ДСТУ ISO/IEC 13236-2003

ДСТУ ISO/IEC 13236-2003 Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення

ПЕРЕДМОВА 1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет зі стандартизації «Інформаційні технології» ТК20 Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та Міністерства освіти і науки України ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: К. Синиця канд. техн. наук керівник розробки ; А. Манако канд. техн. наук; В. Манако канд. фіз.-мат. наук; О. Войченко; О. Данілова 2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 жовтня 2003 р. № 166 з 2004-10-01 зі зміною дати чинності згідно з наказом № 42 від 8 лютого 2005 р. 3 Національний стандарт відповідає ISO/IEC 13236:1998 Information technology Quality of service: Framework Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення Ступінь відповідності ідентичний IDТ Переклад з англійської en 4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ ЗМІСТ Національний вступ 1 Сфера застосування 2 Нормативні посилання 2.1 Ідентичні рекомендації | міжнародні стандарти 2.2 Окремі рекомендації ITU-T і міжнародні стандарти рівнозначні в технічному змісті 2.3 Додаткові посилання 3 Терміни та визначення понять 3.1 Визначення базової еталонної моделі відкритого розподіленого обробляння 3.2 Визначення базової еталонної моделі основні положення керування BBC 3.3 Визначення послугових угод 3.4 Визначення базової еталонної моделі BBC 3.5 Терміни та визначення встановлювані цим стандартом. 4 Скорочення 5 Основні поняття з ЯП 5.1 Вступ 5.2 Послуги до яких застосовне поняття ЯП 5.3 Характеристики ЯП 5.4 Вимоги користувача щодо ЯП і політика у сфері ЯП 5.5 Вимоги до ЯП параметри ЯП і контекст ЯП 5.6 Функції керування ЯП і механізми ЯП 5.7 Категорії ЯП 5.8 Ініціація керування ЯП 6 Визначання характеристик якості послуг 6.1 Вступ 6.2 Аспекти визначання характеристик якості послуг 6.3 Характеристики ЯП загальної призначеності 6.4 Фундаментальні категорії якості послуг 7 Керування якістю послуг 7.1 Вступ 7.2 Етап прогнозування 7.3 Етап установлювання 7.4 Етап функціювання 7.5 Допоміжні послуги 8 Загальні механізми якості послуг 8.1 Вступ 8.2 Механізми етапу прогнозування 8.3 Механізми етапу встановлювання 8.4 Механізми операційного етапу 9 Специфічні вимоги до якості послуг 9.1 Вимоги до ЯП що стосуються лише характеристик ЯП 9.2 Вимоги до ЯП що стосуються множинних характеристик 10 Верифікація якості послуг 10.1 Вступ і стадії 10.2 Поняття верифікації якості послуг 11 Відповідність несуперечність та узгодженість 11.1 Відповідність та взаємозв'язок стандартів 11.2 Визначання 11.3 Застосовування вимог несуперечності та узгодженості 11.4 Несуперечність та узгодженість з ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1 Додаток А Модель якості послуг для BBC А.1 Вступ А.2 Принципи архітектури А.З Мотивація забезпечення ЯП А.4 Інформаційні потоки в моделі А.5 Рівнева модель ЯП для BBC А.6 Системна модель ЯП у BBC Додаток В Визначання статистичних похідних характеристик Додаток С Взаємозв'язок між стандартами і рекомендаціями з якості послуг та іншими рекомендаціями і міжнародними стандартами Додаток D Інформація пов'язана з вартістю Додаток Е Бібліографія НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП Цей стандарт є тотожний переклад ISO/IEC 13236:1998 Information technology Quality of service: Framework Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення . Міжнародний стандарт ISO/IEC 3236:1998 розроблено спеціальним технічним комітетом ISO/IEC/JTC1. Відповідальний за цей стандарт ТК 20 «Інформаційні технології». В інформаційних технологіях «відповідність» є властивість яку згідно із запевненням постачальника цих технологій мають реалізувати окремі стандарти наприклад стандарти протоколу або інші стандарти на технічні вимоги . Цей стандарт не призначено для того щоб йому безпосередньо відповідали деякі реалізації він містить загальні положення щодо якості послуг і на цей стандарт будуть посилатися інші стандарти що потребують відповідності. Отже «відповідності» цьому стандарту бути не може. Додаток А є обов'язковий. Додатки В-Е хоча й мають довідковий характер становлять важливу частину цього стандарту. З тексту стандарту вилучено назви стандартів у разі посилання на них. Повні назви взаємопов'язаних стандартів наведено в розділі 2 та в додатку Е. Національні примітки містять пункт 3.4 додаток С а національне доповнення додаток Е. їх виділено у тексті стандарту рамкою. Подано повне позначення стандартів на які є посилання в цьому стандарті що на час опублікування ISO/IEC 13236:1998 були не опубліковані. Довідкові посилання на стандарти що містяться в додатку Е оформлено за правилами посилання на бібліографічні джерела. До стандарту внесено такі редакційні зміни: у додатку Е «Бібліографія» подано «Національну примітку»; у розділі 2 «Нормативні посилання» подано «Національне пояснення» виділене рамкою; структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку» «Передмову» «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України. Копії документів на які є посилання у цьому стандарті можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ». ДСТУ ISO/IEC 13236:2003 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Інформаційні технології Якість послуг Основні положення ИНФОРМАЦИОННЬІЕ ТЕХНОЛОГИИ КАЧЕСТВО СЕРВИСА Основньїе положения INFORMATION TECHNOLOGY QUALITY OF SERVICE The basic principle Чинний від 2005-07-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт є структурований набір понять і їхніх взаємозв'язків який описує якість послуг далі ЯП в інформаційних технологіях далі IT . Зокрема стандарт призначено для ІТ-систем і їх застосовування для забезпечення послуг відкритого розподіленого обробляння. Цей стандарт буде сприяти проектуванню й установленню вимог до ІТ-систем а також визначанню комунікаційних послуг і протоколів за допомогою забезпечення керівництва ЯП застосовуванню до різних систем послуг і ресурсів. У ньому описано яким чином характеризують ЯП яким чином установлюють вимоги з ЯП і яким чином керують ЯП. У стандарті визначено термінологію й поняття з ЯП в IT. У ньому введено поняття характеристик ЯП що є фундаментальними аспектами ЯП і якими можна керувати різноманітними способами; визначено найважливіші характеристики ЯП. Ці визначення не залежать від представлення і керування ЯП у реальній системі. У стандарті описано яким чином можна виражати вимоги до ЯП ідентифіковано ряд механізмів ЯП таких як тристоронні угоди які можна використовувати як компоненти функцій керування ЯП для задоволення різноманітних вимог до ЯП. У ньому описано умови за яких доцільно використовувати різноманітні комбінації механізмів. Стандарт є основою для встановлення планованих розширень і доповнень до наявних стандартів. Поняття з ЯП визначено в стандарті як результат їх використання і застосування. Стандарт не є спробою дестабілізувати будь-які наявні стандарти а швидше призначений для застосовування: розробниками стандартів що переглядаються або нових стандартів що стосуються IT які визначають або використовують механізми ЯП; користувачами IT які формулюють вимоги до ЯП. Стандарт не є спробою надати основу для встановлення цілей функціювання або мережного попередження з ЯП у загальнодоступних комунікаційних мережах. Аспекти якості таких комунікаційних послуг описано в інших Рекомендаціях ITU-T. Метою стандарту є надання загальної термінології постачальникам і користувачам послуг. Ніщо в стандарті не повинно розумітися як формулювання вимог до постачальників або користувачів послуг. Очікується що загальний підхід і термінологія з ЯП допоможе численним постачальникам послуг забезпечити різну ЯП для кінцевих ІТ-систем. Стандарт навмисно не містить детального опису механізмів ЯП. Стандарт не призначений для того щоб слугувати технічними умовами подальшої реалізації бути основним для оцінювання відповідності реалізації або визначати окремі послуги і протоколи. Стандарт швидше забезпечує концептуальні та функційні основи з якості що дає змогу незалежним групам експертів продуктивно працювати над створенням стандартів. Стосовно взаємозв'язку відкритих систем BBC стандарт сумісний з базовою еталонною моделлю BBC щодо опису операцій і механізмів які застосовують на рівнях описаних у базовій еталонній моделі BBC. Він сумісний з основними положеннями керування BBC ITU-T Rec. X.700 | ISO/IEC 7498-4 і з положеннями щодо керування системами див. ITU-T Rec. X.701 | ISO/IEC 10040 [2] в призначенні функцій суб'єктів керування. У додатку А стандарту представлено модель ЯП для BBC у якій ідентифіковано суб'єкти що беруть участь у керуванні ЯП визначено потік пов'язаної з ЯП інформації між ними і описано використовування цієї інформації. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому розділі наведено список рекомендацій і стандартів які містять передумови що стали основою для стандарту. Під час виходу цього документа всі нижчеперелічені документи були чинні було враховано поправки що є до них. Усі рекомендації і стандарти будуть переглядатися тому сторонам що використовують стандарт рекомендують використовувати останнє видання рекомендацій і стандартів внесених до наведеного списку. Члени ІЕС і ISO підтримують список чинних на поточний момент міжнародних стандартів. Бюро МСЕ Стандартизації Телекомунікації підтримує список чинних на поточний момент Рекомендацій ITU-T. 2.1 Ідентичні рекомендації | міжнародні стандарти ITU-T Recommendation X.200 1994 | ISO/IEC 7498-1:1994 Information technology Open Systems Interconnection Basic Reference Model: The Basic Model НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.200 1994 | ISO/IEC 7498-1:1994 Інформаційна технологія. Взаємо-зв'язок відкритих систем. Базова еталонна модель. Базова модель. ITU-T Recommendation X.210 1993 | ISO/IEC 10731:1994 Information technology Open Systems Interconnection Basic Reference Model: Conventions for the definition of OSI services НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.210 1993 | ISO/IEC 10731:1994 Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Базова еталонна модель. Угоди для визначання ВВС-послуг. ITU-T Recommendation X.746 1995 | ISO/IEC 10164-15:1995 Information technology Open Systems Interconnection Systems management: Scheduling function НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.746 1995 | ISO/IEC 10164-15:1995 Інформаційна технологія. Взаємо-зв'язок відкритих систем. Керування системами. Функція календарного планування. ITU-T Recommendation X.902 1995 | ISO/IEC 10746-2:1996 Information technology Open distributed processing Reference Model: Foundations НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.902 1995 | ISO/IEC 10746-2:1996 Інформаційна технологія. Відкрите розподілене обробляння. Еталонна модель. Основи. 2.2 Окремі рекомендації ITU-T і міжнародні стандарти рівнозначні в технічному змісті ССІТТ Recommendation X.700 1992 Management framework for Open Systems Interconnection OSI for CCITT applications НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ CCITT Recommendation X.700 1992 Основи керування для взаємозв'язку відкритих систем BBC для ССІТТ-застосовань ISO/IEC 7498-4:1989 Information processing systems Open Systems Interconnection Basic Reference Model Part 4: Management Framework НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ISO/IEC 7498-4:1989 Системи обробляння інформації. Взаємозв'язок відкритих систем. Базова еталонна модель. Частина 4. Основи керування. 2.3 Додаткові посилання ССІТТ Recommendation X.140 1992 General Quality of Service parameters for communication via public data networks НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ССІТТ Recommendation X.140 1992 Загальні параметри ЯП для комунікації через мережі пересилання даних загального користування. З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ У стандарті використано такі терміни та їх визначення: 3.1 Визначення базової еталонної моделі відкритого розподіленого обробляння Визначення зі стандарту ITU-T Rec. X.902 | ISO/IEC 10746-2: якість послуги; ЯП Quality of Service; QOS Сукупність якостей що стосуються колективної поведінки одного або більше об'єктів 3.2 Визначення базової еталонної моделі основні положення керування BBC Визначення зі стандарту ССІТТ Rec. X.700 | ISO/IEC 7498-4: керований об'єкт; КО Managed Object; MO З погляду керування BBC це ресурс у межах середовища BBC яким можна керувати за допомогою використовування протоколу -ів керування BBC 3.3 Визначення послугових угод Терміни зі стандарту ITU-T Rec. X.210 | ISO/IEC 10731: ? - засоби послуги N -service-facility ; ? - постачальник послуги N -service-provider ; ? - користувач послуги N -service-user ; замовник Requester ; одержувач даних Acceptor . Примітка. У стандарті «постачальник послуг» це загальний термін що вказує на забезпечення або використовування послуг у деякому пункті системи. Його не треба плутати із забезпеченням комерційних послуг деякою комерційною організацією 3.4 Визначення базової еталонної моделі BBC Терміни зі стандарту ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1: ? - логічний об'єкт N -entity ; ? · рівень N -layer ; ? - протокол N -protocol ; ? · протокольний блок даних; ПБД N -protocol-data-unit ; ? - послуга N -service ; ? - пункт доступу до послуги N -service-access-point ; ? - підсистема N -subsystem ; відкрита система ореn system ' BBC-середовище OSI environment . Національна примітка. Національну термінологію базової еталонної моделі BBC установлює ДСТУ 2230 [12]. 3.5 Терміни та визначення встановлювані цим стандартом 3.5.1 Визначення понять і моделювання ЯП 3.5.1.1 категорія ЯП QOS category Група вимог користувача яка зумовлює обирання деякої множини вимог до ЯП 3.5.1.2 характеристика ЯП QOS characteristic Кількісний аспект ЯП який визначають незалежно від засобів за допомогою яких її представляють або регулюють 3.5.1.3 керування ЯП QOS management Будь-яка сукупність дій які виконує система або комунікаційних послуг для підтримання відстежу-вання моніторингу регулювання й адміністрування ЯП 3.5.1.4 механізм ЯП QOS mechanism Специфічний механізм який може використати елементи протоколу параметри ЯП або контекст ЯП можливо разом з іншими механізмами ЯП для підтримання встановлювання відстежу-вання моніторингу супроводу регулювання ЯП або запиту з метою перевіряння 3.5.1.5 ЯП пересилання даних у BBC QOS of OSI communications Сукупність якостей що стосуються забезпечення деякої N -послуги з погляду N -користувача послуг* 3.5.1.6 політика ЯП QOS роliсу Сукупність правил які визначають характеристики і функції керування ЯП 3.5.2 Інформаційно-орієнтовані визначення 3.5.2.1 контекст ЯП QOS context Інформація з ЯП яку зберігають інтерполюють або екстраполюють одним або декількома суб'єктами і використовують у керуванні ЯП; надалі її групують у контексті вимог і контексті даних 3.5.2.2 дані з ЯП QOS dafa Інформація з ЯП відмінна від вимог до ЯП наприклад попередження міра ЯП і інформація використовувана в запитах щодо ЯП 3.5.2.3 інформація з ЯП QOS information Інформація яка стосується ЯП: інформацію з ЯП класифікують у контексті ЯП коли утримують у суб'єкті і параметри ЯП у разі пересилання між суб'єктами ; її класифікують на вимоги до ЯП якщо вона виражає вимогу до ЯП і вимоги до даних з ЯП в іншому випадку 3.5.2.4 міра ЯП QOS measure Одне або декілька спостережуваних значень що стосуються характеристики ЯП 3.5.2.5 параметр ЯП QOS parameter Інформація з ЯП яку передають між суб'єктами як частину механізму ЯП; параметри класифікують на параметри вимог і параметри даних; інформація яку пересилають може стосуватися однієї або декількох характеристик ЯП 3.5.2.6 вимога з ЯП QOS requirement Інформація з ЯП яка частково або повністю виражає вимоги до керування однією або декількома характеристиками ЯП наприклад максимальне значення мета або порогове значення ЯП; під час пересилання між суб'єктами вимогу до ЯП виражають у термінах параметрів ЯП 3.5.2.7 операційна мета ЯП QOS operating target Інформація з ЯП яка представляє цільові значення деякої множини характеристик ЯП взятих із вимог до ЯП 3.5.3 Визначення функцій керування 3.5.3.1 попередження з ЯП; сигнал тривоги з ЯП QOS alert Використовування механізмів ЯП для сповіщення суб'єкта про досягнення деякої межі або про перетин деякого порогу 3.5.3.2 атрибут ЯП QOS attribute Характеристика керованого об'єкта пов'язана з ЯП 3.5.3.3 регулювання ЯП QOS control Використовування механізмів ЯП для модифікації умов так щоб бажаний набір характеристик ЯП досягався в процесі функціювання деяких систем 3.5.3.4 запит з ЯП QOS enquiry Використовування механізмів ЯП для визначання пов'язаних з ЯП властивостей середовища * Це визначення ЯП є спеціалізацією визначення ЯП яке наведено у 3.1 якщо термін застосовують у комунікаціях BBC. 3.5.3.5 установлювання ЯП QOS establishment Використовування механізмів ЯП із метою створення попередніх умов для деякої діяльності систем перш ніж ця діяльність відбувається так що досягається бажаний набір характеристик ЯП 3.5.3.6 супровід ЯП QOS maintenance Використовування механізмів ЯП для підтримання набору характеристик ЯП на необхідних рівнях у процесі деякої діяльності систем 3.5.3.7 функція керування ЯП QOS management function Функція спеціально призначена для задоволення вимоги до ЯП користувача або застосунку яка забезпечується одним або декількома механізмами ЯП 3.5.3.8 відстежування ЯП QOS monitoring Використовування заходів щодо ЯП для оцінювання значень характеристик ЯП реально досягнутих у процесі деякої діяльності систем. 