МВК 2.2.4.4.036-99

МВК 2.2.4.4.036-99 Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання»

Затверджено Постановою головного державного санітарного лікаря України О.О. Бобильова 05.04.1999 р. № 19 2. Комунальна гігієна 2.4. Питна вода та водопостачання населених місць Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» Методичні вказівки з методів контролю МВК 2.2.4.4.036 -99 Галузь застосування В документі викладені загальні методичні підходи та вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. Документ складено відповідно до вимог санітарного законодавства України та на основі набутого досвіду роботи останніх років в цій галузі. 1. ПЕРЕДМОВА МВК 2.2.4.4. 0 36.99 1. Методичні вказівки розроблені: Головним саштарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України: Т.Ф.Карпенко Українським центром державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України: Г.І.Валявська В.В.Томчук В.М.Кучерява Українським науковим гігієнічним центром: д.м.н. проф. В.О.Прокопов д.м.н. В.В.Станкевич д.м.н. Г.І.Корчак к.б.н. Е.Д.Мактаз к.м.н. С.Б.Тарабарова к.м.н. Т.В.Бей н.с. І.О.Тетеньова Українським науково-дослідним інститутом медицини транспорту: д.м.н. проф. А.М.Войтенко к.м.н. Т.В.Стрікаленко Київською медичною академією післядипломної освіти. к.м.н. доц. O.I Головань к.м.н. доц. Е.Б.Шуляк Волинською обласною санепідстанцією: О.А.Савіді Запорізькою обласною санепідстанцією: О.О.Ремжин В.В.Богдановський Миколаївською обласною санепідстанцією: Л.В.Саганевич О.П.Бинько Полтавською обласною санепідстанцією: М.В.Асаул Херсонською обласною санепідстанцією: А.К.Слабчак В.І.Дронов Київською міською санепідстанцією: Л.І.Сухненко При розробці документу враховані зауваження та пропозиції обласних та міських санепідстанцій. 2. Законодавчою основою для розробки даних методичних вказівок є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарско-питного водопостачання». 3. Методичні вказівки підготовано з урахуванням досвіду розвинутих країн світу та нових наукових свідчень про значення питної води в формуванні здоров'я населення. 4. Вводяться в дію вперше. 5. «Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» -обов'язковий для додержання методичний документ що визначає порядок контролю за дотриманням санітарного законодавства всіма організаціями які експлуатують водопроводи споруди і мережі госгіодарсько-питного користування і виконують виробничий лабораторний контроль якості води а також для органів і установ які здійснюють державний нагляд і контроль за якістю води централізованого господарсько-питного водопостачання. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Основою цих методичних вказівок є такі законодавчі та нормативні документи: 1. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населения» 2. ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» 3. ГОСТ 27384-87. «Вода. Нормы погрешностей измерений показателей состава и свойств» 4. ГОСТ 16265-70 «Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Термины и определения». 5. ДСанПіН «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» затверджено Наказом МОЗ України від 23.12.1996р. за N 383; зареєстровано в Міністерстві юстиції за № 136/1940 від 15.04.97 p. . 6. СанПиН 4630-88 «Охрана поверхностных вод от загрязнения» 7. Санитарно-гигиенические нормы «Предельно допустимые концентрации ПДК ориентировочные безопасные уровни воздействия ОБУВ пестицидов в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования а также методы их определения» перечень . САНПИН 42-123-5317-91.- М. 1990. 8. Методическое руководство по биотестированию воды. РД 118.02.90.-М. 1991. 9. МВИ 1317-86. «Методические указания. ГСИ. Результаты и характеристики погрешности измерений. Формы представления. Способы использования при испытаниях образцов продукции и контроля их параметров» 10. Методические указания по санитарно-микробиологическому контролю поверхностных водоемов. № 2285-81. 11. Методические указания по определению остаточных количеств хлорорганических пестицидов и продуктов их разложения гамма-изомера ГХЦГ альфа-изомера ГХЦГ гептахлора альдрина кельтана ДДЭ ДЦД ДДТ в воде хроматографическими методами при совместном присутствии. № 4120-86.-М. 1986. 12. Методичні рекомендації по проведенню епідеміологічного і санітарно-вірусолопчного нагляду за якістю джерел водопостачання питної води в системі водопостачання з метою профілактики захворювання гепатитом А та іншими кишковими вірусними інфекціями. № 01-19/12-13 - К. 1992. 13. Методичні рекомендації по застосуванню бентоніту для виявлення ентеровірусів у людини і в навколишньому середовищі - К. 1986. 14. Методические рекомендации по контролю и оценке вирусного загрязнения объектов окружающей среды. N 4146-86 - М. 1986. 15. Методические рекомендации «Ротавирусная инфекция» - М. 1989. 16. Методические рекомендации по санитарно-вирусологическому контролю объектов окружающей среды - М. 1982. 17. Методические рекомендации «Санитарный контроль за содержанием тригалогенметанов в воде при обеззараживании хлором».-К. 1990. 18. Інструкція по організації та проведенню протихолерних заходів клініці та лабораторній діагностиці холери. Затверджено Наказом МОЗ України від 30.0S.1997. за N 167. 19. Инструкция по применению методики санитарнс-паразитологй-ческого исследования воды обнаружение цист лямблий я яиц гельминтов . МЗ СССР.-М..1990. 20. Унифицированные методы исследования качества вод. СЭВ. Ч. 1-М. 1983. 21. Унифицированные методы исследования качества вод. СЭВ. Ч. 1-М. 1985. 22. Унифицированные методы исследования качества вод. СЭВ. Ч. 1-М. 1987. 23. Унифицированные санитарно-микробиологические методы исследований воды в странах-членах СЭВ. - М. 1988. 24. Гигиеническая оценка вредных веществ в воде. СЭВ. - М. 1987. 25. Ю.В.Новиков К.