ДСТУ ISO/IEC TR 13243-2003

ДСТУ ISO/IEC TR 13243-2003 Інформаційні технології. Посібник із методів та механізмів якості послуг

ПЕРЕДМОВА 1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Інформаційні технології» ТК 20 при Держспоживстан-дарті України; Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та Міністерства освіти і науки України ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: К. Синиця канд. техн. наук керівник розробки ; А. Манако канд. техн. наук; В. Манако канд. фіз.-мат. наук; О. Войченко; О. Данилова 2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 жовтня 2003 р. № 166 з 2004-10-01 3 Національний стандарт відповідає ISO/IEC TR 13243:1999 Information technology Quality of service Guide to methods and mechanisms Інформаційні технологи. Якість послуг. Посібник із методів та механізмів Ступінь відповідності ідентичний IDТ Переклад з англійської en 4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ ЗМІСТ Національний вступ 1 Сфера застосування 2 Нормативні посилання 2.1 Ідентичні рекомендації та міжнародні стандарти 3 Терміни та визначення понять 3.1 Визначення основних положень з ЯП 3.2 Визначення відкритого розподіленого обробляння 4 Скорочення 5 Посилання на ЯП із рекомендацій міжнародних стандартів та інших документів 5.1 ЯП у спільних ITU-T рекомендаціях та ISO/IEC міжнародних стандартах 5.2 ЯП у ISO/IEC міжнародних стандартизованих профілях 5.3 ЯП у стандартах ISO/TC 184 5.4 ЯП в ITU-T рекомендаціях 5.5 ЯП у документах розроблених іншими організаціями 5.6 Досліджування в сфері керування ЯП 6 Методи і механізми етапу прогнозування 7 Методи і механізми етапу встановлювання 7.1 Методи досягнення угод із ЯП 7.2 Механізми розподіляння ресурсів 7.3 Механізми ініціалізації 8 Методи і механізми для операційного етапу 8.1 Механізми відстежування моніторингу 8.2 Механізми супроводу 8.3 Фільтри 8.4 Механізми запиту 8.5 Механізми попередження 9 Методи вивіряння верифікації ЯП 9.1 Вступ 9.2 Вивіряння ЯП на стадії проектування 9.3 Вивіряння ЯП на стадії тестування 9.4 Вивіряння ЯП на стадії виконання 10 Посилання на цей стандарт НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП Цей стандарт є тотожний переклад міжнародного стандарту ISO/IEC TR 13243:1999 Information technology Quality of service Guide to methods and mechanisms Інформаційні технології. Якість послуг. Посібник із методів та механізмів . Міжнародний стандарт ISO/ЕС TR 13243 розроблено спільним технічним комітетом ISO/IEC JTC 1. Відповідальний за цей стандарт в Україні Технічний комітет «Інформаційні технології» ТК 20 . Цей стандарт застосовують для сприяння використовуванню загальних методів і механізмів керування якістю послуг ЯП для різноманітних середовищ комунікацій і систем. Цей стандарт спрямований на полегшення використовування загальних методів і механізмів ЯП і сприяння узгодженості між різними застосовуваннями і системами під час їхнього звертання до ЯП. У стандарті наведено чинні стандарти й інші широко доступні документи що містять визначення характеристик ЯП і методів та механізмів ЯП. Цей стандарт містить визначення деяких методів і механізмів що їх широко застосовують. Ці методи і механізми було сформульовано так щоб вони узгоджувалися з основними положеннями з ЯП і щоб забезпечити їх широке застосовування. Очікується що в наступні видання цього стандарту ввійдуть додаткові методи і механізми також узгоджені з основними положеннями з ЯП. Цей процес забезпечить гармонізацію підходів і використовування ЯП у широкому діапазоні середовищ. До стандарту внесено такі редакційні зміни: «Національне доповнення» у розділі 2 виділено рамкою; структурні елементи стандарту: «Обкладинку» «Передмову» «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України. ДСТУ ISO/IEC TR 13243:2003 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Інформаційні технології Посібник із методів та механізмів якості послуг ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ПОСОБИЕ ПО МЕТОДАМ И МЕХАНИЗМАМ КАЧЕСТВА УСЛУГ INFORMATION TECHNOLOGY QUALITY OF SERVICE GUIDE TO METHODS AND MECHANISMS Чинний від 2005-07-01 ІПС 2-2005. с8 . 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ У цьому стандарті використано поняття і термінологію «Основних положень із якості послуг» далі ЯП ITU-T Rec. X.641 та ISO/IEC 13236. Його призначено для підтримання проектування тестування й установлення технічних вимог до систем послуг і протоколів обміну даними пов'язаних з інформаційними технологіями IT . Цей стандарт сприяє визначанню функцій керування якістю послуг ЯП і механізмів ЯП для окремих середовищ даних і технологій. Його можна також використовувати для інших видів діяльності пов'язаних із ЯП таких як тестування систем як матеріал із ЯП для посилань. Для реалізації цих завдань у цьому стандарті зібрано посилання з різноманітних джерел на методи і механізми які в деяких випадках подано так щоб сприяти їхньому використовуванню в різнорідних середовищах. Термін «метод» використано в найзагальнішому розумінні він охоплює будь-який процес функцію тощо що будь-яким чином пов'язані з ЯП на будь-якій стадії життєвого циклу системи. Критерієм для посилання на визначення або долучення визначень або технічних вимог до методів і механізмів ЯП у цьому стандарті є їхня потенційна застосовуваність для ширшого кола середовищ ніж це було передбачено спочатку хоча й у деякому певному контексті даних. Розділ 5 ідентифікує джерела визначень характеристик ЯП і пов'язаної з ними інформації. У розділах 6 7 і 8 обговорено методи і механізми для окремих етапів діяльності з ЯП які визначено в «Основних положеннях із ЯП»: розділ 6 розглядає етап прогнозування розділ 7 етап встановлювання а розділ 8 функційний етап. Розділ 9 описує методи для вивіряння верифікації тих аспектів поведінки системи що стосуються ЯП. Розділ 10 охоплює співвідношення між цим стандартом і рекомендаціями міжнародними стандартами або технічними звітами які на нього посилаються. Цей стандарт містить детальні визначення деяких механізмів ЯП. Деякі механізми узгодження ЯП однорангових об'єктів визначено в 7.1.1. Вони містять два однакових за своїм становищем рівноправних логічних об'єкти й у переважній більшості випадків мають також постачальника послуг що здійснює обмін даними між ними. У 7.1.2 наведено початковий опис деяких механізмів узгодження ЯП для 1 ? ? групових з'єднань пересилань що базуються на 7.1.1. У 7.1.3 описано механізми узгодження ЯП для ? ? ? груп з'єднань пересилань у деяких із яких можуть використовуватися механізми з 7.1.2. У 8.2.1 визначено деякі механізми керування ЯП для підтримання критичних за часом застосувань. Цей стандарт не містить методи й механізми захисту. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Наступні рекомендації і міжнародні стандарти містять положення що через посилання на них у тексті становлять положення цього стандарту. Під час опублікування зазначені видання були чинними. Усі рекомендації й стандарти є предметом перегляду і сторони які згодні базуватися на цьому стандарті заохочують дослідження можливості застосування найсучаснішого видання рекомендацій і стандартів які перелічено нижче. Члени ІЕС і ISO ведуть реєстри чинних у цей час міжнародних стандартів. Бюро стандартизації Міжнародної телекомунікаційної спілки ITU веде список чинних на цей час рекомендацій ITU-T. 2.1 Ідентичні рекомендації та міжнародні стандарти ITU-T Recommendation X.641 1997 та ISO/I EC 13236:1998 Information technology Quality of Service: Framework Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Замість ISO/IEC 13236:1998 чинний ДСТУISO/IEC 13236:2003 Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення ITU-T Recommendation X.641 1997 . ITU-T Recommendation X.902 1995 та ISO/IEC 10746-2:1996 Information technology Open distributed processing Reference Model: Foundations Інформаційні технології. Відкрите розподілене обробляння. Еталонна модель. Основні положення . З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ У цьому стандарті використано такі терміни та їхні визначення. 3.1 Визначення основних положень з ЯП Цей стандарт використовує такі терміни взяті з «Основних положень із якості послуг» ITU-T Rec. X.641 та ISO/IEC 13236: compulsory level of agreement обов'язковий рівень угоди ; connection-wide negotiation широке з'єднання узгодження ; controlled highest quality керована найвища якість; establishment phase етап установлювання; guaranteed level of agreement гарантований рівень угоди ; highest quality attainable найвища досяжна якість; lowest quality acceptable найнижча допустима якість; operating target операційне цільове значення; operational phase функційний етап; prediction phase етап прогнозування; QoS alert попередження з ЯП; QoS characteristic характеристика ЯП; QoS enquiry запит із ЯП; QoS filter фільтр ЯП; QoS maintenance супровід ЯП; QoS measure міра ЯП; QoS mechanism механізм ЯП; QoS monitoring відстежування моніторинг ЯП; QoS negotiation узгодження ЯП; QoS parameter параметр ЯП; QoS threshold поріг ЯП; QoS verification вивіряння верифікація ЯП; receiver-selected negotiation обрані одержувачем узгодження . 3.2 Визначення відкритого розподіленого обробляння У цьому стандарті використано термін узятий з ITU-T Rec. X.902 та ISO/IEC 10746-2: якість послуг ЯП Quality of Service QoS Сукупність якостей пов'язаних із колективним поводженням одного або більшої кількості об'єктів. 4 СКОРОЧЕННЯ У цьому стандарті використано такі скорочення: Українська познака Англійська познака познака пояснення познака пояснення ТАГ тотожність активної групи AGI Active Group Identity КНЯ керована найвища якість CHQ Controlled Highest Quality ЗАПОЗ загальна архітектура посередника об'єктних запитів CORBA Common Object Request Broker Architecture ШЗ широке з'єднання CW Connection-Wide negotiation МФО методи формального опису FDT Formal Description Technique ИДЯ найвища досяжна якість HQA Highest Quality Attainable НПЯ найнижча припустима якість LQA Lowest Quality Acceptable ВРО відкрите розподілене обробляння ODP Open Distributed Processing ГКО фупа керування об'єктом OMG Object Management Group ПКСВ пункт керування спостереження і виміри РСО&М Point of Control Observation and Measurement ПБД протокольний блок даних PDU Protocol Data Unit ЯП якість послуг QoS Quality of Service ЗНК запит на коментар RFC Request for Comment ПРУР протокол резервування установки ресурсу RSVP Resource Reservation setup Protocol ОПТ обслуговування що підлягає тестуванню SUT Service under Test КМСКЧК керування мережею для систем критичних за часом комунікацій TCNM Network Management for Time Critical Communications Systems 5 ПОСИЛАННЯ НА ЯП ІЗ РЕКОМЕНДАЦІЙ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ТА ІНШИХ ДОКУМЕНТІВ У цьому розділі наведено джерела визначень характеристик ЯП що були розроблені органами стандартизації та іншими організаціями для того щоб сприяти творцям методів і механізмів ЯП а також указано джерела визначень пов'язаних із даними навчальні матеріали та інша інформація. Примітка. ITU-T і ISO супроводжують каталоги своїх рекомендацій і міжнародних стандартів разом з іншою корисною інформацією на своїх WWW-серверах відповідно: http://www.itu.int/ та http://www.iso.ch/ . Читачі можуть використовувати ці адреси для того щоб упевнитися що вони користуються найновішими документами. 5.1 ЯП у спільних ITU-T рекомендаціях та ISO/IEC міжнародних стандартах Стандартизація різних видів мереж пересилання даних відбувається у рамках як ITU-T так і ISO та ІЕС і їхньому спільному комітеті ISO/IEC JTC 1. Часто результати цих зусиль необхідні як ITU-T так і ISO/IEC і тому робота розвивається у співпраці що призводить до ідентичних або технічно узгоджених рекомендацій ITU-T і міжнародних стандартів ISO/IEC. Розглядаються ВВС і не-ВВС середовища однорангові асоціації асоціації рівноправних об'єктів і багаторангові асоціації асоціації нерівноправних об'єктів . 