Рекомендації органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, керівникам закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо попередження гострих кишкових інфекційних хвороб серед населення, пов'язаних з водним фактором, передачі збудника інфекції на потерпілих внаслідок повені територіях

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ ПОСТАНОВА N 5 18.02.2010 м.Київ Про посилення державного санітарно- епідеміологічного нагляду на потерпілих від паводка територіях Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з метою попередження епідемічних ускладнень серед населення та мінімізації їх наслідків ПОСТАНОВЛЯЮ: 1. Головному державному санітарному лікарю АР Крим головним державним санітарним лікарям областей міст Києва і Севастополя на водному залізничному повітряному транспорті об'єктів з особливим режимом роботи: 1.1. Створити штаби для моніторингу санітарної та епідемічної ситуації та прийняття управлінських рішень оперативні мобільні бригади з досвідчених лікарів лаборантів дезінфекціоністів для організації та здійснення контролю за проведенням санітарно-протиепідемічних заходів на підтоплених територіях і в місцях розміщення евакуйованого з них населення відбору та аналізу проб питної води харчових продуктів проведення дезінфекційних заходів. Звернути особливу увагу на створення умов для дотримання правил особистої гігієни в місцях розміщення евакуйованого населення. 1.2. Посилити державний санітарно-епідеміологічний нагляд за об'єктами підвищеного епідемічного ризику в місцях підтоплення та розміщення евакуйованого з них населення водопроводи централізованого господарсько-питного та джерела децентралізованого водопостачання населення підприємства харчової промисловості ресторанного господарства торгівлі дитячі заклади місця відпочинку та оздоровлення населення тощо . 1.3. Проводити щоденний моніторинг інфекційної захворюваності населення в розрізі адміністративних територій з розробкою адекватних до ситуації санітарно-протиепідемічних заходів. 1.4. Брати участь у ліквідації наслідків повені з наданням місцевим органам виконавчої влади органам місцевого самоврядування підприємствам установам та організаціям конкретних пропозицій щодо попередження епідемічних ускладнень серед населення створення відповідних умов для його життєзабезпечення. 1.5. Посилити через засоби масової інформації санітарно-освітню та роз'яснювальну роботу серед населення з питань профілактики гострих кишкових інфекційних хвороб харчових отруєнь необхідності дотримання правил особистої гігієни в надзвичайних умовах перебування. 1.6. У разі необхідності подати розрахунки потреб у дезінфекційних засобах реактивах поживних середовищах засобах імунопрофілактики паливно-мастильних матеріалів тощо а також пропозиції щодо іншої необхідної допомоги. 1.7. Про проведену роботу та вжиті заходи інформувати Центральну санітарно-епідеміологічну станцію МОЗ щоденно до 1000 за минулу добу. 2. Головному лікарю Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ Некрасовій Л.С.узагальнювати та аналізувати отриману інформацію за встановленою формою та подавати її до Департаменту організації санітарно-епідемічного нагляду до 1100 за минулу добу. 3. Центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування: 3.1. Відповідно до компетенції розробити і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на потерпілих від паводка територіях зокрема щодо безперебійного тепло- та енергопостачання водопостачання та водовідведення створення безпечних і здорових умов проживання праці та відпочинку виховання та навчання. 3.2. Спільно з закладами державної санітарно-епідеміологічної служби відповідних адміністративних територій забезпечити виконання Рекомендацій щодо попередження гострих кишкових інфекційних хвороб серед населення пов'язаних з водним фактором передачі збудника інфекції на потерпілих внаслідок повені територіях що додаються. 4. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров я України довести цю Постанову до закладів державної санітарно-епідеміологічної служби центральних і місцевих органів виконавчої влади в установленому порядку. 5. Контроль за виконанням постанови покладаю на першого заступника головного державного санітарного лікаря України Мухарську Л. М. Додаток: на 9 арк. О.