснюється на верстатах-автоматах та напівавтоматах. Верстат-автомат для виробництва плетеної сітки повинен забезпечувати виконання всіх технологічних операцій - від плетіння сітки до змотування її в рулон. 6.3.3. Верстати-автомати для плетіння повинні мати ємність для збирання дрібних відходів і обсічки що утворюються під час різання спіралей мірної довжини. Налагоджувальні відрізки дроту великих розмірів у міру їхнього накопичення повинні складуватись у металеві коробки що встановлюються поблизу верстатів-автоматів. 6.3.4. Транспортувати готові рулони сітки від автомата до місця упаковування чи попереднього складування необхідно разом з валом на який намотується рулон на автоматі. 6.3.5. Верстати для плетіння з ручним подаванням спіралі в полотнище сітки повинні бути оснащені гальмом і пристроєм що автоматично зупиняє рух спіралі під час досягнення протилежного краю сітки. 6.3.6. Ручки гострозубців для працівників які працюють на верстатах з ручним подаванням спіралі у полотно сітки повинні мати гумове або інше еластичне покриття. 6.3.7. Стіл верстата для плетіння повинен мати довжину на 0 1 м більшу за розміри сітки що виготовляється. Робоче місце працівника біля верстата повинно бути обладнано стільцем який регулюється по висоті та закріплюється у потрібному положенні. 6.3.8. Ручне загинання кінців дроту по краю полотнища плетеної сітки повинно виконуватися на спеціальних столах заввишки 1 м. Для утримання полотнища сітки на столі в натягненому стані необхідно застосовувати гаки з пружинами. 6.3.9. Відстань між двома поруч розташованими столами для загинання кінців дроту по краю полотнища плетеної сітки повинна бути не менше ніж 1 5 м а між столами та будівельними елементами цеху та з боку верстатів для плетіння - не менше ніж 1 м. 6.3.10. Зварна сітка виробляється на спеціальних зварювальних машинах. Під час виробництва зварної сітки необхідно дотримуватися таких вимог: машини для перемотування дроту на котушки повинні мати укладачі та бути обладнані гальмами для зупинення котушки і розмотувального пристрою під час вимикання машин; правильно-відрізні та рихтувальні верстати повинні мати огородження рихтувального барабана та привода роликів що тягнуть дріт; перед роликами що тягнуть дріт необхідно встановлювати огородження у вигляді щитка що запобігає потраплянню рук у ролики під час заправлення дроту; пост керування зварювальної машини повинен бути встановлений у місці з якого можна спостерігати за роботою всього агрегату; зварювальний верстат повинен бути оснащений автоматичними ножицями для поперечного різання сітки та кінців дроту утоку що виступають за контури сітки. 6.3.11. Рулони зварної арматурної сітки повинні закріплюватись башмаками чи опорами. 6.3.12. Перед тяговими роликами рихтувальних барабанів повинна встановлюватися напрямна планка. 6.3.13. Пруток металу під час рихтування повинен проходити по закритому напрямному пристрою і після відрізання прутка автоматично скидатися в приймальний жолоб або карман. 6.3.14. Усі частини зварювальної машини під первинною напругою повинні мати суцільні огородження. 6.3.15. Конденсатори постійної ємності під час використання їх у панелях керування повинні мати пристрої для їх автоматичного розряджання під час зняття напруги вимиканням головного рубильника та відкриття стулок панелі. 6.3.16. Пульт керування зварювальною лінією повинен бути обладнаний кнопкою "Стоп" для всього агрегату. У сітконамотувального апарата повинен бути дублюючий пульт керування. 6.3.17. Бункер для поперечних прутків повинен мати автоматичний пристрій для подачі прутків під електроди зварювальної машини. 6.3.18. Клапани пневмосистеми верстатів повинні бути обладнані глушниками шуму. 6.3.19. Розмотувальні пристрої повинні бути надійно закріплені й обладнані сигналізацією на випадок зупинення під час заплутування чи обриву дроту. 6.3.20. Агрегат для виготовлення зварювальної сітки повинен мати пристрій для збирання обрізків. Під час використання ножиць гільйотинного типу верхній ніж повинен мати притискач що фіксує сітку яка розрізається. 6.3.21. Виштовхування каретки з рулоном із сітконамотувального апарата та зняття рулону сітки з каретки повинні бути механізованими. 6.3.22. Допускається перевертання кожної другої карти під час укладання арматурної сітки в пачки якщо ця операція проводиться за допомогою спеціальних кантувачів. 7. Вимоги під час виробництва металевих електродів та порошкового дроту 7.1. Транспортування порошкових матеріалів зі складу а також під час технологічного процесу з виготовлення електродів повинно виконуватися конвеєрами закритого типу які унеможливлюють виділення пилу в приміщення. Силікат натрію рідке скло повинен транспортуватися трубопроводами. Порошкові матеріали та рідке скло можна транспортувати в герметичних ємностях. 7.2. Просіювання порошків повинно виконуватись на ситах закритого типу обладнаних аспіраційними пристроями. У виняткових випадках можна просіювати порошки на ситах відкритого типу якщо вони обладнані місцевими аспіраційними пристроями а працівники застосовують засоби захисту органів дихання і зору. 7.3. Сушіння сипких матеріалів повинно проводитись у сушильних барабанах з яких неможливе виділення пилу в приміщення. 7.4. Розмелювання компонентів крім вибухонебезпечних повинно проводитися сухим способом у призначених для цього кульових млинах періодичної або безперервної дії. Барабани млинів у місцях з'єднань із завантажувальними та розвантажувальними пристроями повинні мати ущільнення що запобігають пиловиділенню у приміщення та погіршенню їх звукоізоляції. Під час роботи дробарок працівники які обслуговують таке обладнання повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання слуху і зору та використовувати їх. 7.5. Розмелювання вибухо- та пожежонебезпечних матеріалів необхідно виконувати в кульових млинах періодичної дії з додаванням інертних матеріалів у кількості не менше ніж 5% від маси матеріалів що завантажуються або в кульових млинах безперервної дії з періодичним просіюванням матеріалу в середовищі інертного газу. Можна розмелювати вологим способом у 1 5% розчині хромпіку в стрижневих млинах безперервної дії. Контроль концентрації пасивувальної добавки повинен здійснюватися на виході з системи з останнього бака відстійника не менше двох разів на зміну. Очищення відстійника повинно проводитися не менше одного разу на місяць. 