5.1.1 Рекомендації ITU-T і міжнародні стандарти ISO/IEC що посилаються на ЯП для найнижчих рівнів Міжнародні стандарти і рекомендації долучені до цієї сфери застосовування охоплюють визначення послуг і пов'язані з ними стандарти й описи протоколів для різноманітних технологій та містять: мережі комутації каналів аналогових і цифрових ; мережі комутації пакетів наприклад ті що відповідають ITU-T Rec. X.25 ; локальні та міські мережі побудовані відповідно до стандартів серії ISO/IEC 8802; мережі трансляції кадрів та широкосмугові ISDN; однорангові та багаторангові ланки даних. Багато рекомендацій та міжнародних стандартів у цій сфері застосування посилаються на різноманітні аспекти ЯП. У таблиці 5.1 наведено списки рекомендацій та міжнародних стандартів і показано які характеристики ЯП вони визначають або використовують. Таблиця 5.2 забезпечує зворотній індекс до зазначених документів: у ній наведено перелік характеристик ЯП або пов'язаних із ними параметрів ЯП які визначено в рекомендаціях та міжнародних стандартах і представлено документи у яких їх можна знайти. Додатково тут використано таблицю підрозділу 7.1.1.2 таблиця 7.1 у якій ідентифіковано рекомендації та міжнародні стандарти що використовують механізми ЯП визначені у цьому підрозділі. Таблиця 5.1 Характеристики і параметри ЯП у спільних ITU-T та І SO/I EC стандартах найнижчих рівнів Рекомендація та міжнародний стандарт Характеристика або параметр ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208 Протокол Х.25 пакетного рівня Клас пропускної здатності Обирання та індикація транзитного затримання Клас мінімальної пропускної здатності Наскрізне транзитне затримання Пріоритет Захист ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 Визначення мережної послуги «Режим з установленням з'єднання» Пропускна спроможність Транзитне затримання Пріоритет Захист ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 Визначення мережної послуги «Режим без встановлення з'єднання» Транзитне затримання Вартісні показники ITU-T Rec. X.223 та ISO/IEC 8878 Використовує Х.25 для забезпечення мережної послуги «Режим з установленням з'єднання» Пропускна спроможність Транзитне затримання Пріоритет ITU-T Rec. X.233 та ISO/IEC 8473-1 Протокол для надання мережних послуг у режимі без установлення з'єднання Динамічне впорядкування відносно транзитного затримання Транзитне затримання відносно вартості Імовірність помилки округлення відносно транзитного затримання Імовірність помилки округлення відносно вартості ССІТТ Rec. X.612 та ISO/IEC 9574 Надання мережних послуг у режимі з установленням з'єднання за допомогою термінала з'єднаного з ISDN у пакетному режимі Пропускна спроможність Транзитного затримання ITU-T Rec. X.622 та ISO/IEC 8473-3 Мережний протокол Х.25 у режимі без установлення з'єднання Пріоритет Транзитне затримання і пропускна спроможність ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Визначення транспортних послуг Затримання установки Імовірності відмови або невдалого установлення Пропускна спроможність Транзитне затримання Норма розряд помилки округлення Імовірність відмови пересилання Затримання звільнення Імовірність відмови звільнення Захист Пріоритет Еластичність ITU-T Rec. X.224 та ISO/EC 8073 Транспортний протокол у режимі з установленням з'єднання Пропускна спроможність Норма розряд помилки округлення Транзитне затримання Пріоритет ITU-T Rec. X.234 та ISO/IEC 8602 Транспортний протокол у режимі без установлення з'єднання Параметр ЯП обумовлений транспортними послугами в режимі без установлення з'єднання ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 Визначення транспортних послуг у поліпшених комунікаціях Пропускна спроможність Транзитне затримання Нестійка синхронізація транзитного затримання Норма помилок у блоку зіпсованих даних Норма помилки блоку втрачених даних Статичне впорядкування Захист Першість Таблиця 5.2 Покажчик джерел визначень характеристик і параметрів ЯП Характеристика або параметр Рекомендація та міжнародний стандарт Транзитне затримання ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208 ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 CO ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 CL ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 ITU-T Rec. X.223 та ISO/IEC 8878 ITU-T Rec. X.224 та ISO/IEC 8073 ITU-T Rec. X.233 та ISO/IEC 8473-1 ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 CCITT Rec. X.612 та ISO/IEC 9574 ITU-T Rec. X.622 та ISO/IEC 8473-3 Нестійка синхронізація транзитного затримання ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 Установка затримання ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Затримання звільнення ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Пропускна спроможність ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208 ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 CO ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 ITU-T Rec. X.223 та ISO/IEC 8878 ITU-T Rec. X.224 та ISO/IEC 8073 ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 CCITT Rec. X.612 та ISO/IEC 9574 ITU-T Rec. X.622 та ISO/IEC 8473-3 Захист ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208 ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 CO ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 Норма розряд помилки округлення ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 ITU-T Rec. X.224 та ISO/IEC 8073 ITU-T Rec. X.233 та ISO/IEC 8473-1 ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 Імовірність відмови або невдалого установлення ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Характеристика або параметр Рекомендація та міжнародний стандарт Імовірність відмови пересилання ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Імовірність відмови звільнення ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Еластичність ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Пріоритет першість ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208 ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 CO ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 ITU-T Rec. X.223 та ISO/IEC 8878 ITU-T Rec. X.224 та ISO/IEC 8073 ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 ITU-T Rec. X.622 та ISO/IEC 8473-3 Статичне впорядкування ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 Динамічне впорядкування ITU-T Rec. X.233 та ISO/IEC 8473-1 Вартісні показники ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 CL ITU-T Rec. X.233 та ISO/IEC 8473-1 Наступні рекомендації та міжнародні стандарти містять визначення послуг: ITU-T Recommendation X.213 1995 та ISO/IEC 8348:1996 Information technology Open Systems Interconnection Network service definition Інформаційні технології. Взаємозв'язок відкритих систем. Визначання мережних послуг ITU-T Recommendation X.214 1995 та ISO/IEC 8072:1996 Information technology Open Systems Interconnection Transport service definition Інформаційні технології. Взаємозв'язок відкритих систем. Визначання транспортних послуг ITU-T Recommendation X.605 1998 та ISO/IEC 13252:1999 Information technology Enhanced communications transport service definition Інформаційні технології. Визначання транспортних послуг розширених комунікацій . Наступні рекомендації та міжнародні стандарти містять узагальнені специфікації протоколів: ITU-T Recommendation X.25 1996 Interface between Data Terminal Equipment DTE and Data Circuit-terminating Equipment DCE for terminals operating in the packet mode and connected to public data networks by dedicated circuit Інтерфейс Х.25 між прикінцевим устаткованням даних та прикінцевим канальним устаткованням для терміналів які працюють у пакетному режимі з даними колективного доступу через установлений маршрут ISO/IEC 8208:1995 Information technology Data Communications X.25 Packet Layer Protocol for Data Terminal Equipment Інформаційні технології. Протокол пакетного рівня Х.25 для прикінцевого устатковання даних ITU-T Recommendation X.224 1995 та ISO/IEC 8073:1997 Information technology Open Systems Interconnection Protocol for providing the connection-mode transport service Інформаційні технології. Відкриті системи взаємозв'язку. Протокол транспортних послуг у режимі з установленням з'єднання ITU-T Recommendation X.233 1997 та ISO/IEC 8473-1:1998 Information technology Protocol for providing the connectionless-mode network service: Protocol specification Інформаційні технології. Протокол надання мережних послуг у режимі без установлення з'єднання. Специфікація протоколу ITU-T Recommendation X.234 1994 та ISO/IEC 8602:1995 Information technology Protocol for providing the OSI connectionless-mode transport service Інформаційні технології'. Протокол надання транспортних послуг для відкритих систем взаємозв'язку далі ВВС у режимі без установлення з'єднання . Наступні рекомендації та міжнародні стандарти містять специфікації протоколів для специфічних технологій: ITU-T Recommendation X.223 1993 Use of X.25 to provide the OSI connection-mode network service for ITU-T applications Використовування Х.25 для надання мережних послуг для ВВС у режимі без установлення з'єднання для ITU-T-застосовань ISO/IEC 8878:1992 Information technology Telecommunications and information exchange between systems Use of X.25 to provide the OSI Connection-mode network Service Використовування протоколу X.25 для надання мережних послуг ВВС у режимі з установленням з'єднання CCITT Recommendation X.612 1992 та iSO/ІЕС 9574:1992 Information technology Provision of the OSI connection-mode network service by packet-mode terminal equipment connected to an Integrated Services Digital Network ISDN Надання мережних послуг ВВС у режимі з установленням з'єднання за допомогою прикінцевого устатковання цифрової мережі з комплексними послугами ISDN у пакетному режимі CCITT Recommendation X.613 1992 та ISO/EC 10588:1993 Information technology Use of X.25 Packet Layer Protocol in conjunction with X.21/X.21 bis to provide the OSI connection-mode Network service Застосовування протоколу пакетного рівня Х.25 спільно з Х.21/Х.21-біс для надання мережних послуг ВВС у режимі з установленням з'єднання CCITT Recommendation X.614 1992 та ISO/IEC 10732:1993 Information technology Use of X.25 Packet Layer Protocol to provide the OSI connection-mode Network service over the telephone network Застосовування протоколу пакетного рівня Х.25 для надання мережних послуг ВВС у режимі з установленням з'єднання в телефонній мережі ITU-T Recommendation X.622 1994 та ISO/IEC 8473-3:1995 Information technology Protocol for providing the connectionless-mode Network service: Provision of the underlying service by an X.25 subnetwork Протокол надання мережних послуг у режимі без установлення з'єднання. Надання базових послуг через Х.25-підмережу ITU-T Recommendation X.623 1994 та ISO/IEC 8473-4:1995 Information technology Protocol for providing the connectionless-mode network service: Provision of the underlying service by a subnetwork that provides the OSI Data Link service Протокол надання мережних послуг у режимі без установлення з'єднання. Надання базових послуг через підмережу що забезпечує послуги рівня ланки даних ВВС ITU-T Recommendation X.625 1996 та ISO/IEC 8473-5:1997 Information technology Protocol for providing the connectionless-mode Network service: Provision of the underlying service by ISDN circuit-switched B-channels Протокол надання мережних послуг у режимі без установлення з'єднання. Надання базових послуг В-каналами комутованими ISDN . 5.1.2 Міжнародні стандарти ISO/IEC і рекомендації ITU-T що посилаються на ЯП для високих рівнів Рекомендації та міжнародні стандарти для визначення послуг високого рівня ВВС і опису протоколів що мають посилання на ЯП: ITU-T Recommendation X.215 1995 та ISO/IEC 8326:1996 Information technology Open Systems Interconnection Session service definition Інформаційні технології. Визначання послуг сеансового рівня ITU-T Recommendation X.216 1994 та ISO/IEC 8822:1994 Information technology Open Systems Interconnection Presentation service definition Інформаційні технології. Визначання послуг рівня подання ITU-T Recommendation X.217 1995 та ISO/IEC 8649:1996 Information technology Open Systems Interconnection Service definition for the Association Control Service Element Інформаційні технології. Визначання послуг для обслуговувального елемента керування асоціацією ITU-T Recommendation X.225 1995 та ISO/IEC 8327-1:1996 Information technology Open Systems Interconnection Connection-oriented session protocol: Protocol specification Інформаційні технології. Протокол сеансового рівня з установленням з'єднання. Специфікація протоколу ITU-T Recommendation X.226 1994 та ISO/IEC 8823-1:1994 Information technology Open Systems Interconnection Connection-oriented presentation protocol: Protocol specification Інформаційні технології'. Орієнтований на встановлення з'єднання протокол рівня подання даних. Специфікація протоколу ITU-T Recommendation X.227 1995 та ISO/IEC 8650-1:1996 Information technology Open Systems Interconnection Connection-oriented protocol for the Association Control Service Element: Protocol specification Інформаційні технології. Орієнтований на встановлення з'єднання протокол для обслуговувального елемента керування асоціацією. Специфікація протоколу ITU-T Recommendation X.235 1995 та ISO/iEC 9548-1:1996 Information technology Open Systems Interconnection Connectionless session protocol: Protocol specification Інформаційні технології. Протокол сеансового рівня без установлення з'єднання. Специфікація протоколу ITU-T Recommendation X.236 1995 та ISO/IEC 9576-1:1995 Information technology Open Systems Interconnection Connectionless presentation protocol: Protocol specification Інформаційні технології. Протокол рівня подання даних без установлення з'єднання. Специфікація протоколу ITU-T Recommendation X.237 1995 та ISO/IEC 10035-1:1995 Information technology Open Systems Interconnection Connectionless protocol for the Association Control Service Element: Protocol specification Інформаційні технології. Протокол для обслуговувального елемента керування асоціацією без установлення з'єднання. Специфікація протоколу . Для систем керування повідомленнями СКП такі рекомендації та міжнародні стандарти мають посилання на ЯП: ITU-T Recommendation X.400 series та ISO/IEC 10021 усі частини Information technology Message Handling Systems MHS Система опрацювання повідомлень . Для систем керування ВВС такі міжнародні стандарти та рекомендації містять технічні вимоги що підтримують керування ЯП: ITU-T Recommendation X.701 1997 та ISO/IEC 10040:1998 Information technology Open Systems Interconnection Systems management overview Оглядання системного керування ITU-T Recommendation X.710 1997 та ISO/IEC 9595:1998 Information technology Open Systems Interconnection Common management information service Загальні послуги керування інформацією ITU-T Recommendation X.711 1997 та ISO/IEC 9596-1:1998 Information technology Open Systems Interconnection Common management information protocol: Specification Загальний протокол керування інформацією ITU-T Recommendation X.72x series та ISO/IEC 10165 усі частини Information technology Open Systems Interconnection Structure of management information Структура керування інформацією ITU-T Recommendations X.730 to X.753 та ISO/IEC 10164 усі частини Information technology Open Systems Interconnection Systems management Керування системами . 