Коментар до ДБН В.1.1-7-2002

Коментар до ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва

Новий нормативний документ ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» Присвячено захисту будинків від пожежі КОМЕНТАР На території України з 01.05.2003 набули чинності державні будівельні норми ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» наказ Держбуду України від 03.12.02 р. № 88 . З введенням в дію цих ДБН вважаються такими що втратили чинність СНиП 2.01.02-85* «Противопожарные нормы» яки діяли на території України з 1.01.1987 року тобто більше 15-ти років. Вимоги ДБН В.1.1-7-2002 далі Норми є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб незалежно від їхньої форм власності та належності які здійснюють будівельну діяльність на території України. Дотримуватися їх слід під час опрацювання проектної документації на нове будівництво розширення реконструкцію технічне переоснащення реставрацію капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення. В назві Норм під словами «об'єкти будівництва» слід розуміти будинки споруди та приміщення. Вимоги Норм доповнюються і уточнюються вимогами пожежної безпеки які викладено в інших нормативних документах. При цьому вимоги інших нормативних документів не повинні знижувати вимог цих Норм. Норми складаються з 7 розділів та 6 додатків. Нормами встановлена нова пожежно-технічна класифікація будівельних матеріалів. Вона співпадає з прийнятою в Російській Федерації та Республіки Білорусії пожежно-технічними класифікаціями будівельних матеріалів. Тому що Україна приєдналася до міждержавних стандартів ГОСТ 30244-94 ГОСТ 30402-96 та ГОСТ 30444-97. Відтепер ці матеріали класифікуються не тільки за одним показником пожежної небезпеки горючістю а й за займистістю поширенням полум'я поверхнею димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння. За горючістю будівельні матеріали поділяють на негорючі НГ і горючі Г . Негорючі будівельні матеріали за іншими показниками пожежної небезпеки не класифікують. Горючі будівельні матеріали в свою чергу поділяють на чотири групи: Г1 низької горючості ; Г2 помірної горючості ; ГЗ середньої горючості ; Г4 підвищеної горючості . За займистістю матеріали поділяють на три групи: В1 важкозаймисті ; В2 помірнозаймисті ; ВЗ легкозаймисті . За поширенням полум'я поверхнею на чотири групи: РП1 не поширюють ; РП2 локально поширюють ; РПЗ помірно поширюють ; РП4 значно поширюють . За димоутворювальною здатністю на три групи: Д і Норми внесли деякі зміни до пожежно-технічної класифікації будівельних конструкцій. Межі вогнестійкості будівельних конструкцій встановлені не в годинах а в хвилинах та нормуються за граничними станами конструкції з вогнестійкості за такими ознаками: втрати несучої здатності К цілісності Е теплоізолювальної здатності І відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4-98. Допускається значення межі вогнестійкості визначати розрахунковими методами загальні вимоги до яких викладені в окремому додатку до цих Норм. Але поки що можливості розрахункових методів обмежені. Вони не застосовуються для оцінки вогнестійкості будівельних конструкцій за ознакою Е. Межа вогнестійкості будівельних конструкцій встановлюється відповідно до чисельного ряду 15 30 45 60 90 120 та 180 хвилин прийнятого у державах що входять до Європейського співтовариства. Класифікація будівельних конструкцій за межею поширення вогню залишається. Проте на відміну від СНиП 2.01.02-85* введені три класи межі поширення вогню М0 МІ М2 - які встановлюються з урахуванням розташування конструкції горизонтального або вертикального. На відміну від СНиП 2.01.02-85* до протипожежних перешкод віднесені лише протипожежні стіни перегородки та перекриття а протипожежні двері ворота вікна люки та клапани віднесено до елементів заповнення прорізів у цих протипожежних перешкодах. Вимоги щодо застосування у прорізах протипожежних перешкод різних за типами елементів заповнення прорізів для зручності подані у Нормах у табличній формі. Додатково введено типи протипожежної стіни мінімальна межа вогнестійкості якої 60 хвилин протипожежного перекриття мінімальна межа вогнестійкості якого 15 хвилин протипожежного тамбур-шлюзу огороджувальні конструкції якого мають мінімальну межу вогнестійкості 15 хвилин. Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних дверей воріт люків вікон клапанів 1-го типу зменшено на 12 хвилин а 2-го типу на 6 хвилин. Показники пожежної небезпеки будівельних матеріалів та конструкцій мають підтверджуватися відповідними випробування. Проводити такі випробування можуть організації лабораторії які мають на це відповідну ліцензію яка видається центральним органом державного пожежного нагляду у порядку встановленому НАПБ Б.07.017-2001. У Нормах залишено вісім ступенів І II III ІІІа ІІІб IV ІУа IV вогнестійкості будинків. Новим є й те що введено класифікацію будинків за їх умовною висотою з урахуванням тактико-технічних характеристик пожежних драбин ручних триколійних та автодрабин . За цією класифікацією будинки поділяються на: * малоповерхові висотою до 9 м як правило до 3-х поверхів включно ; * багатоповерхові висотою від 9 м до 26 5 м як правило до 9-ти поверхів включно ; * підвищеної поверховості висотою від 26 5 м до 47 м як правило до 16-ти поверхів включно ; * висотні висотою понад 47 м як правило понад 16-ти поверхів . При цьому умовна висота будинку визначається висотою розташування поверху без урахування верхнього технічного поверху а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин та підлоги верхнього поверху. Класифікація незадимлюваних сходових кліток доповнено новим типом Н4 який на відміну від інших тишв незадимлюваних сходових кліток може використовуватися не тільки біля зовшшніх стш будинку із віконними прорізами айв середині будинку. Нові Норми менш «жорстко» підходять до застосування горючих матеріалів для облицювання та утеплення зовнішньої поверхні зовнішніх стін будинків І II III ступенів вогнестійкості. Так зовнішня поверхня облицювання повинна виконуватися з негорючих матеріалів тільки у будинках І ступеня вогнестійкості. У будинках II III ступеня вогнестійкості таке облицювання може бути з горючих матеріалів групи Г1. При цьому у внутрішніх шарах облицювання для утеплення можуть застосовуватися матеріали груп горючості Г1 Г2 а матеріали груп ГЗ Г4 можуть застосовуватися у разі позитивного висновку центрального органу державного пожежного нагляду. У порівнянні з СНиП 2.01.02-85* у Нормах дано більш широке трактування терміну «протипожежний відсік». Під протипожежним відсіком частіше всього розуміли частину будинку що відокремлена від іншої частини протипожежною стіною 1-го типу по всій ширині і висоті будинку. Проте більш широке визначення цього терміну дано у СТ СЕВ 383-87 діючого на цей час в Україні та ДСТУ 2272-93. Таким відсіком може бути і приміщення що відокремлено протипожежними стінами перегородками перекриттям. З урахуванням цього та враховуючи досвід з цього питання США Франції Канаді Нормами визначено що протипожежними відсіками можуть бути частини будинку яки відокремлені від інших його частин: а протипожежною стіною 1-го типу по всій висоті та ширині або довжині будинку; б протипожежним перекриттям 1-го типу по всій дов- жині та ширині будинку тобто поділ будинку на відсіки по горизонталі ; в протипожежними стінами та перекриттями 1 2 3 типів а також протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу. Для улаштування зазначених відсіків не слід застосовувати протипожежні перегородки 2-го типу через те що їх мінімальна межа вогнестійкості складає лише 15 хв. Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів з середини назовні у разі виникнення пожежі всередині відсіку або всередину у разі виникнення пожежі ззовні протягом нормованого часу; Норми вводять також поняття протипожежної секції і надають їй визначення як частини протипожежного відсіку яка відокремлена від інших його частин огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та поширення вогню по них. Протипожежні секції' влаштовують з метою недопущення поширення пожежі до інших частин протипожежного відсіку. Досягатиметься це не лише за допомогою улаштування протипожежних перешкод і обмеження щодо застосування в межах секції горючих речовин та матеріалів але й за рахунок використання установок пожежогасіння тощо. Частини будинків що мають бути протипожежними відсіками або протипожежними секціями визначатимуться під час проектування. Необхідність улаштування таких відсіків і секцій встановлюватиметься відповідними нормативними документами з урахуванням функціонального призначення будинку. Норми містять деякі нові вимоги що пов'язані з конструктивними та об'ємно-планувальними рішеннями. Наприклад: * у місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їх ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів. * у будинках крім будинків V ступеня вогнестійкості дерев'яні елементи горищних покриттів крокви лати повинні оброблятися засобами вогнезахисту які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363-98; * у будинках із незадимлю-ваними сходовими клітками дозволяється не влаштовувати підпір повітря у ліфтові шахти таких будинків якщо виходи з цих шахт обладнуються протипожежними тамбур-шлюзами 1-го типу з підпором повітря під час пожежі або коли сполучення ліфтової шахти з усіма поверхами будинку передбачається через зовнішню повітряну зону; * висота порога на шляхах евакуації не повинна перевищувати 5 см. В будинках визначено ділянки які не враховуються під час проектування шляхів евакуації тощо. У той же час залишились без змін у порівнянні з СНиП 2.01.02-85* наступні вимоги: ? мінімальні розміри евакуаційних виходів 0 8 м ширина та 2 0 м висота ; ? мінімальні розміри шляхів евакуації 1 0 м ширина та 2 0 м висота ; ? каркаси підвісних стель слід виконувати з негорючих матеріалів тощо. Нормами визначені будинки в яких обов'язково влаштовуються ліфти для транспортування підрозділів пожежної охорони. Так такі ліфти влаштовуються убудинках різного призначення що мають умовну висоту понад 26 5 м а в житлових будинках з умовною висотою понад 47 м. Норми встановили вимоги до обладнання будинків та приміщень системам оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей. Держбудом України Державним департаментом пожежної безпеки УкрНДІПБ МНСУкраїни із залучення профільних науково-дослідних установ проводиться робота щодо опрацювання відповідних змін до основоположних нормативних документів що діють у галузі будівництва СНиП 2.08.01-89 СНиП 2.09.02-85* СНиП 2.09.04-87 ДБН В.2.2-9-99 тощо у зв'язку із набуттям чинності ДБН В. 1.1-7-2002. ЗАХИСТ ВІД ПОЖЕЖІ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА ДБН В.1.1-7-2002. На заміну СНиП 2.01.02-85 Ці Норми встановлюють пожежно-технічну класифікацію будівельних матеріалів конструкцій протипожежних перешкод зовнішніх пожежних драбин сходів та сходових кліток будинків і споруд надалі будинків приміщень а також загальні вимоги щодо забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі пожежної безпеки конструктивних та об'ємно-планувальних рішень обладнання будинків приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі. Норми поширюються на нове будівництво розширення реконструкцію технічне переоснащення реставрацію капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення. Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації будинків і приміщень встановлюються відповідними нормативними документами надалі НД системи стандартизації та нормування в'будівництві а також нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки. Розділи 3 4 5 6 7 не поширюються на будинки та приміщення призначені для виробництва зберігання та утилізації вибухових речовин і засобів підривань будинки та приміщення військового призначення шахти тунелі підземні споруди метрополітенів а також на захисні споруди цивільної оборони. НД і технічна документація на будинки будівельні конструкції вироби матеріали повинні містити характеристику їх пожежної небезпеки з урахуванням пожежно-технічної класифікації встановленої цими Нормами. Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб незалежно від їхніх форм власності та належності які здійснюють будівельну діяльність на території України. Ці Норми доповнюються і уточнюються вимогами пожежної безпеки які викладено в інших НД затверджених або погоджених центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури і центральним органом державного пожежного нагляду. Вимоги пожежної безпеки викладені в інших НД не повинні знижувати вимог цих Норм. Перелік НД і нормативно-правових актів на які є посилання в цих Нормах наведено в додатку А. Терміни та визначення наведено в додатку Б. 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Проектна документація на нове будівництво розширення реконструкцію технічне переоснащення реставрацію та капітальний ремонт будинків і приміщень підлягає експертизі перевірці органами державного пожежного нагляду в порядку встановленому законодавством. 1.2. У разі зміни функціонального призначення існуючих будинків або окремих приміщень повинні виконуватися вимоги пожежної безпеки передбачені чинними НД відповідно до нового призначення цих будинків і приміщень. 1.3. Під час реконструкції реставрації або капітального ремонту пам'ятки архітектури допускаються обгрунтовані відхилення від вимог цих Норм з метою недопущення зниження її архітектурної цінності. Примітка. Це положення не поширюється на випадки зміни функціонального призначення будинку який є пам'яткою архітектури. 1.4. Проектні рішення на які не встановлено норм щодо забезпечення пожежної безпеки а також обгрунтовані відхилення від обов'язкових протипожежних вимог НД слід узгоджувати з органами державного пожежного нагляду в порядку встановленому НАПБ Б.02.014. 2. ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ Будівельні матеріали 2.1. Будівельні матеріали класифікують за такими показниками пожежної небезпеки: горючістю займистістю поширенням полум'я поверхнею димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння. 2.2. За горючістю будівельні матеріали поділяють на негорючі НГ і горючі Г . Негорючі будівельні матеріали за іншими показниками пожежної небезпеки не класифікують. 2.3. Горючі будівельні матеріали поділяють на чотири групи: Г1 низької горючості ; Г2 помірної горючості ; ГЗ середньої горючості ; Г4 підвищеної горючості . Горючість будівельних матеріалів з віднесенням їх до відповідної групи визначають за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19. 2.4. Горючі будівельні матеріали за займистістю поділяють на три групи: 81 важкозаймисті ; 82 помірнозаймисті ; 83 легкозаймисті . Займистість будівельних матеріалів з віднесенням їх до відповідної групи визначають за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.1.1-2. 2.5. Горючі будівельні матеріали за поширенням полум'я поверхнею поділяють на чотири групи: РП1 не поширюють ; РП2 локально поширюють ; РПЗ помірно поширюють ; РП4 значно поширюють . Групи будівельних матеріалів за поширенням полум'я поверхнею визначають для поверхневих шарів конструкцій покрівель підлог у т. ч. килимових покриттів і встановлюють за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.7-70. 2.6. Горючі будівельні матеріали за димоутворювальною здатністю поділяють на три групи: Д1 з малою димоутворювальною здатністю ; Д2 з помірною димоутворювальною здатністю ; ДЗ з високою димоутворювальною здатністю . Групи будівельних матеріалів за димоутворювальною здатністю встановлюють залежно від значення коефіцієнта димоутворення який визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044. 2.7. Горючі будівельні матеріали за токсичністю продуктів горіння поділяють на чотири групи: Т1 малонебезпечні ; Т2 помірнонебезпечні ; ТЗ високонебезпечні ; Т4 надзвичайно небезпечні . Групи будівельних матеріалів за токсичністю продуктів горіння встановлюють залежно від значення показників токсичності продуктів горіння які визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044. 2.8. Показники пожежної небезпеки технологічних матеріалів і речовин рідин розчинів порошків гранул і т. ін. що застосовуються в будівництві визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044. Будівельні конструкції 2.9. Будівельні конструкції класифікують за вогнестійкістю та здатністю поширювати вогонь. 2.10. Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції що визначається часом у хвилинах від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції: втрати несучої спроможності R ; втрати цілісності Е ; втрати теплоізолювальної спроможності І . Значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій визначають шляхом випробувань за ДСТУ Б В. 1.1-4 за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів і методик затверджених або узгоджених з центральним органом державного пожежного нагляду. Загальні вимоги до розрахункових методів наведено у додатку В. 2.11. Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню М . За межею поширення вогню будівельні конструкції поділяють на три групи: М0 межа поширення вогню дорівнює 0 см ; М1 М < 25 см для горизонтальних конструкцій; М < 40 см для вертикальних і похилих конструкцій ; М2 М > 25 см для горизонтальних конструкцій; М > 40 см для вертикальних і похилих конструкцій . Значення межі поширення вогню будівельними конструкціями визначають за методом наведеним у додатку Г. Протипожежні перешкоди 2.12. До протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни перегородки та перекриття. Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовують протипожежні двері ворота вікна люки клапани завіси екрани . У місцях прорізів можна також розташовувати протипожежні тамбур-шлюзи. 2.13. За межею поширення вогню протипожежні перешкоди мають відповідати групі М0. 2.14. Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди класифікують за типами відповідно до таблиці 1 а елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах відповідно до таблиці 2. Протипожежні тамбур-шлюзи класифікують за типами відповідно до таблиці 3. Таблиця 1 Протипожежні перешкоди Тип проти- пожежних перешкод Мінімальна межа вогнестійкості протипожежної перешкоди у хвилинах Тип заповнення прорізів не нижче Тип протипо- жежного тамбур-шлюзу не нижче Стіни 1 RЕI 150 1 1 2 RЕI 60 2 1 3 RЕI 45 2 1 Перегородки 1 ЕІ 45 2 1 2 ЕІ 15 3 2 Перекриття 1 RЕI 150 1 1 2 RЕI 60 2 1 3 RЕI 45 2 1 4 RЕI 15 3 2 Таблиця 2 Заповнення прорізів у протипожежних перешкодах Тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах Мінімальна межа вогнестійкості у хвилинах Протипожежні двері ворота вікна люки клапани завіси екрани 1 2 3 ЕІ 60 ЕІ 30 ЕІ 15 Примітка 1. Для вікон у протипожежних перешкодах протипожежних дверях воротах з площею скління не більше 0 1 м2 межа вогнестійкості встановлюється тільки-за ознакою Е. Примітка 2. Дозволяється застосовувати протипожежні завіси екрани з межею вогнестійкості за ознакою Е за умови виконання вимог викладених у 4.41 і 5.5. Таблиця З Тип протипожежного тамбур-шлюзу Типи елементів протипожежних тамбур-шлюзів не нижче Протипожежні перегородки Протипожежні перекриття Тип заповнення. прорізів 1 2 1 2 3 4 2 3 Будинки приміщення 2.15. Будинки а також частини будинків що відокремлені одна від одної протипожежною стіною 1-го типу класифікують за призначенням ступенем вогнестійкості висотою поверховістю а також за категоріями з вибухопожежної та пожежної небезпеки. Приміщення класифікують за призначенням і за категоріями. Примітка 1. Будинки та приміщення за призначенням поділяють на житлові громадські виробничі сільськогосподарські складські лабораторні адміністративні та побутові промислових підприємств інші відповідно до НД у галузі будівництва. Примітка 2. За категоріями з вибухопожежної та пожежної небезпеки класифікують лише будинки та приміщення виробничого і складського призначення відповідно до НАПБ Б.07.005. Примітка 3. Під час класифікації будинків за висотою враховують їхню умовну висоту яку визначають за 2.18. 2.16. Ступінь вогнестійкості будинку встановлюють залежно від його призначення категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки висоти поверховості площі поверху в межах протипожежного відсіку. Примітка. Під площею поверху в межах протипожежного відсіку мається на увазі площа поверху будинку або площа частини поверху відокремленої від іншої частини протипожежною стіною 1-го типу. 2.17. Ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях відповідно до таблиці 4. Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості наведено довідково в додатку Д. 2.18. За умовною висотою будинки класифікують як: а малоповерхові заввишки Н < 9 м зазвичай до 3-х поверхів включно ; б багатоповерхові заввишки 9 м < Н < 26 5 м зазвичай до 9-ти поверхів включно ; в підвищеної поверховості заввишки 26 5 м < Н < 47 м зазвичай до 16-ти поверхів включно ; г висотні заввишки Н > 47 м зазвичай понад 16-ть поверхів . Примітка. Умовна висота будинку визначається висотою розташування верхнього поверху без урахування верхнього технічного поверху а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху крім спеціально обумовлених у НД випадків . Таблиця 4 Ступінь вогнестійкості будинків Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій у хвилинах ї максимальні межі поширення вогню по них см Стіни колони сходові площадки косоури сходи балки марші сходових перекриття міжповерхові у т. ч. горищні та над підвалами елементи суміщених покриттів несучї та сходових кліток самонесучі зовнішні ненесучї внутрішині ненесучі перегородки КЛІТОК плити настили прогони балки ферми арки рами 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 І REI 150 REI 75 Е 30 ЕІ 30 R 150 R 60 REI 60 RE 30 R 30 М0 М0 М0 М0 М0 М0 М0 М0 М0 II REI 120 REI 60 Е 15 ЕІ 15 R 120 R60 REI 45 RE 15 R30 М0 М0 М0 М0 М0 М0 М0 М0 М0 ІІІ REI 120 REI 60 Е 15 М0 ЕІ 15 R 120 R 60 REI 45 Не нормуються М0 М0 Е З0 М1 М1 М0 М0 М1 ІІІа REI 60 REI З0 Е 15 ЕІ 15 R 15 R 60 REI 15 RE 15 R 15 М0 М0 М1 М1 М0 М0 М0 М1 М0 ІІІб REI 60 REI З0 Е 15 М0 ЕІ 15 R60 R45 REI 45 RE 15 МО R45 М1 М1 Е З0 М1 М1 М1 М0 М1 RE30 М1 МІ IV REI ЗО REI 15 Е 15 ЕІ 15 R30 R 15 REI 15 Не нормуються М1 М1 М1 М1 М1 М1 М1 IVa REI З0 REI 15 Е 15 ЕІ 15 R 15 R 15 REI 15 RE 15 R 15 М1 М1 М2 М1 М0 М0 М0 М2 М0 V Не нормуються Примітка. Межі вогнестійкості самонесучих стін які враховуються у розрахунках жорсткості та стійкості будинку приймають як для несучих стін. 2.19. При впровадженні в практику будівництва конструктивних систем будинків які не можуть бути однозначно класифіковані за певним ступенем вогнестійкості рішення щодо їх ступеня вогнестійкості слід приймати за результатами проведення натурних вогневих випробувань на фрагментах таких будинків за методиками затвердженими чи погодженими центральним органом державного пожежного нагляду. Сходи сходові клітки та зовнішні пожежні драбини 2.20. Сходи та сходові клітки призначені для евакуації людей і проведення пожежно-рятувальних робіт та зовнішні пожежні драбини призначені для проведення пожежно-рятувальних робіт класифікують за типами відповідно до таблиці 5. Таблиця 5 Типи ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ сходи С1 внутрішні що розміщуються в сходових клітках С2 внутрішні відкриті без огороджу вальних стін С3 зовнішні відкриті звичайні сходові клітки СК1 з природним освітленням крізь засклені або відкриті прорізи в зовнішніх стінах на кожному поверсі СК2 з природним освітленням крізь засклені прорізи в покритті незадимлювані сходові клітки Н1 із входом до сходової клітки з кожного надземного поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих назовні переходах по балконах лоджіях галереях та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах Н2 з підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та з природним освітленням на кожному надземному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах Н3 із входом до сходової клітки на кожному надземному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах Н4 без природного освітлення з підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та із входом до сходової клітки на кожному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі зовнішні пожежні драбини П1 вертикальна металева що починається з висоти 2 5 м від рівня землі має ширину 0 7 м та площадку перед виходом на покрівлю з огородженням заввишки не менш як 0 6 м. Починаючи з висоти 10 м драбина повинна мати дуги через кожні 0 7 м з радіусом заокруглення 0 35 м і з центром віддаленим від драбини на 0 45 м. П2 маршева металева що починається з висоти 2 5 м від рівня землі та має ухил маршів не більше за 6:1 ширину 0 7 м а також площадки не рідше ніж через 8 м і поручні 3. ОБМЕЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ МІЖ БУДИНКАМИ 3.1. Обмеження поширення пожежі між будинками досягається: * розміщенням вибухопожежонебезпечних виробничих і складських будинків зовнішніх установок складів горючих рідин горючих газів з урахуванням переважаючого напрямку вітру а також рельєфу місцевості; * встановленням протипожежних розривів між будинками зовнішніми установками а також відкритими майданчиками для зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів; * зниженням пожежної небезпечності будівельних матеріалів що використовуються в зовнішніх огороджувальних конструкціях у тому числі оздоблення та облицювання фасадів а також у покриттях; * застосуванням конструктивних рішень спрямованих на створення перешкоди поширенню пожежі між будинками. 3.2. Протипожежні розриви встановлюють залежно від призначення категорії за вибухо-пожежною і пожежною небезпекою ступеня вогнестійкості будинків відповідно до вимог ДБН 360 СНиП ІІ-89 ДБН Б.2.4-1 ДБН Б.2.4-3 СНиП 2.11.06 ВБН В.2.2-58.1 та інших НД. 3.3. Визначення величини протипожежного розриву якщо вона не встановлена НД може здійснюватися з використанням розрахункових методів погоджених з центральним органом державного пожежного нагляду. 3.4. У будинках І ступеня вогнестійкості забороняється виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням горючих матеріалів. У будинках ІІ ІІІ ступенів вогнестійкості допускається виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням матеріалів групи горючості Г1. У внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін будинків І ІІ III ступенів вогнестійкості можуть використовуватися матеріали груп горючості ГЗ Г4 в разі позитивного висновку центрального органу державного пожежного нагляду щодо можливості їх застосування. 3.5. Конструктивними рішеннями спрямованими на створення перешкод поширенню пожежі між будинками є влаштування протипожежних стін обмеження площі віконних та інших прорізів у зовнішніх стінах використання вогнестійкого скління віконних прорізів та інші. 4. ОБМЕЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ В БУДИНКАХ 4.1. Обмеження поширення пожежі в будинках досягається: * застосуванням конструктивних та об'ємно-планувальних рішень спрямованих на створення перешкод поширенню небезпечних факторів пожежі приміщеннями між приміщеннями поверхами протипожежними відсіками та секціями; * зменшенням пожежної небезпеки будівельних матеріалів і конструкцій у тому числі оздоблень й облицювань що застосовуються у приміщеннях і на шляхах евакуації; * зменшенням вибухопожежної та пожежної небезпеки технологічного процесу використанням засобів що перешкоджають розливанню та розтіканню горючих рідин під час пожежі; * застосуванням засобів пожежогасіння в тому числі автоматичних установок пожежогасіння а також інших інженерно-технічних рішень спрямованих на обмеження поширення небезпечних факторів пожежі. 4.2. Під час проектування будинків визначають їхні частини які мають бути протипожежними відсіками або протипожежними секціями. Необхідність улаштування таких відсіків і секцій встановлюється відповідними НД. 4.3. Протипожежними відсіками можуть бути частини будинку які відокремлені від інших його частин: а протипожежною стіною 1-го типу по всій висоті та ширині або довжині будинку; б протипожежним перекриттям 1-го типу по всій довжині та ширині будинку; в протипожежними стінами та перекриттям 1 2 3 типів а також протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу. 4.4. Протипожежні стіни 1 -го типу які на всю висоту та ширину або довжину будинку відокремлюють одну його частину від іншої повинні: а забезпечувати непоширення пожежі в суміжні частини будинку в разі однобічного обвалення конструкцій що прилягають до цих стін; б спиратися на фундаменти або на фундаментні балки перетинати всі конструкції та поверхи будинку; в перевищувати покрівлю будинку не менш як: на 0 6 м якщо хоча б один з елементів покриття за винятком покрівлі виконано з матеріалів груп горючості ГЗ або Г4; на 0 3 м якщо хоча б один з елементів покриття за винятком покрівлі виконано з матеріалів груп горючості Г1 або Г2. Протипожежні стіни можуть не перевищувати покрівлю якщо всі елементи покриття за винятком покрівлі виконано з негорючих матеріалів. 4.5. Протипожежні стіни допускається встановлювати безпосередньо на конструкції каркаса будинку які виконані з негорючих матеріалів. При цьому межа вогнестійкості каркаса разом з його заповненням і вузлами кріплень має бути не меншою за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни відповідного типу. 4.6. Протипожежні стіни всіх типів що прилягають до зовнішніх стін будинків мають: а при влаштуванні зовнішніх стін з матеріалів груп горючості Г2 Г4 перетинати ці стіни та виступати за їхню зовнішню площину з урахуванням облицювання не менш як на 0 3 м; б при влаштуванні зовнішніх стін з негорючих матеріалів і зі стрічковим заскленням перетинати це засклення. При цьому допускається щоб протипожежна стіна не виступала за площину зовнішньої стіни. 4.7. У разі поділу будинку на протипожежні відсіки за підпунктом а пункту 4.3 протипожежною стіною повинна бути стіна вищої та/або ширшої частини будинку. Допускається у зовнішній частині протипожежної стіни розміщувати вікна двері ворота з ненормованими межами вогнестійкості на відстані не менш як 8 м по вертикалі над покрівлею і не менш як 4 м по горизонталі від стін прилеглої частини будинку. 4.8. У протипожежних стінах будь-якого типу допускається влаштовувати вентиляційні та димові канали таким чином щоб у місцях їх розташування межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку каналу була не менша за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни в якій він влаштовується. 4.9. У разі розташування протипожежних стін і протипожежних перегородок у місцях прилягання однієї частини будинку до іншої під кутом необхідно щоб відстань по горизонталі між найближчими гранями прорізів розташованих у зовнішніх стінах була не менша за 4 м а ділянки стін карнизів і звисів даху що прилягають до протипожежної стіни або перегородки під кутом на відстані не менш як 4 м були виконані з негорючих матеріалів. При відстані між зазначеними прорізами меншій за 4 м вони повинні заповнюватися протипожежними дверима воротами вікнами 2-го типу. 4.10. Протипожежні перекриття всіх типів що прилягають до зовнішніх стін будинку мають: а перетинати зовнішні стіни виконані з горючих матеріалів; б перетинати засклення розташоване на рівні перекриття; в прилягати без проміжку до стін виконаних із негорючих матеріалів. 4.11. Загальна площа прорізів у протипожежній перешкоді за винятком огороджувальних конструкцій ліфтових шахт і ліфтових холів не повинна перевищувати 25% її площі. Примітка. Загальна площа прорізів визначається окремо для кожної протипожежної перешкоди в межах поверху. 