4 СКОРОЧЕННЯ У стандарті використовують такі скорочення: 5 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ З ЯП 5.1 Вступ У цьому розділі розглянуто набір основних понять ЯП. Він містить опис понять для інформаційних і функційних аспектів ЯП що охоплюють: поняття послуги до якого застосовують ЯП; характеристики ЯП що описують основні керовані аспекти ЯП; вимоги до ЯП політику в області ЯП і функції керування ЯП що їх реалізують; основні механізми ЯП що їх використовують для формування функцій керування ЯП; категорії ЯП які представляють індивідуальні набори вимог користувача до ЯП зумовлені певними середовищами такими як критичний за часом зв'язок комунікація або політикою системних рівнів; стадії діяльності на яких можливе керування. Ці поняття описано так щоб виділити операції керування ЯП. Після описування властивих ЯП характеристик розглянуто яким чином вимоги ЯП ведуть до вибору і використовування функцій керування і механізмів ЯП. 5.2 Послуги до яких застосовне поняття ЯП У стандарті у виразі «якість послуги» термін «послуга» розуміють у найзагальнішому значенні що допускає найширше використовування стандарту. Зокрема це поняття містить але не обов'язково обмежується : забезпечення функцій обробляння і зберігання інформації суб'єктами об'єктами застосун-ками застосованнями прикладними програмами прикладними процесами тощо; наприклад у них застосовано характеристики що стосуються затримки часу й надійності; Примітка. Терміни що вказують на суб'єкти залежать від моделей архітектури конкретних середовищ розподілених систем в яких повинна бути представлена ЯП: термін «суб'єкт» використовують у стандарті в нейтральному значенні тобто без вказівки використовування конкретної моделі архітектури якого-небудь впливання на вибір моделі архітектури . взаємодії між суб'єктами об'єктами застосунками тощо; інформацію що міститься в системі; наприклад характеристики конфіденційності та часу життя; комунікаційні послуги; фізичне устатковання можливість використовування . Рисунок 5.1 Взаємозв'язки між поняттями з ЯП 5.3 Характеристики ЯП Термін «характеристика ЯП» використано в стандарті у специфічному значенні. Характеристика ЯП є деякий аспект ЯП деякої системи послуг або ресурсу який можна ідентифікувати і виражати в кількісній формі. Він означає дійсний стан справ для елемента на відміну від будь-якого параметра вимірювання або регулювання. Характеристики ЯП визначають незалежно від засобів якими вони представлені або справляються. Характеристики ЯП призначені швидше для моделювання реального ніж для поведінки спостережуваних систем які вони характеризують. Примітка. Наприклад характеристика транзитної затримки між двома пунктами є фактичний проміжок часу проходження даними двох пунктів. Ця транзитна затримка у принципі не відома точно хоча цей проміжок часу можна приблизно виміряти. Надалі можуть бути встановлені вимоги відносно транзитної затримки як наприклад що вона не повинна перевищувати деякого конкретного значення. Деякі характеристики ЯП розглядають як універсальні характеристики деякі є спеціалізаціями таких характеристик інші є похідними характеристиками. Докладніший опис характеристик ЯП див. в розділі 6 . 5.4 Вимоги користувача щодо ЯП і політика у сфері ЯП Діяльність із керування ЯП визначають вимоги користувача системне середовище і середовище пересилання даних а також політика яка діє для цієї діяльності. Вимоги користувача визначають кількісно і виражають як набір вимог до ЯП який є одним із видів інформації з ЯП . Незважаючи на те що вимоги користувачів можуть значно змінюватися між індивідуальними прикладами діяльності в деталях характеристиками ЯП які представляють інтерес і використовуваними функціями керування ЯП звичайно визначають типом системи і розподіленого застосунку а також видом використовуваних мережних технологій. До окремої системи або мережі не передбачається реалізація всіх або деяких певних типів механізмів ЯП. Системи й мережі пересилання даних будуть розроблені або забезпечені або сконфігуровані відповідно до однієї або декількох політик у сфері ЯП що регламентують використовування конкретних характеристик і функцій керування ЯП. Деякі системи й мережі повинні бути сконфігуровані так щоб оперувати різними політиками у сфері ЯП що потребують наявності різних наборів функцій керування ЯП. 5.5 Вимоги до ЯП параметри ЯП і контекст ЯП Вимога користувача породжується суб'єктом користувача який бажає використати деяку послугу таку наприклад як пересилання даних і цю вимогу формулюють у вигляді однієї або декількох вимог до ЯП. Ці вимоги до ЯП можна виражати як параметри ЯП якщо вони повинні передаватися між суб'єктами або контекстом ЯП якщо вони зберігаються в логічних об'єктах . У загальному випадку діяльність ініціюється логічним об'єктом користувача чиї вимоги до ЯП або динамічно передаються як параметри ЯП або робляться доступними як контекст ЯП постачальником послуг або використовується їх комбінація. Параметри ЯП передаються деяким або всім суб'єктам що включені в забезпечення послуг і можливо також відповідному прикладному процесу. Суб'єкти які отримують вимоги до ЯП аналізують їх і визначають функції керування або механізми ЯП які необхідні для їх реалізації. Цей процес може спричинити подальшу генерацію вимог до ЯП звичайно детальніших і передавання їх іншим суб'єктам у вигляді параметрів ЯП. Приймальні суб'єкти аналізують отримані ними вимоги до ЯП і можуть далі генерувати вимоги до ЯП які будуть передані іншим суб'єктам тощо. Одним із прикладів такого процесу є домовленість щодо ЯП між декількома рівнями під час встановлення ВВС-з'єднання. Таким чином у загальному випадку параметр ЯП є векторною або скалярною величиною значення якого передається між логічними об'єктами які належать одній або різним системам. Примітка. У стандарті використовування терміну «параметр ЯП» спеціально обмежено значеннями що передаються. У деяких документах не зроблено відмінності між характеристиками ЯП і параметрами ЯП а використано термін «параметри ЯП» в обох випадках. Наприклад вимога до ЯП може полягати в тому що транзитна затримка блоків даних між двома пунктами не повинна перевищувати встановлений максимум або в тому що середня транзитна затримка повинна бути близькою до встановленого цільового значення. У цьому випадку характеристикою є реальна транзитна затримка. Вимога до ЯП буде виражатися параметрами ЯП або контекстом ЯП які наприклад задають максимальні або цільові значення. При взаємодії між логічними об'єктами для передавання відповідної інформації будуть використовувати параметри ЯП. Залежно від конкретної вимоги що передається параметри ЯП або контекст ЯП що зберігається можуть бути різними: бажаний рівень характеристики тобто цільове значення деякого виду у деякому розумінні цільове значення ; максимальний або мінімальний рівень характеристики тобто межі; виміряне значення використовуване в передаванні історичної інформації; пороговий рівень; попередження або сигнал до здійснення коригувальної дії; запит на виконання операцій над керованими об'єктами що стосуються ЯП або результати подібних операцій. Вимоги ЯП можуть бути пов'язані з низкою характеристик ЯП і в принципі виражати деякі компроміси між ними. Вимоги до ЯП можна застосовувати до єдиного випадку передавання інформації або взаємодії або до декількох таких випадків наприклад у процесі заданого проміжку часу протягом з'єднання або асоціації або протягом тривалішого забезпечення послуг такої як тривалість підписки користувача . 5.6 Функції керування ЯП і механізми ЯП Поняття «керування ЯП» поширюється на будь-яку діяльність пов'язану з регулюванням і адмініструванням ЯП у межах системи або мережі. Термін «функція керування ЯП ФКЯП » стосується будь-якої функції призначеної для задоволення вимог одного або декількох користувачів із ЯП. У загальному випадку ФКЯП будуть містити ряд компонентів які називаються механізмами ЯП наприклад тристороння угода з ЯП . Механізм ЯП виконується одним або декількома логічними об'єктами для задоволення однієї або декількох вимог до ЯП. Таким чином механізми ЯП керуються вимогами до ЯП вираженими як параметри ЯП та отриманими логічними об'єктами що виконують ці механізми або представляються у вигляді контексту ЯП. Механізм ЯП може виконуватися у вигляді локального обробляння наприклад резервування ресурсів встановлення тривалості періоду очікування події тощо яка сама по собі задовольняє вимогу до ЯП; або він може містити генерацію подальших вимог до ЯП і їх зв'язок з іншими активними об'єктами як наведено в 5.5. Це може призвести до виклику подальших механізмів ЯП. Діяльність яка може підтримувати ФКЯП містить: встановлення ЯП для деякого набору характеристик ЯП; вистежування спостережуваних значень ЯП; супровід існуючої ЯП як найближчої до цільової ЯП; керування метою ЯП; запит на деяку інформацію з ЯП або дію; сигнал тривоги як результат деякої події що стосується керування ЯП. Примітка. Вимоги з ЯП що зазвичай зустрічаються у поточному статичному середовищі будуть вбудовані в конфігурацію систем за допомогою проектування систем розбиття систем придбання відповідних послуг або за допомогою визначання ресурсів. У динамічніших середовищах збільшення використовування ФКЯП ймовірно спричиняє необхідність установлювання середовища здійснення відстежування і керування середовищем протягом використовування й фіксації історичної інформації про функціювання системи. 5.7 Категорії ЯП Різноманітні типи призначених для користувача застосунків будуть мати різноманітні вимоги для встановлення ЯП і для керування і супроводу фактично досягнутої ЯП. Наприклад вимоги до ЯП для відеопотоків. Зазвичай вони відрізняються від тих які потрібні для оновлення бази даних. Ці різноманітні типи користувача або вимоги застосунків які названо категоріями ЯП ведуть до вибору індивідуальних наборів керованих характеристик ЯП. Підрозділ 6.4 ідентифікує деяку кількість фундаментальних категорій ЯП. 5.8 Ініціація керування ЯП Керування ЯП містить використовування різних ФКЯП у різних пунктах діяльності системи. Вимоги до ЯП для окремої діяльності або її набір можуть виражатися і або узгоджуватися різними способами й у різний час щодо подій або діяльності якість послуг яких є керованою. Керування ЯП повинно використовуватися на таких стадіях деякої діяльності відповідно до 7.1.1 : до ініціації коли робляться прогнози про ситуацію з ЯП визначаються ті механізми що можуть бути необхідними для досягнення деяких завдань; під час ініціації діяльності вимоги до ЯП можуть узгоджуватися між користувачами послуг і постачальником послуг під час встановлювання з'єднання; протягом діяльності вимоги до ЯП можуть змінюватися протягом операційного періоду діяльності завдяки зміненим вимогам виявленому зменшенню продуктивності чітким вказівкам від постачальника послуг або чітким вказівкам від однієї або декількох третіх сторін. Для будь-якої специфічної діяльності вибір найвідповідніших стадій для здійснення керування ЯП залежить від типу вимоги до ЯП і тривалості діяльності яка її стосується. 6 ВИЗНАЧАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЯКОСТІ ПОСЛУГ 6.1 Вступ У цьому розділі розглянуто поняття характеристик ЯП у 6.2 і визначено ряд важливих характеристик ЯП для зв'язку й обробляння даних у 6.3 . Під характеристикою ЯП розуміють аспект ЯП що піддають кількісному визначанню який визначено незалежно від способу подання чи регулювання. Характеристика ЯП представляє реальний стан справ на відміну від будь-якого вимірювання або регульовання параметра і отже його можна уявити собі як деяку величину в математичній моделі розподіленої системи. Таким чином визначаючи характеристику ЯП таку як пропускна спроможність завдання полягає в тому щоб визначити що означає пропускна спроможність. Це відрізняється від способів її вимірювання регулювання запиту узгодження тощо що висвітлено в наступних підрозділах. Значення які можуть набувати характеристики ЯП містять не лише числа наприклад булеві значення цілі числа дійсні числа комплексні числа тощо але також і вектори матриці діапазони й імена станів. У цьому розділі розпочато спробу досягти максимальної несуперечності визначень у межах різних характеристик визначанням деяких узагальнених характеристик із наступною їхньою спеціалізацією для різних середовищ і визначанням похідних характеристик. Цей підхід обговорюється далі в 6.2.1. Очевидно що характеристики визначені в цьому розділі не будуть відповідати всім майбутнім вимогам по ЯП. У зв'язку з цим у 6.2.2 наведено рекомендації з визначання характеристик ЯП. Визначання у 6.3 відповідають цим рекомендаціям. У цьому розділі також ідентифіковано ряд категорій ЯП. 6.2 Аспекти визначання характеристик якості послуг 6.2.1 Загальні спеціалізовані і похідні характеристики 6.2.1.1 Спеціалізація Багато характеристик ЯП можуть бути застосовані за різноманітних обставин. Наприклад можна визначати транзитне затримання кадрів у локальній обчислювальній мережі ЛОМ що підтримує середовище керування процесами в реальному масштабі часу або транзитне затримання ПБД протоколу мережного доступу між двома ПППМ. Аналогічно можна визначати пропускну спроможність з'єднання або будь-якого іншого каналу зв'язку. У таких випадках важливо мати загальне базове визначання характеристики яке можна застосовувати для всіх часткових обставин. Для досягнення цього на першому кроці визначають «загальну характеристику» незалежно від сфери її застосування; далі визначають різноманітні «спеціалізації» що можуть або повинні застосовуватися для конкретизації цієї характеристики для того щоб зробити її придатною для практичного використовування. Так наприклад у 6.3 спочатку визначають тривалість затримання як універсальну характеристику. Далі визначають деякі спеціалізовані характеристики похідні від часу затримання одне з яких транзитне затримання. Далі виявляють такі спеціалізації що можуть або повинні бути використані для отримання конкретної характеристики. Вони охоплюють визначання типу пересланих даних пунктів між якими визначено пересилання даних тощо. Таким чином можливі декілька рівнів спеціалізації характеристики наприклад: час затримання; транзитне затримання; транзитне затримання між двома ТПДП; транзитне затримання пришвидшеного ТПБД між двома ТПДП; транзитне затримання пришвидшеного ТПБД між двома ТПДП для даного Т-з'єднання. Більш того різна послідовність спеціалізації може призвести до появи нових характеристик наприклад: транзитне затримання між двома ТПДП для даного Т-з'єднання. Несуперечність відповідно до цього підходу досягається двома шляхами. По-перше це несу-перечність між різними використовуваннями фундаментального поняття даної характеристики в різних обставинах оскільки усі вони засновані на загальному абстрактному визначенні. По-друге несупе-речність може бути досягнута між різними характеристиками у випадку застосовування тих самих спеціалізацій. Спеціалізація робить абстрактну характеристику конкретнішою. Для кожного практичного засто-сунку керування характеристика ЯП має бути цілком спеціалізована щоб було ясно що означають її значення. Однак під час розробляння механізмів ЯП для широкого застосовування доцільніше працювати з характеристиками на відповідних рівнях абстракції. Наприклад механізм узгодження пропускної спроможності можна визначити в загальному вигляді з метою його наступної спеціалізації розроблюва-чами протоколу для застосовування до конкретних каналів і потоків даних. Цей стандарт не ідентифікує і не визначає всі можливі спеціалізації що можуть знадобитися на практиці але містить деякий набір спеціалізацій що можуть мати широке застосовування. 6.2.1.2 Похідні характеристики Деякі характеристики можуть бути визначені як математичні функції інших. Вони називаються «похідними» характеристиками. Одним із важливих способів одержання похідних характеристик є визначення статистичний. Наприклад із характеристики пропускна спроможність можна зробити середню пропускну спроможність максимальну пропускну спроможність мінімальну пропускну спроможність дисперсію пропускної спроможності тощо. Формально статистичні похідні характеристики розглядають як функції випадкової змінної що є «базовою» характеристикою від якої вони походять. У стандарті визначено такі статистичні похідні: максимум мінімум і область значень; середнє; дисперсія і стандартний відхил; n-відсоток; статистичні моменти. Точні визначення цих функцій дані в додатку В. До статистичних похідних застосовують ті самі спеціалізації що і до базової характеристики від якої вони походять. З характеристики час затримування наприклад можна вивести середній транзитний час затримування дисперсію транзитного часу затримування між двома ТПДП тощо. Таким чином статистичні похідні характеристик можна розглядати як ортогональні до спеціалізацій як це проілюстровано на рисунку 6.1. Рисунок 6.1 Похідні характеристики і спеціалізації Крім описаних можна визначити й інші типи похідних характеристик. Зокрема можна визначити похідні характеристики що є математичними функціями більше ніж однієї базової або похідної характеристики. Одним із прикладів може бути коефіцієнт готовності що є функцією від супровод-жуваності й надійності. Аналогічним чином можна отримати характеристику як функцію різних спеціалізацій однієї або декількох базових характеристик наприклад різницю між пропускними спроможностями двох каналів або суму тривалості транзитних затримок на двох відрізках шляху. У разі подібних загальніших похідних можливі спеціалізації будуть залежати від використовуваної базової -их характеристик и і призначеності похідної характеристики. 