5.1.3 Міжнародні стандарти ISO/IEC і рекомендації ITU-T для відкритого розподіленого обробляння що посилаються на ЯП Нижченаведені рекомендації та міжнародні стандарти для ВРО мають посилання на ЯП: ITU-T Recommendations X.901 to X.904 та ISO/IEC 10746 Частини 1 4 Information technology Open distributed processing Reference Model Модель посилань ITU-T Recommendation X.950 1997 та ISO/IEC 13235-1:1998 Information technology Open distributed processing Trading function: Specification Вимоги до функції обміну . У ВРО здійснюється робота з ЯП із метою підготування рекомендацій та міжнародних стандартів яка містить: нову частину базової еталонної моделі відкритого розподіленого обробляння; ITU-T Rec. X.90X та ISO/I EC 10746-х; необхідні поправки до інших частин базової еталонної моделі відкритого розподіленого обробляння ITU-T Rec. Х.901 до Х.904 та ISO/IEC 10746 Частини 1 4 для того щоб послатися або представити короткий зміст нової частини і забезпечити узгодження; інші автономні рекомендації та міжнародні стандарти для ЯП у ВРО за виникнення потреби. Планується розробити ці технічні вимоги у співпраці з групою керування об'єктом OMG що продовжує свою діяльність для долучання технічних вимог ЯП у системи на базі CORBA. Очікується що буде можливість узгодити істотну кількість загального тексту. 5.2 ЯП у ISO/IEC міжнародних стандартизованих профілях Міжнародні стандартизовані профілі МСП що посилаються на перераховані вище описи протоколів ВВС можуть містити обмеження на трактування й обробляння ЯП. Класифікаційна схема профілів забезпечується в ISO/IEC TR 10000 Основні положення і класифікаційна схема міжнародних стандартизованих профілів. 5.3 ЯП у стандартах ISO/TC 184 Цей підрозділ ідентифікує документи ISO/TC 184 що містять інформацію про поточні області роботи ТС 184 пов'язані з ЯП: ISO TR 12178:1994 Industrial automation Time-critical communications architectures User requirements Промислова автоматизація. Архітектури обміну даними критичними за часом. Користувацькі вимоги . Посилання на подальші стандарти цього технічного комітету ТС 184 що стосуються ЯП можуть бути знайдені в ISO TR 12178. 5.4 ЯП в ITU-T рекомендаціях У цьому підрозділі ідентифіковано деякі рекомендації ITU-T що містять визначення характеристик ЯП або інформацію пов'язану з ЯП. 5.4.1 ЯП у G-серіях рекомендацій пересильні системи середовищ цифрових систем та мереж ITU-T Recommendation G.826 1996 Error performance parameters and objectives for international constant bit rate digital paths at or above the primary rate Параметри обробляння помилок та цілі на шляхах з постійною швидкістю на рівні основної або вище ITU-T Recommendation G.827 1996 Availability parameters and objectives for path elements of international constant bit-rate digital paths at or above the primary rate Параметри доступності та цілі для елементів на шляхах із постійною швидкістю на рівні основної або вище . 5.4.2 ЯП в І-серіях рекомендацій інтегровані послуги цифрових мереж ITU-T Recommendation I.350 1993 General aspects of quality of service and network performance in digital networks including ISDNs Основні аспекти якості послуг та роботи мереж охоплюючи ISDN ITU-T Recommendation 1.351 1997 Relationships among ISDN performance Recommendations Рекомендації щодо відправних відношень за роботи ISDN ITU-T Recommendation I.352 1993 Network performance objectives for connection processing delays in an ISDN Завдання мережної роботи для обробляння затримання з'єднання в ISDN ITU-T Recommendation I.353 1996 Reference events for defining ISDN and B-ISDN performance parameters Посилкові події для визначання параметрів роботи ISDN та B-ISDN ITU-T Recommendation I.354 1993 Network performance objectives for packet-mode communication in an ISDN Завдання мережної роботи для з'єднання у пакетному режимі в ISDN ITU-T Recommendation I.355 1995 ISDN 64 kbit/s connection type availability performance Доступність роботи у з'єднаннях в ISDN типу 64 кбіт/с ITU-T Recommendation I.356 1996 B-ISDN ATM layer cell transfer performance Робота рівня щільникового пересилання в широкосмуговій мережі ISDN B-ISDN що працює у режимі асинхронного пересилання ATM ITU-T Recommendation I.357 1996 B-ISDN semi-permanent connection availability Доступність напівпостійного підімкнення в широкосмуговій мережі ISDN B-ISDN 5.4.3 ЯП у Х-серіях рекомендацій мережі даних і обмін даними у відкритих системах ССІТТ Recommendation X.130 1988 Call processing delays in public data networks when providing international synchronous circuit-switched data services Затримання обробляння виклику під час забезпечення міжнародних синхронних послуг у колективних мережах пересилання даних із комутацією пакетів ССІТТ Recommendation X.131 1988 Call blocking in public data networks when providing international synchronous circuit-switched data services Блокування виклику під час забезпечення міжнародних синхронних послуг у колективних мережах пересилання даних із комутацією пакетів ITU-T Recommendation X.134 1997 Portion boundaries and packet layer reference events: Basis for defining packet-switched performance parameters Границі посилок та пакет рівня рекомендованих подій. Основа для визначання параметрів роботи пакетної комутації ITU-T Recommendation X.135 1997 Speed of service delay and throughput performance values for public data networks when providing international packet-switched services Швидкість обслуговування затримання і пропускна здатність як значення продуктивності для мереж даних колективного доступу під час виконання міжнародних пакетно-комутованих послуг ITU-T Recommendation X.136 1997 Accuracy and dependability performance values for public data networks when providing international packet-switched services Точність та залежність значень продуктивності для мереж даних колективного доступу під час надання міжнародних пакетно-комутованих послуг ITU-T Recommendation X.137 1997 Availability performance values for public data networks when providing iriternational packet-switched services Значення доступної продуктивності для мереж даних колективного доступу під час надання міжнародних пакетно-комутованих послуг ITU-T Recommendation X.138 1997 Measurement of performance values for public data networks when providing international packet-switched services Вимірювання значення продуктивності для мереж даних колективного доступу під час надання міжнародних пакетно-комутованих послуг ITU-T Recommendation X.139 1997 Echo drop generator and test DTEs for measurement of performance values in public data networks when providing international packet-switched services Відлуння відстань джерело та перевіряння устатковання для пересилання даних DTE для вимірювання значення продуктивності мереж даних колективного доступу під час надання міжнародних пакетно-комутованих послуг ССІТТ Recommendation X.140 1992 General quality of service parameters for communication via public data networks Загальна якість параметрів обслуговування для з'єднання через мережі даних колективного доступу ССІТТ Recommendation X.141 1988 General principles for the detection and correction of errors in public data networks Загальні правила знаходження та виправлення помилок у мережах даних колективного доступу ITU-T Recommendation X.144 1995 User information transfer performance parameters for data networks providing international frame relay PVC service Параметри продуктивності пересилання інформації користувача для мереж даних які забезпечують послуги ретрансляції кадрів постійного віртуального каналу PVC ITU-T Recommendation X.145 1996 Performance for data networks providing international frame relay SVC service Продуктивність мереж даних які забезпечують послуги ретрансляції кадрів постійного віртуального каналу PVC ITU-T Recommendation X.146 1998 Performance objectives and quality of service classes applicable to frame relax Робочі завдання та якість класів послуг що використовуються ретрансляцією кадрів . 5.5 ЯП у документах розроблених іншими організаціями 5.5.1 Інженерна оперативна група по інтернету ЮП Значний інтерес у цей час виявляють до способів керування ЯП у мережі інтернет. Наступні запити на коментар ЗНК через інтернет мають посилання на ЯП або будь-яким чином пов'язані з ЯП: RFC 1633 June 1994 Integrated Services in the Internet Architecture: An Overview Інтегровані послуги в архітектурі інтернет. Огляд RFC 1819 August 1994 Internet Stream Protocol Version 2 ST2 Protocol Specification Version ST2+ Інтернетпотоковий протокол версія 2. Специфікація протоколу. Версія ST2+ RFC 1821 August 1995 Integration of Real-time Services in an IP-ATM Network Architecture Інтеграція послуг у реальному часі в мережах архітектури IP-ATM RFC 1883 December 1995 Internet Protocol Version 6 IPv6 Specification Інтернет протокол специфікація версії 6 IPv6 RFC 1889 January 1996 RTP: A Transport Protocol for Real-Time Applications Протокол реального часу. Транспортний протокол у реально-часовому застосовуванні RFC 2205 September 1997 Resource ReSerVation Protocol RSVP Version 1 Functional Specification Протокол резервування ресурсів. Версія 1. Функційна специфікація RFC 2206 September 1997 RSVP Management Information Base using SMIv2 База керування інформацією з використовуванням SMIv2 у протоколі резервування ресурсів RFC 2207 September 1997 RSVP Extensions for IPSEC Data Flows Розширення протоколу резервування ресурсів для IPSEC потоків даних RFC 2208 September 1997 Resource ReSerVation Protocol RSVP Version 1 Applicability Statement Some Guidelines on Deployment Протокол резервування ресурсів. Версія 1. Звіт про використовування та деякі настанови щодо розгортання RFC 2209 September 1997 Resource ReSerVation Protocol RSVP Version 1 Message Processing Rules Протокол резервування ресурсів. Версія 1. Правила обробляння повідомлень RFC 2210 September 1997 The Use of RSVP with IETF Integrated Services Використовування протоколу резервування ресурсів з інтегрованими послугами Комітету інженерної підтримки мережі інтернет IETF RFC 2211 September 1997 Specification of the Controlled-Load Network Element Service Опис послуг контрольованого завантаження елементів мережі RFC 2212 September 1997 Specification of Guaranteed Quality of Service Опис гарантованої якості послуг RFC 2213 September 1997 Integrated Services Management Information Base using SMIv2 База керування інформацією інтегрованих послуг із використовуванням SMIv2 RFC 2214 September 1997 Integrated Services Management Information Base Guaranteed Service Extensions using SMIv2 База керування інформацією інтегрованих послуг із розширенням гарантованих послуг із використовуванням SMIv2 RFC 2215 September 1997 General Characterization Parameters for Integrated Service Network Elements Загальні характеристичні параметри для елементів мереж інтегрованих послуг RFC 2216 September 1997 Network Element Service Specification Template Шаблон опису елемента мережних послуг Ці та інші ЗНК доступні з різноманітних джерел включаючи каталог ftp://ds.internic.net/rfc. Індивідуальні ЗНК можуть бути отримані через ftp://ds.internic.net/rfc/rfcnnnn.txt де nnnn номер ЗНК. Подальша інформація у тому числі пов'язані з цим питанням робочі матеріали доступна з веб-сторінок на http://www.ietf.org/. На цій сторінці можна отримати детальнішу інформацію про роботу різноманітних робочих груп через інтернет і робочі документи. Найближче пов'язані з тематикою керування ЯП наступні робочі групи: методологія еталонного тестування що займається питаннями вимірювання функціювання: http://www.ietf.org/html.charters/bmwg-charter.html ; інтегровані послуги які займаються пересиланням різноманітних типів даних аудіо- відео- реального часу і класичним трафіком у межах єдиної мережної інфраструктури і визначанням послуг типу "найкращих зусиль" "керування завантаженням" і "гарантований": http://www.ietf.org/html.charters/ intserv-charter.html ; інтегровані послуги через спеціальні канальні рівні: http://www.ietf.org/html.charters/issll-charter.html; маршрутизація ЯП: http://www.ietf.org/html.charters/qosr-charter.html; вимір потоку трафіка реального часу: http://www.ietf.org/html.charters/rtfm-charter.html; протокол установки резервування ресурсу: http://www.ietf.org/html.charters/rsvp-charter.html. Є також веб-сторінка на http://www.isi.edu/div7/rsvp/ietf.html. 5.6 Досліджування в сфері керування ЯП Керування ЯП це важливий напрям досліджень для багатьох університетів інститутів консорціумів і промислових організацій. Кількість публікацій у цій сфері зростає щороку що унеможливлює подання індивідуальних посилань на бібліографічні дані кожного джерела у цьому стандарті. Однак праці щорічного IFIP Міжнародного симпозіуму з якості послуг МСЯП можуть бути корисним відправним пунктом для тих хто зацікавлений у дослідженні ЯП: п'ятий МСЯП було проведено у травні 1997. МСЯП має веб-сторінку: http://www.ctr.columbia.edu/iwqos/. 