Лист N 16413-0-26-09-19 від 25.01.2010 р.

Лист N 16413-0-26-09-19 від 25.01.2010 р. Щодо правового статусу органів державної санітарно-епідеміологічної служби

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ЛИСТ від 25.01.2010 р. N 16413-0-26-09-19 У Міністерстві юстиції України розглянуто лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15 грудня 2009 року N 15422 щодо надання роз'яснень стосовно правового статусу органів державної санітарно-епідеміологічної служби та повідомляється таке. Згідно із статтею 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я; установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я; відповідні установи заклади частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади в галузі оборони в галузі внутрішніх справ у справах охорони державного кордону з питань виконання покарань Державного управління справами Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю. Відповідно до частини п'ятої статті 31 вказаного Закону на установи заклади і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів зазначених у частині першій цієї статті покладаються функції органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях об'єктах у частинах і підрозділах. Основні напрями діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби визначені статтею 33 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". До них належить зокрема здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища; державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь тощо. Статтею 55 Господарського кодексу України встановлено що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин які здійснюють господарську діяльність реалізуючи господарську компетенцію сукупність господарських прав та обов'язків мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна крім випадків передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи створені відповідно до Цивільного кодексу України державні комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу а також інші юридичні особи які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України іноземці та особи без громадянства які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. При цьому відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру що мають цінову визначеність. Господарська діяльність що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку некомерційна господарська діяльність . Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності регламентується Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин які виникають між дозвільними органами адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру; дозвільні органи - це органи виконавчої влади органи місцевого самоврядування їх посадові особи а також підприємства установи організації уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру. Тобто Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" окрім органів виконавчої влади місцевого самоврядування їх посадових осіб передбачає також що підприємства установи та організації можуть бути дозвільними органами якщо законом визначені їх повноваження на видачу документів дозвільного характеру. Таким чином виходячи з наведеного органи державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними діяльності з видачі дозвільних документів є дозвільними органами у розумінні Закону України "Про дозвільну систему". Заступник Міністра Л. В. Єфіменко