7.6. У млинах безперервної дії з сепаратором що працюють під розрідженням обладнувати місцевими відсмоктувачами необхідно тільки ділянки та вузли системи що перебувають під надлишковим тиском. 7.7. Сухе розмелювання вибухонебезпечних металів і сплавів за відсутності газозахисного середовища повинно проводитися із застосуванням домішок що завантажують у кульовий млин одночасно з матеріалами що підлягають розмелюванню. Використовувати домішки з роздроблених інертних матеріалів що входять до складу покриттів із шихти плавикового шпату мармуру граніту тощо необхідно у кількості не менше ніж 5% від маси вибухонебезпечних феросплавів. Феросиліцій необхідно розмелювати сухим для запобігання утворенню шкідливих та вибухонебезпечних газів. 7.8. Транспортування розмелених вибухонебезпечних компонентів пневмо- та іншими видами трубопровідного транспорту повинно проводитись у середовищі інертного газу. Перед кожним перекачуванням розмелених феросплавів необхідно контролювати склад і тиск газу на вході та виході з системи. Заміну рукавних фільтрів які використовуються для очищення повітря від пилу необхідно проводити не рідше одного разу на місяць. При цьому попереднє їх очищення повинно здійснюватися в середовищі інертного газу. 7.9. У приміщеннях розмелювання і пасивування феросплавів повинна бути забезпечена надійна робота припливно-витяжної вентиляції. 7.10. Під час транспортування розмелених вибухонебезпечних компонентів пневматичними та іншими видами трубопровідного транспорту в газозахисному середовищі необхідно використовувати аварійну систему подачі інертного газу у разі виходу з ладу основної системи. 7.11. Складування сухої шихти повинно здійснюватися автоматичними ваговими дозаторами. Допустиме використання інших вагових пристроїв обладнаних місцевими відсмоктувачами. 7.12. До дільниць на яких проводиться робота з розчином силікату натрію повинна бути підведена вода для миття устаткування й тари. Дверці кожухів у бігункових змішувачах повинні бути зблоковані з пусковими пристроями таким чином щоб не можна було їх відчиняти під час роботи змішувача. Під час використання розчину силікату натрію для приготування суміші працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту очей органів дихання та слуху. 7.13. Для приготування розчину силікату натрію рекомендується застосовувати автоклави що обертаються з подачею пари в їх робочу камеру. 7.14. Автоклави повинні бути обладнані запірною арматурою для термінового відключення пари запобіжним клапаном на паропроводі та манометром для вимірювання тиску пари на якому повинні бути зазначені дати попереднього і наступного випробовувань. 7.15. Котушки у розмотувальному пристрої правильно-відрізних верстатів для підготування електродів повинні легко обертатися і мати пристрої що запобігають ослабленню дроту. Для швидкої зупинки котушок під час обривання дроту та зупинки правильно-відрізного верстата повинен бути передбачений гальмівний пристрій. 7.16. Сухарі правильних барабанів повинні бути надійно закріплені а правильні барабани повинні працювати з опущеним загороджувальним щитком зблокованим з пусковим пристроєм. 7.17. Прес повинен бути обладнаний металевим щитом розміром 0 8х0 8 м для затримування обмазки що викидається з головки преса. 7.18. У цехах що споруджуються або реконструюються зважування й упаковування електродів повинно бути механізованим. 7.19. Контейнерні тунельні печі для підготування електродів повинні мати теплоізоляцію. Механізми завантаження електродів на транспортувальні пристрої печей повинні забезпечувати правильне їх укладання. Для спостереження за розташуванням електродів піч повинна бути обладнана майданчиками та сходами. 7.20. Контейнерна піч повинна бути забезпечена звуковою та світловою сигналізацією пуску та зупинення механізмів печі. 7.21. Печі повинні бути обладнані пристроями автоматичного вимкнення конвеєра завантаження електродів а також пристроями для автоматичного вимкнення подачі напруги на нагрівальні елементи під час відчинення дверей хоча б однієї секції. 7.22. Перед сортуванням і упаковуванням електроди повинні бути охолоджені до температури не менше ніж плюс 43 град.С. Електроди повинні сортуватися верстатами-автоматами чи вручну на столах або на конвеєрах які повинні бути обладнані по всій площі відсмоктувачами забрудненого повітря. 7.23. Знімання обмазки зі стрижня електродів під час переробки забракованих електродів повинно виконуватись на верстатах з герметичним укриттям або вологим способом. 7.24. Для складування упакованих у папір пачок електродів повинні бути передбачені майданчики для розміщення піддонів і стелажів. 7.25. Випробовування зварювально-технологічних властивостей готових електродів і порошкового дроту повинно проводитися у спеціально обладнаних приміщеннях з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів. Пост для випробовувань електродів повинен бути обладнаний скошеним зонтом з екраном із тканини на рівні 0 8 м над робочою поверхнею. 7.26. Під час виготовлення порошкового дроту необхідно дотримуватися вимог Державних санітарних правил для підприємств порошкової металургії затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.95 N 235 z0354-96 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.07.96 за N 354/1379. 7.27. Дільниця знежирення та очищення стрічки під час виготовлення порошкового дроту повинна бути обладнана стелажами для її складування. Розвантажування рулонів стрічки їхнє закріплення на розмотувальному пристрої а також знімання касет з очищеною стрічкою повинні бути механізовані. 7.28. Пристрій для очищення стрічки повинен мати герметичні ущільнення а для видалення пилового адсорбенту під час завантажування і розвантажування повинна бути передбачена відсмоктувальна вентиляція з очисним пристроєм. Лінії очищення стрічки повинні бути обладнані кнопками вимкнення приводу на всіх дільницях де виконуються окремі операції. Двері очисних камер повинні бути зблоковані з пусковими пристроями лінії. 