6 МЕТОДИ І МЕХАНІЗМИ ЕТАПУ ПРОГНОЗУВАННЯ В «Основних положеннях із ЯП» визначено що етап прогнозування ЯП містить такі види діяльності: запити історичної інформації з вимірів ЯП що відбивають попередні рівні досягнутої ЯП; аналізування історичної інформації з вимірів ЯП що відбивають попередні рівні досягнутої ЯП; прогнозування характеристик ЯП у системі наприклад час завершення ; обчислювання потенційного збурення під час запиту або гарантії специфічних вимог до ЯП; оцінювання рівнів параметрів ЯП що будуть запитані на етапі установки; перевіряння відсутності потенційних конфліктів між запитами і політикою керування доступом. Зазвичай такі механізми реалізують локально або засобами розробленими в межах окремої організації. Стандарти або відкриті нормативні документи що містять опис відповідних вимог у вільних публікаціях відсутні. За потреби на етапі прогнозування можуть бути використані стандарти ВВС або керування інтернетом для підтримання обміну даними. 7 МЕТОДИ І МЕХАНІЗМИ ЕТАПУ ВСТАНОВЛЮВАННЯ Цей розділ ідентифікує методи і механізми ЯП етапу встановлювання як визначено в основних положеннях із ЯП. Механізми етапу встановлювання містять: методи досягнення угод із ЯП а також механізми узгоджень; механізми розподіляння ресурсів; механізми ініціалізації. 7.1 Методи досягнення угод із ЯП Угоди з ЯП можуть досягатися різноманітними засобами охоплюючи: адміністрування тобто як частина процесу підписування; примушення однієї зі сторін до взаємодії; узгодження; керування або політика захисту. Наприкінці цього підрозділу обговорюється узгодження ЯП у контексті протоколів комунікацій під заголовками: узгодження ЯП у рівноправних комунікаціях; узгодження ЯП у 1 ? ? багатоадресних пересиланнях; узгодження ЯП у ? ? ? багатоадресних пересиланнях. 7.1.1 Узгодження ЯП у рівноправних або однорангових комунікаціях Поняття узгодження ЯП між двома рівноправними логічними об'єктами наведено в «Основних положеннях із ЯП» ITU-T Rec. X.641 та ISO/IEC 13236 7.3 і 8.3.2. Такі узгодження можуть містити лише одну пару рівноправних логічних об'єктів або можуть містити постачальника комунікаційних послуг між ними. У цьому розділі визначено два базових механізми тристороннього узгодження як узагальнення цих механізмів. Вони містять двох користувачів і постачальника та можуть використовуватися для досягнення узгодження тих типів угод із ЯП які визначено в розділі 7 «Основних положень із ЯП». Перший механізм використовує єдиний параметр і допускає узгодження щодо зниження від запропонованого максимуму або бажаних рівнів ЯП. Другий механізм дає змогу сторонам точно визначати діапазони в межах яких вони здатні працювати й укладати угоди про граничні значення деякі операційні цільові значення або пороги в межах цих діапазонів. Декілька екземплярів механізмів визначених у цьому пункті можуть бути запущені для узгодження комбінації операційного цільового значення граничних значень і порогів. Таким чином угоди про верхню і нижню межі можуть бути наприклад досягнуті за допомогою двох одночасно працюючих одно-параметричних механізмів узгодження. Примітка. У складних випадках потрібне формування деяких комбінованих механізмів для ефективнішого досягнення того самого результату. Кожен механізм має визначений порядок роботи що охоплює початкову пропозицію користувача-ініціатора щодо одного або декількох значень із наступною модифікацією цих значень іншими сторонами в процесі узгодження що повинно бути прийнятне для всіх. Однак деяка асиметрія полягає в тому що обирання значення сторонами повинно відбуватися в межах допустимої сфери. Згадувані два механізми визначено в 7.1.1.1 і далі в 7.1.1.2 проілюстровано їхнє використовування для досягнення тих типів угод які визначено в «Основних положеннях із ЯП». У 7.1.1.3 показано використовування цих механізмів для узгодження різноманітних характеристик ЯП встановлених у міжнародних стандартах ISO/IEC та рекомендаціях ITU-T. Необхідно відзначити що в цьому пункті описано механізми що містять узгодження як верхніх так і нижніх меж. Не зважаючи на те що їх внесено як приклади можливих механізмів очевидно що в реальних системах і мережах можливе використовування механізмів узгодження з єдиним граничним значенням верхнім або нижнім . 7.1.1.1 Базові механізми тристороннього узгодження У подальшому викладені терміни збільшення верхнє значення краще значення і верхня межа треба розуміти як зв'язані з вищою якістю а терміни зменшення нижнє значення гірше значення і нижня межа зв'язані з нижчою якістю. Значення вищої якості можуть бути задані великими числовими значеннями як у випадку пропускної здатності або малими значеннями як у випадку транзитного затримання . В описах механізмів нижче вказані розпочаті постачальником дії. Вони містять вибір постачальником на етапі узгодження нового значення параметра ЯП і часто описуються таким чином: постачальник може обрати нове значення Р? що не краще запропонованого ініціатором значення тобто таке що Р? ? Р. Ці нерівності обрані таким чином що механізми узгоджень сходяться і завершуються і значення Р?і Р є такими значеннями якими сторони обмінюються у процесі роботи механізму узгодження. Це не заважає постачальникові забезпечувати внутрішнє функціювання з вищою якістю ніж Р але інформація про це не буде доступна механізму узгодження. Очевидно що багато мереж оперують дискретним числом заданих значень для окремої характеристики ЯП і таким чином реально може бути забезпечена вища якість для окремої характеристики ніж була у запиті. Наступні визначення охоплюють випадки нормального функціювання. Інша поведінка може відбуватися у випадках відмови устатковання або в умовах раптового перевантаження. a Узгодження одного параметра 1 Користувач-ініціатор повідомляє запропоноване значення Р постачальникові. 2 Постачальник може відкинути запит. Якщо запит не відкинуто він може обрати нове запропоноване значення Р? що не краще запропонованого ініціатором значення тобто таке що Р?? Р. Постачальник повідомляє запропоноване значення користувачеві-респондентові. 3 Користувач-респондент може відкинути запит. Якщо запит не відкинуто він може обрати нове значення V що не краще від запропонованого постачальником значення тобто таке що 4 Постачальник повинен залишити незмінним обране значення V. 5 Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові. Воно є погодженим значенням. b Обмежене узгодження 1 Користувач-ініціатор визначає бажаний операційний діапазон повідомляючи постачальникові нижню межу L і верхню межу U де L ? U. Якщо узгоджується НПЯ то L є запропонованим значенням НПЯ. Якщо узгоджується операційне цільове значення то U є запропонованим цільовим значенням. Якщо узгоджується КНЯ то У є запропонованим значенням КНЯ . 2 Постачальник може відкинути запит якщо знає що він не може його задовольнити тобто якщо він не може гарантовано підтримувати найнижче граничне значення L. Якщо постачальник не відкидає запит але не може функціювати в межах повного діапазону запропонованого користувачем-ініціатором то він може визначити нове зменшене значення І/' для верхньої межі: це зменшене значення може бути не гірше ніж нижня межа. Отже L< U' ? U. Можливо постачальник може забезпечити внутрішнє функціювання з вищою якістю але він не повідомляє про це користувачеві-респондентові. Постачальник не може змінювати нижню межу L Нові верхня межа U? і нижня межа L повідомляються користувачеві-респондентові. 3 Користувач-респондент може відкинути запит. Якщо запит прийнято то користувач може обрати будь-яке значення V у діапазоні між запропонованими верхньою й нижньою межами. Отже L ? V ? U? Обране значення повертається постачальникові. 4 Постачальник повинен залишити незмінним обране значення V. 5 Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові. Воно є погодженим значенням. Два механізми проілюстровано на рисунку 7.1. Можливі механізми з деякими обмеженнями на поводження однієї або більше сторін. Наприклад механізми двостороннього узгодження відповідають обмеженим версіям перелічених вище механізмів де постачальникові не дозволено модифікувати будь-які прийняті ним значення а передавати в незмінному вигляді іншому користувачеві. Крім того пороги можуть часто узгоджуватися між одним користувачем і постачальником у тому випадку коли користувач бажає отримати інформацію про досягнення ЯП певного рівня однак треба враховувати можливості постачальника. Рисунок 7.1 Тристороннє узгодження 7.1.1.2 Застосовування механізмів узгодження Механізми визначені вище можна використовувати для опису угод із ЯП стосовно індивідуальних значень пов'язаних із характеристиками ЯП. Зокрема така угода з ЯП містить: характеристику ЯП що її стосується; де застосовують: або вони стосуються даного напрямку пересилання або обидва напрямки еквівалентні якщо це можливо застосувати ; тип узгоджуваного значення що може бути операційним цільовим значенням граничним значенням або порогом: дані типи значень визначені в «Основних положеннях із ЯП» див. 7.3.2 ; рівень угоди: відповідні рівні визначені в «Основних положеннях із ЯП» див. 7.3.2.4 у ITU-T Rec. X.641 та ISO/IEC 13236 а саме: • «найкращі зусилля» для операційних цільових значень або порогів; • обов'язкові лише для граничних значень; • гарантовані лише для граничних значень. У середовищі де можуть обговорюватися багато різних типів угод із ЯП для передавання точного наміру кроку узгодження може бути потрібно використовувати кілька параметрів ЯП для послуг або протоколу. Узгодження одного параметра є найдоцільнішим для узгодження: операційного цільового значення найвищої досяжної якості НДЯ коли бажаним є функціювання на найвищому рівні допустимому для всіх сторін із значеням типу «найкраще зусилля»; граничного значення керованої найвищої якості КНЯ коли бажано встановити верхнє граничне значення ЯП і наступна угода може мати значення типу «найкраще зусилля» «обов'язкове» або «гарантоване»; високого значення порога. Обмежене узгодження є найдоцільнішим для узгодження: операційного цільового значення найвищої досяжної якості НДЯ де бажаним є функціювання на прийнятому всіма сторонами найвищому рівні із значенням «найкраще зусилля» але з нижньою межею у межах допустимої ЯП; граничного значення керованої найвищої якості КНЯ коли бажаним є встановити верхню межу ЯП але з нижньою межею для цієї межі і наступна угода може мати значення «найкраще зусилля» «обов'язкове» або «гарантоване»; граничного значення найнижчої припустимої якості НПЯ коли бажаним є встановити рівень нижче якого ЯП не повинна опускатися і наступна угода може мати значення «найкраще зусилля» «обов'язкове» або «гарантоване»; високого або низького значення порога. Надалі під час обмеженого узгодження потрібно визначити де у межах доступного діапазону корис-тувач-респондент повинен обирати кінцеве значення у кроці 3 визначання обмеженого узгодження в 7.1.1.1 . Зазвичай високі кінцеві значення будуть придатними коли погоджено значення ИДЯ КНЯ або верхнього порога; і значення низьких порогів повинні бути придатними коли погоджені значення НПЯ або низького порога. 