Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання систем променевого опалення в виробничих приміщеннях. Методичні рекомендації

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 576 05.08.2009 м.Київ Про затвердження методичних рекомендацій "Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання систем променевого опалення в виробничих приміщеннях" Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду НАКАЗУЮ: 1. Затвердити методичні рекомендації "Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання систем променевого опалення в виробничих приміщеннях" додаються . 2. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду методичні рекомендації "Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання систем променевого опалення в виробничих приміщеннях" довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби міністерств інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Перший заступник Міністра головний державний санітарний лікар України О.М.Біловол ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Міністерства охорони здоров'я України 05.08.2009 № 576 Методичні рекомендації "Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання систем променевого опалення в виробничих приміщеннях" 1. Загальні положення У зв'язку з енергетичною кризою в Україні поширюється використання енергозберігаючих технологій до яких відносяться нові системи променевого опалення виробничих приміщень з використанням інфрачервоних випромінювачів які можуть бути газовими або електричними. В залежності від температури нагріву випромінюючої поверхні розрізняють "світлі" температура нагріву 800-900 оС "темні" температура нагріву 400-500 оС і "супертемні" температура нагріву 200-250оС випромінювачі. Використання таких систем опалення дозволяє значно економити джерела енергії - газ електрику але призводить до виникнення гігієнічних проблем пов'язаних з особливостями діючого на організм людини фактора - інфрачервоного випромінювання а також особливостями умов мікроклімату які формуються при використанні променевого тепла. Використання променевих випромінювачів дозволяє створювати умови мікроклімату в неопалювальних приміщеннях прийнятні для виконання роботи взимку при зовнішніх температурах повітря до -15 - -18оС. Потоки випромінювання поглинаються поверхнями підлоги обладнання конструкцій і нагріваються до температури +16 - +20оС. Ці поверхні перетворюються на вторинні випромінювачі які мають значно більшу площу завдяки чому сприяють підвищенню температури повітря до + 10 - +18оС. В залежності від розміщення і кількості випромінювачів можливо впливати на формування мікроклімату як локально так і в повному об'ємі приміщення. Інфрачервоне далі - ІЧ випромінювання яке генерується випромінювачами є потужним біологічним чинником ефект якого залежить не тільки від інтенсивності але і від довжини хвилі максимуму енергії випромінювання ?max . Для "світлих" випромінювачів ?max знаходиться в діапазоні 2 5 - 3 0 мкм "темних" - 4 0 - 4 5 мкм "супертемних" - 5 0 - 6 0 мкм. Ці спектральні діапазони енергії біологічно активні і гарно поглинаються структурними елементами тканин живого організму з утворенням як нетеплових так і теплових ефектів. При цьому можливо формування несприятливих реакцій організму особливо при опроміненні голови працюючого що потребує виконання певних вимог щодо розміщення випромінювачив відносно робочих місць. Використання газових горілок для нагрівальних елементів нагрівачів що випромінюють потребує контролю за чистотою повітря робочої зони. Методичні рекомендації "Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання систем променевого опалення в виробничих приміщеннях" далі - методичні рекомендації призначені для лікарів з гігієни праці і можуть бути використані фахівців з охорони праці проектантами та підприємцями - для ефективного використання новітньої технології обігріву виробничих приміщень і запобігання несприятливим ефектам з боку організму працюючого в умовах дії інфрачервоного випромінювання. 2. Принцип роботи систем інфрачервоного обігріву виробничих приміщень. Принцип роботи систем інфрачервоного обігріву аналогічний дії сонячного випромінювання яке проходить через атмосферу та нагріває в першу чергу поверхню Землі. Нагріті робочі елементи інфрачервоних нагрівачів випромінюють теплову енергію яка проходить крізь повітря та нагріває всі об?