7.29. Касети зі стрічкою біля лінії виготовлення порошкового дроту необхідно зберігати на стелажах. У розмотувального і профілезгинального пристрою повинен бути передбачений підйомник для установки касети чи котушки зі стрічкою і контейнера з шихтою. 7.30. Розмотувальний пристрій повинен мати механізм що гальмує його обертання. Для аварійної зупинки під час обриву стрічки чи дроту розмотувальний пристрій повинен бути обладнаний гальмом зблокованим з приводом волочильного стана. 7.31. Для безпечної роботи під час заправлення стрічки та її формування застосовується профілезгинальний пристрій з консольними роликами. 7.32. Профілезгинальний пристрій для з'єднання змінного завантажувального контейнера з бункером живильника повинен бути обладнаний щільним затвором який запобігає потраплянню пилу в приміщення. 7.33. Профілезгинальні пристрої та волочильні стани повинні бути обладнані захисними кожухами з прозорими відкидними передніми стінками приєднаними до всмоктувальної вентиляції. 7.34. Упаковувати мотки порошкового дроту необхідно на пакувальних столах. Закочування банок необхідно виконувати за допомогою машини для закочування чи пакувального верстата-автомата. 7.35. Транспортери чи рольганги по яких пересуваються мотки та банки повинні мати суцільні борти в нижній його частині для запобігання падінню мотків чи банок. 8. Вимоги під час виготовлення дробу 8.1. Під час технологічних операцій з виготовлення дробу працівники повинні дотримуватися вимог цих Правил і технологічних інструкцій з виробництва дробу. 8.2. Під час підготовки шихти працівники повинні виконувати вимоги чинних нормативно-правових актів. 8.3. Під час сортування брухту його необхідно ретельно оглядати особливо брухт невідомого походження та такого що має порожнини в які можливе потрапляння вибухонебезпечних матеріалів рідини снігу або льоду. 8.4. Розвантажування та навантажування шихтових матеріалів повинні бути механізованими. 8.5. Шихтові матеріали необхідно складувати в ємності заввишки не більше ніж 1 5 м за ширини проходу між ємностями не менше ніж 1 м. 8.6. Якщо під час сортування металевого брухту виявлено брухт довжина якого перевищує 0 3 діаметра вагранки його необхідно направити на додаткову переробку. 8.7. За необхідності розміщення металу флюсів та коксу в бункерах останні повинні бути обладнані затворами а також мати у верхній частині площадки завширшки не менше ніж 1 м і огороджені поручнями заввишки 1 м. 8.8. Під час завантажування ємностей для транспортування та підняття шихтових матеріалів на колошниковий майданчик вагранки повинен контролюватися рівень заповнення ємностей матеріалом для запобігання його випаданню та величини навантаження вантажно-підіймальних засобів. 8.9. Під час використання грейферних кранів для навантажування коксу та електротельферів для підняття коробок і баддей працівники повинні перебувати у спеціально відведених зонах. 8.10. Підготовку шихтових матеріалів необхідно виконувати з дотриманням вимог "ОСТ 2.Н.89-15-83. Литейное производство. Подготовка шихтовых материалов. Требования безопасности" НПАОП 27.5-7.25-83 . 8.11. Технологічний процес плавлення металу у вагранках повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 8.12. Транспортування шихти на колошниковий майданчик завантажування шихти у бадді та у вагранку повинні бути механізованими. 8.13. Під час завантажування вагранок працівник повинен контролювати розміри кусків шихти які не повинні перевищувати третини діаметра вагранки а також не допускати потрапляння у вагранки шихти зі снігом льодом чи водою. 8.14. Під час експлуатації шахтних печей для виплавляння чавуну необхідно дотримуватися вимог підпунктів 2.2.7 - 2.2.12 глави 2 розділу III цих Правил. 8.15. Приміщення для виготовлення дробу повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією та мати аераційні ліхтарі. 8.16. Для забезпечення вимог до повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та захисту навколишнього середовища вагранки повинні бути обладнані циклонами для очищення повітря від пилу системою допалення оксиду вуглецю з використанням повітря що надходить від відбійної пластини. 8.17. Над вібраційними грохотами для сортування дробу повинні бути розташовані зонти для відсмоктування та наступного очищення повітря від пилу. 8.18. Залишки дробу після сортування та відсіву повинні бути завантажені у ємності та направлені для повторного використання. 8.19. Працівники які зайняті на ливарному процесі повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту та спеціальним одягом згідно з вимогами НПАОП 27.0-3.01-08. 8.20. У ливарному відділенні цеху з виробництва дробу у спеціально відведеному місці повинні бути укомплектовані аптечка та засоби захисту органів дихання. У разі погіршення самопочуття у працівників ливарного виробництва їх необхідно негайно вивести на свіже повітря та терміново викликати працівників заводської поліклініки або швидку допомогу. III. Вимоги безпеки під час виконання допоміжних операцій 1. Вимоги під час травлення металу 1.1. Під час будівництва нових та реконструкції цехів травлення металу відділення для травлення металу необхідно розміщувати в окремому ізолювальному приміщенні цеху. Приміщення повинно бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією для забезпечення збалансованого повітрообміну а повітропроводи систем вентиляції повинні бути виконані з кислотостійких полімерних матеріалів. 1.2. Під час підготовки дроту та каліброваного металу обсяги травлення металу повинні бути мінімальними за рахунок застосування механічного видалення окалини випалювання металу в захисному середовищі а також обмеження застосовування сильнодіючих кислот азотної плавикової інших сумішей . 1.3. Для зменшення токсичності пари необхідно використовувати присадки в тому числі інгібітори кислотної корозії. 1.4. Транспортування та травлення металу повинні бути механізованими а керування технологічним обладнанням необхідно здійснювати з пультів керування. Пульти керування повинні бути герметичними забезпечені чистим повітрям та відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. 