МР 2.2.12-164-2009

МР 2.2.12-164-2009 Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст. Методичні рекомендації

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 887 30.11.2009 м.Київ Про затвердження методичних рекомендацій "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду НАКАЗУЮ: 1. Затвердити методичні рекомендації "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" додаються . 2. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду методичні рекомендації "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби міністерств інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Головний державний санітарний лікар України - Перший заступник Міністра О.М.Біловол Міністерство охорони здоров'я України Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст методичні рекомендації Дніпропетровськ - 2009 Міністерство охорони здоров'я України Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст методичні рекомендації Дніпропетровськ - 2009 Установа-розробник: Дніпропетровська державна медична академія Укладачі: д. мед. н. професор Е.М.Білецька т. 056 713-53-27 д. мед. н. С.А.Риженко т. 056 770-82-87 к. мед. н. доцент О.П.Штепа т. 056 726-86-97 к. хім. н. Демченко П.І. т. 044 239-33-23 к. мед. н. доцент О.В.Антонова т. 056 713-53-27 к. мед. н. викладач Т.А.Головкова т. 056 713-53-27 к. мед. н. викладач В.І.Главацька т. 056 713-53-61 к. мед. н. викладач Н.М.Онул т. 056 713-53-27 С.Ф.Плачков т. 05693 2-60-62 к. мед. н. доцент В.П.Стусь т. 0562 46-65-63 Рецензенти: завідувач кафедри педіатрії Запорізької медичної академії післядипломної освіти д.мед.н. професор Л.С. Овчаренко; завідувач лабораторії генетичної епідеміології Інституту гігієни та медичної екології д.мед.н. професор О.І. Тимченко; доцент курсу загальної гігієни кафедри інсектології Дніпропетровського медичного інституту народної медицини О.М. Троценко. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВМ - важкі метали СДН - сумарне добове надходження АЛК - аміно-левулинова кислота ЗМІСТ 1.Загальні положення....................................................................6 2.Гігієнічна діагностика вмісту важких металів у навколишньому середовищі індустріально розвинутих населених міст та організмі людини.....................................................................................8 3.Стан здоров'я критичних груп населення.....................................10 3.1Вплив техногенного забруднення на здоров'я дітей.....................................................................................10 3.2 Репродуктивна патологія у зв'язку зі станом забруднення навколишнього середовища..............................................................13 4. Заходи біопрофілактики впливу забруднення довкілля на репродуктивне здоров'я та здоров'я дитячого населення............................................16 Додаток.....................................................................................20 Література..............................................................................23 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я від 30.11.2009 № 887 Методичні рекомендації "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" 1. Загальні положення Методичні рекомендації "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" далі - методичні рекомендації розроблені вперше і призначені для лікарів-клініцистів та для спеціалістів установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. На сьогодні масштабне антропогенне навантаження навколишнього природного середовища створило реальну небезпеку негативного впливу на здоров'я людини який визначається в першу чергу хімічними забруднювачами внаслідок інтенсивного застосування їх в усіх галузях господарства нераціонального використання природних ресурсів та урбанізації життя суспільства [21 23 25 26 27]. Серед