6.2.2 Дескриптивні методи Дескриптивні методи охоплюють загальні характеристики ЯП а також деякі їхні спеціалізації і похідні характеристики. Визначення характеристики ЯП містить таку інформацію: ім'я характеристики ІМ'Я ; визначення що пояснює її призначеність і передбачувану сферу застосування ВИЗНАЧЕННЯ ; методи кількісного визначання цієї характеристики й одиниці її виміру; для похідної характеристики її СТАТИСТИЧНИЙ ВИСНОВОК; для спеціалізованої характеристики її СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ; необов'язкова додаткова інформація. В ідеальному випадку ІМ'Я треба обирати так щоб відображати будь-яку спеціалізацію чи виведення похідної характеристики що були використані. Наприклад якщо деяка узагальнена характеристика спеціалізована для встановлення транспортного з'єднання цей факт повинен знайти відображення в її імені. Однак у тих випадках коли застосовувалося багато послідовних спеціалізацій і побудови похідних це правило може бути незастосовним. Може бути корисно визначити деяке правило породження похідних характеристик незалежно від узагальнених характеристик до яких вони можуть застосовуватися. Визначення таких характеристик повинні містити: ІМ'Я; КОМПОНЕНТ ІМЕНІ для імені похідної характеристики; визначення що пояснює значення похідної ВИЗНАЧЕННЯ ; будь-яка необхідна додаткова інформація. Цей випадок типовий для статистичних похідних що можуть бути отримані з найрізноманітніших базових характеристик хоча не обов'язково з усіх і які повинні спиратися на загальне визначання. 6.2.3 Означники Ряд характеристик можна спеціалізувати за допомогою означників що означують їхнє застосування. Три типи означників можуть мати широке застосовування: процес місцезнаходження й дія. 6.2.3.1 Означники процесу Означник процесу визначає типи подій що нас цікавлять. Зазвичай поряд із розглянутими подіями Е1 Е2 тощо треба розглянути один або два пункти Р1 і Р2 їх сутність визначено нижче під час розглядання «місця розташовання» . Прикладом єдиного пункту є «відновляння» коли процесом є «відмова в забезпеченні послуг» і наступне відновляння. Це приводить до означування характеристики «затримання відновляння» як часу між подіями Е1 утрата послуг і Е2 відновлювання обслуговування у пункті Р. Прикладом із двома пунктами може бути транзитне затримання яке визначено для деякого блоку даних або потоку як час що минув між двома подіями Е1 і Е2 де Е 1 проходження першого елемента даних через пункт Р1; Е2 проходження останнім елементом даних пункту Р2. Наступні означники процесу можна визначити для декількох пересилань тобто для визначання того що події Е1 і Е2 зв'язані з декількома зв'язками. Наприклад складене транзитне затримання могло б бути визначено для послідовності блоків даних. 6.2.3.2 Означник місцезнаходження Означник місцезнаходження визначає пункти Р1 і Р2 уведені вище. Прикладами з ВВС є: N -ПДП: Р1 і Р2 є рівноправні N -ПДП; ПППМ: Р1 і Р2 є входом і виходом ПППМ у єдину підмережу або ланцюжок підмереж. Примітка. Прикладами спеціалізованих характеристик є N -транзитне затримання і ПППМ-транзитне затримання. 6.2.3.3 Означник обробляння Означник обробляння визначає відповідні типи даних. Прикладами зі сфери комунікаційного середовища є: установлювання з'єднання: примітиви або ПБД для встановлення й підтвердження; роз'єднання з'єднання: примітиви або ПБД для роз'єднання й підтвердження; пересилання даних ОНЗ: БДП або даних ПБД ОНЗ відповідно; пересилання даних БВЗ: БДП або даних ПБД БВЗ відповідно. Примітка. Прикладами спеціалізованих характеристик у контексті ВВС є N -затримання-встановлювання і N -транзитне затримання даних у режимі без установлення з'єднання. 6.3 Характеристики ЯП загальної призначеності 6.3.1 Вступ Цей підрозділ описує характеристики ЯП загальної призначеності зв'язку й обробляння даних згрупованих у такий спосіб: характеристики пов'язані з часом; характеристики когерентності; характеристики пов'язані з продуктивністю; характеристики пов'язані з цілісністю; характеристики пов'язані з безпекою; характеристики пов'язані з захистом; характеристики пов язані з надійністю; інші характеристики. Примітка. Деякі характеристики ЯП залежать від мережі інші пов'язані із застосунками а деякі поширюються на всі елементи системи. Багато з виділених характеристик пов'язаних з обміном даними було спочатку взято з ССІТТ Rес. Х.140. Системи будуть реалізовані зі специфічним набором характеристик відповідно до деякої політики ЯП. Ці набори розглянуто в розділі 6.4 категорії ЯП . 6.3.2 Таблиця характеристик Таблиця 6.1 Таблиця характеристик Група характеристик Ім'я характеристики Посилання Ім'я спеціалізації Посилання Часові характеристики Дата/час 6.3.3.1 Час затримування 6.3.3.2 Час життя 6.3.3.3 Залишок часу життя 6.3.3.4 Оригінальність 6.3.3.5 Характеристики когерентності Когерентність за часом 6.3.3.6 Когерентність виробляння даних за часом 6.3.3.7 Когерентність пересилання даних за часом 6.3.3.8 Когерентність споживання даних за часом 6.3.3.9 Несуперечність у просторі 6.3.3.10 Несуперечність у просторі що не залежить від часу 6.3.3.11 Несуперечність у просторі за часом 6.3.3.12 Характеристики що стосуються ємкості Місткість 6.3.3.13 Пропускна спроможність 6.3.3.14 Пропускна спроможність 6.3.3.14 Швидкість уведення даних користувача 6.3.3.15 Пропускна спроможність інформації користувача 6.3.3.16 Пропускна спроможність інформації додатка 6.3.3.17 Пропускна спроможність підсистеми 6.3.3.18 Обсяг обробляння 6.3.3.19 Обсяг обробляння 6.3.3.19 Пропускна спроможність системи 6.3.3.20 Операційне завантажування 6.3.3.21 Операційне завантажування 6.3.3.21 Завантажування асоціації 6.3.3.22 Завантажування підсистеми 6.3.3.23 Група характеристик Ім'я характеристики Посилання Ім'я спеціалізації Посилання Характеристики що стосуються цілісності Точність 6.3.3.24 Помилка адресації 6.3.3.25 Помилка доставки 6.3.3.26 Помилка пересилання 6.3.3.27 Припустима помилка 6.3.3.28 Еластичність 6.3.3.29 Цілісність пересилання 6.3.3.30 Помилка встановлення 6.3.3.31 Помилка відновляння 6.3.3.32 Помилка звільнення 6.3.3.33 Характеристики що стосуються безпечності Безпечність 6.3.3.34 Характеристики що стосуються захисту Захист 6.3.3.35 Контроль доступу 6.3.3.36 Захист даних 6.3.3.37 Конфіденційність 6.3.3.38 Автентичність 6.3.3.39 Характеристики що стосуються надійності Коефіцієнт готовності 6.3.3.40 Коефіцієнт готовності каналу 6.3.3.41 Коефіцієнт готовності з'єднання 6.3.3.42 Коефіцієнт готовності обробляння 6.3.3.43 Надійність 6.3.3.44 Стримування відмови 6.3.3.45 Відмовостійкість 6.3.3.46 Супроводжуваність 6.3.3.47 Інші характеристики Пріоритет 6.3.3.48 6.3.3 Специфічні характеристики 6.3.3.1 Характеристика: дата/час ВИЗНАЧЕННЯ: абсолютне значення часу коли відбувається деяка подія. ЗНАЧЕННЯ: будь-яка одиниця часу наприклад хвилина секунда мілісекунда тощо з посиланням на відомий початок відліку часу. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: спеціалізовані характеристики можуть бути отримані визначенням конкретної події одиниці або джерела виміру. 6.3.3.2 Характеристика: затримування часу ВИЗНАЧЕННЯ: проміжок часу Т2 Т1 між двома загальними подіями Е1 і Е2 що відбуваються в моменти часу Т1 і Т2. Примітка 1. У практичній реалізації може знадобитися враховувати різницю в точках відліку стосовно яких визначено Т1 і Т2. Ці відмінності можут*. бути спричинені розбіжністю у часових зонах використовуванням сезонного часу такого як літній час або синхронізацією розбіжностей між системами. ЗНАЧЕННЯ: будь-яка одиниця часу наприклад хвилина секунда мілісекунда тощо. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: спеціалізовані характеристики можна отримати із затримки часу визначенням конкретних подій Е1 і Е2. Наприклад для даних пунктів Р1 і Р2 транзитне затримання затримання запит-відповідь і затримання запит-підтвердження можуть бути визначені в такий спосіб: транзитне: Е1 проходження першим елементом даних пункту Р1; Е2 проходження останнім елементом даних пункту Р2; запит-відповідь: Е1 проходження першим елементом даних пункту Р1; Е2 проходження останнім елементом що стосується відповіді пункту Р1; запит-підтвердження: Е1 проходження першим елементом даних пункту Р1; Е2 проходження останнім елементом зв'язаного/відповідного проміжного підтвердження пункту Р1. СТАТИСТИЧНІ ПОХІДНІ: будь-які статистичні похідні визначені в 6.2 можуть бути застосовані до вищевказаних характеристик затримання часу. Примітка 2. Однією з особливо важливих статистичних похідних є нестійка синхронізація визначена як діапазон від мінімуму до максимуму конкретного запізнювання протягом обміну даними. Дана характеристика важлива для потоків даних у яких можуть допускатися лише малі варіації транзитного затримання без істотної втрати якості обслуговування кінцевого користувача. Типовим прикладом є потоки звукових і відеоданих де втрата даних часто завдає меншої шкоди ніж зміни в затримці. 6.3.3.3 Характеристика: час життя ВИЗНАЧЕННЯ: період часу протягом якого дані мають силу. ЗНАЧЕННЯ: будь-яка одиниця часу. 6.3.3.4 Характеристика: залишок часу життя ВИЗНАЧЕННЯ: час що залишився до моменту коли дані втратять силу. ЗНАЧЕННЯ: будь-яка одиниця часу. 6.3.3.5 Характеристика: свіжість або вік даних ВИЗНАЧЕННЯ: час із моменту вироблення даних. ЗНАЧЕННЯ: будь-яка одиниця часу. Рисунок 6.2 Взаємозв'язок між свіжістю і часом життя 6.3.3.6 Характеристика: когерентність за часом ВИЗНАЧЕННЯ: ця характеристика вказує чи було виконано дію над кожною змінною списку протягом даного інтервалу часу. ЗНАЧЕННЯ: булева змінна яка може набувати значення «істинно» або «хибно». СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: можливий ряд подальших спеціалізацій для характеристики тимчасової когерентності а також когерентність виробляння даних за часом когерентність пересилання даних за часом і когерентність споживання даних за часом. 6.3.3.7 Характеристика: когерентність виробляння даних за часом ВИЗНАЧЕННЯ: ця характеристика вказує чи було вироблене значення кожної змінної списку протягом даного інтервалу часу. ЗНАЧЕННЯ: булева змінна яка може набувати значення «істинно» або «хибно». 6.3.3.8 Характеристика: когерентність пересилання даних за часом ВИЗНАЧЕННЯ: ця характеристика вказує чи було значення кожної змінної списку переслано протягом даного інтервалу часу. ЗНАЧЕННЯ: булева змінна яка може набувати значення «істинно» або «хибно». 6.3.3.9 Характеристика: когерентність споживання даних за часом ВИЗНАЧЕННЯ: ця характеристика вказує чи було значення кожної змінної списку використано протягом даного інтервалу часу. ЗНАЧЕННЯ: булева змінна яка може приймати значення «істинно» або «хибно». 6.3.3.10 Характеристика: несуперечність у просторі ВИЗНАЧЕННЯ: ця характеристика вказує чи всі копії дубльованого списку змінних або множинні копії списку змінних ідентичні в даний момент часу або в межах даного інтервалу часу. ЗНАЧЕННЯ: булева змінна яка може набувати значення «істинно» або «хибно». СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: можливий ряд подальших спеціалізацій для характеристики несуперечності в просторі до яких належать незалежна від часу несуперечність у просторі часова несуперечність у просторі тощо. 6.3.3.11 Характеристика: незалежна від часу просторова несуперечність ВИЗНАЧЕННЯ: просторова несуперечність для якої час неістотний. ЗНАЧЕННЯ: булева змінна яка може набувати значення «істинно» або «хибно». 6.3.3.12 Характеристика: часова і просторова несуперечність ВИЗНАЧЕННЯ: просторова несуперечність у межах певного інтервалу часу або у певний момент часу. ЗНАЧЕННЯ: булева змінна яка може набувати значення «істинно» або «хибно». 6.3.3.13 Характеристика: місткість ВИЗНАЧЕННЯ: кількість послуг яка може бути забезпечена в заданий період часу. ЗНАЧЕННЯ: оскільки характеристика обсягу може застосовуватися до різних типів ресурсу її визначають кількісно використовуючи різноманітні одиниці. Кількісне визначання обсягу також залежить від одиниці часу використовуваної для вимірювання. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: пропускна спроможність. 6.3.3.14 Характеристика: пропускна спроможність ВИЗНАЧЕННЯ: швидкість виведення даних користувача з каналу усереднена за деякий інтервал часу. ЗНАЧЕННЯ: швидкість у біт/с або байт/с. Примітка. Пропускна спроможність повинна бути швидкістю. Дані користувача повинні бути зроблені очевидними для того щоб відрізняти їх від керівних даних використовуваних у керуванні каналом тобто від параметрів потоку керування періоду часу . Пункт у якому визначається швидкість повинен бути ідентифікований. Крім цього необхідно ідентифікувати інтервал часу протягом якого визначають швидкість. За допомогою зміни ?t можна покрити випадки для яких пропускна спроможність повинна підтримуватися переважно постійною ?t мале а також ті для яких допускаються значні зміни доти поки зберігається довгострокове середнє значення Д велике наприклад потоки відеоінформації порівняно з типовою системою пересилання даних із комутацією пакетів. Деякі означники визначені для часу затримання можна також застосовувати до пропускної здатності. «Процес» можна використовувати для того щоб розрізнити біти/байти або пакети/кадри/комірки. «Місцезнаходження» може визначати канал наприклад ВВС: N -ПДП у рівноправний N -ПДС. «Операція» може бути типом розглянутих даних. Якщо важливо бути упевненим що організація черги або інші невизначені затримання не відбуваються під час пересилання інформації користувача то користувачі повинні мати можливість запросити максимальну пропускну спроможність інформації користувача для кожного класу трафіка тобто ступінь терміновості так що вони можуть бути упевнені що детермінізму дотримано. У тому випадку коли має місце перевантаження системи комунікацій її частини такі як стеки комунікацій або мережі для деяких користувачів важливо мати можливість кількісного визначання впливання завантаження на пропускну спроможність. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: існує дуже широкий діапазон можливих подальших спеціалізацій для характеристики пропускної здатності комунікацій включаючи швидкість уведення даних користувача пропускну спроможність інформації користувача пропускну спрможність інформації застосунку пропускну спроможність підсистеми обсяг обробляння тощо. 6.3.3.15 Характеристика: швидкість уведення даних користувача ВИЗНАЧЕННЯ: швидкість уведення даних користувача в канал усереднена за деякий інтервал часу ?t. ЗНАЧЕННЯ: швидкість така як біт/с і байт/с. Примітка. Цю характеристику визначено для використовування у випадках за яких швидкості введення і виведення в каналі можуть відрізнятися іншим способом ніж у результаті статистичних змін затримання наприклад там де діють фільтри відбраковування даних або має місце перетворення даних у каналі. Див. примітку до 6.3.3.14. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: існує дуже широкий діапазон можливих подальших спеціалізацій так само як для характеристики пропускної спроможності комунікацій визначеної в 6.3.3.14. 6.3.3.16 Характеристика: пропускна спроможність інформації користувача ВИЗНАЧЕННЯ: кількість інформації користувача що пересилається за деякий період часу. ЗНАЧЕННЯ: див. примітку до 6.3.3.14. 6.3.3.17 Характеристика: пропускна спроможність інформації застосунку ВИЗНАЧЕННЯ: кількість даних що пересилаються за деякий період часу між застосунками. ЗНАЧЕННЯ: див. примітку до 6.3.3.14. 6.3.3.18 Характеристика: пропускна спроможність підсистеми ВИЗНАЧЕННЯ: кількість даних що пересилаються за деякий період часу через усі N -асоціації що відносяться до N -підсистеми. ЗНАЧЕННЯ: див. примітку до 6.3.3.14. 6.3.3.19 Характеристика: обсягу обробляння ВИЗНАЧЕННЯ: кількість оброблянь які можна виконувати за деякий період часу. ЗНАЧЕННЯ: кількість команд за секунду. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: існує широкий діапазон подальших спеціалізацій для характеристики обсягу обробляння а також пропускної спроможності системи завантажування тощо. 6.3.3.20 Характеристика: пропускна спроможність системи ВИЗНАЧЕННЯ: кількість обробляння виконувана за деякий період часу. ЗНАЧЕННЯ: кількість команд за секунду. 6.3.3.21 Характеристика: операційне завантажування ВИЗНАЧЕННЯ: відносна місткість використана за деякий інтервал часу. ЗНАЧЕННЯ: відношення використовуваної місткості до наявної місткості. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: існує широкий діапазон можливих подальших спеціалізацій для характеристики завантажування а також: завантажування асоціації завантажування підсистеми тощо. 6.3.3.22 Характеристика: завантажування асоціації ВИЗНАЧЕННЯ: відносна місткість N -асоціації використана за деякий інтервал часу. ЗНАЧЕННЯ: відношення використовуваної місткості до наявної місткості. 6.3.3.23 Характеристика: завантажування підсистеми ВИЗНАЧЕННЯ: відносна місткість N -підсистеми використана за деякий інтервал часу. ЗНАЧЕННЯ: відношення використовуваної місткості до наявної місткості. 6.3.3.24 Характеристика: точність ВИЗНАЧЕННЯ: справедливість деякої події безлічі подій умови або даних. ЗНАЧЕННЯ: імовірність відповідної події. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: точність є характеристикою ЯП для користувача і стосується лише цілісності інформації споживача. Цілісність заголовків і подібної керівної інформації протоколу може бути предметом інших характеристик . Ця характеристика спеціалізується багатьма способами включаючи помилку адресації помилку доставки помилку залишку від розподілу тощо. 6.3.3.25 Характеристика: помилка адресації ВИЗНАЧЕННЯ: некоректне обирання адреси використовуваної для доставки даних. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.26 Характеристика: помилка доставки ВИЗНАЧЕННЯ: доставка даних за помилковою адресою. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.27 Характеристика: помилка пересилання ВИЗНАЧЕННЯ: некоректна передача деякої кількості даних. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.28 Характеристика: допустима помилка ВИЗНАЧЕННЯ: кількість помилок що може розглядатися як допустима. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.29 Характеристика: еластичність ВИЗНАЧЕННЯ: здатність відновлюватися після помилок. ВИЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.30 Характеристика: цілісність пересилання ВИЗНАЧЕННЯ: кількість даних що пересилаються за деякий інтервал часу без помилки. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.31 Характеристика: помилка встановлення ВИЗНАЧЕННЯ: нездатність у межах установленого періоду часу або з'єднання встановити асоціацію що було запитано. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.32 Характеристика: помилка відновляння ВИЗНАЧЕННЯ: нездатність відновитися з деякого стану помилки. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.33 Характеристика: помилка звільнення ВИЗНАЧЕННЯ: нездатність звільнити з'єднання або асоціацію в межах визначеного періоду часу. ЗНАЧЕННЯ: імовірність. 6.3.3.34 Характеристика: безпечність ВИЗНАЧЕННЯ: рівень безпечності деякої події дії або ресурсу. ЗНАЧЕННЯ: значення або рівень що добувають із політики у сфері безпеки. 6.3.3.35 Характеристика: захист ВИЗНАЧЕННЯ: захист застосовуваний до ресурсу або до інформації. ЗНАЧЕННЯ: імовірність відмови захисту. Примітка. ЯП захисту є ступенем із яким постачальник послуги намагається протистояти загрозам захисту використовуючи послуги захисту. Обробляння захисту ЯП параметрів послуг є локальною справою що керується відповідно до діючої політики захисту. ЯП захисту не узгоджується зі споживачем послуг. Для деякого екземпляра комунікації послуга користувача може показати свої вимоги з ЯП захисту постачальнику послуг. Постачальник послуги може показати ЯП захисту забезпечувану на деякому екземплярі комунікації користувачу послуги. ЯП захисту забезпечувана постачальником послуг не зобов'язана бути тією самою що її запитує користувач послуги. У ВВС будь-які обміни протоколу нижчого рівня між відкритими системами називані «у смузі» обмінів протоколу для транспортування інформації про обрану послугу захисту здійснюються в протоколі асоціації захисту що є незалежним від екземпляра комунікації. Це може здійснюватися неявне за допомогою міток захисту або явно за допомогою інших засобів. Для подальшого інформування із забезпеченням захисту та оброблянням захисту в нижчих рівнях ЯП див. ІТU-Т Rес. Х.802 | ІSО/ІЕС ТR 13594 [10] і у вищих рівнях див. ITU-Т Rес. Х.803 | ІSО/ІЕС ТR 10745 [11]. 6.3.3.36 Характеристика: контролювання доступу ВИЗНАЧЕННЯ: захист від несанкціонованого доступу до деякого ресурсу. ЗНАЧЕННЯ:значення або рівень що добувається з політики у сфері контролювання доступу. 6.3.3.37 Характеристика: захист даних ВИЗНАЧЕННЯ: захист від несанкціонованого доступу до даних. ЗНАЧЕННЯ: значення або рівень що добувається з політики у сфері цілісності. 6.3.3.38 Характеристика: конфіденційність ВИЗНАЧЕННЯ: захист від несанкціонованого перегляду даних. ЗНАЧЕННЯ: значення або рівень що добувається з політики у сфері конфіденційності. 6.3.3.39 Характеристика: автентичність ВИЗНАЧЕННЯ: захист для взаємної аутентифікації й аутентифікації походження даних. ЗНАЧЕННЯ: значення або рівень що добувається з політики у сфері аутентифікації. 6.3.3.40 Характеристика: коефіцієнт готовності ВИЗНАЧЕННЯ: частина часу узгодженої послуги протягом якого задовільна послуга є доступною. «Час узгодженої послуги» означає сумарний час протягом якого є угода між користувачами послуг і постачальником послуг про надання послуг. ЗНАЧЕННЯ: число в діапазоні 0 1 . Для простої системи що не має відмовостійкості або немає надмірності коефіцієнт готовності може бути простою функцією надійності й супроводженості: А=СЧМВ/ СЧМВ+СЧВ Планована політика супроводжуваності і або заміщення здатна привести до поліпшення рівнів коефіцієнта готовності. Для деяких застосунків вимога до коефіцієнта готовності встановлюється на деякий кінцевий інтервал часу наприклад 0 99 на 30-денний період . Це формулювання дає змогу проектування за якого ремонт або супровід неможливі протягом періоду функціювання; коефіцієнт готовності тоді є функцією винятково надійності системи. У складніших системах вимога до коефіцієнта готовності може бути задоволена навіть якщо деякі елементи системи мали неминучі помилки за допомогою забезпечення деякого ступеня надмірності тобто послуга обміну даними може використовувати альтернативну маршрутизацію в мережі комунікацій . У деяких випадках буде досить специфікувати коефіцієнт готовності а не надійність або супрово-джуваність. Для деяких систем може бути необхідно визначити граничний проміжок часу протягом якого система може бути в ушкодженому стані у такому випадку «час ушкодження» чи характеристику супро-воджуванності треба встановлювати так як і коефіцієнт готовності. Через те що коефіцієнт готовності надійність і супроводжуваність взаємозалежні немає потреби визначати всі три характеристики. Примітка. Цей підхід є спрощенням визначення в ССІТТ Rеc. Х.140 і потребує узгодженості в рамках контракту що саме буде «задовільним». СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: можлива деяка кількість спеціалізацій характеристики «коефіцієнт готовності» охоплюючи коефіцієнт готовності каналу коефіцієнт готовності з'єднання тощо. 6.3.3.41 Характеристика: коефіцієнт готовності каналу ВИЗНАЧЕННЯ: частина часу узгодженого обслуговування протягом якого деякий канал комунікацій є доступним. ЗНАЧЕННЯ: число в діапазоні 0 1 . 6.3.3.42 Характеристика: коефіцієнт готовності з'єднання ВИЗНАЧЕННЯ: частина часу узгодженого обслуговування протягом якого деяке з'єднання є доступним. ЗНАЧЕННЯ: число в діапазоні 0 1 . 6.3.3.43 Характеристика: коефіцієнт готовності обробляння ВИЗНАЧЕННЯ: частина часу узгодженого обслуговування протягом якого деякий процес є доступним. ЗНАЧЕННЯ: число в діапазоні 0 1 . 6.3.3.44 Характеристика: надійність ВИЗНАЧЕННЯ: середній час між відмовами СЧМВ під час супроводу деякої визначеної вимоги доЯП. ЗНАЧЕННЯ: будь-яка одиниця часу. 6.3.3.45 Характеристика: стримування відмови ВИЗНАЧЕННЯ: здатність функціювати за наявності однієї або більше помилок/відмов. 6.3.3.46 Характеристика: відмовостійкість ВИЗНАЧЕННЯ: здатність мінімізувати вплив помилки/відмови. При припущеннях про незалежність індивідуальних відмов і статистичне поводження відмовлень ці характеристики можуть бути пов'язаними. Надійність системи визначають інженерною якістю дизайну технічного і програмного забезпечення якістю використовуваних компонентів і середовища у якому працює система. У принципі надійність деякої системи фіксується під час проектування але може згодом підпадати під вплив умов функціювання. ЗНАЧЕННЯ: . 6.3.3.47 Характеристика: супроводжуваність ВИЗНАЧЕННЯ: тривалість будь-якого неперервного періоду протягом якого задовільна або толерантна послуга не доступна протягом деякого періоду спостереження. Супроводжуваність деякої системи переважно фіксується в процесі проектування хоча невеликі зміни згодом можливі завдяки тренуванню супровідного персоналу альтернативному змісту і стратегіям підтримання. ЗНАЧЕННЯ: середній час відновляння СЧВ - будь-яка одиниця часу. 6.3.3.48 Характеристика: пріоритет ВИЗНАЧЕННЯ: відносна важливість деякого об'єкта або терміновість призначена деякій події. ЗНАЧЕННЯ: пріоритет може кількісно визначатися різноманітними способами: ранжирування в межах множини; міра щодо деякого посилання; у порівнянні з деяким іншим об'єктом або подією. СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: можливий ряд спеціалізацій охоплюючи пріоритет події пріоритет ресурсу пріоритет функції тощо. 6.4 Фундаментальні категорії якості послуг 6.4.1 Вступ У системних і мережних архітектурах що були стандартизовані дотепер не цілком розглянуто вимоги до специфічних якостей послуг; насправді їх призначено переважно для послуг загального виду. На цей час стало очевидно що існує розмаїтість прикладних областей у яких користувачі мають специфічну політику що повинна застосовуватися під час обробляння й обміну даними. Ця політика буде визначати вибір конкретного набору характеристик ЯП для реалізації вимог. Поняття категорії ЯП було розроблено для того щоб висвітлювати вимоги окремих кіл користувачів щодо того які характеристики послуг щонайкраще відбивають їхні вимоги. Характеристики послуг що ідентифікуються для кожної категорії імовірно будуть подібними однак кожна може мати різний акцент. Категорії ЯП не будуть взаємовиключними; скоріше окремі групи користувачів можуть зажадати наприклад критичні за часом безпечні й високонадійні системи. Пропонується деяка кількість кандидатів на категорії ЯП. Цей список не є вичерпним але містить: захищені; критичні щодо безпечності тобто ті середовища користувачів для яких необхідна впевненість у тому що відмови програмного і технічного забезпечення не будуть впливати на здатність коректно забезпечити послугу; критичні за часом; високонадійні тобто ті середовища користувачів де істотна висока надійність; прості у використовуванні; розширювані/гнучкі; відслідковувані/перевірювані/контрольовані. Мається на увазі що відповідні для кожної категорії характеристики буде ідентифіковано за допомогою груп стандартів у кожній сфері. 6.4.2 Критичні за часом Критична за часом категорія містить ті середовища користувачів для яких важливі характеристики що стосуються часу. Примітка. Залежно від застосунків важливими можуть бути різноманітні аспекти наприклад події що відбуваються за певний проміжок часу чи когерентність декількох копій даних у межах часового кадру тощо. Для деякого трафіка в комунікаціях критичних за часом існує певний час очікування події який підлягає встановленню або регулюванню користувачем протягом якого одна або більше спеціалізованих дій повинні бути довершені з певним рівнем упевненості. Крім того існує вимога підтримання в СКЧК когерентності в просторі і за часом для критичних за часом даних. Для критичних за часом комунікацій основна архітектура має підтримувати вимоги користувача до керованих станів керованих переривань і змішаних систем і має допускати співіснування критичного за часом і некритичного за часом трафіка в одній і тій самій асоціації застосунків. 7 КЕРУВАННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ 7.1 Вступ Для керування якістю послуг які забезпечує система з метою задоволення потреб як користувачів так і застосунків використовують ряд функцій. Для позначання таких функцій використовують термін функція керування якістю послуг ФКЯП. Для ФКЯП потрібне виконання різних типів дій наприклад узгоджування регулювання доступу відстежування. Тому корисно розглядати такі функції як складні об'єкти що складаються з деякої кількості складників так званих механізмів якості послуг які можна визначати незалежно. Тоді ФКЯП можна описувати як механізми Я/7 що виконуються одним або декількома логічними об'єктами послідовно або паралельно. У цьому розділі визначено загальну структуру ФКЯП відповідно до етапів діяльності з ЯП і типи механізмів що використовуються ЯП а також деякі загальні поняття й терміни. Ряд механізмів ЯП визначений в розділах 8 і 9. У додатку А визначено модель ЯП для окремого випадку використовування уВВС. Конкретні ФКЯП які визначено для задоволення ідентифікованих потреб користувача або засто-сунку будуть відрізнятися за: типами забезпечуваних функцій; характеристиками ЯП на які вони впливають; механізмами використовуваними ЯП; логічними об'єктами які їх виконують; етапами на яких вони виконуються. Механізми ЯП які визначено для виконання або підтримування ряду видів діяльності пов'язаної з ЯП містять: встановлення ЯП; відстежування ЯП; попередження щодо ЯП; супровід ЯП; ; регулювання ЯП; запит щодо ЯП. Примітка. Стандарт не зобов'язує мережевих постачальників здійснювати постійне відстежування ЯП. 7.1.1 Етапи діяльності з ЯП Діяльність пов'язану з ЯП можна розглядати на трьох етапах: Етап прогнозу: призначеністю цього етапу є прогнозування деяких аспектів поведінки системи для того щоб логічні об'єкти відповідним чином могли ініціювати механізми ЯП. На цьому етапі логічні об'єкти як правило роблять запити з ЯП і предметами таких запитів можуть бути наприклад поточне завантажування елементів систем або досягнуті раніше рівні ЯП. Етап установлювання: призначеність цього етапу є створення умов за яких бажані значення характеристик ЯП досягалися б для деякої діяльності системи до початку цієї діяльності. На цьому етапі суб'єкти можуть виражати вимоги до ЯП узгоджувати або переузгоджувати їх укладати угоди з ЯП і дій що виконуються у разі погіршення якості а також ініціювати механізми які будуть необхідні на операційному етапі. Операційний етап: призначеністю цього етапу є підтримання угод досягнутих протягом етапу встановлювання або у разі неможливості цього виконання належних дій. На цьому етапі суб'єкти виконують відстежування ЯП супроводження ЯП і або здійснюють запити щодо ЯП. Розділення на етапи не означає що дії виконувані як частина ФКЯП завжди можна розкласти на просту послідовність прогнозу встановлення і срункціювання: його призначеність є класифікація механізмів ЯП. На практиці на різних етапах діяльності з ЯП може бути потрібна одночасна наявність різних логічних об'єктів що підтримуюють одну й ту саму дію. Наприклад деякий етап установлювання який потребує комунікацій на одному рівні наприклад для підтримування узгоджень може передбачати щоб операційний етап було здійснено на нижчому рівні. Отже ФКЯП не обов'язково потребує дій на всіх трьох етапах. Наприклад для простої ЯП типу «якнайкраще в плані прикладених зусиль » використовують лише етап установлювання і незадіяний операційний етап. Більш того якщо необхідно модифікувати або знову узгодити вимоги з ЯП у процесі здійснення діяльності подальший етап установлювання може бути початий паралельно з поточним операційним етапом. Такий підхід усуває потребу визначати деякий «керівний» етап який би використав ті самі механізми що й етап установлювання . 7.1.2 Інформація з ЯП ФКЯП і механізми використовують і генерують інформацію пов'язану з ЯП яка називається інформація з ЯП. Інформацію з ЯП незалежно класифікують згідно з її використовуванням і значенням таким чином: 1 Інформацію поділяють на: контекст ЯП коли вона зберігається в деякому логічному об'єкті: параметри ЯП коли вона пересилається між логічними об'єктами. 2 Інформацію поділяють на: вимоги з ЯП якщо вона виражає деяку вимогу з ЯП. дані з ЯП в іншому випадку. 7.1.3 Взаємодія щодо ЯП ФКЯП можна ініціювати трьома способами. Вони можуть бути: постійно працюючими; запитаними користувачем послуги наприклад деякий застосунок-процес що потребує гарантій досягнення певного рівня пропускної спроможності; ініційованими третьою стороною якою може виступати наприклад деякий керівник-розпо-рядник систем віддаленого доступу або локальний керівний процес. Аналогічним чином користувачі послуг або треті сторони можуть ініціювати механізми ЯП. Наприклад механізми ЯП можуть ініціювати постачальники послугу разі виявлення зниження ЯП. В окремому випадку з'єднання між двома користувачами послуг яке підтримується постачальником послуг призводить до деякого набору вимог взаємодії між суб'єктами що беруть участь в обміні даними. У цьому разі визначають деякі можливі взаємодії і приклади їх використовування: • користувач і послуг із користувачем -ами послуг узгодити ЯП на якій вони будуть функціювати і ЯП що запитується від базових послуг нижнього рівня • користувач і послуг із постачальником послуг запитати ЯП що доставляється послугою або модифікувати існуючу ЯП • постачальник послуг із користувачем -ами передати відповіді і вказівки на запити послуг і передати інформацію що відстежується та стосується характеристик ЯП • користувач і послуг із третьою стороною -ами встановити середовище або зробити запит щодо середовища ЯП і запитати інформацію що відстежується та стосується середовища ЯП загалом або окремої взаємодії • третя сторона -и із користувачем -ами інформувати користувача послуг про інформацію що стосується середовища ЯП або окремої взаємодії • постачальник послуг із третьою стороною -ами : запитати допомогу для задоволення вимог з ЯП користувача послуг • третя сторона -и з постачальником послуг відреагувати відповісти на такі запити 7.1.4 Використовування механізмів керування Діяльність із ЯП на будь-кому з етапів може бути ініційована і виконана: повністю суб'єктами які беруть участь у звичайному функціюванні систем; частково механізмами керування які знаходяться поза сферою стандарту. Наприклад у ВВС це могло б зажадати керування рівнем ВВС системами ВВС або їх комбінацією . 7.2 Етап прогнозування Етап прогнозування стосується встановлення контексту ЯП за допомогою відповідних запитів і аналізування для прогнозування характеристик ЯП системи. Виходячи з цього контексту можливо обчислити будь-яке потенційне збурення в тому випадку якщо робляться спеціальні дії і встановити відповідні рівні для параметрів ЯП а також пересвідчитися в тому що запити не будуть конфліктувати з будь-якою політикою керування доступом. 