єкти навколо них включаючи підлогу. Нагріта підлога та поверхні обладнання потім діють як вторинне джерело тепла і підвищують температуру повітря в приміщенні. Такий механізм формування температурних умов в приміщенні аналогічний механізму формування температурних умов в природному середовищі коли людина при сонячній погоді почуває себе комфортно і в холодний день при температурі повітря 10-15оС. Основною санітарно-гігієнічною перевагою променевого опалення є можливість підтримувати допустимий тепловий стан організму людини при температурі повітря на 3...5оС нижче чим при конвективному опаленні. Інфрачервоні системи обігріву мають ряд переваг в порівнянні з традиційними системами: висока надійність теплопостачання; висока швидкість нагріву: прогрів робочих місць здійснюється протягом кількох хвилин після включення що дає можливість зменшити витрати енергії в нічний час в вихідні та святкові дні; допустимий тепловий стан організму працюючого утворюється при температурах повітря менших на 3-5оС чим при використанні конвективних систем; можливість локального обігріву окремих робочих місць робочих зон у виробничих приміщеннях або на відкритих площадках. Ефективність систем інфрачервоного обігріву забезпечується за рахунок принципу променевого обігріву обладнання людей поверхонь а не повітря яке їх оточує. Системи променевого опалення з використанням газу крім самих приладів включають газовий ввід газопроводи для розподілення газу вузол обліку газу і мають систему автоматичного управління тепловим режимом в опалювальному приміщенні а також систему автоматичного контролю згоряння газу і безпеки. 3. Типи випромінювачів За конструктивними особливостями розрізняють таки типи інфрачервоних випромінювачів: "світлі" ІЧ випромінювачі - температура випромінюючих поверхонь - 800-950оС; "темні" ІЧ випромінювачі - температура випромінюючих поверхонь - 300-500оС; "супертемні" ІЧ випромінювачі - температура випромінюючих поверхонь - 200-250оС. Розрізняють газові і електричні випромінювачі в залежності від джерела енергопостачання. 4. Характеристики випромінюючих елементів в системах променевого опалення 4.1. "Світлі" інфрачервоні випромінювачі газові пристрої горілочні інфрачервоного випромінювання - далі ПГІВ . Прилади для опалення мають форму прямокутників з розмірами 1800-500 ·380·200 мм і потужністю від 4 до 60 кВт. Теплоносієм в цих приладах є газ. Система газового нагріву включає газовий ввід газопроводи для розподілення газу вузол обліку витрат газу які розміщені на арматурі приладу для опалення і мають систему автоматичного управління тепловим режимом згоряння газу крім того систему дистанційного контролю згоряння газу і безпеки. В "світлих" інфрачервоних випромінювачах основним елементом є панель із пористих перфорованих керамічних плиток на внутрішню поверхню якіх подається газоповітряна суміш що проходить через отвори малого діаметру і запалюється близько його зовнішньої поверхні. Мікрофакельне згоряння газу відбувається на поверхні керамічних елементів і нагріває їх до температури 800-950оС. Стабілізаційна металева сітка з жаростійкої сталі на поверхні випромінювача випромінює короткохвильове інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі максимуму енергії ?max 2 5 - 3 0 мкм при інтегральній інтенсивності потоку енергії до 100 -110 кВт. Завдяки малій теплопровідності керамічних елементів підтримується різниця в температурах випромінюючої поверхні 800-950оС і протилежної тильної сторони яка становить 150оС що забезпечує надійну роботу випромінювача. Продукти згоряння газу йдуть у верхню зону приміщення що дозволяється санітарними нормами або централізовано відводяться з приміщення в залежності від проектного рішення. Випромінювач генерує факел інфрачервоного випромінювання інтенсивність якого по центру становить від 1500 0 Вт/м2 на відстані до 0 5 м і до 5-6 Вт/м2 на підлозі приміщення на відстані10 0-12 0 м. Рис.1 Рис. 1. Характер розповсюдження випромінювання в горизонтальній площині в залежності від висоти підвісу "світлого випромінювача" ПГІВ - 30 Площа яка опромінюється при розміщенні випромінювача