МВ 6.6.1.2.6.-136-2007

МВ 6.6.1.2.6.-136-2007 Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об’єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ). Методичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 3 11.01.2007 м.Київ Про затвердження методичних вказівок "Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об'єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу ПХЗ " Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" НАКАЗУЮ: 1. Затвердити методичні вказівки "Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об'єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу далі -ПХЗ " що додаються. 2. Заступнику Головного державного санітарного лікаря Бурлак Г.Ф.довести методичні вказівки до установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд за об'єктами ліквідованого ПХЗ. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. Перший заступник Міністра головний державний санітарний лікар України С.П.Бережнов ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України від 11.01.2007 року № 3 1. Загальні положення 1.1.Методичні вказівки "Радіаційно-гігієнічне регламентування проведення робіт на об'єктах ліквідованого Придніпровського хімічного заводу ПХЗ " розроблені для забезпечення належної радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту осіб які працюють на підприємстві "Бар'єр" при санації та дезактивації небезпечних об'єктів ліквідованого виробничого об'єднання ПХЗ та робітників інших підприємств на цієї території ПХЗ. 1.2. Нормативна база: Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання"; Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"; Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"; Закон України "Про захист прав споживачів"; Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97 ; Норми радіаційної безпеки України доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення НРБУ-97/Д-2000 ; Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України ОСПУ-2005 ; Санитарные правила ликвидации консервации и перепрофилирования предприятий по добыче и переработке радиоактивных руд СП ЛКП-91 ; Постанова КМУ №1846 від 26 листопада 2003 р. Київ "Про затвердження Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно-безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання". Публікації Міжнародної комісії з радіологічного захисту МКРЗ : Радиационная защита. Публикация МКРЗ № 60; Защита от радона-222 в жилых зданиях и на рабочих местах. Публикация МКРЗ № 65. Общие принципы радиационной защиты персонала. Публикация МКРЗ № 75. Защита населения в ситуации пролонгированного облучения. Публикация МКРЗ № 82. Публікації Міжнародної агенції з атомної енергетики МАГАТЕ : Серія технічних документів №362 "Виведення з експлуатації підприємств по видобутку та переробці радіоактивних руд та санація хвостосховищ". 1.3. Методичні вказівки включають радіаційно-гігієнічні вимоги направлені на запобігання забруднення навколишнього середовища викидами та скидами ПХЗ а також систему заходів протирадіаційного захисту працюючих на території ліквідованого ПХЗ. 1.4. Виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод" далі ПХЗ м. Дніпродзержинськ у період з 1949 до 1991рр. переробляло збагачений ураном доменний шлак урановмісні концентрати та уранову руду що призвело до формування специфічної радіаційно-гігієнічної обстановки як на промисловому майданчику ПХЗ так і на території м. Дніпродзержинська. 1.5. На території підприємства та за його межами в результаті діяльності утворилося сім хвостосховищ які перебувають в незадовільному стані з точки зору радіаційно-гігієнічних вимог та вимог законів України. 1.6. Загальна площа хвостосховищ 2 43 млн. м2 а сховищ відходів уранового виробництва 0 25 млн.м2. Відходи-хвости складувалися у прилеглих до ПХЗ глиняних кар'єрах і ярах які для цього не були спеціально підготовлені. 1.7. Основними властивостями уранових об'єктів колишнього ПХЗ є різноманітність джерел забруднення навколишнього середовища чинниками радіаційного та нерадіаційного походження. 1.8. Діюча система контролю навколишнього середовища на підприємствах по видобутку та переробці уранових руд базується на нормативних документах затверджених в 70-х - 80-х роках минулого століття і не відповідає сучасним вимогам НРБУ-97 та міжнародної практики радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту. Методичні вказівки щодо радіаційно-гігієнічного регламентування на об'єктах ПХЗ розроблені з урахуванням сучасних нормативних документів приведених у п.1.2. 1.9. У Методичних вказівках терміни вживаються в такому значенні: Бекерель Бк - одиниця активності в системі СІ. Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду або приблизно 0 027 нКі. Відходи переробки радіоактивних руд хвости у межах даного документу - здрібнені залишки які утворюються під час переробки радіоактивної руди після вилучення урану або торію. Дезактивація - видалення радіоактивних речовин з якої-небудь поверхні чи з якого-небудь середовища або зниження рівня забруднення фізичними чи хімічними засобами. Джерело іонізуючого випромінювання ДІВ - об'єкт у будь-якому агрегатному стані який містить радіоактивну речовину або технічний пристрій який створює або в певних умовах здатний створювати іонізуюче випромінювання на яке поширюється дія санітарних норм і правил. Дозиметричний контроль персоналу : - аварійний вводиться в дію у випадку обставин що вказують на виникнення позаштатної чи аварійної ситуації; - поточний виконується згідно заздалегідь визначеного регулярного графіку вимірювань; - операційний застосовується до окремих технологічних операцій чи робочих місць на яких можливі підвищені рівні опромінення і відрізняється від поточного більшою детальністю; - спеціальний носить дослідницький характер і вводиться для робочих місць та технологічних операцій для яких наявна інформація не гарантує адекватність дозиметричного контролю. Цей вид контролю призначений для одержання більш докладної радіаційно-гігієнічної інформації і розробки регламентів операційного та поточного дозиметричного контролю. Зіверт Зв - одиниця еквівалентної та ефективної дози в системі СІ. Позасистемна одиниця - бер. 1 Зв = 100 бер. Еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону ЕРОА - значення об'ємної питомої активності радону в рівновазі з його дочірніми продуктами розпаду які мали б таку саму потенційну альфа-енергію на одиницю об'єму як їх існуюча суміш. - середньорічна ЕРОА - усереднене за рік значення об'ємної активності радону в рівновазі з його дочірніми продуктами розпаду які мали б таку саму потенційну альфа-енергію на одиницю об'єму як їх існуюча суміш. Ексхаляція радону щільність потоку радону з поверхні - кількість радону яка виділяється з одиниці емануючої поверхні в одиницю часу. Одиниця вимірювання - бекерель на квадратний метр за секунду Бк?