7.3 Етап установлювання 7.3.1 Вступ На етапі встановлювання розглядувані сторони повинні домовитися щодо вимог ЯП які повинні задовольнятися під час подальшої діяльності систем а також ініціалізувати механізми підтримування етапу функціювання. Стандарт із ЯП не вимагають від сторін досягнення угод певного виду стосовно яких-небудь окремих характеристик ЯП: зацікавлені сторони повинні самі визначити свої вимоги з ЯП і намагатися належним чином досягнути угод. Етап установлювання ініціюється користувачем послуг або третьою стороною яка бажає встановити або перевстановити або модифікувати вимоги з однієї або декількох характеристик розглядуваної діяльності з ЯП. Ініціатор виражає свої вимоги в термінах параметрів вимог із ЯП що передаються іншому відповідному суб'єкту чи суб'єктам. У деяких випадках вимога просто висувається зі ставленням до інших суб'єктів. У інших випадках з цього етапу починається процес узгодження який у разі успіху веде до угоди між усіма суб'єктами відносно рівнів ЯП які будуть запропоновані для розглядуваних характеристик . Він також розглядає дії які треба зробити з метою відстежування супроводу ЯП або повідомлення про зміни в досягнутій ЯП. Процес узгодження вимог із ЯП наведено в 7.3.2. Він містить визначання семантики параметрів вимог із ЯП що стосується узгодження і пов'язані з цими діями. Угоди досягнуті на етапі встановлення можуть мати як наслідок певні дії які потрібні на етапі функціювання. Існує деякий зв'язок між здатністю або готовністю деякого постачальника послуг виконати певні дії й рівнем угоди з ЯП в якому може брати участь цей постачальник послуг у відповідь на вимоги з ЯП. Зокрема угоди між постачальником послуг і користувачами цих послуг які існують на обов'язкових і гарантованих рівнях угоди див. 7.3.2.4 і висувають деяку вимогу до постачальника послуг щодо виконання дій етапу функціювання з відстежування і або супроводу див. 7.4 . Ряд механізмів узгодження сформульовано в 8.2. Дії з ініціалізації які можна виконувати на етапі встановлювання описано в 7.3.2.5. Вони охоплюють розподіл і або резервування ресурсів користувачам або постачальникам послуг та ініціювання механізмів необхідних для підтримання етапу функціювання таких як відстежування. 7.3.2 Узгодження вимог із ЯП 7.3.2.1 Семантика параметрів вимог з ЯП Параметри вимог із ЯП можуть мати складну семантику охоплюючи: одне або більше значення однієї або більшої кількості характеристик ЯП; роль яку має це значення у встановленні ЯП якого можна досягти під час узгодження. Цією роллю може бути: верхня або нижня межа; верхній або нижній поріг; мета функціювання; додатковий параметр такий як межа деякого роду використовувана для обмеження можливих результатів узгодження; дії які треба робити по досягненню межі або порогу; природу угоди в яку вступають сторони що ведуть узгодження. У середовищах де угоди зазвичай досягаються для деякого заданого набору характеристик ЯП в окремих випадках відсутність вимог до ЯП для деяких таких характеристик може оповіщуватися у вигляді повідомлень про відсутність параметрів ЯП за допомогою спеціальних значень параметра наприклад «не задано» або іншими засобами. Необхідно зазначити що значення характеристики ЯП може виражати деяку статистичну вимогу на противагу детермінованій вимозі наприклад таку як границя середньої пропускної спроможності обчисленої за деяку задану специфічну тривалість періоду очікування події або деяке цільове значення ймовірності помилки. Такі вимоги описано в термінах статистичне похідних характеристик як визначено наприклад в 6.2.1.2 . Граничні значення і пороги з якими асоціюються дії називаються «тригерними точками». Під час установлювання ЯП може виникнути потреба виставити вимоги або узгодити деяку кількість тригерних точок разом із деяким оперативним цільовим значенням як показано на рисунку 7.1 і визначити дії асоційовані з ними а також природу угоди в яку вступають сторони. Ролі дії й угоди детальніше описано нижче. Рисунок 7.1 Границі й пороги ЯП 7.3.2.2 Тригерні точки ЯП і оперативне цільове значення Рисунок 7.1 ілюструє можливі співвідношення між значеннями асоційованими з границями порогами й оперативним цільовим значенням. Окрема вимога з ЯП може містити одне або більше таких значень. Примітка. Стандарт не зобов'язує яку-небудь систему або послугу пересилання даних реалізувати деякі або всі такі засоби. Значення описано швидше в термінах «висока якість» і «низька якість» ніж у числових значеннях оскільки для деяких характеристик високі числові значення можуть відповідати високій якості в той час як для інших характеристик таких як затримання пересилання високі числові значення можуть відповідати низькій якості. Оперативне цільове значення ЯП є деяким узгодженим або обов'язковим рівнем на якому або близько до якого відповідно до угоди підтримується ЯП. Існує два типи границь: Границя найнижчої прийнятної якості ГНПЯ нижче якої ЯП не повинна знижуватися; Границя найвищої регульованої якості ГНРЯ вище якої ЯП не повинна підійматися. Суворість заборони перетину границі і дії що виконуються в тому випадку якщо це сталося залежать від чинної угоди описаної в 7.3.2.4. Пороги ідентифікуються точками в яких визначаються специфічні дії. Вони відрізняються від границь тим що в них не закладено семантику вимоги заборони їх перетину. Кожне порогове значення повинно представляти нижчу якість ніж будь-яка задана ГНРЯ і вищу якість ніж будь-яка задана ГНПЯ. Поріг загального виду має два заданих значення «висока якість» і «низька якість» з кожним з яких пов'язана деяка дія. Значення «висока якість» повинно представляти ЯП яка більша або рівна значенню «низька якість». Дія над «високою якістю» виконується у разі перетинання порогу високої якості в напрямі зростання а дія на «низькій якості» виконується у разі перетинання порогу низької якості в напрямі зменшення. Переважно одна з дій є деякою дією типу «очищання» і це зазвичай дія пов'язана зі значенням порогу найближчого до оперативного цільового значення. Поріг загального виду проілюстровано на рисунку 7.2. Можливі і більш прості пороги їх можна визначати як підмножини вищого порогу загального виду з меншою кількістю дій і або лише з одним значенням замість двох. У разі порогу з єдиним значенням необхідно визначити чи повинне єдине значення розумітися як «висока якість» або «низька якість» для того щоб визначити напрям його перетину який спричинить виконання пов'язаної з ним дії. Рисунок 7.2 Поріг загального виду 7.3.2.3 Дії асоційовані з кордонами і порогами Будь-хто з сторін може зробити ряд можливих дій з досягнення деякої границі або порогу: відсутність якої-небудь дії наприклад дотримуючись угоди з ЯП виду «кращі зусилля» ; модифікація функціювання постачальника послуг або користувача послуг із метою утримання в межах границь; : збереження деякого значення для подальших посилань наприклад із метою запиту ; попереджувальне сповіщування наприклад «попередження» або «очистити» користувачев послуг або постачальнику послуг; перервати послугу. Примітка. Цей стандарт не зобов'язує мережевих постачальників здійснювати відстежування досягнутої ЯП а такоя переривати з'єднання або виклики у випадку якщо відстежувана ЯП падає нижче деякої заданої границі або порогу. 7.3.2.4 Рівні угоди Термін «рівень угоди» використовують для опису дій які постачальник послуг і або спожива1 послуг згодні виконати для підтримування узгоджених рівнів ЯП як визначено вище в 7.3.2.2. Відповідн дії можуть містити: відсутність якої-небудь дії; відстежування досягнутої ЯП; керування потоком інформації; обмеження досягнутої ЯП; резервування або перерозподіл ресурсів; попередження про перетин границь або порога; припинення або переривання діяльності; припинення або переривання інших процесів які конкурують за ресурси. Різноманітні можливі рівні угод можна визначати в межах заданого діапазону можливих дій. Від окремого постачальника послуг не потрібне підтримання будь-якого з цих рівнів. Цей підрозділ визначає три рівні угоди які можуть бути обов'язковими або узгодженими а саме: найкращі зусилля; обов'язково; гарантовано. Найслабшою угодою є така за якої всі сторони використовують свої найкращі зусилля для задоволення вимог користувачів але при цьому враховують той факт що немає впевненості в тому що узгоджена ЯП буде фактично забезпечена за відсутності зобов'язань відстежувати досягнуту ЯП або виконувати яку-небудь коригувальну дію якщо узгоджена ЯП не досягається на практиці . В угоді рівня обов'язково послуга повинна припинитися якщо досягнута ЯП опускається нижче узгодженого рівня; однак немає гарантії забезпечення узгодженої ЯП і насправді вона може бути навмисно знижена і надання послуг припиняється наприклад для задоволення деякого високопрі-оритетного запиту до послуг . У угоді рівня гарантовано узгоджена ЯП повинна бути гарантована так щоб потрібний рівень задовольнявся за винятком рідкісних подій таких як відмова устатковання . З цього випливає що послугу не будуть ініціювати доти поки вона не бути забезпечена в межах заданих границь. Примітка. Одним із можливих засобів реалізації угоди гарантованого рівня угоди є таке: після прийняття значення гарантованої найнижчої прийнятної якості НПЯ за умови що інші чинники ставлять під сумнів здатність системи доставити гарантовану НПЯ припиняються інші негарантовані примірники забезпечення послуг тобто обов'язкові або «кращі зусилля» або забезпечуються додаткові ресурси для гарантії підтримання НПЯ. Користувачів інформують лише в тому випадку коли всі негарантовані примірники забезпечування послуг уриваються і уривається гарантована НПЯ. Механізми які можуть використовувати для встановлення угод такого виду є предметом окремої діяльності стандартизації. 7.3.2.5 Знання і сприйняття угод по ЯП Як правило в кінці етапу встановлення сторони що беруть участь мають загальне розуміння досягнутих точних угод із ЯП. Проте стандарт з ЯП не вимагають щоб усі механізми узгодження інформували всі зацікавлені сторони про загальний набір узгоджених значень. У деяких середовищах значення деяких загальних характеристик ЯП можна змінювати від випадку до випадку. Наприклад при груповому функціюванні швидкість сприйняття даних в одній системі може бути сумою швидкостей пересилання даних іншими системами; і у разі використовування фільтрів у каналі швидкість введення даних може бути більшою ніж швидкість виведення. У таких випадках важливо визначити відповідні спеціалізації відповідних характеристик ЯП так щоб співвідношення між ними могли бути чітко виражені з метою уникнення описування протягом якого характеристики ЯП які насправді є різними представляються як «та сама» характеристика ЯП яка сприймається різними системами як та що має різні значення. 7.3.3 Механізми ініціалізації Процеси ініціалізації які можуть виконуватися на етапі встановлювання охоплюють: розподіл/резервування ресурсів для користувачів або постачальників послуг; ініціалізацію відстежування ЯП наприклад встановленням порогів; встановлювання параметрів що використовуються об'єктами системи на етапі функціювання наприклад тривалість періоду очікування події або довжина кадру. 7.4 Етап функціювання Завданням етапу функціювання є дотримування наскільки можливо угод з ЯП досягнутих на етапі встановлювання й ініціація відповідних дій у разі їх порушення. До основних дій які можна виконувати на етапі функціювання належать: відстежування ЯП яке може ініціюватися й виконуватися: повністю об'єктами які беруть участь у діяльності систем ЯП яких відстежується в такому випадку це називається «локальним відстежуванням»; частково механізмами керування які не належать до сфери дії стандарту у прикладі ВВС використовування керування рівнем ВВС або керування системами ВВС або обидва будуть називатися «відстежування за допомогою керування ВВС» ; фільтрацією. Примітка. Багато характеристик ЯП за їх природою не можуть фізично безперервно або безпосередньо відстежуватися. Наприклад для деяких характеристик потрібне відстежування за надзвичайно тривалий період щоб спостерігати досить подій які забезпечать статистичну достовірність. супровід ЯП який направлений на підтримання ЯП на допустимих рівнях; механізми супроводу ЯП охоплюють: розподіляння ресурсу; керування доступом тобто пряме керування швидкістю або моментом подавання даних у деякий інтерфейс наприклад у комунікаційний канал обміну даними ; налаштовування тобто компенсувальне регулювання функціювання об'єктів що локально обмінюються даними таких як об'єкти сусідніх рівнів ВВС; синхронізацію; фільтрування. запит із ЯП за допомогою якого об'єкти можуть запитати інформацію з ЯП з інших об'єктів; попередження з ЯП за допомогою якого об'єкти можуть інформувати інші об'єкти про події що відбулися. 7.5 Допоміжні послуги ФКЯП можуть використати допоміжні послуги що забезпечуються об'єктами керування. Одним із методів забезпечення керування загальної призначеності є керування системами ВВС яке може підтримувати ЯП таким чином: запит з ЯП і попередження з ЯП між об'єктами в різних системах підтримуються у разі здатності керування цих об'єктів в формі визначень керованих об'єктів як це описано в ССІТТ Rес.Х.720 | ІSО/ІЕС 10165-1 [3] і ССІТТ Rес.Х.722 | ІSО/ІЕС 10165-4 [5]; вичерпні функції відстежування забезпечуються керованими об'єктами з класів визначених для керування продуктивністю в стандартах функції керування системами наприклад: метричні об'єкти та атрибути згідно з ІТU-Т. Rес.Х.739 | ІSО/ІЕС 10164-11 [8]; функція підведення підсумків згідно з ІТU-Т. Rес.Х.738 | ІSО/ІЕС 10164-13 [7]; планування процесів підтримується за допомогою функції планування згідно з ІТU-Т. Rес. Х.746 | ІSО/ІЕС 10164-15; синхронізація часу між системами забезпечується за допомогою функції керування часом згідно з ІТU-Т. Rес. Х.743 | ІSО/ІЕС 10164-20 [9]. ФКЯП можуть також використати допоміжні послуги що забезпечуються для розподіленого обробляння такі як визначено в ВРО. 8 ЗАГАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ЯКОСТІ ПОСЛУГ 8.1 Вступ У цьому розділі класифіковано ряд механізмів ЯП які можна використовувати для задоволення вимог зазначених у попередніх розділах. Механізми ЯП є загальними механізмами в тому значенні що вони могли б застосовуватися для будь-якої характеристики ЯП а не бути специфічними для будь-яких індивідуальних характеристик ЯП. Керування індивідуальними характеристиками ЯП є предметом розділу 9. Механізми будуть тригерними в одному із двох випадків: вхід вимог з ЯП від іншого суб'єкта у формі параметрів ЯП. Це може оповіщувати про нові вимоги користувача деяку зміну в політиці або про деяку вимогу для нових рівнів функціювання зумовлену змінами в ресурсах доступних для забезпечення послуг; виявляння умови що потребує дії наприклад факт перевищення деяким виміряним значенням ЯП границі або досягнення деякої межі для якої визначена деяка дія див. 8.3.2 . 8.2 Механізми етапу прогнозування До механізмів етапу прогнозування належать ті які: наводять довідки щодо історії вимірювання ЯП яка відображає попередні рівні досягнутої ЯП; аналізують історію вимірювання ЯП яка відображає попередні рівні досягнутої ЯП; прогнозують характеристики ЯП у системі наприклад час завершення ; обчислюють потенційне збурення якщо специфічні вимоги ЯП потрібні і надаються; оцінюють рівні параметрів ЯП необхідні на етапі встановлювання; перевіряють що запити не будуть конфліктувати з політикою керування допуском до послуг. 8.3 Механізми етапу встановлювання 8.3.1 Вступ До механізмів етапу встановлювання належать ті які: призначають оперативні цільові значення межі або пороги для окремих характеристик ЯП і угоди про дії які обираються якщо ЯП не супроводиться; ініціалізують умови або механізми необхідні на етапі функціювання. Призначеність оперативних цільових значень меж або порогів «рівнів» для окремих характеристик ЯП може здійснюватися двома способами. Ініціатор може просто зажадати деяке значення для деякого рівня без узгодження за допомогою простого інформування відповідної сторони. В іншому випадку може використовуватися механізм узгодження. У загальному випадку тип використовуваного механізму узгодження буде залежати від семантики вимоги з ЯП. 8.3.2 Механізми узгодження Механізм узгодження використовують для встановлювання оперативних рівнів характеристик ЯП і узгодження виконуваних дій якщо ці рівні не підтримуються. Зазвичай їх використовують під час встановлювання комунікацій і відіграють роль у виявлянні того які механізми використовують на етапі функціювання. Вони можуть зажадати участі лише двох взаємодіючих сторін. Для двостороннього зв'язку між рівноправними партнерами в загальному випадку потрібна участь трьох сторін два користувачі послуг і один постачальник послуг тому ці механізми описують як тристоронні механізми узгодження. У разі зв'язку між багатьма рівноправними учасниками характеристики ЯП повинні бути узгоджені між відправником-постачальником послуг і декількома одержувачами. Залежно від застосовування значення характеристики може бути узгоджене між відправником-постачальником послуг і кожним індивідуальним одержувачем незалежно один від одного або між відправником-постачальником послуг і всіма користувачами спільно. Це веде до розділення механізмів узгодження ЯП на механізми «для всього з'єднання» і механізми для «вибору одержувача». У принципі кожна характеристика може бути предметом узгодження будь-якого виду залежно від конкретного застосунку який повинен бути підтриманим. Наприклад пропускна спроможність може узгоджуватися «для всього з'єднання» в тих випадках коли важливо щоб усі сторони отримали дані передані однією стороною без втрат. З іншого боку якщо втрата даних допустима пропускна спроможність може узгоджуватися кожним одержувачем окремо за допомогою «вибору отримувача». За цих умов фільтри що керуються характеристиками ЯП відповідним оброблянням даних наприклад інтелектуальним відбраковуванням фреймів можуть бути використані на етапі функціювання для обробляння потоку даних відправника щоб він відповідав потребам індивідуальних одержувачів. Це приклад того як узгодження впливає на вибір механізмів використовуваних на етапі функціювання. Аналогічно в багатьох випадках транзитне затримання узгоджується окремо для кожної пари відправник одержувач але для деяких застосунків може бути потрібна підтримка синхронізації між усіма одержувачами. Це потребує прив'язки границь транзитного затримання рівною мірою до всіх одержувачів і таким чином повинно узгоджуватися значення для всього з'єднання. У цьому випадку може використовуватися вибіркова буферизація для керування досягнутої ЯП. Механізми узгодження асиметричні в тому значенні що одна сторона їх ініціює і одна сторона завершує. Однак із цього не треба робити висновок що вимогам якої-небудь сторони надається більша вага ніж іншим: можлива побудова механізмів узгодження які б дали змогу сторонам виражати свої вимоги в термінах допустимих інтервалів значення і виводити з них операційну мету прийнятну для всіх. 8.3.3 Розподіляння ресурсу На етапі встановлювання можуть ініціюватися такі механізми розподіляння ресурсів як буфери лінії зв'язку об'єм каналу тощо для користувачів послуг і постачальників послуг. Ресурси можуть розподілятися детерміновано в такому випадку вони розділяються з іншими процесами на основі того що загальним готовим є те що оцінюється як достатнє для задоволення всіх потреб крім рідкісних подій. Ресурси можуть розподілятися одноразово і для всіх як частина етапу встановлювання або вони можуть бути предметом перерозподіляння в процесі етапу функціювання наприклад для нейтралізування виявленого зниження ЯП або для визначання діяльності вищого пріоритету. Механізми для розподілу ресурсу є предметом окремої стандартизації. 