хімічних речовин важкі метали далі - ВМ та їх сполуки утворюють значну групу токсикантів які увійшли до переліку пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища формують комплексне "металеве" навантаження на організм та погіршують здоров'я населення і перш за все найчутливіших його верств - вагітних жінок та дітей [2 5 9 10 13 23]. Дитячий організм у зв'язку з безперервним ростом і розвитком наявністю критичних вікових періодів з функціональною незрілістю тканин і систем особливо чутливий до впливу складного комплексу факторів навколишнього середовища [14 17]. Несприятливий екологічний вплив веде до перебудови метаболічних процесів дитячого організму що в подальшому може призводити до формування різних патологічних станів [23 30]. Аналіз стану здоров'я новонароджених дітей і дітей першого року життя дошкільнят школярів і підлітків у зв'язку з динамікою антропогенного забруднення економічної ситуації і соціальних процесів - є основою розробки концепції екології дитинства. Співвідношення рівнів захворюваності з характером забруднення навколишнього середовища дозволяє виділяти зони проживання з різним ступенем загрози для здоров'я дітей і на цій основі необхідно будувати диференційований підхід до організації превентивної допомоги для створення єдиної системи управління навколишнім середовищем та здоров'ям дитячого населення [19]. Проблема збереження та зміцнення здоров'я дитячого населення в умовах екологічного напруження також залишається однією з найголовніших і має багато невирішених аспектів. Враховуючи те що стан здоров'я дитячого населення - це критерій соціальної зрілості будь-якого суспільства і є об'єктивним показником оцінки соціального захисту дітей тому динамічні дослідження стану здоров'я дітей різного віку є необхідною умовою для розробки профілактичних заходів. Пріоритет медико-біологічних досліджень в екопедіатрії залежить від їх кінцевої мети - оцінки стану функціональної адаптації організму дитини в умовах техногенного впливу розробки методів активної профілактики несприятливого впливу факторів навколишнього середовища та створення комплексу методів реабілітації дітей з синдромом екологічної дезадаптації. ВМ притаманна глобальна розповсюдженість стійкість і постійна наявність в усіх життєзабезпечуючих середовищах довкілля. ВМ мають виражені мембранотоксичні властивості змінюють активність ферментів та перебіг біохімічних процесів здатні до матеріальної та функціональної кумуляції і при тривалій експозиції спричинюють віддалені негативні біоефекти. Слід підкреслити що більшість цих речовин володіють подвійним фізіологічним значенням не тільки як токсиканти а й як мікроелементи а також ефектом біологічного антагонізму що потенцює негативний вплив абіотичних ВМ. Незважаючи на допустимі величини сумарного добового надходження металів в організмі мешканців промислових територій визначається перевищення вмісту свинцю в крові свинцю і кадмію у сечі [5 10 24 28]. Викликає занепокоєння той факт що у 68% вагітних що проживають в промислових містах визначено нами металоносійство свинцю а у 55% - кадмію. Значний вміст свинцю і кадмію в організмі жителів промислових міст реєструється на фоні напруженості порфирінового обміну погіршення показників периферичної крові та киснево-транспортної функції що оцінюються як прояви мікросатурнізму і загрожує розвитку гіпоксичного синдрому в у вагітних. 