О. Ласточкина З.Н.Болдина. Методы исследования качества воды водоемов.- М. 1990. 26. Фомин Г.С. Вода. Контроль эпидемической бактериальной и радиационной безопасности по международным стандартам: Энциклопедический справочник - 2-е изд. перераб. и доп.- М.:Протектор 1995. 27. Фомин Г.С.Ческис А.Б. Вода. Контроль химической бактериологической и радиационной безопасности по международным стандартам: Справочник.- М.: Геликон 1992. 28. Руководство по контролю качества питьевой воды ./Рекомендации. Т.1.-Женева: ВОЗ 1994. 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» надалі ДСанПіН затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.1996р. за N 383 зареєстровано Міністерством юстиції України від 15.04.1997р. за N 136/1940; термін впровадження з 01.01.2000р. 4. ВПРОВАДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТА ПОКАЗНИКІВ ДСанПіНу «ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ» Порядок впровадження ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» надалі «Порядок» призначений для організацій які експлуатують водопроводи споруди і мережі господарсько-питного користування і виконують виробничий лабораторний контроль якості води а також для органів та установ які здійснюють державний нагляд за якістю води централізованого господарсько-питного водопостачання. Необхідність розробки Порядку обумовлена суттєвими відмінами ДСанПіНу від діючого до останнього часу ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» за змістом переліком нормативних вимог і показників порядком та обсягом досліджень питної води в залежності від типу контролю і результатів попередніх досліджень. Впровадження ДСанПіНу потребує певних строків та змін в організації діяльності вищеназваних організацій та установ. В зв'язку з цим органи державного санітарного нагляду всі організації включаючи міністерства та відомства які відповідають за експлуатацію централізованих систем господарсько-питного водопостачання повинні вжити заходи щодо поетапного впровадження ДСанПіНу до 01.01.2000р. згідно з порядком у ньому зазначеним. Відповідно до статті 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» у рівній мірі відповідальними за забезпечення населення питною водою якість та кількість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм е органи державної виконавчої влади місцевого та регіонального самоврядування підприємства водопостачання. Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України зобов'язана здійснювати нагляд за дотриманням Державних санітарних правил і норм відповідності питної води вимогам безпеки для здоров'я і життя населення на об'єктах державного санітарного нагляду централізованого водопостачання. 5. ОСОБЛИВОСТІ ДСанПіНу «ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ» Розроблений відповідно до Закону України «Про забезпечення санггарного та епідемічного благополуччя населення» ДСанПіН регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води які повинні бути забезпечені у водопровідній мережі об'єктів державного санітарного нагляду після очистки та підготовки до споживання незалежно від типу джерела водопостачання системи обробки води і кількості споживачів цієї води. 5.2. Розробка ДСанПіНу пов'язана з такими основними положеннями: - ревізія нормативної бази існуючих показників якості питної води з урахуванням досвіду розвинутих країн світу та нових наукових свідчень про значення питної води в формуванні здоров'я населення. ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» був важливим етапом удосконалення водно-саштарного законодавства країни. Цей документ використано як базовий при розробці ДСанПіНу; - визнання високої гігієнічної та епідемічної пріоритетності та актуальності введених в ДСанПіН нормативних показників якості питної води в Україні а також необхідності досягти відповідності вітчизняних нормативних вимог з міжнародними стандартами до якості води. У ДСанПіНі викладення нормативних вимог підпорядковано гігієнічним цілям і наведено в групах показників виходячи з необхідності забезпечення: - безпеки води в епідемічному відношенні; - нешкідливості та фізіологічної повноцінності хімічного складу води; - радіаційної безпеки води; - сприятливих органолептичних властивостей питної води. В документі на відміну від ГОСТ 2874-82 збільшено кількість показників визначення яких є необхідним для· забезпечення якості питної води нешкідливої та безпечної для здоров'я людини . 5.3. Суттєвого допонмкья у ДСанПіНі зазнали епідемічні показники безпеки питної води які нормують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній бактерій вірусів та інших біологічних включень шо небезпечні для здоров'я споживачів. Так вперше стало обов'язковим визначення у воді паразитологічних показників табл. 2 ДСанПіНу шо обумовлено даними про зростання епідемічного значення водного чинника в інфекційній захворюваності населення паразитозами в країнах світу їх значущості як показників вторинного забруднення води у водопровідній мережі. Розширення переліку показників цієї групи впроваджено також з метою досягнення відповідності вітчизняних вимог до міжнародних критеріїв епідемічної безпеки питної води. За результатами багаторічних досліджень відносно співвідношення у питній воді індикаторних - число бактерій в 1см3 досліджуваної води ЗМЧ та число бактерій групи кишкових паличок індекс БГКП - з патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами було встановлено вплив різних рівнів бактеріального забруднення води на захворюваність населення кишковими інфекціями. Цей чинник разом з урахуванням гігієнічного принципу необхідності санітарного запасу при регламентації нормативів обумовив доповнення мікробіологічних показників регламентованих ГОСТ 2874-82 такими як: - набуло обов'язкового характеру визначення