8.3.4 Механізми ініціалізації У принципі будь-які механізми етапу функціювання що описуються нижче можуть потребувати ініціалізації у процесі етапу встановлювання. 8.4 Механізми операційного етапу Цей підрозділ описує механізми етапу функціювання щоб підтримувати: відстеження ЯП; супровід ЯП; запит з ЯП; попередження з ЯП. 8.4.1 Відстеження ЯП Відстеження ЯП можна ініціювати і виконувати: повністю суб'єктами які беруть участь в нормальній діяльності систем ЯП яких відстежується в такому випадку це називається «локальне відстежування». частково механізмами керування які знаходяться поза сферою дії стандарту. У прикладі ВВС це називається «відстежування за допомогою керування ВВС» . Механізми відстежування повинні бути спричинені постачальником послуг якщо він згодний забезпечити обов'язковий або гарантований рівень ЯП. У разі керування ВВС функції відстежування встановлено в термінах визначень керованих об'єктів відповідних ресурсам відстежування яких здійснюється. Інформація може бути запитана за допомогою операції читання атрибутів або в загальнішому випадку виконанням керівних впливань які можуть бути специфічними для вимог відстежування. Інформація надана з власної ініціативи може бути згенерована в формі повідомлень. Відстежування можна планувати через використовування пакетів планування у визначеннях керованого об'єкта як визначено в означенні інформації керування ССІТТ Rес. Х.721 | ІSО/ІЕС 10165-2 або функції планування ІТU-Т Rес. Х.746 | ІSО/ІЕС 10164-15. Значення часу можуть бути синхронізовані між системами завдяки використовуванню функції керування часом ІТU-Т Rес. Х.743 | ІSО/ІЕС 10164-20. Додаткове керування через відстежування може досягатися за допомогою використовування метричних об'єктів як визначених у метричних об'єктах і атрибутах ІТU-Т Rес. Х.739 | ІSО/ІЕС 10164-11 і інших стандартах на функцію керування системами регулярної звітної інформації і виявляння сповіщення про події перетину порога. Примітка. Стандарт не містить зобов'язання мережевих постачальників відстежувати ЯП у будь-який час. 8.4.2 Супровід ЯП Метою супроводу ЯП є супровід ЯП на допустимих рівнях. Механізми супроводу ЯП містять: розподіл ресурсу; керування доступом тобто пряме керування швидкістю або часом подавання даних в інтерфейс наприклад у деякий канал комунікацій; керування виведенням; настройку тобто ту настройку що компенсує функціювання сусідніх рівнів; синхронізацію; фільтрування. 8.4.2.1 Розподіляння ресурсу Як відмічено в 8.3.3 механізми розподіляння ресурсу типово ініціюються в процесі етапу встановлювання. Проте ресурси можуть бути предметом перерозподілу в процесі етапу функціювання наприклад щоб нейтралізувати деяке виявлене зниження ЯП або підтримати діяльність вищого пріоритету. У загальному випадку вони можуть поєднуватися з механізмами регулювання див. нижче відповідно до 8.4.2.4 . 8.4.2.2 Керування доступом Механізми керування доступом обмежують прийом запитів на обслуговування від логічних об'єктів користувача для забезпечення гарантії неперевантаження ресурсів або для того щоб існуючі часові обмеження не розривалися і допускають запити користувача у тому випадку коли запити потенційно можуть задовольнятися . 8.4.2.3 Керування виведенням Механізми керування виведенням обмежують пересилання даних до призначених для користувача логічних об'єктів інформують про відсутність перевантаження ресурсів і своєчасність пересилання. 8.4.2.4 Механізми настройки Підтримування ЯП на певному рівні є предметом настройки ЯП. Для цього необхідна керівна система яка бере до уваги відмінності між бажаною і виміряною ЯП і допускає зворотний зв'язок із системою що настроюється. Цей підрозділ визначає механізм настройки послуг що забезпечуються ЯП для досягнення рівня ЯП потрібного користувачу оскільки ЯП може динамічно змінюватися внаслідок різних причин тобто вузькі місця ресурсу додаткові користувачі послуг тощо . Реалізація механізму настройки корисна розробникам послуг для реалізації гарантій послуг а також для зовнішньої настройки ЯП у разі послуг що не мають механізму настройки наприклад для чіткого досягнення певних умов функціювання для верифікації експериментів . Механізм настройки функціює в процесі роботи системи і потребує обчислень у реальному часі. 8.4.2.4.1 Внутрішня настройка системи Для керування внутрішньою швидкодією системи пропонується цикл зворотного зв'язку. Постачальник послуг буде регулювати деяку певну внутрішню продуктивність для деякого окремого значення при досягненні узгодженої ЯП. Необхідно виконати такі операції для внутрішнього регулювання системи: а обчислити необхідну продуктивність системи з узгодженою ЯП; b ідентифікувати виміряти поточну продуктивність системи; с обчислити різницю між необхідною продуктивністю системи і виміряною продуктивністю системи; d перевстановити системні засоби для досягнення необхідної продуктивності системи узгодженої ЯП . 8.4.2.4.2 Зовнішня настройка системи Зовнішню настройку системи використовують для систем без внутрішньої системної настройки. Узгоджена ЯП буде контролюватися з точки зору користувача тобто обчислювання різниці продуктивності виконується в термінах ЯП. Таким чином зовнішня настройка явно обслуговує вимоги користувача послуг. Недоліком цього механізму є те що необхідне відображення ЯП в ПС і ПС в ЯП. Це може бути забезпечене взаємовідносинами встановленими користувачем на практиці. В операції настройки системи що включаються в механізм долучено такі механізми: а вимірювання параметрів продуктивності відповідних послуг тобто кінцевої системи або послуг пересилання ; b переклад у значення ЯП; с обчислювання різниць із ЯП; d впливання компонентів що стосуються ЯП кінцевої системи або послуг пересилання . Рисунок 8.1 - Механізм внутрішньої настройки системи 8.4.2.5 Механізми синхронізації На етапі функціювання можуть викликатися механізми для: розподіляння інформації за часом наприклад довідкові години ; синхронізації дій і подій; забезпечування інших форм когерентності і узгодженості. 8.4.2.6 Механізми фільтрування Механізми фільтрації це механізми перетворення елементів що передаються для зміни їхніх деяких властивостей пов'язаних із ЯП і за допомогою цього сприяють підтримці ЯП. Приклади включають компресію й інтелектуальне відкидання які можуть зменшити вимоги до пропускної спроможності і таким чином дозволити системі використовувати канали з меншою потужністю. Деякі типи фільтрації охоплюють аналіз ряду властивостей ЯП: наприклад відкидання може знизити якість зображення для того щоб відповідати вимогам своєчасності. Рисунок 8.2 Механізми зовнішньої настройки системи 8.4.3 Механізми запиту з ЯП і сповіщення з ЯП Механізми запиту з ЯП і попередження з ЯП виконуються суб'єктами керування з метою знаходження і отримання керівної інформації що стосуються ЯП і відповідно із метою сповіщення про зміну характеристик ЯП. Там де керування системами ВВС використовується щоб підтримати запити з ЯП або попередження з ЯП необхідно визначити можливості керування логічними об'єктами у формі визначень керованих об'єктів як визначених в інформаційній моделі керування згідно з ССІТТ Rес. Х.720 | ІSО/ІЕС 10165-1 і керівні вказівки з визначання керованих об'єктів згідно з ССІТТ Rес. Х.722 | ІSО/ІЕС 10165-4. 8.4.4 Механізми динамічного планування зв'язку Механізми динамічного планування обміну даними можуть бути потрібні на етапі функціювання для гарантування обліку часових обмежень або затримок заданих користувачами під час постачання повідомлень в умовах динамічної зміни поведінки мережі. До механізмів динамічного планування зв'язку належать механізми призначені для: призначеності пріоритетів ПБД; часової й просторової послідовності когеренції; динамічного планування ПБД. 9 СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ПОСЛУГ 9.1 Вимоги до ЯП що стосуються лише характеристик ЯП У цьому підрозділі описано деяку кількість вимог до ЯП специфічних для окремих характеристик ЯП. 9.1.1 Вимоги тривалості очікування події Вимоги тривалості очікування події є фундаментальними для категорії Критичне за часом ЯП. Загалом вимога тривалості очікування події є деякою вимогою суть якої полягає в тому що деякий час затримання повинен потрапити в деякий заданий діапазон тобто що вимога тривалості є деякою вимогою із двома параметрами tmin і tmax: 9.1.2 Вимоги пропускної спроможності Загалом деякий запит для деякої індивідуальної пропускної спроможності є безглуздим без інформації про пропонований трафік. Залежно від точної вимоги додаткова інформація може містити значення максимуму середнього і тривалість пакета для обох бітів/байта і пакетів/кадру вона має виражати їх як значення деякої відповідної характеристики пропускної спроможності і деякий період часу . В окремому випадку механізми узгодження пропускної спроможності будуть часто потребувати щоб така додаткова інформація була надана і оброблена відповідним чином. 9.1.3 Вимога виявлення прихованої відмови Виявлення прихованої відмови є деякою фундаментальною вимогою для великої кількості різноманітних категорій системи. Це стосується механізмів виявляння асоційованих із характеристиками які стосуються загальної надійності стабільності тощо системи. Виявляти приховану відмову можна за допомогою вимірювання обраних характеристик і порівняння результатів із заздалегідь визначеними порогами. Виявивши приховані відмови механізми ЯП ініціюються для виконання коригувальних дій. Виявляння прихованої відмови може містити ряд механізмів: а механізм відстежування й аналізування потенційного збурення; Ь механізм раннього попередження; с механізм керування допуском; d механізм керування виведенням. 9.1.4 Індикація потенційного збурювання Це вимога щодо того щоб будь-яке збурення системи яке виникає через доповнення або через зміну в деякому процесі застосунку показується так щоб могла бути виконана придатна дія. Механізми прогнозу повинні визначатися специфічно і взаємодії таких механізмів із різними елементами моделі ЯП див. розділи 5 і 6 потрібно буде виразити належним чином. Функція Прогноз збурювання прогнозує потенційне збурювання і показує ступінь потенційних проблем. 9.2 Вимоги до ЯП що стосуються множинних характеристик Найбільшою вимогою до ЯП є деяка комбінація вимог до ЯП для індивідуальних характеристик ЯП де комбінація є виконаною в окремих вимогах застосунку. Щоб допомогти встановленню таких комбінацій у цьому підрозділі ідентифікуються такі загальні випадки: масові дані: висока пропускна спроможність низька частота помилок; інтерактивний: низьке затримання низька частота помилок; синхронний: висока пропускна спроможність постійне затримання; прецизійний час: постійне затримання фіксована пропускна спроможність. 10 ВЕРИФІКАЦІЯ ЯКОСТІ ПОСЛУГ 10.1 Вступ і стадії Верифікація ЯП є процесом порівняння потрібної ЯП зі спостережуваною ЯП в одній або декількох стадіях проектування реалізування тестування і функціювання деяких послуг. Тривалість реалізування деяких послуг поділяється на три головні стадії кожна з яких містить окремі завдання необхідні для верифікації ЯП. На першій стадії стадії проектування послуг це може бути деякою вимогою верифікувати або відповідати деякому опису проектування послуги вимогам бажаної користувачами ЯП. На другій стадії стадії тестування верифікація відповідності деякого реалізування послуг їхньому опису також могла б містити вимір і керування Параметрами продуктивності системи ПС . На фінальній стадії стадії функціювання послуг могла б бути неавтономна верифікація того чи відповідає поточна ЯП бажаній користувачами ЯП у рамках контракту на обслуговування. Для досягнення цієї мети під час розглядання послуг мають бути механізми реалізування відстежування керування і регулювання ЯП у реальному часі. Примітка 1. Деяке обслуговування не обов'язково забезпечене такими механізмами. Користувач послуг відповідальний за визначання чи має обслуговування такі можливості. Примітка 2. Стадії часу життя послуг описані вище не відповідають і не повинні плутатися з фазами діяльності в сфері ЯП які визначено у розділі 7. 10.2 Поняття верифікації якості послуг Досягнута ЯП залежить від продуктивності використовуваної базової системи/мережі. Тому будь-які твердження про ЯП від постачальників послуг залежать у свою чергу від специфіки ПС послуг. Верифікація ЯП включає порівняння потрібної погодженої ЯП і обчисленої ЯП. Твердження щодо верифікації ЯП формулюється як таке: ЯКЩО обмеження на ПС ТО вимоги до ЯП і означає: усі виміри ЯП передані як значення параметра або діапазонів або середні значення параметра є верифікованими після того як мережа керується відповідно до встановлених обмежень на ПС див. рисунок 10.1 . Обмеження на ПС є булевими функціями що набувають значення істинно якщо виміри по ЯП задовольняють визначені користувачем співвідношення. Рисунок 10.1 Твердження щодо верифікації ЯП 11 ВІДПОВІДНІСТЬ НЕСУПЕРЕЧНІСТЬ ТА УЗГОДЖЕНІСТЬ 11.1 Відповідність та взаємозв'язок стандартів В інформаційних технологіях «відповідність» є властивість яку згідно із запевненням постачальника цих технологій мають реалізації окремих стандартів наприклад стандартів протоколу чи інших технічних вимог . Цей стандарт не призначено для того щоб йому безпосередньо відповідали деякі реалізації він містить положення з якості послуг і на нього будуть посилатися стандарти технічних вимог що потребують відповідності. Отже «відповідності» цьому стандарту бути не може. Співвідношення між стандартами відрізняються від співвідношень між стандартом і його реалізацією у вигляді системи послуги технології для опису цих співвідношень застосовують іншу термінологію. Таким чином природа співвідношення між цим стандартом та стандартами які на нього посилаються наприклад стандартами послуг протоколів та іншими не може бути виражена у вигляді традиційних формулювань відповідності. У зв'язку з цим для опису цього співвідношення застосовують поняття несуперечності та узгодженості.1 Визначення і твердження наведені нижче використовують визначання стверджувального коментаря. Оскільки співвідношення між вмістом цього стандарту та іншими основними положеннями моделями послугами і протоколами які на нього посилаються є співвідношеннями несуперечності і відповідності як описано нижче не існує відповідності цьому стандарту. Будь-яку верифікацію будуть проводити вивченням Рекомендацій ІТU-Т | міжнародних стандартів які на нього посилаються. 11.2 Визначання 11.2.1 Несуперечність Вважають що деякий стандарт специфікація є несуперечним щодо іншого стандарту на який він посилається якщо посилання в першому документі виконано так що не змінено змісту стандарту на який посилається. 11.2.2 Узгодженість Вважають що деякий стандарт узгоджений із застосовними вимогами стандарту на який він посилається якщо справедливі такі твердження: а стандарт на який посилаються встановлює вимоги використовуючи дієслово «повинен» застосовні до того типу стандартів до якого відноситься стандарт що містить посилання; b стандарт на який посилаються містить розділ про «узгодженості» для уточнення того які саме вимоги застосовні до того типу стандартів до якого відноситься стандарт що містить посилання; і стандарт що містить посилання містить твердження про узгодженості з тим стандартом на який посилається іі факт що застосовні вимоги задоволені може бути встановлений перевірянням вмісту стандарту що містить посилання. 11.3 Застосовування вимог несуперечності та узгодженості 11.3.1 Загальні положення У цьому підрозділі встановлено яким чином стандарти які посилаються на цей стандарт можуть застосовувати поняття несуперечності та узгодженості визначені вище. Твердження про несуперечності та узгодженості з цим стандартом повинні бути наявними в тих стандартах які на нього посилаються щоб уникнути неузгодженості та неоднозначності. 11.3.2 Несуперечність Деяка архітектура основні положення багаторівнева модель модель з єдиним рівнем означення послуги або опис протоколу в яких твердиться про Несуперечність щодо цього стандарту та інших ІТU-Т Рекомендацій | міжнародних стандартів з ЯП що доповнює його повинні обирати застосовні елементи з установленого списку а саме: «Ця {архітектура багаторівнева модель модель з єдиним рівнем визначання послуги чи опису протоколу}2 а використовує поняття введені в основних положеннях з ЯП з ідентичними визначеннями і термінологією для таких термінів...; b розширює поняття визначені в основних положеннях з ЯП для таких термінів...; с визначає такі поняття...». Останній елемент з наведеного вище списку повинен використовуватися в тому випадку коли деякий термін застосовують у значенні відмінному від того що міститься в цьому стандарті. 