НАПБ 01.038-2001

НАПБ 01.038-2001 Правила проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2001 р. № 164. ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМАТИЧНИХ УСТАНОВОК АЕРОЗОЛЬНОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ НАПБ 01.038-2001 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 1.1. Правила проектування та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння далі-Правила розповсюджуються на проектування монтаж та експлуатацію автоматичних установок аерозольного пожежогасіння із використанням твердопаливних генераторів вогнегасного аерозолю далі - АУАП що призначені для локалізації або ліквідації пожеж об ємним способом у будівлях спорудах та приміщеннях. Правила не розповсюджуються на автоматичні установки аерозольного пожежогасіння в яких використовується аерозоль системи газ - твердий діоксид вуглецю газ - дрібнорозпилена вода. Вимоги Правил обов’язкові для підприємств організацій а також громадян що здійснюють проектні та монтажні роботи з АУАП їх експлуатацію та обслуговування незалежно від форм власності та підпорядкування. Правила встановлюють загальні вимоги до проектування монтажу та експлуатації АУАП на об’єктах різного призначення незалежно від виду їх діяльності та форм власності за винятком об’єктів по виготовленню і зберіганню вибухових речовин та інших будівель і споруд вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах. 1.2. Під час проектування монтажу та експлуатації АУАП слід також керуватися стандартами в тому числі ГОСТ 12.1.004-91 ГОСТ 12.3.046-91 будівельними нормами в тому числі ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд Правилами пожежної безпеки в Україні Правилами улаштування електроустановок ПУЕ ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Переліком однотипних за призначенням об єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації Типовими правилами технічного утримування установок пожежної автоматики іншими нормативними актами виходячи із галузі їх застосування що регламентують вимоги до проектування монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння. Терміни та визначення що використовуються у цих Правилах наведено за ДСТУ 2272-93 ДСТУ 2273-93. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цих правилах використовуються посилання на такі документи: НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 №400; ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни та визначення; ДСТУ 2273-93 Пожежна техніка. Терміни та визначення; ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования; ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности; ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание; ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности; ГОСТ 12.3.046-91 Установки пожаротушения автоматические. Общие технические требования; ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров; ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка; ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд; ДБН А.2.2-3-97 Склад порядок розроблення погодження і затвердження проектної документації для будівництва; СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы; НАПБ Б.07.005-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности ОНТП 24-86; Перелік однотипних за призначенням об єктів які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації затверджений та введений в дію наказом МВС України від 20.11.97 за №779; Правила улаштування електроустановок ПУЕ ; ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Таблиця 1 № п/п Термін Визначення 1 2 3 1 Ліквідація пожежі Дії спрямовані на остаточне припинення горіння а також на виключення можливості його повторного виникнення ДСТУ 2272-93 2 Локалізація пожежі Дії спрямовані на запобігання можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними силами та засобами ДСТУ 2272-93 3 Автоматична установка пожежогасіння Установка пожежогасіння з автоматичним способом приведення в дію ДСТУ 2273-93 4 Установка об ємного пожежогасіння Установка пожежогасіння для створення середовища