Наказ N 257 від 30.06.2009 р.

Наказ N 257 від 30.06.2009 р. Галузева програма підвищення енергоефективності у будівництві на 2010 - 2014 роки.Паспорт Галузевої програми підвищення енергоефективності у будівництві на 2010 - 2014 роки

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ НАКАЗ від 30 червня 2009 року N 257 Про затвердження Галузевої програми енергоефективності у будівництві на 2010 - 2014 роки На виконання указів Президента України від 28.02.2008 N 174/2008 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" та від 28.07.2008 N 679/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.05.2008 "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів" та на підставі рішення Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25 червня 2009 року N 79 наказую: 1. Затвердити Галузеву програму енергоефективності у будівництві на 2010 - 2014 роки далі - Галузева програма розроблену Науково-технічним центром з питань енергоефективності та енергозбереження у сфері будівництва ДП НДІ будівельних конструкцій додається . 2. Управлінню архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд Авдієнко О. П. разом з ДП НДІ будівельних конструкцій Кривошеєв П. І. : 2.1. Подати на погодження до НАЕР Галузеву програму згідно з порядком встановленим НАЕР; 2.2. Після погодження Галузевої програми у двотижневий строк розробити план заходів із запровадження та реалізації зазначеної програми у 2009 році забезпечити науково-технічний супровід та її моніторинг. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Негоду В. А. Міністр В. Куйбіда ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30 червня 2009 р. N 257 Галузева програма підвищення енергоефективності у будівництві на 2010 - 2014 роки ПАСПОРТ Галузевої програми підвищення енергоефективності у будівництві на 2010 - 2014 роки 1. Галузева програма підвищення енергоефективності у будівельній галузі на 2010 - 2014 роки схвалена та рекомендована до затвердження на засіданні президії Науково-технічної ради Мінрегіонбуду 25 червня 2009 р. та затверджена наказом Мінрегіонбуду від 30.06.2009 N 257. 2. Програма затверджена: наказом Мінрегіонбуду від 30 червня 2009 р. N 257. 3. Замовник Програми: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. Адреса: 01025 м. Київ вул. В. Житомирська 9 реєстраційний рахунок N 35215006004086 в Державному казначействі України м. Києва МФО 820172 код ЄДРПОУ 35134370 КПКВК 2751030. 4. Розробник Програми: Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" ДП НДІБК адреса: 03680 Київ-37 вул. І. Клименка 5/2 р/рахунок N 26001021825151 у Залізничному відділенні КМФ АКБ "УКРСОЦБАНК" в м. Києві ЄДРПОУ 02495431 МФО 322012 свідоцтво платника податку N 36097513 індивідуальний податковий код N 024954326584. 5. Перелік співрозробників Програми: Академія будівництва України адреса: 01133 м. Київ бульвар Лесі Українки 26; Асоціація "Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів і виробів" адреса: 03680 Київ вул. І. Клименка 5/2; Науково-дослідний інститут будівельного виробництва НДІБВ адреса: 03680 м. Київ МСП Червонозоряний проспект 51; Київський національний університет будівництва та архітектури КНУБА адреса: 03037 м. Київ Повітрофлотський просп. 31; Український науково-дослідний інститут будівельних матеріалів ДП НДІБМВ адреса: 04080 МСП м. Київ вул. Костянтинівська 68; Інститут теплофізики національної академії наук України адреса: 03680 м. Київ вул. Желябова 2-а; Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ "КПІ" адреса: 03056 м. Київ просп. Перемоги 37 корпус 22; Асоціація "Укрцемент" адреса: 02002 м. Київ вул. М. Раскової 2; УкрНДІПроектстальконструкції імені В. М. Шимановського адреса: 02125 м. Київ пр. Визволителів 1; Корпорація "ТехноНІКОЛЬ" адреса: 51901 м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська обл. вул. Торговельна 2; Український державний науково дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва "УкрНДІпроцивільсільбуд" адреса: 03039 м. Київ проспект 40-річчя Жовтня 50; ТОВ КНАУФ Україна адреса: 02002 м. Київ вул. Луначарського 4; Броварський заводобудівельний комбінат адреса: 07400 м. Бровари Київської обл. Промвузол; ТОВ "Віссман" адреса: 03150 м. Київ вул. Димитрова 5 корп. 10-а; Асоційоване підприємство "Київміськбудматеріали" адреса: м. Київ-30 вул. Б. Хмельницького 31; "Данфосс ТОВ" адреса: 04080 м. Київ вул. В. Хвойки; НВП "Елетер" адреса: 02660 м. Київ вул. Магнітогорська 2. 6. Керівник Програми: Негода В'ячеслав Андронович заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва України. 7. Строк виконання: початок - 1 січня 2010 р. закінчення - 31 грудня 2014 р. 8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування млн. грн. Джерела фінансування Обсяг фінансування У тому числі за роками 2010 2011 2012 2013 2014 Власні кошти підприємств 2130 450 450 400 400 430 Державний бюджет 5430 1100 1100 1050 1050 1130 Місцевий бюджет 10310 2070 2070 2060 2060 2050 Кредити гранти позики тощо 140 40 50 50 - - Інші залучені відповідно до законодавства кошти 490 150 150 150 40 - Всього 18500 3810 3820 3710 3550 3610 Керівник Програми В. А. Негода М. П. Вступ Галузева програма підвищення енергоефективності у будівельній галузі на 2010 - 2014 роки далі - Галузева програма розроблена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів". У Програмі представлено дані аналізу існуючого стану з забезпечення енергоефективності в будівельній галузі на підставі яких визначено пріоритетні напрямки реалізації державної політики енергозбереження шляхи максимального використання резервів економії паливно-енергетичних ресурсів у галузі сформовано комплекс організаційних технічних та економічних заходів взаємопов'язаних за ресурсами виконавцями та строкам реалізації які направлено на підвищення енергоефективності будівельної галузі. Очікуване Україною входження до європейського простору передбачає прийняття загальноєвропейських правил та шляхів їх реалізації. Галузева програма передбачає гармонізацію національної нормативної бази з вимогами Євросоюзу щодо енергоефективності будівель а також основою реалізації Енергетичної стратегії України до 2030 р. в будівельній галузі. Галузевою програмою також враховується комплексність європейських підходів щодо економії природних ресурсів їх раціонального використання та реалізації заходів із забезпечення Кіотського протоколу. Програма передбачає встановлення цілеспрямованих дій що орієнтовані на покращення енергетичного стану України та забезпечення загальнолюдських цінностей - збереження планети для наступних поколінь за рахунок захисту оточуючого середовища. Природні ресурси такі як: нафта природний газ та тверді види палива є основними джерелами виділення вуглекислого газу. Економія природних ресурсів та їх раціональне використання є важливою частиною економічної політики України та заходів направлених на реалізацію Кіотського протоколу. Управління попитом на енергію є інструментом що впливає на енергетичний ринок і тим самим на надійність постачання енергоносіїв у середньо- та довготерміновому планах. Підвищення ефективності використання енергії неможливе без спеціальних заходів у будівельній галузі. У житловому секторі та сфері послуг де основними об'єктами енергопостачання є будівлі споживається до 40 відсотків енергоресурсів України. Така тенденція потребує державного керування направленого на ефективне використання енергії будівлями і відповідного скорочення виділення вуглекислого газу. Комплексною державною програмою енергозбереження України розробленою в середині 90-х відзначено тенденції розвитку і можливості досягнення енергозбереження економіки України в тому числі будівельного комплексу до складу якого відносять промисловість будівельних матеріалів промислове та цивільне будівництво. За результатами представленої в програмі оцінки визначалось що в цілому шляхом впровадження заходів з енергозбереження енергоємність галузі планувалось знизити по відношенню до 1990 року у 2000 року на 13 % 2005 р. - 26 % 2010 р. - на 45 %. При цьому щорічна економія на рівні 2010 року повинна була складати 8.5 млн. т. у. п. при витратах у 2.7 млрд. гривень. Структура споживання котельно-пічного палива в Україні по галузях народного господарства передбачала стабільний рівень споживання будівельною галуззю на рівні 0 8 - 0 9 % від загального рівня за період з 1990 до 2010 року. Одночасно доля споживання житлово-комунального сектору повинна була зростати з 14 2 % у 1990 р. і 20 8 % у 1995 до 21 4 % у 2000 21 9 % у 2005 і 22 4 % у 2010 роках. Виходячи з необхідності уточнення державних прогнозів щодо енергозбереження в народному господарстві були актуалізовані дані щодо розвитку енергозбереження в державі за прийнятою у 2005 році Енергетичною стратегією України до 2030 року. Відповідно до зазначеної стратегії у 2030 р. порівняно з 2005 р. загальна економія паливних ресурсів за рахунок технічного фактора оцінюється в 128 42 млн. т. у. п. електричної енергії - 108 72 млрд. кВт/рік теплової енергії - 231 87 млн. Гкал що в цілому складає 198 06 млн. т. у. п. Галузевий аналіз потенціалу економічно доцільного енергозбереження за період 2010 - 2030 років за рахунок технічного технологічного фактора визначає рівень можливої економії: • промисловістю будівельних матеріалів - палива 1 1 ? 1 7 % електроенергії 1 9 ? 3 3 % теплової енергії 1 1 ? 1 9 %; • будівництвом - палива 0 8 ? 0 9 % електроенергії 0 2 ? 0 3 % теплової енергії 0 2 %; • житлово-комунальним господарством - палива 12 3 ? 14 3 % електроенергії 20 2 ? 20 5 % теплоенергії 29 0 ? 45 3 %. Вищенаведене дозволяє зробити висновок щодо низького потенціалу енергозбереження промисловості будівельних матеріалів і будівництва відносно інших галузей промисловості та доцільності зосередження на вдосконаленні обладнання і технологічних процесів в найбільш енергоємних виробництвах. Одночасно необхідно відзначити що основним резервом енергозбереження є зниження споживання енергоресурсів об'єктами житлово-громадського призначення доля яких у загальному споживанні будівельною галуззю складає понад 80 %. Приведення теплотехнічних властивостей об'єктів до сучасного європейського рівня дозволить крім заощадження енергоресурсів вирішити проблему забезпечення нормативного рівня комфорту житлового середовища відсутність якого стала суттєвою соціальною проблемою мешканців багатоквартирних житлових будинків і працівників закладів соціального призначення. Мінрегіонбудом забезпечується вдосконалення нормативно-методичної бази нового будівництва і реконструкції об'єктів будівництва що обумовлює енергоефективність закладених рішень при зведенні об'єктів і проведенні подальшої модернізації реконструкції елементів і інженерних систем будівель. Створення умов для запровадження сучасного рівня питомого споживання об'єктами будівництва енергоресурсів шляхом удосконалення законодавчої і нормативно-методичної бази дозволить зменшити споживання енергоресурсів державою оптимізувати структуру споживання з урахуванням завдань держави щодо пріоритетів використання існуючих енергогенеруючих потужностей зняти занепокоєність населення щодо забезпечення комфортних умов проживання. З огляду на викладене передбачається проведення заходів галузевої державної політики щодо формування та розвитку внутрішніх ринків товарів кінцевого споживання за рахунок вітчизняних будівельних матеріалів і виробів з високими якісними характеристиками та відносно зниженим рівнем енергоємності вироблення одиниці продукції а також щодо доведення витрат паливно-енергетичних ресурсів при зведенні та експлуатації об'єктів будівництва до сучасного рівня розвинутих країн зниження затрат бюджетних коштів на утримання бюджетних установ. 1. СУЧАСНИЙ СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ Перший етап забезпечення енергоефективності об'єктів будівництва в Україні було здійснено в 1993 - 1995 роках коли значно зросли нормативні вимоги до рівня опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель і споруд різного призначення що призвело до переходу на енергоефективні багатошарові огороджувальні конструкції а також були введенні вимоги до обов'язкового обліку енергоспоживання в будівлях що забезпечило зниження експлуатаційних витрат енергоресурсів при експлуатації нових та реконструйованих будівель до 30 %. Подальший розвиток енергозбереження в будівельній галузі забезпечували шляхом реалізації загальнодержавних заходів передбачених такими документами: - Національна енергетична програма України схвалена Постановою Верховної Ради України від 15 травня 1996 року N 191; - Комплексна державна програма енергозбереження України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р. N 148; - Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97 N 1505; - Програма поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2002 роки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.95 N 947 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 N 1657; - Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів мікрорайонів застарілого житлового фонду"//ВВР.-2007-N 10. - Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження" із змінами внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 N 501; від 16.08.2005 N 746; від 08.11.2006 N 1571 . Накопичений досвід запровадження енергозберігаючих заходів і обладнання технологічні і технічні можливості народного господарства України були враховані в Галузевій програмі енергозбереження в будівельному комплексі та житлово-комунальному господарстві на 2000 - 2005 рр. та на перспективу розробленій відповідно до Указу Президента України від 10.03.2000 N 457 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 N 1040 "Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України" і яка затверджена рішенням колегії Держбуду України від 09.10.2001 N 96 "Про Галузеву програму енергозбереження у будівельному комплексі та житлово-комунальному господарстві на 2001 - 2005 роки та на перспективу". Зазначена Програма була спрямована на вирішення проблеми підвищення енергоефективності використання та зменшення споживання будівельним комплексом енергоресурсів зокрема природного газу розширення обсягів використання електроенергії для опалення житлових і громадських будинків і споруд збільшення обсягів і сфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії використання інноваційних технічних технологічних та організаційних рішень. За результатами її реалізації в будівництві забезпечено подальше підвищення енергоефективності галузі. Обсяги економії паливно-енергетичних ресурсів при зведенні нового житла і реконструкції наявного житлового фонду табл. 1 свідчать про ефективність проведених заходів передбачених зазначеною Галузевою програмою. Частка житла що зведено з дотриманням нових теплотехнічних нормативів становила у 2001 р. - 60 % 2002 р. - 70 % 2003 р. - 80 % у 2004 р. та подальші роки - 100 %. За рахунок уведення протягом 2001 - 2006 рр. нового житла та реконструкції існуючого житлового фонду на кінець 2006 року зменшення енерговитрат паливно-енергетичних ресурсів становило 990 тис. т. у. п. Таблиця 1.1 - Показники обсягів економії ПЕР при введенні в експлуатацію нового житла з дотриманням нових теплотехнічних нормативів у 2001 - 2005 роках Роки 2001 2002 2003 2004 2005 Обсяги введення житла з дотриманням нових теплотехнічних нормативів тис. кв. м 4616 4 6111 0 7855 04 1111 33 11500 0 Обсяги економії ПЕР тис. т. у. п. 110 8 146 7 188 5 267 1 276 0 У зв'язку з реорганізацією Держбуду України Указ Президента України від 16.03.2002 N 259/2002 та відповідним розмежуванням функцій Державного комітету України з будівництва та архітектури і Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства зазначена Галузева програма втратила чинність. Враховуючи зарубіжний досвід який показує можливість зниження фактичного споживання ресурсів на 15 - 20 % а в окремих випадках - 30 % за рахунок регулювання та раціонального їх використання Програмою поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2002 роки було передбачено низку заходів за результатами реалізації яких при повному оснащенні наявного житлового фонду побудинковими приладами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії щорічна економія ресурсів мала становити: води - 570 млн. куб метрів; теплової енергії - 16 3 млн. Гкал; електроенергії - 700 млн. кВт·год.; природного газу - 1 2 млрд. куб метрів а в перерахунку на умовне паливо - близько 2 млн. т у. п. Разом з тим через відсутність реального механізму фінансування неможливість передбачення виділення коштів у Державному бюджеті України як це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року N 483 та місцевих бюджетах реалізація Програми виявилася незадовільною і передбачені заходи доцільно переглянути з урахуванням сучасних технічних можливостей із наданням пріоритетів комплексним об'єктним системам обліку та автоматичного регулювання споживання ресурсів. Реалізація заходів зазначених програм подальший розвиток енергозбереження в будівельній галузі протягом 2006 - 2009 років створили передумови для комплексного запровадження загальноєвропейських підходів щодо енергоефективності об'єктів житлово-громадського призначення а також суттєвого підвищення ефективності використання енергоносіїв із урахуванням пріоритетів держави та орієнтації на впровадження заходів з енергозбереження безпосередньо споживачами. На даний час у будівельній галузі створено нормативно-методичну базу з енергозбереження при проектуванні та будівництві об'єктів житлово-громадського призначення що забезпечує економію енергоресурсів понад 30 % при експлуатації будинків порівняно з відповідними нормами що діяли до 1994 року. Однак зазначені нормативні вимоги є обов'язковими лише при проектуванні та будівництві нових і реконструкції існуючих житлових та громадських будинків і споруд що стримує приведення об'єктів існуючого фонду до загальноєвропейських вимог щодо енергоефективності. Подальший розвиток і вдосконалення існуючих нормативних та методичних документів спрямованих на енергоефективність потребує реалізації комплексного підходу щодо мінімізації енергоспоживання об'єктів включаючи крім запровадження сучасних огороджувально-утеплювальних систем і конструкцій комплексний облік і автоматичне регулювання споживання всіх видів енергоресурсів забезпечення сучасного рівня комфорту в приміщеннях оптимізацію використання джерел енергопостачання з розширенням їх за рахунок використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії сонця вітру геотермальної біоенергії природної і техногенної теплоти оптимізацію об'ємно-планувальних рішень будинків їх форми та орієнтації у конкретних кліматичних умовах. Комплексна оцінка стану енергоефективності у будівельному комплексі яка була розглянуто у листопаді 2008 року на засіданні президії Науково-технічної ради Мінрегіонбуду обумовила основні завдання та заходи на 2009 рік та наступні роки а також стратегічні підходи щодо забезпечення енергозбереження в зазначеній Програмі та визначила коло основних питань що відносяться до сфери діяльності Мінрегіонбуду в тому числі щодо підвищення енергоефективності використання та зменшення споживання будівельним комплексом енергоресурсів зокрема природного газу розширення обсягів використання електроенергії для опалення житлових і громадських будинків і споруд збільшення обсягів і сфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії використання інноваційних технічних технологічних та організаційних рішень. Для компетентного і професійного вирішення питань енергозбереження у сфері будівництва промисловості будівельних матеріалів та житлово-комунального господарства створено на базі ДП НДІ будівельних конструкцій Науково-технічний Центр з питань енергоефективності та енергозбереження у сфері будівництва Мінрегіонбуду головною метою якого є моніторинг виконання і науково-методичне супроводження заходів Програми. При розробленні заходів програми і проведенні оцінки можливих результатів було враховано наступні особливості розвитку будівельного комплексу України. Загальні зміни національної економіки обумовили тривале зниження виробництва в будівельній галузі яка почала відновлюватись лише протягом останніх років про що свідчать статистичні дані рис. 1.1 . Враховуючи суттєвий вплив параметрів огороджувальних конструкцій будівель на їх енергоефективність доцільно відзначити тенденції перерозподілу у 2004 - 2008 роках використання в новому будівництві стін з різних матеріалів рис. 1.2 . Аналіз даних свідчить про відсутність впливу проведеного у 2007 році нормативного підвищення мінімального теплового опору огороджувальних конструкцій будівель на більш широке запровадження сучасних енергоефективних матеріалів стін блоки штучні вироби з ніздрюватого бетону . При цьому статистика обсягів використання різних матеріалів не дозволяє визначити сталі пріоритети ринку рис. 1.3 що свідчить про доцільність створення Мінрегіонбудом додатково до існуючого нормативного механізму сприяння запровадженню в нове багатоквартирне житлове будівництво сучасних енергоефективних стінових виробів використання яких в розвинутих країнах стало традиційним і суттєво знизило зведення будинків з цегляними стінами що є найбільш популярними і розвинутими в Україні. Рис. 1.1 - Обсяги зведення житла в Україні в 1985 - 2008 роках Обґрунтований аналіз щодо використання енергоефективної продукції в будівельній галузі потребує вдосконалення державної статистичної звітності про що свідчать представлені дані. При існуючій системі статистичної звітності неможливо визначити вичерпне уявлення про фактичне використання наприклад теплоізоляційного та конструктивно-теплоізоляційного ніздрюватого бетону який доцільно запроваджувати в огороджувальних конструкціях будинку як дрібноштучні вироби блоки або монолітний газобетон. Загальносвітові і національні проблеми що виникли внаслідок світової економічної кризи призупинили розвиток будівництва тому на даний час проблемним є визначення перспективних обсягів уведення в експлуатацію об'єктів житлово-громадського призначення. Відповідно об'єктивне визначення прогнозних обсягів економії енергоресурсів на даний час може бути проведено лише на рівні питомих показників залежно від обсягів реалізованих у проекті енергозберігаючих заходів місця будівництва і призначення об'єкта. Рис. 1.2 - Використання стін з різних матеріалів у 2004 - 2008 роках за даними Держкомстату Рис. 1.3 - Тенденції використання різних матеріалів стін у 2004 - 2008 роках Необхідно також урахувати відсутність у державі нормативно визначеної комплексної оцінки енергоефективності забудови міст прийнятої за базовий критерій при аналізі варіантів енергоефективних заходів у розвинутих країнах. Виходячи за межі компетенції визначеної положенням про Мінрегіонбуд можливості Міністерства щодо підвищення енергоефективності в основному на об'єктах житлово-громадського призначення їх конструкції та інженерне обладнання в той час як за європейською методикою передбачено проведення узагальнюючої оцінки енергоефективності з урахуванням особливостей загальноміських інженерних мереж і енергогенеруючого обладнання. В цьому випадку наявність енергозберігаючих інновацій на об'єкті не завжди призводить до інтегрального позитивного результату. Враховуючи зазначене актуальним є термінове проведення аналізу можливості нормативного запровадження зазначеної європейської методики з визначення узагальнюючої оцінки енергоефективності інженерних і проектних рішень щодо енергозабезпечення і експлуатації містобудівних формувань. Для забезпечення такого підходу передбачається проведення міжгалузевої оцінки чинної нормативної бази із залученням фахівців Мінжитлокомунгоспу яке із Положення визначає державну політику щодо житлово-комунального господарства України в тому числі стосовно підвищення енергоефективності теплогенеруючого обладнання міських і прибудинкових інженерних мереж тощо. 2. ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАПРЯМУ В методологічному плані Галузева програма енергозбереження базується на основних засадах Комплексної державної програми енергозбереження України КДПЕУ та Додаткових заходах до неї. Сучасні концептуальні засади державної політики з питань енергозбереження визначені такими основними стратегічними документами: • Енергетична стратегія України на період до 2030 року план заходів якої затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. N 436-р ; • Указ Президента України від 28.02.2008 N 174/2008 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів"; • Указ Президента України від 28.07.2008 N 679/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів"; • розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. N 1334-р "Про схвалення пріоритетних напрямів діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження на 2008 - 2009 роки". З метою забезпечення більш повного підвищення енергоефективності народного господарства Кабінет Міністрів України протягом 2008 - 2009 років прийняв низку розпоряджень і постанов які сприяють запровадженню альтернативних нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії у всіх галузях в тому числі і в будівництві. Серед них: розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2005 N 577-р "Про заходи щодо енергозабезпечення споживачів" від 28.09.2006 N 502-р "Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією" від 11.06.2008 N 838-р "Про оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії". На сьогодні галузь будівництва забезпечена необхідною нормативною та методичною документацією яка спрямована на підвищення енергоефективності: від проектування об'єктів архітектури - до здачі об'єктів в експлуатацію з енергопаспортом на будинок. Усі норми проектування об'єктів житлові будинки об'єкти соціальної сфери та обслуговування населення мають окремий розділ "Вимоги до енергозбереження". Зазначеними вимогами гарантується економія споживання енергоресурсів при експлуатації будинків більш ніж на 30 % порівняно з нормами що діяли до 1995 р. Пріоритетним для Мінрегіонбуду є вдосконалення та наближення вимог з проектування та будівництва будівель до євростандартів. У 2009 році виходячи із реальних обсягів фінансування переглядається та вдосконалюється 35 першочергових нормативів і стандартів. Ця робота враховує рішення Уряду щодо забезпечення скорочення споживання газу в секторі будівництва на 20 % та створення нормативного підгрунтя з використання альтернативних джерел енергії зокрема: • використання електроенергії для систем опалення будинків; • застосування теплових насосів автономних котелень та поквартирного опалення; • використання геліосистем у будинках. На час розроблення Галузевої програми забезпечено наближення національних нормативних вимог до аналогічних вимог розвинутих країн і національним завданням стає їх реалізація на реальних об'єктах будівництва. Разом з тим стрімке наповнення будівельного ринку різними новими системами і обладнанням вимагає постійного вдосконалення норм через запровадження в будівельній практиці нових інженерних систем обладнання технологій. Досягнення енергоефективності на всіх етапах створення і реалізації інвестиційних проектів забезпечується контролем за дотриманням норм з енергозбереження. Проектні організації зобов'язані виконувати вимоги будівельних норм і в разі їх порушення жодний проект не повинен отримувати позитивного висновку в органах експертизи. Державною інспекцією з енергозбереження надаються технічні вимоги з енергозбереження на проектування виконання яких контролюється на стадії експертизи проекту та при здачі об'єкта в експлуатацію. На стадії будівництва та прийняття об'єктів в експлуатацію також забезпечується контроль органами Держархбудконтролю на місцях. Таким чином Мінрегіонбудом створено загальні підстави для залучення вимог нормативної бази ЄС щодо енергозбереження до національної нормативної бази будівництва. При забезпеченні зазначеного розвитку галузевої нормативної бази передбачається враховувати наступне. 