паралельно підлозі становить коло з діаметром до 5 - 20 м в залежності від потужності випромінювача його розмірів та висоти підвісу. Розповсюдження випромінювання в робочій зоні в значній мірі залежить також від кута нахилу випромінювача відносно підлоги рис. 2 . При розміщенні опромінювача під кутом 30 - 60? до підлоги максимум енергії можливо направити на протилежну стіну а робочу зону винести на периферію факела що дозволить значно зменшити інтенсивність опромінення робочого місця. Врахування цих параметрів випромінювання дозволяє створити допустимі рівні опромінення робочої зони. 4.2. "Темні" трубчасті інфрачервоні випромінювачі газові далі - ІТГО . Принцип роботи темних трубчастих обігрівачів типу ІТГО рис.3 заснований на нагріванні металевої труби - "випромінювача" газовим полум'ям схованим в її середині. "Темні" трубчасті інфрачервоні випромінювачі виготовляються з термостійких спеціальних сталей товщиною 0 7 - 1 0 мм у вигляді труб діаметром до 300 мм різної конфігурації тупикові Р V W-образні кільцеві та ін. . Режим роботи випромінювачів регулюється за допомогою автоматичних пристроїв. До складу цих випромінювачів входить пальник з'єднаний трубкою з витяжним вентилятором. Продукти згоряння проходять по трубах-випромінювачам і нагрівають їх до температури 300 - 520оС охолоджені в системі опалення гази частково змішуються з новими порціями частково відводяться в атмосферу. Теплозахисний рефлектор який розташований над трубою дозволяє концентрувати випромінювання і направляти його в нижню зону приміщення. Рис. 3. Інфрачервоний трубчатий газовий обігрівач 1. газорегулюючий блок керування 2. вентилятор 3. труба-випромінювач 4. відбивач При температурі нагріву трубчатого випромінювача 300 - 520оС і потужності 12 - 14 кВт генерується потік випромінювання з довжиною хвилі максимуму енергії ?max в діапазоні 4 0 - 4 5 мкм інтенсивність якого знаходиться в межах 10 0 - 300 0 Вт/м2 в залежності від висоти підвісу кута випромінювання і проекції геометричного центру. Площа опромінення покриття випромінюванням на підлозі становить до 3 м по обидва боки відносно вісі опромінювача інтенсивність потоків енергії зменшується зі збільшенням висоти підвісу опромінювача а також відносно проекції центру факела випромінювання рис.4 . "Темні" ІЧ випромінювачі монтуються на висоті від 4 0 м. В системах з "темними" ІЧ випромінювачами продукти згоряння газу повинні обов?язково виводитись назовні в зв'язку з підвищеним вмістом оксидів азоту в порівнянні з "світлими" випромінювачами. Рис.4 Характер розповсюдження випромінювання темних випромінювачів в залежності від висоти підвісу в горизонтальній площині в залежності від відстані. 4.3. "Супертемні" інфрачервоні випромінювачі ІНГО . "Супертемні" випромінювачі по конструкції подібні до "темних" трубчастих інфрачервоних випромінювачів або "світлих" але з температурою нагріву випромінюючої поверхні до 250?С що утворює потік інфрачервоного випромінювання з довжиною хвилі 5 - 6 мкм - довгохвильового. Ці випромінювачі мають найменшу потужність і можуть встановлюватись безпосередньо на робочих місцях. 4.4. Електричні інфрачервоні випромінювачі. Електричні інфрачервоні обігрівачі типу "МАРС-ОИ" та інші потужністю від 1300 до 4200 Вт мають габарити 1700 1200 мм · 400 280 мм · 60 мм. Джерелом енергії є трубчасті електронагрівачі ТЕНи потужністю від 375 до 700 Вт. Випромінююча панель пресований сплав алюмінію АД-31 має температуру від 200 до 300 оС. При експлуатації також нагрівається корпус приладу особливо в зоні розміщення розподільчих колодок до 100оС. Максимум енергії яку випромінюють ці обігрівачі знаходиться в діапазоні 6 0-7 5 мкм "супертемні" випромінювачі . В таблиці 1 представлені дані щодо інтенсивності потоків інфрачервоного випромінювання в залежності від потужності випромінювачів на відстані 1 5 м від випромінювачів в проекції геометричного центру при розміщенні приймача вимірювального приладу перпендикулярно падаючому потоку енергії. Таблиця 1 Інтенсивність ІЧ випромінювання на відстані 1 5 м в проекції геометричного центру в залежності від потужності випромінювачів Тип обігрівача Інтенсивність потоку інфрачервоного випромінювання Вт/м2 МАРС-ОИ 13 60 МАРС-ОИ 19 80 МАРС-ОИ 22 90 МАРС-ОИ 33 100 