2. Гігієнічна діагностика вмісту ВМ у навколишньому середовищі індустріально розвинутих населених міст та організмі людини Для оцінки техногенного забруднення навколишнього середовища необхідно обґрунтувати вибір районів спостереження. В основу цього вибору повинно бути покладено наявність значної кількості інтенсивних промислових джерел забруднення середовища систематичність та коректність контролю за їх вмістом та кількість мешкаючого населення. Враховуючи що міграція антропогенних забруднювачів здійснюється за умовною схемою яка представлена на рисунку 1 комплексний гігієнічний моніторинг стану довкілля Джерела забруднення викиди стоки Депонуючі середовища грунт донні відкладення Життєзабезпечуючі середовища повітря вода харчі Організм людини Рис.1. Схема міграції полютантів в об'єктах навколишнього середовища промислових міст повинен містити визначення фактичних концентрацій полютантів в об'єктах довкілля атмосферному повітрі питній воді та харчових продуктах кратність перевищення їх відповідних гранично допустимих концентрацій далі - ГДК з наступним визначенням пріоритетних речовин-забруднювачів. Біомоніторинг ВМ в організмі людини є більш значущим ніж аналіз їх у об'єктах довкілля оскільки є більш показовим ніж при зовнішній експозиції особливо у найбільш чутливих верств населення - дітей та вагітних жінок. Комплексний вплив ВМ на організм груп "ризику" проводиться шляхом розрахунку сумарного добового надходження далі - СДН [3 18] речовин-забруднювачів в т.ч. ВМ з повітрям питною водою та добовим харчовим раціоном з послідуючим визначенням пріоритетного шляху надходження. СДН розраховується за загальною формулою: СДН =АН+ВН+ХН де: СДН - сумарне добове надходження речовин-забруднювачів з повітря води харчових продуктів за добу мг/доб ; АН - аерогенне добове надходження мг; ВН - водне добове надходження мг; ХН - харчове добове надходження мг. Визначення аерогенного надходження в цілому виконується за формулою: АН=Сn?ХОД?1440?В де: АН - аерогенне добове надходження мг; Сn - середньорічна концентрація речовини у повітрі мг/м3; ХОД - хвилинний об'єм дихання для людини даного вікового періоду мл/хв. г ; 1440 - кількість хвилин у добі; В - середня вага обстежених кг. Середньодобове водне навантаження ВМ визначається як: ВН = Сn?ВВ?В де: Сn - середньорічна концентрація речовини у питній воді мг/дм; ВВ - середньодобове вживання питної води даної вікової групи В - середня вага обстежених кг. Аліментарне навантаження ВМ розраховується за формулою: ХН = Сn?m?K?T де: ХН - харчове добове надходження мг; Сn - середньорічна концентрація речовини у продуктах мг/кг; m - маса харчового продукту що споживається у складі добового раціону кг; К - коефіцієнт зміни концентрації ксенобіотика після кулінарної або технологічної обробки; Т - тривалість періоду оцінки доба. Розрахунок СДН ВМ дозволяє визначити кількісну характеристику надходження ВМ в організм людини та пріоритетний шлях надходження що у подальшому дозволить обґрунтувати екологічні заходи щодо зниження надходження ВМ в організм людини. 3. Стан здоров'я критичних груп населення 3.1. Вплив техногенного забруднення на здоров'я дітей Відомо що з екопатогенним впливом на здоров'я дітей пов'язані різні форми алергічного діатезу імунодефіцитних станів наявності підвищеної захворюваності респіраторними вірусними інфекціями за якою можуть на конкретному рівні проводитися спеціальні імунологічні дослідження. Адаптаційні процеси дитячого організму нестійкі особливо під впливом факторів зовнішнього середовища. В процесі росту та розвитку формується імунологічна система дітей і механізми детоксикації які також визначають обмеженість адаптивних можливостей організму дитини. Еколого-медичний моніторинг дозволяє проводити кількісний і якісний аналіз впливу факторів забруднення природного середовища на здоров'я шляхом обліку функціональних змін гострих і хронічних захворювань специфічних синдромів підвищеної хімічної або радіаційної чутливості при певних концентраціях ксенобіотиків в атмосфері воді і/або ґрунті. Так звані "маркерні захворювання" у дітей можуть розцінюватись як індикатор "якості" навколишнього середовища. Одним з критичних періодів розвитку дитини являється дошкільний вік від 4 до 6 років. В цьому періоді відбувається другий фізіологічний перехрест