4.12. Для виділення протипожежних секцій у межах протипожежного відсіку повинні застосовуватися огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них. 4.13. Частини будинків і приміщення різного призначення повинні розділятися між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них. 4.14. Типи протипожежних перешкод і вимоги до огороджувальних конструкцій з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них встановлюються з урахуванням призначення категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою величини пожежного навантаження площі приміщень наявності інженерно-технічних засобів захисту від пожежі ступеня вогнестійкості висоти поверховості будинку. Примітка. Розрахункове пожежне навантаження визначається відповідно до СТ СЗВ 446. 4.15. За наявності в будинку частин різного призначення відокремлених між собою протипожежними перешкодами кожна з таких частин має відповідати вимогам пожежної безпеки що встановлюються НД до будинків відповідного призначення. 4.16. Межа вогнестійкості вузла кріплення будівельної конструкції та місця її прилягання до інших конструкцій повинна бути не нижча за нормовану межу вогнестійкості самої конструкції. 4.17. У стінах перегородках перекриттях і покриттях забороняється передбачати порожнини обмежені матеріалами груп горючості ГЗ Г4 за винятком порожнин: а у дерев'яних конструкціях перекриттів і покриттів поділених суцільними діафрагмами на ділянки площею не більшою за 54 м2 а також по контуру внутрішніх стін; б між металевим профільованим листом і пароізоляцією за умов розташування за пароізоляцією утеплювача з негорючого матеріалу або матеріалів груп горючості Г1 Г2. При використанні утеплювача з матеріалів груп горючості ГЗ Г4 у тому числі без пароізоляції ці порожнини по торцях листів мають бути заповнені на довжину не меншу за 0 25 м негорючими матеріалами або матеріалами груп горючості Г1 Г2; в між будівельними конструкціями з показником межі поширення вогню М0 та їх облицюванням з матеріалів групи горючості ГЗ з боку приміщення за умов поділення цих порожнин суцільними діафрагмами на ділянки площею не більшою за 3 м2; г між облицюванням з матеріалу групи горючості ГЗ та зовнішньою поверхнею стіни одноповерхового будинку заввишки від рівня землі до карнизу не більшою за 6-м та з площею забудови не більшою за 300 м2 за умов що ці порожнини поділені суцільними діафрагмами на ділянки площею не більшою за 7 2 м2. Діафрагми слід виконувати з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1 Г3. 4.18. Межа вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків водопровідних каналізаційних труб і т. ін. через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів. 4.19. Ствол сміттєпроводу та ущільнення стиків слід виконувати з негорючих матеріалів. 4.20. У цокольних підвальних і підземних поверхах будинків не дозволяється розташовувати приміщення категорій А і Б інші приміщення в яких використовуються або зберігаються горючі легкозаймисті матеріали горючі рідини та гази прокладати трубопроводи для їх транспортування за винятком випадків обумовлених НД. 4.21. У будинках крім будинків V ступеня вогнестійкості дерев'яні елементи горищних покриттів крокви лати повинні оброблятися засобами вогнезахисту які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363. 4.22. Ефективність засобів вогнезахисту які застосовуються для зменшення пожежної небезпеки облицювальних та оздоблювальних матеріалів повинна оцінюватися випробуваннями матеріалів з нанесеними на них засобами вогнезахисту для визначення груп за показниками пожежної небезпеки встановлених у розділі 2. Ефективність засобів вогнезахисту будівельних конструкцій повинна оцінюватися випробуваннями цих конструкцій з нанесеними на них засобами вогнезахисту. 4.23. У технічній документації на вогнезахисні покриття та просочення має бути зазначена їхня воґнезахисна ефективність періодичність їхньої заміни та відновлення залежно від умов експлуатації. 4.24. У разі застосування вогнезахисної підвісної стелі межу вогнестійкості перекриття покриття з такою стелею слід визначати як для єдиної конструкції а межу поширення вогню окремо для перекриття покриття та для підвісної стелі. При цьому межа поширення вогню по підвісній стелі має бути не більшою за встановлену для перекриття покриття що захищається. Такі підвісні стелі не повинні мати будь-яких прорізів а комунікації та ізоляцію комунікацій розташованих над підвісною стелею слід виконувати з негорючих матеріалів. 4.25. Протипожежні перегородки у приміщенні з підвісною стелею та перегородки які відокремлюють шляхи евакуації з такою стелею повинні поділяти простір над нею крім випадків коли межа вогнестійкості підвісної стелі дорівнює або перевищує мінімальну межу вогнестійкості перегородки . 4.26. У просторі за підвісною стелею забороняється розміщувати канали трубопроводи та повітроводи для транспортування горючих рідин газів матеріалів пилоповітряних сумішей. Ізоляцію трубопроводів і повітроводів розміщених у просторі за підвісною стелею слід виконувати з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1 Г2. 4.27. У приміщеннях категорій А і Б не допускається влаштування підвісних стель підлог з порожнинами повітряним простором під покриттям підлоги а також каналів у підлозі що не вентилюються. 4.28. Протипожежні вікна не повинні відчинятися. Протипожежні двері та ворота повинні мати пристрої для самозачинення та ущільнення в притулах. Протипожежні двері ворота люки що за технологічних або інших умов експлуатації повинні бути у відкритому положенні слід обладнувати пристроями для їх автоматичного зачинення під час пожежі за винятком випадків обумовлених НД. 4.29. У місцях перетинання протипожежних перешкод каналами шахтами трубопроводами за винятком трубопроводів водопостачання каналізації парового і водяного опалення водостоків слід передбачати автоматичні пристрої які попереджають поширення продуктів горіння по цих комунікаціях. Протипожежні стіни та перекриття 1-го типу не допускається перетинати каналами шахтами трубопроводами для транспортування горючих газів рідин матеріалів і пилоповітряних сумішей. Під час проектування перетинання протипожежних перешкод повітроводами слід керуватися вимогами СНиП 2.04.05. 4.30. У будинках І III ступенів вогнестійкості огороджувальні конструкції ліфтових шахт крім наведених в 5.43 6.12 і приміщень машинних відділень ліфтів вентиляційних камер електрощитових а також каналів шахт ніш для прокладання комунікацій повинні відповідати вимогам встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу. Примітка. Це положення не поширюється на огороджувальні конструкції приміщень машинних відділень ліфтів розташованих на покритті з покрівлею з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1 Г2 а також каналів шахт ніш для прокладання трубопроводів водопостачання каналізації парового й водяного опалення водостоків за умови що ці трубопроводи виконані з негорючих матеріалів а їхня ізоляція з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1 Г2. 4.31. У разі неможливості влаштування в огороджувальних конструкціях ліфтових шахт за 4.30 протипожежних дверей слід передбачати ліфтові холи або тамбури з протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. Допускається замість протипожежних дверей ліфтових шахт влаштовувати протипожежні екрани завіси 2-го типу що автоматично зачиняють дверні прорізи ліфтових шахт під час пожежі. 4.32. У будинках зі сходовими клітками типів Н1 Н4 ліфтові шахти слід передбачати з підпором повітря під час пожежі. Дозволяється не влаштовувати підпір повітря у ліфтові шахти таких будинків якщо: а виходи з цих шахт обладнуються протипожежними тамбур-шлюзами 1-го типу з підпором повітря під час пожежі; б сполучення ліфтової шахти з усіма поверхами будинку передбачається через зовнішню повітряну зону відкриті назовні переходи по балконах лоджіях галереях . 4.33. Прокладання в шахтах ліфтів інженерних мереж комунікацій що не належать до керування ліфтами не допускається. 4.34. Сполучення шахт ліфтів і вантажних підіймачів розташованих в об'ємі сходових кліток з підземними підвальними цокольними поверхами не допускається. Сполучення шахт ліфтів і вантажних підіймачів розташованих поза об'ємом сходової клітки з підземним підвальним цокольним поверхами слід передбачати через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу з підпором повітря під час пожежі окрім випадків обумовлених НД. 4.35. Сходи що ведуть до першого поверху будинку за 5.50 із цокольного підвального підземного поверхів з приміщеннями в яких застосовуються або зберігаються горючі речовини та матеріали слід передбачати типу С1. Огороджувальні конструкції цих сходів повинні відповідати вимогам встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу. Вхід на сходи з цокольного підвального підземного поверхів повинен виконуватися через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі окрім випадків обумовлених у 5.9 і НД. 4.36. У разі влаштування відповідно до 5.52 сходів типу С2 які ведуть з вестибюля першого поверху будинку до другого поверху вестибюль має бути відокремленим від коридорів і суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу. 4.37. Приміщення в якому відповідно до 5.53 розташовуються сходи типу С2 слід відокремлювати від прилеглих до нього коридорів та інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу. Дозволяється не відокремлювати ці приміщення протипожежними перегородками у разі: а влаштування автоматичних установок пожежогасіння в усьому будинку; б умовної висоти будинку не більш як 9 м а площі поверху не більш як 300 м2. 4.38. Межі вогнестійкості зв'язків діафрагм жорсткості які забезпечують загальну стійкість будинку а також межі вогнестійкості несучих конструкцій які створюють ухил підлоги в приміщеннях приймають як для конструкцій перекриттів табл. 4 за ознакою R. 4.39. У будинках II ступеня вогнестійкості виробничого та складського призначення допускається застосовувати колони з межею вогнестійкості R 45. 4.40. У випадках коли мінімальна межа вогнестійкості конструкції R 15 або RЕI 15 табл. 4 допускається застосовувати незахищені металеві конструкції незалежно від їх фактичної межі вогнестійкості за винятком випадків обумовлених у НД. 4.41. У випадках обумовлених у НД можуть застосовуватися протипожежні завіси екрани з межею вогнестійкості за ознакою Е. Межа вогнестійкості за ознакою І таких завісів екранів повинна забезпечуватися застосуванням автоматичних водяних установок пожежогасіння зі зрошенням завісів екранів по всій площі під час пожежі . 4.42. Основні інженерно-технічні рішення щодо обмеження поширення пожежі та її небезпечних факторів у будинках слід приймати відповідно до вимог розділу 7 цих Норм та інших НД. Електроустановки будинків і приміщень належить проектувати та влаштовувати згідно з ПУЕ та вимогами інших НД з цього питання. Необхідність улаштування блискавкозахисту будинків і вимоги до його виконання встановлюються РД 34.21.122. 5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ Загальні положення 5.1. Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи спрямовані на: * створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі; * захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі. 5.2. Зазначені у 5.1 заходи забезпечуються комплексом об'ємно-планувальних конструктивних інженерно-технічних рішень які слід приймати з урахуванням призначення категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою ступеня вогнестійкості та висоти поверховості будинку кількості людей які евакуюються. 5.3. Евакуація людей на випадок пожежі повинна передбачатися по шляхах евакуації через евакуаційні виходи. 5.4. Частини будинку різного призначення відділені протипожежними стінами 1-го типу протипожежні відсіки повинні бути забезпечені самостійними шляхами евакуації. 5.5. Приміщення розділені на частини перегородками які трансформуються або протипожежними завісами екранами повинні мати самостійні евакуаційні виходи з кожної частини. 5.6. Ліфти у тому числі призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони ескалатори та інші механічні засоби транспортування людей а також засоби передбачені для їх рятування під час пожежі не слід враховувати під час проектування шляхів евакуації. Виходи які не відповідають 5.9 цих Норм також не повинні враховуватися під час розрахунку та проектування шляхів евакуації за винятком випадків обумовлених НД. 5.7. Не дозволяється розміщувати приміщення категорій А і Б безпосередньо над або під приміщеннями призначеними для одночасного перебування понад 50 осіб. 5.8. Евакуаційні виходи шляхи евакуації повинні мати позначення з використанням знаків пожежної безпеки за ГОСТ 12.4.026. Проектування та влаштування евакуаційного освітлення слід здійснювати відповідно до вимог СНиП II-4 ПУЕ ВСН 59 та інших НД. Евакуаційні виходи 5.9. Виходи відносяться до евакуаційних якщо вони ведуть із приміщень: а першого поверху назовні безпосередньо або через коридор вестибюль фойє сходову клітку; б будь-якого надземного поверху крім першого: через коридор хол крім холу зазначеного в підпункті а пункту 5.22 фойє до сходової клітки або сходів типу СЗ; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу СЗ; в у сусіднє приміщення на тому ж поверсі яке забезпечено виходами зазначеними в підпунктах а та б за винятком випадків обумовлених НД; г цокольного підвального підземного поверхів назовні безпосередньо через сходову клітку або через коридор який веде до сходової клітки що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів. Допускається: д евакуаційні виходи з цокольних підвальних і підземних поверхів передбачати через загальні сходові клітки з окремим виходом назовні який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху; е евакуаційні виходи із фойє гардеробних приміщень для паління та санітарних вузлів розташованих у цокольних підвальних і підземних поверхах будинків громадського призначення передбачати у вестибюль фойє коридор першого поверху по окремих сходах типу С2. 5.10. Евакуаційні виходи не влаштовуються через розсувні та піднімально-опускні двері й ворота двері що обертаються та турнікети що обертаються або розсуваються. Хвіртки в двостулкових розтульних розсувних і піднімально-опускних воротах можуть вважатися евакуаційними виходами за умови виконання 5.16 5.18. Висота порога в таких хвіртках повинна бути не більш як 0 1 м. 5.11. Евакуаційні виходи назовні допускається передбачати через тамбури. 5.12. Ширину тамбурів або тамбур-шлюзів слід приймати більшою за ширину виходів прорізів не менш як на 0 5 м по 0 25 м з кожного боку прорізу а глибину більшу за ширину виходу прорізу на 0 2 м але не меншу за 1 2 м. 5.13. З будинку з кожного поверху та з приміщення слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів за винятком випадків обумовлених НД. Допускається передбачати один евакуаційний вихід із: а приміщення з одночасним перебуванням не більш як 50 людей якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м; б приміщення площею не більш як 300 м2 розташоване у цокольному підвальному підземному поверхах якщо кількість людей які постійно перебувають у ньому не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 допускається передбачати другий вихід через люк з розмірами не менш як 0 6 м х 0 8 м з вертикальними металевими сходами завширшки не менше 0 45 м або через вікно з розмірами не менш як 0 75 м х 1 5 м і з пристосуванням для виходу. Вихід через приямок повинен бути обладнаний металевими сходами або скобами в прйямку; в цокольного підвального підземного поверхів площею не більше 300 м2 та призначених для одночасного перебування не більше 5 людей. При кількості людей від 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихід відповідно до підпункту б цього пункту. 5.14. Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху. 5.15. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальну відстань І м між найвідцаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщення слід визначати за емпіричною формулою: L = 1 5 1 де П периметр приміщення м . Примітка. Відстань між евакуаційними виходами з приміщення вимірюється за периметром внутрішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів. 5.16. Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів дверей для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2 0 м а ширина 0 8 м. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей що ведуть зі сходових кліток до вестибюля повинна бути не меншою за розрахункову ширину сходових маршів але не меншою за ширину маршів встановлену в 5.33. 5.17. Висоту дверей і проходів що ведуть до приміщень без постійного перебування в них людей а також висоту дверей що ведуть до цокольних підвальних підземних поверхів допускається зменшувати до 1 9 м а дверей що є виходами на горище або суміщене покриття до 1 5 м. 5.18. Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу людей з будинку. Не нормується напрямок відкривання дверей для: а квартир у житлових будинках; б приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 осіб крім приміщень категорій А та Б а також парильних саун; в комор і технічних приміщень площею не більше за 200 м2 і без постійних робочих місць; г технічних поверхів в яких розміщується тільки інженерне обладнання будинку та без постійних робочих місць; д балконів лоджій за винятком дверей що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1 ; е виходів на площадки сходів типу СЗ; ж санітарних вузлів. 5.19. Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху сходових кліток вестибюлів фойє не повинні мати запорів що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа. 5.20. Пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах повинні бути обладнані двері виходів: а до сходових кліток типів Н1 Н2 Н3 Н4 у тому числі двері зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1; б з коридору до сходової клітки вестибюля фойє а також до приміщення в якому розташовані сходи типу С2; в з приміщень безпосередньо на сходові клітки у вестибюль фойє ; г з ліфтових холів і тамбур-шлюзів з підпором повітря. 5.21. Із технічних поверхів призначених тільки для розміщення інженерного обладнання та прокладання комунікацій будинку допускається влаштовувати виходи через двері з розмірами не менш як 0 75 м х 1 5 м або люки з розмірами не менш як 0 6 м х 0 8 м обладнані вертикальними металевими сходами. При площі технічного поверху до 300 м2 допускається влаштовувати один вихід а на кожні наступні повні і неповні 2000 м2 площі слід передбачати ще не менше одного виходу. Виходи з технічного поверху який має позначку підлоги нижчу за позначку поверхні землі повинні влаштовуватися безпосередньо назовні. Дозволяється такі виходи проектувати за 5.9 як для цокольних підвальних і підземних поверхів. Евакуаційні шляхи 5.22. Евакуаційні шляхи слід проектувати з урахуванням 5.6 5.9. Вони не повинні включати ділянки що ведуть: а через ліфтові холи і тамбури перед ліфтами у будинках зі сходовими клітками типів Н1 Н4; б через приміщення виходи з яких повинні бути закриті відповідно до умов експлуатації; в транзитом через сходові клітки коли площадка сходової клітки є частиною коридору; г покрівлею будинку за винятком покрівель що експлуатуються або спеціально обладнаної ділянки покрівлі. 5.23. Гранично допустима відстань по шляхах евакуації від найвіддаленішої точки підлоги приміщення для приміщень виробничого призначення найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу в коридор на сходи сходову клітку або безпосередньо назовні повинна обмежуватися та прийматися з урахуванням призначення категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою цього приміщення ступеня вогнестійкості будинку чисельності людей які евакуюються геометричних параметрів приміщень та евакуаційних шляхів розташування технологічного та іншого обладнання. Ця відстань вимірюється по осі евакуаційного шляху та встановлюється НД з проектування будинків відповідного призначення. Довжину шляху евакуації сходами типу С2 слід приймати такою що дорівнює потрійній висоті їхніх маршів. 5.24. У будинках усіх ступенів вогнестійкості крім будинків V ступеня вогнестійкості на шляхах евакуації не дозволяється застосовувати будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж: а Г1 В1 Д2 Т2 для оздоблення стін стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів сходових кліток ліфтових холів; б Г2 В2 Д2 Т2 для оздоблення стін стель і заповнення в підвісних стелях коридорів холів і фойє; в Г2 РП1 Д2 Т2 для покриттів підлог вестибюлів сходів сходових кліток ліфтових холів; г В2 РП2 Д2 Т2 для покриттів підлог коридорів холів фойє. Дозволяється в коридорах холах окрім ліфтових холів фойє влаштовувати підлоги з деревини. Каркаси підвісних стель на шляхах евакуації та у приміщеннях слід виконувати з негорючих матеріалів. 5.25. У коридорах поверхів не дозволяється розміщувати: а обладнання комунікації які виступають з площини стін на висоті меншій за 2 м крім випадків обумовлених НД ; б трубопроводи та інші комунікації для транспортування горючих газів рідин матеріалів пилоповітряних сумішей; в шафи у тому числі вбудовані за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кранів. При цьому шафи для комунікацій повинні виконуватися з негорючих матеріалів. Примітка. На шляхах евакуації дозволяється розміщувати шафи для пожежних кранів які виступають за площину стіни за умови що ці шафи не зменшують нормовану ширину евакуаційного шляху. 5.26. Коридори поверхів за довжиною слід поділяти протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки довжина яких встановлюється СНиП 2.04.05 або іншими НД але вона не повинна перевищувати 60 м. У будинках з умовною висотою понад 26 5 м зазначені перегородки повинні бути протипожежними 1-го типу. 5.27. Висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою як 2 0 м а їхня ширина 1 0 м. Ширину проходів до одиночних робочих місць у межах одного приміщення дозволяється зменшувати до 0 7 м. 5.28. За наявності дверей що відчиняються з приміщень у коридори поверхів ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою що дорівнює ширині коридору яку зменшено: а на половину ширини дверного полотна при розташуванні дверей з одного боку коридору; б на ширину дверного полотна при розташуванні дверей з двох боків коридору. 5.29. На підлозі на шляху евакуації не допускається влаштовувати перепади висот і виступи за винятком: а перепаду висот на якому влаштовано пандус з ухилом не більш як 1:6; б перепаду висот понад 45 см на якому влаштовані сходи що мають не менше 3-х східців і огородження з поручнями; в порогів які влаштовуються в евакуаційних виходах і мають висоту не більш як 0 05 м. 5.30. На шляхах евакуації не дозволяється влаштовувати гвинтові сходи та забіжні східці а також сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу за винятком випадків обумовлених у НД. 5.31. У вестибюлях дозволяється розміщувати відкриті гардероби огороджені робочі місця для охорони таким чином щоб вони не перешкоджали евакуації людей. Огородження робочих місць для охорони повинно виконуватися з негорючих матеріалів або матеріалів групи горючості Г1. 5.32. У будинках І II ІІІ ступенів вогнестійкості вестибюлі що мають сполучення зі сходовими клітками повинні відокремлюватися від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. У разі влаштування виходів із суміжних приміщень безпосередньо у вестибюль у зазначених перегородках необхідно встановлювати протипожежні двері 2-го типу. Дозволяється не відокремлювати вестибюль протипожежними перегородками якщо сходова клітка крім виходу у вестибюль має вихід безпосередньо назовні. Для будинків І ступеня вогнестійкості межа вогнестійкості зазначених протипожежних перегородок має бути не меншою за ЕІ 60 а протипожежного перекриття RЕІ 60. Евакуація по сходах і сходових клітках 5.33. Ширина у просвіті сходового маршу повинна буги не меншою за розрахункову та не меншою за ширину евакуаційного виходу дверей на сходову клітку з поверху на якому перебуває найбільша кількість людей. При цьому ширина сходового маршу не повинна бути меншою за 1 0 м крім спеціально обумовлених у НД випадків . Примітка. Ширина сходового маршу визначається як відстань між стіною та його огородженням або між його огородженнями. Така ширина не повинна перевищувати довжину проступ. 5.34. Ширина сходових площадок повинна бути не меншою за ширину маршу а перед входами до ліфтів з розтульними дверима не меншою за суму ширини маршу та половину ширини дверей ліфта але не менш як 1 6 м . Проміжні площадки у прямому сходовому марші повинні мати ширину не менше 1 м. 5.35. Ухил сходів сходових маршів повинен бути не більш як 1:1 ширина проступів не менш як 0 25 м а висота східця не більш як 0 22 м крім спеціально обумовлених у НД випадків. Допускається: а збільшувати до 2:1 ухил відкритих сходів для проходу до одиночних робочих місць; б зменшувати до 0 22 м ширину проступів у вузькій частині криволінійних у плані сходів які допускаються НД для використання під час евакуації людей; в зменшувати до 0 12 м ширину проступів сходів що ведуть тільки до приміщення в якому одночасно може перебувати не більше 5 людей крім приміщень категорій А і Б . 5.36. Сходові клітки типу СК1 можуть передбачатися в будинках будь-якого призначення з умовною висотою не більш як 26 5 м. Сходові клітки типу СК2 дозволяється передбачати в будинках І II III ступенів вогнестійкості житлового та громадського призначення з умовною висотою не більше 9 м за винятком випадків обумовлених у НД. 5.37. У будинках громадського призначення допускається передбачати не більше 50% сходових кліток типу СК2 від загальної кількості евакуаційних сходів і сходових кліток. 5.38. У житлових будинках секційного типу із сходовими клітками типу СК2 у кожній квартирі розташованій вище першого поверху слід передбачати вихід на відкритий балкон лоджію із суцільним простінком не менш як 1 2 м від торця балкону лоджії до віконного дверного прорізу або не менш як 1 6 м між заскленими прорізами що виходять на балкон лоджію . 5.39. У будинках з умовною висотою більшою за 26 5 м слід передбачати незадимлювані сходові клітки зазвичай типу Н1. Можливість застосування сходових кліток типів Н2 Н3 Н4 визначається НД відповідно до призначення будинку. 5.40. Сходи типу С3 слід розміщувати біля зовнішніх стін будинку з межею вогнестійкості не нижче за RЕІ 30. Ці сходи повинні мати ширину не менше 0 7 м площадки на рівні евакуаційних виходів та огородження заввишки 1 2 м. Сходи типу С3 слід виконувати з негорючих матеріалів і розташовувати на відстані не меншій за 1 м від віконних прорізів. Під час проектування сходів типу С3 слід передбачати заходи щодо захисту від обледеніння маршів проступів і площадок. 5.41. Не дозволяється передбачати евакуацію людей з будинку тільки сходами типу СЗ крім випадків обумовлених у НД. 5.42. У сходових клітках не допускається розміщувати: а обладнання яке виступає за площину стін на висоті до 2 2 м від поверхні проступів маршів і сходових площадок; б паропроводи газопроводи трубопроводи для транспортування горючих рідин повітроводи; в шафи в тому числі вбудовані крім шаф для пожежних кранів; г електричні кабелі та проводи крім електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток; д вбудовані приміщення будь-якого призначення; е виходи з вантажних ліфтів і вантажних підіймачів сміттєпроводи. У житлових будинках з умовною висотою до 26 5 м у сходових клітках типів СК1 СК2 дозволяється передбачати сміттєпроводи та електропроводку для освітлення квартир. У сходових клітках типів Н1 Н2 Н3 Н4 дозволяється розміщувати тільки прилади водяного опалення. Примітка. Шафи для пожежних кранів влаштовуються з урахуванням примітки до 5.25. 5.43. В об'ємі сходових кліток типів СК1 СК2 дозволяється розміщувати не більше двох пасажирських ліфтів при цьому вони повинні опускатися не нижче першого поверху. Огород-жувальні конструкції таких ліфтових шахт і кабін ліфтів мають бути з негорючих матеріалів їхня межа вогнестійкості не нормується. 5.44. Сходові клітки повинні мати вихід назовні на прилеглу до будинку територію безпосередньо або через вестибюль фойє першого поверху. При цьому вестибюль фойє слід відокремлювати від коридорів перегородками з дверима а від суміжних приміщень відповідно до 5.32. Сходові клітки типу Н1 повинні мати вихід тільки безпосередньо назовні. Дозволяється передбачати сполучення сходових кліток типу Н1 з вестибюлем фойє через зовнішню повітряну зону а сходових кліток типів Н2 НЗ Н4 через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу. 5.45. При влаштуванні евакуаційних виходів з двох сходових кліток через загальний вестибюль фойє одна з них крім виходу до вестибюля фойє повинна мати вихід безпосередньо назовні. 5.46. Площа світлових прорізів що відчиняються у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 має бути не менш як 1 2 м2. 5.47. У сходових клітках типу СК2 засклені прорізи у покритті повинні мати площу не менше 4 м2 і люк для димовидалення площею не менше 1 2 м2 з дистанційним керуванням з першого поверху . Просвіт між сходовими маршами у сходових клітках типу СК2 повинен бути завширшки не менше 0 7 м якщо інше не обумовлено в НД. 5.48. Системи протидимного захисту сходових кліток типів Н2 Н3 Н4 повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05. У випадках визначених НД сходові клітки типу Н2 слід поділяти по висоті на секції протипожежними перегородками 1-го типу. 5.49. Незадимлюваність сходових кліток типу Н1 забезпечується конструктивними й об'ємно-планувальними рішеннями відкритих назовні переходів по балконах лоджіях галереях. Ці переходи не повинні розташовуватися у внутрішніх кутах зовнішніх стін будинку. Довжина відкритого назовні переходу визначається з розрахунку щоб відстань між осями дверних прорізів виходу з поверху на такий перехід і входу до сходової клітки була не меншою за 2 2 м. Ширина переходу і висота його огородження повинні становити не менш як 1 2 м. 5.50. У будинках будь-якого призначення крім житлових дозволяється за умовами технології передбачати окремі сходи для сполучення між цокольним підвальним підземним поверхами та першим поверхом за умови виконання вимог 4.35. Ці сходи не враховуються під час проектування шляхів евакуації за винятком випадків обумовлених у 5.9. Якщо зазначені сходи мають вихід у вестибюль фойє 1-го поверху то сходові клітки надземної частини будинку які мають вихід у цей вестибюль повинні мати також вихід безпосередньо назовні. 5.51. Відстань від виходу з цокольного підвального підземного поверхів у коридор або у вестибюль фойє першого поверху до виходу із сходової клітки повинна бути не менша за 5 м. 5.52. У будинках І та II ступенів вогнестійкості дозволяється передбачати сходи типу С2 із вестибюля до другого поверху з урахуванням вимог 4.36. 5.53. У будинках громадського призначення І та II ступенів вогнестійкості з умовною висотою не більше 26 5 м дозволяється застосовувати сходи типу С2 що з'єднують більше двох поверхів за умов виконання вимог 4.37. Крім сходів типу С2 зазначені будинки повинні мати сходові клітки які відповідають вимогам цих Норм. 5.54. Ескалатори у будинках слід проектувати відповідно до вимог встановлених для сходів типу С2 у 5.52 5.53. 