числа термостабільних кишкових паличок фекальних коліформ як показника свіжого фекального забруднення питної води в водопровідній мережі які диференціюють за температурним тестом ріст при температурі [44+0 5]°С із загальної групи коліформних бактерій і визначають у трьох об'ємах по 100 см3 досліджуваної води при перевищенні індексу БГКП на етапі ідентифікації колоній що виросли на середовищі ЕНДО. Регламентована необхідність дослідження води в об'ємі 100 см3 та оцінка отриманого результату як позитивного при виявленні фекальних коліформ в одному з трьох об'ємів дозволяє оцінювати цей показник як сумісний з таким традиційним показником як індекс БГКП що визначається в 1 дм3 досліджуваної води. Відсутність термостабільних кишкових паличок у двох послідовно відібраних пробах питної води друге дослідження проводиться після отримання результатів першого дослідження з достатньо високою вірогідністю характеризує епідемічну безпеку досліджуваної питної води. При визначенні кишкових паличок методом мебранної фільтрації результати досліджень виражають числом одиниць що утворюють колонії КУО ; при застосуванні бродильного методу розраховують по таблицям найбільш вірогідне число НВЧ бактерій; - вперше вводиться визначення патогенних бактерій вірусів та коліфагів. Коліфаги відносяться до індикаторних показників що характеризують можливе забруднення води вірусами збудниками гострих кишкових інфекцій вірусної етнології подібно до того як коліформні бактерії є індикаторами можливої наявності у воді патогенних ентеробактерій. При виявленні у питній воді коліфагів слід проводити пряме визначення ентеровірусів антигенів ротавірусів аденовірусів та вірусів гепатиту А в об'ємі 10 дм3 води. Така ситуація розглядається як епідемічне небезпечна що потребує проведення спеціальних заходів на спорудах водопроводу. Відсутність коліфагів у питній воді не виключає необхідності прямого визначення у воді вірусів за епідемічними показниками. Непрямими показниками ефективності очистки води від вірусів на спорудах водопроводу ? каламутність води не більше ІНОМ/дм3 [0 5мг/дм3] концентрація залишкового алюмінію 0 2мг/дм3 кольоровість води не більше 20° та рН 6 8-7 0. Число бактерій в 1 см3 води що досліджується відноситься до індикаторних показників епідемічної безпеки питної води та санітарно-гігієнічного стану споруд. Цей показник свідчить про забруднення води органічними сполуками попадання до питної води інших забруднених вод ефективність окремих етапів особливо - етапу знезаражування обробки води а також обсіменіння водопровідної мережі бактеріями чи вторинне обсіменіння води. Раптово виникаюче суттєве підвищення загального числа мікроорганізмів у питній воді є важливим показником погіршення якості питної води і вимагає з'ясування причин забруднення. При невідповідності якості питної води нормативам за органолептичними та інтегральними показниками рекомендовано визначення загального числа мікроорганізмів при різних температурних режимах інкубації - при 22 ± 0 5 °С протягом 48 годин та при 37 ± 0 5 °С протягом 24 годин. Відносне зростання числа колоній при 37 ± 0 5 °С реєстрація якого можлива при проведенні систематичних досліджень свідчить про імовірне забруднення антропогенною мікрофлорою. Зростання чисельності бактерій які розвиваються при 22+0 5 °С свідчить про погіршення санггарно-гігієючного стану водопровідних споруд. 5.4. До переліку токсикологічних показників безпечності хімічного складу ПИТНОЇ води введено тригалометани. Найбільш пріоритетним з них є хлороформ визначення якого є обов'язковим при знезаражуванні води. Зважаючи на інтенсивне антропотехногенне забруднення вододжерел токсичними елементами та неможливість їх диференціювання з природними компонентами води в ДСанПіН розширено загальний перелік таких компонентів табл. 3 наведено деякі з них ртуть кадмій нітрити ціаніди талій шестивалентний хром 1 1-дихлоретилен 1 2-дихлоретан бенз/а/пірен які не повинні бути у воді у концентраціях що перевищують гранично допустимі при визначенні стандартними методами досліджень. Те ж саме відноситься до хімічних компонентів вода які спроможні змінювати 8 органолептичні властивості цинк поверхнево-активні речовини нафтопродукти феноли . Наявність хімічних компонентів що не наведені у ДСанПіН але спроможні бути у воді джерел водопостачання внаслідок промислового сільськогосподарського та побутового забруднень у .питній воді не допускається або їх концентрація не повинна перевищувати ГДК при проведенні досліджень за затвердженими методиками. Особливості лабораторного контролю показників хімічного складу води викладені у розд. 5 ДСанПіНу. 3 урахуванням конкретної ситуації та вважаючи на досить різноманітний природний склад води в джерелах водопостачання різних регіонів країни допускаються зміни ряду показників якості води що зазначені в дужках для загальної мінералізації жорсткості кольоровості каламутності вмісту сульфатів та хлоридів . Ці питання вирішує лише Головний державний санітарний лікар України за запитами з регіонів . 