м-2·с-1 . Категорія А - особи з числа персоналу які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань. Категорія Б - особи з числа персоналу які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами iонiзуючих променів але у зв`язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення. Категорія В - усе населення. Контроль дозиметричний - система вимірювань та розрахунків які спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей а також радіаційного стану виробничого та навколишнього середовищ. Моніторинг радіаційний - систематизоване в часі та просторі вимірювання випромінювання та/чи активності в об'єктах навколишнього середовища продуктах харчування воді тощо з метою подальшого використання цієї інформації для радіаційно-гігієнічного та дозиметричного контролю або обґрунтування захисних заходів чи інших дій стосовно джерел опромінення людини. Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел що знаходяться поза організмом людини зовнішнє опромінення або від джерел що знаходяться всередині організму людини внутрішнє опромінення . Опромінення професійне - особлива форма виробничого опромінення персоналу у випадку його контакту з індустріальними та природними техногенно-підсиленими джерелами іонізуючих випромінювань у рамках передбачених проектом радіаційно-ядерних технологій. Питома активність - активність що припадає на одиницю маси масова питома активність Аm об'єму об'ємна питома активність Аv або поверхні поверхнева питома активність Аs : де А - активність; m - маса; V - об'єм; S - поверхня. Одиниця вимірювання - бекерель на кілограм Бк?кг-1 бекерель на літр Бк?л-1 бекерель на кубічний метр Бк?м-3 або бекерель на квадратний метр Бк?м-2 . Природні радіонукліди у межах даного документу - радіонукліди сімейств урану-238 урану-235 торію-232 та калій-40. Радіонуклід - радіоактивні атоми з даним масовим числом і атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента які відрізняються тільки масовим числом атомний номер той же називаються його радіоактивними ізотопами. Радіаційне забруднення - присутність радіоактивних речовин у матеріалах чи на їхній поверхні у тілі людини чи на його поверхні або в іншому місці середовищі де вони небажані чи можуть завдати шкоди. Радіоактивна речовина - речовина у будь якому агрегатному стані що вміщує радіонукліди у кількості на яку поширюється дія санітарних норм і правил. Рівень дії - величина похідна від рівнів втручання яка виражається у термінах таких показників радіаційної обстановки які можуть бути виміряні: потужність поглинутої дози в повітрі на відкритій місцевості об'ємна активність радіонуклідів у повітрі концентрації їх у продуктах харчування щільність випадінь радіонуклідів на ґрунт та інші. Робоче місце - місце постійного чи тимчасового перебування персоналу у процесі трудової діяльності пов'язаної з джерелами іонізуючого випромінювання. Якщо робота з джерелами іонізуючого випромінювання здійснюється в різних ділянках приміщення то робочим місцем вважається все приміщення. Техногенно-підсилене джерело природного походження далі - ТПДПП - джерело іонізуючого випромінювання природного походження що в результаті господарської та виробничої діяльності людини було піддане концентруванню або збільшилася його доступність унаслідок чого виникло додаткове до природного радіаційного фону випромінювання. Хвостосховище - гідротехнічна споруда для складування і зберігання відходів переробки уранових руд хвостів . 1.10. Умовні позначення : ДП - Державне підприємство; ДПР - дочірні продукти розпаду; ЕРОА - еквівалентна рівноважна об'ємна активність МКРЗ - Міжнародна Комісія з Радіологічного Захисту; НРБУ-97 - Норми радіаційної безпеки України; 1997 р.; НРБУ-97/Д-2000 - Норми радіаційної безпеки України доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення; 2000 р.; ОА - об'ємна активність; ОСПУ-2005 - Державні санітарні правила "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України"; ПРН - природні радіонукліди; ПХЗ - Придніпровський хімічний завод; РАВ - радіоактивні відходи; ТРВ - тверді радіоактивні відходи. 2. Радіаційно-гігієнічні регламенти для працюючих на території колишнього Придніпровського хімічного заводу 2.1 Допустимі рівні для персоналу ДП "Бар'єр" Виробничий персонал ДП "Бар'єр" у відповідності зі своїми функціональними обов'язками поділяється на категорії А та Б опромінюваних осіб за результатами атестації робочих місць. До категорії А опромінюваних осіб відноситься персонал підприємства який постійно чи тимчасово працює з радіоактивними відходами а також працівники які зайняті роботами по дезактивації радіаційному контролю та радіаційному моніторингу. До категорії Б опромінюваних осіб відноситься персонал який не працює з радіоактивними відходами але в зв'язку з розташуванням своїх робочих місць в приміщеннях на промисловому майданчику підприємства чи об'єктах які входять до його складу може отримати додаткове опромінення. Адміністрація ДП "Бар'єр" визначає розташування робочих місць маршрути пересування персоналу організовує облік місцезнаходження кожного працюючого та фактичного часу його перебування на конкретному робочому місці. Для осіб категорії А та Б встановлюються ліміти доз у вигляді індивідуальної ефективної дози зовнішнього та внутрішнього опромінення ліміт річної ефективної дози . Ліміт ефективної дози опромінення для персоналу категорії А DLA становить 20 мЗв в середньому за рік за будь-які послідовні 5 років роботи але не більше 50 мЗв за окремий рік. При цьому розподіл дози опромінення протягом року не регламентується. Ліміт ефективної дози опромінення для персоналу категорії Б DLБ становить 2 мЗв на рік при цьому розподіл дози опромінення протягом року не регламентується. Для персоналу категорії А та Б встановлюється наступний перелік контрольованих параметрів робочої зони: ЕРОА радону-222; ЕРОА радону-220 торону ; концентрація в повітрі на робочому місці відповідних довгоіснуючих радіонуклідів уранового та торієвого рядів; потужність поглиненої в повітрі дози зовнішнього опромінення PDRА ; величина радіоактивного забруднення ДЗА шкіри спецодягу поверхонь використовуваного обладнання інструментів машин механізмів. 