6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ 6.1. Гасіння можливої пожежі і проведення пожежн о-рятувальних робіт у будинках повинні забезпечуватися такими конструктивними об'ємно-планувальними та інженерно-технічними заходами: * улаштуванням проїздів і під'їзних шляхів для пожежних машин суміщених з функціональними проїздами та під'їздами або спеціальних; * улаштуванням зовнішніх пожежних драбин і забезпеченням інших способів підіймання підрозділів пожежної охорони їхнього пожежно-технічного озброєння та протипожежного обладнання на поверхи та на покрівлю будинків у тому числі влаштуванням ліфтів для транспортування підрозділів пожежної охорони; * улаштуванням протипожежного водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння ; * забезпеченням протидимного захисту шляхів прямування підрозділів пожежної охорони всередині будинку та обладнанням сходових кліток засобами зв'язку для використання їх цими підрозділами; * обладнанням будинку в необхідних випадках індивідуальними і колективними засобами захисту та рятування людей; * улаштуванням у будинках опорних пунктів пожежогасіння; * розміщенням на території населеного пункту міста або підприємства підрозділів пожежної охорони з необхідною чисельністю особового складу та оснащених пожежною технікою що відповідає умовам гасіння пожежі на об'єктах розташованих у радіусі їх виїзду. Вибір цих заходів залежить від призначення ступеня вогнестійкості категорії за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою висоти будинків і визначається відповідними НД. 6.2. Проїзди та під'їзні шляхи для пожежних машин слід передбачати відповідно до вимог ДБН 360 СНиП 11-89 ДБН Б.2.4-1 ДБН Б.2.4-3. 6.3. При розміщенні пожежної техніки на території підприємств будинків та у будинках слід керуватися вимогами ГОСТ 12.4.009 ГОСТ 12.4.026. 6.4. Виходи на покрівлю слід передбачати у будинках висотою 10 м і більше від планувальної позначки землі до карниза покрівлі або верху зовнішньої стіни парапету . Ці виходи мають влаштовуватися безпосередньо зі сходових кліток або через горище за винятком теплого горища або по зовнішніх пожежних драбинах типів П1 П2. 6.5. Кількість виходів на покрівлю та їх розташування слід передбачати залежно від призначення та розмірів будинку але не менш як один вихід: а на кожні повні та неповні 100 м довжини будинку з горищним покриттям і на кожні повні та неповні 1000 м2 площі покрівлі будинку з безгорищним покриттям для житлових громадських а також для адміністративних і побутових будинків промислових підприємств; б через кожні 200 м за периметром виробничих і складських будинків по зовнішніх пожежних драбинах. Дозволяється не передбачати: в зовнішні пожежні драбини на головному фасаді будинку виробничого або складського призначення якщо ширина будинку не перевищує 150 м а з боку протилежного головному фасаду є лінія протипожежного водопроводу з пожежними гідрантами на ньому; г вихід на покрівлю одноповерхових будинків з покриттям площею не більше 100 м2. Примітка. При визначенні необхідної кількості виходів на покрівлю будинку дозволяється враховувати також інші зовнішні сходи які мають вихід на покрівлю і відповідають вимогам до зовнішніх пожежних драбин або сходів типу СЗ. 6.6. Виходи через горище на покрівлю слід передбачати по закріплених металевих драбинах через двері вікна або люки з розмірами не менше 0 6 м х 0 8 м. Виходи зі сходових кліток на покрівлю або горище слід передбачати по сходових маршах з площадками перед виходом через протипожежні двері 2-го типу розмірами не менше 0 75 м ? 1 5 м. У житлових громадських будинках адміністративних і побутових будинках промислових підприємств з висотою не більше 15 м від планувальної позначки землі до карниза покрівлі або верху зовнішньої стіни парапету дозволяється влаштовувати виходи на горище або покрівлю зі сходових кліток через протипожежні люки 2-го типу розмірами 0 6 м ? 0 8 м по закріплених вертикальних металевих драбинах. 6.7. Висота проходу у просвіті на технічних поверхах і на горищах повинна бути не менш як: а 1 8 м у технічних поверхах; б 1 6 м на горищах уздовж усього будинку. Ширина цих проходів повинна бути не менш як 1 2 м. На окремих ділянках протяжністю не більше 2 м дозволяється зменшувати висоту проходу до 1 2 м а ширину до 0 9 м. 6.8. У місцях перепаду висот покрівель більш як 1 м у тому числі для підйому на покрівлю світлоаераційних ліхтарів слід улаштовувати зовнішні пожежні драбини типів П1 П2 відповідно до 6.9. Допускається не влаштовувати зовнішні пожежні драбини на перепаді висот покрівель понад 10м якщо на кожну з покрівель передбачено виходи відповідно до 6.4. 6.9. Для підйому на висоту від 10 до 20 м та у місцях перепаду висот покрівель від 1 до 20 м слід застосовувати зовнішні пожежні драбини типу П1 а для підйому на висоту більше 20 м та у місцях перепаду висот більше 20 м зовнішні пожежні драбини типу П2. 6.10. Зовнішні пожежні драбини повинні виконуватися з негорючих матеріалів і розташовуватися на відстані не меншій за 1 м від віконних прорізів. 6.11. Між сходовими маршами слід передбачати проміжок завширшки у просвіті не менше 75 мм. 6.12. У будинках різного призначення що мають умовну висоту понад 26 5 м а в житлових будинках з умовною висотою понад 47 м слід передбачати ліфти для транспортування підрозділів пожежної охорони. Улаштування таких ліфтів повинно передбачатися відповідно до вимог ДБН В.2.2-9 та інших НД якими встановлюються вимоги до зазначених ліфтів. 6.13. У будинках будь-якого призначення з ухилом покрівлі до 12% включно та висотою від поверхні землі до карниза або верху зовнішньої стіни парапету понад 10 м а також у будинках з ухилом покрівлі понад 12% і висотою від рівня землі до карниза або верху зовнішньої стіни парапету понад 7м слід передбачати огородження за периметром покрівлі відповідно до ГОСТ 25772. Незалежно від висоти будинку огородження яке відповідає вимогам цього стандарту слід передбачати для плоских покрівель що експлуатуються балконів лоджій зовнішніх галерей відкритих зовнішніх сходів сходових маршів і сходових площадок. 6.14. У підвальних поверхах частинах підвальних поверхів у тому числі в коридорі відокремлених між собою протипожежними стінами або перегородками з приміщеннями в яких застосовуються або зберігаються горючі речовини та матеріали слід передбачати не менше двох вікон з розмірами 0 75 м ? 1 2 м з приямками. Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком але не менше 0 2% площі цих приміщень. 6.15. До систем протипожежного водопостачання будинків повинен бути забезпечений вільний доступ для підрозділів пожежної охорони та їх обладнання. 6.16. Пожежні депо на території населених пунктів міст і підприємств слід передбачати відповідно до вимог ДБН 360 СНиП ІІ-89 ДБН Б.2.4-3. 7. ОСНОВНІ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ПОЖЕЖІ Автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації 7.1. Необхідність обладнання будинків і приміщень автоматичними установками пожежогасіння АУП та пожежної сигналізації АУПС слід визначати відповідно до НАПБ Б.06.004 інших НД з цього питання у тому числі відомчих галузевих переліків узгоджених з центральним органом державного пожежного нагляду. 7.2. АУП поділяються: на типи за конструктивним виконанням спринклерні дренчерні агрегатні модульні відповідно до ГОСТ 12.3.046; за видом вогнегасної речовини водяні пінні газові порошкові аерозольні та комбіновані ; за характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння гасіння по площі локальне гасіння по площі загальнооб'ємне гасіння локально-об'ємне гасіння комбіноване гасіння ; за способом пуску з механічним пневматичним гідравлічним електричним термічним і комбінованим пуском . 7.3. Вибір типу АУП виду вогнегасної речовини способу гасіння типу і кількості автоматичних пожежних сповіщувачів обладнання та апаратури АУПС слід здійснювати залежно від призначення об'ємно-планувальних конструктивних і технологічних особливостей захищуваних будинків і приміщень а також властивостей речовин і матеріалів що в них містяться. Вибір типів АУП і сповіщувачів АУПС слід здійснювати з урахуванням економічної доцільності їх застосування згідно з ГОСТ 12.1.004. 7.4. АУП повинні забезпечувати: * спрацювання протягом часу який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі критичного часу вільного розвитку пожежі за ГОСТ 12.1.004; * локалізацію пожежі протягом часу необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів або її ліквідацію; * розрахункову інтенсивність подачі та/або необхідну концентрацію вогнегасної речовини; * необхідну надійність функціонування. АУПС повинні забезпечувати: * спрацювання протягом часу який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі; * необхідну надійність функціонування. 7.5. Проектування та монтаж АУП та АУПС здійснюють відповідно до вимог ДБН В.2.5-13 та інших НД з цього питання. Протипожежне водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння 7.6. Населені пункти підприємства установи організації будинки повинні бути забезпечені протипожежним водопостачанням протипожежними водопроводом резервуарами водоймами і т. ін. для зовнішнього пожежогасіння. Його проектування та улаштування слід здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.04.02. 7.7. Будинки різного призначення повинні забезпечуватися протипожежним водопостачанням для внутрішнього пожежогасіння. Його проектування та улаштування слід здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.04.01. Протидимний захист 7.8. Для протидимного захисту будинків і приміщень слід передбачати спеціальні вентиляційні системи які повинні забезпечувати: * видалення диму з коридорів холів інших приміщень у разі пожежі з метою проведення безпечної евакуації людей на початковій стадії пожежі; * подавання повітря до ліфтових шахт протипожежних тамбур-шлюзів сходових кліток типів Н2 Н4 та інших захищуваних об'ємів відповідно до вимог встановлених у НД для створення в них надлишкового тиску підпору повітря й запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі. 7.9. Необхідність застосування в будинках і приміщеннях різного призначення вентиляційних систем протидимного захисту та вимоги до їх проектування й улаштування визначають відповідно до СНиП 2.04.05 інших НД. Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 7.10. Оповіщення людей про пожежу повинно виконуватися одним із таких способів: * подачею звукових та/або світлових сигналів у всі приміщення будинку з постійним або тимчасовим перебуванням людей; * трансляцією мовних повідомлень про необхідність евакуації шляхи евакуації та інші дії спрямовані на забезпечення безпеки людей. 7.11. Управління евакуацією повинно здійснюватися: * включенням евакуаційного освітлення та світлових покажчиків напрямку евакуації; * передачею по системі оповіщення про пожежу спеціально розроблених текстів спрямованих на попередження паніки та інших явищ які ускладнюють процес евакуації скупчення людей в проходах і т.ін. ; * трансляцією текстів які містять інформацію про необхідний напрямок руху. 7.12. Кількість оповіщувачів їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність в усіх місцях постійного або тимчасового перебування людей. 7.13. Оповіщувачі повинні підключатися до мережі без роз'ємних пристроїв і не мати регуляторів гучності. 7.14. Сигнали оповіщення про пожежу повинні відрізнятися від сигналів іншого призначення. 7.15. Комунікації системи оповіщення людей про пожежу можуть проектуватися суміщеними з радіотрансляційною мережею будинку. 7.16. Вимоги до електропостачання заземлення занулення вибору та прокладання мереж оповіщення слід приймати за аналогією з вимогами щодо проектування АУПС за ДБН В.2.5-13. 7.17. Управління системою оповіщення слід передбачати з приміщення пожежного поста диспетчерської або іншого спеціального приміщення. Вимоги до такого приміщення приймаються за аналогією з вимогами до приміщень чергового персоналу за ДБН В.2.5-13. 7.18. Системи оповіщення про пожежу надалі СО поділяють на п'ять типів за параметрами наведеними в таблиці 6. 7.19. Вибір типів СО для будинків і приміщень різного призначення наведено у додатку Е. Таблиця 6 Характеристика СО та управління евакуацією людей при пожежі Наявність зазначених характеристик у різних типів СО 1 2 3 4 5 1. Способи оповіщення: звуковий дзвінок тонований сигнал та ін. + + * * * мовленєвий запис і передача спеціальних текстів + + + світловий: а світловий сигнал який блимає * * б світлові покажчики "Вихід" * + + + + в світлові покажчики напрямку руху * * + + г світлові покажчики напрямку руху з включенням окремо для кожної зони * * * + 2. Зв'язок зони оповіщення з диспетчерською * + + 3. Черговість оповіщення: всіх одночасно * + тільки в одному приміщенні частині будинку * * * спочатку обслуговуючого персоналу а потім усіх інших за спеціально розробленою черговістю * + + + 4. Повна автоматизація управління СО та можливість реалізації різних варіантів організації евакуації з кожної зони оповіщення + Примітка. У таблиці 6 наведено такі позначення: "+ " вимагається; “*” рекомендується; " " не вимагається. Додаток А довідковий Перелік нормативних документів і нормативно-правових актів на які є посилання в цих Нормах ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни та визначення. ДСТУ 2273-93 Пожежна техніка. Терміни та визначення. ДСТУ 3855-99 Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення. СТ СЭВ 383-87 Пожарная безопасность в строительстве. Термины и определения. СТ СЭВ 446-77 Противопожарные нормы строительного проектирования. Методика определения расчетной пожарной нагрузки. ДСТУ Б В.2.7-19-95 ГОСТ 30244-94 Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість. ДСТУ Б В. 1.1-2-97 ГОСТ 30402-96 Матеріали будівельні. Метод випробувань на займистість. ДСТУ Б В.2.7-70-98 ГОСТ 30444-97 Матеріали будівельні. Метод випробувань на поширення полум'я. ДСТУ Б В. 1.1-4-98 Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. ГОСТ 12.3.046-91 ССБТ. Установки пожаротушения автоматические. Общие технические требования. ГОСТ 12.4.009-83* ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание. ГОСТ 12.4.026-76* ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. ГОСТ 16363-98 Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств. ГОСТ 25772-83 Ограждения лестниц балконов и крыш стальные. Общие технические условия. ДБН 360-92* Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень. ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень. ДБН Б.2.4-3-95 Планування і забудова сільських поселень. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств. ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд. ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки і споруди. Основні положення. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование. СНиП 2.11.06-91 Склады лесных материалов. Противопожарные нормы проектирования. СНиП Н-4-79 Естественное и искусственное освещение. СНиП Н-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93 3 кПа. ВСН 59-88 Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования. НАПБ Б.02.014-98 Положення про порядок узгодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень на які не встановлені норми і правила та обгрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів. НАПБ Б.07.005-86 ОНТП 24-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопо-жарной и пожарной опасности. НАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об'єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації. РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. Правила улаштування електроустановок ПУЕ 6-е видання. Додаток Б обов'язковий Терміни та визначення У цих Нормах прийнято терміни та визначення наведені в СТ СЭВ 383 ДСТУ 2272 ДСТУ 2273 ДСТУ 3855 а також використовуються такі терміни: Протипожежна перешкода будівельна конструкція у вигляді протипожежної стіни перегородки перекриття призначена для запобігання поширенню пожежі у прилеглі до неї приміщення або частини будинків протягом нормованого часу Протипожежний відсік частина будинку відокремлена від інших частин протипожежними перешкодами. Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів зсередини назовні у разі виникнення пожежі всередині відсіку або всередину в разі виникнення пожежі ззовні протягом нормованого часу Протипожежна секція частина протипожежного відсіку відокремлена від інших частин протипожежного відсіку огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та поширення вогню по них Незадимлювана сходова клітка сходова клітка з конструктивними планувальними та/ або інженерними рішеннями що унеможливлюють потрапляння до неї продуктів горіння під час пожежі Індивідуальні засоби рятування людей засоби для: захисту органів дихання від продуктів горіння; для самостійного спуску з балкона із вікон та ін. Колективні засоби рятування людей засоби рятування під час пожежі якими одночасно може користуватися група людей Опорний пункт пожежогасіння приміщення для розміщення індивідуальних і колективних засобів рятування людей первинних засобів пожежогасіння протипожежного інвентаря необхідного в разі виникнення пожежі для персоналу та підрозділів пожежної охорони Укриття колективне індивідуальне приміщення або місце в будинку де виключається вплив небезпечних факторів пожежі на людей протягом часу необхідного для їх рятування Поверхи підземні підвальні цокольні технічні за ДБН В.2.2-9 Протипожежний тамбур-шлюз об'ємний елемент частини приміщення відокремлений від інших частин приміщення протипожежними перешкодами та розташований безпосередньо в місцях входу виходу з приміщення сходової клітки ліфтової шахти. Призначенням протипожежного тамбур-шлюзу є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів за межі приміщення або всередину приміщення сходової клітки ліфтової шахти Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будинку приміщення класифікаційна характеристика вибухопожежної та пожежної небезпеки будинку приміщення що визначається кількістю та пожежовибухонебезпечними властивостями речовин і матеріалів що знаходяться обертаються в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених у них виробництв. Додаток В обов'язковий Загальні вимоги до розрахункових методів визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій У цьому додатку встановлюються загальні вимоги до розрахункових методів визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій. Додаткові вимоги до розрахункових методів визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій конкретних видів регламентуються окремими документами. Розрахункові методи можуть використовуватися для оцінки вогнестійкості будівельних конструкцій будь-яких видів за винятком тих в яких основним граничним станом з вогнестійкості є втрата цілісності конструкції а також для оптимізації конструктивних параметрів будівельних конструкцій з метою забезпечення необхідної вогнестійкості. Важливою сферою застосування розрахункових методів є оцінка вогнестійкості будівельних конструкцій в умовах реальних пожеж коли пожежне навантаження може розподілятися в приміщенні довільно. Результати розрахунку вогнестійкості в умовах реальної пожежі мають бути зведені до умов випробувань за стандартним температурним режимом для визначення межі вогнестійкості конструкцій. Розрахункові методи також можуть бути використані для інтерполяції та екстраполяції результатів випробувань будівельних конструкцій на вогнестійкість. В.1. Сутність розрахункових методів В. 1.1. Межа вогнестійкості конструкції визначається шляхом розрахунку несучої і/або теп-лоізолювальної здатності конструкції під впливом стандартного температурного режиму. В.1.2. Ознакою втрати несучої здатності слід вважати виникнення в конструкції граничних деформацій наведених у 9.1 ДСТУ Б В. 1.1-4. Для металевих конструкцій з вогнезахисними покриттями ознакою втрати несучої здатності слід приймати перевищення середньої температури металевого елемента конструкції над його початковою температурою на 480°С для сталевих конструкцій і на 230°С для конструкцій з алюмінієвих сплавів. В.1.3. Ознакою втрати теплоізолювальної здатності слід вважати перевищення середньої температури на поверхні конструкції що не обігрівається над початковою середньою температурою цієї поверхні на 140°С або перевищення температури в будь-якій точці поверхні конструкції що не обігрівається над початковою температурою в цій точці на 180°С. В.1.4. Допускається не визначати значення межі вогнестійкості конструкції обмежуючись перевіркою збереження теплоізолювальної і/або несучої здатності конструкції в момент часу tвим від початку вогневого впливу що дорівнює необхідній межі вогнестійкості. В.1.5. Якщо за несучою і/або теплоізолювальною здатністю граничний стан не досягається то слід зазначати що межа вогнестійкості конструкції не менша за значення tвим необхідне для даної конструкції під час застосування в будинках певного ступеня вогнестійкості. В.1.6. Якщо в момент часу tвим несуча здатність конструкції буде недостатньою для сприйняття прикладеного навантаження або температура поверхні що не обігрівається перевищить допустимі значення то межа вогнестійкості конструкції буде меншою за необхідне для даної конструкції значення і слід вносити зміни до конструкції для підвищення її вогнестійкості. В.1.7. Під час оцінки несучої здатності конструкції розподіл навантаження має відповідати розрахунковим схемам занесеним до технічної документації. Величину навантаження встановлюють виходячи з умови створення в розрахункових перерізах конструкції напруг що відповідають значенням наведеним у технічній документації. В.1.8. Під час визначення напруг слід враховувати лише розрахункові значення постійних і тимчасових тривалих навантажень. В.2. Види розрахункових методів В.2.1. Розрізняють два види розрахункових методів: * методи що базуються на використанні математичних моделей теплового і напруженого станів будівельних конструкцій; * номограмні методи. В.2.2. Під час застосування методів заснованих на використанні математичних моделей розв'язанням прямої задачі теплопровідності визначають розподіл температури в конструкції в різні моменти часу від початку вогневого впливу. Для оцінки теплоізолювальної здатності цей розподіл визначається на поверхні конструкції що не обігрівається. Отримані величини температури порівнюються з їхніми допустимими значеннями. В.2.3. Для оцінки несучої здатності розподіл температури визначається в перетині або в окремих точках перетину конструкції після чого обчислюється несуча здатність у різні моменти часу. В.2.4. У разі використання номограмних методів межа вогнестійкості конструкцій визначається за графіками або таблицями отриманими за результатами випробувань або розрахунковим шляхом. Математичні моделі В.2.5. Математична модель це система рівнянь що описує тепловий і напружено-деформований стан досліджуваної конструкції. Математична модель складається з основних рівнянь процесів тепломасообміну і напружено-деформованого стану та рівнянь що визначають початкові та граничні умови а також коефіцієнтів що входять до рівнянь. У математичній моделі можуть використовуватися рівняння диференційного інтегрального або змішаного видів. В.2.6. Моделі що використовуються мають бути нестаціонарними і враховувати радіацій-но-конвективний теплообмін у газовому середовищі від джерела теплового впливу до поверхні конструкції кондуктивний теплообмін у конструкції радіаційно-конвективний теплообмін від конструкції в навколишнє середовище з поверхні конструкції що не обігрівається. Теплофізичні і механічні характеристики в моделях повинні задаватися у вигляді залежностей від температури якщо немає обгрунтування для задания цих характеристик у вигляді констант. Коефіцієнти тепловіддачі і теплового випромінювання що входять до граничних умов можуть задаватися у вигляді констант. Як початкову температуру конструкції і середовища слід приймати 20°С якщо немає обгрунтування для іншої величини. В.2.7. Розв'язання математичних моделей може проводитися чисельно аналітичне або шляхом комбінування цих методів. Умови забезпечення вірогідності результатів розрахунку вогнестійкості конструкцій В.2.8. Критерієм оцінки достовірності результатів розрахунку є їхня збіжність близькість до результатів випробувань на вогнестійкість. В.2.9. Вірогідність результатів розрахунку залежить від: * повноти врахування фізичних процесів в обраній математичній моделі; * точності задания коефіцієнтів що входять до математичної моделі; * точності інтегрування системи рівнянь математичної моделі. В.2.10. Компоненти математичної моделі повинні відображати основні фізичні процеси які безпосередньо впливають на точність визначення межі вогнестійкості конструкції у тому числі просторовий характер розподілу температур та напруг і неоднорідність будівельної конструкції за структурою і фізичними властивостями її окремих елементів. В.2.11. Розрахункова оцінка вогнестійкості проводиться в широкому діапазоні температур у конструкції до 1000°С і більше в якому фізичні характеристики коефіцієнти моделі елементів конструкції зазнають суттєвих змін порівняно з їхніми значеннями при кімнатній температурі у 2 та більше разів . Крім того часто має місце термічна деструкція елементів конструкції що враховується додатковими коефіцієнтами в моделях. Коефіцієнти моделі можуть бути взяті з довідкової літератури у вигляді констант чи залежностей від температури або можуть бути знайдені експериментальним чи розрахунково-експериментальним методом на основі розв'язання обернених задач і спеціально проведених експериментів. Оскільки точність завдання коефіцієнтів впливає на результат розрахунку межі вогнестійкості то метод визначення коефіцієнтів моделі повинен встановлюватися в кожному конкретному випадку. В.2.12. Експериментальний метод повинен забезпечувати визначення коефіцієнтів моделі у вигляді залежностей від температури і враховувати наявність фізико-хімічних перетворень у матеріалах елементів конструкції. В.2.13. Найбільш універсальним і точним є розрахунково-експериментальний метод який грунтується на визначенні коефіцієнтів моделі розв'язанням оберненої задачі для зразків матеріалів конструкції або всієї конструкції в умовах вогневих випробувань або в умовах максимально наближених до вогневих випробувань з теплового впливу. В.2.14. Метод інтегрування рівнянь математичної моделі має бути обраний таким чином щоб обчислювальна похибка була набагато меншою за похибку розглянутих вище пунктів. В.З. Правила оформлення результатів розрахунку В.3.1. Результати розрахунку оформляються звітом. Звіт повинен містити: * назву й адресу лабораторії що проводила розрахунок вогнестійкості; * дату проведення розрахунку; * назву й адресу замовника; * найменування будівельної конструкції для якої проводилася оцінка вогнестійкості технічний опис будівельної конструкції технічні креслення або схеми основних складових елементів і всіх конструкційних деталей а також перелік використаних матеріалів і виробів; * для несучих конструкцій схеми навантажування І дані про навантаження; * опис методу використаного під час розрахунку вогнестійкості конструкції; * у випадку застосування для розрахунку вогнестійкості методу що грунтується на використанні математичних моделей прийняті під час розрахунку рівняння процесів тепломасообміну і напруженого стану рівняння що визначають початкові й граничні умови коефіцієнти що входять до рівнянь метод розв'язання системи рівнянь дані за розрахунками температур і деформацій; * межу вогнестійкості конструкції із зазначенням виду граничного стану з вогнестійкості. Додаток Г обов'язковий Метод випробувань будівельних конструкцій на поширення вогню Цей метод поширюється на елементи будинків колони ригелі ферми балки арки рами і зв'язки зовнішні й внутрішні стіни перегородки перекриття стіни сходових кліток протипожежні перешкоди марші й сходові площадки а також на підвісні стелі повітроводи трубопроводи. Цей метод не поширюється на конструкції заповнення прорізів на покриття підлоги покрівлі облицювання і оздоблення. Г. 1. Сутність методу випробувань Сутність методу випробувань полягає у визначенні розмірів пошкодження конструкції за границями зони вогневого впливу в умовах регламентованих цим додатком. Г.2. Засоби випробувань Г.2.1. Для випробувань мають використовуватися такі засоби: * випробувальна піч; * обладнання для встановлення на печі зразка конструкції для випробувань на поширення вогню надалі зразка ; * засоби вимірювальної техніки; * обладнання для проведення фото- та відеозйомок. Г.2.2. Випробувальна піч надалі піч має створювати температурний режим у вогневій камері печі відповідно до ДСТУ Б В. 1.1 -4. Конструкція печі повинна відповідати вимогам наведеним у ДСТУ Б В.1.1-4. Розміри прорізу печі мають бути 700 мм +100 мм ? 700 мм ±100 мм . Г.2.3. Засоби вимірювальної техніки містять системи для вимірювання температури в печі а також на зразку які повинні відповідати вимогам наведеним у ДСТУ Б В. 1.1-4. Г.З. Зразки для випробувань Г.3.1. Зразки мають бути виготовлені відповідно до вимог технічної документації на виготовлення і використання конструкцій з дотриманням технології що застосовується на підприємстві-виготовлювачі. Зразки не повинні мати прорізів а також декоративного облицювання або оздоблення. Для випробувань огороджувальних конструкцій стін перегородок перекриття покриття маршів і сходових площадок підвісних стель зразки повинні мати довжину не менш як 200 см ширину не менш як 200 см товщину за технічною документацією. Довжина зразків стрижневих конструкцій колон ферм балок арок рам зв'язків повітроводів і трубопроводів повинна бути такою щоб довжина контрольної зони була не менше ніж 75 см. Для випробувань стрижневих конструкцій допускається виготовлювати плоскі зразки такі самі як для випробувань огороджувальних конструкцій в яких розташування шарів і їх товщина мають бути такими самими як у стрижневих конструкціях. Для випробувань конструкції одного виду зазвичай має бути виготовлено два однакових зразки. Допускається виготовлювати один зразок. У цьому випадку оцінку результатів випробувань проводять відповідно до Г.5.2. Г.3.2. Вологість зразків повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В. 1.1-4. Г.3.3. Перед випробуваннями замовник повинен подати до випробувальної лабораторії технічний опис зразків технічні рисунки або схеми головних складових елементів і всіх конструкційних деталей а також перелік використаних матеріалів і виробів із зазначенням їх виготовлювачів і торговельних найменувань. Якщо виникають сумніви в тому що зразки відповідають поданій технічній документації лабораторія повинна проконтролювати весь процес виготовлення зразків або ж вимагати подання одного чи більше додаткових зразків і провести їх детальну перевірку. Якщо неможливо перевірити відповідність усіх деталей конструкції зразків перед випробуваннями та після їх закінчення і виникає необхідність використання даних поданих замовником то це має бути зазначено у звіті про випробування. Г.4. Підготовка та проведення випробувань Г.4.1. Підготовка до випробувань Проводять перевірку зразків на відповідність технічній документації згідно з розділом Г.