5.5. Нормативи радіаційної безпеки питної води повинні відповідати вимогам НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» що введеш в дію з 01.01.98р. 5.6. Враховуючи широке використання у процесі водопідготовки різних коагулянтів дезінфектантів чи інших реагентів дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання у ДСанПіНі зазначено що залишкові кількості у питній воді цих реагентів не можуть перевищувати відповідних нормативних значень встановлених при поданні необхідних матеріалів з методиками визначення у питній воді на затвердження до Міністерства охорони здоров'я. Зважаючи на міжнародний досвід використання критерію «С*Т» який характеризує взаємозв'язок дози дезінфектанту С мг/дм3 та часу Т хв необхідного та достатнього для забезпечення епідемічної безпеки питної води під час й проходження від резервуарів чистої води до першого споживача рекомендовано його застосування для ефективного знезараження питної води та наведено дод. 1 до ДСанПіН орієнтовні значення цього критерію при застосуванні хлорпрепаратів диоксиду хлору озону. При розрахунках «С*Т» концентрація дезінфектанту у воді приймається як середня по найменшим щоденним особливо для нефільтрованої води значенням які забезпечують залишкову концентрацію дезінфектанту хлору у водопровідній мережі на рівні не нижче 0 3мг/дм3. Час проходження для закритих транспортуючих воду систем визначається через ділення максимального розходу води на місткість трубопроводів. Обов'язковим при встановленні і розрахунках «С*Т» має бути виконання досліджень на вміст у воді коліфагів ентеровірусів вегетативних форм клітин та цист лямблій які повинні вилучатися з води при цьому на 99 99 % і 99 9% відповідно. 5.7. Вперше у ДСанПіНі введено для визначення показники фізіологічної повноцінності якості води тобто показники які характеризують адекватність мінерального складу води біологічним потребам організму людини. Використання таких показників базується на основі відомих на сьогодні даних про мінімально необхідні рівні вмісту у воді деяких біогенних елементів. Ці нормативи є у документах багатьох країн світу і їх перелік з часом буде збільшено. 5.8. Зважаючи на необхідність у досить короткий час встановити наявність забруднення джерела водопостачання або водопостачальної мережі водопровідної води токсичними сполуками - в ДСанПіНі також вперше введено визначення експрес-показників якості питної води. Існуючі методи біотестування з розрахунком індексу токсичності води дозволяють виконати ці дослідження на протязі декількох хвилин-годин. Особливістю ДСанПіНу ? також включення вимоги проведення оцінки якості води за результатами досліджень на основі збору та зберігання опрацювання та узагальнення відповідної інформації що є необхідним для об'єктивного аналізу та прогнозування можливих змін якості питної води розробки обгрунтованих програм контролю за якістю води розд. 5 планів протиепідемічних та профілактичних заходів визначення їх пріоритетності тощо. 5.10. Служби які здійснюють спостереження та контроль за станом навколишнього природного середовища водними об'єктами виникненням надзвичайних ситуацій аварій та катастроф що призводить до забруднення джерел водопостачання зобов'язані подавати інформацію про забруднення цих джерел водопостачання небезпечними речовинами у територіальні органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Вперше у ДСанПіН введено вимогу необхідності оповіщення населення найбільш вразливих підприємств установ організацій дитячі та лікувально профілактичні заклади харчові підприємства молокозаводи тощо про погіршення якості питної води рекомендації по тимчасовому використанню води з відхиленнями від гігієнічних нормативів та терміни виконання заходів щодо забезпечення відповідності якості води вимогам санітарно-гігієнічних нормативів. 6. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ № п/п Показники Одиниці виміру Методики досліджень* 1 2 3 4 1. Мікробіологічні показники безпеки питної води 1.1. Число бактерій в 1 см3 води що досліджується КУО/ см3 ГОСТ 18963**; ISO 6222; ISO 8360/1; ISO 8360/2 1.2. Число бактерій групи кишкових паличок індекс БГКП в Ідм3 води що досліджується КУО/дм3 ГОСТ 18963 [23]; ISO 9308-1; ISO 9308-2; 1.3. Число термостабільних кишкових паличок фекальних коліформ - індекс ФК в 100 см3 води що досліджується КУО/100 см3 ГОСТ 18963 [23]; ISO 9308-1; ISO 9308-2; 1.4. Наявність патогенних мікроорганізмів в 1 дат води що досліджується бактерії/ дм3 [18 23]; ИМУ МЗ N 04-23.2-83; ISO 6340 ISO 6461; ISO 7899; ISO 8199; ISO 8360; 1.5. Число коліфагів в 1 дм3 води що досліджується БУО/дм3 [12 14 23]; 1.6. Наявність патогенних ентеровірусів в 10 дм3 води що досліджується віруси/10 дм3 [12 13 15 16 23]; 1.7. Наявність антигенів вірусів гепатиту А ротавірусів аденовірусів в 10 дм3 води що досліджується АГ/10 дм3 [12 15 16 23]; 2. Паразитологічні показники безпеки питної води шо стосується поверхневих джерел питного водопостачання перед подачею в розподільну мережу 2.1. Число патогенних кишкових найпростіших в 25 дм води що досліджується Клітини цисти /25 дм3 [19] 2.2. Число кишкових гельмінтів в 25 дм3 води що досліджується Клітини яйця личинки /25 дм3 [19] 3. Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної вода Неорганічні компоненти 3.1. Алюміній мг/дм3 ГОСТ 18165; ISO 10566; 3.2. Барій мг/дм3 [20]; ISO 11885; 3.3. Миш'як мг/дм3 ГОСТ 41 52; ISO 6595 3.4. Селен мг/дм3 ГОСТ 19413; ISO 9965; 3.5. Свинець мг/дм3 ГОСТ 18293; ISO 8288; 3.6. Нікель мг/дм3 [22] ISO 8288; 3.7. Нітрати мг/дм3 ГОСТ 4192; ГОСТ 18826; ISO 7890; 3.8. Фтор мг/дм3 ГОСТ 4386; ISO 6595; 3.9. Ртуть мг/дм3 [22]; ISO 5666; 3.10. Талій мг/дм3 РД 52.24.23-85; ISO 11885; 3.11. Кадмій мг/дм3 [22]; ISO 5961; ISO 8288; 3.12. Нітрити мг/дм3 ГОСТ 4192; ГОСТ 18826; ISO 6777; 3.13. Ціаніди мг/дм3 1221; ISO 6703; 3.14. Хром +6 мг/дм3 РД 52.24.95-90; ISO 9174; ISO 1 1083; Органічні компоненти 3.15. Хлороформ пріоритетний мг/да3 [17 21 24]; ISO 9562; ISO 10301; 3.16. Тетрахлорвуглець . мг/дм3 [17 21 24]; ISO 9562; ISO 10301; 3.17. Дибромхпорметан мг/дм3 [21 24]; ISO 9562; ISO 10301; 3.18. 1 1 -дихлоретилен мг/дм3 I2L24];ISO 9562; ISO 10301; 3.19. 