7.1.1.3 Використовування механізмів що відображаються на нижньому рівні в міжнародних стандартах ISO/IEC та рекомендаціях ITU-T У наведеній нижче таблиці 7.1 для стандартів що визначають використовування певного механізму для заданої характеристики ЯП вказано який із визначених у цьому розділі механізмів використано. Крім того у ній наведено випадки коли у стандарті стверджується що характеристика не узгоджується. Якщо в цій таблиці не існує специсрічного входу для цього стандарту то цей стандарт не визначає конкретний механізм і покладається на характеристику одержану за допомогою відображення характеристики від вищих послуг або протоколу до нижчої її складової. Примітка 1. У цій таблиці назви стандартів наведено лише у скороченій формі. Повні назви міжнародних стандартів та рекомендацій наведено у списках 5.1.1. Примітка 2. Хоча таблиця 7.1 містить текст витяг зі згаданих міжнародних стандартів та рекомендацій або технічних звітів та рекомендацій у випадку будь-якої неузгодженості між формулюваннями у цьому посібнику і цих документах вимоги сформульовані у згаданих документах повинні бути пріоритетними. Примітка 3. Унаслідок складності механізмів розроблених для транспортних послуг й протоколу поліпшених комунікацій їх не долучено до таблиці 7.1. Коротке обговорення й посилання наведено в 7.1.3. Таблиця 7.1 Використовування механізмів відображених в ITU-T рекомендаціях та ISO/I EC міжнародних стандартах нижнього рівня Рекомендація та міжнародний стандарт Характеристика або параметр Використовуваний механізм Примітки ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208 Х.25 протокол пакетного рівня клас пропускної здатності Узгодження единого параметра: операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». вибір та індикація транзитного затримання 1 Користувач-ініціатор повідомляє запропоноване значення. 2 Постачальник приймає запит якщо може його задовольнити. 3 Користувач-респондент і користувач-ініціатор інформуються про обране значення. Воно може бути менше рівне або більше запропонованого значення. клас мінімальної пропускної здатності 1 Користувач-ініціатор повідомляє запропоноване значення. 2 Постачальник може відкинути запит. Якщо він не відкидає запит то він пропонує значення користувачу-респон-денту. 3 Користувач-респондент може відкинути запит або прийняти запропоноване значення. наскрізне транзитне затримання На вибір ініціатора або обмежене узгодження або узгодження одного параметра операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». пріоритет Обмежене узгодження операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». захист Обмежене узгодження операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». ITU-T Rec. X.213 та ISO/IEC 8348 Визначення режиму з'єднання мережної послуги пропускна спроможність На вибір ініціатора або обмежене узгодження або узгодження одного параметра операційного цільового значення НДЯ із значеням «найкращі зусилля». транзитне затримання Обмежене узгодження або узгодження єдиного параметра: операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». 1 пріоритет На вибір ініціатора або обмежене узгодження або узгодження єдиного параметра: операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». захист Не узгоджується внутрішнє питання. Підлягає керуванню відповідно до діючої політики захисту. Див. ITU-T Rec. X.802 та ISO/IEC TR 13594 Information technology Lower Layers security model. вартісні показники транзитного затримання Механізм узгодження відсутній запропонований механізм заснований на специфічних характеристиках засобів що можуть надаватися постачальником. ITU-T Rec. X.214 та ISO/IEC 8072 Визначення транспортних послуг усі параметри ЯП крім захисту Узгодження єдиного параметра: операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». захист Не узгоджується внутрішнє питання. Підлягає керуванню відповідно до діючої політики захисту. Див. ITU-T Rec. X.802 та ISO/IEC TR 13594 Information technology Lower Layers security model. ITU-T Rec. X.223 та ISO/IEC 8878 Використання Х.25 для забезпечення режиму з'єднання ме-режних послуг пропускна спроможність; транзитне затримання; пріоритет На вибір ініціатора або обмежене узгодження або узгодження єдиного параметра: операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». ITU-T Rec. X.224 та ISO/IEC 8073 Connection-mode transport protocol пропускна спроможність; норма помилки округлення; транзитне затримання Обмежене узгодження операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». пріоритет Узгодження єдиного параметра: операційного цільового значення НДЯ із значенням «найкращі зусилля». ITU-T Rec. X.233 та І8ОЛЕС 8473-1 Протокол для забезпечення режиму відсутності з'єднання мережних послуг упорядкування відносно транзитного затримання; транзитне затримання відносно вартості; імовірність помилки округлення відносно транзитного затримання; імовірність помилки округлення відносно вартості Нема узгодження рішення приймають у кожному індивідуальному блоку даних. Мережні логічні об'єкти у проміжних системах можуть але не зобов'язані використовувати цю інформацію при виборі маршруту якщо є більш ніж один маршрут що задовольняє іншим наявним критеріям маршрутизації і відомо що наявні маршрути відрізняються відносно ЯП. Коли цю інформацію використовують рішення по маршрутизації повинні враховувати використання ЯП як указано користувачем. ITU-T Rec. X.234 та ISO/IEC 8602 Транспортний протокол режиму відсутності з'єднання параметр ЯП обумовлений транспортними послугами в режимі без установлення з'єднання Для внутрішніх мережних послуг режиму відсутності з'єднання: параметр ЯП витягається із апріорних знань по асоціації' користувачем ЯП. Для внутрішніх мережних послуг режиму з'єднання: параметр ЯП витягається користувачем ЯП зі знань що доступні для мережного з'єднання. ССІТТ Rec. X.612 та ISO/IEC 9574 Мережні послуги режиму з'єднання за допомогою термінала з'єднаного у пакетному режимі з ISDN транзитне затримання і пропускна спроможність Засновані на апріорних знаннях. Ці знання можуть модифікуватися за допомогою ITU-T Rec. Q.931 специфікація рівня 3 інтерфейсу користувач-мережа ISDN для керування базовим викликом . ITU-T Rec. X.622 та ІЗОЛЕС 8473-3 Мережний протокол у режимі відсутності з'єднання над Х.25 пріоритет Нема механізму узгодження. транзитне затримання і пропускна спроможність Використовує механізми узгодження протоколу по ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208. 2 Примітка 1. Для випадку транзитного затримання застосовують обмежену форму механізму обмеженого узгодження. На кроці 3 якщо користувач-респондент приймає запит то використовується верхнє значення що постачається яке відповідає нижній затримці переходу . Воно навіть не передається на крок 4 тому що постачальник уже знає значення що використовується якщо встановлене мережне з'єднання. Примітка 2. Див. вхід для ITU-T Rec. X.25 та ISO/IEC 8208. 7.1.2 Узгодження ЯП у ? ? багатоадресних пересиланнях З'єднання 1 ? ? багатоадресних пересилань є спеціальним випадком багаторангових комунікацій а саме з'єднанням відправника з N одержувачами. В установленні 1 ? ? з'єднання в загальному випадку відбувається взаємодія між узгодженням ЯП і вибором учасників з'єднання. Наприклад вимога до ЯП що накладається відправником може бути поза можливостями постачальника в деякій області і отже деякі одержувачі можуть вилучатися з участі у з'єднанні. Одержувачі можуть самостійно відмовитися від участі з причин не пов'язаних із ЯП. Загальне обробляння встановлює 1 ? ? з'єднання що не стосується сфери застосування цього стандарту; цей підрозділ охоплює лише узгодження ЯП РЕД . Примітка 1. Механізми групового вибору для транспортних послуг поліпшених комунікацій ТППК визначено в ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252. Примітка 2. Термінологія «відправник» і «одержувач» у 1 ? ? багатоадресних пересиланнях є загальною і базується на типовому застосовуванні а саме широкомовному пересиланні. Однак це не значить що одержувачі не можуть відправляти дані відправникові. У загальному випадку можливими режимами пересилання в 1 ? ? багатоадресних пересиланнях є: багатоадресні пересилання відправник одержувач однопересилання відправник одному одержувачеві і однопересилання одержувач відправник. Термін «повне дуплексне 1 ? ? багатоадресне пересилання» використовується у випадку використовування всіх цих можливостей. У разі узгодження ЯП для з'єднань 1 ? ? багатоадресних пересилань необхідно вибрати один із двох типів механізмів узгодження ЯП: або механізми узгодження ЯП «широке з'єднання» що погоджують те саме значення характеристики ЯП для відправника постачальника послуг і всіх одержувачів; або механізми узгодження ЯП «обраний одержувач» що погоджують окремі значення характеристики ЯП для кожного одержувача що представляють угоду між відправником постачальником послуг і цим конкретним одержувачем. Різні типи механізму узгодження можна обирати для різних характеристик за встановлення одного з'єднання 1 ? ? багатоадресних пересилань. Вибір конкретної характеристики може залежати від застосовування: він не є необхідною властивістю самої характеристики. Механізми узгодження «широке з'єднання» можна застосовувати до характеристик ЯП: які за їхнім визначенням застосовуються до з'єднання 1 ? ? багатоадресних пересилань у цілому наприклад захист для конфіденційності ; для яких отримуване одержувачем значення в цілому залежить від поведінки відправника або постачальника послуг або у зв'язку з особливостями застосовування повинне бути однаковим для всіх одержувачів. Прикладом може бути пропускна спроможність у випадках коли дані не можуть бути втрачені або транзитне затримання у випадках коли потрібно забезпечити синхронізацію серед множинних одержувачів. Механізми узгодження «обраний одержувач» можна застосовувати до тих характеристик ЯП для яких немає вимоги застосовувати погоджувати значення для широкого з'єднання. Прикладами можуть бути транзитне затримання або пропускна здатність якщо допустима втрата даних. Узгодження «обраний одержувач» для з'єднання 1 ? ? багатоадресних пересилань виконується для кожного з N одержувачів незалежно. Отже механізм визначений у 7.1.1.1 для базового тристороннього узгодження ЯП можна використовувати для кожного такого узгодження без змін. Однак для узгодження механізми «широке з'єднання» визначені у 7.1.1.1 повинні бути розширені. Мета розширення полягає у тому щоб гарантувати обговорення єдиної угоди з ЯП спільної для всіх одержувачів і пересвідчитися що погоджене значення не суперечить будь-яким обмеженням ідентифікованим під час узгодження наприклад таким як межа потужності локального постачальника для одного з одержувачів . Необхідні розширення визначаються нижче у 7.1.2.1 де також описується їхнє можливе застосовування для досягнення тих типів угод що визначені в основних положеннях із ЯП. У висновках у 7.1.2.2 обговорюється використовування фільтрів у 1 ? ? багатоадресних пересиланнях. 7.1.2.1 Механізми для узгодження ЯП широких з'єднань у 1 ? ? з'єднаннях Якщо характеристика ЯП повинна узгоджуватися для широкого з'єднання то необхідно інформувати всіх учасників про результати узгодження в «потрійному рукостисканні». Це є додатковим кроком для механізмів 7.1.1.1. Для визначання узгодженого значення ЯП що не суперечить усім вимогам та обмеженням які виражено відправником постачальником і N одержувачами будуть потрібні інші модифікації механізмів. У деяких випадках узгоджене значення може бути досягнуте лише вилученням інших одержувачів. У цьому випадку значення можуть бути отримані різним способом під час вилучання різних груп одержувачів. Вибір одержувачів що підлягають вилучанню у таких випадках перебуває поза сферою застосування цього стандарту. Примітка 1. Там де необхідно узгоджувати декілька граничних значень або операційне цільове значення з одним або з кількома граничними значеннями можна оперувати декількома екземплярами механізмів визначеними у цьому підрозділі. Однак кращим рішенням може бути визначання нових механізмів для ефективнішого обробляння подібних випадків. Як і в 7.1.1.1 збільшення і зменшення розуміють як зміну значень відповідно у напрямку покращення або погіршення якості. У 1 ? ? багатоадресних пересиланнях користувачем-ініціатором є відправник багатоадресного пересилання а одержувачі є користувачі-респонденти. Нижче визначено процедури для нормального функціювання. У випадках відмови устатковання або в умовах несподіваного перевантаження може змінюватися поведінка. Примітка 2. У наступних визначеннях механізмів узгодження постачальник послуг розглядається як один учасник у той час як на практиці це можуть бути декілька постачальників комунікацій. Визначені такі п'ять механізмів: узгодження одного параметра що є узгодженням зверху-вниз від верхніх меж що по черзі постачають сторони без обмеження знизу; обмежене узгодження нижнього граничного значення або нижнього порога; обмежене узгодження верхнього граничного значення або верхнього порога; обмежене узгодження операційного цільового значення; комбіноване узгодження верхніх і нижніх граничних значень. Термін «обмежене» використовують для того щоб охарактеризувати механізм узгодження який обмежує відхили значень від запропонованих. У деяких випадках функціювання механізму залежить від рівня бажаної угоди. Пороги можуть часто узгоджуватися лише між одним користувачем і постачальником якщо цей користувач бажає бути поінформованим про досягнення ЯП певного рівня однак беруть до уваги також можливості постачальника. а Узгодження одного параметра Широке з'єднання 1 Користувач-ініціатор повідомляє запропоноване значення Р. 2 Постачальник може відкинути запит. Якщо запит не відкинуто то для кожного користувача-респондента постачальник може вибрати нове запропоноване значення Р?i що не краще ніж значення запропоноване ініціатором. Ці нові значення можуть розрізнятися для різних користувачів-респондентів тому що можливості постачальника можуть змінюватися від одного користувача-респондента до іншого . Таким чином для всіх користувачів-респондентів Постачальник повідомляє запропоновані значення користувачам-респондентам. 