яке не підтримує горіння в об ємі що захищається ДСТУ 2273-93 5 Автоматична установка аерозольного пожежогасіння АУАП Автоматична установка об’ємного пожежогасіння на основі генераторів вогнегасного аерозолю з електричним запуском з застосуванням автоматичних засобів виявлення пожежі у якій як вогнегасна речовина використовується вогнегасний аерозоль 6 Автономна установка аерозольного пожежогасіння Установка аерозольного пожежогасіння що здійснює функції виявлення та гасіння пожежі незалежно від зовнішніх джерел живлення систем управління та не пов язана з установкою пожежної сигналізації 7 Генератор вогнегасного аерозолю ГВА Пристрій для одержання вогнегасного аерозолю з заданими параметрами та подавання його у захищуване приміщення Продовження таблиці 1 1 2 3 8 Аерозольутворююча сполука АУС Композиція спеціального складу яка здатна до самостійного горіння без доступу повітря з утворенням вогнегасного аерозолю 9 Вогнегасний аерозоль Продукти генерації аерозольутворюючої сполуки які характеризуються вогнегасною здатністю 10 Нормативна вогнегасна здатність аерозолю q кг м-3 Вогнегасна здатність аерозолю яка вказується в технічній документації на ГВА величина якої використовується під час розрахунку АУАП під час проектування 11 Високотемпературні зони Зони які утворюються безпосередньо біля ГВА під час його роботи у межах яких температура середовища перевищує 75 200 та 400 оС та представляють небезпеку для людей горючих матеріалів та обладнання 12 Тривалість подавання вогнегасного аерозолю ?под с Проміжок часу від моменту початку до закінчення виходу вогнегасного аерозолю з випускних отворів ГВА 13 Тривалість роботи ГВА ?р с Проміжок часу від моменту подавання сигналу на запуск до закінчення виходу вогнегасного аерозолю з випускних отворів ГВА 14 Тривалість роботи АУАП ?роб с Проміжок часу від моменту подавання сигналу на запуск АУАП до закінчення роботи останнього ГВА 15 Маса АУС ГВА m кг Маса АУС що знаходиться в одному ГВА 16 Сумарна маса АУС М кг Сума мас АУС усіх ГВА що входять до складу АУАП 17 Запас ГВА Потрібна кількість ГВА що зберігається на об єкті необхідна для оперативного відтворення роботоздатності АУАП після її спрацьовування 18 Ступінь негерметичності ? % Відношення сумарної площі відкритих прорізів F до сумарної площі огороджувальних конструкцій приміщення S що виражене у відсотках ?F ? = ---- 100% S Закінчення таблиці 1 1 2 3 19 Площа огороджувальних конструкцій S м2 Сума площ поверхні стін підлоги та стелі у захищуваному приміщенні 4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4.1. Проектування монтаж та експлуатацію автоматичних установок аерозольного пожежогасіння слід здійснювати згідно з вимогами цих Правил нормативної технічної документації на АУАП та її елементи іншими нормативними актами що регламентують загальні вимоги до вказаних робіт. 4.2. АУАП застосовуються для ліквідації пожеж підкласу А2 класу В та локалізації пожеж підкласу А1 за ГОСТ 2733187 у приміщеннях з висотою не більше 10 м та ступенем негерметичності не більше 0 5%. Застосування АУАП для захисту кабельних споруд напівповерхи колектори шахти тощо допускається за відсутності у електромережі захищуваної споруди пристроїв автоматичного повторного включення за наявності заходів що обмежують можливість поширення вогнегасного аерозолю по інших приміщеннях. 4.3. Установки аерозольного пожежогасіння не забезпечують повного припинення горіння та як правило не застосовуються для гасіння: - волокнистих сипких пористих та інших горючих матеріалів здатних до самозаймання і або тління всередині шару тирса вовна трав’яне борошно тощо ; - лужних та лужно-земельних металів; - хімічних речовин та їх сполук полімерних матеріалів які здатні до тління та горіння без доступу повітря; - обладнання та трубопроводів з горючими рідинами та газами що знаходяться під тиском; - кабельних потоків які містять більше одного кабельного шару якщо між кабельними шарами відсутні повітряні зазори ; - гідридів металів та пірофорних речовин; - порошків металів та хімічно-активних металів магній титан цирконій тощо . 