1 2-дихлоретан мг/дм3 [21 24]; ISO 9562; ISO 10301; 3.20. Бенз/а/шрен мг/дм3 РД 52.24.97-90; ISO 7981; 3.21. Пестициди мг/дм3 [7 1 11; Інтегральні показники 3.22. Окислюваність КмnО4 мг/дм3 [22]; ISO 8467; 3.23. Загальний органічний вуглець мг/дм3 [17 221; ISO 8245; 4. Органолептичні показники та компоненти що нормуються по впливу на органолептичні показники якості питної води 4.1. Запах ПР бал ГОСТ 3351;[24]; 4.2. Каламутність НОМ мг/дм3 ГОСТ 3351; 4.3. Кольоровість град. ГОСТ 3351; ISO 7887; 4.4. Присмак ПР бал ГОСТ 3351;[24]; 4.5. Водневий показник рН одиниці рН-метр з похибкою <=0.1рН; ISO 10523; .4.6. Мінералізація загальна сухий залишок мг/дм3 ГОСТ 18164; 4.7. Жорсткість загальна мгекв/дм3 ГОСТ 4151; ISO 6059; ISO 7980; 4.8. Сульфати мг/дм3 ГОСТ 4389; ISO 9280; 4.9. Хлориди мг/дм3 ГОСТ 4245; ISO 9297; 4.10. Мідь мг/дм3 ГОСТ 4388^ ISO 8288; 4.11. Марганець мг/дм3 ГОСТ 4974; [20]; ISO 6333; 4.12. Залізо мг/дм3 ГОСТ 4011; [20]; ISO 6332; 4.13. Цинк мг/дм3 ГОСТ 18293; ISO 8288; 4.14. Поверхнево-активні речовини мг/дм3 [22]; ISO 7875; 4.15. Феноли мг/дм3 [22]; ISO 6439; ISO 8165; 4.16. Нафтопродукти мг/дм3 [22]; ISO 9377; 5. Показники радіаційної безпеки питної води 5.1. Загальна об'ємна активність альфа-випромінювачів Бк/дм3 ISO 9697; 5.2. Загальна об'ємна активність бета-випромінювачів Бк/дм3 ISO 9696; 6. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води 6 1. Мінералізація загальна мг/дм3 ГОСТ 18164; 6.2. Жорсткість загальна мгекв/дм3 ГОСТ 4151; ISO 6059; ISO 7980; 6.3. Лужність загальна мг/дм3 РД 52.24.61-88; ISO 10709; ISO 9963; 6.4. Магній мг/дм3 [22]; ISO 6059; ISO 7980; 6.5. Фтор мг/дм3 ГОСТ 4386; 7. Екепрес-показники якості води Відсотки [8]; ISO 6341; ISO 7346; ISO 10229; ПРИМІТКИ:! . * - застосування дозволено тимчасово до .розробки відповідних ДСТ України; ** - назва документів які містіть методики наведена мовою оригіналу першоджерела . 2 . Всі методики наведених документів е обов'язковими до виконання. 3 . Ті методи які не мають гостованнх методик дозволяється використовувати згідно рекомендацій ISO та рекомендовано! методичної літератури. 4 . В графі 4 в дужках [ ] наведено посилання на пункти переліку див. Стор. 4-7 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ВОДИ У СИСТЕМАХ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 7.1. ДСанПіН регламентує проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю води на водопроводах: перед водозабірними спорудами з джерела водопостачання в процесі обробки води у водоочисних спорудах перед надходженням води у зовнішню розподільну мережу та у системі внутрішнього водопроводу у споживачів . Типи контрольних досліджень показників якості питної води викладено у п.3.4. ДСанПіНу а орієнтовну програму проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю води в системах централізованого господарсько-питного водопостачання наведено у дод. 2 до ДСанПіНу. ДСанПіН п.3.2. також зазначає що лабораторно-виробничий контроль за якістю води централізованих систем господарсько-питного водопостачання здійснюється за програмою та в строки погоджені територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби. 7.2. При розробці програми виробничого контролю за якістю води в системах централізованого господарсько-гаггаого водопостачання з урахуванням вимог ДСанПіНу можуть бути використані рекомендації щодо поетапного виконання роботи а саме: 1-й етап передбачає аналіз даних досліджень води з джерела водопостачання при надходженні у водопровідну мережу та в точках водорозбору що виконували у попередні не менше 5 роки організації які контролювали або вивчали якість води та її зміни у джерелі водопостачання; 2-й етап - обгрунтування переліку показників якості води для програми лабораторно-виробничих досліджень з урахуванням матеріалів 1-го етапу роботи особливу увагу при цьому звертаючи на речовини та сполуки які виявляли в джерелі водопостачання на більшому або відповідному ГДК рівні - з урахуванням не лише середніх але й максимальних концентрацій. В першу чергу це стосується компонентів які можуть бути у воді внаслідок промислового сільськогосподарського та побутового забруднень джерел водопостачання. При визначенні показників якості води що досліджувалася перед надходженням питної води у зовнішню розподільну мережу слід враховувати ті що обгрунтовані наявністю їх у джерелі водопостачання технологією водопідготовки а також інформацією що міститься в гігієнічних висновках на реагенти та фільтруючі засипки завантаження . При складанні переліку досліджуваних показників якості води у системі внутрішнього водопроводу у споживачів окрім вищеназваних необхідно враховувати речовини/компоненти спроможні надходити у питну воду внаслідок міграції з матеріалів розподільної мережі а також показники які відображають ступінь санітарного стану цієї мережі. При обгрунтуванні переліку останніх особливу увагу слід звертати не лише на їх відповідність нормативним значенням але і на перевищення концентрацій у питній воді у споживачів відносно досліджених у воді що надходить у зовнішню розподільну мережу; 3-й етап включає розробку проекту програми проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю води в системі централізованого господарсько-питного водопостачанні з урахуванням вимог ДСанПіНу і виконання контрольних досліджень показників визначених за результатами 1-го та 2-го етапів як пріоритетних для повного контролю якості води отримано! з джерела водопостачання перед водозабірними спорудами перед надходженням води у зовнішню розподільну мережу та у системі внутрішнього водопроводу у споживачів ; 4-й етап - розробка плану заходів з підготовки до реалізації програми проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю води в системі централізованого господарсько-питного водопостачання з урахуванням вимог ДСанПіНу; 5-й етап - погодження програми та плану заходів з підготовки об'єкту водопостачання до реалізації програми проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю води в системі централізованого господарсько-питного водопостачання у відповідності з вимогами ДСанПіНу в територіальних органах державної санітарно-епідеміологічної служби. З урахуванням ситуації у регіоні місцевих природних і санітарних умов та відсутності у джерелі водопостачання визначених токсичних елементів що входять до переліку токсикологічних показників безпеки хімічного складу питної води в т.