М.Біловол РЕКОМЕНДАЦІЇ органам виконавчої влади місцевого самоврядування керівникам закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо попередження гострих кишкових інфекційних хвороб серед населення пов'язаних з водним фактором передачі збудника інфекції на потерпілих внаслідок повені територіях "У разі загрози стихійного лиха пов'язаного із шкідливою дією вод місцеві ради народних депутатів із залученням підприємств установ організацій зобов'язані вжити невідкладних заходів щодо запобігання цьому лихові а в разі його настання - щодо негайної ліквідації його наслідків відповідно до законодавства України". "Місцеві ради народних депутатів зобов'язані інформувати населення про аварію стихійне лихо їх масштаби можливе порушення екологічної безпеки та про вжиті заходи щодо ліквідації їх наслідків" Водний кодекс України ст. 108 . Захист систем водопостачання у надзвичайних ситуаціях повинен базуватися на виконанні організаційних інженерно-технічних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів як на підтоплених територіях так і не підтоплених що межують з підтопленими. 1 . Рекомендації на час повені для територій що підтоплено 1.1. Використання колодязної та водопровідної питної води повинно бути заборонено навіть для господарських потреб у зв'язку з імовірним інтенсивним хімічним та мікробним забрудненням. 1.2. Відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" ст. 24 керівники підприємств питного водопостачання зобов'язані вжити заходів щодо організації пунтків розливу питної води за ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством". Для транспортування та зберігання питної води можливо використовувати автоцистерни та резервуари а також тимчасово підведені водогони з артезіанських свердловин які розташовані поза зоною можливого підтоплення. Експлуатація зазначених свердловин можлива за таких умов: наявності висновку геолого-гідрологічної служби щодо можливості використання тих чи інших запасів підземних вод; забезпечення джерел питного водопостачання зонами санітарної охорони; відповідної якості артезіанської питної води; контролю з боку територіальних закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності якості питної води вимогам санітарного законодавства за санітарно-мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками. Для тривалого зберігання питна вода повинна знезаражуватися методом що має високу бактерицидну здатність та тривалий ефект післядії. Саме тому на водозаборах доцільно впроваджувати сучасний метод знезаражування вод оксидантним газом. При обробці води цим реагентом знезаражування здійснюється ефективніше тривалішим є дезінфікуючий ефект у порівнянні з хлоруванням тощо фірма "ОНІКО" 04070 м. Київ вул. Волоська 55/57; тел. 044 502-24-43 тел./факс 502-24-47 моб. 8 068 351-03-84; www.oniko.ua . У разі неможливості забезпечення населення якісною питною водою з підземних джерел можливо використання поверхневих вод що розташовані поза зоною підтоплення із застосуванням спеціальних пересувних станцій водопідготовки: - малогабаритні станції "VIWA" дистриб'ютор - "ПРОМКОМРЕЗЕРВ" 01042 Україна м. Київ вул. І. Кудри 5; оф. 415; тел. 044 502-80-20; тел./факс 044 451-40-44 . - мобільні системи "Дискавери" - технологія "Вотер-Сек'юрити" забезпечує очищення та ефективне знезаражування води будь-якої якості застосовуючи для дезінфекції йод що має високу бактерицидну та віруліцидну дію фірма "ОНІКО" 04070 м. Київ вул. Волоська 55/57; тел. 044 502-24-43 тел./факс 502-24-47 моб. 8 068 351-03-84; www.oniko.ua . Питне водопостачання може забезпечуватися фасованою питною водою. Загальний об'єм води необхідний для забезпечення населення міста слід розраховувати виходячи з мінімальних фізіолого-гігієнічних нормативів наведених у додатку 1 до цих Рекомендацій. 1.3. Санацію шахтних колодязів каптажів та знезараження води в них доцільно проводити тільки після повернення рівня ґрунтових вод до допаводкового періоду. 1.4. Відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" ст. 9 органам місцевого самоврядування необхідно через засоби масової інформації безперервно проводити санітарно-просвітню роботу з інформуванням населення щодо небезпеки використання води з децентралізованих і централізованих систем водопостачання для питних та інших потреб. 