ВНТП-СГіП-46-4.94/ Мінсільгосппрод України

ВНТП-СГіП-46-4.94/ Мінсільгосппрод України Птахівницькі підприємства

Птахівницькі підприємства ВНТП-СГіП- 46-4.94 РОЗРОБЛЕНІ Об'єднанням "УкрНДІагропроект" Мінсільгосппроду України базова організація : ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Об'єднанням "УкрНДІагропроект" ЗАТВЕРДЖЕНІ Мінсільгосппродом України Протокол НТР від 28.06.94 р. № 4 ВВЕДЕНІ В ДІЮ з 1.07.94 р. З введенням в дію ВНТП- СГіП -46-4.94 на території України втрачають силу ОНТП 4-88 "Общесоюзные норми технологического проектирования птицеводческих предприятий". 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Цими нормами слід керуватися при проектуванні всіх типів племінних та товарних птахівницьких підприємств їх розмірів структури технології вирощування та утримання всіх видів птиці засобів комплексної механізації і автоматизації основних і допоміжних виробничих процесів типів будівель і споруд системи опалення та вентиляції освітлення водопостачання та каналізації системи видалення та підготовки до використання посліду. 1.2. Проектування основних та підсобно-виробничих будівель птахівницьких підприємств необхідно здійснювати згідно з технологічними вимогами до будівельних вирішень будівель та споруд викладених в розділі 9 даних норм. 1.4. Птахівницькі підприємства повинні бути забезпечені якісними кормами водою електроенергією та під'їзними шляхами для підвозу кормів вивезення готової продукції відходів виробництва і для прибуття пожежних команд. 2. ВИДИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ГРУПИ ПТИЦІ 2.1. Норми поширюються на слідуючі види птиці: кури індики качки гуси цесарки перепілки. 2.1.1. Кожний вид птиці ділиться на три основні категорії: - доросла птиця; - ремонтний молодняк; - молодняк що вирощується на м'ясо. 2.1.1.1. До дорослої відноситься птиця старше вказаного віку в тижнях : кури білих кросів яєчних порід - 22; кури коричневих кросів яєчних порід - 23; кури м'ясних порід - 26; індики материнських ліній - 33; індики батьківських ліній - 36; качки легких кросів - 26; качки важких кросів качки мускусні - 28; гуси - 34; цесарки - 30; перепілки - 7. 6. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ВИМОГИ 6.2. Мінімальні зооветеринарні розриви між птахівницькими підприємствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами м приймаються у відповідності з таблицею 13. Таблиця 13 Примітки: 1. Відстань до підприємства по переробці і зберіганню продукції картоплі овочів фруктів олійних культур молока не зв'язаних з проектуванням птахівницьких підприємств господарств а також до інших сільськогосподарських підприємств слід приймати відповідно з санітарними і протипожежними вимогами. Відстань до складів прирейкових та глибинних мінеральних добрив і отрутохімікатів визначають у відповідності з нормами СНиП Гл. "Склади сухих мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Норми проектування" . Відстань від птахівницьких підприємств до лісу хвойних порід а також залежей торфу повинна бути не менше 100 м змішаних порід 50 м листяних порід 20 м. 2. Зооветеринарним розривом слід вважати найменшу відстань між зовнішніми стінами відповідних будівель і споруд або огорожами вигулів для худоби птиці та звірів. 6.7. Для підприємств які будуються вирощування молодняка та утримання дорослого поголів'я птиці приймають в пташниках павільйонного типу забудови одно-двозальних комплектування кожного приміщення елід передбачати партією птиці одного виводу для племінних господарств - за завданням на проектування . Багатоповерхові і зблоковані одноповерхові пташники допускається проектувати для утримання курей-не-сучок промислового стада і вирощування курчат-бройлерів тільки при відповідному обгрунтуванні у відповідності із завданням на проектування та відповідних ДБН не перевищуючи протипожежні відсіки по розміру площі в залежності від ступеня вогнестійкості будівель. 