ч.барій миш'як селен нікель ртуть талій кадмій цианіди феноли синтетичні ПАР бенз а пірен нафтопродукти при проведенні знезаражування води дезінфектантами які не містять хлор і не можуть ініціювати утворення небезпечних для здоров'я людини сполук тригалометанів питання про необхідність дослідження цих показників вирішується при погодженні програми та плану заходів відповідно до п.3.2 ДСанПіН. Лабораторно-виробничий контроль за якістю води централізованих систем господарсько-питного водопостачання здійснюють організації та підприємства інші господарчі суб'єкти незалежно від підпорядкованості та форми власності які експлуатують ці системи. При підготовці лабораторії до роботи для здійснення контролю за якістю води у відповідності з вимогами ДСанПіНу особливої уваги потребують заходи щодо створення потрібної матеріально-технічної бази та забезпечення необхідної точності поточних вимірів виконання вимог метрологічного забезпечення . Для проведення спеціальних досліджень виконання яких вимагає використання складного обладнання спеціальної підготовки та особливих засобів захисту персоналу можуть залучатися на договірних засадах фахівці дослідних центрів наукових організацій лабораторій акредитованих і атес гованих у системі Міністерства охорони здоров'я України. В разі відсутності виробничої лабораторії на водопроводі організація повинна заключити договір з територіальною санітарно-епідеміологічною станцією СЕС на проведення лабораторного контролю за якістю води. Методики контролю показників якості води на відповідность вимогам ДСанПіНу наведено в розд. 6 застосування їх дозволено до розробки відповідних ДСТ України .Оптимальшши для проведення досліджень є методики чутливість яких складає не більше 0 5 ГДК контрольованого компоненту тому для їх виконання слід використовувати сучасні інструментальні методи. Цим вимогам не завжди відповідають методики що були затверджені в попередні роки це стосується наприклад визначення фенолів та хлорфенолів при використанні методик міжнародної організації стандартів ISO визначають фенольний індекс та проводять газохроматогра-фічний селективний аналіз хлорфенолів . Перелік пестицидів дослідження яких проводять в поверхневих джерелах водопостачання слід обгрунтувати їх використанням у конкретному регіоні а також умовами відводу стічних вод що містять ядохімікати. Оцінку вмісту кожного конкретного пестициду слід проводити у -відповідності з СанПіН 42-123-5317-91. Для визначення запаху та присмаку води використовують показник розведення ПР як такий що застосовують у стандартах ряду зарубіжних країн. Цей показник повністю співвідноситься з раніш використовуваним показником «бали» а методика його визначення наведена в переліку літератури розд.2 . За мікробіологічними показниками воду із поверхневих джерел водопостачання контролюють згідно вимог СанПіН 4630-88 та Методичних вказівок по санітарно-мікробіологічному контролю поверхневих водойм N 2285-81. Дослідження на вірусне забруднення води здійснюють згідно документів що вказані в переліку літератури розд. 2 . Бактеріологічний контроль води перед надходженням у зовнішню розподільну мережу включає в себе визначення у кожній пробі ЗМЧ індексів БГКП термостабільних кишкових паличок та коліфагів. Контроль води у розподільній мережі проводять відповідно вимог табл.1 ДСанПіНу. При оцінці ретроспективних даних досліджених протягом року проб води відхилення від вимог ДСанПіНу по показникам ЗМЧ та індекс БГКП в 5% та в 2% відповідно проб можна вважати випадковими якщо вони зареєстровані в одиничних а не в двох послідовно відібраних в тій самій точці пробах води. Перевищення нормативу більш як в 5% випадків свідчить про можливе подальше погіршення якості питної води у водопровідній мережі. В доповнення до вимог табл. 1 при перевищенні нормативів по індексу БГКП та/чи по ЗМЧ навіть в разі невиявлення термостабільних кишкових паличок необхідно проводити повторний відбір зразків води для досліджень. 7.4. Лабораторії територіальних органів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють контрольні дослідження показників якості води відповідно до пп.3.3; 3.4. ДСанПіНу та з урахуванням категорійності лабораторії. Повний контроль якості води загальний фізико-хімічний та усі типи спеціальних контролів якості води необхідно виконувати у лабораторіях першої категорії. Обсяг досліджень що виконують у лабораторіях другої категорії обов'язково повинен включати скорочений контроль за якістю питної води та з урахуванням матеріально-технічного забезпечення наявності відповідних фахівців визначення показників безпеки хімічного складу води. Скорочений контроль за винятком визначення тригалометанів за якістю питної води з системи внутрішнього водопроводу у споживачів слід виконувати у лабораторіях СЕС третьої категорії. Санітарно-мікробіологічні дослідження води за всша типами контролю крім вірусологічних досліджень виконують лабораторії СЕС усіх категорій; вірусологічні дослідження проводять в СЕС які мають відповідні лабораторії. Наявність у кожній області значної кількості комунальних та відомчих господарсько-питних водопроводів вимагає від державної санітарно-епідеміо-логічної служби чіткого вирішення організаційних питань нагляду за станом систем водопостачання та постійного нагляду за якістю води що надходить до споживачів. З урахуванням досвіду роботи з цього питання у попередні роки аналізу результатів щорічних звітів про кількість та якісні характеристики досліджень води пропонуються рекомендації по створенню програми роботи СЕС з санітарно-лабораторного