2.1.9 Числові значення параметрів робочої зони - допустимі рівні стану виробничого середовища підприємства згідно НРБУ-97 наведені в табл. 2.1 2.2. а значення референтних параметрів - в табл. 2.3. Особливістю ліквідованих уранових об'єктів "ПХЗ" є те що природні радіонукліди у відходах переробки уранових руд забрудненому устаткуванні та радіоактивно забрудненому ґрунті перебувають у стані різкого зміщення рівноваги. У зв'язку з цим нормування на робочому місці здійснюється відповідно до допустимої концентрації кожного із довгоіснуючих радіонуклідів уранового та торієвого рядів у повітрі. Таблиця 2.1 ? Допустимі рівні надходження радіонуклідів через органи дихання та допустимі концентрації в повітрі на робочих місцях для категорії А НРБУ-97 табл. п. 2.1. Радіонуклід Бк·рік-1 Бк·м-3 238U 5 0?102 2 0?10-1 234U 4 0?102 2 0?10-1 230Th 1 0?102 6 0?10-2 226Ra 1 0?102 6 0?10-2 210Pb 8 0?102 4 0?10-1 210Po 6 0?102 3 0?10-1 232Th 6 0?101 3 0?10-2 228Ra 3 0?102 2 0?10-1 Примітка. Допустимі концентрації в повітрі ліміти річного надходження радіонуклідів інгаляційним шляхом для осіб персоналу категорії Б встановлюються на рівні 0 1 від значень наведених в таблиці 2.1. Таблиця 2.2 ? Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь шкіри протягом робочої зміни спецодягу и засобів індивідуального захисту част.·хв-1·см-2 НРБУ-97 п.3.3 Об'єкт забруднення Альфа-активні нукліди Бета-активні нукліди 1 Поверхня приміщень постійного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання зовнішня поверхня взуття 5 2000 2 Поверхня приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання 50 8000 3 Основний спецодяг внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту 5 800 4 Непошкоджена шкіра спецбілизна рушники внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту 1 100 Таблиця 2.3 - Значення референтних параметрів Назва параметра Значення параметра Пункт НРБУ-97 Об'єм повітря що вдихується протягом одного року персоналом категорії А та Б м3 2040 табл. Д. 2.8 Референтна тривалість опромінення персоналу категорії А та Б год?рік-1 * 1700 табл. Д. 2.4 * - При фактичній тривалості робочого часу 2000 годин розрахунок допустимих рівнів наведених в НРБУ-97 не проводиться. 2.1.10 Референтні середньорічні значення радіаційних характеристик обумовлених природними джерелами випромінювання що забезпечують неперевищення ефективної дози 20 мЗв на рік за умови опромінення одним джерелом становлять: ДПР радону - 1200 Бк·м-3; ДПР торону - 400 Бк·м-3; потужність поглинутої в повітрі дози гамма-випромінювання - 16 мкГр·год-1; 2.1.11 Якщо наявні декілька джерел природного випромінювання повинна виконуватись умова: сума відношень фактично встановлених значень радіаційних характеристик виробничого середовища до відповідних референтних значень не повинна перевищувати одиницю. 2.1.12 Умови праці робітників ДП "Бар'єр" на будь-якому робочому місці на території ліквідованого ПХЗ що забезпечують неперевищення ефективної дози 20 мЗв у рік за показниками радіаційного впливу виробничого середовища на працюючих відповідають вимогам санітарно-гігієнічних регламентів якщо виконується наступне співвідношення: 1 де Р? - виміряна на конкретному робочому місці потужність поглинутої в повітрі дози мкГр·год-1; Сn СДПР СДПТ - концентрація на i-ому робочому місці відповідно довгоіснуючих радіонуклідів уранового та торієвого рядів табл.2.1 ЕРОА радону-222 ЕРОА радону-220 Бк·м-3; - допустима концентрація радіонукліда в повітрі Бк·м-3; 16; 1200; 400 - референтні середньорічні значення радіаційних характеристик які обумовлені природними джерелами випромінювання які забезпечують неперевищення 20 мЗв у рік за умови опромінення одним джерелом. 2.2 Допустимі рівні для працюючих на підприємствах які знаходяться на території ліквідованого Придніпровського хімічного заводу В умовах діяльності підприємств що розташовані на території ліквідованого Придніпровського хімічного заводу працівники можуть піддаватися додатковому опроміненню техногенно-підсиленими джерелами природного походження В цьому випадку встановлюються наступні дозові критерії необхідності здійснення контролю та обліку опромінення працюючих. Якщо у виробничих умовах річна ефективна доза опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження без урахування дози фонового опромінення не перевищує 1 мЗв то контроль та облік природної компоненти працюючих не обов'язковий п. 18.3 ОСПУ -05 . При ефективних дозах опромінення працюючих від 1 до 5 мЗв в рік пов'язаних з техногенно-підсиленими джерелами природного походження запроваджується система періодичного радіаційного контролю цього радіаційного фактора і можлива реалізація певних захисних заходів що випливають з реальних умов опромінення та можливого зменшення доз опромінення ціною розумних витрат. У випадках коли техногенно-підсилена компонента опромінення працюючих перевищує 5 мЗв на рік на підприємстві вводиться постійний радіаційний контроль повинні застосовуватися заходи по зниженню величини виробничого опромінення від цього джерела до значень менше 5 мЗв на рік. Комплекс таких захисних заходів узгоджується з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Встановлюються референтні - середні протягом року значення радіаційних характеристик виробничого середовища зумовлених техногенно-підсиленими джерелами природного походження які забезпечують неперевищення ефективної дози 5 мЗв на рік які становлять в припущенні опромінення одним джерелом : потужність поглиненої в повітрі дози гамма-випромінювання - 4 мкГр·год-1; значення еквівалентної рівноважної об'ємної активності ЕРОА радону-222 в повітрі - 300 Бк·м-3; значення еквівалентної рівноважної об'ємної активності ЕРОА радону-220 торону - 60 Бк·м-3. Для повітря встановлюються рівні дій які визначаються як об'ємна активність довгоіснуючих радіонуклідів рядів урану та торію на робочому місті та на території колишнього ПХЗ . Вони приведені у табл. 2.4 Таблиця 2.4- Референтні значення рівнів дій ПРН в повітрі на робочих місцях для працівників які можуть піддаватися додатковому опроміненню техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Радіонуклід Референтний тип системного надходження Рівні дій ПРН в повітрі на робочих місцях для працівників Бк·м-3 при дозі 1 мЗв?рік-1 при дозі 5 мЗв?