6.8. Розриви між будівлями і спорудами птахівницького підприємства слід приймати рівними протипожежним по пташниках не менше 18 м якщо не виникає необхідності збільшення їх в зв'язку з технологічними та планувальними вимогами розташування в санітарних розривах вигулів рельєф ділянки збереження природних вітрозахисних смуг та ін. . При проектуванні одноповерхових і багатоповерхових пташників розрив слід приймати не менше 60 м. 6.10. На птахофабриках на яких склади яєць безпосередньо зблоковані з пташниками необхідно передбачати на межі виробничої або адміністративної зони окрему експедицію для відпуску товарних яєць м'яса та продуктів переробки зовнішнім споживачам. При блокуванні складських приміщень вони повинні відділятися від пташників протипожежними перегородками стінами відповідно до діючих протипожежних вимог. 6.11. Склади кормів та яєць слід розташовувати в ад-міністративно-господарчій зоні склади підстилки - нзі межі виробничої зони. 6.17. Ветеринарні і санітарно-побутові об'єкті» підприємств розміщують слідуючим чином: а ветеринарну лабораторію - в адміністративно-гос-подарській зоні; б санпропускник для людей - при в'їзді в кожну зону утримання та вирощування птиці; приміщення санітарно-побутового блоку повинні бути ізольованими протипожежними стінами від приміщень основного виробничого призначення і мати окремі виходи назовні. Приміщення санпропускника які мають неспалимі огороджуючі конструкції вогнестійкістю не менше 0 75 год допускається розміщувати в пташниках без влаштування протипожежної стіни. 8. НОМЕНКЛАТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД 8.1. Б. Підсобні - виробничі будівлі та споруди: цех по виробництву яєчного порошку приміщення сушки і складання яєчного порошку відноситься до виробництва категорії "В" ; зарядна станція акумуляторних батарей; пожежне депо/пост у відповідності з нормами. СНиП гл. "Генеральные планы сельскохозяйственных предприятий. Нормы проектирования" . Примітки: 5. Зарядна станція розташовується в зоні розміщення цехів забою дезблоків тари або підсрбно-виробничого корпусу в залежності від ступеня вогнестійкості будівлі. 9. ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНИХ ВИРІШЕНЬ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД 9.2. Будівлі та споруди для птиці за своїми габаритами повинні відповідати вимогам технологічного процесу. Будівельні рішення цих об'єктів та їх інженерне обладнання повинні забезпечувати підтримку в них мікроклімату й освітлення у відповідності з цими нормами. Пташники як правило повинні бути одноповерховими. Допускається проектування багатоповерхових пташників за спеціальним завданням затвердженим Міністерством сільського господарства і продовольства України та погодженим з територіальним органом пожежної охорони. Зблоковані в одну будівлю приміщення повинні бути ізольовані один від одного глухими стінами або перегородками і мати виходи назовні. 9.3. Перегородки між секціями в пташниках для курей яєчних порід племінного стада при комбінованому способі утримання для м'ясних курей індиків цесарок мускусних качок та їх молодняка передбачають на всю висоту приміщення; для дорослих качок та молодняка а також гусят до 9 тижнів - 0 6 м від рівня підлоги; для дорослих гусей та молодняка в віці від 9 до 34 тижнів -1 2 м. Висота огорожі соляріїв для качок та молодняка а також гусенят до 9 тижнів - 0 6 м від рівня землі для гусей та молодняка у віці 9-34 тижнів -1 5 м. Примітки: 2. Перегородки секцій повинні бути збірно-розбірними і відповідати вимогам діючих протипожежних норм проектування будівель і споруд. 9.5. Ширину воріт та дверей їх чисельність і розміри визначають з врахуванням технологічних вимог габаритів машин обладнання та будівельних параметрів але вони повинні бути не менше протипожежних норм. В усіх виробничих будівлях необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів а в багатоповерхових будівлях - не менше двох сходів розміри яких визначають з урахуванням протипожежних і технологічних вимог ширина маршу не менше 1 2 м . Ворота і двері в приміщеннях для утримання птиці та на шляхах евакуації повинні відчинятись в сторону виходу з приміщень. 