2.1. Особливості нормування енергозбереження ЄС Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому копенгагенському та мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи необхідні для ефективного правотворення та правозастосування. Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire правової системи Європейського Союзу . Директиви Європейського Парламенту та Ради є однією із складових правової системи Європейського Союзу. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу. Одним із найбільш ефективних шляхів використання можливостей нинішнього розширення ЄС Україною є інтенсифікація роботи у напрямі адаптації національного законодавства норм і стандартів до відповідних норм ЄС. Адаптація законодавства України є планомірним процесом що включає декілька послідовних етапів на кожному з яких повинна бути досягнена певна ступінь відповідності законодавства України до Європейського Союзу. Директивою Ради від 21 грудня 1988 року про наближення законів підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно будівельних виробів 89/106/ЄЕС зазначено що будівельні споруди їх обладнання для опалення охолодження та вентиляції мають бути спроектовані та побудовані таким чином щоб обсяг енергії необхідної для їх функціонування був невеликий зважаючи на місцеві кліматичні умови та умови теплового комфорту для мешканців. Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами-членами від 14 червня 1994 року визначено пріоритетні сфери адаптації законодавства однією з яких є технічні правила і стандарти. Пріоритетні напрями державної політики у сфері використання енергетичних ресурсів відповідають Директиві 2006/32/ЄС. Так у пункті 1 статті 5 зазначеної Директиви визначено необхідність виконання програм направлених на енергозбереження прийнятих на національному регіональному та місцевому рівнях. Пунктом 1 преамбули Директиви Європейського Парламенту та Ради 2004/8/ЄС від 11 лютого 2004 року визначено що сприяння високоефективній когенерації є одним із пріоритетів Співтовариства враховуючи потенційні переваги когенерації щодо збереження первинних джерел енергії запобігання мережевим втратам енергії зменшення обсягів шкідливих викидів зокрема парникових газів. Тому необхідно вжити заходів з метою найповнішого використання потенціалу когенераційних технологій в енергетичній галузі. У пункті 25 преамбули Директиви 2003/30/ЄС передбачено що впровадження відновлюваних джерел енергії зокрема біопалива повинно супроводжуватись детальним аналізом економічних соціальних та екологічних наслідків. Пунктом 1 статті 7 Директиви 2001/77/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року щодо сприяння виробництву електроенергії з відновлюваних джерел енергії на внутрішньому ринку електроенергії визначено що розвиток альтернативної енергетики має отримувати всебічного сприяння навіть якщо саме відновлюваним джерелам енергії буде віддаватись пріоритет у забезпеченні електроенергією. Пунктом 10 преамбули Директиви 2002/91/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо енергетичного виконання будівель передбачено що "Енергетичне виконання будівель необхідно розраховувати на підставі методології що на регіональному рівні може бути диференційованою. Це окрім термоізоляції включає ще й інші фактори які відіграють щоразу важливішу роль як-от обладнання для опалення і кондиціону повітря застосування поновлюваних джерел енергії та планування будівлі. Комплексний підхід до даного процесу реалізований кваліфікованими і/або акредитованими експертами чия незацікавленість повинна бути гарантована за об'єктивними критеріями сприятиме зусиллям Країн-членів спрямованим на енергоощадність будівель а для майбутніх власників або користувачів забезпечить на ринку майна у Спільноті прозорість енергетичного виконання". В пункті 14 преамбули цієї ж Директиви 2002/91/ЄС Європейського парламенту і Ради щодо енергетичного виконання будівель передбачено що покращення загального енергетичного забезпечення будинків які вже зведені не обов'язково означає повне оновлення будинків а може торкнутися тільки тих частин які є найбільш важливими для забезпечення будинку енергією та є рентабельними. При цьому в пункті 15 преамбули Директиви 2002/91/ЄС визначено що вимоги щодо оновлення будинків які вже побудовані не повинні суперечити передбаченій функції якості та характеру будинку. Додаткові кошти вкладені в оновлення таких будинків повинні бути відпрацьовані впродовж розумного періоду відносно очікуваної технічної тривалості обсягів енергозбереження. У підпункті b пункту 3 Розділу B Додатка до Резолюції Ради від 15 січня 1985 року визначено що в будівельному секторі необхідним є розвиток заходів з метою заохочення споживачів до кращого регулювання власного споживання енергії наприклад таким заходом є встановлення індивідуальних лічильників у житлових та службових будівлях а також надання переваги більш надійним та економічним лічильникам . Відповідно до вимог пункту 1 статті 14 Директиви 2006/32/ЄС держави ведуть облік енергії збереженої за результатами заходів з енергозбереження. Згідно з пунктом 2 статті 1 Директиви Ради 92/75/ЄС держави встановлюють вимоги яким мають відповідати прилади що споживають енергію з метою їх розміщення на ринку експлуатації підвищення обсягів енергозбереження та рівня захисту довкілля а також підвищення безпеки постачання енергії. У пункті 1 статті 1 Директиви Ради 92/75/ЄС передбачається гармонізація національних заходів держав-членів щодо публікування зокрема шляхом маркування та розміщення інформації про продукцію інформації про споживання приладом енергії а також іншої додаткової інформації надаючи таким чином споживачам змогу обирати більш енергоефективні прилади. 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЗА СКЛАДОВИМИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ЩО ВИЗНАЧЕНІ РОЗПОРЯДЖЕННЯМИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Кабінет Міністрів України розпорядженням від 27 липня 2006 р. N 436-р затвердив план заходів на 2006 - 2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року яким визначено центральним органам виконавчої влади короткострокові завдання щодо забезпечення стратегічних показників державної енергетичної політики. Враховуючі реальне виконання зазначених заходів і актуалізацію окремих державних пріоритетів в енергетичній політиці Кабінет Міністрів України розпорядженням від 17.12.2008 N 1578-р вніс до них зміни призначені підвищити ефективність реалізації Енергетичної стратегії. Особливістю затверджених заходів для Мінбуду була єдність проблем будівельного і житлово-комунального комплексів заходи щодо яких повинні були бути забезпечені Мінбудом. На даний час ці заходи підпадають під компетенцію Мінрегіонбуду і Мінжитлокомунгоспу що обумовило необхідність їх розподілу між міністерствами. Заходи Мінрегіонбуду після внесення змін до Плану заходів враховують необхідність здійснення галузевої політики щодо забезпечення енергоефективності будівництва і можливість впливу на підприємства галузі в ринкових умовах. Це визначило як найбільш ефективним інструментом впливу розроблення і вдосконалення нормативної бази. Таким чином нормативно-правове забезпечення в Плані заходів визначено як окремий пріоритетний напрямок розвитку. Так у цьому підрозділі розділу VI. "Житлово-комунальне господарство та будівельний комплекс" передбачається провести розроблення нормативів питомих показників енергопостачання для об'єктів житлово-цивільного призначення пункт 4 і удосконалення нормативно-правової бази з питань будівництва та реконструкції житлових будинків пункт 5 . Ці заходи були реалізовані Міністерством. Заходами з нормативно-правового забезпечення в розділі VII. "Підвищення енергоефективності та розвиток нетрадиційних відновлюваних і альтернативних джерел енергії" передбачається розроблення проектів законів України пункт 1 постанов Кабінету Міністрів України пункт 2 галузевих і регіональних програм підвищення енергоефективності пункт 3 . Мінрегіонбуд забезпечив з питань компетенції участь у розробленні зазначених проектів законів і визначає з їх врахуванням подальші заходи в цій галузевій програмі. Аналіз наявного досвіду нормативного запровадження енергоефективних рішень у будівництві свідчить про необхідність комплексного вирішення проблеми енергозбереження в будівлях і спорудах. Реальне зниження енергоспоживання можливе лише при одночасному запровадженні енергоефективних рішень огороджувальних конструкцій і систем інженерних систем систем комплексного обліку і автоматичного регулювання енергоспоживання енергопаспортизації і енергоаудиту. Такий підхід покладено за основу при формуванні заходів щодо нормативно-правового забезпечення в цій програмі. Ще одним пріоритетним напрямком розділу VI Плану заходів визначено Розвиток та модернізацію житлово-комунального господарства та будівельного комплексу. При реалізації цього напряму Мінрегіонбудом нормативно забезпечується можливість реалізації запланованих інновацій щодо модернізації інженерних систем у тому числі - заміни застарілих типів котлів на сучасні пункт 9 встановлення вузлів обліку теплової енергії палива та регулювання систем теплоспоживання пункт 11 запровадження у житлово-громадському будівництві технологій на основі автономних систем опалення відновлюваних альтернативних джерел енергії пункт 18 тощо. Ліміт фінансування заходів із державного бюджету не завжди дозволяє залучити позабюджетні кошти особливо для інновацій які ще не були випробувані на реальних об'єктах. Так передбачене пунктом 17 розроблення експериментальне випробування і впровадження енергозберігаючих опалювально-вентиляційних систем на об'єктах житлово-цивільного призначення до цього часу не проведено через відсутність в Україні суб'єктів господарської діяльності зацікавлених у розвитку цього напрямку вдосконалення інженерних систем будинків. Передбачене пунктом 19 розроблення регламенту і запровадження енергетичного аудиту об'єктів житлово-громадського призначення виконано в межах нормативного забезпечення енергопаспортизації. Комплексне нормативно-правове забезпечення енергоаудиту об'єктів будівництва стримується відсутністю законодавчої бази щодо запровадження енергоаудиту будівель і споруд. Розділом VIII Плану заходів передбачається проведення розроблення проектів програмних та інших документів спрямованих на забезпечення реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. В реалізації заходів цього розділу Мінрегіонбуд бере участь з питань компетенції забезпечуючи врахування інтересів будівельної галузі а також створюючи умови для запровадження в будівництво енергоефективних рішень напрацьованих в інших галузях народного господарства. Накопичений досвід планування і реалізації заходів визначених зазначеним Планом визначення пріоритетних напрямів розвитку енергоефективності будівельної галузі враховано у заходах цієї Програми. 4. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ГАЛУЗЕВОЇ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ У БУДІВНИЦТВІ НА 2010 - 2014 РОКИ Метою Програми є створення умов для: • оптимізації паливно-енергетичного балансу будівельної галузі; • зниження питомого енергоспоживання будівель і споруд житлово-громадського призначення до рівня розвинутих держав світу; • зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції вітчизняних будівельних матеріалів і виробів; • скорочення рівня експлуатаційних втрат паливно-енергетичних ресурсів та води на об'єктах будівництва; • зниження питомої ваги в паливно-енергетичному балансі галузі природного газу за рахунок використання відновлюваних джерел енергії альтернативних та місцевих видів палива; • відносного скорочення бюджетних видатків на використання паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах громадського призначення; • гармонізації нормативної бази щодо енергоефективності будівельних об'єктів до вимог європейських норм та стандартів. Виходячи з сучасної ринкової структури виробництва будівельної галузі і законодавчого обмеження впливу на підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання у Програмі розмежовано шляхи забезпечення енергоефективності та заходи Програми для підприємств сфери управління Мінрегіонбуду та інших підприємств галузі і народного господарства. Забезпечення підвищення енергоефективності підприємств будівельної галузі і підприємств народного господарства що забезпечують будівництво передбачається шляхом реалізації таких завдань за групами : 1. Завдання організаційного характеру: • розвиток і вдосконалення нормативно-законодавчої бази для забезпечення підвищення енергоефективності об'єктів будівництва до сучасного рівня; • створення нормативно-методичної бази для запровадження енергопаспортизації та енергоаудиту об'єктів будівництва; • розроблення і запровадження системи підготовки і ліцензування сертифікації енергетичних аудиторів об'єктів будівництва; • розроблення і запровадження загальнодержавного реєстру енергопаспортів об'єктів житлово-громадського призначення; • створення нормативно-методичної бази запровадження системи контролю за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик об'єктів житлово-громадського призначення; • запровадження порядку обов'язкового оприлюднення мешканцям користувачам основних відомостей з енергетичного паспорта будівлі; • створення галузевої бази проектних рішень енергоефективних будівель і обладнання створення умов для їх поширення в регіонах України; • розроблення організаційно-методичного забезпечення та запровадження контролю за дотриманням законодавства і нормативних вимог з енергоефективності; • розроблення гранично допустимих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво одиниці продукції будівельного призначення; • розроблення заходів щодо врахування регіональних особливостей запровадження енергоефективних рішень у будівництві. 2. Завдання науково-технічного технологічного характеру: • створення забезпечення експериментальної перевірки енергоефективного обладнання інженерних систем архітектурно-конструктивних систем тощо; 3. Завдання структурного характеру в сфері виробництва: • аналіз параметрів продукції і стану виробництва обладнання для систем опалення гарячого водопостачання і кондиціювання з використанням нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії геліосистеми теплові насоси тощо . Забезпечення підвищення енергоефективності підприємств сфери управління Мінрегіонбуду передбачається шляхом реалізації таких груп завдань за групами : 1. Завдання організаційного характеру: • створення структурних підрозділів або введення посадових функціональних обов'язків щодо забезпечення енергоменеджменту підприємств установ ; • забезпечення енергоаудиту будівель і споруд підприємств установ ; • розроблення плану заходів підвищення енергоефективності об'єктів з урахуванням висновків проведеного енергоаудиту; • визначення джерел фінансування і забезпечення реалізації плану заходів 2. Завдання технічного технологічного характеру: • запровадження використання на об'єктах альтернативних видів палива; • запровадження систем електроопалення і водопідігріву в т. ч. акумуляційного типу; • обладнання інженерних систем будівель приладами обліку теплової енергії холодної і гарячої води та двотарифними лічильниками електроенергії; • заміна чи утеплення вхідних дверей та вікон; • оснащення вікон системами сонцезахисту; • утеплення огороджувальних конструкцій; • модернізація чи заміна систем опалення в адміністративних будівлях; • заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи; • запровадження систем комплексного моніторингу і управління інженерними системи адміністративних будівель. 3. Завдання структурного характеру в сфері виробництва можуть бути визначені за результатами аналізу стану об'єктів сфери управління Мінрегіонбуду. 5. ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЩО РЕГУЛЮЄ ПИТАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ АДАПТАЦІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ При забезпеченні виконання положень Програми проблемними питаннями що не врегульовані чинним законодавством є такі: 1. На даний час відсутнє законодавче визначення правових та організаційних засад забезпечення енергетичної ефективності об'єктів житлово-громадського призначення. Частково визначення зазначених правових засад може бути врегульовано для житлових будівель офісних будівель та будівель громадської сфери в Україні в разі запровадження проекту Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" підготовленого Мінжитлокомунгоспом але особливості реалізації положень Закону з урахуванням специфіки нормативно-законодавчої бази будівельної галузі потребують додаткового правового врегулювання і запровадження підзаконних актів і нормативних документів. Обґрунтування і нормативне визначення питомого енергоспоживання будівель і споруд житлово-громадського призначення залежно від призначення архітектурно-конструктивного типу року побудови нормативної бази на час проектування і будівництва наявності реконструкції чи теплової модернізації тощо повинно здійснюватися із залученням досвіду розвинених країн щодо нормування енергоспоживання об'єктів із урахуванням національних особливостей розвитку нормативної бази будівництва та існуючого механізму контролю та регулювання споживання енергоресурсів споживачами. Другою проблемою обумовленою відсутністю зазначеного законодавчого підґрунтя є відсутність правового забезпечення створення запровадження і проведення енергетичного аудиту об'єктів будівництва. Визначений чинним законодавством порядок забезпечення підготовки і діяльності енергоаудиторів не враховує специфічні особливості будівельної галузі та проведення аудиту будівель і споруд. Енергетичний аудит не може застосовуватись на умовах загальної методології і приладного оснащення без врахування галузевих особливостей які потребують залучення фахівців із профільною базовою освітою розроблення державних із стандартів визначення параметрів об'єктів і залучення відповідної приладної бази для проведення вимірів у натурних і лабораторних умовах. 2. Залучення і розширення споживання альтернативних і відновлюваних джерел енергії у будівництві потребує врахування ринкових відносин у народному господарстві України. Європейський досвід свідчить про необхідність створення економічних умов забезпечення привабливості використання нового енергоефективного обладнання і систем будинку. Формування законодавчих вимог щодо регуляторного впливу держави на розвиток енергоефективності будівельної галузі потребує проведення техніко-економічного аналізу інноваційних пропозицій і визначення об'єктивних умов створення економічних пріоритетів окремим інженерним системам і обладнанню з урахуванням державних інтересів у зміні структури і обсягів споживання енергоресурсів. Існуюча тарифна політика і ціни на енергоресурси роблять збитковим запровадження альтернативних і відновлюваних джерел енергії. Для запровадження механізму сприяння масовому використанню таких джерел енергії необхідно перевірити їх працездатність і ефективність в умовах експериментального будівництва визначити додаткові заходи в тому числі щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази які дозволять розширити перелік джерел енергії на конкурентних засадах в існуючих ринкових умовах. 5.1. Нормування мікроклімату приміщень Україна відстає від розвинених країн Європи з вирішення питань нормування мікроклімату приміщень. Параметри мікроклімату приміщень регламентовано ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система опалення" що є недостатнім для нормування параметрів різних систем забезпечення мікроклімату. Найбільш повно нормування параметрів мікроклімату приміщень представлено у міжнародному стандарті ISO 7730 Third edition 2005-11-15 Ergonomics of the thermal environment - Analytical determination and interpretation of thermal comfort using calculation of the PMV and PPD indices and local thermal comfort criteria Эргономика тепловых условий - Определение и объяснение теплового комфорта с использованием PMV прогнозируемое среднее значение теплоощущения и PPD прогнозируемый процент неудовлетворенных показателей и критериев местного теплового комфорта . Аналіз вимог вітчизняних та міжнародних норм щодо характеристик мікроклімату показують що: • вітчизняне нормування систем забезпечення мікроклімату не завжди відповідає сучасному рівню забезпечення теплового комфорту; • на тепловий дискомфорт впливає більше факторів ніж зазвичай розглядаються на практиці при проектуванні. Серед них - ступінь турбулентності повітря радіаційна температура нагрівальних/охолоджуючих поверхонь; асиметрія радіаційної температури; • улаштування навіть найсучаснішого обладнання в будинку не означає досягнення необхідних параметрів теплового комфорту; • система що попередньо запроектована та експлуатується за високими показниками забезпечення теплового комфорту не гарантує задоволеність мікрокліматом оскільки навіть найвищі умови допускають наявність незадоволених що відчувають дискомфорт; • в основі сучасного створення теплового комфорту є забезпечення індивідуальних потреб кожної людини за допомогою місцевого у приміщенні автоматичного регулювання інженерними системами що забезпечують мікроклімат. Вихідні дані для проектування та перевірки параметрів внутрішнього середовища приміщень в країнах Євросоюзу приймають відповідно до EN 15251:2007 Indoor environmental input parameters for design and assessment of energy performance of buildings addressing indoor air quality thermal environment lighting and acoustics Параметры внутренней среды для проектирования и определения эффективности зданий по качеству внутреннего воздуха теплового состояния освещения и акустики . За цією нормою визначаються параметри внутрішнього середовища приміщень для проектування систем опалення охолодження вентиляції освітлення. Ця норма включає в себе положення ISO 7730 доповнює їх вимогами щодо повітрообміну і акустики для різних типів будинків і приміщень включає роз'яснення з використання тих чи інших параметрів особливостей проектування будинків з системами охолодження кондиціонування з природньою та механічною вентиляцією житлових та нежитлових будинків тощо. Однією з відмінностей від вітчизняного нормування за допустимими та оптимальними параметрами мікроклімату є європейське нормування по чотирьох рівнях забезпечення внутрішнього середовища. • A I - найвищий рекомендований для використання в приміщеннях з чутливими та хворобливими людьми зі специфічними вимогами зокрема - розумово неповноцінних хворих дітей молодшого віку осіб похилого віку; • B II - нормальний рекомендований для використання в приміщеннях будинків що будуються або реконструюються; • C III - допустимий рекомендований для приміщень будинків що експлуатуються; • IV - достатній рекомендований для приміщень що використовуються обмежений період часу протягом року. Особлива увага надається в нормах якості внутрішнього повітря що обумовлене внутрішнім забрудненням. Питомі на особу або на квадратний метр площі приміщення норми вентиляційного повітря для приміщень розподілені на три рівні забрудненості внутрішнього повітря: • найнижчий - для будинків опорядження та поверхня інтер'єру яких виконані тільки з природних традиційних матеріалів таких як: камінь скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин: леткі органічні сполуки - до 0 1 мг/м2 год. формальдегід - до 0 02 мг/м2 год. аміак - до 0 01 мг/м2 год. канцерогени - до 0 002 мг/м2 год. та матеріалів ступінь незадоволеності запахом яких серед людей становить до 10 %; • низький - для будинків опорядження та поверхня інтер'єру яких виконані тільки з природних традиційних матеріалів таких як: камінь скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин: леткі органічні сполуки - до 0 2 мг/м2 год. формальдегід до 0 05 - мг/м2 год. аміак - до 0 03 мг/м2год. канцерогени - до 0 005 мг/м2 год. та матеріалів ступінь незадоволеності запахом яких серед людей становить до 15 %; • високий - для будинків які не задовольняють вищезазначеним вимогам. Зазначену оцінку якості внутрішнього повітря приймають для будинків громадського призначення. При цьому враховують наявність людей що курять для яких необхідно збільшувати кратність повітрообміну в усіх приміщеннях. Для житлових будинків використовується близький до вітчизняної практики підхід до проектування: нормування кратності витрат повітря для вітальні та спальні - 1 44 год-1 та нормування витрат повітря для кухні ванної кімнати і туалету відповідно - 72 м3/год. 54 м3/год. 36 м3/год. Кратність повітрообміну за загальною площею квартири прийнята 0 6. За остаточний приймають повітрообмін що є найбільшим із розрахункових за кратністю або за витратою. У нормі зазначено що необхідно передбачити можливість зниження витрат повітря в приміщенні за відсутності людей. Зазначені показники повітрообміну приймають для будинків що будуються та реконструюються. Вони відрізняються як у більший так і в менший бік від положень вітчизняних ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення". Загалом нормований повітрообмін за вимогами європейських норм менший ніж за вітчизняними нормами. Це дозволяє зменшити витрати тепла з вентиляційним повітрям що видаляється. Тим більше що із зменшенням втрат тепла через огороджувальні конструкції чого намагаються досягнути усі країни в т. ч. і Україна збільшується частина тепловтрат із вентиляційним повітрям у загальному тепловому балансі будинку . 6. ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ТЕПЛОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ БУДИНКІВ І СПОРУД НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ ІСНУЮЧОГО ФОНДУ 6.1. Загальна характеристика Першим етапом реформування нормативної бази з правил проектування теплової ізоляції будівель був наказ Держбуду України від 27.12.93 р. N 247 яким було підвищено нормативні вимоги до теплоізоляції огороджувальних конструкцій. СНиП II-3-79 що діяв на той час установлював не нормативні значення за показником опору теплопередачі огороджувальних конструкцій а нормативну методику визначення цієї характеристики залежно від розрахункової температури зовнішнього повітря та конструктивного принципу огородження. Цей методичний підхід був правильним для такої великої за площею країни яким був СРСР із відповідно різними кліматичними зонами і зовсім не підходив до принципів нормування України. Тому наказом Держбуду України N 117 від 27.06.96 р. було введено зміну N 1 до СНиП II-3-79** якою регламентовано цифрові значення нормативного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових та громадських будинків а також введено принцип районування території України за показником градусо-доби опалювального періоду року. За рівнем теплоізоляції будинки і споруди можуть розподіляють на три групи: - Житлові та громадські будинки забудови до 1996 р. мають опір теплопередачі зовнішніх стін 0 6 ? 