З. Проводять монтаж термоелектричних перетворювачів температури надалі термопар на зразку і встановлюють зразок на в печі так як це наведено на рисунках Г.1 Г.4. Зразки внутрішніх і зовнішніх стін а також перегородок симетричного перерізу зразки покриттів перекриттів підвісних стель маршів і сходових площадок під час випробувань слід піддавати вогневому впливу з одного боку. Зразки внутрішніх і зовнішніх стін а також перегородок несиметричного перерізу під час випробувань слід піддавати вогневому впливу з кожного боку або з боку з більшою межею поширення вогню якщо є можливим визначити цей бік з аналізу конструктивної схеми . Зразки покриттів перекриттів підвісних стель маршів і сходових площадок під час випробувань слід піддавати вогневому впливу з нижнього боку. Конструкції які мають у проектному положенні ухил більш як 30° слід випробовувати у вертикальному положенні інші у горизонтальному положенні. Зразки огороджувальних конструкцій слід розташовувати таким чином щоб стики плит і панелей знаходились з боку прорізу печі і проміжок між зразком і піччю становив 5 0 ± 0 5 см. Зразки конструкцій слід випробовувати у ненавантаженому стані. Г.4.2. Початок випробувань Початком випробувань вважається час увімкнення пальників у печі. Не більш як за 5 хв. до початку випробувань необхідно зареєструвати початкові значення температури в печі та на зразку за показниками всіх термопар. Температура зразка до початку випробування має бути від 5 до 40°С. Середня температура в печі до початку випробування не повинна перевищувати 50°С. Випробування проводять за умов навколишнього середовища наведених у ДСТУ Б В. 1.1-4. Температурний режим у печі під час випробувань має відповідати режиму наведеному в ДСТУ Б В. 1.1-4. Г.4.3. Вимірювання та спостереження під час проведення випробувань Під час випробувань необхідно проводити: * вимірювання та реєстрацію температури в печі та на зразку з інтервалом не більш як 1 хв.; * спостереження за зразком і складання хронологічного опису змін у зразку деформацій порушень цілісності появи полум'я тріщин диму розм'якшення розплавлення та обвуглювання матеріалів тощо ; * відео- та/або фотозйомку зразка. Рисунок. Г.1. Схема встановлення зразка вертикальної огороджувальної конструкції на випробувальну піч: 1 піч; 2 зразок; 3 проріз печі; 4 ущільнення з мінеральної вати; 5 6 термопари термопари 6 слід розташовувати на границі найближчого до печі шару конструкції виконаного з матеріалу груп горючості Г1 Г4 ; 7 контрольна зона; 8 границя контрольної зони Рисунок Г.2. Схема встановлення зразка горизонталь кальної огороджувальної конструкції на випробувальну піч: 1 піч; 2 зразок; 3 проріз печі; 4 ущільнення з міне ральної вати; 5 6 термопари термопари 6 слід розташовувати на границі найближчого до печі шару конструкції виконаного з матеріалу груп горючості Г1 Г4 ; 7 контрольна зона; 8 границя контрольної зони Рисунок Г.З. Схема встановлення зразка вертиної стрижневої конструкції на випробувальну піч: 1 піч; 2 зразок; 3 проріз печі; 4 термопара; 5 контрольна зона; 6 границя контрольної зони Рисунок Г.4. Схема встановлення зразка горизонтальної стрижневої конструкції на випробувальну піч: 1 піч; 2 зразок; 3 проріз печі; 4 ущільнення з мінеральної вати; 5 термопара; 6 контрольна зона; 7 границя контрольної зони Г.4.4. Припинення випробувань Випробування мають продовжуватися 15 0 ± 0 5 хв. Після закінчення'цього часу слід вимкнути пальники печі і зразок залишити на в печі. Якщо спостерігається горіння на поверхні або усередині зразка ознаками якого є полум'я або виділення диму гасити його забороняється. Випробування припиняються достроково якщо подальше їх продовження загрожує безпеці персоналу лабораторії або призведе до пошкодження печі. Після припинення випробувань за умовами температур зразка менш як 60°С і відсутності ознак горіння зразка необхідно припинити вимірювання температур і провести огляд зразка. Г.4.5. Огляд зразка після випробувань Після випробувань слід провести огляд зразка і визначити розміри пошкоджень що виникли у зразку внаслідок вогневого впливу. Для вимірювання розмірів пошкодження багатошарових конструкцій необхідно шляхом розкриття провести обстеження всіх шарів конструкції. Пошкодженням слід вважати обвуглювання оплавлення і вигорання матеріалів з яких виготовлено зразок на глибину більш як 0 2 см. Розмір пошкодження зразка вимірюється в сантиметрах у площині конструкції від границі контрольної зони перпендикулярно до неї до найбільш віддаленої точки пошкодження зразка в контрольній зоні. Результати вимірювань розмірів пошкодження слід округляти до 1 см. Не слід враховувати пошкодження завдовжки менш як 5 см для конструкцій які випробовуються у вертикальному положенні і менш як 3 см для конструкцій які випробовуються в горизонтальному положенні. Г.5. Оцінка результатів випробувань Г.5.1. За результат випробувань беруть межу поширення вогню по конструкції яка дорівнює найбільшому значенню розміру пошкодження визначеному за результатами випробувань однакових зразків конструкції даного типу. Г.5.2. Якщо випробуванню піддавався тільки один зразок конструкції межа поширення вогню по конструкції дорівнює результату вимірювання розміру пошкодження збільшеному на 20%. Г.6. Правила оформлення результатів випробувань Результати випробувань оформляються протоколом або звітом. Протокол випробувань звіт про випробування має містити відомості про зразки що були випробовані умови та результати випробувань а саме: * назву та адресу лабораторії що проводила випробування; * дату випробувань; * найменування будівельної конструкції зразки якої були випробовані; * назву та адресу замовника а також назву виготовлювача зразків; * перелік матеріалів і виробів використаних для виготовлення зразків з назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач матеріалу або виробу невідомий то це слід вказати; * ескізи фотографії та опис зразків; * позначення нормативного документа за яким проводилися випробування; * опис розташування термопар на зразках; * результати вимірювань температури в печі; * результати вимірювання температури на зразках; * опис поведінки зразків під час випробувань; * час початку та закінчення випробувань; * оцінку результатів випробувань; * фотографії зразків після випробувань за необхідності і після розкриття внутрішніх шарів конструкції . Додаток Д довідковий Таблиця Д.1. Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості Ступінь вогнестійкості Конструктивні характеристики І ІІ Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів бетону залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів III Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів бетону залізобетону. Для перекриттів дозволяєтеся застосовувати дерев'яні конструкції захищені штукатуркою або негорючими листовими плитними матеріалами або матеріалами груп горючості Г1 Г2. До елементів покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості поширення вогню при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку ІІІа Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції з металевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп горючості Г1 Г2 ІІІб Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса з деревини підданої вогнезахисній обробці. Огороджувальні конструкції виконують із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші матеріали груп горючості ГЗ Г4 огороджувальних конструкцій мають бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур IV Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими плитними матеріалами. До елементів покриттів не висуваються вимогищодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню при цьому елементи горищногопокриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку ІVа Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп горючості ГЗ Г4 V Будинки до несучих і огороджувальних конструкцій яких не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню Додаток Е обов'язковий Таблиця Е.1. Будинки та приміщення що підлягають обладнанню системами оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей вибір типу системи оповіщення Призначення будинку приміщення найменування нормативного показника Нормативний показник Тип СО 1 2 3 4 5 1 . Підприємства побутового обслуговування та банки кількість поверхів 1 * 2 * 3-5 * 6-16 * * 1.1. Приміщення побутового обслуговування та банків розташовані в будинках іншого призначення загальна площа приміщень м2 до 300 * понад 300 * 1.2. Лазні та лазнево-оздоровчі комплекси кількість місць людей до 20 * понад 20 * 2. Підприємства громадського харчування кількість місць людей до 50 не вимагається 50 - 200 * понад 200 * 2.1. Приміщення громадського харчування розміщені в підвальному цокольному поверхах незалежно від кількості місць людей * 3. Підприємства торгівлі в тому числі ринки розташовані в будинках площа поверху м2 до 500 * 500 - 3500 * понад 3500 * 3.1. Торговельні зали без природного освітлення незалежно від площі торговельної зали * 4. Дитячі дошкільні заклади кількість місць людей до 100 * 100-150 * понад 150 * 4.1. Дитячі дошкільні заклади спеціального типу незалежно від кількості місць людей * 5. Навчальні заклади: 5.1. Загальноосвітні та спеціалізовані школи навчальні корпуси шкіл-інтернатів кількість місць людей до 270 * 270-350 * 351 - 1600 * понад 1600 * * 5.2. Спеціальні школи та спальні корпуси шкіл-інтернатів кількість місць людей до 100 * 101-200 * понад 200 * 5.3. Навчальні корпуси професійно-технічних і вищих навчальних закладів інститутів підвищення кваліфікації спеціалістів кількість поверхів до 4 * 4-9 * понад 9 * * 6. Заклади видовищні та дозвілля: до 300 * 6.1. Працюють протягом цілого року найбільша місткість зали людей 300 - 800 * понад 800 * 6.2. Сезонної дії: а криті до 800 * понад 800 * б відкриті до 400 * 401 600 * понад 600 * 7. Бібліотеки та архіви * 7.1. За наявності читальних зал з кількістю місць понад 50 * 7.2. Книгосховища сховища * 8. Музеї та виставки кількість відвідувачів до 500 * 500- 1000 * понад 1000 * * 9. Фізкультурно-оздоровчі та спортивні кількість місць людей до 200 * 200 1000 * понад 1000 * * 10. Лікувальні заклади зі стаціонаром кількість ліжко-місць до 60 * понад 60 * 10.1. Психіатричні лікарні * 10.2. Амбулаторно-поліклінічні заклади відвідування в зміну людей до 90 * понад 90 * 11. Санаторії закладів відпочинку та туризму кількість поверхів До 9 * 9 та більше * 11.1. За наявності в спальних корпусах харчоблоків і приміщень культурно-масового призначення * * 12. Дитячі оздоровчі табори: а працюють лише влітку * б працюють цілий рік * 13. Науково-дослідні установи проектні і громадські організації органи управління заклади соціального захисту населення кількість поверхів 1 -5 * 6-16 * 14. Вокзали кількість поверхів 1 * понад 1 * 15. Будинки готелів гуртожитків і кемпінгів кількість місць людей до 50 * понад 50 * 15.1. Підвищеної поверховості та висотні * * 16. Висотні житлові будинки * 17. Виробничі будинки кількість поверхів : категорій А Б В 1 * понад 1 * категорій Г Д 2 і більше * Примітка 1. Як самостійні зони оповіщення слід розглядати: приміщення побутового обслуговування та банків площею понад 200 м2 з постійним перебуванням людей не розташовані в будинках підприємств побутового обслуговування та банків; приміщення лазень саун не розташовані в будинках лазень і лазнево-оздоровчих комплексів; приміщення громадського харчування площею понад 200 м2 з постійним перебуванням людей не розташовані в будинках громадського харчування; торговельні зали площею понад 100 м2 не розташовані в будинках для підприємств торгівлі у тому числі ринків ; приміщення аудиторій актових зал та інші зальні приміщення з кількістю місць понад 300 а також розташовані вище шостого поверху з кількістю місць менше 300; приміщення лікувальних амбулаторно-поліклінічних закладів не розташовані в будинках охорони здоров'я Примітка 2. У дошкільних закладах оповіщається тільки службовий персонал. У разі розміщення в одному будинку дошкільного закладу і початкової школи або основної школи чи житлових приміщень для персоналу загальною місткістю понад 50 осіб вони виділяються в самостійні зони оповіщення. У школі оповіщається спочатку персонал потім учні Примітка 3. У житлових будинках дозволяється використання пожежних сповіщувачів автономної дії Примітка 4. У виробничих будинках перший тип СО дозволяється суміщати із селекторним зв 'язком Примітка 5. На об'єктах де відповідно до табл. Е.1 дозволяється використання різних типів СО остаточне рішення щодо вибору типу СО приймає проектна організація за узгодженням з органом державного пожежного нагляду Примітка 6. У приміщеннях і будинках де перебувають працюють мешкають проводять дозвілля люди з фізичними вадами сліпі глухі СО проектують з урахуванням цих особливостей Примітка 7. Знак " * " означає нормований т-ип СО ? ? ? ? ? 2.2. ОБСТЕЖЕННЯ ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Затверджено наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України 27.11.97 № 32/288 1. Загальні положення 1.1. Ці Правила обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд далі Правила поширюються на обстеження оцінку технічного стану та паспортизацію далі обстеження та паспортизація існуючих завершених будівництвом або реконструйованих тих що експлуатуються виведених з експлуатації для реконструкції або капітального ремонту законсервованих виробничих та складських будівель та споруд різного призначення далі будівель споруд . 1.2. Правила не поширюються: * на будівлі споруди обстеження яких регламентується існуючими ДБН СНиП або ВБН ВСН наприклад СНиП 3.06.07-86 Мосты и трубы. Правила обследований и испытаний ; * на дослідницькі обстеження які виконуються науково-дослідними організаціями для отримання наукових даних; * на контрольні обстеження які виконуються під час будівництва; * на будівлі споруди експлуатація яких регламентується галузевими органами державного нагляду. 1.3. При виконанні робіт з обстеження та паспортизації будівель споруд слід керуватися вимогами нормативних документів у галузі будівництва що діють на території України. 1.4. Обстеження та паспортизація будівель споруд виконуються для визначення та документування у встановлений термін їх стану та придатності або непридатності до подальшої експлуатації. Обстеження будівель споруд можуть виконуватися як самостійний вид робіт без паспортизації технічного стану . Паспортизація будівель споруд як окремий вид роботи дозволяється тільки після виконання обстежень на підставі аналізу отриманих при цьому даних. 1.5. Роботи з обстеження для паспортизації будівель споруд повинні виконуватись спеціалізованими організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації далі спеціалізована організація . Спеціалізована організація це організація яка має ліцензію Держбуду України на виконання робіт з обстеження за кодами 5.02.01 огляд і оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель та споруд та їх захисту та 5.02.02 обстеження випробування діагностика і оцінювання технічного стану будівельних конструкцій та їх захисту за Кодифікатором видів робіт у проектуванні та будівництві що підлягають ліцензуванню затвердженим та введеним в дію наказом Держкоммістобудування України від 19.07.95 № 148 з 1.10.95 № із зазначенням у додатку до ліцензії тих типів будівель споруд та їх конструкцій які ця організація може обстежувати та яка відповідає вимогам що викладені в Положенні про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації затвердженому наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.97 № 32/288 та зареєстрованому в Мін'юсті України 06.07.98 за № 425/2865. Цей порядок розповсюджується також на ті організації які залучаються до виконання робіт на субпідрядних засадах у тому числі – до виконання спеціальних обстежень вишукування дослідження випробування та ін. . Обстеження будівель споруд як самостійний вид робіт може виконуватись як спеціалізованими організаціями так і іншими організаціями які мають Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва. 1.6. Усі будівлі споруди незалежно від їх призначення форми власності віку капітальності технічних особливостей підлягають періодичним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану та паспортизації а також прийняття обгрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації консервації . Відповідно до цього рекомендується для кожної будівлі споруди обстежувати оцінювати : ? техногенні зміни навколишнього середовища; ? інженерно-геологічні умови майданчика; ? хімічний склад грунтових вод; ? конструкції та споруди що захищають будівлі споруди від небезпечних геологічних процесів; ? вимощення та елементи благоустрою; ? основи та фундаменти; ? вводи та випуски інженерних мереж; ? підземні несучі огороджувальні та гідро ізолювальні конструкції; ? стан повітряного середовища в будівлі споруді та навколо нього температура вологість повітрообмін хімічний склад повітря ; ? надземні несучі та огороджувальні конструкції; ? покриття та покрівлі; ? антикорозійний захист конструкцій підлоги зовнішнє та внутрішнє опорядження; ? теплотехнічні сантехнічні та вентиляційні системи та обладнання; ? ізоляційні покриття; ? інші елементи будівель споруд та їх систем проектування та влаштування яких регламентується ДБН СНиП . 1.7. Обстеження та паспортизація будівель споруд повинні виконуватися регулярно планове обстеження з періодичністю яка встановлюється у відомчих правилах інструкціях з експлуатації будівель споруд . Термін першого після введення в експлуатацію обстеження та паспортизації будівель споруд повинен призначатися проектною організацією автором проекту . Термін наступних обстежень та паспортизації призначається спеціалізованою організацією яка виконувала перше обстеження з метою паспортизації. При відсутності в проекті будівлі споруди термінів першого планового обстеження для паспортизації дозволяється вказані терміни визначати за додатком 1 до цих Правил з урахуванням таких основних чинників: 1.7.1. Класу капітальності для гідротехнічних споруд відповідно до СНиП або рівня відповідальності який характеризується економічними соціальними та екологічними наслідками відповідно ГОСТ 27751-88 ; 1.7.2. Потенційної екологічної небезпеки яка може виникнути внаслідок порушення виробничого процесу при відмові будівельних систем або окремих конструкцій; 1.7.3. Міри агресивності стосовно будівельних конструкцій будівлі споруди робочих середовищ у яких ці конструкції експлуатуються; 1.7.4. Особливостей конструктивних рішень та досвіду експлуатації аналогічних будівель споруд . 1.8. Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та паспортизації будівлі споруди покладається на власника будівлі споруди . 1.9. Потреба в обстеженнях як самостійному виді робіт позачергове обстеження визначається власником будівлі споруди або на вимогу органів Державного нагляду за охороною праці та їх посадових осіб. Їх слід виконувати додатково до планових у таких випадках: * перед прийняттям в експлуатацію будівель споруд які мають підвищений рівень відповідальності. Потреба виконання таких обстежень повинна бути обгрунтована; * при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин будівель споруд ; * при суттєвих змінах передбачених проектом навантажень та впливів; * при плануванні капітального ремонту реконструкції або технічного переозброєння; * при відповідних постановах або розпорядженнях Кабінету Міністрів; * після виникнення надзвичайних ситуацій стихійні лиха техногенні аварії пожежі та ін. ; * на вимогу представників органу державного нагляду. Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати в кожному конкретному випадку з урахуванням задач які вирішуються конструктивних властивостей будівлі споруди наявності інформації про його технічний стан та інших чинників. 1.10. Підготовчі та допоміжні роботи що пов'язані з виконанням обстежень та паспортизації технічного стану очищення конструкцій викопування шурфів відкриття місць огляду важливих елементів та робіт тимчасові кріплення аварійних конструкцій улаштування захисних настилів огороджень риштувань; узгодження графіків зупинки обладнання технологічних процесів вимкнення струмонесучих пристроїв та інші заходи які пов'язані з необхідністю безпечного виконання обстежень в умовах діючих виробництв; інші роботи що пов'язані з технічним та організаційним забезпеченням нормальних умов виконання обстежень повинні як правило виконуватися власником будівлі споруди або спеціально залученими до цього власником організаціями. 1.11. Роботи з обстеження будівель споруд повинні виконуватися з дотриманням правил охорони праці та техніки безпеки що викладені в СНиП III-4-80 а також правил що діють на підприємстві організації будівлі споруди якого обстежуються. 2. Терміни та визначення Аварія пошкодження вихід із ладу руйнування що сталося з техногенних конструктивних виробничих технологічних експлуатаційних або природних причин. Безпека відсутність неприпустимого ризику пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди для життя здоров'я та майна громадян а також для навколишнього природного середовища. Граничний стан стан за якого конструкція основа будівлі або споруда в цілому перестають задовольняти задані експлуатаційні вимоги або вимоги при виконанні робіт зведенні . Діагностика будівлі споруди процес установлення технічного стану будівлі споруди . Діагностична процедура прийом за допомогою якого отримують інформацію про технічний стан об'єкта діагностики. Дефект відхилення якості форми або фактичних розмірів елементів та конструкцій від вимог нормативно-технічної чи проектної документації яке виникає при проектуванні виготовленні транспортуванні та монтажі. Довговічність властивість будівельного об'єкта тривалий час зберігати роботоспроможний стан при встановленій системі технічного обслуговування і прийнятому порядку проведення ремонтів. Експлуатація будівлі або споруди використання будівлі споруди згідно з функціональним призначенням та проведенням необхідних заходів до збереження стану конструкцій при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами що визначені вимогами технічної документації. Експлуатація нормальна експлуатація здійснюється без обмежень відповідно до передбачених у нормах або завданнях на проектування технологічних чи побутових умов. Забезпеченість значення величин для випадкових величин коли несприятливим є перевищення будь-якого значення вірогідність неперевищення цього значення а для яких несприятливим є зниження вірогідність незниження . Клас за капітальністю відносний рівень капітальності для гідротехнічних та деяких інших видів споруд. Надійність властивість будівельного об'єкта виконувати задані функції протягом потрібного проміжку часу. Обстеження процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності будівлі споруди його частин та конструкцій шляхом візуального огляду інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень. Обстеження попереднє вид обстеження за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують аналіз експертами технічної документації та зовнішній огляд будівлі споруди і його частин. При візуальному обстеженні визначають головним чином якісні показники експлуатаційної придатності. Обстеження детальне вид обстеження за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують інструментальні тести конструкцій і матеріалів будівель споруд . Обстеження спеціальні вид обстежень за яких як основні методи визначення показників експлуатаційної придатності використовують спеціальні вишукування дослідження натурні або модельні випробування та ін. Обстеження суцільне вид обстеження за якого обстеженню підлягають усі конструктивні елементи будівлі споруди . Обстеження вибіркові вид обстеження за якого обстеженню підлягають тільки окремі найбільш зношені конструктивні елементи будівлі споруди . Обстеження планове обстеження яке виконується в строки що заздалегідь визначені регламентом експлуатації будівлі споруди . Обстеження позачергове обстеження яке виконується як наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного регламенту. Пошкодження відхилення від первісного рівня якості елементів та конструкцій яке виникає під час експлуатації або аварії. Рівень відповідальності будівель споруд відносний рівень капітальності будівель споруд у залежності від їх відмов. Розрахункова ситуація комплекс умов що враховуються в розрахунках який визначає розрахункові вимоги до конструкцій. Ремонт комплекс операцій з відновлення стану об'єкта та або збільшення його довговічності. Технічний стан будівлі споруди сукупність якісних та кількісних показників що характеризують експлуатаційну придатність будівлі та його частин у порівнянні з їх гранично допустимими значеннями. Технічне обслуговування комплекс заходів щодо контролю та підтримання роботоспроможного або справного стану який полягає як правило в огляді догляді та періодичному ремонті. Паспортизація технічного стану будівлі споруди це обстеження діагностика і оцінювання технічного стану об'єкта Спеціалізованою організацією та визначення на цій основі категорії його технічного стану з подальшим складанням Паспорта технічного стану будівлі споруди . 3. Організація та виконання обстежень оцінки технічного стану та паспортизації будівель споруд 3.1. Власник будівлі споруди в терміни і у випадках зазначених у пунктах 1.7 1.9 цих Правил зобов'язаний забезпечити обстеження будівель споруд шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації організацій . Для організації вказаної роботи власник будівлі споруди видає наказ розпорядження по підприємству організації з визначенням об'єктів що підлягають обстеженню; видів та термінів обстежень; осіб які відповідають за укладання договору та організаційно-технічне забезпечення робіт; джерела фінансування. Методи та обсяги окремих видів робіт та досліджень деталізуються у технічному завданні що додається до договору. У договорі обумовлюються також зобов'язання сторін щодо виконання підготовчих та допоміжних робіт. Результати обстежень і оцінки технічного стану будівлі споруди подаються у вигляді технічного звіту спеціалізованої організації який надається власнику будівлі споруди та використовується ним для заповнення Паспорта технічного стану будівлі споруди та прийняття неодмінних заходів для його безпечної експлуатації. 3.2. Власник будівлі споруди при організації та проведенні обстежень несе відповідальність за: ? дотримання термінів та видів обстежень; ? своєчасне укладання договорів та повне фінансування робіт з обстеження будівель споруд ; ? повноту та достовірність представленої технічної документації; ? своєчасне та якісне виконання рекомендацій виданих при обстеженні будівлі споруди спеціалізованою організацією. 3.3. Спеціалізована організація що виконує обстеження будівель споруд несе відповідальність за: * якість та достовірність матеріалів обстежень та оцінки технічного стану будівель споруд що обстежуються обгрунтованість висновків та рекомендацій. 3.4. При організації та виконанні обстежень слід користуватися технічною документацією будівлі споруди що обстежується. Власник будівлі споруди зобов'язаний протягом всього терміну експлуатації будівлі споруди зберігати та надавати спеціалізованій організації технічну документацію в обсязі пунктів 2.7 2.10 ДБН А.3.1-3-94 а також: ? типові проекти і рішення що використовувалися; ? акти робочих та державних технічних комісій; ? проекти ремонтів підсилень та реконструкцій що виконувалися за цей період; ? звіти про обстеження та випробування конструкцій систем будівель споруд ; ? паспорт технічного стану будівлі споруди . При відсутності тих чи інших креслень або документації допускається їх відновлення власником будівлі споруди шляхом копіювання обмірів та іншими обгрунтованими способами. 3.5. Крім технічної документації на будівлю споруду яка відповідно до пункту 3.4 цих Правил повинна постійно зберігатись у власника будівлі споруди рекомендується при організації обстежень вжити заходів щодо її розширення та поглиблення за рахунок отримання в проектних автори проекту підрядних та інших організаціях копій архівних документів що містять: * розрахункові схеми статичні та динамічні розрахунки конструкцій; * виконавчі креслення та виробничу документацію заводів-виготовлювачів конструкцій; * фактичні дані внутрішньоцехового та загальнозаводського середовища температурний режим вологість повітря склад та інтенсивність пиловикидів параметри агресивних середовищ та ін. ; * фактичні дані про режим роботи та навантаження від основного та допоміжного обладнання про фактичні навантаження від рухомого складу від сировини та матеріалів; * фактичні дані про екстремальні природні явища катастрофічні повені урагани зледеніння землетруси та ін. . Відомості які неможливо отримати з документів можуть визначатися шляхом опитування експлуатаційного персоналу а також розрахунками обстеженнями та вишукуваннями. 3.6. Планові обстеження будівель споруд проводяться з розподілом на такі етапи: 3.6.1. Попереднє обстеження яке містить: ? збір та аналіз технічної документації; ? загальний огляд з оцінкою стану конструкцій та виявленням найбільш зношених а також аварійних конструкцій; ? складання програми інструментальних спеціальних обстежень та технічного завдання на виконання робіт з обстеження; 3.6.2. Детальне обстеження яке містить: * уточнення обміром перерізів елементів конструктивних схем навантажень визначення приладами фактичних фізико-механічних характеристик матеріалів міцність відносне подовження модуль пружності щільність теплопровідність та ін. ; * виявлення обмір ескізування дефектів та пошкоджень конструкцій зміщення в плані осідання крени прогини та ін. ; * визначення розмірів деформацій швів та стиків ширини розкриття та глибини тріщин перерізів арматури товщини захисного шару бетону; * аналіз результатів попередніх та інструментальних обстежень; 3.6.3. Спеціальні обстеження які містять: ? уточнення даних інженерно-геологічних інженерно-геодезичних та інших вишукувань; ? випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами; ? тривалі спостереження та вимірювання деформацій осідань кренів температурно-вологісного режиму та ін. У конкретних умовах у залежності від відповідальності будівель споруд та їх стану деякі етапи обстежень можуть не проводитись. 3.7. Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих випадках коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан функціональну придатність та безпечність будівлі споруди . У порівнянні зі звичайними детальними обстеженнями спеціальні обстеження потребують більш тривалих і точних спостережень проведення вишукувань досліджень випробувань конструкцій та споруд у натурних умовах. До виконання спеціальних обстежень доцільно залучати головні з відповідних проблем науково-дослідні інститути та спеціалізовані організації. 3.8. До спеціальних обстежень рекомендується відносити: * складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування випробування великими штампами випробування натурних ціликів на зсув натурні фільтраційні випробування та ін. ; * тривалі високоточні геодезичні спостереження за осіданнями та деформаціями; * натурні випробування конструкцій та споруд статичні динамічні гідравлічні пневматичні та ін. ; * інші складні вишукування випробування та дослідницькі роботи що пов'язані з визначенням технічного стану конструкцій будівель споруд . 