3 Кожен користувач-респондент може відкинути запит у такому випадку він не бере участь у подальшому узгодженні. Якщо користувач-респондент не відкидає запит то він може обрати нове значення Vh що не краще ніж запропоноване постачальником значення. Таким чином для всіх користувачів-респондентів 4 Постачальник повинен обрати найменше зі значень що повертаються користувачам-респондентам V = min Vi. 5 Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові і всім користувачам-респондентам. Воно стає погодженим значенням таким що Механізм ілюструється на рисунку 7.2. b Обмежене узгодження нижнього граничного значення або нижнього порога Широке з'єднання 1 Користувач-ініціатор визначає бажане операційне цільове значення повідомляючи нижню межу L і верхню межу U де . L є пропонованим нижнім граничним значенням або значенням нижнього порога. 2 Постачальник може відкинути запит якщо він знає що не зможе його задовольнити тобто якщо він не може забезпечити щонайменше нижнє граничне значення L Якщо постачальник не відкидає запит але не може оперувати з повним діапазоном значень запропонованих користувачем-ініціатором то він може визначити нове нижче значеннядля верхньої межі кожному користувачеві-респондентові індивідуально: це нижче значення не може бути гірше ніж нижня межа. Таким чином для всіх i. Також постачальник може обрати для внутрішнього функціювання вищу якість але не повідомляти цей факт користувачу-респонденту. Примітка 3. Для постачальника може бути доцільно запропонувати різні верхні межі різним користувачам-респондентам оскільки можливості постачальника різні в різних регіонах. Від нього не вимагається виконувати початковий арбітраж із визначання однієї загальної верхньої межі для всіх користувачів-респондентів оскільки на цьому етапі невідомо хто з них бажає брати участь у з'єднанні і які значення вони можуть запропонувати у відповідь. Рисунок 7.2 Узгодження одного параметра широке з'єднання Постачальник не може змінювати нижню межу L. Нова верхня межа U?i і нижня межа L повідомляються кожному користувачеві-респондентові RI. 3 Кожен користувач-респондент може відкинути запит у такому випадку він не бере участь у подальшому узгодженні. Якщо запит прийнятий то користувач може збільшити значення нижньої межі до нового значення L?i у межах діапазону значень обмежених верхньою межею U?i що постачає постачальник. Таким чином для кожного користувача-респондента Нові значення нижньої і верхньої межі повертаються користувачеві. 4 Постачальник вивчає значення що повертаються від кожного користувача-респондента. Його поведінка залежить від рівня оброблюваної угоди. Обов'язковий або гарантований рівень угоди Постачальник повинен обрати кінцеве значення ЯП широкого з'єднання не гірше ніж найвища нижня межа користувачів-респондентіві повинен бути здатний функціювати з цим значенням для всіх користувачів-респондентів. Може статися що ця найвища нижня межа буде більша ніж функційні можливості постачальника виражені верхньою межею U?i для одного або кількох користувачів-респондентів; у такому випадку деякі користувачі-респонденти повинні вилучатися так щоб залишалася здійсненна операційна область значень між найвищою нижньою межею решти користувачів-респондентів і їхньою мінімальною верхньою межею. Таким чином ця вимога для можливої області значеньтак що може бути необхідно видалити із з'єднання користувачів-респондентів доти поки це обмеження не буде задовольнятися. Тоді постачальник обирає значення V широкого з'єднання в межах діапазону значень тобто такого що Зазвичай V буде близько до Угода рівня «найкращі зусилля» Постачальник намагається задовольнити ті самі обмеження що й у випадках обов'язкового або гарантованого рівнів угоди але він не вилучає користувачів-респондентів якщо всі обмеження не можуть бути задоволені. Якщо існує відповідна область тобто колито значення V широкого з'єднання вибране постачальником буде задовольняти умову і зазвичай буде близьким до L'max. 5 Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові й усім що залишились користу-вачам-респондентам. Воно стає узгодженим значенням. За винятком узгодження рівня «найкращі зусилля» воно задовольняє вимоги всіх що залишились сторін оскільки для всіх користувачів-респондентів що залишилися Механізм проілюстровано на рисунку 7.3. Рисунок 7.3 Обмежене узгодження нижнього значення широке з'єднання с Обмежене узгодження верхнього граничного значення або верхнього порога Широке з'єднання 1 Користувач-ініціатор визначає бажаний діапазон значень пропонуючи нижню межу L і верхню межу є запропонованим ним верхнім граничним значенням або значенням верхнього порога. 2 Постачальник може відкинути запит якщо знає що не зможе його виконати тобто якщо він не може підтримати найнижче значення межі L Якщо постачальник не відкидає запит але не може оперувати в межах повного діапазону значень запропонованих користувачем-ініціатором то він може визначити нове нижче значення верхньої межі для кожного користувача-респондента індивідуально: це нижче значення не може бути гірше ніж нижня межа. Таким чином для всіх i. Також постачальник може вибрати внутрішнє функціювання з вищою якістю але не повідомляти цього факту користувачу-респонденту. Примітка 4. Для постачальника може бути доцільним запропонувати різні верхні межі різним користувачам-респондентам оскільки він може мати різні можливості в різних регіонах. Від постачальника не вимагається виконувати початковий арбітраж із визначання однієї загальної верхньої межі для всіх користувачів-респондентів оскільки на цьому етапі невідомо які користувачі-респонденти побажають брати участь у з'єднанні і які ними будуть запропоновані величини. Постачальник не може змінювати нижню межу L. Нова верхня межа і нижня межа L повідомляються кожному користувачеві-респондентові 3 Кожен користувач-респондент може відкинути запит у такому випадку він не бере участь у подальшому узгодженні. Якщо запит приймається то користувач може знизити верхню межу до нового значення у межах меж запропонованих постачальником. Таким чином для кожного користувача-респондента Нижня й нові верхні значення межповертаються постачальникові. 4 Постачальник обирає остаточне значення ЯП широкого з'єднання: 5 Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові і всім користувачам-респондентам. Воно стає «погодженим» значенням і відповідає вимогам усіх користувачів-респондентів : Механізм проілюстровано на рисунку 7.4. Рисунок 7.4 Обмежене узгодження верхнього значення широке з'єднання d Обмежене узгодження операційного цільового значення Широке з'єднання 1 Користувач-ініціатор визначає бажаний діапазон значень пропонуючи нижню межу L і верхню межу 2 Постачальник може відкинути запит якщо знає що не зможе його виконати тобто якщо він не може підтримати значення принаймні нижньої межі L. Якщо постачальник не відкидає запит але не може оперувати в межах повного діапазону значень запропонованих користувачем-ініціатором то він може визначити нове понижене значення верхньої межі для кожного користувача-респондента індивідуально: це понижене значення не може бути гірше ніж нижня межа. Таким чином для всіх /. Також постачальник може вибрати внутрішнє функціювання з вищою якістю але не повідомляти цього факту користувачу-респонденту. Примітка 5. Для постачальника може бути доцільним запропонувати різні верхні межі різним користувачам-респон-дентам оскільки він може мати різні можливості в різних регіонах. Від постачальника не вимагається виконувати початковий арбітраж із визначання однієї загальної верхньої межі для всіх користувачів-респондентів тому що на цій стадії невідомо які користувачі-респонденти побажають брати участь у з'єднанні і які ними будуть запропоновані величини. Постачальник не може змінювати нижню межу L. Нова верхня межаі нижня межа L повідомляються кожному користувачеві-респондентові. 3 Кожен користувач-респондент може відкинути запит у такому випадку він не бере участь у подальшому узгодженні. Якщо запит приймається то користувач може підвищити нижню межу до нового значенняі знизити верхню межу до нового значенняу межах запропонованих постачальником. Таким чином для кожного користувача-респондента Нові нижні і нові верхні значення межповертаються постачальникові. 4 Постачальник вивчає значення що повертаються від кожного користувача-респондента. Рівень угод є «найкращі зусилля» оскільки інші не можуть можуть бути застосовані до операційних цільових значень . Постачальник обирає V кінцеве значення ЯП широкого з'єднання. Якщо існує можлива область у межах діапазонів значень що повертаються всіма користувачами-респондентами тобто якщо найвища нижня межаменша або рівна найменшій верхній межі то добирається в цій облас- ті так що. Однак це може бути неможливо. 5 Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові і всім користувачам-респонден-там. Воно стає «погодженим» значенням. Механізм проілюстровано на рисунку 7.5. Рисунок 7.5 Обмежене узгодження операційного цільового значення широке з'єднання е Комбіноване узгодження нижніх і верхніх граничних значень Широке з'єднання Цей механізм відрізняється від попередніх у яких використовують узгодження двох значень: нижнього граничного значення і верхнього граничного значення тоді як інші використовують для узгодження одного зі значень. 1 Користувач-ініціатор пропонує нижнє граничне значення L і верхнє граничне значення 2 Постачальник може відкинути запит якщо знає що не зможе його виконати тобто не зможе підтримати принаймні значення нижньої межі L. Якщо постачальник не відкидає запит але не може функ-ціювати в межах повного діапазону значень що пропонується користувачем-ініціатором то він може визначити нове понижене значеннядля верхньої межі для кожного користувача-респондента R індивідуально: це понижене значення не може бути гірше ніж нижня межа. Таким чином для всіх /. Також постачальник може обрати внутрішнє функціювання з вищою якістю але не повідомляти цього факту користувачеві-респондентові. Примітка 6. Для постачальника може бути доцільно запропонувати різні верхні межі різним користувачам-респондентам тому що в постачальника різні можливості в різних регіонах. Від нього не вимагається виконувати початковий арбітраж із визначання однієї спільної верхньої межі для всіх користувачів-респондентів тому що на цій стадії невідомо хто з них буде бажати брати участь у з'єднанні і які значення вони можуть запропонувати у відповідь. Постачальник не може змінювати нижню межу L Нова верхня межа і нижня межа L повідомляються кожному користувачеві-респондентові . 3 Кожний користувач-респондент може відкинути запит у такому випадку він не бере участь у подальшому узгодженні. Якщо запит приймається то користувач може підвищити нижню межу до нового значення і знизити верхню межу до нового значення у межах що пропонуються постачальником. Таким чином для кожного користувача-респондента Нові нижні й верхні значення меж повертаються постачальникові. 