2. Рекомендації на час повені для територій що не підтоплені але межують з підтопленими 2.1. Необхідно здійснювати жорсткий контроль за якістю води джерел централізованого децентралізованого питного водопостачання та питної води в першу чергу за санітарно-мікробіологічними та паразитологічними показниками згідно з ДСанПіН 136/1940 "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання". Перелік контрольованих показників якості води і частоту відбору проб повинні визначати заклади держсанепідслужби. 2.2. При необхідності застосовувати санацію шахтних колодязів. Методика санації шахтних колодязів та знезараження води в них за допомогою дозуючих патронів надана в Санітарних нормах "По устройству и содержанию колодцев и каптажей родников используемых для децентрализованного хозяйственно-питьевого водоснабжения" СН №1226-75 та додатку 2 до цих Рекомендацій. Необхідно застосовувати дозуючі патрони вітчизняного виробництва ЗАТ "Хустський керамзавод" Україна м. Хуст Закарпатської обл. вул. Керамічна 129; тел.: 8 031 43686 8 031 44417 . Можливо застосовувати дозуючі патрони іноземного виробництва у яких одна доза дезінфектанту розрахована на 4 тижні є дехлоратор та тест на виявлення хлору дистриб'ютор - "ПРОМКОМРЕЗЕРВ" 01042 Україна м. Київ вул. І. Кудри 5; оф. 415; тел. 044 502-80-20; тел./факс 044 451-40-44 . У випадках якщо три етапи санації попередня дезінфекція їх чистка ремонт та заключна дезінфекція колодязів каптажів не призвели до поліпшення якості води згідно з Санітарними нормами "По устройству и содержанию колодцев и каптажей родников используемых для децентрализованного хозяйственно-питьевого водоснабжения" СН №1226-75 дозуючі патрони відсутні або їх застосування також не призвело до поліпшення якості води використання води для питних потреб повинно бути заборонено. На такому колодязі каптажі необхідно вивісити оголошення "Вода для пиття не придатна". 2.3. У разі забруднення питної води джерел та санітарно-захисних зон систем централізованого водопостачання необхідно встановити правила переведення водоочисних станцій на режим спеціального очищення води та виконувати рекомендації згідно з пп. 1.2 1.3. 2.4. У випадку недостатньо ефективного захисного бар'єра діючих водоочисних станцій необхідно проводити роботи для покращання їх надійності за рахунок реконструкції та переоснащення діючих водоочисних споруд застосування додаткових пристроїв технологічних ланок. При бактеріальному забрудненні води бактеріями вірусами найпростішими та у випадках ускладнення епідемічної ситуації питну воду обробляють методом суперхлорування перехлорування - хлорування води надлишковими дозами хлору 5 - 20 мг/дм3 при залишковому вмісті активного хлору до 1 - 5 мг/дм3. Такий метод знезаражування потребує подальшого дехлорування води хімічними речовинами гіпосульфітом сульфітом чи бісульфітом натрію аміаком чи сірчистим газом тощо та може призвести до утворення у воді значної кількості канцерогенних побічних продуктів дезінфекції. Для проведення суперхлорування доцільно застосовувати оксидантні гази п. 1.2 зокрема цей метод потребує меншої кількості діоксиду сірки для зниження залишкового хлору та не призводить до суттєвого утворення у воді канцерогенних тригалогенметанів. На сьогодні замість хлорування необхідно рекомендувати впровадження альтернативних сучасних методів знезаражування води що гарантують оперативний контроль за процесом знезаражування суттєво довший та триваліший бактерицидний ефект та не призводять до утворення у воді значної кількості побічних продуктів дезінфекції. Такими методами є знезаражування води діоксидом хлору та оксидантними газами п. 1.2 . Посилити бактерицидність та віруліцидність хлорвмісного реагенту можливо відповідно до "Рекомендаций по повышению эффективности обеззараживания питьевой воды с целью борьбы с вирусными заболеваниям" №ВК - 01 - 93 Державного комітету України по житлово-комунальному господарству буде надіслано додатково . Високу бактерицидну та віруліцидну дію має також метод знезаражування води високими дозами йоду п. 1.2 . 