МАРС-ОИ 42 130 Обігрівачі монтують на стелях стінах конструкціях споруд за допомогою тросів шин прикріплювальних кронштейнів на відстані не менш ніж 0 15 м від панелей і бокових стін на відстані 1 7 - 3 5 м від робочої зони в залежності від їх потужності. Використовуються і інші системи електричних випромінювачів з різними характеристиками випромінюючих панелей потужністю від 100 до 700 Вт з температурою випромінюючої поверхні від 800С і вище типу "Еcosun" які випромінюють в діапазоні 7 0 - 8 0 мкм - довгохвильове випромінювання. Такі опромінювачі можливо використовувати для локального обігріву окремих робочих місць. Інтенсивність випромінювання від опромінювача потужністю 600 Вт на відстані 1 5 м по центру становить до 35 Вт/м2. 5. Особливості впливу інфрачервоного випромінювання на організм людини допустимі нормативи опромінення і формування теплового стану організму. ІЧ випромінювання є біологічно активним фактором ефект якого залежить не тільки від інтенсивності опромінення але і від довжини хвилі максимуму енергії випромінювання ?max . Для "світлих" випромінювачів ?max знаходиться в діапазоні 2 5 - 3 0 мкм для "темних" - в діапазоні 4 0 - 4 5 мкм "супертемних" - в діапазоні 5 0-7 0 мкм. Ці частки спектру неіонізуючих електромагнітних випромінювань є дуже активними і поглинаються структурними елементами клітин живого організму а також молекулами води білками сироватки крові холестерином та ін. В залежності від інтенсивності опромінювання спостерігаються теплові ефекти. Наявність реакцій поглинання фотонів інфрачервоного випромінювання структурними елементами тканин живого організму свідчить про те що дія ІЧ випромінювання призводить не тільки до теплового ефекту в основі його взаємодії з організмом мають місце складні фізико-хімічні процеси. Змінюється енергетика біохімічних процесів внаслідок дії енергії яка поглинається на структурні перебудови на молекулярному рівні формуються електронозбуджені стани які сприяють підсиленню процесів перекісного окислення ліпідів пошкодженню мембранної проникливості. В залежності від спектрального складу і інтенсивності опромінення спостерігаються пошкодження проникливості клітинних мембран зміни стану природної резистентності організму різна ступінь напруження терморегуляторних функцій функцій систем кровообігу. Ці реакції організму проявляються в характері змін температури шкіри що опромінюється теплонакопиченні інтенсивності суб'єктивного теплопочуття. При збільшенні інтенсивності опромінення зростають несприятливі зміни в функціонуванні міокарду особливо його скоротливої функції. Випромінювання з максимумом енергії в області 1 5 - 3 0 мкм з енергією фотонів до 0 4еВ інтенсивно поглинається в епідермісі відповідно положенню полос поглинання С-Н N-Р і О-Н зв'язків які входять до складу молекул білків холестерину і інших органічних речовин у складі шкіряного покрову. Ці ж лінії спектру гарно поглинаються і водою яка становить основну масу тканин організму. Випромінювання в цьому діапазоні спектру викликає значне напруження терморегуляторних функцій. Необхідно відмітити що більш довгохвильове випромінювання ?max 4 0 - 4 5мкм має меншу енергію фотонів і в найменшій мірі поглинається структурними елементами тканин за виключенням води яка входить до складу епідермісу. В зв'язку з малою енергією фотони цього діапазону спектру проникають в тканини на незначну глибину і поглинаються в поверхневих шарах епідермісу що призводить до підвищення температури шкіряних покровів але біофізико-хімічні процеси при дії енергії цього діапазону спектру мають меньш виражений характер протікають більш сприятливо. Наявність теплових ефектів свідчить про формування пошкоджуючих реакцій. При цьому характер реакцій визначається і спектральним складом опромінення. Як видно з даних представлених в таблиці 2 спостерігається різна ступінь підвищення температури шкіри на опромінених ділянках шкіри і середньозваженої температури шкіри. Таблиця 2 Характер змін теплового стану організму в залежності від спектрального складу ІЧ опромінення ?max Характер реакцій організму ?max опромінен-ня мкм Ступінь підвищення темпе-ратури опроміненої шкіри 0С Підвищення середньозваженої температури шкіри 0С Теплонако-пичення к Дж Оптимальні