4.4. АУАП складаються з таких елементів: - пожежні сповіщувачі або інші пристрої виявлення пожежі; - пожежні приймально-контрольні прилади; - прилади управління пожежні або пристрої контролю та управління установкою; - генератори вогнегасного аерозолю; - електричні кола управління шлейфи або сигнальні лінії пожежної сигналізації; - пожежні оповіщувачі. 4.5. Конструктивні рішення та виконання обладнання в тому числі ГВА електропроводок що входять до складу АУАП повинні відповідати категоріям приміщень за ОНТП 24-86 класам зон за ПУЕ та вимогам ГОСТ 12.3.046-91. За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймачі АУАП належить відносити до 1 категорії згідно з “Правилами устройства электроустановок” ПУЕ . За відсутності можливості виконання вказаної вимоги допускається використовувати як джерело резервного електропостачання акумуляторні батареї. Ємкість акумуляторних батарей приймається з розрахунку забезпечення живлення електроприймачів установки в режимі очікування протягом 24 годин і в режимі тривоги пожежогасіння - 3 години. 4.6. Під час проектування монтажу та експлуатації АУАП слід передбачати що апаратура і обладнання які входять до складу АУАП повинні мати технічну документацію сертифікати відповідності згідно з вимогами Держстандарту України та відповідати чинним стандартам технічним умовам документації заводів-виробників. Під час монтажу та експлуатації апаратура і обладнання АУАП повинні бути справними без дефектів та пошкоджень. 4.7. Застосування АУАП для гасіння пожеж у приміщеннях з електроустановками та електрообладнанням до зняття з них напруги допускається за умови якщо її значення не перевищує гранично допустимої величини напруги яка наведена у технічній документації на ГВА. 4.8. Не рекомендується без висновків спеціалізованих організацій розробників технологічних процесів технологічного обладнання тощо застосовувати автоматичні установки аерозольного пожежогасіння для захисту приміщень у яких використовується обладнання та здійснюються технологічні процеси що вимагають спеціального очищення повітря від пилу виробництво точних механічних приладів медичних препаратів сховища унікальних виробів мистецтва тощо . 4.9. Забороняється застосування АУАП у приміщеннях які не можуть бути залишені людьми до початку роботи ГВА з масовим перебуванням людей більше 50 чоловік а також у приміщеннях через які передбачено евакуацію людей. 4.10. Середньооб’ємна температура у захищуваному приміщенні у разі спрацювання ГВА не повинна перевищувати значення температури самозаймання речовин та матеріалів які у ньому знаходяться. 4.11. Автономні установки аерозольного пожежогасіння можуть застосовуватись для захисту приміщень в яких відповідно до нормативних документів не вимагається застосування автоматичних установок пожежогасіння. 4.12. Монтаж АУАП повинен виконуватись відповідно до вимог чинних нормативних документів в тому числі ДБН В.2.5-13-98 згідно з затвердженою проектно-кошторисною та робочою документацією робочими кресленнями проекту проектом виконання робіт технічною документацією підприємств-виробників обладнання. 4.13. Проектування монтаж пусконалагоджувальні роботи регламентне технічне обслуговування та ремонт АУАП здійснюються підприємствами організаціями та приватними особами які одержали на це спеціальний дозвіл ліцензію у встановленому порядку. 4.14. У випадках коли параметри захищуваних об’єктів не відповідають повним обсягам вимогам цих Правил але не протирічать вимогам нормативної та технічної документації на ГВА технічні рішення щодо застосування АУАП підлягають окремому узгодженню з органами держпожнагляду. 5. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ 5.1. Вихідними даними для розрахунку та проектування АУАП є: - призначення захищуваного приміщення; - геометричні розміри захищуваного приміщення об’єм площа огороджуючих конструкцій висота та характеристика будівельних конструкцій; - наявність та характеристика постійно відкритих прорізів; - наявність та характеристика систем вентиляції кондиціонування повітря повітряного опалення; - наявність та характеристика засклення; - перелік та показники пожежної небезпеки речовин та матеріалів що знаходяться у захищуваному приміщенні та відповідний їм клас підклас пожежі за ГОСТ 27331-87; - величина характер а також схема розподілу пожежного навантаження; - розташування та характеристика технологічного обладнання; - категорія приміщень згідно з ОНТП 24-86 та класи пожежонебезпечних зон за ПУЕ; - робоча температура тиск та вологість у захищуваному приміщенні; - наявність людей та можливість їх евакуації до початку роботи ГВА; - нормативна вогнегасна здатність АУС технічні характеристики ГВА в тому числі розміри високотемпературних зон аерозольного струменя та небезпека продуктів згоряння АУС; - гранично допустимий тиск та температура у захищуваному приміщенні для будівельних конструкцій обладнання або матеріалів; - токсікологічний паспорт на аерозольутворюючу сполуку ГВА. 5.2. Під час проектуваня АУАП проектна документація виконується повним обсягом відповідно до вимог нормативних документів. При цьому слід враховувати такі загальні вимоги: - висота захищуваного приміщення має бути не більше 10 м ступінь негерметичності - не більше 0 5%; - об’єм захищуваного приміщення не повинен перевищувати 5000 м3 якщо два чи більше суміжних приміщень не розділені газонепроникними перегородками за розрахунковий беруть загальний об’єм усіх сполучених приміщень; - застосування АУАП можливе лише після узгодження проектної документації з органами держпожнагляду у встановленому порядку та наявності висновку УкрНДІПБ МВС України щодо відповідності проекту вимогам пожежної безпеки; - проектування АУАП з використанням ГВА здійснюється на підставі технічного завдання що затверджується замовником робіт. 5.3. Розрахунок параметрів АУАП включає: - визначення сумарної маси АУС призначеної для гасіння пожежі; - визначення кількості ГВА обраних типів; - визначення алгоритму запуску ГВА; - визначення уточнених параметрів АУАП; - визначення запасу ГВА. Методика розрахунку наведена у додатку 1. З метою підвищення ефективності функціонування АУАП дозволяється здійснювати розрахунки параметрів установок за методиками підприємств-виробників ГВА за умови що загальна розрахункова кількість генераторів в цьому випадку буде не меншою за розрахункову кількість яка визначена за методикою додатку 1. 5.4. АУАП має спрацьовувати протягом часу початкової стадії розвитку пожежі критичного часу вільного розвитку пожежі за ГОСТ 12.1.004-91 ГОСТ 12.3.046-91 до утворення значних осередків тління твердих горючих матеріалів. 5.5. Запуск ГВА може виконуватись як одночасно так і окремими групами постадійно . Запуск ГВА окремими групами доцільно застосовувати у випадках коли величини надлишкового тиску який утворюється внаслідок спрацьовування ГВА перевищують значення дозволені для конструкцій обладнання або матеріалів. Методика розрахунку надлишкового тиску наведена у додатку 2. 5.6. Основним способом приведення ГВА у дію є автоматичний електричний запуск з дублюванням його ручним дистанційним запуском. Запуск за допомогою термохімічного вузла запуску допускається для автономних установок аерозольного пожежогасіння. 5.7. Вибір та розмішення пожежних сповіщувачів приймально-контрольних приладів та інших елементів підсистеми виявлення пожежі АУАП слід здійснювати відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98. 5.8. З метою запобігання помилкових спрацьовувань автоматичне приведення ГВА у дію необхідно передбачати не менше ніж від двох безадресних сповіщувачів різних шлейфів сигналізації або двох та більше адресних сповіщувачів однієї сигнальної лінії. 5.9. Системи примусової вентиляції у захищуваних приміщеннях повинні бути обладнані пристроями для їх автоматичного відключення перед подачею вогнегасного аерозолю за керівним імпульсом що формується АУАП. При цьому у повітропроводах вказаних вентиляційних систем слід передбачити клапани які перекриваються автоматично час їх повного закриття не повинен перевищувати час формування сигналу на запуск ГВА з урахуванням п.5.11 цих Правил. 