3.9. Підсумки роботи з обстеження та аналізу його результатів слід оформляти у вигляді звіту спеціалізованої організації що виконувала обстеження. У загальному випадку звіт повинен містити: ? дані про технічну документацію її повноту та якість опис конструктивних рішень висновки про невдалі застарілі та хибні рішення; ? стислий опис технології будівництва з позначенням відхилень від проекту що мали місце а також дефектів які виникли на стадії будівництва; ? відомості які характеризують проектний та фактичний режим експлуатації конструкцій будівель споруд що містять дані про фактичні навантаження та впливи а також про характер внутрішньовиробничого середовища; ? результати огляду будівель споруд із зазначенням стану окремих конструкцій і частин; ? відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій; ? результати геодезичних та інших вимірів конструкцій неруйнівних методів контролю інших натурних досліджень та випробувань; ? результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів хімічних аналізів матеріалів та середовища; ? результати аналізів дефектів пошкоджень а також причин їх виникнення; ? перевірні розрахунки конструктивних елементів та систем; ? висновки про стан конструкцій та їх придатність до подальшої експлуатації або ремонту; ? відомості які потрібні для заповнення Паспорта технічного стану будівлі споруди ; ? стислі технічні рішення щодо методів ремонту або заміни дефектних конструкцій рекомендації з поліпшення експлуатації будівельних конструкцій та основ. 3.10. Відомості і висновки які отримані при періодичному обстеженні будівлі споруди спеціалізованою організацією використовуються при заповненні Паспорта технічного стану будівлі споруди далі Паспорт . Паспорт є технічним документом власника будівлі споруди в якому міститься зроблений на основі об'єктивних даних що отримані спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних обстежень висновок що періодично уточнюється про придатність або непридатність будівель споруд до подальшої експлуатації. Паспорт оформлюється власником будівлі споруди при прийнятті об'єкта в експлуатацію. Перший запис про технічний стан будівлі споруди заноситься в Паспорт власником будівлі споруди на основі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації . Форма Паспорта наведена в додатку 2 до цих Правил. 3.11. З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівлі споруди власник будівлі споруди повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати неодмінних та своєчасних заходів щодо ремонту реконструкції окремих конструктивних елементів систем або будівлі споруди в цілому. Ремонт заміна реконструкція несучих елементів та огороджувальних конструкцій будівель споруд можуть виконуватися тільки за проектом розробленим спеціалізованою проектною організацією яка має відповідну ліцензію Головного центру з ліцензування Держбуду України. 3.12. При виявленні будівель споруд або їх конструктивних елементів у не придатному до нормальної експлуатації або аварійному стані III та IV стани будівель споруд або їх окремих конструкцій відповідно до пунктів 4.13 4.14 цих Правил спеціалізована організація що виконує обстеження зобов'язана зробити відповідні записи в Паспорті із зазначенням термінів усунення дефектів та пошкоджень а власник будівлі споруди повинен усунути їх у зазначені терміни. У разі ухилення власника від усунення дефектів і пошкоджень у зазначені терміни представник територіального органу Держнаглядохоронпраці може припинити експлуатацію будівлі споруди чи його частини. Рішення про поновлення експлуатації таких будівель споруд або їх частин приймаються представниками територіального управління Держнаглядохоронпраці після виконання відповідного ремонту реконструкції та додаткового обстеження цих об'єктів за складеним актом поновлення експлуатації об'єкта зі внесенням відповідних записів у Паспорт будівлі споруди . Якщо обстеження визначило що стан об'єкта або його окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання. Дані додаткового обстеження також надсилаються обстежу вальною організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд. Якщо органи або посадові особи що здійснюють відомчий або державний нагляд не згодні із задекларованим власником технічним станом будівель та споруд або висновком спеціалізованої організації то на їх вимогу власник зобов'язаний замовити проведення державної діагностики технічного стану будівлі чи споруди в іншій спеціалізованій організації за участю представників регіональних експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці. 4. Основні положення з діагностики технічного стану будівельних конструкцій та основ будівель споруд 4.1. Діагностика технічного стану будівель споруд здійснюється шляхом поєднання взаємоузгоджувальних і взаємодоповнювальних обстежувальних розрахункових та аналітичних процедур перелік та повнота яких у кожному конкретному випадку уточнюється спеціалізованою організацією що проводить обстеження. 4.2. При розробці програми візуальних та інструментальних обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежу вальних процедур при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи особливо інструментальних обстежень та лабораторних визначень можна отримати максимально повну інформацію про несправності дефекти та пошкодження конструкції. При візуальному огляді слід керуватися тим правилом що найбільш імовірні ділянки пошкоджень конструкцій у виробничих будівлях спорудах спостерігаються: * для основ у зонах складування важких вантажів; біля дуже навантажених колон стін фундаментів опор; у місцях зволожених грунтів; у місцях можливих вібраційних чи ударних навантажень; * для фундаментів у зонах зволожених грунтів особливо агресивними рідинами; у зонах дії вібрацій ударних навантажень привантажень; при спорудженні важких прибудов; при влаштуванні близько розташованих котлованів; при невпоряджених водовідливі та водозниженні; * для колон у найбільш напружених зонах стику з фундаментом біля консолей у стиках збірних колон по висоті поблизу підлоги де можливе попадання агресивної рідини або механічне пошкодження транспортом та вантажо-розвантажувальними засобами у вузлах стикування з ригелями перекриттів та покриттів; * для ригелів та плит перекриттів у зоні дії максимальних згинальних моментів поперечних сил передачі зосереджених зусиль дії вібраційних та ударних навантажень агресивних рідин газів пилу в місцях стикування; * для покриттів у місцях підвищеного зволоження та пошкоджень з боку приміщень та накопичень технологічного пилу на ділянках з підвищеною щільністю або насиченого вологою утеплювача; * для стін у місцях підвищеного зволоження з заморожуванням та відтаванням у стиках панельних стін у приляганнях до підлоги та перекриття. До найбільш характерних дефектів та пошкоджень конструкцій які належить виявити при візуальному огляді належать: ? дефекти які пов'язані з недоліками проекту невідповідність розрахункової схеми дійсним умовам відхилення від норм проектування ; ? дефекти виготовлення конструкцій які допущені на заводах-виготовлювачах; ? дефекти монтажу конструкцій та зведення будівель споруд ; ? механічні пошкодження від порушення умов експлуатації; ? пошкодження від непередбачених проектом статичних динамічних температурних впливів; ? пошкодження від зовнішніх агресивних впливів робочого та навколишнього середовища. 4.3. Для повної діагностики технічного стану будівель споруд доцільно паралельно з натурними обстеженнями та лабораторними визначеннями планувати та здійснювати також такі діагностичні процедури: * аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов для будівель споруд у цілому та їх окремих частин і конструкцій які виникли за період експлуатації; * аналіз дефектів та пошкоджень змін характеристик матеріалів грунтів та основ; * коригування розрахункових моделей елементів конструкцій основ у зв'язку з наявністю дефектів та пошкоджень зміни характеристики матеріалів та грунтів; * перевірні розрахунки елементів конструкцій основ за скоригованими розрахунковими моделями та з урахуванням змін які виникли в проектних та розрахункових передумовах за час експлуатації; * оцінка технічного стану елементів конструкцій основ відповідно до розроблених критеріїв; * оцінка технічного стану будівлі споруди у цілому в залежності від технічного стану його елементів конструкцій основ. 4.4. Аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов які виникли за період експлуатації належить виконувати шляхом порівняння таких проектних нормованих та фактичних на момент обстеження та паспортизації показників та їх параметрів: ? функціонального призначення будівлі споруди ; ? рівня відповідальності будівлі споруди за економічними соціальними та екологічними наслідками їх відмови ГОСТ 27751-88 або класом капітальності за нормами проектування гідротехнічних споруд а також за відповідними до рівнів відповідальності та класів капітальності коефіцієнтами надійності Yn; ? нормативних та розрахункових значень навантажень та впливів у тому числі: власна вага атмосферні гідросферні технологічні сейсмологічні навантаження та ін. ; ? особливостей та параметрів розрахункових ситуацій; ? ступеня агресивності природного та виробничого середовищ; ? інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов. 4.5. Нормативні значення навантажень треба визначити: * для навантажень від власної ваги за обмірами геометричних розмірів конструкцій за контрольним визначенням середньої щільності матеріалів при цьому помилки визначень не повинні перевищувати +/? 5% ; * для атмосферних та гідросферних навантажень та впливів за даними найближчих до об'єкта станцій Держкомгідромету з урахуванням вказівок СНиП 2.01.14-83 та СНиП 1.02.07-87; * для технологічних статичних та динамічних навантажень за паспортними даними обладнання що експлуатується; * для сейсмічних впливів та на підроблюваних територіях відповідно до вимог нормативних документів що діють на час проведення обстежень. 4.6. При перевірних розрахунках слід враховувати ті розрахункові ситуації які можуть реально мати місце в залишковий строк служби конструкції. При цьому в кожній розрахунковій ситуації потрібно уточнювати: ? розрахункові схеми конструкцій та основ; ? види навантажень; ? значення коефіцієнтів умов праці коефіцієнтів поєднання навантажень та коефіцієнтів надійності; ? перелік граничних станів які слід розглядати у даній розрахунковій ситуації. 4.7. Ступінь агресивності природного та виробничого середовищ слід визначати: * для грунтових вод за СНиП 1.02.07-87 та СНиП 2.03.11-85; * для повітряного середовища за СНиП 2.03.11-85. 4.8. Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика будівлі споруди слід визначати згідно з вимогами СНиП 1.02.07-87. 4.9. Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу здатність та довговічність конструкцій та основ рекомендується виконувати з урахуванням особливостей різних типів конструкцій. При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та пошкоджень: 4.9.1. Дефекти: нормування проектування будівництва недоробки. 4.9.2. Пошкодження: механічні руйнування механічний знос корозійний знос атмосферна корозія хімічна корозія деформації та переміщення прогини кутові деформації осідання крени . 4.10. Фізико-механічні характеристики несучих та огороджувальних конструкцій будівель споруд слід визначати: ? за допомогою стандартних неруйнівних методів ультразвукових пластичних деформацій та ін. ; ? шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних лабораторних випробувань. Кількість визначень характеристик міцності матеріалів рекомендується призначати з урахуванням стану конструкцій. При цьому забезпеченість нормативних значень характеристик міцності матеріалів повинна бути не менше 0 95. При проведенні контролю якості матеріалів потрібно керуватися вимогами та вказівками чинних державних стандартів. Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з другорядних та ненапружених частин елементів будівлі споруди . Місця в конструкціях з яких вилучені зразки повинні бути надійно полагоджені а при потребі підсилені. 4.11. Відхилення просторового положення несучих та огороджувальних конструкцій та їх розрахункових розмірів слід визначати методами що викладені в СНиП 3.01.03-84. Стан опорних вузлів та з'єднань визначають шляхом вимірювань візуальних оглядів або експертних оцінок. Ступінь зносу перерізів несучих та огороджувальних конструкцій будівлі споруди слід визначати шляхом безпосередніх вимірювань площі поперечних перерізів основних елементів несучих та огороджувальних конструкцій у найбільш дефектних або пошкоджених а також найбільш напружених місцях. При цьому шари матеріалів які уражені корозією до уваги не беруться. 4.12. Перевірні розрахунки елементів конструкцій основ слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та до норм проектування що діють на момент виконання обстежень. Для перевірних розрахунків належить використовувати: * скориговані за результатами аналізу показники та параметри відповідно до пунктів 4.4 4.6 4.8 4.9; * уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові передумови яких слід дотримуватись при розробці програми візуальних та експериментальних обстежень пункт 4.2 . Використання при перевірних розрахунках норм проектування за якими проектувались будівлі споруди але на час обстежень були відмінені допускається тільки за наявності письмової згоди організації яка розробила нові норми. 4.13. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з таких станів: ? стан конструкцій I нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність; ? стан конструкції II задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану I. Мають місце дефекти та пошкодження які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції; * стан конструкції III не придатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення; * стан конструкції IV аварійний. Те саме що і за станом конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення особливо якщо можливий "крихкий" характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення виконати негайне розвантаження вжити інших заходів безпеки. 4.14. Будівлі споруди у цілому рекомендується зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій: ? стан будівлі споруди I нормальний. У будівлі споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій II задовільний III не придатний для нормальної експлуатації та IV аварійний ; ? стан будівлі споруди II задовільний. У будівлі споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій III не придатний для нормальної експлуатації та IV аварійний ; ? стан будівлі споруди III не придатний до нормальної експлуатації. У будівлі споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій IV аварійний ; ? стан будівлі споруди IV аварійний. У будівлі споруді є несучі та огороджувальні конструкції які відповідають стану конструкцій IV аварійний . 4.15. При відповідному обгрунтуванні можливе проведення обстежень та оцінка технічного стану окремих частин будівлі споруди які можуть бути виділені за функціональними і конструктивними ознаками. 5. Порядок ведення зберігання та використання Паспорта технічного стану будівлі споруди 5.1. Паспортизації підлягають будівлі споруди всіх підприємств установ та організацій незалежно від форми власності. 5.2. Результатом паспортизації буде створення єдиної системи обліку та моніторингового контролю за станом об'єктів з метою своєчасного виявлення передаварійних та аварійних ситуацій а також припинення експлуатації аварійно небезпечних будівель споруд . 5.3. Форму Паспорта технічного стану будівлі споруди заповнює її власник керівник організації на основі даних повного обстеження та визначення технічного стану будівлі споруди за участю представника спеціалізованої організації що проводила обстеження. 5.4. Обстеження здійснюється спеціалізованою організацією на договірних засадах на кошти власника об'єкта або інші. 5.5. Достовірність даних що занесені до Паспорта підтверджується підписами власника об'єкта керівника організації представника спеціалізованої організації що проводила обстеження та представника територіального органу Держнаглядохоронпраці. 5.6. Паспорт шнурується та скріплюється печаткою організації власника об'єкта. 5.7. Паспорт складається у двох примірниках: один з них зберігається у власника будівлі споруди а другий в організації що проводила паспортизацію. 5.8. Якщо обстеження визначило що стан об'єкта або його окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану то копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання. 5.9. Зміни технічного стану об'єкта що зафіксовані наступними за паспортизацією обстеженнями заносять до Паспорта у вигляді доповнень із зазначенням дати обстеження та засвідчують підписами власника об'єкта особи що відповідає за обстеження в результаті якого були виявлені ці зміни та представника територіального органу Держнаглядохоронпраці. 5.10. Власник об'єкта керівник організації зобов'язаний внести доповнення до Паспорта не пізніше одного місяця після закінчення обстеження. 5.11. Періодичність наступних після паспортизації обстежень визначається Правилами обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд або потребою позапланового обстеження у зв'язку з надзвичайною ситуацією що призвела до зміни технічного стану об'єкта. 5.12. Паспорти для нових будівель споруд а також для об'єктів після їх реконструкції або капітального ремонту складаються організацією що проектувала будівлю споруду безпосередньо після прийняття об'єкта державною або технічною комісією. 5.13. Паспорт є документом що засвідчує технічний стан будівлі споруди та використовується для підтвердження факту експлуатаційної придатності непридатності об'єкта. Додаток 1 до пункту 1.7 Правил обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ПЕРШИХ ПЛАНОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЕЛЬ СПОРУД 1. При визначенні термінів планових обстежень та паспортизації технічного стану будівель споруд належить враховувати такі основні фактори: * рівень безпеки будівель споруд ; * конструктивні особливості будівель споруд та характеристики їх основ; * наявність у конструкціях будівель споруд контрольно-вимірювальної апаратури; * досвід експлуатації аналогічних будівель споруд . 2. Рівень безпеки будівель споруд оцінюється коефіцієнтом безпеки Кб який є добутком трьох коефіцієнтів: ? коефіцієнта надійності за призначенням Yn; ? коефіцієнта що характеризує екологічну небезпеку виробництва яка може виникнути через відмову будівельних конструкцій будівель споруд Кек; ? коефіцієнта впливу агресивності виробничого середовища Каг Кб = Yn х Кек х Каг. Коефіцієнт надійності за призначенням чисельно характеризує ступінь капітальності будівель споруд . Він змінюється від 1 25 найбільш капітальні споруди до 0 8 найменш капітальні тимчасові будинки . Коефіцієнт що характеризує екологічну небезпеку виробництва змінюється від 0 8 дуже небезпечне виробництво до 1 0 безпечне виробництво . Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища враховує ступінь агресивності середовища щодо матеріалу конструкцій. Він змінюється від 0 7 для дуже агресивного середовища до 1 0 для неагресивного середовища . 3. У залежності від класу відповідальності будівель споруд класу капітальності гідротехнічних споруд і відповідних їм коефіцієнтів надійності за призначенням усі будівлі споруди розподіляються на 8 груп відповідальності кожна з яких має відповідний коєфіцієнт надійності за призначенням що використовується при розрахунках граничних станів. Групи будівель споруд за відповідальністю наведені в таблиці 1. Таблиця 1. Групи будівель споруд за відповідальністю Група за відповідальністю будівель споруд Клас відповідальності капітальності будівель споруд за СНиП Коефіцієнт надійності за призначенням за СНиП або за ГОСТ 27751-88 1 Гідротехнічні споруди I класу за СНиП 2.06.01-86 1 25 2 Гідротехнічні споруди II класу за СНиП 2.06.01-86 Будівлі споруди підвищеного рівня відповідальності за ГОСТ 27751-88 для яких Yn = 1 2 1 20 3 Гідротехнічні споруди III класу за СНиП 2.06.01-86 . Будівлі споруди підвищеного рівня відповідальності за ГОСТ 27751-88 для яких Yn = 1 15 1 15 4 Гідротехнічні споруди IV класу за СНиП 2.06.01-86 . Будівлі споруди підвищеного рівня відповідальності за ГОСТ 27751-88 для яких Yn = 1 10 1 10 5 Будівлі споруди підвищеного рівня відповідальності за ГОСТ 27751-88 для яких Yn = 0 95 1 0 1 0 6 Будівлі споруди нормального рівня відповідальності за ГОСТ 27751-88 0 95 7 Будівлі споруди зниженого рівня відповідальності за ГОСТ 27751-88 для яких Yn = 0 8 0 95 0 90 8 Тимчасові будинки та споруди з терміном служби до 5 років 0 8 4. У залежності від потенційної екологічної небезпеки яка може виникнути внаслідок порушення виробничого процесу за відмови будівельних систем або окремих конструкцій будівлі споруди поділяються на три групи відповідальності за ступенем небезпеки виробничих процесів. До 1 групи відповідальності за екологічною небезпекою дуже небезпечні виробництва належать основні будівлі споруди таких видів діяльності та об'єктів у дужках наведена нумерація видів діяльності об'єктів за ДБН А.2.2.-1-95 с.12. : 1 1 Атомна енергетика та промисловість. 2 2 Біохімічне біотехнічне та фармацевтичне виробництво. 3 3 Збір обробка зберігання заховання знешкодження та утилізація усіх видів промислових та побутових відходів. 4 4 Добування нафти нафтохімія та нафтопереробка. 5 5 Добування та переробка природного газу будівництво газосховищ . 6 6 Хімічна промисловість текстильне виробництво. 7 7 Металургія. 8 9 Виробництво зберігання утилізація та знищення боєприпасів усіх видів вибухових речовин та ракетного палива. 9 15 Хвостосховища та шламонакопичувачі. 10 20 Каналізаційні системи та очисні споруди. 11 22 Інші окремі об'єкти експлуатація яких може негативно впливати на стан навколишнього середовища та які в кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або органами на місцях. 12 8 Вугільна гірничодобувна промисловість добування та переробка торфу сапропелю. До 2-ї групи відповідальності за екологічною небезпекою небезпечні виробництва належать: * допоміжні будівлі споруди об'єктів 1 групи відповідальності за екологічною небезпекою а також основні будівлі споруди таких видів діяльності та об'єктів: 1 8 Вугільна гірничодобувна промисловість добування та переробка торфу сапропелю. 1 10 Виробництво електроенергії та тепла на базі органічного палива. 2 11 Промисловість будматеріалів. 3 12 Целюлозно-паперова промисловість. 4 14 Машинобудування та металообробка. 5 16 Аеропорти залізничні вузли та вокзали автовокзали річкові та морські порти залізничні та автомобільні магістралі метрополітени. 6 17 Тваринництво. 7 18 Виробництво харчових продуктів. 8 19 Обробка продуктів та переробка відходів тваринного походження. 9 21 Водозабори поверхневих та підземних вод. До 3-ї групи відповідальності за екологічною небезпекою безпечні виробництва належать будівлі споруди які не ввійшли до 1 та 2 груп. Значення коефіцієнтів що характеризують екологічну небезпеку виробництва в залежності від групи відповідальності за екологічною небезпекою слід визначати за таблицею 2. Таблиця 2. Коефіцієнт екологічної небезпеки Групи відповідаль ності за екологічною небезпекою Ступінь небезпеки Коефіцієнт що характеризує екологічну небезпеку виробництва Кек 1 Дуже небезпечні виробництва 0 8 2 Небезпечні виробництва 0 9 3 Безпечні виробництва 1 0 5. У залежності від агресивності виробничого середовища в якому експлуатуються будівельні конструкції будівлі споруди поділяються на чотири групи за агресивністю виробничого середовища згідно зі СНиП 2.03.11-85 : середовище сильної агресивності середовище середньої агресивності середовище слабкої агресивності середовище неагресивне. Слід приймати такі значення коефіцієнтів впливу агресивності виробничого середовища в залежності від групи за агресивністю виробничого середовища таблиця 3 . Таблиця 3. Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища Група за агресивністю виробничого середовища Ступінь агресивності виробничого середовища Коефіцієнт впливу агресивності виробничого середовища Каг 1 Середовище сильної агресивності 0 7 2 Середовище середньої агресивності 0 8 3 Середовище слабкої агресивності 0 9 4 Середовище неагресивне 1 0 6. Строки планових обстежень будівель споруд рекомендується призначати в залежності від коефіцієнта безпеки за формулою: Т = Тб ? Кб років Величина Тб є терміном до першого планового обстеження для будівель споруд що перебувають у середніх для даної галузі умовах експлуатації. З урахуванням досвіду експлуатації величина Тб може коригуватися в залежності від конструктивних особливостей будівлі споруди та характеристик його основи наявності в конструкціях та основах будівель споруд контрольно-вимірювальної апаратури інших факторів які істотно впливають на параметри надійності та довговічності будівель споруд . Додаток 2 до пункту 3.10 Правил обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд ПАСПОРТ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЛІ СПОРУДИ 0.1 Назва підприємства установи організації повна коротка 0.2 Назва об'єкта 0.3 Зміни окремих характеристик Паспорта технічного стану будівлі споруди оформлюються згідно з таблицею 4. 1. Дані про підприємство 1.1. Відомча належність 1.2. Поштова адреса підприємства індекс 1.3. Ідентифік. код 1.4. Форма власності Власник керівник підприємства 1.5. Прізвище ім'я по батькові 1.6. Телефон факс 2. Загальні відомості про будівлю споруду 2.1. № об'єкта* 2.2. Призначення 2.3. Категорія будівлі приміщення з ви- бухопожежної та пожежної небезпеки Віднесення будівлі споруди до класифікаційних груп** 2.4. - за відповідальністю 2.5. - за небезпекою технологічних процесів 2.6. - за агресивністю робочого середовища * Призначає власник. Бажаний збіг з N за генпланом. ** Визначається з додатка 2 до Правил обстежень оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд. 2.7. Рік забудови 2.8. Площа забудови квад.м 2.9. Будівельний об'єм куб.м 2.10. Поверховість виробничої частини 2.11. Поверховість адмністративно-побутової частини 2.12. Балансова вартість тис.грн. 2.13. Страхова компанія та номер страхового поліса 2.14. Дата складання Паспорта Організація-генпроектувальник об'єкта 2.15. назва Організація-генпідрядник що здійснювала будівництво об'єкта 2.16. назва Організація що провела обстеження для паспортизації 2.17. назва 2.18. ідентифікаційний код 2.19. ліцензія №* дійсна до 2.20. Періодичність планових обстежень технічного стану років Останнє обстеження проведено: 2.21. обстежувальна організація 2.22. ідентифікаційний код 2.23. ліцензія №* дійсна до 2.24. дата обстеження * Перелік кодів робіт з обстеження будівель споруд і мереж на виконання яких надає право ця ліцензія наведено в таблиці 5. 3. Технічний стан будівлі споруди та висновки щодо її подальшої експлуатації 3.1. Технічний стан основ та конструктивних елементів за частинами об'єкта надається у таблиці 1. 3.2. Технічний стан інженерного обладнання за частинами об'єкта надається у таблиці 2. 3.3. Технічний стан будівлі споруди в цілому* * Проставляється цифрою та словами одна з чотирьох категорій технічного стану: 1 нормальний; 2 задовільний; 3 не придатний до нормальної експлуатації; 4 аварійний. 3.4. Виявлені дефекти та пошкодження і терміни їх усунення надаються у таблиці 3. 3.5. Оцінка потенційних наслідків можливої аварії 3.5.1. Загроза життю та здоров'ю робітників що працюють на об'єкті чол. 3.5.2. Загроза населенню що мешкає поблизу об'єкта чол. 3.5.3. Загроза обвалення основних конструкцій об'єкта або його частини квад.м 3.5.4. Загроза забруднення довкілля навколо об'єкта квад.км 3.6. Пропозиції щодо подальшої експлуатації 1. 2. 3. та ін. 4. Інші відомості? 4.1. Характерні інженерно-геологічні розрізи. 4.2. Конструктивна схема будівлі або споруди план розріз . 4.3. Відомості про реконструкцію технічне переозброєння будівлі споруди . 4.4. Наявність підйомно-транспортних пристроїв та механізмів. 4.5. Проектні дані про допустимі корисні навантаження на основні несучі конструкції та елементи будівлі. Власник керівник підприємства підпис прізвище ініціали Керівник групи обстеження підпис прізвище ініціали Дата обстеження 200 р. Таблиця 1. Технічний стан основ та конструктивних елементів за частинами об'єкта Частини об'єкта основи та конструктивні елементи* Матеріал Оцінка стану** Таблиця 2. Технічний стан інженерних систем водопостачання каналізації опалення та вентиляції Частини об'єкта елементи інж.обладнання* Оцінка стану*** Примітки. * Перелік частин об'єкта конструктивних елементів та елементів інженерного обладнання визначається за матеріалами обстеження. ** Проставляється цифрою та словами одна з 4 категорій технічного стану: 1 нормальний; 2 задовільний; 3 не придатний до нормальної експлуатації; 4 аварійний. *** Визначається згідно з правилами обстеження оцінки технічного стану та паспортизації житлових і громадських будівель. Таблиця 3. Виявлені дефекти та пошкодження і терміни їх усунення № Виявлений дефект Термін усунення Таблиця 4. Зміни характеристик Паспорта технічного стану будівлі споруди 0.1 Назва підприємства установи організації повна коротка 0.2 Назва об'єкта 1.3. Ідентифік. код підприємства 2.1 № об'єкта Дані про зміни окремих характеристик будівлі споруди надаються у формі відповідних позицій Паспорта технічного стану із зазначенням їх номерів. Останнє обстеження проведено: 2.21. обстежувальна організація 2.22. ідентифікаційний код 2.23. ліцензія №* дійсна до 2.24. дата обстеження Зміни внесено . . Власник керівник підприємства підпис прізвище ініціали Керівник групи обстеження підпис прізвище ініціали * Перелік кодів робіт на виконання яких надає право ця ліцензія наведено в таблиці 5. Таблиця 5. Перелік кодів робіт* з обстеження будівель споруд і мереж на виконання яких надано право організації що провела останнє обстеження назва організації ідентифікаційний код ліцензія № дійсна до дата обстеження 5.02.00 обстеження будівель споруд і мереж у ліцензіях виданих до жовтня 1995 р. 5.07.00 5.02.01 5.07.01 5.02.02 5.07.02 5.02.01.01 5.07.01.01 5.02.02.01 5.07.02.01 5.02.01.01.01 5.07.01.01.01 5.02.02.02 5.07.02.02 5.02.01.01.02 5.07.01.01.02 5.02.02.03 5.07.02.03 5.02.01.01.03 5.07.01.01.03 5.02.02.04 5.07.02.04 5.02.02.05 5.07.02.05 5.02.01.02 5.07.01.02 5.02.02.06 5.07.02.06 5.02.01.02.01 5.07.01.02.01 5.02.02.07 5.07.02.07 5.02.01.02.02 5.07.01.02.02 5.02.02.08 5.07.02.08 5.02.01.02.03 5.07.01.02.03 5.02.02.09 5.07.02.09 5.02.02.10 5.07.02.10 5.02.01.03 5.07.01.03 5.07.02.11 5.02.01.03.01 5.07.01.03.01 5.02.01.03.02 5.07.01.03.02 5.02.01.03.03 5.07.01.03.03 5.02.01.04 5.07.01.04 5.02.01.04.01 5.07.01.04.01 5.02.01.04.02 5.07.01.04.02 5.02.01.04.03 5.07.01.04.03 Керівник групи обстеження підпис * Коди робіт на виконання яких надано право організації мають бути позначені знаком "Х". Додаток 2 із змінами внесеними згідно з Наказом Держбуду № 184/140 від 28.07.99 ? ? ? ? ? 2.3. БЕЗПЕЧНА ТА НАДІЙНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ БІДІВЕЛЬ І СПОРУД Затверджено наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України 27.11.97 № 32/28. Із змінами від 28.07.99№ 184/140 1. Загальні вказівки 1.1. Це Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель і споруд шляхом належного догляду за ними своєчасного і якісного проведення їх ремонту а також запобігання виникненню аварійних ситуацій. 1.2. Положення передбачає правила експлуатації і ремонту виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями санітарно-технічними пристроями включаючи вводи водопроводу і каналізаційні випуски електричне освітлення планування прилеглої безпосередньо до будівлі території і брукування навколо будівель і споруд у тому числі внутрішньозаводських і під'їзних залізничних і автомобільних доріг водопровідно-каналізаційних споруд мереж теплофікації і газозабезпечення електрозабезпечення і зв'язку а також різних естакад платформ відкритих складів та інших споруд. 1.3. Положення є обов'язковим при проведенні планово-запобіжного ремонту виробничих будівель і споруд. 