реакції реакції адаптації 3 0 4 5 >6 0 до 0 8 до 1 1 до 0 6 до 1 0 до 0 7 до 0 5 до 67 0 до 84 0 до 67 0 Допустимі реакції реакції компенсації 3 0 4 5 >6 0 0 8-1 3 1 1-1 8 0 6-1 0 0 6-1 0 0 7-1 1 0 5-1 0 67 0-104 0 84 0-116 0 67 0-104 0 Пошкоджуючі реакції 3 0 4 5 >6 0 >1 3 >1 8 >1 0 >1 0 >1 1 >1 0 >104 0 >116 0 >104 0 Найбільш чутлива до опромінення голова. При інтенсивності опромінення більше 30 - 60 Вт/м? можливі неприємні реакції типу "сонячного удару". Параметри теплового стану організму є основою гігієнічної оцінки допустимих інтенсивностей опромінення в залежності від типу опромінювачів які використовуються для опалення виробничих приміщень. При оцінці "світлих" опромінювачів у працівників температура ділянок шкіри які опромінюються обличчя груди кисті не повинні перевищувати 0 80С; про оцінці "темних" - 1 10С "супертемних" - 0 60С. Такі характеристики теплового стану у робітників спостерігаються при опроміненні інтенсивністю від 15 до 60 Вт/м? при температурі повітря 11-18?С. Як показали дослідження проведені в виробничих приміщеннях обладнаних "світлими" випромінювачами наявність слабких потоків ІЧ випромінювання 15-60 Вт/м2 сприяє формуванню допустимого теплового стану організму працюючого при температурі повітря 11 5 - 17 2оС значно нижчих ніж оптимальні 19 - 210С і допустимі 15 - 21оС для холодної пори року затверджених Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 далі - ДСН 3.3.6.042 при роботі середньої важкості. Індекс теплового навантаження ТНС-індекс - емпіричний інтегральний показник що відбиває сполучений вплив температури повітря швидкості його руху вологості та теплового випромінювання на теплообмін людини в цих умовах становить 13 5 - 19оС. Згідно Гігієнічної класифікації праці далі - ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083.2001 ці показники для оптимальних умов праці знаходяться на рівні 19 2 - 21 9оС для допустимих - 22 0 - 25 1оС. Різниця для оптимальних умов праці - незначна вона може бути обумовлена параметрами діючого ІЧ випромінювання. Цей факт дає можливість користуватись ТНС-індексом для оцінки параметрів мікроклімату в умовах дії ІЧ випромінювання для опалення виробничих приміщень але його оптимальними значеннями. Нормативи опромінення представлені в ГОСТ 12.1.005 зміна №1 від систем промислового опалення розроблені з урахуванням температури повітря в виробничих приміщеннях при відносній вологості 15-75 % і швидкості руху повітря 0 4 м/с для голови і тулуба працюючих таблиця 3 можливо рекомендувати для використання при гігієнічній оцінці систем променевого опалення. Таблиця 3 Допустимі інтенсивності опромінення в залежності від температури повітря* Температура повітря 0С Інтенсивність опромінення голови Вт/м2 Інтенсивність опромінення тулуба Вт/м2 11 12 13 14 15 16 60 60 60 45 30 15 150 125 100 75 50 25 *Нормативи розроблені відносно світлих опромінювачів для випромінювання з довжиною хвилі ?max = 1 5-3.0 мкм Таким чином ІЧ випромінювання яке використовується як джерело енергії для опалення обігріву приміщень потребує чіткої оцінки ступеня його впливу на тепловий стан організму і особливо ступінь опромінення голови. Допустимі інтенсивності опромінення організму людини передбачають наявність мінімальних рівнів напруження теплового стану на рівні порогу теплового відчуття таблиця 2 що може бути досягнуто за допомогою раціонального розміщення опромінювачів а також додаткового захисту за рахунок комплекту спецодягу головного убору з теплозахистом на рівні 0 155оС·м2/Вт 1кло . При цьому температуру повітря в межах 11 5 - 17 2оС і ТНС - індексу в межах 13 5 - 19оС можливо рекомендувати як допустимі. 6. Гігієнічні вимоги до повітря робочої зони при променевому опаленні. В приміщеннях з використанням пристроїв для променевого опалення ПГІВ пристрої горілочні інфрачервоного випромінювання концентрації шкідливих речовин оксидів вуглецю - СО і СО2 оксидів азоту - NОх в повітрі робочої зони не повинні перевищувати ГДК за ГОСТ 12.1.005-88. Такі самі вимоги розповсюджуються і на робочі місця які знаходяться вище рівня установки ПГІВ. При роботі ПГІВ продукти згоряння гасу надходять в повітря приміщення. Повітрообмін в виробничих приміщеннях повинен забезпечувати гарантоване видалення усього об?