лімфоцитів та нейтрофілів формуються вогнища хронічної інфекції набувають клінічної маніфестації пізні імунодефіцитні стани. Порушення стану здоров'я дітей в умовах несприятливого впливу екологічних факторів оцінюється як синдром екологічної дезадаптації. Практично здорові діти проживаючи в екологічно несприятливих зонах мають клінічні прояви цього синдрому який включає: порушення фізичного розвитку пахі- та лептосомію порушення осанки з деформацією скелету поліаденію з переважним збільшенням передньо- і задньошийних лімфовузлів наявність персистуючої вірусно-бактеріальної інфекції носоглотки гіперплазією щитовидної залози 1-2 ступеня функціональні зміни в серцево-судинній системі. Надлишкове надходження в організм дитини важких металів особливо через респіраторну систему підвищує біодоступність легеневої тканини слизових оболонок респіраторного тракту для бактерій і вірусів призводить до втрати бактерицидної властивості лактоферрину пригнічення активності окислювальних ферментів поглиблення проявів гіпоксії. Несприятливий екологічний вплив веде до перебудови метаболічних процесів дитячого організму що в подальшому може призводити до формування різних патологічних станів. Для оцінки впливу забруднення навколишнього середовища на стан здоров'я групи дітей - за письмової згоди батьків щодо проведення обстеження дітей - відбирають відповідно вимог аналітичної епідеміології за принципом однорідності а саме: - єдиний район та тривалість проживання не менш 3 - 7 років ; - єдиний дитячий дошкільний заклад; - вік 3 - 7 років; - відсутність професійних шкідливостей у батьків та шкідливих звичок у них; - середній матеріальний прибуток у сім'ї; - відсутність хронічних захворювань 1-2 групи здоров'я . Результати проведених досліджень свідчать що свинець надходить в організм дитячого населення за добу у кількості 0 083 мг що на 0 023 мг вище за допустиму величину. Харчовий шлях надходження цього ксенобіотика становить 93 8% від СНД. Кадмій надходить також переважно аліментарним шляхом 78 3% від СНД у кількості 0 034 мг/доб що у 3 8 рази більше від допустимого значення. СДН міді практично відповідає добовій потребі для цинку воно у 5 разів нижче за необхідне. Отже має місце подвійно несприятливий збіг результатів а саме: організм дітей м. Дніпропетровська отримує різко знижену кількість цинку - такого важливого для їх розвитку мікроелементу на фоні підвищеного навантаження організму металами - токсикантами як свинець та кадмій. Біомоніторинг ксенобіотиків в індикаторних біосубстратах дітей крові сечі волоссі свідчить про їх присутність у концентраціях від 0 11±0 02 для Сd до 4 6±0 47 мкг/мг для Fe. Вміст свинцю за середніми концентраціями становить 0 156±0 04 мкг/мг що вище за існуючий норматив ВООЗ для дітей і спостерігається у 70% обстежених дітей та може вплинути на інтелектуальний розвиток дітей. Збільшення свинцю у крові супроводжується підвищенням активності аміно-левулинової кислоти далі - ?-АЛК АЛК - 1 94±0 17 мг/г креатиніну що визначено у 51 3% обстежених дітей і свідчить про напруження порфиринового обміну. Із облігатних токсикантів кадмій також визначений у збільшених концентраціях що несприятливо впливає на функцію нирок та може викликати у дітей деформацію скелету. Усі останні метали визначені також у збільшених концентраціях окрім міді та нікелю. Сеча як елімінуючий ВМ біосубстрат одночасно є доведеним маркером довготривалого надходження абіотичних речовин - Pb і Cd концентрації яких у 3 2 - 4 рази вищі за норми що розцінюється як металоносійство та інтоксикація. Стосовно металів-мікроелементів то їх вміст в сечі дітей навпаки різко зменшений у 6 7 - 8 5 -33 рази відповідно для заліза цинку і міді на фоні природного їх вмісту у цьому біосубстраті. Свинець і кадмій визначені у волоссі в концентраціях відповідно 8 1±0 9 та 0 4±0 05 мкг/г що у 2-4 рази вище ніж у дітей незабруднених територій і за вмістом свинцю знаходиться на лімітуючому рівні для дітей за коефіцієнтом інтелекту - 8-9 мкг/г. У 50% дітей концентрація свинцю вища за цей норматив і свідчить про можливість відставання їх у нервово - психічному відношенні. За середніми величинами вміст Zn у волоссі складає 30% від фізіологічних значень Cu - на 2 2 мкг/г а Fe - 15 8 мкг/г нижчий від їх біологічної норми що пояснюється підвищеним вмістом токсикантів - Pb і Cd у біосубстратах які являються їх доведеними біологічними антагоністами. 