0 8 м2·К/Вт покриттів та дахів 0 9 ? 1 1 м2·К/Вт вікон - 0 32 - 0 4 м2·К/Вт. - Житлові та громадські будинки забудови після 1996 р. мають опір теплопередачі зовнішніх стін в 1-й температурній зоні біля 70 % від загального обсягу 1 6 ? 2 5 м2·К/Вт покриттів та дахів 2 7 ? 3 0 м2·К/Вт вікон 0 45 ? 0 5 м2·К/Вт в 2-й температурній зоні біля 15 % від загального обсягу - 1 5 ? 2 4 м2·К/Вт покриттів та дахів 2 5 ? 2 9 м2·К/Вт вікон 0 38 ? 0 42 м2·К/Вт в 3-й температурній зоні біля 10 % від загального обсягу 1 4 ? 2 2 м2·К/Вт покриттів та дахів 2 4 м2·К/Вт вікон 0 38 ? 0 42 м2·К/Вт та в 4-й температурній зоні відповідно 1 2 ? 2 0 м2·К/Вт та 2 0 м2·К/Вт вікон 0 35 ? 0 39 м2·К/Вт. Нормування теплотехнічних показників зовнішніх стін здійснювалось в той період за матеріалом теплоізоляційного шару конструкцій тому наведено діапазон характеристик за опором теплопередачі . За 1996 - 2007 рр. введено в експлуатацію 98500 кв. м що складає % від загального житлового фонду країни. Біля 50 % від цієї кількості складає індивідуальне житло. Якщо для багатоповерхових багатоквартирних будинків виконання норм з теплоізоляції контролюється то для індивідуальних будинків експертиза теплоізоляції здійснюється недостатньо тому проектний та фактичний опір теплопередачі огороджувальних конструкцій цього сегменту будівництва є невизначеним. - В 2006 - 2007 р. в Україні був здійснений якісний прорив в галузі нормування показників енергозбереження та енергоефективності і були прийняті норми нового покоління. Наказом Мінбуду України N 301 від 09.09.2006 р. ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель" набрали чинність із 01.04.2007 р. Розроблення норм здійснювали на підставі багаторічного досвіду досліджень теплотехнічних показників будівельних об'єктів що накопичений у провідних інститутах України аналізу сучасних принципів забезпечення енергоефективності будинків які прийняті у Росії країнах Європи і світу де проблемі енергозбереження будинків та споруд надається першочергове значення зміни конструктивних і технологічних рішень створення теплоізоляційної оболонки будинків що застосовується у вітчизняній практиці проектування і будівництва за останні десять років. Враховуючи зазначене до норм внесено такі принципові зміни: порівняно з вимогами 1994 р. підвищено мінімальний рівень теплоізоляції огороджувальних конструкцій житлових та громадських будинків в середньому на 15 - 40 % для зовнішніх стін на 20 - 25 % для покриттів на 20 % для вікон; уведено нормативи за показником максимально допустимих питомих тепловитрат будинку для опалення; введено принцип альтернативного проектування теплоізоляційної оболонки будинку за елементними показниками та за інтегральним питомим показником; підвищено вимоги із забезпечення показників теплового комфорту приміщень; введено вимоги з енергетичної паспортизації будинків при новому будівництві та реконструкції; введено вимоги до показників теплової надійності теплоізоляційної оболонки будинків; введено рекомендації щодо компактності будинків. Будинки забудови після 2008 р. мають значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій що наведені в табл. 6.1. Таблиця 6.1 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків Rq min м2·К/Вт N поз. Вид огороджувальних конструкцій Значення Rq min для температурної зони I II III IV 1 Зовнішні стіни 2 8 2 5 2 2 2 0 2а* Покриття й перекриття неопалюваних горищ 4 95 4 5 3 9 3 3 2б 3 3 3 0 2 6 2 2 3 Перекриття над проїздами та холодними підвалами що межують із холодним повітрям 3 5 3 3 3 0 2 5 4 Перекриття над неопалюваними підвалами що розташовані вище рівня землі 2 8 2 6 2 2 2 0 5а* Перекриття над неопалюваними підвалами що розташовані нижче рівня землі* 3 75 3 45 3 0 2 7 5б 2 5 2 3 2 0 1 8 6 Вікна балконні двері вітрини вітражі світлопрозорі фасади 0 6 0 56 0 5 0 45 7 Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки 0 44 0 41 0 39 0 32 8 Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків 0 6 0 56 0 54 0 45 9 Вхідні двері в квартири що розташовані вище першого поверху 0 25 0 25 0 25 0 25 * Для будинків садибного типу і будинків до 4 поверхів включно. 6.2. Порівняльний аналіз чинних в Україні норм з вимогами інших країн Порівняння норм України з вимогами інших країн представлено в табл. 6.2. Аналіз даних показує що нормативний рівень теплоізоляції житлових та громадських будинків України є близьким але перевищує відповідні чинні норми Росії. До недавнього часу норми України перевищували нормативні вимоги Білорусі але з 01.07.2009 р. в Білорусі наберуть чинності нові нормативні вимоги що перевищують норми України. Порівняно з країнами Балтії зазначені норми України є нижчими. У країнах ЄС мінімальне значення опору теплопередачі стін становить 3 3 м2·К/Вт що вище ніж в Україні на 18 %. Норми щодо дахових та віконних конструкцій є досить близькими. Але при цьому слід враховувати що клімат країн Західної Європи є більш м'яким ніж України. За чинними нормам Фінляндії клімат якої найбільше відповідає клімату України вимоги до рівня теплоізоляції на 48 % вище а починаючи з 2010 р. у Фінляндії будуть підвищені вимоги до теплоізоляційних показників ще на 40 %. Таким чином необхідно і далі вдосконалювати вітчизняні нормативи щодо рівня теплоізоляції будинків. Цей крок потрібно здійснювати синхронно з введенням сучасних документів рівня державних будівельних норм та національних стандартів до інженерного обладнання будинків розділ 7 . При цьому необхідно враховувати що підвищення рівня теплоізоляції будинків призводить до зменшення необхідних потужностей систем опалення тому ефект складається не тільки із зменшення витрати теплової енергії але і з менших початкових витрат щодо інженерного обладнання будинків. Перегляд та подальше удосконалення нормативних вимог з теплоізоляції будинків слід здійснювати в 2010 - 2011 рр. розділ 16 . Потребують подальшого розвитку система нормативних документів рівня стандартів-настанов з детальним поясненням положень щодо визначення відповідних теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій та енергетичних характеристик будівель в цілому. Складність інженерних розрахунків сучасних будівельних об'єктів постійно зростає що потребує забезпечення інженерів-проектувальників методичними матеріалами для забезпечення якості проектних проробок. Також крім стандартів-настанов необхідні розробки альбомів технічних рішень що дозволять забезпечувати широке впровадження енергоефективних конструкцій в практику будівництва. Повністю відсутні проробки із створення будинків з мінімальним використанням енергії технології пасивних будинків які отримали широкий розвиток в країнах Західної Європи. Таблиця 6.2 - Порівняння чинних норм теплоізоляції житлових та громадських будинків різних країн в залежності від виду огороджувальних конструкцій Вид огороджувальної конструкції Значення Rq min для температурної зони I II III IV 1 2 3 4 5 Україна зовнішні стіни 2 8 2 5 2 2 2 0 покриття й перекриття неопалюваних горищ 3 3/4 95 3 0 2 6 2 2 вікна 0 6 0 56 0 5 0 45 Росія зовнішні стіни 2 7 2 5 2 4 2 2 покриття й перекриття неопалюваних горищ 3 6 3 4 3 1 2 9 вікна 0 43 0 39 0 36 0 32 Білорусь зовнішні стіни 3 2 - - - покриття й перекриття неопалюваних горищ 6 0 вікна 1 0 Естонія зовнішні стіни 3 57 покриття й перекриття неопалюваних горищ 4 5 вікна 0 48 Литва зовнішні стіни 5 0 покриття й перекриття неопалюваних горищ 6 25 вікна 0 62 Латвія зовнішні стіни 3 3 - 4 0 покриття й перекриття неопалюваних горищ 5 0 вікна 0 55 Фінляндія зовнішні стіни 4 1 покриття й перекриття неопалюваних горищ 6 6 вікна 0 71 Фінляндія з 2010 р. зовнішні стіни 5 8 покриття й перекриття неопалюваних горищ 11 1 вікна 1 0 Європейські країни зовнішні стіни 3 3 - 4 0 3 3 - 4 0 3 3 - 4 0 3 3 - 4 0 покриття й перекриття неопалюваних горищ 3 5 - 5 0 3 5 - 5 0 3 5 - 5 0 3 5 - 5 0 вікна 0 5 - 0 8 0 5 - 0 8 0 5 - 0 8 0 5 - 0 8 6.3. Аспекти забезпечення нормативного рівня теплоізоляції будинків Теплотехнічні властивості огороджувальних конструкцій будинків визначаються проектними характеристиками та відповідністю фактичних показників проекту. Якість проектування багато в чому визначається нормативними документами. У 2007 - 2009 рр. було здійснено якісне реформування системи нормативних документів в галузі підвищення енергоефективності будинків. До цієї системи віднесено такі державні будівельні норми та національні стандарти: ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель" введені з 01.04.2007 ; ДБН В.1.2-11:2008 "Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель та споруд. Економія енергії" введені з 01.10.2008 ; ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування улаштування та експлуатації" вводяться з 01.07.2009 ; ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту будинків при новому будівництві та реконструкції" введено з 01.07.2008 ; Для подальшого підвищення якості проектування необхідно розробити та ввести в дію ряд документів рівня державних стандартів-настанов що відображено у розділі 16. Також якість проектних розробок залежить від постановки процедури експертизи проекту. Для підвищення рівня експертизи належить здійснювати підвищення кваліфікації експертів шляхом організації відповідних семінарів як тематичних так і постійно діючих що відображено в розділі 16. Фактичні теплотехнічні властивості огороджувальних конструкцій будинків у деяких випадках є нижчими ніж за проектом і відповідно за нормами. Причинами такого стану є недосконалі системи апробації технічних рішень з теплоізоляції конструкцій недостатня якість виробничих та монтажних робіт невідповідний виробничий та приймальний контроль якості виконання теплоізоляції будинків. На рішення цих проблем направлено введення з липня 2009 р. комплексу національних стандартів ДСТУ Б В.2.6-34 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Класифікація й загальні технічні вимоги" вводиться з 01.07.2009 ; ДСТУ Б В.2.6-35 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови" вводиться з 01.07.2009 ДСТУ Б В.2.6-36 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови" вводиться з 01.07.2009 . Потребують розроблення та введення стандарти якими необхідно встановити вимоги до інших конструктивних класів теплоізоляції будинків особливо для нового конструктивного класу що почав застосовуватися у вітчизняній практиці за останні 5 років - конструкцій світлопрозорих фасадів. Перелік стандартів що заплановано розробити в 2010 - 2014 рр. якими встановлено вимоги до показників безпеки будівельних об'єктів правилам та методам контролю та приймання в експлуатацію представлено в розділі 16. З затвердженням Кабінетом Міністрів України Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд в Україні запроваджується система оцінювання відповідності в будівництві вимогам цього Технічного регламенту. При запровадженні цієї системи в повному обсязі відпаде необхідність у використанні системи УкрСЕПРО. Технічним регламентом визначені процедури оцінки відповідності шляхом декларування або сертифікації. Перевага надається декларуванню зі складенням декларації відповідності під цілковиту відповідальність виробника. Зважаючи важливість теплоізоляційних конструкцій та виробів слід запровадити підтвердження їх відповідності вимогам Технічного регламенту шляхом сертифікації органом з оцінки відповідності. В подальшому підлягає удосконаленню існуюча в Україні система технічного ухвалення щодо виробів на які відсутні нормативні документи національного рівня. 6.4. Потенціал енергозбереження від подальшого підвищення вимог до рівня теплоізоляції будинків Енергозбереження при підвищенні рівня теплоізоляції будинків складається з двох частин - зменшення енерговитрат на опалення нових будинків та зменшення енерговитрат за рахунок термомодернізації існуючого фонду будинків квартирного типу. Загальний фонд житлових будинків квартирного типу складає в Україні біля 500 млн. кв. м. При підвищенні рівня теплоізоляції житлових до показників що встановлені ДБН В.2.6-31:2006 див. табл. 6.1 економія енергії буде дорівнювати 1 2·105 ТДж/рік або 3 6 млрд. м3 природного газу щорічно. Це дозволить зменшити викиди CO2 на 2 2 млн. т/рік. Подальше підвищення рівня теплоізоляції житлових будинків згідно з даними що наведені в табл. 6.2 дозволить досягти зменшення енерговитрат на опалення житлових квартирних будинків на 1 4·105 ТДж/рік або на 4 2 млрд. м3 природного газу щорічно з відповідним зниженням викидів CO2 на 2 6 млн. т/рік. В резерві економії енергії ще залишаються будинки малосімейні які у сумарному обсягу існуючого житлового фонду та новобудовах складають біля 50 %. Крім того в наведених вище прогнозних оцінках не враховано економії від зміни системи інженерного обладнання будинків квартирного типу та ефективності системи вентиляції будинків див. розд. 7 6.5. Розвиток конструктивної бази теплоізоляції будівель та ефективних теплоізоляційних матеріалів Забезпечення показників енергоефективності будинків потребує змін в конструктивних рішеннях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків. Забезпечення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій табл. 6.1 можливо тільки при використанні ефективних теплоізоляційних матеріалів. Конструкції зовнішніх стін теплотехнічні показники яких є визначальними в тепловому балансі житлових багатоповерхових будинків табл. 6.3 складаються з кількох шарів які виконують теплоізоляційні та захисні функції. Найбільш ефективним матеріалом за показниками безпеки та теплоізоляції є вироби на основі мінераловатних плит та скловатних виробів. До 2008 р. попит на будівельні плити з мінеральної вати покривався за рахунок імпорту табл. 6.4 . В 2008 р. введено 2 потужних заводи з виробництва мінераловатних будівельних плит - м. Докучаєвськ "ДАНКО" та м. Черкаси "Техноніколь" поставляло вироби підприємство Мінмат Ревербері. Стан попиту на мінераловатні будівельні вироби та перспективи розвитку наведено на діаграмі рис. 6.1. Аналіз діаграми показує що питання подальшого розвитку вітчизняного виробництва мінераловатних будівельних виробів є актуальним. Попит на скловолокнисті теплоізоляційні будівельні матеріали поки забезпечується за рахунок імпорту. ТОВ "Кнауф Інсулейшн Україна" розпочала роботи з будівництва заводу в м. Фастові. Також планується збільшення потужності виробництва мінераловатних виробів на підприємстві ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" в м. Костопіль. Таким чином за регіональним принципом територія України накривається виробниками мінераловатних та скловатних виробів що забезпечить постачання до об'єктів будівництва при мінімальних транспортних витратах останній фактор є особливо суттєвим для матеріалів які мають низькі значення об'ємної маси . Таблиця 6.3 - Структура тепловитрат житлових та громадських будинків з різним рівнем опору теплопередачі огороджувальних конструкцій Характеристика будинку Тепловтрати через елементи будинків у % до загальних тепловтрат непрозорі стіни прозорі конструкції дах цокольне перекриття повітро- обмін Забудова до 1995 р. 39 21 4 1 35 Забудова 1996 - 2006 рр. зі стінами з: R? = 1 6 м2·К/Вт 27 24 4 1 44 R??= 2 0 м2·К/Вт 23 26 4 1 46 R? = 2 5 м2·К/Вт 19 27 4 1 49 Забудова після 2007 р. 20 24 2 1 53 Таблиця 6.4 - Структура будівельного ринку теплоізоляційних мінераловатних виробів Торгівельні марки Об'єм випуску 2006 2007 2008 Січень 2009 % т % т % т % т Rockwool 82 41 33946 27 67 00 36785 68 60 00 48000 00 18 75 312 00 Paroc 7 55 3109 15 5 91 3242 58 9 00 7200 00 6 13 102 00 Nobasil/Knauf Insulation 4 39 1809 44 2 04 1120 97 3 09 2470 50 0 00 Beltep 1 78 734 10 4 64 2546 46 5 62 4500 00 0 00 Danova Україна 0 00 0 00 0 00 0 00 1 71 1366 31 52 88 879 75 Техно Україна 0 00 0 00 5 56 3055 17 10 62 8500 00 22 24 370 00 інші 3 87 1593 22 14 85 8153 48 9 95 7963 19 0 00 Всього: 100 00 41192 17 100 00 54904 35 100 00 80000 00 100 00 1663 75 Рис. 6.1 - Прогноз розвитку ринку теплоізоляційних мінераловатних будівельних виробів в Україні тис. т Пінополістирольні теплоізоляційні матеріали за методом їх виробництва підрозділяються на екструдовані та термоударні. Пінополістироли що отримані методом екструзії мають чітку структуру та досить високу довговічність їх ціна є значно вищою ніж пінополістиролів що виробляють методом термоудару. Низька ціна термоударних пінополістиролів обумовлює широке їх застосування в практиці будівництва. В той же час показники експлуатаційної надійності пінополістиролів що виготовлені за технологією термоудару при їх застосуванні в сучасних конструкціях фасадної теплоізоляції не мають необхідного експериментального підтвердження. Враховуючи значні обсяги використання саме цього матеріалу в конструкціях фасадної теплоізоляції вітчизняних будинків недостатня обґрунтованість технічних рішень може призвести до значних економічних втрат як на ремонти вже після 10 років експлуатації будинків з новими фасадами так і енергетичних втрат на опалення будинків де фасадні конструкції не виконують своїх теплоізоляційних функцій. Тому в основу технічних рішень повинні бути покладені вимоги до експлуатаційної надійності теплоізоляційних виробів що слід встановлювати у відповідних нормативних документах див. розд. 15 . Необхідні характеристики надійності теплоізоляції забезпечуються при використанні плит з пінополістиролу що виготовляються методом екструзії. Таке виробництво освоєно ТОВ "Собраніє" м. Київ ТОВ "Тагевіль" м. Київ ЗАТ "Рембудмонтаж" м. Київ ТОВ "Собраніс-Про-Південь" м. Дніпропетровськ ТОВ "Восток Пласт" м. Донецьк ВКПФ "Удача і Ко" м. Одеса ВАТ "Тернопільський завод штучних шкір "Вінітекс" м. Тернопіль ТОВ "Стіропласт" м. Київ ТОВ "Центр Іноваційно-будівельних технологій" м. Київ ТОВ "Тепло України" м. Київ ЗАТ "Пластмодерн" м. Ірпінь . Для забезпечення широкого використання виробів з екструдованого пінополістиролу необхідно розробка державних стандартів що встановлюють вимоги та правила застосування конструкцій на його основі. Вимогам індустріалізації при теплоізоляції огороджувальних конструкцій будинків та споруд відповідає технологія нанесення на поверхню конструкцій особливо при складній їх геометричній формі жорсткого пінополіуретану за допомогою сучасного обладнання на основі торкретного принципу. Якість теплоізоляційного шару суттєво залежить від параметрів обладнання та технології виконання робіт. Тому необхідно розробити національні стандарти що встановлюють вимоги до жорсткого пінополіуретану та технологічним параметрам його застосування а також технічну документацію по конструктивним рішенням огороджувальних конструкцій на основі цієї технології теплоізоляції. Потребує розроблення стандартів до матеріалів із пінополіетилену хімічно зшитого газонаповненого та відбивної ізоляції на основі пінополіетилену з відповідним визначенням оптимального їх використання в конструкціях будинків та споруд. Теплоізоляція конструкцій із застосуванням легких бетонів ніздрюватих бетонів та керамічних матеріалів. Основним сегментом застосування автоклавного газобетону є будівництво індивідуальних одно- двоповерхових житлових будинків де стіни підвалу зовнішні і внутрішні стіни перегородки несучі конструкції перекриття і покриття сходи влаштовуються з ніздрюватого бетону. Вимоги до стін багатоповерхових будинків включають обмеження до матеріалів і конструкцій за вагою міцністю вогнестійкістю і надійністю довговічність ремонтопридатність тепловою ефективністю архітектурно-естетичними вимогами що обумовлює переваги виробів та конструкцій з ніздрюватого бетону. Також є ефективним застосування цих виробів при реконструкції будинків для додаткової теплоізоляції зовнішніх стін. З ніздрюватого бетону автоклавного тверднення можна виготовляти вироби будівельного призначення широкої номенклатури: дрібні стінові блоки крупні стінові блоки теплоізоляційні плити стінові панелі для житлового промислового культурно-побутового виробничого будівництва перегородочні плити плити покриття та перекриття перетинки лоткові та арочні елементи сходів звукопоглинаючі плити декоративні плити. В Україні працюють знаходяться на стадії монтажу обладнання та будуються 17 заводів по виробництву газобетонних виробів автоклавного тверднення. Імпортозалежність по газобетону у 2008 р. склала 35 - 40 % від потреби рис. 6.2 . Статистичні дані за 2008 рік про використання у будівництві газобетону автоклавного тверднення порівняно з сусідніми країнами у куб. м на 1000 мешканців: Республіка Білорусь - 290 м3 Польща - 165 м3 Російська Федерація - 65 м3 Україна - 20 м3. В 2008 р. існуючі потужності по виробництву газобетону ВАТ "АЕРОК" м. Обухів ВАТ "ЕЗЯБИИ" м. Білгород-Дністровський" ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" м. Житомир ПП "Будтехнологія" Куп'янський силікатний завод м. Харьків ТОВ "Дніпропетровський завод стінових матеріалів" м. Дніпропетровськ збільшились за рахунок відкриття нового заводу "АЕРОК" в м. Березань що дозволяє прогнозувати зростання вітчизняного виробництва та зниження імпорту рис. 6.3 . Рис. 6.2 - Статистичні дані та прогноз імпорту газобетону Рис. 6.3 - Виробництво газобетону в Україні Забезпечення показників енергоефективності будинків може бути здійснено за рахунок широкого використання великоформатних керамічних каменів Керамічний блок як будівельний матеріал існує на ринку Європи вже більше 30 років. Наприклад до 50 % усіх житлових будівель в Німеччині споруджується із керамічних блоків. Виробництво таких виробів налагоджено на трьох заводах України. Найпотужніша лінія в 120 млн. шт. умовної цегли пущена в експлуатацію в умовах ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка". Виробництво великоформатної кераміки освоєно також на Кузьмінецькому та Роздільському цегельних заводах. Для широкого застосування великоформатних керамічних каменів в будівництві необхідно: - розробити державний стандарт для врахування особливостей технології виробництва та властивостей виробів; - розробити методологічне забезпечення випробувань великорозмірної кераміки; - розробити альбом конструктивних рішень використання великоформатної кераміки з визначенням необхідної номенклатури виробів; - провести науково-дослідні роботи по розробці конструктивну конструктивних особливостей керамічних каменів з урахуванням технологічних можливостей формування виробів з кераміки. Таким чином аналіз показує необхідність подальшого розвитку виробництва будівельних теплоізоляційних матеріалів та виробів. Основна тенденція розвитку конструкцій теплоізоляції будинків - широке використання фасадної теплоізоляції. В Україні введений системний комплекс нормативних документів з встановлення вимог до проектування улаштування та експлуатації конструкцій фасадної теплоізоляції - ДБН В.2.6-33:2008 ДСТУ Б В.2.6-34:2008 ДСТУ Б В.2.6-35:2008 ДСТУ Б В.2.6-36:2008. За цим напрямком нормування та стандартизації Україна випередила інші країни. В той же час необхідно на якісно новому рівні забезпечити збільшення будівництва будинків на основі панельних стін заводського виготовлення. Сучасні технології та технічні рішення дозволяють досягати необхідних теплоізоляційних та експлуатаційних показників панельних стінових конструкцій з одночасною індустріалізацією їх виготовлення та монтажу. Для малоповерхового будівництва потрібний подальший розвиток технології виготовлення будинків повної заводської готовності. Також потребує удосконалення нормативна база з вимог до металевих панелей стінових та дахових з ефективними теплоізоляційними матеріалами. Однією з обов'язкових умов зниження енерговитрат на опалення будинків є застосування у світлопрозорих конструкціях енергозберігаючого скла - скла на поверхню якого наноситься енергозберігаюче покриття і-скло або енергозберігаючі метали додаються в масу скла к-скло . В Україні є тільки одна малопотужна установка ТОВ "Технолуч" яка виробляє і-скло в той час як наприклад в Росії існує кілька заводів де ці вироби виготовляються. Необхідно створення кількох виробництв по виготовленню енергозберігаючого скла попит на яке об'єктивно за вимогами норм з енергозбереження зростає а цей попит забезпечується поки тільки за рахунок імпорту. 6.6. Енергетична паспортизація та сертифікація будинків житлово-комунального комплексу Енергетична паспортизація житлових та громадських будинків діє в Україні з 01.04.2007 р. після введення ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель". Складання енергетичного паспорту будинків до 2009 р. було факультативним. З 01.07.2008 р. введено в дію ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2008 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту будинків при новому будівництві та реконструкції". З 01.01.2009 р. енергетичний паспорт є обов'язковою складовою проектної документації для житлових та громадських будинків при новому будівництві та реконструкції. Для будинків що експлуатуються порядок енергетичної паспортизації поки не розроблений. Це обумовлено відсутністю нормативних документів з проведення енергетичного аудиту будинків при їх експлуатації. В 2007 - 2008 рр. Мінрегіонбудом розроблено та введено два національних стандарти що встановлюють методи визначення енергетичних параметрів будинків під час їх експлуатації: ДСТУ Б В.2.2-19:2007 "Будинки і споруди. Метод визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в натурних умовах" та ДСТУ Б В.2.2-21:2008 "Будинки і споруди. Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків". Для методичного забезпечення енергетичного аудиту будинків необхідно розробити та прийняти стандарт ДСТУ Б В.2.2-ххх-200х "Будинки та споруди. Методи проведення енергетичного аудиту будинків під час їх здачі в експлуатацію та в процесі експлуатації". Для забезпечення європейського оцінювання енергоефективності з відповідною гармонізацією чинної вітчизняної нормативної бази до європейської необхідно гармонізувати положення ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2008 до вимог EN15217 "Energy performance of buildings - Method for expressing energy performance and for energy certification of buildings" Енергетичне виконання будівель - Метод експрес оцінки виконання та енергетичної сертифікації будівель та EN15232 "Energy performance of buildings - Impact of buildings Automations Controls and Buildings Management" Енергетичне виконання будівель - Комплексний вплив автоматизації контролю та управління . Енергетична сертифікація будинків потребує створення системи оцінювання енергетичних показників та маркування будинків за цими показниками. Такі системи впроваджені вже в країнах західної Європи США і направлені на стимулювання застосування енергоефективних конструктивних заходів та інженерних систем в будівлях насамперед громадського призначення а також житлового призначення. При цьому встановлюються ранжирування будинків за комплексом показників що характеризує енергоефективність будівлі. Цей принципово новий підхід до оцінювання енергетичних параметрів будинків повинен мати свій розвиток в Україні. 7. ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДІВЕЛЬ 7.1. Існуючий стан забезпечення енергоефективності інженерних систем За призначенням інженерні системи що мають суттєве енергоспоживання у будівлях поділяють на такі: • опалення • вентиляція • кондиціювання • гаряче водопостачання • освітлення. За час незалежності України постійно здійснювалось реформування нормативної бази зазначених систем з метою наближення до європейських вимог. Так чинними з 1996 р. зміною N 1 з 2000 р. зміною N 2 з 2001 р. зміною N 2 міждержавні до СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование" чинною з квітня 2009 р. зміною N 1 до ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" а також уперше введеними в 2009 р. ДБН В.2.2-24-2009 "Проектування висотних житлових і громадських будинків" і ДБН В.2.5-39-2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Теплові мережі" нормативні вимоги до систем водяного опалення житлових будівель при новому будівництві та реконструкції повністю відповідають мінімальним вимогам до цих систем за європейськими нормами. До того ж здійснено перехід від нормування мікроклімату приміщень від допустимих до оптимальних параметрів температури повітря який забезпечив покращення рівня теплового комфорту приміщень. Обов'язковим стало терморегулювання приміщень встановлення терморегуляторів на опалювальних приладах яке забезпечує зменшення енергоспоживання будівель приблизно на 20 %. Обов'язковим також є регулювання систем опалення за погодними умовами встановлення регуляторів теплового потоку в індивідуальному тепловому пункті будівлі що дозволяє економити близько 10 % теплової енергії. На зміну енергонеефективним елеваторам у теплових пунктах запроваджено обов'язкове застосування насосів у тому числі з частотним регулюванням яке заощаджує близько 60 % електроенергії на прокачування теплоносія. Починаючи з 2003 р. з урахуванням можливостей застосування електроопалення обумовлених структурою енергогенеруючих потужностей в Україні та відзначених в Енергетичній стратегії України до 2030 р. розроблена нормативна база систем електроопалення. Так уперше введено ДБН В.2.5-24-2003 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення" що гармонізовані до європейських вимог щодо підлогового електроопалення та ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" що встановлюють вимоги до систем електроопалення з іншими електронагрівальними приладами. Натомість нормування систем вентиляції та кондиціонування зазнало незначних змін що не відповідає сучасному стану. До основних здобутків вітчизняної нормативної бази з цього напрямку необхідно віднести зменшення втрат теплоти з вентиляційним повітрям що видаляється з приміщень житлових будівель відповідно до запровадженої з квітня 2009 р. зміни N 1 до ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення". Це є частковим наближенням до європейських нормативів. Окрім того позитивом є відмова від застосування дефлекторів у системах вентиляції житлових та громадських будинків відповідно до змін N 1 і N 2 СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование". Зовсім нормативно невизначеними в Україні є системи охолодження будівель різновид систем кондиціонування що не сприяє їх широкому та ефективному впровадженню. СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование" на сьогодні не охоплює весь спектр систем кондиціонування і не відповідає сьогоденню. Нормування систем гарячого водопостачання зазнало суттєвих змін. Так відповідно до вимог зміни N 1 ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" конструктивно ці системи стали наближеними до європейських - допущено застосування циркуляційних трубопроводів до окремих стояків що дало можливість застосовувати автоматичне термогідрорегулювання систем що дозволяє забезпечувати економію до 50 % теплової енергії що споживається. Окрім того обов'язковим стало застосування частотного регулювання насосів. У той же час СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" потребує перегляду і оновлення нормативних вимог. Нормування освітлення приміщень різного призначення також вдосконалювалось із урахуванням сучасних технічних можливостей особливостей зміни пріоритетів у використанні архітектурно-конструктивних систем у будівництві розширення можливості індивідуального вирішення планувальних параметрів приміщень у будинках що знайшло відображення у новому ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення". У зазначених нормах суттєво оновлений розділ присвячений проектуванню штучного освітлення. Цей розділ повністю відповідає сучасному стану розвитку науки і існуючій в Україні матеріальній базі систем штучного освітлення. Розділ присвячений природному освітленню має ряд суттєвих недоліків які не дозволяють вирішувати завдання проектування систем природного освітлення на сучасному рівні. Насамперед це пов'язано з недосконалим зонуванням території України за ресурсами світлового клімату застарілій номенклатурі світлопрозорих матеріалів та конструкцій вікон ліхтарів та сонцезахисних пристроїв невизначеністю щодо застосування різних систем геліоосвітлення недосконалістю методики розрахунку. Суттєвим недоліком чинних нормативів проектування світлопрозорих огороджень будівель є те що вимоги до освітлення приміщень їх інсоляції і теплозахисту регламентуються різними нормативними документами. Наприклад вимоги до інсоляції приміщень житлових і громадських будинків установлюються санітарними нормами СН 2605-82 "Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территорий жилой настройки" які орієнтуються лише на дію УФР сонячного випромінювання що складає менше 4 % сонячної енергії норми з природного освітлення ДБН В.2.5-28-2006 враховують видиме світло приблизно 46 % за умови суцільної хмарності норми з теплової ізоляції будівель ураховують надходження сонячного тепла лише у період опалення а проектування сонцезахисних пристроїв лише декларується без установлення необхідних методик їх розрахунку це при тому що ІЧР складає більше 50 % сонячної енергії. В умовах енергетичної кризи потрібно запровадити норми інсоляції які б враховували в першу чергу теплову дію Сонця його психологічний вплив на людину і освітленість приміщень а належний санітарний стан приміщень підтримувати іншими сучасними засобами як це робиться у більшості розвинених країн; Світлопрозорі огородження є найбільш уразливими елементами зовнішньої теплоізоляційної оболонки будинків через які триває найбільш інтенсивний теплообмін між зовнішнім і внутрішнім середовищем. Надмірна площа світлопрорізів призводить до значних додаткових втрат тепла взимку та при певних орієнтаціях надмірного надходження сонячної радіації влітку. Визначення та застосування у приміщеннях мінімально необхідної науково обґрунтованої площі засклення дасть суттєве збереження енергоресурсів на підтримку оптимальних параметрів мікроклімату у будинках. В зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність розроблення нових державних норм із комплексного проектування світлопрозорих огороджень. Таким чином серед інженерних систем будівель житлово-громадського призначення на даний час лише системи опалення нормативно забезпечені вимогами що відповідають мінімальним європейським вимогам з енергоефективності. До того ж в Україні набув чинності ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції" який регламентує при розробленні енергетичного паспорта враховувати енергоефективність лише систем опалення. 7.2. Порівняльний аналіз чинних нормативів з інженерних систем будівель з нормами Євросоюзу Основною відмінністю вітчизняної нормативної бази від європейської для інженерних систем будівель є те що вітчизняні норми охоплюють проектування та будівництво в той час як європейські мають ще вимоги з енергоефективності того чи іншого обладнання інженерної системи та інженерної системи в цілому. Європейські нормативи для інженерних систем на відміну від єдиного СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование" є значно розгалуженішими. Так наприклад лише для систем водяного опалення є норми із розрахунку теплової потужності - EN 12831:2003 розрахунку споживання енергії для опалення житлових будівель - EN 832:1998 розрахунку споживання енергії для опалення та охолодження - prEN ISO 13790:2005; проектування системи водяного опалення - EN 12828:2003 системи вбудованого в будівельні конструкції водяного опалення - EN 15377-1:2008 EN 15377-2:2008 EN 15377-3:2007 налагодження та монтажу системи водяного опалення - EN 14336:2004 енергоефективності системи опалення EN 15316-2-1:2007 ефективності розподілення теплоносія системою водяного опалення EN 15316-2-2:2007. Стосовно визначення енергоефективності та також є суттєві відмінності між вітчизняними та європейськими нормами. Енергоефективність за вітчизняними підходами є зменшення енергоспоживання безпосередньо при застосуванні того чи іншого обладнання у кращому випадку системи з даним обладнанням. У той час як за європейськими - енергоефективність визначають комплексно EN 15316-1:2007 : для всіх інженерних систем будівель разом узятих з будь-яким функціональним та технічним насиченням з урахуванням теплотехнічних характеристик будівлі характеристик зовнішніх мереж енергопостачання та джерел енергії систем опалення - EN 15316-2:2007 систем гарячого водопостачання - EN 15316-3:2007 котлів - EN 15316-4-1:2007 сонячних колекторів - EN 15316-4-3:2007 когенераційних установок - EN 15316-4-4:2007 сонячних батарей EN 15316-4-6:2007 біоустановок - EN 15316-4-7:2007 . Зазначений підхід вже на стадії вибору проектного рішення дає змогу не тільки оцінити не тільки енергоефективність тієї чи іншої системи з точки зору споживання енергоресурсів кінцевим споживачем а й оцінити для держави ефективність використання первинних енергоносіїв газу вугілля тощо на всьому ланцюзі енергоспоживання - джерелі енергії розподільчих мережах та кінцевому споживачі. До того ж надає можливість оцінити заходи що застосовуються з підвищення енергоефективності з огляду скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу EN 15603:2008 відповідно до Кіотського протоколу а також оцінити потенціал енергоефективності кожної ланки даного ланцюга й ефективність вкладання державних коштів у заходи енергозбереження. Енергоефективність будівель оцінюють за EN 15217:2007 який відрізняється від вітчизняного. Це оцінка будівлі з врахуванням теплоспоживання як системи опалення в опалювальний період за prEN ISO 13790:2005 так і системи охолодження кондиціонування в період охолодження будівлі за prEN ISO 13790:2005. До того ж враховується енергоспоживання системи гарячого водопостачання за prEN ISO 13790:2005 системи вентиляції за EN 302 та EN 13779:2007 системи освітлення за EN 15193 а також оцінка ступеня автоматизації інженерних систем опалення й охолодження вентиляції та кондиціонування освітлення та затінення за EN 15232:2007 та оцінка захисту від інсоляції за EN 410 та EN 14501. Особливою відмінністю від вітчизняного нормування енергоефективних будівель є норма EN 15232:2007 в якій для кожного класу енергоефективності будівлі зазначено відповідні вимоги до інженерних систем опалення й охолодження вентиляції та кондиціонування освітлення та затемнення централізованого управління та енергетичного менеджменту. Саме порівняльний аналіз вимогами зазначеної норми ЄС українська нормативна база тільки для систем опалення й тільки житлових будівель відповідає лише мінімальним європейським вимогам до енергоефективного оснащення інженерних систем. Отже для наближення української нормативної бази до європейської необхідно докорінно змінити вітчизняні підходи у визначенні ефективності споживання первинних енергоресурсів шляхом комплексного оцінювання ланцюга ененергоспоживання від джерела до споживача й комплексної оцінки енергоспоживання споживача будівлі разом з усіма інженерними системами в багатогранності їх сучасного виконання. Перегляд та подальше наближення нормативних вимог до європейських норм для інженерних систем доцільно здійснювати у декілька етапів: • короткотерміновий: шляхом гармонізації EN 15232:2007 що дасть можливість одномоментно привести вимоги до оснащення інженерних у відповідність до європейських вимог для різних класів енергоефективності будівель; • середньотерміновий: шляхом гармонізації EN 15316:2007 що дасть можливість єдиної узагальненої оцінки застосування будь-яких заходів підвищення інженерних систем а також гармонізації EN 15217:2007 та пов'язаних з нею інших норм prEN ISO 13789 prEN ISO 6946 prEN ISO 14683 EN 13829 prEN ISO 13790 EN 410 EN 14501 EN 13779 prEN 15193 що дасть можливість адекватного європейським вимогам порівняння показників енергоефективності будівель та їх енергетичної паспортизації; • довготерміновий: шляхом поетапної гармонізації європейських норм до інженерних систем будівель відповідно до етапів проектування та будівництва у тому числі стосовно норм мікроклімату приміщень ISO 7730 що дасть можливість адекватно сучасним системам забезпечити параметри теплового комфорту приміщень. Адаптація європейських вимог з енергоефективності потребує не тільки нормативного а й організаційного забезпечення. Так відповідно до Директиви 2002/91/ЄС "З енергетичних характеристик будівель" під яку розроблені всі європейські норми з енергоефективності і яка є основою проекту Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" що розроблений Мінжитлокомунгоспом загальним підходом до даного процесу є високий рівень заходів які повинні виконувати кваліфіковані з відповідними повноваженнями фахівці. Організаційні заходи: • підготовка фахівців. Необхідно разом з МОН привести у відповідність до потреб сьогодення підготовку фахівців з теплопостачання опалення вентиляції кондиціонування та водопостачання. З цією метою даних фахівців для будівельної галузі необхідно навчати за окремим напрямком котрий повністю охопить багатогранність інженерних систем будівель з їх показниками енергоефективності; • сертифікація фахівців. Необхідно разом з Мінпраці та МОН сприяти якнайшвидшому прийняттю "Закону України про професійний розвиток" розробленого Мінпраці та створенню сертифікаційних центрів працівників залучених до впровадження заходів з енергозбереження будівель; • дотримання будівельних норм. Необхідно створити єдину базу даних проектів інженерних систем будівель для уникнення відхилень від проектів при комплектації та монтажу спрощення енергетичної паспортизації та енергетичного аудиту; доказовості несанкціонованого втручання мешканців в інженерні системи. Слід забезпечити дієву передачу збудованих об'єктів в експлуатацію шляхом їх прийняття інспекцією ЖКГ або інспекцією енергонагляду відповідно до розмежування сфери їх діяльності; • розмежування нормотворення. Разом з Мінпаливенерго та МінЖКГ розмежувати відповідальність у розробленні нормативів з енергоефективності джерел енергопостачання будівель - когенерційних установок біоустановок сонячних колекторів та батарей тепломереж котлів теплових насосів. Ініціатором та замовником відповідних національних стандартів повинно виступати профільне міністерство з подальшим прийняттям стандарту Мінрегіонбудом; • узгодженість нормотворення. Доцільно створити державну структуру при Мінрегіонбуді для координації євроінтеграції будівництва а також узгодженості і цілеспрямованості фінансування різноманітних недержавних фондів та організацій на підвищення енергоефективності будівель. 7.3. Аспекти забезпечення нормативного рівня інженерних систем будівель Нормування інженерних систем будівель що значно споживають енергію здійснюється за чотирма рівнями: - державні будівельними нормами для інженерних систем: СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование" СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система опалення" ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів громадського призначення"; - розділи "Інженерне обладнання" державних будівельних норм для будівель різного призначення: ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-24-2009 "Проектування висотних житлових і громадських будинків" ДБН В.2.2-20-2008 "Будинки і споруди. Готелі" тощо; - стандарти-настанови: ДСТУ-Н Б В.2.5-37:2008 Настанова з проектування монтування та експлуатації автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями і спорудами; ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції" тощо; - державні стандарти на обладнання та трубопроводи. Для подальшого підвищення якості проектування необхідно розробити нові норми на заміну СНиП 2.04.05-91 "Отопление вентиляция и кондиционирование". Норми повинні враховувати сучасні принципи вибору системи з визначенням параметрів мікроклімату методи теплотехнічних розрахунків вимог до систем з тими чи іншими джерелами методів монтажу та налагодження методів визначення енергоефективності. При цьому необхідно здійснювати планомірну розробку національних стандартів гармонізованих з європейськими нормами для кожної із систем методиками їх розрахунку і визначення енергоефективності. Для подальшого покращання якості енергетичної паспортизації будівель узгодження теплозахисних показників будівель із показниками енергоефективності інженерних систем цих будівель а також визначення енергетичної ефективності як мінімум систем опалення потрібно доопрацювати ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції" з урахуванням вимог EN 15217:2007 та EN 15232:2007. Для суттєвого зменшення витрат енергії що необхідні на підтримання нормативних вимог з мікроклімату приміщень у зв'язку з нераціональним проектуванням світлопрозорих огороджень та систем сонцезахисту потрібно розробити єдині державні будівельні норми з проектування світлопрозорих огороджень та ряд відповідних національних стандартів-настанов з розрахунку та проектування природного освітлення інсоляції сонцезахисних пристроїв. Дуже важливим є питання перегляду спільно з МОЗ чинних санітарних норм з інсоляції та природного освітлення приміщень з точки зору узгодження вимог з сануючої і теплової дії сонячної радіації до вимог енергоефективності. Одним із найбільш ефективних способів зменшення енерговитрат є використання вторинних енергетичних ресурсів за рахунок утилізації теплоти холоду у процесі повітрообміну. Сучасні системи вентиляції та кондиціонування повітря з теплоутилізацією при роботі в оптимальних режимах можуть забезпечувати коефіціент температурної ефективності до 0 7 - 0 8 що дозволяє значно скоротити енерговитрати на забезпечення необхідних параметрів мікроклімату та параметрів технологічних процесів. Для забезпечення широкого впровадження у практику будівництва систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря з використанням вторинних енергетичних ресурсів можливо на підставі необхідно створення нормативної бази що заснована на сучасних наукових дослідженнях та гармонізована з світовими та європейськими стандартами освоєння серійного виробництва вітчизняного обладнання для систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря з теплоутилізацією та автоматичним регулюванням режимів роботи розроблення та впровадження у практику будівництва типових проектів систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря з використанням вторинних енергетичних ресурсів за рахунок утилізації теплоти холоду для різних типів будинків і споруд в залежності від функціонального призначення та енергетичного виконання будівель за енергетичним паспортом. 7.4. Залежність потенціалу енергозбереження від подальшого підвищення вимог до інженерних систем будівель Потенціал енергозбереження будівель закладений у взаємоузгодженості теплозахисних вимог до огороджувальних конструкцій з вимогами до інженерних систем будівель. Зменшення енергоспоживання будівель цілком пов'язане із ступенем автоматизації інженерних систем будівель. Чим вищі вимоги енергоефективності будівель тим вищі вимоги до автоматизації систем що повинно бути відображено відповідно при визначенні класу енергетичної ефективності будівлі в енергетичному паспорті аналогічно вимогам EN 15232:2007. Потенціал енергозбереження за таким підходом у новобудовах складає не менше 50 % що є різницею між найвищим класом енергоефективності будівлі A та класом B з мінімальними вимогами енергоефективності які сьогодні досягнуто у нових житлових будівлях. Потенціал енергозбереження при реконструкції існуючого житлового фонду та будівель громадського призначення складає приблизно 50 - 60 % що доведено термомодернізацію будівель як в Україні так і сусідніх державах. 8. ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ПОНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НА ЗАМІНУ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ Оптимізація паливно-енергетичних балансів галузі можлива насамперед шляхом скорочення споживання природного газу за рахунок збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в тому числі запровадження системи електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу. Суттєвим потенціалом зниження споживання газу для опалення житлових та громадських будинків є розвиток застосування пасивних систем використання сонячної енергії за рахунок оптимізації об'ємно-планувальних рішень будинків їх форми та орієнтації використання систем акумуляції сонячного тепла та сонцезахисту оптимізації площі вікон залежно від орієнтації та перерозподілу світла у глибину приміщень. Ці питання потребують розроблення відповідних нормативних документів та посібників з проектування будинків підвищеного рівня енергоефективності. Для визначення раціональної галузі застосування теплових насосів в житловому та цивільному будівництві необхідно провести енергетичний енергетичний та економічний аналіз ефективності роботи теплових насосів залежно від призначення об'єктів застосування та кліматичних регіональних особливостей на підставі яких розробити обґрунтовання щодо створення стандартної методики техніко-економічного розрахунку теплових насосів. Вітчизняна нормативна база в галузі застосування обладнання на основі відновлюваних джерел енергії практично відсутня що потребує розроблення відповідних документів щодо вимог до теплових насосів геліоустановок тощо або прийняття як ідентичних стандартів ЄС. Більшість обладнання яке потребує забезпечення нормами і стандартами не встановлюється в інженерних системах будівель і споруд житлово-громадського призначення тобто гармонізація законодавчих норм не входить до компетенції Мінрегіонбуду. В той же час чинні будівельні норми не обмежують використання в будинках теплових ресурсів від нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії тобто не стримують їх використання. Головною проблемою при запровадженні обладнання для використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії є недосконалість цінової політики і механізму державного стимулювання поширення їх використання. Наведене у табл. 8.1 співставлення вартості теплової енергії свідчить про економічну доцільність надання пріоритету використання природному газу при існуючих цінах на паливні ресурси. Таблиця 8.1 - Вартість енергії отриманої при використанні різних видів палива Паливо Одиниця виміру Вартість одиниці грн. Питома теплота згоряння мДж ККД обладнання Кількість утвореної енергії Вартість енергії грн./ кВт·год. мДж квт·год природний газ куб. м 0 732 34 92 % 31 28 8 69 0 08 дизпаливо літр 5 7 40 89 % 35 6 9 89 0 58 пропан-бутан літр 2 3 46 92 % 42 32 11 76 0 20 дрова кг 0 3 10 70 % 7 1 94 0 15 вугілля кг 0 7 20 80 % 16 4 44 0 16 електроенергія кВт·ч 0 24 3 6 100 % 3 6 1 00 0 24 Графічне відтворення вартості енергії при різній ціні на природний газ і співставлення її з даними щодо інших видів палива рис. 8.1 свідчить що вугілля і дрова стають економічно привабливими лише після підвищення ціни природного газу до $ 200/тис.м3 пропан-бутанова суміш СПБТ СУГ при підвищенні ціни газу до $ 200/тис.м3 дизпаливо не буде конкурентни газу при реальних цінах на нього. Електроенергія при використанні для вироблення теплової енергії завжди буде менш ефективною ніж газ оскільки при його застосуванні здійснюється пряме перетворення енергії палива в тепло в той час як при використанні електроенергії для отримання тепла технологічний процес перетворення енергії палива в тепло збільшується вдвічі що погіршує результат ефективності до 30 %. Але при цьому необхідно враховувати наступні особливості енергогенеруючих потужностей країни. На даний час біля 50 % електроенергії в Україні виробляється на атомних станціях які мають обмежені можливості регулювання своєї потужності на протягом доби. В результаті по всій країні накопичується надлишок нічної електроенергії з тарифами в 4 рази нижчими середніх за добу. Більш ефективне використання електричної енергії в нічний час являє собою величезний резерв економії фінансів що йдуть на оплату рахунків за використану електричну енергію. Тому актуальним є створення електроакумулюючого обладнання з метою економії природного газу при централізованому теплопостачанні житлових та громадських будівель. Рис. 8.1 - Вартість теплової енергії Електротеплоакумулятори ЕТА придатні для опалення побутових та виробничих приміщень перетворюють електричну енергію в теплову та забезпечують накопичення теплоти в теплоакумулюючих матеріалах. Як теплоакумулюючий матеріал пропонуються евтектичні суміші солей: хлоридів NaCL MgCl2 та карбонатів Li2 CO3 K2 CO3 Na2 CO3 лужних металів. На відміну від відомих та таких що використовуються на практиці твердих матеріалів магнезит чавун тощо а також кристалогідратів що мають фазовий перехід суміші які пропонуються не містять у своєму складі води мають високу теплоту фазового переходу r = 259 кДж/кг та стабільну теплоту фазових перетворень в інтервалі температур 100 - 600° C. Енергоакумулююча здатність 1 м3 теплоакумулюючого матеріалу ТАМ при нагріванні до температури 500° C становить 676 кВт·год./м3 що суттєво вище за таку у твердих матеріалів. Так енергія що акумулюється в магнезитовій цеглині при тій самій температурі нагріву становить лише 300 кВт·год./м3. При розробленні ЕТА використовують нові конструктивні елементи у вигляді оребрених трубчатих електронагрівачів із розвинутою поверхнею теплообміну з метою підвищення теплопровідності теплоакумулюючих матеріалів та скорочення часу проходження циклу "зарядження-розрядження". Для забезпечення кардинальних змін з використання нетрадиційних відновлюваних та альтернативних джерел енергії в будівельних об'єктах необхідно: - Внести зміни до Закону України "Про інвестиційну діяльність" щодо створення пільгових умов інвесторам що здійснюють науково-дослідні проектно-конструкторські та будівельні роботи в сфері відновлюваних джерел енергії; - Удосконалити нормативно-правову базу стосовно стимулювання використання відновлюваних джерел енергії підприємствами та громадянами при новому будівництві та реконструкції будинків; - Розробити методи техніко-економічного обґрунтування застосування інженерного обладнання з використанням відновлюваних та альтернативних джерелах енергії в житловому та громадському будівництві. Крім використання відновлюваних джерел енергії для теплопостачання будівель необхідно забезпечити впровадження світового досвіду використання сонячної енергії для теплової обробки збірних залізобетонних виробів. В Україні існує можливість застосування зазначеного досвіду після адаптації його до наших кліматичних умов. На значній території України використання сонячної енергії для теплової обробки збірних залізобетонних виробів можливе впродовж майже півроку. В умовах що склалися у галузі - зменшення асортименту і обсягів виробництва збірних залізобетонних виробів існує можливість розроблення та виготовлення уніфікованих інвентарних пристроїв для теплової обробки найбільш типових залізобетонних виробів. Упродовж 5 - 6 місяців використання сонячної енергії для теплової обробки збірних залізобетонних виробів може забезпечити отримання відпускної міцності багатьох видів виробів за 1 5 доби без застосування будь-яких додаткових джерел енергії а в поєднанні із застосуванням сонячної енергії для нагрівання води для замішування бетонних сумішей цей термін може бути скорочено до 1 доби. Необхідно розробити нормативно-методичну базу застосування сонячної енергії для теплової обробки збірних залізобетонних виробів та забезпечити розроблення конструкцій пристроїв для теплової обробки збірних залізобетонних виробів і налагодити їх виготовлення. Враховуючи загальносвітову тенденцію розширення запровадження нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії про що свідчать вимоги Директиви від 26 березня 2009 року Європейського парламенту і Ради по сприянню просуванню використання енергії від відновлюваних джерел і згодом анулювання Директив 2001/77/EC і 2003/30/EC в цій Програмі заходи щодо нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії визначено як пріоритетні. 9. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ У ПРОМИСЛОВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Відновлення обсягів будівництва в Україні в останні роки сприяло розвитку виробництва будівельних матеріалів і виробів табл. 9.1 . Разом з тим наведені статистичні данні не дозволяють виділити дані щодо тенденції зміни виробництва і споживання енергоефективної частини матеріалів і виробів відокремити сучасні і прогресивні вироби. Так наведена інформація по коду 20.30.11А щодо вікон дверей та інших дерев'яних елементів не відображає сучасний стан забезпечення будівництва світлопрозорими конструкціями без врахування конструкцій з використанням металевих металопластикових і пластикових віконних і дверних профілів. Відсутня інформація щодо виробництва сандвіч-панелей інших сучасних виробів. Це свідчить про необхідність своєчасного і гнучкого вдосконалення державної статистичної звітності яка є єдиним достовірним джерелом інформації щодо змін у будівельній галузі в ринкових умовах. Стале зростання виробництва будівельних матеріалів і виробів знизилось під впливом світової фінансової кризи. Іншим негативним фактором впливу на будівельну галузь є зростання вартості продукції промисловості будівельних матеріалів рис. 9.1 . Враховуючи що паливна складова є одним з основних факторів впливу на собівартість будівельних матеріалів і виробів енергозбереження на цих виробництвах є стратегічним завданням щодо зниження вартості і підвищення конкурентноздатності вітчизняної продукції. У загальному енергетичному балансі будівельної галузі промисловістю будівельних матеріалів витрачається палива 1 1 ? 1 7 % електроенергії 1 9 ? 3 3 % теплоенергії 1 1 ? 1 9 %. Для зниження витрат енергії щонайменше на 20 % необхідно забезпечити: • впровадження приладів обліку та регулювання промислового енергоспоживання; • впровадження енергозберігаючих технологій обладнання будівельного виробництва; • модернізація технологічних процесів устаткування обладнання; • впровадження безпрогрівної технології виробництва виробів у т. ч. за рахунок використання хімічних добавок; • випуск енергоефективних виробів 3-шарових панелей ; • виробів з ніздрюватих бетонів; • удосконалення систем теплопостачання виробничих приміщень; • утилізація технологічного тепловиділення при виробництві будівельних матеріалів та виробів; • скорочення виробництва енергоємної продукції яка не конкурентноспроможна на зовнішньому ринку; Таблиця 9.1 - Виробництво промислової продукції по Україні за 2004 - 2008 роки Найменування Фактично вироблено за: 2004 2005 2006 2007 2008 Цемент тис. т 26.51.12 10635 0 12182 8 13732 3 14989 2 14918 4 Цегла керамічна невогнетривка будівельна млн. штук умовної цегли 26.40.11.100А 1535 0 1636 6 1820 8 2069 2 2005 4 Вироби санітарно-технічні керамічні тис. шт. 26.22.10 3080 6 3002 6 2910 7 3134 6 3256 1 Плити та плитки керамічні тис. кв. м 26.30.10 16731 9 19933 2 21094 2 26566 0 40978 6 Скло листове гнуте грановане гравіроване свердлене емальоване або оброблене іншим способом але не встановлене в раму або оправу тис. кв. м 26.12.11 454 0 762 3 710 7 573 6 376 6 Деревина уздовж розпиляна чи розколота завтовшки більше 6 мм тис. куб. м 20.10.10 1292 8 1347 9 1418 4 1584 6 1643 9 Плити деревостружкові необроблені тис. куб. м умов. 20.20.13.330А 1149561 1328972 1643160 1622309 Вапно тис. т 26.52.10 5146 7 5187 1 5357 4 5589 5 5125 0 Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу бетону чи штучного каменю тис. куб. м 26.61.12А 2442 3 2804 3 3359 8 4083 0 3523 2 Блоки та цегла з цементу штучного каменю чи бетону для будівництва млн. шт. ум. цегли 26.61.11.300А 1528 8 1726 3 1867 8 2084 9 1898 9 Плитки плити черепиця та аналогічні вироби з цементу бетону або штучного каменю тис. кв. м 26.61.11.500А 1288 2 1549 7 2645 9 3932 6 4060 8 Листи гофровані шифер і аналогічні вироби з азбоцементу млн. умовних плит 26.65.12.300А 692 2 811 0 747 4 632 7 598 5 Труби муфти та фітинги до них з асбоцементу целюлозного фіброліту та аналогічних матеріалів км умов. труб 26.65.12.500А 2012 2288 2006 1969 1546 Вироби з асфальту або аналогічного матеріалу в рулонах тис. кв. м 26.82.12.500 45979 4 45734 3 51338 9 50216 7 46673 8 Шлаковата вата мінеральна силікатна та аналогічні мінеральні вати включно суміші в блоках листах чи рулонах тис. куб. м 26.82.16.100А 236 3 194 1 185 4 240 1 152 3 Вермикуліт відшарований глини спучені шлак спінений та спучені мінеральні продукти включно суміші тис. куб. м 26.82.16.200А 520 1 740 7 835 3 1047 9 927 4 Вікна двері їх рами та пороги дерев'яні тис. кв. м 20.30.11А 849 5 1548 1 2422 7 3399 1 3507 4 Камінь вапняковий алебастр гіпсовий і вапняковий тис. куб. м 14.11.11.500А 858 7 810 0 825 6 947 6 954 5 Граніт тис. куб. м 14.11.12.300А 546 7 551 4 694 9 778 5 1168 1 Туф вулканічний базальт порфіт і камінь інший необроблені грубо оброблені або розпиляні на блоки та плити тис. куб. м 14.11.12.900А 81 0 85 1 84 2 136 3 112 4 Гіпс тис. т 14.12.10.310 337 6 380 6 354 7 577 2 889 7 Вапняк тис. т 14.12.10.500 21344 4 24270 4 26727 8 28359 6 26481 5 Піски природні тис. куб. м 14.21.11.А 5223 9 6294 3 8560 1 11905 0 12311 3 Галька гравій щебінь і камінь дроблений тис. куб. м 14.21.12.А 36842 7 36152 1 43829 5 57247 5 60512 8 Каолін тис. т 14.22.11.400 1226 0 1319 8 1242 4 1686 5 1342 2 Глини вогнетривкі тис. т 14.22.12.300 5145 1 6362 2 6223 5 7423 6 6149 4 Рис. 9.1 - Приріст вартості будівельних матеріалів відносно цін 2000 року • створення і впровадження енергоекономічних технологій і устаткування для виробництва будівельних матеріалів; • використання вторинного тепла. Розвиток економічної правової нормативно-методичної бази раціонального використання теплової та електричної енергії потребує актуалізації системи розрахунку питомих витрат теплової та електричної енергії на підприємствах. До документів що потребують актуалізації зокрема належать: ДБН Г-1-6-97 "Тимчасові норми розрахунку витрат теплової енергії при тепловій обробці бетонних та залізобетонних виробів"; ДБН Г. І-7-97 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Тимчасові норми розрахунку витрати теплової та електричної енергії при виробництві цегли і каменів керамічних"; ДБН Г.1-8-2000 "Організаційно-методичні економічні та технічні нормативи. Норми розрахунку витрат палива теплової та електричної енергії при виробництві вапна цегли і каменів силікатних". ДБН Г.1-7-97 "Тимчасові норми розрахунку витрат теплової та електричної енергії при виробництві вапна цегли та каменів силікатних". ДБН Г.1-8-2000 "Норми розрахунку витрат палива теплової та електричної енергії при виробництві вапна цегли та каменів силікатних". Документи розроблено відповідно до "Основних методичних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" Державний комітет України з енергозбереження наказ від 14.10.97 р. N 93 з урахуванням певних аспектів відомчих "Положень" будівельних корпорацій України щодо нормування питомих енерговитрат при виробництві будівельних матеріалів корпорації "Укрбудматеріали" "Украгропромбуд" "Укрбуд" . Для визначення енерговитрат конкретного виробництва необхідно виконати попередні розрахунки матеріальних балансів процесів горіння палива а також процесів тепломасопереносу в матеріалі газовому середовищі та огороджувальних конструкціях теплових агрегатів у тому числі при пусконалагоджувальних роботах. Для викладення цих складних питань необхідно розробити стандарти-настанови у яких навести методичні рекомендації і приклади розрахунків з вищезазначених питань. 9.1. Основні напрямки економії енергії при виробництві вапна цегли каменів силікатних блоків З метою енергозбереження кожне підприємство має проводити технологічний теплотехнічний енергетичний аналіз виробництва для визначення раціональних і нераціональних витрат енергії матеріальні теплові і газові баланси установок . Заходи з енергозбереження при виробництві вапна цегли і каменів силікатних можуть проводитись за двома напрямами: а організаційні заходи що не потребують значних капіталовкладень в тому числі: - використання оптимальних режимів випалювання вапна; - застосування перепуску пари при запарюванні цегли в автоклаві; - постійний контроль за утриманням теплових режимів; - жорсткий контроль за витратою палива з урахуванням неповного завантаження установок неробочого часу тощо; б заходи щодо підвищення технологічної та технічної ефективності виробництва: - раціональний вибір сировини і технології її підготовки; - вибір раціональних видів і характеристик енергоносіїв; - виведення з експлуатації морально застарілого устаткування удосконалення технологічних схем і процесів застосування сучасного енергозберігаючого устаткування; - зменшення втрат теплоти через огороджувальні конструкції теплових установок шляхом застосування ефективних теплоізоляційних матеріалів; - зменшення втрат теплоти на акумуляцію у вагонетках з цеглою що виходять з автоклава; - підвищення ступеня використання вторинних енергоресурсів; - теплоізоляція теплових мереж устаткування; - застосування контрольно-вимірювальних приладів і сучасних систем регулювання параметрами та керування процесами; - введення до системи якості продукції підприємства розділу щодо забезпечення енергозбереження. 9.2. Основні напрямки економії енергії при виробництві цементу - Впровадження у виробництво та будівництво малоклінкерних портландцементів загально будівельного призначення для одержання низькомарочних бетонів. В Україні малоклінкерні цементи практично не виробляються. Тому всі низькомарочні бетони та розчини виготовляються на цементах марок 400 і 500 хоча для цього достатньо використовувати цементи марок 200 і 300 енергоємність яких в 1 5 - 2 рази нижче. Використання у будівництві в Україні малоклінкерних цементів на цей час гальмується ще й відсутністю відповідних нормативів для розробки яких необхідно провести дослідження на підставі випуску дослідних партій малоклінкерного цементу і вивчення їх поведінки в бетонах. - Заміна природних енергоносіїв твердими побутовими відходами виробництва і іншим альтернативним паливом. У країнах ЄС при випалі клінкеру до 30 % від загальних енергетичних витрат використовується паливо на основі побутових відходів що також вирішує екологічні проблеми. Питома вага альтернативного палива що можна використати замість традиційного палива при енергопостачанні вітчизняних цементних заводів може складати у 2011 р. - 5 % 2014 - 30 % від всього обсягу палива необхідного для випалу портландцементного клінкеру в обертових печах цементної промисловості. - Використання вторинних енергетичних ресурсів обертових печей для потреб місцевого теплопостачання: Дослідно-промислова експлуатація утилізаційних установок підтвердила техніко-економічні показники роботи печей і можливості відбирання тепла в кількості 90 тис. ГДж за рік з однієї установки. Впровадження установок потребує актуалізації конструкторської документації та налагодження виготовлення обладнання. Інші заходи із зниження енергетичних витрат на підприємствах будіндустрії та ефект розвитку від виробництва ефективних будівельних матеріалів та виробів наведено в табл.9.2. Вартість заходів наведена орієнтовна джерела фінансування - власні кошти підприємств та інші кошти. 10. ЗАХОДИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ПРОМИСЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Істотні резерви зменшення енергоємності будівельної продукції можуть бути реалізовані шляхом вдосконалення будівельної частини проектів. Це стосується як об'ємно-планувальних так і конструктивних рішень споруд. Економія ПЕР при вдосконаленні будівельної частині проектів може бути забезпечена за рахунок наступних заходів: • Зменшення площі забудови. • Зменшення об'єму і площі виробничих будинків в розрахунку на одиницю продукції що випускається. • Вдосконалення об'ємно-планувальних рішень будівель адміністративного та побутового призначення. Зменшення площі забудови - це зменшення робіт з інженерної підготовки території зі створення систем каналізації водо- електро- тепло- газозабезпечення та інших систем має вдосконалення генеральних планів промислових підприємств. Зменшення території підприємства на 1 га призводить до зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 25 - 50 т. у. п. Іншим значним резервом зменшення території є більш широке застосування багатоповерхових промислових будівель замість одноповерхових. При цьому економія енергоресурсів забезпечується з одного боку за рахунок зменшення площі забудови а з іншого - за рахунок зменшення площі огороджувальних конструкції в багатоповерхових будівлях. У середньому енергоємність за рахунок вдосконалення об'ємно-планувальних рішень будівель може бути зменшена на стадії будівництва і експлуатації на 15 - 20 % в розрахунку на одиницю продукції що випускається. Таблиця 9.2 - Ефективні напрямки розвитку будівельних матеріалів та енергозбереження при виробництві Назва заходу Термін виконання Орієнтовна вартість заходу Ефект від провадження Відповідальні за виконання заходу 1 2 3 4 5 1. Скляна промисловість 1.1. Реконструкція скловарних цехів Лисичанського склозаводу "Пролетар" 2009 - 2010 рр. 5 5 млн. грн. Економія 1 2 млн. м3 газу у рік Лисичанський завод "Пролетар" 1.2. Виробництво низькоемісійного скла 2010 - 2011 рр. 3 5 млн. грн. Підвищення опору теплопередачі віконних конструкцій до 1 0 м2·К/Вт Лисичанський завод "Пролетар" 1.3. Організація виробництва склопакетів на основі низько емісійного скла та криптоно- або аргонозаповнених трикамерних склопакетів 2010 - 2011 рр. 1 5 млн. грн. Підвищення опору теплопередачі віконних конструкцій до 1 0 м2·К/Вт Заводи з виробництва склопакетів та віконних конструкцій 2. Промисловість стінових матеріалів 2.1. Економія енергоресурсів у виробництві керамічної цегли за рахунок використання вуглецевовмісних відходів 2009 - 2015 рр. 1 5 млн. грн. на 1 підприємство Економія 20 - 45 кг умовного палива на 1000 штук умовної цегли Заводи з виробництва керамічної цегли вугільні збагачувальні фабрики 2.2. Організація виробництва сучасних виробів з пористого бетону низької щільності 400 кг/м3 2009 - 2015 рр. 2 - 7 млн. грн. на 1 підприємство Економія 15 % енерго- та сировинних ресурсів у виробництві Заводи з виробництва пористих бетонів 2.3. Організація виробництва високоякісного вапна в шахтних і обертових печах гідратного вапна 2010 - 2015 рр. 45 - 90 млн. грн. Економія енерго- та сировинних ресурсів отримання високоякісної продукції Замовники - заводи з виробництва сухих будівельних сумішей пористих бетонів. Виконавці - заводи з виробництва вапна 2.4. Збільшення виробництва гіпсокартонних плит у т. ч. гіпсокартонних плит вогнестійких та сухих будівельних сумішей на основі гіпсового в'яжучого 2010 - 2015 рр. 20 млн. євро Зниження енергоємності виробництва на 30 %. Замовник - будівельний комплекс. Виконавці - виробники гіпсокартонних плит сухих будівельних сумішей 2.5. Збільшення виробництва та використання великорозмірних керамічних стінових матеріалів поротерм виробів з автоклавного газобетону 2010 - 2015 рр. 9 млн. євро заводи по виробництву керамічних виробів 13 млн. євро газобетон Підвищення показників опору теплопередачі стін до нормативних значень в одношарових конструкціях Заводи з виробництва керамічної цегли та пористого бетону 2.6. Реконструкція виробництва силікатної цегли 2010 - 2015 рр. 21 млн. грн./на підприємство Зниження енергоємності виробництва на 10 % економія сировинних ресурсів отримання порожнистої і великоформатної цегли Заводи з виробництва силікатної цегли 3. Промисловість теплоізоляційних та полімерних матеріалів 3.1. Збільшення виробництва волокнистих теплоізоляційних матеріалів 2010 - 2015 рр. 8 - 15 млн. євро Економія 20 - 35 % енергоресурсів при використанні Заводи з виробництва волокнистих ізоляційних матеріалів 3.2. Організація випуску високоефективних теплоізоляційних виробів з мінеральної вати на основі новітніх технологій із застосуванням сучасного обладнання на підприємстві з потужністю 30 тис. т/рік 2010 - 2011 рр. ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" м. Костопіль Рівенська обл. 3.3. Розширення застосування конструкцій фасадної теплоізоляції на основі скло- базальто- мінераловатних виробів та виробів з екструзійного пінополістиролу при реконструкції житлових будинків які знаходяться в експлуатації та тих що будуються 2010 - 2015 рр. 70 - 270 грн./м2 площі стіни Економія 20 - 35 % палива що витрачається на обігрів будинків Виконавці - проектні організації будівельний комплекс 3.4. Будівництво заводу з виробництва хімічно зшитого пінополіетилену 2010 - 2011 рр. 24 7 млн. грн. Економія 10 - 15 % енергоресурсів при використанні ТОВ "Вердіані" с. Макарівка Іванківського р-ну Київської обл. 3.5. Розширення асортиментного ряду продукції відбивної ізоляції на основі хімічно зшитого пінополіетилену що випускається компанією 2010 - 2011 рр. 2 5 млн. євро Економія 10 - 15 % енергоресурсів при використанні ТОВ "НормаІзол " м. Харків 3.6. Впровадження пересувних мобільних установок з теплоізоляції жорстким пінополіуретаном огороджувальних конструкцій на основі технології напилення 2010 - 2012 рр. 8 - 40 тис. євро/установка Економія 10 - 15 % енергоресурсів при використанні ТОВ "Полимер Технології КС" м. Київ 4. Деревообробна промисловість 4.1. Виробництво деревних виробів для малоповерхових споруд у т. ч. збірнощитових конструкцій 2010 - 2015 рр. 4 - 5 млн. євро Економія в будівництві та експлуатації житла. Будівництво соціального житла Замовник - Міністерство регіонального розвитку і будівництва Виконавці - проектні організації будівельний комплекс Конструктивні рішення теплоізоляційної оболонки будинків визначають питомі витрати теплоти на забезпечення необхідного технологічного температурного режиму приміщень будівель. Необхідний рівень теплоізоляції за чинними ДБН В.2.6-31:2006 встановлюється залежно від призначення будівлі та теплового типу конструкції теплової інерції D за табл. 10.1. Таблиця 10.1 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків Rq min м2·К/Вт для різних типів конструкцій та I - IV температурних зон Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків Значення Rq min для температурної зони м2·К/Вт I II III IV Зовнішні непрозорі стіни будинків - з сухим і нормальним режимом з конструкціями з: D > 1 5 1 5 1 3 1 2 0 7 D ? 1 5 2.0 1 8 1 7 1 2 - з вологим і мокрим режимом з конструкціями з: D > 1 5 1 6 1 4 1 2 0 9 D ? 1 5 2 2 2 0 1 8 1 5 - з надлишками тепла більше ніж 23 Вт/м3 0 55 0 45 0 45 0 35 Покриття й перекриття будинків - з сухим і нормальним режимом з конструкціями з D > 1 5 1 6 1 5 1 3 0 9 D ? 1 5 2 1 2 0 1 8 1 1 - з вологим і мокрим режимом з конструкціями з: D > 1 5 1 6 1 5 1 4 1 2 D ? 1 5 1 8 1 7 1 5 1 4 - з надлишками тепла більше 23 Вт/м3 0 55 0 45 0 45 0 35 Перекриття над проїздами й підвалами: з конструкціями з D > 1 5 1 8 1 7 1 6 1 4 з конструкціями з D ? 1 5 2 2 2 0 1 9 1 7 Двері й ворота будинків: - з сухим і нормальним режимом 0 55 0 55 0 5 0 42 - з вологим і мокрим режимом 0 72 0 65 0 6 0 54 - з надлишками тепла більше 23 Вт/м3 0 2 0 2 0 2 0 2 Вікна й зенітні ліхтарі будинків: - із сухим і нормальним режимом 0 42 0 39 0 39 0 32 - з вологим і мокрим режимом 0 45 0 42 0 42 0 35 - з надлишками тепла більше 23 Вт/м3 0 18 0 18 0 18 0 18 Для визначення оптимальних рівнів теплоізоляції огороджувальних конструкцій необхідно провести аналіз технологічних тепловологісних режимів промислових будівель за галузевим принципом та ввести типологію будівель з встановленням вимог до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання. Потребує перегляду принципи інженерного обладнання що забезпечують теплопостачання виробничих приміщень та збільшення використання інфрачервоних обігрівачів Необхідний нормативний матеріал щодо економічного обґрунтування оптимального нормативного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків в залежності від виду системи їх опалення. Потребують регламентації енергетичні характеристики адміністративних та побутових будинків та приміщень промислових будинків. Для цього необхідна розробка ДБН "Будинки адміністративного призначення" з обов'язковим розділом "Енергоефективність будинків адміністративно-побутового призначення " 11. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ НА ОБ'ЄКТАХ БУДІВНИЦТВА Безпосередньо на будівельному майданчику витрачається близько 2 % сумарної витрати первинних енергоресурсів у народному господарстві. Інша енергія переноситься на будівельну продукцію через вихідну сировину матеріали конструкції. Для зменшення витрат енергії на ведення будівельних робіт необхідно здійснювати: • використання енергоефективних сучасних технологій будівельного виробництва на об'єктах житлово-цивільного та промислового будівництва при зведенні реконструкції та ремонті будинків і споруд; • вдосконалення відповідної нормативної бази; • зменшення на основі технічних та енергетичних розрахунків парку будівельного автотранспорту забезпечення раціонального витрачання паливно-енергетичних та паливно-мастильних матеріалів; • використання енергоекономічних технологій при виконанні земляних робіт на долю яких припадає біля 60 % транспортних енерговитрат транспортування: піску щебеню - 8 % бетонної суміші - 5 % залізобетонних виробів - 3 % інше - 24 % . Технологічні процеси сучасного монолітно-каркасного будівництва а саме бетонування перекриттів при низьких температурах навколишнього середовища мають ризики що пов'язані із зменшенням швидкості тверднення бетону погіршенням його характеристик збільшенням терміну будівництва. Ці ризики можуть бути в значній мірі нівельовані за рахунок підігрівання масиву перекриття наприклад електричним струмом . При цьому несприятлива з точки зору теплотехніки форма перекриття у вигляді "плити" призводить до підвищених втрат тепла і вологи з бетону. Для покращення енергоефективності процесу тверднення бетону і якості конструкції необхідно розробити технологічні теплоізоляційні покриття на базі сучасних полімерних матеріалів і технологію їх застосування. 12. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА І НОРМАТИВНИХ ВИМОГ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Контролювання за показниками енергоефективності будівельних об'єктів здійснюється службами будівельної експертизи на стадії проекту державного будівельно-архітектурного контролю та Державної інспекції з енергозбереження. Ефективність цього контролю потребує значного покращення за рахунок: - Розроблення правил оцінки показників енергоефективності будівельних об'єктів при їх проектуванні здаванні в експлуатацію та в процесі експлуатації; - Розроблення методичних посібників для проведення контрольних робіт та оцінювання показників енергоефективності будівельних об'єктів; - Розроблення механізмів стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій конструкцій виробів при виробництві будівельних об'єктів; - Розроблення процедури експертизи нових технологій та конструктивних рішень за показниками їх енергоефективності; - Проведення семінарів та тренінгів для робітників контрольних та експертних установ з оцінювання енергоефективності будівельних об'єктів; - Введення системи атестації енергоаудиторів будинків та споруд; - Організація навчального процесу підготовки та підвищення кваліфікації енергоаудиторів будинків та споруд; - Створення Координаційної Ради з питань енергоефективності та енергозбереження у сфері будівництва при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України для здійснення заходів з розгляду або перегляду законодавчих актів які стосуються енергозбереження у сфері будівництва архітектури містобудування промисловості будівельних матеріалів та розвитку і вдосконалення нормативно-методичної бази у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів інженерного обладнання будинків та споруд житлово-комунального господарства підготовки пропозицій щодо включення до плану Міністерства науково-технічних розробок із енергоефективності та енергозбереження в сфері будівництва; узагальнення досвіду виробництва і застосування ефективних теплоізоляційних будівельних матеріалів виробів та конструкцій відповідно до вимог світових стандартів досвіду досліджень теплового стану будинків і проведення їх енергетичного аудиту та енергопаспортизації; - Розробленню новітніх технологій у сфері будівництва промисловості будівельних матеріалів; координації зусиль науково-дослідних проектних інститутів та виробничих підприємств із вирішення нагальних питань з проблем енергоефективності та енергозбереження в сфері будівництва; - Створення системи енергетичної сертифікації будівельних об'єктів згідно вимог Технічного регламенту будівельних виробів будівель і споруд затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20.12.2006 р. N 1764; - Забезпечення науково-технічного супроводу розроблення впровадження та експлуатації нових технічних рішень з підвищення енергоефективності будівельних об'єктів; - Створення інтернет-порталу з практичного ознайомлення та допомоги у розробці та впровадженні енергозберігаючих заходів на об'єктах будівництва; - Створення банку нормативно-технічних документів що стосуються енергозбереження при зведенні та експлуатації житлово-цивільних будинків і споруд; - Надання науково-методичної допомоги місцевим органам виконавчої влади у проведенні експериментальної реконструкції житлових будинків згідно з регіональними програмами На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року N 159-р "Деякі питання реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" здійснити поетапне переведення на здійснення розрахунків за спожиті енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів обліку установ та організацій віднесених до сфери управління Мінрегіонбуду адміністративна будівля Міністерства будівля Державної архітектурно-будівельної інспекції Національний заповідник "Софія Київська" Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові Національний заповідник "Замки Тернопіля" Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань" Державний історико-культурний заповідник в м. Белзі Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного. Встановлено наступні заходи з економії паливно-енергетичних ресурсів підвідомчими суб'єктами господарювання Міністерства: - встановлення нових електричних котлів з регулятором температури; - встановлення/реконструкція теплових пунктів будівель з регуляторами температури; - регулювання температурного режиму приміщень в залежності від погодних умов та умов їх використання; - встановлення лічильників тепла та води; - придбання та використання економічних обігрівачів; - забезпечення максимальної теплової ізоляції та герметичність зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель та приміщень стін вікон підлог перекриттів і покриттів ; - встановлення автоматичних доводчиків щільності вхідних дверей; - встановлення енергозберігаючих металопластикових вікон; - заміна застарілого обладнання та офісної техніки на нове більш економне в споживанні електроенергії; - заміна ламп розжарювання на більш ефективні та енергозберігаючі засоби освітлення; - запровадження економного та раціонального використання офісної техніки та обладнання з метою економії електроенергії; - запровадження заходів з економії електричної енергії при освітленні приміщень; - перехід на автономне опалення; - економне витрачання палива при використанні автотранспорту; - запровадити приладовий облік електроенергії природного газу теплової енергії холодної та гарячої води зменшити витрати природного газу на опалення та здійснювати розрахунки за спожиті енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів обліку. 13. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ РІШЕНЬ В БУДІВНИЦТВІ До регіональних особливостей запровадження енергоефективних рішень у будівельних об'єктах відносять: - кліматичні параметри регіону; - регіональна структура виробництва будівельних теплоізоляційних та конструктивних матеріалів; - місцева структура теплопостачання будинків; - регіональна типологія архітектурно-планувальних рішень житлових та громадських будинків. Для врахування регіональних особливостей запровадження енергоефективних рішень необхідно забезпечити: - Аналіз структури підприємств будівельної індустрії що склалася в поточний період із розроблення рекомендацій місцевими органами самоврядування з розвитку виробництва ефективних будівельних теплоізоляційних та конструктивних матеріалів у регіоні; - Аналіз кліматичних особливостей регіонів України з розробленням методичних рекомендацій з раціонального застосування інженерного обладнання на основі відновлюваних джерел енергії теплові насоси геліообладнання вітрогенератори тощо та альтернативних місцевих видів палива; - Розроблення альбомів каталогів типових рішень будинків із підвищеними показниками енергоефективності для регіонів України 14. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТА ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ 14.1. Ефективність енергоефективних заходів Програми При визначенні ефективності енергоощадних заходів Програми в розрізі завдань їх практичної реалізації необхідно розраховувати рівень потенційної економії енергоресурсів та проводити аналіз фінансової спроможності та ресурсів для реалізації заходів. Економічна ефективність відображає результати впровадження енергозберігаючих заходів і визначається різницею між грошовими доходами і витратами від реалізації заходів а також відображає зміну величини попиту на паливно-енергетичні ресурси за результатами заміни більш дорогого палива на менш дороге. Соціальна ефективність засобів передбачених Програмою полягає в наступному: - залучення місцевих енергоресурсів оснащення організацій приладами і системами обліку та регулювання витрат енергоресурсів технічне переозброєння виробництва з метою зменшення його енергоємності і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції що дозволить створити нові робочі місця й закріпити місцеві кадри; - досягнення передбачених обсягів економії енергоресурсів створить реальні передумови для стабілізації цін і тарифів для того щоб сповільнити темпи збільшення частки витрат населення на оплату використаних енергоресурсів у загальних витратах на оплату житла й енергетичних послуг; - за результатами організації системи навчання та перепідготовки кадрів у 2010 - 2014 роках підвищити кваліфікацію повинні не менш 1 тис. працівників зайнятих у виробництві або обслуговуванні паливо- і енерго- споживаючих видів техніки енергоощадних матеріалів і конструкцій. Екологічна ефективність від реалізації програмних заходів пов'язана з підвищенням енергоефективності діючого енергоустаткування запобіганням викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище та скороченням площі відчужуваних земель. Виконання основних заходів щодо зниження викидів парникових газів - найважливіший етап реалізації в Україні положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та один з факторів що сприяє залученню інвестицій в українську економіку. Чинні будівельні норми і стандарти не дозволяють визначати розрахунковий ефект скорочення викидів CO2 для запланованих Галузевою програмою енергозберігаючих заходів. Наведений у розділі 7.2 Програми аналіз і пропозиції щодо перегляду та подальшого зближення нормативних вимог до європейських норм передбачають створення умов для комплексного підходу щодо оцінки енергоефективності в цивільному будівництві. Після проведення запланованих заходів щодо створення можливості оцінити заходи з підвищення енергоефективності з позиції скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу EN 15603:2008 відповідно до Кіотського протоколу буде розглянуто доцільність запровадження в якості інтегрального критерію оцінки заходів розрахунковий ефект скорочення викидів CO2 як базовий критерій екологічної ефективності загально прийнятий в розвинутих країнах світу. Орієнтовні дані щодо можливості скорочення викидів CO2 наведено в різних розділах Програми при проведенні оцінки потенціалу енергоефективності. Незважаючи на те що існує багато різних інструментів фінансування можливість місцевих фінансових ринків усе ще обмежена. З врахуванням цього системне проведення заходів в Програмі сприяє залученню джерел для фінансування проектів не тільки на внутрішніх але і на міжнародних фінансових ринках. При цьому можуть бути ефективними всі механізми фінансування енергоефективності якими в принципі можуть скористатися підприємства та організації будівельної галузі. Техніко-економічні показники уточнюються проектами. У той же час наявний на сьогоднішній день досвід свідчить про те що більшість проектів по водопостачанню і водоочищенню теплопостачанню та вуличному освітленню фінансується через фонди міжнародними донорами і МФО. Ці організації міжнародного розвитку звичайно надають гранти або кредити для того щоб наочно продемонструвати які проекти в області енергоефективності можуть забезпечити економію засобів які потім можна використовувати для фінансування вдосконалень. У рамках таких проектів часто використовуються пільгові кредити ціль яких полягає в тім щоб залучити фінансування на комерційних умовах. Більш інноваційні підходи які застосовуються винятково в сфері енергоефективності представлені револьверними фондами і перформанс-контрактами. Все більшу популярність здобувають також кредити що надаються компаніями-постачальниками. Незалежно від прийнятої схеми забезпечення фінансування заходів Програми Мінрегіонбуд передбачає сприяння їх реалізації фінансово в межах наявних видатків та/або організаційно нормативно-методичне забезпечення . 14.2. Система показників енергоефективності Система показників енергоефективності має складатися з інтегрованого показника - енергоємності ВВП що є узагальненим макроекономічним показником показників що характеризують енергоємність галузей економіки енергоємність валової доданої вартості галузей та енергоефективність виробництва окремих видів продукції послуг а також показників що характеризують енергоефективність окремих технологій видів обладнання матеріалів. Залежно від рівня технологічного та економічного розвитку система показників потребуватиме періодичного уточнення та моніторингу цільових показників за сферами та рівнями управління. Враховуючи що в державі до цього часу відсутні показники офіційної статистичної звітності щодо енергоємності ВВП енергоємності видів продукції та валової доданої вартості по галузях та регіонах на початковому етапі цільові значення показників мають бути встановлені на рівні держав - конкурентів України на світовому ринку. У цілому система показників енергоефективності має відображати динаміку двох складових енерговикористання а саме: - досягнення встановлених кількісних показників що забезпечується стандартизацією визначеного рівня енергоефективності коефіцієнта корисної дії обладнання теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій тощо та регламентуванням дій через прийняття національних стандартів; - дієвості механізмів стимулювання суб'єктів господарювання до досягнення цілей політики що забезпечується встановленням вимог до системи управління та організації виробництва і може регулюватись технічними регламентами або добровільними угодами. З огляду на необхідність удосконалення державної політики у сфері енергоефективності підвищення конкурентоспроможності національної економіки зміцнення економічної та енергетичної безпеки держави Рада національної безпеки і оборони України вирішила рішення введено в дію Указом Президента N 679/2008 від 28.07.2008 схвалити Концептуальні засади державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів енергоефективності . Реалізація Концептуальних засад передбачає що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо енергоефективності має в установленому порядку забезпечувати: - створення державної системи моніторингу показників енергоефективності економіки розроблення методичних засад проведення їх розрахунків за даними державних статистичних спостережень адміністративними даними та спеціальними дослідженнями і розрахунками; - встановлення та перегляд прогнозних цільових параметрів показників енергоефективності відповідно до сфер та рівнів управління; - функціонування єдиної системи механізмів державного регулювання контролю та стимулювання енергоефективності; - моніторинг енергетичного балансу та показників енергоефективності економіки ведення інформаційних баз даних у цій сфері. Для вирішення поставлених завдань надати НАЕР пропозиції з організації робіт з формування енергетичного балансу будівельної галузі з урахуванням досвіду Міжнародного Енергетичного Агентства передбачивши зокрема проведення моніторингу показників енергетичного балансу створення інформаційних баз даних енергетичної статистики та бюджетне фінансування цих робіт для затвердження відповідного плану Кабінетом Міністрів України за рішенням Ради національної безпеки і оборони України N 679/2008 від 28.07.2008 та утворення державної системи моніторингу показників енергоефективності. Пріоритетними напрямами державної політики щодо енергоефективності мають бути: - створення державної системи моніторингу показників енергоефективності визначення переліку показників періодичності перегляду їх цільових параметрів інформування органів виконавчої влади та суспільства щодо досягнутих результатів; - розроблення методик проведення розрахунків показників енергоефективності за даними державних статистичних спостережень адміністративними даними та результатами спеціальних досліджень і розрахунків; - розроблення переліку забезпечення прийняття та перегляду: - стандартів - щодо граничних цільових показників енергоефективності технологічного обладнання транспортних засобів будівельних матеріалів та конструкцій; - нормативних актів та нормативних документів - щодо вимог енергоефективності процесів способів виробництва та послуг у сферах транспорту виробництва та постачання енергії житлово-комунального господарства будівництва промисловості; - кодексів усталеної практики - щодо стимулювання суб'єктів господарювання до підвищення рівня енергоефективності; - запровадження сертифікації та маркування енергоспоживаючого обладнання транспортних засобів будівель матеріалів; - зниження загального обсягу енергоспоживання традиційних видів енергоресурсів у результаті проведення реконструкції модернізації будівель. В розрізі Галузевої програми підвищення енергоефективності у будівельній галузі необхідна розробка настанови з визначення ефективності використання витрат що направляються на виконання енергозберігаючих заходів у будівельній галузі а також Методичних рекомендацій зі складання техніко-економічних обґрунтувань для енергозберігаючих заходів у будівельній галузі. Реалізація цих Концептуальних засад сприятиме вдосконаленню інвестиційного клімату в Україні обмеженню адміністративного втручання органів державної влади у діяльність суб'єктів господарювання зміцненню економічного потенціалу держави та підвищенню її міжнародного авторитету. Галузева програма передбачає досягнення значного мультиплікативного ефекту що полягає у зниженні енергоємності внутрішнього валового продукту і є узагальнюючим показником енергоефективності у всіх сферах економіки. Реалізацію програмних заходів намічено здійснити за допомогою проведення енергозберігаючої інвестиційної політики у тому числі шляхом проведення цінової та податкової реформ формування внутрішнього енергетичного ринку реалізації комплексу заходів державного впливу на процеси структурної перебудови галузей економіки і створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. 15. ЗАХОДИ СПРЯМОВАНІ НА ОПТИМІЗАЦІЮ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ ГАЛУЗІ Перелік законодавчих актів державних будівельних норм та національних стандартів що направлені на підвищення енергоефективності розроблення яких здійснюється в межах Програми наведено в табл. 15.1. Перелік підприємств де планується впровадження заходів з підвищення енергоефективності та орієнтовні кошти на їх реалізацію наведено в додатку 1. Таблиця 15.1 - Удосконалення нормативно-правової бази з енергоефективності будівельної галузі N Назва нормативного документа Розробник Терміни виконання рік Орієнтовний обсяг фінансування тис. грн. Результат 1 2 3 4 5 6 1 Законодавчі акти 1.1 Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок стимулювання органів місцевого самоврядування підприємств і громадян при впровадженні енергозберігаючих заходів в будівлях та спорудах" Мінекономіки Мінрегіонбуд 2010 100 Встановлення законодавчих пільг для вітчизняних підприємств що впроваджують енергозберігаючі будівельні конструкції та вироби устаткування тощо при нарахуванні податку на прибуток а також податкових пільг для громадян що встановлюють у власних мешканнях енергозберігаючі конструкції 1.2 Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок отримання кредитів на енергозберігаючі заходи в будинках що експлуатуються" Мінекономіки Мінрегіонбуд 2010 - 2011 100 Положення по оцінці енергоефективності заходів та порядку здійснення процедурних питань при отриманні кредитів на впровадження енергозберігаючих заходів для підприємств та громадян 1.3 Розроблення проекту "Положення по оцінці енергоефективності конструктивних рішень технологій та заходів енергозбереження в будівлях" Мінрегіонбуд 2010 100 Положення по методичним та організаційним принципам оцінювання енергоефективності 1.4 Розроблення проекту "Положення з проведення енергетичної сертифікації об'єктів будівництва" Мінрегіонбуд 100 Встановлення процедури проведення сертифікації об'єктів будівництва на відповідність вимогам енергоефективності 2 Державні будівельні норми 2.1 Розроблення зміни ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система" НВП "Елетер" 2010 50 Удосконалення норм з альтернативного опалення будинків 2.2 Розроблення структури державних будівельних норм на заміну ДБН "Опалення вентиляція кондиціонування" Укрінжпроект ВАТ "КиївЗНДІЕП" 2010 100 Забезпечення європейських принципів проектування енергоефективного інженерного обладнання 2.3 Перегляд ДБН В.2.6-31:2008 "Теплова ізоляція будівель" НДІБК 2010 - 2011 200 Подальша гармонізація з європейськими вимогами 2.4 Розроблення змін у ДБН А.3.1-5 "Управління організація і технологія. Організація будівельного виробництва" НДІБВ 2010 - 2011 150 Склад і зміст проекту організації будівництва ПОБ Склад і зміст проекту виконання робіт ПВР з метою забезпечення виконання положень Програми стосовно умов енергоефективного ведення робіт 2.5 Розроблення державних будівельних норм ДБН "Котельні установки" МЖКГ 2010 - 2011 50 Удосконалення вимог до обладнання 2.6 Розроблення ДБН "Будинки адміністративного призначення" Київ ЗНДІЕП 2010 - 2011 150 розділ "Енергозбереження при будівництві будинків адміністративно-побутового призначення" 3 Національні стандарти 3.1 Запровадження енергоаудиту та енергопаспортизації будівель 3.1.1 Підготовка та прийняття ДСТУ EN 15603:2008 Energy performance of buildings - Overall energy use and definition of energy rating НДІБК ВАТ "КиївЗНДІЕП" 2011 - 2012 60 Енергоефективність будівель - Загальне енергоспоживання та визначення енергетичного рейтингу 3.1.2 Гармонізація ДСТУ Н Б А.2.2-5:2007 з EN 15217 Energy performance of buildings - Methods for expressing energy performance and energy certification of buildings НДІБК 2010 80 Енергоефективність будівель - Метод експрес оцінки виконання та енергетичної сертифікації будівель 3.1.3 Розроблення проекту ДСТУ Б В.2.2 - "Будинки та споруди. Методи проведення енергетичного аудиту будинків під час їх здачі в експлуатацію та в процесі експлуатації " НДІБК 2010 100 Методичні положення енергетичного аудиту будинків 3.1.4 Запровадження ДСТУ Б В. 2.6 - "Конструкції будинків і споруд. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій" НДІБК 2010 10 Забезпечення запровадження методики визначення енергетичних параметрів будівель і споруд 3.1.5 Запровадження ДСТУ Б В.2.6 "Конструкції будинків і споруд. Метод визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій" НДІБК 2010 10 Забезпечення запровадження методики визначення енергетичних параметрів будівель і споруд 3.1.6 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6 -"Настанова з визначення теплотехнічних показників світлопрозорих огороджувальних конструкцій" НДІБК 2010 - 2011 80 Методи визначення енергетичних параметрів 3.2 Забезпечення енергоефективності інженерних систем будівель 3.2.1 Розроблення проекту ДСТУ "Проектування систем опалення з тепловими насосами для теплопостачання будинків" Укрінжпроект 2010 80 Правила проектування систем на основі теплових насосів 3.2.2 Розроблення ДСТУ EN 15232:2007 Energy performance of building - Impact of Automation Controls and Building Management ТОВ "Елекон Лтд" 2010 - 2011 60 Енергоефективність будівель - Комплексний вплив автоматизації контролю та управління 3.2.3 Розроблення ДСТУ EN 12976-1 Thermal solar systems and components - Factory made systems - Part 1: General requirements Асоціація ІЕТУ 2010 - 2011 60 Правила проектування систем сонячного опалення 3.2.4 Розроблення проекту ДСТУ Б В.2.6 - "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням прозорими елементами. Загальні технічні умови" НДІБК 2010 - 2011 100 Методи визначення енергетичних параметрів 3.2.5 Розроблення ДСТУ ISO 9459-5 Solar heating - Domestic water heating systems - Part 5: System performance characterization by means of whole-system tests and computer simulation Асоціація ІЕТУ 2011 - 2012 60 Правила проектування систем сонячного опалення 3.2.6 Розроблення ДСТУ EN ISO 15927-4 Hygrothermal performance of buildings - Calculation and presentation of climatic data - Part 4: Hourly data for assessing the annual energy use for heating and cooling ISO 15927-4:2005 НДІБК НДІБВ 2011 - 2012 60 Правила розрахункової оцінки показників енергоефективності 3.2.7 Розроблення ДСТУ EN 15316-1:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 1: General Асоціація ІЕТУ 2012 - 2013 60 Системи опалення будівель - Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Загальна частина 3.2.8 Розроблення ДСТУ EN ISO 15193:2008 Energy performance of buildings - Energy requirements for lighting УкрНДІ- Процивіль- сільбуд 2012 - 2013 60 Енергетичне виконання будівель. Енергетичні вимоги до освітлення 3.2.9 Розроблення ДСТУ EN 15316-2-1:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 2-1: Space heating emission systems ВАТ "КиївЗНДІЕП" Асоціація ІЕТУ 2012 - 2013 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Розподілення теплоти системою центрального опалення 3.2.10 Розроблення ДСТУ EN 15316-3-3:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 3-3: Domestic hot water systems generation ВАТ "КиївЗНДІЕП" Асоціація ІЕТУ 2012 - 2013 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Система гарячого водопостачання генерування теплоти 3.2.11 Розроблення ДСТУ EN 15316-2-3:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 2-2: Space heating distribution systems ВАТ "КиївЗНДІЕП" 2013 - 2014 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Гідравлічне розподілення системою центрального опалення 3.2.12 Розроблення ДСТУ EN 15316-3-1:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 3-1: Domestic hot water systems characterisation of needs tapping requirements ВАТ "КиївЗНДІЕП" Асоціація ІЕТУ 2012 - 2013 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Система гарячого водопостачання характеристика потреби вимоги 3.2.13 Розроблення ДСТУ EN 15316-3-2:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 3-2: Domestic hot water systems distribution ВАТ "КиївЗНДІЕП" Асоціація ІЕТУ 2013 - 2014 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Система гарячого водопостачання гідравлічне розподілення 3.2.14 Розроблення ДСТУ Н "Інженерне обладнання будинків і споруд. Настанова з улаштування будинків житлового і громадського призначення системами сонячного теплопостачання" ВАТ "КиївЗНДІЕП" ПІНЕІ 2012 - 2013 60 Широкомасштабне впровадження систем сонячного теплопостачання дозволить зекономити приблизно 0 14 млн. т. у. п. в рік що складе до 98 млн. грн. в рік 3.2.15 Розроблення ДСТУ EN 15316-4-1:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 4-1: Space heating generation systems combustion systems ВАТ "КиївЗНДІЕП" Асоціація ІЕТУ 2013 - 2014 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Джерела теплопостачання із спалюванням палива 3.2.16 Розроблення ДСТУ EN 15316-4-2:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 4-2: Space heating generation systems heat pump systems Асоціація ІЕТУ 2013 - 2014 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Джерела теплопостачання теплові насоси 3.2.17 розроблення ДСТУ EN 15316-4-3:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 4-3: Space heating generation systems thermal solar systems ПІНЕІ 2013 - 2014 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Джерела теплопостачання сонячні колектори 3.2.18 Розроблення ДСТУ EN 15316-4-7:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 4-7: Space heating generation systems biomass combustion systems Укрінжпроект 2013 - 2014 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Джерела теплопостачання спалювання біомаси 3.2.19 Розроблення ДСТУ-Н "Настанова з улаштування та використання систем електроопалення об'єктів житлового і цивільного призначення" НВП "Елетер" 2012 - 2013 60 Впровадження альтернативних видів опалення 3.2.20 Розроблення ДСТУ Б В.2.5 - "Обладнання для систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря з теплоутилізацією. Загальні технічні умови" ДП "УкрНДІспецбуд" 2012 - 2014 150 Термін окупності систем припливно- витяжної вентиляції та кондиціонування повітря з утилізацією теплоти холоду та автоматичним регулюванням режимів роботи у порівнянні з звичайними системами складає в залежності від функціонального призначення та енергетичного виконання будівель за енергетичним паспортом від 1 5 до 3 років 3.3 Забезпечення енергоефективності будівель та їх елементів 3.3.1 Запровадження ДСТУ-Н Б А.2.2- "Проектування. Правила складання розділу з енергоефективності при проектуванні житлових і громадських будинків" Мінрегіонбуд 2010 10 Введення в практику проектування вимог до енергоефективності будинків 3.3.1 Запровадження ДСТУ-Н Б В.2.6 -"Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. Положення про апробацію технічний нагляд та моніторинг конструкцій зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією" Мінрегіонбуд 2010 10 Методичне супроводження забезпечення експлуатаційної надійності фасадної теплоізоляції об'єктів 3.3.2 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.7 - "Правила вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будинків та споруд" НДІБК 2010 - 2011 80 Забезпечення проектувальників і будівельників методами вибору утеплювачів 3.3.3 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6 - "Настанова з проведення розрахунків тепловологісного стану огороджувальних конструкцій" НДІБК 2010 - 2011 60 Забезпечення проектувальників методами розрахунку стану фасадних систем 3.3.4 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6 "Альбом характеристик лінійного коефіцієнту теплопередачі характерних конструктивних вузлів огороджувальних конструкцій будинків та споруд" НДІБК 2010 - 2011 150 Методи визначення енергетичних параметрів 3.3.5 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6 - "Настанова з проведення альтернативного проектування теплоізоляційної оболонки будинків" НДІБК 2010 - 2011 80 Методи визначення енергетичних параметрів 3.3.6 Розроблення проекту ДБН "Будинки адміністративного призначення" КиївЗНДІЕП 2010 - 2011 150 Регламентація вимог в т. ч. до енергетичних параметрів 3.3.7 Розроблення проекту ДСТУ-Н "Настанова з техніко-економічного обґрунтування вибору теплових насосів" НАНУ Асоціація ІЕТУ 2010 - 2011 150 Правила визначення оптимального використання теплових насосів для опалення будинків 3.3.8 Розроблення проекту ДСТУ-Н "Настанова з техніко-економічного обґрунтування вибору джерела теплової енергії при будівництві нових і модернізації існуючих адміністративних будівель" НАНУ ПІНЕІ 2011 - 2012 Правила проектування систем сонячного опалення 3.3.9 Розроблення ДСТУ-Н Б В.2.6 - "Настанова з підвищення енергоефективності будинків при новому будівництві" НДІБК 2012 - 2013 80 Методи визначення енергетичних параметрів 3.3.10 Розроблення ДСТУ-Н Б В.2.6 - "Настанова з підвищення енергоефективності житлових та громадських будинків при реконструкції" НДІБК 2013 - 2014 80 Методи визначення енергетичних параметрів 3.3.11 Підготовка та прийняття ДСТУ EN 14501:2005 Blinds and shutters - Thermal and visual comfort - Performance characteristics and classification КиївЗНДІЕП УкрНДІПроци- вільсільбуд 2013 - 2014 60 Ставні та жалюзі. Тепловий та зоровий комфорт. Характеристики технічного обслуговування та класифікація 3.3.12 Підготовка та прийняття ДСТУ ISO 7730: Third edition 2005-11-15 Ergonomics of the thermal environment - Analytical determination and interpretation of thermal comfort using calculation of the PMV and PPD indices and local thermal comfort criteria КиївЗНДІЕП НДІБК 2013 - 2014 60 Ергономіка теплових умов - Визначення та роз'яснення теплового комфорту з використанням PMV прогнозованого осередненого значення тепловідчуття і PPD прогнозованих процент незадоволених 3.3.13 Підготовка та прийняття ДСТУ EN 15251:2007 Indoor environmental input parameters for design and assessment of energy performance of buildings addressing indoor air quality thermal environment lighting and acoustics КиївЗНДІЕП МОЗ 2013 - 2014 60 Параметри внутрішнього середовища для проектування та визначення ефективності будівель за якістю внутрішнього повітря теплового стану освітлення та акустиці . 