рік-1 238U M 1 7?10-1 8 5?10-1 234U M 1 4?10-1 7 0?10-1 230Th S 3 5?10-2 1 75?10-1 226Ra M 1 4?10-1 7 0?10-1 210Pb M 4 4?10-1 2 2 210Po M 1 5?10-1 7 5?10-1 232Th S 2 0?10-2 1 0?10-1 228Ra M 1 9?10-1 9 5?10-2 228Th S 1 2?10-2 6 0?10-2 Якщо наявні декілька джерел випромінювання повинна виконуватись умова: сума відношень фактично встановлених значень радіаційних характеристик виробничого середовища до відповідних референтних значень не повинна перевищувати одиницю. Умови праці на будь-якому робочому місці підприємств які функціонують на території колишнього ПХЗ забезпечують неперевищення ефективної дози 5 мЗв на рік за показниками радіаційного впливу виробничого середовища на працюючих та відповідають вимогам санітарно-гігієнічних регламентів якщо виконується наступне співвідношення: 2 де Рw? - виміряна на конкретному робочому місці потужність поглинутої в повітрі дози гамма-випромінювання мкГр·год-1; Сnw- виміряна на конкретному робочому місці концентрація довгоіснуючих радіонуклідів уранового та торієвого рядів - 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po 232Th 228Ra 228Th Бк·м-3; СwДПР СwДПТ - виміряні на i-ому робочому місці ЕРОА радону-222 та ЕРОА радону-220 Бк·м-3; - рівні дій для ПРН в повітрі на робочих місцях що забезпечують неперевищення величини 5 мЗв у рік за умови опромінення одним джерелом табл.2.4 Бк·м-3. 4; 300; 60 - референтні середньорічні значення радіаційних характеристик які обумовлені природними джерелами випромінювання та забезпечують неперевищення 5 мЗв у рік за умови опромінення одним джерелом. 2.2.4 Встановлюються нижні рівні дій для ЕРОА в повітрі функціонуючих виробничих приміщень що дорівнюють 60 Бк·м-3 радону-222 та 10 Бк·м-3 радону-220 торону . Для природних радіонуклідів ці значення наведені в табл. 2.4 На виробництвах де має місце перевищення цих рівнів впроваджується спеціальна система періодичного радіаційного контролю та рекомендується здійснення заходів по зниженню об'ємної активності радону і торону в повітрі цих приміщень. 2.2.5 Якщо ефективна доза за даними попереднього обстеження від техногенно - підсилених джерел природного походження перевищує 1 мЗв але менше 3 мЗв у рік радіаційний контроль на виробництвах розташованих на території колишнього ПХЗ повинен здійснюватися не рідше 2-х разів на рік літній і зимовий час . У випадку якщо ефективна доза за даними попереднього обстеження перевищує 3 мЗв але менше 5 мЗв у рік радіаційний контроль проводиться не рідше 4-х разів у рік один раз на квартал . За результатами цього контролю повинні розроблятися і реалізовуватися заходи спрямовані на зниження як окремих компонентів так і сумарної дози виробничого опромінення. 2.2.6 При неможливості зниження цих доз до рівнів нижче 5 мЗв у рік допускається переведення такого виду робіт в категорію "практична діяльність з індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань" а самі працівники повинні бути віднесені до категорії "персонал". Подібні рішення а також необхідні заходи по їх реалізації повинні узгоджуватися з Держсанепідслужбою МОЗ України. 2.3 Допустимі рівні для населення У відповідності до статті 5 Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання": "Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мЗв ефективної дози опромінення за рік при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини віднесеної до критичної групи не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз." Таким чином величина сумарної додаткової дози опромінення для населення м. Дніпродзержинськ обумовлена впливом радіоактивних залишків хвостосховищ ПХЗ не повинна перевищувати 1 мЗв у рік. Рівні дій та рівні обов'язкових дій щодо обмеження опромінення населення в ситуації "втручання" визначаються після проведення процедур оптимізації за критерієм сумарної дози опромінення. Величина рівнів дій та рівні обов'язкових дій щодо окремих джерел у відповідності до шляху опромінення питна вода повітря продукти харчування встановлюються відповідно до відсоткового внеску конкретного джерела в сумарну дозу опромінення. Величини рівнів дій та рівнів обов'язкових дій щодо окремих джерел опромінення та методика розрахунку відповідних доз опромінення населення визначаються згідно НРБУ-97 та ОСПУ-05. 3 Організація радіаційного контролю 3.1 Радіаційний контроль на території колишнього ПХЗ є обов'язковою складовою системи радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту людини. 3.2 Відповідно до вимог СП ЛКП - 91 НРБУ-97 НРБУ-97/Д2000 ОСПУ-2005 радіаційний контроль на території колишнього ПХЗ включає: дозиметричний контроль опромінення робітників ДП "Бар'єр"; дозиметричний контроль опромінення робітників підприємств які розташовані на території колишнього ПХЗ; дозиметричний контроль опромінення критичних груп населення; контроль радіаційних характеристик об'єктів навколишнього середовища в межах території колишнього ПХЗ та санітарно-захисної зони підприємства. 3.3 Наглядові функції щодо здійснення радіаційного контролю на території колишнього ПХЗ покладаються на ДП "Бар'єр". 3.4 Підприємства розташовані на території колишнього ПХЗ що не мають достатнього досвіду здійснення радіаційного контролю та/або не мають власних кваліфікованих фахівців та відповідних структурних підрозділів з радіаційної безпеки можуть виконувати ці роботи силами залучених осіб та/або організацій що мають достатню кваліфікацію працівників отримали у встановленому законом порядку право на проведення цього виду діяльності а також мають необхідну методичну та технічну базу для виконання цих робіт. 3.5 Система дозиметричного контролю СДК ДП "Бар'єр" розробляється на стадії технічного проекту спеціалізованою організацією що має кваліфікованих фахівців у галузі організації та проведення дозиметричного контролю. Вона повинна повністю відповідати вимогам п.п.14 16 17 ОСПУ-05. Індивідуальний дозиметричний контроль внутрішнього опромінення є обов'язковим для осіб з числа персоналу ДП "Бар'єр" у яких річна очікувана доза внутрішнього опромінення пов'язана з їх професійною діяльністю в нормальних або аварійних умовах може перевищувати 1 мЗв. Для цілей дозиметричного контролю повинні застосовуватись методи біофізичних вимірювань та дані моніторингу робочих місць. 3.6 Для кожного підприємства розташованого на території колишнього ПХЗ щорічно складається програма дозиметричного контролю яка узгоджується з радіологічним відділом обласної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України додаток 1 . По результатам виконання програми дозиметричного контролю складається карта індивідуального обліку дози опромінення додаток 2 . 3.7 ДП "Бар'єр" розробляє Програму дозиметричного контролю опромінення критичних груп населення с. Таромське с. Карнаухівка та узгоджує її з радіологічним відділом обласної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. 3.8 Особливою формою радіаційного контролю на території колишнього ПХЗ є радіаційний моніторинг. 