2.5. Слід врахувати необхідність забезпечення населення привізною та фасованою питною водою пп.1.2 3.1 . 3. Рекомендації по закінченні повені для територій що постраждали від неї 3.1. Забезпечення населення привізною що відповідає ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" та фасованою питною водою п. 1.2 повинно продовжуватися доки не будуть здійснені всі заходи щодо приведення систем водопостачання до доповеневого стану. 3.2. Слід встановити правила переведення водоочисних станцій на режим спеціального очищення споруд та води та режим їх роботи у разі забруднення питної води джерел централізованого водопостачання та їх санітарно-захисних зон а також ліквідувати наслідки забруднення небезпечними для життя і здоров'я людей речовинами територій споруд та устаткування систем водопостачання очищення та дезінфекція резервуарів питної води трубопроводів систем подачі та розподілу води . Необхідно обмежити подачу питної води на технічні потреби та гаряче водопостачання. 3.3. Слід здійснювати заходи щодо приведення санітарно-технічного стану як централізованих так і децентралізованих систем водопостачання до рівня який би гарантував надання населенню безпечної питної води пп. 2.2 2.3 . 3.4. При введенні водопровідних споруд в експлуатацію необхідно здійснювати жорсткий контроль за якістю питної води щодо санітарно-мікробіологічних та паразитологічних показників згідно з ДСанПіН 136/1940 "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" щодо органолептичних та санітарно-хімічних показників - згідно з ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством". Слід здійснювати систематичний контроль за складом небезпечних речовин в осадах зокрема в місцях їх обробки та складування. 3.5. Повинно бути заборонено рекреаційне використання поверхневих водойм на потерпілих внаслідок повені територіях. Дозвіл на використання водойм у рекреаційних цілях може бути надано територіальними закладами державної санепідслужби тільки за результатами посиленого моніторингу якості води в них. Точки відбору проб та частота досліджень визначаються затвердженими графіками. Тільки після повного самоочищення води і повернення показників насамперед мікробіологічних до доповеневого рівня згідно з ГОСТ 17.1.5.02-80 "Охрана природы. Гидросфера. Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов" рекреаційне використання водойм може бути дозволене. При здійсненні контролю якості води рекреаційних зон необхідно визначити мікробне забруднення донних відкладень як суттєвого джерела вторинного надходження мікроорганізмів у воду. 3.6. На постраждалих від повені територіях необхідно провести санітарно-епідеміологічну оцінку умов господарсько-питного водопостачання культурно-побутового водокористування благоустрою населених місць. Додаток 1 Мінімальні фізіолого-гігієнічні норми забезпечення населення питною водою при її дефіциті що викликано зараженням вододжерел чи виходом з ладу систем водопостачання для різних видів водокористування та режимів водозабезпечення Таблиця 1 Вид водокористування Норми водозабезпечення л/люд.-доб для режимів І ІІ ІІІ Пиття 2 5 / 5 2 5 / 5 2 5 / 5 Приготування їжі умивання - 7 5 7 5 Задоволенення санітарно-гігієнічних потрб людини та забезпечення санітарно-гігієнічного стану приміщення - - 21 Всього 2 5 / 5 10 / 12 5 31 / 33 5 Примітка : 1. Водозабезпечення у режимі І не повинно тривати довше 5 діб у кліматичних зонах з помірним кліматим 3 діб - з жарким кліматом. Після закінчення цих строків необхідно переходити на режими ІІ та ІІІ. 2. У чисельнику табл. 1 вказано норми водозабезпечення дорослого населення та підлітків 14 років та більше у знаменнику - норми для дітей від одного року до 14 років та жінок що годують груддю. 3. Норми водозабезпечення однієї людини на добу у табл. 1 подано для другої кліматичної зони. Для першої кліматичної зони норми встановлюються введенням коефіцієнта 1 3 а для третьої та четвертої - коефіцієнта - 1 6. 4. Для лікувальних потреб додатково до норм що зазаначено у табл. 1 додають 5 5 л води на добу на кожного хворого. 