5.10. Під час проектування та монтажу АУАП з електричним запуском необхідно передбачати: - автоматичний запуск установки; - переключення автоматичного запуску на ручний та відновлення режиму автоматичного запуску установки причому інформація про це повинна надходити до приміщення пожежного поста чи іншого приміщення з персоналом який веде цілодобове чергування ; - автоматичне переключення електричних мереж живлення з робочого на резервний ввід електропостачання під час зникнення напруги на робочому вводі; - подавання звукового та світлового сигналу оповіщення про пожежу; - ручний дистанційний запуск установки пусковий пристрій якої треба розміщувати біля евакуаційних виходів ззовні захищуваного приміщення у приміщеннях пожежного поста або інших приміщеннях з персоналом який веде цілодобове чергування; - контроль за працездатністю електричних мереж управління запалюванням електричних вузлів запуску ГВА визначення обриву ; - контроль звукової та світлової сигналізації; - формування керівного імпульсу для управління технологічним та електротехнічним обладнання об’єкта та системи оповіщення про пожежу. 5.11. Під час автоматичного запуску ГВА згідно з ГОСТ 12.3.046-91 необхідно передбачати: - затримку запуску ГВА на час що необхідний для евакуації людей за ГОСТ 12.1.004-91 але не менш ніж на 30 секунд; - формування керівного імпульсу на самозачинення дверей захищуваного приміщення з урахуванням часу необхідного для евакуації людей але не менш ніж 30 секунд або обладнання дверей автоматичними пристроями самозачинення; формування сигналу щодо їх зачинення у приміщенні чергового персоналу у обох випадках; - формування керівного імпульсу на відключення системи примусової вентиляції захищуваного приміщення; - подавання світлового сигналу оповіщення у вигляді напису на світлових табло “Аерозоль-виходь!” та звукового сигналу оповіщення у захищуване приміщення; подавання світлового сигналу “Аерозоль-не заходь!” та звукового сигналу оповіщення біля входу у захищуване приміщення; - формування сигналу про спрацювання ГВА у приміщенні чергового персоналу; - за наявності технічної можливості у підрозділах державної пожежної охорони формування сигналу про стан АУАП до чергової служби системи централізованого спостереження за технічним станом та працездатністю установок автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння змонтованих на об’єктах. 5.12. У приміщеннях захищених АУАП та перед входом до них повинно бути передбачене світлове табло з інформацією щодо режиму роботи установки спрацювання відключення автоматичного запуску . Суміжні приміщення які мають вихід тільки через захищувані приміщення повинні бути обладнані аналогічними пристроями оповіщення. 5.13. Кабельні мережі управління системою пожежогасіння у захищуваних приміщеннях повинні прокладатись в металевих трубах металевих рукавах в порожніх негорючих будівельних конструкціях або виконуватись жаростійкими проводами і кабелями. 5.14. Розміщення ГВА повинно здійснюватись виходячи з умов забезпечення рівномірного розподілу аерозолю у приміщенні а також виключення впливу високотемпературних зон на обслуговуючий персонал та розташовані усередині захищуваного приміщення горючі матеріали і обладнання. Безпечні відстані від генератора до шляхів евакуації горючих матеріалів та обладнання розміри високотемпературних зон повинні відповідати вимогам що викладені у технічній документації на ГВА. 5.15. ГВА слід розміщувати на поверхні несучих та огороджуючих конструкцій виготовлених з негорючих матеріалів або передбачати заходи щодо забезпечення вимог безпеки викладених у технічній документації на конкретний тип ГВА. 5.16. Не слід розміщувати ГВА таким чином щоб струмінь аерозолю був направлений у напрямку постійно відкритого прорізу прорізів у огороджуючих конструкціях приміщення. 5.17. Розміщення ГВА у приміщенні повинно забезпечувати можливість контролю цілості їх корпусу та заміни пошкодженого чи несправного генератора новим. 6. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ УСТАНОВОК 6.1. Експлуатація АУАП в тому числі транспортування зберігання ремонт технічне утримування та технічне обслуговування установки та її елементів здійснюється згідно з вимогами нормативних документів нормативних актів з питань пожежної безпеки в тому числі Правил пожежної безпеки в Україні ГОСТ 12.4.009-83 згідно з вимогами технічної документації на АУАП та її елементи. 6.2. Для здачі АУАП в експлуатацію наказом керівника організації-замовника призначається комісія. До складу комісії входять представники замовника голова комісії монтажної організації пусконалагоджувальної організації органів державного пожежного нагляду а також представник спеціалізованої організації що здійснюватиме технічне обслуговування АУАП. 6.3. Обладнання яке підлягає монтажу та здачі в експлуатацію повинно мати технічну та експлуатаційну документацію інструкцію з експлуатації сертифікат відповідності згідно з вимогами Держстандарту України технічні паспорти та інші документи які засвідчують якість матеріалів виробів та обладнання застосованих під час проведення монтажних робіт. Вказана документація на АУАП та її елементи передається замовнику робіт після здачі установки в експлуатацію. АУАП допускається до експлуатації після її монтажу що виконаний відповідно до проекту та перевірки працездатності та передаються замовнику монтажною організацією. 6.4. Перед здачею в експлуатацію АУАП повинна пройти упродовж не менш одного місяця попередню обкатку у робочому режимі з підключенням до ліній запуску замість ГВА імітаторів з електричними характеристиками які відповідають характеристикам пристроїв для запуску ГВА. 6.5. Під час здачі АУАП в експлуатацію повинні проводитись контрольні випробування з перевірки її працездатності відповідно до вимог нормативної та технічної документації на елементи АУАП. При цьому у якості навантаження на лінії запуску можуть використовуватись імітатори ГВА. 6.6. За результатами контрольних випробувань комісія повинна скласти висновки акт в яких визначений технічний стан працездатність та можливість експлуатації АУАП. 6.7. На об єкті повинна вестись експлуатаційна документація відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні та чинних нормативних актів. 6.8. Регламентні перевірки працездатності АУАП повинні проводитися в терміни що встановлені спеціальними графіками відповідно до вимог технічної документації на елементи установки але не менше одного разу на квартал. 6.9. До складу технічного обслуговування АУАП входить: а щотижневе технічне обслуговування яке включає: - перевірку зовнішнім оглядом цілості приладів та обладнання наявність пломб на щитах електроживлення тощо ; - контроль працездатності технічних засобів що входять до складу установок: сповіщувачів приймально-контрольних приладів тощо; - перевірку цілості мережі запуску ГВА; б щомісячне технічне обслуговування яке включає: - перевірку величини напруги живлення; - перевірку працездатності пристрою автоматичного увімкнення резервного живлення; - перевірку мереж блокування сигналізації захисту; - перевірку надходження сигналів тривоги на приймально-контрольний прилад при імітації пошкодження вказаних мереж; - перевірку працездатності приладів пожежної сигналізації та пристроїв запуску ГВА відповідно до вимог технічної документації на вказані засоби при цьому слід вжити заходи щодо виключення можливості хибного їх спрацьовування . 6.10. До обслуговування АУАП допускаються особи не молодші 18 років які вивчили будову принцип дії інструкцію з експлуатації АУАП ці Правила та склали заліки іспити комісії створеної з працівників державної пожежної охорони та адміністрації підприємства. Повторні інструктажі обслуговуючого персоналу необхідно проводити щорічно; особи які обслуговують АУАП повинні призначатись письмовим розпорядженням керівника організації. 6.11. За кожною АУАП на об’єкті необхідно закріпити посадову особу яка буде нести відповідальність за збереження та працездатність установки. 6.12. На об’єкті що захищається АУАП повинні бути розроблені організаційно-технічні заходи щодо запобігання несанкціонованого доступу до елементів управління та запуску установки. 