нагляду яка повинна враховувати та включати: Пред'явлення відомствам організаціям та підприємствам у підпорядкуванні яких знаходяться господарсько-питні водопроводи вимог по створенню виробничих лабораторій для контролю за якістю води. 7.4.2. Встановлення контролю за якістю роботи виробничих лабораторій перевірка стану забезпечення їх устаткуванням приладами посудом та реактивами укомплектованістю фахівцями. В обов'язковому порядку перевіряють відповідність методик які використовуються діючим ДСТ документацію лабораторії наявність узагальнюючих матеріалів перелік заходів що здійснюються на водопроводі при виявленні невідповідності якості води санітарним вимогам тощо. Не менше 1 разу на рік діяльність виробничої лабораторії підлягає перевірці комісією у складі фахівців СЕС лікар з комунальної гігієни лікар-лаборант лікар-бактеріолог представника обласної виробничої базової лабораторії при наявності представника Держстандарту; очолює роботу комісії санітарний лікар з комунальної гігієни. Висновок комісії t офіційним документом який обґрунтовує якість виробничого лабораторного контролю і визначає допуск лабораторії до роботи. Обов'язковим додатком до Висновку при перевірці впровадження ДСанПіНу має бути «Акт впровадження» встановленого зразка. Особливу увагу при аналізі результатів досліджень виконаних у виробничій лабораторії слід звертати на відповідність виявлених значень нормативним вимогам суперечливість отриманих результатів особливо за показниками зареєстрованими в одній досліджуваній пробі води наприклад покращення мікробіологічних показників при збільшенні каламутності води негативну динаміку показників якості води незважаючи на їх відповідність нормативним вимогам і т. ін. При негативному висновку комісії про якість роботи виробничої лабораторії та при підтвердженні цього висновку результатами паралельних досліджень робота лабораторії припиняється її функції виконує лабораторія вищого рівня. При відсутності такої виробничої лабораторії фахівці лабораторій територіальної СЕС на договірних засадах проводять дослідження води на виході у зовнішню розподільну мережу в обсязі та термінах визначених ДСанПіНом для виробничого лабораторного контролю. Після усунення недоліків ці дослідження припиняють. 7.4.3. Лабораторні дослідження СЕС не повинні дублювати і підміняти собою дослідження відомчих лабораторій. Вони повинні бути дослідженнями другого ступеню контролю. У річний план роботи СЕС з лабораторного контролю якості води водопроводів включають одну-дві серії паралельних з виробничою лабораторією аналізів з обов'язковим дослідженням води на виході у зовнішню розподільну мережу та з водопровідної мережі точки проведення досліджень визначає кожна СЕС самостійно але їх повинно бути не менше двох . Основний обсяг плану досліджень що їх виконують в лабораторіях СЕС необхідно формувати з досліджень на окремих ділянках мережі водопроводу згідно до результатів попередніх обстежень а також у залежності від епідситуації та запитів скарг населення. 7.4.4. Програму та обсяг лабораторного контролю за якістю питної води водопроводів розроблює лікар з комунальної гігієни погоджують лікар-бактеріолог та лікар-лаборант і затверджує головний державний санітарний лікар території. 8. МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПИТНОЇ ВОДИ Робота лабораторій СЕС з метрологічного забезпечення контролю за якістю питної води у відповідності до ДСанПіНу проводиться згідно діючих спільних документів Міністерства охорони здоров'я та Держстандарту України а також методичних вказівок МОЗ України з організації роботи органів та установ державної санітарно-епідеміолопчної служби по стандартизації та метрологічному забезпеченню лабораторного контролю. Державний нагляд за метрологічним забезпеченням виробничих лабораторій здійснюють територіальні заклади Держстандарту. Проведення постійного внутрішньолабораторного контролю та періодичного міжлабораторного контролю для встановлення відтворення та правильності результатів визначення регламентує ГОСТ 16263-70 «Государственная система обеспечения единства измерения. Метрология. Термины и определения». Зазначений контроль служить засобом виявлення випадкових помилок які можуть бути допущені при проведенні аналізу або помилок систематичних що пов'язані з похибками методик що застосовуються. При організації та виконанні робіт по стандартизації та метрологічному забезпеченню вимірювань і визначень у лабораторіях закладів державної санітарно-епідеміологічної служби у виробничих лабораторіях повинні бути створені такі умови: 8.1. Наявність необхідної нормативної документації НД а саме: методичні ДСТ; ДСТ на приготування розчинів а також документи методичного та організаційно-установчого характеру. ДСТ повинні бути у двох примірниках контрольний та робочий у які слід своєчасно вносити всі зміни і доповнення у відповідності до офіційних видань Держстандарту України проводити їх облік у картотеці. Чітке дотримання усіх вимог щодо проведення вимірів визначень/досліджень на усіх етапах згідно з діючими НД дотримання правші відбору збереження і транспортування проб; приготування точних розчинів встановлення та перевірка титрів дотримання термінів і правші зберігання ведення документації по відбору проб проведених дослідженнях та видачі результатів досліджень . 8.3. Організація зберігання і використання хімічних реактивів етилового спирту бактеріологічних препаратів у відповідності з діючими документами МОЗ України. Дотримання техніки безпеки та протипожежної безпеки виробничої саштарії протиепідемічного режиму і особистої гігієни - у відповідності з діючими вимогами МОЗ України Комітету з охорони праці профспілкових організацій. 