4. Організація радіаційного моніторингу 4.1 Організація моніторингу території уранових об'єктів колишнього ПХЗ здійснюється на основі отриманих попередньою експертизою даних: результатах досліджень повітря підземних та поверхневих вод та основних показників їх радіоактивності; результатах досліджень рівнів радіоактивності біоти продуктів харчування ґрунту та хвостів; аналізу даних кліматичних та геологічних параметрів місцевості розташування території колишнього ПХЗ; щільності населення регіону ймовірного впливу даного об'єкту. 4.2 З метою розмежування відповідальності щодо забруднення навколишнього середовища дослідження п. 4.1 щодо вмісту радіоактивних речовин проводяться у скидах/викидах підприємств що розташовані на території ліквідованого ПХЗ. 4.2.1 За даними результатів досліджень щодо кожного окремого підприємства складається Акт за підписами директора відповідного підприємства директора ДП "Бар'єр" та представників регулюючих органів санітарної та екологічної інспекцій який підтверджує або не підтверджує факт радіоактивного забруднення оточуючого середовища скидами/викидами підприємства. 4.2.2 В подальшому відповідальність щодо радіоактивного забруднення навколишнього середовища підприємством яке розташоване на території ліквідованого ПХЗ покладається на дирекцію даного підприємства та регулюється у відповідності до чинного законодавства. 4.2.3 Розміщення будь яких відходів на території хвостосховищ та інших об'єктів ліквідованого ПХЗ здійснюється за дозволом регулюючих органів та обов'язково узгоджується з керівництвом ДП "Бар'єр". 4.3 У відповідності до результатів аналізу попередніх досліджень розробляється та затверджується Програма радіаційного моніторингу. Програма переглядається кожні 5 років або позачергово при змінах у технології поводження з відходами передислокація рекультивація зміна інженерних бар'єрів і. т. ін. . 4.3.1 На основі Програми щорічно складається План робіт по радіаційному моніторингу території ліквідованого Придніпровського хімічного заводу та узгоджується з радіологічним відділом обласної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. 4.3.2. Програма моніторингу повинна містити оцінку потенційних та існуючих доз опромінення населення персоналу ДП "Бар'єр" і робітників інших підприємств на території ПХЗ а також аналіз відповідних їм ризиків. Для цього необхідно визначити: основні та можливі шляхи розповсюдження радіонуклідів в навколишньому середовищі які будуть зумовлювати максимальні дози опромінення для критичних груп населення; питому активність концентрацію критичних з позиції доз опромінення радіонуклідів та їх хімічних сполук для всіх можливих ланцюжків надходження в організм людини; величину існуючих додаткових доз опромінення населення зовнішніх внутрішніх ; критичні компоненти споруджень хвостосховищ за потенційною аварійністю та можливі рівні забруднення навколишнього середовища у випадку їх руйнування/протікання. 4.3.3 На основі виконаних моніторингових робіт оцінюються дози опромінення робляться висновки про дотримання чи недотримання санітарного законодавства та розробляються рекомендації по покращенню радіаційної обстановки. 4.4. Даним документом встановлюється перелік об'єктів ліквідованого ПХЗ та радіаційні параметри що мають контролюватися: 4.4.1 Хвостосховище "Дніпровське" 4.4.1.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика Хвостосховище "Дніпровське" є сховищем твердих радіоактивних відходів ТРВ 1-ї групи експлуатувалось з 1954 по 1968 рр. і займає площу близько 73 га. У хвостосховищі заскладовано 12 млн. м3 відходів переробки уранових руд із залишковим вмістом урану до 0 023% і загальною активністю 1 4·1015 Бк які перекриті шаром фосфогіпсу завтовшки на різних ділянках від 3 до 12 метрів. Хвостосховище розміщене на правому березі Дніпровського водосховища на відстані менше 1 км від нього. Належить до рівнинно-наливного типу. Захисні дамби споруджено із суглинисто-супісчаних ґрунтів і відходів коксохімзаводу протифільтраційними елементами не обладнано. Потужність дози гамма-випромінювання на поверхні хвостосховища покритого фосфогіпсом знаходиться на рівні фонових значень. Ексхаляція радону з поверхні покриття більшої частини хвостосховища становить 1 3-2 6 мБк·м-2·с-1. На території хвостосховища "Дніпровське" та в його санітарно-захисній зоні розміщено 50 спостережних свердловин. Вміст природних радіонуклідів в ґрунтових водах відібраних із різних свердловин змінюється в широкому діапазоні. Так питома активність 238U 234U в них знаходиться в діапазоні від 0 05 до 50 Бк л-1. Широкий діапазон коливання рівнів забруднення підземних вод визначається неоднорідністю вмісту радіоактивних відходів в тілі хвостосховища та різним ступенем їх обводнення на різних ділянках. 4.4.1.2 Контрольовані показники Враховуючи те що хвостосховище "Д" вкрите захисним шаром фосфогіпсу вплив на персонал категорія А є незначним. Основними шляхами впливу на населення є: водний ланцюжок; харчовий ланцюжок. Водний ланцюжок містить в собі потенційне споживання води з р. Коноплянка та р. Дніпро. Тому для його оцінки проводиться визначення вмісту природних радіонуклідів 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po у воді цих річок. Харчовий ланцюжок складається з наступних елементів: риба - людина; трава -корова кролики - молоко м'ясо - людина. Це вимагає визначення вмісту природних радіонуклідів 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po в рибі з р. Коноплянка траві з берега р. Коноплянка молоці та м'ясі воді що споживаються критичною групою населення селище Карнаухівка . Хвостосховище "Д" є джерелом радіоактивного забруднення природними радіонуклідами 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po ґрунтових вод які розвантажуються у р. Коноплянка і далі у р. Дніпро. В зв'язку з цим встановлюється контроль вмісту природних радіонуклідів в грунтових водах із свердловин як на території хвостосховища так і в свердловинах на березі р.р. Коноплянка та Дніпро. 4.4.1.3 Пункти спостереження та періодичність Для р.