6.13. Після закінчення роботи ГВА відкривати двері для провітрювання приміщення персоналом об’єкту дозволяється не раніше ніж через 10 хвилин а допуск його у захищуване приміщення дозволяється після провітрювання та зниження концентрації аерозолю та видимості не менш 5-6 м. Допускається для провітрювання використовувати пересувні вентиляційні установки. 6.14. Після осідання аерозолю у приміщенні необхідно провести вологе прибирання бажано підкисленою водою з рівнем рН= 4-5 . Працівники повинні застосовувати гумові рукавиці захисні окуляри та респіратори типу «Лепесток-200». 6.15. Утилізація ГВА що відслужили свій термін експлуатації проводиться згідно з технічною документацією підприємства-виробника. 6.16. АУАП мають бути забезпечені 100% за відношенням до розрахункової кількості запасом ГВА. У разі захисту кількох приміщень однієї організації підприємства окремими АУАП запас ГВА визначається з розрахунку не менш 100 % заміни ГВА кожного типу в приміщенні де встановлена АУАП з найбільшою їх кількістю. Зберігання запасу ГВА здійснюється відповідно до вимог нормативної та технічної документації на генератори. Запас ГВА може зберігатися на складах підприємств установ і організацій які здійснюють обслуговування АУАП захищуваного об’єкта за умови можливості оперативної доставки ГВА на об’єкт. 7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 7.1. Під час проектування монтажу та експлуатації АУАП необхідно дотримуватись заходів безпеки викладених у: - нормативній та технічній документації на ГВА та інші елементи АУАП; - ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. 7.2. У проектах АУАП як і в експлуатаційній документації повинні бути передбачені заходи з виключення несанкціонованого запуску установок пожежогасіння. 7.3. Біля місця проведення випробувань АУАП її елементів та ремонтних робіт повинні встановлюватись попереджуючі знаки із смисловим значенням «Обережно! Небезпечно!» згідно з ГОСТ 12.4.026-76 з пояснювальним написом «Ідуть випробування!» «Ремонт» а також розміщені інструкції та правила безпеки. Про початок та закінчення випробувань необхідно повідомити на пожежний пост об’єкта а в разі його відсутності - в територіальний орган державної пожежної охорони. 7.4. Під час роботи з аерозольними генераторами та вузлами запуску слід пам’ятати що до складу ГВА входять легкозаймисті сполуки. Під час роботи генераторів які не обладнані охолоджувачами поперед них утворюється високотемпературна зона параметри якої вказані в технічній документації на ГВА. 7.5. Входити до захищуваного приміщення після випуску до нього вогнегасного аерозолю до закінчення провітрювання дозволяється тільки в засобах захисту органів дихання передбачених технічною документацією на ГВА. 7.6. До роботи з АУАП повинні допускатись особи не молодше 18 років які вивчили будову принцип дії та інструкцію з експлуатації АУАП пройшли спеціальний інструктаж перевірку знань правил безпеки та інструкції з експлуатації АУАП відповідно до займаної посади. 7.7. Вогнегасний аерозоль що утворюється під час спрацьовування АУАП повинен відповідати вимогам нормативних актів в частині охорони навколишнього середовища. 7.8. Під час проектування монтажу та експлуатації АУАП слід передбачати заходи що обмежують поширення вогнегасного аерозолю з приміщення яке захищується АУАП по інших приміщеннях об єкту. Додаток № 1 до Правил проектування та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння Обов язковий МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ СИСТЕМ АЕРОЗОЛЬНОГО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ 1. Під час розрахунку АУАП визначається необхідна маса АУС в установці режим подачі аерозолю кількість та типи ГВА складається схема розміщення цих засобів обгрунтовується вибір виду установки пожежної сигналізації блоку управління та з’єднувальних мереж. 