4 Постачальник вивчає значення що повертаються від кожного користувача-респондента. Його поведінка залежить від рівня угоди. Обов'язковий або гарантований рівень угоди Постачальник повинен обрати кінцеве значення нижнього граничного значення ЯП широкого з'єднання і кінцеве значення верхньої межі такі що не гірше ніж найвища нижня межа не краще ніж найменша верхня межа Таким чином вимогою для можливої області є і можливо буде необхідне видалення користувачів-респондентів із з'єднання доти поки це обмеження задовольняється. Тоді постачальник обирає значенняширокого з'єднання такі що Зазвичай буде близько до буде близько до Угода рівня «найкращі зусилля» Постачальник намагається задовольнити ті самі обмеження що й у випадках обов'язкового або гарантованого рівнів угоди але не виключає користувачів-респондентів якщо всі обмеження не можуть задовольнятися. Якщо є можлива сфера значень тобто якщо то значення для широкого з'єднання що обираються постачальником будуть задовольняти і зазвичай LF буде близьким до буде близьким до 5 Обрані значення повертаються користувачеві-ініціаторові і решті користувачів-респондентів. Вони е погодженими значеннями. За вилученням угоди рівня «найкращі зусилля» вимоги всіх що залишилися сторін задовольняться тому що для всіх що залишилися користувачів-респондентів : Механізм проілюстровано на рисунку 7.6. Рисунок 7.6 Комбіноване узгодження нижніх і верхніх граничних значень широке з'єднання 7.1.2.2 Використовування фільтрів ЯП в 1 ? ? багатоадресних пересиланнях Додатковим підходом до проблеми яка стосується одержувачів із різними властивостями в різних середовищах є використовування фільтрів ЯП. Фільтр ЯП може підтримувати різні рівні ЯП для різних одержувачів в одній і тій самій багаторанговій за становищем групі. Фільтри є особливо цінними коли мають справу з безперервною спільною інформацією середовища. Відмінності між одержувачами можуть стосуватися кінцевих систем плат стиснення обчислювальної потужності дисплейних пристроїв тощо мереж пропускної спроможності затримання частоти появи помилок тощо або призначених користувачу застосувань необхідної якості частоти кадрів тощо . Механізми узгодження ЯП описані в 7.1.1.1 і 7.1.2.1 можна використовувати в конфігураціях де також представлено фільтри. Механізм фільтрування може діяти як представник учасника узгодження широкого з'єднання щоб дати змогу одержувачеві приєднатися до з'єднання багатоадресних пересилань що в інших умовах неможливо. У 8.3 обговорюються спеціальні типи фільтрів ЯП які можуть підтримувати різні значення характеристик ЯП для різних одержувачів у багаторанговій за становищем групі. Фільтри ЯП можна застосовувати у випадку узгодження різних характеристик «обрані одержувачі» одержувачами в одному і тому самому з'єднанні 1 ? ? багатоадресних пересилань. Фільтри ЯП що можуть забезпечити високий рівень ЯП для деяких одержувачів постачають фільтровану інформацію для інших одержувачів із нижчими вимогами до ЯП в одному і тому самому з'єднанні 1 ? ? багатоадресних пересилань. У таких випадках необхідно враховувати властивості доступних фільтрів протягом узгодження ЯП. Початковий учасник може бути не обізнаний з тим що використовуються фільтри ЯП. Джерело буде постачати потік даних на одному рівні ЯП в той час як N одержувачів отримуватимуть або не-фільтрований потік або фільтровані потоки на різних рівнях ЯП. 7.1.3 Узгодження ЯП у ? ? ? багатоадресних пересилань Термін "? ? N багатоадресне пересилання" використовують для позначання багатоадресної комунікації між N станціями в якій ? ?? мають намір переслати багатоадресну посилку в N. Ці ? станції називають «фокусними станціями». Залежно від окремого випадку N станцій можуть бути здатними пересилати в багатоадресному режимі на інші станції. Обговорюваним у ЯП є те що стосується ? багатоадресних пересилань. Одну з фокусних станцій призначає «власник» багатоадресного пересилання. Зазвичай станція власника виконує спеціальну роль в ініціюванні й припиненні процедур установки багатоадресного пересилання для того щоб гарантувати коректне застосовування правил групового членства і коректне завершення процедур. Розділення між станціями-власниками і невласниками яке стосується ролей керування зменшує різницю між користувачами і постачальником яка відображає використовування й забезпечення послуг комунікацій. Зокрема деяка станція власника буде в загальному випадку виконувати обидві функції і рівня користувача і рівня постачальника і відмінності між власниками і невласниками можуть проявлятися у протоколах обох рівнів користувача й постачальника. Примітка. Механізми для зміни власників є поза сферою застосування цього стандарту. Процедури двох видів можна використовувати для узгодження характеристик ЯП у ? ? ? багато-адресних пересиланнях: процедури складені з 1 ? ? накладних узгоджень; процедура що представляє одне одночасне ? ? ? узгодження. Механізми цих двох видів визначено у транспортному протоколі й послугах поліпшених комунікацій: ECTS ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252 і ЕСТР розробляється . ECTS і ЕСТР визначають: процедуру «покроковий арбітраж» яка складається із 1 ? ? накладних узгоджень і може використовувати механізми визначені в 7.1.2; процедура «арбітраж власника» в якій станція власника керує єдиним одночасним ? ? ? узгодженням. 7.2 Механізми розподіляння ресурсів Як визначено в «Основних положеннях із ЯП» етап встановлення ЯП містить механізми розподілу ресурсів. Одним із таких механізмів є протокол резервування ресурсів ПРР . Посилання подано в 5.5.1. 7.3 Механізми ініціалізації Як визначено в «Основних положеннях із ЯП» етап встановлення ЯП містить ініціалізацію механізмів операційного етапу. Зазвичай це досягається за допомогою локальних засобів які не є предметом стандартизації. 8 МЕТОДИ І МЕХАНІЗМИ ДЛЯ ОПЕРАЦІЙНОГО ЕТАПУ У цьому розділі ідентифікуються джерела методів і механізмів для операційного етапу ЯП згідно з «Основними положеннями з ЯП». Механізми для операційного етапу містять: механізми відстежування моніторингу ; механізми супроводу; фільтри; механізми запиту; механізми попередження. 8.1 Механізми відстежування моніторингу Як зазначено в «Основних положеннях із ЯП» механізми відстежування моніторингу можуть бути забезпечені методами керування загальної призначеності такими як ті що застандартизовані в керуванні ВВС. Посилання подано в 5.1.2. 8.2 Механізми супроводу Механізми супроводу призначені для того щоб досягти бажаних або узгоджених рівнів ЯП. Це може бути зроблено завдяки використовуванню різноманітних засобів застосовуваних окремо один від одного або у комбінаціях. Деякі категорії механізмів супроводу обговорені в «Основних положеннях із ЯП» а саме: розподіл ресурсів; керування доступом; настройка. У 8.2.1 визначено окремі механізми супроводу розроблені відповідно до вимог ЯП до часових інтервалів. 8.2.1 Механізми керування ЯП для критичних за часом комунікацій 8.2.1.1 Вступ У цьому підрозділі представлені визначення механізмів керування ЯП для підтримки вимог завершення постачання ПБД за їхньою адресою призначеності у межах тимчасових обмежень. Ці механізми використовують у керуванні мережею для систем комунікацій критичних за часом КМСККЧ . Механізми керування використовують: функцію ідентифікації яка ідентифікує вхідні ПБД як критичні за часом і виділяє із ПБД необхідний «час завершення» Тс до настання якого ПБД повинно бути доправлено за місцем призначеності; інформаційну базу яка містить очікувані тривалості пересилання для ретранслювання ПБД визначеними маршрутами до їх місця призначеності; функцію оцінювання і обробляння яка може обчислювати очікуваний час завершення порівнювати цей обчислений очікуваний час завершення з необхідним часом завершення призначеним конкретному ПБД визначати чи може ПБД бути доправлено до вичерпання необхідного часу завершення і на цій основі вирішити передавати ПБД або припинити пересилання ПБД відкиданням ПБД. Ці механізми можна застосовувати у будь-яких межах відповідних послуг у системі мережі критичних за часом комунікацій для того щоб задовольняти вимоги до періодів часу і забезпечувати відповідну ступінь скидання навантаження. 8.2.1.2 Механізми керування У цьому підрозділі визначено три незалежних механізми. На практиці можна використовувати різноманітні комбінації цих механізмів але подібні комбіновані типи тут не розглядаються. Дані механізми тісно пов'язані з характеристиками ЯП правильності часу даних. Зокрема в системах комунікацій критичних за часом будь-які дані які не могли бути доправлені в межах заданого періоду часу вважають такими що втратили цінність для процесів застосувань і повинні бути відкинуті для того щоб збільшити ефективність використовування засобів комунікацій. М.1 Механізм відкидання ПБД і сповіщення 1 Коли функція ідентифікації отримує ПБД вона вивчає частину змісту ПБД для того щоб визначити чи є ПБД критичний за часом. Якщо ПБД є критичний за часом то функція ідентифікації отримує необхідний час для завершення постачання ПБД за місцем його призначеності Тс і визначає маршрут пересилання що міститься у ПБД. 2 Функція оцінювання й обробляння отримує з інформаційної бази очікуваний час пересилання необхідний для пересилання ПБД визначеним маршрутом за місцем його призначеності. Потім функція обчислює очікуваний час завершення пересилання визначеним маршрутом за допомогою додавання поточного часу до очікуваного часу пересилання і порівнює отримане значення з необхідним часом завершення Тс. Якщо постачання не можна гарантувати то ПБД відкидається. 3 Якщо функція вирішує відкинути ПБД то вона породжує ПБД із сповіщення що повідомляє умови відкидання і посилає його ініціаторові або первинному відправникові ПБД що відкидається. М.2 Механізми відкидання ПБД і сповіщення із зміною динамічного пріоритету Цей механізм відрізняється від механізму М.1 відкиданням ПБД і сповіщення визначеного вище тим що він дає змогу динамічно змінювати рівень пріоритету застосовуваний до критичного за часом ПБД. 1 Коли функція ідентифікації виділяє ПБД вона вивчає частину змісту ПБД для того щоб визначити чи є ПБД критичним за часом. Якщо ПБД є критичним за часом то функція ідентифікації отримує необхідний час для завершення постачання його за місцем призначеності Тс визначений маршрут пересилання що міститься в ПБД і рівень пріоритету обробляння протоколу асоційованого із змістом цього ПБД. 2 Функція оцінювання й обробляння отримує з інформаційної бази очікуваний час пересилання необхідний для пересилання ПБД визначеним маршрутом за місцем його призначеності. Цей маршрут може бути вказаний в ПБД або його вибір може бути залишений відкритим . Потім функція обчислює очікуваний час завершення через відповідний -і маршрут и за допомогою додавання очікуваного часу пересилання до поточного часу і порівнює отримане значення з необхідним часом завершення 7С. Якщо постачання не можна гарантувати з даним пріоритетом то функція оцінювання й обробляння визначає чи може бути в межах необхідного часу забезпечене постачання за допомогою збільшення рівня пріоритету для пришвидшення обробляння протоколу. Якщо це можливо то рівень пріоритету збільшується до необхідного. Якщо постачання не може бути гарантоване то ПБД відкидається. 3 Якщо функція вирішує відкинути ПБД то вона породжує ПБД сповіщення що повідомляє умови відкидання і посилає його ініціаторові або первинному відправникові відкинутою ПБД. М.З Механізми відкидання ПБД і сповіщення із зміною динамічного маршруту Цей механізм відрізняється від механізму М.1 відкиданням ПБД і сповіщення і від механізму М.2 відкидання ПБД і сповіщенням із зміною динамічного пріоритету тим що він дозволяє динамічні зміни в маршруті пересилання критичного за часом ПБД. 1 Коли функція ідентифікації отримує ПБД вона вивчає частину змісту ПБД для того щоб визначити чи є ПБД критичним за часом. Якщо ПБД є критичним за часом то функція ідентифікації виділяє необхідний час для завершення його постачання за місцем призначеності Тс і специфікований маршрут пересилання що міститься в ПБД. 2 Функція оцінювання й обробляння отримує з інформаційної бази очікуваний час пересилання необхідний для пересилання ПБД через специфікований маршрут за місцем його призначеності. Цей маршрут може міститись у ПБД або його вибір може бути залишений відкритим. Потім функція обчислює очікуваний час завершення через відповідний -і маршрут и за допомогою додавання очікуваного часу пересилання до поточного часу і порівнює отримане значення з необхідним часом завершення Тс. Якщо постачання не можна гарантувати за даним маршрутом то функція оцінювання й обробляння визначає чи може бути в межах необхідного часу забезпечене постачання у разі вибору швидшого маршруту. Якщо це можливо то маршрут змінюється. Якщо постачання не може бути гарантоване то ПБД відкидається. 3 Якщо функція вирішує відкинути ПБД то вона породжує ПБД сповіщення що повідомляє умови відкидання і посилає його ініціатору або первинному відправнику відкинутого ПБД. 8.3 Фільтри Фільтр ЯП визначають як механізм який перетворює дані для того щоб змінити деякі властивості пов'язані з ЯП наприклад ЯП що необхідна для пересилання даних або значення однієї або кількох характеристик ЯП постачальникові послуг . Фільтри ЯП можна використовувати у рівноправних і багаторангових комунікаціях. Фільтри ЯП підходять для даних що містять інформацію яка може відкидатися яка є еластичною до втрати або є такою що ряд рівнів ЯП може бути доступним для одних і тих самих первинних даних. Цей розділ в основному описує використовування та вплив фільтрів під час пересилання спільної інформації; узгодження цих механізмів зазначено в 7.1.2.2. 8.3.1 Загальні типи фільтрів Фільтри ЯП групують у три типи. 8.3.1.1 Інтелектуальні фільтри що відкидають інформацію Інтелектуальне відкидання інформації е засобом зміни властивостей ЯП потоку даних за допомогою динамічного вилучання даних із надхідного потоку. Дані повинні відкидатися розумно щоб гарантувати цілісність кінцевих даних. Приклади містять фільтр який вилучає інформацію про колір із потоку відео залишаючи лише відео з відтінками сірого кольору. 