3.3.14 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6.. "Настанова з розрахункової оцінки показників повітропроникності огороджувальних конструкцій та їх елементів" НДІБК 2013 - 2014 60 Методи визначення енергетичних параметрів 3.3.15 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6 "Настанова з розрахункової оцінки показників повітропроникності при проектуванні конструкцій" НДІБК 2013 - 2014 60 Методи визначення енергетичних параметрів 3.3.16 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6 - "Настанова з розрахункової оцінки показників теплостійкості при проектуванні будинків " НДІБК 2013 - 2014 60 Методи визначення енергетичних параметрів 3.3.17 Розроблення проекту ДСТУ-Н Б В.2.6 "Настанова з розрахункової оцінки показників теплозасвоєння при проектуванні конструкцій" НДІБК 2013 - 2014 60 Методи визначення енергетичних параметрів 3.4 Сертифікація матеріалів конструкцій та елементів будівель щодо енергоефективності 3.4.1 Запровадження ДСТУ Б В.2.7 - "Будівельні матеріали. Методи визначення терміну ефективної експлуатації та теплопровідності будівельних матеріалів у розрахункових та стандартних умовах" Мінрегіонбуд 2010 10 Забезпечення запровадження методики визначення енергетичних параметрів будівель і споруд 3.4.2 Підготовка та прийняття ДСТУ EN 410:1998 Glass in building - Determination of luminous and solar characteristics of glazing ТК 30 2012 - 2013 60 Скло в будівництві. Визначення світлової та сонячної характеристик засклення 3.4.3 Розроблення пакету стандартів ДСТУ-Н з правил проведення розрахунків витрат паливно-енергетичних ресурсів при виробництві будівельних матеріалів НДІБВ НАНУ 2012 - 2014 300 Шляхи зниження енергоємності будівельного виробництва 3.4.4 Розроблення ДСТУ EN 15316-4-4:2007 Heating systems in buildings- Method for calculation of system energy requirements and system efficiencies - Part 4-4: Space heating generation systems the performance and quality of CHP electricity and heat Базові організації Мінрегіонбуду 2013 - 2014 60 Метод розрахунку потреби енергії та ефективності системи - Джерела теплопостачання виконання та якість когенераційної електроенергії та теплоти 4 Науково-методичне забезпечення 4.1 Розроблення альбомів типових рішень будинків на одну родину з підвищеними показниками енергоефективності для регіонів України УкрНДІПроци- вільсільбуд 2010 - 2012 600 Методичні та архітектурно-конструктивні положення проектування будинків що дозволяють визначити вплив основних факторів формування мікроклімату на енергоефективність використання яких дозволить знизити витрати на опалення будинків у 3 - 4 рази 4.2 Розроблення альбомів типових рішень будинків квартирного типу з підвищеними показниками енергоефективності для регіонів України КиївЗНДІЕП 2012 - 2014 800 Методичні та архітектурно-конструктивні положення проектування будинків що дозволяють знизити витрати на опалення будинків у 3 - 4 рази 4.3 Розроблення альбому технічних рішень будинків на одну родину пасивного стандарту для регіонів України УкрНДІПроци- вільсільбуд 2012 - 2014 800 Методичні та архітектурно-конструктивні положення проектування будинків що дозволяють знизити витрати на опалення будинків у 5 - 8 разів 4.4 Розроблення альбому архітектурно-технічних рішень систем сонячного опалення житлових будинків КиївЗНДІЕП 2012 - 2014 250 Широкомасштабне впровадження систем сонячного опалення дозволить зекономити приблизно 0 02 млн. т. у. п. в рік що складе до 14 млн. грн. в рік 4.5 Розроблення альбому типових проектних рішень по реконструкції систем опалення і гарячого водопостачання об'єктів бюджетної сфери збудованих по типових проектах 60 - 80 рр. у т. ч. з переводом ЦТП на ІТП НДІпроект- реконструкція 2013 - 2014 250 Впровадження заходів з реконструкції систем опалення і гарячого водопостачання об'єктів бюджетної сфери дозволить зекономити приблизно 0 51 млн. т. у. п в рік що складе до 357 млн. грн. в рік 4.6 Розроблення типових технічних рішень з улаштуванням систем акумуляційного електроопалення об'єктів житлового та громадського призначення НВП "Елетер" НАНУ 2011 - 2014 300 Забезпечення впровадження альтернативних систем опалення будинків 5 Інформаційно-методичне забезпечення 5.1 Створення національного інтернет-порталу з практичних питань розроблення та впровадження енергоефективних заходів на об'єктах будівництва НДІАСБ 2010 - 2011 5.2 Організація тематичних семінарів та курсів НДІБК 2010 - 2014 16. ОЦІНКА ПРИМІРНОГО ОБСЯГУ КОШТІВ НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ ПРОГРАМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ Орієнтовні кошти на реалізацію заходів для забезпечення досягнення мети Програми наведено в табл. 15.1. Обсяги фінансування заходів Галузевої Програми в 2010 - 2014 роках уточнюються при розробленні прогнозів соціально-економічного розвитку країни та бюджету. Державні замовники щорічно уточнюють і погоджують перелік першочергових проектів і заходів намічених до фінансування керуючись відповідними постановами Кабінету Міністрів України і іншими нормативними правовими актами. Фінансування здійснюється після затвердження проектно-кошторисної документації та наявності її експертизи. Враховуючи статус Галузевої програми обсяг фінансування необхідний для її виконання визначається щороку в межах субвенцій передбачених у державному бюджеті на відповідний рік. Для фінансування проектів з енергоефективності в галузі можливо використання як зовнішніх так і внутрішніх джерел фінансування але при внутрішнім фінансуванні використовуються головним чином власні кошти підприємств у той час як при зовнішньому фінансуванні використовуються позикові кошти або збільшення заборгованості. Хоча як правило щонайменше 20 відсотків від загальної вартості проекту повинне забезпечуватися за рахунок внутрішнього фінансування. При цьому необхідно враховувати складність мобілізації в достатньому обсязі внутрішніх ресурсів для забезпечення реалізації масштабного проекту що забезпечив би досить швидку окупність інвестицій економічність і ефективність проекту можливість залучення достатніх обсягів зовнішнього фінансування. Необхідно також враховувати ряд інших причин у тому числі невизначеність та недостатньо чітке закріплення прав власності та сфер відповідальності низький рівень доходів у силу високого безробіття і низької заробітної плати обмеженість повноважень місцевих бюджетів і ліміти на обсяг запозичень які можуть залучатися державними та комунальними організаціями. Проект що в основному фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів може обмежити темпи росту і удосконалювання комунальної інфраструктури бюджетних установ але в той же час занадто широке використання зовнішнього фінансування може зробити проект ризикованим. Зовнішнє фінансування може здійснюватися на основі банківських кредитів облігацій лізингу і державних субсидій. 16.1. Механізми фінансування проектів з енергоефективності Визначення обсягів і джерел фінансування повинно базуватись на даних інвестиційного проекту в якому повинні бути визначені структура проекту цільові показники з енергозбереження дані енергетичного аудиту підготовлене техніко-економічне обґрунтування проектні пропозиції а також оцінені масштаби витрат і заощадження ресурсів. Доцільно визначити можливість залучення співфінансування з декількох джерел. Наприклад кошти власного бюджету можна використовувати для фінансування розробки проекту проведення енергетичних аудитів підготовки техніко-економічних обґрунтувань відсотків платежів і керування проектом а позикові кошти або гранти можна використовувати на реалізацію проекту. Крім того підприємствам та організаціям варто вирішити для себе наскільки коштовні для нього "глибокі" проекти які припускають більше масштабні інвестиції і більш тривалі терміни окупності проте забезпечують у перспективі більш значні заощадження. Іноді проекти які обіцяють швидку окупність можуть на перший погляд здатися більше привабливими але надалі може виявитися що вони не коштують ні пов'язаних з ними транзакцизних витрат ні витраченого на них часу. Таке рішення залежить не тільки від розміру вигоди а і його стратегічних цілей. Проекти з підвищення енергоефективності можуть бути профінансовані з використанням різних механізмів і по лінії різних установ. Найчастіше для того або іншого проекту використовується комбінація різних механізмів і інструментів. У наведеній таблиці 16.1 представлено огляд існуючих механізмів які можуть бути використані для фінансування енергоефективності на галузевому рівні. Таблиця 16.1 - Механізми фінансування і фінансові організації Фінансовий механізм Як використовується Як одержати доступ Переваги Недоліки Кошти місцевого/державного бюджету Всі види проектів. Місцеві/державні органи управління. Незалежність у прийнятті рішень Обмеженість коштів; може виявитися недоступним для великомасштабних проектів Пільгові кредити Використовують процентну ставку нижче ринкової щоб скоротити вартість залучення позикових засобів. Держава банки іноді в рамках програми із МФО кредитні фонди підтримувані міжнародними й багатосторонніми організаціями • Пільговий період по сплаті відсотків • Більш тривалий термін погашення Державні і комунальні підприємства не знайомі з конкретними процедурами й вимогами організацій Кредити комерційних банків Надаються підприємствам і організаціям банками кредитними союзами і фінансовими компаніями по ринкових процентних ставках Місцеві та закордонні комерційні банки Можна одержати швидше ніж фінансування прив'язане до державних або донорських програм Якщо підприємство чи організація не є кредитоспроможним будуть потрібні кредитні гарантії Гранти Надаються МФО через відповідальні за реалізацію місцеві й міжнародні НПО агентства міжнародного розвитку Органи управління центральні та місцеві ; донори в ув'язуванні з конкретними програмами сприяння розвитку ; державні банки для стимулювання комерційного фінансування і відкриття ринку фінансування енергоефективності Не потрібне погашення. Менш тверді критерії відбору проектів Може затримати комерціалізацію енергоефективності. Часткові гарантії по кредиту Забезпечення кредиту на випадок невиконання позичальником фінансових зобов'язань Спеціальні гарантійні механізми. Суверенні гарантії що надаються державою З'являється можливість одержати кредит від фінансової організації що у противному випадку був би недоступний Обтяжна робота по підготовці фінансової документації Перформанс- контракти По проектах що забезпечує за рахунок скорочення енерговитрат достатньо заощаджень щоб оплатити витрати по проекту Контракт що підписується між підприємством і компанією - постачальником енергетичних послуг наприклад енергосервісною компанією ЕСКО Енергетичним центром ЄС НПО або консультаційною фірмою. Фінансування може залучатися через місцеві органи самоврегулювання постачальника послуг або через третю сторону Підприємству в цьому випадку не потрібен початковий капітал для фінансування проекту на початковому етапі Заощадження за рахунок проекту потрібно ділити з постачальником послуг. Потрібне достатня кількість приладів обліку для визначення базису і відстеження заощаджень на основі порівняння з базисом. Лізинг Дозволяє фірмам одержувати активи в лізинг із наступним викупом без використання кредиту Приватні компанії що бажають надати об'єкти теплопостачання в лізинг. Виробники і продавці устаткування які хочуть вийти на ринок Строк від 3 до 20 років; устаткування використовується відразу а заплатити за нього можна пізніше вивільняються фінансові засоби для інших цілей Крім плати за користування устаткуванням стягуються також додаткові платежі по лізингу. Кредит компанії - постачальника При покупці устаткування підприємства розплачуються протягом короткострокового періоду Постачальники устаткування Допомагає створити кредитну історію якщо підприємство не є кредитоспроможним; легше одержати чим кредити; широко пропонують постачальниками; відсутність відсотків Револьверний фонд Акумулює заощадження за рахунок проектів енергоефективності для самофінансування майбутніх інвестицій в інші проекти енергоефективності НПО органи державного управління міжнародні донори Самодостатність після першої капіталізації Законодавчі і інституціональні бар'єри заважають бюджетним організаціям акумулювати заощадження 16.2. Фінанси спільного впровадження Кіотського протоколу Використання "CO2 фінансів" або капіталу отриманого в результаті реалізації квот на викиди в енергетичних проектах державного сектора все ще перебуває на досить ранньому етапі. Разом з тим продаж таких квот може забезпечити мобілізацію капіталу для інвестицій особливо в секторі комунального обслуговування де потенційна економія досить велика. Існує кілька способів погодження таких проектів з "CO2 фінансів". По-перше організації держсектора можуть брати участь у системах торгівлі квотами на викиди. Крім того підприємства і організації беруть участь у проектах Спільного здійснення як офіційних партнерів акціонерів і/або регуляторів холдингових компаній що експлуатують місцеві комунальні підприємства а також як бенефіціарії в проектах що відносяться до будівель держсектора. По-друге об'єкти можуть забезпечуватися з державного фонду інвестицій у рамках якого певна частка продажів одиниць що перебувають у державній власності скорочення викидів і квот за проектом буде капіталізуватися у фонді призначеному для підтримки проектів природоохоронних інвестицій. Міжнародні фінансові установи МФУ такі як Група Всесвітнього банку МБРР і МФК Європейський банк реконструкції й розвитку ЄБРР і Азіатський банк розвитку АБР надають підтримку країнам. МФУ надають підтримку проектам державного сектора з вигодами в частині енергоефективності з використанням таких засобів: 1 позикове фінансування деноміноване в доларах або євро або ж - у виняткових випадках - у місцевій валюті ; 2 вкладання засобів в акціонерний капітал - частка участі в ЕСКО або комунальному підприємстві; 3 технічна допомога; 4 часткові гарантії від імені державної організації. При оцінюванні проектів енергоефективності необхідно враховувати і питання що не відносяться до енергетичних характеристик. Найбільш важливими з них є фінансові показники неенергетичні вигоди наприклад природоохоронні можливість залучення фінансування будь то державне або комерційне. Ці характеристики відіграють важливу роль у забезпеченні підтримки програм енергоефективності та документального відображення всіх переваг. Механізми фінансування інвестицій в енергоефективність державного сектора вимагають формування ресурсу та підготовки всіх зацікавлених осіб відповідальних за розроблення політики кредиторів і потенційних претендентів. Успішна робота з партнерами із приватного сектора повинна включатися до програми навчання та експертних консультацій що реалізуються державними і недержавними енергетичними агентствами. Для реалізації наміченої програми з енергоефективності потрібне проведення широкого кола науково-дослідних і конструкторських розробок за усіма енергетичними напрямами. 17. ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ Програма охоплює період з 01.01.2010 року до 31.12.2014 року 18. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОГРАМИ Організаційні питання супроводження Програми забезпечуються спеціальним підрозділом Мінрегіонбуду під керівництво заступника Міністра. Постійний моніторинг реалізації завдань Програми супроводжують відповідні структурні підрозділи управління та відділу Мінрегіонбуду. Загальну організацію і координацію всіх заходів передбачених програмою має здійснювати НТЦ з питань енергоефективності та енергозбереження у сфері будівництва при Мінрегіонбуді. Системне робоче супроводження Програми покладається на базову організацію Міндеріонбуду - ДП НДІІБК до складу якого входить Науково-технічний центр з питань енергоефективності та енергозбереження в будівельній галузі. Для забезпечення координації положень Програми з регіональними програмами енергозбереження та енергоефективності з метою врахування поточної ситуації та фінансових можливостей коригування заходів включення перспективних пропозицій доцільно разом з НАЕР створити інформаційно-аналітичну систему оперативного збирання та опрацювання інформації з виконання енергоефективних заходів Програми та інших програм за напрямком. Результати моніторингу розглядаються на засіданнях Координаційної ради з питань енергоефективності та енергозбереження у сфері будівництва при Мінрегіонбуді та надсилаються до НАЕР кожні півроку. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Загальний ефект від підвищення енергоефективності будинків за рахунок реалізації положень Програми може складати тільки в житловому секторі за рахунок зниження енерговитрат на 2·105 ТДЖ/рік що дозволить економити близько 6 0 млрд. м3 природного газу щорічно. При загальних річних витратах природного газу в житлово-комунальному секторі 14 млрд. м3 це дозволить знизити до 42 % витрат газу. Відповідне зниження викидів CO2 може складати до 3 7 млн. т/рік. Орієнтовна вартість реалізації заходів що передбачені Галузевою програмою складає порядку 48 7 млрд. грн. При цьому розподіл за джерелами фінансування див. додаток дорівнює млрд. грн.: 1 власні кошти - 20 5 42 1 % 2 субвенції з держбюджету - 0 5 1 0 % 3 кредити гранти позики тощо - 0 3 0 6 % 4 держбюджет - 8 3 17 0 % 5 місцевий бюджет - 14 6 30 0 % 6 інші кошти - 4 5 9 2 % Враховуючи статус Галузевої програми при її складанні не здійснювалось фінансове обґрунтування заходів що пропонуються в додатку за пропозиціями регіонів. Детальний аналіз фінансового підґрунтя цих заходів значно зменшить їх вартість особливо щодо фінансування з державного бюджету та місцевих бюджетів. З урахуванням прогнозної вартості природного газу економія від реалізації заходів програми складає близько 18 млрд. грн. щорічно. Таким чином забезпечується економічна привабливість виконання заходів Галузевої програми яка підсилюється вищенаведеними ефектами що сформульовані в розділах Програми. Додаток 1 Впровадження заходів з підвищення енергоефективності N з/п Напрямок економічної діяльності назва заходу з енергоефективності Місце впровадження Виконавець та термін виконання Загальний обсяг фінансування тис. грн. Джерела та обсяги фінансування за напрямками 1 - власні кошти; 2 - субвенції з держбюджету; 3 - кредити гранти позики тощо; 4 - держбюджет; 5 - місцевий бюджет; 6 - інші кошти Розрахунковий економічний ефект від запровадження заходу тис. грн. на рік 1 2 3 4 5 6 7 I Впровадження заходів будівельної галузі що супроводжуються міністерствами I.1 Мінрегіонбуд I.1.1 Реконструкція житлових будинків перших масових серій за рахунок утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій житлових будинків та модернізації інженерного обладнання Усі області України Обласні державні адміністрації 2010 - 2014 рр. 15000000 4 - 5000000 5 - 10000000 Зменшення на тре тину енерговитрат для утримання житлового фонду I.1.2 Енергозаощаджуюча технологія виробництва спученого перліту потужність однієї лінії 50 тис. м3/рік Броварський заводобудівельний комбінат 4 техн. лінії Інститут газу НАН України НДІБМВ м. Київ 2009 - 2012 рр. 600 3 - 400 впровадження 4 - 200 розробка 150 I.1.3 Двостадійна технологія і обладнання виробництва сиопору зі зменшеними на 30 % питомими енерговитратами Березанський домобудівний комбінат Фастівський завод по виготовленню енергозберігаючих блоків Інститут газу НАН України 2009 - 2012 рр. 1500 3 - 1200 4 - 300 600 I.1.4 Розробка та впровадження енерго- та технологічно ефективних автоматизованих систем випалу керамічної цегли в тунельних печах Полтавська обл. м. Хорол ТОВ "Хорольська кераміка" Інститут газу НАН України 2010 - 2012 рр. 1460 4 - 460 розробка 5 - 1000 впровадження 17200 I.1.5 Технологічна лінія сушіння та класифікації піску у псевдо зрідженому шарі потужністю 20 т/год. Підприємства "Хенкель Баутехник Україна" м. Цюрюпінськ Херсонська обл. м. Миколаїв Львівської обл. Інститут газу НАН України 2009 - 2011 рр. 1400 3 - 1200 впровадження 4 - 200 розробка 280 I.1.6 Переведення печей випалу цегли на альтернативні природному газу види палива: тверде пиловугільне з часткою газу і рідке біопаливо пічне паливо та ін. Цегельні заводи Інститут газу НАН України 3000 - на тверде паливо з часткою газу і 2000 - на рідке паливо 4 - 4000 5 - 1000 1570 потужності печі 13 5 млн/ шт. ум. цегли. Рідке паливо - 1670 I.1.7 Впровадження котлоагрегатів низькотемпературного киплячого шару продуктивністю 5 - 50 тн пари на годину для спалення відходів вуглезбагачення торфу та біомаси Котельні промислових підприємств бюджетної сфери та будівельної галузі Інститут вугільних енерготехнологій НАН України СПКТБ "Енергомашпроект" 8000 вартість виготовлення одного агрегату 4 - 8000 3500 на один котлоагрегат продуктивністю 10 тн пари на годину I.1.8 Впровадження високоефективних вугільних пальників з попередньою термохімічною підготовкою твердого палива тепловою потужністю 5 - 70 МВт Котельні підприємств будівельної галузі які працюють на твердому паливі Інститут вугільних енерготехнологій НАН України Харківське СКБ "Енепгопрогрес" 1000 на виготовлення першого пальника 4 - 1000 750 один пальник потужністю 35 МВт I.4.9 Організація національного виробництва та експериментальне запровадження в будівництво: - теплових насосів; - сонячних колекторів; - конденсаційні котли; - модульні котельні Завод по випуску теплогенеруючого обладнання в м. Біла Церква Підприємство "Укрінтерм" 2009 рік 3 квартал 25000 1 - 15000 3 - 10000 Незалежність від імпортних поставок I.4.10 Організація серійного виробництва вітчизняного обладнання для систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря з теплоутілізацією та автоматичним регулюванням режимів роботи: - розробка конструкторської та технологічної документації технічних умов на обладнання; - виготовлення та випробування дослідних зразків продукції; - приймання та постановка продукції до серійного виробництва; - сертифікація обладнання в Системі УкрСЕПРО Вітчизняне виробництво ТОВ "ВЕЗА - Україна" 2010 - 2012 рр. 5000 1 - 5000 1500 I.4.11 Нормативно-методичне супроводження експериментального будівництва енергоефективних об'єктів Будівельні компанії Міста України Відповідно програм експериментального будівництва 2000 4 - 2000 I.2 Мінрегіонбуд та МінЖКГ I.2.1 Використання дахових та мобільних котелень Нове будівництво Будівельні компанії 10000 1 - 10000 I.3 Мінрегіонбуд МінЖКГ та Мінфін I.3.1 Запровадження автономного та альтернативного опалення закладів соціальної сфери Населені пункти міст та районів Мінрегіонбуд МінЖКГ місцеві органи виконавчої влади II Впровадження нового обладнання та альтернативних джерел енергії по регіонам II.1 АР Крим II.1.1 Влаштування замкнутого циклу використання енергоносіїв при тепловій обробці виробів м. Сімферополь пос. ГРЕС вул. Монтажна 3. Виробничий цех ВАТ "Кримзалізобетон" Відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон" 2010 р. 30 1 - 30 10 II.1.2 Влаштування безтеплової обробки виробів за рахунок виділення тепла під час реакції гідратації цементу м. Сімферополь пос. ГРЕС вул. Монтажна 3. Виробничий цех ВАТ "Кримзалізобетон" Відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон" 2010 р. 6000 3 - 6000 1800 II.1.3 Виробництво цементу без використання природного газу проект "Вуглепідготовчий комплекс" м. Бахчисарай закрите акціонерне товариство "Бахчисарайський комбінат Будіндустрія" Закрите акціонерне товариство "Бахчисарайський комбінат Будіндустрія" 14 місяців 84 085 1 - 8494 3 - 75591 49 715 II.2 Вінницька область - пропозиції відсутні II.3 Волинська область II.3.1 Реконструкція систем опалення поліклініки N 1. м. Луцьк Волинська обласна держадміністрація 2010 - 2011 рр. 1600 4 - 600 5 - 1000 258 II.3.2 Встановлення лічильників теплової енергії у закладах бюджетної сфери дитяча художня школа культурно - мистецький центр ДЮСШ м. Володимир- Волинський Волинська обласна держадміністрація 2010 р. 80 7 5 - 80 7 45 5 II.4 Дніпропетровська область II.4.1 Заміна опалювального котла ДКВР 20/13 на водогрійний котел сучасного виробника м. Новомосковськ ВАТ "Новомосковський завод ЗБВ" 2010 - 2014 рр. 200 1 - 200 56 II.4.2 Реконструкція теплових агрегатів систем теплоподачі та удосконалення технології теплоспоживання Цегельні та заводи залізобетонних виробів Дніпропетровська державна адміністрація 2010 - 2014 рр. 6200 1 - 6200 1200 II.4.3 Перехід від пластичного формування цегли на пресування Цегельні заводи Дніпропетровська державна адміністрація 2010 - 2014 рр. 5800 1 - 5500 4 - 250 1000 II.4.4 Заміна освітлювальних ламп на енергозберігаючі Виробничі та адміністративні приміщення ЗАТ "Дніпровський цементний завод" ВАТ "Кривий Ріг Цемент" ЗАТ "Дніпро - Каолін" 2010 - 2014 рр. 55 1 - 55 5 II.4.5 Установка двохсекційних форсунок на градирнях Цех водопостачання градирні ВАТ "Дніпроцемент" 2010 - 2014 рр. 100 1 - 100 20 II.4.6 Зниження температури клінкеру за рахунок уприскування воли у рекуператори обертових печей Обертові печі ВАТ "Дніпроцемент" 2010 - 2014 рр. 40 1 - 40 10 II.4.7 Заміна старих електродвигунів на електродвигуни меншої потужності Виробничі цехи ЗАТ "Марганецький завод керамзитового гравію" 2010 - 2014 рр. 150 1 - 150 25 II.4.8 Впровадження чергового режиму опалення приміщень Виробничі та адміністративні приміщення ВАТ "Новоолександрівський завод керамічної цегли" Не потребує 10 II.4.9 Встановлення конденсаторів з метою доведення коеф. потужності до нормативного значення Відділення енергозабезпечення ЗАТ "Дніпро-Каолін" 2010 - 2014 рр. 320 1 - 320 40 II.4.10 Теплоізоляція поверхонь систем теплопостачання топочних відділень N 1та N 2 Відділення теплопостачання ЗАТ "Дніпро - Каолін" 2010 - 2014 рр. 60 1 - 60 10 II.5 Донецька область - пропозиції відсутні II.6 Житомирська область II.6.1 Оптимізація газопостачання установлення коректора використання газу удосконалення обліку енергоспоживання м. Житомир вул. Промислова 6-а КП "Житомирський завод мінераловатних виробів" КП "Житомирський завод мінераловатних виробів" 2012 - 2014 рр. 370 1 - 370 123 II.6.2 Впровадження системи електропрогріву залізобетонних виробів з використанням електроенергії в нічний час по пільговому тарифу м. Коростень вул. Тихона Кралі 130 ВАТ "Коростенський шляхзалізобетон" ВАТ "Коростенський шляхзалізобетон" 2010 - 2013 рр. 690 1 - 690 230 II.6.3 Заміна застарілого технологічного обладнання на сучасне енергоекономічне автоматизація системи зовнішнього освітлення. Заміна газових котлів на комбіновані котлоагрегати з використанням місцевих видів палива м. Житомир вул. Танкістів 1 АТВТ "Крошенський цегельний завод" АТВТ "Крошенський цегельний завод" 2010 - 2012 рр. 824 1 - 824 275 II.6.4 Монтаж сушильної камери цегли з використанням місцевих видів опалення. Удосконалення схеми електропостачання. Впровадження теплоутилізаційних установок м. Ружин ТОВ "Ружинська будівельна кераміка" ТОВ "Ружинська будівельна кераміка" 2012 - 2014 рр. 485 1 - 485 162 II.6.5 Заміна газових котлів на комбіновані котлоагрегати з використанням місцевих видів палива. Встановлення приладів частотного регулювання обертів електродвигунів м. Житомир вул. Богунська 50 ТОВ "Торговий дім "Керамік" ТОВ "Торговий дім "Керамік" 2011 - 2013 рр. 794 1 - 794 265 II.6.6 Впровадження когенераційного обладнання для повторного використання теплової енергії з переведенням її в електроенергію. Оптимізація систем м. Житомир вул. Танкістів 1-а ВАТ "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" ВАТ "Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів" 2010 - 2011 рр. 611 1 - 611 204 II.6.7 Удосконалення систем електропостачання. Поліпшення теплозахисних властивостей приміщення. Встановлення котлів на твердому паливі м. Житомир вул. Баранова 89 ВАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" ВАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" 2010 - 2011 рр. 1120 1 - 1120 373 II.6.8 Заміна застарілого технологічного обладнання з забезпеченням оптимальної потужності електродвигунів. Впровадження приладів автоматичного регулювання реактивної електроенергії м. Житомир вул. Баранова 87 ТОВ "Автоматибуд" ТОВ "Автоматибуд" 2013 - 2014 рр. 911 1 - 911 307 II.6.9 Модернізація котельні з встановленням економічно-ефективного енергозберігаючого обладнання. Диспетчеризація роботи технологічних ліній м. Житомир вул. Промислова 10-а ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" 2010 - 2012 рр. 1642 1 - 1642 350 II.6.10 Впровадження системи електропрогріву залізобетонних виробів з використанням електроенергії в нічний час по пільговому тарифу м. Житомир вул.