Лист N 4379/К/17-0315, від 30.05.2008 р.

Лист N 4379/К/17-0315, від 30.05.2008 р. Щодо пільги по платі за землю

державна податкова адміністрація україни ЛИСТ від 30.05.2008 р. N 4379/К/17-0315 N 5153/6/17-0315 Щодо пільги по платі за землю Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III далі - Кодекс а справляння плати за землю - Законом України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року N 2535-XII далі - Закон N 2535 . Відповідно до статті 206 Кодексу та статті 2 Закону N 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі крім орендарів сплачують земельний податок. За земельні ділянки надані в оренду справляється орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка яка перебуває у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю платником є власник землі і землекористувач у тому числі орендар ст. 5 Закону N 2535 . Підставою для нарахування земельного податку як визначено статтею 13 Закону N 2535 є дані державного земельного кадастру а орендної плати за земельну ділянку яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до статті 7 Закону N 2535 ставки земельного податку з земель грошову оцінку яких встановлено встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки за винятком земельних ділянок зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Ставки податку за земельні ділянки грошову оцінку яких не проведено встановлюються від чисельності населення у населених пунктах. За частину земельних ділянок що перевищує розміри граничних норм оподаткування здійснюється як за землі сільськогосподарських угідь. Відповідно до частини другої статті 12 Закону N 2535 не справляється плата за земельні ділянки в межах граничних норм встановлених Кодексом ст. 121 з інвалідів I та II груп громадян які виховують трьох і більше дітей та громадян члени сімей яких проходять строкову військову службу пенсіонерів а також інших осіб які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" громадян яким у встановленому порядку видано посвідчення про те що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно із статтею 121 Кодексу встановлені межі граничних норм а саме: а для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки паю визначеної для членів сільськогосподарських підприємств розташованих на території сільської селищної міської ради де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської селищної міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств розмір земельної частки паю визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки паю визначається як середній по району; б для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 0 гектара; в для ведення садівництва - не більше 0 12 гектара; г для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд присадибна ділянка у селах - не більше 0 25 гектара в селищах - не більше 0 15 гектара в містах - не більше 0 10 гектара; ґ для індивідуального дачного будівництва - не більше 0 10 гектара; д для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0 01 гектара. Відповідно до пункту 20 статті 12 Закону N 2535 на період дії Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" власники земельних ділянок земельних часток паїв та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток паїв в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку звільняються від земельного податку. Заступник Голови С. І. Лекарь