1.4. Система планово-запобіжного ремонту виробничих будівель і споруд є сукупністю організаційно-технічних заходів із спостереження догляду усіх видів ремонту що здійснюються в установленому плановому порядку. 1.5. Це Положення повинно застосовуватися разом з Правилами обстеження оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд. 2. Спостереження за збереженням будівель і споруд у період експлуатації 2.1. Виробничі будівлі і споруди в процесі експлуатації а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників відповідальних за збереження цих об'єктів. 2.2. За обсягом робіт які проводяться технічні огляди поділяються на загальні або комплексні та часткові або вибіркові. 2.3. За періодичністю робіт які проводяться технічні огляди поділяються на систематичні або чергові та періодичні або позачергові. 2.4. При загальному огляді підлягає обстеженню вся будівля або споруда в цілому включаючи всі конструкції будівлі або споруди в тому числі інженерне обладнання різні види оздоблення і всі елементи зовнішнього благоустрою або весь комплекс будівель і споруд наприклад залізничні колії з штучними спорудами . 2.5. При частковому огляді обстеженню піддаються окремі будівлі споруди комплексу або окремі конструкції види обладнання наприклад ферми і балки будівлі мости і труби на автомобільному шляху колодязі на каналізаційній і водопровідній мережі . 2.6. Чергові загальні технічні огляди будівель здійснюються двічі на рік весною та восени. 2.7. Весняний огляд має на меті обстеження стану будівлі споруди після танення снігу чи зимових дощів. Під час весняного огляду уточнюються обсяги робіт з поточного ремонту будівель споруд що проводиться у літній період і робіт з капітального ремонту для включення їх у план наступного року. Під час весняного технічного огляду слід: * ретельно перевірити стан несучих і огороджувальних конструкцій і виявити можливі пошкодження що виникли в результаті атмосферних та інших впливів; * встановити дефектні місця що потребують тривалого спостереження; * перевірити механізми елементів вікон дверей ліхтарів воріт та інших пристроїв що відкриваються; * перевірити стан і впорядкувати водостоки відмостки і зливоприймальники. 2.8. Під час осіннього огляду проводиться перевірка підготовки будівель і споруд до зими. До цього часу мають бути закінчені всі літні роботи з поточного ремонту. Під час осіннього технічного огляду слід: ? ретельно перевірити несучі та огороджувальні конструкції будівель і споруд та вжити заходів щодо усунення різного роду щілин і зазорів; ? перевірити підготовленість покриттів будівель до зчищення снігу і потрібних для цього засобів робочий інвентар а також стан жолобів і водостоків: ? перевірити справність та готовність до роботи в зимових умовах елементів вікон ліхтарів воріт дверей та інших пристроїв що відкриваються. 2.9. Крім чергових оглядів можуть бути позачергові огляди будівель і споруд після стихійного лиха пожежі ураганних вітрів великих злив чи снігопадів після коливання поверхні землі в районах з підвищеною сейсмічністю та ін. або аварій. 2.10. При спостереженні за збереженням будівель і споруд потрібно: * щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель і споруд на територіях підроблюваних гірничими виробками на просадних грунтах а також на основах що піддаються постійній вібрації; * підтримувати в належному стані планування землі біля будівлі і споруди для відводу атмосферної води. Спланована поверхня землі повинна мати нахил від стін будівлі. Брукування навколо будівлі повинно бути в справному стані. Щілини між асфальтовими і бетонними вимощеннями тротуарами і стінами будівлі повинні бути розчищені а потім закладені гарячим бітумом цементним розчином смолою або м'ятою глиною; * стежити за справним станом покрівлі та пристроїв для відведення атмосферних і талих вод з даху будівлі; * стежити за щільністю прилягання покрівлі до стін парапетів труб вишок антенних пристроїв і інших конструкцій що виступають; * своєчасно прибирати сніг від стін та з покриттів будівель і споруд. При очищенні покрівлі забороняється застосовувати інструменти ударної дії що можуть пошкодити покрівельні матеріали; * не допускати складування матеріалів відходів виробництва і сміття а також улаштування квітників і газонів безпосередньо біля стін будівлі; * не допускати викидання біля стін будівель відпрацьованих води та пари; * не допускати розповсюдження у будівлі вологи що виникає через пошкодження гідроізоляції фундаментів; * стежити за справним станом внутрішніх мереж водопостачання каналізації і теплопостачання не допускати витікання у з'єднаннях і через тріщини стінок труб фасонних частин і пристроїв; * стежити за нормальною роботою вентиляційних систем; * періодично контролювати стан дерев'яних ферм перекриттів та інших відповідальних конструкцій будівель і споруд з дерева. Забезпечувати постійне провітрювання поздовжніх просторів у будівлях; * приділяти особливу увагу елементам дерев'яних конструкцій що торкаються грунту закладним елементам цегляної кладки чи бетонних конструкцій а також місцям значних температурних перепадів; * у випадку появи в кам'яних чи бетонних стінах в залізобетонних колонах прогонах фермах балках і плитах тріщин негайно встановити на них маяки і проводити ретельне спостереження за поведінкою тріщин і конструкції в цілому; * стежити за вертикальністю стін і колон; * організувати спостереження за станом захисного шару в залізобетонних конструкціях особливо тих що перебувають в агресивному середовищі; * вести спостереження за станом швів і з'єднуювальних металевих конструкцій зварних клепаних болтових ; * організувати ретельне спостереження за станом стиків збірних залізобетонних конструкцій; * не допускати пробивання отворів у перекриттях балках колонах і стінах без письмового дозволу осіб відповідальних за безпечну експлуатацію будівлі чи споруди; * приділяти особливу увагу нагляду за конструкціями які підпадають під вплив динамічних і термічних навантажень або розташовані в агресивному середовищі; * не допускати перевантажень будівельних конструкцій. 2.11. Особливо жорсткий режим усіх видів оглядів повинен встановлюватися для виробничих будівель і споруд що зведені на підроблюваних підземними гірничими виробками територіях на просадних грунтах та зсувних територіях або експлуатуються при постійній вібрації. 2.12. Огляд основних конструкцій будівель з важким крановим обладнанням або будівель і споруд що експлуатуються у дуже агресивному середовищі проводиться один раз на десять днів. Будівлі і споруди що експлуатуються в агресивному середовищі підлягають обстеженню спеціалізованими організаціями не рідше одного разу на рік з грунтовними записами у Паспорті технічного стану конструкцій і заходів щодо проведення необхідних робіт з утримання будівельних конструкцій у початковій експлуатаційній якості. 2.13. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях і спорудах має бути перевірений співробітниками підприємства відповідальними за пожежну охорону в терміни що залежать від специфічних умов експлуатації виробничих будівель але не менш ніж один раз на місяць. 2.14. Крім наведених завдань метою технічних оглядів є розробка пропозицій щодо поліпшення технічної експлуатації будівель а також якості проведення усіх видів ремонту. 2.15. Для кожної виробничої будівлі і споруди або для групи будівель і споруд потрібно скласти інструкцію з експлуатації міжповерхових перекриттів площадок і підлоги з зазначенням граничних навантажень для окремих зон перекриттів підлоги і відповідних площадок. На елементах будівель і споруд які добре видно слід зробити і постійно зберігати написи що вказують величину граничних навантажень. 2.16. Будівельні конструкції мають бути захищені від великих теплових впливів які виникають при розливанні рідкого металу обробці розпечених деталей викидах пари та ін. а також від дії опромінення внаслідок недостатньої теплової ізоляції нагрівальних агрегатів. У місцях неминучого впливу перелічених факторів слід зробити надійну термоізоляцію. 2.17. У виробничих приміщеннях має підтримуватися проектний температурно-вологісний режим. Не допускається виникнення конденсату на внутрішній поверхні огородження. 2.18. Для попередження перевантажень будівельних конструкцій не можна допускати встановлення підвішування і кріплення технологічного обладнання транспортних засобів трубопроводів і інших пристроїв що не передбачені проектом. У випадку нагальної потреби додаткові навантаження допустимі лише після перевірних розрахунків будівельних конструкцій та якщо це обумовлено розрахунками після підсилення конструкцій. 2.19. Не допускати надлишкові навантаження на конструкції за рахунок різного роду тимчасових пристроїв при проведенні будівельно-монтажних робіт у діючих цехах перевищення допустимих швидкостей переміщень внутрішньоцехового транспорту і різке його гальмування. Про це слід зробити застережливі написи в цехах і на території підприємства. 2.20. Уся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі і споруди затверджений технічний паспорт проект робочі креслення дані про геологічні умови ділянки забудови акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів умови і якість проведення робіт акти на приховані роботи а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу об'єкта в експлуатацію повинна зберігатися комплектно в архіві підприємства. 2.21. У залежності від розмірів і структури підприємства або організації обов'язки з спостереження за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися або на спеціальну службу службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства або на відділ капітального будівництва будівельну групу а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика транспортний відділ та ін. які в своїй роботі повинні керуватися Правилами обстеження оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд затверженими наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288 передбаченими правилами та нормами технічної експлуатації та цим Положенням. 2.22. Структуру і чисельний склад підрозділів які здійснюють нагляд за експлуатацією будівель і споруд розробляє керівник власник будівлі споруди . Рекомендований чисельний склад служби спостереження наведено в додатку 1 до цього Положення. 2.23. Усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини прогін поверх наказом директора підприємства якому належить будівля закріплюються за цехами відділами та іншими підрозділами організаціями які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів цех відділ тощо є особами відповідальними за правильну експлуатацію збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель споруд або окремих приміщень. 2.24. Склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства чи організації. Очолює комісію керівник підприємства чи організації або його заступник. 2.25. До складу комісії мають увійти особи які спеціально займаються спостереженням за експлуатацією будівель представники служб що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель санітарно-технічними пристроями та електроосвітленням залізничного і транспортного цеху за наявності залізничного в'їзду в будівлю а також начальники цехів майстерень відділів що безпосередньо експлуатують будівлю. 2.26. Результати всіх видів оглядів мають бути оформлені актами в яких зазначаються виявлені дефекти а також приписами із зазначенням заходів і термінів виконання робіт додаток 2 . 2.27. Робота ремонтно-будівельної служби проводиться разом зі службами головного механіка головного енергетика та іншими експлуатаційно-ремонтними підрозділами підприємства. 2.28. Начальник житлово-комунального відділу житлово-експлуатаційної організації або інших адміністративно-господарських відділів підприємства відповідає за збереження житлового і культурно-побутового фонду підприємства і за його своєчасний ремонт разом з наданими ремонтно-будівельними цехами або ділянками в залежності від структури підприємства організації . 2.29. Благоустрій території підприємства озеленення прибирання поливання тощо а також ремонт проїздів і тротуарів здійснюються господарськими службами підприємства або іншими ремонтно-будівельними організаціями на договірних засадах. 3. Проведення ремонтних робіт 3.1. Ремонт виробничих будівель і споруд є комплексом технічних заходів спрямованих на підтримання чи відновлення початкових експлуатаційних якостей як будівлі в цілому так і її окремих конструкцій. 3.2. Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі споруди має вестись технічний журнал у який вносяться записи про всі виконані роботи із зазначенням виду і місця робіт додаток 3 . 3.3. Відомості що вміщені в технічному журналі відображають технічний стан будівлі споруди на даний період часу а також історію його експлуатації. Крім того частина цих відомостей слугує вихідними даними при складанні дефектних відомостей на ремонтні роботи. 3.4. Згідно з Правилами обстеження оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд затверженими наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288 ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій : * поточний ремонт для нормального та задовільного стану ; * капітальний ремонт для не придатного до нормальної експлуатації стану будівель споруд або окремих конструкцій . 3.5. Ремонти за іншою більш детальною класифікацією що застосовується в окремих галузях для деяких споруд підйомний ремонт середній ремонт та ін. повинні відповідати єдиній класифікації: ? за періодичності ремонту до 1 року поточний; ? за періодичності ремонту понад 1 рік капітальний. Поточний ремонт 3.6. До поточного ремонту виробничих будівель і споруд належать роботи зі систематичного і своєчасного захисту частин будівлі споруди та інженерного обладнання від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів і усунення дрібних пошкоджень і поломок. 3.7. Примірний перелік робіт з поточного ремонту наведено в додатку 4 до цього Положення. 3.8. Поточний ремонт виробничих будівель і споруд здійснюється за рахунок експлуатаційних витрат підприємства чи організації. 3.9. Роботи з поточного ремонту виконуються регулярно протягом року за графіками що складаються службою спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства на основі опису загальних поточних і позачергових їх оглядів а також за заявками персоналу що експлуатує об'єкти начальників цехів керівників . 3.10. Пошкодження аварійного характеру що загрожують безпеці працюючого персоналу чи призводять до пошкодження обладнання сировини і продукції або до зруйнування конструкції будівлі повинні усуватися негайно. Капітальний ремонт 3.11. До капітального ремонту виробничих будівель і споруд належать такі роботи в процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструкцій і деталей будівель і споруд або їх заміна на більш прогресивні і економічні що поліпшують експлуатаційні можливості об'єктів за винятком повної заміни або заміни основних конструкцій строк служби яких є найбільшим кам'яні і бетонні фундаменти всі види стін будівлі всі види каркасів стін труби підземних мереж опори мостів та ін. . 3.12. Примірний перелік робіт з капітального ремонту наведений у додатку 5. 3.13. При капітальному ремонті не допускається змінювати трасу трубопроводу автомобільної дороги залізничного шляху ліній зв'язку чи електросилової лінії без узгодження з відповідними організаціями. 3.14. Приблизна періодичність проведення капітальних ремонтів наведена в додатках 6-8. У конкретних умовах терміни капітального ремонту потрібно уточнювати з урахуванням експлуатаційних навантажень кліматичних умов та інших факторів. 3.15. Капітальний ремонт виробничих будівель і споруд може бути комплексним що охоплює будівлю чи споруду в цілому або вибірковим що складається з ремонту окремих конструкцій будівлі споруди або окремого виду інженерного обладнання. 3.16. Вибірковий капітальний ремонт проводиться: * якщо комплексний ремонт будівлі може викликати серйозні перешкоди в роботі підприємства в цілому чи окремого цеху; * при великому зношенні окремих конструкцій; * при економічній недоцільності проведення комплексного капітального ремонту. 3.17. При проведенні вибіркового капітального ремонту слід у першу чергу передбачити ремонт тих конструкцій від яких залежить нормальний перебіг технологічного процесу підкранових балок і шляхів підлоги виробничого водопроводу теплопостачання вентиляційних систем і установок з кондиціювання повітря виробничої каналізації тощо а також конструкцій через вади яких можуть постраждати інші частини будівлі чи споруди покрівля водостічна мережа водопровідно-каналізаційні пристрої та ін. . 3.18. Вибірковий капітальний ремонт виробничих будівель і споруд залежно від умов експлуатації відповідних конструкцій чи видів інженерного обладнання повинен здійснюватися відповідно до ступеня їх зношення. 3.19. Комплексний капітальний ремонт виробничих будівель і споруд у залежності від їх капітальності і умов експлуатації має здійснюватися з додержанням періодичності наведеної у додатках. 3.20. Проведення чергового комплексного капітального ремонту будівлі споруди недоцільне у випадках: ? знесення або перенесення будівлі чи споруди в зв'язку з майбутнім будівництвом на цій ділянці; ? припинення експлуатації підприємства для потреб якого ця будівля чи споруда побудовані закінчення запасів корисних копалин та ін. ; ? реконструкції будівлі; ? розбирання будівлі внаслідок її старіння. 3.21. При проведенні капітального ремонту не допускається заміна існуючих конструкцій такими що не відповідають діючим технічним умовам і нормам нового будівництва. 3.22. До робіт з поліпшення благоустрою будівлі належать: * влаштування у будівлях кімнат для приймання їжі кімнат гігієни жінок і розширення роздягалень; * поліпшення електричного освітлення приміщень включаючи заміну світильників опалення і вентиляції; * розширення існуючих санітарних вузлів; * покриття брукових і щебеневих вимощень асфальтом. 4. Планування заходів планово-запобіжних ремонтів 4.1. Усі роботи передбачені системою планово-запобіжних ремонтів на виробничих будівлях і спорудах виконуються за річними планами графіками що затверджені власниками керівниками об'єднань підприємств чи організацій. 4.2. У річних планах-графіках встановлюються терміни проведення планових технічних оглядів поточних і капітальних ремонтів з розподілом усіх заходів за місяцями. 4.3. Якщо одночасно з ремонтом ускладнюється або стає неможливим виконання технологічних процесів чи іншої основної діяльності підприємства плани всіх видів ремонту виробничих будівель і споруд повинні бути пов'язані з планами робіт відповідних виробничих підрозділів підприємства. 4.4. Плани ремонту складаються на основі даних технічних оглядів будівель і споруд окремих конструкцій і видів інженерного обладнання. 4.5. План капітального ремонту складається підприємствами і організаціями в грошовому еквіваленті і натуральних показниках і повинен містити: ? затверджений керівником об'єднання підприємства титульний список об'єктів ремонту; ? перелік основних робіт; ? кошторисну вартість робіт; ? календарні графіки ремонтів; ? потребу в основних матеріалах будівельних виробах транспорті засобах механізації і робітниках. 4.6. Усі об'єкти які підлягають ремонту включаються в титульний список поіменно. 4.7. Планування ремонту передбачає можливість цілорічного проведення робіт з метою скорочення термінів усунення дефектів. 4.8. Ремонт будівель і споруд що обслуговують виробництво сезонного характеру слід проводити в період найменшого завантаження або цілковитого їх зупинення. Наприклад для цукрових заводів у весняно-літній період для портових будівель річного флоту взимку для котельних теплових електростанцій будівель компресорних станцій магістральних газопроводів у період найменшого їх навантаження. 5. Фінансування ремонтних робіт 5.1. Джерелами фінансування робіт із ремонту виробничих будівель і споруд можуть бути валові витрати амортизаційні відрахування та прибуток підприємств а також кошти інвесторів. 5.2. Фінансування капітального ремонту а також розрахунки за виконані роботи підрядними ремонтно-будівельними організаціями здійснюється в установленому порядку. 6. Порядок складання і затвердження проектно-кошторисної документації на проведення ремонту 6.1. Кошторис на проект капітального ремонту додаток 9 складають на основі зведеного опису робіт додаток 10 якщо конструкції чи обладнання будівлі в процесі ремонту не змінюються і не підсилюються. Дефектний акт на проведення робіт складають окремо для кожної будівлі споруди з виконанням обмірювань у натурі та з наведенням формул розрахунків з кожного виду робіт і з зазначенням приміщення поверху прогону цеху та ін. . До дефектного акту на проведення робіт повинна бути додана коротка пояснювальна записка. 6.2. На всі види ремонту розробляється проектно-кошторисна документація. Проектування здійснюється в одну стадію. У складі проектно-кошторисної документації повинні бути: * коротка пояснювальна записка що містить у собі обгрунтування технічних рішень техніко-економічні показники і міркування щодо організації ремонтних робіт; * робочі креслення; * кошторисна документація. 6.3. Для забезпечення високої якості проектів і скорочення термінів проектування розробка проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт складних об'єктів може здійснюватися проектними організаціями на договірних засадах. 6.4. Базисна кошторисна вартість робіт з ремонту визначається з використанням збірників кошторисних норм і розцінок на ремонтно-будівельні роботи а також прейскурантів та калькуляцій що встановлені для ремонтно-будівельних робіт. Вартість робіт при відсутності одиничних розцінок визначається з використанням діючих кошторисних норм на будівельно-монтажні роботи. 6.5. Додаткові витрати підрядника на матеріали вантажні перевезення електричну та теплову енергію заробітну плату експлуатацію машин та механізмів накладних та інших витрат понад тих що враховані в базисній кошторисній вартості робіт визначаються додатковими розрахунками і додаються до вартості ремонтно-будівельних робіт. 6.6. При виявленні в процесі проведення ремонтно-будівельних і спеціальних робіт додаткових обсягів що не враховані проектом і кошторисом підрядна організація за участю представників замовника і проектної організації складають акт з переліком додаткових робіт і обгрунтуванням необхідності їх виконання. При збільшенні вартості робіт проти початкової кошторис перезатвердженої документації. 6.7. До початку складання проектно-кошторисної документації проектна організація проводить технічне обстеження відібраних для ремонту будівель і споруд з метою визначення їх дійсного технічного стану ступеня зношення основних конструкцій а також отримання потрібних обмірювальних креслень об'єктів що не мають певних архівних даних. Натурними обмірами конструктивних елементів і частин будівель чи споруд мають бути встановлені точні розміри основних конструкцій вузлів та деталей висоти приміщення ширини і висоти віконних та дверних отворів тощо. 6.8. Робочі креслення на капітальний ремонт будівель і споруд повинні складатися: при переплануванні при підсиленні основ підсиленні чи частковій заміні фундаментів кріплень при муруванні стін при заміні чи підсиленні перекриттів при заміні чи реконструкції покрівлі при переобладнанні котельної при газифікації електрифікації будівлі чи споруди та в інших аналогічних випадках відповідно до ТУ та АПЗ. 6.9. За підсумками кошторисів наводяться суми які мають бути повернені в результаті використання чи реалізації матеріалів одержаних від розбирання конструкцій в процесі проведення ремонтних робіт. 6.10. Перелік і кількість матеріалів що їх мають одержати від розбирання конструкцій при капітальному ремонті встановлюється проектно-кошторисним підрозділом підприємства чи проектної організації разом з замовником. Вартість матеріалів що їх одержують після розбирання визначається: ? при використанні їх на ремонтних роботах даного підприємства чи організації за ціною нових матеріалів за вирахуванням витрат після приведення матеріалів у придатний стан і вартості транспортування до місця використання; ? при неможливості використання цих матеріалів на ремонтних роботах у даній організації чи підприємстві ціни встановлюються відповідним актом виходячи з умов їх можливої реалізації. 6.11. На суму вартості повернення матеріалів указану в кошторисі зменшується розмір фінансування капітального ремонту. 6.12. Проектні організації що розробляють проектно-кошторисну документацію несуть відповідальність перед замовником за якість проектування правильність визначення кошторисної вартості ремонту і за забезпечення виконання цих робіт у терміни що встановлені договором. 6.13. Замовник несе відповідальність перед проектною організацією за якість і подання в потрібному обсязі і в установлені строки вихідних матеріалів для проектування. 6.14. Підрядна ремонтно-будівельна організація повинна в місячний термін з моменту одержання проектно-кошторисної документації подати проектній організації через замовника свої заперечення і зауваження. 6.15. Після місячного терміну якщо таких заперечень і зауважень не надійшло проектно-кошторисна документація вважається узгодженою з підрядною організацією. 6.16. Замовник після внесення проектною організацією виправлень затверджує одержану документацію. 6.17. Після внесення змін проектною організацією замовник в особі керівника підприємства не пізніше 15 днів з дня одержання проектно-кошторисної документації затверджує її і надає підряднику для виконання робіт. 7. Організація проведення ремонтних робіт 7.1. Для виконання капітального ремонту замовник за власним рішенням може організовувати та проводити тендери торги згідно з нормативними актами та методичними вказівками з проведення тендерів на будівництво. 7.2. Роботи з усіх видів ремонту можуть виконувати підрядні будівельно-монтажні ремонтно-будівельні організації підприємства-виробники обладнання та підрозділи підприємства-замовника якщо вони мають обладнання досвід та ліцензію на виконання таких робіт. 7.3. При поєднанні ремонтно-будівельних робіт з капітальним ремонтом обладнання а також при проведенні капітального ремонту будівель та споруд без припинення експлуатації підприємства цеху або при проведенні робіт в умовах підвищеної небезпеки обов'язково розробляється та узгоджується з усіма учасниками проект проведення робіт за участю субпідрядної організації та замовника. 7.4. При проведенні ремонтних робіт слід керуватися нормативно-технічною документацією з проведення будівельних робіт і правилами прийняття окремих видів робіт при спорудженні будівель і споруд що діють на час ремонту. 7.5. Ремонтно-будівельні роботи повинні проводитися з додержанням діючих правил техніки безпеки правил протипожежної охорони і виробничої гігієни. 7.6. Щоденний контроль і нагляд за якістю і строками виконання ремонтних робіт здійснюється силами підприємства. 7.7. У процесі капітального ремонту будівель і споруд службою спостереження проводяться проміжне приймання і огляд прихованих робіт а також робіт від якості виконання яких залежить технічний стан будівлі і споруди та їх частин. 7.8. Проміжний огляд призначається також у випадку виявлення деформації у будівлях які ремонтуються. 7.9. Результати оглядів оформляються актами за участю ремонтно-будівельних служб проектної організації ремонтно-будівельної організації а також осіб які відповідальні за надійну та безпечну експлуатацію збереження і своєчасний ремонт закріплених за ними будівель і споруд. 8. Приймання в експлуатацію виробничих будівель і споруд після капітального ремонту 8.1. Об'єкти виробничого призначення після закінчення робіт з капітального ремонту надаються замовником до прийняття. Комісії з остаточного приймання робіт призначаються керівником підприємства чи організації. При прийманні об'єктів в експлуатацію комісії мають керуватися діючими нормами і технічними умовами. 8.2. Приймання в експлуатацію об'єктів виробничого призначення з недоробками що перешкоджають їх експлуатації і погіршують санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці працюючих заборонене. 8.3. Технічна документація що надається ремонтно-будівельною організацією при здачі капітально відремонтованих об'єктів повинна містити у своєму складі: * проектно-кошторисну документацію виконавчі креслення кошториси ; * журнал робіт; * акти проміжних приймань і оглядів; * акти приймання прихованих робіт; * іншу документацію обов'язкову до подання за ДБН. 8.4. Акти комісії з приймання відремонтованих будівель і споруд мають бути підписані інстанцією що затвердила проектно-кошторисну документацію. 8.5. Технічна документація з виконаних робіт і акти приймання відремонтованих будівель і споруд зберігаються на підприємстві разом з документами будівництва об'єкта. 9. Про службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд 9.1. Загальні положення 9.1.1. Служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд надалі служба спостереження створюється власником або уповноваженим органом надалі власник на підприємствах в установах організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання організаційно-технічних заходів спрямованих на забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж і запобігання виникненню аварій і діє на підставі цього Положення. 9.1.2. Відповідно до цілей зазначених у пункті 9.1.1 служба спостереження за експлуатацією будівель і споруд розв'язує забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж. 9.1.3. Служба спостереження входить до структури підприємства установи організації як одна з основних виробничо-технічних служб. 9.1.4. Служба спостереження в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста в тому числі за сумісництвом. 9.1.5. Служба спостереження комплектується спеціалістами які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою до служби спостереження зараховуються у виняткових випадках. Обмеження не поширюються: щодо виробничого стажу на осіб які мають спеціальну освіту з питань спостереження щодо рівня освіти на осіб які прийняті на посаду до затвердження цього Типового положення. 9.1.6. З урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу спостереження підприємств установ та організацій. 9.1.7. Служба спостереження створюється в усіх підприємствах установах організаціях. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи які пройшли перевірку знань з питань спостереження за безпечною та надійною експлуатацією будівель та споруд. Перевірка знань з питань спостереження за безпечною експлуатацією працівників служби спостереження проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично один раз на три роки. Служба спостереження має бути підпорядкована безпосередньо керівникові підприємства. 9.1.8. Працівники служби спостереження у своїй діяльності мають керуватися чинним законодавством міжгалузевими і галузевими нормативними актами з безпечної експлуатації та надійності будівель і споруд і цим Положенням про службу спостереження. 9.1.9. Працівники служби спостереження не можуть залучатися до виконання функцій не передбачених постановою Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж та цим Положенням. 9.2. Службові обов'язки працівників служби спостереження 9.2.1. Служба спостереження виконує такі основні функції: 9.2.1.1. Проводить експертизу проектів будівництва реконструкції технічного переоснащення підприємств і виробничих об'єктів розробок нових технологій на відповідність нормативним актам. 