9.7. Внутрішня мінімальна висота виробничих приміщень від рівня чистої підлоги до низу конструкцій покриття перекриття повинна бути: а в приміщеннях для підлогового утримання птиці - в залежності від габаритів механізмів які використовуються для вилучення підстилки але не менше 3 м; б в залах для кліткового утримання птиці в інкубаційних та виводних залах інкубаторів кормоприготувальних лабораторіях на яйцескладах в службових приміщеннях в залежності від габаритів обладнання але не менше 3 м; в в приміщеннях для підлогового утримання гусей та качок - в залежності від габаритів обладнання але не менше 2 7 м. Примітки до табл 23: 6. Приміщення підсобно-виробничого та допоміжного призначення в пташниках повинні бути відокремлені протипожежними перегородками та перекриттями в залежності від ступеня вогнестійкості будівель відповідно до вимог діючих протипожежних норм. 14. НОРМИ ПОТРЕБИ ВОДИ І ВИМОГИ ДО ВОДОПОСТАЧАННЯ 14.2. Для подачі води на виробничі господарські та питні потреби птахівницьке підприємство має бути обладнане водопроводом. При використанні для виробничих потреб підприємства води що не відповідає діючому стандарту на питну воду питання про подачу питної води обслуговуючому персоналу та на виробничі потреби вирішується в кожному випадку з урахуванням місцевих умов за погодженням з органами та установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Системи водопостачання птахівницьких підприємств слід відносити до II категорії надійності. Елементи систем водопостачання II категорії пошкодження яких можуть порушити подачу води на гасіння пожежі повинні відноситися до І категорії надійності. 17. ПАРАМЕТРИ ВНУТРІШНЬОГО ПОВІТРЯ І ВИМОГИ ДО ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ Примітки до табл. 34: 7. При досягненні температури в середині пташника більше 40 °С на випадок пожежі необхідно передбачити проектом автоматичне відключення систем вентиляції. 17.12. Вентиляційне обладнання припливних установок слід розташовувати в ізольованих приміщеннях вент-камерах відповідно до вимог діючих нормативних документів якими регламентується проектування опалення вентиляції та кондиціонерних установок у виробничих приміщеннях. 17.16. З метою економії паливно-енергетичних ресурсів в приміщеннях для утримання дорослої птиці і для молодняка в кінцевий період вирощування необхідно застосування теплоутилізаційних установок. При цьому слід передбачати очищення від пилу і мікроорганізмів повітря яке видаляється через теплоутилізатори. При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні допускається застосування нетрадиційних джерел енергії таких як сонячна енергія енергія вітру тепло холод землі та інші. 18. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ І МЕХАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ 18.8. Для удосконалення управління виробництва на птахофабриках слід застосовувати диспетчеризацію і АСУ з метою максимального полегшення праці обслуговуючого персоналу. АСУ повинна передбачати автоматичне управління і контроль параметрів технологічного процесу в основних виробничих будівлях і спорудах контроль і управління параметрами мікроклімату І світлового режиму автоматизацію і контроль безаварійної роботи машин і механізмів допоміжних служб птахівницького підприємства об'єднання . 18.10. При проектуванні птахівницьких підприємств у всіх випадках повинні передбачатися необхідні заходи по техніці безпеки і пожежної безпеки. 18.11. Ширину проходів в пташниках при клітковому утриманні птиці слід приймати: 1 між клітковими батареями одноярусними каскадними багатоярусними - 0 55 м; між батареями і стінами перегородками - 0 8 м; 2 між багатоярусними батареями - 0 7 м між багатоярусними батареями і стінами перегородками -1 м; 3 між клітковими батареями і торцевими стінами перегородками з сторони завантаження кормів - 1 5 м з сторони вивантаження посліду -1 0 м вказані дані є мінімальними розмірами проходів . Примітка. При реконструкції пташників технологічний прохід між клітковим обладнанням і середніми колонами з одного боку може зменшуватися до 100 мм коли з протилежного боку колони забезпечується нормативний технологічний прохід. 18.12. Розміри проходів проїздів між інкубаторами в залах приймаються згідно з таблицею 42. 