єму продуктів згоряння. Променеве опалення виробничих приміщень працює експлуатується протягом зміни а іноді безупинно. Для якісної оцінки стану повітря у залежності від тривалості роботи системи променистого опалення можливо використовувати формулу балансу відносно СО; NОх у повітрі приміщення: де С - концентрація шкідливої речовини в приміщенні через деякий проміжок часу після включення ПГІВ мг/м3 Спр - концентрація шкідливої речовини в повітрі що надходить мг/м3 С0 - початкова концентрація шкідливої речовини в приміщенні мг/м3 М - кількість шкідливих викидів мг/година V - обсяг опалювального приміщення м3 n - кратність повітрообміну в приміщенні. З аналізу формули випливає що з ростом часу "?" роботи системи опалення при заданій кратності повітрообміну "n" співвідношення "е-n?" прагне до 0 а співвідношення в дужках - до 1. Тобто все співвідношення прагне до постійної наповненої концентрації шкідливих речовин максимальної концентрації . За результатами досліджень встановлено що збільшення кратності повітрообміну вище 1 5 в приміщеннях з системами променевого опалення недоцільне в зв?язку з тим що підвищений повітрообмін суттєво не впливає на концентрацію СО в повітрі але значно збільшує втрати тепла. Продукти згоряння гасу яки мають високу температуру концентруються у верхній зоні приміщення вище рівня горілок. Через 1 0 -1 5 години роботи променевої системи опалення починає прогріватися підлога в приміщенні. При виключеній вентиляції потоки повітря від нагрітої підлоги піднімаються в верхню зону приміщення частина продуктів згоряння охолоджується при контакті з холодними конструкціями зовнішніх стін і спускається у низ. При справній роботі витяжної вентиляції надходження продуктів згоряння з верхньої зони в робочу навіть при скороченій обмеженій кратності повітрообміну - утруднюється. Як свідчать вимірювання при забезпеченні правильного згорання гасу в ППВ вміст СО в продуктах згоряння не більше 50 мг/м3 NОх - не більше 25 мг/м3 і забезпеченні повітрообміну за рахунок природної вентиляції в межах n=1 0-1 5 вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони опалюваного приміщення без врахування технологічних забруднень не перевищує ГДР і відповідає вимогам ГОСТ 12.1.0056 Назва речовини Концентрація мг/м3 в повітрі робочої зони в кабіні кранівника ПГІВ вище крана Оксид вуглецю СО 1 0-3 5 2 0-4 5 Діоксід азоту NO2 0 .5-1 0 1 0-1 5 Відведення відпрацьованих продуктів згоряння повинно проводитись слідуючими методами: за рахунок конвекції; за рахунок природного повітрообміну; за рахунок механічної вентиляції. Конвективне відведення відпрацьованих продуктів згоряння відтворюється через фрамуги аераційні фонарі ліхтарі дефлектори або через спеціальні отвори в стінах будов. На вентиляційних каналах допускається встановлення заторних або дроселюючих пристроїв за умови автоматичного їх відкриття на початку роботи опромінювачів. Відведення відпрацьованих продуктів згоряння буде достатнім якщо на 1 кВт встановленої теплової потужності системи променевого опалення з ПГІВ буде відводитись 10 м3/год повітря. Розрахунок необхідного обсягу потоку відпрацьованого повітря визначається за формулою: м3/год де Q - повна встановлена потужність системи з ПГІВ кВт; L - питомий об'ємний видаток витрата повітря яке відводиться L=10 м3/год · кВт. Розрахунок площі вентиляційного отвору вільний перетин - свободное сечение визначається за формулою: ; м2 де V - сукупний потік відпрацьованого повітря яке відводиться м3/год; v - швидкість потоку повітря яке відводиться м/с; n - кількість вентиляційних отворів. Відвід продуктів згоряння за рахунок природного повітрообміну відтворюється через природні нещільності прорізів отвори внаслідок різниці температури і тиску між внутрішнім і зовнішнім середовищем. Для гарантованого відводу продуктів згоряння за рахунок природного повітрообміну необхідно забезпечити такі умови: повітрообмін повинен становити не менш 1 5 V приміщення за годину; питоме фонове навантаження системи променевого опалення повинно становити менш 5 Вт/м2. Відвід продуктів згоряння за рахунок механічної вентиляції відтворюється вентиляторами встановленими вище рівня опромінювача. Кількість і розміщення вентиляторів залежить від розміщення горілок