11.3.3 Узгодженість 11.3.3.1 Узгодженість деякої архітектури основних положень або моделі Деяка архітектура основні положення або багаторівнева модель яка є узгодженою з цим стандартом і яка уточнює вміст цього стандарту повинна містити твердження: 1 Ці поняття виведено із затверджених інтерпретацій базової еталонної моделі ВВС див. Rес. ІТU-Т.Х.200 | ІSО/ІЕС 7498-1 . 2 Під час формулювання твердження невідповідні елементи треба вилучити. «Ця архітектура основні положення або багаторівнева модель є узгодженою з основними положеннями з ЯП в тому що вона описує операції дії та механізми які визначено в основних положеннях з ЯП». 11.3.3.2 Узгодженість деякого опису протоколу Деяке визначення протоколу яке є узгодженим із цим стандартом повинно містити твердження: «Це визначення протоколу узгоджене з основними положеннями з ЯП в тому що воно описує функції які належать окремому рівню як це встановлено у відповідному розділі цього документа». 11.4 Несуперечність та узгодженість з ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1 a цей стандарт є несуперечним щодо ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1; b цей стандарт є узгодженим із підрозділами 5.10 7.2 7.4 7.5 та 7.6 ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1. ДОДАТОК А обов'язковий МОДЕЛЬ ЯКОСТІ ПОСЛУГ ДЛЯ ВВС А.1 Вступ Модель ЯП для ВВС визначає принципи архітектури поняття і структури на яких ґрунтується забезпечення ЯП у ВВС. Сама модель не встановлює параметри ЯП інформації з ЯП якими обмінюються під час встановлювання ЯП. Модель ЯП для ВВС разом зі змістом розділу 6 забезпечує основу для застосовування розділів 7 8 і 9 до ВВС для описування забезпечування і керування ЯП ВВС комунікацій. А.2 Принципи архітектури Модель ЯП для ВВС заснована на поняттях базової еталонної моделі взаємозв'язку відкритих систем і основних положень керування ВВС. У моделі розглядають два класи об'єктів що беруть участь у керуванні ЯП у відкритих системах: системні об'єкти ЯП об'єкти що відіграють роль у рамках усієї системи ; об'єкти ЯП-рівня об'єкти зв'язані з функціюванням конкретної М -підсистеми . Системними об'єктами ЯП є ті що координують відповідність вимогам які поставлено до системи. Системні об'єкти ЯП взаємодіють з об'єктами ЯП рівня для відстежування і керування функціюванням системи. Крім того вони можуть реалізувати керовані об'єкти як засоби взаємодії об'єктів керування системою для забезпечування ЯП у системі. Об'єкти ЯП-рівня здійснюють безпосереднє керування об'єктами протоколу необхідними для підтримання ЯП-з'єднань. У процесі цього вони відповідають на керівні впливання з боку системних об'єктів ЯП і можуть погоджувати з користувачем послуг рівня і їх безпосереднім підлеглим постачальником послуг поставлені до них вимоги. На рисунку А.1 показано взаємозв'язок між системними об'єктами ЯП і об'єктами ЯП-рівня. Крім зв'язку з М -об'єктами ЯП системні об'єкти ЯП зв'язані з Ы -користувачем-послуг і з М-1 -поста-чальником-послуг [ М -об'єкти ЯП не є М -об'єктами в сенсі базової еталонної моделі ВВС]. Подробиці цієї взаємодії не розглядають під час моделювання М -рівня. У відкритих системах що відповідають деякому набору ВВС стандартів деякі об'єкти ЯП можуть бути порожніми тобто можуть не виконувати ніяких функцій зв'язаних із керуванням ЯП . Не потрібно щоб кожен об'єкт ЯП був присутнім на кожному рівні. Отже окремі реальні відкриті системи можуть бути сконфігуровані так щоб володіти лише підмножиною із найзагальнішого набору об'єктів ЯП описаного в цьому підрозділі. Рисунок А.1 Взаємозв'язок системних об'єктів із ЯП-об'єктами ЯП рівня А.З Мотивація забезпечення ЯП Система що реалізує заходи для встановлювання регулювання й відстежування ЯП на своїх з'єднаннях відповідає вимозі підприємства з передбачуваності тих або інших аспектів своїх комунікацій. Ця вимога представлена в системній політиці регламенті ; ця політика встановлює обмеження у межах яких повинне відбуватися функціювання системи. У свою чергу з цієї системної політики випливає політика рівня що застосовують до кожного рівня стека протоколів. На рисунку А.2 представлено загальну модель того як забезпечення послуг може відповідати вимогам користувачів послуг. Існують два види загальних керівних вхідних даних для забезпечування послуг: вимоги з ЯП користувача що встановлюють початкові умови для забезпечування послуг; результати спостереження за функціюванням системи зв'язку який забезпечує зворотний зв'язок що може призвести до зміни мережею своїх параметрів функціювання. Рисунок А.2 - Вимога до ЯП А.4.1 Інформація що підлягає обміну Об'єкти ЯП обмінюються відповідними до ЯП інформаційними елементами у вигляді ЯП-параметрів що можуть бути таких видів: вимоги з ЯП: сформульована вимога до однієї або кількох характеристик ЯП. Прикладом є набір параметрів ЯП використовуваний в узгодженні ЯП на конкретному N -ПДП. дані ЯП: ЯП-інформація відмінна від вимог до ЯП. Вона включає міри попередження запити інформації тощо. Термін N -ЯП вимогу використовують для позначання параметрів вимог до ЯП якими обмінюються через N -границю послуг між об'єктами в рамках N -підсистеми. А.4.2 Інформаційний потік на N -границі послуг У загальному випадку N -користувач-послуг і N -постачальник-послуг обмінюються інформацією зв'язаною з ЯП. На рисунках А.3 і А.4 наведено типові приклади потоку вимог до ЯП на N -границі послуг для непідтверджених і підтверджених N -засобів послуг відповідно приклад узято з існуючих стандартів послуг ВВС . Однак рисунки А.3 і А.4 не покривають усі можливі випадки. Рисунок А.З Приклад потоку вимог з ЯП у непідтвердженому N -засобі-послуг Рисунок А.4 Приклад потоку вимог з ЯП у підтвердженому N -засобі-послуг А.4.3 Інформаційний потік у N -підсистемі На рисунках А.5 і А.6 представлено загальний вигляд потоку вимог до ЯП між N -підсистемами й усередині N -підсистем для випадків вихідної і вхідної інформації такі інформаційні потоки описані в деталях у А.5.7 і А.5.8 . Потік називається вихідним якщо вимоги до ЯП виражені в деякій точці N -підсистеми приводять до однієї з подій: можливо модифіковані вимоги з ЯП передаються до М-І -підсистеми через N-1 -границі послуг; можливо модифіковані вимоги по ЯП повідомляють рівноправній N -підсистемі з N -протоколом. Аналогічно потік називають вхідним якщо N -підсистема одержує ЯП вимоги або: з N-1 -підсистеми через N-1 -границі послуг; або містяться в N -протоколі переданому рівноправною N -підсистемою. Кожний з потоків показаних на рисунках А.5 і А.6 має відповідний «зворотний» потік що має місце якщо об'єкт одержує вимоги з ЯП і дійде висновку що він не може їх задовольнити. У цьому випадку відповідальність за дії повертається до попереднього об'єкта потоку. Крім цього N -підсистема може самостійно ініціювати вихідний чи вхідний потоки без відповідних вимог що переміщаються відповідно через N-1 -чи N -границі послуг. Подібна ситуація виникає у разі виявлення одним з об'єктів N -підсистеми таких змін у досягнутій ЯП що необхідне втручання. Події такого типу можуть приводитися в дію функціями відстежування ЯП у N-підсистемі або виникати як результат взаємодії з рівнем або системним керуванням. У цих випадках може бути справедливий зображений на рисунку А.5 вихідний потік без верхнього обміну між N -користувачем-послуг і N -ФПР. Аналогічно зображений на рисунку А.6 вхідний потік ЯП-вимог може використовуватися без нижнього обміну даними між N-1 -постачальником-послуг і N -ФПР. Рисунок А.5 Вихідний потік ЯП-вимог усередині N -підсистеми Рисунок А.6 Вхідний потік вимог до ЯП усередині N -підсистеми На рисунках А.5 і А.6 показано декомпозицію N -підсистеми на N -ФПР N -ФРЯП і N -ПС ролі яких детально пояснено нижче. Ця декомпозиція є детальнішим описом порівняно з тим що використовують у визначенні послуг рівня. Весь потік між N - і N-1 -підсистемами розглядають як переданий у N-1 -примітив послуг незалежно від того чи моделюється він у цьому розділі як такий що протікає між N-1 -ПС і N -ФПР чи між N-1 -ФПР і N -ПС. А.5 Рівнева модель ЯП для ВВС А. 5.1 Вступ Рівнева модель ЯП для ВВС відображає лише ті аспекти потоків вимог з ЯП і даних ЯП через границі послуг та всередині N -підсистем що зв'язані з роботою протоколів рівня. Вона моделює взаємодію за допомогою якої N -підсистеми на різних рівнях можуть запросити погодити чи декларувати ЯП на якому будуть функціювати вони і їхні підлеглі постачальники послуг. Більш того вона моделює взаємодію за якою може відбуватися обмін вимірами ЯП попередженнями з ЯП та іншою інформацією з метою прогнозу чи досягнутого ЯП та виміри чи регулювання. Ця взаємодія може мати місце в будь-який момент часу: вона не обмежена встановленням зв'язку чи асоціації і не повинна в обов'язковому порядку збігатися з моментами обміну даних хоча в багатьох випадках відбувається саме так. Інші потоки інформації наприклад потоки інформації що використовують керування системами знаходяться поза сферою стандарту. Для виконання своїх функцій у багатьох випадках об'єктам ЯП рівня може знадобитися послатися на збережений контекст ЯП або одержати доступ до інформації забезпечений системними об'єктами ЯП. Проте ці питання не розглядають у моделі рівня ЯП для ВВС. Примітка. Ця модель рівня для ЯП не покриває випадків множинних рівноправних систем і багатоабонентського функціювання а також випадків якої-небудь кореляції або синхронізації між окремими обмінами даними. Зокрема вона не охоплює вимог з ЯП для обробляння транзакцій. Подібні загальні можливості ВВС будуть долучати до наступних редакцій стандарту у процесі узгодження. А.5.2 Рівні і підрівні Вважають що відкрита система організована у виді семи N -підсистем що можуть функціювати і керуватися автономно. Деякі N -підсистеми далі декомпозуються відповідно до аналогічних принципів незалежності й автономії це особливо справедливо для рівнів 2 3 і 7 . Рівнева модель ЯП для ВВС призначена для подвійного застосовування: для N -підсистем що далі не декомпозуються тобто N -підсистем що включають єдиний N -об'єкт-протоколу що повністю виконує приписи протоколу для рівня ВВС наприклад транспортна підсистема ВВС що охоплює суб'єкт транспортного протоколу ВВС ; для автономного поділу N -підсистеми тобто ОПП або функцій усередині відкритої системи що відповідають підкомпонентам N -рівня. А.5.3 Ролі N -користувача-послуг У цьому підрозділі описано ті аспекти операцій N -користувача-послуг що відповідають керуванню ЯП усередині N -підсистеми. Під час обміну ЯП-інформацією на N -ПДП N -користувач-послуг може виступати в одній з таких ролей: як замовник він посилає ЯП-інформацію N -постачальнику-послуг і можливо одержує відповідну інформацію від N -постачальника-послуг; як одержувач він одержує ЯП-інформацію доставлену N -постачальником-послуг і можливо посилає відповідну відповідь. Треба зазначити що N -користувач-послуг виступає в ролі замовника й одержувача лише протягом N -засобу-послуг; отже у випадку N -послуг у режимі з установленням з'єднання окремий N -користувач-послуг може відігравати різну роль у різних N -засобах-послуг протягом одного або декількох N -з'єднань. А.5.4 Роль N-1 -постачальника-послуг У цьому підрозділі описано ті аспекти операцій N-1 -постачальника-послуг що відповідають керуванню ЯП усередині N -підсистеми. Під час обміну ЯП-інформацією на N-1 -ПДС N-1 -постачальника-послуг виконує такі дії: одержує ЯП-інформацію від N-І -користувача-послуг діючи як замовник і можливо відправляє відповідну інформацію тому самому N-1 -користувачу-послуг; відправляє ЯП-інформацію М-І -користувачу-послуг діючи як одержувач і можливо одержує відповідні відповіді від того самого М-І -користувача-послуг. А.5.5 Роль об'єктів ЯП-рівнів А.5.5.1 N -функція-керування-політикою N -функція-керування-політикою визначає політику що повинна застосовуватися до функцію-вання N -підсистеми. Вона визначає обмеження за яких приймають всі рішення N -підсистеми. Таким чином N -ФПР моделює будь-які дії які треба виконувати для керування функціюванням N -підсистеми. Наприклад N -ФПР може застосовувати політику безпеки. Така політика не належить до сфери стандарту але N -ФПР представляє точку взаємодії у якій знання ЯП може впливати на забезпечення безпеки і в якій розуміння безпеки можуть впливати на забезпечення ЯП. Завдяки цій функції N -ФПР може автономно ініціювати вхідний чи вихідний потік як описано у А.5.8 чи А.5.7 відповідно. Варто підкреслити що застосовування політики може викликати ініціацію інших дій N -ФПР; наприклад застосовування політики забезпечування безпеки може призвести до встановлення асоціації безпеки; для виконання своїх функцій N -ФПР може знадобитися доступ до інформації забезпечуваної системними суб'єктами ЯП або суб'єктами керування системами. Однак дані аспекти не є частиною моделі рівня ЯП для ВВС. А.5.5.2 N -ЯП-функція-керування Роль N -ФРЯП полягає в тому щоб ураховувати вимоги до ЯП під час обирання об'єктів що будуть брати участь в обміні інформацією. Наприклад якщо підсистема здатна працювати з кожним із декількох N -об'єктів-протоколів N -ФРЯП моделює впливання розумінь ЯП на вибір. На деяких рівнях N -ФРЯП може представляти точку взаємодії у якій знання ЯП може впливати на обирання адреси або на маршрутизацію і в якій розуміння адресації або маршрутизації можуть уплинути на обходження з ЯП. З уведенням N -ФРЯП у потік вимог до ЯП не випливає що треба обирати об'єкти у всіх потоках усіх рівнів. У багатьох випадках особливо після встановлення окремого обміну даними ця функція може бути порожньою щодо відсутності дій. Примітка. На поточний момент N -ФРЯЛ визначено винятково для участі в обиранні об'єктів охоплюючи впливання на адресацію і маршрутизацію . Інші можливі функції є предметом подальших досліджень. А.5.5.3 N -об'єкт-протокол N-об'єкт-протокол відповідає за виконання N -протоколу для забезпечення N -послуг N -користувача-послуг. Зокрема він відповідальний за узгодження ЯП із рівноправним и N -об'єк-том -ами -протоколом N -користувачем-послуг і N-1 -постачальником-послуг. На основі використовуваної ним інформації про ЯП N -об'єкт-протокол може автономно ініціювати вхідний чи вихідний потік як це описано у А.5.8 чи А.5.7 відповідно. А.5.6 Типи ЯП-взаємодії між підсистемами Вивчення прийняття відмова або модифікація вимог з ЯП у наступному описі потоків може включати різну кількість сторін. Становлять інтерес три загальних випадки: залучення об'єктів у N -підсистем на всіх рівнях; залучення двох N -користувачів-послуг та об'єктів у N -постачальника-послуг; залучення одного N -користувача-послуг і N -постачальника-послуг як у деяких протоколах ЛОМ . А.5.7 Вихідні потоки вимог ЯП А.5.7.1 Роль N -функцїі-політики-регулювання N -ФПР одержує N -ЯП-вимоги спрямовані N -користувачем-послуг і застосовує спеціальну політику визначену для N -підсистеми. У результаті застосовування політик до вимог до ЯП N -ФПР може почати одну з таких дій: відкинути вимоги з ЯП та інформувати N -користувача-послуг про це рішення; прийняти вимоги з ЯП і передати їхній N -ФРЯП; модифікувати вимоги з ЯП і передати їхній N -ФРЯП. Якщо N -ФПР інформована N -ФРЯП про те що ЯП-вимоги відкинуто вона може або повернути модифіковані вимоги N -ФРЯП або інформувати N -користувача-послуг про цю подію. У результаті виявлення змін у досягнутій ЯП може відбутися відмова від вимог з ЯП або їхня модифікація поза конкретним зв'язаним із цим обміном між N -користувачем послуг і N -ФПР. N -ФРЯП не може відрізнити цю ситуацію від нормальних подій. А.5.7.2 Роль N -функції-регулювання-ЯП N -ФРЯП одержує ЯП-вимоги від N -ФПР і виконує такі дії: вивчає вимоги з ЯП і вирішує чи можуть вимоги з ЯП бути виконані деяким існуючим N -об'єктом-протоколом. Якщо такий N -об'єкт-протоколу існує N -ФРЯП обирає його інакше N -ФРЯП відкидає вимоги з ЯП і інформує N -ФПР про це рішення; після обирання придатного N -об'єкта-протоколу N -ФРЯП може прийняти рішення про модифікацію вимог з ЯП або представити їхньому N -об'єкту-протоколу в зручнішому для нього вигляді; направляє можливо модифіковані ЯП-вимоги обраному N -об'єкту-протоколу; будучи проінформованою N -об'єктом-протоколом про те що вимоги з ЯП відкинуті N -ФРЯП може повернути модисріковані ЯП-вимоги N -об'єкту або обрати альтернативний N -об'єкт-прото-кол; інакше вона інформує N-ФПР про подію. А.5.7.3 Роль N -об'єкта-протоколу N -об'єкт-протокол повинен переконатися що всі висунуті ЯП-вимоги можуть бути виконані. Під час цього процесу йому може знадобитися: обрати характеристики протоколу необхідні для забезпечення запитаної ЯП; обрати ЯП-параметри та обмінюватися ними або погоджувати їх з N -об'єктом-протоколом того самого рівня; передавати ЯП-вимоги суміжному рівню тобто N -постачальнику-послуг чи N -користувачу-послуг відповідно . Кожна з цих операцій може закінчитися невдачею у випадку чого запитані вимоги з ЯП не можуть бути забезпечені. У цьому випадку повідомлення про невдачу передається назад до джерела вимог через N -ФРЯП. Далі у процесі виконання ЯП-керівної асоціації N -об'єкт-протокол може виявити що досягнута ЯП нижче прийнятної для асоціації. У цьому випадку N -об'єкт-протокол може проінформувати N -ФРЯП про цю ситуацію і взаємодія може бути продовжена. У цьому разі вихідний потік ЯП-вимог може виникнути без спеціального відповідного обміну між N -користувачем-послуг і N -ФПР. А.5.8 Вхідний потік вимог до ЯП А.5.8.1 Роль N-функції-регулювання-політикою N -ФПР одержує N-1 -ЯП-вимоги доставлені М-Ч -постачальником-послуг і застосовує певну політику визначену в N -підсистемі. Як результат застосування політики до ЯП-вимог N -ФПР може виконувати одну з таких дій: відкинути N-1 -ЯП-вимоги й інформувати N-І -постачальника-послуг; прийняти N-І -ЯП-вимоги й передати їхній N -ФРЯП; модифікувати N-1 -ЯП-вимоги й передати їхній N -ФРЯП. Якщо N -ФРЯП проінформувала N -ФПР про те що ЯП-вимоги відкинуто N -ФПР може прийняти рішення повернути модифіковані вимоги N -ФРЯП; інакше вона інформує N-1 -постачальника-послуг про цю подію. Внаслідок виявлених змін у досягнутій ЯП N -ФПР може автономно модифікувати N -ЯП-вимоги і передати їх N -ФРЯП. А.5.8.2 Роль N -функцїі-регулювання-ЯП N -ФРЯП одержує вимоги з ЯП від N -ФПР і виконує такі дії: вивчає вимоги з ЯП і вирішує чи можна їх виконати наявним N -об'єктом-протоколу. Якщо такий N -об'єкт-протоколу існує N -ФРЯП його обирає інакше N -ФРЯП відкидає вимоги з ЯП і інформує N -ФПР про своє рішення; після обирання придатного N -об'єкта-протоколу N -ФРЯП може прийняти рішення про модифікацію вимог з ЯП або про представлення їхньому N -об'єкту-протоколу в придатнішому для нього вигляді; направляє можливо модифіковані ЯП-вимоги обраному N -об'єкту-протоколу; під час одержання інформації від N -об'єкта-протоколу про те що вимоги з ЯП відкинуто N -ФРЯП може повернути модифіковані вимоги з ЯП N -об'єкту або обрати інший N -об'єкт-протоколу. Інакше вона інформує N -ФПР про цю подію. А.5.8.3 Роль N -об'єкта-протоколу N -об'єкт-протокол може одержувати ЯП-вимоги або від N-1 -постачальника-послуг через N -ФРЯП або від рівноправного N -об'єкта-протоколу. Ці джерела можуть висувати вимоги окремо один від одного або одночасно. У кожному з таких випадків N -об'єкт-протоколу може обрати переговори з джерелом вимог без звертання до N -користувача-послуг1 . У будь-якому випадку після перевірки того чи можуть вимоги бути виконані в принципі N -об'єкту-протоколу може знадобитися: модифікувати вимоги до ЯП так щоб вони могли бути використані; почати переговори з джерелом вимог можливо за участю N -користувача-послуг . Коли даний процес завершений N -об'єкт-протоколу доставляє вимоги з ЯП N -користувачу-послуг. Ці вимоги є похідними від отриманих N -об'єктом-протоколом у результаті можливих модифікацій. 