3.2. Репродуктивна патологія у зв'язку зі станом забруднення навколишнього середовища Пріоритетним напрямком в загальній проблемі збереження здоров'я дитячого населення - є охорона здоров'я вагітної та її плода. Дані епідеміологічного аналізу репродуктивних ускладнень у жінок найбільш промислових регіонів України свідчать про збільшення на 6-7% частоти ускладнень під час вагітності та пологів у дослідних районах у порівнянні з контрольним крім того виявлена залежність деяких специфічних ускладнень від величини СДН. Для визначення впливу техногенного забруднення ВМ навколишнього середовища на організм вагітних жінок відбирають практично здорових жінок віком - 20-25 років без професійних шкідливостей при відсутності соматичних спадкових хвороб і шкідливих звичок з фізіологічно нормальним перебігом вагітності другого триместру і задовільними матеріально - побутовими умовами проживання. Строк проживання в районі обстеження - не менше 5 років. Встановлено що у практично здорових вагітних - постійних мешканок промислових регіонів забруднених ВМ найчастіше реєструються анемії 26 7 - 44 98% гестози 18 7 - 27 3% загрози переривання вагітності 12 48 - 24 28% та передчасних пологів 8 23 - 15 6% що збігається а іноді перевищує дані аналогічних досліджень у мешканок техногенно забруднених територій. При цьому частота більшості вивчених ускладнень достовірно вища у жінок промислового міста у порівнянні з контрольним р<0 05. Негативна дія екологічних чинників довкілля на чутливу до них репродуктивну систему людини приводить до підвищення випадків анемій у вагітних дефектів плаценти та посліду у породіль вроджених вад у новонароджених їх незрілості та летальності рис. 2 . Серед досліджених репродуктивних ускладнень найбільший ступень кореляційного зв'язку із забрудненням повітря води продуктів харчування свинцем і кадмієм а також з їх сумарним надходженням мали такі ускладнення: анемія гестози гіпотонія хронічна фетоплацентарна недостатність передчасне відходження навколоплідних вод дефект посліду. Встановлений значний негативний і для більшості ускладнень достовірний зв'язок їх частоти з вмістом цинку у продуктах харчування та величини його СДН. Вище означене стало підгрунтям необхідністі наукового пошуку та оцінки нових ефективних засобів профілактики шкідливого впливу ВМ на здоров'я населення. Промислові Промислові викиди стоки в атмосферу Атмосферне Питна Продукти повітря вода харчування Сумарне Організм добове вагітної навантаження ВМ Ускладнення вагітності Кров - токсикози % Сеча - анемії % - загроза преривання - Аминолевулинова вагітності % кислота - гематологичні показники - Кисневий статус - загроза передчасних пологів % Р И З И К Рис.2. Вплив ВМ на стан здоров'я вагітних жінок 4. Заходи індивідуальної біопрофілактики впливу забруднення довкілля на репродуктивне здоров'я та здоров'я дитячого населення Порушення адаптаційно-пристосовних реакцій організму у дітей та вагітних в умовах екологічного напруження обумовлює необхідність розробки комплексу заходів по профілактиці та реабілітації [1 16 17 20 27]. Для проведення індивідуальної біопрофілактики екообумовленої патології дітей та вагітних рекомендовано вживання біологічно активної добавки - драже пектинового та пектинових вітамінізованих таблеток -"Добавки дієтичні "Таблетки