1.5. Для забезпечення ефективної вентиляції простору над травильними ваннами необхідно використовувати герметичні повітроводи що розташовані над бортом ванни в зоні найбільш інтенсивного випаровування а видаляти пару - через всмоктувальні пристрої розташовані під кутом 90 град. до поверхні рідини. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від травильних ванн необхідно здійснювати через спеціальні фільтри. 1.6. Очищення поверхні металу травленням регенерація відпрацьованих травильних розчинів і нейтралізація промивних вод повинні бути механізовані. 1.7. Травильні відділення повинні бути забезпечені засобами для надання першої долікарської допомоги у разі опіку кислотою або лугом. 1.8. Подачу кислоти у травильні ванни а також у мірні баки необхідно проводити кислотопроводами. Баки повинні мати спеціальні пристрої що запобігають їхньому переповненню. 1.9. Внутрішнє облицювання ванн для травлення металу кислотою повинно бути з кислотостійкого матеріалу. Відстань між ваннами повинна бути не менше ніж 1 м. 1.10. Борти травильних ванн повинні мати висоту над рівнем робочої площадки 0 9 м. Навколо травильних ванн установлених на рівні підлоги повинні бути влаштовані огородження заввишки 0 9 м які облицьовані кислотостійкими матеріалами. 1.11. На робочих місцях біля ванн повинні бути дерев'яні настили зі щілинами між брусками не більше ніж 0 03 м. 1.12. Дерев'яний настил навколо ванн із кислотними розчинами не повинен мати вибоїн і відкритих ділянок підлоги. 1.13. Промивання металу після травлення необхідно виконувати на стендах які огороджені для запобігання розбризкуванню рідини. 1.14. Перекачування кислот та їхніх розчинів необхідно здійснювати кислотостійкими насосами по трубопроводах виготовлених з кислотостійких матеріалів. Насоси повинні автоматично вимикатися у разі наповнення ємності до визначеного рівня. 1.15. Трубопроводи для підведення пари до ванн повинні бути теплоізольованими до місця підведення. Паропровід для нагрівання розчину повинен занурюватися у ванну на глибину не більше ніж 0 01 м від дна. Кінець паропроводу повинен бути загнутий відносно площини дна ванни на 20-30 град. 1.16. Кислота повинна подаватися у травильну ванну трубопроводом тільки після наповнення ванни водою. Подача кислоти чи регенераційних травильних розчинів і зливання відпрацьованих розчинів з ванни дозволяється тільки роздільно. Випуск відпрацьованих розчинів повинен здійснюватися у спеціальну каналізацію обладнану очисними системами та пристроями для нейтралізації агресивних і шкідливих компонентів. 1.17. Під час завантажування ванн металевими бухтами для забезпечення визначеного положення вантажу необхідно використовувати спеціальні штанги з крючками під час роботи ними з підлоги. Конструкція ванни повинна виключати можливість виконання цієї операції з борта ванни. 1.18. Режими травлення концентрація розчинів час травлення порядок і склад присадок що вводяться і порядок їх виведення тощо а також кількість дроту та каліброваного металу що вміщується в травильні ванни повинні бути регламентовані проектом технологічними регламентами й інструкціями затвердженими уповноваженою особою підприємства. 1.19. Кабіни вантажопідіймальних кранів у травильних відділеннях повинні бути закритого типу й обладнані кондиціонерами для очищення повітря та глушниками шуму. 1.20. На бортах ванн травлення повинна бути нанесена назва розчинів позначено відмітками допустимі рівні розчинів з урахуванням об'єму металу що занурюється у ванну. Ванна повинна бути обладнана пристроєм контролю на випадок переливу установленим на рівні відмітки про допустимий рівень заповнення ванн розчином. 1.21. Для підготування металу до травлення у травильному відділенні повинні бути передбачені спеціальні місця. 1.22. Запірна арматура трубопроводів травильного відділення повинна бути розташована з боку робочого місця. Місця фланцевих з'єднань повинні бути закриті суцільним огородженням для збирання аварійних витоків кислот. 1.23. Ванни агрегатів безперервного травлення повинні бути обладнані кришками що автоматично та щільно закриваються місцевими відсмоктувачами і приладами контролю правильності проведення технологічного процесу. 1.24. Сушильно-мийні машини безперервної дії повинні бути зверху закритими та мати місцеві відсмоктувальні пристрої. Огородження машини та її приводів повинно бути кислотостійким. З боку заправлення стрічки в барабан машини перед роликами а також з протилежного боку машини повинні бути встановлені захисні спрямовуючі пристрої. 1.25. Ванни для кислот перед ремонтом повинні бути очищені від травильних або мильних розчинів потім промиті нейтралізуючими розчинами і провітрені. 2. Вимоги під час термічної обробки металів і виробів 2.1. Загальні вимоги безпеки до печей 2.1.1. Майданчики для обслуговування верхніх частин печей не повинні спиратися безпосередньо на їх склепіння. 2.1.2. Печі що працюють із захисною атмосферою повинні бути герметичними. Як захисна атмосфера може використовуватися ендогаз який виготовляється на спеціальних установках. Протяжні прохідні конвеєрні й інші печі що працюють безперервно повинні бути обладнані пристроєм для спалювання чи уловлювання захисних газів які використовуються для створення захисної атмосфери. 2.1.3. Усі струмопідводи та інші оголені струмоведучі частини термічних печей повинні бути огороджені та мати попереджувальні написи. Огородження та інші неструмоведучі частини повинні бути заземлені. 2.1.4. Нагрівальні елементи повинні бути ізольовані від корпусу печі муфелів садків та металевих частин конструкцій. Щити керування електропечей повинні мати світлову сигналізацію про подачу напруги на нагрівальні елементи. 2.1.5. Усі печі термічних агрегатів повинні бути обладнані контрольно-вимірювальною апаратурою та системою автоматичного регулювання температури. У разі якщо їх розташовано в операторських пунктах необхідно дотримуватися вимог чинних нормативно-правових актів. 