9.2.1.2. Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки планування проведення планово-запобіжних ремонтів підвищення існуючого рівня технічного стану якщо встановлені норми досягнуті . 9.2.1.3. Організовує: а паспортизацію цехів будівель дільниць щодо їх відповідності вимогам нормативних документів; б підготовку статистичних звітів підприємства з питань спостереження. 9.2.1.4. Бере участь у: а розслідуванні нещасних випадків і аварій; б роботі комісії з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд підприємства; в роботі комісії з введення в дію закінчених будівництвом реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення відремонтованого або модернізованого устаткування; г розробці положень інструкцій інших нормативних документів з питань спостереження за безпечною експлуатацією що діють у межах підприємства. 9.2.1.5. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки в тому числі ергономіки прогресивних технологій захисту населення і навколишнього середовища. 9.2.1.6. Розглядає листи заяви та скарги працюючих з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 9.2.1.7. Готує проекти та розпорядження з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд загальних для всього підприємства. 9.2.1.8. Контролює: а дотримання чинного законодавства міжгалузевих галузевих та інших нормативних актів виконання працівниками посадових інструкцій з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд; б виконання приписів органів державного нагляду пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд; в виконання заходів наказів розпоряджень з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій які визначені в актах розслідування. 9.3. Права працівників служби спостереження 9.3.1. Спеціалісти технічного нагляду мають право: 9.3.1.1. Надавати керівникам підприємств установ організацій пропозиції та готувати приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста служби спостереження у тому числі про зупинення робіт може скасовувати в письмовій формі лише посадова особа якій підпорядкована служба спостереження. 9.3.1.2. Представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляданні питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 9.3.1.3. Безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти структурні підрозділи підприємства зупиняти роботу виробництв дільниць машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва виключно в разі порушень які загрожують життю або здоров'ю працюючих. 9.3.1.4 Надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників які порушують вимоги щодо спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. 9.4. Відповідальність працівників служби спостереження 9.4.1. Працівники служби спостереження підприємств об'єднань міністерств інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за: а невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд; б невиконання своїх функціональних обов'язків передбачених цим Положенням про службу спостереження та посадовими інструкціями; в невірогідність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд. Додаток 1 до пункту 2.22 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Рекомендований чисельний склад служби спостереження підприємства Загальна площа виробничих будівель і споруд тис.м.кв. до Кількість працівників у залежності від загальної площі виробничих будівель і споруд 50 Інженер-будівельник 1 чол. 200 Інженер-будівельник не менше 2 чол. Технік-будівельник 1 чол. 350 Інженер-будівельник не менше 2 чол. Технік-будівельник не менше 2 чол 500 Інженер-будівельник не менше 3 чол. Технік-будівельник не менше 2 чол. 700 і більше Інженер-будівельник не менше 4 чол. Технік-будівельник не менше 2 чол. Примітка. На підприємствах де будівлі експлуатуються в агресивному середовищі чи з важким режимом кранових навантажень а також розміщених на територіях що підроблюються підземними гірничими виробками або коли об'єкти розташовані на різних майданчиках чисельність служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд може бути збільшена. Додаток 2 до пункту 2.26 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Служба спостереження за безпечною експлуатацію будівель і споруд " " Припис № Пропоную виконати і після закінчення строку повідомити службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд Строк виконання Начальник служби спостереження підпис прізвище ініціали Цех № повідомляє про виконання припису № від " " Додаток 3 до пункту 3.2 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Технічний журнал з експлуатації будівлі споруди Найменування підприємства Найменування будівлі споруди за Паспортом технічного стану Дата Результати спостережень Виконавці 1 2 3 Примітка. У стовпчик 2 записуються відомості про результати повсякденних спостережень за будівлею спорудою та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осадок прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі споруди ; відомості про випадки суттєвих порушень правил експлуатації та заходи щодо їх запобігання. Додаток 4 до пункту 3.7 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Примірний перелік робіт з поточного ремонту будівель і споруд Для будівель 1. Фундаменти 1.1. Відновлення планування навколо будівлі. 1.2. Ремонт вимощення навколо будівлі з відновленням до 20 % загальної його площі. 1.3. Заміна окремої цеглини в огородженні зовнішніх приямків навколо підвальних приміщень. 1.4. Встановлення на розчин окремої ослабленої цегли у фундаментних стінах з внутрішнього боку підвальних приміщень. 1.5. Розчищення і зашпарування нещільностей у збірних і монолітних бетонних фундаментних стінах. 1.6. Ремонт лицювання фундаментних стін з боку підвальних приміщень перекладення не більше 2 % цегляної кладки облицьованих поверхонь. 1.7. Ремонт штукатурки фундаментних стін з боку підвальних приміщень в обсязі не більше 5 % загальної площі оштукатурених фундаментних стін. 2. Стіни і колони 2.1. Установлення на розчин окремих ослаблених цеглин що випали. 2.2. Розшивання розчином дрібних тріщин у цегляних стінах. 2.3. Відновлення захисного шару бетону залізобетонних конструкцій і панелей. 2.4. Розчищення і ретельне зашпарування вертикальних і горизонтальних швів великоблочних і великопанельних стін у місцях підвищеного продування і проникнення атмосферної вологи. 2.5. Ремонт кам'яного облицювання цоколя у обсязі до 10 % загальної площі облицювання. 2.6. Укріплення затискачів раніше встановлених на дерев'яних стінах. 2.7. Законопачування окремих місць у рубаних стінах. 2.8. Установлення захисних кутиків на цегляних і бетонних колонах. 3. Перегородки 3.1. Укріплення існуючих перегородок встановленням йоржів клинів та ін. 3.2. Закладання отворів і просвітів верхньої частини перегородок при їхньому осіданні а також у місцях прилягання до стін. 3.3. Установлення на розчині окремих послаблених цеглин у перегородках. 3.4. Заміна окремих порваних сіток у дерев'яно-сітчастих перегородках. 3.5. З'єднання чистих дощатих перегородок. 3.6. Заміна розбитого скла в заскленій частині перегородок. 4. Покрівлі і покриття 4.1. Підсилення стропильних ніг нашиванням обрізками дощок чи інших додаткових кріплень. 4.2. Установлення додаткових болтів і скоб у місцях послаблених з'єднань стиків тощо. 4.3. Дрібний ремонт дерев'яних ферм покриття підтягання болтів . 4.4. Відновлення захисного шару в місцях оголення арматури залізобетонних конструкцій ферм балок плит покриття . 4.5. Дрібний ремонт пристроїв закривання і відкривання світлових ліхтарів. 4.6. Антисептичний і протипожежний захист дерев'яних конструкцій. 4.7. Ремонт слухових вікон. 4.8. Відновлення або ремонт виходів на дах. 4.9. Закріплення фальців і обтискання гребенів у сталевій покрівлі з промащенням гребенів і свищів замазкою. 4.10. Установлення різного роду латок на сталевій покрівлі. 4.11. Ремонт металевої покрівлі в окремих місцях із заміною до 10 % загальної площі покриття. 4.12. Заміна окремих плиток у черепичній та інших видах покрівлі з окремих плиток. 4.13. Ремонт окремих місць покрівлі з рулонних матеріалів з перекриттям до 20 % загальної площі покриття або повне покриття покрівлі без заміни існуючих елементів. 4.14. Ремонт окремими частинами настінних жолобів і карнизних спусків. Закріплення зірваних сталевих листів. 4.15. Ремонт чи відновлення покриттів навколо димових труб та інших виступних частин на покрівлі. 4.16. Закріплення сталевих парапетів ремонт оголовків вентиляційних шахт газоходів каналізаційних стояків та інших виступних частин на покрівлі. 4.17. Відновлення і ремонт драбин на дахах. 4.18. Періодичне пофарбування стальної покрівлі. 4.19. Періодичне промащування рулонних покрівель нафтобітумною мастикою. 4.20. Ремонт воронок внутрішніх водостоків. 5. Перекриття і підлоги 5.1. Відновлення захисного шару залізобетонних конструкцій перекриттів прогонів балок і плит . 5.2. Закладання вибоїн у цементних бетонних і асфальтових підлогах до 10 % загальної площі . 5.3. Заміна окремих шашок на торцевій підлозі до 10 % загальної площі . 5.4. Заміна пошкоджених і вставлення плиток які випали в керамічних цементних мармурових підлогах. 5.5. Ущільнення дощатих підлог. 5.6. Підклеювання окремих місць лінолеуму. 5.7. Дрібний ремонт паркетної підлоги. 5.8. Закріплення дерев'яних плінтусів і галтелей що відстали чи їх заміна. 5.9. Ремонт цементних плінтусів. 5.10. Додаткове утеплення горищних перекриттів з додаванням мастики і засипки. 6. Вікна двері і ворота 6.1. Виправлення перекосів дверних полотен і воріт та закріплення їх металевими кутиками і нашиванням планок. 6.2. Закріплення переплетень з частковою заміною слупиків. 6.3. Улаштування нових кватирок. 6.4. Заміна розбитого скла промащення фальців замазкою. 6.5. Проконопачення віконних і дверних коробок у дерев'яних рубаних стінах а також промащення зазорів між коробкою і стіною в кам'яних стінах. 6.6. Закладання тріщин під підвіконнями. 6.7. Заміна несправних віконних і дверних приладів. 6.8. Утеплення вхідних дверей і воріт. 6.9. Встановлення пружин на зовнішні двері. 7. Сходи і ганки 7.1. Закладання вибоїн у бетонних і кам'яних сходах сходових площадках і в пандусах. 7.2. Заміна окремих зношених дощок у дерев'яних сходах і площадках. 7.3. Закріплення поручнів на сходових маршах із заміною окремих ділянок дерев'яного поручня. 8. Внутрішні штукатурні облицювальні і малярні роботи 8.1. Ремонт штукатурки стін і стелі з попереднім оббиванням штукатурки до 10 % оштукатурених поверхонь стін і стелі . 8.2. Заміна облицювання стін до 10 % загальної площі облицьованої поверхні . 8.3. Пофарбування приміщень і окремих конструкцій. 9. Фасади 9.1. Укріплення відпалих облицювальних плиток архітектурних деталей чи цегли в перемичках карнизах та інших виступних частинах будівлі не більше 10 % загальної площі облицьованої поверхні . 9.2. Ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях до 5 % оштукатуреної поверхні фасаду . 9.3. Ремонт водостічних труб воронок колін відводів лотків а також усіх зовнішніх сталевих і цементних покриттів на виступних частинах фасадів будівлі. 9.4. Пофарбування фасадів будівлі звичайними розчинами. 9.5. Очищення чи промивання від кіптяви і пилу фасадів що облицьовані чи пофарбовані стійкими розчинами. 10. Печі 10.1. Дрібний ремонт печей з частковою заміною пічних пристроїв з розшиванням тріщин і шабруванням зовнішніх поверхонь. 10.2. Усунення завалів у печах. 10.3. Виправлення розробок. 10.4. Ремонт димових труб і боровів. 10.5. Побілення труб. 11. Центральне опалення 11.1. Промивання трубопроводів системи центрального опалення щорічно після закінчення опалювального сезону . 11.2. Регулювання системи центрального опалення. 11.3. Усунення протікання у трубопроводі пристроях і арматурі шляхом підтягання муфт контргайок та ін. 11.4. Заміна окремих секцій опалювальних приладів і невеликих ділянок трубопроводів під час усунення протікань і засмічення у трубах. 11.5. Ремонт у тому числі набивання сальників і заміна в окремих приміщеннях регулювальної і запірної арматури. 11.6. Укріплення існуючих гачків хомутів кронштейнів і підвісок а також установлення додаткових засобів кріплення трубопроводів і пристроїв. 11.7. Утеплення розширювальних баків на горищі зливних і повітряних труб. 11.8. Пофарбування трубопроводів і приладів. 11.9. Промивання конденсаційних горщиків і баків грязьовиків. 12. Вентиляція 12.1. Усунення підсосів у повітроводах. 12.2. Закріплення існуючих підвісок хомутів і цапф а також встановлення додаткових засобів кріплення повітроводів. 12.3. Дрібний ремонт вентиляторів калориферів електромоторів і опорних пристроїв для них фундаментів площадок і кронштейнів . 12.4. Дрібний ремонт вентиляційних шахт дефлекторів жалюзі і грат. 12.5. Пофарбування повітроводів і вентиляційного обладнання. 13. Внутрішній водопровід і каналізація 13.1. Усунення протікання у пристроях і з'єднаннях водопровідних і каналізаційних труб. 13.2. Закріплення каналізаційних і водопровідних труб. 13.3. Утеплення водопровідних і каналізаційних труб у місцях охолодження. 13.4. Прочищення каналізаційних трубопроводів і приладів. 13.5. Заміна невеликих ділянок трубопроводів. 13.6. Ремонт і заміна арматури. 13.7. Заміна окремих пристроїв бачків унітазів умивальників раковин та.ін. . 14. Гаряче водопостачання 14.1. Очищення бойлерів від накипу і відкладів. 14.2. Дрібний ремонт насосних і моторних установок. 14.3. Заміна водорозбірних кранів утеплення труб і інші невеликі за обсягом роботи аналогічно до перелічених у попередніх розділах "Центральне опалення" і "Внутрішній водопровід і каналізація". 15. Електроосвітлення і зв'язок 15.1. Перетяжка відвислої внутрішньої електропроводки і встановлення додаткового кріплення з заміною установлювальної арматури вимикачів патронів розеток . 15.2. Заміна окремих ділянок електропроводки до 10 % . 15.3. Зняття і відновлення електропроводки при виконанні робіт з поточного ремонту стін перекриттів і перегородок. 15.4. Дрібний ремонт групових розподільних і запобіжних щитів і коробок. Для споруд 16. Водопровідно-каналізаційні споруди 16.1. Трубопроводи і арматурні мережі 16.1.1. Зачеканення окремих розтрубів. 16.1.2. Зварювання чи підварювання окремих стиків сталевих труб. 16.1.3. Закладання окремих місць для усунення протікання з установленням ремонтних муфт хомутів бандажів чи шляхом заварювання. 16.1.4. Заміна окремих труб. 16.1.5. Набивання сальників підтягування болтів і заміна окремих сальників на арматурі. 16.1.6. Заміна болтів і прокладок у фланцевих з'єднаннях фасонних частин арматури. 16.1.7. Відновлення покажчиків. 16.1.8. Ремонт кріплення гідрантів. 16.1.9. Ремонт водорозбірних колонок. 16.2. Колодязі 16.2.1. Усунення окремих свищів у стінах колодязів. 16.2.2. Замурування окремої випадної цегли. 16.2.3. Заміна окремих ходових скоб. 16.2.4. Ремонт сходів. 16.2.5. Ремонт окремих місць штукатурки. 16.2.6. Виправлення вичок. 16.2.7. Обробка зачеплених люків. 16.3. Водозабори і гідротехнічні споруди 16.3.1. Греблі дамби водоспуски канали. 16.3.1.1. Зашпарування тріщин у бетонних водоскидах і в тілі греблі. 16.3.1.2. Виправлення пошкоджень у берегоукріплювальних одежах і в кріпленнях укосів до 2 % загальної площі кріплення . 16.3.1.3. Заміна окремих елементів у дерев'яних конструкціях. 16.3.1.4. Укріплення закладних частин металевих конструкцій. 16.3.1.5. Пофарбування металевих конструкцій. 16.3.1.6. Відновлення захисного шару в надводних частинах залізобетонних споруд. 16.3.2. Водяні свердловини 16.3.2.1. Заміна зношених частин верхнього водоприймального бака. 16.4. Очисні споруди 16.4.1. Ремонт окремих місць штукатурки з затиранням і залізненням до 10 % загальної площі оштукатурених поверхонь . 16.4.2. Зашпарування дрібних тріщин. 16.4.3. Ремонт і пофарбування люків сходів. 16.4.4. Заміна окремих скоб. 16.4.5. Відновлення геометричних форм країв жолобів фільтрів. 16.4.6. Ремонт повітроводів. 16.4.7. Ремонт ізоляції окремих місць. 16.4.8. Ремонт грат зі зміною окремих прутків. 16.4.9. Ремонт жолобів двоповерхових відстойників з заміною окремих дощок у дерев'яних жолобах. 16.4.10. Розрівнювання завантаження в аерофільтрах і біофільтрах з додаванням завантажувального матеріалу до 5 % загального обсягу завантаження . 16.4.11. Ремонт окремих місць кладки в біофільтрах. 16.4.12. Ремонт огороджувальних валиків лотків і дощатих перегородок мулових ділянок. 16.4.13. Промивання споруд трубопроводів і дренажних мереж. 16.4.14. Фарбування трубопроводів. 16.4.15. Заміна окремих фільтрових пластинок в аеротенках до 2 % загальної кількості . 16.4.16. Відновлення захисного шару залізобетонних конструкцій. 16.4.17. Часткова заміна теплової ізоляції труб у водонапірній башті до 5 % ізольованої поверхні труб . 16.4.18. Пофарбування металевих баків. 16.4.19. Ремонт трубопрородів із заміною окремих труб. 17. Теплофікація 17.1. Канали і камери 17.1.1. Усунення окремих свищів у стінах прохідних каналів і закладання окремої випадної цегли. 17.1.2. Заміна окремих ходових скоб. 17.1.3. Ремонт сходів. 17.1.4. Оправлення зачеплених люків. 17.2. Трубопроводи і арматура 17.2.1. Зварювання і підварювання окремих стиків труб. 17.2.2. Заміна окремих труб. 17.2.3. Частковий ремонт теплової ізоляції до 5 % загальної довжини трубопроводу . 17.2.4. Набивання сальників підтяжка болтів і заміна окремих деталей арматури. 17.2.5. Заміна болтів і прокладок у фланцевих з'єднаннях. 18. Під'їзні і внутрішньозаводські залізничні шляхи 18.1. Земляне полотно 18.1.1. Викошування трави з укосів. 18.1.2. Планування і очищення укосів. 18.1.3. Очищення і виправлення кюветів канав лотків швидкотоків оглядових колодязів. 18.1.4. Очищення дренажів після спаду весняних вод. 18.1.5. Очищення і дрібний ремонт дернування мостових фашин кам'яних відсипок і підпорних стін. 18.1.6. Очищення і дрібний ремонт регуляційних споруд стінок дамб і ін. . 18.1.7. Очищення і дрібний ремонт фільтрувальної частини насипу. 18.2. Верхня будова залізничної колії 18.2.1. Виправлення поштовхів перекосів осідань. 18.2.2. Підбивання шпал. 18.2.3. Перешивання шляху. 18.2.4. Рихтування шляху. 18.2.5. Розгонка зазорів. 18.2.6. Ремонт шпал. 18.2.5. Розгонка зазорів. 18.2.6. Ремонт шпал. 18.2.7. Розгонка шпал. 18.2.8. Оправлення баластової призми. 18.2.9. Очищення і змащування рейкових скріплень. 18.2.10. Заміна одиночних шпал не більше 30 шпал на рік на 1 км шляху . 18.2.11. Заміна тріснутих рейок. 18.2.12. Заміна окремих елементів переїздів. 18.2.13. Фарбування шляхових знаків. 18.2.14. Фарбування шлагбаумів і надовбнів переїздів. 18.3. Штучні споруди мости тунелі 18.3.1. Підтягування і заміна болтів. 18.3.2. Виправлення котків. 18.3.3. Заміна слабких заклепок. 18.3.4. Заміна поодиноких дефектних елементів. 18.3.5. Зашпарування тріщин в опорах. 18.3.6. Установлення на місце окремих каменів які випали або змістилися. 19. Автомобільні шляхи 19.1. Виправлення узбіччя з плануванням і ущільненням. 19.2. Очищення водовідводних каналів і кюветів. 19.3. Ліквідація колії просадок і вибоїн шляхом ямного ремонту а також розсипів висівок дрібного щебеню і закладання швів і тріщин цементно-бетонних покриттів. 19.4. Виправлення окремих бортових каменів. 19.5. Заміна дорожніх знаків. 19.6. Ремонт штучних споруд в обсязі прийнятому для залізничних споруд. Додаток 5 до пункту 3.12 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Примірний перелік робіт з капітального ремонту будівель і споруд Для будівель 1. Фундаменти 1.1. Заміна дерев'яних стільців або заміна їх на кам'яні чи бетонні стовпи. 1.2. Часткове перекладання до 10 % а також підсилення кам'яних фундаментів і підвальних стін що не пов'язано з надбудовою будівлі чи додатковими навантаженнями від поставленого обладнання. 1.3. Відновлення вертикальної і горизонтальної ізоляції фундаментів. 1.4. Відновлення існуючого вимощення навколо будівлі понад 20 % загальної площі вимощення . 1.5. Ремонт існуючих дренажерів навколо будівлі. 1.6. Заміна одиночних кам'яних і бетонних стовпів що руйнуються. 2. Стіни і колони 2.1. Зашпарювання тріщин з розміщенням борозен з прив'язуванням швів до старої кладки. 2.2. Улаштування і ремонт конструкцій що укріплюють кам'яні стіни. 2.3. Перекладання старих цегляних карнизів перемичок парапетів приямків і виступних частин стін. 2.4. Перекладання і ремонт окремих старих ділянок кам'яних стін до 20 % загального обсягу кладки що не зв'язані з надбудовою будівлі або додатковими навантаженнями від поставленого обладнання. 2.5. Укріплення залізобетонних і кам'яних колон обоймами. 2.6. Ремонт і часткова заміна до 20 % загального обсягу колон не зв'язаних з додатковими навантаженнями від встановленого обладнання. 2.7. Заміна наповнювачів у стінах з кам'яним залізобетонним і металевим каркасом до 40 % . 2.8. Заміна старих вінців колодових чи брускових стін до 20 % загальної поверхні стін . 2.9. Суцільне прокопування стін з колон та брусу. 2.10. Часткова заміна обшивок засипок і плитних утеплювачів каркасних стін до 50 % загальної площі стін . 2.11. Заміна чи ремонт обшивки і утеплення дерев'яних цоколів. 2.12. Ремонт кам'яних цоколів дерев'них стін з перекладанням їх до 50 % загального обсягу. 2.13. Встановлення нових і заміна зношених затискачів стін з колод та брусу. 3. Перегородки 3.1. Ремонт переміна і заміна всіх видів зношених перегородок на більш прогресивні конструкції. 3.2. При проведенні капітального ремонту перегородок допускається часткове перепланування зі збільшенням загальної площі перегородок до 20 %. 4. Покрівлі і покриття 4.1. Заміна старих дерев'яних ферм покриття чи заміна їх на збірні залізобетонні. 4.2. Загальна чи часткова заміна балок ригелів прогонів. 4.3. Загальна чи часткова заміна старих металевих і залізобетонних ферм а також заміна металевих на збірні залізобетонні ферми. 4.4. Підсилення ферм при заміні типів покриття заміна деревоплити на збірний залізобетон холодного покриття на тепле тощо при підвішуванні підйомних пристроїв а також при корозії вузлів і інших елементів металевих і залізобетонних ферм. 4.5. Часткова чи загальна заміна кроков мауерлатів і риштування. 4.6. Ремонт несучих конструкцій світлових ліхтарів. 4.7. Ремонт пристроїв для відкривання переплетень світлових ліхтарів. 4.8. Часткова чи повна заміна старих елементів покриття а також заміна їх на більш прогресивні і довговічні. 4.9. Часткова більше ніж 20 % загальної площі покрівлі чи загальна зміна або заміна всіх елементів покрівлі. 4.10. Перебудова покрівлі в зв'язку з заміною матеріалу покрівлі. 4.11. Часткова чи загальна заміна настінних жолобів спусків і покриттів димових труб та інших виступних пристроїв над покрівлею. 5. Підкранові шляхи 5.1. Ремонт чи заміна підкранових балок шляхів балок підвісних кранів та шляхів. 5.2. Заміна окремих конструкцій чи перекриттів у цілому на більш прогресивні і довговічні конструкції. 6. Міжповерхові перекриття і підлоги 6.1. Ремонт чи заміна міжповерхових перекриттів. 6.2. Заміна окремих конструкцій чи перекриттів у цілому на більш прогресивні і довговічні конструкції. 6.3. Підсилення всіх видів міжповерхових і горищних перекриттів. 6.4. Часткова понад 10 % загальної площі підлоги в будівлі чи загальна заміна усіх видів підлоги і її основи. 6.5. Переобладнання підлоги при ремонті з заміною на міцніші і довговічніші матеріали. При цьому тип підлоги повинен відповідати вимогам норм і технічних умов для нового будівництва. 7. Вікна двері і ворота 7.1. Повна заміна старих віконних і дверних блоків а також воріт виробничих корпусів. 7.2. Заміна і підсилення усіх типів сходів і їх окремих елементів. 8. Внутрішні штукатурні облицювальні і малярні роботи 8.1. Відновлення штукатурки всіх приміщень і ремонт штукатурки в обсязі більше ніж 10 % загальної площі оштукатурених поверхонь. 8.2. Заміна облицювання стін в обсязі більше ніж 10 % загальної площі облицьованих поверхонь. 8.3. Загальне антикорозійне пофарбування металевих конструкцій. 9. Фасади 9.1. Ремонт і відновлення облицювання площею більше ніж 10 % облицьованої поверхні. 9.2. Повне чи часткове більше ніж 10% відновлення штукатурки. 9.3. Повне відновлення тяг карнизів поясів сандриків та ін. 9.4. Відновлення ліплень. 9.5. Загальне пофарбування стійкими сумішами. 9.6. Очищення фасадів піскоструминними апаратами. 9.7. Заміна балконних плит і огородження. 9.8. Заміна покриття виступних частин будівлі. 10. Печі 10.1. Повне перекладання усіх типів опалювальних печей димових труб і їх основ. 10.2. Переобладнання печей для спалювання в них вугілля і газу. 10.3. Повне перекладання кухонних плит. 11. Центральне опалення 11.1. Заміна окремих секцій і вузлів опалювальних котлів бойлерів котельних агрегатів чи повна заміна котельних агрегатів якщо котельний агрегат не є самостійним інвентарним об'єктом . 11.2. Ремонт і заміна розширювачів конденсаційних горщиків та іншого обладнання мережі. 11.3. Ремонт і перекладання фундаментів під котли. 11.4. Автоматизація котелень. 11.5. Переведення з пічного опалення на центральне. 11.6. Заміна опалювальних регістрів. 11.7. Приєднання будівель до теплофікаційної мережі при відстані від будівлі до мережі не більше 100 м . 12. Вентиляція 12.1. Часткова чи повна заміна повітроводів. 12.2. Заміна вентиляторів. 12.3. Перемотування і заміна електромоторів. 12.4. Заміна шиберів дефлекторів дросель-клапанів жалюзі. 12.5. Часткова чи повна заміна вентиляційних коробів. 12.6. Заміна калориферів. 12.7. Заміна агрегатів опалювальних. 12.8. Заміна фільтрів. 12.9. Заміна циклонів. 12.10. Заміна окремих конструкцій камер. 13. Водопровід і каналізація 13.1. Часткова чи повна заміна в середині будівлі трубопроводу включаючи вводи водопроводу і випуски каналізації. 13.2. Часткова або повна заміна ізоляції трубопроводів. 13.3. Заміна деталей або повна заміна насосних агрегатів систем підкачування. 13.4. Ремонт і заміна напірних баків. 14. Гаряче водопостачання 14.1. Заміна змійовиків і бойлірів. 14.2. Заміна трубопроводу деталей і в цілому насосних агрегатів баків та ізоляції трубопроводу. 15. Електричне освітлення та зв'язок 15.1. Заміна зношених ділянок мережі понад 10 % . 15.2. Заміна запобіжних щитків. 15.3. Ремонт і відновлення кабельних каналів. 15.4. При капітальному ремонті мережі допускається заміна світильників на інші типи звичайні на люмінесцентні . Для споруд 16. Водопровідно-каналізаційні споруди 16.1. Трубопроводи і арматура мережі 16.1.1. Часткова чи повна заміна антикорозійної ізоляції трубопроводу. 16.1.2. Заміна окремих ділянок трубопроводу внаслідок зношення труб без зміни діаметра труб. При цьому дозволяється заміна чавунних труб на сталеві керамічних на бетонні чи залізобетонні і навпаки але не допускається заміна азбестоцементних труб на металеві крім аварійних випадків . Протяжність ділянок мережі на яких допускається безперервна заміна труб не повинна перевищувати 200 м на 1 км мережі. 16.1.3. Заміна зношених фасонних частин засувок пожежних гідрантів вантузів клапанів водозабірних колонок чи ремонт їх з заміною зношених деталей. 16.1.4. Заміна окремих труб дюкерів. 16.2. Колодязі 16.2.1. Ремонт клітки колодязів. 16.2.2. Заміна люків. 16.2.3. Набивання нових лотків замість зруйнованих. 16.2.4. Заміна старих непридатних дерев'яних колодязів. 16.2.5. Відновлення штукатурки. 16.3. Водозабори і гідротехнічні споруди 16.3.1. Греблі дамби водоспуски канали 16.3.1.1. Зміна чи заміна кріплення берегів чи укосів в обсязі до 50 %. 16.3.1.2. Досипання укосів земляних споруд які опливли. 16.3.1.3. Заміна зрубів. 16.3.1.4. Відновлення захисного шару в підводних частинах залізобетонних споруд. 16.3.1.5. Заміна грат і сіток. 16.3.1.6. Ремонт і заміна щитових затворів. 16.3.2. Водяні свердловини 16.3.2.1. Побудова і розбирання бурової вишки або монтаж і демонтаж інвентарної бурової вишки. 16.3.2.2. Чищення свердловин від обвалів і замулення. 16.3.2.3. Витягування і встановлення нового фільтра. 16.3.2.4. Закріплення свердловини новою колонкою обсадних труб. 16.3.2.5. Заміна водопідйомних і повітряних труб. 16.3.2.6. Відновлення дебіту свердловини шляхом торпедування або промивання соляною кислотою. 16.3.2.7. Цементація міжтрубного простору і розбурювання цементу. 16.4. Очисні споруди 16.4.1. Ремонт і заміна повністю гідроізоляції. 16.4.2. Ремонт і відновлення штукатурки і залізнення. 16.4.3. Перекладання цегляних стін і перегородок до 20 % загального обсягу кладки в споруді . 16.4.4. Зашпарування протікання у залізобетонних бетонних і кам'яних стінах і днищах споруд з розбиранням бетону в окремих місцях і бетонуванням знову. 16.4.5. Суцільне торкретування стін споруд. 16.4.6. Ремонт дренажу навколо споруд. 16.4.7. Заміна люків резервуарів. 16.4.8. Заміна грат. 16.4.9. Заміна завантаження фільтрів біофільтрів аерофільтрів. 16.4.10. Заміна фільтрувальних пластин. 16.4.11. Заміна трубопроводу і арматури. 16.4.12. Перекладання дренажної системи мулових площадок. 17. Теплофікація 17.1. Канали і камери 17.1.1. Часткова чи повна заміна покриттів каналів і камер. 17.1.2. Часткова чи повна заміна гідроізоляції каналів і камер. 17.1.3. Часткове перекладання стінок цегляних каналів і камер до 20 % загальної поверхні стінок . 17.1.4. Часткове перекладання дренажних систем. 17.1.5. Ремонт днищ каналів і камер. 17.1.6. Відновлення захисного шару в залізобетонних конструкціях каналів і камер. 17.1.7. Заміна люків. 17.2. Тркубопроводи і арматура 17.2.1. Часткова або повна заміна теплової ізоляції трубопроводу. 17.2.2. Поновлення гідроізоляції трубопроводу. 17.2.3. Заміна окремих ділянок трубопроводу внаслідок зношення труб без збільшення діаметра труб. 17.2.4. Заміна фасонних частин засувок компенсаторів або їх ремонт із заміною зношених деталей. 17.2.5. Заміна рухомих і нерухомих опор. 18. Під'їзні та внутрішньозаводські залізничні шляхи 18.1. Земляне полотно 18.1.1. Розширення земляного полотна в місцях недостатньої ширини до нормальних розмірів. 18.1.2. Лікування земляного полотна в місцях зсувів розривів обвалів. 18.1.3. Відновлення всіх водовідвідних і дренажних пристроїв. 18.1.4. Відновлення всіх захисних і закріплювальних споруд. 18.1.5. Відновлення регуляційних споруд. 18.1.16. Виправлення досипання конусів мостів. 18.1.7. Заміна окремих конструкцій штучних споруд чи заміна їх на інші конструкції а також повна заміна труб і малих мостів якщо вони не є самостійними інвентарними об'єктами а входять до складу земляного полотна . 18.2. Верхня будова шляху 18.2.1. Очищення баластового шару чи оновлення баласту з доведенням баластової призми до розмірів що встановлені нормами для даного типу шляху. 18.2.2. Заміна непридатних шпал. 18.2.3. Заміна зношених рейок. 18.2.4. Заміна непридатних кріплень. 18.2.5. Виправлення кривих. 18.2.6. Ремонт стрілочних переводів із заміною окремих елементів і перевідних брусів. 18.2.7. Заміна стрілочних переводів. 18.2.8. Ремонт мостового полотна. 18.2.9. Заміна настилу переїздів чи заміна дерев'яного настилу на залізобетонний. 18.3. Штучні споруди мости тунелі труби 18.3.1. Часткова заміна елементів чи повна заміна зношених прогонових споруд. 18.3.2. Часткове перекладання кам'яних і цегляних опор до 20 % загального обсягу . 18.3.3. Ремонт бетонних опор до 15 % обсягу . 18.3.4. Торкретування поверхні опор. 18.3.5. Улаштування на опорах підсилювальних залізобетонних оболонок. 18.3.6. Ремонт чи повна заміна ізоляції. 18.3.7. Заміна мостових брусків. 18.3.8. Заміна протиугінних брусків. 18.3.9. Заміна дерев'яного настилу. 18.3.10. Заміна настилу іх залізобетонних плит. 18.3.11. Заміна контррейок. 