5. Норми водозабезпечення у табл. 1 вказано на одну людину на добу при малій фізичній активності. Норму водозабезпечення для пиття особам що виконують роботи різної категорії важкості встановлюють введенням коефіцієнтів згідно з табл. 2. Таблиця 2 Категорія робіт Легка Середньої важкості Важка Коефіцієнт 1 125 1 33 - 1 54 1 75 Таблиця 3 Складові норми водозабезпечення для видів водокористування Вид водокористування Складові норми водозабезпечення л / люд.-добу Приготування їжі та умивання: Приготування їжі та миття кухонного посуду 3 5 Миття індивідуального посуду 1 Миття обличчя та рук 3 Задоволення санітарно-гігієнічних потреб людини та забезпечення санітарно-гігієнічного стану приміщень: Миття обличчя та рук додатково 3 Миття ніг 3 Гігієнічний душ 10 Забезпечення санітарно-гігієнічного стану приміщень 5 Додаток 2 Методика санації шахтних колодязів Санацію за епідпоказниками починають з дезінфекції підводної частини колодязя об'ємним способом. Для цього визначають об'єм води в колодязі і розраховують необхідну кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту за формулою: Р = Е · С · 100 / Н де Р - кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту г ; Е - об'єм води в колодязі м3 ; С - задана концентрація активного хлору у воді колодязя 100 - 150 г/м3 достатня для знезаражування стінок зрубу та гравійного фільтру на дні; Н - вміст активного хлору в хлорному вапні чи в кальцію гіпохлориту % ; 100 - постійний числовий коефіцієнт. Якщо вода у колодязі дуже холодна + 40С...+ 60С кількість хлоровмісного препарату для дезінфекції колодязя об'ємним способом збільшують удвічі. Розрахункову кількість дезінфектанту розчиняють в невеликій кількості води у відрі до отримання рівномірної суміші освітлюють відстоюванням і виливають цей розчин у колодязь. Воду у колодязі добре перемішують протягом 15 - 20 хв. жердинами або частим опусканням та підніманням відра на тросі. Потім колодязь закривають кришкою і залишають на 1 5 - 2 години. Після попередньої дезінфекції з колодязя повністю відкачують воду насосом чи відрами. Перед тим як людина спускається у колодязь перевіряють чи не накопичився там СО2 для чого у відрі на дно колодязя опускають запалену свічку. Якщо вона гасне то працювати можна тільки у відповідному засобі індивідуального захисту органів дихання. Потім проводять очистку дна від мулу бруду сміття та випадкових предметів. Стінки зрубу очищають механічним шляхом від забруднень та обростання і при необхідності ремонтують. Вибраний із колодязя бруд та мул вміщують у яму на відстані не менше 20 м від колодязя на глибину 0 5 м заливають 10 % розчином хлорного вапна чи 5 % розчином кальцію гіпохлориту та закопують. Для остаточної дезінфекції зовнішню та внутрішню поверхні зрубу зрошують з гідропульта 5 % розчином хлорного вапна чи 3 % розчином кальцію гіпохлориту з розрахунку 0 5 дм3 на 1 м2 майданчика. Потім чекають доки колодязь наповниться водою до звичайного рівня після чого дезінфікують підводну його частину об'ємним способом з розрахунку 100 - 150 мг активного хлору на 1 л води в колодязі протягом 6 - 8 год. Після закінчення вказаного часу контакту беруть пробу води з колодязя та перевіряють її на вміст залишкового хлору або роблять пробу на запах. Якщо запах хлору відсутній додають 1/4 чи 1/3 від початкової кількості препарату і залишають ще на 3 - 4 год. Після цього відбирають пробу води і направляють її в лабораторію санепідзакладу для бактеріологічного та фізико-хімічного аналізу. Повинно бути проведено не менше 3 досліджень через кожні 24 години кожне. Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою починають з визначення об'єму води в колодязі. Потім відкачують воду чистять та ремонтують колодязь дезінфікують зовнішню та внутрішню частину зрубу методом зрошення очікують доки колодязь наповниться водою і дезінфікують підводну частину об'ємним способом. Знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів Серед заходів для оздоровлення місцевого водопостачання важливе місце займає безперервне знезаражування води у колодязі за допомогою дозуючих патронів. Показаннями до цього є: 1 невідповідність мікробіологічних показників якості води у колодязі санітарним вимогам; 2 наявність ознак забруднення води за санітарно-хімічними показниками знезаражують до виявлення джерела забруднення та отримання позитивних результатів після санації ; 3 недостатнє покращання якості води після дезінфекції санації