2. Маса АУС що необхідна для ефективного захисту потрібного об’єму визначається за формулою: М = К1? К2? К3? V? q де М - маса АУС що необхідна для ефективного захисту потрібного об єму кг; V - об’єм захищуваного приміщення м3; q - нормативна вогнегасна здатність вогнегасна концентрація АУС яка вказується у нормативній документації на ГВА або визначається експериментально для кожного типу генераторів але не менш 0 05 кг м-3; К1 - коефіцієнт який залежить від об’єму приміщення; К1=1.1 при об’ємі до 50 м3; К1=1.2 при об’ємі від 50 м3 до 250 м3; К1=1.3 при об’ємі від 250 м3 до 5000 м3; К2 - коефіцієнт який враховує клас пожежі; К2=1.1 для пожежі класу В; К2=1.3 для пожежі класу А; К3 - коефіцієнт який враховує негерметичність приміщення; К3=1.1 при негерметичності від 0 1 до 0 2%; К3=1.3 при негерметичності від 0 2 до 0 4%; К3=1.6 при негерметичності від 0 4 до 0 5%. При комбінованому класі пожежі коефіцієнт К2 беруть максимальний. 3. Під час визначення розрахункового об’єму захищуваного приміщення об’єм обладнання що розташоване у цьому приміщенні з загального об’єму не вираховується. 4. За наявності даних повномасштабних випробувань з гасіння матеріалів аерозольутворюючими сполуками маса аерозольутворюючої сполуки для захисту заданого об’єму приміщення визначається за результатами цих випробувань з урахуванням лише одного коефіцієнта запасу який дорівнює 1.2. 5. Необхідна кількість генераторів вогнегасного аерозолю в системі аерозольного гасіння пожежі визначається за формулою: де N - кількість генераторів шт при дробовому значенні N воно округляється до більшого цілого значення ; m - маса одного заряду в одному генераторі кг. Додаток №2 до Правил проектування та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння Рекомендований МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ПІД ЧАС ПОДАВАННЯ ВОГНЕГАСНОГО АЕРОЗОЛЮ У ПРИМІЩЕННЯ 1. Розрахунок величини надлишкового тиску під час подавання аерозолю до герметичного приміщення визначається за формулою: де S - сума площ поверхні стін підлоги та стелі захищуваного приміщення м2; - тривалість роботи ГВА від моменту видачі сигналу на запуск до закінчення роботи останнього генератора с; Q - питоме тепловиділення під час роботи генератора вказується у технічній документації Дж *кг-1; Maус - сума мас АУС усіх генераторів що входять до складу установки пожежогасіння кг; V - об єм захищуваного приміщення м3. 2. Надлишковий тиск у негерметичних приміщеннях визначається за формулою: ?Р = 20А1 7 кПА при 0 01?А?1 2 ?Р = 32А0 2 кПА при А?1 2 Безрозмірний параметр А визначається виразом: де J - інтенсивність подавання аерозолю - відношення суми мас АУС одночасно працюючих генераторів до часу подачі ними аерозолю у захищуваний об єм кг?м-3с-1; ? - параметр негерметичності захищуваного приміщення - відношення сумарної площі постійно відкритих прорізів до об єму захищуваного приміщення м-1. Якщо параметр А0 01 розрахунок тиску не проводиться і вважається що установка аерозольного пожежогасіння задовольняє вимозі ?РРгран тобто коли величина надлишкового тиску ?Р менша за величину граничного тиску Ргран для конструкцій обладнання або матеріалів. ЗМІСТ 1. Галузь застосування 1 2. Нормативні посилання 2 3. Терміни та визначення 3 4. Загальні положення 5 5. Вимоги до проектування 7 6. Вимоги до експлуатації установок 10 7. Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища 12 Додаток №1 Обов язковий . Методика розрахунку систем аерозольного гасіння пожеж 14 Додаток №2 Рекомендований . Методика розрахунку надлиш- кового тиску при подаванні вогнегасного аерозолю у приміщення 16 ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ Правила проектування та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння 1. РОЗРОБЛЕНО Українським науково-досліним інститутом пожежної безпеки УкрНДІПБ МВС України І.С. Колосов О.М.Печененко О.О. Сізіков С.Г. Степаненко О.Є. Осипець . 2. ВНЕСЕНО Управлінням Державної пожежної охорони МВС України. 3. УЗГОДЖЕНО з .... 4. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Міністерства внутрішніх справ України від .... 5. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 6. ЗАРЕЄСТРОВАНО ... 7. ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ. 16 3