і геометрії приміщення. Система променевого опалення повинна блокуватись з системами місцевої і загальнообмінної механічної вентиляції так щоб була виключена можливість пуску системи опалення при непрацюючий вентиляції. Відвід відпрацьованого повітря буде достатнім якщо із приміщення відводиться 10 м3/год повітря на 1 кВт встановленого теплового навантаження. При розрахунках системи вентиляції необхідно враховувати забрудненість повітря від існуючого технологічного процесу. Розрахунок повітрообміну для всіх способів вентиляції для приміщень з променевим опаленням повинен проводитися відносно додержання ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони ГОСТ 12.1.005-88 . В системі променевого опалення з використанням інфрачервоних трубчатих газових опромінювачів ІТГО продукти згоряння газу відводяться за межі приміщень через димоходи не забруднюючі повітря приміщень. Якщо повітря для горіння в ІТГО подається безпосередньо з приміщення яке опалюється необхідно компенсувати втрати повітря системою припливної вентиляції із розрахунку на 1 м3 спалюваного газу: м3 ; де - найнижча теплота згоряння газу 8000 к кал/м3 ; м3. 6. Вимоги до проектування і експлуатації систем променевого опалення. 6.1. Променеві газові і електричні системи використовуються для опалення і обігріву великооб'ємних виробничих приміщень >100-500м3 . На 1 кВт номінальної теплової потужності випромінювачів необхідно не менш 10 м3 об'єму приміщення. Це зали аеропортів вокзалів критих стадіонів перонів вокзалів споруд ринкового призначення демонстраційно-виставкових приміщень складів робочих місць у виробничих торгівельних і інших приміщеннях; відкритих робочих місць на будівництві приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей. 6.2. Системи обігріву з використанням газових ІЧ випромінювачів слід застосовувати в приміщеннях які мають достатній повітрообмін ДСТУ 2200-93 ГОСТ 21204-97 системи місцевої або загально обмінної вентиляції 6.3. Елементи системи обігріву не повинні мати горючі і поганогорючі матеріали які при експлуатації можуть виділяти в повітря шкідливі речовини 1-го та 2-го класу небезпеки - ГОСТ 12.1.005-88 . 6.4. При проектуванні системи обігріву з ІЧ газовими та електричними випромінювачами необхідно дотримуватись вимог ДБН В 2.5-20-2001 "Газопостачання" ГОСТ 12.1.005-88 зі зміною №1 додаток 4 обов'язковий а також вимог цього документу. 6.5. Опроміненість робочого місця можливо регулювати за допомогою раціонального розміщення робочої зони по відношенню до падаючого потоку випромінювання за допомогою змін кута нахилу опромінювача по відношенню до підлоги висоти його підвісу і т.і. 6.6. Вогненебезпечні будівельні конструкції технологічне обладнання з горючими матеріалами а також місця збереження горючих матеріалів повинні бути захищені від впливу потоку ІЧ випромінювання негорючими теплоізоляційними матеріалами та екранами. 6.7. Розміщення випромінювачів відносно конструкцій газопроводів і електропроводки повинно відповідати вимогам ДБН В 2.5-20-2001 "Правил улаштування електроустановок" "Правил пожежної безпеки в Україні". 6.8. Увага! Не допускається використання газових випромінювачів в житлових і підвальних приміщеннях. 6.9. Випромінювачі встановлюються на колонах стінах підвішуються до ферм балок конструкцій перекриття або розміщуються на спеціальних стояках із негорючих матеріалів. 6.10. Випромінювачі розміщуються у верхній зоні приміщення на висоті не менше 8 м для "світлих" і не менш 4 м - для "темних" опромінювачів. Максимум енергії від випромінювачів повинен знаходитись на висоті до 2 5 м в межах висоти робочої зони на внутрішніх поверхнях зовнішніх огороджень конструкціях обладнанні для чого випромінювачі необхідно підвішувати під кутом 30 - 60о по відношенню до підлоги. 6.11. "Супертемні" випромінювачі можливо використовувати для локального обігріву робочих місць при інтенсивності опромінення задньої поверхні тіла працівників яка захищена спецодягом з теплозахистом 1clo і більше - до 140 - 200 Вт/м? при швидкості руху повітря < 0 3 м/с. 6.12. Повітророзподіл в приміщеннях де використовуються газові ІЧ-випромінювачі повинен бути організований таким чином щоб забезпечити надходження повітря на робочі місця і зони без перемішування з продуктами згоряння газу. Для створення допустимих умов мікроклімату швидкість руху повітря на робочих місцях не повинна перевищувати 0 3 м/с згідно ДСН 3.3.6.042-99. 