колодязя колі-титр нижче 100 колі-індекс вище 10 ; 4 у вогнищах кишкових інфекцій в населеному пункті після дезінфекції колодязя аж до ліквідації вогнищ. Знезаражують воду в колодязі за допомогою дезінфікуючого патрона тільки спеціалісти санепідзакладу обов'язково контролюючи при цьому якість води за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками. Дозуючі патрони - це керамічні ємності циліндричної форми об'ємом 250 500 чи 1000 см3. Виготовляють їх з: шамотної глини інфузорної землі. В патрони засипають хлорне вапно чи кальцію гіпохлорит і занурюють їх у колодязь. Кількість необхідних для знезаражування води хлоровмісних речовин залежить від багатьох чинників. До них відносяться: вихідна кількість ґрунтової води характер ступінь забруднення та об'єм води у колодці інтенсивність та режим водозабору швидкість надходження ґрунтових вод дебіт колодязя. Кількість активного хлору залежить від санітарного стану колодязя: кількості придонного мулу ступеня забруднення зрубу тощо. Відомо що збудники кишкових інфекцій у придонному мулі знаходять сприятливі умови та тривалий час зберігають життєдіяльність. Ось чому тривале знезаражування води хлорування за допомогою дозуючих патронів не може бути ефективним без попереднього чистки та дезінфекції колодязя. Кількість кальцію гіпохлориту активністю не менше 52 % що необхідна для тривалого знезаражування води у колодязі розраховують за формулою: Х1= 0 07 · Х2+ 0 08 · Х3+ 0 02 · Х4+ 0 14 · Х5 де Х1- кількість препарату необхідна для завантаження патрона кг Х2- об'єм води у колодці м3 розраховують як добуток площі перетину колодязя на висоту водяного стовпа; Х3- дебіт колодязя м3/год визначають експериментально; Х4- водозабір м3/добу визначають шляхом опитування населення; Х5- хлоропоглинання води мг/дм3 визначають експериментально. Формулу надано для розрахунку кількості кальцію гіпохлориту який вміщує 52 % активного хлору. У випадку дезінфекції хлорним вапном 25 % активного хлору розрахункову кількість препарату слід збільшити у 2 рази. При знезаражуванні колодязя взимку розрахункова кількість препарату також збільшується у 2 рази. Якщо вміст активного хлору у дезінфектанті нижче розрахункового то здійснюють перерахунок за формулою: Р = Х1· Н1 / Н2 де Р - кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту кг ; Х1- розрахована за вищезазначеною формулою кількість препарату що необхідна для завантаження патрона кг Н1- вміст активного хлору в препараті що прийнято у розрахунок 52 % для гіпохлориту ; Н2- фактичний вміст активного хлору у препараті % . Крім того при знезаражуванні води взимку розрахункову кількість препарату збільшують удвічі. Для визначення дебіту - кількості води у 1 м3 яку можна отримати з колодязя за 1 годину протягом певного часу швидко відкачують з нього воду вимірюючи її кількість і реєструють час відновлення вихідного рівня. Розраховують дебіт колодязя за формулою: D = V · 60 / t де D - дебіт колодязя м3/год V - об'єм води що було відкачено м3 t - сумарний час що складається з часу відкачування та відновлення рівня води у колодязі хвилини 60 - постійний коефіцієнт. Перед наповненням патрон попередньо витримують у воді протягом 3 - 5 годин потім заповнюють розрахованою кількістю дезінфектанту додають 100 - 300 см3 води та щільно перемішують до утворення рівномірної суміші . Після цього патрон закривають керамічною або гумовою пробкою підвішують у колодязі та занурюють у воду приблизно на 0 5 м нижче верхнього рівня води на 0 2 - 0 5м від дна колодязя . Стінки патрона пористі тому активний хлор буде надходити у воду. Контроль за концентрацією активного залишкового хлору у воді колодязя проводять через 6 годин після занурення дозуючого патрона. Якщо концентрація активного хлору у воді нижче 0 5 мг/дм3 необхідно занурити додатковий патрон та провести потім відповідний контроль ефективності знезаражування. Якщо концентрація активного залишкового хлору у воді значно вища за 0 5 мг/дм3 витягають один патрон та проводять відповідний контроль ефективності знезаражування. У подальшому контролюють концентрацію активного залишкового хлору не рідше одного разу на тиждень перевіряючи також мікробіологічні показники якості питної води. Періодичність заміни