2.1.6. Відстань між устаткуванням встановленим вздовж однієї лінії повинна бути не меншою ніж: 3 м - для конвеєрних печей та печей з висувним подом; 1 5 м - для агрегатів патентування комбайнів та ліній що виконують одночасно термічну обробку та підготування поверхні для нанесення захисних покриттів; 1 - 1 5 м - для ковпакових шахтних печей тощо; 0 8 - 1 м - для термічних агрегатів термічної обробки дроту. 2.1.7. Під час термічної обробки виробів необхідно використовувати печі що працюють на газовому паливі або електропечі. Обслуговувальний персонал повинен бути забезпечений засобами захисту від впливу інтенсивного тепловипромінювання. 2.1.8. Вікна та отвори в печі повинні щільно закриватися дверцятами або прозорими термостійкими матеріалами зі світлофільтрами для захисту працівників від інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювань. 2.1.9. Корпуси печей повинні бути теплоізольованими температура на їхній зовнішній поверхні не повинна перевищувати плюс 43 град.С відповідно до вимог ДСТУ EN N 563-2001 "Безпека машин. Температура поверхонь доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь". 2.1.10. Ремонтні роботи всередині печей необхідно проводити за нарядом-допуском після охолодження робочого майданчика. 2.1.11. Під час проведення ремонту гарячої печі температура внутрішніх поверхонь печі не повинна перевищувати плюс 43 град.С. 2.2. Вимоги до печей ковпакових шахтних прохідних та з висувним подом 2.2.1. Ковпакові печі повинні бути обладнані свічами виведеними з приміщення. Випуск захисного газу з-під муфеля виконується забірними газоводами за межі приміщення цеху. Підвали розташовані під ковпаковими печами повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. 2.2.2. Герметичність муфелів установлених на стендах повинна забезпечуватися затворами пісковими водяними комбінованими тощо . 2.2.3. Стенди ковпакових печей повинні бути заземлені. Коробки для електропідключення нагрівачів ковпака повинні автоматично закриватися під час його піднімання. 2.2.4. Для ремонту муфелів і ковпаків повинен бути передбачений майданчик. 2.2.5. Затвори ковпакових печей повинні бути такими щоб унеможливлювали вихід захисного газу назовні та підсмоктування повітря у робочий простір печі. 2.2.6. Розташування підводів і відводів захисного газу повинно бути таким щоб забезпечувалась ефективна продувка печі та унеможливлювалось утворення в них застійних зон. 2.2.7. Піч повинна бути обладнана приладами що контролюють об'єми використаного захисного газу. 2.2.8. Шахтні печі по верхній крайці повинні мати суцільне огородження заввишки не менш ніж 0 2 м. 2.2.9. Під робочим майданчиком шахтних печей і охолоджувальних колодязів повинні бути передбачені проходи заввишки не менше ніж 1 9 м та завширшки не менше ніж 0 8 м. 2.2.10. Під час спорудження охолоджувальних колодязів з водяним охолодженням повинен бути передбачений пристрій для відведення води в каналізацію на випадок її переливу через краї колодязів чи виходу із ладу колодязів і системи водопроводу. 2.2.11. Конструкція котлів з кришками що охолоджуються водою повинна виключати проникнення води усередину пічної шахти. 2.2.12. Під час ремонту чи огляду кришок печей і колодязів біля робочого майданчика передбачаються резервні кришки не менше двох - для печі та колодязя . 2.2.13. Конвеєрні печі з роликовим і крокуючим подом повинні бути обладнані пристроями що запобігають надходженню в цех продуктів згоряння і захисних газів. 2.2.14. Прохідні садочні печі повинні бути обладнані механізмами для завантаження і вивантаження металу. 2.2.15. Складування металу на висувній платформі повинно виключати його падіння. Заслінки печі повинні щільно зачинятися. 2.2.16. Для керування платформою під час її пересування повинні бути встановлені пульти керування з обох протилежних боків печі. Керування повинно здійснюватись одним працівником. Пульти керування повинні бути розташовані так щоб забезпечувати хорошу видимість вздовж усього шляху пересування платформи. 2.2.17. Печі з висувним подом повинні мати звукову сигналізацію та пристрої блокування відчинення дверей під час руху поду. 2.2.18. Кришки для закриття вікон печі повинні бути футерованими та за необхідності мати водяне охолодження. 2.2.19. Кришки печей які вертикально відкриваються або закриваються повинні бути оснащені пристроями що забезпечують утримання кришки в будь-якому положенні без застосування фіксаторів. 2.2.20. На порозі печі в місці виходу прутків повинен бути встановлений бар'єр що має упори. 2.2.21. Над вікнами завантажування та видачі металу повинні бути встановлені місцеві відсмоктувачі. Гази перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок. 2.3. Вимоги до патентувальних випалювальних та гартувально-відпускних агрегатів 2.3.1. На вході та виході з протяжних агрегатів повинні бути пристрої для уловлювання чи спалювання газу під час подачі захисного газу в муфелі агрегатів. 2.3.2. Ванни патентувальних агрегатів повинні бути обладнані контрольно-вимірювальною апаратурою та пристроями автоматичного регулювання температури. Температура рідин у ваннах з нітратом натрію натрієва селітра не повинна бути вище ніж плюс 550 град.С. 2.3.3. Ванни з нітратом натрію патентувальних агрегатів повинні бути обладнані кришками і механізмами для їхнього підняття. Конструкція і кріплення кришок повинні унеможливлювати падіння їх у ванну. 2.3.4. Відстань від підлоги до бортів селітрових та свинцевих ванн повинна бути не менше ніж 0 9 м. 2.3.5. Ванни з нітратом натрію можна експлуатувати за умови їхнього покриття вапняною пушонкою і якщо вони обладнані місцевими відсмоктувачами. Покриття можна виконувати коксовим дрібняком заввишки 0 15 м а також вермикулітом заввишки не менше ніж 0 07 м без влаштування місцевої вентиляції над зоною покриття з цих матеріалів. 2.3.6. У термічних відділеннях де розташовані ванни з розплавами свинцю повинні бути передбачені вакуумні пилососні пристрої або вологе прибирання підлоги. 2.3.7. Роботи з очищення дзеркала розплаву ванн від свинцевого глету виконуються із застосуванням індивідуальних засобів захисту органів дихання. 2.3.8. Свинцевий глет необхідно зберігати в закритих ємностях. 2.3.9. Під час патентування дозволяється замість розплавленого свинцю використовувати суміші солей азотнокислого натрію 90-95% та хлористого натрію 5-10% . 