р. Коноплянка та Дніпро проводяться регулярні щоквартальні відбори проб води та їх аналіз на вміст природних радіонуклідів. Для р. Коноплянка встановлюється три пункти відбору: витік перепускний канал труба місце впадіння в р. Дніпро. Для р. Дніпро встановлюється три пункти спостереження: 4000м 500м вище місця впадіння р. Коноплянка в р. Дніпро та 500 м нижче цього місця. В літньо-осінній період один раз на рік проводиться відбір проб трави на березі р. Коноплянка риби з цієї ріки в місцях де рибалять місцеві мешканці молока та м'яса у критичної групи населення с. Карнаухівка і проводиться їх аналіз на вміст природних радіонуклідів. Для контролю можливого надходження ПРН з ґрунтовими водами від хвостосховища "Д" до р. Коноплянка на його території обладнуються 5 спостережних свердловин які використовуються для відбору проб води на вміст природних радіонуклідів. Аналогічно дві свердловини обладнуються на березі р. Коноплянка і одна на березі р. Дніпро. В них проводиться щоквартальний відбір проб води для аналізу. Щоквартально відбираються проби води з 3 питних колодязів в с. Карнаухівка. В пробах визначаються 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po. 4.4.2 Хвостосховище "Західне" 4.4.2.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика Хвостосховище "Західне" розташоване на території проммайданчика ПХЗ займає площу 40 тис.м2. Експлуатувалося з 1949 по 1954рр. У хвостосховищі заскладовано 0 77 млн. тонн радіоактивних відходів-хвостів загальною активністю 1 8·1014 Бк. Потужність дози гамма-випромінювання на території хвостосховища становить 0 10 - 0 13 мкЗв·год-1. Неподалік хвостосховища спостерігаються місця де значення потужності дози гамма-випромінювання становлять до 1 5 мкЗв·год-1. Над територією хвостосховища спостерігаються значення ЕРОА радона-222 від 2 до 20 Бк.м-3. Територія хвостосховища засипана суглинком родючим шаром ґрунту частково заасфальтована а схили покриті щебенем. Споруджено підпірну стінку і водозбірні стоки. Проте дренажна система не ефективна що періодично приводить до випадків значного виносу твердої фази покриття хвостосховища в локальну струмкову мережу. Концентрація 238U та 234U досягає у деяких свердловинах величини 506 - 562 Бк·л-1 відповідно що свідчить про активні процеси вилуговання урану та інших радіонуклідів із хвостів. 4.4.2.2 Контрольовані показники Для хвостосховища "Західне" встановлюються наступні контрольовані параметри що вимірюються на протязі року: середньомісячна інтегральна об'ємна активність радону-222 в атмосферному повітрі; ЕРОА радону і торону в атмосферному повітрі; середньомісячна інтегральна концентрація ПРН 238U 234U 226Ra 210Pb 210Po в аерозолях атмосферного повітря; середньомісячна інтегральна потужність дози гамма-випромінювання; щільність потоку радону з поверхні хвостосховища; концентрація ПРН 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po в підземних водах. 4.4.2.3 Пункти спостереження та періодичність На території хвостосховища "Західне" встановлюються п'ять трекових детекторів які замінюються щомісячно та проводиться щотижневе вимірювання ЕРОА радону і торону в тих же пунктах спостереження. Для вимірювання інтегральної потужності дози гамма-випромінювання використовується розташований в одній точці в районі хвостосховища стаціонарний гамма-дозиметр. Щомісячні результати вимірювань заносяться в базу даних моніторингу. Постійно на території хвостосховища в одній точці здійснюється відбір проб аерозолів атмосферного повітря з щомісячним визначенням в них вмісту природних радіонуклідів. Щоквартально в чотирьох місцях проводиться визначення щільності потоку радону з поверхні хвостосховища. Щоквартально проводиться відбір проб води в трьох діючих свердловинах. Додатково обладнуються ще три свердловини в напрямку р. Коноплянка. В них проводяться щоквартально аналогічні роботи. 4.4.3 Хвостосховище "Центральний яр" 4.4.3.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика Хвостосховище "Центральний яр" розташоване на території проммайданчика ПХЗ займає площу 22 тис. м2. Експлуатувалося у 1950-1954 роках. У хвостосховищі заскладовано 0 22 млн. тонн радіоактивних відходів-хвостів загальною активністю 1 04·1014 Бк. Хвостосховище розміщено в яру перегородженому дамбою. Територію засипано шаром ґрунту окультурено і частково забудовано. Хвостосховище у деяких місцях піддається вітровій і водній ерозії. Потужність дози гамма-випромінювання на його території становить 0 24-0 76 мкЗв·год-1. У ґрунтових водах хвостосховища концентрація 238U та 234U досягає величини 32 та 28 Бк·л-1 відповідно що свідчить про діючі процеси вилуговання урану із хвостів та його міграції з підземними водами. Над територією хвостосховища спостерігаються значення ЕРОА радону-222 від 1 1 до 22 Бк ·м-3. 4.4.3.2 Контрольовані показники Для хвостосховища "Центральний яр" встановлюються наступні контрольовані параметри що вимірюються на протязі року: середньомісячна інтегральна об'ємна активність радону-222 в атмосферному повітрі; ЕРОА радону і торону в атмосферному повітрі; середньомісячна інтегральна концентрація ПРН 238U 234U 226Ra 210Pb 210Po в аерозолях атмосферного повітря; середньомісячна інтегральна потужність дози гамма-випромінювання; щільність потоку радону з поверхні хвостосховища; концентрація ПРН 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po в підземних водах. 4.4.3.3 Пункти спостереження та періодичність На території хвостосховища "Центральний яр" встановлюються п'ять трекових детекторів які замінюються щомісячно і проводяться щотижнево вимірювання ЕРОА радону і торону в тих же пунктах. В районі хвостосховища для вимірювання потужності дози гамма-випромінювання використовуються два стаціонарних гамма-дозиметри. Щомісячні результати вимірювань заносяться в базу даних моніторингу. Постійно на території хвостосховища в одній точці здійснюється відбір проб аерозолів атмосферного повітря з щомісячним визначенням в них вмісту природних радіонуклідів. Щоквартально в п'яти місцях місця виконання інтегральних вимірювань радону проводиться визначення щільності потоку радону з поверхні хвостосховища при умові плюсової температури повітря та відсутності снігового шару. Щоквартально проводиться відбір проб води в двох діючих свердловинах як на хвостосховищі так і в напрямку р. Коноплянка. Додатково обладнуються ще три свердловини в напрямку р. Коноплянка. В них проводяться щоквартально аналогічні роботи. 4.4.4 Хвостосховище "Південно-Східне" 4.4.4.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика Хвостосховище "Південно-Східне" розташоване на території проммайданчика ПХЗ займає площу 36 тис. м2. Експлуатувалося у 1956-1990 роках. У хвостосховищі заскладовано 0 33 млн. тонн радіоактивних відходів-хвостів загальною активністю 6 7·1013 Бк. Потужність дози гамма-випромінювання на поверхні хвостосховища знаходиться в діапазоні 0 2-200 мкЗв·год-1. Територія хвостосховища покрита шаром щебеню. Поверхню хвостосховища також частково засипано будівельним дрібняком та промисловими відходами. На території хвостосховища знаходиться несанкціоноване звалище відходів хімічного виробництва. Як хвостосховище воно спеціально не підготовлене під сховище радіоактивних відходів і розташоване в яру. До теперішнього часу хвостосховище є відкритим. Більшість території хвостосховища вкрита дерев'яно-трав'яною рослинністю. 