8.3.1.2 Фільтр конвертації перетворення Фільтрування конвертації перетворення є засобом зміни властивостей ЯП потоку даних за допомогою перетворення даних що надходять. Наприклад дані можуть стискатися або може відбуватися зворотнє перетворення за допомогою такого фільтра. 8.3.1.3 Прихований фільтр Приховане фільтрування є засобом за допомогою якого окремі компоненти потоку даних передаються у потоках даних на окремих з'єднаннях. Властивості ЯП загального потоку даних можуть змінюватися за допомогою встановлення й розриву різноманітних з'єднань які становлять весь потік даних. Прикладом є використовування маштабованого синтаксису. 8.3.2 Завдання фільтрації' Фільтри ЯП використовують для зміни однієї або кількох характеристик ЯП потоку даних. Фільтр можна використовувати для того щоб зробити необхідні зміни таких характеристик ЯП. 8.3.2.1 Пропускна спроможність Фільтр ЯП може значно впливати на пропускну спроможність. За допомогою відкидання ПБД що адресуються певним учасникам можливо обмежити пропускну спроможність що накладається деякими учасниками або постачальником послуг комунікацій у деяких областях. Фільтри відкидання спільної інформації й фільтри що виконують стиснення застосовують в основному для зменшення вимог пропускної спроможності які окремі учасники можуть висувати для окремих потоків даних. 8.3.2.2 Чутливість до втрати Фільтр ЯП можна використовувати для перетворення даних із високою чутливістю до втрати з метою формування поліпшеної сприйнятливості до помилок низька чутливість до втрати . Це перетворення можна виконувати виявляючи помилки та реалізуючи схеми відновлювання. 8.3.2.3 Затримання Наскрізне затримання може бути зменшене скороченням вимог до пропускної спроможності даних і звільненням мережних ресурсів як результат скорочення необробленої черги в мережній структурі. 8.3.2.4 Нестійка синхронізація Зниження нестійкої синхронізації може бути досягнуто десинхронізацію ПБД із тимчасовими позначками як частиною операції фільтра. Фільтр ЯП який перетворює змінну швидкість пересилання інформації потоку даних у постійну швидкість пересилання інформації є іншим типом фільтра перетворення який можна використовувати для зниження нестійкої синхронізації. 8.3.3 Побічні ефекти фільтрування на характеристиках ЯП Побічні ефекти застосовування фільтрів ЯП можуть несприятливо впливати на характеристики ЯП. До таких ефектів належать нижчеподані. 8.3.3.1 Пропускна спроможність Фільтри ЯП які додають інформацію до потоку даних збільшують вимоги до пропускної спроможності неструктурованого потоку даних що за відсутності додаткових заходів може призвести до зниження пропускної спроможності що сприймають користувачі. Такі фільтри містять фільтри декомпресії і ті що збільшують сприйнятливість до помилок за допомогою додаткового виявляння помилок і корекції даних. 8.3.3.2 Чутливість до втрати Залежно від типу спільної інформації і методу кодування відкидання інформації й усунення надмірності може збільшити чутливість потоку даних до втрати. 8.3.3.3 Затримування Виконання інтенсивних операцій фільтрування ЯП таких як фільтрування перетворенням буде збільшувати наскрізне затримування. Впливання на затримування залежить від реалізації використовуваного фільтра і пристрою обробляння фільтра. Як відзначено вище наскрізне затримування може у деяких випадках зменшуватися внаслідок зниження вимоги до пропускної спроможності. 8.3.3.4 Нестійка синхронізація Впливання на нестійку синхронізацію потоку даних залежить від типу середовища і використовуваної стратегії оформлювання пакетів. Фільтрування на великих ПБД будуть причиною великих затримань у той час як операції фільтрування на менших ПБД будуть причиною менших затримань. 8.4 Механізми запиту Як зазначено в «Основних положеннях із ЯП» механізми запиту можна забезпечувати за допомогою методів керування загальної призначеності таких як ті що застандартизовано у ВВС або SNMP. Посилання наведено в 5.1.2. 8.5 Механізми попередження Як зазначено в «Основних положеннях із ЯП» механізми попередження можна забезпечувати за допомогою методів керування загальної призначеності наприклад таких як ті що застандартизовано у ВВС або SNMP. Посилання наведено в 5.1.2. 9 МЕТОДИ ВИВІРЯННЯ ВЕРИФІКАЦІЇ ЯП 9.1 Вступ «Основні положення з ЯП» досліджують вивіряння ЯП на різних стадіях життєвого циклу реалізації послуг. Цей розділ визначає деякі методи вивіряння ЯП для цих стадій. 9.2 Вивіряння ЯП на стадії проектування Етап проектування в життєвому циклі послуг починається з визначення вимог до послуг і завершується отриманням проекту системи. Процес проектування характеризується покроковим уточненням і містить формалізацію неформальних вимог до послуг. Після закінчення стадії проектування доцільно зробити верифікацію того що система отримана внаслідок проектування відповідає встановленим вимогам до послуг. Вимоги до послуг стосуються очікуваної поведінки послуг а також містять і нефункційні аспекти. Крім послідовного порядку подій який визначає взаємодію користувачів послуг із обслуговуванням існують також вимоги до своєчасності потужності або надійності певних подій що відбуваються в певному стані. На рисунку 9.1 зображено основні кроки методу вивіряння ЯП під час стадії проектування для отримання поліпшеної ЯП для проекту. Проектувальник ЯП починає з вимог що містять функційні і нефункційні аспекти. На першому кроці вимоги формалізуються з метою отримання абстрактної моделі послуг. У цьому методі використовують змішаний підхід у якому аспекти поведінки послуг відокремлені від нефункційних вимог пов'язаних із ЯП. Це розділення мотивують тим що ці типи вимог виражені на різних рівнях абстракції наприклад тимчасові вимоги зазвичай стосуються послідовності подій у цілому тривалих а не є атрибутом однієї з подій яка стосується лише єдиного попередника . Розділені описи дають змогу спростити модифікації які можуть бути необхідні в ітераціях циклу проектування. Поведінку абстрактних послуг описують за допомогою техніки формального опису ТФО . Додаючи деталі наприклад за допомогою функційної декомпозиції уточнюють коректність опису збереженням кроків трансформації які ведуть до завершення проекту. Узгодженість між поведінкою абстрактних послуг і їхнім проектним рішенням може вивірятися за допомогою доказу тотожності поведінки спостережуваних описів. Поряд із формалізацією функційної поведінки повинна відбуватися формалізація вимог пов'язаних із ЯП. У цьому процесі повинні бути ідентифіковані відповідні характеристики ЯП даних послуг і обрані їхні значення так щоб вони відповідали очікуванням користувача щодо якості послуг. Функційна декомпозиція в процесі уточнення паралельна перетворенню глобальних вимог до ЯП у вимоги до ЯП компонентів послуг. Рисунок 9.1 Процес проектування обслуговування що ґрунтується на ЯП Маючи детальний функційний опис системи проектувальник здатний долучити до моделі інформацію про функціювання. Припущення про функціювання базуються на досвіді й вимірах базових систем нижнього рівня . Безперечно що ці значення значною мірою залежать від обраної технології реалізації. Для деяких значень можуть існувати лише оцінки які треба уточнювати в подальших циклах взаємодії доти поки робота спостережуваної системи не збігається з очікуваним результатом. Результатом цього процесу е модель функціювання поліпшеного проектування з якої можуть бути отримані значення параметрів підтримуваної ЯП для порівняння їх із необхідними обмеженнями на ЯП. Для різних типів описів що використовуються в процесі проектування необхідні відповідні засоби опису нотації . Щоб описати функційну поведінку можуть бути зручними і застандартизовані методи формального описування. Однак не потрібно щоб методи формального описування були застандартизовані. Для описування ЯП необхідна нотація яка дає змогу визначати характеристики ЯП. Нотацію використовують для встановлення обмежень на ці характеристики і описи процедур їхнього вимірювання. Характеризація ЯП містить визначення значень меж статистичних аспектів і умов виконання в середовищі за яких потрібно зберігати певні значення параметрів ЯП тощо. 9.3 Вивіряння ЯП на стадії тестування Завданням вивіряння ЯП на стадії тестування є перевіряння того що реалізація послуг відповідає вимогам до ЯП що стосуються цих послуг. Пропонується для тестування ЯП використовувати методи тестування відповідності протоколу ТВП [див. ITU-T Rec.X.290 серії та ISO/IEC 9646 всі частини ]. Незважаючи на те що ITU-T Rec.X.290 серії та ISO/IEC 9646 всі частини було розширено для того щоб охопити багатостороннє тестування можливо буде необхідне деяке узагальнення або поліпшення підходу. Замість протокольного стеку рівня тестувальник повинен взаємодіяти з багатостороннім обслуговуванням що пропонується на розподіленій платформі яка використовує різноманітні ресурсні послуги тобто комунікаційні послуги бази даних . Тому необхідне середовище розподіленого тестування яке здатне вимірювати контролювати й оцінювати ЯП. У тих випадках коли перевіряють на відповідність контрольовану послідовність і спостережувані події тестування поведінки переважно базується на принципі стимул-реакція. Тестування ЯП вимагає додатково процедур вимірювання характеристик ЯП. Під час операції тестування потрібно перевіряти чи тестовані характеристики знаходяться в необхідних межах. Для вимірювання ЯП необхідні точно визначені виміри характеристик і процедури виконання вимірювання. Крім того повинні бути визначені точки у яких можна виконувати вимірювання. Визначені теоретично виведені характеристики які основані на ідеалістичних припущеннях повинні бути адаптовані для практичних наближень наприклад аспекти коефіцієнта готовності вимірюють за допомогою формування прийнятного розміру вибірки. Крім цього необхідно щоб вимірювання не впливало на процес такою мірою що могло би призвести до змін вимірюваних характеристик. Серед характеристик ЯП ми можемо виділити безпосередньо вимірювані характеристики наприклад затримання часу і похідні характеристики. Типовим прикладом останньої є втрата пакета яку обчислюють як різницю між посланими і отриманими блоками даних. Техніка вимірювання певних характеристик може вимагати підтримки від системи і її середовища. Затримання можна визначати як затримання пересилки в обох напрямках для визначання якої достатньо однієї точки вимірювання і локального часу але це залежить від кооперації з боку одержувача. У той самий час для вимірювання простих затримань необхідна синхронізація часу між відправником і одержувачем а також або дві точки вимірювання з боку відправника і одержувача або одна точка з боку одержувача під час пересилання тимчасової позначки у даних що посилаються. Обслуговування ЯП що підлягає тестуванню ОПТ повинно мати доступ до необхідних йому ресурсів послуг. Роль користувачів послуг виконує група локальних тестувальників. Повинні існувати точки вимірювання між ОПТ і локальними тестувальниками для вимірювання ЯП що забезпечується обслуговуванням а також точки вимірювання між ОПТ і ресурсним обслуговуванням для вимірювання ЯП що отримується від ресурсних послуг. Ця інформація може бути також отримана з інформаційної бази керування ІБК . Для загальної координації методики тестування існує центральний компонент що керує розподіленими елементами середовища тестування. Необхідно мати компонент відповідальний за вимірювання характеристик ЯП при ОПТ а також для контролювання ЯП ресурсних послуг обмежень середовища . Типові елементи які становлять частину блока контролю і вимірювання містять генератори трафіка і помилок. 9.4 Вивіряння ЯП на стадії виконання Якщо ЯП пропонується лише типу «найкращі зусилля» відповідне обслуговування може бути не здатне гарантувати певний рівень ЯП і отже підсумкову ЯП а та що надається користувачеві може відрізнятися від необхідного значення. Наприклад проміжні послуги які використовують базові ресурсні послуги конструюють так щоб оптимізувати використовування недостатніх ресурсів і можуть вимагати гарантованої ЯП тобто послуги стиснення даних із постійною швидкістю пересилання інформації в біт/сек сприяють оптимальному використовуванню фіксованих розподілених широкосмугових пересилань. Для послуг що пропонує гарантований рівень ЯП повинен бути організований безперервний нагляд за ЯП що забезпечується користувачеві і ЯП що отримується від внутрішніх ресурсних послуг. У разі досягнення певних значень порогів можуть виконуватися дії відповідно до обумовленої політики наприклад резервування додаткових ресурсів і використовуватися механізми внутрішнього керування для підтримування узгодженого рівня. Рисунок 9.2 Архітектура тестування послуг що базується на ЯП 10 ПОСИЛАННЯ НА ЦЕЙ СТАНДАРТ Рекомендації міжнародні стандарти або технічні звіти які посилаються на методи або механізми визначені в цьому стандарті повинні мати повідомлення про те що вони є узгодженими з цим стандартом. Це значить що значення визначень не змінюються відповідними документами під час посилання. Ключові слова: послуга обслуговування якість послуг методи і механізми якості послуг якість послуг взаємозв'язку відкритих систем.