2.3.10. Для гартувальних ванн патентувальних агрегатів необхідно застосовувати сухий без домішок нітрат натрію. Допустима кількість нітрат натрію для зберігання біля патентувальних агрегатів визначається технологічною інструкцією затвердженою керівництвом підприємства. 2.3.11. Випалювальні та гартувально-відпускні агрегати які мають масляні ванни повинні бути обладнані пристроєм що автоматично забезпечує температуру мастила не вищою ніж плюс 85 град.С. Ванни для мастила гартувально-відпускних агрегатів повинні мати прилади для контролю температури. Мастило яке використовується у технологічному процесі гартування-відпуску повинно мати температуру спалаху пари не нижче ніж плюс 170 град.С. 2.3.12. Гартувально-відпалювальні агрегати повинні бути обладнані централізованою системою подачі та зливу мастила. 2.3.13. Гартувальний агрегат повинен мати: автоматизований завантажувальний пристрій з регульованим дозуванням подавання виробів у піч; витяжні зонти над вікнами печей і місцями виділення парів мастила та емульсії; термометр контролю гартувального середовища з позначкою на шкалі граничного значення температури; сигналізатор рівня мастила. 2.3.14. Ванни для мастила повинні бути обладнані рівнемірами мастила зблокованими зі звуковою сигналізацією на зупинку агрегату під час зниження рівня мастила нижче допустимого. 2.3.15. Ванни для мастила повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. 2.3.16. Для аварійного зливання мастила повинні бути передбачені спеціальні ємності. Запірний вентиль для зливу мастила повинен бути розташований у доступному і безпечному місці. 2.4. Вимоги під час термічної обробки та підготовки поверхні дроту до волочіння та для виготовлення кріпильних виробів і стрічки 2.4.1. Термотравильні агрегати комбайни повинні мати світлозвукову сигналізацію що сповіщає про пуск механізмів та аварійні вимикачі з обох боків намотувальних і розмотувальних агрегатів. 2.4.2. Конструкція сушильної камери термотравильного агрегату повинна передбачати зручне і безпечне заправлення дроту під час завантаження термотравильного агрегату. 2.4.3. Електротермічні установки повинні бути обладнані необхідними блокуваннями що забезпечують безпечне обслуговування електроустаткування та механізмів цих установок. 2.4.4. На щитах керування повинна бути сигналізація про увімкнення та вимкнення електротермічних установок. 2.4.5. Величини напруженості електромагнітного поля високої частоти періодичність випромінювання і граничні значення щільності потоку енергії та засоби захисту від них повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.6.096-2002 z0203-03 . 2.4.6. Агрегати для термічної обробки кріпильних виробів повинні бути обладнані засобами механізації. 2.4.7. Перед термічною обробкою всі кріпильні вироби що пройшли технологічні операції із застосуванням мастил та емульсій повинні бути знежирені в мийних машинах. 2.4.8. Вихідний лоток з гартівної печі та гартівна ванна повинні мати герметичне покриття з'єднане з примусовою всмоктувальною системою вентиляції. Нижній кінець вихідного лотка повинен занурюватися в гартівну ванну нижче рівня рідини на 0 2 м. В укритті вихідного лотка повинен бути патрубок для гасіння гартувальної рідини вогнегасником у разі її загоряння який закривається люком. 2.4.9. Вилучення з гартівних ванн виробів повинно виконуватись при температурі виробів що унеможливлює інтенсивне пароутворення гартівної рідини на їх поверхнях. 2.4.10. Приготування гарячих знежирювальних розчинів повинно здійснюватись в установках обладнаних теплообмінниками. Подавання розчинів у мийні машини повинно здійснюватися трубопроводами. 2.4.11. Формування садки для відпалення здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв. Ковпаки та муфелі печей повинні бути обладнані пристосуваннями для надійного їхнього переміщення кранами без ручного причеплення і відчеплення вантажу. 2.4.12. Щільність прилягання муфелів які встановлено на піддонах повинна забезпечуватися піщаним або масляним затвором. 2.4.13. Над ваннами з розплавленим свинцем для гартування та відпуску повинні встановлюватися щільні кожухи з витяжними зонтами. Для огляду та роботи зі стрічкою кожухи коробки повинні мати дверцята що зачиняються після огляду чи закінчення роботи. 2.4.14. Розділення рулонів що з'єдналися під час випалювання необхідно виконувати за допомогою столу-вібратора. 2.5. Вимоги до намотувальних та розмотувальних пристроїв агрегатів для обробки дроту в нитку 2.5.1. На агрегатах для термічної обробки та нанесення покриттів повинні застосовуватися апарати безперервного знімання чи приймання дроту на котушки. Знімання мотків дроту з барабанів намотувальних апаратів для зручності наступного ув'язування мотка повинно бути механізованим. 2.5.2. Намотувальні апарати термотравильних агрегатів повинні бути обладнані пристроєм безпечного заправлення кінця дроту на барабан і приймальну котушку під час їхнього обертання. 2.5.3. Для аварійного вимкнення намотувального апарата повинен бути передбачений аварійний вимикач чи кнопка. У разі дворядного розташування барабанів аварійний вимикач повинен бути встановлений з кожного боку. 2.5.4. Конструкція напрямних роликів повинна виключати потрапляння дроту в простір між сусідніми роликами. 2.5.5. Для різання дроту діаметром більше ніж 0 005 м під час знімання готового мотка чи під час інших операцій необхідно застосовувати спеціальні ножиці. На намотувальних апаратах що розробляються повинні бути передбачені спеціальні пристосування для механічного різання дроту на барабані та котушках. 2.5.6. На намотувальних апаратах для змотування надто міцного дроту повинні бути встановлені рихтувальні пристрої. 2.5.7. Експлуатація діючих намотувальних апаратів допускається за наявності індивідуального відключення барабанів. Спиці барабанів повинні мати пристрої для запобігання скиданню витків дроту. Кріплення спиць до передньої зірочки барабана повинно бути потайним. 2.5.8. Розмотувальні пристрої повинні бути розташовані з урахуванням зручного і безпечного обслуговування і мати гальма які забезпечують рівномірний натяг дроту й утримання його витків на котушці та розмотувальних пристроях. 