Промислова 10 ТОВ "Житомир- Агробудіндустрія" ТОВ "Житомир- Агробудіндустрія" 2012 - 2014 рр. 720 1 - 720 260 II.6.11 Поліпшення теплозахисних властивостей будівель. Впровадження системи електропрогріву залізобетонних виробів з використанням електроенергії в нічний час по пільговому тарифу м. Житомир вул. Металістів 6 ВАТ "Хміль" ВАТ "Хміль" 2011 - 2012 рр. 235 1 - 235 100 II.6.12 Впровадження системи електропрогріву залізобетонних виробів з використанням електроенергії в нічний час по пільговому тарифу м. Коростишів вул. Люксембург 83 ЗАТ "Коростишівський залізобетон" ЗАТ "Коростишівський залізобетон" 2010 - 2013 рр. 210 1 - 210 70 II.7 Закарпатська область - пропозиції відсутні II.8 Запорізька область - пропозиції відсутні II.9 Івано-Франківська область II.9.1 Диференціація відбору теплоносія з тунельних сушил шляхом заміни вентиляторів на менш потужні м. Коломия ЗАТ "Коломийське заводоуправління будматеріалів" заводи 1 3 4 ЗАТ "Коломийське заводоуправління будматеріалів" I кв. 2009 р. 600 1 - 600 600 II.9.2 Придбання та використання відходів вуглезбагачення як вигоряючих добавок при виробництві цегли в кількості 50000 тон з метою зменшення розходу природного газу м. Коломия ЗАТ "Коломийське заводоуправління будматеріалів" заводи 1 3 4 ЗАТ "Коломийське заводоуправління будматеріалів" IV кв. щороку 4000 1 - 4000 6000 II.9.3 Заміна зенітних ліхтарів Головний виробничий корпус ТзОВ "Керамікбудсервіс" ТзОВ "Керамікбудсервіс" 2009 р. 76 1 - 76 20 II.9.4 Заміні водяних вакуумних насосів на масляні ТзОВ "Керамікбудсервіс" Цех N 2 лінія N 2 ТзОВ "Керамікбудсервіс" 2010 р. 150 1 - 150 127 II.9.5 Заміна теплоносія в зоні підігріву тунельної печі ТзОВ "Керамікбудсервіс" тунельна піч цех N 3 ТзОВ "Керамікбудсервіс" 2011 р. 11000 1 - 11000 4750 II.9.6 Установка ТГ "Крон" 2 шт. ВАТ "Долинський завод залізобетонних виробів і конструкцій" ВАТ "Долинський завод залізобетонних виробів і конструкцій" червень 2009 р. 450 1 - 450 190 II.9.7 Встановлення компенсуючи пристроїв електроенергії Гірничий цех ВАТ "Івано- Франківськцемент" ВАТ "Івано- Франківськцемент" липень 2010 р. 30 1 - 30 200 II.9.8 Подача торфу на випал клінкеру на обертовій печі N 3 Обертова піч N 3 цементного цеху ВАТ "Івано- Франківськцемент" ВАТ "Івано-Франківськцемент" лютий 2009 р. 800 1 - 800 77 II.9.9 Встановлення частотного перетворювача на плазмові насоси Обертова піч N 1 N 2 ВАТ "Івано- Франківськцемент" ВАТ "Івано- Франківськцемент" березень 2009 р. 130 1 - 130 4 II.9.10 Сушка вугілля в вугільному млині - перевести на відходячі із печі гази Вугільний млин ВАТ "Івано- Франківськцемент" ВАТ "Івано- Франківськцемент" лютий 2009 р. 150 1 - 150 1050 II.9.11 Модернізація технологічної лінії з метою підвищення ефективності використання пічного обладнання Цех глазурування плитки ТзОВ "Карпатська кераміка" ТзОВ "Карпатська кераміка" I квартал 2010 р. 320 1 - 320 300 II.9.12 Впровадження схеми вторинного тепла на підігрів технологічної води Цех глазурування плитки ТзОВ "Карпатська кераміка" ТзОВ "Карпатська кераміка" IV квартал 2010 р. 10 1 - 10 9 II.9.13 Заміна старої лінії по виготовленню пустотілих плит на нову лінію по виготовленню пустотілих плит методом екструзії цех N 2 ВАТ "Залізобетон" ВАТ "Залізобетон" 2011 р. 12000 1 - 12000 60 II.10 Київська область II.10.1 Заміна котлів ДКВР 10/13 на парогенератори CERTUSS. Заміна старого енергоємного компресора на новий - енергоощаджуючий м. Біла Церква виробнича база Білоцерківського ДБК ТОВ "Білоцерківський ДБК" 2010 - 2012 рр. 4900 1 - 4900 1265 II.10.2 Переведення котелень об'єктів бюджетної сфери з твердопаливного на автономне електроопалення з використанням індукційних нагрівачів Київська область 79 об'єктів ТОВ "Елекон Лтд" 2010 - 2014 рр. 32812 2 - 10000 4 - 2812 5 - 10000 6 - 10000 130 II.10.3 Переведення опалення об'єктів бюджетної сфери з газових котелень на автономне електроопален- ня з використанням індукційних нагрівачів Київська область 7 об'єктів ТОВ "Елекон Лтд" 2010 - 2014 рр. 4637 2 - 1000 4 - 1000 5 - 1000 6 - 1637 205 II.11 Кіровоградська область II.11.1 Введення технології електророзігріву при виробництві залізобетону м. Світловодськ вул. Комсомольська 29 дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" VII прогін Закрите акціонерне товариство "Об'єднання "Дніпроенергобудпром" дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" 2010 р. 60 1 - 60 30 II.12 Луганська область - пропозиції відсутні II.13 Львівська область - пропозиції відсутні II.14 Миколаївська область II.14.1 Впровадження теплових насосів на котельнях м. Миколаїв вулиці Біла Карпенко Казарського котельня заводу "Океан" Департамент ЖКГ виконкому Миколаївської міської ради 2009 - 2014 рр. 70000 2 - 53846 5 - 16154 3500 II.14.2 Реконструкція печей випалювання клінкера смт Ольшанське ВАТ "Югцемент" 2010 р. 2700 1 - 2700 II.15 Одеська область II.15.1 Переведення котелень бюджетної сфери на опалення тирсою та відходами сільгоспвиробництва смт Саврань: школи дитсадки лікарні Савранська районна державна адміністрація 2010 - 2011 рр. 4000 1 - 3800 2 - 200 II.15.2 Сонячна установка гарячого водопостачання м. Одеса: дитячий будинок інтернат для дітей інвалідів Одеська обласна державна адміністрація 2010 р. 620 1 - 620 II.15.3 Переведення котелень бюджетної сфери Миколаївського району на опалення брикетами із соломи Миколаївський район Миколаївська районна державна адміністрація 2010 - 1012 рр. 3000 1 - 2800 2 - 200 II.16 Полтавська область II.16.1 Встановлення мінікотелень у житловому будинку по вул. Островського 4 с. Решетилівка Решетилівська районна державна адміністрація 2010 р. 240 4 - 240 28 II.17 Рівненська область - пропозиції відсутні II.18 Сумська область II.18.1 Модернізація теплоізоляції печі Завод "Керамейя" виробничій цех ТОВ "Керамейя" 2010 - 2012 рр. 300 1 - 300 12 II.18.2 Виготовлення цегли керамічної Модернізація сушки цегли м. Ромни Цех керамічної цегли ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" 2011 - 2012 рр. 3300 1 - 3300 600 II.18.3 Виготовлення цегли керамічної Модернізація випалювальних печей м. Ромни Цех керамічної цегли ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" 2013 - 2014 рр. 5100 1 - 5100 700 II.18.4 Заміна газових опалювальних котлів на твердопаливні м. Ромни цех керамічної цегли ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" 2012 - 2013 рр. 30 1 - 30 45 II.18.5 Застосування вигораючих добавок аргеліт в шихту для виробництва цегли ПП "ВФ "Будрезерв" ПП "ВФ "Будрезерв" 2010 - 2014 рр. 10 1 - 10 - II.18.6 Удосконалення схем електропостачання м. Охтирка Охтирський цегельний завод Охтирський цегельний завод 2010 - 2014 рр. 32 1 - 32 - II.19 Тернопільська область - пропозиції щодо енергозбереження в будівництві відсутні II.20 Харківська область II.20.1 Зменшення затрат електроенергії на виробництво стиснутого повітря шляхом встановлення компресорів малої потужності з інверторним управлінням двигуна на кожний прес 7 од м. Харків вул.. Достоєвського 1. Цех формовки силікатної цегли заводу залізобетонних конструкцій. Генеральний директор ТОВ "ЗЗК" 2012 р. 1050 3 - 1050 800 II.20.2 Зменшення витрат реактивної потужності електроенергії шляхом встановлення конденсаторних батарей на 6 кВт. Зменшення собівартості продукції підприємства шляхом переводу обладнання котельної з газоподібного на рідин не паливо мазут . Зменьшення собівартості продукції підприємства шляхом впровадження сучасних агрегатів для виробництва "гострої" пари заміна двох котлів типу ТЕ 10/14 на парогенератори ЦРП підприємства Генеральний директор ТОВ "ЗЗК" 2013 р. 4000 3 - 4000 2600 II.20.3 Зменшення собівартості продукції шляхом переведення обладнання котельної з газоподібного на рідинне паливо мазут . Заміна теплоізоляції на паропроводах і автоклавах з використанням високоефективних утеплювачів Дергачівський р-н с. Солоницівка. Котельня ТОВ "Куряжський завод силікатних виробів" Директор ТОВ "КЗСВ" 2010 р. 2100 3 - 2100 1050 II.20.4 Використання вторинної пари та конденсату. Виробництво керамічної цегли. Переведення обладнання печей опалення цегли з газоподібного палива на молоте вугілля Автоклавне господарство Куряжського заводу силікатних виробів Директор ТОВ "КЗСВ" 2010 р. 120 3 - 120 120 II.20.5 Виробництво керамічної цегли. Переведення обладнання печей опалення цегли з газоподібного палива на молоте вугілля Валківський р-н с. Костів. ТОВ "Інтерфакт ЛТД". Цех виробів Директор ТОВ "Интерфакт ЛТД" 2010 р. 600 3 - 600 II.20.6 Введення системи рекуперації відходячих газів "SACMI" на лініях 1 К-ЛС-1 2 3 4 та К-ЛП-5 6. Розробка програми переходу на локальні джерела одержування теплової енергії. Впровадження системи економічного режиму роботи освітлення в залежності від освітленості робочих місць. Переведення обладнання котельної з газоподібного на рідке паливо мазут м. Харків пр. Московський 297. ЗАТ "Харківський плитковий завод" Директор ЗАТ "ХПЗ" 2010 р. 5886 3 - 5886 4759 II.21 Херсонська область II.21.1 Будівництво котельні та геліоколектора м. Херсон котельня та геліоколектори з системою теплопостачання на пл. Тараса Шевченка 1 Управління капітального будівництва Херсонської обласної державної адміністрації 2009 - 2010 рр. 1588 2 - 1588 230 II.21.2 Будівництво геліоколекторів смт Високопілля вул. Червоноармійська 145 Центральна районна лікарня 2011 р. 94 2 - 84 6 5 - 5 4 70 II.21.3 Розробка та впровадження енергоефективних автоматизованих систем випалу вапна в шахтних печах м. Херсон ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" м. Розвадів ТОВ "Розвадів будматеріали" Інститут газу НАН України 2010 - 2014 рр. 1740 4 - 1740 2100 II.22 Хмельницька область - пропозиції відсутні II.23 Черкаська область - пропозиції відсутні II.24 Чернівецька область - пропозиції відсутні II.25 Чернігівська область II.25.1 Впровадження малопрогрівних та безпрогрівних технологій виготовлення збірного бетону та залізобетону м. Чернігів ВАТ "Домобудівник" 2010 - 2014 рр. 3600 1 - 3600 2061 II.26 м. Київ II.26.1 Розроблення технології та організація серійного виробництва сонячних колекторів на виробничій базі заводу "ЕФКОН" в м. Києві та ОП "Кримтеплокомуненерго" в м. Сімферополь загальною кількістю 50 тис. м2/рік м. Київ м. Сімферополь ПІНЕІ завод "ЕФКОН" м. Київ ОП "Кримтеплокомун енерго" м. Сімферополь 2010 - 1011 рр. 45000 1 - 4500 2 - 27000 5 - 13500 980000 - 1120000 II.27 м. Севастополь II.27.1 Установка для оброблювання залізобетонних виробів з використанням теплових насосів та геліоколекторів м. Севастополь ЗАПБТ "Севастопольжитлобуд" СНУЯЕіП кафедра ЕС ОКБ "Сонячна енергія" 2010 - 2012 рр. 1700 1 - 1400 2 - 300 600 III Підвищення теплової ізоляції будівель та споруд по регіонам III.1 АР Крим III.1.1 Будівництво комплексу житлової забудови по вул. Никанорова у м. Сімферополь з влаштуванням геліоустановки для підігріву води м. Сімферополь ТОВ "Консоль ЛТД" 2009 - 2014 рр. 1000 1 - 1000 проектування III.1.2 Будівництво пансіонату на 500 місць у смт Паркове з влаштуванням геліоустановки для опалення та підігріву води смт Паркове ТОВ "Консоль ЛТД" 2010 р. 500 1 - 500 стадія ТЕО III.2 Вінницька область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.3 Волинська область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.4 Дніпропетровська область III.4.1 Налагодження виробництва та запровадження термоізоляційних стінових матеріалів дрібноштучних Цегельні заводи і заводи ЗБВ Підприємства промбудматеріалів області 2010 - 2014 рр. 5000 4 - 2000 5 - 3000 250 III.4.2 Запровадження технології спорудження будівель та споруд із застосуванням перліту монолітного та дрібноштучного перлітобетону Населені пункти Дніпропетровської області Будівельні організації області ПП ПКФ "Орлан" 2010 - 2014 рр. 4200 5 - 4200 200 III.5 Донецька область Розширення об'єму виробництва мінераловатних виробів м. Докучаєвськ ТОВ "Данко-Ізол" 2010 - 2014 рр. 2000 1 - 2000 100 III.6 Житомирська область III.6.1 Підвищення теплоізоляції будинку. м. Житомир ВАТ "Хміль" вул. Металістів 6 ВАТ "Хміль" 2011 - 2012 рр. 235 1 - 235 57 III.7 Закарпатська область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.8 Запорізька область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.9 Івано-Франківська область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.10 Київська область Розширення виробництва виробів з автоклавного газобетону м. Березань м. Обухів ТОВ "АЕРОК" 2010 - 2014 рр. 1500 1 - 1500 300 III.11 Кіровоградська область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.12 Луганська область III.12.1 Реконструкція житлових будинків перших масових серій Луганська область: міста селища Луганська обласна державна адміністрація 2010 - 2014 рр. 640000 5 - 192000 6 - 448000 Включити в розробку цільової програми по області III.13 Львівська область III.13.1 Реалізація пілотних проектів енергоефективного будівництва у бюджетній сфері фельдшерсько-акушерські пункти амбулаторії сімейної медицини дошкільні навчальні заклади Львівська область: міста селища Управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації 2010 - 2014 рр. 192800 1 - 9640 2 - 57840 4 - 57840 5 - 57840 6 - 9640 III.14 Миколаївська область III.14.1 Енергозбереження за рахунок ефективної теплоізоляції фасадів житлових будинків із залученням органів самоорганізації населення м. Миколаїв Заводський район Департамент ЖКГ виконкому Миколаївської міської ради 2010 - 2011 рр. 20880 2 - 16061 4 5 - 4818 6 717 III.14.2 Запровадження систем енергозбереження в житловому господарстві м. Вознесенськ Вознесенський міськвиконком 2010 - 2012 рр. 10896 2 - 9475 5 - 1421 494 III.15 Одеська область III.15.1 Реконструкція лінії виробництва блоків з ніздрюватого бетону м. Бєлгород- Дністровський ВАТ "Бєлгород-Дністровський завод ніздрюватого бетону" 2012 р. 36 000 1 - 36000 7200 III.16 Полтавська область III.16.1 Заміна вікон при реконструкції будинків соціальної сфери. с. Гоголеве с. Устивиця Великобагачанського району школи Райвідділ освіти Вели-кобагачанської РДА 2009 р. 100 6 - 100 16 III.16.2 с. Великі Будища Диканського району загально - освітня школа ЗОШ Великобудищанська ЗОШ Диканська РДА 2009 р. 160 4 - 160 26 III.16.3 Територіальний центр в селищі Диканька Управління праці та соціального захисту населення територіальний центр Диканська РДА 2009 - 2010 рр. 160 5 - 160 21 III.16.4 Диканський район Байрацька сільрада дитсадок Байрацька сільрада Диканська РДА 2009 р. 10 5 - 10 2 III.16.5 Управління праці та соціального захисту населення територіалтріальний центр стадіон в с. Великі Будища Управління праці та соціального захисту населення територіальний центр Диканська РДА 2010 р. 50 5 - 50 6 III.16.6 Селище Диканька дитячий садок N 1 "Ромашка" Диканьска селищна рада Диканська РДА 2010 р. 100 5 - 100 12 III.16.7 Селище Диканька адмінбудинок Диканської селищної ради Диканська селища рада Диканська РДА 2010 р. 70 5 - 70 9 III.16.8 с. Великі Будища: дитсадок сільський будинок культури Великобудищанська сільрада Диканська РДА 2010 р. 100 1 - 50 5 - 25 6 - 25 12 III.16.9 с. Балясне дитячий садок Балясненська сільрада Диканська РДА 2010 р. 70 5 - 70 9 III.16.10 Утеплення зовнішніх стін із застосуванням сучасних технологій Центр матері і дитини Карлівської центральної районної лікарні Карлівська ЦРЛ Карлівська РДА 2009 р. 1500 4 - 1500 71 III.16.11 Заміна вікон та дверей встановлення енергозберігаючого освітлення та утеплення лікарні Лікарня в селищі Білики Кобеляцького району Кобеляцька районна державна адміністрація 2009 р. 150 5 - 150 22 III.16.12 Заміна вікон встановлення енергозберігаючого освітлення Луценківська ЗОШ Кобеляцький район Кобеляцька районна державна адміністрація 2009 р. 25 5 - 25 6 III.16.13 Кобеляцька центральна районна лікарня неврологічне відділення Кобеляцька районна державна адміністрація 2011 р. 75 5 - 25 1 - 50 12 III.16.14 с. Лохвиця Лохвицька центральна районна лікарня Лохвицька районна державна адміністрація 2009 р. 130 5 - 130 20 III.16.15 школа с. Попівка Миргородського району Миргородська районна державна адміністрація 2009 - 2011 р. 200 6 - 200 51 III.16.16 ясла-садок "Дзвіночок" селище Оржиця Оржицька районна державна адміністрація 2011 р. 100 4 - 100 17 III.16.17 м. Глобине багатоквартирні житлові будинки Глобинська міська рада Глобинська районна державна адміністрація 2009 - 2011 рр. 100 1 - 100 25 III.16.18 Утеплення зовнішніх стін багатоповерхових житлових будинків із застосуванням сучасних технологій у кількості 16000 кв. м м. Полтава Полтавський міськвиконком 2009 - 2010 рр. 4200 4 - 4200 172 III.17 Рівненська область III.17.1 Організація виробництва мінераловатних утеплювачів для всіх видів будівництва м. Костопіль Костопільський завод Українська теплоізоляційна компанія ДП "НДІБМВ" м. Київ 2011 р. 170000 1 - 170000 15000 III.18 Сумська область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.19 Тернопільська область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.20 Харківська область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.21 Херсонська область III.21.1 Переоснащення виробництва силікатної цегли м. Херсон ВАТ "Таврійська будівельна компанія" ВАТ "Таврійська будівельна компанія" 2010 р. 2000 1 - 21000 9400 III.22 Хмельницька область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.23 Черкаська область Розширення випуску мінераловатних виробів м. Черкаси ТОВ "Техно-Ніколь" 2010 - 2014 рр. 2000 1 - 2000 170 III.24 Чернівецька область - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні III.25 Чернігівська область III.25.1 Реконструкція огороджувальних конструкцій вікон та дверей виробничих приміщень м. Чернігів вул. Щорса 59-а ВАТ "Домобудівник" 2010 р. 75 1 - 75 225 III.25.2 Впровадження у будівництво нових збірно-каркасних житлових будинків серії "Аркос" м. Чернігів вул. Щорса 59 а ВАТ "Домобудівник" 2010 - 2014 рр. 203390 1 - 203390 власні кошти населення 1770 III.25.3 Використання при будівництві житлових будинків серії ЧН - 94 зовнішніх стінових панелей з підвищенним опором теплопередачі R = 3 6 м2·К/Вт м. Чернігів вул. Щорса 59 а ВАТ "Домобудівник" 2010 - 2014 рр. 424800 212400 1 - 424800 4 - 212400 1521 III.26 м. Київ - за регіональною програмою III.27 м. Севастополь - пропозиції щодо енергоефективності огороджувальних конструкцій будівель відсутні Додаток 2 інформаційний Пропозиції міністерств підприємств та організацій надані Мінрегіонбуду при розробленні Галузевої програми N з/п Напрямок економічної діяльності назва заходу з енергоефективності Місце впровадження Виконавець та термін виконання Загальний обсяг фінансування тис. грн. Джерела та обсяги фінансування за напрямками 1 - власні кошти; 2 - субвенції з держбюджету; 3 - кредити гранти позики тощо; 4 - держбюджет; 5 - місцевий бюджет; 6 - інші кошти Розрахунковий економічний ефект від запровадження заходу тис. грн. на рік 1 2 3 4 5 6 7 1 Впровадження котлоагрегатів низькотемпературного киплячого шару продуктивністю 5 - 50 тн пари на годину для спалення відходів вуглезбагачення торфу та біомаси Котельні промислових підприємств та бюджетної сфери Інститут вугільних енерготехнологій НАН України СПКТБ "Енергомашпроект" 8000 вартість виготовлення одного агрегату 4 - 8000 3500 на один котлоагрегат продуктивністю 10 тн пари на годину 2 Впровадження високоефективних вугільних пальників з попередньою термохімічною підготовкою твердого палива тепловою потужністю 5 - 70 МВт ТЕЦ та котельні які працюють на твердому паливі Інститут вугільних енерготехнологій НАН України Харківське СКБ "Енепгопрогрес" 1000 на виготовлення першого пальника 4 - 1000 750 один пальник потужністю 35 МВт 3 Заміна низькоефективного теплогенеруючого обладнання котлів з ККД 70 - 72 % на сучасне з ККД 91 - 92 % Котельні міст - до 10 тис. котелень Міськвиконкоми 5000000 4 - 1000000 5 - 4000000 500000 4 Оптимізація схем теплопостачання житлових будинків у населених пунктах переведення на індивідуальне опалення житлових будинків в окремих населених пунктах за наявності техніко-економічного обґрунтування недоцільності використання централізованого теплопостачання Населені пункти міст та районів Міністерство житлового комунального господарства місцеві органи виконавчої влади 10000000 1 - 5000000 5 - 2500000 6 - 2500000 Застосування індивідуальних теплових пунктів запровадження поквартирного обліку енергоспоживання 5 Запровадження автономного опалення закладів соціальної сфери Населені пункти міст та районів МінЖКГ місцеві органи виконавчої влади 6 Створення спеціальної фінансової установи для кредитування розвитку комунальної інфраструктури під гарантії надані в межах повноважень органами місцевого самоврядування Регіони України МінЖКГ Міністерство фінансів України 50 000 1 - 10000 3 - 10000 4 - 10000 5 - 10000 6 - 10000 Запровадження довгострокового кредитування інвестпроектів що передбачають заходи з енергозбереження 7 Проведення інвентаризації та дефектування основних фондів та об'єктів теплового господарства з метою визначення фактичної потреби в реконструкції Міністерство ЖКГ підприємства теплопостачання населених пунктів міст та районів Місцеві органи виконавчої влади 50 000 1 - 10000 5 - 20000 6 - 20000 8 Проведення енергетичного аудиту розроблення міських планів забезпчення тепловою енергією споживачів оптимізація схем теплопостачання визначення рівня децентралізації схем теплопостачання населених пунктів запровадження автономного та індивідуального опалення Підприємства теплопостачання населених пунктів міст та районів Місцеві органи виконавчої влади 50 000 1 - 10000 5 - 20000 6 - 20000 Забезпечення технологічного переоснащення теплопостачальних підприємств та здійснення заходів з єнергозабезпечення 9 Організація національного виробництва та запровадження в комунальному господарстві: - теплових насосів; - сонячних колекторів; - конденсаційні котли; - модульні котельні Завод по випуску теплогенеруючого обладнання в м. Біла Церква Підприємство "Укрінтерм" 2009 - 2010 рр. 25 000 1- 15000 3 - 10000 Незалежність від імпортних поставок 10 Будівництво теплонасосної станції потужністю 35 МВт з використанням низькотемпературного тепла стічних вод очисних споруд м. Вінниці м. Вінниця Вінницька обласна Державна адміністрація Включити в розробку цільової програми 11 Будівництво теплонасосної станції для забезпечення теплом житлового мікрорайону "Вишенька" 180 тис. жителів на міських очисних спорудах обласного центру і встановлення теплових насосів іноземного виробництва з параметрами теплоносія 60 - 85 C 3 5 км теплових мереж Д - 530 мм та установки для утилізації викидів вуглекислого газу м. Вінниця Вінницька обласна Державна адміністрація Включити в розробку цільової програми 12 Реконструкція котельні м. Володимир- Волинський Підприємство "Володимир- Волинськтепло" 2010 - 2011 рр. 3 000 4 - 1500 5 - 1500 500 13 Заміна трубопроводів теплових мереж на попередньо ізольовані м. Володимир- Волинський КП "Володимир- Волинськтепло" 2010 р. 900 4 - 450 5 - 450 250 14 Запровадження в системах опалення високоефективних електродних котлів проточного типу Індивідуальні будинки Торгівельні підприємства області 2010 - 2014 рр. 2600 1 - 2600 400 15 Утеплення галерей транспортерів руди Транспортерні галереї ВАТ "Просянський гірничо- збагачувальний комбінат" 2010 - 2014 рр. 48 1 - 48 8 16 Заміна газових пальників на сушильних барабанах та теплоізоляція сушильних барабанів Енергоцех ВАТ "Просянський ГЗК" 2010 - 2014 рр. 53 1 - 53 10 17 Впровадження когенераційного обладнання для повторного використання теплової енергії з переведенням її в електроенергію. Впровадження приладів автоматичного регулювання реактивної електроенергії удосконалення схеми електропостачання ТОВ "Світанок-ВВ" Володарсько- Волинського району ТОВ "Світанок-ВВ" 2012 - 2014 рр. 510 1 - 510 170 18 Впровадження модульної котельні КМ-2-1100-Т-Гн Луганська обл. м. Антрацит житловий фонді с. Шахти 7-7 біс АМКП "Теплокомуненерго" 2010 р. 1510 4 - 283 5 5 - 226 5 213 8 19 Заміна котелень на міні котельні Луганська обл. Біловодський р-н N 9 в с. Євнуг та N 10 в с. Новоолександрівка КП "Біловодськтепло" 2010 р. 450 4 - 450 187 4. 20 Розвиток системи водопостачання та водовідведення м. Миколаїв Спільний проект з ЕІБ Департамент ЖКГ виконкому Миколаївської міської ради 2010 - 2014 рр. 300000 2 - 92307 3 - 180000 5 - 27693 30000 21 Реконструкція теплових мереж від котельні м. Миколаїв вул. Карпенка 20 Департамент ЖКГ виконкому Миколаївської міської ради 2009 р. 1198 2 - 922 5 - 276 135 22 Реконструкція котельні 135 мкр. з обладнанням газопоршневої електростанції потужністю 2 х 630 кВт з утилізацією тепла м. Миколаїв вул. Новозаводська 48 Департамент ЖКГ виконкому Миколаївської міської ради 2010 - 2011 рр. 8500 2 - 6538 5 - 1962 945 23 Реконструкція котельні з переведенням на електроопалення м. Миколаїв вул. Сивашської Дивізії 8 Департамент ЖКГ виконкому Миколаївської міської ради 2009 р. 284 2 - 218 5 - 66 890 24 Комплекс повної переробки ТПВ з отриманням альтернативних видів палива м. Вознесенськ вул. Краснофлотська Вознесенський МВК 2010 - 2011 роки 10300 2 - 8956 5 - 1344 1478 25 Модернізація енергоємного обладнання системи водопостачання і водовідведення м. Вознесенськ Вознесенський МВК 2010 - 2011 р. 13917 2 -12101 5 - 1816 675 26 Реконструкція системи водопостачання з добудовою РЧВ та насосної станції 3-го підйому м. Первомайськ мкр. Коротченко вул. Одеська Первомайський МВК 2010 - 2015 рр. 7219 2 - 6277 5 - 942 298 27 Теплоізоляція котлів паропроводів і бітумопроводів новітніми матеріалами Миколаївська область ДП "Облавтодор" 2010 р. 20 1 - 20 28 Автоматизована водогрійна котельня потужністю 15 МВт на газогенераторах з використанням пілетів лузги сонячника м. Іллічівськ КП "Іллічівськтепло- енерго" 2010 р. 38740 1 - 36740 2 - 2000 29 Монтаж комплексної лінії для виробництва брикетів із соломи Савранський район Савранська районна державна адміністрація 2010 - 2011 рр. 3000 1 - 2850 2 - 150 30 Комплексна технологічна лінія потужністю 1000 кг/год. для виробництва брикетів з соломи та виноградної лози м. Арцизськ Арцизська районна державна адміністрація 2010 р. 2320 1 - 2120 2 - 200 31 Будівництво лінії по виробництву брикетів із соломи м. Кодима Опалення житлових та соціально-побутових будівель Кодимська районна державна адміністрація 2010 р. 10000 1 - 9600 2 - 400 32 Реконструкція котельні з заміною неефективних котлів на сучасні з ККД не менше 92 % м. Лубни котельня вул. Інститутська 3-а ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" Лубненський МВК 2010 р. 99 4 - 99 60 33 Будівництво котельні на даху лікарні м. Херсон обласна клінічна лікарня діагностичний центр Управління охорони здоров'я Херсонської обласної державної адміністрації 941 5 - 941 52