пектинові" та "Добавки дієтичні "Таблетки капсули та драже пектинові" зареєстровані в установленому порядку. Драже виготовлено з суміші харчового низько етерефікованого бурякового гарбузового та яблучного пектинвмісного порошку 1 драже містить по 0 25 г пектину . Головним компонентом препарату - є пектин 60% . Він перешкоджає всмоктуванню у шлунково-кишковому тракті іонів токсичних металів радіонуклідів пестицидів що надійшли до організму внаслідок техногенного забруднення навколишнього середовища і сприяє їх виведенню. Препарат сприяє нормалізації обмінних процесів та периферійного кровообігу підвищує перистальтику кишечника. Наявність вітамінного комплексу чинить загальнозміцнюючу дію на організм. В таблетці окрім пектину міститься клітковина вітаміни групи В вітамін С. Профілактична доза для дітей складає 1 г пектину в день лікувальна 5 г/день . Оскільки в 1 пігулці міститься 0 4 г то на 1 прийом з метою профілактики оптимальним слід вважати 3 пігулки під час їжі протягом 1 місяця. Лікувальна доза для дітей - 5 г пектину тобто по 3 пігулки 3 рази на день 1 місяць . Схема пектинопрофілактики для дітей: пектинове драже по 1 пігулці на сніданок 2 - в обід 1 - в підвечірок після їжі запиваючи 0 5 склянкою кип'яченої води. Тривалість курсу пектинопрофілактики - 28 днів. Біопрофілактика поліпшує психофізіологічний стан дошкільнят про що свідчать зміни концентрації уваги підвищення розумової діяльності та її витривалості збільшує рівень невербального інтелекту позитивно впливає на вміст ВМ в індикаторних середовищах та порфириновий обмін обстежених дітей [7 8]. Особливістю індивідуальної пектинопрофілактики із застосуванням драже пектинового є те що на тлі зменшення абіотичних важких металів у крові відбувається посилення їх елімінації в сечі - середовищі довготривалого надходження ВМ в організм що є закономірним результатом надходження наприклад свинцю та його сполук із депонуючих тканин. Загалом пектинопрофілактика сприяє зниженню в крові дітей свинцю і посиленню його елімінації через нирки на фоні відновлення активності ?-АЛК та свідчить про нормалізацію порфиринового обміну в організмі. У волоссі дітей після курсу пектинопрофілактики збільшується концентрація Cu і Zn а якщо розглядати волосся не тільки як депо але і як елімінуючу тканину то вживання пектинових препаратів посилює виведення з волоссям мікроелементів підвищеного вмісту у крові - Mn і Fe. що в цілому є ще одним доказом нормалізації обміну мікроелементів під впливом пектинопрофілактики. Отримані дані показали що використаний спосіб індивідуальної біопрофілактики є ефективним методом вибору профілактичного заходу для розширення адаптаційно-компенсаторних резервів організму збільшення резистентності та попередження екозалежної патології у дитячого населення підлеглого впливу ВМ [11 12 15 29]. Заходи індивідуальної біопрофілактики слід застосовувати в залежності від віку дитини та виявлених синдромів: гіпертрофії мигдаликів і реактивної лімфаденопатії ступеню гіперплазії щитовидної залози і дисбалансу імунних показників рівня лізоциму SigA i SIgG НСТ-тесту та показників фагоцитозу. Такі курси профілактики і реабілітації для дітей з екологічно- несприятливих регіонів слід проводити двічі на рік весна осінь . Це забезпечить достатній захист всіх життєво-важливих систем організму дитини від впливу екотосикантів знизить ризик формування синдрому екологічної дезадаптації дозволить відновити адаптаційні можливості у дітей дошкільного віку в умовах екологічного навантаження. Для проведення пектинопрофілактики іншої критичної групи населення вагітних жінок відбираються жінки у крові яких визначається перевищення концентрацій токсичних металів - свинцю і кадмію - відносно існуючих нормативів: свинцю понад 0 2 мкг/мл кадмію понад 0 02 мкг/мл. Вживання пектину проводиться протягом 21 дня по 12 драже на