3. Вимоги під час нанесення захисних покриттів 3.1. Нанесення захисних і спеціальних покриттів на дріт стрічку лудіння оцинкування міднення лакування тощо повинно виконуватись на установках безперервної дії. 3.2. Установки повинні бути забезпечені звуковою сигналізацією що надійно діє під час :роботи привода а також аварійними вимикачами для екстреної зупинки приводу з будь-якого місця вздовж агрегату та з пульта керування. 3.3. Борти ванни з розплавом металу для забезпечення їх укриття повинні підніматися над рівнем підлоги робочого майданчика не менше ніж на 0 3 м. 3.4. Для аварійного зливу розплаву повинні бути передбачені резервні ємності. 3.5. Після оцинкування дріт повинен проходити через пристрій для його охолодження. 3.6. Гальванічні цинкувальні лудильні фарбувальні та інші дільниці антикорозійних і декоративних покриттів кріпильних виробів повинні бути розміщені в окремих приміщеннях. 3.7. На дільницях покриттів кріпильних виробів необхідно дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів. 3.8. На дільницях гальванічного оцинкування лудіння кріпильних виробів проміжки між ваннами на рівні бортів повинні бути перекриті лотками для стікання у ванни розчинів під час переміщення кошика з виробами з однієї ванни в іншу. 3.9. Під час гарячого оцинкування необхідно використовувати ванни з укриттям для забезпечення ефективного видалення оксидів цинку і запобігання термічним опікам розплавленим цинком. 3.10. Завантажування кріпильних виробів у ванни та вивантажування їх звідти повинні бути механізованими. Для завантаження таких виробів необхідно використовувати спеціальні ємності а для деталей великих розмірів - спеціальні загальні пристосування. IV. Вимоги безпеки під час зберігання матеріалів та виробів 1. Вимоги під час складування заготовок і готової продукції 1.1. Склади розташовують в окремих приміщеннях або прогонах обладнаних відповідними підіймально-транспортними засобами. 1.2. Складування заготовок і готової продукції виконується згідно з розробленою на підприємстві та затвердженою його керівництвом схемою з урахуванням вимог цих Правил та ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности". 1.3. Роботи з транспортування готової продукції на складах повинні бути механізованими. 1.4. Укладання мотків дроту порожніх котушок та котушок з дротом повинно виконуватися способом що унеможливлює їх падіння. 1.5. Ширина проходів між стелажами відсіками нішами та контейнерами повинна бути не менше ніж 1 м. 1.6. Ширина проходів для транспортування дроту і котушок підлоговими машинами повинна перевищувати ширину транспорту не менше ніж на 1 2 м. 1.7. Під час ручної зачіпки чалочними пристроями вироби з каліброваного металу необхідно складувати в стелажі або в штабелі заввишки не більше ніж 2 м за умови укладання його навхрест. Під час механізованого укладання без участі помічника кранівника висота складування повинна визначатися можливостями механізованих пристроїв що застосовуються для зачеплення і транспортування металу. 1.8. Під час штабелювання дроту в мотках у спеціальній тарі або на котушках а також барабанів з канатами повинна бути забезпечена стійкість штабеля за рахунок опорних бар'єрів стояків і покладних рам. 1.9. Між рядами штабелів повинен бути прохід не менше ніж 0 8 м. 1.10. Склади готової продукції канатних цехів необхідно забезпечити машинами для кантування барабанів. Кантувати барабани з канатами за допомогою крана не дозволяється. 1.11. Перевозити барабани з канатами на автотранспорті та іншому цеховому транспорті необхідно в стійкому положенні коли вісь барабана вертикальна а на ребордах та дисках - із застосуванням спеціальних підкладок і розтяжок що унеможливлюють скочування і падіння барабанів. 1.12. Барабани діаметром до 1 2 м із канатами необхідно складувати не більше ніж у три яруси барабани діаметром 1 2-2 5 м - не більш ніж у два яруси а барабани діаметром понад 2 5 м - лише в один ярус. 1.13. Котушки з дротом за умови їхньої установки на диски необхідно складувати не більше ніж у два яруси котушки з погнутими дисками - лише в один ярус. Під час складування котушок із дротом на стелажах висота штабеля не повинна перевищувати 2 5 м. 1.14. Складувати рулони стрічки необхідно на стійкі та горизонтально розташовані стелажі з упорами. Допустимо укладати рулони у кілька рядів але не більше ніж у три. Під час укладання рулонів окремими штабелями їхня висота не повинна перевищувати 3 м за умови можливості транспортування вантажів над штабелями зазначеної висоти. Рулони необхідно встановлювати надійно. 1.15. Кантувати рулони стрічки необхідно спеціальними кантувачами. 1.16. Сітку в рулонах крім зварної арматурної необхідно складувати: штабелями з рулонів однакової довжини з перехрещенням у рядах та заввишки не більше ніж 2 м; у піддонах що мають фіксатори для стійкої установки; у тарі штабелями не більш ніж у три ряди та не вище 4 м; у дерев'яних чи металевих піддонах без фіксаторів штабелями не більше ніж у два ряди по висоті. 1.17. Планування приміщень таких складів повинно передбачувати можливість екстреної евакуації працівників з приміщення під час аварійної ситуації. 2. Вимоги під час зберігання агресивних рідин 2.1. Зберігати технічні кислоти необхідно на спеціально обладнаних майданчиках або складах що мають під'їзди для залізничного або автомобільного транспорту трубопроводи для пари та води і освітлення. Майданчики повинні бути обладнані стічними лотками з'єднаними з загальнозаводською каналізацією кислотних стоків. 2.2. Зберігання агресивних рідин залежно від ступеня їхнього шкідливого впливу на працівників та посудини повинно здійснюватися в ємностях із спеціальних матеріалів що мають захисне покриття. Ємності повинні бути обладнані люками рівнемірами і пристроями що унеможливлюють переливання рідин які зберігаються або транспортуються. 2.3. Під цистернами повинні бути улаштовані піддони. Борти піддона повинні бути заввишки не менше ніж 0 3 м. 2.4. Вертикальні ємності повинні бути огороджені або обваловані що забезпечує зберігання всього обсягу рідини яка знаходиться у ємностях у разі її виливання на підлогу чи землю. 