4.4.4.2 Контрольовані показники Для хвостосховища "Південно-Східне" встановлюються наступні контрольовані параметри що вимірюються на протязі року: середньомісячна інтегральна об'ємна активність радону-222 в атмосферному повітрі; ЕРОА радону і торону в атмосферному повітрі; середньомісячна інтегральна концентрація ПРН 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po в аерозолях атмосферного повітря; середньомісячна інтегральна потужність дози гамма-випромінювання; щільність потоку радону з поверхні хвостосховища; концентрація ПРН 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po в підземних водах. 4.4.4.3 Пункти спостереження та періодичність На території хвостосховища "Південно-Східне" встановлюються п'ять трекових детекторів які замінюються щомісячно і проводяться щотижневі вимірювання ЕРОА радону і торону в тих же пунктах. В районі хвостосховища для вимірювання потужності дози гамма-випромінювання використовуються два стаціонарних гамма-дозиметри. Щомісячні результати вимірювань заносяться в базу даних моніторингу. Постійно на території хвостосховища в одній точці здійснюється відбір проб аерозолів атмосферного повітря з щомісячним визначенням в них вмісту природних радіонуклідів. Щоквартально в п'яти місцях місця виконання інтегральних вимірювань ЕРОА радону проводиться визначення щільності потоку радону з поверхні хвостосховища при умові плюсової температури повітря та відсутності снігового шару. Щоквартально проводиться відбір проб води в одній з діючих свердловин на хвостосховищі. 4.4.5 База "С" та сховище "ДП-6" 4.4.5.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика База "С" розташована на відстані 14 км від ПХЗ і знаходиться на спеціально підготовленій території площею 250 тис. м2. База "С" є сховищем уранового виробництва тобто була складом уранової сировини і експлуатувалась з 1960 по 1990 рр. Тут заскладовано 0 15 млн. тонн радіоактивних відходів напівзруйновані конструкції бункерів уранової сировини радіоактивно забруднені залізничні шляхи ґрунт . Загальна активність радіоактивних відходів уранового виробництва становить 4 4·1014 Бк. Потужність дози гамма-випромінювання на поверхні території бази "С" варіює від 0 15 до 27 7 мкЗв·год-1. Загальна активність забруднених матеріалів оцінюється величиною 440 ТБк. Ексхаляція радону в межах майданчика складає від 0 02 до 7 26 Бк·м-2·с-1 хоча є дільниці і з відносно високими потоками радону - до 21 Бк ·м-2 ·с-1. Річна емісія радону в атмосферу з території бази "С" оцінюється в розмірі біля 23 ТБк. Територія бази "С" не законсервована доступ до неї є відкритим охорона території відсутня тому цей об'єкт підлягає консервації і в подальшому захороненню. У 2005-2006 роках частково проведено виймання радіоактивних відходів уранового виробництва з території бази "С". Сховище радіоактивних відходів уранового виробництва "ДП-6" створено у 1982 році. У ньому на площі 2 тис. м2 зберігаються демонтовані конструкції домни № 6 Дніпровського металургійного комбінату а також заскладовано 0 04 млн. тонн відходів уранового виробництва загальною активністю 1 3·1012 Бк. Потужність дози гамма-випромінювання на поверхні ґрунту становить 0 13-0 2 мкЗв·год-1 щільність потоку радону - 0 02-0 05 Бк ·м-2·с-1. 4.4.5.2 Контрольовані показники Для бази "С" та сховища "ДП-6" встановлюються наступні контрольовані параметри що вимірюються на протязі року: середньомісячна інтегральна об'ємна активність радону-222 в атмосферному повітрі; вміст природних радіонуклідів 238U 234U 226Ra 210Pb 210Po у питних колодязях найближчих населених пунктів мкр. Таромське ; ЕРОА радону і торону в атмосферному повітрі; концентрація ПРН 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po в аерозолях атмосферного повітря; потужність дози гамма-випромінювання; щільність потоку радону з поверхні сховища "ДП-6" та території бази "С". 4.4.5.3 Пункти спостереження та періодичність На території бази "С" і сховища "ДП-6" встановлюються два трекові детектори які змінюються щомісячно і проводяться щомісячні вимірювання ЕРОА радону і торону. Три трекові детектори встановлюються в мкр. Таромське на найближчих до бази вулицях . В районі бази "С" сховища "ДП-6" і в мкр. Таромське для вимірювання дози гамма-випромінювання використовуються переносні гамма-дозиметри. Вимірювання на кожному об'єкті виконуються у не менше ніж 8-10 пунктах. Конкретні місця розташування точок вимірювання визначаються Програмою моніторингу. Щомісячні результати вимірювань заносяться в базу даних моніторингу. Щоквартально в одному місці на території бази "С" сховища "ДП-6" і в мкр. Таромське здійснюється відбір проби атмосферного повітря на вміст природних радіонуклідів. В пробі визначаються 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po. Щоквартально на території бази "С" і сховища "ДП-6" в трьох місцях проводиться визначення щільності потоку радону з поверхні сховищ. Щоквартально відбираються проби води з 5 питних колодязів мкр. Таромське. В пробах визначаються 238U 234U 226Ra 210Pb 210Po. 4.4.6 Проммайданчик колишнього ПХЗ 4.4.6.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика Проммайданчик колишнього ПХЗ складається з південного та північного проммайданчиків. На території південного проммайданчика ліквідованого ПХЗ розташовані приміщення й спорудження колишніх уранових цехів а також хвостосховища "Західне" "Центральний Яр" й "Південно-Східне". Площа території на якій розташовані будинки й спорудження становить 82718 м2. Радіаційний стан об'єктів характеризується наступними даними: підвищений вміст радону 200 Бк/м3 в 38 спорудженнях; підвищені значення потужності дози гамма-випромінювання 1 0-100 0 мкЗв·год-1 у цехах які не дезактивовані цехи №№2 17 30 ; підвищені значення потужності дози гамма-випромінювання > 0 30 мкЗв·год-1 уздовж траси пульпопроводу й трубопроводів. Площа загального забруднення території заводу на якій потужність дози гамма-випромінювання досягає 0 30 мкЗв·год-1 становить близько 635000 м2 обсяг забрудненого ґрунту - 400000 т сумарна активність - 7 6 1012 Бк. 4.4.6.2 Контрольовані показники На території південного проммайданчика колишнього ПХЗ встановлюються наступні контрольовані параметри: середньомісячна інтегральна об'ємна активність радону-222 в атмосферному повітрі; ЕРОА радону і торону в атмосферному повітрі; середньомісячна інтегральна концентрація ПРН 238U 234U 230Th 226Ra 210Pb 210Po в аерозолях