добу в 3-4 прийоми після їжі запиваючи рідиною. Курс пектинопрофілактики позитивно впливає на вміст ВМ в індикаторних середовищах обстежених жінок: зменшуються вміст свинцю та кадмію в крові. Так як і у випадку вживання пектинових препаратів у дітей у вагітних у крові спостерігається зниження абіотичних важких металів у сечі - середовищі довготривалого надходження ВМ в організм - відбувалась посилення їх ренальної елімінації. Одночасно в організмі нормалізувався порфириновий обмін про що свідчить зниження концентрації АЛК у сечі до фізіологічної норми. Після вживання пектинопрепарату збільшується концентрація Fe в крові вміст Cu та Zn у крові жінок промислових районів підвищується. Загалом пектинопрофілактика сприяє зниженню у крові свинцю і кадмію посиленню їх елімінації через нирки на фоні зниження активності АЛК показників периферичної крові і кисневого статусу. Це свідчить про нормалізацію порфиринового обміну зниження ризику розвитку гіпоксії у вагітної за рахунок поліпшення показників периферичної крові гемоглобіну гематокриту кількості еритроцитів і ретикулоцитів та киснево-транспортної функції [4 6]. Вживання пектинів не тільки не посилює екскрецію металів - мікроелементів у вагітних а й дещо зменшує їх виведення при збільшенні вмісту у крові що розцінюється як позитивний результат застосування індивідуальної біопрофілактики. В.о. директора Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду Л.М. Мухарська Література 1. Белицкая Э.Н. Антонова Е.В. Главацкая В.И. Гигиеническое обоснование пектинопрофилактики для повышения адаптации и реабилитации экологозависимых состояний у детей//Сб докладов1V Всемирного конгресса по астме 1Х Международный конгресс по клинической патологии.-Бангкок Тайланд.-2004.-№193.-С.100. 2. Білецька Е.М. Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок: Автореф. дис. ... д. мед. н. - Дніпропетровськ 1999. - 30 с. 3. Білецька Е.М. Антонова О.В. Сумарне добове навантаження важкими металами населення промислово розвинутих територій //Зб. Матер. УШ міжнар.наук.-практич. конф."Наука і освіта2005".-Дніпропетровськ 2005.-Т.27 "Медицина".-С.25-27 4. Білецька Е.М. Антонова О.В. Головкова Т.А. Метод застосування пектинового драже для профілактики репродуктивних ускладнень у вагітних обумовлених впливом важких металів //Інформаційний лист.-К. 2003.- 3 с. 5. Білецька Е.М. Антонова О.В. Головкова Т.А. Землякова Т.Д. Чуб Л.Е. Тіщенко М.А. Жук В.С.Гігієнічна діагностика донозологічних станів критичних верств населення промислових територій //Зб. тез доповідей міжнародної наук.-практ. конференції "Інформаційні технології в гігієні та медичній екології". - К. 2002. - С.70-71 6. Білецька Е.М. Антонова О.В. Головкова Т.А Гігієнічна оцінка застосування засобу масової профілактики впливу важких металів навколишнього середовища //Зб. мат. конф. "Сучасні проблеми епідеміології мікробіології та гігієни".-Львів: ПП "Колір Про Сервіс".- 2006.-С.224-226. 7. Білецька Е.М. Антонова О.В. .Главацька В.І Застосування пектинового драже для профілактики екологозалежних патологій обумовлених впливом важких металів у дітей //Інформаційний лист.-К. 2006.- 3с. 8. Білецька Е.М. Главацька В.І. Антонова О.В.Вплив пектинопрофілактики на донозологічні показники та психофізіологічний стан дошкільнят промислового міста //Медичні перспективи. - 2005. - Т.ХІ № 1. - С. 102-107. 9. Білецька Е.М. Головкова Т.А. Антонова О.В. Особливості впливу свинцю на організм людини при різних рівнях зовнішніх експозицій //Зб. тез. наук.-практ. конф. "Актуальні питання гігієни та екології безпеки України". - К. 2002. - Вип.4. - С.59-60 10. Білецька Е.М. Стусь В.П. Кальченко Н.А. Вміст важких металів у біосубстратах жінок та новонароджених інтенсивної промислової зони // Урологія. - 1997. - №2. - С.84 - 89 11. Білецька Е.М. Главацька В.І. Антонова О.В. Риженко С.А.