8.5. Проведення обліку засобів вимірювання що використовуються у лабораторіях і знаходяться в них на обліку з НД які регламентують вимоги до засобів вимірювання що широко використовуються; свідоцтва паспорти інструкції правила а також контроль ефективності їх використання складання графіку їх технічного обслуговування відповідно до діючих НД ДСТ і порядку роботи лабораторії .Обов'язкові періодична перевірка калібрувальних графіків аналітичних методик які використовуються при роботі перевірка правильності приготування основних і робочих стандартних розчинів дотримання термінів їх зберігання перевірка відповідності хімічного посуду який використовують в роботі вказаним у методиках ДСТ або вказаній кваліфікації. Застосування журналів бланків і форм у відповідності з затвердженими МОЗ України формами первинної облікової документації закладів охорони здоров'я. Впровадження і використання міжнародної системи одиниць вимірювання і відповідність її вимогам діючих спільних документів Держстандарту та Міністерства охорони здоров'я України методичних вказівок МОЗ. Здійснення математичної обробки результатів досліджень. При виконанні аналізу питної води стандартизованими методами одержані результати повинні бути оброблені у відповідності до вказівок які ? в кожному ДСТ в розділі «Обробка результатів». Крім того основні вимоги з цього питання викладеш в ГОСТ 27384- 87 «Вода. Нормы погрешностей измерений показателей состава и свойств» в «Керівництві по хімічному аналізу поверхневих вод суші» М. 1977 . Постійне використання державних стандартних зразків які призначені для індивідуального градуювання аналітичних приладів і контролю правильності результатів досліджень води. Атестована характеристика стандартного зразка це гарантований вміст елементів у мг/дм3. Використовуючи ці стандартні зразки можна здійснювати перевірку правильності та якості відтворення стандартизованих і других методик визначення відповідних елементів. . 8.9. Проведення атестації акредитації лабораторій і атестації спеціалістів на знання НД по лабораторному контролю у відповідності з діючими документами МОЗ та Держстандарту України. ДОДАТОК ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ ВИРОБНИЧІ ЛАБОРАТОРІЇ ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНТРОЛЬ ЗА ЯКІСТЮ ПИТНОЇ ВОДИ Перевіряючий в «Акті» повинен відобразити відомості: 1. Загальні відомості: адреса підприємства його повне найменування відомча приналежність форма власності; коли і якою установою атестована акредитована лабораторія яка здійснює контроль за якістю питної води. 2. Коротку характеристику технологічного процесу виробництва на підприємстві у тому числі використовувані сировина продукція відходи ; наявність гігієнічних висновків на продукцію що використовується на підприємстві в процесі приготування питної води або яка вступає в контакт з питною водою а також схеми водопровідних мереж з описом їх технічного стану точок відбору проб води плану заходів при аваріях та надзвичайних ситуаціях 3. Структуру виробничої лабораторної служби: наявність головної лабораторії координуючої лабораторії при обласному міському територіальному управлінні забезпечення лабораторним контролем підприємств цього відомства; організація зовнішнього та внутрішнього контролю якості досліджень. 4. Підпорядкованість та звітність лабораторії наявність положення про лабораторію та функціональних обов'язків співробітників лабораторії. Штати лабораторії укомплектованість фахівцями професійну підготовку. 5. Планування роботи лабораторії: річні та місячні плани плани-графіки; етапи погодження та затвердження планів погодження їх з СЕС; виконання плану на час перевірки. Узагальнення результатів лабораторного контролю кількість нестандартних проб щомісяця щоквартально ; прийняті міри та розробка відповідних заходів з поліпшення ситуації. Ведення лабораторної документації правильність розрахунків та видачі результатів. 6. Об'єкти лабораторного контролю: вода питна стічна і т.ін. Можливості лабораторії та перелік фактично виконуваних досліджень з вказівками на використовувані методики. 7. Матеріально-технічну базу лабораторії даного підприємства наявність приладів меблів лабораторного посуду реактивів тощо; ефективність використання приладів. Правильність зберігання приготування та використання хімічних реактивів контроль якості реактивів та дистильованої води побудови та перевірки калібрувальних графіків. Перевірка достовірності результатів аналізів шляхом виконання паралельних досліджень разом з лабораторією СЕС спільний відбір проб ідентичність застосовуваних методик; результати паралельних досліджень та заходи що прийняті за незадовільними результатами. 8. Умови роботи в лабораторії дотримання правил та інструкцій з техніки безпеки та протипожежної безпеки на робочих місцях ефективність витяжної вентиляції заземлення електроприладів умов зберігання реактивів. 9. Стан питань стандартизації та метрологічного забезпечення: засвоєння нових методик та своєчасність впровадження ДСТів забезпечення лабораторії нормативно-технічною документацією внесення змін до НД строки дії НД своєчасність перевірки засобів вимірів і т.ін. 10. Організаційно-методичну роботу головної водної лабораторії та лабораторії СЕС підготовка фахівців виробничої лабораторії участь у забезпеченні методичною літературою приладами реактивами лабораторним посудом і т.ін. . 11. Висновки та виявлені недоліки за результатами перевірки; оцінку виконання зауважень та пропозицій попередньої перевірки. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ БГКП - бактерії групи кишкових паличок. Індекс БГКП - число БГКП в 1 дм3 води. ЗМЧ - загальне мікробне число. БУО - бляшкоутворюючі одиниці. КУО - колоніїутворюючі одиниці. Коліфаги - бактеріофаги кишкових наличок НВЧ - найбільш вірогідне число. «С*Т» - добуток величини концентраціі дезінфектанту на час реагування.