18.3.12. Заміни пошкодженних елементів дерев'яних мостів за винятком паль. 18.3.13. Заміна дерев'яних пакетів на залізобетонні прогонові споруди. 8.3.14. Часткове перекладання кам'яної і цегляної кладки склепіння і стін тунелів. 18.3.15. Нагнітання цементного розчину за обробку тунелю. 8.3.16. Ремонт і заміна дренажних пристроїв тунелю. 18.3.17. Перекладання оголовки труб. 18.3.18. Заміна елементів дерев'яних труб до 50 % обсягу деревини . 18.3.19. Заміна елементів залізобетонних чи бетонних труб до 50 % обсягу . 19. Автомобільні шляхи 19.1. Земляне полотно 19.1.1. Лікування земляного полотна в місцях зсувів обвалів розмивів і вирів. 19.1.2. Відновлення всіх водовідвідних і дренажних пристроїв. 19.1.3. Відновлення всіх захисних і закріплювальних споруд земляного полотна. 19.1.4. Заміна окремих конструкцій штучних споруд чи заміна їх на інші конструкції а також повна заміна труб і малих мостів якщо вони не є самостійними інвентарними об'єктами а входять до складу земляного полотна чи дороги як єдиного цілого інвентарного об'єкта . 19.2. Дорожній одяг 19.2.1. Вирівнювання і заміна окремих цементно-бетонних плит. 19.2.2. Укладання на цементно-бетонному покритті вирівнювального шару із асфальтобетону. 19.2.3. Улаштування асфальтобетонного покриття на дорогах з цементно-бетонним покриттям. 19.2.4. Заміна цементно-бетонного покриття на нове. 19.2.5. Підсилення асфальтобетонного покриття. 19.2.6. Переобладнання щебеневих і гравійних покриттів. 19.2.7. Перемощування мостових. 19.2.8. Профілювання грунтових доріг. 19.3. Мости труби 19.3.1. Часткове перекладання кам'яних і цегляних опор до 20 % загального обсягу . 19.3.2. Ремонт бетонних опор до 15 % загального обсягу . 19.3.3. Заміна пошкоджених елементів дерев'яних мостів за винятком паль. 19.3.4. Заміна дерев'яного чи залізобетонного настилу а також заміна дерев'яного настилу на залізобетонний. 19.3.5. Повна зміна чи заміна прогонових споруд. 19.3.6. Перекладання оголовків труб. 19.3.7. Заміна елементів дерев'яних залізобетонних чи бетонних труб до 50 % обсягу . 19.4. Площадки для автомобілів дорожньо-будівних і інших машин складські площадки а також площадки хлібоприймальних пунктів 19.4.1. Ремонт і відновлення водовідвідних споруд лотків кюветів . 19.4.2. Перемощування булижних площадок. 19.4.3. Переобладнання щебеневих і гравійних покриттів площадок. 19.4.4. Ремонт бетонних площадок із вкладанням вирівнювального шару бетону. 19.4.5. Вирівнювання і заміна окремих цементно-бетонних плит. 19.4.6. Покриття асфальтобетоном площадок. 20. Електричні мережі і зв'язок 20.1. Зміна і заміна непридатної арматури. 20.2. Заміна гачків і траверси. 20.3. Заміна дротів. 20.4. Ремонт і заміна кінцевих і з'єднувальних кабельних муфт. 20.5. Ремонт і заміна заземлювальних пристроїв. 20.6. Заміна опор до 30 % на 1 км . 20.7. Встановлення кабельних колодязів. 21. Інші споруди 21.1. Ремонт заміна на інші опори естакад для повітряної прокладки трубопроводів. 21.2. Ремонт чи заміна площадок сходів і огорожі естакад для повітряної прокладки трубопроводу. 21.3. Ремонт чи заміна окремих колон до 29 % кранових естакад. 21.4. Ремонт чи заміна підкранових балок кранових естакад. 21.5. Ремонт галерей і естакад паливоподачі котельних і газогенераторних підстанцій із заміною до 20 % конструкцій без заміни фундаментів. 21.6. Зміна чи повна заміна дерев'яних стовпів огорожі тину . 21.7. Ремонт чи заміна окремих бетонних і залізобетонних стовпів до 20 % і огорожі паркану . 21.8. Ремонт окремих ділянок заповнень між стовпами тину до 40 % . 21.9. Ремонт окремих ділянок суцільних кам'яних тинів до 20 % . 21.10. Ремонт окремих ділянок суцільних глинобитних тинів до 40 % . 21.11. Ремонт димових труб зі зміною чи заміною футерування із встановленням обручів з відновленням захисного шару залізобетонних труб. 21.12. Ремонт і заміна окремих ланок металевих димових труб. 21.13. Ремонт золошлаковідводів з повною заміною окремих ланок трубопроводу без збільшення діаметра . 21.14. Ремонт завантажувальних платформ з повною заміною дерев'яного настилу вимощення чи асфальту. Заміна окремих опор чи ділянок підпірних стін до 20 % . Якщо розвантажувальна площадка є частиною складського об'єкта рампа то допускається повна заміна всіх конструкцій. Додаток 6 до пункту 3.14 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Приблизна періодичність проведення капітального ремонту виробничих будівель № п/п Капітальні будівлі Періодичність капітальних ремонтів у роках за нормальних умов в агресивному середовищі при перезволоженні при вібраційних навантаженнях 1 Залізобетонний чи металевий каркас з заповненням каркасу кам'яними матеріалами панелями 20 15 6 2 Кам'яні стіни з штучних каменів чи великоблочні колони та стовпи залізобетонні чи цегляні з залізобетонним перекриттям 15 10 6 3 Те саме що у графі 2 але з дерев'яним перекриттям 12 10 6 4 Стіни з полегшеною кам'яною кладкою колони і стовпи цегляні чи залізобетонні перекриття залізобетонні 12 10 5 5 Стіни з полегшеною кам'яною кладкою колони і стовпи цегляні чи дерев'яні перекриття дерев'яні 10 8 5 6 Дерев'яні з брусковими чи рубленими стінами з колод 10 8 5 7 Дерев'яні каркасні і щитові а також глинобитні сирцеві і саманні 8 6 5 Додаток 7 до пункту 3.14 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Приблизна періодичність проведення капітального ремонту конструктивних елементів виробничих будівель № п/п Назва конструктивних елементів Приблизна періодичність капітального ремонту в роках для різних умов експлуатації за нормальних умов в агресивному середовищі при перезволоженні при вібраційних навантаженнях 1 2 3 4 5 1 Фундаменти: залізобетонні і бетонні бутові і цегляні дерев'яні стільці 50-60 40-50 10-15 25-30 20-25 8-12 15-20 12-15 10-12 2 Стіни: кам'яні з штучних матеріалів кам'яні з полегшеною кладкою дерєв'яні рубані дерев'яні каркасні і щитові глинобитні сирцеві і саманні 20-25 12-15 15-20 12-15 8-10 15-18 8-12 12-15 8-12 6-8 12-15 10-12 15-18 10-12 6-8 3 Колони стояки фахверку: металеві залізобетонні цегляні дерев'яні на обв'язці дерев'яні на землі 50-60 50-60 20-25 15-18 10-15 40-45 40-45 15-18 10-15 8-12 40-50 35-40 12-15 10-12 10-12 4 Ферми балки ригелі прогони: металеві залізобетонні дерев'яні 25-30 20-25 15-20 15-20 15-20 12-15 20-25 15-20 12-15 5 Перекриття: залізобетонні дерев'яні 20-25 15-20 16-18 12-15 15-20 12-15 6 Підкранові балки і шляхи підвісних кранів 8-10 5-6 4-5 7 Покрівлі: металеві шиферні черепичні рулонні мастикові 10-15 15-20 15-20 10-15 8-10 5-8 15-20 15-20 10-15 8-10 10-12 12-15 12-15 8-10 8-10 8 Підлоги: металеві цементні та бетонні керамічні торцеві асфальтові дощаті паркетні з лінолеуму 20-25 5-8 15-20 10-12 6-8 6-10 8-10 5-6 --- 2-5 12-15 8-10 6-8 6-8 6-8 5-6 15-20 4-5 10-12 10-12 6-8 6-8 8-10 5-6 9 Отвори: переплетення металеве переплетення дерев'яне двері ворота 30 15 10 8 20 10 10 8 25 12 10 8 10 Внутрішня штукатурка 15 10 6 11 Штукатурка фасадів 10 10 6 12 Центральне опалення 15 12 10 13 Вентиляція 10 5 8 14 Водопровід каналізація і гаряче водопостачання 15 Електроосвітлення 15 12 12 16 Гідроізоляційне та антикорозійне пофарбування 8-10 4-6 6-8 Додаток 8 до пункту 3.14 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Приблизна періодичність проведення капітального ремонту споруд виробничого призначення № п/п Назва споруд Періодичність капітальних ремонтів у роках 2 2 3 1. Водопровідно-каналізаційні споруди 1.1. Трубопроводи 1.1.1. Трубопроводи чавунні 20 1.1.2. Трубопроводи сталеві 15 1.1.3. Трубопроводи азбестобетонні 10 1.1.4. Колодязі залізобетонні бетонні та цегляні 10 1.1.5. Колодязі дерев'яні 5 1.1.6 Водозабірні колонки 4 1.1.7. Арматура 5 1.2. Водозабори і гідротехнічні споруди 1.2.1. Греблі дамби канали 15-25 1.2.2. Водяні свердловини 4-5 1.3. Очисні споруди водопроводу 1.3.1. Змішувачі камери реакції відстійники фільтри 6 1.3.2. Освітлювачі 3 1.3.3. Підземні резервуари і водонапірні башти 8 1.3.4. залізобетонні 4 1.3.5. Бризкальні басейни градирні залізобет-онні 3 1.3.6. Градирні дерев'яні 5 1.3.7. Водонапірні башти дерев'яні водонапірні башти кам'яні 8 1.4. Очисні споруди каналізації 1.4.1. Пісковловлювачі і відстійники цегляні 4 1.4.2. Пісковловлювачі відстійники метантенки аеротенки аерофільтри залізобетонні 6 1.4.3. Мулові та піщані площадки 4 1.4.4. Поля фільтрації і поля зрошування 6 2. Теплофікація 2.1. Трубопроводи 15 2.2. Канали і камери 5 2.3. Арматура 5 3. Підземні та внутрішньозаводські залізничні шляхи 3.1. Земляне полотно 3.1.1. Кювети і канави в м'яких грунтах 2-3 3.1.2. Кювети і канави у скельових грунтах 8-10 3.1.3. Лотки швидкотоки дерев'яні 4-6 3.1.4. Лотки швидкотоки кам'яні і бетонні 6-10 3.1.5. Стінки підпірні 18-25 3.1.6. Дренажні споруди 8-12 3.1.7. Дернування у клітинку 3-5 3.1.8. Бруківка 5-6 3.1.9. Фашини 2-3 3.1.10. Кам'яні відсипки 6-8 3.1.11. Дамби і греблі земляні 12-15 3.1.12. Дамби і греблі кам'яні і бетонні 18-20 3.1.13. Дамби і греблі дерев'яні 8-10 3.1.14. Фільтрувальні насипи 8 3.2. Штучні споруди шляху 3.2.1. Мости капітальні-кам'яні чи бетонні опори з металевими чи залізобетонними прогоновими спорудами: а опори ремонт 40 б прогонові споруди заміна 50-60 в суцільна заміна мостових брусів 15 г заміна дерев'яного настилу 8 д заміна пошкоджених елементів металевих прогонових споруд 25-30 3.2.2. Мости дерев'яні заміна пошкоджених елементів 5 3.2.3. Тунелі: а ремонт дренажних пристроїв б ремонт інших конструкцій 3.2.4. Труби: а ремонт оголовків 20 б ремонт кам'яних бетонних залізобетонних і металевих труб 30-50 в ремонт дерев'яних труб 5 4. Автомобільні шляхи 4.1. Земляне полотно 4.1.1. Земляне полотно в місцях зсувів обвалів і вирів 3-4 4.1.2. Водопровідні і дренажні пристрої 3-5 4.1.3. Захисні і закріплювальні споруди 4-6 4.1.4. Малі штучні споруди кам'яні і бетонні 15-20 4.1.5. Малі штучні споруди дерев'яні 4-5 4.2. Дорожній одяг 4.2.1. Цементобетонний 10-14 4.2.2. Асфальтобетонний 4-8 4.2.3. Чорний 4-8 4.2.4. З необробленого щебеню 3-5 4.2.5. Мостові 8-12 4.2.6. Гравійні 3-5 4.2.7. Грунтові поліпшені 3-4 4.2.8. Грунтові профільовані 2 4.2.9. Інші 2 4.3. Штучні споруди 4.3.1. Мости капітальні кам'яні чи бетонні опори з металевими чи залізобетонними прогоновими спорудами: а опори ремонт 40 б прогонові споруди заміна 50-60 в заміна пошкоджених елементів металевих прогонових споруд 25-30 г настил дерев'яний заміна 6-8 д плита залізобетонна ремонт 25-30 4.3.2. Мости дерев'яні заміна пошкоджених елементів 5 4.3.3. Тунелі: а ремонт дренажних пристроїв 15-20 б ремонт інших конструкцій 30-50 5. Інші споруди 5.1. Естакади для повітряної прокладки трубопроводів 8-15 5.2. Естакади кранові 10-14 5.3. Галереї і естакади паливоподачі 10-16 5.4. Огородження кам'яні бетонні і залізобетонні 10-14 5.5. Те саме дерев'яні 6-8 5.6. Те саме глинобитні 4-6 5.7. Димові труби кам'яні і залізобетонні 20-30 5.8. Димові труби металеві 10-15 5.9. Завантажувально-розвантажувальні платформи дерев'яні 6-8 5.10. Те саме кам'яні бетонні і залізобе- тонні 8-12 5.11. Бензоколонки 3 Додаток 9 до пункту 6.1 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд Кошторис на капітальний ремонт Підстава креслення дефектні відомості опис робіт Кошторисна вартість Складено в цінах на рік Балансова вартість об'єкта який ремонтується № п/п Обгрунтування № одиничних розцінок шифр кошторисних норм і інш. Назва видів робіт конструктивних елементів Одиниці виміру Кількість Вартість одиниці виміру Загальна вартість Заст. головного інженера підприємства організації з капітального ремонту чи інша посадова особа особа що очолює службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підпис Начальник цеху підпис Склав підпис Додаток 10 до пункту 6.1 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд назва підриємства Зведений опис робіт з капітального поточного ремонту станом на " " 200 р. № п/п Назва робіт Одиниці виміру Кількість Ціна Вартість Додатки ? ? ? ? ? 2.4. ГОЛОВНА ОРГАНІЗАЦІЯ З КООРДИНАЦІЇ ДІЙ ПІДГОТОВКИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ І З ПИТАНЬ ОБСТЕЖЕНЬ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ НАДІЙНОСТІ Й БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ Затверджено наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України 27.11.97 № 32/288. Із змінами № 184/140 від 28.07.99 1. Загальні положення 1.1. Це Положення визначає права та обов'язки головної організації з координації дій підготовки нормативних документів і з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд далі ГКНО яка створюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж" та з наказом Держкоммістобудування Держнаглядохоронпраці та Держжитлокомунгоспу України від 8 липня 1997 р. № 108/177/49 "Про заходи з виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд та інженерних мереж". 1.2. Орендне підприємство Науково-дослідний інститут будівельного виробництва ОП НДІБВ затверджено ГКНО вищезгаданим наказом від 8 липня 1997 р. № 108/177/49. 1.3. ГКНО здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України державних ліцензій на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва УК N 00422 та УК № 00423 керівних документів Держбуду України нормативно-методичних документів з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд Держбуду та інших міністерств і інших органів виконавчої влади. 1.4. Звільнення від обов'язків ГКНО здійснюється за рішенням Держбуду та Держнаглядохоронпраці України в установленому порядку. 1.5. Діяльність ГКНО проводиться за рахунок: * коштів бюджету України які виділяються на координацію дій розробку нормативних документів на проведення робіт з обстеження та паспортизації будівель і споруд на проектування підсилення відбудови заміни окремих конструкцій чи реконструкції будівель та споруд в цілому далі проектування у складі соціально-економічних і науково-технічних програм і проектів на ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд; * коштів що отримані за прямими договорами з замовниками на виконання робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд і проектування; * коштів позабюджетних фондів міністерств відомств на роботи які включені до плану проведення обстежень і паспортизації будівель та споруд і проектування; * пайових коштів зацікавлених підприємств для проведення робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд і проектування. 1.6. Кошти які отримані ГКНО за виконані роботи використовуються на утримання підрозділів спеціалістів та на розвиток діяльності ГКНО. 2. Права ГКНО 2.1. Розробляти інструктивні та нормативно-методичні документи з питань обстежень і паспортизації будівель та споруд і проектування. 2.2. Розробляти технічні завдання на створення нормативних документів та посібників до них. 2.3. Проводити експертизу існуючої нормативної документації та подавати до державних органів пропозиції щодо розробки нових нормативних документів з питань обстежень і паспортизації будівель та споруд і проектування. 2.4. Проводити науково-дослідні та проектні у відповідності з ліцензією роботи з обстеження підсилення відбудови заміни окремих конструкцій та реконструкції будівель та споруд у цілому. 2.5. Планувати та розробляти методичні документи з питань підвищення кваліфікації кадрів та проводити навчання спеціалістів підприємств з нагляду за технічним станом будівель та споруд і спеціалістів проектних науково-дослідних та будівельних організацій з обстеження та паспортизації будівель та споруд і проектування. 2.6. Погоджувати утворення спеціалізованих організацій з проведення обстеженнь і паспортизації існуючих будівель та споруд далі СО . 2.7. Створити та вести комп'ютерний реєстр СО і надавати довідки щодо їх переліку та профілю. 2.8. Здійснювати контроль за діяльністю СО з питань обстеження і паспортизації будівель та споруд і проектування. 2.9. Звертатися до відповідних органів з пропозицією про вилучення СО із затвердженого переліку організацій які мають право на проведення обстежень і паспортизації будівель та споруд якщо СО не виконує обов'язки відповідно до "Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації" затвердженої наказом Держбуду і Держохпронпраці України від 27.11.97 № 32/288 . 2.10. Проводити консультаційне обслуговування СО. 2.11. Проводити наукову обробку в тому числі на міжвідомчій основі інформації що надходять до ГКНО: аналізувати та узагальнювати досвід обстеження та паспортизації будівель та споруд; збирати накопичувати та обробляти статистичні дані щодо їх експлуатації; розробляти та доповнювати відповідні рекомендації з обстеження та паспортизації; враховувати експлуатаційні вимоги різних видів виробництва при проектуванні реконструкції будівель та споруд. 2.12. Розглядати скарги та приймати рішення зі спірних питань обстеження та паспортизації будівель та споруд. 2.13. Проводити обстеження та паспортизацію будівель та споруд. 2.14. Видавати експертні висновки на право експлуатації будівель та споруд. 2.15. Контролювати виконання приписів щодо підсилення відбудови заміни будівельних конструкцій реконструкції чи припинення експлуатації будівель та споруд наведених в експертному висновку. 2.16. У разі невиконання приписів щодо закриття не придатних до нормальної експлуатації або аварійних будівель та споруд які були надані ГКНО звертатися у відповідні інстанції з пропозиціями про скасування ліцензій на виробничу діяльність та застосування санкцій відповідно до чинного законодавства України. 2.17. Для здійснення контролю за аварійно небезпечними будівлями та спорудами звертатися з пропозиціями до державних наглядових органів. 2.18. Взаємодіяти з державними органами щодо виявлення будівель та споруд які підлягають обов'язковому обстеженню з точки зору надійності конструкцій та можливості подальшої безпечної експлуатації. 2.19. Відвідувати об'єкти які внесені до Реєстру аварійно небезпечних будівель та споруд з метою контролю проведених відновлювальних робіт або консервації. 2.20. Залучати за субпідрядом до виконання робіт пов'язаних з обстеженням та паспортизацією будівель та споруд інші організації які мають ліцензії на виконання цих робіт а також акредитовані спеціалізовані лабораторії та висококваліфікованих спеціалістів. 2.21. Представляти Держбуд України за його дорученням в інших організаціях з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд. 2.22. Звертатися до відповідних організацій з питань надання інформації з проблем обстеження та паспортизації будівель та споруд і ведення реєстру. 2.23. Брати в установленому порядку участь у роботах з міжнародного співробітництва з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд і проектування. 3. Обов'язки ГКНО 3.1. Координувати визначати та погоджувати основні напрямки та програми науково-дослідних робіт технічні завдання на нормативні документи з підсилення і відбудови конструкцій та основ обстеження та оцінки технічного стану реконструкції будівель та основ їх паспортизації та ведення реєстру в сфері управління Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України. 3.2. Контролювати виконання положень інструктивних та нормативних документів з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд. 3.3. Вести реєстр аварійно небезпечних виробничих будівель та споруд який повинен містити дані з паспортів їх технічного стану і реалізуватися у вигляді комп'ютерної бази даних. 3.4. Надавати відповідним органам актуальну інформацію щодо складу та змісту реєстру яка відібрана і згрупована у відповідності з поточними потребами. 3.5. Сповіщати відповідні державні органи про будівлі та споруди не придатні до нормальної експлуатації чи аварійні. 3.6. Разом з власником будівлі споруди за результатами обстежень оформляти доповнювати та вносити зміни до Паспорта технічного стану будівлі споруди на якій ГКНО були проведені обстеження. 3.7. Вести облік будівель та споруд на яких були проведені обстеження та паспортизація. 3.8. Надавати до Держнаглядохоронпраці інформацію про будівлі і споруди які перебувають в аварійно небезпечному стані. 4. Відповідальність ГКНО. 4.1. При невиконанні своїх обов'язків зазначених у пунктах 3.1 3.8 цього Положення ГКНО може бути позбавлена свого статусу спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці. 4.2. Усі спірні питання щодо правового статусу ГКНО вирішуються у судовому порядку. ? ? ? ? ? 2.5. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ПРОВЕДЕННЯ ОБСТЕЖЕНЬ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЇ ІСНУЮЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ НАДІЙНОСТІ Й БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ Затверджено наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України 27.11.97 № 32/288. Із змінами 1. Загальні положення 1.1. Це Положення визначає права обов'язки та вимоги до спеціалізованих організацій з проведення обстежень та паспортизації будівель та споруд далі СО які створюються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель споруд таінженерних мереж" та наказом від 8 липня 1997 р. № 108/177/49 "Про заходи з виконання постанови КМ України від 5 травня 1997 р. № 409" по Держкоммістобудуванню Держнаглядохоронпраці Держжитлокомунгоспу України. 1.2. СО створюється для проведення обстежень визначення технічного стану і виявлення аварійно небезпечних будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності та безпечної експлуатації з подальшою паспортизацією. 1.3. СО створюється наказом по Держбуду України за погодженням з Держнаглядохоронпраці України на базі науково-дослідних проектних будівельних та інших організацій будь-яких форм власності і які мають ліцензії на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва зокрема на обстеження будівельних конструкцій за поданням відомства якому ця організація підпорядковується і погодженням головної організації з координації дій підготовки нормативних документів і з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд далі ГКНО . СО призначається на строк дії ліцензії. 1.4. СО здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України і нормативно-методичних документів з питань обстеження та паспортизації будівель та споруд Держбуду та інших міністерств і відомств України. 1.5. СО здійснює свою діяльність тільки з видів робіт що вказані в затвердженому Переліку спеціальних видів робіт який є невід'ємним додатком до ліцензії. 1.6. Звільнення від обов'язків СО здійснюється за рішенням Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України в установленому пунктом 4.1. цього Положення порядку. 1.7. Діяльність СО проводиться за рахунок: * коштів що отримані за прямими договорами із замовниками на виконання робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд; * коштів позабюджетного фонду міністерств відомств на проведення робіт які включені до плану проведення обстежень та паспортизації будівель та споруд; * пайових коштів зацікавлених підприємств для проведення робіт пов'язаних з обстеженням та паспортизацією будівель та споруд які включені до плану робіт СО; * коштів бюджету України які виділяються на проведення робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд у складі соціально-економічних і науково-технічних програм і проектів які передаються до СО за договорами субпідряду з ГКНО. 1.8. Кошти отримані СО за виконані роботи використовуються на утримання підрозділів та спеціалістів СО та на розвиток діяльності СО. 2. Право СО СО у відповідності з ліцензією на виконання спеціальних видів робіт має право: 2.1. Проводити обстеження і паспортизацію будівель та споруд а також надавати експертні висновки. 2.2. Проводити контроль та вимагати виконання приписів які наведені в експертному висновку щодо підсилення відновлення чи заміни будівельних конструкцій реконструкції чи припинення експлуатації будівель та споруд. 2.3. У разі невиконання приписів щодо закриття не придатних до нормальної експлуатації або аварійних будівель та споруд які були надані СО звертатися у відповідні інстанції з пропозиціями про скасування ліцензій на виробничу діяльність та застосування санкцій відповідно до чинного законодавства України. 2.4. Для здійснення контролю за аварійно небезпечними будівлями та спорудами звертатися з пропозиціями до державних наглядових органів. 2.5. Взаємодіяти з державними органами щодо виявлення будівель та споруд які підлягають обов'язковому обстеженню з точки зору надійності конструкцій та можливості подальшої безпечної експлуатації. 2.6. Залучати за субпідрядом до виконання робіт пов'язаних з обстеженням і паспортизацією будівель та споруд інші організації які мають ліцензії на виконання цих робіт а також акредитовані спеціалізовані лабораторії та висококваліфікованих спеціалістів. 2.7. Проводити науково-дослідні та проектні у відповідності з ліцензією роботи з обстеження підсилення заміни та реконструкції будівель та споруд. 2.8. Надавати пропозиції до планування підготовки і внесення змін та відміни інструктивних та нормативно-методичних документів з питань обстежень будівель та споруд. Згідно із завданням ГКНО брати участь у розробці нормативних документів та посібників до них. 2.9. Безперешкодно відвідувати на правах наглядових служб об'єкти на яких цією СО були проведені обстеження і які внесені до реєстру аварійно небезпечних будівель та споруд. 3. Обов'язки СО СО зобов'язана: 3.1. Разом з власником будівлі споруди за результатами обстежень оформляти доповнювати чи вносити зміни до Паспорта технічного стану будівлі споруди . 3.2. В експертному висновку про технічний стан будівлі споруди встановлювати строки виконання приписів з підсилення відновлення чи заміни будівельних конструкцій або реконструкції будівлі споруди в цілому. 3.3. Контролювати виконання приписів що надані в експертному висновку для будівель споруд які не придатні до нормальної експлуатації або аварійні. 3.4. Вести облік будівель та споруд на яких були проведені обстеження та паспортизація. 3.5. Сповіщати територіальні управління Держнаглядохоронпраці та органи виконавчої влади на території яких розташовані об'єкти що паспортизуються про аварійно небезпечні будівлі та споруди третьої та четвертої категорій технічного стану які були виявлені під час обстежень та паспортизації. 3.6. Надавати ГКНО для внесення до реєстру аварійно небезпечних будівель та споруд паспорти технічного стану на об'єкти які не придатні до нормальної експлуатації чи перебувають в аварійному стані. 3.7. Надавати ГКНО у відповідній формі інформацію про зміни чи доповнення до Паспорта технічного стану будівлі споруди яка була в не придатному до нормальної експлуатації або аварійному стані після виконання приписів з підсилення відбудови заміни окремих конструкцій чи реконструкції будівлі споруди в цілому. 3.8. Надавати ГКНО у відповідній формі коротку сигнальну інформацію про всі будівлі та споруди на яких були проведені обстеження і паспортизація. 3.9. За вимогою ГКНО надавати інформацію про будівлі та споруди які були обстежені методи та засоби проведення обстежень та іншу технічну інформацію. 3.10. Звертатися до ГКНО для вирішення суперечок з питань обстежень та паспортизації якщо СО не знайшла спільної думки з власником будівлі чи споруди. 4. Відповідальність СО 4.1. Якщо СО неякісно виконує роботи з обстеження і паспортизації будівель та споруд з метою забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації а також не виконує обов'язків які зазначені в цьому Положенні то вона може бути ліквідована відповідно до пункту 1.6 цього Положення спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці за поданням ГКНО. 5. Вимоги до СО та спеціалістів які працюють у ній 5.1. СО повинна мати державну ліцензію України на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва; зокрема на обстеження будівельних конструкцій коди 5.02.01 та 5.02.02 . 5.2. У складі СО для виконання робіт передбачених ліцензією мають бути акредитовані Держстандартом України лабораторії для визначення параметрів потрібних характеристик матеріалів і конструкцій як у межах лабораторії так і на об'єктах. За відсутності таких лабораторій СО може залучати акредитовані лабораторії інших організацій. 5.3. Для безпосереднього виконання робіт з обстеження і паспортизації будівель та споруд повинні залучатися висококваліфіковані дипломовані спеціалісти з цих питань. 6. Перелік обов'язкових підрозділів які входять до складу СО 6.1. Акредитовані лабораторії для проведення оглядів обстежень та оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель та споруд у відповідності із затвердженим Переліком спеціальних видів робіт який є невід'ємним додатком до ліцензії а також для визначення параметрів потрібних характеристик матеріалів і конструкцій. 6.2. Підрозділ метрології та стандартизації для забезпечення проведення обстежень засобами вимірювання випробування та контролю які атестовані та перевірені в органах Держстандарту України а також нормативними документами з питань обстежень які проводяться. 6.3. Підрозділ для ведення обліку та збереження документації щодо об'єктів на яких були проведені обстеження та паспортизація. ? ? ? ? ? З М І С Т Р о з д і л 1. Правова основа техногенної безпеки 1.1. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні 1.1. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. 1.3. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. 1.2. Закон України Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру 1.3. Закон України Про пожежну безпеку 1.4. Закон України Про охорону праці 1.5. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів 1.6. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання Р О З Д І Л 2. ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ З ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ. 2.1. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва ДБН В.1.1-7-2002. 1. Загальні положення. 2. Пожежно-технічна класифікація. 3. Обмеження поширення пожежі між будинками 4. Обмеження поширення пожежі в будинках 5. Забезпечення безпечної евакуації людей 6. Забезпечення гасіння пожежі та проведення пожежно-рятувальних робіт 7. Основні інженерно-технічні засоби захисту від пожежі. Додатки. 2.2. Обстеження оцінка технічного стану та паспортизація виробничих будівель і споруд 2.3. Безпечна та надійна експлуатація виробничих будівель і споруд 2.4. Методические рекомендации по обследованию некоторых частей зданий сооружений и их конструкций 2.5. Головна організація з координації дій підготовки нормативних документів і з питань обстежень та паспортизації будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації.................................. 2.6. Спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації. 2.7. Специализированные организации которые имеют право на обследование и паспартизацию существующих зданий сооружений и инженерных сетей. 2.7.1. Доповнення до Переліку спеціалізованих організацій рекомендованих для виконання робіт з обстеження та паспортизації існуючих будівель споруд та інженерних мереж 2.7.2. Доповнення до Переліку спеціалізованих організацій рекомендованих для розробки проектів підсилення відновлення конструкцій та основ будівель і споруд".. 2.8. Организации рекомендованные для разработки проектов усиления и восстановления конструкций и оснований зданий и сооружений. 2.8.1. Доповнення до Переліку спеціалізованих організацій рекомендованих для виконання робіт з обстеження та паспортизації існуючих будівель споруд та інженерних мереж 2.8.2. Доповнення до Переліку спеціалізованих організацій рекомендованих для розробки проектів підсилення відновлення конструкцій та основ будівель і споруд. ? Наводяться в разі потреби визначення особливостей будівлі споруди . ?? ?? ?? ?? 1