Застосування пектинового драже для профілактики екологозалежних патологій обумовлених впливом важких металів у дітей. Інформаційний лист К. 2005.-№169.- 3 с. 12. Білецька Е.М. Антонова О.В. Главацька В.І. Головкова Т.А. Переярченко П.В. Видиш К.П. Селезньова К.І.Досвід біокорекції екопатології у дітей промислових територій//В сб. Гігієна населених місць.-К. 2005.- Вип. 45.- С.401-404 13. Головкова Т.А. Важкі метали в умовах промислових міст як фактор ризику для здоров'я населення. Автореф. дис. ... канд. мед.наук.- Київ 2004.-20с. 14. Зубаренко О.В. Гнідой І.М. Медико-біологічна оцінка накопичення свинцю в крові дітей м. Одеса // Одеський медичний журнал. - 2000. - №5 61 . - С. 38-41 15. Использование биологически активных веществ в профилактике токсического действия некоторых тяжелых металлов / Т.Д. Дегтярева Б.А. Кацнельсон Л.И. Привалова и др.// Гиг. и сан.- 2001. - № 6. - С.71-73 16. Кацнельсон Б.А. Дегтярёва Т.Д. Привалова Л.И. Принципы биологической профилактики профессиональной и экологически обусловленой патологии от воздействия неорганических веществ.- Екатеринбург: Полиграфист 1999. - 106 с. 17. Корбакова А.И. Соркина Н.С. Молодкина Н.Н.. Свинец и его действие на организм. // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - №5. - С. 29 - 33. 18. Методические рекомендации по определению реальной нагрузки на человека химических веществ поступающих с атмосферным воздухом водой и пищевыми продуктами. - М. 1986. - 40 с. 19. Особливості психофізіологічного стану дітей у зв'язку з забрудненням навколишнього середовища важкими металами/ Білецька Е.М. Антонова О.В. Канюка Г.С. Главацька В.І. Головкова Т.А. Чуб Л.Є. Землякова Т.Д. Зубик Н.М.//Матер. наук.-практич. конф. "Профілактична медицина: проблеми і перспективи".-Київ 2005.- С.222-225 20. Пектины в индивидуальной профилактике хронических свинцовых интоксикаций / И.Трахтенберг Е.Краснюк И. Лубянова и др.// Токсикол. вестник. - 1998. -№4. - С.32-36 21. Свинец в окружающей среде / Под ред. В.В. Добровольского.- М.: Наука 1987.- 179 с. 22. Свинець в умовах промислових міст: зовнішня експозиція біомоніторинг маркери дії та ефекту профілактика / І.М.Трахтенберг Е.М.Білецька В.Ф. Демченко та ін. // Довкілля та здоров'я. - 2002. - №3. - С.10-12 23. Сердюк А.М. Белицкая Э.Н. Паранько Н.М. Шматков Г.Г. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин.-Д.: АРТ-ПРЕСС 2004.-148 с. 24. Содержание некоторых приоритетных загрязнителей окружающей среды в биологических средах практически здоровых беременных / В.Ф. Демченко Е.Р. Заец Е.Г. Лампека и др. // Актуальні проблеми екогігієни і токсикології // Матер. наук. - практ. конфер.- К. 1998.- Ч.2. - С.83-86 25. Тимченко О.І. Сердюк А.М. Турос О. І. Гігієна довкілля: політика практика перспективи. - К.: Преса України. - 2000. - 126 с. 26. Трахтенберг И.М. Тяжёлые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды эколого-гигиенические аспекты // Довкілля та здоров'я.- 1997.- №2. - С.48 - 51 27. Трахтенберг І.М. Білецька Е.М. Демченко В.Ф. Головкова Т.А. Антонова О.В. Свинець в умовах промислових міст: зовнішня експозиція біомоніторінг маркери дії та ефекту профілактика //Довкілля та здоров'я. - 2002. - №3 22 . - С.10-12 28. Тяжёлые металлы внешней среды и их влияние на иммунный статус населения/ Н.М. Паранько Э.Н.Белицкая Н.Г.Карнаух и др.// Днепропетровск : Поліграфіст 2002. -143 с Чернишова Л.И. Возрастные особенности иммунитета // ПАГ- 2001.- № 4. - С. 23 - 26. 29. Jrudeva - Ponova J. Sirakova J. Effect of pectin on some electrolytes and trace elements in patients with hyperlipoproteinemia // Folia Med.- 1998. - Vol. 1. - P. 41-45. 30. Revich B. Bykov A. Lead contamination of Russian cities ; assesment of risk to childrens health // Air pollution in the Ural Mountains : Environment Health and Policy Aspects ; NATO Proceeding Harvard University 1998. - P.181-194.