патрона яку виконують тільки спеціалісти санепідзакладів становить 3 - 4 тижні. Патрон витягають з колодязя видаляють з нього залишки препарату щільно промивають. Для очищення пор від солей кальцію карбонату занурюють у слабкий розчин оцтової кислоти 1 : 250 на 1 - 6 годин залежно від інтенсивності осаду. Потім промивають водою та висушують. Після такої обробки патрон стає придатним для повторного використання. РЕКОМЕНДАЦІЇ потерпілому внаслідок повені населенню щодо заходів профілактики інфекційних хвороб ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ ! У зв'язку з підтопленням Ваших помешкань сільскогосподарських угідь лісів доріг існує ризик спалахів інфекційних хвороб. Ви можете зарадити цій біді дотримуючись деяких простих правил гігієни. Перш за все звертайтесь до органів місцевої влади з проханням забезпечити Вас питною водою та продуктами харчування гарантованої якості. За відсутності привізної питної води ні в якому разі не використовуйте для пиття воду з відкритих водойм та криниць тому що внаслідок повені у ці джерела водопостачання могли потрапити із скотомогильників кладовищ вбиралень хлівів полей сміттєзвалищ хвороботворні мікроби - збудники туберкульозу лептоспірозу черевного тифу сибірки вірусних гепатитів і т.д. яйця та личинки гельмінтів цисти лямблій дизентерійних амеб балантидія кишкового. У разі неможливості постачання якісної привізної води для пиття можна користуватися тільки добре прокип'яченою водою. Для господарських цілей будь ласка також користуйтеся тільки добре прокип'яченою водою. Для харчування використовуйте тільки продукти гарантованої якості. При приготуванні їжі обов'язково застосовуйте термообробку варіння смаження запікання . Овочі та фрукти ретельно мийте кип'яченою водою бажано щіткою та господарським милом потім обдавайте окропом. У зв'язку з теплим періодом року збільшується ризик швидкого псування продуктів а тому слід вживати тільки свіжоприготовлену їжу. Перед їжею обов'язково ретельно мийте руки з милом руки також можна протирати зволоженими дезінфектантами серветками. Комахи мухи оси комари та інші гризуни щури миші можуть бути переносниками та носіями збудників інфекційних хвороб. Звертайтесь до закладів санітарно-епідеміологічної служби з проханням про знищення комах та гризунів а також проведення дезінфекції на підтоплених територіях. За неможливості проведення таких масових заходів подбайте про себе самі звернувшись за консультацією та допомогою до закладів санепідслужби лікарень поліклінік стаціонарних фельдшерсько-акушерських та тимчасових пересувних медпунктів. Щодо використання землі для сільськогосподарських робіт то радимо Вам звернутись до закладів санепідслужби з проханням про проведення дослідження ґрунту за мікробіологічними показниками. Позитивні результати гарантуватимуть Вам безпеку щодо виникнення інфекційних захворювань. Після сходу води з ґрунтового покриву необхідно: - провести рекультивацію земель очистити поверхню ґрунту від сторонніх предметів гілля будівельних конструкцій тощо та перекопати городи і присадибні ділянки на глибину 20-25 см; - індивідуальні вигреби та вбиральні туалети в разі переповнення водою спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати хлорним вапном або іншим дезінфекційним засобом призначеним для цього; - колодязі звільнити від нанесеного бруду почистити спорожнити та продезінфікувати в них воду за допомогою хлорвмісних патронів; - провести дератизацію в місцях можливого скупчення гризунів; - трупи загиблих тварин та птиці зібрати і захоронити на скотомогильниках під контролем закладів санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служб. У разі підозри щодо розвитку ознак інфекційних захворювань підвищення температури тіла лихоманка запамарочення головний біль болі у животі нудота пронос нежить кашель пожовтіння шкіри склер очей висипи на тілі поява гнойників і т.д. терміново зверніться за медичною допомогою не допускайте самолікування тому що перебіг багатьох інфекційних хвороб змінний і може бути незвичним. Не гайте часу! Бережіть своє здоров'я та здоров'я близьких Вам людей! Пам'ятайте що особливо у цей тяжкий для Вас час зберегти здоров'я Вам і Вашим рідним допоможуть дуже прості правила гігієни!!!