1 У деяких протоколах ЛОМ може виникнути узгодження вимог для ЯП-інформації з рівноправним N -об'єктом-протоколу. Оскільки за цього N -користувач-послуг не може брати участь в узгодженні це рішення не рекомендують для загального використовування. Якщо який-небудь етап обробляння не може бути виконаний тому що недоступний придатний механізм протоколу що відповідає вимогам переговори були безуспішні або N -користувач-послуг відкинув передані йому вимоги N -об'єкт-протоколу інформує про помилку безпосереднє джерело вимог тобто або N -ФРЯП або рівноправний N -об'єкт-протоколу . У процесі виконання ЯП-керівної асоціації N -об'єкт-протокол може виявити що отримана ЯП нижче ніж прийнятна для асоціації. У цьому разі N -об'єкт-протокол може відправити вимоги до ЯП N -користувачу-послуг. При цьому вхідний потік ЯП-вимог може виникнути без відповідного обміну між N -постачальником-послуг і N -ФПР. А.6 Системна модель ЯП у ВВС У попередніх розділах операції ЯП у ВВС описано як співробітництво низки ЯП-об'єктів рівня. Це співробітництво в реальних системах зазвичай підтримується збереженою інформацією і функціями обробляння що не є специфічними для індивідуальних рівнів ВВС а діють для координації в цілому. Оскільки подібна інформація і функції самі не залучені до зовнішнього обміну даними і ніяким іншим способом не помітні зовнішнім системам відповідно до практики ВВС вони не моделюються як об'єкти у відкритих системах і визначаються під час їхнього реалізувапння. Такі відкриті системи можуть містити елементи що не є специфічними для рівня але помітні зовні і відіграють роль у керуванні ЯП. Вони охоплюють об'єкти керування функцію керування якістю системи і функцію керування системною політикою. А.6.1 Об'єкти керування Об'єкти керування зазвичай наявні у відкритих системах для підтримання керування системами ВВС а можливо і керуванням рівнями ВВС . Ті об'єкти що підтримують керування системами ВВС належать до одного з двох класів: ті що забезпечують інфраструктуру керування підтриманням обміну даними керування ПЗІК перепризначення подій ведення протоколу тощо; ті що використовують інфраструктуру керування для виконання окремих завдань керування виступаючи як об'єкти-розпорядники або керовані ресурси які моделюються керованими об'єктами . Застосовування ЯП до обміну даними керування є частковим випадком операції рівня ВВС і описано в попередніх підрозділах. Однак керування системами може бути також використане для забезпечення шляхів обміну даними з ЯП що асинхронні стосовно тих комунікацій ЯП яких підлягає керуванню; крім того це керування в загальному випадку може включати треті сторони. Для досягнення цієї мети треба визначити роль відповідних елементів у термінах системного керування тобто як елементів-розпорядників і керованих ресурсів у рамках певного середовища керування що містить керівні та керовані системи. У цьому разі можливості керованих ресурсів треба задавати у формі визначень керованого об'єкта як визначено в ССІТТ Rес. Х.720 | ІSО/ІЕС 10165-1 [3] і ССІТТ Rес. Х.722 | ІSО/ІЕС 10165-4 [5]. Це стосується будь-яких елементів описаних у цьому підрозділі включаючи нижче описані функцію керування якістю системи і функцію керування системною політикою. Крім звичайного використовування функцій системного керування ВВС для підтримання загальних операцій і повідомлення керування можуть бути особливо важливі для керування ЯП такі елементи: метричні об'єкти й атрибути: для забезпечування статистики середнього відхилу тощо даних ЯП і забезпечення їхньої приступності в попередженнях з ЯП або відповідях на запити з ЯП; функція нагромаджування: для збирання різноманітної інформації зв'язаної з визначеним часовим інтервалом вікном і забезпечення їхньої доступності в попередженнях з ЯП або відповідях на запити з ЯП; функція керування часом: для синхронізації часу між системами і підтриманням обчислювання тимчасових інтервалів. А.6.2 Функція керування якістю системи Функція керування якістю системи забезпечує: можливість настроювання на функціювання різних чинних об'єктів протоколу на системному рівні на відміну від безпосередньої взаємодії N -користувача-послуг або N -постачальника-послуг як описано в 8.4.2.4 ; забезпечення координації кожної з вимог модифікувати поводження вилучених систем через керування ВВС. А.6.3 Функція керування системною політикою Роль функції керування системною політикою аналогічна ролі N -ФПР на рівні. Долучення функції керування системною політикою як об'єкта означає що будь-які правила реалізовані на кожному конкретному рівні імовірно будуть залежати від правил установлених для всієї відкритої системи і можуть зажадати взаємодії з адміністратором зовнішніх правил для їхнього підтримання або зміни. Наприклад у випадку коли правила стосуються пересилання даних критичної за часом функції керування системною політикою може знадобитися доступ до інформації не лише щодо даної конкретної відкритої системи але й інших відкритих систем долучених до критичного за часом процесу пересилання даних. У випадку правил безпеки можливо буде потрібне підтримання обміну даними з адміністратором безпеки. ДОДАТОК В довідковий ВИЗНАЧАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ПОХІДНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У цьому додатку визначено статистичні похідні для характеристик наведених у 6.1.2 а саме: максимум мінімум і область значень; середнє значення; дисперсія і стандартний відхил; n-відсоток; статистичні моменти. Базові характеристики від яких будуть утворені статистичні похідні розглядають як випадкові змінні з визначеним розподілами ймовірностей. Статистичні похідні є функціями цих випадкових змінних як визначено нижче. Похідні визначені для дійсної випадкової змінної X що має розподіл імовірностей F де Якщо X має максимальне і мінімальне значення область значень X визначають як: Середнє значення або математичне очікування X у найзагальнішому випадку визначають як інтеграл Лебега: У тому випадку коли X має неперервний розподіл із функцією щільності f x це можна подати у вигляді: У тому випадку коли X має дискретний розподіл з ймовірностями це можна записати у вигляді: Дисперсія var X і стандартний відхил ?? визначають у такий спосіб: де Верхній л-відсоток для неперервного розподілу є значення що може бути перевищене з ймовірністю n % а нижній n-відсоток це значення що перевищується з ймовірністю 1-n %. Можна визначити різні моменти однак їхнє використовування очевидно обмежене. Загальний n-й центральний момент визначають як: ДОДАТОК С довідковий ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ СТАНДАРТАМИ І РЕКОМЕНДАЦІЯМИ З ЯКОСТІ ПОСЛУГ ТА ІНШИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ І МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ На рисунку С.1 показано як основні документи з ЯП у даний момент зв'язані з іншими документами. Рисунок С.1 Взаємозв'язок між документами Цей стандарт забезпечує загальну основу для координованого розробляння й удосконалювання широкого кола стандартів що визначають чи посилаються на вимоги або механізми якості послуги. У них запропоновано засоби розробляння й удосконалювання стандартів пов'язаних із ЯП а також міститься набір понять і термінів що будуть сприяти підтримці несуперечності стандарту пов'язаного з ЯП. Первісну роботу зі створення цих основних положень з ЯП було виконано в контексті ВВС з метою доповнення й уточнення опису ЯП що міститься в базовій еталонній моделі взаємозв'язку відкритих систем ВВС див. ІТU-Т Rес. Х.200 | ІSО/ІЕС 7498-1 . Проте мабуть керування ЯП важливе не лише для комунікацій ВВС але й у набагато ширшому контексті і доцільно сприяти поширенню загального підходу до ЯП на інші архітектури комунікацій на розподілене обробляння РО в цілому і на відкрите розподілене обробляння ВРО зокрема. Національна примітка. Національну термінологію базової еталонної моделі ВВС встановлює ДСТУ 2230 [12]. У зв'язку з цим цей стандарт структуровано і написано так щоб сприяти прийняттю цього підходу понять термінології і визначень різними колами. Поняття і терміни цього документа визначено без прив'язки до якої-небудь конкретної архітектури так щоб вони могли бути прийнятні і застосовуватися до різних архітектур і протоколів. Цей загальний підхід супроводжується прикладами з області ВВС ВРО й інших. Таким чином документ забезпечує концептуальну і функційну основу для ЯП що дає змогу незалежним групам експертів продуктивно працювати над розроблянням стандарту. Методи і механізми ЯП див. ІТU-Т Rес. Х.642 | ІSО/ІЕС ТR 13243 [1] забезпечують необхідну інформацію і настанови щодо поточних і запропонованих підходів до ЯП у різних областях. Цей документ містить посилання на стандарт інші стандарти технічних вимог і на поточні роботи пов'язані з ЯП а також визначення ряду широко використовуваних механізмів ЯП. Посилання і визначення будуть корисні тим хто розробляє та описує системи з удосконаленою ЯП а також слугуватимуть основою для виявляння загальних рис систем. ДОДАТОК D довідковий ІНФОРМАЦІЯ ПОВ'ЯЗАНА З ВАРТІСТЮ У цьому додатку висвітлено питання «вартості» у зв'язку з якістю послуги. У багатьох випадках користувачі послуг бажають накласти певні обмеження на витрати що можуть бути спричинені необхідністю задовольнити висунуті їм вимоги з ЯП. Таким чином може знадобитися передача інформації що стосується вартості одночасно з інформацією про ЯП а також її облік під час узгодження ЯП. Однак вартість забезпечення послуг може залежати від багатьох чинників відмінних від безпосередніх вимог до послуг наприклад таких як спеціальні контрактні умови і довгострокове використовування послуг. У зв'язку з цим вартість розглядають окремо від характеристик ЯП. Примітка 1. Інформація про вартість не накладає ніяких зобов'язань на загальні носії або їхні послуги щодо забезпечення якою-небудь інформацією або виконання яких-небудь дій. Незважаючи на те що вартість може бути виражена кількісно в грошових одиницях не обов'язково розглядати її як реальну в даний момент вартість події або забезпечення послуг. У багатьох випадках відносна індикація вартості може бути достатня для обирання деякого придатного варіанта із запропонованих. У деяких випадках вартість може бути розширеною комерційною вартістю що охоплює капіталовкладення у відповідні засоби наприклад оперативну пам'ять пам'ять для збереження даних потужність процесора навички. В інших випадках коли можна чітко оцінити необхідні для деякої події ресурси інформація про вартість може представляти абсолютну вартість події або послуг. У деяких випадках вартість може бути виражена в грошових одиницях однак доцільніше її формулювання в термінах інших ресурсів споживаних або відкинутих у результаті вимог з ЯП користувача. Варто розуміти що часто вартість обміну інформацією дуже складно визначити досить точно до виконання цього обміну і що дії з обчислювання і відстежування вартості а також готування звітності з вартості можуть значно збільшити цю вартість. Таким чином здатність забезпечити комунікаційні послуги без обчислювання вартості або її відстежування особливо у випадку простих дешевих комунікацій повинна також бути доступна. Крім того у випадку виконання оцінки вартості значення вартості що відрізняються на малу величину повинні розглядатися як рівні щоб уникнути «копійчаних війн» між конкурентними системами . Вартість послуги часто є функцією обраних опцій з ЯП і може в деяких випадках бути обчислена одержувачем послуг на основі інформації наданої постачальником послуг. Користувач може споживати ресурси що мають приховану вартість тому що їхнє використовування перешкоджає використовуванню деякого ресурсу наприклад пропускної здатності іншими користувачами. Примітка 2. Вартість послуги може бути виражена з різною точністю. Мінімально необхідний рівень повинен забезпечити користувачу достатню кількість інформації для обирання між можливими способами задоволення вимог стосовно характеристик ЯП. Це може бути досягнуто простою параметризацією виду «низька/середня/висока». Для характеристик що містять безліч дискретних варіантів або можливостей можуть бути надані спеціальні способи вираження вартості. Навіть у цьому випадку необхідно враховувати що вираження вартості в контексті ЯП не буде достатнім для того щоб виразити або замінити вартісні чинники що стосуються не пов'язаних або віддалено пов'язаних подій на тому самому підприємстві наприклад загальна корпоративна знижка пороги використовування тощо які визначають в умовах контракту. Вплив подібних чинників неможливо відбити у визначеннях і викладі матеріалу цих основних положень. ДОДАТОК Е довідковий БІБЛІОГРАФІЯ 1 ITU-T Recommendation X.642 1998 | ISO/IEC 13243:1999 Information technology Quality of service Guide of methods and mechanisms Інформаційна технологія. Якість послуг. Настанови щодо методів та механізмів 2 ITU-T Recommendation X.701 1997 | ISO/IEC 10040:1998 Information technology Open Systems Interconnection Systems management overview Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Оглядання системного керування 3 ССІТТ Recommendation X.720 1992 | ISO/IEC 10165-1:1993 Information technology Open Systems Interconnection Structure of management information: Management information model plus Technical Corrigendum 1:1994 Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Структура інформації керування. Модель керівної інформації та Технічна поправка 1:1994 4 ССІТТ Recommendation X.721 1992 | ISO/IEC 10165-2:1992 Information technology Open Systems Interconnection Structure of management information: Definition of management information plus Technical Corrigendum 1:1994 Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Структура інформації керування. Визначання інформації керування та Технічна поправка 1:1994 5 ССІТТ Recommendation X.722 | ISO/IEC 10165-4 Information technology Open Systems Interconnection Structure of management information: Guidelines for the definition of managed objects Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Структура інформації керування. Рекомендації щодо визначання керованих об'єктів 6 ССІТТ Recommendation X.736 1992 | ISO/IEC 10164-7:1992 Information technology - Open Systems Interconnection System management: Security alarm reporting function Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування 7 ССІТТ Recommendation X.738 1993 | ISO/IEC 10164-13:1992 Information technology Open Systems Interconnection System management: Summarization function Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування. Підсумкові функції 8 ССІТТ Recommendation X.739 1993 | ISO/IEC 10164-11:1994 Information technology Open Systems Interconnection System management: Metric objects and attributes Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування. Вимірювані об'єкти та атрибути 9 ITU-T Recommendation X.743 1998 | ISO/IEC 10164-20:1999 Information technology Open Systems Interconnection System management: Time management function plus Technical Corrigendum 1:2001 Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Системне керування. Функція часового керування та Технічна поправка 1:2001 10 ITU-T Recommendation X.802 1995 | ISO/IEC TR 13594:1995 Information technology Lower Layers security model Інформаційна технологія. Модель захисту нижчих рівнів 11 ITU-T Recommendation X.803 1994 | ISO/IEC 10745:1995 Information technology Open Systems Interconnection Upper Layers security model Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Модель захисту вищих рівнів . Національна примітка. 12 ДСТУ 2230-93 Системи оброблення інформації. Взаємозв'язок відкритих систем. Базова еталонна модель. Терміни та визначення. 681.3.074 35.100.05 Ключові слова: послуга якість послуг взаємозв'язок відкритих систем телекомунікаційні системи.