2.5. Для огляду та ремонту цистерн і трубопроводів повинно бути забезпечено вільний доступ. У місцях перебування людей трубопроводи повинні мати додаткові захисні покриття на випадок їх руйнування. 2.6. Приміщення для зберігання кислот лугів та хімічних реактивів повинні бути обладнані надійною системою вентиляції. Транспортування матеріалів у таких приміщеннях повинно бути механізованим. 2.7. Склади повинні мати резервні ємності для зливу в них шкідливих рідких розчинів під час аварій і пристрої для перекачування рідини. 2.8. Склади повинні бути огороджені. На огородженнях повинні бути вивішені попереджувальні та заборонні плакати: "Стороннім вхід заборонено" "Небезпечно - кислота!" "Небезпечно - луги!". 2.9. Ємності для кислот і лугів повинні бути обладнані робочими майданчиками і сходами для обслуговуючого персоналу. 2.10. У місцях зберігання кислот повинні бути готові розчини крейди вапна або соди для нейтралізації розлитих кислот. 2.11. Наповнення ємностей шкідливими розчинами а також їх зливання повинні бути механізованими. 2.12. Постачання кислот і лугів споживачам необхідно здійснювати трубопроводами. Допускається транспортування кислот автотранспортом або на електрокарах у герметичних ємностях з кислототривкого матеріалу. 2.13. Зберігати азотну та сірчану кислоти необхідно в тарі зі сталі кислотостійких марок відповідно до ГОСТ 5632-72 "Стали высоколегированные и сплавы коррозионностойкие жаростойкие и жаропрочные марки" а соляну кислоту - у сталевих гумованих ємностях. 2.14. Склади зберігання кислот повинні бути забезпечені засобами для надання першої долікарської допомоги потерпілим працівникам. 3. Вимоги під час зберігання і транспортування сипких і твердих хімічних речовин 3.1. Порошкові сипкі шкідливі речовини необхідно зберігати в тарі у якій вони надійшли від підприємства-постачальника. 3.2. Складування сипких та твердих хімічних речовин здійснюється відповідно до вимог пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01-001-04 z1410-04 . 3.3. Транспортувати сипкі та тверді хімічні речовини необхідно в справній чистій тарі виготовленій з матеріалів що відповідають вимогам державного стандарту чи технічним умовам на їхнє транспортування. 3.4. Їдкий натр необхідно зберігати в спеціальній тарі. На ємності з каустичною содою повинен бути напис "Небезпечно - каустична сода". 3.5. Зберігати нітрат натрію натрієва селітра біля термічних агрегатів необхідно тільки в металевій тарі з кришками. 3.6. Приміщення для розфасовування сильнодіючих отруйних речовин повинні бути ізольованими від приміщень для їхнього зберігання. Поверхня столу для зважування і розфасовування таких речовин повинна бути гладкою без щілин та вибоїн і покрита листовим свинцем оргсклом або вініпластом. 3.7. Ці приміщення повинні бути обладнані спеціально виділеними для цього вагами з гирями. 3.8. У приміщеннях де зберігаються хімічні речовини повинні бути вивішені інструкції з безпечного користування ними. 3.9. Не дозволяється зберігати хімічні речовини у відкритій тарі а також без написів етикеток чи бирок на тарі із зазначенням найменування речовини та номера державного стандарту або технічних умов на речовину. 3.10. Розфасовувати та зважувати хімічні речовини необхідно в спеціально обладнаному для цього приміщенні. 3.11. Склади для зберігання хімічних речовин повинні бути обладнані стелажами шафами і забезпечені необхідним інвентарем пристроями засобами індивідуального захисту а також засобами пожежогасіння. 3.12. Хімічні речовини необхідно зберігати в спеціально пристосованих приміщеннях окремо дотримуючись груп сумісності. 3.13. Порядок та умови зберігання відпуску кожної хімічної речовини необхідно здійснювати відповідно до інструкцій затверджених уповноваженими особами підприємства. 3.14. Кожну хімічну речовину необхідно зберігати в призначеній для неї справній і закритій тарі у місці визначеному роботодавцем. V. Вимоги безпеки під час утилізації відходів 1. На підприємствах з виробництва металевих виробів повинна бути забезпечена своєчасна утилізація знешкодження та захоронення токсичних відходів відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. 2. Брикетування і пакетування виробничих відходів виконується на відповідних машинах і на спеціально відведених дільницях. 3. Утилізація відходів стрічки та сітки виконується на пакетпресах утилізація дроту та дротових пасм - на машинах змотування відходів у рулони обладнаних приймальним жолобом-лотком для відходів пневмомеханізмом витягування вала з рулону і виштовхування його з камери змотування дроту. 4. Для знешкодження порожньої тари з-під отруйних речовин повинні бути спеціальні приміщення. Знешкодження порожньої тари потрібно виконувати згідно з інструкцією щодо знешкодження тари з-під отруйних речовин розробленою на підприємстві. 5. Керування відходомотальною машиною здійснюється з пульта керування. Пуск і зупинення машини необхідно виконувати за допомогою однієї кнопки при натисканні на яку машина повинна включатися в роботу а при відпусканні - зупинятися. 6. Пульт керування повинен бути на відстані не менше ніж 1 м від камери змотування відходів і розташований так щоб забезпечувався візуальний контроль за процесом змотування відходів у рулон. 7. На дільниці змотування відходів у рулон повинні бути встановлені механічні ножиці. 8. Подача розчину в купоросну установку та відведення розчинів повинні бути механізованими. 9. Ємності-баки для збереження відпрацьованих травильних розчинів баки для розведення зменшення концентрації розчинів приймальні камери резервуари тощо повинні мати спеціальні пристрої що запобігають переповненню баків. 10. Для знешкодження хімічно забруднених промивних рідин необхідно мати станцію нейтралізації. 11. Для відбирання мастила з поверхні готової продукції вона повинна проходити оброблення на центрифугах або вистоюватися у спеціальній тарі не менше 8 годин. 12. Зібране мастило необхідно направляти на повторне використання або додаткову переробку. Начальник управління організації державного нагляду в металургії енергетиці будівництві та котлонагляду В.Іванченко