атмосферного повітря; середньомісячна інтегральна потужність дози гамма-випромінювання; щільність потоку радону з поверхні найбільш радіоактивно забруднених місць на території південного проммайданчика колишнього ПХЗ. 4.4.6.3 Пункти спостереження та періодичність На території проммайданчика встановлюються десять трекових детекторів та проводиться щотижневе вимірювання ЕРОА радону і торону в тих же пунктах. Для вимірювання дози гамма-випромінювання використовується п'ять стаціонарних гамма-дозиметрів. Щомісячні результати вимірювань заносяться в базу даних моніторингу. Щомісячно в трьох місцях на території проммайданчика здійснюється відбір проб атмосферного повітря на вміст природних радіонуклідів. Щоквартально на території проммайданчика проводяться визначення щільності потоку радону з поверхні п'яти найбільш радіоактивно забруднених ділянок 5. Перелік посилань МЕЖДУНАРОДНОЕ АГЕНСТВО ПО АТОМНОЙ ЭНЕРГИИ и др. Международные основные нормы безопасности для защиты от ионизирующих излучений и безопасного обращения с источниками излучения Серия изданий по безопасности № 115 МАГАТЭ Вена 1997 . INTERNATIONAL ATOMIC ENERGY AGENCY Monitoring and Surveillance of Residues from the Mining and Milling of Uranium and Thorium Safety Report Series No. 27 IAEA Vienna 2002 . Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України. Офіційний вісник України №23 2005. INTERNATIONAL ATOMIC ENERGY AGENCY Environmental and Source Monitoring for purposes of radiation protection. Safety Guide Safety Standards Series No. RS-G-1.8 IAEA Vienna 2005 . United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation 2000 UNCEAR 2000 Ionizing Radiation: Sources and Biological Effects Report to the General Assembly with Scientific Annexes Volume I: Sources. United Nations New York 2000 Annex B: Exposures from Natural Radiation Sources. Нормы радиационной безопасности Украины НРБУ-97 ; Государственные гигиенические нормативы - Киев: Отдел полиграфии Украинского центра госсанэпиднадзора Министерства здравохранения Украины 1998. - 135 с. IAEA Generic Models for use in Assessing the Impact of Discharges of Radioactive Substances to the Environment Safety Reports Series #19 IAEA Vienna 2000 ДОДАТКИ Додаток 1 Назва підприємства або організації ЗАТВЕРДЖЕНО ПОГОДЖЕНО Керівник підприємства або об'єкта Головний державний санітарний лікар Підпис П.І.Б. " " р. Підпис П.І.Б. " " р. Програма радіаційного контролю на підприємстві або об'єкті ліквідованого Придніпровського хімічного заводу ПХЗ Керівник роботи відповідальний за забезпечення охорони праці Підпис П.І.Б. Місто рік Назва підприємства чи об'єкта Місцезнаходження підприємства чи об'єкта Чисельність робітників на підприємстві об'єкті чи у зоні дії РАВ які вміщують ПРН Виконавець радіаційного контролю Основні об'єкти радіаційного контролю вимірювані параметри й періодичність. Сировина матеріали продукція відходи обладнання № Об'єкт Вимірювані параметри Періодичність контролю? Кількість точок контролю ? 1 Сировина ??- активність; Вміст ПРН Два рази на рік. Позачергово - при зміні постачальника. Визначається кількістю видів сировини. 2 Проміжний сухий продукт ??- активність; Потужність дози -?-випромінювання 10 см від об'єкта Один раз у півроку Визначається кількістю видів продукту 3 Товарний концентрат після всіх стадій збагачення чи готова продукція ?? - активність; Вміст ПРН Потужність дози -?-випромінювання 10 см від об'єкта Один раз у квартал Визначається кількістю видів концентрату чи продукції 4 РАВ Потужність дози -?-випромінювання 10 см від об'єкта Вміст ПРН Один раз у місяць Визначається кількістю видів РАВ 5 Обладнання ? і ?- забруднення поверхонь обладнання; знімаєме забруднення мазки ; потужність дози -?-випромінювання 10 см від об'єкта Один раз у квартал Визначається кількістю видів обладнання яке може забруднюватися 2. Атмосфера № Об'єкт Вимірювані параметри Періодичність контролю? Кількість точок контролю? 1 Промисловий майданчик Запиленість загальна; ЕРОА радону торону ??- активність пилу Один раз у квартал 1-2 2 Викиди місцевих вентиляційних пристроїв Запиленість загальна Вміст ПРН в пилу; ОА радону; ЕРОА радону торону; ??- активність пилу Один раз у квартал Визначається кількістю вентиляційних пристроїв де можуть бути присутні ПРН 3. Водне середовище № Об'єкт Вимірювані параметри Періодичність контролю? Кількість точок контролю? 1 Скиди: у колекторах в оглядових колодязях у місцях скидання Уран-234 Уран-238 Радій-226; ?? ?- активність Один раз у півроку Визначається кількістю місць скидів. 2 Хвостосховище ставок Уран-234 Уран-238 Радій-226; ?? ?- активність Один раз у півроку 1-2 3 Ґрунтові води Уран-234 Уран-238 Радій-226; ?? ?- активність Один раз у півроку Визначається кількістю спостережливих свердловин 4. Санітарно-захисна зона ?? № Об'єкт Вимірювані параметри Періодичність контролю? Кількість точок контролю? 1 Вода - відкриті водойми струмки річка. Уран-234 Уран-238 Радій-226; Полоній -210; Свинець -210; ?? ?- активність Один раз у рік Визначається кількістю об'єктів 2 Рослинність Уран-234 Уран-238 Радий-226; ?? ?- активність Один раз у рік 4-6 3 Ґрунт Уран-234 Уран-238 Радий-226 Полоній -210; Торій-230; Свинець -210; ?? ?- активність Один раз у рік 12-16 4 Повітря Запиленість загальна; Вміст ПРН в пилу Уран-234 Уран-238 Торій-230; Радий-226 Полоній -210 Свинець -210 ; ЕРОА радону торону ; ??- активність пилу Один раз у квартал 2-4 5. Дозиметричний контроль на робочих місцях № Об'єкт Вимірювані параметри Періодичність контролю? Кількість точок контролю? 1 Кожне основне робоче місце Запиленість загальна Потужність дози ?-випромінювання Вміст ПРН в пилу; ЕРОА радону торону. Один раз у квартал Визначається кількістю робочих місць де доза опромінення може перевищити 1 мЗв на рік ? - періодичність контролю й кількість точок контролю може бути змінена за узгодженням з органами Держсанепідслужби МОЗ України по результатах радіаційного моніторингу. ?? - контроль санітарно - захисної зони виконує ДП "Бар'єр" . Додаток 2 КАРТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ОБЛІКУ ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ назва організації підприємства підрозділу дата заповнення КАРТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ОБЛІКУ ДОЗ № 1. 2. 3. прізвище ім'я по-батькові рік народження стать 4. посада домашня адреса телефон Стаж роботи в радіаційно-небезпечних умовах Загальна доза опромінення на момент заповнення карти Рік Характер роботи Квартальні дози мЗв Річна доза мЗв Примітка Підпис I II III IV Дозиметрист Начальник служби радіаційної безпеки