6.13. У приміщеннях з використанням променевих газових випромінювачів необхідно здійснювати контроль повітря робочої зони на наявність окису вуглецю з сигналом на загально цехову колективну попереджувальну сигналізацію. 6.14. Системи променевого опалення повинні бути оснащені системами автоматичного управління які забезпечують: відключення подачі газу при спрацюванні системи автоматичного пожежного захисту проти димний захист пожежна сигналізація пожежегасіння і т.і. ; контроль полум'я і відключення подачі газу на кожний пальник при відсутності сигналу про його наявність; можливість дистанційного відключення обігрівача від панелі управління який встановлено у доступному місці; включення або вимикання одного або групи випромінювачів; вимикання системи обігріву або групи випромінювачів при досягненні встановленої температури повітря; відключення загальної подачі газу при включенні системи контролю окису вуглецю СО в приміщеннях. 6.15. Випромінювачі повинні бути оснащені засобами автоматичного захисту які забезпечують їх відключення при відсутності електропостачання. 7. Методи контролю параметрів факторів виробничого середовища при використанні систем променевого опалення і обігріву. 7.1. Контроль параметрів факторів виробничого середовища при проведенні пусконаладжувальних робіт і підчас експлуатації систем променевого опалення включає вимірювання: температури повітря в приміщенні; відносної вологості і руху повітря; температури внутрішніх поверхонь огороджень конструкцій зовнішніх поверхонь устаткування; температури випромінюючих поверхонь пристроїв променевого опалення; параметрів опромінення робочої зони і поверхні тіла працюючого в т.ч. поверхні голови; кількості і складу продуктів згорання в робочій зоні приміщення при використанні газових випромінювачів. 7.2. Контроль параметрів мікроклімату в приміщеннях з системати променевого обігріву здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99. При цьому інтенсивність інфрачервоного опромінення варто вимірювати в горизонтальній і вертикальній площах на рівні голови і тулуба людини. Перелік приладів для контролю факторів виробничого середовища наведено в таблиці 6. Таблиця 6. Перелік приладів для контролю факторів виробничого середовища № з/п Прилад Призначення Похибка Допустимі параметри досліджуваних факторів 1 Психрометр Ассмана Вимірювання температури і відносної вологості повітря ± 0 1?С h=1м 11-18?С і вище 60-75 % 2 Термометр шаровий "Тензор-41" Визначення ТНС-індекса ± 0 3?С h=1м 13 5-19 0 на рівні грудей 3 Кататермометр або анемометр крильчатий Вимірювання швидкості руху повітря ± 0 05м/с h=1м 0 3 м/с 4 Пірометр "Raytek" Вимірювання температури поверхонь ± 1% h=1-1 5 м 12 0-25 0?С 5 Радіометр енергетичної освітленості РАТ-2П Вимірювання ІЧ-випромінювання ± 6% h=1-1 5 м 15-60 Вт/м2 на рівні голови 6 Газоаналізатор CMS Визначення СО СО2 NOx ± 3% ГДК СО 20 мг/м3; NOх 5 мг/м3 В.о. директора Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду С.А. Омельчук Рекомендована література 1. Миссенард Андре. Лучистое отопление и охлаждение. Пер. с франц./М. Изд-во литературы по строительству архитектуре и строительным материалам 1961-294 с. 2. Рекомендации по применению систем с газовыми инфракрасными излучателями. М. Ассоциация инженеров по отоплению вентиляции кондиционированию воздуха теплоснабжению и строительной теплофизике 1996-12 с. 3. Изменение №1 ГОСТ 12.1.005-88 Приложение 4 обязательное Гигиенические требования к показателям микроклимата производственных помещений оборудованных системами лучистого обогрева. - С. 126. 4. Гвозденко Л.А. О критериях оценки повреждающих эффектов инфракрасного излучения.- Гигиена и санитария 1987 г. - №11. - С. 24-28. 5. Гвозденко Л.А. К проблеме гигиенического нормирования електромагнитного излучения оптического диапазона. - Ж. "Довкілля" 1998 г. №4.- С. 26-29 6. Гвозденко Л.А. Чередниченко І.М Беседа А.Ю. Гігієнична оцінка енергетичного навантаження завдяки дії електромагнітного випромінювання оптичного діапазону. Зб. "Гігієна праці" В. 34 2003 г. - С. 159-170. ?? ?? ?? ?? 2