18.13. Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і обладнання в місцях регулярного проходу людей і по шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м. 18.14. Розміри проходів проїздів при розташуванні стаціонарного технологічного обладнання для транспортування основних допоміжних вантажів приймається згідно з таблицею 43. 18.15. Норми ширини проїздів віддалення обладнання від проїзду відносно один одного від стін і колон будівлі не враховані в даному розділі їх слід приймати згідно з "Нормами технологічного проектування механо-оброблюючих і збиральних цехів підприємств машинобудування приладобудування і металообробки". Таблиця 42 Таблиця 43 19. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ 19.1. Електротехнічну частину проектів в тому числі засоби автоматизації і слабкострумові пристрої розробляють у відповідності з "Правилами улаштування електроустановок" ПУЕ "Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" ПТБ "Методичними вказівками по забезпеченню при проектуванні нормативних рівнів надійності електропостачання сільськогосподарських споживачів" М. 1986 правилами будівництва і ремонту засобів зв'язку Міністерства зв'язку з врахуванням вимог діючих нормативних документів. 19.2. За вимогами до надійності електропостачання до І категорії відносяться: птахофабрики по виробництву яєць потужністю 100 тис. і більше курей-несучок; птахофабрики м'ясного напрямку по вирощуванню 1 млн. і більше бройлерів за рік; господарства по вирощуванню племінного стада курей на 25 тис. і більше голів а також гусей качок та індиків на 10 тис. і більше голів. 19.3. До споживачів II категорії відносяться птахівницькі ферми з меншою виробничою потужністю ніж вказано раніш для споживачів І категорії. 19.4. Перелік основних електроприймачів і їх категорії по надійності електропостачання наведені в таблиці 44. Таблиця 44 Електроприймачі і споживачі І категорії повинні забезпечуватись електроенергією від двох незалежних джерел живлення перерва їх електропостачання при зниженні напруги від одного із джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення. Електроприймачі II* категорії є такі які не допускають перерви тривалістю більше 0 5 години. Для II категорії допустима тривалість перерви не більше 4 годин. 19.6. До електроприймачів III категорії надійності слід віднести всі інші приймачі електричної енергії виробничих об'єктів які не перелічені в складі електроприймачів І і II категорій. III категорія електропостачання допускає перерви тривалістю 24 години. 23. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ 23.1. При проектуванні птахівницьких підприємств необхідно передбачати слідуючі заходи по пожежній безпеці: розташування різних виробництв в одному корпусі слід проектувати у відповідності з СНиП 2.09.02-SS"Производственные здания" евакуацію людей передбачати у відповідності з СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы" технологічне обладнання трубопроводи зв'язані з прийманням і розташуванням речовин які виявляються діелектриками рідин і газів повинні бути захищені від статичного електризування у відповідності з діючими "Правилами захисту від статичного електризування на виробництвах хімічної і нафтопереробної промисловості". 23.2. У вибухонебезпечних приміщеннях повинна передбачатися система автоматичної сигналізації яка попереджує про утворення в повітряному середовищі вибухонебезпечних концентрацій парів і пилу. 23.3. При застосуванні способів і систем пожежогасіння систем автоматичної пожежної сигналізації необхідно керуватись галузевими переліками приміщень будівель і споруд які підлягають обов'язковому оснащенню системами автоматичної пожежної і охоронної сигналізації. 23.4. Категорії виробництв по пожежній небезпеці та зони класів по ПУЕ приймати згідно з таблицею 49. Таблиця 49 Примітка. Інші приміщення слід відносити до різних категорій по аналогу в залежності від пожежної небезпеки матеріалів та речовин які переробляються або зберігаються в даному приміщенні. В пташниках утримання та вирощування птиці застосовуються металеві комплекти кліткового обладнання.